На польському полі знайшли 600-річне зображення святої Катерини: історична знахідка для музею У полі одного з фермерів поблизу Бранево в Польщі археологи зробили унікальну знахідку — бронзову печатку віком 600 років із зображенням святої Катерини Олександрійської. Свята Катерина була покровителькою місцевої церкви та стародавнього кавалерійського підрозділу, і ця печатка допомагає краще зрозуміти її символічне значення в середньовічному житті регіону. Артефакт, датований XIV століттям, виглядає надзвичайно добре збереженим. Печатка плоска з одного боку, а в центрі красується зображення святої Катерини з мечем та колом — символами її мученицької смерті. Краї печатки прикрашені готичними написами, а зворотний бік має виступаюче кільце з отвором, через яке печатку можна було прикріпити до іншого об’єкта. Томаш Калуський з Сілезького університету, який досліджував знахідку, зазначив, що подібні парафіяльні печатки середньовічного періоду збереглися вкрай рідко. За його словами, ця печатка використовувалася не конкретним священником, а цілою парафією, і тому є надзвичайно цінним історичним артефактом. Цікаво, що зображення коронованої святої Катерини на печатці дуже схоже на образ із відомого полотна Яна Матейка «Битва під Грюнвальдом», на якому польські та литовські війська борються проти лицарів Тевтонського ордену. Історики припускають, що воїни з регіону Бранево могли використовувати образ святої Катерини на своїх прапорах під час битви, що додає печатці ще більшої історичної ваги. «Уявіть собі життя в середньовічному Бранево XIV століття, тоді столицю Вармінського князівства», — зазначив Адріан Клос, співзасновник археологічної фірми Pogotowie Archeologiczne, яка виявила печатку. «Ця печатка використовувалася єпископством Бранево, чия кавалерія брала участь у битві під Грюнвальдом у 1410 році, яку назавжди увічнив Матейко у своєму знаменитому полотні». Наразі залишається загадкою, як печатка з XIV століття опинилася в полі. «Вона була знайдена у плузі в селі Йозефув поблизу Бранево», — повідомив археолог Роберт Виросткевич. «Можливо, її залишили, сховали чи загубили. Без археологічного контексту визначити це неможливо». Знахідка вже експонується у головному залі Музею землі Бранево і тепер вважається одним із найважливіших артефактів музею, привертаючи увагу істориків і відвідувачів.

Дослідники зі США зробили крок до створення принципово нових противірусних препаратів, виявивши «слабке місце» вірусів на молекулярному рівні. За допомогою штучного інтелекту їм вдалося знайти одну-єдину критично важливу взаємодію в білку, без якої вірус просто не здатен проникнути в клітину. Коли цю взаємодію порушили, інфекція зупинялася ще до початку. Роботу виконала команда з Університету штату Вашингтон, а результати опублікували в науковому журналі Nanoscale. У проєкті об’єднали зусилля фахівці з механіки та матеріалознавства, а також вірусологи. Разом вони зосередилися на герпесвірусах — поширеній групі вірусів, вакцини проти яких досі залишаються серйозним викликом для науки. Як віруси «відмикають» клітини Щоб заразити клітину, віруси використовують спеціальний злиттєвий білок. Саме він дозволяє вірусу прикріпитися до клітинної мембрани та буквально злитися з нею, відкривши шлях усередину. Цей білок дуже складний і може змінювати форму, тому вчені досі не до кінця розуміють, які саме його частини є вирішальними для зараження. «Процес проникнення вірусу надзвичайно складний і включає безліч взаємодій, — пояснює керівник дослідження професор Цзінь Лю. — Але далеко не всі вони однаково важливі. Більшість — це, умовно кажучи, фоновий шум. Наше завдання — знайти ті кілька ключових моментів, без яких механізм не працює». Штучний інтелект проти тисяч варіантів Щоб не витрачати роки на лабораторні експерименти методом спроб і помилок, команда залучила штучний інтелект і комп’ютерне моделювання. Алгоритми проаналізували тисячі можливих взаємодій між амінокислотами — «цеглинками», з яких складається вірусний білок. Машинне навчання допомогло відсіяти другорядні елементи та виділити одну конкретну амінокислоту, яка відіграє центральну роль у проникненні вірусу в клітину. Один збій — і вірус безсилий Коли в лабораторії дослідники змінили саме цю амінокислоту, результат виявився разючим: вірус утратив здатність зливатися з клітиною. Фактично інфекція зупинялася ще на старті — до того, як вірус встигав завдати шкоди. За словами науковців, без попередніх обчислень пошук такої «кнопки вимкнення» міг би тривати роками. Натомість поєднання комп’ютерних моделей і експериментів значно прискорило відкриття. Що це означає для майбутніх ліків Попри успіх, дослідники наголошують: це лише перший крок. Поки що не до кінця зрозуміло, як зміна однієї амінокислоти впливає на структуру всього білка та його поведінку на більших масштабах. Саме над цим команда планує працювати далі, знову залучаючи симуляції та машинне навчання. У перспективі це відкриття може лягти в основу нових противірусних препаратів, які не просто боротимуться з наслідками інфекції, а блокуватимуть вірус ще до того, як він потрапить у клітину. Для медицини це означає шанс отримати більш точні та ефективні методи захисту від вірусних захворювань.

Наступного року VW Polo стане електричним і вийде на ринок під назвою VW ID. Polo. Також очікується електрична версія VW T-Cross — під назвою VW ID. Cross. Крім того, Volkswagen готує наступника VW Up, який з’явиться як VW ID.1 (або, можливо, VW ID Up — назва ще не остаточна). Втім, постає питання щодо нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння, адже платформа MEB+ (призначена для цих нових електромобілів) не підходить для ДВЗ. За словами Томаса Шефера в інтерв’ю ams, нових моделей із ДВЗ у цьому сегменті більше не буде, оскільки «майбутнє в цьому класі — електричне». Сегмент Polo та менших моделей «не має сенсу з огляду на майбутні норми викидів», тому найменшим автомобілем Volkswagen із двигуном внутрішнього згоряння залишиться Golf. Коли саме настане кінець для Polo та споріднених моделей, поки що не повідомляється — компанія не уточнювала терміни.

Ubuntu 26.04 LTS (Resolute Raccoon) постачатиметься з ядром Linux 6.20 вже наступного квітня — про це сьогодні повідомила компанія Canonical. Це рішення відповідає політиці Ubuntu щодо використання найновішої доступної основної версії ядра на момент заморожування функціональності (Feature Freeze). З метою забезпечення підтримки найновішого обладнання та функцій Canonical готова включити ядро 6.20 навіть у разі, якщо на дату фінального релізу воно перебуватиме у статусі Release Candidate (RC). Згідно з поточними прогнозами щодо релізів ядра Linux, версія 6.20 (яка також може бути випущена як Linux 7.0) очікується 5 квітня. У графіку Canonical передбачено такі ключові дати: 19 березня — заморожування можливостей ядра (Kernel Feature Freeze), 23 березня — бета-реліз і заморожування HWE, 9 квітня — повне заморожування ядра (Kernel Freeze), 16 квітня — фінальне заморожування (Final Freeze), а фінальний реліз Ubuntu 26.04 LTS запланований на 23 квітня. Основною перевагою використання найновішого ядра Linux є розширена підтримка апаратного забезпечення. Це особливо важливо для Ubuntu 26.04 LTS, оскільки ця версія буде значно ширше використовуватися, ніж проміжні релізи на кшталт Ubuntu 25.04 і 25.10. Крім того, LTS-версія матиме триваліший період підтримки, і новіше ядро дозволить зберігати актуальність програмного забезпечення протягом усього життєвого циклу дистрибутива. Окрім нового ядра, в Ubuntu 26.04 LTS очікуються й інші зміни. Зокрема, планується заміна двох застарілих застосунків на сучасні альтернативи: відеопрогравач Totem буде замінено на Showtime, а GNOME System Monitor — на Resources. Після виходу Ubuntu 26.04 LTS у квітні, систему можна буде завантажити та встановити з нуля або оновитися з Ubuntu 25.10. Водночас користувачам Ubuntu 24.04 LTS оновлення буде запропоновано лише після релізу Ubuntu 26.04.1 LTS, який очікується приблизно у серпні. Це зроблено для забезпечення додаткової стабільності системи.

У віддаленій частині Гавайського архіпелагу, де люди бувають украй рідко, вчені зафіксували несподівану картину: літній «дитячий сезон» морських птахів буквально змінює правила гри для хижаків океану. Молоді птахи, які лише вчаться літати, приваблюють тигрових акул до невеликих піщаних острівців — і це змушує інших акул переглядати свої маршрути та звички. Дослідження, проведене командою під керівництвом Хлої Бландіно з Гавайського університету в Маноа та Інституту морської біології, показало: навіть у дикій природі існує своя «ієрархія», і вона чітко проявляється в русі хижаків. Атол, де все вирішує сезон Французькі Фрегатні Мілини — це кільцеподібний атол далеко на північний захід від основних Гавайських островів. Його мілка лагуна оточена рифом завдовжки понад 50 кілометрів, а крихітні піщані острівці слугують місцем гніздування для тисяч морських птахів. Тут же відпочивають зелені морські черепахи та гавайські тюлені-монахи. На початку літа пташенята масово залишають гнізда. Перші години й дні вони часто проводять на поверхні води, незграбно плаваючи й намагаючись злетіти. Для великих акул це легка здобич. Тигрові акули виходять на полювання Саме в цей період тигрові акули починають концентруватися поблизу острівців. За словами Бландіно, влітку вони цілеспрямовано патрулюють прибережні зони, полюючи на молодих птахів. Це створює небезпечне середовище для інших видів акул, які можуть самі стати жертвами більшого хижака. Вчені простежили за поведінкою 128 акул різних видів, використовуючи акустичні мітки. Протягом понад двох років дослідники фіксували, де й коли з’являлися акули — влітку, під час сезону пташенят, і взимку. Хто поступається, а хто пристосовується Сірі рифові акули влітку практично зникали з небезпечних зон біля острівців, хоча риби там вистачало. Вони поверталися лише після завершення сезону птахів. Це класичний приклад стратегії виживання: краще відмовитися від зручного місця полювання, ніж ризикувати життям. Галапагоські акули поводилися інакше. Вони частково перетиналися з тигровими, але змінювали час активності — частіше з’являлися вночі або переміщалися в інші частини лагуни. Таким чином вони «ділили простір у часі», уникаючи прямих зіткнень. Птахи як ключ до балансу екосистеми Дослідження показало, що річ не в нестачі риби: її кількість у лагуні та за межами рифу залишалася стабільною. Саме присутність тигрових акул, приваблених альтернативною здобиччю — пташенятами, — змінювала розподіл інших хижаків. Морські птахи, по суті, з’єднують сушу й океан. Вони приносять поживні ресурси з відкритого моря на маленькі острови, а за ними слідують великі хижаки. Далі запускається ланцюгова реакція, яка впливає на всю екосистему. Крихкі острови — крихкий баланс Ситуацію ускладнює клімат. У 2018 році ураган Walaka повністю змив один із ключових піщаних острівців атолу. Такі події змушують птахів змінювати місця гніздування, а акул — втрачати звичні «точки полювання». Хоча Французькі Фрегатні Мілини входять до складу заповідника Papahānaumokuākea і майже не зазнають впливу людини, природа тут залишається динамічною й непередбачуваною. Чому це важливо Робота, опублікована в журналі Ecosphere, показує: навіть дрібні сезонні зміни — як поява пташенят — можуть перерозподіляти сили серед морських хижаків. Зміни чисельності птахів або зникнення островів можуть мати далекосяжні наслідки для поведінки акул і здоров’я всієї екосистеми. Іншими словами, щоб зрозуміти життя океану, іноді варто подивитися на маленький піщаний острів і пташеня, яке вперше торкається води.

Індустрія смартфонів перебуває на дивному роздоріжжі. З одного боку, штучний інтелект змінює можливості телефонів, вимагаючи більше пам’яті та швидшого сховища. З іншого — глобальна криза оперативної пам’яті змушує виробників скорочувати характеристики. У 2026 році ми можемо опинитися у світі, де смартфони з 24 ГБ і 16 ГБ оперативної пам’яті непомітно зникнуть, а 12 ГБ стане новою «стелею» для більшості флагманських пристроїв. 1. Штучний інтелект уповільнює власний прогрес Глобальний дефіцит оперативної пам’яті створює дивну ситуацію для смартфонів. У той час як штучному інтелекту потрібно дедалі більше пам’яті для ефективної роботи, апаратне забезпечення рухається в протилежному напрямку. Виробники чіпів, такі як Samsung та SK Hynix, зміщують фокус із DRAM для смартфонів на значно прибутковішу HBM для серверів штучного інтелекту. Цей зсув уже призвів до зростання цін на DRAM майже на 40%, що безпосередньо вплинуло на виробників телефонів. Ті самі функції штучного інтелекту, які обіцяють переосмислити смартфони, сьогодні потребують більше локальної пам’яті, ніж будь-коли раніше. Пристрої з моделями на кшталт Gemini Nano від Google або Galaxy AI від Samsung резервують до 3–4 ГБ оперативної пам’яті лише для обробки даних безпосередньо на пристрої. На тлі зростання цін виробники можуть почати скорочувати обсяг пам’яті, щоб контролювати витрати. За іронією долі, саме революція штучного інтелекту, яка потребує більше ресурсів, може постраждати від цього дефіциту й зрештою сповільнити власний розвиток. Це проблема не лише мобільних пристроїв. Ринки настільних комп’ютерів і ноутбуків стикаються з аналогічними труднощами, адже виробники ПК також змушені боротися зі зростанням цін на компоненти. 2. Флагманські смартфони Для преміальних моделей ситуація створює серйозну цінову дилему. Такі пристрої, як Galaxy S Ultra, серія Pixel Pro або ігрові смартфони ROG і Red Magic, здобули репутацію завдяки потужним характеристикам. Вони потребують щонайменше 12 ГБ оперативної пам’яті для обробки локального штучного інтелекту, багатозадачності та запису відео високої роздільної здатності. Зменшення обсягу оперативної пам’яті в цих моделях послабить їхню ціннісну пропозицію. Виробникам доведеться або підвищувати ціни, або миритися з помітним падінням продуктивності. Жоден із варіантів не є привабливим ані для брендів, ані для споживачів. Оскільки штучний інтелект став ключовим елементом маркетингу смартфонів, скорочення пам’яті надсилає неправильний сигнал. Водночас підвищення цін вище психологічно комфортного рівня ризикує відштовхнути масового покупця. Ймовірним компромісом може стати сценарій, за якого у 2026 році більшість флагманів обмежаться 8 ГБ оперативної пам’яті, тоді як лише версії Pro або Ultra збережуть 12 ГБ замість звичних раніше 16 ГБ. Такі топові моделі орієнтуватимуться на творців контенту, професіоналів і геймерів, які дійсно отримують вигоду від більшої пропускної здатності пам’яті. 3. Смартфони середнього та бюджетного класу Найпомітніше наслідки кризи оперативної пам’яті проявляться в середньому та початковому сегментах. У 2024 році та на початку 2025-го 8–12 ГБ оперативної пам’яті стали поширеними навіть у смартфонах вартістю до 300 доларів, однак у 2026 році цей тренд може змінитися. Бренди, які прагнуть утримати стабільні ціни, ймовірно, скоротять обсяг оперативної пам’яті до 6 ГБ або навіть 4 ГБ у дешевших моделях. Хоча 4 ГБ оперативної пам’яті все ще дозволяють виконувати базові завдання — обмін повідомленнями, перегляд соцмереж і відеодзвінки, — такого обсягу вже недостатньо для комфортної багатозадачності чи ігор. Реалістичним стандартом для більшості смартфонів середнього класу у 2026 році, ймовірно, стане 6 ГБ оперативної пам’яті. У нижчому середньому та бюджетному сегментах можливе повернення до 4 ГБ, що виглядатиме відвертим кроком назад. Також варто зазначити, що деякі виробники можуть не надто прозоро вказувати фактичний обсяг фізичної оперативної пам’яті та її тип. Натомість вони просуватимуть завищені цифри, поєднуючи апаратну оперативну пам’ять із так званою «віртуальною». Такий підхід може маскувати скромні конфігурації, хоча віртуальна пам’ять не здатна повноцінно замінити реальну в повсякденному використанні. 4. Скільки оперативної пам’яті вам справді потрібно? Для щоденного користування різниця між 8 ГБ і 12 ГБ оперативної пам’яті частіше полягає в зручності, а не в базових можливостях. Більшість застосунків оптимізовані для роботи в умовах обмежених ресурсів, особливо на iOS, де 8 ГБ і досі достатньо для функцій на основі штучного інтелекту, зокрема Apple Intelligence. Android, хоча традиційно потребує більше пам’яті, суттєво просунувся в її керуванні, і 8 ГБ нині вважається безпечним мінімумом для плавної роботи. Якщо ви активно користуєтеся багатозадачністю, граєте в ресурсоємні ігри або покладаєтеся на функції штучного інтелекту — наприклад, транскрипцію в реальному часі чи обробку фото, — 12 ГБ буде оптимальним вибором. Цього обсягу достатньо навіть з урахуванням того, що вбудований ШІ на кшталт Gemini Nano чи Galaxy AI резервує кілька гігабайтів пам’яті у фоновому режимі. Більше ніж 12 ГБ — це вже нішеве рішення для професійних мобільних відеоредакторів або кіберспортивних гравців. Для більшості користувачів 16 ГБ не відчуватимуться суттєво швидшими за 12 ГБ.

Віруси навчилися поширюватися ще хитріше, ніж вважалося раніше. Міжнародна група науковців виявила новий механізм, який дозволяє їм заражати клітини швидше й агресивніше — буквально «подорожуючи» разом із клітинами організму. Дослідження, опубліковане в журналі Science Bulletin, провели фахівці з Пекінського університету медичних наук та Харбінського ветеринарного науково-дослідного інституту. Вони з’ясували, що вірус везикулярного стоматиту (VSV) використовує несподіваний спосіб поширення: заражені клітини пакують вірусний матеріал у спеціальні структури, які утворюються під час руху клітин. Віруси «сідають на попутку» На відміну від бактерій, віруси не можуть розмножуватися самостійно — для цього їм потрібно проникнути всередину клітини. Саме тому спосіб, у який вірус потрапляє до нових клітин, часто визначає, наскільки важким буде перебіг хвороби. Під час дослідження науковці звернули увагу на так звані міграосоми — мікроскопічні пухирці, які клітини залишають позаду, коли переміщуються. У нормі ці структури допомагають клітинам «спілкуватися» між собою, передаючи біологічні сигнали. Проте у випадку інфікованих клітин ситуація виявилася зовсім іншою. Дослідники встановили, що частина міграосом наповнюється вірусною РНК та білками, а на їхній поверхні з’являється вірусний білок VSV-G. Ці гібридні утворення вчені назвали Migrions — поєднання вірусу та клітинної структури. Чому це небезпечно Migrions значно більші за окремі вірусні частинки й діють не як звичайні віруси, а як своєрідні «контейнери» з готовим набором для інфікування. Коли така структура потрапляє в нову клітину, зараження відбувається швидше, адже одразу доставляється кілька копій вірусного геному. Це дозволяє вірусу майже миттєво запускати процес розмноження. Ба більше, вчені з’ясували, що один Migrion може переносити одразу кілька різних вірусів. Це відкриває можливість одночасного зараження клітини різними патогенами, чого раніше майже не спостерігали. Інший шлях проникнення На відміну від класичного зараження, де вірусу потрібні специфічні рецептори на поверхні клітини, Migrions потрапляють усередину через ендоцитоз — універсальний механізм «поглинання». Уже всередині клітини, в кислому середовищі, вірусний білок активує злиття мембран, і вірусний матеріал вивільняється. Експерименти на мишах показали, що цей шлях зараження значно небезпечніший. Migrions викликали важкі ураження легень і мозку, зокрема енцефаліт, і часто призводили до летальних наслідків. Новий погляд на поширення вірусів Науковці вважають, що відкриття Migrions змінює уявлення про те, як віруси поширюються в організмі. Фактично йдеться про новий механізм, який напряму пов’язує інфекцію з міграцією клітин — природним процесом, що відбувається під час розвитку, загоєння ран або запалення. Це відкриття не лише пояснює, чому деякі вірусні інфекції розвиваються так стрімко, а й може допомогти в розробці нових підходів до лікування та профілактики. Адже щоб зупинити вірус, інколи потрібно завадити не йому самому, а тим «транспортним засобам», якими він користується.

Дизайнер під псевдонімом Mechanical Pixel опублікував концепцію смартфона, на лицьовій стороні якого розташовано два дисплеї різних типів. Верхню частину передньої панелі займає 3,5-дюймовий РК-екран IPS із роздільною здатністю 1280 × 800 пікселів та частотою оновлення 120 Гц. Нижню частину відведено під 5,2-дюймову монохромну панель E Ink з роздільною здатністю 1300 × 838 пікселів і щільністю 300 ppi. Відповідно до концепції, кольоровий РК-дисплей призначений для відображення часу, сповіщень і керування відтворенням музики. Екран на електронному чорнилі використовується для читання текстів, ведення нотаток і розміщення віджетів. Технологія електронного чорнила споживає електроенергію лише в момент оновлення зображення, що дозволяє пристрою тривалий час перебувати в режимі очікування під час використання нижнього екрана. Задня панель пристрою виконана з прозорого матеріалу. Блок камер складається з одного об’єктива. Таке рішення відрізняється від наявних на ринку смартфонів з екранами E Ink, у яких панель з електронним чорнилом зазвичай розташована на задній стороні корпусу, а спереду знаходиться повнорозмірний кольоровий дисплей. Обмеження концепції пов’язані з розміром кольорового екрана, якого недостатньо для комфортного перегляду відео або роботи зі складними застосунками. Низька швидкість оновлення E Ink-панелі робить її непридатною для інтерфейсів, що потребують швидкої візуальної реакції на жести користувача. Наразі проєкт існує лише у вигляді концепції, і планів щодо його серійного виробництва не анонсовано.

OpenAI оголосила про масштабне оновлення генерації зображень у ChatGPT, перевівши інструмент на нову модель GPT Image 1.5. Вона працює швидше, точніше редагує фото та краще відтворює дрібні деталі й текст. Оновлення вже поступово стає доступним користувачам. Про це йдеться у блозі компанії. Що таке GPT Image 1.5 GPT Image 1.5 — це нова флагманська модель OpenAI для генерації та редагування зображень, яка замінила попередню версію GPT Image 1. Вона інтегрована безпосередньо в ChatGPT та доступна для розробників через API. У компанії наголошують: модель створена не лише для креативу, а й для практичних завдань — дизайну, брендингу та швидкого редагування фото. Головне нововведення — точне редагування Ключове покращення GPT Image 1.5 — контекстне редагування зображень. Якщо користувач просить змінити конкретний елемент на фото: змінюється лише потрібна деталь; освітлення, фон і композиція зберігаються; зовнішність людей не спотворюється. У OpenAI зазначають, що це наближає ChatGPT до формату «творчої студії в кишені» — для швидких правок і експериментів. Основні покращення моделі GPT Image 1.5 отримала кілька важливих апгрейдів: Швидкість генерація зображень до 4 разів швидша, ніж раніше. Робота з текстом значно краще відтворюється дрібний і щільний текст; менше помилок у написах, заголовках і логотипах. Новий інтерфейс у ChatGPT у бічній панелі з’явився розділ Images; доступні фільтри, приклади та ідеї для натхнення. Ціни та доступність GPT Image 1.5 вже доступна через API для бізнесу та розробників; модель на 20% дешевша, ніж попередня версія; краще підходить для бренд-матеріалів завдяки стабільному відтворенню логотипів. Для звичайних користувачів ChatGPT оновлення почало розгортатися 18 грудня. Доступ для Enterprise-акаунтів з’явиться пізніше. Обмеження залишаються В OpenAI визнають, що навіть нова модель не ідеальна. GPT Image 1.5 все ще може допускати неточності, тому компанія продовжує доопрацьовувати алгоритми та якість результатів. Висновок Оновлення до GPT Image 1.5 — це один із найпомітніших апгрейдів візуальних можливостей ChatGPT. Швидкість, точне редагування та краща робота з текстом роблять інструмент корисним не лише для творчості, а й для бізнесу та щоденних задач.

У Німеччині створили першу у світі демонстраційну акумуляторну систему без літію, яка вже підтвердила придатність для роботи в енергомережах. Вона базується на алюмінієво-графітових двоіонних батареях і здатна дуже швидко заряджатися та віддавати енергію. Технологію розробили в Інституті Фраунгофера, і вона може стати реальною альтернативою літієвим системам зберігання. Що саме створили вчені Команда проєкту INNOBATT Інституту інтегрованих систем та пристроїв Fraunhofer IISB розробила і протестувала алюмінієво-іонну акумуляторну систему (AGDIB) у форматі, придатному не лише для лабораторій, а й для реального застосування. Йдеться не про окремий елемент, а про повноцінну систему зберігання енергії, яка стабільно працює під високими струмами та динамічними навантаженнями — саме те, що потрібно для електромереж. Ключові характеристики нової батареї За результатами випробувань система показала: понад 10 000 циклів заряд–розряд при 100% глибині розряду (DoD); майже 100% кулонівської ефективності; енергоефективність понад 85%; стабільну роботу за температури +10 °C; здатність працювати з дуже високими струмами. Окремі пакетні елементи мають ємність до 200 мА·год і витримують 1000+ циклів без деградації. Чому це важливо для енергомереж Головна перевага алюмінієво-іонної технології — надшвидка реакція. На відміну від багатьох традиційних акумуляторів, AGDIB може майже миттєво: поглинати надлишок енергії; віддавати її назад у мережу; стабілізувати частоту та напругу. Саме тому така система добре підходить для створення «віртуальної інерції» енергомереж, що критично важливо при великій частці сонячної та вітрової генерації. Де такі батареї можуть використовуватись Розробники бачать великий потенціал для: стаціонарних систем зберігання енергії; джерел безперебійного живлення (UPS); дата-центрів; гібридних енергосистем; мережевих буферів для ВДЕ. Важливо, що це негорюча технологія, що підвищує безпеку у порівнянні з літій-іонними батареями. Переробка — ще одна ключова перевага AGDIB створені за принципом Design for Recycling: матеріали можна фізично розділити; токсичні хімікати не потрібні; забезпечується замкнений матеріальний цикл; система перевищує чинні вимоги ЄС щодо переробки акумуляторів. Це робить технологію перспективною не лише технічно, а й екологічно. Що таке алюмінієво-іонні батареї простими словами Алюмінієво-іонний акумулятор — це безлітієва система зберігання енергії, яка використовує: алюміній як активний матеріал; природний графіт як катод. Такі батареї можуть досягати: щільності енергії до 160 Вт·год/кг; щільності потужності понад 9 кВт/кг. Вони швидко заряджаються, не горять і виготовляються з доступних матеріалів. Висновок Fraunhofer IISB показав рідкісний приклад, коли безлітієва акумуляторна технологія виходить за межі лабораторії. Алюмінієво-іонна система вже продемонструвала реальну роботу в умовах, наближених до промислових. Якщо масштабування підтвердить результати, AGDIB можуть стати однією з ключових технологій зберігання енергії в Європі — без дефіцитного літію, з високою безпекою та повною переробкою.