Щоденне отримання сонячного світла запускає в організмі низку фундаментальних біологічних процесів, які впливають не лише на фізичне здоров’я, а й на психоемоційний стан. Коли ультрафіолетові (UVR) промені потрапляють на шкіру, вони стимулюють синтез вітаміну D — жиророзчинного вітаміну, який є критично важливим. Він не тільки сприяє засвоєнню кальцію та фосфору, що є основою для зміцнення кісток, але й відіграє ключову роль у зменшенні запалення, боротьбі з інфекціями та значному покращенні настрою. Дослідження показують, що недостатнє перебування на сонці може мати жахливі наслідки, прирівнюючи ризик смертності для тих, хто уникає сонця, до ризику курців, підкреслюючи важливість збалансованого впливу, пише Pixelinform. Здатність сонячного світла покращувати настрій є добре задокументованою, оскільки воно використовується для лікування різних форм депресії, включаючи сезонний афективний розлад. Кожна година, проведена на свіжому повітрі при природному освітленні, знижує ризик розвитку тривалої депресії, а люди повідомляють про підвищене відчуття щастя та зменшення вживання антидепресантів. Крім того, сонячне світло є потужним регулятором циркадного ритму — внутрішнього годинника тіла. Отримання світла вранці, особливо через годину після пробудження, допомагає синхронізувати цей ритм, полегшуючи засинання вночі та підвищуючи бадьорість і продуктивність протягом дня. Дослідження також показали, що природне освітлення на робочому місці покращує якість сну працівників та їхню ефективність. Фізичні переваги виходять за рамки вітаміну D: сонячне світло може допомогти знизити кров’яний тиск. Коли промені торкаються шкіри, вивільняється оксид азоту в кровоносні судини, що допомагає знизити показники артеріального тиску та зменшує ризик серцевого нападу та інсульту. Існує також попередній зв’язок із контролем ваги: жирові клітини, розташовані під верхнім шаром шкіри, чутливі до сонячних променів і зменшуються під їхнім впливом, що може пояснювати набір ваги в зимові місяці. Однак, перебування на сонці вимагає обережності, оскільки надмірний ультрафіолетовий вплив несе серйозні ризики, включаючи рак шкіри, передчасне старіння, зморшки та пошкодження шкіри. Деякі дослідження також вказують на те, що надмірне опромінення може пригнічувати імунну систему шкіри. Необхідна кількість сонця є індивідуальною і залежить від низки факторів, таких як загальний рівень вітаміну D, історія хвороби, географічне розташування, вік і, що особливо важливо, тон шкіри. Наприклад, людям з темнішою шкірою, у яких більше меланіну, потрібен довший час перебування на сонці для синтезу вітаміну D, тоді як люди зі світлою шкірою мають вищий ризик пошкодження, тому їм рекомендують проводити менше часу на сонці. Найкращий спосіб знайти цей баланс — проконсультуватися з лікарем, який, враховуючи ваші індивідуальні потреби та УФ-індекс, може порадити, скільки часу (зазвичай від 5 до 30 хвилин двічі на тиждень) ви можете безпечно провести на сонці, і чи варто використовувати при цьому сонцезахисний крем. У будь-якому випадку, при тривалому перебуванні на сонці слід завжди використовувати захисний одяг, сонцезахисний крем та уникати найактивнішого полуденного сонця. Що відбувається з вашим тілом, коли ви щодня отримуєте сонячне світло читайте на сайті Pixel.inform.

Команда науковців запропонувала нову концепцію — Radiolytic Habitable Zone (RHZ). Це області в надрах Марса, Європи й Енцелада, де галактичні космічні промені створюють достатньо хімічної енергії, щоб підтримувати мікробне життя. Моделювання показало: радіоліз може бути реальним джерелом енергії навіть там, де повна темрява та екстремальні умови. Нова модель: життя без світла, тепла і навіть газових джерел У роботі, опублікованій в International Journal of Astrobiology, науковці проаналізували, як галактичні космічні промені (GCR) взаємодіють із поверхнями Марса, Європи та Енцелада. Коли заряджені частинки проникають у ґрунт чи лід, вони ініціюють радіоліз — розщеплення молекул води та утворення реактивних частинок, включно зі солватованими електронами. Саме ці електрони можуть виконувати роль «палива» для мікробів — подібно до того, як земні бактерії в глибоких шахтах живляться продуктами радіоактивного розпаду. Radiolytic Habitable Zone: де життя отримує енергію від космічних променів Автори моделювали процеси за допомогою пакету GEANT4 і вперше окреслили потенційні зони, де енергії радіолізу достатньо для метаболізму мікроорганізмів. Ключові висновки: Енцелад показав найвищий потенціал для утримання біомаси. Марс посів друге місце завдяки проникності GCR у породи. Європа теж має сприятливі зони, але енергетично бідніші. У цих умовах радіоліз може забезпечувати десятки мільйонів молекул АТФ на грам матеріалу щосекунди — цього достатньо для рівня метаболізму, подібного до екстремофільних бактерій. Паралель із земним життям На Землі існує вид Desulforudis audaxviator — мікроорганізм, який живе на глибині майже 3 км і використовує хімічну енергію, створену радіолізом води. Саме він став «моделлю» для розуміння можливих екосистем на інших тілах Сонячної системи. Що це означає для пошуку життя? Дослідники вважають, що місії наступного покоління мають: досліджувати мілкий підповерхневий шар, де очікується пік радіолізу; вимірювати потоки електронів та хімічний склад; шукати сліди органіки, утвореної під впливом радіації. Енцелад і Європа вже стоять у черзі на орбітальні й посадкові апарати. Для Марса перспективними є райони полярних льодових шапок.

Французький автовиробник Citroen представив концептуальний електромобіль ELO, який можна використовувати як пересувний житловий простір. Прем’єра відбулася у грудні 2025 року. Головною особливістю концепту стала інтегрована система для ночівлі. У багажному відсіку розміщено два надувні матраци, які наповнюються повітрям від штатного автомобільного компресора. Панорамний дах виконаний зсувним, а бічні ліхтарі перемикаються в режим нічного освітлення. Для розваг передбачено проектор з висувним екраном. Місце водія розташоване по центру передньої частини салону. Панель приладів замінена прозорою смугою на лобовому склі, на яку виводиться вся інформація. Рульове колесо має одну спицю та два джойстики для керування функціями. Другий ряд оснащений трьома знімними сидіннями, які можна використовувати як стільці для кемпінгу. Ще два додаткові місця знаходяться під бічними кріслами, що дозволяє перевозити до шести осіб. Сидіння водія повертається на 180 градусів. Під центральним кріслом другого ряду вбудовано висувний робочий стіл. Кузов виготовлений із спіненого поліпропілену, а оздоблення салону – із перероблених текстильних відходів виробництва Citroën. Системи зберігання розроблені разом із компанією Decathlon. Двері відчиняються без центральної стійки. Передній та задній бампери уніфіковані. Електромобіль підтримує V2L технологію для живлення зовнішніх пристроїв. Компресор підходить для накачування надувного спорядження та велосипедних шин. На дверях встановлені кріплення для намету. Компанія Citroen позиціонує ELO як дослідницьку концепцію мобільності без підтверджених планів серійного виробництва.

Компанія OnePlus поступово підтвердила ключові характеристики OnePlus 15R, презентацію якого заплановано на 17 грудня. Нещодавно бренд підтвердив, що 15R отримає покращену фронтальну камеру. Вона матиме таку ж кількість мегапікселів, як і передня камера OnePlus 15. Офіційно підтверджено, що OnePlus 15R буде оснащено 32-мегапіксельною передньою камерою з автофокусом. Це найпросунутіша селфі-камера серед телефонів серії R. Це суттєве покращення, оскільки торішній OnePlus 13R мав 16-мегапіксельну фронтальну камеру. Фронтальна камера 15R здатна знімати відео з роздільною здатністю 4K зі швидкістю 30 кадрів в секунду. Це також покращення, оскільки фронтальна камера 13R була обмежена відеозйомкою у роздільній здатності 1080p. 15R також оснащений технологією DetailMax Engine, яка пропонує передові алгоритми обчислювальної фотографії, що покращують якість знімків. Завдяки новій фронтальній камері OnePlus 15R зрівняється за характеристиками OnePlus 15, який також буде оснащений 32-мегапіксельною фронтальною камерою з автофокусом. У той час як OnePlus 15 використовує сенсор Sony IMX709 для фронтальної камери, за чутками, OnePlus 15R буде оснащений сенсором OmniVision для своєї фронтальної камери. На цей час бренд підтвердив, що екран OnePlus 15R підтримує роздільну здатність 1,5K та частоту оновлення 165 Гц. Під капотом знаходиться Snapdragon 8 Gen 5 та акумулятор ємністю 7400 мАг із зарядкою потужністю 80 Вт. Також будуть доступні такі функції, як OxygenOS 16, кнопка «Плюс», 50-мегапіксельна основна камера з підтримкою запису відео 4K 120 кадрів в секунду та пило- та водонепроникний корпус із класом захисту IP68/69. Смартфон буде доступний у трьох кольорах: чорному, зеленому та фіолетовому.

У Німеччині зафіксовано ходові випробування прототипу наступного покоління флагманського позашляховика BMW X7. Опублікувавши знімки, Carscoops повідомляє, що автомобіль, незважаючи на камуфляж, демонструє ознаки повноцінної зміни покоління, а не звичайного рестайлінгу. Враховуючи, що поточна модель була запущена у 2018 році та оновлювалася у 2022-му, новий етап відповідає плановому графіку розробки. За спостереженнями авторів публікації, X7 збереже фірмове компонування з роздільними світлодіодними фарами, але отримає збільшені радіаторні грати і перероблений передній бампер з більш квадратними повітрозабірниками. Фари стали вже й розташовані нижче. Збоку прототип відрізняється чистими поверхнями, виразними колісними арками та заміною традиційних дверних ручок на вузькі, напівприховані елементи – ймовірно, для покращення аеродинаміки. Вигин на стійці D-колони, відомий як «вигин Хоффмейстера», ймовірно, стане більш акцентованим. Задня частина залишається під щільним маскуванням та оснащена тимчасовими ліхтарями. На думку аналітиків, серійна версія майже напевно отримає наскрізні світлодіодні ліхтарі, перегукуючись із дизайном майбутніх X5 та iX5. В інтер’єрі, як очікується, з’явиться система Panoramic Vision – дисплей, що простягається вздовж нижньої кромки лобового скла. Також прогнозується збільшений центральний екран, оновлений ІІ-асистент та концептуальне кермо. Обчислювальну основу становитиме нова централізована архітектура «Superbrains». BMW офіційно підтвердила, що вперше повністю випустить електричну версію моделі — iX7. При цьому бензиновий X7 та електричний iX7 використовуватимуть одну модифіковану платформу на базі CLAR, на відміну від молодших моделей, де платформи для ДВС та EV рознесені. Тестовий зразок із чотирма круглими патрубками вихлопу та великими колесами, за припущенням видання, вказує на збереження в лінійці легкої гібридної версії з двигуном V8, ймовірно, у виконанні BMW M. Також очікується випуск високопродуктивних моделей від підрозділів M та Alpina. За даними джерел, віддача електричної версії може сягати 900 кінських сил. Автомобіль збереже трирядне семимісне компонування і конкуруватиме з Mercedes-Benz GLS, Volvo EX90 і XC90.

Космічний вибух, зафіксований цього літа, тривав кілька днів поспіль і став найдовшим та водночас найдивнішим гамма-спалахом з усіх, які будь-коли спостерігали астрономи. Гамма-спалахи вважаються найпотужнішими вибухами у Всесвіті. Зазвичай вони тривають лише секунди або хвилини й виникають під час колапсу масивних зір або зіткнення надщільних «мертвих» зір — нейтронних. Однак цей конкретний випадок, що отримав позначення GRB 250702B, повністю зруйнував звичні уявлення. Вибух уперше зафіксували 2 липня супутники, зокрема телескопи NASA Fermi та Swift, а також прилади на інших космічних апаратах. Жодна обсерваторія не змогла простежити подію від початку до кінця, тож ученим довелося об’єднати дані з різних джерел, щоб відтворити повну картину спалаху. Дослідники припускають, що цей рекордно тривалий вибух може вказувати на зовсім новий механізм того, як чорні діри знищують зорі — процес, не описаний чинними теоріями. Саме це робить GRB 250702B унікальним явищем. «Це безперечно спалах, аналогів якому ми не бачили за останні 50 років», — зазначила у заяві Елайза Найтс, дослідниця NASA з Університету Джорджа Вашингтона. Подальші спостереження показали, що джерело спалаху розташоване в галактиці приблизно за 8 мільярдів світлових років від Землі — отже, вибух стався задовго до появи нашої планети. Знімки з космічного телескопа Джеймса Вебба та інших обсерваторій зафіксували випромінювання, яке пробивалося крізь щільні шари космічного пилу, відкривши рідкісну можливість детально вивчити галактику-господаря. І це справді галактика, хоч і доволі дивна, каже Ендрю Леван, професор астрофізики з Університету Радбауда (Нідерланди), який очолював дослідження за допомогою телескопа «Габбл». За його словами, це або дві галактики, що зливаються, або одна надмасивна галактика з темною пиловою смугою, яка розтинає її центр. За оцінками вчених, під час вибуху вивільнилася енергія, еквівалентна світінню тисячі Сонць протягом 10 мільярдів років, сконцентрована всього в кількох днях. Початковий імпульс енергії тривав щонайменше сім годин, що більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд для гамма-спалахів. «Роздільна здатність телескопа Вебба просто неймовірна, — зазначила у заяві Хуей Сірс, дослідниця з Університету Ратґерса, яка керувала частиною спостережень. — Ми настільки чітко бачимо, як спалах світиться крізь пилову смугу, що перетинає галактику». Більшість учених сходяться на думці, що затяжний спалах виник у момент, коли чорна діра поглинула зорю. Водночас не відкидаються ще два сценарії. За одним із них, чорна діра середньої маси — у тисячі разів важча за Сонце — розірвала «блукаючу» зорю, розтягнувши й зруйнувавши її гравітацією перед поглинанням. Інша версія передбачає меншу чорну діру, що оберталася поруч із зоряним компаньйоном. З часом вона відтягувала газ із цієї зорі, а зрештою врізалася в неї та швидко поглинула. В обох випадках зіркова речовина утворювала навколо чорної діри перегрітий акреційний диск. Падаючи всередину, матерія запускала вузькі струмені енергії, спрямовані майже зі швидкістю світла, — саме вони й стали джерелом гамма-випромінювання, зафіксованого із Землі. Подія зламала й інші усталені правила. Рентгенівське випромінювання з’явилося за добу до основного спалаху й продовжувало фіксуватися ще два дні після нього — такого раніше ніколи не спостерігали у випадку гамма-спалахів. Крім того, астрономи не виявили характерної наднової, яка зазвичай залишається після вибуху масивної зорі. Усі ці дивні особливості підсилюють припущення, що вчені стали свідками нового типу космічного вибуху. Однак, щоб остаточно розгадати цю загадку, необхідно зафіксувати ще більше подібних подій.

Asus почала продаж компактного роутера RT-BE58 Go з підтримкою Wi-Fi 7. Модель орієнтована на використання в дорозі з можливістю живлення від повербанка, що підключається по USB-C. Новинка підтримує дводіапазонний Wi-Fi 7 (802.11be). Загальний заявлений показник швидкості бездротової передачі становить до 3600 Мбіт/с. У діапазоні 5 ГГц максимальна пропускна спроможність становить 2882 Мбіт/с, а діапазоні 2,4 ГГц — до 688 Мбіт/с. Для покращення надійності передачі даних передбачена підтримка 4K QAM та Multi-Link Operation, завдяки яким можна задіяти кілька каналів одночасно та знижувати затримки при високому навантаженні на мережу. Пристрій базується на базі чотириядерного процесора Broadcom із частотою 2,0 ГГц. Об’єм ОЗУ становить 1 ГБ DDR4, вбудованої флеш-пам’яті – 256 МБ. Ця комплектація розрахована на одночасну роботу з кількома гаджетами. Для підвищення якості зв’язку застосовуються 2 окремі фронтальні радіомодулі. Маршрутизатор виконаний у компактному корпусі розмірами 9,8х9,4х3,1 см і важить близько 232 грамів. Складні антени полегшують транспортування. Живлення здійснюється через роз’єм USB-C з підтримкою 18-ватного Power Delivery, завдяки чому можна використовувати стандартні повербанки. Виробник позиціонує пристрій як рішення для подорожей, тимчасового житла та застосування поза домом. Модель передбачає різні способи підключення до Інтернету. WAN-роз’єм 2,5 Гбіт/с для проводового підключення, можливість підключення смартфонів і 4G/5G-модемів через USB, а також WISP, що дозволяє використовувати загальнодоступні Wi-Fi-мережі як джерело інтернету зі створенням власної захищеної мережі. Крім того, реалізована підтримка Asus AiMesh для роботи в складі mesh-мережі з єдиним SSID. Для захисту мережі використовується система AiProtection з функціями виявлення загроз та запобігання доступу до небезпечних ресурсів. Маршрутизатор дозволяє створювати до п’яти гостьових мереж та окремі сегменти для дитячих гаджетів та IoT-обладнання. Додатково передбачена підтримка VPN та функції пріорітизації трафіку для потокового відео, ігор та відеозв’язку. Наразі новинка вже доступна до покупки у Китаї за ціною приблизно 127 доларів США.

Цивільні надзвукові перельоти поки що не пережили очікуваного відродження, однак потреба у швидкості нікуди не зникла. Це продемонструвала компанія Bombardier, оголосивши про введення в експлуатацію свого бізнес-джета Global 8000, заявлена максимальна швидкість якого становить Mach 0,95. Для порівняння, до зняття з експлуатації у 2003 році Concorde регулярно досягав швидкості Mach 2,04 — і це була лише дозволена максимальна швидкість. Потужні двигуни Olympus могли розігнати літак ще більше, але подальше прискорення призвело б до небезпечного перегріву планера. Сьогодні, хоча нове покоління надзвукових пасажирських літаків ще перебуває у розробці, цивільна авіація змушена залишатися нижче швидкості звуку. Водночас деякі бізнес-джети здатні розганятися до Mach 0,9 з лишком. Це ще не надзвук, але вже перехідна трансзвукова зона, коли літак рухається настільки швидко, що окремі його частини в певні моменти можуть досягати надзвукових швидкостей. 8 грудня 2025 року канадська аерокосмічна компанія Bombardier оголосила, що її новий бізнес-джет Global 8000 офіційно вводиться в експлуатацію із заявленою максимальною швидкістю Mach 0,95, що дозволяє йому випередити найближчого конкурента — Gulfstream 700, який здатний розвивати лише Mach 0,935. Окрім швидкості, Global 8000 може похвалитися й іншими рекордами. Його офіційна дальність польоту становить 8 000 морських миль (9 206 миль або 14 816 км) — це найбільший показник для бізнес-джета в цьому швидкісному класі з чотирикабінним компонуванням. При максимальній робочій висоті 41 000 футів (12 000 м) літак має найнижчий тиск у салоні — еквівалентний висоті лише 2 691 фут (860 м). Крім численних елементів розкоші, літак отримав удосконалену конструкцію крила з передкрилками, що забезпечує злітно-посадкові характеристики на рівні легких реактивних літаків. Це дає Global 8000 доступ приблизно до 30% більше аеропортів, ніж у його найближчого конкурента. Втім, охочим придбати новинку варто заздалегідь перевірити свій бюджет: орієнтовна базова ціна становить 78 мільйонів доларів США. «Гордість і захоплення — це лише початок того, що означає введення в експлуатацію Global 8000 для всіх 18 тисяч співробітників Bombardier», — заявив президент і генеральний директор компанії Ерік Мартель. — «Кожна інновація і кожна деталь Global 8000 відображає наполегливу працю, креативність і відданість наших команд. Цей революційний літак переосмислює ринок бізнес-авіації завдяки інноваційному дизайну, фірмовій плавності польоту, неперевершеним характеристикам і виконаній обіцянці нашим клієнтам».

Телефони Google Pixel відомі тим, що пропонують стандартний Android та використовують власні процесори Google Tensor серії G. Однак їхня продуктивність традиційно була дещо низькою. Можливо, це змінюється, оскільки останнє оновлення Android 16 принесло помітне покращення продуктивності Pixel 10 Pro XL. Протягом останніх кількох днів Google випустила оновлення Android 16 QPR2 для телефонів Pixel. Несподівано користувачі та тестувальники виявили, що продуктивність пристроїв значно покращилася, особливо в графічній продуктивності. Android Authority протестувала Pixel 10 Pro XL і виявила, що приріст продуктивності процесора був незначним. У Geekbench 6 продуктивність одного ядра покращилася на 2%, тоді як продуктивність багатоядерного процесора зросла на 5%, що не є кардинальною зміною. Однак, результат у бенчмарку PCMark Work 3.0 продемонстрував набагато суттєвіше покращення, збільшившись на 19,6%. Цей бенчмарк імітує повсякденні завдання, такі як перегляд веб-сторінок та редагування зображень, що робить його кращим відображенням реального використання. Графічна продуктивність також покращилася. У тесті Wild Life від 3DMark результати покращилися приблизно на 5-7%, в середньому склавши близько 6%. Цікаво, що, незважаючи на відсутність змін у версії драйвера графічного процесора, бенчмарк OpenCL показує зростання балів з попередніх 3063 до 4061. Це покращення майже на третину. Можлива причина виграшу То як просте оновлення системи Android може забезпечити таке підвищення продуктивності? За даними AndroidPolice, переваги можуть бути отримані завдяки глибшій оптимізації в Android 16, яка запроваджує більш просунутий та ефективний механізм збору сміття пам’яті. Це зменшує навантаження на процесор під час збору сміття, мінімізує затримки та покращує загальну плавність роботи. Гарна новина полягає в тому, що ці покращення не обмежуються новою серією Pixel 10. Деякі користувачі повідомляють, що старіші моделі, такі як Pixel 8a, також отримали вищі результати в бенчмарках та кращу частоту кадрів у тестах 3DMark. Залишається незрозумілим, чи ці оптимізації стосуються виключно власних процесорів Google Tensor. Якщо зміни будуть застосовні ширше, інші телефони Android також можуть побачити значне підвищення продуктивності завдяки майбутнім оновленням.

Глибоко всередині Землі дослідники бачать ознаки того, що тверде внутрішнє ядро може бути впорядковане у кілька хімічних шарів. Експерименти з високим тиском на сплавах заліза, стиснених на синхротроні PETRA III у Німеччині, відтворюють загадкові відмінності у швидкості поширення сейсмічних хвиль, зафіксовані по всьому світу. Дослідження очолила професорка Кармен Санчес-Вальє, яка у Мюнстерському університеті вивчає хімію глибин планет. Внутрішнє ядро Землі розташоване приблизно за 3 200 миль під нашими ногами. Це тверда металева куля, оточена рідким залізом. Стискальні сейсмічні хвилі, відомі як P-хвилі, поширюються приблизно на 3–4 відсотки швидше вздовж полярних напрямків, ніж екваторіальних. Науковці називають цей ефект сейсмічною анізотропією — напрямною різницею швидкостей хвиль залежно від того, в якому напрямку вони проходять крізь тверде металеве середовище. Як науковці моделюють внутрішнє ядро Щоб перевірити цю можливість, команда створила крихітні зразки заліза з домішками невеликих кількостей кремнію та вуглецю, імітуючи сплави внутрішнього ядра. Ймовірно, ці легші елементи співіснують із залізом у ядрі, адже чисте залізо зробило б Землю надто щільною. Попередні комп’ютерні моделі та експерименти з високим тиском показували, що ці елементи змінюють поведінку заліза, однак реалістичні суміші для внутрішнього ядра раніше не тестувалися. Нові зразки звужують цю прогалину, оскільки їхній склад наближений до значень, передбачених геофізичними дослідженнями для найглибших шарів планети. Імітація тиску внутрішнього ядра Сплави помістили у пристрій, відомий як комірка з алмазними ковадлами — прес, що стискає зразки між двома протилежно розташованими алмазами. Така установка створює тиск у мільйони разів більший за атмосферний, подібний до умов поблизу внутрішнього ядра Землі. Після цього зразки нагріли приблизно до 820 градусів Цельсія (близько 1 500 °F), щоб сприяти їх деформації. На пучковій лінії PETRA III в Гамбурзі зосереджені рентгенівські промені досліджували зразки під час стискання та нагрівання. Підказки з кристалічних структур У процесі деформації мікроскопічні кристали в сплавах почали орієнтуватися у переважних напрямках, утворюючи так звану орієнтацію ґратки — тонкий візерунок узгоджених кристалічних напрямків. Команда використала радіальну рентгенівську дифракцію — метод, що фіксує, як кристалічні площини перебудовуються навколо осі стискання, — щоб розшифрувати цю орієнтацію. З дифракційних зображень дослідники визначили, наскільки легко сплав деформується, та кількісно оцінили межу текучості — напруження, за якого метал починає пластично плинути. «Нам вдалося розшифрувати орієнтацію ґратки за допомогою рентгенівської дифракції, перпендикулярної до осі стискання», — зазначив доктор Ефім Колесников, перший автор дослідження. Як текстура впливає на хвилі Знаючи, як кристали вирівнюються під тиском, дослідники змоделювали поширення звукових хвиль у сплаві за таких умов. Вони розрахували швидкість стискальних хвиль у різних напрямках і порівняли ці значення з попередніми вимірюваннями для чистого заліза за аналогічних екстремальних умов. Сплав із кремнієм та вуглецем продемонстрував більший контраст між напрямками, тобто сильнішу сейсмічну анізотропію, ніж чисте залізо. Це означає, що навіть помірні кількості легких елементів можуть суттєво змінювати те, як внутрішнє ядро спрямовує сейсмічні хвилі з часом. Хімічні шари внутрішнього ядра Внутрішнє ядро Землі, ймовірно, не є хімічно однорідним: легші елементи можуть бути більш поширеними ближче до його верхньої частини, тоді як глибші зони переважно складаються із заліза. Використовуючи дані про деформацію, команда дослідила, як поступове зростання вмісту заліза з глибиною впливає на швидкість хвиль у різних напрямках. Результати показали, що така шаруватість здатна відтворити спостережувану різницю між зовнішніми та внутрішніми частинами анізотропії ядра. У цій моделі внутрішнє ядро складається з вкладених оболонок із трохи різним хімічним складом — своєрідної «цибулинної» структури. Наслідки такої шаруватості Хімічно шарувате внутрішнє ядро свідчило б про те, що тверде металеве ядро формувалося не миттєво, а еволюціонувало протягом мільярдів років. Зони, багатші на кремній і вуглець поблизу верхніх шарів, можуть зберігати сліди ранніх етапів кристалізації, тоді як глибші області відображають більш пізній ріст. Така шаруватість також може відображати спосіб, у який тепло виходить із рідкого зовнішнього ядра, нерівномірно передаючи енергію у мантію протягом тривалих проміжків часу. Ці теплові процеси впливають на швидкість охолодження ядра та на те, як довго воно здатне підтримувати глобальне магнітне поле планети. Регіони внутрішнього ядра Сейсмологи вже багато років дискутують про те, чи має внутрішнє ядро окремі області, зокрема про існування «найвнутрішнішого» ядра та про півкульні відмінності. Попередні дослідження показали, що P-хвилі поширюються приблизно на три відсотки швидше вздовж осі обертання Землі, що свідчить про певний масштабний порядок у металі. Деякі команди пояснювали це вирівнюванням кристалів заліза, інші ж пропонували хімічні відмінності, часткове плавлення або різний розмір зерен. Нові експерименти посилюють ідею хімічної шаруватості, пов’язуючи конкретні властивості сплавів із реалістичними моделями анізотропії, не відкидаючи при цьому інших структурних особливостей. Попереду ще багато питань Попри досягнутий прогрес, експерименти охоплюють лише одну суміш заліза, кремнію та вуглецю, тоді як реальне внутрішнє ядро, ймовірно, містить і інші елементи. Подальші дослідження мають перевірити, як кисень, водень і сірка впливають на кристалічну структуру та швидкість поширення хвиль за подібних екстремальних умов. Сейсмологи також продовжують уточнювати глобальні каталоги землетрусів, шукаючи тонкі зміни в шляхах хвиль, які могли б перевірити нові прогнози шаруватої будови ядра. «Існувало кілька гіпотез щодо походження цієї анізотропії», — зазначила професорка Санчес-Вальє. — «Тепер, з новими результатами, ідея хімічно шаруватого внутрішнього ядра набуває нового значення».