Срібло вікінгів: неймовірна знахідка на горах Норвегії відкриває таємниці IX століття Срібло завжди було улюбленим скарбом вікінгів. Його пристрасть до цього металу робить будь-які знахідки срібних артефактів надзвичайно цінними для істориків. Останній доказ цьому нещодавно з’явився в гірських регіонах Норвегії — скарб, який пролежав непорушеним понад тисячу років. Все почалося, коли фермер Торн Сігве Шмідт готувався прокласти нову дорогу для свого трактора на своїй гористій фермі неподалік від міста Ордал, на північний захід від Осло. Щоб не пошкодити можливі історичні об’єкти, він заздалегідь запросив археологів. Це рішення виявилося вкрай вчасним. Під підлогою ймовірного житла вікінгів-рабів, на глибині всього семи дюймів, археологи натрапили на чотири важкі срібні браслети, кожен з унікальним декором, датовані понад 1 100 років тому. «Спершу я подумав, що це просто скручені мідні дроти, які часто трапляються на полях», — розповів археолог Ола Тенгесдал Лігре з Університету Ставангера. «Але коли я побачив, що їх кілька поруч і вони зовсім не мідні, а срібні, я зрозумів, що ми знайшли щось справді особливе». Подальші розкопки показали, що на цій території колись знаходилася велика і впливова ферма вікінгів з кількома будинками та сховищами для тварин. Ферма контролювала вхід у фьорд, а археологи також знайшли кам’яні глиняні горщики, заклепки, ножі та точильні камені для інструментів. «Це, безумовно, найбільша знахідка в моїй кар’єрі», — заявив Волькер Демут, керівник проекту з Археологічного музею Університету Ставангера. «Цінність цієї знахідки полягає в тому, що об’єкти виявлені саме там, де їх поховали. Зазвичай цінні речі знаходять на розпашених полях, де вони втрачають контекст. А тут ми маємо можливість зрозуміти життя та суспільство вікінгів у первісному вигляді». Браслети були вивезені разом із блоком ґрунту до музею, де їх досліджували за допомогою рентгену. Також планується тестування ґрунту, щоб з’ясувати, чи були браслети загорнуті в тканину. Археологи зазначають, що ці браслети нагадують намиста, знайдені у Хьельмеланді у 1769 році, і поки не виключають можливого зв’язку між знахідками. Вчені припускають, що ферма колись постраждала від підпалу, ймовірно під час одного з періодів конфліктів у Норвегії епохи вікінгів (800–1050 рр. н.е.). Браслети, найімовірніше, датуються IX століттям. «Якщо мешканці ферми були змушені тікати від нападу, природно було б сховати цінності в горах, у місці, де ніхто не очікував знайти скарб», — пояснює Демут. Срібла в Норвегії тоді не видобували, тому будь-які володіння вікінгів мали походження з-за кордону — через торгівлю, подарунки чи як здобич після рейдів. Саме срібло використовували значно частіше за золото, ймовірно через регіони, якими вони подорожували. «Це абсолютно фантастична знахідка», — зазначив директор музею Оле Мадсен. «Вона дає нам унікальне розуміння однієї з найважливіших епох Норвегії — часу вікінгів. Ми плануємо виставити її, щойно експонати будуть готові для демонстрації».

В Арктиці зафіксовано найспекотніший рік за всю історію спостережень, повідомило у вівторок американське наукове агентство. Зміна клімату запускає ланцюгову реакцію наслідків: від танення льодовиків і морського льоду до «озеленення» ландшафтів та збоїв у глобальній погоді. За даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), з жовтня 2024 по вересень 2025 року температура перевищувала середні показники за 1991–2020 роки на 1,6 градуса Цельсія. Ці дані наведено у щорічному «Арктичному звіті», який спирається на спостереження, що ведуться з 1900 року. Таке швидке потепління за настільки короткий період «безумовно тривожне», вважає співавтор звіту Том Баллінджер з Університету Аляски. Цю тенденцію він назвав «ймовірно безпрецедентною в сучасний період і, можливо, за останні тисячі років». Згідно зі звітом, у році, що минає, в Арктиці зафіксували найтеплішу осінь, другу за теплом зиму та третє за теплом літо з 1900 року. Через спалювання людиною викопного палива Арктика нагрівається значно швидше, ніж решта планети. Це зумовлено низкою взаємопов’язаних процесів із позитивним зворотним зв’язком — явищем, яке фахівці називають «полярним посиленням». Наприклад, зростання температури збільшує вміст водяної пари в атмосфері, яка діє як ковдра, утримуючи тепло і не даючи йому виходити в космос. Водночас скорочення площі яскравого морського льоду, що відбиває світло, оголює темніші океанські води, які поглинають більше сонячної радіації. Відступ морського льоду Навесні 2025 року, коли арктичний морський лід зазвичай досягає свого річного максимуму, його площа в березні виявилася найменшою за 47 років супутникових спостережень. «Це створює негайні проблеми для білих ведмедів, тюленів і моржів, які використовують лід як платформу для пересування, полювання та народження дитинчат», — пояснив співавтор звіту Уолт Майєр із Національного центру даних зі снігу та льоду. Моделювання показує, що перше літо з практично повною відсутністю морського льоду в Арктиці може настати вже до 2040 року або навіть раніше. Танення арктичного льоду також порушує циркуляцію океану, викидаючи прісну воду в Північну Атлантику. Це робить поверхневі води менш щільними та солоними, послаблюючи їхню здатність опускатися вглиб і приводити в рух Атлантичну меридіональну циркуляцію, яка допомагає пом’якшувати зими в Європі. Танення льодовикового щита Гренландії, що триває, також додає прісну воду в Північну Атлантику. Це стимулює продуктивність планктону, але також створює часовий розрив між появою їжі та періодом, коли види, що від неї залежать, можуть її споживати. Танення наземних льодів Гренландії також є однією з основних причин глобального підвищення рівня моря, що посилює ерозію узбережжя та повені, спричинені штормами. Почастішали арктичні вторгнення Деякі дослідження показують, що оскільки Арктика нагрівається швидше, ніж решта планети, слабшає температурний контраст, який допомагає утримувати холодне повітря поблизу полюса. Це дозволяє полярній холоднечі дедалі частіше «прориватися» у низькі широти. Гідрологічний цикл в Арктиці також стає інтенсивнішим. З жовтня 2024 по вересень 2025 (2024/25 «водний рік») весняні опади досягли рекордно високого рівня, а за кількістю опадів у інші сезони цей рік увійшов до п’ятірки найвологіших з 1950 року. Більш теплі та вологі умови призводять до бореалізації, або «озеленення», великих ділянок арктичної тундри. У 2025 році циркумполярна тундра стала третьою за зеленістю за 26 років сучасних супутникових спостережень, причому весь топ-5 припадає на останні шість років. Танення вічної мерзлоти викликає біохімічні зміни, такі як феномен «іржавих річок», спричинений вивільненням заліза з ґрунтів, що відтають. Звіт включає понад 200 струмків і річок, що змінили колір і стали візуально помаранчевими. Це погіршує якість води через підвищення кислотності та концентрації металів і веде до втрати водного біорізноманіття.

З віком ми звикаємо помічати сивину, зморшки чи втрату фізичної витривалості. Але не менш важливі — і значно менш помітні — зміни відбуваються всередині організму, зокрема в імунній системі. Нове дослідження американських науковців показало: один-єдиний білок у крові може змусити старі стовбурові клітини поводитися так, ніби вони знову молоді. Як старіє система крові У кістковому мозку людини є особливі клітини — гемопоетичні стовбурові клітини. Саме вони виробляють усі клітини крові та імунної системи. Їх небагато, але роль величезна: без них неможливе ні оновлення крові, ні повноцінний імунний захист. У молодому віці ці клітини працюють збалансовано. Вони створюють як мієлоїдні клітини (еритроцити та частину імунних клітин), так і лімфоїдні — Т- і В-лімфоцити, які відповідають за боротьбу з інфекціями. З роками баланс порушується: стовбурові клітини дедалі частіше «обирають» мієлоїдний шлях і все рідше — лімфоїдний. Через це імунна система старіє, слабшає і гірше реагує на загрози. Саме тому літніх людей майже ніколи не залучають як донорів кісткового мозку: їхні стовбурові клітини вже не такі ефективні. Білок, який стримує старіння Команда вчених з Університету Іллінойсу в Чикаго виявила ключову ланку цього процесу — білок під назвою тромбоцитарний фактор 4 (platelet factor 4). У молодому організмі він виконує роль «гальма»: подає сигнал стовбуровим клітинам не ділитися надто активно, запобігаючи хаотичному розмноженню. З віком імунні клітини виробляють цього білка дедалі менше. У результаті стовбурові клітини починають ділитися частіше, ніж потрібно. А надмірні поділи — це прямий шлях до накопичення мутацій, хронічного запалення, підвищеного ризику раку крові та навіть серцево-судинних хвороб. Омолодження в лабораторії Найцікавіше почалося, коли дослідники спробували повернути ситуацію назад. Вони вводили літнім мишам тромбоцитарний фактор 4 щодня протягом понад місяця. Результат виявився вражаючим: клітини крові та імунної системи почали виглядати й функціонувати так, ніби організм став значно молодшим. Подібний ефект зафіксували й у лабораторних експериментах із людськими стовбуровими клітинами. Додавання цього білка буквально «перепрограмовувало» їхню поведінку, зменшуючи прояви клітинного старіння. Не еліксир безсмертя, але важливий крок Дослідники наголошують: тромбоцитарний фактор 4 — не чарівна пігулка, яка миттєво омолодить увесь організм або продовжить життя на десятиліття. Проте він може стати важливою частиною майбутніх терапій, спрямованих на лікування вікових захворювань крові та імунної системи. Головний висновок роботи простий і водночас обнадійливий: деякі процеси старіння не є незворотними. Принаймні на клітинному рівні їх можна «перемотати назад». А це означає, що наука поступово підбирається до реальних інструментів боротьби з віковими хворобами — не фантастичних, а цілком практичних.

З погляду людського життя Земля здається стабільною й майже незмінною. Континенти на мапах залишаються на своїх місцях, гори не рухаються, а моря не розширюються на наших очах. Але глибоко під поверхнею планети відбуваються процеси, які повільно, майже непомітно, перекроюють її вигляд. Один із таких процесів просто зараз змінює положення Іберійського півострова. Півострів, що повільно обертається Нове дослідження показало: Іберійський півострів поступово обертається за годинниковою стрілкою в бік Середземного моря. Цей рух надзвичайно повільний — його неможливо відчути або зафіксувати без сучасних наукових інструментів. Проте він реальний і зумовлений складною взаємодією тектонічних плит Євразії та Африки. Роботу очолив геофізик Асієр Мадарієта-Тчуррука з Університету Країни Басків разом із колегами з університетів Палермо та Гранади. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Gondwana Research. Неспокійна зона під Гібралтаром Межа між Євразійською та Африканською плитами добре простежується в Атлантичному океані та вздовж узбережжя Північної Африки. Однак на південь від Іберійського півострова картина значно складніша. Тут розташована так звана Альборанська область — мікроплита, яка формує Гібралтарську дугу. Вона з’єднує гірські системи Бетики в Іспанії та Ріфу в Марокко, утворюючи характерну U-подібну структуру в західному Середземномор’ї. Саме в цій зоні накопичується велика кількість сейсмічної енергії, а тектонічні процеси відбуваються особливо складно й нерівномірно. Як вчені побачили рух Щоб зрозуміти, що відбувається під півостровом, дослідники поєднали два незалежні джерела даних. Перший — багаторічні записи землетрусів, які показують, як напруження розподіляється в земній корі. Другий — супутникові спостереження, здатні фіксувати мікроскопічні зміни поверхні Землі з точністю до міліметрів. Поєднавши ці дані, команда дійшла висновку, що Іберійський півострів повільно провертається. Причина — асиметрія в тому, як тектонічні сили передаються через Гібралтарську протоку. Де плити зіштовхуються напряму На схід від Гібралтару Альборанська область поглинає значну частину деформації, яка виникає внаслідок зіткнення Африки та Євразії. Це діє як своєрідний амортизатор, що захищає Іберію від прямого тиску. На захід від протоки ситуація інша. Тут Євразійська (Іберійська) та Африканська плити зіштовхуються безпосередньо. Саме цей тиск, як вважають вчені, «підштовхує» півострів із південного заходу, змушуючи його обертатися за годинниковою стрілкою. Чому це важливо сьогодні Хоча ці рухи розтягнуті на мільйони років і не змінять карту Європи завтра, їх розуміння має практичне значення вже зараз. Знання про поля напружень і деформацій допомагає точніше визначити, де проходять активні розломи, які з них можуть бути небезпечними і яких землетрусів варто очікувати в майбутньому. «Ці дані підказують нам, де саме шукати приховані структури в земній корі», — пояснює Мадарієта. — «Так ми можемо зрозуміти, які розломи там існують, як вони рухаються і землетруси якої сили здатні спричинити». Планета в русі Історія людства — лише мить у порівнянні з геологічним часом. Але навіть за цю мить наука навчилася бачити рухи континентів, які здавалися нерухомими. Обертання Іберійського півострова — ще одне нагадування про те, що Земля живе власним, повільним, але безперервним життям, а ми лише вчимося читати його сліди.

Лісові пожежі, що охопили Лос-Анджелес у січні 2025 року, завдали шкоди не лише будинкам і інфраструктурі. Нове дослідження лікарів із Cedars-Sinai показало: вже впродовж кількох тижнів після початку пожеж у місті різко зросла кількість серйозних проблем зі здоров’ям — від серцевих нападів до захворювань легень і загального погіршення самопочуття. Різкий сплеск звернень до лікарень Дослідники проаналізували дані відділення невідкладної допомоги Cedars-Sinai за період із 7 січня до 7 квітня 2025 року — тобто перші 90 днів після початку пожеж у районах Ітон і Пасифік-Палісейдс. Для порівняння вони взяли аналогічні періоди за 2018–2024 роки. Загальна кількість звернень до відділення невідкладної допомоги майже не змінилася. Проте, якщо подивитися на конкретні діагнози, картина виявилася тривожною. Кількість пацієнтів із симптомами загального нездужання зросла на 118%. Звернення через серцеві напади збільшилися на 46%, а випадки захворювань легень — на 24% порівняно із середніми показниками попередніх років. Чому пожежі так впливають на організм За словами докторки Сьюзен Ченг, директорки з досліджень громадського здоров’я Cedars-Sinai та старшої авторки роботи, міські пожежі особливо небезпечні через склад речовин, які вони викидають у повітря. «Під час таких пожеж згорають не лише дерева, а й будівельні матеріали, пластик, техніка. Дрібні частинки з диму легко проникають у кров і можуть ушкоджувати серце та легені», — пояснює вона. Додатковим фактором стає сильний стрес, який сам по собі здатен провокувати серцево-судинні проблеми. Незвичні зміни в аналізах крові Дослідження також виявило ще одну особливість, яку раніше майже не фіксували після пожеж. У 2025 році кількість аномальних результатів аналізів крові, пов’язаних із загальним нездужанням, зросла більш ніж удвічі. За словами доктора Джозефа Ебінгера, першого автора дослідження, такі зміни можуть свідчити про реакцію організму на токсини в повітрі. «Це сигнал того, що тіло перебуває під впливом зовнішнього шкідливого чинника, і нам потрібно глибше зрозуміти ці механізми», — зазначає він. Дослідження на роки вперед Опубліковані результати — лише перший етап масштабного проєкту LA Fire HEALTH Study. У ньому беруть участь науковці з провідних університетів США, зокрема Harvard, Stanford, UCLA та Yale. Протягом наступних десяти років команда планує вивчати довгострокові наслідки пожеж для здоров’я мешканців Лос-Анджелеса. Вчені сподіваються, що ці дані допоможуть не лише краще підготувати систему охорони здоров’я до майбутніх катастроф, а й розробити ефективні способи захисту людей від прихованої, але небезпечної дії диму та токсичних викидів.

Компанія Apple продовжує робити свої пристрої більш ремонтопридатними. Зокрема, найновіший MacBook Pro на SoC M5 зазнав змін, завдяки яким заміна батареї стала простішою. Раніше для заміни батареї в MacBook Pro M5 потрібно було демонтувати кілька модулів, перш ніж відкривався доступ до акумулятора. Тепер достатньо зняти нижню кришку та від’єднати кабель блоку керування батареєю. Крім того, Apple продовжує публікувати докладні посібники з ремонту. Усі ці зміни в політиці компанії відбулися після того, як у Європейському Союзі було ухвалено закон, що зобов’язує виробників спростити процес заміни акумуляторів у мобільних пристроях.

Листопад 2025 року став переломним для українського авторинку. Вперше в історії щомісячні продажі нових електромобілів перевищили 3 000 одиниць, а ринок показав вибухове зростання напередодні повернення ПДВ з 1 січня. Рекорд, якого ще не було За підсумками листопада в Україні зареєстрували понад 3 тис. нових електромобілів. Це: +30% до жовтня 2025 року +252% у річному вимірі Головний драйвер — очікуване повернення ПДВ, яке змушує покупців поспішати з придбанням авто за старими умовами. Географія: майже весь ринок — Китай Аналіз VIN-кодів показує однозначну картину:96% нових електромобілів мають китайське походження. Навіть автомобілі з європейськими чи японськими брендами (Volkswagen, Honda) фактично вироблені на заводах у КНР. Український ринок нових електроавто де-факто став частиною китайського автопрому. Бренди: BYD домінує Абсолютним лідером листопада став BYD, який контролює майже 50% усього ринку нових електромобілів. Топ-бренди листопада 2025: BYD — беззаперечний №1 Volkswagen — завдяки китайській лінійці ID Zeekr — преміум-сегмент, що обійшов Honda Уперше в топі з’явилися Xiaomi та Denza, тоді як класичний європейський преміум (BMW, Audi, Mercedes-Benz) поступається технологічним гравцям зі Сходу. Моделі: нові фаворити замість старих хітів Ринок пережив серйозне оновлення модельних лідерів. Топ-10 моделей нових електромобілів, листопад 2025: BYD Leopard 3 — новий лідер ринку Volkswagen ID. Unyx — стильне крос-купе BYD Song Plus — колишній №1, утримався в трійці Zeekr 7X BYD Sea Lion 06 BYD Sea Lion 077–10. Honda e:N (китайське виробництво) та інші Показово, що звичні бестселери на кшталт ID.4 майже зникли з топу — покупці хочуть нові дизайни й технології. Думка експерта Станіслав Бучацький, Інститут досліджень авторинку: «Зростання ринку нових електромобілів на +250% — це вже не тренд, а нова реальність. Подолання планки у 3 000 авто за місяць означає, що електроавто стали масовим явищем. Поки офіційні дилери зволікали, незалежні трейдери фактично замінили імпортерів і наситили ринок китайськими моделями. Але 2026 рік може змінити правила гри: повернення ПДВ та обмеження експорту технологій з Китаю можуть зробити нинішні рекорди піковими ще надовго». Висновок Український ринок нових електромобілів входить у фазу зрілості — з рекордними продажами, домінуванням китайських брендів і швидкою зміною фаворитів. Листопад 2025 року може залишитися точкою максимуму, після якої структура ринку почне змінюватися під тиском податків і геополітики.

Компанія Ford, як і низка інших автовиробників, активно переглядає свої плани щодо ринку електромобілів. Як повідомляє Bloomberg, зокрема компанія розірвала великий контракт із LG. Через рішення Ford припинити випуск окремих моделей електромобілів компанія скасувала контракт з LG Energy Solution на суму 6,5 млрд доларів. У межах цієї угоди LG мала постачати акумулятори для Ford у період з 2027 по 2032 роки. Для LG це стало серйозним ударом, адже вартість контракту можна порівняти майже з 30% річної виручки компанії. Загалом Ford суттєво переглядає свою стратегію електрифікації. У понеділок компанія оголосила про списання активів на суму 19,5 млрд доларів, а також про припинення виробництва кількох електричних моделей. Крім того, Ford повідомила, що замінить повністю електричний F-150 Lightning на нову модель зі збільшеним запасом ходу, яка використовуватиме бензиновий двигун для підзарядки батареї. Таким чином, замість повністю електричного пікапа компанія зробить ставку на гібридне рішення. Також Ford відмовляється від розробки електричної вантажівки наступного покоління з кодовою назвою T3, а ще — від запланованих електричних комерційних фургонів.

Сто років тому індійський математик Срініваса Рамануджан виводив формули, які здавалися чистою абстракцією. Він не мав системної університетської освіти, працював інтуїтивно й часто записував рівняння без доведень. Проте саме його ідеї сьогодні несподівано допомагають фізикам краще зрозуміти Всесвіт — від поведінки рідин до природи чорних дір. Рамануджан помер у 1920 році, коли йому було лише 32 роки, але за коротке життя він залишив після себе надзвичайну спадщину. Зокрема, він запропонував 17 нескінченних рядів для обчислення числа π. Ці формули й досі лежать в основі алгоритмів, які дозволяють обчислювати π з неймовірною точністю — аж до сотень трильйонів знаків після коми. Сам Рамануджан вважав, що рівняння має цінність лише тоді, коли відображає «думку Бога». І хоча це звучить поетично, сучасна наука знаходить у його роботах цілком реальні відлуння фізичних законів. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Physical Review Letters, де показано, що математичні структури Рамануджана проявляються в різних галузях фізики. Автори роботи — фізики Анінда Сінха та Фаїзан Бхат з Індійського інституту науки — поставили собі незвичне запитання: чи існують фізичні системи, в яких формули Рамануджана виникають природно, без штучних припасувань? Відповідь привела їх до логарифмічних конформних теорій поля. Такі теорії описують системи зі масштабною інваріантністю — тобто ті, що виглядають однаково незалежно від того, з якої «відстані» на них дивитися. Класичний приклад — критичний стан води, коли рідина і пара стають нерозрізнюваними. Виявилося, що ці ж математичні описи застосовні до перколяції (руху рідин через пористі середовища), турбулентності та навіть до деяких моделей чорних дір. Зокрема, ідеї Рамануджана виявилися пов’язаними з узагальненими рішеннями рівнянь Ейнштейна, які описують так звані чорні брани — об’єкти, споріднені з чорними дірами в сучасній теоретичній фізиці. Іншими словами, математик, який ніколи не вивчав астрофізику, інтуїтивно торкнувся структур, що нині вважаються фундаментальними для розуміння космосу. Фізики зазначають, що в красивій математиці майже завжди можна знайти фізичний відповідник. Рамануджан, імовірно, керувався виключно внутрішнім відчуттям чисел і форм, але його формули виявилися універсальними. Вони «працюють» у світі частинок, полів і гравітації так само добре, як і на папері. Цікаво, що навіть найсучасніші методи обчислення π спираються на його спадщину. Наприкінці 1980-х років брати Чудновські створили надшвидкий алгоритм для обчислення π, який використовують суперкомп’ютери. В основі цього алгоритму — нескінченні ряди, відкриті Рамануджаном за десятиліття до цього. Сьогодні вчені лише починають усвідомлювати, наскільки глибоким було його передбачення. Геній, який працював у колоніальній Індії на початку ХХ століття, майже без контакту з сучасною фізикою, зумів інтуїтивно намацати математичні структури, що тепер лежать в основі нашого розуміння Всесвіту. І це ще раз нагадує: інколи чиста математика випереджає фізику на десятки, а то й сотні років.

Приховане тепло під Гренландією: як глибини Землі впливають на лід і рівень океану Гренландія давно перебуває у фокусі уваги кліматологів. Саме її крижаний щит вважають одним із головних чинників майбутнього підвищення рівня Світового океану. Та нове дослідження показує: на поведінку льоду впливає не лише потепління атмосфери, а й процеси, що відбуваються глибоко під поверхнею Землі. Міжнародна команда науковців під керівництвом дослідників з Університету Оттави створила детальні тривимірні карти температур у надрах під Гренландією та північно-східною Канадою. Ці моделі вперше з такою точністю показали, що під островом існують значні температурні контрасти, здатні впливати як на рух літосфери, так і на стабільність льодовикового щита. Сліди гарячої плями під островом Гренландія — унікальне місце для таких досліджень. У геологічному минулому вона переміщалася над Ісландською гарячою плямою — потужним джерелом тепла з глибин мантії, яке формувало рельєф і внутрішню будову регіону. Нові температурні карти допомогли вченим уточнити шлях цієї гарячої плями та зрозуміти, як вона змінила структуру земних порід під островом. Дослідники зібрали та об’єднали супутникові дані, сейсмічні вимірювання, інформацію про гравітаційні аномалії та тепловий потік. Далі вони провели сотні тисяч комп’ютерних симуляцій на потужних обчислювальних системах, щоб отримати найбільш імовірну картину температур у надрах. Чому температура під землею має значення Результати виявилися несподіваними. У верхній мантії під Гренландією в’язкість порід може відрізнятися в тисячі разів залежно від температури. Це означає, що одні ділянки земної кори поводяться жорстко, а інші — значно «м’якше» і легше деформуються. Такі відмінності напряму впливають на те, як земна поверхня реагує на зміну маси льоду. Коли льодовик тане або, навпаки, наростає, ґрунт під ним підіймається або просідає. Саме ці рухи фіксують супутники та геодезичні станції, і вони є ключовими для розуміння того, як швидко Гренландський льодовиковий щит втрачає масу. Зв’язок із рівнем моря Команда перевірила свої моделі, порівнявши їх із даними про рівень моря в минулі геологічні епохи та сучасними вимірюваннями вертикального руху суші. Виявилося, що нові 3D-моделі добре узгоджуються з реальними спостереженнями. Це означає, що температурна структура надр під Гренландією врахована коректно. Для кліматологів це важливий крок уперед. Чим точніше ми розуміємо взаємодію льоду й твердої Землі, тим надійнішими стають прогнози майбутнього підвищення рівня океану. А від цього залежать плани захисту прибережних міст і цілих країн. Погляд у майбутнє Автори дослідження наголошують: вивчення глибинної будови планети допомагає краще зрозуміти кліматичну систему загалом. Гренландія — яскравий приклад того, як процеси в надрах Землі можуть посилювати або змінювати реакцію льодовиків на глобальне потепління. Нові температурні моделі стануть основою для більш точних симуляцій майбутніх змін льодового щита і його внеску в зростання рівня моря. А це ще раз нагадує, що кліматичні зміни — результат складної взаємодії атмосфери, океану, льоду і самої планети.