Протягом більш ніж століття геологи, розколюючи шматки білого кварцу із золотих копалень та знаходячи всередині яскраві металеві прожилки, пояснювали це явище транспортуванням розчиненого золота надгарячими рідинами крізь тріщини в породі. Ці рідини залишали золото, коли змінювалися умови. Проте це пояснення залишало без відповіді складне питання: як рідини, що містять лише крихітну кількість золота, можуть утворювати великі самородки всередині інертного кварцу? Ця загадка досі не давала спокою геологам, аж доки нове дослідження не запропонувало неочікуваний електричний механізм, пише T4. Геолог Крістофер Войсі з Університету Монаша, разом з колегами з CSIRO та Австралійського центру розсіювання нейтронів (ANSTO), перевірили гіпотезу, згідно з якою електрика, що виробляється під час землетрусів, може бути ключовим фактором у формуванні золотих самородків всередині кварцових жил. Їхня увага зосередилася на п’єзоелектричній властивості кварцу: коли кристал кварцу піддається механічному стисненню, згинанню або скручуванню, його атомна структура зміщується, розділяючи позитивні та негативні заряди і створюючи напругу. У зонах розломів, де зустрічаються золоті родовища, міститься багато кварцових жил. Під час руху тектонічних плит гірські породи ламаються та ковзають, і землетруси спричиняють накопичення та вивільнення напруги в кварці, що призводить до появи та зникнення п’єзоелектричних зарядів. Команда поставила питання: чи достатньо сильні ці напруги, щоб переміщувати електрони, витягувати золото з розчину та приєднувати його безпосередньо до кварцових поверхонь? Для перевірки цієї ідеї вчені провели серію контрольованих лабораторних експериментів. Вони помістили шматочки кварцу в розчини, що містили розчинене золото, імітуючи гідротермальні рідини глибоко під землею. Механічно напружуючи кварц для імітації землетрусів, дослідники потім вивчали поверхні кристалів за допомогою мікроскопів високої роздільної здатності. Дослідження показує, що землетруси створюють великі золоті самородки за лічені секунди Результати були вражаючими: з’явилося металеве золото у вигляді яскравих цяток, скупчень наночастинок та маленьких псевдогексагональних кристалів, розташованих на зернах кварцу. Ці форми відповідають очікуванням від електрохімічного осадження, де розчинені іони золота отримують електрони та перетворюються на твердий метал на поверхні. У подальших експериментах, використовуючи кварц, який вже містив дрібні зерна золота (більш реалістична імітація природної жили), ці зерна діяли як провідники. Коли напруга створювала електричне поле в кварці, існуючі металеві зерна концентрували поле навколо себе, змушуючи нові золоті наночастинки рости на старих, утворюючи щільні кластери та ореоли. За таких умов електричні заряди ефективно “випаровували” золото з розчину, покриваючи поверхню кварцу свіжим металом і потовщуючи відкладення. Цей процес пояснює механізм “багаті стають багатшими”: щойно з’являється навіть крихітна “зернинка” золота, вона стає бажаним місцем для осадження більшої кількості золота під час кожної стресової події. Кварц діє як електричний ізолятор, ускладнюючи початок росту самородків з нуля, але золото є добрим провідником. Таким чином, невелика провідна зернина концентрує електричне поле на своїй поверхні, дозволяючи електронам ефективно рухатися саме туди, де вони потрібні для росту. В іншій серії експериментів, коли напружували кварц у рідині, наповненій наночастинками золота, ці частинки дрейфували та злипалися у більші скупчення безпосередньо на поверхні кварцу, показуючи, що електричні поля можуть концентрувати рухливі частинки золота ще до того, як вони об’єднаються в суцільне зерно. Отже, у зоні розлому, наповненій кварцовими жилами та омиваній золотовмісними рідинами, кожен землетрус ненадовго перетворює систему на електрохімічну комірку. На деяких кварцових поверхнях накопичуються електрони, перетворюючи розчинені частинки золота на металеве золото. На інших поверхнях відбуваються комплементарні реакції, що балансують заряди. Кожне “стискання” — кожен землетрус — трохи заряджає кварц і переносить невелику кількість золотого покриття на існуючі зерна або на нові місця нуклеації. Цей електричний механізм не замінює класичні моделі утворення золота, що включають гарячі рідини та зміни хімічного складу. Він додає додатковий крок: п’єзоелектричні напруги під час землетрусів фокусують ріст золота на певних ділянках кварцу, особливо там, де вже є метал. Більшість великих золотих самородків у світі походять з кварцових жил в орогенних золотодобувних системах, які постачають приблизно три чверті історично видобутого золота. Замість тонкого шару золотого пилу, шахтарі часто знаходять великі шматки металу в товстих прожилках. Доктор Войзі підсумував: “По суті, кварц діє як природний акумулятор, із золотом як електродом, повільно накопичуючи більше золота з кожною сейсмічною подією”. Це дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, допомагає пояснити тісний зв’язок між золотом і кварцом, а також рідкісні випадки, коли природа створює особливо важкі самородки завдяки сейсмічній активності, що заряджає та розряджає кварц протягом геологічного часу. Читайте за темою: Вчені показали, скільки золота людство видобуває за один рікThe post Вчені назвали силу, яка здатна створювати великі золоті самородки за лічені секунди first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Магній – це не просто мікроелемент, а справжній диригент багатьох життєво важливих процесів в організмі. Його адекватне споживання може кардинально змінити ваше самопочуття, впливаючи на все – від якості сну до здоров’я серця. На жаль, більше половини населення планети не досягає рекомендованої добової норми магнію, що робить актуальним питання про те, що саме відбувається з організмом, коли ми свідомо додаємо цей мінерал до свого раціону. Детально – у матеріалі Pixelinform. Покращення якості сну Магній відіграє ключову роль у регуляції сну. Він зв’язується з рецепторами в центральній нервовій системі та активує гамма-аміномасляну кислоту (ГАМК) – нейромедіатор, що сприяє розслабленню та засинанню. Дослідження показують, що люди з високим споживанням магнію частіше сплять рекомендовані 7-9 годин, а добавки можуть допомогти швидше заснути та довше підтримувати глибокий сон. Стабілізація рівня цукру в крові Магній є незамінним для метаболізму вуглеводів та секреції інсуліну, що робить його критично важливим для здорового контролю рівня цукру в крові. У людей з діабетом 1 та 2 типу, високий рівень магнію корелює з кращим контролем глікемії. Метааналіз 25 досліджень підтвердив, що добавки магнію значно знижують рівень цукру в крові натщесерце та покращують чутливість до інсуліну у групах ризику та пацієнтів з діабетом. Полегшення симптомів ПМС Дефіцит магнію може погіршувати передменструальний синдром (ПМС), що включає акне, здуття живота та зміни настрою. Додатковий прийом 300 мг магнію на день може суттєво зменшити ці симптоми, зокрема здуття живота та емоційну нестабільність, покращуючи загальне самопочуття жінок. Поліпшення настрою та зниження ризику депресії Низький рівень магнію в крові доведено пов’язаний з порушеннями настрою та підвищеним ризиком депресії – поширеного психічного розладу, що викликає стійке почуття смутку. Дослідження показали, що щоденний прийом 248 мг хлориду магнію протягом шести тижнів призвів до значного покращення симптомів тривоги та депресії. Підтримка здоров’я кісток До 60% всього магнію в організмі міститься в кістках. Магній пригнічує активність клітин, що руйнують кістки (остеокластів), та підтримує формування кісткової тканини (остеобластів). Він також необхідний для засвоєння та метаболізму вітаміну D, життєво важливого для здоров’я кісток. Дефіцит магнію підвищує ризик остеопенії та остеопорозу, а добавки можуть покращити мінеральну щільність кісток. Зниження рівня стресу Магній відіграє ключову роль у реакції організму на стрес. Його нестача впливає на здатність справлятися зі стресом; люди, які часто відчувають стрес, зазвичай мають нижчий рівень магнію. Добавки магнію можуть бути корисними для покращення симптомів тривоги, хоча для повного розуміння їхньої ефективності потрібні додаткові дослідження. Пом’якшення мігреней Люди, що страждають на мігрень, часто мають низький рівень магнію. Магній необхідний для нормальної функції нервів, регулює запалення та покращує кровотік у мозку. Дефіцит магнію є незалежним фактором ризику мігрені, а його добавки можуть зменшити частоту та тяжкість нападів. Покращення здоров’я серця Магній підтримує здоров’я серця, сприяючи вивільненню оксиду азоту, який розслаблює кровоносні судини, підтримуючи нормальний артеріальний тиск. Добавки магнію можуть знижувати систолічний та діастолічний артеріальний тиск у людей з гіпертензією, особливо при прийомі високих доз (від 600 мг на день). Магній міститься в широкому спектрі продуктів, включаючи шпинат, гарбузове насіння, мангольд, темний шоколад, насіння чіа, чорну квасолю та мигдаль. Найкращий спосіб забезпечити достатнє споживання – це збалансована дієта з високим вмістом рослинної їжі. Якщо ж дієта не покриває потреби, можна розглянути добавки. При виборі добавок важливо звертати увагу на форму магнію, оскільки біодоступність варіюється. Цитрат, гліцинат, ацетилтаурат та малат магнію засвоюються краще, ніж оксид або сульфат. Рекомендована добова норма для більшості дорослих становить 310-420 мг, проте багато людей потребують вищих доз для оптимального рівня. *Перед вживанням магнію слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, особливо якщо у вас є захворювання нирок, ви вагітні або приймаєте інші лікарські препарати. Лікар допоможе визначити, чи дійсно вам потрібна добавка, призначить правильне дозування та підбере форму препарату, щоб уникнути передозування та потенційних побічних ефектів, таких як діарея чи нудота. Що буде з організмом, якщо додати магній до свого раціону: 8 позитивних ефектів читайте на сайті Pixel.inform.

Таємничий фрагмент стародавнього намиста, що зображує молодого царя Тутанхамона, який п’є з білої чаші з лотосом, відкрив нове розуміння втрачених ритуалів Стародавнього Єгипту. Цей артефакт, позначений як ECM 1887 і нині зберігається в колекції Майєрса в Ітон-коледжі, був придбаний на антикварному ринку наприкінці 1800-х років, а не знайдений у знаменитій гробниці царя, але його символіка є надзвичайно потужною, пише T4. Майк Трітш, докторант єгиптології Єльського університету, завдяки іконографічному аналізу подібних зображень з гробниць та королівських предметів, інтерпретував цей артефакт не просто як прикрасу, а як інструмент королівського контролю. Вирізьблена сцена, де Тутанхамон зображений у синій короні із зображенням кобри, широкому намисті, браслетах та плісованому кілті, передає складне послання. Це намисто, відоме як широкий комір, було продуманим подарунком, призначеним для “закріплення вірності” еліти, дозволяючи впливовим чиновникам носити символ своєї залежності від фараона. Артефакт з позначкою ECM 1887 зображує царя Тута, який п’є з білої чаші з лотосом, одягненого в синю корону із зображенням кобри, широке намисто, браслети, пов’язки та детально виготовлений складчастий кілт. Крім того, зображення містить глибоку символіку відродження, родючості та божественного благословення. Синя корона асоціюється з відродженням та плодючістю, її носили під час ритуалів “Відкриття рота”. Біла чаша з лотосом символізує продовження роду та нове життя, а її форма вказує на церемоніальне використання на офіційних бенкетах, а також у культових жертвоприношеннях божествам. Акт пиття Тутанхамона має сильну сексуальну та прокреативну символіку. У контексті бенкетів, де жінки тримали лотоси, а виливання напоїв ототожнювалося із заплідненням, ця сцена символізує сексуальний союз царя з його дружиною Анхесенамон та його королівський обов’язок народжувати спадкоємців. Цей ритуальний акт також відображає геліополітанський міф про створення світу, де бог Атум створив життя через подібний символічний акт. Підносячи чашу до губ, Тутанхамон проводить паралель з Атумом, підкреслюючи свій творчий потенціал і продовження життя. На зображенні зображено цілий широкий комір, знайдений у гробниці Тутанхамона. Трітш пояснив, що такі широкі коміри вручалися на “діакритичних святах”, що сприяли зміцненню соціальних зв’язків через керований розподіл розкоші. Це створювало інституціоналізацію нерівності, підтримуючи сувору ієрархію. Таким чином, цей невеликий фрагмент, виготовлений із піску, кременю або подрібненої кварцової гальки з глазуруванням, розкриває, наскільки глибоко релігія, престиж та обов’язки перепліталися для підтримки влади фараона, демонструючи, як навіть найменші артефакти можуть зберігати ключі до розуміння складних давніх ритуалів. Читайте також: Вчені назвали ім’я жінки, яка стала першим фараоном Єгипту: до неї це право належало лише чоловікамThe post Стародавній артефакт розкрив секретний ритуал фараона Тутанхамона first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Жінки у стосунках, як правило, віддають себе повністю, вкладаючи всю свою енергію та емоції у партнера. Проте, навіть найсильніше кохання може згаснути під тягарем накопичених розчарувань. Якщо чоловік не докладає достатніх зусиль, щоб зробити її щасливою, ці, здавалося б, незначні недоліки повільно, але впевнено відштовхують жінку, змушуючи її врешті-решт піти. Це не гнів, а глибоке розчарування, яке обтяжує її і руйнує фундамент стосунків, пише Pixelinform. 1. Недостатньо зусиль Деякі чоловіки помилково вважають, що мінімальних зусиль достатньо, щоб утримати стосунки. Вони можуть очікувати від партнерки повного самовіддання, віддаючи натомість дуже мало. Але жінка прагне до когось, хто докладатиме зусиль, яких вона заслуговує. Дрібниці, наприклад, квіти без причини або планування особливого побачення, мають величезне значення. Коли вона не отримує цього, розчарування накопичується. 2. Емоційна недоступність Кожна жінка шукає партнера, здатного зруйнувати емоційні стіни та створити глибокий зв’язок. Емоційно недоступна людина уникає розмов про почуття, не бажає змінювати поведінку і може звинувачувати партнера, щоб відвернути увагу від власного дискомфорту. Жінці потрібен партнер, який не боїться бути вразливим, щоб вона могла відчувати себе по-справжньому пов’язаною. 3. Нездатність святкувати її перемоги Коли жінка досягає успіху — отримує роботу мрії, підвищення чи вступає до омріяного коледжу — їй потрібен партнер, який розділить її радість. Якщо чоловік не виявляє ентузіазму, або гірше, демонструє байдужість, це може бути руйнівним. Відсутність святкування її перемог сигналізує про недостатню турботу та з часом відштовхує її. Якщо чоловік не виявляє ентузіазму, або гірше, демонструє байдужість, це може бути руйнівним. Автор фото: RDNE Stock project 4. Не приділяє їй достатньо часу Сучасне життя напружене, але у стосунках необхідно знаходити час одне для одного. Якщо чоловік приділяє більше уваги роботі, друзям чи родині, ніж своїй партнерці, вона почуватиметься занедбаною та непідтриманою. Зусилля у стосунках означають відданість, увагу та готовність проводити час разом, ігнорування цього призводить до глибокого розчарування. 5. Пасивно-агресивна поведінка Пасивно-агресивна поведінка, така як впертість, роль жертви або непряма ворожість, може роз’їдати стосунки зсередини. Це змушує жінку відчувати, що її почуття не мають значення, і руйнує довіру. Хронічна пасивно-агресивність з часом відштовхує, оскільки партнерка відчуває, що її ігнорують або саботують. 6. Уникнення складних розмов Життя приносить труднощі, і у стосунках важливо мати партнера, на якого можна покластися у важкі часи. Якщо чоловік уникає складних розмов про проблеми, чи то особисті, чи стосовно стосунків, він розчаровує жінку. Вона потребує підтримки та готовності долати перешкоди разом, інакше вона буде змушена шукати цю підтримку в іншому місці. 7. Невиконання обіцянок Довіра є основою стосунків. Коли чоловік постійно не виконує обіцянки, будь то дрібні повсякденні домовленості чи важливі зобов’язання, це підриває довіру та викликає постійне розчарування. Жінка повинна мати можливість покластися на свого партнера; якщо вона не може, вона зрозуміє, що не варто залишатися у стосунках, де її слова не мають ваги. 8. Відсутність вдячності Вияв вдячності є життєво важливим. Дрібні жести – приготований обід, помитий посуд – показують турботу. Якщо чоловік не помічає чи не висловлює вдячності за внесок партнерки, вона почуватиметься недооціненою. Відчуття недооцінки підриває самооцінку та створює емоційну прірву, поступово відштовхуючи її. 9. Приховування прихильності Прихильність – це потужний інструмент для встановлення зв’язку. Хоча деяким чоловікам важко виявляти фізичну ніжність, її повна відсутність розчаровує партнерку. Просто триматися за руки на дивані або обійматися під час перегляду фільму може мати величезне значення. Якщо жінка відчуває брак уваги та ніжності, вона зрештою піде, шукаючи близькості. 10. Ігнорування її потреб Кожен партнер має свої потреби та бажання. Якщо чоловік постійно ігнорує потреби жінки, чи то емоційні, фізичні чи практичні, це показує його егоцентричність. Вона відчуває, що її думка не важлива, а її добробут не є пріоритетом. Це розчарування накопичується, руйнуючи її відчуття цінності у стосунках. 11. Відмова від особистісного зростання У здорових стосунках обидва партнери прагнуть до особистісного зростання та розвитку. Якщо чоловік відмовляється працювати над собою, визнавати свої помилки або змінюватися на краще, це може стати значним розчаруванням. Жінка, яка прагне до прогресу, не захоче залишатися з тим, хто стоїть на місці, відчуваючи, що її власне зростання стримується. Кожне з цих розчарувань, хоч і може здаватися незначним окремо, накопичується, створюючи нестерпний тиск. Кохання жінки, попри свою силу, не є нескінченним, і коли вона відчуває, що її зусилля не цінуються, її емоційні потреби не задовольняються, а її особистість пригнічується, єдиним виходом для неї стає відхід. Піти неможливо залишитись: 11 “дрібниць”, які повільно відштовхують жінку від чоловіка читайте на сайті Pixel.inform.

Таємничий фрагмент стародавнього намиста, що зображує молодого царя Тутанхамона, який п’є з білої чаші з лотосом, відкрив нове розуміння втрачених ритуалів Стародавнього Єгипту. Цей артефакт, позначений як ECM 1887 і нині зберігається в колекції Майєрса в Ітон-коледжі, був придбаний на антикварному ринку наприкінці 1800-х років, а не знайдений у знаменитій гробниці царя, але його символіка є надзвичайно потужною, пише T4. Майк Трітш, докторант єгиптології Єльського університету, завдяки іконографічному аналізу подібних зображень з гробниць та королівських предметів, інтерпретував цей артефакт не просто як прикрасу, а як інструмент королівського контролю. Вирізьблена сцена, де Тутанхамон зображений у синій короні із зображенням кобри, широкому намисті, браслетах та плісованому кілті, передає складне послання. Це намисто, відоме як широкий комір, було продуманим подарунком, призначеним для “закріплення вірності” еліти, дозволяючи впливовим чиновникам носити символ своєї залежності від фараона. Артефакт з позначкою ECM 1887 зображує царя Тута, який п’є з білої чаші з лотосом, одягненого в синю корону із зображенням кобри, широке намисто, браслети, пов’язки та детально виготовлений складчастий кілт. Крім того, зображення містить глибоку символіку відродження, родючості та божественного благословення. Синя корона асоціюється з відродженням та плодючістю, її носили під час ритуалів “Відкриття рота”. Біла чаша з лотосом символізує продовження роду та нове життя, а її форма вказує на церемоніальне використання на офіційних бенкетах, а також у культових жертвоприношеннях божествам. Акт пиття Тутанхамона має сильну сексуальну та прокреативну символіку. У контексті бенкетів, де жінки тримали лотоси, а виливання напоїв ототожнювалося із заплідненням, ця сцена символізує сексуальний союз царя з його дружиною Анхесенамон та його королівський обов’язок народжувати спадкоємців. Цей ритуальний акт також відображає геліополітанський міф про створення світу, де бог Атум створив життя через подібний символічний акт. Підносячи чашу до губ, Тутанхамон проводить паралель з Атумом, підкреслюючи свій творчий потенціал і продовження життя. На зображенні зображено цілий широкий комір, знайдений у гробниці Тутанхамона. Трітш пояснив, що такі широкі коміри вручалися на “діакритичних святах”, що сприяли зміцненню соціальних зв’язків через керований розподіл розкоші. Це створювало інституціоналізацію нерівності, підтримуючи сувору ієрархію. Таким чином, цей невеликий фрагмент, виготовлений із піску, кременю або подрібненої кварцової гальки з глазуруванням, розкриває, наскільки глибоко релігія, престиж та обов’язки перепліталися для підтримки влади фараона, демонструючи, як навіть найменші артефакти можуть зберігати ключі до розуміння складних давніх ритуалів. Читайте також: Вчені назвали ім’я жінки, яка стала першим фараоном Єгипту: до неї це право належало лише чоловікамThe post Стародавній артефакт розкрив секретний ритуал фараона Тутанхамона first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Антифриз — это не просто жидкость в радиаторе. Он отвечает за охлаждение двигателя и предотвращает перегрев. Если вовремя не менять антифриз, система охлаждения может выйти из строя, а мотор перегреться. Многие автовладельцы забывают о замене жидкости до тех пор, пока появляются серьезные проблемы. Давайте разберемся, как понять, что антифриз пришел в негодность, и когда его нужно менять. Признаки износа антифриза Старый антифриз может привести к перегреву двигателя и повреждению системы охлаждения. Вот на что стоит обратить внимание: Цвет и прозрачность. Свежая жидкость обычно яркая — зелёная, красная или синяя. Если антифриз помутнел, стал коричневым или появились осадочные хлопья, это сигнал, что он потерял свои свойства. Осадок и ржавчина. Со временем в антифризе накапливаются частицы, а металл системы окисляется. Если видите ржавчину или хлопья, антифриз больше не защищает двигатель и нуждается в замене. Перегрев двигателя. Старый антифриз хуже отводит тепло, и машина может чаще перегреваться. Стрелка температуры поднимается выше нормы, а в салоне появляется неприятный запах горячего. Запах и консистенция. Свежая жидкость имеет мягкий химический запах и однородную текстуру. Старый антифриз может пахнуть кислым или сладковатым и становиться более вязким. Любые такие изменения — повод проверить систему охлаждения. Как проверить состояние антифриза самостоятельно? Проверить антифриз можно даже дома. Обратите внимание на несколько моментов: Цвет жидкости — он должен быть ярким и прозрачным. Осадок — наличие хлопьев или ржавчины сигнализирует о замене. Запах — свежий антифриз имеет мягкий химический запах; кислый или сладковатый запах опасен. Плотность и кислотность — можно проверить с помощью простого тестера, чтобы точно понять состояние жидкости. Такая проверка помогает вовремя заметить износ антифриза и предотвратить проблемы с двигателем. Рекомендации по замене антифриза Производители обычно рекомендуют менять антифриз каждые 2–5 лет, в зависимости от типа жидкости и пробега автомобиля. Лучше выбирать антифриз того же цвета и типа, что был залит изначально, чтобы не повредить систему охлаждения. Если есть сомнения, лучше обратиться к специалисту на сервис — он проверит состояние жидкости и систему в целом. Заключение Своевременная замена антифриза защищает двигатель от перегрева и поломок. Следите за цветом, запахом, осадком и температурой мотора. При первых признаках износа лучше сразу заменить жидкость, чтобы автомобиль работал надежно и дольше служил.

На автосалоні в Гуанчжоу представили пасажирську версію Great Wall Poer 2026 модельного року. Разом із нею дебютували комерційна модифікація та позашляховий варіант. Лінійка отримала комплексне оновлення — перероблений інтер’єр, косметичні зміни зовні та модернізовані силові установки. Зовні Poer залишається впізнаваним, але виробник зробив акцент на декоративних хромованих елементах, які освіжають вигляд пікапа. Технічна частина включає 2,4-літровий дизельний турбомотор потужністю 140 кВт і крутним моментом 360 Нм, що працює в парі з 9-ступеневим автоматом. Бензинова версія оснащена 2,0-літровим турбодвигуном та 8-ступеневою автоматичною коробкою передач.

Близько 4,5 мільярда років тому сталася найвизначніша подія в історії Землі: величезне небесне тіло, яке називають Тейєю, зіткнулося з молодою Землею. Те, як саме відбулося це зіткнення та що трапилося після нього, досі не з’ясовано остаточно. Проте відомо одне: внаслідок удару змінилися розміри, склад і орбіта Землі — і саме тоді народився наш постійний супутник у космосі, Місяць. Яким було тіло, що так кардинально змінило хід розвитку нашої планети? Наскільки великою була Тейя? З чого вона складалася? І з якої частини Сонячної системи вона мчала до Землі? Знайти відповіді на ці запитання складно. Адже Тейя була повністю знищена під час зіткнення. Однак її сліди все ще можна виявити сьогодні — наприклад, у складі сучасної Землі та Місяця. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Science, науковці з Інституту Макса Планка з дослідження Сонячної системи (MPS) та Чиказького університету використовують цю інформацію, щоб відтворити можливий «список інгредієнтів» Тейї — а отже, і визначити її походження. «Склад небесного тіла зберігає всю історію його формування, включно з місцем народження», — пояснив Торстен Кляйн, директор MPS та співавтор дослідження. Особливо інформативними є співвідношення певних металевих ізотопів. Ізотопи — це варіанти одного й того ж елемента, які відрізняються лише кількістю нейтронів у ядрі — а отже, і масою. У ранній Сонячній системі ізотопи одного елемента, ймовірно, були розподілені нерівномірно. Наприклад, на зовнішній околиці вони траплялися у дещо інших співвідношеннях, ніж поблизу Сонця. Тому в ізотопному складі небесного тіла зберігається інформація про походження його первинної речовини. Пошук слідів Тейї на Землі та Місяці У дослідженні команда з неймовірною точністю визначила співвідношення різних ізотопів заліза в земних і місячних породах. Для цього вчені проаналізували 15 зразків земних порід і 6 зразків місячного каміння, привезених астронавтами місій «Аполлон». Результат не став несподіванкою: як і попередні вимірювання ізотопів хрому, кальцію, титану та цирконію, нові дані показали, що Земля і Місяць у цьому сенсі ідентичні. Проте така подібність не дозволяє зробити прямі висновки про Тейю — існує занадто багато можливих сценаріїв зіткнення. Хоча більшість моделей припускає, що Місяць сформувався майже повністю з матеріалу Тейї, можливі й інші варіанти — наприклад, що він складається переважно з речовини мантії молодої Землі, або що матеріали Землі й Тейї змішалися повністю та нероздільно. «Зворотне проєктування» планети Щоб дізнатися більше про Тейю, дослідники застосували метод, схожий на зворотну інженерію, але на планетарному рівні. Виходячи з ідентичних ізотопних співвідношень у сучасних земних і місячних породах, команда моделювала, які розміри та склад Тейї, а також який склад ранньої Землі, могли призвести до таких результатів. Науковці проаналізували не лише ізотопи заліза, а й ізотопи хрому, молібдену та цирконію. Різні елементи дають ключ до різних етапів формування планет. Задовго до фатального зіткнення всередині ранньої Землі відбувався процес «сортування». Під час формування залізного ядра деякі елементи, зокрема залізо та молібден, накопичувалися саме там і потім були майже відсутні в мантії. Отже, залізо, яке є у мантії сьогодні, могло потрапити туди лише після формування ядра — наприклад, разом із матеріалом Тейї. Інші елементи, як-от цирконій, який не занурився в ядро, фіксують усю історію формування нашої планети від початку. Метеорити — як еталон Серед математично можливих варіантів складу Тейї та ранньої Землі деякі були відхилені як малоймовірні. «Найпереконливіший сценарій полягає в тому, що більшість будівельного матеріалу Землі та Тейї походив із внутрішньої частини Сонячної системи. Імовірно, Земля й Тейя були сусідами», — пояснив Тімо Гопп, науковець MPS і провідний автор дослідження. Якщо склад ранньої Землі добре описується сумішшю відомих класів метеоритів, то для Тейї ситуація інша. Різні типи метеоритів сформувалися в різних частинах зовнішньої Сонячної системи та виступають еталоном матеріалу, доступного під час формування Землі й Тейї. У випадку Тейї, однак, у процесі могло брати участь раніше невідоме походження матеріалу. Дослідники вважають, що це речовина, яке сформувалося ближче до Сонця, ніж Земля. Моделювання вказує, що Тейя зародилася ближче до Сонця, ніж наша планета.

У густих тропічних лісах Амазонки, що розкинулися Бразилією, Еквадором, Колумбією, Болівією та Перу, живе справжнє диво природи – пальцеподібна мавпа, або карликова ігрунка. Цей примат є найменшою мавпою у світі, його розміри вражають: зріст від 12 до 16 сантиметрів, а вага не перевищує 140 грамів. Такий крихітний розмір робить цих мавп неймовірно чарівними, наче живі мініатюрні іграшки, проте за їхньою милою зовнішністю ховається складна адаптація до суворого життя в дикій природі, пише T4. Існує два види цих карликових красунь: північна карликова ігрунка (Cebuella pygmaea) та східна карликова ігрунка (Cebuella niveiventris). Вони віддають перевагу лісам поблизу берегів річок, де густа рослинність підліску забезпечує їм притулок та доступ до їжі. Попри свої мініатюрні розміри, ігрунки є надзвичайно говіркими, використовуючи різноманітні звуки для спілкування одне з одним у щільних заростях. Попри свої мініатюрні розміри, ігрунки є надзвичайно говіркими, використовуючи різноманітні звуки для спілкування одне з одним у щільних заростях. Їхнє хутро має характерне оранжево-коричневе забарвлення з смугастим візерунком, відомим як агуті. Цікаво, що їхні хвости значно довші за тіло, слугуючи важливим інструментом для утримання рівноваги під час спритних пересувань по гілках джунглів. Раціон роду Cebuella є досить спеціалізованим: вони пристосовані до харчування камеді та деревним соком, для доступу до яких вони вміло вигризають отвори в деревах. Окрім цього, їхнє меню доповнюють дрібні комахи та фрукти. Будучи настільки маленькими, ігрунки, звісно, стають легкою здобиччю для хижаків, таких як орли, яструби та змії. Для захисту вони живуть сімейними групами, що можуть налічувати до дев’яти мавп з однією розмножуючою парою. Більша кількість особин у групі дозволяє ефективніше помічати потенційну небезпеку та реагувати на неї. Раціон роду Cebuella є досить спеціалізованим: вони пристосовані до харчування камеді та деревним соком, для доступу до яких вони вміло вигризають отвори в деревах. Окрім цього, їхнє меню доповнюють дрібні комахи та фрукти. Відтворення у пальцеподібних мавп також має свої особливості. Період вагітності триває близько 4,5 місяців, і самка часто народжує близнюків, що є рідкістю для приматів. Піклування про нових членів сім’ї – це спільна справа: батько та старші брати і сестри активно долучаються до виховання малечі, носячи їх на своїх спинах. На жаль, майбутнє цих чарівних створінь знаходиться під загрозою. Згідно з Міжнародним союзом охорони природи (МСОП), обидва види карликових ігрунок занесені до списку вразливих до зникнення. Вважається, що популяція північної карликової ігрунки скоротилася на 30 відсотків за останні три покоління. Основними загрозами є погіршення якості середовища існування через нещадну вирубку лісів для видобутку корисних копалин, нафти та плантацій пальмової олії. Крім того, ці унікальні мавпи стають жертвами браконьєрства, потрапляючи до незаконної торгівлі домашніми тваринами, що ще більше ставить під ризик їхнє виживання. Збереження цих мініатюрних чудес природи є важливим завданням для екологів та всього людства. Читайте також: Не схожий ні на що живе сьогодні: вчені показали 4,2-метрового хижака, який жив 360 мільйонів років томуThe post Найменша мавпа у світі важить не більше 140 грамів (ФОТО) first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Дослідники з кібербезпеки розповіли про новий банківський троян для Android під назвою Sturnus. Він здатний викрадати дані для входу до банківських програм і фактично брати пристрій під повний контроль, що відкриває шлях до фінансового шахрайства. За даними ThreatFabric, опублікованими в The Hacker News, головна відмінність Sturnus в умінні оминати зашифровані повідомлення. Шкідлива програма робить знімки екрана після розшифровки, завдяки чому отримує доступ до листування в WhatsApp, Telegram і Signal. Однією із ключових функцій стали оверлейні атаки. Троян показує користувачеві підроблені вікна входу до банківських програм і таким чином збирає логіни та паролі. Фахівці зазначають, що Sturnus – приватний інструмент, який зараз перебуває на стадії раннього застосування. На цей час поширення ведеться через підроблені версії програм Google Chrome і Preemix Box. Зловмисники націлюються на банки Південної та Центральної Європи, використовуючи регіональні підроблені веб-інтерфейси. Назва Sturnus пов’язана із схемою комунікації трояна. Він змішує передачу відкритого тексту та трафік, захищений AES та RSA. Після встановлення троян підключається до віддаленого сервера через WebSocket та HTTP. Він реєструє пристрій та отримує зашифровані команди, а також створює канал WebSocket для повного віддаленого керування через віртуальні мережеві обчислення. Окрім підроблених оверлеїв, шкідлива програма використовує функції спеціальних можливостей Android. Це дозволяє перехоплювати натискання клавіш та фіксувати активність користувача. Після того як троян отримує потрібні дані, він приховує підроблений екран, щоб не викликати підозр. Ще один інструмент – повноекранне фальшиве вікно оновлення системи. Користувач думає, що йде інсталяція оновлення, а в цей час на пристрої виконуються шкідливі операції. Sturnus також вміє відстежувати активність на пристрої, копіювати вміст повідомлень з популярних месенджерів та надсилати інформацію про кожен видимий елемент інтерфейсу. Це дозволяє зловмисникам відтворити макет екрану та віддалено натискати кнопки, вводити текст, гортати сторінки, запускати програми та навіть включати чорний екран. Вбудований механізм віддзеркалення зображення дає можливість спостерігати за екраном у реальному часі. Якщо користувач відкриває настройки, де можна вимкнути права адміністратора, троян помічає це та автоматично закриває небезпечний розділ. Поки статус адміністратора не знято вручну, видалити шкідливе програмне забезпечення практично неможливо. Додаткові функції включають збір даних про датчики, мережу, обладнання та встановлені програми. Ці відомості допомагають зловмисникам підлаштовувати атаки та уникати виявлення. Експерти попереджають, що поки що масштаби зараження невеликі. Однак поєднання точкового поширення та орієнтації на прибуткові банківські додатки свідчить про те, що творці Sturnus готують більші та скоординовані атаки. Джерело