Гробниця Тутанхамона, найважливіша археологічна знахідка 20-го століття, перебуває у своєму найкрихкішому стані з моменту її сенсаційного відкриття Говардом Картером у 1922 році. Через століття після того, як світ вперше побачив її скарби, сама структура поховання, відомого як KV62, стикається з реальною загрозою обвалення. Тріщини небезпечно поширюються стелями, шари гірських порід відшаровуються через хронічну вологість, а унікальні фрески, що зображують подорож фараона в потойбічний світ, вицвітають під руйнівним впливом грибків. Ця гробниця, одна з найменших у Долині царів, яка, ймовірно, була поспішно перепрофільована для раптової смерті молодого правителя, тепер демонструє катастрофічні ознаки структурної деградації, пише T4. Проблема глибоко вкорінена в геології самого місця. Долина царів, де десятки гробниць вирубані глибоко в скельній породі, історично вразлива до раптових повеней. Однак KV62 страждає від специфічної геологічної вади: вона збудована з крихкого есенського сланцю. Цей матеріал має небезпечну властивість розширюватися та стискатися залежно від коливань вологості, створюючи постійний тиск на стародавню конструкцію. У нещодавньому дослідженні, опублікованому в npj Heritage Science видання Nature, професор Саїд Хемеда ідентифікував катастрофічну повінь 1994 року як поворотний момент. Ця подія призвела до масивного проникнення води, насиченої мулом, у гробниці, різко підвищивши рівень вологості та спровокувавши ріст грибків. Дослідження Хемеди наголошує, що велика тріщина, яка зараз проходить через стелі похоронної камери та входу, дозволяє дощовій воді проникати всередину, погіршуючи тріщини та створюючи тиск, що перевищує здатність сланцевої породи витримувати навантаження. найважливіша археологічна знахідка 20-го століття, перебуває у своєму найкрихкішому стані з моменту її сенсаційного відкриття Говардом Картером у 1922 році. Авторські права: Alamy / hemis.fr Як зазначає Independent Arabia, ця загроза не обмежується лише скарбами Тутанхамона. Професор Мохамед Атія Хаваш з Каїрського університету попереджає, що вся Долина царів і навіть сусідній район Дейр-ель-Бахрі, де розташований храм Хатшепсут, страждають від великих тріщин у навколишніх горах. Існує реальний ризик відриву величезних кам’яних мас та їх обвалу на гробниці внизу. За словами Хаваша, KV62 слугує “суворим попередженням, до якого необхідно прислухатися”, проте це попередження, схоже, ігнорується. Незважаючи на те, що ця територія є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і попередні дослідження вже вказували на небезпеку, реальних планів управління ризиками не існує. Професор Хаваш зазначає, що в країні відсутня “культура запобігання”, а влада реагує “лише після того, як трапляються стихійні лиха”. Археологічна спільнота глибоко засмучена таким станом справ і вимагає негайних дій. Емад Махді, член Єгипетської спілки археологів, закликав до негайного формування експертного комітету для геологічного та археологічного аналізу та підготовки термінового плану порятунку. Потрібні практичні рішення, такі як ті, що запропонував доктор Хаваш: зменшення навантаження на гору над гробницею або встановлення знімних внутрішніх опор, які б запобігли обвалу, не порушуючи автентичності місця. Дослідження доктора Хемеди також надало чітку рекомендацію: негайно мінімізувати коливання вологості шляхом регулювання внутрішнього мікроклімату гробниці. Криза KV62 вимагає не просто розмов, а створення спеціалізованого органу з моніторингу ризиків, який би забезпечив постійний науковий контроль та втручання, поки не стало надто пізно. Останні новини: Французькі математики довели існування БогаThe post Обвал може статися будь-якої миті: вчені вимагають негайного порятунку гробниці Тутанхамона first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Антарктида стоїть на межі переломного моменту: її льодовики, океани та екосистеми зазнають змін, які можуть спричинити незворотні глобальні наслідки. Антарктида стикається з дедалі більшою загрозою раптових і, можливо, незворотних трансформацій — як у льодовому покриві, так і в океанах та екосистемах. Ці процеси можуть мати серйозні наслідки для всього світу, якщо викиди парникових газів не будуть швидко скорочені. Таке попередження зробили науковці з Австралійського національного університету (ANU) та Університету Нового Південного Уельсу (UNSW) у дослідженні, опублікованому в журналі Nature, проведеному спільно з провідними австралійськими антарктичними дослідницькими центрами. У роботі підкреслюється, що зміни, які вже відбуваються на континенті, є взаємопов’язаними — вони створюють додатковий тиск на кліматичні системи Землі, рівень моря та вразливі екосистеми. Особливо небезпечним, за словами дослідників, є становище Західноантарктичного льодового щита (WAIS). Підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері може призвести до його колапсу, що спричинить підйом рівня моря більш ніж на три метри. Це поставить під загрозу життя мільйонів людей, які мешкають у прибережних та низинних районах по всьому світу. Керівниця дослідження докторка Нерілі Абрам, головна науковиця Австралійського антарктичного відділу (AAD), зазначає, що такий колапс матиме «катастрофічні наслідки для майбутніх поколінь». Швидкі та взаємопов’язані зміни «Ми вже фіксуємо швидкі зміни в льодовому покриві, океанах і екосистемах Антарктиди — і вони лише посилюватимуться з кожною десятою часткою градуса глобального потепління», — пояснює докторка Абрам. «Втрата морського льоду в Антарктиці — це ще одна різка зміна, яка спричиняє цілу низку наслідків. Вона робить плавучі крижані шельфи більш уразливими до руйнування під дією хвиль. Зменшення площі льоду та уповільнення циркуляції глибинних вод у Південному океані свідчать, що ці системи є набагато чутливішими до потепління, ніж вважалося раніше». Коли морський лід зникає, океан поглинає більше сонячного тепла, що ще більше підсилює регіональне потепління. За словами вченої, деякі процеси, як-от руйнування крижаних шельфів, можуть стати неконтрольованими вже найближчим часом. Наслідки для Австралії Співавтор дослідження професор Метью Інгленд з UNSW і ARC Centre for Excellence in Antarctic Science попереджає: різкі зміни клімату Антарктиди матимуть серйозний вплив і на Австралію. «Серед наслідків — підвищення рівня моря, що загрожує прибережним громадам, потепління та зменшення кількості кисню в Південному океані, що знижує його здатність поглинати CO₂. Це, своєю чергою, призведе до ще інтенсивнішого потепління як в Австралії, так і глобально», — каже він. Зміни в Антарктиді вже відображаються на диких тваринах. Зокрема, імператорські пінгвіни перебувають під загрозою вимирання, оскільки їхні пташенята залежать від стабільного морського льоду, який тане раніше, ніж молодь встигає вирости. «Ми спостерігали повне знищення колоній через передчасне танення льоду, і деякі з них зазнали кількох хвиль розмножувальних провалів за останнє десятиліття», — додає Інгленд. Під загрозою також опинилися криль, інші види пінгвінів і тюленів, а ключові види фітопланктону страждають від потепління та підкислення океану. Крах океанської циркуляції «Ще один можливий ризик — колапс антарктичної системи циркуляції, коли життєво важливі поживні речовини залишатимуться на дні, замість того щоб повертатися на поверхню, де від них залежить морське життя», — зазначає Інгленд. Докторка Абрам додає, що нинішні заходи в межах Антарктичного договору для захисту екосистеми є важливими, але недостатніми, щоб зупинити кліматичні наслідки, які вже почали розгортатися. «Єдиний шлях уникнути подальших різких і незворотних змін — це швидке скорочення викидів парникових газів, щоб утримати глобальне потепління якомога ближче до 1,5°C», — наголошує вона. «Уряди, бізнес і громади мають враховувати ці швидкі антарктичні зміни вже сьогодні при плануванні заходів адаптації до зміни клімату — зокрема й в Австралії».

Історичний антагонізм між наукою та релігією, що століттями живив дебати про існування Бога, схоже, вступає в нову, несподівану фазу. Традиційно наука розглядалася як головний контраргумент ідеї божественного творця, пропонуючи матеріалістичні пояснення феноменам, які колись приписувалися надприродним силам. Однак нещодавня праця французьких математиків Олів’є Боннассі та Мішеля-Іва Боллора стверджує, що сучасні наукові відкриття не лише не спростовують ідею вищого розуму, але й, навпаки, стали «союзником Бога». У своїй книзі, спираючись на думки понад 100 провідних вчених та 62 лауреатів Нобелівської премії, вони аналізують, як прориви XX та XXI століть — від космології до біології — вказують на світ, що є скоріше результатом задуму, аніж космічної випадковості, пише T4. Центральним аргументом авторів є сама теорія Великого вибуху. Це загальновизнане пояснення стверджує, що приблизно 14 мільярдів років тому весь Всесвіт — простір, час, матерія та енергія — виник з однієї точки. Хоча багато вчених, включно зі Стівеном Гокінгом, відкидали необхідність божественного втручання, математики ставлять пряме запитання: чи не є цей акт миттєвого творення з нічого прямим свідченням на користь «творчого акту»? Вони стверджують, що Великий вибух «заганяє нас у кут», ставлячи віч-на-віч з ідеєю Бога, оскільки сама неможливість застосувати наші категорії часу чи простору до моменту «до» Великого вибуху підтверджує ідею трансцендентного початку. Відсутність альтернативних теорій, підтверджених експериментально з часів відкриття реліктового випромінювання в 1965 році, на їхню думку, лише посилює цей висновок. На думку вчених, такі відкриття, як Великий вибух, неймовірна складність ДНК та точне налаштування фізичних констант Всесвіту, є раціональними доказами, що вказують скоріше на існування розумного творця, ніж на чисту випадковість. Цей аргумент поглиблюється гіпотезою «тонко налаштованого Всесвіту». Існування життя на Землі стало можливим лише завдяки неймовірно точному збігу фундаментальних фізичних констант та умов — від сили гравітації та електромагнітної взаємодії до ідеального нахилу осі Землі та товщини озонового шару. Автори стверджують, що навіть мізерне відхилення в цих числах на віддалену кому призвело б до виникнення стерильного, невпізнанного Всесвіту. Таким чином, науковий світ стоїть перед вибором: або визнати цей ідеальний калібр результатом «безцільної випадковості» неймовірно низької ймовірності, або припустити, що він є результатом «складних розрахунків високоінтелектуального Бога-творця». Переходячи від космосу до біології, Боннассі та Боллор вказують на саму ДНК як на доказ розумного задуму. Вони описують «запаморочливу» неймовірність спонтанного стрибка від інертної матерії до першої примітивної форми життя близько чотирьох мільярдів років тому. Відкриття структури подвійної спіралі у 1953 році та подальша розшифровка геному людини у 2003 році виявили «унікальну, складну та скоординовану систему кодування», спільну для всіх живих істот. Навіть Френсіс Крік, один із відкривачів ДНК і переконаний атеїст, визнавав, що поява такої складної структури виглядає «майже дивом». Математики роблять висновок, що складність життя, яка перевершує все, що ми могли уявити, вказує або на закони, встановлені Богом на початку часів, або на його пряме втручання. Навіть абстрактні сфери сучасної фізики, на їхню думку, резонують з теологічними ідеями. Теорія відносності Ейнштейна, що пов’язує простір, час та матерію, представляє світло як єдину абсолютну константу у Всесвіті. Деякі мислителі проводять пряму паралель з біблійним твердженням «Бог є світло», розглядаючи незмінність світла як фізичний аналог вічного, незмінного Бога. Крім того, дивний світ квантової механіки, зокрема явища на кшталт квантової заплутаності, доведені лауреатом Нобелівської премії Аленом Аспектом, вказують на існування глибшого рівня реальності, що не підкоряється класичному детермінізму. На думку авторів, ця фундаментальна невизначеність підриває детерміністські позиції атеїстів XIX століття і слугує непрямим підтвердженням тези про існування Бога. Таким чином, підсумовують вони, сучасна наука, всупереч очікуванням, надає «численні, чіткі та раціональні» докази, що вказують на існування вищого задуму. Читайте також: В одному з останніх притулків на Землі вперше виявлено комарівThe post Французькі математики довели існування Бога first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Нещодавно Sony розширила свій портфель аудіообладнання, спеціально орієнтованого на геймерів. Хоча деякі з них були призначені для ексклюзивних PlayStation, новіші моделі універсально підтримуються на різних платформах. Серед останніх анонсів – новітні бездротові колонки Sony Pulse Elevate. Ось що вам потрібно знати. Бездротові колонки Sony Pulse Elevate: що робить їх особливими? Нові бездротові колонки Pulse Elevate від компанії були анонсовані для покращення занурення під час гри на різних платформах, таких як PS5, ПК та Mac. Вони оснащені магнітними драйверами студійного зразка для покращеного звуку та вбудованими низькочастотними динаміками для насичених басів і повнішого звукового пейзажу. Але вони призначені не лише для аудіо, оскільки Pulse Elevate оснащений мікрофоном, покращеним штучним інтелектом, що дозволяє йому виявляти та видаляти небажаний фоновий шум для чіткого спілкування. Затримка — це біда будь-якого геймера, а додаткова затримка між звуком і зображенням може бути недоліком для змагальних ігор. Але Sony вирішує цю проблему у цих бездротових колонках за допомогою технології PlayStation Link для наднизької затримки та безвтратного з’єднання. Вони підключаються до вашої системи через Bluetooth і навіть через USB-адаптер PlayStation Link, сумісний з портами USB-C. Бездротові колонки Sony Pulse Elevate забезпечують ігри в дорозі завдяки підтримці віддаленого програвача PlayStation Portal або зі смартфонами та ноутбуками через Bluetooth. Інші помітні функції включають вбудовані регулятори гучності та дизайн, який підтримує як горизонтальну, так і вертикальну орієнтацію, що робить їх зручними для будь-якої настільної конфігурації. Sony планує представити ці ігрові колонки у 2026 році в кольорах Midnight Black та White.

Каліфорнійський стартап Reflect Orbital подав заявку на отримання ліцензії для виведення в космос величезного дзеркала – запуск планується вже наступного року. Це буде перший крок у реалізації грандіозного проекту компанії: створення орбітального угруповання з більш ніж чотирьох тисяч сонячних відбивачів, які мають збільшувати вироблення електроенергії на Землі у ранковий та вечірній час. Згідно з заявкою до Федеральної комісії з зв’язку США (FCC), демонстраційний супутник EARENDIL-1 планується запустити у квітні 2026 року. На орбіті він розкриє дзеркало розміром 18 на 18 метрів, щоб показати, як можна спрямовувати сонячне світло на вибрані ділянки Землі. Раніше Reflect Orbital отримала від ВПС США грант на 1,25 мільйона доларів у рамках програми SBIR. У майбутньому компанія має намір надавати «сонячне світло на запит» — висвітлюючи платні зони після заходу сонця і до світанку, тим самим фактично продовжуючи день. Творці проекту обіцяють, що їхні дзеркала допоможуть збільшити виробництво чистої енергії у години пікового попиту, покращать зростання сільгоспкультур, замінять міське освітлення, забезпечать аварійне підсвічування у зонах лих і навіть дозволять «працювати ночами». До 2030 року Reflect Orbital планує створити угруповання із чотирьох тисяч апаратів на сонячно-синхронній орбіті — вздовж лінії термінатора, що розділяє день і ніч. За словами компанії, ідея вже викликала інтерес у комерційних та державних партнерів, проект повністю профінансовано, а заявку на участь подали понад 250 тисяч потенційних клієнтів. Проте астрономи та екологи б’ють на сполох. Вони попереджають, що такі дзеркала призведуть до зростання світлового забруднення і негативно позначаться на екосистемах. Астроном Джон Берентайн з обсерваторії Сільверадо-Хіллс зазначив, що відбитий промінь буде приблизно в чотири рази яскравішим за Місяць і не може бути миттєво вимкнений, що висвітлить не лише цільову зону, а й околиці. Це, за його словами, вплине на поведінку тварин та комах, а також ускладнить астрономічні спостереження. Заступник директора Королівського астрономічного товариства Великобританії Роберт Мессі додав, що проект викликає серйозне занепокоєння у наукової спільноти та може створити небезпечний прецедент. “Основна мета проекту – зробити небо яскравішим і продовжити день, а для астрономії це катастрофа”, – сказав він. У Reflect Orbital стверджують, що уважно ставляться до цих побоювань. За словами представників компанії, відображення світла буде строго локалізованим — ділянка площею близько п’яти квадратних кілометрів висвітлюватиметься лише короткий час, після чого дзеркало змінить орієнтацію та перестане відбивати світло на Землю. У ході демонстрації у 2026 році відбитий промінь буде видно як «яскрава зірка, що рухається», а на поверхні з’явиться м’яке, «місячне» свічення. Проте вчені нагадали, що світлове забруднення вже стало глобальною проблемою: після поширення світлодіодів яскравість нічного неба зростає приблизно на 10% на рік. Сьогодні видно вдвічі менше зірок, ніж 20 років тому. Крім того, надмірне світло порушує добові ритми живих істот, знижує чисельність комах та впливає на здоров’я людей, викликаючи безсоння та депресію.

У далекому минулому Сонячна система була ареною постійних зіткнень і катастроф. Мільйони кам’янистих об’єктів хаотично мчали простором, врізаючись один в одного у справжніх каскадах зіткнень. З часом багато з них стали частиною кам’янистих планет. Те, що залишилося від цих космічних уламків, тепер зібране переважно в головному поясі астероїдів. Але деякі з них залишаються прихованими в важкодоступних для спостереження місцях. І, на жаль для життя на Землі, деякі з найскладніших для виявлення — найближчі до нас. Вони ховаються в сяйві Сонця, небезпечно близько до нашого дому. Науковець із Карнегі Інституту Наук відкрив новий астероїд у нашому космічному сусідстві. Його назвали 2025 SC79, і він став новим членом групи астероїдів Atira — це навколоземні астероїди, орбіти яких повністю проходять всередині орбіти Землі. Atira — найменш численна група серед усіх навколоземних об’єктів, і 2025 SC79 став лише 39-м відомим її представником. Ці об’єкти надзвичайно важко помітити, адже їх слабке світло губиться в осліплюючому сяйві Сонця. Новий астероїд став лише другим відомим об’єктом, орбіта якого повністю проходить усередині орбіти Венери. Він також перетинає орбіту Меркурія і здійснює оберт навколо Сонця лише за 128 днів. Це — третій за найкоротшим періодом обертання астероїд, адже два рекордсмени роблять повне коло навколо Сонця за 115 днів. Для порівняння, період обертання Меркурія становить 88 днів. Астроном Скотт С. Шеппард із Carnegie Science відкрив астероїд 27 вересня за допомогою Dark Energy Camera на 4-метровому телескопі Blanco (Національний науковий фонд США). Цей телескоп шукає потенційно небезпечні астероїди — і 2025 SC79 безперечно підпадає під цю категорію. Його діаметр становить приблизно 700 метрів (2300 футів). Хоча це набагато менше за астероїд, який спричинив вимирання динозаврів (ударник Чиксулуб), об’єкт такого розміру все одно міг би викликати катастрофічний удар континентального масштабу. Залежно від місця падіння, він міг би знищити мільярди людей і тварин. Відкриття згодом підтвердили ще два телескопи: Gemini (NSF) та Magellan (Carnegie Science). “Найнебезпечніші астероїди — це ті, що найважче виявити,” — пояснив Шеппард у пресрелізі. — “Більшість досліджень ведеться вночі, коли об’єкти легше побачити. Але астероїди, що ховаються біля Сонця, можна спостерігати лише в сутінках — коли Сонце щойно сходить або ось-ось зайде. Якщо такі ‘сутінкові’ астероїди наблизяться до Землі, вони можуть становити серйозну загрозу.” Про астероїд 2025 SC79 ще багато чого невідомо — але подальші спостереження доведеться відкласти, адже зараз він зникає за Сонцем на кілька місяців. Коли він знову з’явиться, астрономи проведуть детальніші дослідження, щоб визначити його склад, адже він витримує екстремальну спеку поблизу Сонця. Подальші спостереження також можуть розкрити його походження. Можливо, він відірвався від головного поясу астероїдів і був захоплений Сонцем. “Більшість астероїдів Сонячної системи перебувають у двох основних поясах, але гравітаційні збурення можуть спрямовувати деякі об’єкти на ближчі орбіти, де їх важче виявити,” — зазначив Шеппард. “Розуміння того, як вони опинилися в цих місцях, допоможе нам захистити планету й краще зрозуміти історію Сонячної системи.” Стаття вперше була опублікована виданням Universe Today. 

Рання Сонячна система була бурхливою ареною хаотичних зіткнень, де мільйони кам’янистих об’єктів формували планети. Хоча більшість залишків цього процесу сьогодні безпечно зосереджені в головному поясі астероїдів між Марсом та Юпітером, найбільш небезпечні для Землі уламки ховаються там, де їх найважче помітити — у сліпучому сяйві Сонця. Нещодавнє відкриття вченого Скотта С. Шеппарда з Інституту Карнегі підкреслило цю приховану загрозу. Використовуючи потужну Камеру темної енергії (DECam) на 4-метровому телескопі Blanco у Чилі, астрономи виявили новий об’єкт 2025 SC79, який до цього моменту був повністю прихований сонячним світлом. Це відкриття стало можливим лише завдяки спостереженням у вузьке “вікно” сутінків, коли небо ще не надто яскраве, що дозволяє помітити слабкі об’єкти поблизу нашої зірки, пише T4. Ця пара зображень показує навколоземний астероїд 2025 SC79, який рухається в космосі. Він має третій за коротким періодом обертання серед усіх астероїдів, займаючи лише 128 днів, щоб завершити повний оберт. Автор зображення: Скотт С. Шеппард Астероїд 2025 SC79 належить до рідкісної та найменш численної групи навколоземних об’єктів, відомих як астероїди типу Атіра. Їхні орбіти повністю пролягають у межах орбіти Землі, що робить їх виявлення надзвичайно складним. Новий об’єкт є лише 39-м відомим членом цієї групи, але його характеристики є винятковими. Він став лише другим відомим астероїдом, чия орбіта цілком знаходиться всередині орбіти Венери, і він також перетинає орбіту Меркурія. Його орбітальний період є третім найкоротшим серед усіх відомих астероїдів і становить лише 128 днів. Цей космічний камінь має значний розмір — близько 700 метрів у діаметрі. Хоча це значно менше за астероїд Чіксулуб, що знищив динозаврів, пряме зіткнення з об’єктом такого розміру мало б катастрофічні наслідки континентального масштабу, потенційно загрожуючи мільярдам життів. Астероїди Атіра повністю рухаються по орбітах в межах орбіти Землі. Відкриття, згодом підтверджене телескопами Gemini та Magellan, підкреслює іронічну вразливість нашої планети: найнебезпечніші астероїди є найважчими для виявлення. Зараз 2025 SC79 зник у сонячному сяйві і буде недоступний для спостережень протягом кількох місяців. Коли він знову з’явиться, астрономи планують детально вивчити його склад, щоб зрозуміти, як він витримує інтенсивне сонячне тепло. Подальші спостереження також допоможуть пролити світло на його походження — чи був він вибитий з головного поясу астероїдів гравітаційними збуреннями, перш ніж потрапити в гравітаційну пастку Сонця. Розуміння траєкторій цих прихованих об’єктів є критично важливим для захисту нашої планети та для реконструкції бурхливої історії Сонячної системи. Читайте також: Астрофізик NASA розповів, чому інопланетяни перестали шукати людейThe post У космосі виявили прихований обʼєкт, який ховається у сонячному сяйві first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Ісландія, поряд з Антарктидою, тривалий час займала унікальну екологічну нішу, будучи одним з небагатьох місць на Землі, повністю вільним від автохтонних популяцій комарів. Ця відсутність пояснювалася комбінацією океанічного клімату та специфічного циклу замерзання і танення, що перешкоджав завершенню життєвого циклу комах. Однак нещодавнє відкриття кидає виклик цьому усталеному статусу. Вперше в історії країни в природному середовищі Ісландії були виявлені комарі, пише T4. Ентомолог Маттіас Альфредссон з Інституту природничих наук Ісландії повідомив про знахідку трьох особин виду Culiseta annulata — двох самок і одного самця — приблизно за 30 кілометрів на північ від столиці, Рейк’явіка. Примітно, що комахи були зібрані за допомогою “винних мотузок” — пасток із принадою з підсолодженого вина, призначених для приваблення нічних метеликів-ласунів. Вперше в історії країни в природному середовищі Ісландії були виявлені комарі. Автор фото: Glenn Langhorst Ця знахідка принципово відрізняється від єдиного відомого інциденту, що стався багато років тому, коли один екземпляр арктичного комара (Aedes nigripes) був виявлений у літаку в аеропорту Кефлавік; той випадок був класифікований як транзитне “завезення” без проникнення в екосистему, до того ж, за словами Альфредссона, той зразок, на жаль, було втрачено. Нинішнє ж виявлення Culiseta annulata у природному ландшафті свідчить про недавнє потрапляння виду в країну, найімовірніше, антропогенним шляхом — за допомогою морських кораблів або вантажних контейнерів. Хоча логічно припустити, що зміна клімату, з її м’якшими зимами та довшим літом, створює сприятливіші умови для інвазії, дослідник не вважає потепління безпосередньою причиною цього конкретного відкриття. Вид Culiseta annulata, за словами Альфредссона, “здається, добре адаптований до холоднішого клімату”, що дозволяє йому витримувати довгі, суворі зими з мінусовими температурами. Ця вроджена стійкість, у поєднанні з різноманітними місцями розмноження, посилює його здатність виживати у складних ісландських умовах. Вирішальне значення матиме подальший моніторинг навесні, який покаже, чи змогли ці особини успішно перезимувати та утворити стійку популяцію, що означатиме незворотну зміну в екосистемі Ісландії. Читайте також: Вчені назвали суперхижака, який вселяє більше страху, ніж левиThe post В одному з останніх притулків на Землі вперше виявлено комарів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Запущена найбільша у світі імітаційна космічна програма – The World’s Biggest Analog Mission (WBA), що стала наймасштабнішою в історії симуляцією життя та роботи на Місяці та Марсі. Проєкт координується Австрійським космічним форумом (OeWF) та об’єднує 17 організацій з п’яти континентів, щоб відтворити повсякденне життя та дослідницьку діяльність майбутніх позаземних поселень. Ключовим елементом цієї глобальної місії стала система Operations Support Tools (OST) розроблена компанією GMV. Вона забезпечує зв’язок, координацію та планування між аналоговими базами, розташованими по всьому світу. Центр управління місією знаходиться у Відні, у штаб-квартирі OeWF. Саме там встановлена ​​платформа OST, що об’єднує 16 наземних «аналогових» баз у Європі, Африці, Азії, Австралії та обох Америках. Система синхронізує часові пояси, моделює затримки зв’язку, характерні для міжпланетних місій, та керує виконанням складного розкладу, що дозволяє підтримувати єдність дій усіх учасників. Платформа OST вже використовується в Центрі управління модулем Columbus на МКС, а для WBA вона адаптована під завдання місячно-марсіанських симуляцій, зберігши при цьому точність і надійність, які потрібні в реальних космічних операціях. Місія WBA дозволить відпрацювати сценарії присутності людини та логістики на Місяці та Марсі, а зібрані дані допоможуть розробити нові процедури, технології та моделі прийняття рішень, що підвищують автономність та безпеку астронавтів далеко від Землі.

Компанія Reebok вийшла на ринок пристроїв, представивши власне розумне кільце для відстеження показників здоров’я. Пристрій розроблений у партнерстві з фітнес-компанією F45 і надійшов у продаж на території США за ціною $249. Новий пристрій оснащений стандартним набором датчиків для даної категорії продуктів. У кільце вбудовано датчик серцевого ритму, пульсоксиметр для вимірювання рівня кисню в крові, акселерометр для відстеження рухів та датчик температури шкіри. Технічні характеристики дозволяють пристрою вимірювати варіабельність серцевого ритму, визначати рівень стресу користувача, аналізувати якість та фази сну, підраховувати кількість кроків, тривалість фізичної активності та витрати калорій. Головною особливістю пристрою Reebok стала функція “Один рахунок” – інтегрований показник стану організму за шкалою від 0 до 100 балів. Система автоматично обробляє всі зібрані дані про здоров’я, фізичну активність та відновлення, перетворюючи їх на єдине числове значення. Паралельно із загальним показником кільце формує окремі оцінки якості сну і рівня стресу, використовуючи аналогічну стобальну систему. Пристрій позиціонується як альтернатива смарт-годинникам для користувачів, які віддають перевагу компактним гаджетам. Кільце підходить для цілодобового носіння, включаючи час сну та спортивних тренувань. На американському ринку продукт конкуруватиме з Oura Ring 4, вартість якого починається від $349, та Samsung Galaxy Ring. Інформація про плани міжнародного продажу та доступності в інших регіонах компанією не розкривається.