Тиха криза, що тривала століттями: як водний дефіцит змінив історію цивілізації Інду Історія Індської цивілізації десятиліттями здавалася загадкою: розвинена міська культура, що охопила величезні території сучасної Індії та Пакистану, раптом поступово розпалася. Нове кліматичне дослідження, проведене в Індійському інституті технологій у Гандінагарі, змінює цю картину. Воно пропонує просте, але потужне пояснення – довготривалий дефіцит води, що не давав жодного шансу на стабільність. На відміну від ідеї раптової катастрофи, вчені виявили іншу модель: серію масштабних, багаторазових і надзвичайно затяжних посух, які тривають понад людське життя. Саме вони повільно, але невідворотно переформатовували життя в долині Інду, торкаючись міст, землеробства та торгових шляхів. Кліматичний тиск, що накопичувався століттями Між 5 000 і 3 000 років тому регіон прогрівся приблизно на пів градуса Цельсія, а кількість опадів зменшилася на 10–20%. Поверх цього поступового тренду наклалися чотири екстремальні посухи тривалістю понад 85 років кожна. Остання, що тривала близько 113 років, збігається з археологічними ознаками відтоку населення з великих міст, зміни ремесел та перебудови систем поселень. Цей процес радше нагадує повільне видихання цивілізації, а не миттєвий крах: ресурси танули, а тиск на соціальні та господарські системи зростав. Міграція ближче до води Спершу поселення зосереджувалися там, де мусонні дощі були надійними, а ґрунти — родючими. Та коли посухи почали повторюватися з покоління в покоління, люди стали обирати нову стратегію — рухатися ближче до самого стовбуру Інду та його постійних приток. Це була прагматична відповідь на нестачу вологи: великі річки залишалися останнім і найнадійнішим джерелом води, навіть коли мусони слабшали. «Річкова посуха»: новий ключ до давньої історії Головна ідея дослідження — концепція «river drought forcing», або ж річкової посухи. Проблема полягала не лише в зменшенні дощів, а й у тому, що це відображалося на самих річках. Упродовж десятиліть рівень води падав нижче критично важливих порогів: для зрошення полів, виробництва цегли, роботи каналізаційних систем, транспортування товарів річковими маршрутами. Цивілізація може пережити один або два погані роки. Але десятки років нестачі води в більшості регіону — це зовсім інший виклик. Кліматична мозаїка, зібрана з природних архівів Щоб відтворити цю картину, учені зіставили довгі кліматичні моделювання з фізичними свідченнями минулого: хімічними підписами в печерних утвореннях, історіями, закодованими в рівнях озер, іншими природними архівами, що зберігають сліди вологості та посух. Так вони змогли чітко відрізнити локальні коливання погоди від масштабних кліматичних епізодів, що тривали довше за людське життя. Адаптація — і її межі Індська цивілізація не була безсилою перед змінами. Вона проявила вражаючу гнучкість: переселення до річкових долин, перенесення ремесел у нові центри, продовження торгівлі, створення складних водних систем. Проте саме незвичайна тривалість і широта цих посух зменшували можливості для повноцінного відновлення між епізодами. За століття це впливало на все — від аграрних технологій до організації влади. Не крах, а повільна деурбанізація Найточніший опис трансформацій у долині Інду — поступова «деурбанізація». Міста не руйнувалися вмить — вони просто втрачали густину. Майстерні не зникали — вони переміщувалися. Нові поселення виникали там, де була вода. За таких умов перехід виглядає логічним: суспільство, яке вміло керувати сезонними змінами, зіткнулося з дефіцитом, що тривав довше, ніж пам’ять кількох поколінь. Уроки для сучасного світу Історія Індської цивілізації свідчить: довгі, не рекордні, але системні посухи можуть непомітно переналаштувати цілі регіони. Якщо вони охоплюють увесь басейн і повертаються регулярно, вони впливають на те, що вирощують люди, де селяться, як будують інфраструктуру та як торгують. Навіть найбільш стійкі суспільства можуть виявитися вразливими перед водним дефіцитом, який тягнеться десятиліттями. Більш людська історія Погляд через призму водного стресу не применшує ролі політики чи культури. Він просто повертає до головного ресурсу, який формує будь-яку цивілізацію — прісної води. У цій перспективі історія Індської цивілізації стає ближчою: люди адаптувалися, боролися, трималися — і рухалися далі, коли вибору вже не залишалося. Їхнє справжнє досягнення — не те, що міста зникли, а те, що вони так довго процвітали всупереч кліматові, який поступово обертався проти них. Дослідження опубліковано в журналі Communications Earth & Environment.

Реально діючу установку створили в Університеті Цзяотун (Шанхай), повідомляє видання China Daily. Вода добувається з атмосфери завдяки використанню теплових насосів і процесу конденсації. За словами розробників, станція може бути технічно адаптована до різних кліматичних умов і здатна працювати в автономному режимі. Розроблені на основі передових досліджень Шанхайського університету Цзяотун, ці технологічні рішення пропонують три основні підходи: конденсацію, адсорбцію та тепловий насос у поєднанні з адсорбцією й абсорбцією. Вони адаптовані для розв’язання проблеми дефіциту води за різних кліматичних умов: високої температури й вологості, низької температури й вологості, а також високої температури з низькою вологістю. За температури навколишнього повітря 15–40°C та вологості 35–99% установка розміром із невеликий стандартний контейнер, що працює на сонячних панелях, забезпечує до 50 літрів питної води на добу. Передбачено й більшу систему, здатну виробляти до 1600 літрів води щодня. Таку платформу можна встановлювати в готелях або поруч із малими населеними пунктами. Китайські вчені вважають, що винахід допоможе регіонам, де люди постійно потерпають від нестачі води.

Наближення Нового 2026 року — це не просто зміна дати в календарі, а потужна точка оновлення, що символізує можливість почати нове життя, сповнене розвитку та позитиву. Щоб цей перехід був максимально вдалим і привабив до вашого життя удачу, важливо завершити поточні справи та свідомо відпустити все, що заважає. Цей перелік із дванадцяти кроків — ідеальний ритуал для підготовки до свят, який варто розпочати вже зараз. Детально – у матеріалі Pixelinform. 1. Повернення боргів: залиште фінансовий багаж у минулому Немає нічого гіршого, ніж зустрічати Новий рік з тягарем боргів та кредитів. Намагайтеся до кінця грудня повернути всі дрібні позики та заборгованості. Хоча розрахуватися з великими кредитами за такий короткий термін неможливо, звільнення від дрібних фінансових зобов’язань забезпечить вам легкість та позитивний грошовий потік на наступний рік. 2. Генеральне прибирання: очищення простору для благополуччя Зустріти Новий рік у чистому будинку — чудова прикмета, що обіцяє благополуччя та позитивну енергетику протягом усіх дванадцяти місяців. Проведення глибокого прибирання не лише зробить ваше святкування приємнішим, але й символічно звільнить простір від старого та застарілого. 3. Планування відпустки: забезпечте собі майбутній відпочинок Щоб уникнути післясвяткового вигорання, сплануйте свою наступну відпустку заздалегідь, ідеально — купивши квитки та забронювавши житло. Це не лише дозволить заощадити, оскільки ціни під час новорічних свят стрімко зростають, але й забезпечить вам приємну мету, що відволікатиме від передсвяткової метушні. 4. Візит до майстра: час приділити увагу собі Побалуйте своє волосся та шкіру якісним доглядом та процедурами в салоні краси. Рік був важким для кожного, і ви заслуговуєте на розслаблення та оновлення зовнішнього вигляду. Краще записатися до свого майстра вже зараз, доки він сам не пішов у новорічну відпустку. 5. Купівля подарунків: попереду цінової гонки Купівля подарунків для рідних та близьких якомога раніше — це не лише прояв уваги, але й мудрий фінансовий крок, адже ближче до свят ціни зростуть у кілька разів. Своєчасна підготовка дозволить уникнути стресу та насолодитися процесом вибору. 6. Зустріч з близькими: зміцнення соціальних зв’язків До Нового року важливо знайти час, щоб зустрітися з друзями та родичами, яких ви давно не бачили. Обговоріть події року, що минає, та поділіться планами на майбутнє. Такі зустрічі не лише зближують, але й дарують відчуття підтримки перед вступом у новий етап. До Нового року важливо знайти час, щоб зустрітися з друзями та родичами, яких ви давно не бачили. Автор фото: Nicole Michalou 7. Закупівля продуктів: зберігаємо святковий настрій Щоб уникнути багатогодинного стояння біля плити 31 грудня, заздалегідь закупіть продукти тривалого зберігання, консерви та делікатеси. Це дозволить вам розслабитися в заповітний день і отримати справжнє задоволення від свята, а не тільки від готування. 8. Оновлення гардеробу: приваблюємо успіх новим вбранням Існує повір’я, що зустрічати Новий рік краще в новому вбранні, щоб привабити удачу та успіх. Придбайте новий костюм, туфлі чи аксесуар. Навіть невелике оновлення гардеробу гарантовано подарує вам святковий настрій та відчуття новизни. 9. Складання планів: дорожня карта на майбутнє Складання планів та цілей на наступний рік стало однією з найважливіших новорічних традицій. Чітко сформульовані пункти плану допоможуть вам легше повернутися до роботи та змусити себе діяти після тривалого відпочинку, забезпечуючи сфокусованість. 10. Подарунок собі: відзначте свої досягнення Якщо ви давно мріяли про нову техніку, подорож або навчання — зробіть собі цей подарунок зараз. Дозвольте новорічній казці подарувати вам позитивні емоції. Це найкращий спосіб відзначити свої досягнення в році, що минає, і надихнутися на нові звершення. 11. Створення простору: завершіть незавершені справи Перегляньте всі свої поточні проекти, обіцянки та незавершені справи. Закрийте ті, що можна, і чітко розплануйте початок тих, що залишилися, на січень. Завершення незавершеного циклу перед Новим роком дозволить вам почати новий етап із відчуттям порядку та спокою. 12. Відпустити минуле: вхід у новий рік з легкою душею Психологи наполягають: щоб успішно увійти в 2026 рік, необхідно позбутися образ, жалю та негативу. Попросіть вибачення у тих, кого образили, і, що найголовніше, пробачте самі. Якщо у вашому житті є зайві чи неприємні люди — свідомо відпустіть їх, звільняючи місце для нових, позитивних стосунків. 12 речей, які потрібно встигнути зробити до Нового 2026 року читайте на сайті Pixel.inform.

Відкриття системи груп крові ABO Карлом Ландштайнером на початку XX століття, а згодом і резус-фактора, здійснило революцію в медицині, зробивши переливання крові безпечною та рутинною процедурою. Класифікація ґрунтується на наявності специфічних цукрів (антигенів) на поверхні еритроцитів: наявність N-ацетилгалактозаміну вказує на групу А, D-галактози — на групу В, обох — на АВ, а відсутність обох — на групу 0. Це визначається геном ABO на 9-й хромосомі. Однак, незважаючи на загальноприйняту систему, трансфузійна медицина час від часу стикається з явищем, відомим як «розбіжності ABO» — випадки, коли стандартне двоетапне тестування, що включає пряме групування (визначення антигенів на еритроцитах) та зворотне групування (визначення антитіл у сироватці), дає суперечливі або непереконливі результати. Розуміння цих розбіжностей є критично важливим, оскільки вони можуть бути питанням життя і смерті в ситуації переливання, пише T4. Нещодавнє масштабне ретроспективне дослідження, проведене в Таїланді, присвячене вивченню цих невідповідностей у великій популяції, охопило понад півмільйона зразків (285 450 донорів та 258 780 пацієнтів). Загалом було виявлено менше 400 розбіжностей, що підтверджує їхню рідкість. Проте в ході аналізу дослідники виявили дещо безпрецедентне: три випадки (в одного пацієнта та двох донорів) нової, ультра-рідкісної групи крові, яку позначили як B(A). Ці зразки демонстрували кров групи В, але при цьому виявляли невелику активність антигену А під час зворотного тестування. В ході аналізу дослідники виявили дещо безпрецедентне: три випадки (в одного пацієнта та двох донорів) нової, ультра-рідкісної групи крові, яку позначили як B(A). Автор фото: Karola G. Хоча поліморфізми генетичних варіантів фенотипу B(A) раніше реєструвалися в інших азійських етнічних групах, цей конкретний варіант виявився унікальним для тайської популяції та відрізнявся від усіх попередніх прикладів. Генетичне тестування дозволило виділити чотири специфічні мутації в гені ABO, які відрізняють цей фенотип від усіх відомих алелів, офіційно класифікуючи його як нову групу крові. Це відкриття приєднується до низки інших надзвичайно рідкісних винятків із правил, як-от «резус-нуль» (або «золота» кров), яку мають менш ніж 50 людей у ​​всьому світі. Виявлення трьох прикладів абсолютно нової, невідомої раніше науці групи крові у порівняно невеликій популяції свідчить про те, що загадка визначення груп крові ще далека від повного розкриття. Для трьох носіїв ця особливість, хоча й переважно є дивною біологічною ознакою, може ускладнити пошук сумісної крові при майбутніх переливаннях. Однак, для медичної науки цей феномен підкреслює необхідність подальших досліджень для з’ясування структурних та функціональних наслідків мутованого ферменту AB-трансферази. Дослідники наголошують, що розбіжності за показниками ABO необхідно ретельно досліджувати та з’ясовувати перед маркуванням одиниць донорської крові, що робить це перше масштабне повідомлення про такі розбіжності в регіоні Південно-Східної Азії важливим кроком у підвищенні безпеки трансфузійної медицини. Читайте також: Вчені назвали три дари, які людство отримало від римлянThe post Нова група крові існує лише у трьох людей на Землі first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

ВПС США проводять навчання Mosaic Tiger 26−1 на авіабазі Moody, перевіряючи, чи здатна авіація діяти повністю автономно у разі втрати зв’язку з командуванням. Пілоти штурмовиків A-10C Thunderbolt II продовжують бойові вильоти на основі заздалегідь затверджених наказів, навіть коли цифрові мережі недоступні. Такий підхід готує США до конфліктів у середовищі активного радіоелектронного придушення. Нові правила війни: автономні підрозділи без центру управління Mosaic Tiger 26−1 — це перехід до моделі, де авіапідрозділи здатні діяти без постійного контролю Центру повітряних операцій. Якщо зв’язок зривається, A-10C продовжують виконання місій завдяки 72-годинним бойовим наказам. A-10C як основа нового сценарію Штурмовики A-10C Thunderbolt II використовують 30-мм гармату GAU-8/A Avenger, лазерні та GPS-керовані боєприпаси та працюють навіть у повністю «приглушеному» радіоефірі. Пілоти ухвалюють рішення щодо координації, пального й загроз без підтримки мереж у режимі реального часу. Техніки — ключовий елемент автономної авіації Обслуговування літаків організоване у розосереджених локаціях, без класичної логістики. Модульні процедури дають змогу підтримувати високу інтенсивність вильотів, не чекаючи постачання з бази. Бойові дії у повністю приглушеному електромагнітному полі У разі втрати цифрових мереж екіпажі переходять на резервні канали координації: візуальні сигнали часові маркери визначені точки зустрічі офлайн-сценарії взаємодії з іншими силами Навіщо це США? Навчання демонструють перехід до децентралізованої бойової моделі — так авіація зберігає боєздатність навіть під час: радіоелектронного придушення атак на супутниковий зв’язок інформаційних операцій втручання у мережеві системи

Ремейк Assassin’s Creed IV: Black Flag, за попередньою інформацією, може називатися Resynced та отримає суттєвий апгрейд. За словами інсайдера j0nathan, Ubisoft перебудовує гру на новій версії рушія Anvil, вводить RPG-механіки, безшовний перехід між сушею та морем і розширює сюжетну кампанію. Водночас усі сцени в сучасності планують повністю прибрати. Про це розповідає NNews. Нові ігрові механіки У ремейку впровадять погодні ефекти, які розробники запозичили з Assassin’s Creed Shadows. Вони впливатимуть на бій, пересування і стелс. Світ залишиться знайомого розміру, але буде значно деталізованішим і насиченим додатковими активностями. Сучасний рушій і графіка Black Flag Resynced створюють на актуальній версії Anvil — тому гравці очікують якіснішу анімацію, освітлення та поведінку моря. Також змінять головне меню та інтерфейс. Розширення сюжету Ubisoft планує додати більше сюжетних місій, розширити ролі вторинних персонажів та збільшити варіативність розвитку героя. RPG-елементи відіграватимуть помітнішу роль, ніж у оригіналі 2013 року. Відмова від сцени у сучасності Усі епізоди в офісах Abstergo — забирають. За даними інсайдерів, студія вважає їх застарілими й такими, що вибивають геймерів із піратського сетингу. Акцент буде виключно на пригодах на Карибах. Можлива дата релізу Чутки вказують на кінець березня 2026 року, однак Ubisoft не підтверджує терміни та не анонсувала гру офіційно.

Вчені наблизилися до розгадки таємниці квантової гравітації: нова робота показує, що навіть класична гравітація може створювати квантове переплутування У фізиці залишається нерозв’язаною одна з найбільших загадок: як поєднати дві фундаментальні теорії — квантову механіку, що керує світом елементарних частинок, і загальну теорію відносності Ейнштейна, яка описує поведінку масивних тіл і гравітації. Нове дослідження британських фізиків пропонує несподіваний шлях до зближення цих двох світів. Коли гравітація переплітає частинки У квантовій фізиці існує особливе явище — квантове переплутування, коли дві частинки стають пов’язаними так, що вимірювання однієї миттєво впливає на стан іншої, незалежно від відстані між ними. Для електромагнітної взаємодії за це відповідають фотони; для сильної та слабкої — глюони та бозони. Гравітація ж залишається «недосказаною»: її гіпотетичний квант — гравітон — ще ніколи не був виявлений. Цього літа журнал Nature повідомив про зростаючі зусилля вчених раз і назавжди з’ясувати, чи існує квантова гравітація, оскільки наше теоретичне розуміння та експериментальні можливості покращуються. Проте фізики Джозеф Азіз та Річард Хоул з Лондонського університету показали, що квантове переплутування може виникати навіть тоді, коли сама гравітація залишається класичною, тобто не розкладається на окремі частинки. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі Nature, ставить під сумнів традиційне уявлення про те, що гравітація обов’язково повинна бути квантовою, щоб спричиняти переплутування. Чому це важливо для сучасної фізики Як пояснює Хоул, інші фундаментальні сили ми змогли квантувати, оскільки вважали, що вони діють на тлі сталого простору-часу. Але гравітація описує сам простір-час, і тому не вписується у звичну схему. У квантовій теорії переплутування гравітаційного походження зазвичай пов’язують з обміном віртуальними гравітонами — частинками, які існують на мить завдяки «дивним дозволам» квантової механіки. Азіз і Хоул запропонували інший підхід: класичне гравітаційне поле може взаємодіяти з матерією так, що це створює переплутування без гравітонів. Тобто гравітація може бути класичною, але її взаємодія з квантовими частинками — квантовою. Чи заперечує це існування квантової гравітації? Ні. Науковці наголошують: їхня гіпотеза не виключає існування квантової гравітації. Більше того, вони пропонують спосіб розрізнити ці дві можливості: Квантова гравітація створювала б сильніші та чіткіші кореляції між переплутаними частинками. Класична гравітація породжувала б слабше переплутування через статистичні обмеження. Ця різниця може стати ключем до майбутніх експериментів — своєрідним «детектором» природи гравітації. Шлях до експериментального підтвердження Провести дослід у реальних умовах надзвичайно складно — треба ізолювати частинки від усіх факторів, які можуть зруйнувати квантову суперпозицію. Проте вчені переконані, що такі експерименти можливі, якщо технології продовжать розвиватися. Хоул зазначає: фізики вже не раз долали надзвичайно складні перепони. Об’єднати квантову механіку і загальну теорію відносності — наступна велика мета. Нові ідеї на кшталт цієї просувають нас ближче до розуміння того, що відбувається на кордоні між двома фундаментальними теоріями. Чи є гравітація квантовою — питання, яке може докорінно змінити наше уявлення про Всесвіт. Нове дослідження не дає остаточної відповіді, але окреслює новий шлях, яким може рухатися фізика майбутнього.

Майя пережили кризу, глибшу за посуху: що відкрили нові дані з озера Лагуна Ітсан Історія давніх цивілізацій часто прив’язується до клімату, родючості земель, міграцій і політичних зв’язків. Багато років занепад цивілізації майя пояснювали головним чином тривалими посухами. Та нове дослідження з озера Лагуна Ітсан пропонує значно складнішу картину — одну, у якій вирішальну роль відіграли не лише природні умови, а й динаміка землекористування, зростання населення та мережі взаємозалежних міст. Осадові шари озера, що зберегли понад 3 000 років змін, дають можливість за хімічними слідами прочитати історію сільського господарства, впливу людини, демографічних коливань і соціальних потрясінь. Ці дані переглядають традиційні уявлення про причини піднесення й занепаду майя. Сили, що вийшли за межі посухи Довгий час вчені пов’язували занепад майя із масштабними посухами, зафіксованими в багатьох регіонах Центральної Америки. Але свіжі дані з Лагуна Ітсан ставлять це під питання. На відміну від сусідніх зон, де ізотопи водню різко свідчать про висихання клімату, значення в цьому озері залишаються стабільними протягом століть. Дослідники припускають, що географія території — близькість до хребта Кордильєра — забезпечувала стійкі орографічні дощі навіть тоді, коли інші регіони переживали сильну засуху. Попри стабільні кліматичні умови, місцеве населення все одно зазнало занепаду. Це означає, що ключові причини кризи лежали поза кліматичними факторами. Перші сліди землекористування Хімічний аналіз осадів відтворює довгі цикли людської активності. Ізотопи вуглецю показують, коли майя активно вирощували кукурудзу, коли ліси відступали, а коли знову поверталися. Показники спалювання рослинності свідчать про інтенсивне використання вогню на ранніх етапах заселення, а станоли — про зростання чисельності населення в ранньому докласичному періоді. Ранні громади, ймовірно, поєднували сезонне збирання, випробування перших агротехнік і мобільний спосіб життя. Лісові масиви, ґрунти та пожежні режими змінювалися в результаті кожного хвилеподібного заселення. Як розвивалися сільськогосподарські системи майя З часом, у класичний період, населення значно зростало, але використання вогню знижувалося. Це вказує на нові стратегії догляду за ґрунтом і контролю ерозії. Майя почали переходити до терасування, садових систем та регульованого зволоження. Хімічні сліди показують зменшення кількості рослин C4 (зокрема кукурудзи) у довгі відрізки часу, що свідчить про більш різноманітне й контрольоване землеробство. Такі системи підтверджуються і даними з Тікаля та Сейбаля, що підкреслює широке поширення інновацій у аграрній практиці майя. Мозаїка кліматів у світі майя Осадові записи з озера Чичанканаб чи Сальпетен свідчать про виражену засуху в пізньокласичний період. Але Лагуна Ітсан показує зовсім іншу картину. Місцеві мікрокліматичні умови — постійне надходження вологи з Карибського моря — зробили цю частину регіону більш стабільною. Клімат майя не був однорідним. Погодні контрасти могли бути разючими навіть між сусідніми долинами. Це підтверджує, що не кліматичний фактор став вирішальним у занепаді цивілізації — принаймні не в усіх регіонах. Демографічні ритми та сліди в ґрунтах Біомаркери станолів показують багатовікові злети й падіння чисельності населення. Від ранніх мобільних груп до концентрації великих центрів у класичний період — і до раптових спадів у термінальному класичному. Коли населення зменшувалося, ліси поверталися, а сліди кукурудзи та вогню падали. Після занепаду великі ділянки території знову заросли. Невеликі громади залишалися, але великомасштабна діяльність припинилася. Розпад складних мереж Центри майя існували не ізольовано — вони складали густу мережу політичних союзів, торгівлі та економічної взаємозалежності. Як зазначає Бенджамін Гвіннет, «міста не були окремими островами — вони жили завдяки взаємодії». Засухи в північних районах могли спричинити конфлікти, порушення торговельних зв’язків і переміщення великих груп населення. Локальна стабільність у Лагуна Ітсан не могла врятувати систему, яка залежала від регіональних мереж. Коли ці зв’язки руйнувалися, криза поширювалася ланцюжком. Уроки для сучасних суспільств Дослідження показує, що цивілізація майя процвітала завдяки співпраці, інноваціям і розгалуженим зв’язкам. Але саме взаємозалежність зробила її вразливою до потрясінь у віддалених регіонах. Кліматична стабільність не гарантує суспільної стабільності. Справжні ризики часто приховані в системах взаємозв’язків: політичних, економічних, логістичних. Осадові записи нагадують: занепад цивілізацій рідко має одну причину. Клімат формує можливості, але долю культур частіше визначають їхні соціальні зв’язки — і те, наскільки стійкими вони є у часи криз. Дослідження опубліковане у журналі Biogeosciences.

Україна розробляє велику мовну модель із використанням сімейства Google Gemma. Проєкт використовуватиме обчислювальну інфраструктуру Google для початкового навчання, перш ніж повністю перейти на локальну інфраструктуру, гарантуючи, що Україна збереже повний контроль над системами ШІ, до яких щодня отримують доступ 23 мільйони громадян. “Очікується, що українська велика мовна модель стане основою для нового покоління послуг на базі штучного інтелекту в державному та приватному секторах України”, — йдеться у заяві “Київстару”. Україна хоче створити власну модель штучного інтелекту замість того, щоб платити мільйони доларів іноземним компаніям, про що раніше Reuters заявив заступник міністра цифровізації Олександр Борняков. Борняков зазначив, що відмова від використання пропрієтарних систем, таких як ChatGPT від OpenAI, була навмисною. Він додав, що китайські системи DeepSeek та Qwen також були відхилені. Навчання проходитиме на захищених графічних процесорах за межами України, наданих Google, після чого готові моделі будуть розгорнуті в локальних центрах обробки даних. У «Київстарі» не змогли підтвердити передбачувану дату запуску. Завершена система штучного інтелекту спочатку підтримуватиме державні програми та платформи «Київстару», а згодом буде розширена на приватний сектор. Джерело

Незважаючи на складні екостандарти та проблеми сучасних дизельних систем, на ринку є мотори, що стабільно демонструють високу надійність і величезний ресурс. Саме ці агрегати найчастіше рекомендують фахівці та досвідчені водії для тривалого використання і купівлі на вторинному ринку. SUV News назвав п’ятірку дизелів, які витримують сотні тисяч кілометрів без капітального ремонту. BMW 3.0D B57 Цей рядний 3-літровий турбодизель (265–340 к.с., до 700 Нм) встановлюється на BMW X3, X5, X7, а також 5-ту та 7-му серії. Переднє розташування ланцюга ГРМ, витривала турбіна та ідеальна взаємодія з коробкою 8HP роблять B57 одним із найнадійніших дизелів на ринку. При коректному обслуговуванні він впевнено проходить 500–600 тис. км. Mercedes-Benz 2.0 OM654 Дволітровий дизель (150–245 к.с., до 500 Нм), який використовується на C-Class, E-Class, GLC та Sprinter. Алюмінієвий блок із покриттям Nanoslide зменшує вібрації й підвищує ресурс. OM654 став простішим і витривалішим за попередній OM651, а також вирізняється дуже низькою витратою пального. Реальний ресурс двигуна — 400–500 тис. км. Toyota 2.8 D-4D (1GD-FTV) Двигун на 204 к.с. (до 500 Нм), створений для жорстких умов — Hilux, Land Cruiser Prado та HiAce. Висока міцність блока, надійне охолодження і турбіна, що не боїться палива середньої якості, — головні переваги. За відгуками майстрів, агрегат без проблем проходить 500–700 тис. км. Mazda 2.2 Skyactiv-D Дизель на 150–184 к.с. (до 450 Нм), який встановлюється на Mazda 6 та CX-5. Низький ступінь стиску зменшує навантаження на мотор і забезпечує тиху, майже “бензинову” роботу. На трасі витрата пального становить 5–6 л/100 км, а реальний ресурс сягає 350–450 тис. км. Volkswagen 2.0 TDI (EA288) Універсальний дизель (122–200 к.с., до 400 Нм), який використовують VW, Skoda та Seat. У порівнянні з EA189 оновлені впорскування та DPF значно підвищили довговічність — мотор упевнено працює при високих температурах і не боїться інтенсивних навантажень. При якісному сервісі проходить 400–500 тис. км. Висновок Попри складні сучасні системи екології та високі вимоги до палива, на ринку є дизельні агрегати, що демонструють високу надійність, економічність і ресурс, співмірний із найміцнішими моторами минулих поколінь. Вибір авто з цими двигунами — це ставка на довгу експлуатацію без неприємних сюрпризів.