Дослідження показують дивовижний зв’язок між групою крові та ризиком інсульту: люди з однією конкретною групою крові — А — мають вищу ймовірність інсульту до 60 років. Це відкриття, опубліковане у статті 2022 року, поглиблює наше розуміння того, як наш унікальний біологічний склад може впливати на здоров’я. «Це важливе та несподіване відкриття доповнює наші поточні знання про незмінні фактори ризику інсульту, включаючи групу крові людини», – сказав лікар і науковець з Університету Меріленду Марк Гладвін після публікації дослідження. Ви, мабуть, чули про групи A, B, AB та O — вони відповідають різним хімічним маркерам, відомим як антигени, що знаходяться на поверхні наших еритроцитів. Навіть у межах цих основних груп крові існують тонкі відмінності, спричинені мутаціями у відповідних генах. Дослідники проаналізували дані 48 генетичних досліджень, які охопили приблизно 17 000 пацієнтів, що перенесли інсульт, та майже 600 000 осіб контрольної групи без інсульту. Усі учасники були віком від 18 до 59 років. Результати виявили чіткий зв’язок між геном, відповідальним за підгрупу крові А1, та раннім початком інсульту. «Кількість людей з ранніми інсультами зростає», – сказав старший автор дослідження та судинний невролог Стівен Кіттнер з Університету Меріленду. «Ці люди мають більшу ймовірність померти від події, що загрожує життю, а ті, хто вижив, можуть зіткнутися з інвалідністю протягом десятиліть. Незважаючи на це, існує мало досліджень щодо причин ранніх інсультів». Пошук по всьому геному виявив дві ділянки, тісно пов’язані з раннім ризиком інсульту. Одна з них збігалася з місцем розташування генів, відповідальних за групу крові. Подальший аналіз специфічних типів генів показав, що люди, чий геном кодував варіант групи А, мали на 16 відсотків вищий ризик інсульту до 60 років порівняно з іншими групами крові. Для тих, у кого був ген типу O1, ризик був нижчим на 12 відсотків. Однак дослідники зазначили, що додатковий ризик інсульту у людей із групою крові А невеликий, тому немає потреби у додатковому скринінгу або підвищеній пильності для цих пацієнтів. «Ми досі не знаємо, чому група крові А може свідчити про підвищений ризик», — сказав Кіттнер. «Але, ймовірно, це пов’язано з факторами згортання крові — такими як тромбоцити й клітини, що вистилають кровоносні судини, а також інші циркулюючі білки, які відіграють певну роль у розвитку тромбів». Хоча результати можуть звучати тривожно — адже група крові впливає на ризик раннього інсульту — важливо розглядати дані в контексті. Щороку в США майже 800 000 людей переживають інсульт. Більшість цих подій — приблизно три з кожних чотирьох — трапляються у людей віком 65 років і старше, причому ризики подвоюються кожні десять років після 55. Також варто врахувати, що учасники дослідження жили в Північній Америці, Європі, Японії, Пакистані та Австралії, а люди неєвропейського походження становили лише 35 відсотків. Майбутні дослідження з більш різноманітною вибіркою можуть допомогти уточнити значущість цих результатів. «Нам явно потрібні додаткові дослідження, щоб з’ясувати механізми підвищеного ризику інсульту», – додав Кіттнер. Ще один ключовий висновок було отримано шляхом порівняння людей, які перенесли інсульт до 60 років, з тими, хто переніс його після 60. Для цього дослідники використали дані приблизно 9300 осіб старше 60 років, які пережили інсульт, та близько 25 000 осіб контрольної групи такого ж віку, які не мали інсульту. Вони виявили, що підвищений ризик у носіїв групи крові А майже зникає у людей з інсультом пізнього початку, що свідчить: механізм інсульту в молодих людей може відрізнятися від того, що спостерігається у літніх. За словами авторів, інсульти в молодих людей рідше пов’язані з накопиченням жирових відкладень у судинах (атеросклерозом) і частіше — з факторами, що сприяють утворенню тромбів. Дослідження також показало, що люди з групою крові B мали приблизно на 11 відсотків вищий ризик інсульту порівняно з контрольною групою, незалежно від віку. Попередні дослідження показують, що ділянка геному, яка кодує групу крові й називається «локусом ABO», пов’язана з кальцифікацією коронарних артерій, що обмежує кровотік, а також із ризиком інфаркту. Генетичні варіанти груп крові A та B також асоціюються з дещо підвищеним ризиком венозного тромбозу. Ця стаття була опублікована в журналі «Неврологія».

BMW зробила стратегічний крок, який може змінити весь ринок електромобілів: компанія запускає глобальну програму переробки високовольтних батарей. Мета — створити замкнений цикл виробництва, де акумулятори не стають відходами, а перетворюються на ресурс для нових моделей. Це дозволить зменшити викиди CO₂, скоротити залежність від видобутку металів і подовжити життя кожної батареї у системі. Навіщо BMW переходить на замкнений цикл Зростання кількості електромобілів створює нову проблему: через 10–15 років батареї почнуть масово виходити з експлуатації. Літій, кобальт і нікель — дорогі та обмежені ресурси, а їх видобуток шкодить довкіллю.BMW вирішує цю проблему, запускаючи Circular Economy — систему, де матеріали повертаються у виробництво замість утилізації. Екологія та незалежність від ринку металів Програма вирішує два стратегічні завдання: Мінус 30–50% CO₂ — використання вторинної сировини різко зменшує викиди під час виробництва нових акумуляторів. Менше ризиків у постачанні — переробка зменшує залежність від цін і політичної нестабільності на ринку металів. Як це працює: технології та партнери BMW співпрацює з провідними компаніями — зокрема Redwood Materials у США.Компанія використовує гідрометалургійні методи, які дозволяють повернути до 96–99% цінних металів. З батарей отримують «чорний порошок» — концентрат літію, нікелю, кобальту та марганцю, який після очищення повертається у нові катоди. Second Life: друге життя батарей Перед переробкою батарея проходить діагностику. Якщо її ресурс знижений на 20–30%, вона вже не оптимальна для авто, але ідеально підходить для стаціонарних систем зберігання енергії. BMW вже використовує батареї BMW i3 для енергоблоків на «зелених» електростанціях у Лейпцигу. Такі системи працюють ще 10–15 років. Як це вплине на майбутнє електромобілів BMW встановлює новий стандарт сталого виробництва: впровадження «паспорта батареї» у відповідності до нових вимог ЄС, створення мережі збору акумуляторів через дилерські центри, виробництво нової лінійки Neue Klasse зі збільшеним вмістом вторинних матеріалів. Для покупця це означає, що електромобілі BMW не лише екологічні під час експлуатації, а й максимально безпечні для планети після завершення свого життєвого циклу.

OpenAI попереджає: майбутні версії штучного інтелекту можуть стати настільки потужними, що здатні допомагати у зламах складних комп’ютерних систем. Компанія вже посилює безпеку, щоб запобігти використанню своїх моделей хакерами. Головний ризик — у можливості зловживання технологією людьми з недобрими намірами. Потенційна кіберзагроза, про яку говорить сама OpenAI У компанії зазначають, що ШІ розвивається швидше, ніж прогнозували. У тестах, що імітують дії справжніх хакерів, моделі демонструють дедалі вищі результати. Це означає, що у найближчі роки ШІ може виконувати завдання, які сьогодні під силу лише професіоналам у сфері кіберзлочинності. OpenAI підкреслює: сам ШІ не почне “ламати” системи, але люди можуть використати його як інструмент. Саме цей фактор і створює загрозу. Чому OpenAI посилює безпеку Щоб уникнути зловживань, компанія запроваджує додаткові перевірки й обмеження для користувачів. Якщо запит виглядає підозрілим або може нашкодити, модель може заблокувати його або запропонувати безпечніший варіант відповіді. Також OpenAI співпрацює з незалежними експертами з кіберзахисту. Їх завдання — імітувати роботу хакерів, знаходити вразливості та перевіряти, наскільки надійно моделі протидіють атакам. Нові інструменти для безпечного використання Компанія формує окремі команди, що працюють виключно над безпекою, і створює інструменти для пошуку програмних вразливостей. У OpenAI наголошують: розвиток ШІ робить кіберзахист центральним напрямом роботи, і компанія готується до можливих викликів заздалегідь.

Вражаюче відкриття було зроблено під час розкопок у некрополі Хісардере в районі Ізнік, Туреччина, на території стародавньої Анатолії, яка була колискою раннього християнства та ключовим перехрестям цивілізацій. Археологи виявили барвисту, надзвичайно рідкісну фреску третього століття, що зображує Ісуса як “Доброго Пастиря”, мотив, який напряму корелює з Євангелієм від Івана 10:11, де Ісус каже: “Я — Пастир Добрий”. Знахідка була зроблена на північній стіні підземної камерної гробниці. На фресці Ісус постає як молодий чоловік без бороди, одягнений у просту туніку, що йде полем в оточенні кіз, з одним козлом, якого він несе на своїх плечах, пише T4. Експерти стверджують, що фреска «Ісус, добрий пастир» символізує перехід від язичницьких до християнських вірувань. Турецькі чиновники підкреслили виняткову значущість цієї знахідки, оскільки це єдиний відомий приклад такого роду ранньохристиянської епохи, знайдений за межами Італії. Фреска підтверджує використання ранніми християнами тих самих образів та титулів, що й у Новому Заповіті, причому мотив Доброго Пастиря був одним із головних способів вираження віри до того, як хрест став визначальним символом. Зображення Ісуса з вівцею або козлом на плечах символізувало теми захисту, спасіння та божественного керівництва, дозволяючи віруючим тонко передавати свої переконання в той час, коли відверта релігійна образність ще не була поширеною. Уздовж північної стіни розташована піднята платформа, або клин, викладена квадратними теракотовими плитами, де клали померлих. Безпосередньо за нею збереглася рідкісна фреска «Добрий Пастир». Гробниця, датована другим-п’ятим століттями нашої ери, є частиною одного з найбільших стародавніх поховань регіону, що вирізняється надзвичайно різноманітним ландшафтом поховань. Що робить цю конкретну гробницю унікальною для місцевого похоронного мистецтва, так це зображення людських фігур. Знайдена на північній стіні підземної гробниці, ця картина третього століття зображує Ісуса, який йде полем в оточенні кіз. Крім фрески “Доброго Пастиря”, на західній стіні виявлено зображення подружньої пари, ймовірно, мешканців гробниці, представлених як аристократи у вишуканому одязі, що підкреслює їхній високий соціальний статус. Поряд із християнською іконографією, збереглася сцена симпозіуму, яка продовжує язичницькі традиції, що зображували потойбічне життя як вічне свято. На західній стіні подружня пара, ймовірно, мешканці гробниці, зображена як аристократи, їхній статус передається через вишуканий одяг та прикраси. Ці артефакти є цінним свідченням перехідного періоду від язичницьких до християнських вірувань в Анатолії, яка після падіння Єрусалима у 70 році нашої ери стала центральним хабом для поширення християнства, де діяли деякі апостоли і де, зокрема, виникла перша окрема християнська церква. Археологи сподіваються, що ця знахідка, разом з потенційними майбутніми відкриттями в Хісардере, проллє додаткове світло на ранньохристиянську іконографію, похоронні практики римської епохи та мультикультурну історію стародавньої Нікеї — міста, яке вже відоме як місце проведення Першого Нікейського собору у 325 році нашої ери, що сформував фундаментальні християнські доктрини. Читайте також: Давно вилучений текст з Біблії розкрив “темну сторону” Ісуса, яку церква приховувала століттямиThe post Археологи виявили стародавню фреску із зображенням Ісуса Христа (ФОТО) first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Приручення вогню вважають тим чинником, що запустив еволюційний шлях людства до сучасного рівня інтелекту. Вогонь дав раннім людям доступ до ширшого спектра безпечних продуктів, що, згідно з гіпотезою кулінарної еволюції, сприяло розвитку більших мозків і проклало шлях до появи Homo sapiens. Нове відкриття запечених осадових шарів, артефактів і шматочків піриту, що використовувався для добування вогню, у глиняному кар’єрі Великої Британії свідчить, що люди вже понад 400 000 років тому мали здатність створювати вогонь. «Це надзвичайне відкриття відсуває цю переломну точку приблизно на 350 000 років назад», — каже археолог Британського музею Роб Девіс. «Наслідки величезні. Можливість створювати й контролювати вогонь — один із найважливіших поворотних моментів в історії людства, що мав практичні та соціальні переваги, які змінили людську еволюцію». Дослідники припускають, що використання вогню почалося випадково, коли люди добували полум’я від природних пожеж. Докази такого типу користування вогнем сягають більш ніж 1 мільйон років тому — практика, що могла бути корисною для збереження м’яса та іншого приготування їжі. Однак здатність розпалювати вогонь, а не лише підтримувати вже існуючий, імовірно з’явилася пізніше. Раніше найдавнішим прямим доказом навмисного створення вогню людиною вважалося відкриття віком лише 50 000 років. Аналіз ручних рубил, знайдених у Франції в 2018 році, свідчив, що їх повторно били об мінерал на кшталт піриту — процес, який міг створювати іскри. Тепер Девіс і його колеги виявили два невеликі фрагменти окисненого піриту у селищі Барнем у Великій Британії. Один із цих уламків знайшли поруч із обпеченими артефактами, включно з чотирма теплово-ушкодженими крем’яними ручними рубилами та вогнищем з почервонілим осадом. «Геологічні дослідження показують, що пірит є локально рідкісним, що свідчить про його навмисне принесення на місце для добування вогню», — пишуть дослідники у своїй статті. Тести запечених осадів також показали, що їхні властивості найімовірніше є результатом повторного нагрівання, що узгоджується з людським використанням — багаттям — а не одноразовою пожежею. Тими, хто розпалював вогонь у палеолітичній Англії, ймовірно були неандертальці — ще один доказ того, що наші «скромніші родичі» були здатні до складної поведінки, включно з абстрактним мисленням і технологічними нововведеннями. Здатність створювати вогонь дала змогу людям харчуватися й згуртовуватися у більших групах. Вогонь також відкрив доступ до нових технологій, зокрема створення клею для більш просунутих інструментів. «Цілорічний доступ до вогню міг посилити спільні соціальні практики, можливо, ставши каталізатором соціальної еволюції», — підсумовують Девіс і його команда. «Він забезпечував би регулярне приготування їжі, міг розширити споживання коренів, бульб та м’яса, зменшити енерговитрати на травлення і збільшити споживання білка. «Ці дієтичні покращення могли сприяти збільшенню розміру мозку, покращенню когнітивних здібностей і розвитку складніших соціальних взаємин». Дослідження опубліковане в журналі Nature.

Видання MacWorld повідомило про доступ до внутрішньої документації Apple, що містить відомості про лінійку планшетів 2026 року. У документі, пов’язаному з попереднім збиранням операційної системи iOS 26, вказані технічні характеристики двох нових моделей iPad. Базова модель iPad дванадцятого покоління розробляється під кодовими назвами J581 та J582. Пристрій отримає процесор A19, ідентичний тому, що встановлений у смартфонах лінійки iPhone 17. Цей чіп виробляється за 3-нанометровим техпроцесом та забезпечує значний приріст продуктивності порівняно з A16, який використовується в актуальному iPad одинадцятого покоління. Крім нового процесора, планшет початкового рівня буде оснащений бездротовим модулем Apple N1, який відповідає за роботу Wi-Fi та Bluetooth. Цей компонент також дебютував на iPhone 17. Інші технічні параметри пристрою залишилися на рівні попередника. Оновлений iPad Air розробляється під чотирма кодовими назвами: J707, J708, J737 та J738. Наявність кількох позначень вказує на різні варіанти діагоналі екрану та типу підключення. Планшет буде оснащений процесором M4, який зараз встановлюється в професійну лінійку iPad Pro. Бездротовий модуль N1 також увійде до комплектації. Зовнішній вигляд та характеристики дисплея не зміняться порівняно з версією 2025 року.

Нещодавня поява в соціальних мережах фотографій бездомних собак, що мешкають у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ), з незвичайно яскраво-блакитним хутром викликала хвилю спекуляцій щодо впливу радіації, що залишилася після катастрофи 1986 року. Ці тварини є прямими нащадками домашніх улюбленців, залишених під час трагічної евакуації. Хоча ЧЗВ містить значні рівні радіації, які значно перевищують допустимі дози для людини, наукові дослідження вказують на те, що синій колір шерсті, ймовірно, не є генетичною мутацією, спричиненою радіацією, а радше результатом зовнішнього хімічного забруднення, пише T4. Тімоті А. Муссо, представник програми “Собаки Чорнобиля”, яка з 2017 року опікується приблизно 700 тваринами в зоні, припустив, що колір міг з’явитися після контакту собак з хімічними речовинами, наприклад, після перекинутого портативного горщика, чи іншими антисанітарними об’єктами, поширеними на території. Попри тривожний відтінок, тварини, як зазначала організація, виглядали “дуже активними та здоровими”, а фахівці вказували на те, що таке зовнішнє забруднення можна змити. Проте, хоча синій колір виявився лише поверхневим явищем, саме довготривале життя в умовах хронічного впливу радіації та важких металів призвело до набагато глибших генетичних змін, які дійсно свідчать про вражаючу адаптацію. Катастрофа 1986 року призвела до найбільшого в історії викиду радіоактивних матеріалів, після чого відсутність людей дозволила дикій природі процвітати і розвиватися у цьому токсичному середовищі. Дослідження, проведене під керівництвом Нормана Дж. Клеймана з Колумбійського університету, і опубліковане у березні 2023 року в журналі Собача медицина та генетика, показало, що чорнобильські собаки не просто вижили, а й генетично відокремилися від інших популяцій. Вчені проаналізували зразки крові 116 напівдиких собак, відловлених поблизу АЕС та у місті Чорнобилі, під час стандартних процедур стерилізації та вакцинації. Аналіз ДНК виявив унікальний генетичний склад цих тварин. Зокрема, дослідники ідентифікували майже 400 “локусів винятків” — геномних ділянок, які демонструють патерни варіацій, що надзвичайно відрізняються від решти геному. З ними було пов’язано 52 гени, які, ймовірно, асоціюються із впливом забруднення навколишнього середовища, створюючи генетичні мутації, що передавалися з покоління в покоління. Це свідчить про те, що дві невеликі популяції чорнобильських собак адаптувалися витримувати тривалий вплив токсичного середовища, розробивши свого роду “суперсилу” — здатність справлятися з радіацією та забрудненням. Таким чином, хоча яскраво-синє хутро виявилося лише антисанітарною примхою, генетика цих собак справді стала унікальним науковим доказом того, як життя може адаптуватися до найсуворіших умов, підтверджуючи, що ці тварини продовжують процвітати у дикій природі ЧЗВ. Не пропустіть: Ідеальний кандидат на роль домашнього улюбленця: яка тварина може витіснити котів і собак у майбутньомуThe post Науковці зʼясували, чому шерсть чорнобильських собак стала синьою first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Для багатьох із нас ранковий прийом їжі перетворився на незмінний ритуал: знайома тарілка, звичні смаки, передбачуваний старт дня. Дієтологи та експерти з харчування одностайні у думці, що щоденний однаковий сніданок може мати як вагомі переваги, так і певні недоліки, і все залежить від його збалансованості та поживної цінності. Ця стала звичка перш за все дарує величезну перевагу, пов’язану з нашою розумовою енергією. Коли мозок щоранку виконує одне й те саме завдання щодо вибору їжі, він витрачає менше ресурсів на низку дрібних рішень. Експерти, такі як лікарка Стейсі Хаймбургер, підтверджують, що це може значно покращити зосередженість та зменшити так звану “втому від рішень” протягом дня. Це особливо цінно у стресові або завантажені ранки, дозволяючи швидко перейти до робочих завдань без зайвих вагань, пише Pixelinform. Крім того, повторюваний сніданок є потужним інструментом для формування здорових харчових звичок. Якщо вдалося знайти ідеальну страву — наприклад, омлет з овочами, вівсянку з насінням або ягідний смузі з корисними жирами, — яка збалансована за білками, складними вуглеводами та здоровими жирами, її регулярне вживання стає надійною опорою для всього денного раціону. Така передбачуваність значно спрощує повсякденне життя, мінімізуючи час на планування покупок, підготовку та саме приготування їжі. Ця легкість у підтримці робить ранковий прийом їжі менш стресовим. Однак, постійне повторення одного й того самого сніданку криє в собі і дві важливі загрози. Перший недолік є психологічним: однотипна їжа може стати нудною, що призведе до втрати задоволення від харчування, а саме задоволення є ключовим фактором для довготривалого збереження здорових звичок. Другий, більш серйозний, недолік є поживним: якщо раціон обмежується тими самими інгредієнтами, існує ризик недоотримання повного спектра вітамінів та мінералів, оскільки жодна окрема страва не може забезпечити всі необхідні мікро- та макронутрієнти. Тому дієтологи радять хоча б інколи міняти складові сніданку або, що важливіше, урізноманітнювати інші прийоми їжі протягом дня, щоб заповнити можливі прогалини. Ключовим елементом користі є збалансованість. Якщо ваш щоденний сніданок містить необхідну кількість білка, складних вуглеводів, клітковини та здорових жирів, він не лише забезпечує стабільний рівень енергії та цукру в крові, але й підтримує метаболічні процеси, допомагаючи контролювати апетит і уникнути переїдання пізніше. Отже, щоденний однаковий сніданок може бути надзвичайно корисним, але лише за умови, що він є поживним і ви свідомо стежите за тим, щоб інші прийоми їжі забезпечували необхідну різноманітність і доповнювали ваші потреби у всіх мікроелементах. Як щоденний однаковий сніданок впливає на ваш мозок та здоров’я читайте на сайті Pixel.inform.

Для любителів солодкого з’явилася напрочуд приємна новина, що має наукове підґрунтя: нове дослідження вказує на те, що помірне вживання темного шоколаду може сприяти більш довгому та здоровому життю. У центрі цього відкриття стоїть теобромін — ключова сполука, алкалоїд, який природним чином виробляється рослинами, зокрема какао, і надає несолодкому шоколаду його характерного гіркого смаку. Нове дослідження виявило, що ця сполука здатна зменшувати біологічний вік людини — показник, що відображає ступінь пошкодження клітин з часом, пише T4. Дослідження, опубліковане в журналі Aging, вивчало дані про здоров’я 1669 осіб (середній вік 60 років) з двох незалежних когорт — TwinsUK та німецької KORA. Для оцінки біологічного віку команда дослідників із Королівського коледжу Лондона зосередилася на хімічних змінах у ДНК та довжині теломер — захисних ковпачків на кінцях хромосом. Коротка довжина теломер асоціюється зі старінням та віковими захворюваннями. Результати показали значний зв’язок: ті учасники, у крові яких циркулював вищий рівень теоброміну, мали біологічний вік, нижчий за їхній фактичний (хронічний) вік. Це свідчить про уповільнення епігенетичного старіння. Ефект виявився специфічним саме для теоброміну, оскільки інші метаболіти, вивчені в какао та каві, не продемонстрували такого ж зв’язку. Результати показали значний зв’язок: ті учасники, у крові яких циркулював вищий рівень теоброміну, мали біологічний вік, нижчий за їхній фактичний (хронічний) вік. Автор фото: Vie Studio Цей алкалоїд, відомий своєю токсичністю для собак, давно пов’язують із користю для здоров’я людини, включаючи зниження ризику серцевих захворювань, оскільки вважається, що він знижує кров’яний тиск, сприяє метаболізму жирів, посилює кровотік та покращує когнітивні функції. Професор епігеноміки Джордана Белл, співавтор дослідження, наголошує: “Ми не кажемо, що людям слід їсти більше темного шоколаду”, оскільки навіть він може мати високий вміст жиру та цукру. Однак, це дослідження “може допомогти нам зрозуміти, як повсякденні продукти можуть містити ключі до здоровішого та довшого життя”. Важливо зазначити, що теобромін міститься у значній кількості лише у шоколаді з високим вмістом какао. Саме тому експерти рекомендують обирати темний шоколад, тоді як молочний шоколад містить його значно менше, а білий — не містить взагалі. Механізм цього омолоджувального ефекту поки що до кінця не з’ясований: він може бути унікальним для самого теоброміну, або ж сполука може взаємодіяти з іншими компонентами темного шоколаду, такими як поліфеноли (флаваноли), які також відомі своїм корисним впливом на здоров’я, включаючи покращення когнітивних функцій та зниження кров’яного тиску. Ці рослинні сполуки, ймовірно, впливають на старіння, змінюючи спосіб “вмикання” або “вимикання” наших генів, взаємодіючи з клітинним механізмом, що контролює активність генів і сприяє довголіттю. Таким чином, гіркий смак какао може виявитися солодким секретом продовження молодості. Читайте також: Вчені назвали тварину, яка замінить людей як домінуючий вид на ЗемліThe post У шоколаді виявили ключову хімічну речовину, яка здатна уповільнити біологічне старіння людини first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Відправка астронавтів на Червону планету потребуватиме десятиліть та коштуватиме багато мільярдів доларів. Тож чому NASA має взятися за таку сміливу місію? Новий звіт, опублікований у вівторок під назвою «Наукова стратегія для пілотованого дослідження Марса», містить відповідь провідних американських учених та інженерів: з’ясувати, чи існує життя — або чи існувало колись — за межами Землі. «Ми шукаємо життя на Марсі», — сказала Дейва Ньюман, професорка кафедри аеронавтики та астронавтики Массачусетського технологічного інституту та співголова комітету, що підготував звіт, в інтерв’ю Ars. «Відповідь на запитання “чи ми самі у Всесвіті” завжди буде “можливо”, доки вона не стане “так”.» Звіт, підготовка якого тривала два роки і який налічує понад 200 сторінок, був опублікований Національними академіями наук, інженерії та медицини. По суті, комітет під керівництвом Ньюман і Лінди Т. Елкінс-Тантон, директорки Лабораторії космічних наук Каліфорнійського університету в Берклі, мав окреслити найважливіші наукові цілі для перших пілотованих місій на Марс. «Назад дороги немає» Хоча це збіг, публікація звіту відбулася саме тоді, коли, ймовірно, протягом найближчих тижнів Сенат США затвердить нового адміністратора NASA — приватного астронавта Джареда Айзекмана. Айзекман зацікавлений у створенні основи для майбутніх місій людей на Марс, тим більше що SpaceX і Blue Origin роблять кроки до створення багаторазових транспортних систем, здатних доставити людей на Марс упродовж наступних двох десятиліть. «Назад дороги немає», — сказала Ньюман. «Усіх це надихає, бо це стає реальністю. Ми можемо туди дістатися. Десятиліття тому в нас не було потрібних технологій. Це був би просто аналітичний звіт.» Метою звіту є допомогти сформувати обґрунтований науковий план дослідження Марса разом із пілотованими експедиціями. У документі визначено 11 наукових пріоритетів. У порядку важливості вони такі: Пошук життя: чи є на Марсі свідчення минулого або теперішнього життя? Вода і вуглекислий газ: зрозуміти, як змінювалися водний та вуглецевий цикли. Геологія Марса: краще вивчити геологічну історію планети. Здоров’я екіпажу: як люди пристосовуються психологічно, когнітивно та фізично до марсіанських умов? Пилові бурі: дослідити походження та характер масштабних пилових бур. Пошук ресурсів: розвивати технології використання місцевих ресурсів, насамперед води та палива. Геноми та Марс: визначити, чи впливає Марс на репродукцію та функції геному рослин і тварин. Мікроби: чи стабільні мікробні популяції на Марсі? Марсіанський пил: наскільки він шкідливий та проникний для людей і техніки? Рослини й тварини: як Марс впливає на фізіологію та розвиток живих організмів упродовж поколінь? Радіація: уточнити рівень і вплив радіації на поверхні Марса. Комітет також оцінив різні варіанти місій, щоб визначити найефективніший для виконання цих цілей. Найкращою стратегією, на їхню думку, є коротка 30-денна пілотована висадка, за якою слідуватиме доставка вантажу без екіпажу для забезпечення тривалішої, приблизно 300-денної місії. Усі місії мають відбуватися в межах однієї зони дослідження діаметром близько 100 км, де є давні лавові поля та пилові бурі. Наука як рушій досліджень Важливо, що в звіті порушено й питання планетарного захисту — принципу, спрямованого на запобігання біологічному забрудненню як небесних тіл, так і самих астронавтів. Це давно було каменем спотикання для пілотованих місій: деякі науковці та екологи вважають, що людям не можна відвідувати потенційно життєпридатний світ. Останніми роками NASA співпрацює з Міжнародним комітетом космічних досліджень над планом, за яким висадки людей будуть дозволені лише в певних регіонах Марса, а інші залишаться «недоторканими». Комітет наголосив, що це питання потрібно вирішити в пріоритетному порядку. «NASA має й надалі брати участь в оновленні правил планетарного захисту, з метою дати змогу дослідникам працювати в регіонах, які можуть підтримувати або навіть приховувати життя», — йдеться у звіті. Якщо NASA серйозно планує переконати політиків у необхідності профінансувати пілотовану місію на Марс, новий звіт є ключовим — він обґрунтовує, чому саме люди, а не лише роботи, повинні досліджувати поверхню планети. У документі методично проаналізовано, що саме люди можуть і повинні робити на Марсі, та як об’єднати людські космічні програми з науковими. «У звіті сказано: ось головні наукові пріоритети, які можуть бути досягнуті людьми на Марсі», — зазначила Елкінс-Тантон. «Є тисячі показників, які можна виміряти, але, на нашу думку, саме ці є найважливішими. Ми перебуваємо на Марсі вже 50 років. А з людьми там відкривається величезна можливість.»