Золото споконвіку залишається головним символом багатства та фінансової стабільності, проте мало хто замислюється над тим, наскільки обмеженим є цей ресурс і як складно діставати його з надр нашої планети. Попри сучасні технології, супутникову розвідку та гігантські кар’єрні екскаватори, людство не може суттєво збільшити обсяги отримання цього дорогоцінного металу, пише T4. За даними Всесвітньої ради по золоту та геологічних служб, щорічний глобальний видобуток жовтого металу в останні роки стабілізувався і коливається в межах від 3000 до 3200 тонн. Ця цифра може здатися значною, якщо уявити її у вигляді ювелірних прикрас, але в промислових масштабах це надзвичайно малий обсяг. Для порівняння, залізної руди людство видобуває мільярди тонн щороку. Якщо переплавити все золото, яке шахтарі світу видобувають за цілий рік, утвориться куб із гранню всього близько 5,5 метра — об’єм, який легко поміститься в звичайній вітальні. Читайте також: В Європі виявили дерево, яке накопичує золото Якщо переплавити все золото, яке шахтарі світу видобувають за цілий рік, утвориться куб із гранню всього близько 5,5 метра — об’єм, який легко поміститься в звичайній вітальні. Автор зображення: Андрій Неволін. Географія сучасного золотовидобутку охоплює всі континенти, окрім Антарктиди, проте левову частку ринку контролюють лише кілька держав. Безумовним лідером протягом багатьох років залишається Китай, який забезпечує понад 10 відсотків світової пропозиції, хоча останнім часом його показники дещо знижуються через суворіші екологічні норми. Слідом за ним йдуть такі гіганти, як Австралія, Канада та Сполучені Штати Америки та росія. Цікаво, що Південна Африка, яка в минулому столітті була абсолютним домінантом і постачала майже 70 відсотків світового золота, сьогодні значно здала свої позиції. Це наочно ілюструє головну проблему галузі: родовища виснажуються, і “легкого” золота на планеті майже не залишилося. Експерти все частіше говорять про концепцію “пікового золота”, припускаючи, що людство вже досягло або ось-ось досягне максимуму річного видобутку, після чого почнеться неминучий спад. Причина криється в тому, що нових багатих жил відкривається все менше, а існуючі шахти стають глибшими та складнішими для розробки. Якщо раніше рентабельним вважався видобуток з породи, де вміст золота був високим, то сьогодні компанії змушені переробляти тонни руди, щоб отримати всього кілька грамів дорогоцінного металу. Це робить процес не лише дорожчим, але й екологічно обтяжливим, вимагаючи величезної кількості енергії, води та хімікатів. Саме фізична обмеженість запасів у земній корі та зростаюча складність їх вилучення є тими фундаментальними факторами, які утримують цінність золота на високому рівні століттями, перетворюючи ці 3000 тонн річного видобутку на один із найбажаніших ресурсів світової економіки. Читайте також: Наявність цієї домашньої тварини може подвоїти ризик розвитку шизофреніїThe post Вчені показали, скільки золота людство видобуває за один рік first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Вчені десятиліттями шукають місце, де мільйонами років править абсолютна темрява. Хоча погляд на нічне небо створює враження, що космос — це безкрайній простір темряви, виникає питання: чи є якісь області темнішими за інші? Пошук найтемнішого місця в Сонячній системі чи навіть у Всесвіті є напрочуд складним завданням, і відповідь не є простою, пише T4. Справжня, глибока темрява виявляється рідкісним феноменом, який важко точно визначити. Марк Постман, астроном з Наукового інституту космічного телескопа, пояснює, що космос насправді наповнений пилом, який ефективно розсіює світло, змушуючи простір світитися далеко за межами видимих зірок. Це створює фонове світіння, яке пронизує Всесвіт, колір якого насправді ближчий до «космічного лате», ніж до вугільно-чорного. У Чумацькому Шляху є темна пляма, відома як Барнард 68 (B68), яка являє собою глобулу Бока, що знаходиться приблизно за 500 світлових років від Землі. (Зображення: ESO; CC BY 4.0) Більше того, саме поняття темряви залежить від визначення. Андреас Буркерт, теоретичний астрофізик з Мюнхенського університету, наголошує, що хоча спектр видимого світла освітлює одні ділянки, інші довжини хвиль електромагнітного спектру, як-от гамма-промені та ультрафіолетове світло, торкаються майже всього. Якщо розглядати повний спектр, космос виявляється досить світним. Проте, якщо зосередитись лише на видимому світлі, науковці ідентифікували кілька надзвичайно темних локацій, де темрява панує завдяки різним факторам. Одним із таких факторів є низьке альбедо, тобто здатність об’єкта поглинати світло замість того, щоб його відбивати. Деякі об’єкти просто виглядають темними, бо майже не повертають світло, що на них потрапляє. Яскравим прикладом у нашій Сонячній системі є ядро комети Борреллі (19P/Borrelly). Згідно зі знімками, зробленими у 2001 році, цей 8-кілометровий об’єкт з пилу та льоду відбиває менше 3% сонячного світла. Зображення комети Борреллі, зроблене космічним апаратом NASA Deep Space 1 22 вересня 2001 року.(Зображення: NASA/JPL-Caltech) Ще темнішою є екзопланета TrES-2 b, яка відбиває менше 1% світла, ймовірно, через наявність парів натрію та оксиду титану в її атмосфері, що поглинають світло. Навіть чорні діри, які, здавалося б, є ідеальними кандидатами через захоплення світла за горизонтом подій, не є синонімом темряви для спостерігача, що туди потрапляє; Буркерт зауважує, що при перетині горизонту подій всередині насправді надзвичайно яскраво, оскільки світло хоч і захоплене, але воно там є. Інший тип темряви, який найбільше відповідає опису місця, де вона править мільйони років, існує там, де світло фізично заблоковане. Як зазначає Постман, деякі кратери на полюсах нашого Місяця ніколи не бачать сонячного світла. Вони перебувають у «постійній тіні», що робить їх одними з найчорніших і найхолодніших куточків Сонячної системи. Подібні затінені регіони існують і на Плутоні, де темрява посилюється величезною відстанню від Сонця. Постійно затінений місячний кратер.(Зображення надано: Центр космічних польотів імені Ґоддарда NASA). Світло також можуть блокувати щільні пилові хмари, відомі як молекулярні ядра або глобули Бока. Андреас Буркерт, який вивчав глобулу Barnard 68, що знаходиться приблизно за 500 світлових років від Землі, описує їх як «діри в небі». Ці утворення, що складаються з молекулярного водню, оксидів вуглецю та силікатного пилу, настільки щільні, що блокують майже все видиме світло від зірок, що знаходяться за ними, змушуючи їх зникати з поля зору. Зрештою, темрява може бути просто результатом величезної відстані від будь-якого джерела світла. Дослідження, проведені апаратом NASA «Нові горизонти» у далеких куточках нашої системи, задокументували ці порожнечі. За словами Постмана, співавтора дослідження, опублікованого в The Astrophysical Journal, небо там в середньому в 10 разів темніше, ніж поблизу Землі. Однак навіть у цих віддалених регіонах все ще присутнє залишкове світло від загального фонового світіння космосу, що вкотре доводить: знайти місце, де панує абсолютна темрява, залишається майже неможливою науковою місією. Читайте також: Вчені показали космічний обʼєкт, який слідкує за Землею понад 60 роківThe post Вчені показали місце, де абсолютна темрява править мільйони років first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Momenta та BMW оголосили про завершення розробки нового інтелектуального комплексу допомоги водієві, створеного спеціально для китайського ринку. Першою моделлю, яка отримає цю систему, стане наступне покоління електричного кросовера BMW iX3, що випускатиметься на заводі BMW Brilliance у Шеньяні. Спільні команди компаній уже проводять польові випробування одразу на чотирьох великих майданчиках — у Пекіні, Шанхаї, Шеньяні та Нанкіні. Платформа Momenta побудована за принципом «сприйняття–планування–управління» та використовує єдину нейронну модель, яка аналізує обстановку, прокладає маршрут і керує автомобілем, намагаючись відтворювати поведінку досвідченого водія у складних дорожніх умовах. Отримані технології стануть основою для майбутніх моделей BMW, включно з повністю новим iX3. Серійне виробництво електрокросовера стартує у 2026 році, і того ж року він вийде на глобальний ринок.

У світі, де зростання цін на енергоносії є звичним явищем, ситуація в Австралії виглядає майже як наукова фантастика, проте для мешканців Зеленого континенту це стало приємною реальністю: країна досягла такого рівня генерації відновлюваної енергії, що почала роздавати її безкоштовно. Як повідомляє авторитетне видання The Guardian, ця безпрецедентна ініціатива охоплює мешканців трьох ключових регіонів — Нового Південного Уельсу, південно-східного Квінсленду та Південної Австралії. Це стосується приблизно 14 мільйонів людей, що становить майже половину населення країни. Тепер ці домогосподарства отримуватимуть щонайменше три години безкоштовної електроенергії щодня, і, що важливо, ця пільга поширюється на всіх споживачів, незалежно від того, чи встановлені на їхніх дахах власні сонячні панелі, чи ні, пише T4. Федеральний уряд навіть офіційно закликав австралійців використовувати це “вікно” для найбільш енергоємних процесів: від вмикання кондиціонерів на повну потужність до зарядки електромобілів. Таке, на перший погляд, заохочення до марнотратства насправді є вимушеним і стратегічним кроком, про який менш сонячні частини світу можуть лише мріяти. Проблема, яку намагаються вирішити чиновники, є зворотним боком успіху: стрімкий розвиток промислових сонячних електростанцій та масове встановлення панелей приватними домогосподарствами призвели до колосального профіциту енергії в денні години пік. Енергії генерується настільки багато, що вона перевищує поточний попит, водночас технології ефективного зберігання та акумуляції таких гігантських обсягів для вечірнього використання все ще залишаються серйозним логістичним та інфраструктурним викликом. В Австралії генерується настільки багато, що вона перевищує поточний попитАвтор фото: Quang Nguyen Vinh. Щоб уникнути перевантаження мережі або втрати дорогоцінних кіловатів, уряд намагається змінити саму культуру споживання, заохочуючи населення перенести своє максимальне навантаження, яке традиційно припадає на вечір, на середину дня, коли сонце сяє найяскравіше. Прихильники цього економічного експерименту стверджують, що це зробить енергомережу значно стабільнішою та ефективнішою. Крім того, це вирівнює соціальну несправедливість, дозволяючи отримувати вигоду від “зеленого переходу” навіть тим, хто орендує житло і не має права встановлювати власне обладнання. Як зазначив міністр зміни клімату та енергетики Кріс Боуен, люди, які зможуть адаптувати свій графік і перевести споживання на період нульової вартості, отримають пряму фінансову вигоду, і чим більше громадян скористаються цією пропозицією, тим більшими будуть системні переваги, що в довгостроковій перспективі знизить витрати для всіх учасників ринку. Цей крок є частиною амбітного плану, згідно з яким Боуен сподівається, що до 2030 року 82 відсотки енергетичних потреб Австралії задовольнятимуться виключно за рахунок відновлюваних джерел, а викиди вуглецю скоротяться на 43 відсотки порівняно з рівнями 2005 року. Читайте також: Вчені вперше виявили нелюдський інтелект, що спілкується, як людиThe post Енергетичний парадокс: одна з країн світу, виробляє стільки електроенергії, що змушена роздавати її безкоштовно first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У світі, де зростання цін на енергоносії є звичним явищем, ситуація в Австралії виглядає майже як наукова фантастика, проте для мешканців Зеленого континенту це стало приємною реальністю: країна досягла такого рівня генерації відновлюваної енергії, що почала роздавати її безкоштовно. Як повідомляє авторитетне видання The Guardian, ця безпрецедентна ініціатива охоплює мешканців трьох ключових регіонів — Нового Південного Уельсу, південно-східного Квінсленду та Південної Австралії. Це стосується приблизно 14 мільйонів людей, що становить майже половину населення країни. Тепер ці домогосподарства отримуватимуть щонайменше три години безкоштовної електроенергії щодня, і, що важливо, ця пільга поширюється на всіх споживачів, незалежно від того, чи встановлені на їхніх дахах власні сонячні панелі, чи ні, пише T4. Федеральний уряд навіть офіційно закликав австралійців використовувати це “вікно” для найбільш енергоємних процесів: від вмикання кондиціонерів на повну потужність до зарядки електромобілів. Таке, на перший погляд, заохочення до марнотратства насправді є вимушеним і стратегічним кроком, про який менш сонячні частини світу можуть лише мріяти. Проблема, яку намагаються вирішити чиновники, є зворотним боком успіху: стрімкий розвиток промислових сонячних електростанцій та масове встановлення панелей приватними домогосподарствами призвели до колосального профіциту енергії в денні години пік. Енергії генерується настільки багато, що вона перевищує поточний попит, водночас технології ефективного зберігання та акумуляції таких гігантських обсягів для вечірнього використання все ще залишаються серйозним логістичним та інфраструктурним викликом. В Австралії генерується настільки багато, що вона перевищує поточний попитАвтор фото: Quang Nguyen Vinh. Щоб уникнути перевантаження мережі або втрати дорогоцінних кіловатів, уряд намагається змінити саму культуру споживання, заохочуючи населення перенести своє максимальне навантаження, яке традиційно припадає на вечір, на середину дня, коли сонце сяє найяскравіше. Прихильники цього економічного експерименту стверджують, що це зробить енергомережу значно стабільнішою та ефективнішою. Крім того, це вирівнює соціальну несправедливість, дозволяючи отримувати вигоду від “зеленого переходу” навіть тим, хто орендує житло і не має права встановлювати власне обладнання. Як зазначив міністр зміни клімату та енергетики Кріс Боуен, люди, які зможуть адаптувати свій графік і перевести споживання на період нульової вартості, отримають пряму фінансову вигоду, і чим більше громадян скористаються цією пропозицією, тим більшими будуть системні переваги, що в довгостроковій перспективі знизить витрати для всіх учасників ринку. Цей крок є частиною амбітного плану, згідно з яким Боуен сподівається, що до 2030 року 82 відсотки енергетичних потреб Австралії задовольнятимуться виключно за рахунок відновлюваних джерел, а викиди вуглецю скоротяться на 43 відсотки порівняно з рівнями 2005 року. Читайте також: Вчені вперше виявили нелюдський інтелект, що спілкується, як людиThe post Енергетичний парадокс: одна з країн світу виробляє стільки електроенергії, що змушена роздавати її безкоштовно first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Нове небесне відкриття сколихнуло наукову спільноту, змусивши астрономів переглянути свої уявлення про найближче космічне оточення нашої планети. Невеликий космічний камінь, який отримав позначення 2025 PN7, був офіційно підтверджений як квазімісяць, що супроводжує Землю в її подорожі навколо Сонця вже понад шість десятиліть. Цей таємничий об’єкт, присутність якого вдалося виявити лише завдяки потужності сучасних інструментів, таких як телескоп Pan-STARRS на Гаваях, рухається паралельно з нашою планетою ще з 1960-х років, залишаючись досі непоміченим тіньовим попутником, що ховався у глибинах космосу, пише T4. Він не пов’язаний з нами гравітацією безпосередньо; натомість цей космічний камінь перебуває в тонкому гравітаційному балансі, обертаючись навколо Сонця синхронно з нами, наче мовчазний вартовий, що дотримується дистанції, але ніколи не покидає стрій. Цей таємничий об’єкт, присутність якого вдалося виявити лише завдяки потужності сучасних інструментів, таких як телескоп Pan-STARRS на Гаваях, рухається паралельно з нашою планетою ще з 1960-х років. Реакція науковців на це відкриття варіюється від професійного інтересу до щирого захоплення динамікою нашого неба. Коли астроном Бен Шаркі з Університету Меріленду дізнався про 2025 PN7, він сприйняв це як ще один доказ того, що орбітальний простір Землі набагато більш населений, ніж ми звикли вважати. Відкриття 2025 PN7 додає його до зростаючого списку тіньових супутників, серед яких є і більш відомі об’єкти, як-от Камоалева, що залишаються стабільними протягом століть. Важливо відрізняти такі квазісупутники від так званих “міні-місяців” — тимчасових гостей, які, за словами астронома Григорія Федорця, часто нагадують звичайні валуни і потрапляють у гравітаційну пастку планети лише на короткий час, перш ніж знову втекти у глибокий космос. Саме існування 2025 PN7 та подібних до нього тіл відкриває перед дослідниками захопливі перспективи для вивчення історії нашої планетарної системи. Вчені підозрюють, що ці об’єкти можуть бути залишками астероїдів, зміщених величезною гравітацією Юпітера, уцілілими частинами хаосу ранньої Сонячної системи або навіть уламками, викинутими з поверхні нашого Місяця внаслідок давніх космічних катастроф. Майбутні місії, зокрема заплановані Китаєм експедиції для збору зразків, мають на меті відповісти на фундаментальне питання: чи є ці супутники втраченими “родичами” Землі, чи просто випадковими іноземними гостями. З введенням в експлуатацію нових потужних телескопів, таких як майбутня обсерваторія Віри К. Рубін, людство стоїть на порозі ери, коли потік нових відкриттів остаточно змінить наше розуміння того, що означає бути сусідом Землі у безмежному океані космосу. Читайте також: Наявність цієї домашньої тварини може подвоїти ризик розвитку шизофреніїThe post Вчені показали космічний обʼєкт, який слідкує за Землею понад 60 років first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Коти є одними з найпопулярніших домашніх улюбленців у світі, даруючи своїм господарям затишок та емоційну підтримку, проте нове масштабне дослідження виявило тривожний аспект цього співіснування. Згідно з всебічним аналізом, проведеним групою австралійських вчених, наявність кота в родині може потенційно подвоїти ризик розвитку розладів, пов’язаних із шизофренією. Група дослідників під керівництвом психіатра Джона Макграта з Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда проаналізувала дані 17 наукових робіт, опублікованих протягом останніх 44 років в 11 країнах, включаючи США та Велику Британію, і дійшла висновку про існування значного позитивного зв’язку між володінням цими тваринами та психічними захворюваннями, пише T4. Головним підозрюваним у цьому складному біологічному рівнянні є мікроскопічний паразит Toxoplasma gondii. Хоча цей організм вважається здебільшого нешкідливим і може інфікувати мільйони людей без будь-яких видимих симптомів, його вплив на центральну нервову систему може бути набагато серйознішим, ніж вважалося раніше. Відомо, що T. gondii розмножується виключно в організмі котів, але може передаватися людям через контакт із зараженими фекаліями, недостатньо термічно оброблене м’ясо або забруднену воду. Потрапляючи в людський організм, паразит здатний проникати в мозок і впливати на роботу нейромедіаторів, що теоретично може призвести до змін особистості, появи психотичних симптомів та неврологічних розладів, включаючи шизофренію. Згідно з всебічним аналізом, проведеним групою австралійських вчених, наявність кота в родині може потенційно подвоїти ризик розвитку розладів, пов’язаних із шизофренією. Автор фото: Safoora Taimoor Гіпотеза про зв’язок між котами та ризиком розвитку психічних хвороб була вперше висунута ще у 1995 році, проте результати досліджень довгий час залишалися суперечливими. Деякі наукові роботи вказували на те, що контакт із котами в дитинстві є критичним фактором ризику. Наприклад, одне з досліджень виявило значний зв’язок між володінням котом у віці від 9 до 12 років і подальшим розвитком шизофренії, хоча володіння твариною до 13 років загалом не показувало такої чіткої кореляції. Інші дослідження акцентували увагу на фізичних травмах, зазначаючи, що люди, які зазнали укусів котів, мали вищі показники за шкалами, що вимірюють психологічні переживання та схильність до шизотипії, хоча вчені не виключають, що в таких випадках роль можуть відігравати й інші патогени, такі як Pasteurella multocida. Незважаючи на виявлену статистичну закономірність, яка вказує на те, що у власників котів ймовірність розвитку шизофренії приблизно вдвічі вища, ніж у тих, хто не має цих тварин, вчені закликають до обережності в інтерпретації результатів. Більшість проаналізованих досліджень належали до типу “випадок-контроль”, який не дозволяє остаточно встановити причинно-наслідковий зв’язок і часто не враховує безліч побічних факторів. Автори огляду наголошують на необхідності проведення більш якісних та масштабних досліджень на основі великих репрезентативних вибірок, щоб остаточно зрозуміти, чи є пухнастий улюбленець безпосередньою причиною хвороби, чи лише одним із багатьох факторів у складній мозаїці психічного здоров’я людини. Читайте також: Вчені розкрили, в який час доби краще прокидатися, щоб жити довшеThe post Наявність цієї домашньої тварини може подвоїти ризик розвитку шизофренії first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Subaru представила на домашньому ринку нову версію спорткара BRZ — BRZ STI Sport Type RA. Це не повноцінний STI, але автомобіль отримав багато механічних покращень порівняно зі стандартною моделлю. Під капотом розташований 2,4-літровий атмосферний двигун, але з важливими змінами: Subaru адаптувала версію двигуна FA24 від гоночного BRZ CNF (що використовує вуглецево-нейтральне паливо), який брав участь у серіях Super Taikyu в 2022 і 2023 роках. Також було ретельно оптимізовано вагу та баланс компонентів — поршнів, шатунів, колінчастого вала, маховика — щоб досягти відчуття гоночного двигуна з низькими вібраціями та плавним прискоренням. Але це не єдина новація. Купе отримало 18-дюймові колеса BBS, амортизатори ZF та гальма Brembo. Задній диференціал обладнано охолоджувальними ребрами, запозиченими у гоночного автомобіля. Автомобіль також отримав низку компонентів від Subaru Tecnica International (STI): передні й задні спойлери, вдосконалену вихлопну систему, стабілізатор поперечної стійкості та розпірку кузова. Найпомітнішою деталлю став великий карбоновий задній спойлер. Двигун поєднується з 6-ступінчастою механічною коробкою передач із функцією Shift Assist. Ціна стартує від 32 100 доларів за версію без заднього спойлера, а встановлення аеродинамічного елемента збільшує вартість до 35 400 доларів. Виробництво обмежене лише 300 одиницями, і придбати автомобіль можна не за принципом «хто перший, той і купив», а через лотерею. Заявки приймаються до 30 листопада.

Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS пройшов точку максимального зближення із Сонцем (перигелій) і, всупереч деяким прогнозам, не зруйнувався. Цей факт викликав нову хвилю дискусій у науковій спільноті щодо походження та складу об’єкта. Дані, отримані 11 листопада 2025 року за допомогою Північного оптичного телескопа на Канарських островах, підтвердили, що 3I/ATLAS продовжує існувати як цілісне тіло без ознак розпаду. На основі цих спостережень гарвардський учений Аві Лоеб поставив під сумнів природну кометну природу об’єкта. Він звернув увагу на невідповідність між оціненими розмірами ядра та потужністю джетів, що простягаються на мільйон кілометрів. За його розрахунками, для підтримання таких викидів за рахунок сонячної енергії знадобилася б поверхня площею понад 1600 квадратних кілометрів — значно більше, ніж реальні розміри ядра комети. Оскільки об’єкт не розпався на фрагменти, які могли б забезпечити таку площу, Лоеб припустив, що джети можуть бути результатом роботи технологічних двигунів. Він також наголосив на наявності антихвоста, спрямованого у бік Сонця, що є нетиповим для комет. Інші експерти, зокрема професор астрономії Дерріл Селігман, вважають поведінку 3I/ATLAS цілком природною. За його розрахунками, заснованими на приблизному діаметрі ядра (близько 1 км), час, необхідний для розкручування комети до швидкостей, що призводять до руйнування, становить понад сто років. Тож збереження цілісності під час проходження перигелію було передбачуваним. Додаткові відомості, що підтверджують кометну природу об’єкта, було отримано 24 жовтня за допомогою радіотелескопа MeerKAT у ПАР. Вперше вдалося зафіксувати радіосигнал від 3I/ATLAS із лініями поглинання гідроксильними радикалами. Ці частинки утворюються під час розпаду водяної пари під впливом сонячного світла, що вказує на втрату води — типову ознаку кометної активності. Джерело

Apple готується до запуску iPhone Air 2 навесні 2027 року, згідно з новим звітом Марка Гурмана з Bloomberg. Пристрій продовжить проєкт компанії з розробки надтонких смартфонів і, як очікується, буде оснащений першим 2-нанометровим чіпом Apple, який має покращити час роботи від батареї та загальну ефективність. Apple використовує лінійку Air для вдосконалення компонентів свого майбутнього складного iPhone. Раніше з’явилися суперечливі повідомлення щодо статусу iPhone Air 2. Спочатку видання The Information стверджувало, що Apple відклала випуск телефону на невизначений термін через низькі продажі моделі першого покоління. Однак пізніше в окремому повідомленні уточнилося, що Apple відклала запуск лише на шість місяців, перенісши його вікно випуску з осені 2026 року на весну 2027 року. В останньому звіті Гурмана підтверджується затримка, але наголошується, що Apple ніколи не планувала, що лінійка iPhone Air буде відповідати звичайному щорічному циклу оновлень компанії. Apple вирішила не називати поточну модель «iPhone 17 Air», щоб відрізнити її від Pro та стандартних варіантів. Не очікується, що iPhone Air 2 отримає суттєвий візуальний редизайн. Apple зосереджується на поступових оновленнях, основне покращення яких стосується часу роботи акумулятора. Очікується, що цей приріст забезпечить ефективніший 2-нм чіп. Apple також розглядає можливість додавання другої задньої камери для надширококутних знімків. Спочатку Apple прогнозувала, що Air становитиме приблизно від 6 до 8% продажів нових iPhone, подібно до того, чого досяг iPhone 16 Plus. Він отримав помітне місце під час вересневого плей-офф, але з того часу маркетинг згас. Як і iPhone mini, Air був орієнтований на вузький сегмент і не перетворив цей інтерес на значні продажі. Навіть за ціною, встановленою на 100 доларів нижчою за iPhone 17 Pro, він відстає за часом автономної роботи, теплові характеристики та можливості камери. Внутрішньо Apple використовує лінійку iPhone Air для тестування компонентів та дизайнерських рішень, які могли б підтримувати майбутній складний iPhone. Air має багато структурних та матеріальних подібностей із поточним прототипом складного пристрою Apple та служить випробувальним майданчиком для ланцюга поставок та інженерних процесів.