Цивільні надзвукові перельоти поки що не пережили очікуваного відродження, однак потреба у швидкості нікуди не зникла. Це продемонструвала компанія Bombardier, оголосивши про введення в експлуатацію свого бізнес-джета Global 8000, заявлена максимальна швидкість якого становить Mach 0,95. Для порівняння, до зняття з експлуатації у 2003 році Concorde регулярно досягав швидкості Mach 2,04 — і це була лише дозволена максимальна швидкість. Потужні двигуни Olympus могли розігнати літак ще більше, але подальше прискорення призвело б до небезпечного перегріву планера. Сьогодні, хоча нове покоління надзвукових пасажирських літаків ще перебуває у розробці, цивільна авіація змушена залишатися нижче швидкості звуку. Водночас деякі бізнес-джети здатні розганятися до Mach 0,9 з лишком. Це ще не надзвук, але вже перехідна трансзвукова зона, коли літак рухається настільки швидко, що окремі його частини в певні моменти можуть досягати надзвукових швидкостей. 8 грудня 2025 року канадська аерокосмічна компанія Bombardier оголосила, що її новий бізнес-джет Global 8000 офіційно вводиться в експлуатацію із заявленою максимальною швидкістю Mach 0,95, що дозволяє йому випередити найближчого конкурента — Gulfstream 700, який здатний розвивати лише Mach 0,935. Окрім швидкості, Global 8000 може похвалитися й іншими рекордами. Його офіційна дальність польоту становить 8 000 морських миль (9 206 миль або 14 816 км) — це найбільший показник для бізнес-джета в цьому швидкісному класі з чотирикабінним компонуванням. При максимальній робочій висоті 41 000 футів (12 000 м) літак має найнижчий тиск у салоні — еквівалентний висоті лише 2 691 фут (860 м). Крім численних елементів розкоші, літак отримав удосконалену конструкцію крила з передкрилками, що забезпечує злітно-посадкові характеристики на рівні легких реактивних літаків. Це дає Global 8000 доступ приблизно до 30% більше аеропортів, ніж у його найближчого конкурента. Втім, охочим придбати новинку варто заздалегідь перевірити свій бюджет: орієнтовна базова ціна становить 78 мільйонів доларів США. «Гордість і захоплення — це лише початок того, що означає введення в експлуатацію Global 8000 для всіх 18 тисяч співробітників Bombardier», — заявив президент і генеральний директор компанії Ерік Мартель. — «Кожна інновація і кожна деталь Global 8000 відображає наполегливу працю, креативність і відданість наших команд. Цей революційний літак переосмислює ринок бізнес-авіації завдяки інноваційному дизайну, фірмовій плавності польоту, неперевершеним характеристикам і виконаній обіцянці нашим клієнтам».

Телефони Google Pixel відомі тим, що пропонують стандартний Android та використовують власні процесори Google Tensor серії G. Однак їхня продуктивність традиційно була дещо низькою. Можливо, це змінюється, оскільки останнє оновлення Android 16 принесло помітне покращення продуктивності Pixel 10 Pro XL. Протягом останніх кількох днів Google випустила оновлення Android 16 QPR2 для телефонів Pixel. Несподівано користувачі та тестувальники виявили, що продуктивність пристроїв значно покращилася, особливо в графічній продуктивності. Android Authority протестувала Pixel 10 Pro XL і виявила, що приріст продуктивності процесора був незначним. У Geekbench 6 продуктивність одного ядра покращилася на 2%, тоді як продуктивність багатоядерного процесора зросла на 5%, що не є кардинальною зміною. Однак, результат у бенчмарку PCMark Work 3.0 продемонстрував набагато суттєвіше покращення, збільшившись на 19,6%. Цей бенчмарк імітує повсякденні завдання, такі як перегляд веб-сторінок та редагування зображень, що робить його кращим відображенням реального використання. Графічна продуктивність також покращилася. У тесті Wild Life від 3DMark результати покращилися приблизно на 5-7%, в середньому склавши близько 6%. Цікаво, що, незважаючи на відсутність змін у версії драйвера графічного процесора, бенчмарк OpenCL показує зростання балів з попередніх 3063 до 4061. Це покращення майже на третину. Можлива причина виграшу То як просте оновлення системи Android може забезпечити таке підвищення продуктивності? За даними AndroidPolice, переваги можуть бути отримані завдяки глибшій оптимізації в Android 16, яка запроваджує більш просунутий та ефективний механізм збору сміття пам’яті. Це зменшує навантаження на процесор під час збору сміття, мінімізує затримки та покращує загальну плавність роботи. Гарна новина полягає в тому, що ці покращення не обмежуються новою серією Pixel 10. Деякі користувачі повідомляють, що старіші моделі, такі як Pixel 8a, також отримали вищі результати в бенчмарках та кращу частоту кадрів у тестах 3DMark. Залишається незрозумілим, чи ці оптимізації стосуються виключно власних процесорів Google Tensor. Якщо зміни будуть застосовні ширше, інші телефони Android також можуть побачити значне підвищення продуктивності завдяки майбутнім оновленням.

Глибоко всередині Землі дослідники бачать ознаки того, що тверде внутрішнє ядро може бути впорядковане у кілька хімічних шарів. Експерименти з високим тиском на сплавах заліза, стиснених на синхротроні PETRA III у Німеччині, відтворюють загадкові відмінності у швидкості поширення сейсмічних хвиль, зафіксовані по всьому світу. Дослідження очолила професорка Кармен Санчес-Вальє, яка у Мюнстерському університеті вивчає хімію глибин планет. Внутрішнє ядро Землі розташоване приблизно за 3 200 миль під нашими ногами. Це тверда металева куля, оточена рідким залізом. Стискальні сейсмічні хвилі, відомі як P-хвилі, поширюються приблизно на 3–4 відсотки швидше вздовж полярних напрямків, ніж екваторіальних. Науковці називають цей ефект сейсмічною анізотропією — напрямною різницею швидкостей хвиль залежно від того, в якому напрямку вони проходять крізь тверде металеве середовище. Як науковці моделюють внутрішнє ядро Щоб перевірити цю можливість, команда створила крихітні зразки заліза з домішками невеликих кількостей кремнію та вуглецю, імітуючи сплави внутрішнього ядра. Ймовірно, ці легші елементи співіснують із залізом у ядрі, адже чисте залізо зробило б Землю надто щільною. Попередні комп’ютерні моделі та експерименти з високим тиском показували, що ці елементи змінюють поведінку заліза, однак реалістичні суміші для внутрішнього ядра раніше не тестувалися. Нові зразки звужують цю прогалину, оскільки їхній склад наближений до значень, передбачених геофізичними дослідженнями для найглибших шарів планети. Імітація тиску внутрішнього ядра Сплави помістили у пристрій, відомий як комірка з алмазними ковадлами — прес, що стискає зразки між двома протилежно розташованими алмазами. Така установка створює тиск у мільйони разів більший за атмосферний, подібний до умов поблизу внутрішнього ядра Землі. Після цього зразки нагріли приблизно до 820 градусів Цельсія (близько 1 500 °F), щоб сприяти їх деформації. На пучковій лінії PETRA III в Гамбурзі зосереджені рентгенівські промені досліджували зразки під час стискання та нагрівання. Підказки з кристалічних структур У процесі деформації мікроскопічні кристали в сплавах почали орієнтуватися у переважних напрямках, утворюючи так звану орієнтацію ґратки — тонкий візерунок узгоджених кристалічних напрямків. Команда використала радіальну рентгенівську дифракцію — метод, що фіксує, як кристалічні площини перебудовуються навколо осі стискання, — щоб розшифрувати цю орієнтацію. З дифракційних зображень дослідники визначили, наскільки легко сплав деформується, та кількісно оцінили межу текучості — напруження, за якого метал починає пластично плинути. «Нам вдалося розшифрувати орієнтацію ґратки за допомогою рентгенівської дифракції, перпендикулярної до осі стискання», — зазначив доктор Ефім Колесников, перший автор дослідження. Як текстура впливає на хвилі Знаючи, як кристали вирівнюються під тиском, дослідники змоделювали поширення звукових хвиль у сплаві за таких умов. Вони розрахували швидкість стискальних хвиль у різних напрямках і порівняли ці значення з попередніми вимірюваннями для чистого заліза за аналогічних екстремальних умов. Сплав із кремнієм та вуглецем продемонстрував більший контраст між напрямками, тобто сильнішу сейсмічну анізотропію, ніж чисте залізо. Це означає, що навіть помірні кількості легких елементів можуть суттєво змінювати те, як внутрішнє ядро спрямовує сейсмічні хвилі з часом. Хімічні шари внутрішнього ядра Внутрішнє ядро Землі, ймовірно, не є хімічно однорідним: легші елементи можуть бути більш поширеними ближче до його верхньої частини, тоді як глибші зони переважно складаються із заліза. Використовуючи дані про деформацію, команда дослідила, як поступове зростання вмісту заліза з глибиною впливає на швидкість хвиль у різних напрямках. Результати показали, що така шаруватість здатна відтворити спостережувану різницю між зовнішніми та внутрішніми частинами анізотропії ядра. У цій моделі внутрішнє ядро складається з вкладених оболонок із трохи різним хімічним складом — своєрідної «цибулинної» структури. Наслідки такої шаруватості Хімічно шарувате внутрішнє ядро свідчило б про те, що тверде металеве ядро формувалося не миттєво, а еволюціонувало протягом мільярдів років. Зони, багатші на кремній і вуглець поблизу верхніх шарів, можуть зберігати сліди ранніх етапів кристалізації, тоді як глибші області відображають більш пізній ріст. Така шаруватість також може відображати спосіб, у який тепло виходить із рідкого зовнішнього ядра, нерівномірно передаючи енергію у мантію протягом тривалих проміжків часу. Ці теплові процеси впливають на швидкість охолодження ядра та на те, як довго воно здатне підтримувати глобальне магнітне поле планети. Регіони внутрішнього ядра Сейсмологи вже багато років дискутують про те, чи має внутрішнє ядро окремі області, зокрема про існування «найвнутрішнішого» ядра та про півкульні відмінності. Попередні дослідження показали, що P-хвилі поширюються приблизно на три відсотки швидше вздовж осі обертання Землі, що свідчить про певний масштабний порядок у металі. Деякі команди пояснювали це вирівнюванням кристалів заліза, інші ж пропонували хімічні відмінності, часткове плавлення або різний розмір зерен. Нові експерименти посилюють ідею хімічної шаруватості, пов’язуючи конкретні властивості сплавів із реалістичними моделями анізотропії, не відкидаючи при цьому інших структурних особливостей. Попереду ще багато питань Попри досягнутий прогрес, експерименти охоплюють лише одну суміш заліза, кремнію та вуглецю, тоді як реальне внутрішнє ядро, ймовірно, містить і інші елементи. Подальші дослідження мають перевірити, як кисень, водень і сірка впливають на кристалічну структуру та швидкість поширення хвиль за подібних екстремальних умов. Сейсмологи також продовжують уточнювати глобальні каталоги землетрусів, шукаючи тонкі зміни в шляхах хвиль, які могли б перевірити нові прогнози шаруватої будови ядра. «Існувало кілька гіпотез щодо походження цієї анізотропії», — зазначила професорка Санчес-Вальє. — «Тепер, з новими результатами, ідея хімічно шаруватого внутрішнього ядра набуває нового значення».

Пояснення просторових відбиттів — чи то світла, чи звуку — досить інтуїтивні. Електромагнітне випромінювання у вигляді світла або звукових хвиль відповідно вдаряється об дзеркало чи стіну й змінює напрямок руху. Саме тому наші очі бачать відображення, а вуха — луну початкового сигналу. Однак уже понад 50 років учені теоретизують про існування в квантовій механіці іншого типу відбиття, відомого як часове відбиття. Цей термін може викликати асоціації з ядерним DeLorean або певною поліцейською будкою (яка всередині більша, ніж зовні), але насправді науковці мають на увазі дещо інше. Часові відбиття виникають тоді, коли все середовище, яким поширюється електромагнітна хвиля, раптово змінює свої властивості. У результаті частина хвилі розвертається у зворотному напрямку, а її частота перетворюється на іншу. Оскільки часові відбиття потребують рівномірних змін у всьому електромагнітному полі, вчені вважали, що для їхнього спостереження знадобиться надто багато енергії. Проте дослідники з Advanced Science Research Center при CUNY Graduate Center (CUNY ASRC) у Нью-Йорку змогли успішно зафіксувати часові відбиття. Для цього вони передавали широкосмугові сигнали в металеву смугу, заповнену електронними перемикачами, під’єднаними до резервуарних конденсаторів. Це дало змогу вмикати перемикачі у потрібний момент, подвоюючи імпеданс уздовж смуги. Така раптова зміна призвела до того, що сигнали сформували успішну копію, відбиту в часі. Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature Physics. «Надзвичайно складно змінити властивості середовища достатньо швидко, рівномірно й з необхідним контрастом, щоб отримати часові відбиття електромагнітних сигналів, адже вони коливаються дуже швидко», — пояснив у пресрелізі Ген’ю Сюй, співавтор роботи та постдокторант CUNY ASRC. — «Наша ідея полягала в тому, щоб не змінювати властивості базового матеріалу, а натомість створити метаматеріал, у якому додаткові елементи можна різко додавати або вилучати за допомогою швидких перемикачів». Часові відбиття також поводяться інакше, ніж просторові. Оскільки такий «часовий відлуння» відображає останню частину сигналу першою, дослідники зазначають: якби ви подивилися в дзеркало часу, то побачили б свою спину, а не обличчя. В акустичному сенсі це було б схоже на прослуховування плівки в режимі перемотування назад — тобто швидко й на підвищених тонах. Зсув частоти, якби його могли сприймати наші очі, виглядав би як раптова зміна кольору світла, наприклад, перехід червоного в зелений. Саме ця дивна й неінтуїтивна природа часових відбиттів довгий час ускладнювала їхнє вивчення. «Було надзвичайно захопливо побачити це на власні очі, зважаючи на те, як давно передбачили цей неінтуїтивний феномен і наскільки інакше поводяться хвилі, відбиті в часі, порівняно з просторовими відбиттями», — зазначив у заяві провідний автор дослідження Андреа Алу, професор фізики та директор фотонної ініціативи CUNY ASRC. Головне запитання: навіщо вчені прагнули відтворити це теоретичне часове відбиття в лабораторії? Річ у тім, що більш точний контроль над електромагнітними хвилями може значно поліпшити бездротовий зв’язок і навіть сприяти розвитку енергоефективних обчислювальних систем, заснованих на хвилях. Інакше кажучи, надзвичайно корисно знати все про електромагнітні хвилі — як у прямому, так і у зворотному напрямку.

Компанія Nissan спільно з німецьким фахівцем із встановлення додаткового обладнання Hermann Schnierle GmbH представила у грудні багатофункціональний фургон Primastar Flexvan. Автомобіль розроблений на базі комерційного фургона середнього розміру Primastar і призначений для використання як вантажний транспорт, пасажирський автобус, мобільний офіс і спальний фургон для кемпінгу. Конструкція Flexvan заснована на трьох парах напрямних, які проходять по підлозі від задніх дверей до переднього ряду сидінь. На ці напрямні встановлюються модульні крісла, які власник може додавати або видаляти залежно від поточних потреб. Мінімальна конфігурація включає два передні сидіння та повністю вільний вантажний відсік, максимальна дозволяє розмістити вісім осіб. Покупцям доступні два варіанти сидінь для другого та третього рядів (по три місця в кожному). Модель Relax оснащена відкидними спинками та підставками для ніг, модель Flexus 2 має фіксовану конструкцію. Усі крісла можна розвертати на 180 градусів обличчям уперед чи назад. Передні сидіння водія та пасажира встановлюються на поворотні основи. Для роботи або прийому їжі передбачений складний стіл з двома стулками, який кріпиться до направляючих підлог. Три сидіння Relax у другому ряду розкладаються у спальне місце розміром 190 на 132 сантиметри. Виробник пропонує м’який чохол для створення рівної поверхні ліжка. Базова ціна Primastar Flexvan у Німеччині складає 54 121 євро з урахуванням ПДВ. На автомобіль поширюється гарантія на п’ять років чи 160 тисяч кілометрів пробігу. Компанія Schnierle надає окрему п’ятирічну гарантію на переобладнання за 240 євро щорічно.

Google тестує нову функцію обміну контактною інформацією між Android-пристроями, схожу за принципом з функцією NameDrop від Apple. Перші ознаки реалізації цієї можливості виявили минулого місяця під назвою «Gesture Exchange». В останній бета-версії Google Play Services з’явилися додаткові дані, що вказують на використання NFC для ініціалізації обміну, а передача даних, ймовірно, буде здійснюватись через Bluetooth або Wi-Fi. Функція активується при зближенні двох пристроїв. На екранах відображається анімація в оранжево-бежевих тонах, що починається у верхній частині корпусу і поширюється до кутів. Після завершення обміну анімація стягується до області передньої камери. Цей візуальний зворотний зв’язок інформує користувача про початок та завершення передачі. Дослідник AssembleDebug зумів частково активувати функцію у тестовому складанні Play Services. У демонстраційному відео показано, як анімація запускається під час накладання пристроїв один на одного. Очікується, що система підтримуватиме обмін базовими даними: ім’ям, номером телефону, адресою електронної пошти та аватаром профілю. У вихідному коді також виявлено згадки допоміжного меню, яке може дозволяти користувачеві вибирати, яка інформація буде передана. Точних термінів офіційного релізу не оголошено. Однак зростаюча присутність функції у компонентах Play Services вказує на її можливу появу у найближчих оновленнях Android.

Вчені вперше отримали безпрецедентні зображення вірусів грипу в реальному часі — у момент, коли вони рухаються по поверхні та проникають усередину людських клітин. Ці кадри показують, що клітини зовсім не є пасивними мішенями: навпаки, вони активно «штовхають і тягнуть» вірус, вступаючи з ним у несподівано динамічну боротьбу. Як вдалося побачити зараження грипом з новою точністю Лихоманка, ломота в тілі та нежить часто сигналізують про прихід зими, а разом із нею — сезонне зростання захворюваності на грип. Інфекція починається тоді, коли краплі з вірусами потрапляють в організм, а самі віруси прикріплюються до людських клітин і заражають їх. Міжнародна команда дослідників зі Швейцарії та Японії вивчила вірус грипу з надзвичайною деталізацією. Вони розробили спеціальний метод мікроскопії, який дозволяє «наблизитися» до зовнішньої поверхні людських клітин, вирощених у лабораторній чашці. Завдяки цьому підходу науковцям уперше вдалося спостерігати, як віруси грипу проникають у живу клітину, фіксуючи процес із високою роздільною здатністю. Під керівництвом професора молекулярної медицини ETH Zurich Йохеї Ямауті дослідники помітили несподівану деталь. Людські клітини не просто чекають, поки вірус їх атакує, — вони ніби тягнуться до нього. «Зараження клітин нашого тіла схоже на танець між вірусом і клітиною», — пояснює Ямауті. Як вірус грипу рухається по поверхні клітини Хоча клітини не отримують жодної користі від такого «сприяння», взаємодія виглядає активною, оскільки грип використовує звичайний клітинний механізм захоплення речовин. У нормі цей шлях служить для транспорту важливих молекул — гормонів, холестерину та заліза — всередину клітини. Щоб розпочати процес, віруси грипу повинні прикріпитися до певних молекул на поверхні клітини. Далі вони ніби «ковзають» по мембрані, переміщуючись з місця на місце, доки не знаходять ділянку з великою кількістю рецепторів. Саме такі зони є найзручнішими точками для проникнення всередину. Вперше дослідники спостерігали наживо та з високою роздільною здатністю, як віруси грипу інфікують живі клітини. Це стало можливим завдяки новій техніці мікроскопії, яка тепер може допомогти в розробці більш цілеспрямованої противірусної терапії. Коли клітинні рецептори розпізнають вірус на мембрані, вони запускають формування невеликого заглиблення. Його форму підтримує структурний білок клатрин. Поступово заглиблення обгортає вірус, утворюючи везикулу, яка втягується всередину клітини. Там її оболонка руйнується, і вірус вивільняється. Чому раніше це було важко побачити Раніше вивчення цього ключового моменту зараження спиралося на методи на кшталт електронної мікроскопії, яка потребує руйнування клітин і дозволяє отримати лише поодинокі «знімки». Флуоресцентна мікроскопія давала змогу спостерігати живі клітини, але з низькою просторовою роздільною здатністю, без дрібних структурних деталей. ViViD-AFM: погляд на проникнення вірусу в реальному часі Новий метод поєднує атомно-силову мікроскопію з флуоресцентною. Технологія отримала назву ViViD-AFM (virus-view dual confocal and AFM) і дозволяє стежити за всіма тонкими етапами проникнення вірусу в клітину просто під час їхнього перебігу. За допомогою ViViD-AFM дослідники показали, що клітини активно допомагають вірусу на кількох рівнях. Вони спрямовують білки клатрину саме до того місця, де перебуває вірус. Крім того, мембрана клітини піднімається назустріч вірусу, а ці рухи посилюються, якщо вірус трохи віддаляється від поверхні клітини. Нові можливості для створення противірусних препаратів Ця технологія має велике значення для розробки противірусних ліків, оскільки дозволяє в реальному часі перевіряти, як потенційні препарати поводяться в клітинних культурах. Дослідники також зазначають, що ViViD-AFM може допомогти зрозуміти, як з клітинами взаємодіють інші віруси або навіть вакцини, відкриваючи потужний інструмент для вивчення інфекцій із найперших моментів.

Apple випустила поновлення iOS версії 26.2. Оновлення доступні для всіх сумісних пристроїв і включають виправлення помилок, покращення безпеки та нові опції в системних програмах. В оновленні iOS 26.2 внесено зміни до програм Apple Music, Podcasts та Games. Apple Music тепер надає можливість завантажувати тексти пісень для офлайн-прослуховування. Улюблений плейлист переміщений у розділі “Вибране” на головній сторінці. У Podcasts з’явилася функція авто-генерації розділів, що полегшує навігацію епізодами. У розділі ігор впроваджено нові фільтри та покращено підтримку сторонніх мобільних контролерів. На екрані блокування з’явилася можливість точного настроювання рівня прозорості ефекту Liquid Glass. Серед оновлень безпеки – введення одноразового коду під час передачі файлів через AirDrop з користувачами, які не входять до списку контактів. Також розширено опції оповіщень про потенційні загрози. У Apple News реалізовано додаткові елементи навігації. У налаштуваннях спеціальних можливостей додано опцію візуального повідомлення: при отриманні сповіщення екран швидко спалахує. Користувачі з увімкненими автоматичними оновленнями можуть отримати нову версію. Для ручної установки необхідно перейти до «Налаштування» → «Основні» → «Оновлення програмного забезпечення».

Досі вважалося, що Венера обертається навколо своєї осі ретроградно внаслідок потужного удару під час зіткнення з іншою планетою. Нещодавні розрахунки показали, що таку незвичну особливість вона могла набути й без подібної катастрофи: можливо, до цього поступово призвів вплив щільної венеріанської атмосфери. Усі планети Сонячної системи, крім Венери та «Урана, що лежить на боці», обертаються навколо своєї осі в тому ж напрямку, що й саме Сонце. Очевидно, саме в цьому напрямку навколо світила рухався протопланетний газопиловий диск, у якому формувалися планети. Ще одна примітна особливість другої планети від Сонця — низька швидкість її обертання: повний оборот навколо осі триває 243 земні дні, тобто навіть довше за річний оберт планети навколо Сонця. Нагадаємо, він займає 225 земних діб. Ця унікальна для нашої системи ситуація залишається темою численних досліджень. Переважно вчені схиляються до думки, що в далекому минулому Венеру «розгорнуло» зіткнення з іншою великою кам’янистою планетою. За розрахунками, удар мав бути ковзним, тобто припасти по дотичній і обов’язково назустріч її початковому нормальному обертанню. Нещодавно астрофізик з Університету Сан-Паулу (Бразилія) Сільвіо Ферраз-Мелло запропонував альтернативну версію: за його розрахунками, ретроградне обертання Венери могло стати результатом плавної еволюції через надзвичайно щільну та важку атмосферу планети. Тиск на її поверхні приблизно у 90 разів перевищує земний. Дослідник виклав свої розрахунки у статті, доступній на сервері препринтів arXiv.org. Спочатку комп’ютерного моделювання він з’ясував, що станеться, якщо прямо зараз повністю позбавити Венеру її атмосфери. Виявилося, що в такому разі приблизно через 700 тисяч років «гола» планета перейде до звичайного проміжного обертання, а потім синхронізується зі своїм рухом навколо Сонця: рік дорівнюватиме добі, і Венера потрапить у припливне захоплення, як Місяць щодо Землі, — буде весь час повернена до Сонця однією і тією ж стороною. Це означає, що саме атмосфера відіграє ключову роль у нинішній своєрідній «поведінці» планети. Як пояснив учений, сонячне нагрівання на денному боці Венери утворює атмосферну опуклість, яка постійно трохи зміщена вперед у напрямку її обертання. Це створює крутний момент і прискорює обертання. Водночас гравітація Сонця, навпаки, прагне сповільнити планету. Таким чином, діють дві протиборчі сили. Це могло призвести як до прямого, так і до ретроградного обертання, але свою роль мав відіграти ще один фактор — перерозподіл маси планети в процесі формування атмосфери: значна кількість речовини вивільнялася з надр. За розрахунками, це додатково поступово уповільнювало Венеру і зрештою могло забезпечити перевагу сил на користь ретроградного обертання. Астрофізик вважає, що це не так уже й незвично, і під час відкриття нових екзопланет не варто дивуватися, якщо деякі з них обертаються «задом наперед». Щоправда, поки що для жодної з майже шести тисяч відомих екзопланет не вдалося достовірно визначити напрямок обертання навколо осі.

Компанія Dell повідомила своїх співробітників про майбутнє значне підвищення цін на низку продуктів, пояснюючи це дефіцитом оперативної пам’яті. Причому це подорожчання стане одним із наймасштабніших за всю історію компанії. Ноутбуки та ПК Dell можуть подорожчати на сотні доларів, оскільки оперативна пам’ять уже зросла в ціні в кілька разів, а аналітики прогнозують подальше підвищення вартості. Крім того, подорожчали й, імовірно, ще подорожчають накопичувачі, адже пам’ять NAND також перебуває в дефіциті. Усе це зрештою призведе до зростання цін на середньобюджетні ноутбуки на сотні доларів. Повідомляється, що вже наступного тижня ціни на нові моделі Dell Pro та Pro Max зростуть на суму до 230 доларів залежно від конфігурації пам’яті. Водночас для топових версій із 128 ГБ ОЗП підвищення може сягнути 765 доларів. Втім, це все ж менше, ніж націнка, яку Dell намагалася запровадити нещодавно, просячи 950 доларів за перехід з 16 до 64 ГБ оперативної пам’яті. На щастя, компанія досить швидко відмовилася від цього рішення. Нагадаємо, аналітики TrendForce очікують, що у новому році ПК стануть не лише дорожчими, а й потенційно слабшими, оскільки виробники можуть повернутися до конфігурацій із меншими обсягами оперативної пам’яті.