Земля втрачає свій блиск — і це може бути однією з причин, чому планета нагрівається швидше, ніж очікували науковці. Нове дослідження показало, що хмари над двома величезними океанськими басейнами — Північною Атлантикою та Північно-Східною частиною Тихого океану — стали менш відбивними. Їхня здатність віддзеркалювати сонячне світло знизилася приблизно на 2,8% за кожне десятиліття. На перший погляд це здається незначним, але оскільки ці регіони охоплюють майже сьому частину всієї поверхні Землі, навіть така зміна має глобальні наслідки. Керівник дослідження, доктор Кнут фон Зальцен з Вашингтонського університету, пояснює, що цей ефект пов’язаний із очищенням повітря. Менша кількість частинок забруднення означає чистіше небо, але водночас — тьмяніші хмари. А це призводить до того, що більше сонячного випромінювання досягає поверхні океану, перетворюючись на тепло. Хмари відіграють роль природного щита, відбиваючи значну частину сонячної енергії назад у космос. Особливо ефективними є низькі хмари над прохолодними океанами. Проте супутникові спостереження показують, що за останні десятиліття цей ефект ослаб. Хмари стали менш яскравими і займають меншу площу, що збігається в часі з різким підвищенням температури поверхні океану. Причина полягає у скороченні кількості аерозолів — мікроскопічних частинок у повітрі, які служать «насінням» для крапель води в хмарах. Коли частинок менше, краплі стають більшими, хмари темнішими, і вони швидше розсіюються. Це явище має навіть назви — ефекти Твомі та Альбрехта, які пояснюють, як чистіше повітря зменшує яскравість хмар і скорочує їхнє життя. Моделювання, проведене командою фон Зальцена, показало, що більшість змін пов’язана саме зі зниженням кількості аерозолів, а не зі зростанням температури океану. Коли вчені вдосконалили алгоритми формування крапель у хмарах, моделі нарешті змогли точно відтворити зменшення відбивної здатності, яке спостерігають супутники NASA. Це відкриття має ще один, менш очевидний бік. За останні десятиліття людство зробило великий крок у боротьбі із забрудненням повітря: викиди сірчистого газу від електростанцій у Китаї та інших країнах різко впали. Однак одночасно рівень вуглекислого газу продовжив зростати. Тож, очищаючи повітря й рятуючи життя, ми мимоволі посилили дію парникового ефекту. Менше частинок — менше хмар, а отже, більше тепла залишається в атмосфері. «Ми не можемо відмовитися від законів на кшталт “Clean Air Act” — вони рятують здоров’я й довкілля», — зазначає Сара Догерті з Вашингтонського університету. — «Але нам потрібно розуміти, як чистіше повітря впливає на енергетичний баланс планети». Деякі науковці вже обговорюють ідею компенсувати втрату яскравості хмар, штучно підсилюючи їхній відбивний ефект. Так званий «морський кліматичний брайтінг» передбачає розпилення дрібних частинок морської солі, щоб стимулювати утворення світліших хмар. Але поки це лише гіпотеза, адже ризики та побічні ефекти таких експериментів залишаються невідомими. Висновки дослідження прості, але тривожні. Чим чистіше повітря — тим менше дзеркал на небі. І хоча це свідчить про успіх у боротьбі із забрудненням, одночасно воно відкриває приховану сторону кліматичних змін. У майбутньому моделі прогнозування потепління мають враховувати цей «парадокс чистого повітря», адже кожна втрата блиску хмар означає ще один крок до гарячішої планети. Робота вчених опублікована у журналі Nature Communications.

За даними ланцюжка поставок, TSMC (найбільший у світі виробник чіпів) готує перегляд цін на передові техпроцеси вже найближчим часом. Діапазон підвищення – не менше від 8 до 10%. До чого тут Apple? Все просто: компанія входить до клієнтів TSMC. Під зростання потрапляють актуальні сімейства чипів: з лінійки Apple A і M на 5 нм та 3 нм – A16, A17, M3; нове покоління на нових вузлах – A18, A19, M4, M5. Що далі вузлами. Найпомітніший стрибок очікують у наступних поколінь: 2-нм чіпи для масового випуску до 2026; за попередніми оцінками, вони вийдуть істотно дорожче за нинішні 3-нм рішення через низьку «врожайність» на старті та вартість обладнання. Якщо говорити про гроші, то на рівні компонентів розкид може бути величезним. У галузі вже обговорювали приклад: майбутній умовний чіп серії A20 може коштувати близько $250-280 за кристал, тоді як ранні партії A18 називали близько $40-50. Це не фінальні прайси Apple, а орієнтири по собівартості кремнію при різних вузлах та виході придатних кристалів. Чому дорожчає сама «начинка». Нові техпроцеси – це EUV-сканери, чисті кімнати, рідкісні хімікати, тестові партії та довге «доведення» лінії до нормального виходу. Поки відсоток придатних кристалів низький, кожна вдала мікросхема коштує дорого. Виробник закладає це у контрактні ціни, а замовники – у собівартість пристроїв. Яких цін на iPhone чекатиме наступного року Для Apple це серйозний виклик. Або миритися з меншою маржою, або закривати зростання собівартості рахунок покупців. Простіше кажучи, ціни на айфони швидше за все підростуть. Нинішнього року утримували стартову ціну, але наступна лінійка майже напевно вийде дорожче – розмова про це йде не вперше. Якщо зараз стандартний iPhone 17 коштує $799, то звичайний iPhone 18 може стартувати від $849-879. А при переході на ключові технології на кшталт 2-нм чіпа планка для найпростішої конфігурації легко підніметься до $950. Таке тло може змінити і логіку лінійок. Найновіший кремній піде в Pro-версії, а доступніші моделі залишаться на колишньому техпроцесі. У результаті швидких смартфонів у середньому класі буде менше. Для покупців суть одна. Нові iPhone подорожчають насамперед флагмани. Цикл оновлення у багатьох розтягнеться – міняти будуть рідше, чекати на знижки або брати торішній Pro. Виходи стануть обережнішими щодо швидкості та енергоефективності, без обов’язкового «ривка» щороку. Джерело

Учений зумів створити справжній «радар» для акул-молотів, які перебувають на межі зникнення, — і зробив це не за допомогою дорогого обладнання чи підводних камер, а завдяки звичайній морській воді. Морський біолог Дієго Карденьйоса з Університету Флориди розробив метод, який дозволяє виявляти цих рідкісних тварин за їхнім генетичним слідом у довкіллі. Замість того щоб полювати на акул сітками, дослідники збирають зразки води, де залишаються мікроскопічні частинки ДНК — фрагменти шкіри, плавників, слизу, яєць чи навіть відходів. Цей метод, відомий як eDNA (екологічна ДНК), може стати справжнім порятунком для видів, що зникають. Карденьйоса довів, що його тест здатний «впіймати» три види малих і майже невловимих акул-молотів — гребінчасту акулу-молота, ложкоголову та тихоокеанську акулу-молота. «Просто досліджуючи різні ділянки уздовж їхнього ареалу — від Мексики до північного Перу — ми можемо визначити, де саме потрібна термінова природоохоронна допомога», — пояснює вчений. Його головна мета — знайти залишки популяцій трьох видів, які, ймовірно, є одними з найзагроженіших серед прибережних акул світу. Причина, чому ці хижаки майже зникли, добре відома. Протягом десятиліть їх витісняло надмірне прибережне рибальство. Вони живуть у мілководних, часто важкодоступних місцях — серед мангрових заростей, у затоках і каламутних лагунах, де науковий моніторинг практично відсутній. Рибні господарства ведуть облік нерегулярно, а даних про кількість тварин бракує. Тож коли популяції зникають у таких регіонах, вони буквально стираються зі сторінок науки. Карденьйоса переконаний, що колись усе було інакше: до появи індустріального рибальства ці акули, ймовірно, були звичними мешканцями узбереж. Та нині зустріти їх — майже диво. У Мексиці останнє підтверджене спостереження гребінчастої акули-молота датується 1994 роком, а ложкоголової — 2007-м. У Гондурасі їх не бачили десятиліттями, аж поки одна не потрапила на гачок зовсім нещодавно. Одним із небагатьох місць, де акули ще тримаються, є національний парк Урамба-Байя-Малага в Колумбії, де Карденьйоса випробував свою технологію. «Там можна закинути вудку — і вже за десять хвилин упіймати одну чи дві таких акул», — розповідає він. Це ідеальне місце для тестування: якщо система показує результат у місцях, де тварини точно є, можна довіряти її “мовчанню” там, де акул справді немає. Технологія eDNA має дві головні переваги — чутливість і безпечність. Достатньо одного пляшкового зразка води, щоб виявити слід акули, яка пропливала тут кілька годин чи навіть днів тому. І при цьому не потрібно ловити тварин чи турбувати середовище. Зібрані зразки можна зберігати роками — вони стають своєрідними «капсулами часу», до яких науковці можуть повернутися, коли з’являться нові методи аналізу. «Це захопливо — просто взяти зразок води і дізнатися, чи була тут акула», — каже Карденьйоса. Завдяки цьому методу величезні ділянки узбережжя можна перетворити на своєрідну карту шансів: визначити місця, які потребують охорони, встановити обмеження для рибальства або спланувати інформаційні кампанії серед місцевих громад. А ще eDNA дозволяє відстежувати ефективність таких заходів: якщо генетичні сигнали посилюються після введення обмежень, це свідчить, що вид починає відновлюватися. Для Карденьйоси збереження цих акул має не лише екологічне, а й еволюційне значення. Деякі з них належать до наймолодших гілок родоводу акул, і їхня втрата — це не просто зникнення виду, а стирання унікальної частини історії життя на Землі. «Кожен із цих видів — це фрагмент нашої еволюційної спадщини. Якщо вони зникнуть, ми втратимо частину планети назавжди», — каже він. Наступний крок — розширити дослідження. За словами Карденьйоси, технологія вже готова для масштабного застосування: можна створювати мережі спостережень уздовж усього тихоокеанського узбережжя, стандартизувати методику та залучати місцеві громади — рибалок, студентів, наглядачів. Адже обладнання недороге, а користь — величезна. Море, здається, саме веде рахунок. Якщо маленькі акули-молоти все ще плавають десь у глибині тропічних вод, eDNA це покаже. А якщо ні — це теж буде відповідь. І тоді час не просто шукати їх, а діяти: зміцнювати охоронні зони там, де життя ще тримається, і чесно визнавати втрату там, де океан уже став мовчазним. Дослідження опубліковане у науковому журналі Frontiers in Marine Science.

Компанія Ulefone продовжує розвивати серію захищених смартфонів RugKing анонсувавши наступну модель RugKing 4 Pro. Новинка орієнтована на користувачів, яким важливе поєднання надійності та практичності. Гаджет збереже традиційний для бренду підхід: міцний корпус та помірні технічні параметри без орієнтації на преміальний сегмент. Незважаючи на приставку Pro, модель не отримала підтримку мереж п’ятого покоління. В її основі використовується чіпсет Unisoc T7250, розрахований на базову продуктивність та енергоефективність. Пристрій отримає 8 ГБ ОЗУ та 256 ГБ сховища стандарту UFS 2.2. Передбачена можливість збільшення об’єму пам’яті за рахунок картки microSD, при цьому є три окремі слоти: два під SIM-картки та один під картку пам’яті. Таке рішення дозволяє одночасно використовувати дві SIM та додаткове сховище без перехідників та компромісів. Як програмна платформа використовується Android 15, що робить модель одним з перших захищених смартфонів з цією версією системи «з коробки». Габарити корпусу становлять 178,6x84x19,2 мм. Смартфон відповідає стандартам IP68 та IP69K, що гарантує його захищеність від пилу, вологи та ударів. Також заявлено, що пристрій здатний витримувати падіння з висоти до 2 метрів, що робить пристрій придатним для експлуатації у важких умовах. Гаджет отримав 6,56-дюймовий екран з роздільною здатністю 720×1612. Максимальна частота оновлення заявлена ​​на рівні 120 Гц, а пікова яскравість досягає 500 кд/м2. Основну камеру смартфона представлено 48-мегапіксельним модулем, доповненим стандартними функціями зйомки. Спеціального сенсора для нічного бачення тут нема. Автономну роботу забезпечує акумулятор ємністю 10200 мА·год, що підтримує зарядку потужністю до 18 Вт. Виробник поки не розкриває всі деталі пристрою, включаючи точну ціну, кольори корпусу та доступні конфігурації. Очікується, що офіційні подробиці компанія опублікує ближче до грудня, коли пристрій з’явиться у продажу.

Археологи зробили вражаюче відкриття в центральному Китаї — на руїнах Ванчжуан у провінції Хенань було знайдено новий комплекс стародавніх гробниць, серед яких одна — особливо видатна. Гробниця, відома під назвою M27, за всіма ознаками належала доісторичному правителю: її масштаб, кількість похованих скарбів і майстерність виконання свідчать про високий статус похованої особи. Вчені вважають, що цей комплекс міг бути столицею цілого доісторичного царства, що виникло з культури Давенькоу, яка існувала між 4000 і 2600 роками до нашої ери. Як зазначив провідний архітектор розкопок, професор Чжу Гуанхуа з Пекінського педагогічного університету, Ванчжуан не був звичайним поселенням — це, ймовірно, був політичний і релігійний центр свого часу. Перше, що привернуло увагу дослідників, — розмір гробниці: понад 4,5 метри завдовжки та приблизно 3,6 метра завширшки. Це одна з найбільших гробниць свого періоду. Усередині знайдено подвійний дерев’яний саркофаг площею близько 17 квадратних метрів, а також понад 350 поховальних артефактів — серед них близько 200 нефритових прикрас, кістяні інструменти, рештки тварин і сотня глиняних виробів. Особливо цікаво, що серед кісток тварин переважали нижні щелепи свиней — у тогочасній культурі це вважалося ознакою багатства та достатку. Більшість артефактів походили з різних регіонів — від східного та центрального Китаю до басейну річки Янцзи. Це свідчить про ранні культурні зв’язки між давніми народами, які жили на цих територіях. За словами Лі Цзіньвей з Китайської академії суспільних наук, знахідка демонструє різноманітність культур у зародженні китайської цивілізації та допомагає зрозуміти, як формувалися перші системи обміну та впливу між різними народами. Окрім імпортних речей, археологи знайшли й предмети, що вказують на місцеві обряди: зуби водяного оленя та невеликі вузькогорлі глеки, які могли використовуватися у ритуалах. Культура Давенькоу відома своєю майстерністю у виготовленні кераміки та впливом на подальші ритуальні традиції китайських династій. Цікаво, що гробниця M27 виявила ознаки пошкодження — її, ймовірно, осквернили невдовзі після поховання. Рештки тіла зникли, залишилися лише кістки пальців ніг, а багато ритуальних предметів було навмисно розбито. Це може свідчити про акт ворожості або політичного протистояння, спрямований проти похованого правителя. Загалом на місці розкопок археологи виявили 45 гробниць, що належать до культури Давенькоу. Як зазначає археолог Лю Хайван, багатство знайдених речей безпосередньо пов’язане з розмірами гробниць, що підтверджує існування соціальної ієрархії та класової структури ще п’ять тисяч років тому. Відкриття у Ванчжуані не лише проливає світло на життя та ритуали людей неолітичної епохи, а й може змінити наше розуміння формування перших державних утворень у Китаї. Цілком можливо, що саме під цими шарами землі археологи знайшли ключ до розгадки одного з найдавніших царств людства.

Вантажні автомобілі — основа перевезень і логістики. Вони щодня долають сотні кілометрів, перевозять тонни вантажів і працюють у будь-яких умовах. Від їхньої надійності залежить стабільність бізнесу, строки доставки і безпека на дорозі. Саме тому важливо використовувати якісні запчастини і своєчасно проводити технічне обслуговування. З цим допомагає AutoDil — сервіс, що спеціалізується на постачанні нових та вживаних деталей з Польщі. Офіційний сайт компанії: https://autodil.com.ua. Асортимент запчастин для вантажних авто У спеціальному розділі сайту https://autodil.com.ua/ua/tir/ зібрані деталі для найпопулярніших марок вантажівок: MAN, DAF, Volvo, Scania, Renault Trucks, Mercedes-Benz та інших. Тут можна знайти елементи кузова, ходової, гальмівної системи, оптики, салону та електрики. Капот і Решітка Капот та Решітка відіграють важливу роль у вентиляції та охолодженні двигуна. їхній правильний стан впливає на стабільність роботи силового агрегату. Пошкоджені або неправильно підібрані деталі можуть знизити ресурс двигуна. Бампер Для вантажівок Бампер — це не просто захисна деталь. Він допомагає підтримувати жорсткість конструкції і забезпечує безпеку під час дрібних зіткнень. Якісний бампер зменшує ризик серйозних пошкоджень при щоденних маневрах у місті та на трасі. Тормозні диски Тормозні диски — один із ключових елементів безпеки. Вантажний транспорт має підвищене навантаження на гальмівну систему, тому диски повинні витримувати високі температури та знос. У AutoDil можна придбати як нові, так і перевірені вживані диски із сертифікованих розборок у Польщі. Дзеркало Для водія вантажівки Дзеркало — це повноцінний інструмент контролю ситуації на дорозі. В каталозі є дзеркала різних конфігурацій: панорамні, з електрорегулюванням, з обігрівом та стандартні моделі. Переваги запчастин із Польщі Польський ринок пропонує великий вибір деталей із розбірних автомобілів та після страхових випадків. Це означає можливість придбати вживані запчастини у відмінному стані, зекономивши бюджет без втрати надійності.AutoDil перевіряє кожну деталь перед відправкою, що гарантує її відповідність технічним вимогам. Для кого працює AutoDil Власники вантажівок Перевізники та логістичні компанії СТО та ремонтні майстерні Автопідприємства з власними парками Компанія забезпечує швидку доставку по Україні та допомогу в підборі деталей з урахуванням моделі, року випуску і специфіки експлуатації.Вантажівка повинна працювати стабільно — без простоїв і несподіваних поломок. AutoDil — це надійний партнер, який пропонує нові та вживані запчастини з Польщі, гарантію сумісності, консультації та оперативну доставку.

Вчені запропонували новий спосіб пошуку позаземного життя — не на поверхні планет, а просто у хмарах. Мікроорганізми можуть залишати у світлі характерні «пігментні сліди», які можна зафіксувати телескопами. Дослідження оприлюднене на платформі arXiv. Життя може бути не на поверхні, а в атмосфері Команда дослідників розглянула сценарій, за якого мікроорганізми здатні існувати у верхніх шарах атмосфери планет. Якщо такі мікроби містять пігменти — наприклад, подібні до хлорофілу або бактеріородопсину — вони можуть залишати у проходячому світлі характерні спектральні смуги. Ці смуги мають іншу форму, ніж сигнали від мінералів чи фотохімічних реакцій — саме це робить їх можливими біосигнатурами. Чому це важливо Вчені пропонують шукати життя не лише там, де є вода або тверда поверхня. На Землі мікроорганізми вже знаходили у стратосфері — серед екстремальних умов. Якщо подібні форми існують на інших планетах, їх можна виявити без посадки апарата — лише проаналізувавши світло. Де можуть працювати такі методи Під час моделювання розглядалися планети з густими хмарами: Венера Титан (супутник Сатурна) екзопланети типу «Суперземель» Особливий інтерес викликає саме Венера — її атмосфера давно розглядається як потенційне середовище для мікробного життя. Які телескопи можуть це побачити Автори дослідження зазначають, що майбутні телескопи здатні зафіксувати такі спектральні зміни: LUVOIR HabEx наступні місії після телескопа Джеймса Вебба Також очікується, що місії DAVINCI та VERITAS отримають нові дані про Венеру.

Навряд чи хтось поставить похід до стоматолога на вершину списку улюблених занять, але зовсім скоро візити до лікаря можуть стати набагато приємнішими — завдяки спеціальному гелю, який відновлює та замінює пошкоджену емаль зубів. Міжнародна команда науковців під керівництвом дослідників з Університету Ноттінгема (Велика Британія) створила речовину, що може стати справжнім проривом у галузі регенеративної медицини. Людський організм практично не здатний самостійно відновлювати зубну емаль, коли вона руйнується, а тому новий гель може допомогти не лише зупинити карієс, а й повернути зубам природний захист. Як і попередні спроби «виростити» емаль, новий склад імітує природний процес її формування. Гель заповнює тріщини в зубах і може наноситися навіть на оголений дентин — тверду тканину, що лежить під шаром емалі. «Коли наш матеріал наноситься на демінералізовану або еродовану емаль чи на оголений дентин, він стимулює ріст кристалів у впорядкований спосіб, відновлюючи природну архітектуру здорової емалі», — пояснює фармацевтичний науковець Абшар Хасан з Університету Ноттінгема. У природі емаль утворюється завдяки білкам амелогеніну, які створюють своєрідний «каркас» для росту кристалів. У новому дослідженні вчені відтворили цей процес за допомогою штучних білків під назвою еластиноподібні рекомбіномери (ELR). Таке синтетичне «ріштування» працює подібно до природного, стимулюючи утворення нової емалі через процес, відомий як епітаксійна мінералізація. Нові кристали виростають із кальцію та фосфату, що містяться у слині або — у випадку лабораторних експериментів — у спеціальному розчині, який додають до видалених зубів після створення білкового каркаса. Найважливіше те, що новоутворені кристали ідеально з’єднуються з природними кристалами емалі чи дентину, утворюючи єдину структуру. При цьому відновлена емаль за міцністю не поступається природній. «Ми перевірили механічні властивості регенерованої емалі в умовах, наближених до реальних — під час чищення зубів, жування, впливу кислотних продуктів — і побачили, що вона поводиться так само, як здорова емаль», — каже Хасан. Карієс і руйнування емалі є однією з найпоширеніших проблем здоров’я у світі, тому протягом багатьох років учені шукали способи її відновлення — від рідких складів до пептидних розчинів. Деякі дослідження навіть натякають, що в майбутньому можна буде вирощувати цілі зуби в лабораторії для пересадки пацієнтам. Однак новий гель уже зараз вважають одним із найперспективніших рішень. Його просто наносити, процес відновлення швидкий, і, за словами дослідників, він показує кращі результати, ніж будь-які попередні методи. Науковці вже створили стартап, щоб розвивати технологію далі. Проте, перед тим як гель з’явиться у стоматологічних кабінетах, потрібно провести додаткові клінічні випробування — перевірити його безпеку в реальних умовах, а не лише в лабораторії. «Наші результати свідчать, що ця технологія потенційно може забезпечити універсальне рішення для регенерації зубної емалі, незалежно від ступеня її пошкодження», — підсумовують автори дослідження. Роботу було опубліковано в журналі Nature Communications.

Нове дослідження свідчить, що принаймні з математичної точки зору, ідея про те, що ми живемо в симуляції, не витримує критики, адже деякі аспекти реальності неможливо пояснити виключно алгоритмічно. Чи є Всесвіт симуляцією? На перший погляд це звучить безглуздо. Але якщо замислитися — за кілька десятиліть людство створило цілі цифрові світи, штучний інтелект почав стирати межу між реальним і віртуальним, а наука досліджує структуру реальності на рівні квантів. Якщо уявити собі подальший технологічний прогрес, що триває тисячоліттями, помножити це на два трильйони галактик у Всесвіті — думка про те, що наше життя може бути надреалістичною симуляцією, створеною надрозвиненою інопланетною цивілізацією, здається вже не такою фантастичною. Ця ідея далеко не нова — від “Алегорії про печеру” Платона до фільму «Матриця» Вачовських людство не раз замислювалося над природою реальності. Але теорія симуляції останнім часом отримала нове дихання у сфері так званої інформаційної фізики, яка вивчає роль інформації у функціонуванні Всесвіту. Дехто з учених вважає, що гравітація може бути наслідком певних обчислювальних правил, а інші припускають, що інформація може пояснити темну матерію та темну енергію. Однак група дослідників з Університету Британської Колумбії (UBC) стверджує, що їм вдалося математично довести неможливість існування симуляції Всесвіту. Їхнє дослідження опубліковане в журналі Journal of Holography Applications in Physics. «Ще недавно вважалося, що цю ідею неможливо перевірити науковими методами, — зазначив Мір Файзал, провідний автор роботи. — Проте наше дослідження показує, що до цього питання можна підійти науково». Суть їхньої роботи полягає у визначенні, чи можна описати всі аспекти реальності алгоритмічними засобами. Адже будь-яка симуляція — навіть найскладніша — базується на алгоритмах. Якщо ж довести, що певні фундаментальні принципи не мають алгоритмічної природи, це означатиме, що ми цілком реальні. Вчені використали складні математичні теореми — зокрема теореми Ґеделя про неповноту, теорему Тарського про невизначуваність та інформаційно-теоретичну неповноту Чейтіна. Їхнє дослідження показало, що алгоритми мають межі, за які вони не можуть вийти. «У сукупності ці результати вказують, що створити повністю алгоритмічну “Теорію всього” неможливо. Деякі аспекти реальності залишаються обчислювально нерозв’язними та можуть бути зрозумілі лише за допомогою неалгоритмічного пізнання», — написали автори. — «Оскільки будь-яка симуляція Всесвіту мала б бути алгоритмічною, це означає, що сам Всесвіт не може бути симуляцією». Дослідники також звертаються до метафізичної концепції “платонівського світу” математики — гіпотетичної області, яка є “реальнішою” за нашу та з якої нібито походять простір і час. Але навіть там, за словами Файзала, неможливо описати реальність лише засобами обчислень. «Спираючись на математичні теореми про неповноту та невизначуваність, ми показали, що повний і узгоджений опис реальності не може бути досягнутий лише за допомогою обчислень. Для цього потрібне неалгоритмічне розуміння, яке не піддається симуляції. Отже, наш Всесвіт не є симуляцією», — підсумував учений. Хоча це дослідження навряд чи поставить крапку в суперечках про «гіпотезу симуляції», воно дає потужний філософський аргумент: можливо, ми таки живемо у справжньому, а не віртуальному Всесвіті.

У складному космосі людських стосунків знаки Зодіаку часто діють як невидимі сили, визначаючи тяжіння або відштовхування. Одні знаки зливаються в гармонії, створюючи міцні та здорові союзи, тоді як інші — зіштовхуються, наче кинджали в темряві, породжуючи постійну напругу. Астрологи стверджують, що якщо кохання буває отрутою, то певні комбінації знаків — це справді небезпечний коктейль, де кожен ковток обпікає, а наслідки нагадують повільне отруєння. Розглянемо на Pixelinform п’ять пар, чия сумісність вважається однією з найскладніших і найтоксичніших. Битва за трон: Скорпіон і Лев Це зіткнення двох титанів, де кожен прагне абсолютної влади, але престол лише один. Лев, як цар звірів, гріється в променях обожнювання та вимагає безумовного поклоніння. Скорпіон, навпаки, накопичує тіні, шукає приховані важелі впливу і прагне контролю з глибини. Їхня пристрасть — це сліпучий спалах магнію, але він швидко гасне, залишаючи попіл. Коли Лев голосно висловлює своє невдоволення, Скорпіон мовчить, і саме в цій тиші зріє витончена помста. Оскільки жоден із них не вміє і не бажає програвати, їхні стосунки неминуче перетворюються на затяжну дуель, де рано чи пізно хтось має впасти. Лабіринт без виходу: Близнюки і Риби У цій парі зустрічаються раціональний розум та безмежна інтуїція, але вони рідко знаходять спільну мову. Близнюки живуть у світі швидкоплинних ідей та легкого, поверхового спілкування, тоді як Риби занурені в океан глибоких, складних емоцій. Близнюки можуть жартувати, не помічаючи, як необережне слово глибоко ранить надзвичайно чутливих Риб. Вона чекає емоційної глибини та духовного єднання, а він вже переключився на нову тему, вважаючи її переживання надто складними. Їхній діалог часто нагадує два паралельні монологи. Вони виснажують один одного, але часто не можуть розлучитися, звикаючи до цього емоційного болю, як до старої ковдри. Лід і полум’я: Овен і Козеріг Це класичний конфлікт між нетерплячим імпульсом і холодною стратегією. Овен, керований стихією Вогню, кидається в бій, бажаючи отримати все й одразу. Козеріг, представник непохитної Землі, ретельно прораховує кожен крок і терпляче чекає ідеального моменту для дії. Їхнє спільне життя — це постійна суперечка між миттєвим бажанням і довгостроковим планом. Овен звинувачує Козерога в емоційній холодності та повільності, тоді як Козеріг вважає Овна нерозсудливим, хаотичним і небезпечним. Замість того, щоб вчитися один в одного, вони частіше просто намагаються зламати партнера, доводячи свою правоту. Атвор фото: Antoni Shkraba Studio Порядок і свобода: Діва і Стрілець Тут зіштовхуються фундаментальні цінності: прагнення до стабільності та нестримна жага до пригод. Діва намагається розкласти все життя по поличках, створити чітку систему і досягти ідеального порядку в усьому. Стрілець, навпаки, спалює мости і шукає нових горизонтів, уникаючи будь-яких рамок та зобов’язань. Діву дратує хронічна безладність та безвідповідальність Стрільця, а його буквально душить її тотальний контроль і постійна дріб’язкова критика. Вони можуть нескінченно сперечатися про дрібниці, але насправді їхній конфлікт лежить глибше — це суперечка про сенс життя. Діва хоче збудувати надійний дім, тоді як Стрілець хоче, щоб його домом був увесь Всесвіт. Дві самотності: Водолій і Телець Це союз двох найупертіших знаків Зодіаку, які існують у абсолютно різних, паралельних реальностях. Водолій живе абстрактними ідеями майбутнього, глобальними революціями та гуманістичними концепціями. Телець міцно стоїть на землі, цінуючи понад усе матеріальний комфорт, затишок і надійне, передбачуване сьогодення. Їхнє кохання — це спроба пояснити квантову фізику тому, хто вірить лише в те, що можна фізично торкнутися. Коли Водолій говорить про інновації, Телець думає про ремонт на кухні. Вони поступово віддаляються: він — у свої ідеї, вона — у мовчазну образу. Вони можуть сумувати один за одним, але рідко знають, як подолати прірву, що виникла між ними. Проте, астрологія — це не остаточний вирок, а скоріше карта потенційних небезпек. Будь-який із цих союзів, хоч і вважається складним, несе в собі унікальну магію та потенціал для зростання, якщо обидва партнери готові до свідомої роботи. Скорпіон може навчити Лева справжній глибині почуттів, Стрілець може показати Діві, що світ набагато більший за її графіки, а Козеріг — дисциплінувати хаотичного Овена. Але якщо пара не готова працювати над собою та йти на компроміси, їхні стосунки ризикують перетворитися не просто на розставання, а на виснажливу війну на виживання, де в кінцевому підсумку програють обоє. Коли зірки не сходяться: 5 пар Зодіаку, які роблять життя одне одного нестерпним читайте на сайті Pixel.inform.