Створивши новий графеновий матеріал, інженери змогли полегшити рух іонів і збільшити потужність та енергетичну місткість своїх суперконденсаторів. Суперконденсатори — це відповідь на проблему виснаження потужності та енергії. Маючи значно більшу питомо потужність, ніж акумулятори, і більшу густину енергії, ніж діелектричні конденсатори (які зберігають електричний заряд), ці гібриди майбутнього мають поєднати надшвидку зарядку зі збільшеною потужністю. Проте наразі вони мають один істотний недолік: матеріали, з яких їх виготовляють, не здатні повністю реалізувати свій потенціал зберігання. Графен — один із найпоширеніших матеріалів для електродів у цих «атомних паливних баках», оскільки його висока провідність дозволяє іонам рухатися швидше та забезпечує більшу площу для їхнього накопичення. Проблема в тому, що реально доступною є лише частина цієї площі, а попередні спроби її оптимізації все ще були недостатніми. На сцену виходить механічний інженер Майнак Маджумдер та його дослідницька команда з університету Монаша в Австралії. Розуміючи, що потреба у високій густині енергії зростає паралельно зі зростанням попиту на компактну та портативну електроніку, Маджумдер вирішив знайти рішення для обмежень суперконденсаторів. Причина, через яку сучасні технології не можуть розкрити повний потенціал, полягає у хімічних взаємодіях, які не дають іонам закріплюватися у проміжках між графеновими шарами у 3D-структурах. Хоча графен дозволяє створювати щільніші електроди, що допомагають іонам рухатися, він усе ж задіює лише невелику частину можливого об’єму зберігання. «Ми розробили графенову структуру, орієнтовану на забезпечення високоефективного об’ємного накопичення енергії», — сказав Маджумдер у дослідженні, опублікованому в Nature Communications. «Об’єднавши нано- та мезорівневі особливості графену в мікронних частинках, ми показали, що багаторівнева структура, яка використовує переваги кожного масштабу, покращує доступ іонів, кінетику транспорту, енергетичну місткість та довгострокову стабільність». Команда усвідомила, що потрібно змінити спосіб термічної обробки графену. Австралія має великі запаси графіту, з якого отримують графен. Дослідники швидко нагріли порошок графітового оксиду й повільно охолодили утворений матеріал — новий вид речовини під назвою багатомасштабний відновлений графеновий оксид (M-rGO). Такий підхід зробив матеріал більш придатним до роботи та зменшив внутрішні напруження, які могли б спричинити руйнування структури. На відміну від графіту, графен має перевагу у вигляді хімічних взаємодій між шарами, де атоми вуглецю утворюють стільникову решітку. Ці шари завтовшки лише в один атом, що робить їх двовимірними. Такі взаємодії створюють «активні енергетичні точки», як їх називає Маджумдер, що полегшують рух іонів. Зазвичай шляхи для іонів у стопках графенових шарів обмежують місткість, адже іонам важко крізь них проходити. Однак після нагрівання та охолодження перетворена структура M-rGO зігнутими нанокристалами й безладно розташованими листками графену стала одночасно й швидкісною трасою, і резервуаром для іонів — що суттєво збільшило ємність накопичення. Нові електроди інтегрували в пакетні комірки. Ці гнучкі та легкі елементи — значно ефективніші за більшість акумуляторів — забезпечують високу енергетичну густину, що робить їх ідеальними для електроніки. Їх використовують не лише в батареях електромобілів, а й у дронах, планшетах і смартфонах. Суперконденсатори Маджумдера не тільки перевершили попередні графенові конструкції за показниками енергії та потужності, але й зберегли стабільність і заряджалися майже миттєво. Їхні результати були настільки вражаючими, що вже розглядається можливість комерціалізації. «Завдяки розширеному вікну напруги […] ці пакетні елементи забезпечують високу об’ємну енергетичну густину», — сказав він. «Висока об’ємна енергія та потужність як у органічних, так і в іонно-рідинних електролітах підкреслюють потужний потенціал багаторівневого підходу для керування активними зонами, механізмами зберігання енергії та транспортом іонів».

Зимові свята – це атмосфера тепла, магії та яскравих вражень, тому для створення гармонійного образу важливо продумати про парфуми. Аромат має підкреслювати особливий настрій, створювати святковий настрій та бути таким, що запам’ятається надовго. Важливо розуміти, що приємні спогади завжди підсилюються ароматами, тому до парфумів потрібно ставитись з особливою увагою. Особливості парфумів для зими Взимку аромати розкриваються інакше, тому варто розібратися який парфум обрати на холодну пору року, щоб створити гармонійний привабливий образ. В холодну погоду шкіра недостатньо тепла, а повітря дещо пересушене, тому ці фактори суттєво впливають на звучання парфумів. Пропонуємо перейти в інтернет-магазин парфумерії optparfum.com.ua, щоб ознайомитись з великим асортиментом зимових ароматів, створених спеціально для святкової атмосфери. Парфуми для зими мають такі особливості: насичені ноти розкриваються м’якше, ніж у теплу пору року, тому можна дозволити собі більш густі насичені композиції; стійкість зростає, адже холод ніби “консервує” аромат і робить його більш тривалим; гурманські та пряні акорди звучать найбільш виграшно, оскільки створюють відчуття затишку та святковості. Варто звернути увагу на те, що такі легкі аромати, як цитрус, зелені нотки та акватика в морозному повітрі звучать або занадто різко та холодно, або просто губляться. Взимку найкраще працюють ваніль, амбра, какао, боби тонка, деревинні аромати, а також шафран та солодкі ягідні акорди. Базові поради з вибору парфумів для святкового образу Для створення особливої атмосфери затишку та унікального шлейфу варто обирати аромати з ваніллю, сандалом, пачулі, какао чи карамеллю. Саме такі парфумовані композиції найбільше асоціюються зі святами. Щоб обрати чудові парфуми для новорічного образу, дотримуйтесь простих порад: не бійтеся інтенсивних нот, оскільки зимові парфуми можуть бути глибокими та сміливими, бо холод нейтралізує солодкість та важкість; звертайте увагу на концентрацію, адже Eau de Parfum або Extrait de Parfum звучать краще взимку, ніж туалетні води; обирайте аромат відповідно до події, адже для корпоративу краще підійде щось сучасне та стильне, для романтичного святкування – гурманські акорди, а для сімейного свята – спокійні, затишні ванільні нотки. Парфум повинен підкреслювати ваш образ, а не суперечити йому. Якщо подобаються фруктові аромати – обирайте ягідно-ванільні композиції. Якщо любите свіжість – шукайте аромати з нотою м’якого мускусу чи холодних спецій. Незалежно від пори року та події, для якої ви обирайте парфуми, можна виділити базові універсальні поради. Пам’ятайте, що для тестування аромату потрібно використовувати зап’ясток, залишивши парфуми для розкриття на шкірі до 20 хвилин. Для святкового образу краще обирати шлейфові аромати, що створюють ефект присутності й допомагають створити особливу святкову атмосферу.

Деякі з вирізьблених масок свідчать про те, що розташований поруч римський театр використовувався не лише для постановок драм. Серія кам’яних рельєфів, знайдена на півдні Туреччини, ідеально відповідає театральному кварталу, де їх виявили. Археологи розкопали п’ять виразних рельєфів у вигляді театральних масок із обличчями, вирізаними в камені, на майже 2000-річному об’єкті. Хоча ці орнаментовані маски і молодші за 2700-річне стародавнє поселення Кастабала, експерти вважають, що вони датуються першим століттям нашої ери і були створені разом із римським театром на 5000 місць, що колись стояв на цьому місці. «У попередніх сезонах ми також знаходили маски в Кастабалі, — розповів археолог університету Османіє Коркут Ата Фаріс Демір турецькому агентству Anadolu. — Ми також виявили численні архітектурні елементи, що належать до будівлі сцени. Ці знахідки дадуть змогу відновити споруду». Загалом лише цього року команда знайшла 36 масок. Оскільки розкопки зосереджені в зоні давнього театру, постійне виявлення масок ще більше підтверджує театральну історію цього місця. Серед нових рельєфів, за словами Деміра, особливо вирізнялося обличчя літнього філософа. «Маски на будівлях сцени рідко зображують філософів», — зазначив Демір у коментарі Anatolian Archaeology. Це привело його до висновку, що простір використовувався не лише для театральних дійств, а й міг «слугувати місцем для філософських лекцій, літературних читань або публічних дебатів, збагачуючи культурне життя міста далеко за межами розваг». Демір також розповів, що маски мають стилістичні елементи, притаманні як східним, так і західним традиціям, що свідчить про культурне переплетіння в театральній спільноті Римської імперії. Кастабала, також відома як Гієраполь або Пірамус, розташована поблизу річки Джейхан і пережила багату культурну історію в еліністичний, римський та візантійський періоди, повідомляє Arkeo News. Археологи, які роками досліджують це місце, раніше знаходили святилище богині Артеміди Перасії (відоме ритуалом, під час якого жриці ходили босоніж по розпеченому вугіллю), храм лувійської богині Кубаби VI ст. до н.е., колонадну вулицю, що підкреслює значущість міста, та середньовічну фортецю, яка свідчить про використання місця й після Римської імперії. За даними History Blog, місто було засноване близько 2700 років тому в пізній хеттський період. Після приєднання до провінції Каппадокія Римської імперії було зведено театр I століття. Демір сподівається, що театр увійде до списку стародавніх пам’яток, урятованих сучасною археологією. «До завершення проєкту, — сказав він, — ми зможемо відновити будівлю сцени та передати її майбутнім поколінням».

З гнучкими дисплеями експериментують не лише виробники смартфонів та планшетів. Компанія Lenovo навіть налагодила серійний випуск ноутбука ThinkBook Plus Gen 6 Rollable, який отримав екран, що розсувається у вертикальному вимірі. Тепер, якщо судити з нових ескізів, Lenovo готує ноутбук серії Legion Pro з розсувним дисплеєм для геймерів, але компонування пристрою змінилося відповідно до специфіки експлуатації. У своєму первісному положенні, як повідомляє Overclock3D, ігровий ноутбук Legion Pro Rollable має габарити 14-дюймового рішення, але гнучкий OLED-дисплей можна буквально розтягнути горизонтально до типорозміру 16,7 дюйма зі співвідношенням сторін 21:9. З погляду любителів ігор така трансформація буде корисною. Пристрій буде побудований на процесорі Intel Core Ultra (ймовірно, сімейства Panther Lake), а також, напевно, отримає дискретну графіку. Наявність клавіші Copilot на клавіатурі передбачає використання операційної системи Microsoft Windows 11. Показати прототип Legion Pro Rollable компанія Lenovo має на виставці CES 2026, яка пройде у першій половині січня в Лас-Вегасі. Вартість новинки поки не називається, але якщо врахувати, що трансформований у вертикальному вимірі ThinkBook Plus Gen 6 Rollable оцінювався в $3499 у більш сприятливий з точки зору ціноутворення період, то ігровий варіант ноутбука Lenovo, що трансформується, напевно виявиться ще дорожчим.

Дослідники зробили вражаюче відкриття: не всі атоми в рідині хаотично рухаються. Деякі, як з’ясувалося, залишаються нерухомими й здатні стримувати цілі рідини в дивному, надохолодженому стані. За словами вчених з Університету Ноттінгема та Університету Ульма в Німеччині, очікується, що цей незвичайний стан матерії відіграватиме роль у таких галузях, як фармацевтика, авіація, будівництво та електроніка. Таємниця руху Традиційно вважається, що матерія існує у трьох станах: газоподібному, рідкому та твердому. Хоча впорядкована структура твердих тіл і хаос газів описані досить добре, рідини завжди залишалися найбільш загадковими. Атоми в рідині постійно зміщуються і швидко взаємодіють, нагадуючи метушливий натовп. Особливо важливим є момент, коли рідина починає тверднути, адже саме він визначає кінцеву структуру та функціональні властивості отриманого твердого матеріалу. Формування твердих тіл має ключове значення у процесах — від мінералізації й утворення льоду до згортання білкових фібрил. Щоб зазирнути в цей критичний процес, доктор Крістофер Лейст використав унікальний низьковольтний трансмісійний електронний мікроскоп SALVE в Ульмі. «Ми почали з того, що розплавили металеві наночастинки — платини, золота та паладію — нанесені на атомно тонку підкладку, графен. Ми використовували графен як своєрідну “плиту”, щоб нагріти частинки, і коли вони розплавлялися, їхні атоми, як і очікувалося, починали швидко рухатися. Проте, на наше здивування, ми виявили, що деякі атоми залишалися нерухомими», — розповів Лейст. Навіть при дуже високих температурах ці статичні атоми залишалися міцно прив’язаними до точкових дефектів у графені. Дослідники використовували електронний пучок, щоб збільшити кількість таких дефектів, досягаючи безпрецедентного контролю над концентрацією нерухомих атомів у рідкому металі. Атомне «загородження» та нова фаза Цей надзвичайний контроль дозволив команді дізнатися, як «прикріплені» атоми впливають на процес тверднення. Зазвичай кристал утворюється лише тоді, коли кількість нерухомих атомів невелика. Але якщо їх багато, особливо якщо вони утворюють структуру у вигляді кільця, тверднення різко порушується. Рідина виявляється замкненою — або «загнаної в загороду» — і може залишатися рідкою глибоко в зоні надохолодження. «Ефект особливо вражає, коли нерухомі атоми створюють кільце навколо рідини. Щойно рідина потрапляє в таку атомну загороду, вона може залишатися рідкою навіть при температурах значно нижчих за її точку замерзання — для платини це може бути до 350°C, тобто більш ніж на 1000 °C нижче від очікуваного», — пояснив професор Андрій Хлобистов з Університету Ноттінгема. Коли така «замкнена» рідина нарешті твердне, вона перетворюється на аморфну речовину — нестабільну, склоподібну форму. І лише коли атомне обмеження зникає, метал переходить у нормальну стабільну кристалічну структуру. Відкриття цього гібридного металевого стану є значним проривом. Раніше концепцію «загородження» — обмеження частинок у просторі — демонстрували лише для фотонів та електронів; уперше її вдалося застосувати до атомів. Це може привести до створення самовідновлюваних каталізаторів із підвищеною активністю та довговічністю. Зрештою, ця робота може відкрити шлях до ефективнішого використання рідкісних металів у чистих технологіях, як-от енергетичне перетворення та зберігання. Дослідження було опубліковане в журналі ACS Nano.

Нещодавнє наукове дослідження пролило світло на багаторічну загадку вимирання доісторичного виду гомінідів, відомих як Homo floresiensis (людина флореська), або, як їх ще називають, «хоббіти». Ці мініатюрні люди, зростом близько 106 сантиметрів, населяли острів Флорес в Індонезії і таємниче зникли приблизно 61 000 років тому, якраз у той час, коли Homo sapiens вперше подорожували через архіпелаг. Останки хоббітів були знайдені лише в одному місці — печері Лян Буа на Флоресі, і вчені роками намагалися з’ясувати причину їхнього зникнення. Ґрунтуючись на нових даних, дослідники припускають, що головною причиною стало різке зменшення кількості опадів, що призвело до голоду та екологічного тиску, пише T4. Нове дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, проаналізувало ізотопи кисню та співвідношення кальцію та магнію у сталагмітах у сусідній печері Лян Луар, що дозволило команді реконструювати стародавні моделі випадіння опадів у період існування H. floresiensis. Аналіз показав, що екосистема навколо Лян Буа стала значно сухішою приблизно в той час, коли хоббіти зникли. Найбільш різке посушення відбулося між 76 000 і 61 000 років тому, коли річна кількість опадів скоротилася приблизно на 37 відсотків, з 1560 до 990 міліметрів. Літня кількість опадів, критично важлива для екосистеми, зменшилася ще значніше — на 56 відсотків, до лише 450 міліметрів. Останки хоббітів були знайдені лише в одному місці — печері Лян Буа на Флоресі, і вчені роками намагалися з’ясувати причину їхнього зникнення. Ґрунтуючись на нових даних, дослідники припускають, що головною причиною стало різке зменшення кількості опадів, що призвело до голоду та екологічного тиску. Ця зміна клімату справила прямий вплив на харчову базу хоббітів. Дослідники вважають, що ці крихітні люди існували переважно на раціоні карликових слонів, відомих як стегодони, на яких вони полювали. Ізотопний аналіз зубів стародавніх стегодонів показав, що ці мініатюрні травоїдні тварини залежали від сусідньої річки Вае Раканг для питної води. Коли водотока стала сезонно сухою через скорочення опадів, чисельність стегодонів різко зменшилася, залишивши хоббітів без основного джерела їжі. Палеонтологічний літопис у Лян Буа підтверджує це: 92 відсотки останків стегодона, пов’язаних з полюванням H. floresiensis, датуються періодом від 76 000 до 62 000 років тому, після чого тварина стала надзвичайно рідкісною. Внаслідок нестачі води та їжі хоббіти також були змушені покинути свій дім у Лян Буа в цей час. Хоча немає прямих доказів того, що Homo sapiens безпосередньо винищили хоббітів, дослідники припускають, що кліматична криза могла створити умови для їхнього остаточного зникнення. Можливо, коли хоббіти мігрували в пошуках води та здобичі, вони зустріли сучасних людей в інших місцях острова, що призвело до конкуренції за обмежені ресурси. Таким чином, зміна клімату, а не безпосередня конфронтація, ймовірно, створила умови для їхнього остаточного вимирання. Читайте також: Вчені стверджують, що серед людей живуть “інопланетні гібриди”: як вони виглядаютьThe post Вчені нарешті дізналися, що стало причиною вимирання найменшого виду людини first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Астроном NASA Марк Метні представив нове наукове пояснення феномену Вифлеємської зорі. На його думку, біблійне «світло, що вело волхвів», могло бути реальною кометою, яку китайські астрономи спостерігали понад 70 днів приблизно 5 року до н.е. Реконструкція орбіти здивувала дослідників — вона вперше майже дослівно повторює опис із Євангелія. Комета замість знамення Видання Daily Mail повідомляє: астроном NASA Марк Метні проаналізував давні китайські спостереження і знайшов запис про надзвичайно яскраву комету, видиму протягом більше ніж 70 днів близько 5 року до н.е. Саме вона, за його версією, могла стати тим самим небесним об’єктом, який у Біблії називають Вифлеємською зорею. Чому ця комета збігається з біблійним описом За реконструкцією орбіти, у червні того року небесне тіло перебувало настільки близько до Землі, що могло бути видимим навіть удень. Метні зазначає, що траєкторія комети вперше достовірно збігається з текстом Євангелія від Матвія: об’єкт спочатку сяяв на сході, а згодом «ніби зупинився» над Вифлеємом. 400 спроб розгадати феномен Історики та астрономи протягом двох тисячоліть пропонували понад 400 пояснень Вифлеємської зорі: спалах наднової, зближення планет, астрологічна інтерпретація, повністю міфологічний образ. Але жодна з них не збігалася з історичними даними настільки точно, як описана комета. Чому це важливо Якщо гіпотеза NASA підтвердиться, феномен Вифлеємської зорі перестане бути лише символом і може увійти до історії як задокументоване астрономічне явище. Це відкриє нові можливості для дослідження того, як древні цивілізації спостерігали небо та інтерпретували космічні події.

Коли наближаються зимові свята — від Святого Миколая до Різдва — наші кулінарні асоціації наповнюються мандаринами, шоколадом та, безумовно, ароматною випічкою. Сьогодні ми приготуємо смачне імбирне печиво з кунжутом, яке ідеально підійде для спільного творчого процесу з дітьми чи друзями. Це печиво не містить меду, але завдяки насиченим прянощам виходить неймовірно святковим та запашним, пише Pixelinform. Що саме робить це печиво святковим? Це, безумовно, спеції та прянощі. У цьому рецепті ми використали мелений імбир, корицю, какао-порошок та насіння кунжуту. Печиво виходить теплим, пікантним і дуже ароматним! Секрети святкової випічки: королівство прянощів Спеції колись були найціннішою валютою, і недарма — адже саме вони дарують випічці ті особливі смаки, які ми асоціюємо зі святами. Серед найпопулярніших: Мелений імбир: Набагато сильніший на смак, ніж свіжий корінь, додає тепла та пікантності. Ідеально «сяє» саме у хрусткому печиві та пряниках. Кориця: Частіше використовуємо тип «касія», вона дарує випічці класичний солодкий і теплий аромат. Гвоздика: Її п’янкий, гострий квітковий бутон є поширеним ароматом у холодні місяці. Вона підсилює будь-яку випічку, але вимагає обережності: надлишок може перебити всі інші смаки. Мускатний горіх: Впізнаваний інгредієнт, який додає глибини. Використовуйте його у невеликих кількостях. Кардамон: Родом з Індії, ця спеція додасть пікантності та аромату будь-якому печиву чи пирогу. Ваніль: Класичний універсальний аромат, який можна використовувати у вигляді ванільного цукру або стручків для створення ароматної ванільної пудри. Рецепт Імбирного Печива з Кунжутом Печиво можна вирізати спеціальними формочками або просто зробити його круглим за допомогою склянки. Складність: середня Приготування: ≈ 3 години 40 хвилин (з урахуванням охолодження) Порції: 16 (залежно від розміру) Інгредієнти КомпонентКількістьБорошно350 г (+ для підпилу)Цукор200 гВершкове масло (розм’якшене)200 гЯйця2 шт.Кориця1 ч. л.Мелений імбир1 ч. л.Какао-порошок1 ч. л.Розпушувач½ ч. л.Сіль½ ч. л.Насіння кунжуту2 ст. л.Цукрова пудраза смаком Покрокове Приготування Підготовка інгредієнтів (Крок 1): Заздалегідь дістаньте вершкове масло з холодильника, щоб воно стало м’яким. Сухі інгредієнти (Крок 2): У мисці змішайте 350 г борошна та 200 г цукру. Вологі компоненти та прянощі (Крок 3 та 4): Додайте до суміші 200 г розм’якшеного вершкового масла, вбийте 2 яйця, додайте ½ ч. л. солі, 1 ч. л. кориці та 1 ч. л. какао-порошку. Всипте 1 ч. л. меленого імбиру, 2 ст. л. кунжуту і ½ ч. л. розпушувача. Замішування тіста та охолодження (Крок 5): Замісіть м’яке еластичне тісто. Воно може трохи липнути до рук, це нормально. Готове тісто загорніть у харчову плівку та покладіть у холодильник мінімум на 2 години, а краще — на ніч. Тривале охолодження зробить його слухняним. Розкачування (Крок 6): Дістаньте тісто та залиште за кімнатної температури ще на годину. Присипте робочу поверхню борошном і розкачайте тісто у пласт товщиною приблизно 4 мм. Формування та випікання (Крок 7 та 8): За допомогою формочок або склянки виріжте фігурки. Викладіть їх на деко, застелене пергаментом. Випікайте печиво у розігрітій до 200°C духовці протягом 10 хвилин. Оздоблення (Крок 9): Готовому печиву дайте трохи охолонути та злегка притрусіть цукровою пудрою або розфарбуйте за допомогою цукрової пудри і харчових фарбників. Таке печиво не лише стане чудовим доповненням до чаю, але й може слугувати їстівною прикрасою для ялинки. Ідеальне імбирне печиво для новорічних свят: простий рецепт без меду читайте на сайті Pixel.inform.

Трейдеру вдалося зробити майже неймовірне: вкладені $716 перетворилися на приблизно $244 тисячі всього за тиждень. Це стало можливим завдяки вдалому входу в токен FRANKLIN, який різко зріс у ціні. Аналітична платформа Lookonchain зафіксувала одну з найяскравіших спекуляцій останнього часу. Як трейдер перетворив $716 на чверть мільйона За даними Lookonchain, анонімний трейдер придбав 16,3 млн FRANKLIN всього за $716. Після зростання ціни токена він продав частину активів — 4,8 млн FRANKLIN, отримавши близько $20 500. Цієї суми було достатньо, щоб повністю покрити початкові витрати. Скільки токенів залишилося і яка їхня вартість На момент публікації даних експертів у гаманці трейдера залишалося: 11,5 млн FRANKLIN, орієнтовна ринкова вартість — понад $224 000. Разом із уже зафіксованим прибутком загальна сума оцінюється приблизно у $244 тисячі. Чому FRANKLIN так різко виріс Аналітики не уточнюють конкретні причини короткострокового ралі токена, але подібні стрибки часто пов’язані з: низькою ліквідністю активу; раптовим інтересом спільноти; активністю інфлюенсерів або спекулянтів; роботизованими закупівлями на ранніх етапах. Для ринку подібні історії — не рідкість, але повторити їх майже неможливо. Високі прибутки супроводжуються ще вищими ризиками. Що це означає для криптоспільноти Цей кейс показує, що дрібні спекулятивні токени здатні створювати гучні історії з прибутковістю у сотні разів. Водночас експерти наголошують: подібні угоди — виняток, а більшість інвесторів, навпаки, ризикує втратити кошти через волатильність та нестабільність мем-токенів.

Археологи виявили незвичайний череп з плоскою верхівкою на доіспанському мезоамериканському об’єкті. Під час розкопок у Мексиці було знайдено незвичайний людський череп кубоподібної форми. Це перше свідчення того, що близько 1 400 років тому люди в цьому регіоні практикували унікальну форму модифікації голови, науково відому як краніальна модифікація. Череп було виявлено поблизу археологічного об’єкта Balcón de Montezuma (Балкон Монтесуми) у східно-центральному мексиканському штаті Тамаліпас. У цьому регіоні між 650 р. до н.е. і 1200 р. н.е. мешкали різні мезоамериканські етнічні групи. Близько 400 р. н.е. тут виникло селище, яке згодом включало приблизно 90 круглих будинків на двох площах, повідомляє Мексиканський національний інститут антропології та історії (INAH). У недавньому огляді артефактів і кісток, знайдених на Balcón de Montezuma, дослідники помітили череп чоловіка середнього віку, форма якого була невідомою їм раніше. У заяві INAH від 25 листопада біологічний антрополог Хесус Ернесто Веласко Гонсалес пояснив, що хоча штучно модифіковані черепи вже знаходилися в цьому регіоні раніше, форма черепа цього чоловіка є унікальною. Багато людей знайомі з культурами, які практикували конусоподібну краніальну модифікацію, адже такі черепи мають майже «інопланетний» вигляд. Зазвичай такі форми створювали за допомогою смужок тканини або м’яких прокладок, які «пристібали» голови немовлят, щоб череп ріс у «косому» напрямку, і череп здавався видовженим. Більшість модифікованих черепів з Balcón de Montezuma, навпаки, формувалися у «вертикальному» напрямку: на потилицю та/або лоб накладали м’які прокладки, внаслідок чого людина мала більш прямий або загострений череп. Проте чоловік з Balcón de Montezuma мав інший варіант «вертикальної» модифікації: верхівка його голови була сплюснута, що надавало черепу кубоподібної форми. Деякі експерти називають такий тип паралелепіпедом (форма тривимірного паралелограма або ромба). Оскільки подібні черепи з плоскою верхівкою раніше знаходили лише за межами регіону — у Веракрусі та в майянських землях, — дослідники вирішили перевірити, чи був чоловік місцевим або чужоземцем. Аналіз хімічного складу його кісток та зубів показав, що він народився в цьому регіоні, ймовірно, прожив там усе життя і помер на місці. Дослідники припускають, що незвична форма голови цього чоловіка могла мати певне культурно-специфічне значення, яке поки що невідоме. У багатьох частинах Мезоамерики трохи різні форми голови корелюють із різними культурними групами. Хоч сам чоловік не був із іншого географічного регіону, можливо, що люди, які формували його голову, належали до іншої культурної спільноти. За словами директора INAH Тамаліпас Тонанцин Сільва Карденаc, дослідження матеріалів, отриманих під час попередніх археологічних розкопок на Balcón de Montezuma, триває і допоможе розширити розуміння експертами цього об’єкта та його культурних і історичних зв’язків з іншими доіспанськими групами регіону.