Серед цих міфів згадується той, згідно з яким дитина має спати окремо від батьків. Експерти розповіли про певні "симптоми", які дають змогу зрозуміти, як краще вчинити, якщо дитина має проблеми зі сном. Також вони розвінчали шість поширених міфів про дитячий сон. Про це повідомляє CNN. Тиха кімната найкраще підходить для сну. Насправді, повна тиша може завадити засинанню. Немовля може заснути в умовах шуму, оскільки ще в утробі матері воно звикало до монотонного звуку її серцебиття. Дитину не можна будити під час сну. Ефективний спосіб - "прокидатися і засинати", що допомагає розвинути навички самозаспокоєння. З самого початку життя ви повинні легко розбудити дитину після того, як вона заснула. Потім можна ніжно полоскотати її, поки вона не відкриє очі. Деяким дітям краще спати без пелюшок. Це не завжди правда: вони потребують почуття безпеки, яке вони відчували в утробі матері. Без пелюшок вони можуть неспокійно махати руками і навіть наносити собі каліцтва. Дитина повинна спати окремо від батьків. Згідно з Американською академією педіатрів, рекомендується, щоб немовлята спали в одній кімнаті з батьками щонайменше до 6 місяців, завжди на спині та у своєму ліжечку, що знижує ризик раптової дитячої смерті. Сповивання слід припинити після двох місяців. Сповивання знижує ризик раптової дитячої смерті і допомагає поліпшити сон, що важливо для запобігання післяпологовій депресії та іншим небезпекам. Без сповивання діти частіше прокидаються і можуть бути більш тривожними. Якщо дитина спить на спині, це вирішує проблему раптової смерті немовлят. Хоча положення на спині може допомогти, є й інші чинники, що впливають на ризик раптової дитячої смерті, такі як спальні місця на ліжках дорослих або диванах.

У Японії протестували зв’язок 6G, і вона продемонструвала швидкість передачі даних, що в 10 разів перевищує пікову швидкість у мережі 5G, — 100 Гбіт/с. В експерименті брав участь прототип бездротового пристрою. Пікова швидкість у мережі 5G становить 10 Гбіт/с, але для того, щоб її досягти, потрібне найпотужніше обладнання. Якщо ж порівнювати пікову швидкість у мережі 6G та швидкість у типових абонентських пристроях 5G (тих самих смартфонах), то тут різниця вже в 500 разів. Наочний приклад швидкості мережі 6G: вона дозволить за одну секунду завантажити 8-9 двогодинних фільмів розміром близько 1,5 ГБ кожен. Наскільки потрібна звичайним користувачам така висока швидкість передачі даних — питання відкрите, але 6G активно використовуватиметься в системах автономного керування транспортними засобами, телемедичній та інших сферах, де потрібно в режимі реального часу передавати великі обсяги даних.

Компанія Ulefone представила захищений планшет Armor Pad 3 Pro з акумулятором жахливих розмірів. Новинка отримала елемент живлення ємністю 33 280 мА·г, чого, як запевняє сама компанія, має вистачити на більш ніж два місяці в режимі очікування. Щодо нормальних режимів, нам обіцяють 18 годин програвання відео та 181 годину програвання музики. А для зарядки гіганта є 66-ватне ЗП. Є ще 10-ватна реверсивна зарядка, так що гіганта можна використовувати як зовнішній акумулятор.  Також планшет виділяється захистом. Тут і звичні IP68/IP69K і MIL-STD-810H, і здатність працювати при низьких температурах.   І це далеко не всі особливості новинки. Наприклад, тут є повноцінний HDMI, вкрай незвичайно оформлений у вигляді двох сегментів надяскравий (по 1100 люмен на кожен сегмент) ліхтарик, спеціальне кріплення для ремінця, який дозволяє зручно тримати планшет однією рукою, спеціальний порт, до якого можна підключити фірмовий мікроскоп з 1000 -кратним збільшенням або ендоскоп, фізична кнопка, що настроюється, і два слоти для карт SIM з підтримкою 4G.   Що стосується звичайних параметрів, планшет отримав дисплей діагоналлю 10,36 дюйми з роздільною здатністю 2000х1200 пікселів, SoC MediaTek MT8788, 8 ГБ ОЗУ, 256 ГБ флеш-пам’яті, основну камеру роздільною здатністю 50 Мп. Габарити гіганта становлять 166,8х261,7х21,2 мм при жахливій масі 1,24 кг.  На Aliexpress ціна вказана в діапазоні 677-823 долари, але неясно, чи вона коректна.  

Швейцарська компанія AirYacht внесла зміни до проекту наповненого гелієм дирижабля та розкішної яхти обтічної форми, закріпленої під аеростатом. Замість конструкції, що складається з двох частин, що включає супер’яхту, яка раніше відокремлювалася від дирижабля, остання версія отримає незнімний салон, щоб збільшити вантажопідйомність та вмістити більше пасажирів. AirYacht тепер залишатиметься виключно у повітрі, а оновлена ​​зала матиме житлову площу приблизно 800 квадратних метрів (раніше — 750 квадратних метрів), де зможуть розміститися від 10 до 40 гостей. AirYacht буде використовувати як літальний апарат дирижабль довжиною 200 метрів і висотою 50 метрів. Він буде рухатися повітряно-гелієвою силовою установкою, що забезпечує швидкість до 90 кілометрів на годину. Перші льотні випробування дирижабля заплановані на 2026 рік. Планується, що AirYacht подорожуватиме всіма типами місцевості: від полярних регіонів до африканських саван і красивих зелених районів Франції.

Компанія Greenerwave розробила технологію дешевих і енергоефективних супутникових терміналів на основі «інтелектуальних поверхонь, що реконфігуруються» (RIS) для доступу в інтернет. Технологія використовує штучний інтелект та знижує вартість енергоспоживання терміналів у 10 разів у порівнянні з традиційними способами. Мережа супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO) від таких компаній, як Starlink та Eutelsat OneWeb, обіцяє забезпечити зв’язок у будь-якій точці світу. Але для встановлення зв’язку із супутниками, які постійно перебувають у русі та швидкого перемикання між ними, для підтримки надійного зв’язку потрібні передові антенні технології. Прагнучи змінити ринок супутникового інтернету, Greenerwave, як повідомляє IEEE Spectrum, запропонував радикально новий підхід до побудови наземних терміналів. Технологія використання метаматеріалів і «інтелектуальних поверхонь, що реконфігуруються» для формування і напряму радіопроменів дозволяє створювати високоефективні антени зі значно меншими витратами в порівнянні з традиційними фазованими антеними гратами, де потрібне використання складної і дорогої електроніки. Greenerwave побудувала термінал, заснований на RIS, що складаються з безлічі невеликих регульованих відбивних блоків, які працюють узгоджено, змінюючи напрямок та властивості променя, коли він відбивається від поверхні. Оскільки в антені використовується набагато простіша електроніка, генеральний директор компанії Джеффруа Лерозі (Geoffroy Lerosey) стверджує, що технологія більш рентабельна та енергоефективна, особливо для використання в додатках, де вона критично важлива, наприклад на транспортних засобах, у тому числі на літаках. В основі підходу лежать фундаментальні дослідження метаматеріалів, проведені Лерозі в Ланжевенському Інституті в Парижі. Метаматеріали — це штучно створені структури, які демонструють електромагнітні властивості, які зазвичай не зустрічаються в природних матеріалах. Зокрема, використовується двовимірний метаматеріал, що є поверхнею, що складається з великої кількості мініатюрних елементів, що відбивають, електричний опір яких можна індивідуально перемикати між високим і низьким рівнями. Це дозволяє точно контролювати фазу радіохвиль, відбитих кожного елемента. Лерозі підкреслює, що незважаючи на простоту апаратної реалізації, що здається, для точного налаштування RIS необхідні складні алгоритми. Greenerwave використовує спеціальне програмне забезпечення та цифрових «двійників» на основі штучного інтелекту для моделювання поведінки антени та розрахунку оптимальних параметрів. За словами Лерозі, їхня технологія відкриває нові перспективи для використання супутникового інтернету. Компанія вже залучила 15 млн євро інвестицій на розробку першого промислового зразка термінала та планує запустити перші продажі до кінця 2024 року. Також ведуться переговори з великою супутниковою компанією Intelsat щодо створення спеціалізованого термінала на основі тієї ж технології RIS. Цікаво, що окрім супутникового зв’язку, в Greenerwave бачать потенціал використання своєї розробки і для мереж 5G, оскільки низьке енергоспоживання може зацікавити телекомунікаційні компанії. Однак знадобиться час для стандартизації цієї технології в 5G.

Нещодавнє дослідження пояснює утворення великого розкриття морського льоду в Антарктиді, детально описуючи взаємодію океану та атмосфери, яка це спричинила. Дослідники виявили відсутню частину головоломки за рідкісним отвором у морському льоду навколо Антарктиди, який був майже вдвічі більшим за Уельс і стався взимку 2016 і 2017 років. Дослідження, опубліковане 1 травня 2024 року в Science Advances,  показує ключовий процес, який вислизав від вчених щодо того, як отвір, який називається полінія, зміг сформуватися та зберігатися протягом кількох тижнів. Команда дослідників з Університету Саутгемптона, Університету Гетеборга та Університету Каліфорнії в Сан-Дієго вивчила полінію Мод Райз, названу на честь затопленої гори в морі Ведделла, над якою вона росте. Вони виявили, що полінія була викликана складною взаємодією між вітром, океанськими течіями та унікальною географією дна океану, транспортуючи тепло та сіль до поверхні. В Антарктиді взимку поверхня океану замерзає, і морський лід покриває площу, яка приблизно вдвічі перевищує площу континентальних Сполучених Штатів. У прибережних районах щороку відбуваються отвори в морському льоду. Тут сильні прибережні вітри здувають континент і відсувають лід, оголюючи морську воду внизу. Набагато рідше ці полінії утворюються в морському льоду над відкритим океаном, за сотні кілометрів від узбережжя, де моря мають глибину тисячі метрів. Історичний контекст і останні спостереження Адітя Нараянан, науковий співробітник Університету Саутгемптона, який очолював дослідження, сказав: «Полінію Піднесення Мод було виявлено в 1970-х роках, коли вперше були запущені супутники дистанційного зондування, які можуть бачити морський лід над Південним океаном. Він тривав послідовні зими з 1974 по 1976 роки, і тодішні океанографи припускали, що це буде щорічне явище. Але з 1970-х років це траплялося лише епізодично та через короткі проміжки часу. «У 2017 році вперше з 1970-х років у морі Уедделла була така велика і довговічна полінія». Протягом 2016 і 2017 років велика кругова океанська течія навколо моря Уедделла стала сильнішою. Одним із наслідків цього є те, що глибокий шар теплої солоної води піднімається, полегшуючи сіль і тепло вертикально змішуватися з поверхневою водою. Роль динаміки океану Фаб’єн Роке, професор фізичної океанографії в Університеті Гетеборга та співавтор дослідження, сказав: «Цей підйом допомагає пояснити, як може танути морський лід. Але коли морський лід тане, це призводить до освіження поверхневих вод, що, своєю чергою, повинно припинити змішування. Отже, для збереження полінії має відбуватися інший процес. Звідкись має бути додаткове надходження солі». Дослідники використовували карти морського льоду дистанційного зондування, спостереження з автономних плавзасобів і позначених морських ссавців разом з обчислювальною моделлю стану океану. Вони виявили, що коли течія моря Ведделла обтікає узвишшя Мод, бурхливі вири переміщують сіль на вершину морської гори. Звідси процес, званий «перенесенням Екмана», допоміг перемістити сіль на північний край височини Мод, де вперше утворилася полінія. Транспорт Екмана передбачає рух води під кутом 90 градусів до напрямку вітру, що дме над нею, впливаючи на океанські течії. «Екманівський транспорт був основним відсутнім інгредієнтом, який був необхідним для збільшення балансу солі та підтримки змішування солі та тепла до поверхневих вод», — каже співавтор професор Альберто Навейра Гарабато, також із Саутгемптонського університету. Полінії – це території, де відбувається величезний обмін тепла та вуглецю між океаном і атмосферою. Настільки, що вони можуть вплинути на тепло і вуглецевий бюджет регіону. Довгострокові наслідки та тенденції Професор Сара Гілл з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго, інший співавтор дослідження, сказала: «Відбиток поліній може залишатися у воді протягом кількох років після того, як вони сформувалися. Вони можуть змінити те, як вода рухається і як течії переносять тепло до континенту. Щільні води, які тут утворюються, можуть поширюватися через світовий океан». Деякі з тих самих процесів, які брали участь у формуванні полінії Підняття Мод, наприклад підйом глибокої та солоної води, також спричиняють загальне зменшення морського льоду в Південному океані. Професор Гілле додав: «Вперше з початку спостережень у 1970-х роках спостерігається негативна тенденція щодо морського льоду в Південному океані, яка почалася приблизно в 2016 році. До того вона залишалася дещо стабільною».

Згідно з масштабним дослідженням, яке було проведене в Австралії та охопило понад 11 тисяч жінок, середній вік має ключове значення для того, щоб почати регулярну фізичну активність. Для жінок у віці від 40 до 50 років рекомендується витрачати на фізичну активність не менше 150 хвилин на тиждень. Навіть якщо раніше вони не були активними, такі дії можуть значно покращити їхнє фізичне здоров’я. Результати дослідження показали, що ті, хто дотримувався цих рекомендацій, у третьому десятилітті спостереження демонстрували подібні результати, як ті, хто регулярно займався спортом до 50 років. Проте для жінок, які почали регулярні тренування у віці 60 років, суттєвого покращення не виявлено. Дослідники пояснюють це недостатнім часом для накопичення активності для помітного покращення здоров’я до 70 років. Це підкреслює важливість початку активного способу життя навіть у пізньому віці. Дослідження також підтверджує, що фізична активність може компенсувати роки низької активності та поліпшити якість життя у літній віці. Ці висновки стосуються як жінок, так і чоловіків. Однак для підтвердження цих результатів потрібні додаткові дослідження.The post Фізичні вправи в середньому віці можуть “повернути назад” роки бездіяльності – дослідження first appeared on T4.

Печера кристалів у Чіуауа (Мексика) вважається однією з найулюбленіших місць для геологічних досліджень. Розташована на глибині близько 300 метрів, вона з’єднана з шахтою, що видобуває свинець, цинк та срібло у місті Найка, за 105 кілометрів на південний схід від Чіуауа. Печері кристалів вдалося уникнути потоплення, яке сталося майже десять років тому, коли робітники випадково прорвали водний шар, оскільки вона розташована на вищому рівні в порівнянні з водоносним шаром. Кристали гіпсу в шахті Naica є одними з найбільших відомих природних кристалів у світі.  (Автор зображення: JAVIER TRUEBA / MSF / SCIENCE PHOTO LIBRARY) Шахтарі випадково натрапили на цей дивовижний об’єкт у 2000 році. Під час буріння бокового тунелю для вентиляції шахти, вони відкрили камеру з гігантськими молочно-білими кристалами, найбільші з яких мали понад 11 метрів у довжину та 1 метр у ширину. Гіпсові кристали, зроблені з селенітового гіпсу формуються з солей, що розчинилися у підземних водах. У печері зростають неймовірно великі кристали, що нагадують інші природні дива, такі як Печера Мечів, що сповнена кристалами, подібними до кинджалів. Проте Печера кристалів перевершує своїми розмірами, сягуючи понад 110 метрів в діаметрі та маючи об’єм понад 6000 кубічних метрів — це вдвічі більше за об’єм олімпійського басейну. Геологи досліджують печеру кристалів (Cueva de los Cristales) у шахті Naica, Чіуауа, Мексика. (Автор зображення: JAVIER TRUEBA / MSF / SCIENCE PHOTO LIBRARY) На думку деяких вчених, така краса нагадує Сикстинську капелу, але з кристалами. Розташована на лінії розлому та над резервуаром магми, печера формується протягом мільйонів років під впливом небезпечних умов. Її температура залишається низькою, а вологість висока, що робить її небезпечним середовищем для довгого перебування. Лише короткочасне перебування в цій печері можливе без належного захисту через її екстремальні умови і слизьку поверхню. Читайте також: “Ворота до пекла”: на дні океану виявили діру, якій не має кінця.The post Прекрасна і смертоносна: вчені показали печеру з гігантськими кристалами first appeared on T4.

Блакитна прірва Таам Джа, розташована в мексиканській затоці Четумаль, визнана найглибшою на планеті. Дослідники, що займаються її вивченням, підтвердили, що вона насичена водою на 420 метрів глибше рівня моря, що практично вдвічі перевищує попередній рекорд. Цікаво, що це ще не кінець, оскільки науці належить ще дослідити її дно. Зображення: Alcérreca-Huerta et al., Front. Mar. SCI. 2024 Блакитні діри – це гігантські вирви, заповнені водою, які утворюються на морському дні через обвалення вапнякових порід. Довгий час найглибшою з них вважалася Діра дракона у Південно-Китайському морі, глибина якої становила майже 301 метр. Вона була відкрита у 2016 році. Розташування блакитної прірви Таам Джа та її зображення на глибині 5 метрів (B), 20 метрів (C) та 30 метрів (D). Зображення: Alcérreca-Huerta et al., Front. Mar. SCI. 2024 Наразі вченим складно передбачити, коли вони знову спробують дістатися до дна Таам Джа. Наразі вони не мають необхідного обладнання. Для повноцінного дослідження цієї загадкової безодні їм необхідні передові технології підводної навігації. Читайте також: Археологи виявили докази подій, описаних у БібліїThe post “Ворота до пекла”: на дні океану виявили діру, якій не має кінця first appeared on T4.

Нещодавнє дослідження пояснює утворення великого розкриття морського льоду в Антарктиді, детально описуючи взаємодію океану та атмосфери, яка це спричинила. Дослідники виявили відсутню частину головоломки за рідкісним отвором у морському льоду навколо Антарктиди, який був майже вдвічі більшим за Уельс і стався взимку 2016 і 2017 років. Дослідження, опубліковане 1 травня 2024 року в Science Advances,  показує ключовий процес, який вислизав від вчених щодо того, як отвір, який називається полінія, зміг сформуватися та зберігатися протягом кількох тижнів. Команда дослідників з Університету Саутгемптона, Університету Гетеборга та Університету Каліфорнії в Сан-Дієго вивчила полінію Мод Райз, названу на честь затопленої гори в морі Ведделла, над якою вона росте. Вони виявили, що полінія була викликана складною взаємодією між вітром, океанськими течіями та унікальною географією дна океану, транспортуючи тепло та сіль до поверхні. В Антарктиді взимку поверхня океану замерзає, і морський лід покриває площу, яка приблизно вдвічі перевищує площу континентальних Сполучених Штатів. У прибережних районах щороку відбуваються отвори в морському льоду. Тут сильні прибережні вітри здувають континент і відсувають лід, оголюючи морську воду внизу. Набагато рідше ці полінії утворюються в морському льоду над відкритим океаном, за сотні кілометрів від узбережжя, де моря мають глибину тисячі метрів. Історичний контекст і останні спостереження Адітя Нараянан, науковий співробітник Університету Саутгемптона, який очолював дослідження, сказав: «Полінію Піднесення Мод було виявлено в 1970-х роках, коли вперше були запущені супутники дистанційного зондування, які можуть бачити морський лід над Південним океаном. Він тривав послідовні зими з 1974 по 1976 роки, і тодішні океанографи припускали, що це буде щорічне явище. Але з 1970-х років це траплялося лише епізодично та через короткі проміжки часу. «У 2017 році вперше з 1970-х років у морі Уедделла була така велика і довговічна полінія». Протягом 2016 і 2017 років велика кругова океанська течія навколо моря Уедделла стала сильнішою. Одним із наслідків цього є те, що глибокий шар теплої солоної води піднімається, полегшуючи сіль і тепло вертикально змішуватися з поверхневою водою. Роль динаміки океану Фаб’єн Роке, професор фізичної океанографії в Університеті Гетеборга та співавтор дослідження, сказав: «Цей підйом допомагає пояснити, як може танути морський лід. Але коли морський лід тане, це призводить до освіження поверхневих вод, що, своєю чергою, повинно припинити змішування. Отже, для збереження полінії має відбуватися інший процес. Звідкись має бути додаткове надходження солі». Дослідники використовували карти морського льоду дистанційного зондування, спостереження з автономних плавзасобів і позначених морських ссавців разом з обчислювальною моделлю стану океану. Вони виявили, що коли течія моря Ведделла обтікає узвишшя Мод, бурхливі вири переміщують сіль на вершину морської гори. Звідси процес, званий «перенесенням Екмана», допоміг перемістити сіль на північний край височини Мод, де вперше утворилася полінія. Транспорт Екмана передбачає рух води під кутом 90 градусів до напрямку вітру, що дме над нею, впливаючи на океанські течії. «Екманівський транспорт був основним відсутнім інгредієнтом, який був необхідним для збільшення балансу солі та підтримки змішування солі та тепла до поверхневих вод», — каже співавтор професор Альберто Навейра Гарабато, також із Саутгемптонського університету. Полінії – це території, де відбувається величезний обмін тепла та вуглецю між океаном і атмосферою. Настільки, що вони можуть вплинути на тепло і вуглецевий бюджет регіону. Довгострокові наслідки та тенденції Професор Сара Гілл з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго, інший співавтор дослідження, сказала: «Відбиток поліній може залишатися у воді протягом кількох років після того, як вони сформувалися. Вони можуть змінити те, як вода рухається і як течії переносять тепло до континенту. Щільні води, які тут утворюються, можуть поширюватися через світовий океан». Деякі з тих самих процесів, які брали участь у формуванні полінії Підняття Мод, наприклад підйом глибокої та солоної води, також спричиняють загальне зменшення морського льоду в Південному океані. Професор Гілле додав: «Вперше з початку спостережень у 1970-х роках спостерігається негативна тенденція щодо морського льоду в Південному океані, яка почалася приблизно в 2016 році. До того вона залишалася дещо стабільною».