Відтоді як Галілей вперше побачив сонячні плями через телескоп на початку XVII століття, вони не перестають дивувати науковців. Ці темні області на поверхні Сонця можуть існувати протягом тижнів або навіть місяців, але донині вчені не могли повністю пояснити, чому вони такі стабільні. Дослідження, опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics . Нарешті, дослідники з Інституту сонячної фізики в Німеччині зробили прорив у цій давній загадці. Вони розробили новий метод аналізу, який довів, що сонячні плями утримуються завдяки ідеальному балансу між магнітними силами та газовим тиском. Група сонячних плям, позначена як Активна область 1520, обертається в полі зору над лівим боком Сонця 7 липня 2012 року. (NASA/Goddard Space Flight Centre) Сонячні плями — це зони з надзвичайно сильним магнітним полем, яке за інтенсивністю можна порівняти з полем МРТ-апарата, але розміром у кілька разів перевищує Землю. Хоч вони здаються темними, це лише ілюзія — ізольована від Сонця пляма світитиметься яскравіше, ніж повний Місяць. Кількість плям змінюється в 11-річному циклі активності Сонця. У пікові моменти можуть виникати потужні спалахи й викиди корональної маси — події, які загрожують супутникам, енергосистемам та астронавтам. Науковцям вдалося отримати безпрецедентно точні вимірювання магнітних сил у плямах за допомогою телескопа GREGOR. Вони скоригували дані, усунувши спотворення земної атмосфери, і виявили: усередині плям магнітне поле і тиск перебувають у досконалій рівновазі. Це відкриття не лише дає відповідь на загадку, що хвилювала вчених століттями, а й відкриває нові перспективи для прогнозування небезпечних сонячних бурь. У час, коли людство дедалі більше залежить від технологій, це — важливий крок для захисту сучасного життя від космічних загроз.