Ви не можете змінити вік, вказаний у вашому паспорті. Але що щодо віку вашого тіла?Ліки, розроблені за допомогою штучного інтелекту, зробили профілі крові людей з легеневими захворюваннями біологічно молодшими, як показало нове дослідження.Результат був отриманий за допомогою шести комп'ютерних моделей, які оцінюють біологічний вік, аналізуючи білки в крові. Вчені називають їх годинниками біологічного старіння.Кожен годинник давав різні оцінки залежно від дози та стадії лікування. Проте всі шість виявили зміщення в одному напрямку.Ліки, які досліджувалися в дослідженні, опублікованому в Nature Biotechnology, називаються рентозертіб.Вони були розроблені для лікування стану, який викликає рубцювання легень і ускладнює дихання, а також націлені на біологічні процеси, пов'язані зі старінням.Цей стан, відомий як ідопатичний легеневий фіброз, зазвичай вражає людей похилого віку. Він супроводжується запаленням, пошкодженням клітин і проблемами з відновленням тканин – змінами, які частково збігаються з тими, що спостерігаються під час старіння.Це зв'язок викликав питання: чи може ліки, розроблені для лікування легеневих захворювань, також вплинути на біологічні процеси, пов'язані зі старінням?Дослідники з Insilico Medicine, Гарвардської медичної школи та інших установ вирішили це дослідити. Вони повернулися до зразків крові, зібраних під час раніше проведеного клінічного випробування рентозертіб.Оригінальне випробування включало 71 людину з IPF. Учасники отримували одну з трьох доз рентозертіб або плацебо. Для нового аналізу дослідники вивчили зразки від 42 учасників з середнім віком 67 років.Вони виміряли майже 3000 білків у крові. Запалення, захворювання, використання енергії, пошкодження тканин і старіння можуть залишати впізнавані сліди в цих молекулах.Дослідники потім проаналізували ці патерни, використовуючи шість годинників біологічного старіння. Деякі були розроблені для оцінки віку людини, в той час як інші призначалися для прогнозування ризиків здоров'я та смертності.Чому важливо використовувати шість годинників?Немає ідеального способу вимірювання біологічного старіння. Результат з одного годинника може бути під впливом білків, які він аналізує, або способу, яким працюють його розрахунки.Але коли кілька незалежно розроблених моделей виявляють подібну зміну, стає менш імовірним, що результат є просто випадковістю одного з моделей.У новому аналізі всі шість годинників виявили зсув у бік нижчого прогнозованого біологічного віку серед людей, які отримували рентозертіб. Група плацебо показала незначні зміни, деякі годинники навіть вказували на збільшення біологічного віку.Найчіткіші результати з'явилися через чотири тижні. У групі з дозою 60 міліграмів один раз на день годинники, призначені для оцінки хронологічного віку, показали зменшення в межах від 2.71 до 3.46 років.Інші годинники та групи дозування давали різні цифри, включаючи значно більші оцінки з деяких експериментальних моделей, розроблених для вивчення окремих органів. Тому дослідники не визначили одне число як загальну величину, на яку рентозертіб зменшив біологічний вік.Важливим відкриттям було напрямок зміни: незважаючи на те, що вони були побудовані по-різному, всі шість годинників виявили молодші білкові патерни у людей, які отримували ліки.Рентозертіб також змінив рівні 326 білків, у порівнянні лише з двома в групі плацебо. Деякі з них були пов'язані з рубцюванням легень і відновленням тканин. Інші були залучені до запалення, використання енергії, клітинного стресу та поведінки старих або пошкоджених клітин.Багато змін у білках продовжувалися протягом 12-тижневого дослідження. Однак очевидний рух у бік молодшого біологічного віку перестав зростати після четвертого тижня і досягнув плато.Дослідники ще не знають, чому. Можливо, організм адаптувався до ліків. Може знадобитися інший графік дозування, або годинники старіння могли досягти межі того, що вони могли виявити під час такого короткого дослідження.Результати є цікавими, але вони мають важливі обмеження.Кожен учасник мав серйозне легеневе захворювання. Якщо рентозертіб зменшив фіброз або іншим чином покращив їхнє легеневе захворювання, це покращення саме по собі могло зробити їхню кров виглядати біологічно молодшою.Отже, годинники могли виявити поліпшення захворювання, а не зміни в самому старінні. Дослідження не змогло повністю відокремити ці два можливості.Аналіз також включав лише 42 людини і тривав 12 тижнів. Він не продемонстрував, що учасники стали молодшими, залишаться здоровішими довше або житимуть довше.Також варто зазначити, що кілька авторів працюють в Insilico Medicine, компанії, що розробляє рентозертіб. Головний автор Олександр Жаворонков є засновником і спів-генеральним директором компанії.На даний момент рентозертіб не можна ще назвати ліками проти старіння. Знайдені результати потрібно буде перевірити в більших і триваліших дослідженнях, включаючи випробування з участю людей, які не мають IPF.Але шість різних годинників, які вказують в одному напрямку, важко ігнорувати, і дослідження вказує на майбутнє, де ліки, розроблені для лікування захворювань старості, можуть робити більше, ніж націлюватися на одну умову, допомагаючи вченим виявити, чи можна змінити ширші біологічні процеси, пов'язані зі старінням.Дослідження було опубліковане в Nature Biotechnology.Цікавий фактДослідження показало, що ліки, розроблені за допомогою штучного інтелекту, можуть не лише лікувати захворювання, але й впливати на біологічні процеси старіння.

Наш відносно стабільний глобальний клімат залежить від складної системи факторів, які взаємодіють між собою. Одним з ключових елементів цієї системи є Атлантична меридіональна обертальна циркуляція (AMOC).Ця система океанських течій перерозподіляє тепло з тропіків до холодніших регіонів, а також охолоджує теплі води, що важливо для чутливих морських організмів, таких як корали. Наразі AMOC ослаблюється через зміни клімату, викликані людською діяльністю, що може мати серйозні наслідки для температури та режимів опадів, на які покладаються люди для вирощування їжі.Дослідники прагнуть зрозуміти, коли і як AMOC може досягти критичного порогу, після якого його ослаблення стане незворотним. Це стало темою міжнародного дослідження, яке включало в себе вчених з різних країн.Дослідження показало, що AMOC діє не лише як простий конвеєр, що переміщує тепло, а скоріше як 'тепловий клапан', який контролює, чи може тепло виходити з океану. Коли клапан відкритий, тепло виходить. Коли він закритий, тепло накопичується.Ця нова модель допомагає пояснити, чому зміни в AMOC можуть впливати на те, як багато тепла планета утримує. Дослідники вважають, що подальше ослаблення AMOC може посилити глобальне потепління, 'зменшуючи' тепловий клапан океану.Цікавий фактДослідження показало, що AMOC під час льодовикових епох неодноразово змінювалося між сильними та слабкими станами, що впливало на клімат Землі.

Після важкого робочого дня може бути важко встояти перед спокусою замовити їжу на доставку замість того, щоб перевірити, що є в холодильнику. Але коли ви все ж знаходите в собі сили розігріти залишки, ви можете подякувати за це своєму контролю імпульсів.Виявляється, що не лише люди здатні до цього. Дослідження, проведене психологами Сідні Хоупом і Джошуа Плотніком з Університету міста Нью-Йорк, показало, що азійські слони (Elephas maximus) можуть ефективніше контролювати свої імпульси, щоб дістати їжу.Вони опублікували свої результати в журналі PLOS One.Дослідники співпрацювали з командою Фонду азійських слонів Золотого трикутника в Таїланді, де 16 азійських слонів віком від 4 до 60 років проходили тестування за допомогою детур-парадигми.Детур-парадигма — це класичний психологічний тест, у якому суб'єкту (в даному випадку слонам) пропонується мета (смачна їжа). Але для перевірки контролю імпульсів дослідники ставлять бар'єр, щоб дістатися до мети через найменш опірний шлях. Суб'єкт повинен діяти проти своїх імпульсів.У випадку зі слонами їжа була поміщена в прозору коробку. Слони звикли діставати їжу з чорної коробки, що було частиною ознайомлювальної задачі перед тестами.Слони могли бачити і відчувати запах їжі через маленькі, непроникні отвори в передній частині коробки, але не могли дістатися до неї безпосередньо.Однак, якщо слони обійшли коробку, вони могли дістати їжу своїми хоботами, як вони вже звикли робити з чорної коробки.Дослідники зафіксували всі спроби в цій детур-парадигмі на камеру і детально їх проаналізували: скільки часу слон витратив на те, щоб доторкнутися до коробки, знайти відкриту сторону, взяти їжу тощо.Коли слони стикалися з прозорою поверхнею після того, як їх навчали обходити непрозорий бар'єр, вони не показали жодної різниці в часі, щоб увійти в отвір, і продовжували швидко обходити прозорий бар'єр.Це може свідчити про те, що слони демонструють дуже сильний контроль імпульсів; однак це також може вказувати на те, що прозора поверхня не викликала сильного спонукального імпульсу.Дослідники також помітили, що старші слони мали більше труднощів з адаптацією до змін, що може свідчити про зниження когнітивних функцій.Цікавий фактСлони мають складну соціальну структуру і можуть спілкуватися один з одним за допомогою звуків, які не чують люди, що робить їх одними з найбільш розумних тварин на планеті.

Біологія – це вивчення живих організмів, і часом вона може бути дещо спрощеною. Легко пропустити важливі зв'язки, залежно від того, як ви дивитеся на організм. Мікроскопи показують нам деталі тіла, а рентгенівські знімки допомагають зрозуміти внутрішні системи.Але до цього часу було важко побачити, як живі клітини спілкуються між собою в різних системах, які традиційно вивчалися окремо, хоча наші тіла працюють як єдине ціле.Тепер вчені з'ясували, як спостерігати за комунікацією клітин з різних частин тіла. Їхнє дослідження було представлено в журналі Nature.Нові техніки виявляють раніше невидиму комунікацію між живими системами в тілі рибки-зебри. І так, те світле утворення між її очима – це епіфіз.Ця робота з'єднує дві основні шкали біології – клітину та організм, що дозволяє заповнити прогалину в спостереженнях, говорить комп'ютерний нейробіолог Вірджинія Руеттен, яка розробила цю техніку разом з командою з Інституту Говарда Х'юза в США.Нова техніка зображення – WHOLISTIC (WHole-Organism Live-Imaging System for recording Tissue and IntraCellular activity) – захоплює активність клітин по всьому тілу, секунду за секундою.Досі Руеттен і команда використовували цю техніку для зображення сигналізації в прозорих тваринах: спочатку у личинок рибки-зебри, а потім у ще одного виду прісноводної риби, Danionella cerebrum, яка залишається прозорою до дорослого віку.Обидві ці риби є важливими модельними організмами в наукових дослідженнях. Можливість бачити, як клітини в їхніх тілах спілкуються між різними органними системами, може допомогти вченим зрозуміти, як подібні системи в наших власних тілах можуть працювати.Кальцій – це майже універсальний сигнал, який клітини використовують для спілкування одна з одною. Він бере участь у всіх видах біологічних процесів. Він допомагає м'язам скорочуватися і синапсам активуватися; він критично важливий на початку життя, коли статеві клітини запліднюються, і в кінці, коли клітини програмуються на смерть.Техніка WHOLISTIC використовує генетичну інженерію, щоб майже кожна клітина в тілі виражала флуоресцентні сенсори кальцію. Ці сенсори буквально світяться, коли рівень кальцію в клітинах змінюється.Один флуоресцентний канал дозволяє ідентифікувати органи та тканини за допомогою різних візуальних текстур. Області з жовтим 'світлом' показують сильнішу флуоресценцію від сенсора кальцію.Цей підхід до зображення всього організму вже призвів до деяких несподіваних відкриттів. Наприклад, вчені побачили, як сенсори кальцію в хондроцитах (основних клітинах, які формують хрящ) спалахують у відповідь на холод.Вони також були здивовані, побачивши, що захисні тканини мозку (менінгі) – не лише його нейрони – реагують на кетамін.Команда сподівається, що вчені з усього світу зможуть використовувати цей метод у своїх дослідженнях, пропонуючи безпрецедентний погляд на тіло в цілому.Дослідження опубліковане в Nature.Цікавий фактКальцій є важливим сигналом для клітин, який використовується в багатьох біологічних процесах, включаючи скорочення м'язів і активацію синапсів.

У мохах і лишайниках світу, де умови життя швидко змінюються, живе крихітна тварина з надзвичайними здібностями до виживання.Це не ведмедики-тардигради, а їхні дивні сусіди – bdelloid rotifers.Як і tardigrades, bdelloid rotifers можуть майже повністю висихати і відновлюватися, коли вода повертається. Вони можуть витримувати радіацію, що в сотні разів перевищує ту, що вбиває людину, і виживати, навіть коли їхні хромосоми зруйновані.Тепер вчені виявили, що один вид bdelloid rotifer, відомий як Adineta vaga, може розмножуватися, не відновлюючи свої хромосоми після радіаційних ушкоджень, і його нащадки продовжують ремонтувати ушкодження протягом поколінь.Це відкриття вразило науковців, адже вони не очікували, що хромосоми можуть стабілізуватися і передаватися наступним поколінням.Вчені піддавали A. vaga потужній радіації, збирали яйця, відкладені однією з тварин, і використовували їх для створення клональної популяції. Вони очікували, що всі клони матимуть однакові ушкодження, але натомість виявили, що великі видалення в хромосомах варіювалися між особинами.Це свідчить про те, що хромосоми не ремонтувалися до розмноження, а ушкоджені фрагменти зберігалися в наступному поколінні, де процес ремонту міг продовжуватися.Вчені вважають, що хромосоми bdelloid rotifers мають 'голоцентричну' структуру, що дозволяє фрагментам зберігати необхідні компоненти для правильного розподілу під час клітинного поділу.Це означає, що навіть якщо хромосома розбивається, її фрагменти можуть зберігати те, що потрібно для потрапляння в дочірню клітину, дозволяючи ушкодженим частинам зберігатися через клітинні поділи і, зрештою, покоління.Ця здатність виживати, коли їхнє геном у повному безладі, може бути корисною для розуміння інших ситуацій, коли хромосоми зазнають катастрофічних ушкоджень.Цікавий фактЦя крихітна тварина, ймовірно, живе у вашому дворі, і має надзвичайну здатність до самовідновлення, що може навчити нас виживати в найекстремальніших умовах.

Нове дослідження, яке пов'язує ймовірність розвитку симптомів аутизму та ADHD у ранньому віці з впливом звичайного пластифікатора під час вагітності, безумовно, викличе обговорення.Це ще одна глава в постійному пошуку відповідей на складні питання, такі як чому діагнози аутизму та ADHD зростають, і чому так багато дітей у світі страждають від поведінкових проблем, а також що можуть робити хімікати в пластиках з нашими мозками.Дослідження, опубліковане в Med (рецензований журнал), вивчало поведінкові риси дітей у віці двох і чотирьох років та їх кореляцію з потенційним пренатальним впливом звичайного пластифікатора DEHP.DEHP (ді-(2-етилгексил)фталат) - це синтетичний хімікат, який робить пластики більш гнучкими. Його часто використовують у оббивці меблів, садових шлангах, душових завісах, медичних трубках та веганських шкірах.Цей хімікат також відомий своєю здатністю легко вивільнятися з матеріалів, до яких він доданий, що може призводити до його потрапляння в їжу, воду та, зрештою, в наш організм.Дослідження виявило, що рівні впливу хімікатів в основному визначаються на рівні населення і не є простим вибором для окремих осіб. Анн-Луїза Понсонбі, нейроепідеміолог з Університету Мельбурна, зазначає, що безпечні регуляції урядів щодо обробки та упаковки їжі є дуже важливими.Дослідження також підкреслює, що глобальні зусилля з контролю за пластиком повинні враховувати нові докази, що виникають щодо необхідності захисту здоров'я, особливо для вразливих груп, таких як вагітні жінки та маленькі діти.Експериментальні дослідження на тваринах та спостереження за людьми виявили зв'язки (це кореляція, а не причина) між впливом DEHP у материнській утробі та проблемами нейророзвитку, включаючи симптоми, які зазвичай асоціюються з ADHD та аутизмом.Нове дослідження глибше досліджує цю асоціацію, особливо епігенетичні фактори, які деякі вважають можливими причинами.Епігенетика - це наукова дисципліна, яка вивчає, як фактори навколишнього середовища, такі як вплив DEHP, впливають на функціонування генів, навіть якщо послідовності ДНК в організмі не змінюються.Дослідження виявило, що діти, які зазнали впливу високих рівнів DEHP до народження, показали характерні зміни в метилюванні ДНК – епігенетичний механізм, який активує або деактивує гени.Ці результати підкреслюють важливість подальших досліджень у цій галузі, оскільки аутизм, ADHD та інші нейророзвиткові розлади є багатофакторними умовами, які виникають внаслідок поєднання багатьох генетичних та екологічних факторів.Цікавий фактДослідження показали, що рівень впливу DEHP може бути вищим у жінок, які працюють у сферах, пов'язаних з обробкою пластику, що підкреслює важливість безпеки на робочому місці.

Деякі міфи не зникають, особливо коли йдеться про секс і сором. Протягом поколінь молодим людям говорили, що сексуальна активність може призвести до сліпоти. Наука давно спростувала цю заяву.Але нове дослідження повернуло старий міф у несподіваній формі. Цього разу під підозрою не секс, а пігулка.Тадалафіл, відомий під торговою маркою Cialis, широко використовується для лікування еректильної дисфункції або труднощів з досягненням або підтриманням ерекції. Його також регулярно призначають для лікування сечових проблем, пов'язаних з збільшеною простатою.Тепер велике дослідження пов'язало тривале використання тадалафілу з підвищеним ризиком глаукоми, групи захворювань очей, при яких ушкодження зорового нерва призводить до втрати зору.Дослідження не показує, що секс шкодить очам або що випадкове використання тадалафілу викликає сліпоту.Дослідження зосередилося на чоловіках старше 40 років, які регулярно приймали тадалафіл для лікування сечових симптомів, таких як часте або термінове сечовипускання або слабкий струмінь.Дослідники використовували платформу TriNetX Analytics Network, яка містить анонімізовані медичні записи з 21 країни. Її масштаб дозволив їм шукати незвичні патерни за межами однієї лікарні.Вони виявили 36 927 чоловіків віком 40 років і старше, у яких не було попереднього діагнозу глаукоми і які отримували регулярний тадалафіл протягом щонайменше 3 місяців. Їх порівняли з 36 927 чоловіками, які не використовували жодного препарату з цієї групи.Групи були зіставлені за факторами, які можуть впливати на ризик глаукоми, включаючи вік, куріння, стан здоров'я та інші ліки. Їх медичні записи охоплювали до п'яти років.Протягом п'яти років глаукома з'явилася приблизно у чотирьох з кожних 100 користувачів тадалафілу, у порівнянні з приблизно трьома з кожних 100 не користувачів. Точні показники діагностики в кожній групі становили 3,93% і 3,16% відповідно за п'ятирічний період.Дослідники описали цю різницю як 22% підвищення відносного ризику. Це звучить драматично, але різниця між двома групами становила менше одного відсотка: еквівалентно приблизно 77 додатковим діагнозам на кожні 10 000 чоловіків.Більшість чоловіків у обох групах не розвинули глаукому.Така ж картина спостерігалася і в пов'язаних результатах. Користувачі тадалафілу мали приблизно на третину більшу ймовірність розвитку аномально високого тиску в очах або первинної відкритокутової глаукоми.Не було виявлено значного збільшення для низькотонічної глаукоми або первинної закритокутової глаукоми.Глаукома може розвиватися без очевидних ранніх симптомів. Ушкодження зорового нерва перериває потік зорової інформації до мозку. Втрачене зору зазвичай не може бути відновлено, тому раннє виявлення важливе.Отже, як препарат, що використовується для ерекцій і сечових проблем, може вплинути на очі?Тадалафіл належить до групи препаратів, відомих як інгібітори фосфодіестерази типу 5. Силденафіл, відомий як Віагра, належить до тієї ж групи.Ці препарати подовжують хімічний сигнал, який розслабляє гладкі м'язи і розширює кровоносні судини. Це може збільшити кровотік до статевого члена, розслабляючи м'язи навколо простати і сечового міхура.Але система не працює лише нижче пояса.Фосфодіестераза також присутня в сітківці, очних кровоносних судинах, області, що виробляє внутрішню рідину ока, і на зоровому нерві.Одна з можливостей полягає в тому, що тадалафіл розширює кровоносні судини в оці і тимчасово збільшує виробництво водянистої вологи, прозорої рідини, що заповнює передню частину ока. Якщо ця рідина накопичується швидше, ніж вона відводиться, тиск може підвищитися.Повторювані зміни тиску протягом років щоденного лікування можуть потенційно пошкодити зоровий нерв у чутливих людей. Щоб виявити такі зміни, дослідники розробляють «розумні» контактні лінзи, які вивільняють ліки від глаукоми за потреби, але людські випробування ще потрібні.Біологія складна. Та ж хімічна шлях може також допомогти рідині відводитися з ока, потенційно знижуючи його тиск. Тадалафіл, отже, може створювати протилежні ефекти, і дослідники не знають, що з цього важливіше з часом.Дослідження було спостережним, тому, хоча воно виявило зв'язок між тривалим використанням тадалафілу і глаукомою, воно не може довести, що тадалафіл викликав додаткові випадки глаукоми.Діагнози були отримані з медичних кодів, і база даних не містила прямих вимірювань тиску в очах, зорових полів або змін зорового нерва.Дослідники не змогли підтвердити кожну дозу або розрахувати загальну експозицію тадалафілу. Регулярні користувачі також можуть частіше відвідувати лікарів, що робить виявлення глаукоми більш імовірним.Висновки не є причиною для припинення прийому призначеного тадалафілу. Пацієнти не повинні припиняти прийом ліків без консультації з лікарем.Натомість регулярні користувачі, особливо ті, хто має глаукому, підвищений тиск в очах, сильну короткозорість або сімейну історію глаукоми, можуть захотіти обговорити моніторинг очей з медичним працівником.Старе попередження про те, що секс призводить до сліпоти, залишається міфом.Сучасне наукове повідомлення є більш тонким: те, що відбувається в спальні, не є проблемою. Але препарат, що приймається регулярно, може бути причиною, щоб тримати під контролем свої очі.Цікавий фактГлаукома є однією з провідних причин сліпоти у світі, і близько 80 мільйонів людей страждають від цього захворювання.

В Китаї налічується понад 12 000 покинутих вугільних шахт, які мають величезні підземні простори та складну інфраструктуру, що може бути повторно використана. Дослідники з Центру зеленого та високоефективного розвитку вугільних ресурсів провінції Шаньсі мають ідею, як це зробити.Вони пропонують використовувати тунелі та печери для "сільськогосподарських експериментів", перетворюючи ці простори на лабораторії для вирощування рослин.Звісно, є й очевидні недоліки: під землею немає сонячного світла або дощу, що зазвичай є критично важливим для сільського господарства. Проте, як зазначають дослідники у своїй статті, підземні умови можуть бути ретельно контрольовані та захищені від коливань погоди, зміни клімату та природних катастроф."На фоні посилення глобальних змін клімату та зростаючого попиту на сільськогосподарську продукцію в екстремальних умовах, дослідження сільськогосподарських моделей у підземних просторах вугільних шахт має важливе наукове значення та інженерну цінність", - пишуть вчені.Це не означає, що це не вимагатиме значних зусиль, або що всі 12 000 шахт можуть бути перетворені на сільськогосподарські експерименти. Дослідницька команда провела загальну оцінку, розглядаючи структурну безпеку, можливість перетворення покинутих шахт на сільськогосподарські одиниці, а також практичність управління світлом, теплом, водою, повітрям і вуглекислим газом у цих умовах.Вони також врахували питання вентиляції та дренажу. Висновок полягає в тому, що принаймні деякі шахти можуть забезпечити стабільні умови для тестування нових підходів до сільського господарства, які можуть стати все більш важливими в умовах зміни клімату.Дослідники вважають, що підземні простори можуть стати важливими для проведення контрольованих сільськогосподарських експериментів, надаючи новий підхід до дослідження сільськогосподарських механізмів в екстремальних умовах.Цікавий фактКількість закритих шахт у Китаї може досягти 15 000 до кінця десятиліття, що означає, що близько 7,2 мільярда кубічних метрів простору залишиться невикористаним.

Mercedes-AMG створила, можливо, найкращу версію свого CLE Coupe, і під капотом знаходиться V8.Названа Mercedes-AMG CLE 646 Spezialanfertigung, ця обмежена модель поєднує серйозну аеродинаміку, значну економію ваги та задній привід з останнім двотурбінним V8 від AMG. Буде випущено лише 30 екземплярів, і всі вони вже продані.Новий V8 потужністю 636 к.с.В основі CLE 646 лежить розробка останнього 4.0-літрового двотурбінного V8 M177 Evo від Mercedes.AMG видобула 636 к.с. (474 кВт) та 850 Нм (627 lb-ft), а 48-вольтна електрична система та інтегрований стартер-генератор можуть додати ще 23 к.с. (17 кВт).Важливо, що двигун використовує плоский колінвал і був спроектований з урахуванням суворих європейських стандартів викидів Euro 7.Продуктивність вражає: Mercedes-AMG стверджує, що розгін до 100 км/год (62 mph) займає 3.9 секунди, а максимальна швидкість становить 311 км/год (193 mph).Ширший і агресивнішийВізуально CLE 646 важко сплутати з звичайним CLE.Корпус на 60 мм ширший за CLE 53, з розширеними вентиляційними отворами, вентиляційними крилами спереду, значно переробленим переднім бампером та помітним вентиляційним отвором на капоті для покращення охолодження V8.Ззаду розташоване велике регульоване крило, чотири вихлопні труби та значний дифузор. Вся аеродинамічна система може генерувати до 250 кг притискної сили на максимальній швидкості.Вуглецеве волокно допомагає зменшити вагу на 170 кгНезважаючи на свої розміри, AMG вдалося зменшити вагу на 170 кг у порівнянні з CLE 53.Вуглецеве волокно широко використовується в корпусі та салоні, а полімерні вікна ще більше зменшують вагу. Готовий автомобіль важить 1,895 кг, що значно легше за модель, на якій він базується.Всередині задні сидіння повністю відсутні. Вуглецеві сидіння з шеститочковими ременями займають центральне місце, а каркас безпеки та поперечина перетворюють CLE на строгий двомісний автомобіль.Тільки задній привідМожливо, не менш важливим, ніж V8, є рішення AMG відмовитися від повного приводу.CLE 646 передає всю потужність на задні колеса через дев'ятиступеневу трансмісію TCT AMG та електронно контрольований диференціал з обмеженим пробуксовуванням.Встановлені чотирьохпозиційні регульовані амортизатори, розроблені спільно з KW Automotive, знижують автомобіль на 22 мм спереду та 16 мм ззаду. Дев'ятиступенева система контролю тяги AMG також дозволяє водіям поступово зменшувати електронну допомогу.Гальмівна система складається з карбон-керамічних гальм з передніми дисками діаметром 420 мм та шести-поршневими супортами, а ззаду - диски діаметром 360 мм.Лише 30 екземплярівMercedes-AMG випустить лише 30 екземплярів CLE 646 Spezialanfertigung, що робить його значно рідкіснішим за 250 одиниць Mercedes-AMG PureSpeed та навіть 75 екземплярів Mercedes-Benz SLR McLaren Stirling Moss.Всі 30 автомобілів вже продані, ціни залишаються невідомими.Проте, важливіше те, що буде далі.Багато з інженерних рішень, розроблених для CLE 646, очікується в майбутньому Mercedes-AMG CLE 63. Це означає, що V8-версія флагманського CLE Coupe тепер виглядає все більш ймовірною, хоча звичайна виробнича модель навряд чи отримає повну потужність у 636 к.с.Для фанатів AMG, які чекали на повернення V8, це може бути дуже хорошим знаком.Цікавий фактMercedes-AMG CLE 646 Spezialanfertigung є частиною стратегії компанії, яка прагне зберегти традиційні V8 двигуни, незважаючи на зростаючий попит на електромобілі.

Деякі психологічні патерни складно помітити в собі, бо вони здаються просто розсудливим плануванням чи терплячістю. Але вони залишають чіткий слід у мові: певні фрази повторюються майже дослівно, незалежно від того, про яку саме мету йдеться, і саме за ними цей патерн найлегше впізнати, пише Pixelinform. Чому мозок так легко вірить у “щастя після” Психологи називають цю пастку хибою прибуття: переконання, що досягнення конкретної мети принесе тривале задоволення, тоді як насправді радість від досягнутого зазвичай коротка, а потім розум просто підставляє на місце старої мети нову. До цього додається ефект гедоністичної адаптації, добре задокументоване явище, за яким людина швидко звикає до нових обставин і повертається до звичного рівня задоволення життям. Разом ці два механізми й підтримують звичку відкладати саме “справжнє життя” на потім, тому що мета, яка нібито мала його розпочати, ніколи не виявляється останньою. Фраза перша: “Ось коли…, тоді я…” Ця конструкція сама по собі робить теперішнє життя умовним, залежним від майбутньої події: підвищення, весілля, завершення проєкту. Проблема не в самому плануванні, а в тому, що подібна фраза зазвичай не має чіткого завершення: досягнувши однієї умови, людина майже автоматично формулює нову “ось коли”. Фраза друга: “Зараз не той час” чи “Я ще не готовий” Ця фраза здається розсудливою обережністю, але часто маскує страх чи уникнення, а не реальну непідготовленість. Підступність у тому, що “потрібний час” чи стан готовності в такому мисленні рідко настає сам собою, він постійно відсувається трохи далі. Фраза третя: “Коли вийду на пенсію, тоді й…” Це один із найпоширеніших окремих випадків загального патерну, коли ціле десятиліття чи навіть кілька відкладаються на невизначене майбутнє заради моменту, який настане лише через роки. Небезпека в тому, що роки, прожиті в очікуванні, не повертаються. Фраза четверта: “Це тимчасово, поки не…” Так описують незадовільну роботу, житло чи стосунки, які насправді тривають роками без жодного конкретного плану змінити ситуацію. Слово “тимчасово” психологічно дозволяє терпіти дискомфорт, не визнаючи його постійним. Фраза п’ята: “Спочатку досягну, а потім поживу для себе” Ця фраза чітко розділяє життя на послідовні фази, спершу праця й досягнення, потім, нарешті, справжнє життя. Проблема в тому, що фаза “потім” для багатьох людей так і не настає в тому вигляді, у якому вона уявлялася на початку. Поширені запитання про синдром відкладеного життя Чи означає це, що планувати майбутнє шкідливо Ні, саме планування й постановка цілей тут ні до чого поганого не роблять. Проблема виникає не від наявності мети, а від того, що теперішнє життя повністю ставиться в залежність від її досягнення. Що робити, якщо впізнав у собі кілька таких фраз Не обов’язково відмовлятися від самих цілей. Корисніше знайти хоча б одне джерело задоволення чи сенсу вже зараз, яке не залежить від виконання відкладеної умови, і свідомо дозволити собі це паралельно з рухом до довгострокової мети. Чи можна позбутися цього патерну самостійно Часткове усвідомлення й зміна формулювань справді допомагають. Але якщо цей патерн пов’язаний зі стійким незадоволенням життям, яке не минає роками, варто обговорити це з психотерапевтом, а не намагатися виправити ситуацію лише силою волі. Синдром відкладеного життя: 5 фраз, які вас видають читайте на сайті Pixel.inform.