Toyota GR Corolla вже була на вершині сегменту гарячих хетчбеків, але тепер компанія зробила ще один крок вперед, представивши нову GRMN Corolla. Ця модель, орієнтована на трекові заїзди, буде доступна не лише в Японії, а й в обмеженій кількості в Північній Америці та Австралії.Розробка нової моделі проходила на Нюрбургринзі та в японській серії гонок Super Taikyu, і результати очевидні ззовні. GRMN отримала більш агресивний аеродинамічний пакет, включаючи вентиляційні отвори на капоті, функціональні луври на передніх крилах та оновлений передній бампер з додатковими аеродеталями. Ззаду розташований більший регульований спойлер, який можна налаштувати на п'ять позицій з кроком у один градус.Toyota також зосередилася на шасі. GRMN Corolla отримала спеціально розроблені передні та задні амортизатори, а також оновлені пружини, щоб забезпечити ще більше зчеплення та стабільність. Шини Michelin Pilot Sport Cup 2 йдуть в стандартній комплектації з розміром 245/40 на всіх чотирьох кутах, що на 10 мм ширше, ніж у звичайної моделі. Завершують вигляд легкосплавні матові бронзові диски.Додаткові зміни торкнулися калібрування електричного підсилювача керма та системи повного приводу. Toyota стверджує, що покращено розподіл крутного моменту на задні колеса, а також підвищено стабільність на високих швидкостях. У реальних умовах GRMN Corolla має бути ще більш точною та впевненою, як на треку, так і на гірських перевалах.Під капотом залишається турбований 1,6-літровий трициліндровий двигун, що видає 296 к.с. (221 кВт). Крутний момент трохи зріс з 400 Нм до 410 Нм. Завдяки технології з 2026 GR Yaris, GRMN Corolla також має систему обприскування інтеркулера, щоб контролювати температуру під час агресивного водіння.Toyota також працювала над зменшенням зайвої ваги. Задні сидіння були видалені, а капот тепер виготовлений з вуглецевого волокна, що сприяло загальному зменшенню ваги на 30 кг.Внутрішнє оздоблення отримало нові спортивні сидіння з армованого скловолокна та додаткові деталі з вуглецевого волокна. Кермо, обтягнуте алькантарою, з червоною міткою на 12 годині підкреслює атмосферу, натхненну автоспортом. На відміну від багатьох сучасних спортивних автомобілів, які переходять на автоматичні трансмісії, Toyota пропонує GRMN Corolla лише з шестиступінчастою механічною коробкою передач.Офіційна ціна поки не підтверджена для жодного ринку. Toyota також готує ще одну високопродуктивну версію під назвою Corolla Morizo RR, яка, як очікується, отримає багато тих же оновлень, але з восьмиступінчастою автоматичною трансмісією замість механічної.Цікавий фактGRMN Corolla є частиною стратегії Toyota, спрямованої на підвищення продуктивності своїх автомобілів, що включає також нові моделі GR Yaris та GR Supra.

AC Cobra пройшла через безліч змін за десятиліття. Деякі моделі мали значно розширене металеве кузовне оформлення, інші використовували сучасні карбонові конструкції. Однак, незважаючи на всі ці варіації, справжній купе з фіксованим дахом ніколи не з'являвся з заводу. Цю прогалину нарешті заповнено з появою нового AC Cobra GT Coupe.Цю модель вперше показали у 2024 році, а в 2026 році вона офіційно вийшла на ринок. Cobra GT Coupe приєднується до GT Roadster в рамках зусиль AC Cars з відродження легендарного британського спортивного автомобіля для сучасної аудиторії. Компанія також планує значно збільшити виробництво, підвищивши річний обсяг з приблизно 100 одиниць до близько 1000.На відміну від знаменитого Shelby Daytona Coupe, AC стверджує, що GT Coupe черпає натхнення з менш відомого гонщика A98 Le Mans 1964 року. Це видно в елегантному силуеті, м'язевих задніх арках і аеродинамічному хвості, зберігаючи при цьому класичні пропорції та обличчя, які миттєво впізнаються як Cobra.Під ретро-стилем ховається сучасна структура. Близько 75% інженерії Coupe спільні з GT Roadster, включаючи алюмінієву раму та повністю карбоновий кузов. Незважаючи на значно більші розміри, ніж у оригінальної Cobra 1962 року, AC стверджує, що вага автомобіля залишається нижче 1600 кг.Потужність забезпечує знайомий 5,0-літровий V8 Coyote від Ford, доступний у двох конфігураціях. Версія з атмосферним двигуном видає 450 к.с. (336 кВт) і 555 Нм (410 lb-ft), тоді як наддувна версія має потужність 720 к.с. (537 кВт) і 820 Нм (605 lb-ft) крутного моменту. За словами AC, наддувна модель може розігнатися з 0 до 97 км/год (60 mph) менш ніж за 3,5 секунди.Покупці можуть вибрати шестиступінчасту механічну коробку передач для традиційного водіння, хоча також доступна сучасна 10-ступінчаста автоматична коробка з пелюстковими перемикачами. Ті, хто віддає перевагу класичному стилю, звичайно, оберуть механіку, але нова автоматична система значно відрізняється від старих трьохступінчастих коробок, які використовувалися в класичних Cobra.На відміну від багатьох ретро-автомобілів, які зосереджуються виключно на трекових можливостях, GT Coupe розроблений більше як високошвидкісний гран-турер. AC стверджує, що салон спроектований для комфортного розміщення високих водіїв, а також інтегрує сучасні інформаційні технології, клімат-контроль та широкі можливості для налаштування. Це можна вважати більш ексклюзивною та значно дорожчою альтернативою, наприклад, Morgan.Ціни відображають цю ексклюзивність. У Великій Британії модель з атмосферним двигуном починається з £234,300 (приблизно 9 500 000 грн) до сплати податків, тоді як наддувна версія коштує £256,300 (приблизно 10 500 000 грн). Для порівняння, базова GT Coupe коштує більше, ніж два нові Porsche 911 Carrera у Великій Британії, де ціни на 911 починаються з £103,700, включаючи ПДВ.Виробництво залишиться дуже обмеженим, і клієнти повинні бути терплячими. Перші поставки клієнтам очікуються лише в 2028 році, після завершення початкових поставок GT Roadster.Цікавий фактAC Cobra GT Coupe є частиною відродження легендарного британського спортивного автомобіля, який став символом швидкості та стилю.

Мільйони людей у Великій Британії страждають від болю в суглобах та артриту. Оскільки довгі черги на обстеження, спеціалізовані прийоми, фізіотерапію та операції з заміни суглобів змушують багатьох звертатися до безрецептурних ліків, таких як ібупрофен, щоб впоратися з болем у суглобах, залишатися активними та продовжувати працювати.Ібупрофен є одним з найбільш призначуваних ліків в Англії та одним з найпопулярніших безрецептурних засобів у Великій Британії. Хоча ібупрофен є дешевим і ефективним у короткостроковій перспективі, він не є безризиковим, особливо при частому використанні.Ібупрофен належить до групи ліків, відомих як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Ці ліки зменшують запалення, набряк і біль. Для загострень болю в суглобах це може тимчасово покращити комфорт і рухливість. Дослідження показують, що НПЗП можуть забезпечити помірне короткострокове полегшення болю при артриті, особливо під час болісних епізодів.Але, хоча це може полегшити симптоми, це не вирішує основні зміни в суглобах, пов'язані з артритом, такі як погіршення хряща, зміни в кістках і запалення суглобів.Чому тривале використання може стати проблемоюБагато людей вважають, що оскільки ібупрофен доступний без рецепта, він повинен бути відносно безпечним. Але "безрецептурний" не завжди означає "низький ризик".Однією з основних небезпек тривалого використання ібупрофену є подразнення шлунка. Ібупрофен може пошкодити слизову оболонку шлунка і підвищити ризик виразок і внутрішньої кровотечі. Деякі люди можуть відчувати диспепсію або біль у шлунку, тоді як інші можуть не помітити симптомів, поки не виникне серйозна кровотеча.Цей ризик зростає при вищих дозах (особливо 2400 мг на день або більше), тривалому використанні протягом тижнів або місяців, а також якщо людина старша за 65 років.Ібупрофен також може завдати шкоди ниркам. Нирки залежать від здорового кровообігу для нормального функціонування, а НПЗП можуть зменшити цей кровотік, блокуючи природні хімічні речовини, які допомагають підтримувати відкритими кровоносні судини в нирках, особливо під час хвороби та періодів зневоднення.Існують також серцево-судинні проблеми. Тривале використання НПЗП пов'язане з підвищенням артеріального тиску, затримкою рідини та підвищеним ризиком серцевих ускладнень у деяких пацієнтів.Астма є ще одним важливим фактором. Деякі люди з астмою чутливі до НПЗП і можуть відчувати свистяче дихання або труднощі з диханням після прийому ібупрофену.Літні люди з болем у суглобах також частіше приймають кілька призначених ліків. Прийом ібупрофену разом з таблетками для зниження артеріального тиску, розріджувачами крові, антидепресантами або певними ліками від діабету може підвищити ризик ускладнень або зменшити ефективність інших ліків.Це особливо важливо, оскільки остеоартрит стає більш поширеним з віком. Отже, люди, які найчастіше використовують ібупрофен регулярно, часто є найбільш вразливими до його побічних ефектів.Це не означає, що ібупрофен ніколи не слід використовувати. Для багатьох людей короткострокове використання в найнижчій ефективній дозі може бути корисним. Але регулярне, тривале використання без консультації з лікарем викликає занепокоєння.Альтернативи ібупрофенуІбупрофен не є єдиним варіантом для управління болем у суглобах і жорсткістю. Фізичні вправи, наприклад, мають сильну наукову підтримку як лікування остеоартриту. Це може звучати контрінтуїтивно для когось, хто вже відчуває біль, але зміцнення м'язів навколо болючих суглобів може зменшити тиск, покращити рухливість і зменшити симптоми з часом.Фізіотерапія також є ефективною для покращення сили, рухливості та впевненості, навчаючи, як безпечно управляти загостреннями.Багато лікарських практик у Великій Британії тепер надають доступ до фізіотерапевтів першого контакту. Ці спеціалізовані фізіотерапевти можуть оцінити біль у суглобах без необхідності попереднього візиту до лікаря.Вони можуть допомогти визначити, коли біль може вимагати подальшого обстеження, порадити щодо вправ і стратегій самоуправління, а також підтримати людей у прийнятті обґрунтованих рішень щодо використання ліків.Цікавий фактЗгідно з дослідженнями, регулярні фізичні вправи можуть значно зменшити симптоми остеоартриту, покращуючи загальний стан суглобів.

Птахи дійсно це роблять.І вони цілком щасливі літати на самоті.Нове дослідження свідчить, що ми повинні вітати птахів у клубі тварин, які мастурбують, що набагато менш ексклюзивно, ніж ми думали."Авійна мастурбація зазвичай є досить неелегантною справою, коли птах трусить свою клоаку (спільний отвір для екскреції та розмноження) об об'єкт, наприклад, гілку, гілочку або іграшку," - пише команда дослідників."Це часто супроводжується багатьма помахами крилами та самозадоволеним вокалізацією."Але це не просто спосіб для нудьгуючих птахів провести час у клітках.Виявляється, що диким птахам також подобається займатися цим на самоті – можливо, навіть більше, ніж утримуваним у неволі.Це відкриття ставить кілька запитань.Очевидно, що індивід отримує від цього задоволення. Але з еволюційної точки зору, чому мастурбація процвітає в тваринному світі?На перший погляд, мастурбація "марнує" багато часу, енергії, а у самців – сперми. І навіщо шукати партнера, коли можна впоратися самому?Загалом, самостійний секс, теоретично, повинен зменшувати репродуктивний успіх, що є основою природного відбору.Отже, чому ж еволюція, здається, закриває очі на так багато тварин, які займаються мастурбацією?Дослідження звичок самозадоволення птахів може задовольнити цю наукову цікавість.Для нового дослідження еволюційні біологи з університетів Ланкаширу, Суонсі та Оксфорда в Великобританії зібрали дані про 120 видів птахів з 22 основних груп птахів.Ця інформація включала їх вік, стать, чи були вони дикими чи утримуваними в неволі, з якими іншими птахами вони ділили середовище, і чи був їх вид моногамним чи проміскуїтним.Виявилося, що ця поведінка була поширена серед птахів, але в різних масштабах.Самці частіше, ніж самки, займалися мастурбацією, причому 55% записів самців містили цю інформацію. Але це не означає, що самки не насолоджувалися своїм часом – це спостерігалося у 36% записів самок.Також поведінка розмноження видів була пов'язана з тенденцією до мастурбації.Соціально моногамні птахи та ті, що формують довгострокові пари, були набагато менш схильні до самозадоволення, ніж види з кількома партнерами.Вік птаха та те, чи утримувався він на самоті чи з іншими птахами, не вплинули на те, чи мастурбував вид.Але найбільш дивовижним відкриттям було те, що дикі птахи частіше займалися мастурбацією, ніж утримувані в неволі. Це прямо суперечить одній з основних гіпотез, чому птахи можуть мастурбувати."Незважаючи на припущення, що мастурбація серед утримуваних птахів, таких як папуги, є наслідком їх часто самотнього життя, наше дослідження показує, що це природно, здорово і поширено серед різноманітних видів птахів, навіть у різних середовищах," - говорить Хлоя Хейс, біолог з університету Ланкаширу.Розуміння цього означає, що власники домашніх птахів не повинні турбуватися, якщо вони застануть свого птаха за цим заняттям. Загалом, поради ветеринарів полягали в тому, щоб заважати цій поведінці, оскільки вона вважається ознакою стресу або поганого здоров'я.Натомість, здається, що всьому птаху потрібно лише трохи приватності.Коли дослідники вивчили філогенетичні зв'язки між видами птахів, які займалися трохи самозадоволенням, вони виявили, що це зосереджено на певних гілках родинного дерева.Це свідчить про те, що мастурбація має еволюційний зв'язок і не є просто чимось, що підприємливі індивіди з різних видів придумали самостійно.Отже, чому ж природний відбір не знищив цю поведінку? Є кілька гіпотез.Для самців це може допомогти очистити стару сперму, залишаючи більше життєздатних новачків і роблячи майбутнє розмноження більш успішним.Для самок, які намагаються швидко зайнятися з сусідом, мастурбація може допомогти швидше закінчити, перш ніж їх основний партнер їх спіймає.Або це може бути ще простіше."Наші результати вказують на те, що безпосереднім механізмом мастурбації може бути служити сексуальним виходом у відповідь на високий статевий потяг," - пишуть дослідники в дослідженні.Це не тільки птахи, звичайно. Автоеротизм поширений у всьому тваринному світі.Мавпи в Індонезії були спіймані на використанні каменів для задоволення. Дельфіни займаються цим з мертвими рибами. Слони насолоджуються самопіклуванням. Моржі мастурбують своїми плавниками і, на диво, досить гнучкі, щоб займатися оральною мастурбацією.Немає нічого ганебного в цьому – все більше досліджень свідчать про те, що займатися цим на самоті корисно.Нове дослідження було опубліковане в журналі Ecology and Evolution.Цікавий фактНе тільки птахи, а й багато інших тварин, включаючи мавп і дельфінів, також займаються мастурбацією.

Експериментальна комбінація препаратів дасатинібу та кверцетину (відомої як D+Q) є однією з найобіцяючіших терапій проти старіння, що розробляються на сьогодні.Хоча препарат ще не затверджений для використання людьми, деякі вчені вважають, що він має потенціал боротися з хворобами, покращуючи очищення організму від зношених клітин.Однак, згідно з новим дослідженням, з D+Q можуть бути серйозні проблеми.Команда з Університету Коннектикуту протестувала D+Q на мозку мишей і виявила, що він викликав серйозні пошкодження мієлінової оболонки, що оточує нервові волокна.Вплив D+Q на центральну нервову систему раніше не досліджувався в достатній мірі, що стало частиною мотивації для цього нового дослідження.Ці результати ставлять під сумнів можливість широкого клінічного використання.Різні клінічні випробування D+Q вже розпочато для лікування таких захворювань, як хвороби нирок та легенева фіброз.Через великий інтерес до препарату, деякі люди навіть приймають його без рецепта як частину неофіційного "антистаріння" режиму.Це викликає занепокоєння у медичних фахівців, оскільки комбінації препаратів ще не були належним чином протестовані на безпеку та ефективність у людей."Коли ви вводите цю комбінацію тварині, молодій чи старій, мієлін пошкоджується, що призводить до його зникнення – навіть гірше у молодих тварин, ніж у старих," – говорить імунолог Стівен Крокер.Існують подібності між пошкодженням мозку, яке спостерігається тут, і ефектами як розсіяного склерозу, так і так званого "хіміо-мозку", коли хіміотерапія призводить до проблем з когнітивною функцією.Дасатиніб, сам по собі, є важливим препаратом, що використовується для лікування раку, іноді разом з хіміотерапією, що може пояснити, чому відбувається втрата мієліну.Коли мієлін деградує, нерви не можуть ефективно спілкуватися, і більшість пошкоджень, спостережуваних у мозку мишей, було зосереджено навколо великої інформаційної магістралі, відомої як мозолисте тіло.Подальші лабораторні тести проаналізували реакцію між D+Q та олігодендрогліальними клітинами мозку, які допомагають вирощувати та підтримувати мієлін.Тести показали, що комбінація препаратів, очевидно, призвела до зменшення олігодендрогліоцитів до меншого та молодшого режиму роботи.Також були зміни в метаболізмі олігодендрогліоцитів, що заважало виробленню достатньої кількості мієліну, залишаючи нерви відкритими.Хоча ці результати отримані лише на невеликій кількості тварин, є достатньо підстав для занепокоєння.Подальший аналіз тепер безумовно виправданий – наприклад, під час моніторингу клітин мозку під час клінічних випробувань D+Q."Ми підозрюємо, що препарати блокують енергію, необхідну клітинам, і клітини реагують, зменшуючи складність, повертаючись до молодшого стану, але менш функціонального," – говорить Крокер.Що робить D+Q цікавим для вчених, так це те, що вони діють як сенолітики, тобто препарати, які навмисно очищають пошкоджені або старі клітини.Ці дисфункціональні клітини відомі як сенесцентні клітини, і вони накопичуються з віком. Їх присутність в організмі викликає запалення, що може бути пов'язано з різними захворюваннями, включаючи розсіяний склероз та хворобу Альцгеймера.Якщо сенолітики, такі як D+Q, можуть зменшити навантаження сенесцентних клітин, то потенційний вплив на захворювання, пов'язані зі старінням, є величезним.Процес старіння пов'язаний з багатьма аспектами здоров'я, тому так багато досліджень присвячено спробам уповільнити його.Але ще багато роботи потрібно зробити, перш ніж ця реальність стане дійсністю.На основі цих нових висновків, обережність у подальшому є виправданою.Проте є деякі позитивні новини з цього дослідження на мишах.Олігодендрогліоцити, які зазнали стресу, але все ще живі, схожі на клітини, які спостерігаються у пацієнтів з розсіяним склерозом.Це означає, що D+Q може бути використаний у лабораторних тестах, щоб з'ясувати, які методи лікування можуть найкраще допомогти відновити деякі з пошкоджень, завданих автоімунним захворюванням."Якщо ми зможемо імітувати це, у нас буде чудова можливість перевірити, чи можуть клітини відновитися та відновити мозок," – говорить Крокер.Дослідження було опубліковано в PNAS.Цікавий фактДослідження показали, що старіння клітин може бути пов'язане з накопиченням пошкоджених клітин, які викликають запалення в організмі.

Щороку в США більше 2 мільйонів людей діагностують резистентну до лікування депресію. У пошуках рішень деякі сміливі пацієнти готові пройти операцію з імплантації експериментальних 'пейсмекерів' у мозок.Ці імплантовані електроди є частиною лікування, відомого як глибока стимуляція мозку, яке наразі використовується для лікування деяких випадків хвороби Паркінсона та епілепсії.Наразі клінічні випробування починають тестувати, чи може ця терапія лікувати важкі випадки великого депресивного розладу.Початкові результати обнадійливі, хоча й непостійні. У 2021 році пацієнтка, яка отримала один з цих пейсмекерів, повідомила, що після операції її депресивні симптоми зникли раптово.Наразі нейробіологи в Іканській медичній школі при Mount Sinai використовували мозок трьох мавп, щоб показати, як ця терапія може мати такі тривалі ефекти. Вона, здається, перепрограмовує ключові області мозку, пов'язані з депресією.Нейробіолог Петер Рудебек зазначає: "Те, що нас захоплює в наших знахідках, це те, що вони змінюють наше уявлення про глибоку стимуляцію мозку. Вперше ми показуємо, що глибока стимуляція мозку не просто змінює електричну активність у мозку в короткостроковій перспективі; вона може фактично перепрограмувати структуру білої речовини, по суті, перепідключаючи мозкові схеми, пов'язані з депресією".Чи може глибока стимуляція мозку викликати подібні зміни в білий речовині людських мозків, поки що залишається під питанням. Але ці ознаки у близького приматного родича є промовистими.Терапія також змінює спосіб, яким нейрони взаємодіють у різних інших мозкових мережах, "найбільш помітно в мережі за замовчуванням, яка пов'язана з депресією".Загалом, команда робить висновок, що перепрограмування білої речовини, а також вибіркові зміни в кількох мозкових мережах можуть сприяти терапевтичній ефективності глибокої стимуляції мозку.Цікавий фактДослідження показують, що у пацієнтів з депресією часто спостерігається зниження білої речовини в мозку, що може впливати на їхнє психічне здоров'я.

Схуднути важко. А утримати вагу ще важче.Дослідження показують, що більшість людей, які свідомо худнуть, повертають принаймні частину ваги протягом кількох років.Це часто пов'язують з відсутністю «сили волі», але насправді після схуднення в організмі відбувається ряд біологічних змін, які сприяють повторному набору ваги.Це включає підвищений апетит, зміни в обміні речовин та зміни в гормонах, що регулюють апетит.Навіть люди, які схудли за допомогою препарату GLP-1, вважають, що їм важко підтримувати свою вагу після закінчення лікування.Тому пошук способів допомогти людям утримувати вагу є ключовою областю досліджень.Нове дослідження, опубліковане в Nature Medicine, пропонує, що один конкретний кишковий мікроб може допомогти запобігти повторному набору ваги.Цей мікроб, званий Akkermansia muciniphila, є поширеним видом у кишковій мікробіомі людини. Він живе в слизовому шарі, що покриває кишечник.Цей мікроб здатний живитися муцином (білками та цукрами, що складають цей слиз) і, як вважається, відіграє роль у підтримці захисного бар'єру кишечника та може також впливати на обмін речовин.Akkermansia muciniphila привернула увагу в дослідженнях мікробіомів останніми роками через свою асоціацію з покращенням здоров'я при багатьох захворюваннях.Дослідження на людях показали, що вищі рівні Akkermansia muciniphila пов'язані з кращим метаболічним здоров'ям, включаючи покращення контролю рівня цукру в крові, що знижує ризик розвитку таких проблем, як цукровий діабет 2 типу.З іншого боку, нижчі рівні Akkermansia muciniphila спостерігаються у людей з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу.Це нещодавнє дослідження вивчало, чи може додавання Akkermansia muciniphila після схуднення допомогти обмежити подальший набір ваги.Akkermansia muciniphila" />У випробуванні взяли участь 90 дорослих, які мали надмірну вагу або ожиріння. Учасники дотримувалися низькокалорійної дієти протягом восьми тижнів, що складалася з супів і коктейлів заміни їжі, загальною калорійністю 800-900 калорій на день.Після цього етапу учасники, які втратили принаймні 8% своєї ваги, були випадковим чином розподілені на отримання або плацебо, або щоденних добавок, що містять пастеризовану Akkermansia muciniphila протягом 24 тижнів.Їм також було рекомендовано дотримуватися здорової дієти, що відповідає нідерландським дієтичним рекомендаціям, але їм дозволяли їсти стільки, скільки вони хочуть.Це дослідження не використовувало живі бактерії Akkermansia muciniphila. Натомість використовували пастеризовану версію (тобто бактерії були термічно оброблені і більше не були живими).Це може звучати парадоксально, але попередні дослідження свідчать, що деякі корисні ефекти пробіотиків, включаючи A muciniphila, можуть походити від компонентів клітини бактерій, а не від живих мікробів.Під кінець дослідження група, що отримувала Akkermansia muciniphila, відновила значно менше ваги, ніж група плацебо.В середньому, ті, хто приймав добавку, відновили близько 1.2 кг, у порівнянні з 3.2 кг у групі плацебо.Це свідчить про те, що добавка сповільнила, але не повністю запобігла повторному набору ваги після початкового схуднення.Дослідники також спостерігали деякі покращення в кардіометаболічних показниках, включаючи покращену чутливість до інсуліну (тобто організм реагує на інсулін ефективніше) у групі, що отримувала добавки.Мікробіом є дуже складним.На нього впливають дієта, фізичні вправи, сон, медикаменти та багато інших факторів. Внаслідок цього терапії на основі мікробіомів навряд чи будуть простими, універсальними рішеннями.Хоча результати є обнадійливими, дослідження було відносно невеликим і тривало лише шість місяців після початкового етапу схуднення. Ми все ще не знаємо, чи будуть ефекти тривати протягом більш тривалих періодів.Також виникають питання про те, хто найбільше виграє, оскільки учасники з нижчими початковими рівнями кишкових Akkermansia, здається, показали більші кардіометаболічні покращення.Це підкреслює ширшу проблему в науці про мікробіом: кишкові мікробіоми людей сильно варіюються, і лікування, які добре працюють для однієї людини, можуть мати незначний ефект для іншої.Дослідження також включало значне дієтичне втручання та підтримку, включаючи надання плану заміни їжі для початкового схуднення та підтримку з боку дієтологів протягом усього періоду дослідження.Отже, мікроб не тестувався ізольовано від змін способу життя, і його не слід розглядати як заміну їм.Також варто зазначити, що кілька авторів оголосили про зв'язки з компанією, що виробляє добавки, використані в випробуванні.Хоча такі співпраці є звичними в трансляційних дослідженнях (дослідженнях, які тестують лабораторні результати на реальних людях для розуміння переваг для здоров'я), незалежні дослідження будуть важливими для підтвердження та розширення цих результатів.Тим не менш, мікробіом залишається захоплюючою та дедалі важливішою областю досліджень з чіткими зв'язками з багатьма аспектами здоров'я людини. Наше розуміння його все ще розвивається.Однак дослідження до цього часу показують, що мікробіом відіграє ключову роль в обміні речовин та імунітеті, що означає, що він може впливати як на здоров'я, так і на розвиток захворювань.Багато пробіотичних добавок, які наразі пропонуються споживачам, мають обмежені докази на їх користь.Хоча такі дослідження, як це, свідчать про те, що ретельно націлені терапії на основі мікробіомів можуть мати потенціал для використання в стратегіях підтримки ваги, потрібно провести набагато більше досліджень.Можливо, навіть можна підтримувати та збільшувати Akkermansia muciniphila без добавок.Дієта відіграє важливу роль у формуванні мікробіому.Дієти, багаті на клітковину, особливо преобіотичні волокна (тип дієтичної клітковини, що живить корисні кишкові бактерії), можуть допомогти створити середовище, в якому корисні бактерії, Akkermansia muciniphila, можуть процвітати.Ці волокна містяться в продуктах, таких як цибуля, часник, порей, спаржа та багато цільнозернових продуктів.Рослинні продукти, багаті на поліфеноли (природні сполуки рослин, які можуть захищати клітини від пошкоджень і запалення) – такі як ягоди та виноград – також можуть сприяти його зростанню.На даний момент результати цього дослідження додають до зростаючих доказів того, що вага тіла впливає на складний взаємозв'язок біологічних, екологічних та поведінкових факторів.Вони також сприяють дедалі чіткішій картині кишкового мікробіому як важливого регулятора обміну речовин та здоров'я.

Є 80% ймовірності, що явище Ель-Ніньйо розвиватиметься з червня по серпень, що збільшує ризик екстремальних погодних подій, повідомила Всесвітня метеорологічна організація (ВМО).«Підживлювані незвично теплими океанськими водами в тропічному Тихому океані, умови Ель-Ніньйо розвиваються і вплинуть на глобальні температури та опади», — зазначила ВМО.Прогнози глобальної мережі ВМО «вказують на помітний перехід до умов Ель-Ніньйо, з ймовірностями, що досягають 80% на червень-серпень», — повідомила організація.Ель-Ніньйо — це природне кліматичне явище, яке підвищує температуру поверхні в центральному та східному екваторіальному Тихому океані, викликаючи зміни в глобальних вітрах, тиску та опадах.Це явище зазвичай відбувається кожні два-сім років і триває близько дев'яти-дванадцяти місяців.Умови коливаються між Ель-Ніньйо та його протилежністю, Ла-Ніньйо, з нейтральними умовами між ними.Ймовірність розвитку Ель-Ніньйо до листопада «близька або перевищує 90%», і більшість прогнозних моделей вказують, що він буде «принаймні помірним — і, можливо, сильним», повідомила ВМО у своєму квартальному оновленні.Голова ВМО Селесте Сауло зазначила, що світ повинен підготуватися до Ель-Ніньйо, яке може «посилити посухи та сильні дощі, а також збільшити ризик хвиль спеки як на суші, так і в океані».ВМО стверджує, що навіть помірний Ель-Ніньйо робить деякі екстремальні погодні та кліматичні явища більш ймовірними.Останній Ель-Ніньйо сприяв тому, що 2023 рік став другим найспекотнішим роком за всю історію, а 2024 рік — найвищим з температурою близько 1.55 °C вище середнього показника доіндустріальної епохи 1850-1900 років.Цікавий фактЕль-Ніньйо може впливати на глобальну економіку, оскільки зміни в погоді можуть призвести до зниження врожайності сільськогосподарських культур у різних регіонах світу.

Ötzi Людина Льоду – це один з найвідоміших муміфікованих людей у світі. Він помер 5300 років тому, його тіло збереглося в льодовиках Альп Ötztal в Італії – це одна з найстаріших і найкраще збережених мумій, які коли-небудь були знайдені.У суворих умовах альпійського середовища, де він помер, мікробна активність була пригнічена. Оскільки мікроби є основними винуватцями розкладання, Ötzi не піддався їхньому впливу.Проте, нове дослідження мікробів на його тілі показує, що деякі потенційно активні види можуть бути майже такими ж старими, як і сама мумія, в той час як інші могли адаптуватися до умов холодного зберігання, де він зараз знаходиться."Мікробіом мумії унікальний, оскільки ми маємо справу з мікробами, які мають понад 5000 років, і в той же час з сучасними мікробами, які були введені з моменту відкриття", – говорить перший автор Мохамед Сархан, мікробіолог з Eurac Research в Італії. Ötzi (вимовляється як 'куртсі' без 'к') був виявлений у 1991 році, коли двоє туристів помітили те, що, на їхню думку, було нещодавно померлим альпіністом, що виступав з танучого льоду льодовика, на висоті 3210 метрів.Лише після того, як його тіло було перевезено до лабораторії, вчені зрозуміли справжнє значення знахідки – мисливець епохи міді, який жив і помер близько 3300 року до нашої ери, муміфікований так добре, що виглядав набагато новіше.З тих пір вчені дізналися багато про Ötzi. Він помер у віці близько 46 років, мав принаймні 61 татуювання на своїй темній шкірі, носив одяг, зшитий з шкіри кількох тварин, і його остання їжа була багатою на жир гірського козла, дикий м'ясо та злаки. Попередні дослідження навіть вивчали його кишковий мікробіом, виявивши, що він більше відповідає мікробіомам давніх, неіндустріалізованих людських популяцій, ніж сучасним західним популяціям.Однак усі ці дослідження мали одну спільну рису: вони в основному розглядали ці мікроби як біологічні залишки, а не досліджували, чи можуть якісь з них залишатися активними сьогодні.Сархан і його колеги взяли зразки з усіх частин тіла Ötzi, а також з води, що танула всередині нього. Вони також використали дані про кишкову та шлункову тканину з попередніх досліджень і протестували зразок ґрунту з місця, де він був знайдений.Вони провели ці зразки через секвенування ДНК і РНК, шукаючи патерни в типах мікробів.Широко кажучи, мікроби поділялися на дві основні групи. Перша – це давні мікроби, які були частиною живого мікробіому Ötzi. Друга – це дріжджі, що люблять холод, знайдені на шкірі Ötzi та в воді, що тане, зібраній зсередини мумії. Ці дріжджі є високо спеціалізованими видами, адаптованими до холодних умов, генетично пов'язаними з мікробами, знайденими в крижаних регіонах, таких як Антарктида. Це свідчить про те, що ці мікроби, ймовірно, походять з льодовикового середовища, яке зберегло тіло Ötzi.Але було ще щось дивне. Деякі зразки були сильно деградовані, що свідчить про те, що мікроби давні, але інші були відносно свіжими, що вказує на триваючу активність."Ми бачимо тут безперервність", – говорить мікробіолог Франк Майкснер, директор Інституту досліджень мумій в Eurac Research."Ці дріжджі супроводжували Ötzi на його довгому шляху через тисячоліття".Дослідження показали, що мумія Ötzi не є статичним артефактом, а динамічною екосистемою живого архіву, де давні мікроби з льодовика та сучасні забруднювачі співіснують в умовах музею.Цікавий фактÖtzi Людина Льоду є однією з найвідоміших мумій у світі, і його знахідка допомогла вченим дізнатися більше про життя людей у епоху міді.

Деякі ранки, прокидаючись, ви відчуваєте, що голова запаморочена, тіло важке, і ви не відпочили. Здається, що ви мріяли всю ніч. Але чи дійсно всі ці сни вас виснажили? Давайте розглянемо, що каже наука.Ми всі мріємо, але не всі це пам'ятають. Більшість снів відбувається під час швидкого руху очей (REM), який складає 20-25% нашого загального часу сну. Протягом ночі ми маємо від чотирьох до шести циклів REM, причому кожен цикл стає довшим, коли наближається ранок.Ми всі мріємо, і більшість з нас мріє кілька разів за ніч, незалежно від того, чи пам'ятаємо ми це. Якщо ви прокидаєтеся під час або відразу після періоду REM, ви, ймовірно, більше запам'ятаєте, про що мріяли.Чи пам'ятаєте ви сон, може також залежати від емоційної інтенсивності сну та того, чи прокидалися ви вночі, а також від індивідуальних особливостей пам'яті.Люди, які регулярно пам'ятають яскраві, емоційно насичені сни, зазвичай мають легший, більш переривчастий сон.Що відбувається у вашому мозку, коли ви мрієте? Під час REM-сну ваш мозок працює майже так само, як і коли ви прокинуті, активуючи емоційні центри, тоді як частина мозку, що відповідає за логіку, менш активна.Отже, ви отримуєте яскраві, емоційно насичені переживання, які здаються абсолютно реальними, але не мають логічного сенсу. Як довго тривають сни? Багато людей вважають, що сни короткі і фрагментовані.Насправді, докази свідчать про інше. Сни під час REM-сну, як правило, розгортаються приблизно в реальному часі. Коли дослідники будили людей з REM-сну і просили їх описати свій сон, тривалість їхніх розповідей близько відповідала тривалості сну в REM.Сон, який здається тривалістю 20 хвилин, ймовірно, дійсно тривав приблизно стільки ж у реальному житті. Проблема в тому, що ми зазвичай пам'ятаємо сни, під час яких прокидалися.Отже, чи дійсно сни вас виснажують? Під час REM-сну ваш мозок не відпочиває так, як це відбувається під час глибокого сну. Проте, дослідження показують, що енергія, витрачена на сни, сама по собі не пояснює втому, яку люди відчувають після важкої ночі снів.Сни самі по собі, як правило, не впливають на якість сну, якщо не переходять у кошмари. Просте пояснення таке: якщо ви пам'ятаєте сон, ви, напевно, прокинулися під час нього. Ці прокидання, навіть ті, які ви ледве помічаєте, забирають час від глибокого сну.Ці прокидання також зменшують можливість мозку очищати відходи, такі як аденозин. Під час дня аденозин накопичується в мозку, і чим більше його, тим більше тиску на сон. Одна з основних функцій сну - виводити його, і це відбувається найефективніше під час глибокого сну.Прокинувшись до того, як це завершиться, ви можете відчути себе більш втомленими наступного дня. Прокидання з REM-сну також важче для організму, ніж прокидання з легших стадій. Це може викликати сонну інерцію, той густий, туманний стан, коли ваш мозок відмовляється працювати.Втома не є наслідком снів: це наслідок того, коли ви прокинулися і з якого етапу вас витягли.Розгляньте якість свого сну: коли сон короткий або постійно переривається, мозок компенсує втрачений час REM у наступні ночі, проводячи більшу частину сну на цій стадії. Це називається REM-відновлення.REM-відновлення є компенсаторною реакцією, а не проблемою самою по собі. Справжня проблема - це те, що викликає порушення сну.Якщо ви регулярно пам'ятаєте більшість своїх снів, відчуваєте, що кількість снів зросла, або прокидаєтеся втомленими вранці, ваш переривчастий сон може означати, що мозок не отримує глибоких, відновлювальних стадій, які йому потрібні.Якщо це описує вас, і це впливає на ваше самопочуття та функціонування протягом дня, варто поговорити з лікарем.Цікавий фактДослідження показують, що люди, які регулярно пам'ятають свої сни, можуть мати більш чутливу нервову систему, що впливає на їхній сон.