Пробіотики – це ті добавки, які ви бачите буквально скрізь. Їх можна знайти на полицях супермаркетів, в аптеках, навіть у місцевих магазинах здорового харчування.Існує безліч продуктів, які з гордістю хваляться своїм вмістом пробіотиків – практично все, що має хоч якесь відношення до здоров'я, напевно, міститиме згадку про пробіотики.В інтернеті можна знайти мільйони вірусних відео, які закликають підвищити споживання пробіотиків для покращення здоров'я кишечника та імунної системи.Чому ж усі рекомендують пробіотики? Це цікаве питання, адже докази їхньої ефективності не такі вже й переконливі.Коли ми говоримо про пробіотики, зазвичай маємо на увазі кілька видів бактерій, які живуть у нашому кишечнику і пов'язані з добрим здоров'ям.Наприклад, вищі рівні bifidobacteria у вашому кишечнику асоціюються з нижчими показниками ожиріння, а lactobacillus – з вищим ризиком серцевих нападів.Ідея полягає в тому, щоб давати людям таблетки або добавки, що містять ці потенційно корисні бактерії. Якщо ми зможемо змінити мікробіом кишечника, це може зробити людей здоровішими і зменшити ризик різних серйозних проблем зі здоров'ям.Однак проблема в тому, що ваш кишечник дуже складний, а додавання однієї бактеріальної культури до вашого раціону – це дуже просто."Я одного разу був на презентації, де дослідник описав пробіотики як спробу взяти 10 000 дерев і кинути їх у середину Амазонки, сподіваючись, що це вирішить усі проблеми." – Доктор Гідеон Мейеровіц-КацЦе може допомогти в деяких випадках, але можуть бути й усілякі непередбачувані наслідки.Ми також маємо величезну кількість доказів, що стосуються пробіотиків. Хоча є позитивні результати, багато з них є дуже низької якості і не дають чіткої відповіді на питання, чи дійсно пробіотики працюють.Добавки з пробіотиками також є однією з найгірших областей для академічних зловживань – багато десятків рандомізованих досліджень, що вивчали вплив пробіотиків, були відкликані з різних причин.Більші дослідження, навпаки, зазвичай не знаходять переваг для пробіотиків.Найбільше дослідження, що вивчало пробіотики для профілактики звичайних застуд, показало, що між пробіотиками та плацебо не було різниці в основному показнику тяжкості застуди у 2021 році.Не виявлено жодних очевидних переваг пробіотиків для екземи. А найбільше рандомізоване дослідження пробіотиків для недоношених немовлят – в якому взяли участь 618 дітей – не виявило жодної користі.(troyanphotos/Canva)Навіть там, де ми б точно очікували побачити користь від пробіотиків – у запобіганні інфекціям, що викликають діарею – ми не бачимо жодних покращень.У 2020 році масштабний систематичний огляд досліджень, що вивчали пробіотики для профілактики інфекційної діареї, який включав 82 дослідження та понад 12 000 учасників, не виявив жодної користі від пробіотичних таблеток.Ще гірше, що пробіотики можуть викликати потенційні проблеми. Огляд Cochrane 2021 року пробіотиків для профілактики гестаційного діабету – високого рівня цукру в крові під час вагітності – показав, що пробіотики не мають жодних переваг, але, ймовірно, збільшують ризик прееклампсії.Дивно, але огляд Cochrane, що вивчав пробіотики для жінок, які вже були діагностовані з гестаційним діабетом, виявив деякі можливі переваги – але це може бути пов'язано з тим, що більшість досліджень, включених до огляду, були з групи досліджень, які мали понад десяток відкликаних статей через серйозні проблеми з цілісністю.Частина проблеми з усіма цими дослідженнями полягає в тому, що термін "пробіотики" сам по собі є дещо безглуздим.Люди використовують його для всіх видів бактеріальних добавок, більшість з яких не стандартизовані, і багато з яких можуть мати різні ефекти.Можливо, вам потрібно точно налаштувати баланс bifidobacteria до lactobacillus, щоб отримати ту користь, на яку ми сподіваємося, або пробіотики можуть потребувати індивідуального підходу для досягнення правильного ефекту. На даний момент ми просто не знаємо.Існує також безліч проблем зі здоров'ям, для яких люди пропонують пробіотики як лікування.Я обговорив майже десяток таких проблем, але їх набагато більше. Можливо, є сфери медицини, де конкретний пробіотик ефективний для конкретної проблеми, і я просто не зміг знайти їх у дослідженнях для цієї статті.Проте, загалом дані не дуже позитивні для пробіотиків. Якщо ви подивитеся на найбільші рандомізовані дослідження – яких досить багато – результати не обнадійливі.Вони можуть бути корисними для речей, які безпосередньо пов'язані зі здоров'ям кишечника, наприклад, для запобігання діареї, пов'язаної з антибіотиками, але для всього іншого дані не виглядають дуже сильними.Є безліч продуктів, які містять корисні бактерії. Якщо вам подобаються такі продукти, як кімчі, йогурт або квашена капуста, ймовірно, не буде поганою ідеєю продовжувати їх вживати.У гіршому випадку ви будете радувати свої смакові рецептори чудовою їжею, і, можливо, покращите своє здоров'я.Але щодо багатьох таблеток, порошків та інших пробіотичних сумішей?Я вважаю, що докази чітко показують, що вони навряд чи принесуть значну користь для вашого здоров'я.Гідеон Мейеровіц-Кац – епідеміолог, що працює в галузі хронічних захворювань у Сіднеї, Австралія. Він веде регулярний блог про здоров'я, в якому висвітлює комунікацію науки, громадське здоров'я та те, що насправді означає нове дослідження.Ця стаття була перевірена на факти Майклом Ірвінгом та відредагована Майклом Ірвінгом. Хоча ми пишаємося нашим процесом, ми лише люди. Якщо ви помітили помилку, будь ласка, дайте нам знати.

Більше ніж на 1500 метрів під поверхнею Мексиканської затоки вчені натрапили на справжній інопланетний ландшафт, який може переслідувати ваші сни.Це сталося в 2017 році, коли команда вчених з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) шукала затонулий корабель, можливо, з археологічними знахідками.Дослідження проводилося на борту Okeanos Explorer під керівництвом морського біолога Діва Амон та ехінодерматолога Чарльза Мессінга.Сонар корабля виявив якусь структуру на глибині близько 1,5 кілометра. Вона мала ознаки затонулого корабля: велика структура, оточена кількома меншими.«Сьогодні справжній день досліджень, оскільки ми відправляємо ROV (дистанційно керований апарат) до цього невідомого сонарного об'єкта», - сказав один з членів команди, коли вони направляли ROV до затонулого корабля.З тіней морського дна з'явився моторошний ландшафт.Пустельна, піщана рівнина, усіяна іржавими білими кубами – деякі з них розбиті, їх пластикові нутрощі та мідні артерії оголені.Цей дивний образ нагадує, що ROV пройшов у «задні кімнати» глибокого моря.При збільшенні на сцені з'явився металевий планшет з текстом, покритий піском та окисленим металом.Частини цього напису можна розгледіти: «Для експлуатації»; «Для особистої безпеки»; «Вирішення проблем…». Проте більшість написів були малозрозумілі.Потім, з глибини, команда натрапила на величезний кубоїд: зім'ятий червоний контейнер, з якого висипалися ще більше білих кубів.Ці куби виявилися втраченим вантажем побутової техніки: холодильниками, морозильниками, пральними машинами. Написаний планшет містив інструкції для прання.«Не думаю, що віджимання буде працювати», - прокоментував один з членів команди, викликавши сміх.Наклейка на одному з приладів свідчить, що він походить з General Electric's Appliance Park у Луїсвіллі, штат Кентуккі.«Інші прилади були розкидані неподалік, формуючи те, що ми вважали «полем сміття», - зазначають офіційні записи занурення.«Контейнер мав ідентифікаційний номер ITLU733016, з серією інших маркувань. Вантаж, здавалося, складався з різних брендів (RCA, GE тощо) і був без упаковки, що свідчить про те, що вантаж мав бути перероблений». Але контейнер так і не досягнув берега.«Це трохи сюрреалістично», - зауважив один з членів команди, коли ROV панорамно знімав «кладовище» побутової техніки.«Ми на глибині 1,5 кілометра… у глибокому морі. І тут ми рухаємося через поле з морозильників, холодильників і пральних машин.«Ви думаєте про глибоке море як про досить недоторкане місце, але це лише нагадування про те, що ми все ж маємо вплив на цю дуже інопланетну область і екосистему». Команда NOAA припустила, що контейнер міг зірватися з корабля під час шторму.Згідно з даними World Shipping Council, щорічно втрачається кілька сотень до понад 1000 контейнерів з приблизно 280 мільйонів перевезених.У недавньому звіті про дані 2025 року зазначається, що сильні погодні умови підвищують ймовірність того, що вантажні судна втратять частину вантажу, коли вони стикаються з буревіями.Навіть без штормів, вищі, ніж зазвичай, температури океану можуть підвищити енергію хвиль.«Більшість людей, напевно, не усвідомлюють, скільки речей опиняється в океані», - сказав один з членів команди NOAA.«Дослідження показали, що втрачені контейнери можуть розкладатися в глибокому океані сотні років і більше», - додав інший член команди.Цікавий фактЩорічно втрачається від кількох сотень до понад 1000 контейнерів, що свідчить про серйозний вплив людської діяльності на океан.

Іноді здається, що немає кінця катастрофічним небезпекам, з якими ми стикаємося як вид. Ядерний армагеддон, зміна клімату, пандемії, штучний інтелект, супервулкани — цей список довгий.Але якщо все ж таки станеться глобальна катастрофа, де шукати притулок? Яке місце буде найкращим для того, щоб пережити бурю і сподіватися на краще?У першому дослідженні такого роду, опублікованому в Global Challenges, вчені визначили, що Австралія, ймовірно, є найбільш стійким місцем на Землі в умовах глобальних катастроф.Дослідники попереджають, що навіть Австралія не є повністю безпечною від глобальних катастрофічних ризиків (GCRs) — це просто місце, яке в цілому менш піддане загрозам.У своєму дослідженні вчені проаналізували наукову літературу про GCRs, оцінюючи сотні досліджень і звітів про наслідки катастроф, таких як удари астероїдів, виверження вулканів, великомасштабні кібератаки, загрози захворювань та інше.Згідно з дослідженням, GCRs зазвичай поділяються на три широкі категорії. Першою є сценарії раптового зменшення сонячного світла, які можуть статися через виверження вулканів або ядерні зими.Другою категорією є глобальні катастрофічні втрати інфраструктури, які призводять до порушень електропостачання, транспорту та виробництва їжі. Третя категорія — це глобальні катастрофічні біологічні ризики, які можуть призвести до масових жертв.Дослідники зазначають, що країни, які є більш стійкими до GCRs, зазвичай є демократичними, багатими, з низьким рівнем нерівності та великою промисловою базою.Австралія виділяється завдяки своїй географічній ізоляції, ресурсам для виробництва їжі та промисловій потужності. Вона є єдиною країною, яка була безпосередньо ідентифікована як стійка до всіх трьох видів GCRs.Цікавий фактАвстралія, незважаючи на свої проблеми, вважається найбільш стійкою країною на планеті в контексті глобальних катастрофічних ризиків.

Мотивація (або її відсутність) впливає на наше життя щодня: від зміни кар'єри до зміни телевізійних каналів, нас веде те, що нас мотивує і що ми вважаємо винагородою.У новому дослідженні, опублікованому в PNAS, дослідники з університету Нагоя в Японії виявили нейрони, які виробляють хімічну речовину орексин, що відіграє важливу роль у мотивації до їжі у щурів.Ці нейрони розташовані в гіпоталамусі мозку і раніше були пов'язані з бадьорістю, витратами енергії та, власне, мотивацією. Дослідники цього останнього дослідження хотіли детальніше вивчити зв'язок між мотивацією та орексином."Потенційний механізм для перетворення очікувань у стійку дію." – Нейробіолог Хіроюкі МізогучіЕксперименти показали вплив орексину в моменті та його тісний зв'язок з визначенням того, чи варта винагорода зусиль для її отримання – це критичний розрахунок, коли йдеться про мотивацію.Дослідники виявили, що активність нейронів орексину зростала перед отриманням винагороди і знижувалася після цього. Коли винагорода очікувалася, але не з'явилася, активність орексину залишалася високою.Щурів тестували на завданнях і винагороджували їжею. (Dong et al., PNAS, 2026)Чим більше зусиль щури повинні були докласти для отримання винагороди, тим сильнішою була активність цих нейронів. Це свідчить про те, що активність орексину може використовуватися як маркер зусиль, які потрібні для досягнення очікуваної винагороди.Дослідження показало значні зміни в активності нейронів орексину в залежності від очікуваних винагород і зусиль, що вимагаються, що свідчить про потенційний механізм для перетворення очікувань у стійку дію.Ці результати все ще потребують переведення на людський мозок. Але ми також маємо систему орексину, що робить це важливим питанням для майбутніх досліджень про зобов'язання перед завданням і підтримку його виконання.Цікавий фактМотивація є таким фундаментальним рушієм поведінки, що будь-які нові підказки про те, як вона працює, можуть мати широкі наслідки.

Хвороба Альцгеймера давно вважається спорадичною хворобою, на яку впливають такі фактори, як вік, генетика та спосіб життя. Але вчені вважають, що це не єдиний спосіб, яким виникає ця хвороба.Останніми роками дослідники припустили, що Альцгеймер може також передаватися через інфекцію, що може бути передано як патоген, в результаті чого виникає захворювання.У новому звіті, опублікованому в The Lancet, вчені розглядають докази одного аспекту цієї теорії, оцінюючи, як шкідливі білки амілоїд-β, пов'язані з Альцгеймером, можуть потенційно передаватися через переливання крові."Переливання крові є важливими і рятують багато життів", - говорить невролог Джон Колліндж з Університетського коледжу Лондона. "Однак, щоб забезпечити їх максимальну безпеку, важливо ретельно дослідити будь-які потенційні ризики".У 2015 році дослідження надало перше реальне свідчення того, що патологія амілоїду може передаватися між людьми через медичні процедури, а подальші дослідження в 2016 році знайшли більше доказів цього.З тих пір інші дослідження виявили додаткові докази.У 2018 році було опубліковано дослідження, яке припустило, що заражені хірургічні інструменти можуть передавати білки Альцгеймера між пацієнтами, можливо, подібно до того, як інфекційні приони викликають неправильне складання здорових білків у шкідливі.Щодо ризиків переливання крові, важливим моментом стало 2023 року, коли велике популяційне дослідження з Данії та Швеції виявило, що люди, які отримали переливання крові від донорів, які пізніше розвинули внутрішньочерепні крововиливи, мали більшу ймовірність самі розвинути повторні кровотечі в мозку через кілька років.Це важливо, оскільки спонтанні крововиливи в мозок є характерним симптомом церебральної амілоїдної ангіопатії (CAA) – окремого стану, пов'язаного з білками амілоїд-β.Згідно з Коллінджем та його командою, "найбільш біологічно правдоподібне пояснення" того, що сталося, полягає в тому, що початкові насіння амілоїду-β, які ще не розвинулися в хворобу CAA, містилися в крові донорів і були передані отримувачам під час переливань.Звісно, ми не знаємо напевно, що це сталося, і дослідники обережні, щоб не перебільшувати.Але вони стверджують, що ми знаємо достатньо про потенційні ризики, щоб почати захищати себе, на випадок, якщо передача патології Альцгеймера через кров є більше, ніж просто теорія."Передача патології амілоїду-β через переливання крові та кров'яні продукти є виправданим занепокоєнням", - пишуть дослідники у своїй статті."Ми повинні визнати, що у нас недостатньо інформації, щоб кількісно оцінити масштаб проблеми або технології, які потрібні для вирішення ключових питань".Цікавий фактУ 2024 році в Великобританії було проведено розслідування, яке виявило, що понад 30 000 пацієнтів могли бути інфіковані через заражену кров, що стало одним з найбільших медичних скандалів в історії.

Уявіть, що ви йдете з вашої спальні на кухню і раптом не знаєте, куди повертати.Для більшості з нас загубитися означає зробити неправильний поворот у незнайомому місті або на мить втратити орієнтацію, коли розряджається батарея телефону. Зазвичай знайомий орієнтир допомагає повернутися на правильний шлях.Але для деяких людей відчуття напрямку ніколи не працювало звичайним чином.Вони можуть впізнавати будівлі та орієнтири навколо себе і мають інші звичайні когнітивні здібності, але все ж можуть загубитися в місцях, які знають роками.У важких випадках це може стосуватися навіть їхнього власного дому.Цей стан відомий як розвиткова топографічна дезорієнтація (DTD). На відміну від проблем з навігацією, які можуть виникнути після травми мозку або неврологічного захворювання, DTD є довічним і виникає без набутого ушкодження мозку, яке могло б пояснити труднощі.Перший випадок, описаний за допомогою терміна DTD, був задокументований у 2009 році нейробіологом Джузеппе Іарією та його колегами з Університету Британської Колумбії в Канаді.Жінка, яку вони вивчали, протягом усього життя мала труднощі з навігацією, незважаючи на інші збережені сенсорні та інтелектуальні здібності.Тести в реальних і віртуальних умовах вказали на надзвичайно специфічну проблему: їй було важко створити когнітивну карту свого оточення.Зображення мозку надало ще одну підказку. Коли вона намагалася сформувати когнітивну карту, ділянки мозку, що відповідають за пам'ять і просторову навігацію, не показували звичайного патерну активності, який спостерігався у контрольних учасників, які виконували таке ж завдання.Когнітивна карта не означає, що ви бачите щось на кшталт Google Maps у своїй голові. Це ментальне уявлення про те, як різні місця пов'язані одне з одним.Ви можете знати, що ваш дім знаходиться поруч зі станцією, що супермаркет розташований за кілька вулиць від вашого дому, а парк лежить в іншому напрямку. Ці зв'язки дозволяють вам знаходити короткі шляхи, підходити до знайомого місця з іншого боку або відновлюватися після неправильного повороту.У деяких людей з DTD створення цього більш широкого просторового уявлення виявляється особливо складним.Проблема може поширюватися навіть на дім. У важких випадках, коли людей з DTD просять намалювати карти своїх домів, вони можуть пам'ятати послідовність кімнат, але мають труднощі з точним зображенням їхніх форм, розмірів і позицій.Знайомий маршрут може працювати, поки все відбувається так, як очікувалося. Але закриття дороги, інший вхід або неправильний поворот можуть порушити послідовність підказок, на які людина покладається, ускладнюючи знаходження альтернативного маршруту.Саме тому DTD може бути набагато більш наслідковим, ніж просто бути «поганим з напрямками».Дослідники, які вивчають цей стан, зазвичай шукають серйозні проблеми з навігацією, які існують з дитинства, включаючи повторне загублення в дуже знайомих місцях, без іншого когнітивного або неврологічного стану, який адекватно їх пояснює.Дослідження показують, що DTD може обмежувати незалежну мобільність і навіть впливати на освітні та кар'єрні вибори. Деякі люди справляються, запам'ятовуючи конкретні маршрути, покладаючись на інших людей або використовуючи навігаційні технології.GPS може надати цінну незалежність. Водночас, легкий доступ до навігаційних технологій може зробити серйозні труднощі менш помітними: людина, яка регулярно слідує вказівкам на телефоні, може рідко дізнаватися, наскільки важко навігувати без нього.Досі багато чого залишається невідомим. Дослідження використовували різні визначення та методи оцінки, і немає стандартизованого діагностичного інструменту для DTD.Але DTD вже відкриває щось дивовижне про здатність, яку більшість з нас ледве помічає.Кожна поїздка через сусідство – або навіть з однієї кімнати в іншу – залежить від того, як мозок пов'язує місця, спогади, напрямки та відстані в єдине уявлення про те, де ми знаходимося.Для більшості з нас це відбувається так автоматично, що ми рідко про це думаємо.DTD показує, скільки роботи мозок тихо виконує, щоб не дати нам загубитися.

Відомі кардіологічні організації світу вирішили переглянути своє ставлення до серцевої недостатності.Лише через п'ять років після публікації першого універсального визначення серцевої недостатності, вони пропонують суттєве оновлення.Експерти з Американської асоціації серця, Всесвітньої федерації серця, Американського коледжу кардіології та Європейського товариства кардіології представили нове розуміння серцевої недостатності міжнародній спільноті.Їхній консенсусний документ, опублікований у Circulation, стверджує, що 'нормальне' вимірювання здатності серця до перекачування крові може не виключати серцеву недостатність.Більше того, виявлення справжньої причини може відкрити можливості для профілактики, лікування та навіть ремісії."Я вважаю, що визначення дійсно важливі для пацієнтів," - сказала співавторка консенсусного документа, кардіолог Мері Норін Уолш, в інтерв'ю для Circulation.Оновлене визначення серцевої недостатності, на її думку, "надає чіткішу, більш послідовну основу" для лікарів і пацієнтів.Серцева недостатність - це не жорстка або проста умова, пояснюють кардіологи; вона є гнучкою і проявляється дуже по-різному у різних людей.Технічно, серцева недостатність - це клінічний стан, викликаний структурною або функціональною аномалією, яка заважає серцю перекачувати або заповнюватися кров'ю.Це провідна причина госпіталізації у світі, що впливає на понад 55 мільйонів людей.Незважаючи на цей величезний тягар, визначення та класифікація серцевої недостатності варіюються серед країн і медичних організацій."Невідомість про серцеву недостатність постійно вважається великою перешкодою для пацієнтів... і їхніх сімей, спільнот, медичних працівників усіх рівнів та політиків," - зазначає сайт Всесвітньої федерації серця.Новий міжнародний консенсус є другою спробою за п'ять років досягти єдності.Він стверджує, що поточні визначення надто сильно покладаються на одне вимірювання для визначення серцевої недостатності.Це вимірювання називається 'фракція викиду' (EF), і воно фіксує відсоток крові, що викидається з серця з кожним ударом.Хоча вимірювання EF може допомогти діагностувати стан, це одне вимірювання не може повністю підтвердити або виключити серцеву недостатність. Також слід враховувати зображення, аналізи крові або генетичне тестування."Ми дійсно рекомендуємо відмовитися від жорсткого вимірювання фракції викиду," - стверджує Уолш у подкасті для рецензованого журналу Circulation."Це було трохи суперечливо, але ми вважаємо, що жорсткість вимірювань обмежувала деякі думки про патологію серцевої недостатності."На сьогоднішній день деякі клінічні випробування, що досліджують серцеву недостатність, вимагали, щоб було досягнуто дуже вузького діапазону вимірювань EF.Але вимірювання LVEF можуть варіюватися в залежності від віку, статі та етнічності. Тож те, що є нормальним і здоровим для однієї людини, може не бути таким для іншої."LVEF є ключовим критерієм, на якому базується відповідність вимогам випробувань серцевої недостатності протягом десятиліть," - пишуть Уолш та її колеги у своєму консенсусі."Однак, межі LVEF, використані в першому універсальному визначенні серцевої недостатності, були довільними."Відомі кардіологічні організації з Європи, Японії та США об'єдналися і розробили нове визначення.Уолш зазначила, що це оновлення "визнало, що серцева недостатність змінюється з часом, незалежно від фракції викиду."Наприклад, просто тому, що показник EF пацієнта перевищує певний поріг, це не означає, що його серце в порядку.Їхня загальна серцево-судинна функція може залишатися в нездоровому діапазоні, і вони можуть все ще отримувати користь від препаратів, які зменшують навантаження на серце.Новий консенсус також вводить всебічний список можливих причин серцевої недостатності.Звуження артерій або ішемія є поширеним фактором ризику в західному світі, але в інших країнах є провідні причини, які залишаються поза увагою."З тих пір, як я була в медичній школі, єдине, що ми дійсно говорили, це ішемічна та неішемічна серцева недостатність," - пояснила Уолш у подкасті Circulation."Ми знаємо, що є багато різних причин серцевої недостатності. І тому ми дійсно, я думаю, запустили досить великий список того, що, на нашу думку, ми повинні використовувати для визначень."Новий консенсус пропонує 18 категорій причин. Це не є клінічними рекомендаціями; однак вони прагнуть надати "глибше розуміння" різноманітних проявів і причин серцевої недостатності.Деякі з причин, що зазначені, включають звужені або заблоковані артерії, гіпертонію, захворювання клапанів і аритмії, а також інфекції, запалення, спадкові розлади, метаболічні або харчові умови, вагітність, екстремальний стрес та лікування раку.Недавній аналіз показує, що майже 85 відсотків осіб з серцевою недостатністю мали принаймні один потенційно лікувальний або модифікований фактор ризику, зафіксований протягом п'яти років до їхнього діагнозу.Якщо лікарі зможуть краще класифікувати причину серцевої недостатності, вони можуть надати своїм пацієнтам більш цілеспрямовану допомогу, і раніше.Уолш зазначила, що майбутні рекомендації на основі нового універсального визначення вже в дорозі.Нове універсальне визначення та класифікація опубліковані в Circulation.Цікавий фактСерцева недостатність є провідною причиною госпіталізації у світі, і на неї страждає понад 55 мільйонів людей.

Lamborghini спостерігає за швидким зростанням китайської індустрії суперкарів, але не вважає це загрозою.Такі бренди, як Denza та YangWang, випускають електромобілі з величезними показниками потужності та серйозними характеристиками. Проте генеральний директор Lamborghini Стефан Вінкельман вважає, що ці новачки грають у зовсім іншу гру, ніж та, що ведеться в Сант'Агата.Lamborghini не вважає китайські електромобілі загрозоюНа фестивалі швидкості Goodwood 2026 Вінкельман прокоментував зростаючу кількість китайських виробників, які входять у сегмент суперкарів.Одним з найбільш вражаючих прикладів на Goodwood був Denza Z, повністю електричний суперкар, який, за заявами, виробляє 1583 к.с. (1180 кВт). Його очікувана продуктивність також вражає: розгін до 100 км/год (62 миль/год) має займати менше двох секунд, а максимальна швидкість може досягати близько 349 км/год (217 миль/год).На папері ці показники ставлять його серед найшвидших дорожніх автомобілів у світі.Проте Вінкельман вважає, що цифри не розкривають всієї картини. Він зазначив, що Lamborghini наразі не вважає китайських виробників прямими конкурентами, оскільки їхні флагманські автомобілі переважно електричні.Ця відмінність важлива, оскільки Lamborghini свідомо вирішила не поспішати в повністю електричний сегмент суперкарів.Lamborghini вважає, що емоції все ще важливіХоча Вінкельман визнав вражаюче програмне забезпечення, яке є в багатьох китайських автомобілях, Lamborghini вважає, що її перевага полягає в іншому.Продуктивність, звичайно, є частиною рівняння, але також важливі звук, характер і емоційний зв'язок, який створює двигун внутрішнього згоряння.Цю філософію чітко видно в останньому Lamborghini Revuelto SV, який поєднує атмосферний V12 об'ємом 6,5 літра з трьома електродвигунами, щоб виробляти 1050 к.с. (783 кВт).Замість того, щоб замінити двигун внутрішнього згоряння, Lamborghini наразі використовує електрифікацію для його покращення.Ця стратегія поширюється на весь модельний ряд, компанія вже електрифікувала всі свої основні моделі, зберігаючи при цьому потужність двигуна внутрішнього згоряння.Перший електричний Lamborghini відкладено до 2030 рокуLamborghini спочатку планувала представити свій перший повністю електричний автомобіль набагато раніше, але ці плани змінилися.Компанія перенесла випуск свого першого електромобіля на після 2030 року, посилаючись на попит споживачів та поточні обмеження технології акумуляторів.Позиція Lamborghini проста: якщо вона врешті-решт випустить повністю електричну модель, вона повинна бути дійсно винятковою, а не просто існувати через вимоги регуляторів або ринкові тренди.Директор продукту Стефано Коссальтер раніше зазначав, що електричний Lamborghini повинен бути еталонним продуктом з точки зору продуктивності, перш ніж компанія буде готова поставити на нього свій логотип.Це рішення також, здається, було добре сприйняте клієнтами Lamborghini.Пріоритетом є гібриди з підключеннямЗамість того, щоб переходити безпосередньо від двигунів внутрішнього згоряння до електромобілів, Lamborghini має намір продовжувати розвивати технологію гібридів з підключенням.Це дає інженерам доступ до миттєвої реакції та додаткової продуктивності електродвигунів, не жертвуючи шумом і театром, традиційно пов'язаними з брендом.Найголовніше, це дає Lamborghini можливість зберегти свій атмосферний V12 живим.Цей двигун залишається одним з найбільших відмінностей компанії в часи, коли багато виробників зменшують обсяги двигунів або зовсім відмовляються від них.Це також пояснює, чому майбутня четверта модель Lamborghini змінила напрямок. Виробнича модель, натхненна концептом Lanzador, спочатку мала стати повністю електричним автомобілем, але плани змістилися в бік гібридної технології.Китайські суперкари можуть стати конкурентамиLamborghini не відкидає китайську автомобільну індустрію зовсім.Китайські виробники продемонстрували, як швидко вони можуть розвивати нові технології, покращувати якість та розширювати межі продуктивності. Величезні ресурси, які інвестуються в акумулятори, електродвигуни та програмне забезпечення для автомобілів, означають, що конкурентне середовище сьогодні може виглядати зовсім інакше через кілька років.Вінкельман визнав цю можливість, фактично залишаючи двері відкритими для китайських брендів, щоб стати справжніми конкурентами Lamborghini в майбутньому.Поки що, проте, Lamborghini виглядає впевнено, дотримуючись своєї формули.Замість того, щоб переслідувати чотиризначні електричні показники потужності лише заради великих цифр, італійський виробник ставить на те, що клієнти продовжать цінувати звук, емоції, спадщину та двигуни внутрішнього згоряння поряд із чистою продуктивністю.Враховуючи, що Lamborghini все ще знаходить способи витягувати більше продуктивності з платформи V12 гібридів, включаючи рекордний Revuelto SV на Хокенхайм, ера двигунів внутрішнього згоряння в Сант'Агата, безумовно, ще не закінчилася.Цікавий фактВідомо, що Lamborghini активно працює над збереженням своїх традиційних двигунів внутрішнього згоряння, навіть у часи переходу до електрифікації.

Ви б з'їли печиво, виготовлене з пластику? Технічно, ми вже споживаємо величезну кількість пластику у вигляді мікрочастинок у нашій їжі.Але тепер дослідники з Південного Іллінойсу намагаються змусити нас їсти це навмисно. Вони створили печиво, яке називають µBites, що вимовляється як "мікробайти".Ці печива пройшли багато обробки, щоб стати (теоретично) безпечними для вживання, поживними та, сподіваємось, смачними.Дослідження розпочалося в рамках NASA's Deep Space Food Challenge, і команда нещодавно представила його на симпозіумі, організованому Американським хімічним товариством."Перетворення (біорозкладного) харчового пластику на їжу є можливим", - сказав мікробіолог Лахіру Джакаді, коментуючи розробку."Система µBites є налаштовуваним і портативним пристроєм, який інтегрує всі необхідні компоненти. Ці пристрої можуть бути розгорнуті на підводних човнах або в автомобілях для надання допомоги, щоб виробляти їжу на місці за запитом."Процес особливо підходить для використання вуглецевих відходів в екстремальних умовах, таких як пустелі, Арктика або Антарктика, щоб виготовляти їжу – і так, потенційно одного дня на Марсі або на поверхні Місяця".Пластик є одним з найпоширеніших матеріалів у сучасному світі, завдяки своїй гнучкості та міцності. Але це стає проблемою, коли його потрібно утилізувати, і більшість пластикових виробів потрапляють на смітники, навіть якщо їх можна переробити.Останні дослідження показали успіх у перетворенні пластикових відходів на різні корисні речі – не лише інші пластикові вироби, але й матеріали, пального, навіть ліки. І незабаром ми можемо додати "їжу" до цього списку.Процес, розроблений в SIU, називається окислювальною гідротермальною дисолюцією – по суті, використанням кисню та води під інтенсивним теплом і високим тиском для розщеплення матеріалів на їхні вуглецеві будівельні блоки.Команда використовувала цей процес на поліетилентерефталаті (PET) разом із сільськогосподарськими відходами, такими як стебла кукурудзи та листя, щоб виробити рідкий корм.Цей матеріал потім подається на вирощені дріжджі, які перетворюють його на "поживні харчові суміші". І ось вам тісто для печива.Цей кінцевий продукт може бути технічно їстівним, але, ймовірно, матиме смак і поживний профіль, не кращий за картон.Дослідники створили різні штами дріжджів, щоб перетворювати різні корми на інші харчові інгредієнти, включаючи білки, жири, вітаміни, аромати, барвники та смакові добавки.Ці інгредієнти комбінуються в сире тісто, яке завантажується в 3D-принтер їжі та виводиться по шарам у постійній формі. Нарешті, печиво готується в мікрохвильовій печі, щоб затвердіти в знайомий продукт.На жаль, ніхто ще не мав можливості спробувати його – краще почекати, поки завершаться тести на безпеку. Однак сліпі сенсорні тести показують, що воно має приємний запах і приємну текстуру на дотик."Ми всебічно проаналізували харчові продукти, які ми створили в лабораторії, а також через акредитовані сторонні лабораторії, щоб забезпечити, що печиво µBites не містить токсичних хімікатів, важких металів, алергенів і патогенів", - сказав Джакаді."Ми проводимо симульовані дослідження травлення та інші необхідні аналізи в підготовці до випробувань на людях".Цікавий фактВчені вважають, що перетворення пластикових відходів на їжу може стати важливим кроком у боротьбі з глобальним забрудненням пластиком.

Дослідження, опубліковане в Media and Communication, розглядає практику журналістики, яка слідкує за наукою, де журналісти досліджують питання, такі як зловживання, шахрайство та корпоративна маніпуляція в наукових дослідженнях.Дослідники журналістики Мішель Катандзаро та Луїз Перес-Нето з Автономного університету Барселони в Іспанії поспілкувалися з 15 науковими журналістами з Іберо-Америки (Іспанія, Португалія та Латинська Америка).Журналісти в регіоні зазвичай уникали суперечливих питань, але не ті, з ким спілкувалися Катандзаро та Перес-Нето.Більшість з них змогли вказати на позитивні реальні наслідки своєї роботи, включаючи зміни в регулюванні, визнання помилок, організовані протести та підвищену прозорість.Однак не все так добре. Інтерв'юєри також говорили про труднощі з фінансуванням, тиском часу та політичним втручанням."Стикнувшись із системною проблемою, рішення також має бути системним", - говорить Катандзаро.Журналістика, що слідкує за наукою, є частиною цього, оскільки вона діє як стримуючий фактор для поганих практик.Нові результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, які говорили про розслідувальну журналістику як "охоронця совісті".Дослідження спонукали до дій доступ до внутрішньої інформації, офіційні документи, академічні конференції та події, поради від читачів та ресурси, такі як Retraction Watch – сайт, що веде список статей, які були опубліковані, а потім відкликані.Конкретні приклади роботи, на які посилалися репортери, включали сексуальні домагання в аргентинських наукових центрах, втручання з боку тютюнової та фармацевтичної промисловості в Латинській Америці, а також купівлю афіліацій (для штучного підвищення статусу університету) в Саудівській Аравії."Робота цих професіоналів вказує на зміни в іберо-американській журналістиці, яка історично мала слабші традиції розслідування та висвітлення науки в порівнянні з іншими регіонами світу", - говорить Перес-Нето.Дослідження також підкреслює важливість журналістики, що слідкує за наукою, і виклики, з якими стикаються журналісти при висвітленні цих історій. Це можуть бути психологічний тягар, ворожість з боку науковців та навіть цензура.Журналісти, з якими спілкувалися Катандзаро та Перес-Нето, також усвідомлюють, що критика наукових досліджень та виявлення поганих практик можуть підривати загальну довіру до науки."Хоча журналістика, що слідкує за наукою, може відігравати важливу роль у вирішенні цих проблем, вона також ризикує надати зброю зацікавленим сторонам, які просувають політичні або корпоративні інтереси, що суперечать науковим доказам", - пояснюють дослідники у своїй публікації.Однак розслідувальні наукові журналісти, з якими спілкувалися для дослідження, описали стратегії, які вони використовують, щоб запобігти антинауковому використанню своїх робіт, такі як допомога читачам у розумінні того, як працює науковий процес, і забезпечення правильного контексту для помилкових результатів.Дослідники також мають кілька пропозицій щодо того, як можна забезпечити довгострокове майбутнє журналістики, що слідкує за наукою.Наприклад, надання журналістам можливості проходити спеціальне навчання з науки, щоб вони були більш обізнані та могли перевіряти установи та системи, які постачають наукові дослідження.Катандзаро та Перес-Нето також закликають до більш широкого спектру джерел фінансування для цього типу журналістики та покращення підтримки для штатних репортерів, редакторів та фрілансерів. Це може включати надання журналістам більше часу в завантажених редакціях для проведення глибоких репортажів, які потребують днів, тижнів або років для завершення.Наукові дані та відкриття повинні продовжувати ставати більш прозорими та доступними, пропонують дослідники, через підвищену відповідальність на кількох рівнях: окремих дослідників, академічних установ та урядів.Хоча лише невелика кількість журналістів була опитана для дослідження, їхній досвід паралельний досвіду розслідувальних журналістів, які працюють у Великій Британії та Канаді, які, у ще одному недавньому дослідженні, описали юридичні ризики своєї роботи."Реалізація потенційних історій іноді грає більшу роль у тому, чи вони будуть опубліковані, ніж їхня суспільна важливість, особливо в ресурсно обмежених редакціях", - підсумовує це дослідження.Ясно, що ретельна та етична журналістика є життєво важливою для підтримки стандартів у науці – у що ми дуже віримо.Цікавий фактЖурналістика, що слідкує за наукою, може не лише виявляти зловживання, але й сприяти змінам у законодавстві та підвищенню прозорості в наукових дослідженнях.