Якщо запитати вченого, як життя з'явилося на Землі, він зазвичай почне розповідь з одного з двох місць: з теплого, мінералізованого ставка на поверхні нашої первісної планети або з глибоководного джерела, що викидає теплу, багатогідрогенову рідину через океанське дно.Обидві історії дуже захоплюючі, але лише одна з них має під собою наукове підґрунтя, згідно з новою провокаційною точкою зору геохіміка Бенджаміна Тутоло з Університету Калгарі.Тутоло виклав свою точку зору в рецензованому журналі PNAS."Гіпотези про гідротермальні джерела як місце походження життя настільки вкоренилися в нашій культурі, що багато з нас більше не ставлять їх під сумнів", - сказав Тутоло.Він вважає, що малоймовірно, що життя виникло в гідротермальних джерелах."Це вимагало б, щоб системи працювали так, як ми знаємо, що вони не працюють, і це, очевидно, є фундаментальною проблемою", - зазначив він.Ця критика може викликати хвилі в науковому співтоваристві.Цього року оглядова стаття підтвердила, що глибоководні гідротермальні джерела та їх потенційна роль у походженні життя залишаються "послідовною гіпотезою в гонитві за розумінням того, як живі клітини виникли з екстремальних умов нашої молодої планети".Тутоло погоджується, що ця гіпотеза залишалася послідовною протягом років. Але він стверджує, що вона тепер не відповідає сучасним даним.Сьогодні ми знаємо, що ці глибоководні джерела не є такими лужними, як ми раніше думали, і не містять так багато сірки.Ми також більше знаємо про те, якими були океани Землі майже чотири мільярди років тому, коли життя вперше з'явилося."Застарілі припущення про хімію давніх океанів, здається, зіграли роль", - пояснив він."Наприклад, багато гіпотез про джерела зосереджуються на сульфідних мінералах як каталізаторах примордіальних метаболізмів, але лужні джерела, породи, що їх містять, і давні океани були б практично безсірчаними".Більш того, потужні протонні градієнти, необхідні для гіпотези про походження життя в лужних джерелах, також, ймовірно, не існували.Різниця в кислотності між раннім океаном і лужними джерелами вважається такою, що забезпечила природну хімічну батарею, яка могла б живити реакції, що врешті-решт призвели до виникнення життя.Але високо лужні вимірювання спостерігалися, коли рідини джерел піднімалися на поверхню і охолоджувалися. При температурах і тисках, що спостерігаються в гідротермальних джерелах, рідини є значно менш лужними."Ці проблеми настільки фундаментальні, що гіпотези про гідротермальні джерела як місце походження життя потрібно повернути на початок", - сказав Тутоло."Вони всі покладаються на подібну серію припущень, і ця робота демонструє, що ці припущення є хибними".Чому ж ця гіпотеза збереглася, незважаючи на нові дані, що суперечать їй?Тутоло вважає, що частина проблеми полягає в бажаній надії.Коли люди вперше побачили гідротермальні джерела на дні океану в 1970-х роках, вони були шоковані, виявивши, що темні та непривітні середовища процвітають життям.Протягом наступних кількох десятиліть вчені припускали, що, можливо, екстремальні умови, як ці, колись дали життя нашій планеті.У 2000 році дослідники виявили гідротермальне поле "Загублене місто" поблизу середньоатлантичного хребта.Високі карбонатні димарі цього місця, здавалося, містили відносно тепле, лужне та багатогідрогенове середовище.Це було саме те середовище, яке деякі вчені вважали б місцем, де виникло перше життя на Землі.Гіпотеза про походження життя в лужних джерелах набула популярності. Але, за словами Тутоло, вона залишила реальність позаду."Потрібно було багато років і численні морські експедиції, щоб детально описати багато хімічних характеристик системи Загубленого міста", - сказав Тутоло."Тим часом гіпотези про лужні джерела еволюціонували паралельно і стали все більш несумісними з системою Загубленого міста та її аналогами на давній Землі".Протягом років мало геологів критично ставилися до гіпотези про лужні джерела, стверджує Тутоло. Натомість вони сприймали ці ідеї за чисту монету.Він вважає, що озерні середовища є більш ймовірним місцем походження першого життя на Землі.Декілька проблем залишаються і з цією гіпотезою, визнає він, але дослідження показали, що хімія, що призводить до РНК, білків і ліпідів, могла б відбутися в випарних ставках або озерах.Тутоло підозрює, що якщо ми хочемо знайти життя на інших планетах, шукати докази гідротермальних джерел на Марсі або крижаних місяцях може бути не найкращим варіантом."Мені прикро це говорити, оскільки я зазвичай оптиміст, але я думаю, що ця робота вказує на те, що ми повинні бути набагато більш песимістичними щодо перспектив життя в інших частинах Всесвіту", - сказав Тутоло."Проте, випарні озера можуть виникати на поверхнях планет і місяців, тому це не означає, що Земля є єдиним місцем, де може виникнути життя".Є ще надія.Цю точку зору опубліковано в PNAS.Цікавий фактГідротермальні джерела були відкриті в 1977 році, і з того часу вчені вважають, що вони можуть бути важливими для розуміння походження життя на Землі.

Чи знайома ситуація: щойно прийшов з прогулянки під зливою, а улюблені кросівки хлюпають? Завтра вони знову потрібні, а батарея чи фен – це майже гарантована смерть для клею та форми взуття. І тут починається відчай: невже доведеться взувати вологі, ризикуючи застудитися або заробити неприємний запах? Насправді, вирішення цієї проблеми чекає вас на кухні та серед макулатури. Виявляється, що сушити кросівки ефективно, безпечно та швидко можна за допомогою дуже простих, але перевірених методів, які не вимагають електрики і зберігають життя вашому взуттю. Про це пише Pixelinform. Чому газети та рис – ваші найкращі друзі (і чому це працює) Забудьте про радикальні методи на кшталт батареї чи прямого сонячного проміння, які лише руйнують взуття. Секрет ефективності газет і рису криється у фізиці. Папір, а точніше його целюлозні волокна, має унікальну капілярну структуру: вода піднімається по цих “трубочках” з тканини кросівка прямо в папір, ніби по соломинці. Не просто випаровування, а активне витягування вологи! Одна лише сторінка може ввібрати до 5 мілілітрів води, а цілий оберемок – в рази більше. Тут є нюанс: для світлих кросівок краще брати білий папір або паперові рушники, щоб уникнути перенесення друкарської фарби на ніжну тканину. Що ж до рису, то він, завдяки пористій структурі крохмалю, може поглинати до 40% вологи від своєї ваги, працюючи як чудовий осушувач повітря у замкнутому просторі кросівка. Електричні сушарки, звісно, зручні, але не завжди доступні, та й висока температура здатна деформувати підошву та розклеїти взуття. Пам’ятайте, для шкіряного взуття ідеальна температура для сушіння – кімнатна, тобто близько +20…+25ºC, щоб уникнути розсихання та тріщин. Техніка “забили й забули” – але з важливими нюансами Перш ніж братися за газети, зробіть важливий крок: витягніть устілки та розшнуруйте кросівки, а краще – зовсім вийміть шнурки. У цих елементах накопичується величезна кількість вологи, тому їх варто сушити окремо. Потім беріть газети (або білий папір для світлих моделей, як вже згадувалося), жмакайте їх у щільні кульки розміром з кулак і максимально щільно забивайте ними всередину кросівка – носок, п’ятка, всі порожнини мають бути заповнені. Можна навіть обернути взуття зовні кількома шарами газети та закріпити гумкою. Далі залишається поставити кросівки у сухе, тепле місце, але точно не на гарячу батарею – краще поруч на стілець або на підлогу. Найважливіший момент: цей папір потрібно міняти! Мокра газета перестає вбирати вологу вже за 2-4 години, перетворюючись на своєрідний бар’єр. Тому, щоб кросівки висохли повністю, папір слід замінювати в міру намокання. Зробіть це хоча б раз – через 2-3 години після першої закладки, а якщо є можливість – двічі за ніч. Це забезпечить висихання на 90-95% вже до ранку. Коли рис і сіль рятують найскладніші куточки Іноді газети не можуть дістатися до всіх закутків взуття, особливо до носка або вузьких місць. Ось тут на допомогу приходить рис, а також його менш очевидні побратими. Насипте сирий рис (круглий, кажуть, краще) у бавовняні шкарпетки або марлеві мішечки – по 100-150 грамів на кожен кросівок. Помістіть ці мішечки всередину взуття, поверх газет або замість них. Рис чудово поглинає вологу з повітря всередині. Через 4-6 годин він сам набухне та стане вологим. Якщо додати до рису сіль (приблизно 1 частина солі на 10 частин рису), гігроскопічність суміші зросте ще на 20-30%. Тільки переконайтеся, що сіль не контактує безпосередньо з тканиною взуття – використовуйте мішечок. А ще, якщо рису немає під рукою, можна спробувати інші абсорбенти: розігріту на сковороді кухонну сіль або навіть наповнювач для котячого туалету – також насипавши їх у шкарпетки. Якщо ж потрібна турбо-сушка для делікатних матеріалів, таких як шкіра чи замша, і є 3-5 годин, то силікагель – неперевершений варіант. Він швидко втягує вологу, і його, до речі, можна багаторазово використовувати, просто просушуючи після кожного застосування. Сучасні підходи та чого точно не варто робити Хоча старі добрі газети та рис залишаються вірними помічниками, світ не стоїть на місці. Останнім часом з’явилися компактні USB-сушарки для взуття, які споживають мінімум енергії (до 10 Вт) і можуть працювати навіть від павербанка, що дуже зручно в дорозі чи в умовах відключень. Такі пристрої підтримують безпечну температуру близько 50°C, сушачи взуття зсередини, не деформуючи матеріали. А деякі моделі навіть оснащені УФ-лампами, які не лише сушать, але й дезінфікують, усуваючи неприємні запахи та запобігаючи розвитку грибка. Проте, якщо цих гаджетів немає, важливо пам’ятати про табу. Ніколи не сушіть кросівки на батареї, під прямим палючим сонцем чи в гарячій воді – це може зруйнувати клей, деформувати підошву та верхній матеріал. Не забивайте газети занадто щільно, щоб не змінити форму взуття. І ні в якому разі не сипте сирий рис прямо у кросівок без мішечка – він застрягне у швах, і витрусити його буде тим ще випробуванням. Відповіді на ваші “а якщо..?” Скільки разів потрібно міняти газети за ніч, щоб кросівки точно висохли? Мінімум один раз – через 2-3 години після того, як ви їх заклали. Цього часто достатньо для взуття середньої вологості. Якщо кросівки промокли наскрізь, то оптимально замінити папір двічі: перед сном і ще раз через 4-5 годин, якщо є можливість. Це забезпечить майже повне висихання. Чи можна використовувати газети для сушіння шкіряних кросівок? Так, можна, але з обережністю. Газета не деформує шкіру, якщо не набивати її занадто щільно. Пам’ятайте, що шкіра сохне повільніше, тому міняйте газети частіше – кожні 2-3 години. Щоб прискорити процес і зберегти якість, можна додатково покласти всередину мішечки з рисом. Завжди уникайте фена та батареї для шкіри – вона від цього тріскається. Чи допоможе рис, якщо просто насипати його в кросівок без мішечка? Рис дійсно вбиратиме вологу навіть без мішечка, але це створить вам іншу проблему: зернятка застрягнуть у швах та під устілкою, і витрусити їх буде дуже складно. Тому завжди використовуйте тканинний мішечок або шкарпетку. Також не тримайте сирий рис у взутті більше ніж 6-8 годин, особливо у вологій і теплій атмосфері – він може почати проростати. Повернулися додому з мокрими кросівками? Не впадайте у відчай. Ваші кухонні запаси та стара газета – це потужна зброя проти вологи. Використовуйте ці прості хитрощі, міняйте папір, додавайте рис – і вже зранку ви зможете взути сухі, неушкоджені кросівки, готові до нових пригод. Це не магія, а фізика – і вона працює. Спробуйте! Як висушити кросівки за ніч без сушарки: 5 хитрощів і неочікувані помічники читайте на сайті Pixel.inform.

Bentley готується до повного переходу на електрику з серйозною заявкою. Новий Torcal не лише стане першим серійним електромобілем компанії, але й позиціонується як найпотужніший та найшвидший у прискоренні серійний Bentley, який коли-небудь був створений.Повне розкриття нового електричного SUV заплановано на 23 вересня 2026 року, а перші автомобілі очікуються у 2027 році як моделі 2028 року.Bentley Torcal стане флагманом продуктивності маркиДля порівняння, поточний Continental GT Speed виробляє 771 к.с. (575 кВт). Torcal, за очікуваннями, перевищить цю потужність.Попередні дані вказують на те, що двомоторна система повного приводу вироблятиме понад 838 к.с. (625 кВт) і близько 1 001 Нм (738 фунт-фут) крутного моменту. Остаточні виробничі показники ще не підтверджені, але Bentley вже заявила, що Torcal буде найпотужнішою та найшвидшою моделлю в історії марки.Це підвищує ймовірність того, що SUV Bentley зможе розганятися до 100 км/год за дві секунди, хоча офіційні дані про прискорення доведеться чекати до розкриття серійної версії.Вражаюча продуктивність без звичайної драми електромобілівBentley не зацікавлена в тому, щоб Torcal відчувався як традиційний високопродуктивний електромобіль, який видає всю свою потужність в одному різкому сплеску.Натомість інженери описують підхід як беззусильний прогрес.Ідея полягає в тому, щоб забезпечити величезне прискорення, зберігаючи спокійний, вишуканий характер, який очікується від Bentley. Замість того, щоб змушувати пасажирів відчувати, ніби їх вистрілили з катапульти, потужність Torcal налаштовується так, щоб відчуватися плавно і контрольовано.Це має сенс для бренду. Величезні резерви крутного моменту завжди були частиною ідентичності Bentley, тому електрична силова установка, безумовно, підходить цій філософії.Приблизно 600 км запасу ходу та зарядка 400 кВтПродуктивність - це лише половина історії.Bentley націлюється на приблизно 600 км запасу ходу за циклом WLTP, а його високо напружена електрична архітектура підтримуватиме швидку зарядку постійним струмом до 400 кВт.При достатньо потужному зарядному пристрої Bentley стверджує, що близько 161 км (100 миль) запасу ходу можна буде додати приблизно за сім хвилин.Зарядка з 10 до 80 відсотків очікується менш ніж за 20 хвилин, що робить Torcal одним з найшвидших у зарядці розкішних електричних SUV, коли він надійде в серійне виробництво.Дуже інший інтер'єр BentleyBentley вже дозволила ближче ознайомитися з інтер'єром Torcal через демонстрації прототипів.Великий вигнутий дисплей є центральним елементом приладової панелі, але компанія все ще надає велику увагу матеріалам, майстерності та атмосфері, а не перетворює салон на один великий екран.Одним з цікавих нововведень є Curation Engine. Ця система регулює елементи, такі як освітлення, клімат-контроль та аудіо, залежно від вибраного середовища, з режимами, такими як Bentley, Comfort і Sport.Також є рішення для тих, хто хвилюється, що електричний Bentley може бути занадто тихим.Bentley співпрацювала з музикантами, щоб розробити те, що вони називають Bentley Dynamic Symphony. Замість того, щоб просто відтворювати фальшивий звук двигуна через динаміки, система має на меті створити унікальний саундтрек, який реагує на продуктивність Torcal.Чи оцінять це традиціоналісти, ще належить з'ясувати.Електричне майбутнє Bentley починається з TorcalTorcal стане четвертою моделлю Bentley, приєднавшись до Continental GT, Flying Spur і Bentayga.Більш важливо, він представляє перший повністю електричний серійний Bentley і важливий крок у зміні стратегії електрифікації компанії.Плани Bentley значно змінилися за останні кілька років. Компанія більше не поспішає до повністю електричного асортименту на шкоду моделям з двигунами внутрішнього згоряння та гібридним моделям, але Torcal залишається центральним елементом її майбутнього.Це означає, що електричний SUV матиме незвичайну задачу. Він повинен переконати традиційних клієнтів Bentley, що тиша та батарейна потужність можуть забезпечити таке ж відчуття беззусильної продуктивності, яке раніше асоціювалося з величезними двигунами W12 та V8.Цікавий фактВідомо, що Bentley Torcal стане першим повністю електричним автомобілем марки, що підкреслює зростаючу тенденцію до електрифікації у автомобільній промисловості.

Тунець, який часто використовують для приготування суші або консервування, може бути заражений паразитами частіше, ніж ми думаємо.Вчені з Федерального університету Санта-Катарини на півдні Бразилії проаналізували 53 риби, виловлені в місцевих водах, і виявили, що майже всі вони були заражені червами.Згідно з коротким повідомленням, опублікованим у Ocean and Coastal Research, дослідницька група підрахувала більше 1600 маленьких червів у загальному.Використовуючи потужні мікроскопи, вони виявили, що нирки та серце були єдиними органами, вільними від паразитів у кожній рибі.В іншому випадку, черви та їхні ознаки були всюди.З 53 риб, 96% були інфіковані паразитами.Кишківник був найбільш зараженим органом, за ним йшли м'язи – зокрема, та частина, яку ми їмо – і шлунок."Ці результати підкреслюють важливість санітарного контролю," - підсумували автори дослідження, "і наголошують на важливості термінового видалення внутрішніх органів, щоб уникнути міграції личинок з внутрішніх органів до м'язів."Дослідження з Бразилії є невеликим і охоплює лише один момент часу, але воно свідчить про те, що тунець у цьому регіоні зазвичай є носієм двох родів червів: Trypanorhyncha та Anisakis.Паразити та риби еволюціонували, щоб співіснувати в світових океанах, тому не дивно, що їх знаходять у тунці.Цікаво, скільки червів було в кожному з цих зразків і як широко вони були розподілені серед органів.Вид тунця, проаналізований у дослідженні, відомий як тунця-скіпджек, океанічний боніто або катсуо (Katsuwonus pelamis), залежно від того, де ви знаходитесь у світі, і має високу комерційну цінність.Це найбільш поширений вид тунця в Бразилії і, у 2022 році, третій за обсягом виловлений морський вид у світі. Того року було виловлено та продано 3,1 мільйона тонн тунця-скіпджека.Хто знає, скільки паразитів несли кожна з цих риб.Тунець, що продається для споживання, зазвичай ретельно перевіряється обробниками морепродуктів і шеф-кухарями суші, і видимі паразити, на щастя, видаляються. Але правда в тому, що деякі маленькі істоти неминуче проходять повз наші захисні механізми.Дослідники в США вивчають червів, прихованих у прострочених консервних банках риби, щоб відстежити кількість паразитів.Перш ніж хтось почне викидати свої консерви з рибою, варто зазначити, що випадкове зараження людини личинками Trypanorhyncha є рідкісним, і не всі види Anisakis вважаються причинами захворювань у людей.Коли їх вбивають під час процесу консервування, більшість паразитичних червів безпечні для людей.Однак, якщо їх вжити в сирій або недосмаженій рибі, деякі види можуть прикріпитися до стінки кишечника людини і викликати шлунково-кишкові симптоми, такі як біль у животі, блювота, нудота або діарея.Навіть якщо ці паразити не завдають шкоди, знайти черва в банці з тунцем достатньо, щоб відвернути деяких споживачів."Окрім їхнього потенційного впливу на здоров'я людини," - пояснюють дослідники, "паразити можуть знизити ринкову вартість морепродуктів через наслідки для безпеки та якості їжі, зменшуючи довіру споживачів і викликаючи економічні втрати для риболовецької промисловості."Паразити часто вважаються агентами хвороб, але Челсі Вуд, паразитолог з Університету Вашингтона, каже, що їхня присутність може бути й добрим знаком."Всі вважають, що черви в вашій рибі – це ознака того, що щось пішло не так," - сказала Вуд у 2025 році."Але життєвий цикл анісакида інтегрує багато компонентів харчового ланцюга. Я вважаю, що їхня присутність є сигналом того, що риба на вашій тарілці походить з здорової екосистеми."На даний момент неможливо сказати, чи є така кількість паразитичних червів у тунці нормальною.Досліджень щодо цих рибних паразитів мало, незважаючи на їхнє значення для рибальства у всьому світі.У 2020 році дослідники з Університету Вашингтона виявили докази того, що черви Anisakis у сирих морепродуктах зросли в 280 разів з 1970-х років.В середньому, вони пояснили, ми перейшли від того, щоб знаходити менше одного черва на кожні 100 виловлених риб до більше одного черва на кожну виловлену рибу.Але це не обов'язково погано для нас або морської екосистеми.Паразити, такі як Anisakis, також заражають риб, кальмарів, китів і дельфінів. Їхня мета – не потрапити до людей."Моя інтуїція підказує, що це пов'язано з покращеннями, які ми зробили в охороні морських ссавців," - сказала Вуд ScienceAlert у 2020 році."Часовий проміжок нашого дослідження безпосередньо збігається з моментом, коли набули чинності кілька важливих законодавств щодо морських ссавців, таких як Закон про захист морських ссавців 1972 року та мораторій Міжнародної комісії з китобійного промислу на комерційне китобійство, який набув чинності в 1980-х роках."Більше досліджень потрібно провести, щоб відстежити паразитів не лише біля узбережжя Бразилії, але й в інших ключових риболовних регіонах світу, щоб краще зрозуміти, як вони справляються в умовах швидко змінюваного світу.На даний момент середньому споживачеві риби слід взяти до уваги слова Вуд, дослідниці, яка добре знайома з реальністю вживання риби."Якщо я чесно скажу вам, то в усьому, що ви їсте, є черви," - сказала Вуд аудиторії в акваріумі Сіетла в 2020 році."Але приготування їжі вбиває безліч паразитів, які ми знаходимо в нашій їжі, і лише коли ми їмо сирі або недосмажені продукти, ми стикаємося з живими та інфекційними паразитами."Крім того, вона додала: "коли ви їсте цих паразитів, ви стаєте частиною природного циклу, який пов'язує планктон, рибу, китів і вас."Як… заспокійливо.Дослідження опубліковане як коротке повідомлення в Ocean and Coastal Research.Цікавий фактТунець-скіпджек є найбільш виловлюваним видом тунця у світі, і в 2022 році його виловили 3,1 мільйона тонн.

Lamborghini Revuelto існує лише кілька років, але компанія вже готує наступну еволюцію свого гібридного флагмана V12.Після появи потужної версії Revuelto SV, увага природно переходить до можливого SVJ. Проте, схоже, Lamborghini спочатку працює над чимось іншим, оскільки прототип оновленого Revuelto вже помічений під час тестування.Цей оновлений суперкар, відомий як Revuelto Mk2, очікується у 2028 році, і перші зображення свідчать про те, що зміни можуть бути більш значними, ніж зазвичай для середньоциклового оновлення.Остріший передній кінець RevueltoПрототип, сфотографований Девідом Суарезом, демонструє кілька помітних змін, незважаючи на те, що він все ще на ранній стадії розробки.Спереду Revuelto, здається, отримав більш тонкі фари, які надають носу більш агресивного вигляду. Характерна Y-подібна світлодіодна підсвітка залишається, хоча вона інтегрована в перероблену передню частину.Бампер також, здається, був перероблений, що може свідчити про зміни, спрямовані на покращення охолодження та аеродинамічної ефективності, а не лише на оновлення стилю.Значні зміни з боківМожливо, найцікавіші зміни можна знайти далі назад.Характерні плаваючі бруси поточного Revuelto, здається, зникли. Натомість з'явилися значно ширші задні частини, що створює більш м'язистий профіль ззаду автомобіля.Також, здається, з'явився додатковий повітрозабірник над основним бічним отвором. Враховуючи величезні вимоги до охолодження гібридного двигуна V12 Lamborghini, ці зміни можуть мати функціональне призначення, а не бути частиною нового дизайну.Задня аеродинаміка була переробленаІнженери Lamborghini також активно працювали над задньою частиною Revuelto.Додаткові вентиляційні отвори з'явилися в задньому бампері, тоді як знайомий піднятий задній спойлер залишається. Проте його зв'язок з центральною вихлопною системою змінився, і він більше не слідує тій же шестикутній темі, що й у поточному виробничому автомобілі.Диффузор також був модифікований. У поточному Revuelto використовується чотири помітні вертикальні елементи, тоді як у прототипі їх кількість зменшено до трьох.У сукупності ці модифікації свідчать про те, що Lamborghini розглядає більше, ніж просте косметичне оновлення. Охолодження, управління повітряними потоками та аеродинамічна продуктивність, здається, отримують увагу.Що з гібридним двигуном V12 Revuelto?Тут ситуація стає менш зрозумілою.Наразі немає надійної інформації про те, що Lamborghini планує під кузовом. Стандартний Revuelto вже поєднує атмосферний двигун V12 об'ємом 6,5 літра з трьома електродвигунами, тоді як нещодавно представлений Revuelto SV ще більше розвиває цю концепцію.Чи отримає facelift додаткову потужність, перероблені електродвигуни, більшу батарею або інші зміни в гібридній системі, поки що невідомо.Оскільки оновлена модель, за повідомленнями, ще приблизно за два роки, у Lamborghini залишається багато часу для розробки.Очікується Lamborghini Revuelto Mk2 у 2028 роціПоточна інформація вказує на дебют facelifted Revuelto у 2028 році.Це поставить оновлення приблизно на півдорозі через життєвий цикл флагмана і потенційно залишить місце для ще більш екстремальної моделі пізніше.SVJ залишається очевидною можливістю, враховуючи історію Lamborghini, але наразі, здається, що звичайний Revuelto першим у черзі на суттєве оновлення.Очікуйте, що з розвитком до 2028 року з'являться нові прототипи.Цікавий фактВідомо, що Lamborghini Revuelto SV встановив рекорд на трасі Hockenheimring, демонструючи вражаючу продуктивність для серійних автомобілів.

Старіння неминуче, але воно не є однорідним процесом. Ми можемо думати, що старіння відбувається поступово, але нове дослідження показує, що це більше схоже на мозаїку, зшиту гормональними сигналами.Нове дослідження, опубліковане в Nature Aging, вивчило структурні зміни в десятках тканин людини і виявило, що різні частини тіла старіють з різною швидкістю.Деякі починають змінюватися швидко вже в 30 років. Інші залишаються відносно стабільними до менопаузи у жінок. А ще інші проходять через два чітких етапи прискореного старіння.Це означає, що немає єдиного процесу старіння, який відбувається в організмі. Замість цього різні органи можуть мати свої власні часові графіки старіння, і різні системи органів можуть впливати одна на одну.Дослідницька група, очолювана комп'ютерним біологом Санжу Сінхою, розробила систему PathStAR для аналізу мікроскопічної структури тканин на звичайних патологічних зображеннях.Вчені застосували аналіз PathStAR до зображень більше 25 000 постмортемних зразків тканин від 970 донорів віком від 21 до 70 років, охоплюючи 40 різних типів тканин.Артерії були одними з перших органів, які почали старіти, з найшвидшими змінами в структурі в 30 років. Це збігалося з патологічними записами, які показували, що раннє утворення бляшок в артеріях також різко зростало в цьому десятилітті.Люди, у яких артерії показували прискорене старіння, також частіше страждали на атеросклероз.Система репродукції у жінок старіла по-іншому. Матка і піхва залишалися відносно стабільними в молодості, а потім показували найбільші зміни в структурі в 50-х роках, під час переходу до менопаузи.Дослідники виявили, що тканини яєчників показували сплеск старіння в 35-40 років і ще один в 55-60 років, що відповідає періоду після менопаузи.Ці зміни супроводжувалися запаленням, зниженням енергії, клітинною проліферацією та системами контролю якості клітин.Розуміння того, як старіють органи та системи, може змінити наше уявлення про втручання, спрямовані на уповільнення старіння. Можливо, доцільніше буде націлюватися на конкретні органи в періоди, коли вони найбільш вразливі.Цікавий фактДослідження показало, що більше половини тканин, які вивчали, слідували структурному старінню яєчників, що свідчить про те, що яєчники можуть бути своєрідним «пейсмекером» для старіння всього організму.

Дослідники виявили, що кістковий мозок черепа може бути пов'язаний з хронічним болем. Раніше вважалося, що імунні клітини, які виробляються в кістковому мозку, переміщуються до мозку, коли він потребує захисту від травм або інфекцій.Однак у 2018 році вчені виявили, що череп містить таємний шлях. Вони знайшли докази маленьких, прихованих каналів, які з'єднують кістковий мозок черепа з оболонкою мозку, що свідчить про те, що череп має свої власні надзвичайні трубопроводи для імунних відповідей.З тих пір ми дізналися більше про ці таємничі зв'язки між кістковим мозком черепа та мозком, і нові дані свідчать про те, що цей центр імунної активності може також бути залучений до захворювань.Кістковий мозок черепа, за даними дослідження, опублікованого в Science Translational Medicine, також відіграє значну роль у людей, які страждають на хронічний біль.Дослідники проаналізували ПЕТ/МРТ сканування мозку 125 дорослих з хронічним болем (88 людей з хронічним болем у спині та 37 з остеоартритом коліна) і порівняли їх зі скануваннями мозку 22 здорових учасників, які виконували роль контрольної групи.Результати показали, що учасники з хронічним болем мали вищі рівні білка TSPO в значних частинах черепа в порівнянні зі здоровими контролями, з помітними збільшеннями в лобовій та тім'яній областях черепа.Вищі сигнали TSPO в даних ПЕТ були пов'язані з більшою інтенсивністю болю та впливом болю на повсякденне життя, про що повідомляли учасники в анкетах.Дослідники також виявили різні показники, що пов'язують рівні TSPO з тривогою, депресією та навантаженням від болю.Кістковий мозок черепа може бути пов'язаний з хронічним болем, і це відкриття може змінити наше розуміння болю та імунної відповіді.Цікавий фактДослідження показали, що активність імунних клітин у кістковому мозку черепа може бути пов'язана не лише з болем, але й з такими захворюваннями, як Альцгеймер та депресія.

У темряві водної колони, глибоко під морем, існує ціла екосистема. Під тиском, температурою та умовами освітлення, які є вкрай неприязними для людей, життя знайшло безліч способів адаптуватися.У новому відео вчені Інституту досліджень акваріуму Монтерей Бей (MBARI) зафіксували рідкісну зустріч з одним з найстрашніших: кальмаром Magnapinna, його дивні плавники та довгі відростки з'являються з чорної безодні батипелагічної зони.Це перше підтверджене спостереження цього невловимого створіння в Північно-Східному Тихому океані."Спочатку я могла бачити лише кінчики того, що виглядало як тонкі щупальця, тому я думала, що це медуза, але коли на екрані з'явилися 'лікті', я зрозуміла, що це щось справді особливе," - розповіла глибоководна екологиня MBARI Олівія Соарес Перейра."Magnapinna - це один з небагатьох, якщо не єдиний, глибоководний кальмар з такими тонкими, довгими руками та щупальцями, які можуть згинатися таким чином."Зустріч відбулася 7 серпня в умовах, які є неприязними для людей, коли дослідницька команда використовувала дистанційно керований апарат Doc Ricketts для обстеження морського дна поблизу підводного хребта Девідсона, на узбережжі Центральної Каліфорнії.На глибині 3,277 метрів (близько 10,751 футів) кальмар зависав над брудним морським дном, м'яко коливаючи своїми величезними плавниками, в той час як його вісім рук і два щупальця звисали вниз. Використовуючи лазерну вимірювальну систему ROV, дослідники оцінили, що тварина мала близько 1,25 метра від верхньої частини тіла до кінців рук.Великі кальмари є одними з найелusive cephalopods, відомих науці. Лише близько 70 з них коли-небудь спостерігали або збирали, що залишає величезні прогалини в нашому розумінні навіть їхньої базової біології."Насправді ми знаємо дуже мало про великих кальмарів," - сказала Соарес Перейра."Згідно з поведінкою інших глибоководних кальмарів, вчені вважають, що вони зависають над морським дном, щоб пасивно ловити здобич, яка прилипла до їхніх щупалець. 'Ліктьова' поза може бути частиною цієї поведінки, утримуючи руки та щупальця в розширеному стані, не заплутуючи їх."Цікавий фактВеликі кальмари можуть жити на глибинах до 6,212 метрів (майже 4 милі) під водою, що робить їх одними з найглибших відомих кальмарів у світі.

Одне з найбільших питань, яке може поставити людина, це: "Що робить мене мною?" Ідентичні близнюки мають майже однакову генетику, але можуть розвивати зовсім різні особистості – це ідеальний приклад того, що ДНК не є вироком.Проте, частина того, ким ви є, дійсно закладена в А-Т-Ц-Г. Питання не в тому, чи пов'язані ДНК та особистість, а в тому, наскільки сильно.Нещодавнє велике генетичне дослідження п'яти основних рис особистості виявило понад тисячу генетичних варіантів, пов'язаних з тим, як ми думаємо, відчуваємо і діємо.Але це не означає, що вчені можуть визначити вашу особистість за шматочками ДНК. Результати не працюють на індивідуальному рівні; скоріше, генетика може виявити закономірності в особистості серед популяцій."Якщо ми хочемо дізнатися про особистість людини на індивідуальному рівні, генетика не є дійсно продуктивним шляхом; ми можемо просто виміряти особистість і отримати дуже чітку картину, гени не додадуть нічого", - сказав генетичний епідеміолог Мішель Нівард з Університету Бристоля, один з авторів дослідження."Гени пропонують нам спосіб зв'язати особистість, в цілому, з усіма іншими результатами, які ми коли-небудь вивчали за допомогою геномних асоціативних досліджень".Дослідження, проведене психологом Тедом Швабою з Університету штату Мічиган, було опубліковане в Nature. Психолог Елліот Такер-Дроб з Університету Техасу в Остіні є співавтором.Щоб краще зрозуміти генетичний внесок, Нівард і його колеги об'єднали дані про особистість і генетику з 46 когорт, найбільший аналіз охоплював близько 1,14 мільйона людей.Вони зосередилися на п'яти основних рисах – п'яти широких вимірах, які психологи використовують для опису особистості: екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, невротизм і відкритість до досвіду.Потім вони провели геномні асоціативні дослідження, шукаючи генетичні варіанти, які постійно з'являлися разом з відмінностями в цих рисах особистості.Важливо, що вони не очікували знайти єдиний визначальний "ген екстраверсії" або "ген невротизму". Особистість набагато складніша з генетичної точки зору."Ми знали, що знайдемо багато варіантів, що також означає, що окремі варіанти мають дуже-дуже малий вплив на особистість", - пояснив Нівард."Звичайно, немає генів з ефектом, який можна помітити на індивідуальному рівні, як це існує для таких результатів, як хвороба Альцгеймера".Аналіз виявив 1260 провідних генетичних варіантів, пов'язаних з п'ятьма основними рисами особистості, включаючи 824, які раніше не були з ними пов'язані.Але навіть з такою кількістю залучених генетичних варіантів, ДНК пояснює лише помірну частину відмінностей в особистості між людьми, виявили дослідники.Згідно з дослідженням, генетична варіація, зафіксована в дослідженні, становила близько 7,4 до 10,6 відсотка цих індивідуальних відмінностей.І знання генетичних варіантів людини не було особливо корисним для прогнозування їхньої особистості. Коли дослідники використовували генетичну інформацію для найкращих прогнозів у різних групах, вони могли пояснити менше 4 відсотків варіації в особистості.Це свідчить про те, що гени дійсно мають певний вплив, але вони ще далеко не розкривають всю історію."Наші гени явно впливають на наші особистісні схильності", - сказав Нівард. "Ми можемо врахувати частину цих генетичних ефектів, але також є значні екологічні причини особистості, які в сукупності пояснюють більшість індивідуальних відмінностей".І тут виникає ще одна проблема. Люди дуже складні, і їх сильно формують середовище, харчування та культура. Як визначити, що особистість впливає на генетику, а не на зовнішні фактори?Один зі способів – це подивитися на сім'ї.Дослідники порівняли братів і сестри, а також двійнят, які ділять багато сімейного середовища, але успадковують різні комбінації генів своїх батьків. Якщо генетичний варіант, пов'язаний, скажімо, з екстраверсією, також передбачає, який брат або сестра є більш екстравертованим, тоді спільне виховання є набагато менш імовірним поясненням.І це, в принципі, те, що вони знайшли: генетичні ефекти на особистість в межах сімей були майже ідентичні тим, що були виявлені між незнайомими людьми.Але не всі аналізи були настільки послідовними і чіткими. Генетичні патерни, пов'язані з доброзичливістю, значно варіювалися серед різних груп, що вивчалися."Доброзичливість, риса особистості, що характеризується добротою, співчуттям, співпрацею, теплом, чесністю, прямотою та уважністю, на відміну від егоїзму, нещирості та нульової суми, не вимірює одне й те саме в різних культурах, когорт і вікових групах", - сказав Нівард.Відмінності можуть бути просто наслідком опитувань, які підкреслюють різні аспекти доброзичливості, зазначив Нівард. Але вони також можуть відображати справжні культурні відмінності в тому, що формує цю рису – щось, що вимагатиме подальших досліджень для розгадки.Але дослідження може виявитися корисним у місцях, де особистість перетинається з іншими аспектами нашого життя.Наприклад, дослідники виявили генетичні зв'язки між екстраверсією та ризиком зараження COVID-19 на початку пандемії, що потенційно відображає більшу потребу в соціальному контакті серед більш екстравертованих людей.Особистість сама по собі раніше була пов'язана з ймовірністю участі людини в виборах. Вчені навіть пов'язали риси особистості з довголіттям.Зрештою, генетика особистості пропонує дослідникам ще один інструмент для розуміння того, як особистість формує наші вибори, поведінку та здоров'я – а не спосіб прочитати, ким є людина, з її ДНК."Я б не хотів, щоб люди думали, що генетика визначає їхню особистість, або що їхня індивідуальна особистість вимірюється через їхній геном", - сказав Нівард."Якщо ви хочете дізнатися більше про свою особистість у порівнянні з іншими, пройдіть один з багатьох безкоштовних тестів онлайн, і ви дізнаєтеся набагато більше!"Дослідження було опубліковане в Nature.Цікавий фактДослідження показали, що особистість може впливати на ймовірність участі в виборах, а також на тривалість життя.

Сучасний BMW X7 наближається до завершення свого життєвого циклу, але LARTE Design надала цьому флагманському SUV переконливу причину не виглядати застарілим найближчим часом.Їхня нова програма LARTE PERFORMANCE для G07 X7 виходить за межі звичайних карбонових доповнень. Розроблена в Німеччині, програма включає кольорові компоненти з сухого карбону, які суттєво змінюють зовнішній вигляд SUV, зберігаючи при цьому заводські точки кріплення та функціональність.Оскільки BMW швидко впроваджує технології та елементи дизайну нової класу у свою лінійку, дні X7 в його нинішньому вигляді, безумовно, обмежені. Відповідь LARTE полягає в тому, щоб перетворити існуючий G07 на щось набагато більш індивідуальне.Нова ідентичність для BMW X7BMW представила оновлений X7 у 2022 році, що стало одним з найбільш драматичних візуальних змін моделі з моменту її запуску. Оновлення включало суперечливу розділену конструкцію фар, перероблену передню частину та суттєві оновлення салону.Однак задня частина залишилася значно більш знайомою.LARTE Design зосередилася на обох кінцях SUV, створивши пакет, що має на меті зробити X7 менш схожим на модифіковану заводську модель і більше на самостійний дизайн.Ззаду з'явився новий карбоновий дифузор, додаткові елементи заднього бампера з аеродинамічними лопатями та спойлер на даху. Разом ці компоненти надають великому SUV більш агресивний вигляд, не змінюючи його основну структуру.Карбоновий капот змінює передню частинуМабуть, найбільша трансформація відбувається завдяки капоту.Замість того, щоб просто встановити карбонову накладку на оригінальну панель, LARTE повністю замінює заводський капот. Новий компонент виготовлений з 100% сухого карбону і має виражене скульптурне оформлення та інтегровану вентиляцію.Він кріпиться за допомогою існуючих точок кріплення X7, що означає, що не потрібно вносити структурні зміни.У поєднанні з переробленою обводкою решітки, накладкою переднього бампера, спліттером та верхніми вставками бампера, новий капот надає X7 помітно більш цілеспрямований вигляд.Кольоровий карбоновий волокно в центрі увагиДва демонстраційні автомобілі показують, як драматично може змінитися характер пакету в залежності від специфікації.Один X7 поєднує оливкову зелену обробку з відповідним зеленим сухим карбоном. Замість того, щоб контрастувати з фарбою, карбонові компоненти зливаються з загальним оформленням, створюючи майже безперервний вигляд від капота до заднього дифузора.Другий автомобіль демонструє протилежний підхід.Тут фіолетове карбонове волокно поєднується з перлово-білим фарбуванням, навмисно підкреслюючи кожен модифікований компонент. Незвичний колір інтегрується під час виробництва карбону, а не просто наноситься на готову поверхню.Традиційний чорний карбон також залишається доступним для клієнтів, які бажають більш звичного вигляду.Десять компонентів складають пакетПовна програма зовнішнього оформлення складається з десяти основних компонентів:Капот з сухого карбонуОбводка решіткиНакладка переднього бампераСпліттерВерхні вставки переднього бампераКарбонові кришки дзеркалПідкладки бічних порогівНакладки заднього бампера з аеродинамічними лопатямиСпойлер на дахуЗадній дифузор з сухого карбонуLARTE також пропонує окремо ковані колеса діаметром 23 дюйми.Важливо, що установка не вимагає різання кузова або внесення структурних змін. Компоненти використовують оригінальні точки кріплення, а системи паркувальних датчиків, камер та заводських систем допомоги водієві залишаються функціональними.Сумісність з моделями BMW X7 з 2022 по 2026 рікПакет розроблений для оновлених моделей BMW X7 G07, вироблених з 2022 по 2026 рік, і може бути встановлений як на Luxury, так і на M Sport версії.Відсутність постійних структурних змін також має привабити власників, які хочуть суттєво змінити зовнішній вигляд без кардинальних змін під капотом.Розроблено та виготовлено в НімеччиніРозробка програми X7 відбувалася на підприємстві LARTE Design в Еркраті, поблизу Дюссельдорфа, Німеччина.Процес включає 3D-сканування, CAD-розробку, моделювання з глини, виробництво карбону та ручну обробку.Цей проект представляє те, що компанія називає своїм підходом Customization Level 2, де персоналізація виходить за межі змінних елементів обробки і поширюється на основні замінні компоненти, такі як капот.Поєднання кольору карбону з фарбою автомобіля також дозволяє клієнтам розглядати ці два матеріали як частину єдиного зовнішнього дизайну, а не вибирати обробку карбону як післядумку.Для власника X7, який не хоче чекати, що BMW зробить далі, це, безумовно, один зі способів виділити свій флагманський SUV.Цікавий фактBMW X7 є одним з найбільших SUV у лінійці BMW, що робить його популярним вибором серед любителів великих автомобілів.