Lamborghini презентувала Revuelto Impavido, спеціальну версію, створену для японського ринку на честь 25-річчя компанії в Японії.Виробництво обмежене лише 25 екземплярами, кожен з яких має унікальний номер. Назва Impavido, що в перекладі з італійської означає "безстрашний", відображає натхнення проекту: столітній кодекс бусідо, заснований на таких цінностях, як мужність, дисципліна та честь.Ця ювілейна модель демонструє, як програма персоналізації Lamborghini Ad Personam може поєднувати італійське мистецтво з японськими культурними впливами, створюючи унікальну інтерпретацію Revuelto.Дизайн, натхненний самурайськими обладункамиRevuelto Impavido черпає натхнення з традиційних самурайських обладунків, замість звичайних графічних елементів спеціальних видань.Гострі графічні елементи на дверях і задньому бампері імітують рух катани, що розсікає повітря, а золоті деталі посилаються на одоші, шовкові шнури, які тримали разом самурайські обладунки і символізували ранг та ідентичність.Спереду елементи стилю натхненні маедате, декоративним гербом, що кріпиться на самурайських шоломах, надаючи Revuelto ще більш вражаючого вигляду. Деталі даху та крил нагадують козане, лаковані пластини броні, які створювали шарувату конструкцію традиційних японських обладунків.Чотири унікальні кольорові темиКлієнти можуть вибрати з чотирьох ексклюзивних зовнішніх специфікацій, кожна з яких натхненна важливими елементами японської культури та символікою самураїв.Гладкі покриття включають:Verde Campus, натхненний жадеитом, що символізує життя та процвітання.Grigio Artis Lucido, що відображає майстерність та елегантність катани.Матові покриття складаються з:Grigio Crater Matt, що відображає чорні та сірі обладунки самураїв як символ влади та захисту.Rosso Pyra, натхненний легендарним червоним кольором Санади, що асоціюється з мужністю та дисципліною.Гладкі варіанти фарби отримують акценти Nero Noctis та Bronzo Oreadi, тоді як матові версії мають деталі Nero Nemesis та Bronzo Serse. Відповідні компоненти з вуглецевого волокна, 21-дюймові передні та 22-дюймові задні колеса Altanero, завершені в блискучому чорному кольорі, бронзові гальмівні супорти та матові чорні вихлопні труби доповнюють зовнішній вигляд.Всередині салон поєднує шкіру Nero Ade з оббивкою Corsa Tex, бронзовою контрастною строчкою, ексклюзивною вишивкою самурая, індивідуальними візерунками обробки дверей та індивідуально пронумерованою пластиною з вуглецевого волокна, що ідентифікує кожен екземпляр як 1 з 25.Важлива подія для Lamborghini в ЯпоніїLamborghini зазначає, що Impavido був створений спеціально для вшанування лояльності та ентузіазму своїх японських клієнтів за останні 25 років.Поєднуючи італійську інженерію з японськими культурними посиланнями, ця обмежена версія є однією з найяскравіших проектів Ad Personam, які компанія коли-небудь виробляла, підкреслюючи зростаюче значення персоналізації для покупців Lamborghini по всьому світу.Цікавий фактЦя модель є частиною стратегії Lamborghini, яка акцентує увагу на персоналізації автомобілів, що стає все більш важливим для покупців у всьому світі.

Якщо ви коли-небудь проходили повз висохле озеро в розпал літа, ви, напевно, помічали неприємні запахи, що виходять з бруду.Цей різкий запах є сумішшю газів, що вивільняються з ґрунту, оскільки величезні обсяги органічних речовин – багатої суміші відходів, водоростей, рослин, гниючих тіл та інших елементів – висихають.На більшому масштабі це явище має значно серйозніші наслідки, ніж просто неприємний запах.У багатьох частинах світу озера висихають настільки масштабно, що вчені попереджають, що вони можуть вивільняти достатньо парникових газів, щоб зрівнятися з нашими викидами від викопного пального.У новому дослідженні, опублікованому в Science, вчені стверджують, що Аральське море – найбільше висохле озеро у світі – вивільнило вражаючі 204 мегатонни (~225 мільйонів тонн) вуглекислого газу з моменту його осушення в 1960-х роках.Але, можливо, ще не пізно змінити ситуацію.Сьогодні Аральське море – це солоне пустельне місце, більше схоже на пустелю, ніж на море. Але раніше це було не так.Рівень води почав швидко падати, коли його притоки – Амудар'я та Сирдар'я – були відведені для забезпечення потреб швидко зростаючої бавовняної промисловості Узбекистану.До 1990-х років озеро – колись четверте за величиною у світі – було висушене до невпізнаваності.Тепер на його місці простягається солона пустеля, величезне озерне дно, що гниє під сонцем.Дослідження оцінює, що з 1960 по 2022 рік висихаюче море вивільнило 204 мегатонни вуглекислого газу в атмосферу, на основі польових досліджень та зразків, зібраних з висохлого озерного дна.Є деякі ознаки відновлення на півночі, де уряд Казахстану прийняв закони про використання води, щоб забезпечити, що Сирдар'я продовжує текти в Північне Аральське море.Нове дослідження пропонує, що відновлення всього басейну може принести величезні переваги для навколишнього середовища, не лише в межах самого моря, але й на глобальному рівні."Під Аральським морем прихований вуглецевий скарб," – говорить біохімік Рафаель Марсе з Іспанської національної дослідницької ради."Якщо ці осадові речовини залишаться відкритими, вуглець продовжить вивільнятися в атмосферу. Якщо море буде знову заповнене, цей самий вуглець може стати частиною рішення для клімату."Згідно з розрахунками дослідників, повторне заповнення озерного дна може запобігти вивільненню приблизно 165 мегатонн вуглецю, які залишаються.Дослідження також виявило, що майже п'ята частина викидів вуглецю з Аральського моря насправді вивільняється, коли вітер здуває осад на озерному дні, фактор, який дослідники раніше не враховували."Коли озеро висихає, ми стикаємося не лише з гідрологічною, екологічною або соціально-економічною проблемою," – говорить еколог Нурія Каталан з Іспанської національної дослідницької ради."Вуглецевий цикл також змінюється таким чином, який досі залишався в основному поза увагою в обліку клімату."Тим часом зміна клімату викликає великі занепокоєння щодо майбутнього водопостачання Аральського моря.Амудар'я та Сирдар'я живляться танучими льодовиками в горах Тянь-Шаню та Паміру. Оскільки ці льодовики виснажуються в умовах потепління, викликаного викопним паливом, постачання, ймовірно, зменшиться, а вода буде випаровуватися ще до того, як матиме шанс знову заповнити Арал.Іронічно, перенаправлення води до озер по всій Землі, які були висушені людською діяльністю, може стати важливою частиною запобігання втраті льодовиків.Аральське море – не єдине внутрішнє водоймище, яке люди висушили в гонитві за прибутком. Є також Велике солоне озеро та Озеро Салтон у США; трансконтинентальне Каспійське море; Озеро Урмія в Ірані; Озеро Поопо в Болівії; і багато інших.Усі ці втрачені озера потенційно сприяють викидам вуглецю."Наше дослідження показує, що захист цих величезних запасів вуглецю, похованих в осадах, також має кліматичну цінність, яку можна врахувати в механізмах фінансування на основі вуглецю," – зазначають автори дослідження."Це надає нову перспективу, виражену мовою, знайомою для фінансування клімату та вуглецевих ринків, і відкриває нову розмову про те, як можна фінансувати повторне заповнення."Це дослідження було опубліковане в Science.Цікавий фактАральське море колись було четвертим за величиною озером у світі, але через людську діяльність його площа зменшилася на 90% з 1960-х років.

Уявіть, що ви на вечірці. Усі ваші друзі зібралися в кімнаті, ви чудово проводите час, але пора йти додому. Ви починаєте йти до дверей, але щоразу зупиняєтеся, щоб попрощатися. Один друг хоче обійняти вас, інший розповідає про нову групу, яку він відкрив. Врешті-решт, вам знадобиться година, щоб дійти від дивана до дверей.Ласкаво просимо в життя енергії всередині Сонця.Відомо, що сонячне світло подорожує 150 мільйонів кілометрів (93 мільйони миль) від Сонця до Землі за трохи більше 8 хвилин. Але перед тим, як потрапити на Землю, енергія, що виробляється в ядрі Сонця, повинна пробитися через його щільно запаковану внутрішню частину.Вона передається від частинки до частинки так багато разів, що подорож від центру Сонця до його поверхні може зайняти близько 170 000 років.Це згідно з дослідженням 1992 року, проведеним астрофізиками Ромасом Міталасом і Кеннетом Сіллсом з Університету Західного Онтаріо. Вони помітили, що припущення, використане для розрахунку часу подорожі енергії з Сонця, було неправильним.Легко уявити, що енергія просто виходить прямо з ядра, але це було б дуже неправильно. Фотон, що подорожує прямою лінією, зайняв би близько 2.3 секунд, щоб дістатися від ядра до поверхні.Натомість, енергія проходить через те, що фізики мило називають "випадковою прогулянкою". У щільній плазмі сонячного інтер'єру гамма-фотон може подорожувати лише коротку відстань, перш ніж взаємодіяти з зарядженою частинкою. Він може бути поглинутий і повторно випромінюватися або відхилятися в новому, випадковому напрямку.Ця коротка відстань, відома як довжина кроку, є ключовим елементом у розрахунках, скільки часу потрібно сонячному світлу, щоб вирватися з Сонця.Раніше вчені вважали, що довжина кроку приблизно постійна по всьому інтер'єру Сонця, і базували свої розрахунки на оцінці 0.5 до 1 сантиметра. Це дає час дифузії від 3 000 до 30 000 років.Проблема в тому, що, за словами Міталаса і Сіллса, це не враховувало набагато вищу щільність внутрішніх шарів зірки.Коли дослідники перерахували довжину кроку, використовуючи реалістичну модель змінної щільності Сонця, вони виявили, що вона буде меншою за 0.1 сантиметра для більш ніж 50% радіусу Сонця.Ця маленька корекція розтягнула час дифузії фотонів Сонця з десятків тисяч років до близько 170 000 років.Отже, наступного разу, коли ви піднімете обличчя до тепла Сонця, подумайте про те, скільки часу ця енергія витратила, щоб дістатися до вас. Вона, ймовірно, почала свою подорож ще до того, як давні єгиптяни почали будувати піраміди – і, можливо, навіть до початку останнього льодовикового періоду.

Mercedes-Maybach представив оновлений GLS 680 2027 року, який слідує за нещодавнім фейсліфтом стандартної лінійки GLS. Цей розкішний позашляховик незабаром з'явиться на міжнародних ринках, пропонуючи новий дизайн, покращену технологію та значне підвищення продуктивності.Потужність тепер забезпечується новітнім 4.0-літровим V8 з подвійним турбонаддувом, що розвиває 603 к.с. (450 кВт) та 850 Нм крутного моменту. У порівнянні з попередником, оновлений GLS 680 отримав додаткові 56 к.с. (42 кВт) та 121 Нм (89 lb-ft), що забезпечує ще більшу продуктивність, зберігаючи при цьому акцент на комфорті.Покращення шасі для комфорту та керованостіMercedes також вдосконалив систему керування для оновленої лінійки GLS, а версія Maybach продовжує оснащуватися пневматичною підвіскою Airmatic. Клієнти можуть також вибрати нову систему підвіски E-Active Body Control, яка активно регулює сили пружин і амортизаторів для зменшення крену кузова.Свіжий екстер'єр з підсвіченими деталямиНайбільш помітні візуальні зміни відбулися спереду, де Maybach отримав новий дизайн передньої частини з підсвіченим решіткою. Вперше розкішний позашляховик також отримав підсвічений логотип Maybach та стоячий зірку Mercedes-Benz на капоті, що надає йому ще більш виразного вигляду в темряві.Технології та розкіш на новому рівніВсередині GLS 680 2027 року впроваджено нову інформаційно-розважальну систему MBUX Superscreen, яка об'єднує три дисплеї на панелі приладів. Салон також отримав деталі з рожевого золота, підсвічені вентиляційні отвори та покращені функції масажу для передніх і задніх пасажирів.Ціни ще не підтвердженіMercedes-Maybach повідомляє, що поставки оновленого GLS 680 почнуться пізніше цього року. Ціни поки не оголошені, але очікується, що вони будуть вищими, ніж у попередньої моделі.Цікавий фактMercedes-Maybach GLS 680 є одним з найпотужніших розкішних позашляховиків на ринку, що підкреслює зростаючий попит на автомобілі преміум-класу в усьому світі.

Існують певні закони фізики, які визначають, як тепло повинно поводитися. Наприклад, закон Кірхгофа про теплове випромінювання, який вимагає, щоб здатність поверхні поглинати тепло під певним кутом і довжиною хвилі відповідала її здатності випромінювати тепло під тим же кутом і довжиною хвилі.Це правило ускладнює контроль за тепловою енергією, і хоча раніше були знайдені обхідні рішення, вони були неефективними та нестабільними.У новому дослідженні, опублікованому в Laser & Photonics Reviews, міжнародна команда дослідників може запропонувати спосіб відокремити поглинання та випромінювання, щоб досягти програмованого тепла.Дослідники відокремили поглинання тепла від його випромінювання.Інновація базується на маніпуляції світлом за допомогою магнітного поля: напрямок випромінювання тепла можна контролювати, маніпуляцію можна вмикати та вимикати, а система може навіть запам'ятовувати свій стан, коли вимкнена.«Ми змусили теплове випромінювання поводитися розумніше», — говорить фізик Шунсуке Мурай з Осацького метрополітену в Японії.«Досягнення цих можливостей у робочій моделі може дозволити створити нове покоління ефективних інфрачервоних випромінювачів, термічних енергетичних пристроїв, датчиків і фотонних пам'яті».Запропонований пристрій створює затримку між поглинанням тепла та його випромінюванням.Пристрій, який уявили дослідники, називається метагратингом. Він поєднує магнітооптичний матеріал, який регулює поведінку поглинутого тепла під впливом магнітного поля, і матеріал зміни фази, який діє як пам'ять.Цей 'гратинг' також важливий. Маленькі, ретельно спроектовані ребра будуть ловити та направляти вхідне світло, роблячи його більш керованим, ніж попередні системи, і більш життєздатним як практичне рішення.Регулюючи кут світла, силу магнітного поля та фізичні розміри гратингу, дослідники можуть 'програмувати' бажану поведінку поглинання тепла — без того ж зворотного теплового випромінювання.«Просто регулюючи кут падіння, робоча довжина хвилі несиметричного поглинача може безперервно налаштовуватися на широкий спектр», — пишуть дослідники.Ця гнучкість і універсальність означає, що програмований пристрій матиме широкий спектр потенційних застосувань. Однак наразі це все ще теоретична фізика та математика, і наступним етапом є фактичне створення прототипу.Цікавий фактМатеріал, який використовується в цьому дослідженні, Ge2⁢Sb2⁢Te5, також застосовується в перезаписуваних CD та DVD.

Наука може одного дня дати нам можливість замінити пошкоджені та хворі частини тіла штучними замінниками, але відтворення органів і тканин у лабораторії не є простим завданням.Це особливо стосується мереж кровоносних судин, які на рівні тонких, ниткоподібних капілярів є мікроскопічними – ці капіляри можуть бути такими маленькими, як 0,005 міліметра (в 34 рази тонші за людське волосся) і пропускають кров'яні клітини лише поодинці.Дослідники з MIT опублікували дослідження, яке детально описує спосіб інженерії кровоносних судин у лабораторії з набагато більшою точністю, ніж раніше.Правильне формування кровоносних судин (а отже, і кровотоку) є критично важливим для успіху будь-якого лабораторно вирощеного органу або тканини, оскільки тонкі капіляри постачають тканини киснем і поживними речовинами.Штучні кровоносні судини були створені шляхом механічного розтягування. (MIT)Новий підхід базується на використанні магнітних сил, які м'яко розтягують і переміщують клітини кровоносних судин на місце.«Здорові тканини залежать від організованих мереж кровоносних судин, але сучасні протоколи не дозволяють створювати такі мережі в інженерних тканинах», – говорить механічний інженер Ріту Раман з MIT.«Можливість програмувати ріст кровоносних судин за допомогою фізичних сигналів може дозволити відтворювати та масштабувати виготовлення інженерних тканин, які можуть бути імплантовані в організм для відновлення функцій після серйозних захворювань або травм».Дослідники вимірювали кількість і довжину штучних кровоносних судин, вирощених під впливом чергуючих магнітів. (Kheiri et al., PNAS, 2026)«Основний висновок: розтягування кровоносної судини вперед і назад, здається, підвищує кількість нових капілярів, які ростуть», – говорить Раман.Цікавий фактВирощування штучних кровоносних судин може стати важливим кроком у створенні органів для трансплантації, що може врятувати життя багатьом людям.

Lamborghini оголосила, що нове покоління Urus продовжить використовувати гібридний V8, підкреслюючи прихильність бренду до електрифікованих двигунів, а не повністю електричного майбутнього.Це рішення відображає віру компанії в те, що гібридні технології забезпечують найкращий баланс між продуктивністю, емоціями та щоденним використанням, особливо для їхнього успішного супер-SUV.У розмові з CarBuzz на фестивалі швидкості в Гудвуді, директор продуктового напрямку Urus Стефано Коссальтер пояснив, що Lamborghini вважає гібридні автомобілі ідеальним рішенням, оскільки попит на повністю електричні суперкарами залишається обмеженим.Немає планів на повністю електричний UrusХоча кілька розкішних брендів прискорили свої стратегії електромобілів, Lamborghini обирає інший шлях.Компанія спочатку представила концепцію Lanzador у 2023 році як свою першу модель на батареях, але ці плани згодом змінилися. Замість того, щоб запускати її як чистий електромобіль, Lanzador з'явиться як гібрид, ставши четвертою моделлю Lamborghini у вигляді двохдверного 2+2 гран-турера.Важливо, що Lanzador ніколи не планував замінити Urus, і Lamborghini підтвердила, що SUV продовжить своє існування в новому поколінні.За словами Коссальтера, немає планів на повністю електричний Urus.Гібрид V8 забезпечує характер, який хоче LamborghiniОстанній Urus SE Performante демонструє, чому Lamborghini підтримує гібридні технології. Його двотурбінний V8 гібрид розвиває понад 801 к.с. (597 кВт) і пропонує до 60 км електричного пробігу завдяки акумулятору ємністю 25,9 кВт·год.Lamborghini вважає, що ця комбінація забезпечує миттєвий крутний момент для щоденного водіння, не жертвуючи звуком і емоціями, які очікують від одного з їхніх автомобілів.Хоча архітектура V8 спільна з моделями, такими як Audi RS Q8, Porsche Cayenne Turbo та Bentley Bentayga, Lamborghini стверджує, що обширна калібрувальна робота надає двигуну унікальну особистість. Навіть послідовність запуску була спроектована так, щоб обертатися до приблизно 2400 об/хв, створюючи набагато більш драматичне введення, ніж у його родичів.Продуктивність залишається пріоритетомUrus поступово еволюціонував у справжній двоцільовий продуктивний SUV, який однаково комфортно почувається на дорозі та на гоночному треку.Новий SE Performante ще більше підштовхує цю філософію. Широке використання вуглецевих волокон допомагає компенсувати додаткову вагу гібрида, тоді як переглянуті аеродинамічні елементи генерують більше притискної сили без компромісу швидкості.Легша вихлопна система Akrapovič ще більше покращує досвід водіння, а вибіркові режими водіння дозволяють водіям налаштовувати баланс між електричною допомогою та продуктивністю двигуна внутрішнього згоряння.За словами Lamborghini, перехід між безшумною електричною роботою та повним режимом Corsa створює дві дуже різні особистості, причому останній забезпечує досвід, порівнянний з Revuelto.Сучасні технології шасі покращують динамікуЩоб забезпечити максимальну продуктивність Urus, Lamborghini оснастила його складною технологією шасі, розробленою для максимального контролю.Цей SUV має активні антироликові бари, адаптивні амортизатори, орієнтовані на продуктивність, і мережу з восьми акселерометрів, які постійно контролюють рух автомобіля, включаючи крен, нахил, обертання та зчеплення.Ці дані в реальному часі дозволяють підвісці реагувати миттєво, максимізуючи зчеплення та стабільність під час агресивного водіння. Ця технологія вперше з'явилася на обмеженій серії гіперкара Lamborghini Fenomeno, перш ніж потрапити в Urus.Гібридне майбутнє виглядає безпечним для LamborghiniОскільки Urus продовжує домінувати в продажах Lamborghini, компанія не має наміру відмовлятися від V8 найближчим часом.Замість того, щоб слідувати за конкурентами в повністю електричне майбутнє, виробник з Сант'Агата Болонезе вважає, що технологія гібридів забезпечує емоційне залучення, яке їхні клієнти все ще очікують, одночасно відповідаючи все більш суворим вимогам до викидів.На даний момент, здається, Lamborghini вважає гібридну потужність, а не лише батарейну, найкращим способом зберегти свій неповторний характер.Цікавий фактВідомо, що Lamborghini Urus є одним з найшвидших SUV у світі, здатним розганятися до 100 км/год за менше ніж 3 секунди.

Один з найзначніших McLaren F1 GTR, що коли-небудь був побудований, готується до аукціону, поєднуючи в собі видатну гоночну спадщину, історію заводу та британську поп-культуру. Шасі 10R - це не просто ще один F1 GTR. Це єдиний екземпляр, що має оригінальне заводське червоне та жовте забарвлення, що робить його миттєво впізнаваним серед найвідоміших суперкарів світу.RM Sotheby’s відповідатиме за продаж на майбутньому аукціоні Monterey 2026, з оцінками, що перевищують 35 мільйонів доларів (приблизно 1,4 мільярда грн).Фабричний прототип, якого немає аналогівШасі 10R займає унікальне місце в історії McLaren. Це один з лише двох прототипів Short-Tail F1 GTR, поряд з відомим шасі 01R, яке виграло Ле-Ман у 1995 році. Також це перший з дев'яти автомобілів, вироблених за специфікацією 1996 року, яка вважається найшвидшою та найрозвиненішою Short-Tail F1 GTR, що коли-небудь була побудована.На відміну від оригінальних гонщиків 1995 року, еволюція 1996 року мала вдосконалену аеродинамічну обшивку, більш агресивний передній спойлер та легший магнієвий корпус трансмісії, що допомогло зменшити вагу на 38 кг. Ці зміни призвели до створення найшвидшого Short-Tail GTR, який коли-небудь розробляв McLaren, до появи Longtail у 1997 році.Створений для розвитку Ле-МанЗавершений наприкінці 1995 року, шасі 10R залишалося в руках McLaren як офіційний автомобіль для розвитку та промоції. Під час тестування його водили кілька заводських гонщиків, включаючи переможця Ле-Ман 1995 року JJ Lehto.Автомобіль пізніше пройшов широке тестування перед 24 годинами Ле-Ман 1996 року, перш ніж взяти участь в офіційних попередніх кваліфікаційних сесіях на Circuit de la Sarthe під керуванням Девіда Брабема. Хоча він не брав участі в гонці, 10R відіграло ключову роль у підготовці McLaren до кампанії Ле-Ман.Від McLaren до Ніка Мейсона з Pink FloydПісля завершення своїх заводських обов'язків McLaren зберігав автомобіль у власності до 1999 року, коли продав його безпосередньо барабанщику Pink Floyd та відомому колекціонеру Ніку Мейсону.Вже відомий завдяки володінню такими іконами, як Ferrari 250 GTO, Jaguar D-Type, Porsche 962 та Bugatti Type 35, Мейсон додав McLaren до однієї з найповажніших приватних колекцій у світі.McLaren самостійно перетворив шасі 10R для використання на дорогах, перш ніж його додатково вдосконалив Lanzante, компанія, яка керувала переможним виступом McLaren на Ле-Ман у 1995 році. В результаті вийшов один з перших автомобілів F1 GTR, перетворених для використання на дорогах, що дозволило одному з найбільших гоночних автомобілів повернутися на публічні дороги.Уважно доглянутий протягом більше двох десятилітьПротягом володіння Мейсона автомобіль обслуговувався виключно Полом Ланзантем, а пізніше Діном Ланзантем.Автомобіль брав участь у кількох престижних заходах, включаючи Rétromobile, Goodwood Members' Meeting, Goodwood Festival of Speed та кілька турів 106 Drivers Club по Європі.Після двох незначних інцидентів під час журналістських та демонстраційних поїздок автомобіль пройшов всебічні реставрації, проведені Lanzante, що забезпечило його винятковий косметичний та механічний стан. Згідно з інформацією аукціону, програма обслуговування ефективно працювала без фінансових компромісів, з автомобілем, що повертався до Lanzante після кожного великого виїзду.Справжній шматок автомобільної та поп-культуриМало які автомобілі поєднують в собі історію автоспорту, заводське походження та культурну значущість так, як шасі 10R.Воно залишається:Єдиним McLaren F1 GTR, завершеним у його унікальному заводському забарвленні в стилі поп-арту червоного та жовтого кольорів.Один з лише двох прототипів Short-Tail.Першим з дев'яти F1 GTR за специфікацією 1996 року.Фабричним автомобілем для розвитку Ле-Ман.Перетвореним для використання на дорогах самим McLaren.Власником з моменту випуску є один приватний власник, Нік Мейсон.Його виразний вигляд приніс йому прізвисько «Поп-арт F1», що відображає як його сміливі заводські кольори, так і зв'язок з одним з найвпливовіших музикантів Великобританії. Як один з останніх гоночних автомобілів, що виграв Ле-Ман, розроблених безпосередньо з дорожнього автомобіля, він представляє кінець ери, коли суперкар, що походить з виробництва, все ще міг завоювати найбільшу витривалість у світі.

20 липня 1969 року, коли Apollo 11 приземлився на поверхню Місяця, це стало важливим моментом у відносинах людства з Місяцем.Ми всі пам'ятаємо символи – американський прапор, чітко окреслені сліди черевиків, мішки з відходами, залишеними на сірому пилу.Але ми часто забуваємо про ящики з камінням.Між 1969 і 1972 роками програма Apollo привезла на Землю 382 кілограми місячних порід і пилу.Ці матеріали відповіли на запитання, які мучили вчених десятиліттями, відкрили нові напрямки для досліджень. Досі зразки Apollo продовжують формувати наше розуміння Місяця."Перед місією Apollo 11 вчені обговорювали різні можливості походження та геологічної еволюції Місяця", - сказав геолог Девід Крінг з Лунарного та планетарного інституту.Деякі з цих можливостей включали питання, чи був Місяць примітивним тілом, яке залишилося незмінним з ранніх часів Сонячної системи; чи були його кратери утворені вулканами або ударними; і чи була його геологічна активність давньою чи триває досі.Зразки Apollo відповіли на ці запитання. Вони виявили світ з ядром, яке колись містило глобальний магматичний океан, підтвердили, що ударне кратерування домінує на місячній поверхні, і допомогли встановити вік Місяця приблизно 4,5 мільярда років."Місячні зразки – це подарунок, який продовжує дарувати", - сказав Девід Крінг.Вони також проклали шлях до гігантської гіпотези удару, провідного пояснення походження Місяця. Вона пропонує, що Місяць не утворився окремо, а виник з самої Землі після колосального зіткнення, яке викинуло розплавлені уламки на орбіту навколо новонародленої планети.Це повністю змінило наше уявлення про відносини Землі з Місяцем. З гіпотезою гігантського удару Місяць став не просто об'єктом, що завис у небі, а реликтом найдавнішої історії Землі."Ми йдемо на Місяць, щоб краще зрозуміти його еволюцію та геологічні процеси, які продовжують формувати його сьогодні, але, роблячи це, ми також дізнаємося більше про нашу власну Землю", - сказав Крінг.Рання історія Землі відома своєю складністю дослідження. Плити, вулканізм, вітер і вода невпинно змінюють поверхню планети, знищуючи та приховуючи багато її найдавнішої історії.Місяць – це інша історія. Кожен удар, кожен потік лави залишив слід на поверхні. Шрами від пізніших потоків і ударів накопичуються, створюючи складний, багатошаровий архів місячної історії, що налічує мільярди років – і все це просто чекало, поки астронавти принесуть його додому."У цих зразках ховається справжня трансформаційна наука", - сказав Крінг.Серед найбільш революційних висновків, отриманих зразками Apollo, є ідея, що Місяць може зберігати свідчення астероїдного бомбардування, яке вразило Землю близько 4 мільярдів років тому."Я розробив цю гіпотезу, аналізуючи місячні зразки, щоб визначити величину та тривалість ударного бомбардування, яке відновило Місяць мільярди років тому", - пояснив Крінг."Ці ж ударні події, які відбувалися ще частіше на Землі, випарували моря Землі, роблячи умови на поверхні непридатними для життя. Проте ударні події також створили величезні підземні гідротермальні системи, які стали ідеальними коливаннями для виникнення та ранньої еволюції життя."Перше запропоноване в 2000 році, ця гіпотеза стала невід'ємною частиною того, як вчені інтерпретують ударні особливості на поверхні Землі – проте підказка прийшла з ящика нудних сірих каменів з сотень тисяч кілометрів від Землі."Ми продовжуємо отримувати інформацію з зразків Apollo, оскільки аналітичні технології постійно розвиваються, і наші ідеї, засновані на цих результатах, також продовжують еволюціонувати", - сказав Крінг. "Місячні зразки – це подарунок, який продовжує дарувати".Ось чому вчені прагнуть повернутися.Наука не була основною мотивацією програми Apollo. Гонка на Місяць була зумовлена суперництвом Холодної війни між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Програма закінчилася в 1972 році після лише шести успішних пілотованих посадок, і з тих пір люди не ступали на Місяць.Проте в цих шести місіях було повністю переосмислено наше розуміння Місяця, Землі, історії формування Землі та походження самого життя.Якщо ми змогли дізнатися все це з кількох місій більше 50 років тому, уявіть, що ми могли б досягти з новим обладнанням, новими техніками та на плечах Apollo."Ми повинні уточнити деякі типи геологічних процесів з зразками, отриманими в інших місцях на Місяці. Artemis надасть цю можливість. Коли ми зрозуміємо ці зразки, ми зможемо повернутися до зразків Apollo і почати отримувати ще більше інформації з них", - пояснив Крінг."Наукові дослідження часто є ітеративним процесом. Це, безумовно, буде вірно, оскільки результати Artemis будуть використані для подальшого підвищення цінності колекції Apollo."Легко думати про спадщину Apollo як про встановлений прапор, повідомлення, записане в тріскучому звуці, і набір слідів черевиків.Але найбільша спадщина Apollo може бути набагато менш гламурною: кілька сотень кілограмів непоказних сірих каменів, з яких вчені досі вчаться більше ніж через півстоліття."[Apollo] надихнув багатьох стати вченими та інженерами. Але коли я проводжу публічні лекції, люди підходять до мене і кажуть, що Apollo також надихнув їх слідувати своїм мріям. Я чув це від нейробіолога. Я чув це від сантехніка. Я чув це від людей багатьох професій", - сказав Крінг."Сподіваюся, Artemis надихне нове покоління."

McLaren, здається, готує щось дуже особливе для свого наступного флагманського проекту. Хоча W1 демонструє останні гібридні технології та вражаючу продуктивність, нова обмежена модель, відома як P50, розробляється з акцентом на залучення водія, а не на швидкість кола.Згідно з інформацією з галузі, проект відомий всередині компанії як P50 і може стати першим сучасним гіперкаром McLaren з ручною коробкою передач.Гіперкар для водіїв-пуристівРинок гіперкарів, орієнтованих на аналогові технології, продовжує зростати, незважаючи на швидкий перехід індустрії до електрифікації та все більш складних технологій.Виробники виявили, що деякі колекціонери готові платити більше за автомобілі, які забезпечують більш захоплюючий досвід водіння. Ferrari нещодавно прийняла цю ідею з моделлю 12Cilindri Manuale, тоді як Koenigsegg представила CC850, натхненний ручною коробкою. Моделі, такі як Pagani Utopia та De Tomaso P72, також продемонстрували, що попит на традиційний досвід зміни передач залишається сильним.McLaren тепер готовий приєднатися до цього ексклюзивного клубу.Проект P50 може представити ручний McLarenДеталі поки що обмежені, але очікується, що P50 буде надзвичайно ексклюзивним гіперкаром з ручною коробкою передач.На даний момент неясно, чи буде автомобіль використовувати традиційну ручну коробку передач або сучасну систему зміни передач, подібну до останньої версії Ferrari. У будь-якому випадку, акцент буде зроблено на створенні більш тісного зв'язку між водієм і автомобілем.Ця філософія стане значним відступом від поточного асортименту McLaren, який покладається виключно на автоматичні коробки передач з подвійним зчепленням.Більш ексклюзивний, ніж W1P50 також очікується, що буде дорожчим за W1, з ціною, що перевищує $2 мільйони (приблизно 80 000 000 грн), а виробництво, ймовірно, буде обмежено менше ніж 100 екземплярами. Такий малий обсяг виробництва зробить його одним з найрідкісніших McLaren, коли-небудь випущених.Очікується, що публічна презентація відбудеться на заході The Quail, A Motorsports Gathering наступного місяця, де мають бути розкриті додаткові технічні деталі.Що це означає для McLarenЯкщо чутки підтвердяться, P50 сигналізуватиме про те, що McLaren визнає, що на ринку все ще є місце для дуже захоплюючих, аналогово-орієнтованих суперкарів.Хоча електрифікація та гібридні технології продовжують домінувати в розробці автомобілів, обмежені моделі, такі як P50, надають виробникам можливість відзначити механічний досвід водіння, який багато ентузіастів вважали втраченим назавжди.