Ми всі знаємо, що здорові дієти корисні для нас у багатьох аспектах, і нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, підкреслює 10 дієт, які пов'язані зі сповільненням біологічного старіння у тих, хто їх дотримується.Біологічне старіння – це те, як швидко або повільно наші тіла зношуються, і це не завжди відповідає кількості ваших років. Швидше старіння зазвичай означає коротше життя та більше проблем зі здоров'ям у пізніші роки.У цьому останньому дослідженні дослідники з Німецького центру нейродегенеративних захворювань (DZNE) проаналізували дані 6 470 учасників віком від 30 років і старше, порівнюючи їхні результати за 10 наборами дієтичних рекомендацій з біомаркерами крові, які вказують на біологічний вік.Загалом, усі дієти, охоплені дослідженням, показали, що здорове харчування пов'язане зі сповільненням біологічного старіння."Ефекти не є масивними, але вони вимірювальні та важливі для профілактики", – говорить епідеміолог Монік Бретелер з DZNE. "Сповільнюючи процес старіння, можна знизити ризик захворювань, пов'язаних з віком, таких як деменція або серцево-судинні захворювання".Дієти, обрані дослідниками, вже були добре відомі як рекомендації. Серед них були середземноморська дієта, північна дієта, DASH (дієтичні підходи для зниження артеріального тиску) та MIND (середземноморсько-DASH інтервенція для уповільнення нейродегенерації).Також були включені Альтернативний індекс здорового харчування (AHEI-2010), індекс рослинної дієти (PDI), індекс здорової рослинної дієти (hPDI) та дієта EAT-Lancet.Останні дві дієти, індекс нездорової рослинної дієти (uPDI) та дієтичний запальний індекс (DII), насправді вимірюють нездорове харчування (наприклад, солодкі напої та солодощі). З цими дієтами нижчі бали (менша дотриманість) були пов'язані зі сповільненням старіння.Дослідники вивчали біомаркери старіння, зокрема патерни метилювання ДНК – зміни в хімічних мітках, які відомі своєю зміною з біологічним віком."Ми застосували три різні підходи, так звані епігенетичні годинники, щоб прочитати біологічне старіння з метилювання ДНК", – говорить епідеміолог Жуліана Таварес з DZNE.Варто зазначити, що майже жоден з учасників не досяг високих показників здоров'я за кожним набором дієтичних рекомендацій. Здається, що достатньо вибрати одну з цих дієт, щоб знизити ризик біологічного віку, що випереджає ваш хронологічний вік.Хоча були деякі відмінності в тому, які дієти впливали на які аспекти біологічного старіння – серце для дієти DASH і когнітивні функції для дієти MIND, наприклад – також було значна кількість перетворень."Більше 70 відсотків біологічних шляхів, що підлягали впливу, були спільними для всіх дієт", – говорить Таварес. "Ці процеси пов'язані зі структурою клітин, клітинним сигналюванням і метаболізмом – процесами, що є центральними для старіння та хронічних захворювань".Результати дослідження були перевірені за допомогою окремої вибірки з 1 034 осіб, які були проаналізовані так само, як і перша група. Ті ж асоціації з'явилися, в загальному, здоровіше харчування означало сповільнене біологічне старіння.Однак дослідження не показує прямого причинно-наслідкового зв'язку, лише суттєву асоціацію. Зібрані дані представляють моментальний знімок, і подальші дослідження можуть вивчити, як зміни в харчуванні протягом тривалого часу впливають на метилювання ДНК."Вам не потрібна ідеальна дієта – це може бути найпрактичніше повідомлення тут. Але в майбутньому, специфічні дієтичні шляхи вказують на подальші дослідження щодо цілеспрямованих дієтичних втручань", – говорить Таварес."Це може бути корисним для розробки цілеспрямованих рекомендацій щодо здоров'я".Цікавий фактЗдорове харчування може не лише покращити ваше самопочуття, але й знизити ризик розвитку серйозних захворювань, таких як діабет та серцево-судинні захворювання.

Еволюція нашого виду часто символізується як перетворення чотирилапого шимпанзе на прямостоячого мисливця. Але це не кінець нашої історії.Сьогодні докази свідчать, що люди все ще еволюціонують, і це видно в нашій фізіології: від шкіри до очей і крові.Наприклад, наш кишечник містить один з найсильніших задокументованих прикладів сучасного природного відбору, який вчені ще знайшли.Приблизно 10 000 років тому люди в деяких частинах світу почали одомашнювати корів та інших травоїдних. Потім вони навчилися доїти цих тварин.Але проблема полягала в тому, що дорослий ссавець не був готовий до лактози.Проте деякі з наших предків мали генетичні варіанти, які дозволяли їм переносити молочні продукти без хвороб.Це стало вирішальним фактором.Сучасні генетичні дослідження в Європі, Східній Африці та на Близькому Сході свідчать, що з часом варіанти для лактозної толерантності поширилися через природний відбір.Сьогодні, ймовірно, саме тому 30-35% дорослого населення світу може переносити лактозу.Тим часом в Андах Південної Америки не молоко, а картопля сформувала еволюцію людського кишечника.Кечуа, народ високогірного корінного населення Анд, були одними з перших у світі, хто одомашнив картоплю.Раніше цього року дослідники виявили, що ця популяція, здається, краще пристосована до перетравлення крохмалю, ніж будь-яка інша на Землі.«Біологи давно підозрювали, що різні групи людей еволюціонували з генетичними адаптаціями у відповідь на свої дієти», - сказав еволюційний антрополог Омер Гокцумен з Університету Буффало.«Але дуже мало випадків, коли докази настільки сильні».Коли предки корінних Анд почали вирощувати картоплю, ті, хто мав вищу кількість копій певного генетичного варіанту, ймовірно, отримали еволюційну перевагу.Починаючи приблизно 10 000 років тому, ті, хто мав приблизно 10 копій або більше, мали 1,24% переваги в виживанні або розмноженні за покоління.Це невелика цифра, але достатня, щоб накопичитися за тисячоліття.«Ті, хто мав меншу кількість копій, з часом були усунуті з популяції, можливо, тому що у них було менше потомства, а ті, хто мав вищу кількість копій, залишилися», - сказав Гокцумен.Адаптації до нашого середовища також проходять через наші вени. Наприклад, люди, які живуть на Тибетському плато.Тут життя на великій висоті протягом більше 10 000 років призвело до цікавих адаптацій серед місцевих спільнот.Протягом багатьох років антрополог Сінтія Біал з Університету Кейс Вестерн Резерв у США вивчала, як людське тіло реагує на нестачу кисню на великій висоті.У 2024 році вона та її команда повідомили про докази, що свідчать про те, що тибетські спільноти мають адаптивні риси, які покращують здатність їхньої крові доставляти кисень.«Це випадок триваючого природного відбору», - сказала Біал.Деякі ознаки природного відбору також можна побачити на зовнішній стороні наших тіл.Наприклад, пігментація шкіри є поширеною прикладом адаптації нашого виду до сонячного випромінювання.Широко вважається, що ранні люди в Африці мали темнішу шкіру, оскільки це забезпечувало захист від пошкодження ДНК від сильного ультрафіолетового випромінювання.Але далі від екватора, вибіркові тиски, здається, сприяють світлішій шкірі.Цього року найбільший набір стародавньої ДНК виявив докази природного відбору серед західноєвразійців.Близько 500 генетичних варіантів були виявлені в цій лінії, які змінилися за останні 10 000 років.Багато з них відповідали відомим фізіологічним рисам, таким як жирові відкладення, целіакія або шизофренія.Але один з найсильніших сигналів еволюції в наборі даних стосувався пігментації шкіри.Протягом останніх 10 000 років результати свідчать про те, що генетичні варіанти, пов'язані зі світлішою пігментацією, стали більш поширеними в цій людській популяції.«Це, ймовірно, відображає відбір на підвищене синтезування вітаміну D в регіонах з низьким сонячним світлом у фермерів, які мають мало його в своїх дієтах», - припустили автори.Навіть те, як ви читаєте цю статтю, може бути продуктом природного відбору.Міопія, або короткозорість, зросла за останні кілька десятиліть.У 2021 році дослідники виявили докази, що цей стан пов'язаний з мутантними алелями.Ці алелі зросли в частоті за останні 25 років, можливо, через природний відбір.Хоча короткозорість може бути недоліком для виживання, деякі генетичні варіанти, пов'язані з цією рисою, можуть мати інші переваги для розмноження.Це називається «антагоністичним плейотропом». Це еволюційна теорія, що певні гени надають корисні ефекти в ранньому житті, але викликають шкідливі ефекти пізніше.«Ми оцінюємо, що лише в Великій Британії природний відбір додає більше ніж 100 000 випадків міопії за покоління, і стверджуємо, що антагоністичний плейотроп слід широко розглядати при поясненні поширення, здавалося б, невигідних фенотипів у людей і не тільки», - підсумували автори дослідження 2021 року.Еволюція не завжди робить нас здоровішими або витривалішими.Природний відбір сприяє генам, які допомагають нам вижити, але іноді вони можуть тягнути за собою інші риси, які не є такими вже вигідними.Як сучасний світ продовжує змінюватися навколо нас, так само будуть еволюційні тиски, що формують наш вид.Еволюція людей далеко не закінчена.Цікавий фактДослідження показують, що в деяких регіонах світу, таких як Тибет, люди адаптувалися до життя на великій висоті, що дозволяє їм краще переносити нестачу кисню.

{ "@context": "https://schema.org", "@type": "FAQPage", "mainEntity": [ { "@type": "Question", "name": "FAQ:", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Чи справді є різниця для здорових чоловіків, як мочитися?\nЗгідно з останнім дослідженням (кінець 2026 року), для здорових чоловіків віком 18-39 років поза – стоячи чи сидячи – не має значного впливу на швидкість потоку чи об'єм виділеної сечі. Різниця клінічно несуттєва." } } ] } Уяви: ти заходиш до вбиральні, і раптом перед тобою постає майже філософське питання – стояти чи все ж присісти? Це може здатися дурницею, але суперечка про “правильну” позу для сечовипускання серед чоловіків триває десятиліттями. Дехто вважає, що це питання гігієни, інші – комфорту, а хтось взагалі не задумується. Але чи є тут місце науці? Виявляється, так. І зовсім нещодавно, наприкінці жовтня – на початку листопада 2026 року, Колумбійська урологічна дослідницька група опублікувала нове дослідження в журналі Neurourology and Urodynamics, яке спробувало пролити світло на цю делікатну тему. Повідомляє T4 з посиланням на futurism.com. Що каже нове дослідження: стояти чи сидіти для здорових чоловіків? Якщо чесно, попередні дослідження з цього питання давали доволі суперечливі результати. Проте саме це і спонукало колумбійських вчених копнути глибше. Їхня робота включала 52 здорових чоловіків-добровольців віком від 18 до 39 років. Це було так зване рандомізоване перехресне випробування – учасники по черзі мочилися сидячи та стоячи, а між тестами була 24-годинна “період вимивання”, щоб уникнути впливу попереднього виміру. Дослідники ретельно аналізували максимальну швидкість потоку сечі та загальний об’єм виділеної рідини. І знаєте що? Результат для здорових чоловіків виявився, м’яко кажучи, не дуже сенсаційним. Вчені показали: чи справді чоловікам краще мочитися сидячи?. Фото: futurism.com За висновками команди, для здорових чоловіків поза під час сечовипускання значно не впливає ані на максимальну швидкість потоку, ані на об’єм виділеної сечі. Тобто, якщо ти молодий і не маєш жодних проблем, можеш обирати будь-яку позу, яка тобі зручніша. Була виявлена лише одна крихітна відмінність: сидяча позиція асоціювалася з трохи коротшим часом до досягнення максимального потоку. Але, як відзначають самі вчені, ця різниця була статистично значущою лише частково через один викид даних і, ймовірно, не має жодного клінічного значення. Простіше кажучи, ти її навіть не помітиш. Коли поза має значення: проблеми з простатою та не тільки Але тут є важливий нюанс. Це дослідження стосувалося лише здорових чоловіків. А що ж робити тим, хто стикається з проблемами? Ось тут історія кардинально змінюється. Для чоловіків із симптомами нижніх сечових шляхів (LUTS – це, по суті, будь-які неприємні відчуття під час сечовипускання: часті позиви, переривчастий потік, відчуття неповного спорожнення) або доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ, тобто збільшення простати) сидіння може стати справжнім порятунком. Чому? Все просто: коли чоловік сидить, м’язи тазового дна розслабляються, а черевний тиск зменшується. Це дозволяє сечовому міхуру спорожнюватися повніше й ефективніше. Огляд досліджень ще за 2014 рік показав, що чоловіки з LUTS, які мочилися сидячи, затримували приблизно на 25 мілілітрів менше сечі у міхурі після процесу. Це, до речі, дуже важливо, адже залишок сечі може призвести до інфекцій та інших неприємних ускладнень. Більше того, тривале сечовипускання стоячи може негативно впливати на здоров’я сечового міхура в довгостроковій перспективі, адже постійне неповне спорожнення потенційно призводить до його збільшення та ослаблення м’язової структури. Зверніть увагу, що Американська урологічна асоціація (AUA) у своїх оновлених Рекомендаціях 2026 року з лікування LUTS, пов’язаних з ДГПЗ (опублікованих 7 травня 2026 року), підкреслює важливість ефективного спорожнення. Тож, якщо є проблеми, варто спробувати сісти. Більше, ніж просто зручність: неочікувані переваги та культурні особливості Можливо, ти здивуєшся, але є й інші, менш очевидні переваги сечовипускання сидячи. Наприклад, дослідження, опубліковане у серпні 2026 року, припускає, що така поза може сприяти кращому здоров’ю, посилюючи виведення альфа-випромінюючих радіоактивних частинок з кісткового хребта. За даними цього дослідження, в сидячому положенні може виводитися до 80% більше цих частинок, що, безумовно, звучить як дуже вагомий аргумент. До речі, ставлення до цієї теми сильно відрізняється в різних країнах. Глобальне опитування 2023 року, в якому взяли участь понад 7000 чоловіків, показало, що приблизно 10% чоловіків у США регулярно мочаться сидячи. А от у Німеччині цей показник значно вищий – до 40%. Це показує, наскільки сильно культурні норми та особисті вподобання впливають на повсякденні звички, навіть такі інтимні. Чи не час нам переглянути свої стереотипи? Можливо, це не лише зручніше, але й корисніше. На що звернути увагу і що далі? Важливо пам’ятати, що нове колумбійське дослідження, хоч і цінне, не вимірювало всіх можливих параметрів. Наприклад, воно не оцінювало об’єм залишкової сечі після сечовипускання, тиск детрузора (м’яза сечового міхура), уретральний тиск, активність м’язів тазового дна або геометрію шийки сечового міхура. Це ті показники, які часто є критичними для розуміння повноти спорожнення та функціонування сечостатевої системи. Тобто, хоча для абсолютно здорових чоловіків різниця несуттєва, подальші дослідження, які охоплюватимуть ширший спектр параметрів та різні групи чоловіків, безумовно, будуть корисними. А поки що – прислухайтеся до свого тіла. FAQ: Чи справді є різниця для здорових чоловіків, як мочитися? Згідно з останнім дослідженням (кінець 2026 року), для здорових чоловіків віком 18-39 років поза – стоячи чи сидячи – не має значного впливу на швидкість потоку чи об’єм виділеної сечі. Різниця клінічно несуттєва. Кому варто мочитися сидячи? Чоловікам із симптомами нижніх сечових шляхів (LUTS) або доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) сидіння може допомогти повніше спорожнити сечовий міхур, розслабивши м’язи тазового дна та зменшивши черевний тиск. Чи впливає поза на здоров’я простати? Для чоловіків зі збільшеною простатою (ДГПЗ) сидіння сприяє кращому спорожненню міхура, що може зменшити ризик ускладнень. Тривале неповне спорожнення через постійне сечовипускання стоячи може негативно впливати на сечовий міхур з часом. Чому в деяких країнах чоловіки частіше мочаться сидячи? Це переважно пов’язано з культурними нормами. Наприклад, глобальне опитування 2023 року показало, що близько 40% чоловіків у Німеччині мочаться сидячи, тоді як у США цей показник значно нижчий – близько 10%. Які є несподівані переваги сечовипускання сидячи? Дослідження серпня 2026 року припустило, що сечовипускання сидячи може посилити виведення альфа-випромінюючих радіоактивних частинок з кісткового хребта, потенційно до 80% ефективніше, ніж стоячи. Тож, який висновок? Якщо ти молодий і здоровий, обирай позу, яка тобі зручніша. Це, по суті, питання особистого комфорту чи звички. Але якщо тебе турбують будь-які проблеми з сечовипусканням, або ти просто хочеш подбати про своє здоров’я на перспективу, можливо, варто спробувати сідати. Це може бути не лише крок до більшої гігієни, а й до кращого самопочуття. Врешті-решт, здоров’я – це сукупність дрібниць, і кожна з них має значення.The post Вчені показали: чи справді чоловікам краще мочитися сидячи? first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Букет троянд на кухонному столі, третій день, пелюстки вже опускаються. І рука сама тягнеться до аптечки: а якщо кинути туди половинку аспірину? Цей лайфхак гуляє інтернетом роками, його переказують на весіллях, у квіткових крамницях і в чатах для мам. Проблема в тому, що працює він зовсім не так, як обіцяють. Про це пише Pixelinform. Ацетилсаліцилова кислота справді підкислює воду. У склянці з водопровідною водою (pH десь 7-7,5) таблетка зсуває показник у кислий бік. І тут є нюанс: бактерії, які забивають судини стебла і викликають гниття, у кислому середовищі розмножуються повільніше. Це правда. Але на цьому користь закінчується, а починаються деталі, про які лайфхак мовчить. Квітка після зрізання - це організм, який голодує Поки троянда росла на кущі, листя виробляло цукри через фотосинтез і гнало їх у бутон. Зрізали - і джерело енергії зникло. Тепер квітка живе на запасах, які встигла накопичити, і витрачає їх швидко: на дихання, на розкриття пелюсток, на підтримку клітин. Аспірин не дає ні грама цієї енергії. Він не годує. Він лише трохи змінює хімію води навколо стебла. Уявіть, що людині, яка знесилилася від голоду, замість їжі дали антисептик для рук. Бактерицидно - так. Корисно для сил - анітрохи. Приблизно та сама логіка. Де саме аспірин шкодить більше, ніж допомагає Перша пастка - доза. Ніхто ж не міряє pH. Кидають “на око”, часто цілу таблетку на маленьку вазу. Занадто кисле середовище починає пошкоджувати самі судини стебла - ті найтонші трубочки-ксилему, якими вода піднімається вгору. Замість того щоб пити, стебло закупорюється ще швидше. Друга пастка - домішки. У таблетках аспірину є наповнювачі: крохмаль, целюлоза, стеарати. У воді ця органіка стає їжею для тих самих бактерій, з якими боролися. Виходить ефект навпаки: вода каламутніє, стебло слизьке, букет падає раніше, ніж без таблетки. І третє, найменш очевидне. Аспірин (як і цукор, до речі) не розчиняється миттєво в холодній воді - часто просто лежить на дні, а стебло стоїть у воді без жодних змін. Людина думає “працює”, а насправді не відбулося нічого. Що насправді потрібно зрізаній квітці Три речі, і всі вони є у професійних підживлювачах для букетів. Цукор - джерело енергії, заміна того, що раніше давав кущ (зазвичай глюкоза або сахароза). Підкислювач - той самий кислий бар’єр проти бактерій, але в контрольованій дозі. І антибактеріальний компонент - щоб судини не заростали слизом. Іноді додають ще й трохи солей для кращого всмоктування. Саме тому пакетик підживлювача, який дають у квітковій крамниці, працює в рази краще за будь-яку аптечну таблетку. Він зроблений під конкретну задачу, а не “взагалі проти бактерій”. Що зробити за 5 хвилин, коли букет уже стоїть Вийміть квіти, промийте вазу з милом - на стінках живе біоплівка, яку не видно. Підріжте кожне стебло під кутом 45 градусів гострим ножем (не ножицями - вони плющать судини) на 2-3 см, під водою або одразу занурюючи в неї. Приберіть усі листки, які опиняться під водою - вони гниють першими. Налийте свіжу воду кімнатної температури і додайте пакетик підживлювача або чайну ложку цукру плюс кілька крапель лимонного соку. Поставте вазу подалі від сонця, опалювальних приладів і кошика з фруктами - дозріваючі яблука й банани виділяють етилен, який прискорює старіння пелюсток. Міняйте воду кожні два дні, щоразу підрізаючи стебла заново. Це нудно, але дієвіше за будь-яку таблетку. А буває, що аспірин таки доречний? Єдиний випадок, коли логіка підкислення має сенс - коли у вас жорстка лужна вода з-під крана і під рукою немає нічого іншого. Навіть тоді ефект буде слабкий і короткочасний, а ризик перегнути з дозою - реальний. Якщо чесно, простіше купити пачку підживлювача за кілька гривень, ніж експериментувати з аптечними препаратами. До речі, українські флористи давно радять інший побутовий трюк: крапля відбілювача для білизни на літр води вбиває бактерії не гірше, а шкоди від передозування менше - але й це лише підтримка, а не годування. Основа завжди одна: чиста ваза, свіжий зріз, цукор і прохолода. Тож наступного разу, коли рука потягнеться до аптечки, згадайте: квітка у вазі - не пацієнт із запаленням. Їй потрібна їжа й чиста вода, а не знеболювальне. А якщо хочеться перевірити на практиці - спробуйте поставити два букети поруч, один з аспірином, інший з пакетиком підживлювача. Через тиждень різниця буде видна неозброєним оком. Аспірин у вазу з квітами: чому лайфхак не працює читайте на сайті Pixel.inform.

Недостаток кисню під час сну – це не лише проблема для легень або мозку, але й може впливати на функцію яєчок.Невелике проспективне дослідження показало, що хоча обструктивне апное сну не пов'язане з еректильною дисфункцією, воно асоційоване з погіршенням якості сперми.Дослідники порівняли 72 чоловіків репродуктивного віку з нелікованим апное сну з 22 здоровими контролями і виявили, що пацієнти з розладом сну демонстрували значно нижчий об'єм сперми.Їхня сперма також містила менше сперматозоїдів, здатних до руху, і показувала підвищені рівні кількох запальних маркерів.Результати, опубліковані в Sleep Medicine, свідчать про те, що порушений сон і недостаток кисню вночі можуть бути пов'язані з вищою нерухомістю сперми.Це може або не може вплинути на здатність до зачаття, але, як зазначають автори дослідження, ці показники є "ключовими детермінантами чоловічого репродуктивного потенціалу".Доброю новиною є те, що коли 25 учасників дослідження отримали лікування за допомогою апарату CPAP (безперервний позитивний тиск у дихальних шляхах), вони почали демонструвати покращення в прогресивній рухливості сперми вже через місяць."Терапія CPAP супроводжується тривалими покращеннями в рухливості сперми," пояснюють автори, "слід вважати оцінку дихальних розладів сну дослідженням у чоловіків з нез'ясованими аномаліями сперми".Обструктивне апное сну виникає, коли дихальні шляхи звужуються під час сну, що призводить до гучного хропіння, яке переривається паузами в диханні.Цей розлад впливає приблизно на чверть усіх чоловіків старше 30 років, і він не лише залишає людей безсилими. Пацієнти з цим розладом сну мають вищий ризик розвитку високого кров'яного тиску та інших серцево-судинних проблем.Це також може вплинути на їхнє сексуальне життя.У минулому спостережні дослідження виявили, що апное сну пов'язане з вищим ризиком еректильної дисфункції, але існує мало доказів того, як це може вплинути на сперму.У 2025 році урологи в Бразилії написали листа для Nature Reviews Urology, в якому стверджували, що медицина сну повинна бути частиною рутинної оцінки чоловічої безплідності.Дослідження на тваринах та деякі спостережні дослідження на людях свідчать про те, що недостаток кисню або системне запалення, викликане апное сну, можуть впливати на виробництво сперми.Це нове дослідження, проведене дослідниками з Університету Гонконгу–Шеньчжень, є невеликим, і лікування не було рандомізованим, але автори стверджують, що воно досліджує "критичну прогалину в знаннях", яка "в основному не досліджена".Терапія CPAP є поточним першим лікуванням для апное сну. (Grandriver/E+/Getty Images)Чоловіки-учасники дослідження були віком від 18 до 50 років, і деякі з них були діагностовані з обструктивним апное сну за допомогою нічного тесту в центрі сну.Порівняно з тими, хто не мав апное сну, дослідники виявили, що у тих, хто мав апное сну, якість сперми була нижчою, незалежно від еректильної функції.Учасники групи з апное сну мали приблизно на 10 відсотків менше сперматозоїдів, здатних до руху вперед, і на 10 відсотків менше сперматозоїдів, здатних до руху взагалі.Протягом подальшого спостереження 25 учасників регулярно використовували CPAP щонайменше чотири години на ніч протягом п'яти або більше ночей на тиждень.Через місяць дослідники помітили, що у чоловіків, які використовували апарат CPAP, відсоток прогресивно рухливих сперматозоїдів зріс з майже 40 відсотків до 45 відсотків.Не було виявлено значних зменшень у чотирьох підвищених запальних маркерів.Через три місяці лише 15 чоловіків все ще використовували апарат CPAP і повідомляли про результати спостереження. Через шість місяців у випробуванні залишилося лише 8 чоловіків.Ця велика кількість відмов ускладнює оцінку довгострокового успіху.Апарат CPAP громіздкий і незручний, і багато пацієнтів з апное сну вважають його важким у використанні в довгостроковій перспективі.Серед тих, хто продовжував лікування, однак, рухливість сперми залишалася вище базового рівня; хоча оскільки розмір вибірки був малим, дослідники застерігають від надмірних висновків."В цілому ці результати підтримують концептуальну модель, згідно з якою дихальні розлади сну та місцеве запалення в семенниках спільно пов'язані з порушенням функції сперми у чоловіків з обструктивним апное сну," підсумовують автори.Команда тепер закликає до проведення більших досліджень, щоб "вияснити точні молекулярні механізми та підтвердити довгострокові переваги для фертильності лікування CPAP".Цікавий фактОбструктивне апное сну може впливати не лише на якість сну, але й на загальний стан здоров'я, включаючи серцево-судинні захворювання.

Марс зазнав значних змін у сприйнятті протягом останніх століть. Раніше вважався планетою з каналами, створеними невідомою расою, тепер його вважають мертвим.Проте нові дослідження показують, що наш менший сусід колись був водянистим і придатним для життя. Зараз ми знаємо, що він активний, з зеленими полярними сяйвами, нещодавніми лавовими потоками та справжніми марсокваками.Нещодавно виявлений неприємний газ свідчить про те, що його серце (або нутрощі) все ще б'ється з розплавленим магмою. У новому дослідженні, опублікованому в Science Advances, астрономи, використовуючи орбітальний апарат ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO), виявили небезпечний хлорид водню (HCl) поблизу Альба Монс, найбільшого вулкана на Марсі.Це відкриття вказує на те, що наш сусід все ще магматично активний всередині.Дослідники зазначають, що їхні результати найкраще пояснюються триваючими магматичними процесами в марсіанському інтер'єрі.Процес, відомий як цикл хлору, відбувається також на Землі, починаючи з ранніх етапів формування планети, коли хлор виходить з інтер'єру, а потім підживлюється наступною вулканічною активністю.Відомо, що Марс був дуже вулканічно активним у своїй юності, від 3.7 до 3 мільярдів років тому, під час його Гесперіанської ери, і пізніше сформував найбільші вулкани в Сонячній системі, включаючи Олімп Монс, який, можливо, показав нещодавню активність лише близько двох мільйонів років тому.Багато регіонів червоної планети показують ознаки нещодавньої вулканічної активності за останні десятки мільйонів років, і гарячі мантійні потоки можуть плавити частини марсіанського інтер'єру навіть сьогодні.Однак термічні сигнали, поверхневі особливості та сірчані гази залишаються важкими для виявлення або невизначеними.Виявлений HCl продовжує виходити з магми навіть після закінчення вивержень. Підвищені співвідношення хлору, порівняно з Землею, також були виявлені в марсіанських метеоритах, породах та реголіті.Дослідники повідомляють про численні виявлення HCl над тріщинами землі поблизу вулкана Альба Монс на північному плато Тарсис, регіоні нещодавньої, можливо, навіть триваючої підземної активності.Вчені виявили багато сигналів HCl на Марсі в різні сезони марсіанського року, але багато з них, здається, пов'язані з гідрологічними та атмосферними процесами Марса.Однак деякі сигнали HCl, здається, виходять з потенційно ще розплавлених нутрощів планети. Ці цікаві сигнали з'являються на початку літа в північній півкулі, коли Марс знаходиться поблизу афелію, найвіддаленішої точки від Сонця.Це північне літо відрізняється від південного літа. Воно холодніше, а атмосфера ясніша від пилу та водяної пари. Це означає, що сигнали HCl, ймовірно, мають магматичне походження, а не є результатом атмосферних аерозолів. Відповідно, вони дійсно з'являються на нижчих висотах.Раннє літнє потепління сублімує покривний лід, дозволяючи HCl виходити з тріщин, що ведуть до марсіанського інтер'єру, який інакше може бути замороженим під час холодних сплесків, що опускаються до -120 градусів Цельсія.Дослідники висувають три потенційні неатмосферні причини для виявлення HCl. По-перше, вони можуть бути глибокого вулканічного походження. По-друге, вони можуть бути викликані грязьовими вулканами, які можуть вивільняти HCl, якщо вони взаємодіють з магмою, знову підтримуючи вулканічне джерело. По-третє, вони можуть бути пояснені розкладанням сполук, що містять хлор, на поверхні.Однак дослідники стверджують, що місцеве, магматичне джерело може дати найкраще пояснення. Особливо, оскільки HCl пов'язаний з невеликими тріщинами, які іноді формують "смуги", що простягаються на десятки кілометрів, іноді оточені темними кольоровими ореолами, можливо, подібними до тих, що навколо фумарол на Землі.Якщо не враховувати щось, що підтримує ці тріщини, вони б зникли тисячоліття тому під накопиченням пилу або сезонними деформаціями ландшафту. Цікаво, що вони можуть бути димоходами гідротермальних систем, пов'язаних з "вулканічною системою трубопроводів" глибоко під Марсом.Це має значення для найважливішого питання, оскільки розплавлені магми можуть забезпечити тепло та поживні речовини для позаземних форм життя."Шукати марсіанське життя в тріщинах Альба Монс було б дуже розумно," підсумовує Мège. "Якщо гідротермальні системи активні, вони можуть містити інгредієнти та енергію, необхідні для розвитку мікроорганізмів, і захищати мікроорганізми від ворожого та змінного середовища над поверхнею."Дослідження було опубліковане в Science Advances.Цікавий фактМарс має найбільший вулкан у Сонячній системі - Олімп Монс, який у три рази вищий за Еверест.

Одним із способів боротьби з певними видами раку може бути запобігання їх розвитку. Зростає інтерес до використання вітаміну C для лікування передракових кров'яних розладів та ранніх стадій кров'яних раків.Рівень вітаміну C часто є хронічно низьким у людей з кров'яними раками, і вже давно ведуться дискусії про те, чи може підвищення цих рівнів працювати як терапія раку.Досі докази були досить змішаними.Щоб зібрати більше даних, зокрема про вплив вітаміну C до того, як рак почне розвиватися, команда дослідників з Університету Копенгагена в Данії та Інституту Ван Андела завершила кліничне випробування фази 2 з 109 учасниками.Результати, опубліковані в Cancer, показали, що щоденна доза 1000 міліграмів вітаміну C була пов'язана з 65% нижчим ризиком смерті в порівнянні з групою плацебо, за результатами трирічного спостереження."Ми дуже раді і обережно оптимістичні, що наші результати можуть в один день перетворитися на простий спосіб покращити лікування та результати для людей з передлейкемічними розладами," - говорить епігенетик Петер Джонс з Інституту Ван Андела."Наш підхід відображає зростаючий акцент на перехопленні раку – втручанні до того, як рак стане встановленим."Усі учасники випробування отримали діагноз або клональну цитопенію невизначеного значення (CCUS), або менш ризиковану мієлоїдну злоякісність, таку як мієлодиспластичний синдром (MDS), які можуть призвести до стійкого раку, такого як гострий мієлоїдний лейкоз (AML).На даний момент немає доступних лікувань, які б зупинили CCUS від перетворення на AML. MDS можна лікувати за допомогою трансплантації стовбурових клітин, але це не підходить для всіх."Стандартний підхід для пацієнтів з передраковими кров'яними розладами полягає в моніторингу їх кількості клітин крові з часом," - говорить гематолог Кейсі О'Коннел з Університету Південної Каліфорнії."Це, зрозуміло, дуже розчаровує – ніхто не хоче чути, що у них є стан, який підвищує ризик лейкемії, але нічого не можна зробити, окрім як спостерігати і чекати."На основі попередніх досліджень вітамін C був визнаний важливим помічником для ферменту TET2 (різновид білка). TET2 може допомогти захистити від ракових клітин, контролюючи перемикачі генів, і в кров'яних захворюваннях, таких як ті, що вивчалися тут, функція TET2 часто порушена.Думка полягає в тому, що поповнення рівнів вітаміну C підтримує правильну роботу TET2 і його здатність стримувати рак – хоча це безпосередньо не вимірювалося в випробуванні і потребує підтвердження в майбутніх дослідженнях."Вітамін C важливий, оскільки він бере участь у ряді біологічних функцій, включаючи активність ферментів, які регулюють нормальну функцію клітин," - говорить гематолог Стін Ульрік Міккельсен з Університету Копенгагена.Зовні, менше людей у групі вітаміну C перейшли до розвитку більш ризикованих, агресивних кров'яних раків – п'ять учасників проти дев'яти – хоча, оскільки всього було 109 пацієнтів, це не є статистично значущим.Інші позитивні ознаки з випробування включали менші підвищення кількох запальних біомаркерів, ніж у групі плацебо (що вказує на систему під стресом), і повернення до нормальних рівнів вітаміну C для тих, хто спочатку був дефіцитним.В цілому результати позитивні і свідчать про те, що вітамін C може бути відносно простим, недорогим способом зменшення ймовірності розвитку раку у тих, хто має високий ризик.Однак потрібно буде провести більше випробувань фази 3, щоб остаточно сказати, чи може курс вітаміну C зменшити ризик раку або продовжити тривалість життя."Ми працюємо над тим, щоб розвинути результати випробування, досліджуючи, як саме вітамін C взаємодіє з передраковими клітинами, включаючи ідею, що він може допомогти відновити нормальну епігенетичну функцію в кров'яних клітинах, які ризикують стати лейкемією," - говорить Джонс.Дослідження було опубліковано в Cancer.Цікавий фактВітамін C не лише підтримує імунну систему, але й може допомогти у відновленні тканин та покращенні всмоктування заліза.

Ситуація знайома багатьом: надворі холодно, світло зникло, генератор уже годину гуде на подвір’ї. І раптом бензин закінчується - двигун чхає, смикається і замовкає. Господар заливає каністру, смикає стартер, двигун слухняно оживає… але в розетках нуль. Прилад працює, шумить, вихлоп іде - а напруги немає. Це не поломка електроніки й не згорілий автомат. Найчастіше це наслідок того, що генератору дали повністю вичерпати пальне. Про це пише Pixelinform. Чому двигун працює, а струм не виробляється У звичайному бензиновому генераторі напруга народжується в обмотках статора завдяки магнітному полю, яке створює ротор. І ось тут криється нюанс, про який рідко пишуть в інструкціях: щоб ротор почав створювати це поле, йому потрібен початковий, слабкий магнітний «поштовх». Його називають залишковим магнетизмом - це крихітний заряд, який зберігається в залізі сердечника ротора після заводського намагнічування. Коли двигун запускається, саме цей ледь відчутний магнітний слід індукує перші мілівольти в обмотці збудження. Далі система «самозбуджується»: струм підсилюється, поле зростає, і генератор виходить на робочі 220 вольт. Проблема в тому, що цей залишковий магнетизм дуже слабкий - і легко розсіюється. Коли генератор глохне через брак пального, напруга збудження падає до нуля в момент, коли обмотки ще перебувають під навантаженням. Ротор зупиняється в «розмагніченому» стані. Іноді достатньо одного такого вичерпання, іноді кількох - залежить від моделі й умов. Результат однаковий: наступного разу ротор уже не має з чого почати, і самозбудження не відбувається. Двигун крутиться, але електрики немає. Чому «нехай сам заглохне» - погана звичка саме зараз З початком опалювального сезону та частими відключеннями генератори працюють годинами, а інколи й цілодобово. Досвідчені власники ставлять собі за правило глушити техніку заздалегідь - коли в баку ще залишається пальне. Новачки ж часто чекають, поки апарат зупиниться сам: мовляв, так простіше контролювати рівень. На практиці це означає, що генератор щоразу проходить через найгірший сценарій зупинки - навантажений, на сухому баку, з різким падінням обертів. Окрема пастка - зберігання техніки з порожнім баком «на зиму». Здається логічним: без пального не буде смолистих відкладень у карбюраторі. Але тривале простою теж поступово послаблює залишковий магнетизм. Тому фахівці з сервісу радять інший компроміс: бак тримати не порожнім, а з невеликою кількістю свіжого пального, додаючи стабілізатор, і раз на кілька місяців запускати генератор під легким навантаженням хоча б на 15-20 хвилин. Що зробити за 5 хвилин, якщо пальне вже закінчилося Не смикайте стартер десятки разів поспіль - це не поверне магнетизм, а лише посадить акумулятор і заллє свічку. Залийте свіже пальне і дайте двигуну попрацювати 2-3 хвилини без навантаження. Якщо напруги немає - знайдіть на корпусі генератора клеми збудження (зазвичай під невеликою кришкою) і скористайтеся методом «підживлення»: короткочасна подача 12 вольт від акумулятора на обмотку збудження під час роботи двигуна відновлює поле. Цю процедуру варто робити лише за інструкцією до конкретної моделі або із сервісним майстром. Перевірте запобіжник збудження - іноді він перегорає саме в момент різкої зупинки. Якщо після всього напруга не з’явилася - не розбирайте ротор самостійно, це робота для сервісу. Як уникнути цього надалі Просте правило: не допускайте, щоб генератор глухнув через відсутність пального. Тримайте в голові орієнтир - глушити техніку, коли в баку залишається приблизно чверть об’єму, і заливати пальне заздалегідь, а не «коли вже». Це стосується і планового обслуговування: свічок, фільтрів, мастила - усе це впливає на те, наскільки стабільно працює система збудження. І ще одне: якщо генератор уже «мовчить» після вичерпання пального - не тягніть до морозів. Холодна погода ускладнює запуск, а сервісні майстерні в розпал опалювального сезону перевантажені. Краще вирішити питання зараз, поки техніка потрібна вам, а не навпаки. Генератор працює, але не дає струму: чому повне вичерпання пального коштує дорого читайте на сайті Pixel.inform.

Стрес не лише в голові. Хімічні маркери стресу можна знайти в крові, слині та навіть у волоссі. Але чи можливо виявити біологічний стрес на рівні населення?Дослідження показало, що це можливо завдяки стічним водам. Команда дослідників з Університету Квінсленда в Австралії пояснює, що аналіз стічних вод може бути неінвазивним способом моніторингу здоров'я населення, вимірюючи біологічні та хімічні маркери, які виводяться з організму.У дослідженні команда проаналізувала стічні води з університетського кампусу, порівнюючи зразки під час навчального семестру та екзаменаційного періоду. Результати показали, що під час екзаменів рівень двох маркерів окисного стресу зростав, але лише один з них був статистично значущим.Дослідники зазначають, що екзаменаційні періоди є значним стресором, який можна об'єктивно виявити через маркери стічних вод. Також було виявлено, що під час екзаменів зростає рівень антидепресантів у стічних водах, що може свідчити про підвищене споживання цих препаратів.Ці результати відкривають нові можливості для моніторингу стресу серед студентів, використовуючи аналіз стічних вод як інструмент для виявлення змін у споживанні речовин та стресових маркерів.Цікавий фактДослідження показали, що стрес може впливати не лише на психічне здоров'я, але й на фізичний стан, підвищуючи ризик різних захворювань.

Одна жінка відчула, як хтось гладить її волосся. Для неї це був близький, який помер.Інші учасники описували запах, відчуття дотику або уявляли когось, кого втратили. Вони провели 45 хвилин, дивлячись у дзеркало в слабо освітленій кімнаті, поки дослідники вивчали, як відсутня людина може здаватися близькою.У новому дослідженні команда вчених з Університету Західної Джорджії та Університету Північно-Західного Міссурі виявила, що яскравість і реалістичність досвіду були пов'язані з рівнем креативності, але це не пояснює всього, що сталося в цій дивній ситуації.Експеримент проходив у невеликій камері, званій психомантейум, де учасники намагалися відчути присутність когось, хто помер.Дослідники залучили 30 людей. Половина групи мала стан, званий синестезією, коли люди автоматично пов'язують відчуття або концепції, наприклад, асоціюючи літери з кольорами. Інші 15 раніше повідомляли про досвід з привидами, як і деякі з групи з синестезією.Перед тим, як почати дивитися в дзеркало, кожен з них провів 15 хвилин, згадуючи про когось, хто помер.Вони думали про зовнішній вигляд, голос, рухи та особистість цієї людини. Вони могли принести фотографії або пам'ятні речі, або намалювати цю людину.Протягом наступних 45 хвилин фоновий шум маскував зовнішні звуки. Учасники натискали кнопку щоразу, коли відчували присутність або переживали сильні візуальні образи.Після цього вони оцінили, наскільки яскравим і реальним був досвід і скільки фізичного простору він, здавалося, займав. У постсесійній анкеті 24 з 30 учасників повідомили про відчуття присутності.Для головного автора Крістін Сіммонс-Мур, психолога з Університету Західної Джорджії, сила почуттів людей була вражаючою."Часто ці досвіди були дуже емоційними, але в позитивному сенсі," - сказала Сіммонс-Мур.Деякі описували можливість попрощатися або повернутися до невирішених питань."Одна учасниця відчула, як її волосся гладить її близька людина, що було значущим і сильно вплинуло на неї," - зазначила Сіммонс-Мур.Дослідники очікували, що люди з синестезією повідомлять про сильніші досвіди, але групи не відрізнялися суттєво в тому, чи повідомляли вони про присутність, чи в оцінках своїх досвідів.Інша картина виникла з анкети, що вимірює фантазію. Люди з вищими балами на шкалі креативної фантазії, як правило, описували більш яскраві та реалістичні досвіди. Окрема шкала уявної фантазії не показала суттєвого зв'язку з цими якостями.Це не доводить, що креативність викликала зустрічі. Сіммонс-Мур припустила, що особистість, очікування, зв'язок з померлою людиною та легкий дисоціативний стан під час тривалого дивлення в дзеркало можуть разом формувати їх.Сильна схильність до фантазії, пояснила Сіммонс-Мур, "допомагає створити рецепт для привидів".Команда також контролювала електромагнітні поля та зміни в інтервалах між серцевими скороченнями. Інфрачервона камера знімала область дзеркала, тоді як електронний пристрій генерував випадкові числа, щоб дослідити можливі асоціації між досвідом учасників та його виходом.Член команди, який не знав, які сесії включали незвичайні досвіди, переглянув записи. Маленькі частинки з'являлися як з учасниками, так і без них, без суттєвої різниці в їх загальній частоті.Однак сесії з дзеркалом, що містили частинки, були пов'язані з більшою кількістю повідомлених незвичайних досвідів і різними виходами випадкових чисел. Загальний вихід генератора не відрізнявся суттєво від випадковості.Зв'язок між частинками та генератором виник у додатковому аналізі після того, як дослідники вивчили дані. Сіммонс-Мур назвала це "цікавим пост-хок знайденням", яке потребує повторення.Щоб відтворити частинки, команда тягнула оксамит, імітувала рухи учасників у кріслі, переміщала лампу та дула пил до об'єктива. Лише зміна кута дзеркала або його коливання виробляли частинки, які були блідішими та меншими, ніж ті, що були спочатку зафіксовані.Пил, повітряні частинки та невеликі рухи дзеркала залишаються можливими поясненнями.Дослідження було невеликим, не було зареєстровано заздалегідь і включало багато статистичних порівнянь, що підвищує ризик випадкових знахідок. Багато учасників також повідомили про попередні досвіди з привидами, що обмежує, наскільки широко результати можуть бути застосовані. Висновки не доводять спілкування з мертвими або встановлюють лікування для горя.Більші експерименти можуть дослідити, як спогади та наше оточення сприяють відчуттю присутності. Сіммонс-Мур сказала, що команда планує пов'язану роботу з "телефоном вітру", нез'єднаним телефоном, який люди використовують, щоб говорити з померлими близькими.Дослідження було опубліковано в Journal of Anomalous Experience and Cognition.Цікавий фактДослідження показало, що деякі люди можуть відчувати присутність померлих, що може бути пов'язано з їхньою креативністю та емоційним зв'язком з цією людиною.