Хвороба Альцгеймера є надзвичайно складною для вивчення через свою різноманітність та складність. Один з типів хвороби, відомий як фламандський амілоїд, був виявлений лише у двох родинах та у двох інших осіб, викликаний мутацією амілоїдного прекурсорного білка (APP).Ця генетична аномалія впливає на бляшки амілоїд-бета (Aβ), які накопичуються в мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Мутація призводить до надмірного накопичення Aβ навколо кровоносних судин у мозку.У постраждалих осіб ці відкладення викликають стан, відомий як церебральна амілоїдна ангіопатія (CAA), що пов'язано з геморагіями в мозку та зазвичай призводить до смерті в кінці 50-х років.Міжнародна команда дослідників, публікуючи свою роботу в Nature Structural & Molecular Biology, виявила унікальний спосіб, яким Aβ філаментів складаються у людей з цим типом хвороби Альцгеймера. Вони також виявили, як ці форми впливають на захворювання, що може відкрити нові можливості для цілеспрямованих лікувань.Дослідники вивчили зразки мозкової тканини після смерті двох осіб, які померли від хвороби Альцгеймера, один з яких належав до фламандських родин, відомих своєю схильністю до цього типу деменції.Завдяки техніці візуалізації, відомій як кріоелектронна мікроскопія, було виявлено, що складка, яка відбувається при мутації APP, має специфічну Z-форму, яку вчені ніколи раніше не спостерігали. Це допомагає пояснити, чому Aβ філаменти накопичуються навколо кровоносних судин.Команда також з'ясувала, як формується ця складка. Мутація видаляє одну метильну групу з Aβ, що, здається, сприяє формуванню цієї складки.Ці результати відкривають нові можливості для розуміння рідкісної форми хвороби Альцгеймера та механізмів, які стоять за нею. Вони можуть бути корисними для розробки лікувань для всіх форм цієї хвороби.Цікавий фактВідомо, що хвороба Альцгеймера є однією з основних причин деменції у світі, і її дослідження може допомогти знайти нові методи лікування та профілактики.

Сімейство Mustang від Ford готується до одного з найбільших розширень, оскільки компанія планує випустити чотиридверну продуктивну модель, яка зможе конкурувати з BMW M3 та Audi RS5.Цей проект обговорюється вже кілька років, але свіжі повідомлення свідчать, що Ford показав американським дилерам можливий дизайн, готовий до виробництва. Якщо все піде за планом, автомобіль з'явиться під назвою Mustang Mach 4.Чотиридверний Mustang обговорюється з 2024 року, але проект, схоже, значно просунувся вперед. Американські дилери отримали можливість раніше ознайомитися з майбутньою моделлю під час нещодавньої конференції. Замість того, щоб просто подовжити існуючий купе Mustang і додати ще пару дверей, Ford, здається, розробляє справжній продуктивний седан з пропорціями, які, за повідомленнями, порівнянні з Porsche Panamera.Назва Mach 4, як повідомляється, готується до виробництва після того, як раніше була зареєстрована Ford. Вона пов'язує новинку з відомим Mustang Mach 1, відокремлюючи її від електричного Mustang Mach-E.Ціна нижче $40,000 і серйозна продуктивністьМабуть, найбільшим сюрпризом є повідомлена стартова ціна. Дилерам Ford було сказано, що чотиридверний Mustang може починатися з ціни нижче $40,000 (приблизно 1 600 000 грн) в США.Незважаючи на таку відносно доступну ціну, Ford планує досягти часу розгону з 0 до 60 миль на годину (близько 96 км/год) менше ніж за чотири секунди. Яка саме версія забезпечить такий рівень продуктивності, поки що неясно, особливо якщо Ford планує запропонувати кілька двигунів або рівнів комплектації.Гібридний V8 може живити Mustang Mach 4Ті, хто бачив автомобіль, стверджують, що він використовує гібридну силову установку. Однією з можливостей є електрифікована версія знайомого 5.0-літрового V8 Coyote, хоча офіційні технічні характеристики ще не оголошені.Гібридний V8 має сенс. Він може зберегти звук і характер, які очікуються від Mustang, одночасно допомагаючи Ford відповідати більш суворим вимогам щодо викидів у ринках за межами Північної Америки.Генеральний директор Ford Джим Фарлі раніше заявляв, що розширення Mustang на нові кузови не означає відмову від того, що робить автомобіль унікальним. Його позиція полягає в тому, що будь-який новий Mustang повинен зберігати продуктивність, характер і ставлення, пов'язані з оригіналом.Ford все ще любить V8Продовження Ford з восьмициліндровими двигунами може відігравати важливу роль у програмі Mach 4. Хоча вимоги до викидів значно змінилися в США, регуляції залишаються значно суворішими в Європі та частинах Азії. Електрифікація може надати Ford можливість зберегти V8 Coyote в більшості ринків.Існуючий Mustang GT сьомого покоління, що продається в Південній Африці, вже використовує атмосферний 5.0-літровий V8, що виробляє 328 кВт. Гібридна система потенційно дозволить Ford значно підвищити продуктивність, зменшуючи загальний викид двигуна.Чи буде чотиридверний Mustang продаватися по всьому світу?Mustang Mach 4, як повідомляється, розглядається для запуску до кінця десятиліття, хоча Ford ще не оголосив офіційну дату виробництва. Чи буде він продаватися за межами Північної Америки, залишається ще одним невідповідним питанням.Ford раніше демонстрував, що існує значний міжнародний попит на Mustang. Перетворення традиційного американського м'язового автомобіля на глобальну модель вважалося великим ризиком, коли ця стратегія була впроваджена, але в результаті цей крок виявився успішним.Європейське керівництво Ford також вказало, що компанія відкрита для впровадження глобальних продуктів у додаткові сегменти, де існує достатній попит, включаючи більші автомобілі за межами основного асортименту кросоверів.Це може відкрити двері для Mach 4 на ринки, такі як Європа та потенційно Південна Африка.Цікавий фактFord Mustang є одним з найвідоміших американських автомобілів, і його виробництво почалося ще в 1964 році, що робить його іконою автомобільної культури.

Серед багатьох форм раку ті, що виникають у мозку, можуть бути одними з найскладніших для лікування.Тип пухлини, відомий як гліома, є особливо серйозним прикладом. Ці злоякісні утворення виникають з гліальних клітин або їх попередників у мозку або спинному мозку; найгірша форма – гліобластома – має п'ятирічну виживаність лише 5-7 відсотків.Частина причини, чому гліоми так важко лікувати, полягає в тому, що вони активно використовують важливі функції мозку для свого зростання.Нещодавно в новій статті, опублікованій в Nature Neuroscience, вчені виявили один з механізмів, який робить це можливим. Вони вважають, що виявлення цього механізму може створити нові можливості для лікування.Гліальні клітини – це не нейронні клітини, які складають підтримуючу систему мозку. Вони виконують безліч завдань, які підтримують нейрони мозку, включаючи допомогу в ізоляції, захисті та живленні їх.Один тип гліальних клітин – олігодендрогліти, які виробляють жирну мієлінову оболонку, що ізолює нервові волокна. Вони розвиваються з попередників олігодендроглітів, які реагують на активність нейронів.Багато гліом вважаються такими, що виникають з попередників олігодендроглітів, і ці пухлини зберігають деяку здатність реагувати на нейронну активність. Попередні дослідження показали, що активні нейрони вивільняють білок, відомий як нейроліганд-3 (NLGN3), який сприяє проліферації клітин гліоми.Однак, як саме клітини гліоми виявляють NLGN3 і перетворюють його на сигнал зростання, залишалося незрозумілим.Щоб дізнатися, команда дослідників на чолі з біоінженером Юн Сок Кімом з Стенфордського університету (тепер у Швейцарському федеральному технологічному інституті Лозанни) та нейробіологом Стенфорда Шоном М. Гіллеспі виростила клітини гліоми людини, отримані від пацієнтів, у лабораторії.Вони потім використали NLGN3 як приманку, щоб побачити, які білки з мембран цих клітин гліоми зв'язуються з ним.Один білок виділявся: хондроїтинсульфатпротеоглікан 4 (CSPG4), який є в достатній кількості на поверхні як попередників олігодендроглітів, так і клітин гліоми.Коли NLGN3 приєднувався до CSPG4, відбувалася цікава річ. Мембрана клітини гліоми фізично затягувалася.Ця фізична зміна допомагає активувати те, що відбувається всередині клітини – оскільки збільшення напруги мембрани активує іонний канал, відомий як PIEZO1. Це перетворення фізичної сили на біологічну відповідь відоме як механотрансдукція.В результаті потік іонів активує сигнальні шляхи всередині клітини, що сприяє проліферації клітин гліоми.Дослідники потім перевірили, чи дійсно PIEZO1 впливає на ріст гліоми. Використовуючи редагування генів, вони створили клітини гліоми, отримані від пацієнтів, які не мали PIEZO1, і імплантували їх у мозок мишей разом з контрольними експериментами, використовуючи інші клітини з PIEZO1.Через чотири тижні клітини гліоми без PIEZO1 розмножувалися значно менше, ніж ті, що мали цей канал.На цьому етапі дослідники хотіли дізнатися, чому механізм NLGN3-CSPG4-PIEZO1 існує взагалі.Вони повернулися до здорових попередників олігодендроглітів і виявили, що той же механізм працює і там. NLGN3 приєднується до CSPG4, що активує PIEZO1, але сигнальні шляхи всередині клітини мають інший ефект.Замість того, щоб викликати проліферацію попередників олігодендроглітів, цей шлях змушує клітини залишатися незрілими попередниками олігодендроглітів – пригнічуючи їх дозрівання в олігодендрогліти. Це може допомогти мозку підтримувати здоровий резерв попередників олігодендроглітів.Щоб підтвердити, дослідники потім генетично видалили NLGN3 з попередників олігодендроглітів у мишей – і виявили, що резерви попередників олігодендроглітів у їх корпусі коллозум зменшилися приблизно на 30 відсотків.Це означає, що ракові клітини не винаходять свій механізм з нуля. Вони захоплюють і підривають нормальний механізм мозку для своїх цілей.І це дає вченим потенційну нову вразливість у гліомі для дослідження: її залежність від механосенсорного сигналізування.Однак, демонструючи, чому рак може бути таким важким для лікування, це вимагатиме обережності. Оскільки здорові клітини мозку також використовують цей механізм, перетворення відкриття на лікування може вимагати знаходження способу, щоб пригнічувати рак, не порушуючи нормальну популяцію попередників олігодендроглітів."Висновки, представлені тут, підкреслюють критичну роль шляху NLGN3-CSPG4-механотрансдукції у взаємодії між нейронною активністю та прогресуванням гліоми, просуваючи розуміння ключового механістичного шляху, за допомогою якого гліоми експлуатують нейронні сигнали для зростання," пишуть дослідники."Виявлення механотрансдукції як важливого посередника в цьому процесі вказує на нові терапевтичні можливості, підкреслюючи потенціал для націлювання на механосенсорні шляхи в гліомі та, можливо, в інших раках."Результати були опубліковані в Nature Neuroscience.Цікавий фактГліоми є одними з найскладніших для лікування видів раку, і їх виживаність залишається дуже низькою, що робить дослідження нових методів лікування особливо важливими.

Maserati може готуватися до повернення одного з найважливіших елементів свого минулого: V8-двигуна.Італійський виробник не продавав моделей з V8 з моменту виходу з виробництва попереднього покоління Quattroporte у 2024 році, але тепер його інженерна команда підтвердила, що можливість повернення восьмициліндрового двигуна була розглянута.Поки що нічого не затверджено для виробництва, але важливо, що Maserati вважає, що його поточні платформи можуть вмістити такий двигун.Maserati бачить бізнес-можливість для нового V8Голова інженерії Maserati Давіде Данезін зазначив, що все ще існує достатній попит серед клієнтів на обмежену серію моделей з V8, щоб це мало сенс.Обсяги, ймовірно, будуть невеликими, особливо в порівнянні з основними моделями Maserati, але це може насправді підкреслити ексклюзивність, яку очікують від восьмициліндрового Maserati.Данезін вважає, що якщо компанія випустить правильний автомобіль з V8, то покупці вже чекають на нього.Однак для Maserati доведення попиту клієнтів — це лише частина рівняння. Витрати на розробку нового двигуна можуть в кінцевому підсумку визначити, чи отримає проект зелене світло.GranTurismo та GranCabrio — очевидні кандидатиЯкщо Maserati вирішить продовжити, GranTurismo та GranCabrio виглядають найбільш логічними варіантами для нового двигуна.Обидва наразі покладаються на 3.0-літровий двотурбінний Nettuno V6, двигун, який вже продемонстрував, скільки продуктивності можна отримати з шести циліндрів.У своїх найпотужніших варіантах Nettuno виробляє до 621 к.с. (463 кВт). Така ж базова архітектура двигуна також використовувалася в суперкарах Maserati з середнім розташуванням двигуна.V8 буде не лише про потужністьЦікаво, що абсолютна продуктивність не здається основною мотивацією для обговорення V8 у Maserati.Nettuno V6 вже здатний забезпечити показники, які очікуються від сучасного високопродуктивного Maserati. V8, натомість, надасть компанії щось, що стає все важче знайти на ринку спортивних автомобілів: унікальний звук, іншу подачу потужності та більше відчуття свята.Це може дозволити Maserati позиціонувати GranTurismo або GranCabrio з V8 як більш ексклюзивний флагман, а не просто швидшу версію існуючого Trofeo.Оскільки виробники все більше переходять на менші турбовані двигуни та електрифікацію, італійський V8 також може дати Maserati корисну відмінність.Не очікуйте Hemi V8 від StellantisMaserati має доступ до більшого каталогу запчастин Stellantis, але просто запозичити один з існуючих Hemi V8 не виглядає реалістичним рішенням.Ці двигуни вважаються занадто великими для поточних архітектур автомобілів Maserati.Замість цього виробнику, ймовірно, доведеться розробити більш компактний V8 самостійно. Однією з можливостей може бути використання елементів існуючої архітектури Nettuno як відправної точки, що потенційно дозволить Maserati зберегти частину технології та інженерних знань, вже розроблених навколо сучасного V6.Розробка нового Maserati V8 не буде дешевоюНайбільшою перешкодою можуть бути просто витрати.Створення індивідуального V8 для відносно невеликої кількості автомобілів вимагатиме значних інвестицій у розробку, і ці витрати, безумовно, відобразяться на кінцевій ціні.Тому Maserati може доведеться розглядати проект більше як обмежену серію, ніж звичайне доповнення до лінійки GranTurismo.Такий підхід може полегшити обґрунтування цифр, а також перетворити V8 на щось дійсно особливе.Stellantis все ще має дати зелене світлоПоки що V8 залишається можливістю, а не підтвердженим майбутнім продуктом Maserati.Будь-яка програма спочатку вимагатиме затвердження від Stellantis, а розробка нового двигуна в час, коли виробники витрачають багато на електрифікацію, робить бізнес-кейс особливо складним.Проте той факт, що інженерний відділ Maserati розглянув цю ідею, є значним.Після кількох років зникнення V8 з продуктивних автомобілів, повернення Maserati в протилежному напрямку безумовно приверне увагу. І якщо компанія зможе вирішити фінансову сторону, новий GranTurismo з V8 може стати одним з найбільш цікавих італійських GT автомобілів у найближчі роки.Цікавий фактV8-двигуни були популярні в автомобілях Maserati, але останнім часом виробники все більше переходять на менші та економічніші двигуни.

Компанія Eccentrica повертається на Monterey Car Week з новою вражаючою версією Lamborghini Diablo, цього разу без даху.Названа Eccentrica V12 Roadster, ця нова модель є продовженням проекту з фіксованим дахом, представленого у 2024 році. Замість простого відновлення оригінального італійського суперкара, Eccentrica значно переробила його, використовуючи тисячі індивідуальних компонентів, зберігаючи при цьому неповторний характер V12-ікони Lamborghini 1990-х років.Lamborghini Diablo V12 отримує сучасний виглядУ серці V12 Roadster знаходиться перероблена версія природно-аспірованого V12 об'ємом 5,7 літра.Потужність була збільшена до 550 к.с. та 601 Нм (443 lb-ft) крутного моменту, а також Eccentrica вдосконалила термічне управління двигуном, повітряний потік та калібрування ECU. Ці зміни покликані покращити реакцію та зробити V12 більш чутливим, не змінюючи основного характеру оригінального двигуна.Важливо, що механічна коробка передач залишилася.Водії все ще отримують шестиступеневу коробку передач, зберігаючи один з визначальних елементів оригінального досвіду водіння Diablo.Незважаючи на відкритий кузов, Eccentrica стверджує, що V12 Roadster може досягати максимальної швидкості приблизно 335 км/год.Більше 3500 індивідуальних компонентівНазивати Roadster модифікованим Diablo було б недостатньо.Eccentrica стверджує, що було розроблено більше 3500 окремих компонентів спеціально для цього автомобіля. Це стосується як механічних вдосконалень, так і повністю переробленого екстер'єру.Новий кузов поєднує сталь і вуглецеве волокно, зберігаючи пропорції та візуальну драму, які зробили Diablo таким впізнаваним суперкаром. Ширина колії також була збільшена, що надає Roadster ще більш агресивного вигляду.Додаткове зміцнення з вуглецевого волокна було інтегровано в шасі для покращення структурної жорсткості, що особливо важливо при видаленні даху з високопродуктивного автомобіля.Сучасна підвіска, керування та гальмаПід ретро-натхненним виглядом ховається значно більш сучасний пакет для водіння.V12 Roadster отримує напівактивні амортизатори, гідравлічне керування та вдосконалену гальмівну систему, з метою покращення як продуктивності, так і зручності використання, не перетворюючи Diablo на надто цифровий сучасний суперкар.Це слідує тій же філософії, що й оригінальний проект з фіксованим дахом Eccentrica, який намагається зберегти аналогову привабливість Diablo, вирішуючи деякі компроміси, пов'язані з водінням суперкара 1990-х років сьогодні.Будуть побудовані лише 19 Eccentrica V12 RoadsterEccentrica V12 Roadster вперше буде представлений на The Quail, A Motorsports Gathering під час Monterey Car Week.Виробництво буде надзвичайно обмеженим, планується лише 19 екземплярів.Кожен Roadster буде індивідуально налаштований відповідно до специфікацій власника, що означає, що жодні два автомобілі не повинні залишати Eccentrica однаковими.Ціни ще не оголошені, але враховуючи обсяг індивідуального інженерного проекту та маленький обсяг виробництва, це, безумовно, буде на дуже дорогому кінці ринку restomod.Roadster також з'являється на фоні того, як Monterey Car Week продовжує утверджуватися як одна з найбільших світових сцен для суперкарів обмеженого виробництва, restomods та індивідуальних творінь.Цікавий фактЛамборгіні Діабло, на якому базується Eccentrica V12 Roadster, став одним з найвідоміших суперкарів 1990-х років, завдяки своїй потужності та унікальному дизайну.

Мохенджо-Даро, найбільше місто цивілізації Інду, що існувала на території сучасного Пакистану та Індії між 2600-1900 роками до нашої ери, вразило дослідників своїм унікальним підходом до соціальної нерівності.Зазвичай, коли цивілізація розвивається з маленьких сіл до великих міст, зростає і нерівність між багатими та бідними. Але в Мохенджо-Даро сталося зворотне.У новому дослідженні, проведеному в університетах Йорка та Кембриджа, вчені проаналізували 309 житлових будинків, знайдених на стародавньому сайті. Вони виявили, що розрив між найбагатшими та найбіднішими мешканцями був значно меншим, ніж у порівнянних давньогрецьких або маянських містах.Дослідники використовували розмір будинків як показник багатства. Вони виявили, що з часом нерівність зменшувалася, оскільки місто процвітало.Археолог Адам Грін з університету Йорка зазначив: "Дані з давнього міста показують, що з розвитком міста розрив між найбільшими та найменшими будинками зменшувався".В результаті, до пізніших років, рівень нерівності в цьому великому міському центрі знизився до рівнів, характерних для перших сільських поселень.Дослідження використовувало коефіцієнт Джині, який часто застосовується археологами для визначення багатства домогосподарств на основі розміру їхніх будинків. На цій шкалі 0 означає ідеальну рівність, а 1 - повну нерівність. Мохенджо-Даро отримало 0.44, у порівнянні з 0.86 для бронзового віку грецького міста Кносс і 0.75 для маянського сайту Паленке.Грін підкреслив, що в той час, коли єгиптяни будували піраміди для богів, а греки - величезні палаци, мешканці Інду зосереджувалися на створенні складних систем дренажу та організованих вулиць.Ця концепція Мохенджо-Даро як прикладу рівності не є новою, але новий аналіз розмірів власності надає експертам конкретні дані про те, як рівномірно розподілялися ресурси.Дослідження показує, що в період, коли нерівність була найнижчою, продуктивність зростала. Це ставить під сумнів ідею, що процвітання вимагає концентрації влади в руках небагатьох.Ці результати можуть дати уроки сучасним суспільствам, адже цивілізація Інду демонструє, що урбаністичне суспільство може бути продуктивним і винахідливим, забезпечуючи при цьому рівний розподіл ресурсів.Цікавий фактМохенджо-Даро вважається одним з найбільших міст давньої цивілізації Інду, і його руїни досі вражають археологів своєю складною архітектурою та системами водопостачання.

Цілком логічно припустити, що участь у семиденному ретриті медитації матиме заспокійливий і відновлювальний ефект на людину.Адже це заняття включає в себе керовані медитації, лікувальні ритуали та сесії, що навчають досягати трансцендентних станів. Це звучить досить привабливо, чи не так? Звісно, краще, ніж їхати на роботу автобусом.Але ці види діяльності можуть мати набагато більш трансформуючий ефект, ніж ми усвідомлюємо.Вчені стверджують, що ці практики мають вражаючий і глибокий вплив на тіло та розум.Дослідження, опубліковане в Communications Biology у 2025 році, виявило, що участь у семиденному ретриті медитації пов'язана з певним перезавантаженням нейронів у учасників, що може призвести до позитивних змін для нашого здоров'я."Це не просто зняття стресу або релаксація, - сказав біомедичний дослідник Хемал Патель з UC San Diego. - Це про фундаментальну зміну того, як мозок взаємодіє з реальністю та кількісну оцінку цих змін біологічно." Хоча результати не демонструють причинно-наслідковий зв'язок — це було лише невелике спостережне дослідження — вони вказують на те, що ефекти медитації та подібних практик можуть бути більш потужними та широкими, ніж ми усвідомлюємо.Патель і його команда вивчали 20 здорових дорослих, які були випадково обрані з понад 500 учасників медитаційного та оздоровчого ретриту в Сан-Дієго.Протягом семи днів учасники відвідували щоденні лекції, які підкреслювали здатність тіла до самозцілення, можливості розуму формувати реальність та лікувальну силу присутності в моменті.Вони брали участь у керованих медитаціях, де практикували техніки свідомого дихання, а також були залучені до групових ритуалів зцілення, де "цілителі" медитували, зосереджуючи свою увагу на одному з учасників групи.Серед 20 учасників дослідження — 14 жінок і 6 чоловіків, середній вік яких становив близько 46 років — 11 були досвідченими медитаторами (з принаймні шістьма місяцями досвіду), а інші 9 були новачками.Крім участі в активностях ретриту, учасники також проходили кілька тестів до і після заходу.Це включало сканування їхніх мозків за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), аналізи плазми крові та заповнення анкети, розробленої для вимірювання досвіду людей у містичних станах і відчуттях — навіть без вживання психоделічних препаратів, які не споживали учасники дослідження.Після участі в медитаційному ретриті учасники показали значні зміни в кількох тестах.Хоча ми не можемо стверджувати, що медитаційні активності викликали ці зміни — наприклад, не було контрольної групи для порівняння, це лише спостережувальні дані — те, що виявили дослідники, безумовно, цікаво.Дані фМРТ показали, що після медитації активність мозку зменшилася в мережі за замовчуванням, яка пов'язана з самоорієнтованими та внутрішньо спрямованими думками. Активність мозку також зменшилася в мережі значущості, яка допомагає виявляти як внутрішні, так і зовнішні стимули.Медитація, здавалося, зменшила рівень сегментованої активності в мозку, викликаючи функціональний стан всього мозку, де інформація текла більш ефективно, повідомляють дослідники.Щоб перевірити, чи могли медитаційні активності вплинути на нейропластичність учасників, дослідники застосували плазму крові учасників після медитації до нейронів у чашці, спостерігаючи, що клітини виросли значно довшими нейритами (відростками, що відходять від клітини), ніж клітини, оброблені плазмою до медитації.Інші маркери змін, виявлені в крові учасників, включали зміщення до гліколітичного метаболізму, сигнали імунної модуляції та збільшення ендогенних опіоїдів (природних знеболювальних хімічних речовин) в організмі.Відповіді після ретриту в Анкеті містичного досвіду (MEQ–30) показали, що учасники отримали значно вищі бали (з 2.37 до 3.02), що, за словами дослідників, порівнянно з результатами, які спостерігаються при вживанні психоделіків."Ми бачимо ті ж містичні переживання та патерни нейронної зв'язності, які зазвичай вимагають псилоцибіну, тепер досягнуті лише через практику медитації," - сказав Патель."Спостереження як змін центральної нервової системи в мозкових скануваннях, так і системних змін у хімії крові підкреслює, що ці практики розуму і тіла діють на всьому рівні організму."Варто зазначити, що один з співавторів дослідження, Джо Діспенза, є генеральним директором компанії Encephalon, яка проводить медитаційні ретрити, описані в дослідженні, а також продає доступ до інших медитаційних і лікувальних матеріалів.Інші застереження, які слід врахувати, включають те, що це лише невелике дослідження, і воно не може показати причинно-наслідковий зв'язок, що визнають дослідники, закликаючи до майбутніх досліджень, які могли б реалізувати більш суворі контрольовані дизайни для вимірювання того, як і чи може медитація викликати ці зміни.Але, хоча ми повинні бути обережними в тому, як інтерпретуємо ці результати, вони, безумовно, не є першими, які свідчать про те, що медитація може мати потужні ефекти.Інше нещодавнє дослідження зафіксувало докази переформатування активності мозку медитацією, а інші дослідження показують, що медитація може допомогти з полегшенням болю або зменшити тягар стресу та старіння.Наскільки далеко можуть йти ці ефекти, ми ще не зовсім впевнені.Але ми наближаємося до розуміння."Ми знали протягом багатьох років, що практики, такі як медитація, можуть впливати на здоров'я, - сказав Патель. - Але вражаюче те, що поєднання кількох практик розуму і тіла в одному ретриті призвело до змін у багатьох біологічних системах, які ми могли виміряти безпосередньо в мозку та крові."Результати дослідження опубліковані в Communications Biology.Цікавий фактДослідження показують, що медитація може не лише зменшити стрес, але й покращити загальне самопочуття, підвищуючи рівень ендорфінів у крові.

Чим більше ми дізнаємося про мікробіом, тим більше розуміємо, як глибоко він впливає на формування нашої особистості.Вже відомо, що мікроби в нашому організмі можуть впливати на наші емоції, але наскільки далеко їхній вплив поширюється на визначення нашої особистості?Відповідь, згідно з новим дослідженням, досить далека.У новому дослідженні, опублікованому в Translational Psychiatry, вчені виявили докази того, що мікробіота може навіть впливати на досвід психопатії, виявивши зв'язки між рівнями певних кишкових і ротових мікробів та психопатичними рисами особистості.Хоча результати ще не пройшли рецензування, дослідники стверджують, що це перший випадок, коли ми знайшли докази того, як мікробіота може сприяти психопатичним рисам, які залишаються погано зрозумілими з точки зору їх біологічних основ.Психопатія — це особистісна конструкція, що характеризується відсутністю емпатії, антисоціальними тенденціями, імпульсивністю та егоїзмом, але звідки беруться психопатичні особистості, досі не зовсім зрозуміло.Відомо, що психопати можуть мати схожі риси в структурі мозку, з певними регіонами та шляхами, включаючи префронтальну кору, часто пов'язаними з цим явищем.Але дослідники стверджують, що цього недостатньо."Хоча зміни в мозку, особливо в префронтальній корі та темпорально-лімбічних областях, вважаються безпосередньо пов'язаними з психопатією, їх недостатньо для надання всебічного нейробіологічного пояснення психопатичної поведінки", — пояснюють дослідники."Ми висунули гіпотезу, що склад кишкової та ротової мікробіоти може бути пов'язаний з підкліничними психопатичними рисами особистості… На нашу думку, це перше дослідження, яке вивчає цю асоціацію".У своєму дослідженні команда Кости вивчила 200 здорових дорослих учасників, які заповнили Шкалу самозвіту про психопатію — опитувальник, розроблений для вимірювання психопатичних рис — і здали зразки крові, слини та калу, які були проаналізовані на наявність ознак бактеріального складу в організмі або різних метаболічних маркерів.Коли аналізували різноманітність кишкових і ротових мікробів, чітких зв'язків з психопатією не виявили, але ситуація змінилася, коли результати учасників порівняли один з одним.З цієї перспективи вища кількість трьох специфічних видів бактерій показала позитивну асоціацію з сильнішими психопатичними рисами.Наявність більшої кількості мікробів у вашій кишковій мікробіоті з родів Allisonella або Prevotella — або з виду Cloacibacillus evryensis — може означати, що ви більш схильні до прояву психопатичних рис, згідно з цим аналізом.Варто зазначити, що жодні з цих результатів не можуть свідчити про причинно-наслідковий зв'язок; дослідження лише виявляє кореляції в даних.Але, гіпотетично, якщо ці мікроби дійсно впливають на поведінку людей у бік психопатичних тенденцій, то як?Ми не знаємо напевно, але дослідники зазначають, що Allisonella раніше пов'язували з кількома людськими захворюваннями, а її потенціал сприяти запаленню, яке пов'язане з тривогою та депресією, може допомогти пояснити її можливу роль у психопатії.Аналогічно, Prevotella раніше пов'язували з нейропсихіатричними розладами і вважається, що вона впливає на емоційне сприйняття, тоді як асоціація C. evryensis може бути пов'язана з її підозрюваною роллю як виробника гамма-аміномасляної кислоти (GABA), інгібуючого нейромедіатора, що бере участь у системах, які регулюють контроль імпульсів.Цікаво, що один вид у аналізі показав негативну асоціацію: вищі рівні Treponema vincentii в ротовій мікробіоті були пов'язані з нижчими маркерами психопатії, хоча дослідники визнають, що не мають відповіді на це.Хоча ще потрібно провести багато досліджень, щоб краще зрозуміти, як ці кишкові мікроби можуть сприяти психопатичним рисам, результати дають нам важливі нові напрямки для подальшого вивчення — і можуть в один день допомогти клініцистам у виявленні людей, які проявляють ці темні імпульси."В цілому, наші результати підкреслюють потенціал мікробіоти та їх метаболічних продуктів як біомаркерів психопатичних рис у загальній популяції", — пишуть дослідники."Спостережувані асоціації, особливо між певними таксонами (наприклад, Allisonella, Prevotella, C. evryensis, T. vincentii) та такими рисами, як бездушність, маніпуляція, імпульсивність і антисоціальність, свідчать про вимірювальний біологічний слід психопатії, який виходить за межі традиційних нейрокогнітивних моделей".Результати дослідження опубліковані в Translational Psychiatry.

Ефекти анестезії залишаються загадкою, незважаючи на 170-річну клінічну історію. Вчені постійно відкривають нові таємниці про те, хто підлягає впливу і як.У новому дослідженні на мишах, опублікованому в Science Advances, вчені виявили, що кетамін анестезія викликає зміни в мозкових тканинах, але лише у самок."Ми не очікували цього; це було несподіване відкриття," - говорить Сандра Зігерт, нейробіолог з Інституту науки і технологій Австрії (ISTA), старший автор дослідження.Дослідники вивчили мозок мишей, яким вводили кетамін, і виявили, що мікроглія, основні імунні клітини нервової системи, використовували свої відростки, щоб "обіймати" нейрони, клітини мозку, відповідальні за всі наші дії, думки та існування.Це ніжне обіймання збільшило формування синапсів, з'єднань між клітинами мозку, через які поширюються хімічні та електричні сигнали.В результаті, період відновлення після анестезії, який може тривати до 48 годин, здається, сприяє ремоделюванню мозку або пластичності."Цікаво, що ми спостерігали цю пластичність – здатність мозку змінюватися, адаптуватися і, в даному випадку, відновлюватися – лише у жінок," - говорить Алессандро Вентуріно, нейрофізіолог з ISTA та перший автор дослідження.Для визначення специфічності цієї пластичності за статевою ознакою, дослідники спостерігали зміни в мозку в реальному часі через черепну віконце, що дозволяло їм заглядати в мозок живих мишей.Приблизно через годину після введення кетаміну мікроглія почала встановлювати значно більше контактів з нейронами в мозку самок мишей.Однак, коли миші отримували спеціальний корм за тиждень до анестезії, це значно зменшувало щільність мікроглії в мозку, запобігаючи ефекту, викликаному анестезією.Після секвенування майже 37 000 клітин мозку для визначення змін в активності 2000 генів, дослідники виявили специфічну взаємодію між геном і гормоном."Під час відновлення після анестезії рівень кортикостерону підвищується," - говорить Вентуріно."У самок мишей це специфічно активує ген стресу Fkbp5 в мікроглії. Цей ген кодує білок FKBP51, який допомагає клітині управляти стресовими сигналами – і, очевидно, спонукає мікроглію взаємодіяти з нейронами."Дослідники також видалили наднирники мишей, основне джерело кортикостерону в організмі.Це зменшило реакцію мікроглії на кетамін, яка була відновлена після введення кортикостерону, підтверджуючи статус кортикостерону як основного гормонального шляху.Невідомо, чому самці мишей не демонструють цю адаптаційну реакцію мозку. Можливо, це затримується, або, можливо, вони використовують іншу стратегію переформування мозку.Дослідники вважають, що циркулюючі статеві гормони відіграють роль, але не повністю пояснюють цей ефект.Еволюційно, Зігерт порівнює це з різними відбірковими тисками, з якими стикалися жінки протягом історії, які швидко адаптувалися до різноманітних викликів, пов'язаних з вихованням дітей, збором їжі або організацією груп людей.Ці результати вимагають подальших досліджень, включаючи детальні розслідування статевих відмінностей у клінічних випадках.Цікавий фактДослідження показали, що кетамін може лікувати депресію так само ефективно, як електроконвульсивна терапія.

Хоча більшість з того, що ми маємо, склеєно, ми не часто замислюємося про сучасні клеї, поки, наприклад, підошва взуття не відпаде або наш диван не зламається.Але інженери постійно думають про клеї, і у них є велика проблема: клеї не працюють добре під водою, що ускладнює підтримку підводної інфраструктури, такої як трубопроводи.Це пов'язано з тим, що молекули води покривають поверхні, формуючи відштовхуючий бар'єр. Вони також руйнують і змивають клеї.У новому дослідженні, опублікованому в Nature Communications, вчені розробили унікально міцний, багаторазовий підводний клей, який працює за принципом, що нагадує наукову фантастику.Цей клей є супрамолекулярною іонною рідиною, яка функціонує через самозбирання, що відбувається за допомогою обміну розчинником.Перший етап, супрамолекулярна хімія, відома як "хімія за межами молекули", оскільки вона стосується багатьох молекул, які об'єднуються в складні структури.Другий етап означає, що під впливом води цей клей знову збирає свої атоми, з'єднуючи підводні поверхні в процесі.Вчені поєднали гнучкі та жорсткі молекулярні компоненти в супрамолекулярну іонну рідину, позначену BP16TPB.Потім вони змішали її з потужним розчинником диметилсульфоксидом (DMSO), що сприяє розчиненню BP16TPB і розділяє деякі з її молекул на рухливі, заряджені частинки.У присутності води ці розділені частинки реорганізуються, фіксуючись у стабільну нову структуру.Це працює завдяки тому, що частинки формують водневі зв'язки, а також інший тип зв'язку з апетитною назвою: π-π укладання.Він також використовує ефект Марангоні, який визначає, як різні рідини реагують на зміни поверхневого натягу.Цей новий клей має надзвичайні гідрофобні властивості, які відштовхують шар води, що утворюється на підводних поверхнях і зазвичай діє як бар'єр для зчеплення.Вчені протестували свій клей на різних матеріалах, занурених у воду, включаючи кераміку, епоксидні смоли та пластики.Клей виявився міцним і швидко застигаючим, демонструючи адгезійну силу 1,1 мільйона паскалів всього через 10 секунд підводного затвердіння.Крім того, він довговічний: він витримував вагу 2 кілограми протягом більше 3 років безперервного занурення у воду.Це дослідження не лише представило високоефективний підводний клей, але й продемонструвало стратегію для розвитку екологічно чутливих розумних матеріалів.Цікавий фактЦей новий клей може стати важливим рішенням для підводної інфраструктури, що може вплинути на збереження морських екосистем.