Lifestyle

247ua

247ua6 годин тому вLifestyle, Здоров'я, Їжа, Наука

0
Харчування до народження та в перші роки життя може бути пов’язане зі здоров’ям через десятиліття. Про це свідчить дослідження людей, чиє раннє дитинство припало на період нормування цукру у Великій Британії.Обмеження на купівлю цукру скасували у вересні 1953 року, після чого його споживання різко зросло. Тож діти, народжені з різницею лише в кілька років, зростали в різних умовах харчування.Дослідники проаналізували дані 54 201 дорослого з британської бази UK Biobank. Учасники народилися у Великій Британії між жовтнем 1951-го та березнем 1956 року. Команда порівняла людей, які зазнали обмежень у ранньому розвитку, з тими, кого зачали після скасування нормування.У центрі уваги були перші 1000 днів — від зачаття приблизно до другого дня народження. У цей час формуються органи та системи, що регулюють використання енергії й реакцію на гормони. Дослідники припускають, що умови харчування в цей період можуть мати тривалий зв’язок зі здоров’ям.Біологічний вік оцінювали за методом PhenoAge. Він поєднує календарний вік із дев’ятьма показниками крові, зокрема рівнем цукру, маркерами запалення та характеристиками клітин крові. Результат відображає біологічні ознаки, пов’язані з хворобами та ризиком смертності, але не є прогнозом тривалості життя.У людей, які зазнали нормування ще до народження, показник прискорення біологічного старіння був приблизно на 0,26 року нижчим, ніж у тих, хто не зазнав обмежень. Це відповідає різниці приблизно у три місяці. Якщо нормування тривало також у перший рік життя, різниця становила близько чотирьох із половиною місяців, а за впливу до другого року — приблизно п’ять місяців.Зв’язок спостерігався в обох статей, але був виразнішим серед жінок. У групі з найдовшим впливом також виявили нижчі ризики вікової катаракти та хронічної хвороби нирок. За даними лікарняних записів, ризик катаракти був нижчим на 17%, а хронічної хвороби нирок — на 22%.Дослідники врахували низку чинників, зокрема вік, стать, місце народження та куріння матері поблизу часу народження. Вони також перевірили дані 6105 людей, народжених за той самий період за межами Великої Британії, але подібного зв’язку з часом народження не виявили. Ця група була меншою, тому результати не дають змоги виключити ширші зміни, що відбувалися з часом.Можливе пояснення полягає в тому, що ранні умови харчування впливають на регуляцію цукру в крові, гормональні реакції та розвиток органів. У дослідженні виявили відмінності, зокрема в показниках цукру та кількості білих кров’яних клітин, але механізм такого зв’язку поки не встановлений.Результати не означають, що учасники житимуть на п’ять місяців довше. Аналіз крові відображав лише один період життя, а не швидкість старіння з часом. Також не виявили чіткого зв’язку з глаукомою, віковою макулярною дегенерацією, остеопорозом чи деменцією.Дослідники не знали, скільки цукру споживала кожна людина. Більшість учасників були білими, що обмежує можливість поширювати висновки на інші групи населення. Крім того, дослідження не доводить, що зменшення споживання цукру на початку життя запобігає хворобам. Воно лише дає підказки для подальшого вивчення зв’язку між харчуванням під час вагітності й у дитинстві та здоров’ям у дорослому віці.Цікавий фактЦукрове нормування у Великій Британії завершилося у вересні 1953 року, створивши чітку часову межу для порівняння поколінь, які зростали за різної доступності цукру.
247ua

247ua9 годин тому вLifestyle

0
Чорні діри поглинають матерію, викривляють простір-час і можуть викидати потужні струмені плазми. Але випускати щось назовні з-за горизонту подій вони, згідно із загальною теорією відносності, не повинні.Фізик Антоніно Флакі з японського Університету Кейо створив аналог чорної діри на цифровій схемі. Коли він змінив один біт усередині її горизонту подій, частина збурення вирвалася назовні. Це не означає, що справжні чорні діри можуть протікати: експеримент показує, що властивості їхніх лабораторних аналогів залежать від фізичних правил, на яких побудована модель.Чорна діра з логічних елементівЧорні діри важко досліджувати безпосередньо: вони поглинають світло, а з-за горизонту подій не виходить нічого, що можна було б виявити звичайними телескопами. Тому фізики створюють лабораторні аналоги, які відтворюють окремі властивості цих об’єктів.Один із таких підходів використовує звук. Звукові хвилі в рухомій рідині можуть поводитися подібно до світла у викривленому просторі-часі. Якщо рідина рухається всередину швидше, ніж звук може поширюватися назовні, хвилі потрапляють у пастку. Так виникає акустична чорна діра.Флакі обійшовся без рідини, динаміків і потоків. Він побудував модель із цифрових логічних елементів. Система містить сітку комірок, у яких інформація зберігається у вигляді бітів — нулів і одиниць. Загалом у моделі було близько 604 мільйонів бітів.На кожному такті цифрового годинника логічні елементи оновлюють дані за правилами, що описують рух рідини. Так виникає цифровий аналог потоку до стоку. Там, де цей потік переносить збурення всередину так само швидко, як вони можуть поширюватися назовні, формується акустичний горизонт подій.На відміну від справжньої рідини, цифрову модель можна точно контролювати. Експерименти також можна повторювати за однакових умов, аж до окремих бітів.Що сталося після зміни одного бітаФлакі перевірив п’ять властивостей моделі: стабільність горизонту подій, поширення збурень, реакцію на збурення, а також явище, відоме як надвипромінювання, коли хвилі можуть отримувати енергію від обертової чорної діри.Горизонт залишався стабільним протягом трьох годин. Модель також відтворила затухання збурень і надвипромінювання відповідно до математичних прогнозів.Потім дослідник змінив один із 604 мільйонів бітів усередині горизонту подій. Це створило акустичне збурення. Більша його частина залишилася за горизонтом, але невелика частина вийшла назовні завдяки коротким хвилям, які могли рухатися швидше за ефективну швидкість звуку в схемі.Отже, для довших хвиль горизонт працював так, як очікувалося, а коротші могли його перетнути. Що глибше всередині горизонту змінювали біт, то менша частина збурення виходила назовні. Витік зменшувався експоненційно зі збільшенням відстані від межі.Результат не свідчить про те, що горизонти подій справжніх чорних дір пропускають збурення. Він показує, що поведінка горизонту в аналоговій моделі може залежати від фізики системи, у якій він виникає.Цифрова схема дає змогу досліджувати такі моделі з точно визначеними правилами та змінювати їхні умови. Робота Флакі поки що не пройшла рецензування; її попередню версію опубліковано на arXiv.Цікавий фактАкустичний горизонт подій виникає, коли потік рідини рухається швидше, ніж звукові хвилі можуть поширюватися проти нього. Через це хвилі не здатні вибратися з потоку — подібно до того, як світло не може вийти з-за горизонту чорної діри.
PixelInform.com

PixelInform.com10 годин тому вLifestyle

0
{ "@context": "https://schema.org", "@type": "FAQPage", "mainEntity": [ { "@type": "Question", "name": "Чи можна посипати лід звичайною кухонною сіллю?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Можна, але тільки при температурі до -7°C і не на бетоні чи плитці - сіль просочується в пори й руйнує поверхню впродовж сезонів." } }, { "@type": "Question", "name": "Що краще - пісок чи попіл?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Обидва працюють як абразиви й не топлять лід. Пісок чистіший і його легше прибрати, попіл доступніший, але бруднить взуття та під'їзд." } }, { "@type": "Question", "name": "Чи шкодить хлористий кальцій рослинам?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Так, у великій кількості може пошкодити газон і кущі, тому сипте дозовано й не прямо на клумби." } }, { "@type": "Question", "name": "Чому сіль не працює на сильному морозі?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Бо вона знижує температуру замерзання води лише до певної межі - близько -7°C, далі розчин просто не плавить лід." } }, { "@type": "Question", "name": "Чим обробити взуття, щоб не псувалося від реагентів?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Водовідштовхувальним просоченням для шкіри, а після вулиці - промити прісною водою і висушити природним шляхом." } } ] } Перший сильний сніг зазвичай приходить раптово, і вранці біля під’їзду вже стоїть знайома картина: посипана сіллю доріжка, мокрі плями на плитці й білі розводи на черевиках. Здається, що пачка солі за 20 гривень вирішує всі проблеми з ожеледицею. Насправді вона вирішує лише частину - і заодно береться за бетон, метал і взуття. Про це пише Pixelinform. Хлорид натрію, тобто звичайна кухонна сіль, розтоплює лід за рахунок того, що знижує температуру замерзання води. Але працює вона впевнено лише до -7°C. Якщо на дворі -15°C, сіль просто лежить на кризі й нічого не робить, а вітер зносить її на газон. А ось хлористий кальцій (CaCl₂) зберігає робочу здатність аж до -25°C і плавить лід швидше, бо під час розчинення виділяє тепло. Різниця в поведінці - приблизно як між окропом і теплою водою: обидві рідини рідкі, але ефект різний. Чому сіль небезпечна для ґанку і взуття Тут є нюанс, який зазвичай згадують останнім. Сіль не «роз’їдає» бетон одразу - вона працює повільно й підступно. Розчин просочується в пори плитки, а коли вода замерзає, кристали розширюються і відколюють тонкі лусочки поверхні. За кілька сезонів на ґанку з’являються характерні вищербини, а тротуарна плитка починає «лущитися». Метал - ще вразливіший: сіль прискорює корозію, і перила, водостоки та кріплення іржавіють помітно швидше. А шкіряні черевики з сольовими розводами знайомі кожному, хто хоч раз ходив по посипаній доріжці - сіль витягує зі шкіри вологу й жири, і взуття стає жорстким та тьмяним. Пісок і попіл: не топлять, але рятують Пісок, дрібний гравій і просіяний попіл - це абразиви. Вони не розтоплюють лід і не знижують температуру його плавлення. Їхнє завдання інше - створити шорсткий шар, який покращує зчеплення взуття з поверхнею. Простими словами: лід залишається льодом, але по ньому вже не ковзаєш. І ось що цікаво - на сильному морозі, коли сіль і хлористий кальцій втрачають сенс, саме пісок і попіл стають єдиним реальним порятунком для доріжок. Єдиний мінус - попіл бруднить взуття й під’їзд, а пісок доводиться прибирати навесні. Що зробити за 5 хвилин Визначте температуру на дворі - якщо нижче -7°C, сіль залиште на складі, вона не спрацює. Для ґанку і плитки краще взяти хлористий кальцій у гранулах - він працює до -25°C і менше шкодить поверхням. На доріжках з бруківки й біля вхідних дверей розкидайте пісок або попіл шаром, щоб поверхня стала шорсткою. Не сипте сіль прямо на бетон у великій кількості - краще тонко, а зайве приберіть, щоб не просочувалося в пори. Шкіряне взуття обробіть водовідштовхувальним засобом заздалегідь і промийте прісною водою, якщо на нього потрапили реагентні розводи. А що робити з машиною і газоном Окрема історія - автівка. Сіль, що потрапила на кузов і днище, прискорює корозію, тому після поїздок по посипаних дорогах машину варто мити частіше, ніж здається. А газон уздовж доріжки може постраждати від надлишку солі навесні - трава в місцях, де лежали купи, іноді вигоряє плямами. Хлористий кальцій у цьому сенсі також не подарунок для рослин, але пісок і попіл газону не шкодять зовсім. Головне правило просте: один засіб не вирішує все. Хлористий кальцій - для сильного морозу і твердих поверхонь, сіль - хіба що для м’якого приморозку до -7°C, а пісок і попіл - універсальна страховка від ковзання. І якщо чесно, найдешевша пачка солі часто коштує дорожче за все інше - ремонтом плитки і новими черевиками навесні. Часті питання Чи можна посипати лід звичайною кухонною сіллю? Можна, але тільки при температурі до -7°C і не на бетоні чи плитці - сіль просочується в пори й руйнує поверхню впродовж сезонів. Що краще - пісок чи попіл? Обидва працюють як абразиви й не топлять лід. Пісок чистіший і його легше прибрати, попіл доступніший, але бруднить взуття та під’їзд. Чи шкодить хлористий кальцій рослинам? Так, у великій кількості може пошкодити газон і кущі, тому сипте дозовано й не прямо на клумби. Чому сіль не працює на сильному морозі? Бо вона знижує температуру замерзання води лише до певної межі - близько -7°C, далі розчин просто не плавить лід. Чим обробити взуття, щоб не псувалося від реагентів? Водовідштовхувальним просоченням для шкіри, а після вулиці - промити прісною водою і висушити природним шляхом. Сіль руйнує плитку і взуття: чим насправді безпечно посипати лід читайте на сайті Pixel.inform.
247ua

247ua10 годин тому вLifestyle, Їжа, Наука

0
Під час пошуків затонулого корабля дослідники NOAA натрапили на дивний підводний «цвинтар» побутової техніки. На глибині близько 1,5 км лежали холодильники, морозильники та пральні машини.У 2017 році команда Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) досліджувала Мексиканську затоку з борту судна Okeanos Explorer. Експедицією керували морська біологиня Діва Амон і фахівець із голкошкірих Чарльз Мессінг. Сонар виявив на глибині приблизно 1,5 км об’єкт, схожий на затонулий корабель: велику конструкцію, оточену меншими предметами.Коли до невідомої цілі спрямували дистанційно керований підводний апарат, на піщаному дні з’явилися іржаві білі куби. Деякі розбилися під час падіння, і крізь пошкоджені корпуси було видно пластик та мідні деталі. Поруч лежала металева табличка з частково читабельними написами: «Як користуватися», «Для особистої безпеки» та «Розв’язання проблем».Згодом дослідники побачили зім’ятий червоний контейнер, із якого висипалися інші білі куби. Це були холодильники, морозильники та пральні машини, а табличка виявилася інструкцією до пральної техніки. Один із членів команди пожартував, що режим віджимання навряд чи працюватиме.Наклейка на одному з приладів вказувала на завод General Electric Appliance Park у Луїсвіллі, штат Кентуккі. За записами NOAA, на контейнері був номер ITLU733016, а серед вантажу — техніка різних марок, зокрема RCA та GE. Відсутність пакування дала дослідникам підстави припустити, що її перевозили на перероблення.Команда назвала місце знахідки «Deep Clean» — «Глибоке прибирання». Дослідники припустили, що контейнер міг упасти з корабля під час шторму. За даними Всесвітньої ради судноплавства, щороку в морі губляться від кількох сотень до понад тисячі контейнерів із приблизно 280 мільйонів, які перевозять. Сильна негода підвищує ризик втрати вантажу, а тепліша за звичайну вода може посилювати енергію хвиль.Знахідка стала нагадуванням, що глибоководні екосистеми не захищені від людського впливу. За оцінкою учасників експедиції, загублені контейнери можуть розкладатися в глибокому океані сотні років або й довше.Водночас уламки стали прихистком для морських мешканців: на металевих конструкціях оселилися корали й гідроїди, а в тіні контейнера сховалася велика риба.Такі дослідження NOAA проводять за допомогою дистанційно керованих апаратів. Науковці й техніки на судні керують роботом через довгий кабель, яким передаються команди та надходять дані, зокрема відео. Тому команда може коментувати побачене просто під час занурення.Цікавий фактДистанційно керований підводний апарат передає відео на поверхню кабелем, тож дослідники можуть спостерігати за морським дном у реальному часі, не занурюючись самі.
247ua

247ua11 годин тому вLifestyle, Наука

0
Біль, набряк і скутість у колінах можуть суттєво обмежувати рух. Дослідження в Індії показало, що вправи для м’язів живота й тулуба можуть посилити ефект звичайної реабілітації при остеоартрозі коліна.Зміцнення м’язів кора не зупиняє руйнування хряща. Однак у клінічному випробуванні учасники, які додавали такі вправи до стандартної програми, краще виконували фізичні тести, повідомляли про менший біль під час руху та відзначали покращення якості життя.У дослідженні взяли участь 100 людей віком від 40 до 80 років із легким або помірним остеоартрозом коліна. Одній групі призначили звичайну реабілітацію, зокрема вправи на зміцнення м’язів і рухливість коліна. Інша група виконувала ці самі вправи разом із тренуванням м’язів кора.До програми для кора входили напруження м’язів живота, сідничний місток, планка на передпліччях, піднімання рук лежачи, торкання п’ят і почергові рухи руками та ногами. Після 12 тижнів в обох групах зменшився біль у стані спокою. Але учасники, які тренували кор, показали кращі результати в тестах на фізичну функцію та повідомляли про менший біль під час руху.Автори припускають, що кращий контроль постави може стабілізувати тулуб під час вправ і зменшити навантаження на ноги. Водночас вони наголошують, що механізм цього ефекту ще не з’ясований.Результати узгоджуються з іншими невеликими дослідженнями. Зокрема, випробування в Пакистані за участю 48 людей також виявило покращення болю, рухливості коліна та якості життя, коли до вправ для коліна додавали тренування стабільності кора. Однак наявних даних поки недостатньо, щоб робити остаточні висновки.Дослідження опубліковане в журналі Scientific Reports. Перед зміною програми реабілітації варто обговорити вправи з медичним фахівцем.Цікавий фактОстеоартроз пов’язаний із поступовим руйнуванням хряща в суглобі, але біль і скутість можуть виникати навіть тоді, коли людина просто сидить або стоїть.
247ua

247ua13 годин тому вLifestyle, Їжа, Наука

0
Їжа, яку ми їли кілька тижнів тому, може впливати на те, як організм реагує на інфекцію. Такого висновку дійшли дослідники, вивчаючи мишей і бактерію Salmonella.Учені з Фуданського університету в Китаї та Університету штату Джорджія дослідили, як раціон впливає на перебіг інфекції. Salmonella зазвичай потрапляє до людей через заражену їжу.Мишей розділили на дві групи. Одна отримувала стандартний лабораторний корм на основі зерна, а інша — жирніший раціон із малою кількістю клітковини, створений за зразком західного типу харчування. Жири становили 60% калорій у цьому кормі проти приблизно 17% у стандартному.За три тижні миші не набрали помітної зайвої ваги й не захворіли на діабет, але склад кишкових мікробів у них змінився: різноманіття бактерій зменшилося.Після зараження Salmonella Enteritidis миші на жирнішому раціоні хворіли тяжче. За низької дози бактерій у їхніх випорожненнях виявляли менше Salmonella на другий, четвертий і шостий дні. Водночас ці миші помирали раніше: у середньому приблизно через 15 днів, тоді як миші на стандартному кормі — приблизно через 22. За вищої дози бактерій різниця в тривалості життя також була на користь стандартного раціону.Аналіз показав, що на четвертий день у печінці та селезінці мишей, які їли жирніший корм, було більше Salmonella. У цих органах і товстій кишці також виявили серйозніше пошкодження тканин.Дослідники припускають, що роль могла відіграти кишкова стінка — бар’єр, який відділяє вміст кишківника від решти організму. У мишей на західному раціоні більше флуоресцентного маркера проникало крізь цей бар’єр у кров, особливо під час інфекції.Щоб перевірити роль кишкових мікробів, мишам обох груп давали суміш антибіотиків протягом тижня перед зараженням. Після зменшення кількості бактерій у кишківнику відмінності між групами в виживанні, рівні Salmonella та виміряному показнику запалення здебільшого зникли. Це свідчить, що мікроби могли бути причетні до впливу раціону.Генетичне порівняння зразків із кишківника та печінки також вказало, що до печінки могли потрапити деякі бактерії, які зазвичай живуть у кишківнику. Однак ці дані не показують, чи всі виявлені бактерії були живими, і не встановлюють, як саме вони туди дісталися.Дослідники планують відновити мікробні спільноти та пересадити окремі бактерії мишам, вирощеним без мікробів. Це може допомогти з’ясувати, чи здатні певні бактерії обмежити поширення інфекції.Поки що результати отримали на невеликих групах самців мишей одного лабораторного штаму. Раціони відрізнялися кількома складниками, тому дослідження не дає змоги визначити, чи спричинили ефект саме жири або нестача клітковини. Чи впливають подібні зміни на перебіг інфекцій у людей, ще належить перевірити. Дослідження опублікували в журналі Animal Microbiome.Цікавий фактКишковий мікробіом — це спільнота мікроорганізмів, що живуть у кишківнику; склад цієї спільноти може змінюватися залежно від раціону.
T4.com.ua

T4.com.uaдень тому вLifestyle

0
Кожна сімя, де росте маленька дитина, рано чи пізно стикається з одним питанням. Хто побуде з малюком, поки батьки на роботі, на важливій зустрічі або просто потребують кількох годин для відпочинку? Раніше відповідь шукали через знайомих, оголошення на стовпах і чати в месенджерах. Тепер усе частіше цим займаються смартфони. Чому пошук няні буває таким складним Довіряти чужій людині власну дитину непросто. Хочеться знати, який у неї досвід, як вона спілкується з дітьми і чи не підведе в найвідповідальніший момент. Коли батьки вводять у пошуку запит шукаю няню, вони зазвичай отримують сотні розрізнених оголошень без жодних гарантій. Хтось відповідає одразу, хтось зникає, а про когось взагалі нічого не відомо. Для самих нянь ситуація дзеркальна. Досвідчена й відповідальна жінка може роками працювати лише за рекомендаціями. Щойно сімя переїжджає або дитина йде в садок, доводиться починати все спочатку. Що пропонує nannyme.ua Мобільний додаток nannyme.ua створений, щоб ці два боки нарешті знайшли одне одного без зайвих посередників. Няня створює профіль, розповідає про свій досвід і графік, а батьки переглядають пропозиції та обирають людину, яка їм підходить. Усе відбувається в одному застосунку, який завжди під рукою. Для батьків це економія часу й нервів. Замість десятків дзвінків можна спокійно порівняти кандидатів, поставити запитання і домовитися про зустріч. Для нянь це можливість заявити про себе, отримувати нові пропозиції і не залежати від випадкових знайомств. Няня чи бабуся: вічне питання Багато сімей довго вагаються, кому доручити дитину. З одного боку, бабуся рідна і любляча. З іншого, у неї можуть бути власні справи, здоровя та інший погляд на виховання. Професійна няня зазвичай знає сучасні підходи до розвитку, режиму й безпеки малюка, а ще чітко розуміє свої обовязки та графік. Єдиної правильної відповіді тут немає. Для когось ідеальний варіант поєднує обох: бабуся допомагає у вихідні, а няня забезпечує стабільність у будні. Головне, щоб у сімї був вибір і можливість знайти допомогу тоді, коли вона справді потрібна. Як вибрати няню, щоб не помилитися Навіть із зручним додатком варто діяти уважно. Ось на що радять звертати увагу фахівці з дитячого догляду: поговоріть із кандидаткою особисто або по відео й оцініть, як вона тримається і слухає; розпитайте про попередній досвід і причини, чому вона змінила місце роботи; запросіть її познайомитися з дитиною, поки ви ще вдома, і подивіться на їхній контакт; одразу обговоріть графік, оплату та межі обовязків, щоб потім не було непорозумінь; довіряйте внутрішньому відчуттю, адже воно рідко підводить батьків. Користь для обох сторін Найцінніше в таких сервісах те, що вони роблять пошук прозорішим. Батьки не змушені покладатися лише на випадковий збіг, а няні отримують шанс знайти сімю, де їх цінують. Коли обидві сторони знають, чого чекати одна від одної, дитина виграє найбільше. Поруч із нею опиняється доросла людина, яка справді хоче з нею бути. Якщо ви давно відкладали цю справу, спробуйте почати з невеликого кроку. Завантажте додаток, перегляньте анкети й подивіться, наскільки зручним може бути пошук помічника для вашої дитини.The post Як знайти надійну няню, а няні знайти роботу first appeared on T4 - сучасні технології та наука.
247ua

247uaдень тому вLifestyle, Наука

0
Уявіть тварину з довгою шиєю, тонкими ногами й гострими іклами. Приблизно 10–13 мільйонів років тому такий «вампірський верблюд» жив на Великих рівнинах Північної Америки. Попри грізний вигляд, він харчувався рослинами.Новий вид і рід отримали назву Vampyrocamelus welshi. Його описали в монографії, присвяченій еволюції верблюдових Північної Америки. Самі ж рештки зберігалися в музеях майже століття.На початку XX століття палеонтолог Чайлдс Фрік фінансував численні розкопки, особливо цікавлячись верблюдовими — родиною, до якої належать сучасні верблюди, лами й альпаки. У новій праці дослідники повторно вивчили десятки тисяч зразків із його колекції та оновили родинне дерево цих тварин.Кістки Vampyrocamelus найчастіше знаходять у Техасі й Оклахомі, а іноді — у Небрасці. Найпомітніша особливість виду — верхні ікла завдовжки близько 40 міліметрів. Вони були значно більшими, ніж у інших відомих верблюдових, і мали загнуті гострі кінчики.Про решту скелета відомо небагато: знайшли лише кілька фрагментів кісток ніг і стоп. Вони нагадують рештки Aepycamelus — спорідненого верблюдового, схожого на жирафу. Він мав довгі ноги й шию та міг діставати до рослин на висоті до трьох метрів. Імовірно, Vampyrocamelus мав подібну будову й спосіб життя.Навіщо рослиноїдній тварині такі ікла? Вони могли допомагати захищатися від хижаків, але співавтори дослідження вважають імовірнішим інше пояснення: самці використовували їх у змаганні за увагу самиць. За словами палеонтологині Кетрін Марріотт з Американського музею природничої історії, у самиць таких іклів не було.Нові знахідки допомогли б краще зрозуміти, який вигляд мала ця тварина і як вона поводилася. Водночас частина кісток, які раніше приписували Aepycamelus, може належати Vampyrocamelus. Без характерних іклів окремі кістки кінцівок важко розрізнити.Ця історія показує, скільки нового можна дізнатися, повторно досліджуючи музейні колекції. У них можуть зберігатися рештки тварин, які ще чекають на своє відкриття.Цікавий фактДо родини верблюдових належать не лише верблюди, а й лами та альпаки.
247ua

247uaдень тому вLifestyle, Наука

0
З віком стає складніше пригадувати деякі речі, але це не означає, що всі види пам’яті слабшають однаково. Дослідження психологині Емілі Е. Девіс з Університету Торонто показало: неявна асоціативна пам’ять може зберігатися і в старшому віці.Неявна асоціативна пам’ять — це зв’язки, засвоєні з досвіду, які впливають на наші реакції без свідомої спроби щось пригадати. Наприклад, побачивши собаку сусіда, людина може мимоволі згадати самого сусіда.У дослідженні взяли участь 28 людей віком від 18 до 29 років і 25 людей віком від 60 до 80 років. Під час сканування мозку учасникам показували зображення звичайних предметів, на які накладали назви інших предметів. Вони мали швидко визначити, чи помістяться ці речі разом у типову шухляду письмового столу. Запам’ятовувати пари їх не просили.Кожну пару зображення і слова показували двічі. Пізніше частина пар залишалася незмінною, а частину переставляли. Учасники відповідали швидше, коли бачили вже знайому пару. Такий ефект називають асоціативним праймінгом: попередній досвід впливає на реакцію, навіть якщо людина не намагається свідомо пригадати інформацію.У середньому знайомі пари прискорювали відповіді молодших учасників приблизно на 16 мілісекунд, а старших — на 34 мілісекунди. Однак старші люди загалом відповідали повільніше. Пряме порівняння не виявило статистично значущої різниці між віковими групами, тож результати не свідчать, що пам’ять старших учасників була кращою.Наступного дня 46 учасників пройшли онлайн-тест: їм показували зображення й пропонували вибрати одне з двох слів, яке раніше з ним поєднувалося. Молодші відповідали правильно приблизно у 65% випадків, старші — у 59%. Обидві групи впоралися краще, ніж можна було б очікувати навмання, але молодші були точнішими.Сканування показало, що знайомі пари пов’язувалися зі змінами активності в окремих ділянках мозку. Загалом дослідники не виявили вікових відмінностей у цих широких закономірностях. Водночас у задній частині правого гіпокампа — структури, пов’язаної з пам’яттю та поєднанням інформації, — у старших учасників спостерігалася вища активність у відповідь на знайомі пари. Цей результат з’явився лише в одному з кількох аналізів окремих ділянок і не був помітний під час аналізу всього мозку.Дослідники також вивчали периринальну кору, яка бере участь у розпізнаванні предметів. Учасники з вищою активністю цієї ділянки у відповідь на переставлені пари демонстрували сильніший ефект праймінгу. Втім, пояснення, що ця зона допомагає сприймати зображення і слово як єдине ціле, у межах експерименту не перевіряли.Автори вважають, що неявні тести можуть бути чутливим способом оцінювати пам’ять у старшому віці. Але вибірка була невеликою, а групи відрізнялися за рівнем освіти та словниковим запасом. Крім того, дослідники порівнювали людей різного віку, а не спостерігали за тими самими учасниками протягом тривалого часу.Результати опублікували як препринт на сервері bioRxiv. Це означає, що робота ще не пройшла рецензування; за словами Девіс, стаття перебуває на розгляді. Дослідження не перевіряло методи тренування пам’яті чи лікування, тож для висновків про практичну користь потрібні подальші роботи.Цікавий фактУ цьому експерименті учасників не просили запам’ятовувати пари предметів: дослідники оцінювали пам’ять за тим, наскільки швидко люди реагували на вже знайомі поєднання.
247ua

247uaдень тому вLifestyle, Наука

0
Сліди потужних штормів у давніх породах з’являються частіше й рідше за циклом приблизно 405 тисяч років. Дослідники припускають, що цей ритм міг бути пов’язаний зі змінами орбіти Землі.Команда геолога Шуюаня Ши з Науково-дослідного інституту розвідки та розробки нафтових родовищ Китаю вивчила породи Сичуанського басейну. Вони сформувалися близько пів мільярда років тому й зберігають сліди давнього тропічного моря.Науковці застосували циклостратиграфію — метод пошуку повторюваних закономірностей у шарах осадових порід. Разом із хімічними ознаками це допомогло відновити приблизно 24 мільйони років геологічної історії. У ній дослідники виявили 59 циклів тривалістю близько 405 тисяч років кожен.Сліди штормів, які геологи називають темпеститами, частіше траплялися під час висхідної та пікової фаз циклів. У цих шарах відкладення були товстішими й грубішими, що може свідчити про інтенсивнішу штормову активність. В інші фази вони були тоншими, дрібнішими та розташовувалися окреміше.Можливе пояснення — цикл Міланковича, на який впливають гравітаційні сили Венери та Юпітера. Орбіта Землі не є ідеальним колом: її форма з часом змінюється. Один із таких циклів триває приблизно 405 тисяч років.Зміни орбіти не змінюють суттєво загальну кількість сонячного світла, яку Земля отримує за рік. Однак вони впливають на його розподіл між сезонами, зокрема у взаємодії з прецесією — повільною зміною орієнтації земної осі.Дослідники припускають, що в теплому кліматі кембрійського періоду ці зміни могли періодично посилювати нагрівання тропічних океанів. Це могло збільшувати обмін енергією між океаном і атмосферою та створювати умови для сильніших штормів.Поки що зв’язок між орбітальним циклом і штормами не доведений остаточно. На виявлену закономірність також могли вплинути рівень моря, кількість осадів і умови збереження слідів у породах. Крім того, невідомо, чи діє такий ритм штормів у сучасному кліматі, який відрізняється від кембрійського.Попри це, темпестити можуть допомогти вченим відновлювати клімат далекого минулого й простежувати зміни штормової активності та рівня моря.Цікавий фактТемпестити — це шари осадових порід, утворені штормами. Вони можуть зберігати свідчення давніх бур протягом сотень мільйонів років.
Гортайте вниз для завантаження ще