Дослідники часто проводять огляди, які є дослідженнями попередніх досліджень. Об'єднуючи результати з різних експериментів, можна виявити загальні тенденції.Нещодавно проведений великий огляд, що базується на 361 науковому дослідженні, виявив зростаючі докази того, що зменшення споживання білка в раціоні може сповільнити біологічне старіння.Дослідження, проведене молекулярним біологом Бейлі Кнопфом та біомедичним дослідником Дадлі Ламмінгом з Університету Вісконсин-Медісон, опубліковане в Cell Press Blue.Огляд розглядає вплив білка на метаболізм і тривалість життя, а також оцінює деякі біологічні процеси, які можуть пояснити ці зв'язки.Проте є нюанси, оскільки багато попередніх досліджень показали, що білок може бути корисним для нас. Він використовується для побудови та відновлення м'язів, може допомогти в управлінні вагою і також асоціюється зі здоровим старінням, особливо коли йдеться про підтримку м'язової маси в пізніші роки.Дослідники пропонують, що споживання білка має бути адаптоване до індивідуальних потреб, а не зменшене в усіх випадках."Незважаючи на поширені рекомендації щодо підвищення споживання білка під час старіння, зростаючі докази свідчать про те, що обмеження дієтичного білка сприяє метаболічному здоров'ю, тривалості життя та здоров'ю різних організмів," - пишуть дослідники у своїй публікації.Огляд також розглядає деякі потенційні пояснення переваг обмеження дієтичного білка. Серед них - зміна сигналізації клітин, зосередження на підтримці, а не на зростанні, зменшення накопичення старіючих клітин та підвищення виробництва енергії в клітинах.Цікавий фактДослідження показують, що зменшення споживання білка може допомогти знизити запалення, яке прискорює біологічне старіння.

Багато вчених серйозно стурбовані потенційною загрозою 'дзеркального життя': гіпотетичних організмів, побудованих з молекул, які є дзеркальними відносно тих, що ми знаходимо в природі.Багато основних будівельних блоків життя, включаючи ДНК та амінокислоти, мають певну 'лівість або правість'. Якщо це буде перевернуто, як, наприклад, подвійна спіраль ДНК, що закручується вліво замість вправо, то ці дзеркальні версії життя можуть обійти біологічні захисти тварин, рослин і людей.Варто підкреслити, що дзеркальне життя ще не було виявлено або розроблено. Однак дослідники з Університету Стратклайда та Університету Дарема в Великобританії опублікували можливий метод виявлення цієї загрози в Royal Society Open Science.Метод базується на круговій поляризації люмінесценції (CPL), особливій властивості світла, яка може виявити 'лівість' або 'правість' чогось за способом, яким його хвилі закручуються, як корок, під час руху."Дзеркальне життя представляє собою малоймовірну, але високосерйозну глобальну загрозу біобезпеці, яка привернула увагу біологів, урядів та міжнародних організацій безпеки," пишуть дослідники у своїй публікації."У цій перспективі ми виклали перший відомий принцип аналізу для розрізнення дзеркального життя."Кругова поляризація світла не є новою — вона використовується, наприклад, у деяких 3D-окулярах для кіно, але тут дослідники пропонують, що, додавши флуоресцентні зонда до зразка, а потім вимірявши, як світло спірально виходить з нього, можна виявити дзеркальне життя.Не було проведено жодних тестів для цього дослідження, але автори описують, як існуюча технологія виявлення CPL може бути адаптована для камер, мікроскопів та інших типів сканерів, що шукають перевернуті молекулярні структури."Припускаючи, що дзеркальне життя є хімічно аналогічним звичайному земному життю, ці сигнали CPL можуть, в принципі, бути використані для оцінки хіральності і, таким чином, забезпечити метод для скринінгу проти дзеркального життя," пишуть дослідники у своїй публікації.Однією з ключових переваг виявлення CPL є те, що організми дзеркального життя не потрібно розробляти для тестування, і команда дослідників також пропонує, що кілька різних зонда можуть використовуватися разом, щоб зменшити ймовірність хибнопозитивних результатів.Наступним кроком для дослідників є тестування деяких з цих зонда на звичайних клітинах, що дозволить дізнатися більше про те, як їх перевернуті версії можуть бути виявлені. Ще багато роботи потрібно зробити для вдосконалення виявлення світла та флуоресцентного фарбування."Ми закликаємо інших дослідників, які є експертами в цих техніках, розглянути, як методи та обладнання можуть бути адаптовані та використані для скринінгу проти дзеркального життя, і де може бути практично здійснено додатковий аналіз," пишуть дослідники.Частина проблеми в підготовці до будь-якої загрози дзеркального життя полягає в тому, що вона ще не існує — або, принаймні, ми її не знайшли. Окрім того, що вона може бути розроблена в біологічних лабораторіях, дослідники припускають, що вона може бути присутня на інших планетах або навіть в ізольованих частинах Землі, хоча вони вважають ці варіанти набагато менш імовірними.Однією з найбільших загроз є бактерії дзеркального життя, які можуть зробити існуючі ліки безсилими — адже вони налаштовані на певну молекулярну хіральність — і призвести до глобальних пандемій, які не можна контролювати.Кілька наукових та регуляторних органів вже визнали потенційну небезпеку дзеркального життя і закликають до суворих обмежень на розробку дзеркальних бактерій у лабораторіях — хоча, звичайно, завжди можуть бути погані актори, які ігнорують правила.Наша найкраща можливість захистити себе — це створити детектори та контрзаходи до того, як дзеркальне життя з'явиться, і це дослідження є важливим кроком у цьому напрямку."Метод CPL може забезпечити перший аналіз для виявлення існуючих біозагроз дзеркального життя, а також запропонувати основу для зусиль з біонагляду, які, ймовірно, будуть необхідні для практичного захисту від штучного дзеркального життя," пишуть дослідники.Дослідження було опубліковано в Royal Society Open Science.Цікавий фактДослідження дзеркального життя може мати важливі наслідки для біобезпеки, оскільки такі організми можуть загрожувати ефективності існуючих ліків.

"Як часто ви ходите в туалет?" – це може звучати як дуже особисте питання, але ваша відповідь може багато розповісти про ваше загальне здоров'я.Дослідження, опубліковане в 2024 році, вивчало, як часто люди мають стільці, і порівнювало ці дані з їх демографічними, генетичними та медичними показниками.Найздоровіші учасники серед 1425 осіб повідомили, що ходять в туалет один-два рази на день – це "золота зона" частоти стільців.Занадто часті або занадто рідкі стільці були пов'язані з різними проблемами зі здоров'ям, виявила команда дослідників з Інституту системної біології (ISB)."Це дослідження показує, як частота стільців може впливати на всі системи організму, і як аномальна частота стільців може бути важливим фактором ризику розвитку хронічних захворювань", – сказав мікробіолог ISB Шон Гіббонс, автор звіту, у 2024 році."Ці дані можуть допомогти в розробці стратегій управління частотою стільців, навіть у здорових людей, для оптимізації здоров'я та благополуччя".Дослідження вивчало звички туалету людей, які були "загалом здоровими" – тобто без історії захворювань нирок або кишечника.Учасники самостійно повідомляли, як часто у них були стільці, і дослідники розділили їх на чотири категорії: запор для тих, хто повідомляв про один або два стільці на тиждень; низька норма для трьох-шести стільців на тиждень; висока норма для одного-трьох стільців на день; і діарея для чотирьох або більше водянистих стільців на день.Дослідники також аналізували метаболіти та хімію крові пацієнтів, їх генетику та мікроби кишечника, присутні в їх зразках стільців.Загалом, ті, хто повідомляв про менш часті стільці, зазвичай були жінками, молодшими та з нижчим індексом маси тіла (ІМТ). Але навіть з урахуванням цих факторів, люди з запорами або діареєю показали чіткі зв'язки з проблемами зі здоров'ям.Бактерії, які зазвичай знаходяться в верхньому шлунково-кишковому тракті, були більш поширені в зразках стільців учасників з діареєю. Їхні зразки крові, тим часом, показали біомаркери, пов'язані з пошкодженням печінки.Зразки стільців людей з менш частими стільцями мали вищі рівні бактерій, пов'язаних з ферментацією білків. Це відомий ризик від запорів."Якщо стілець затримується занадто довго в кишечнику, мікроби використовують всю доступну дієтичну клітковину, яку вони ферментують у корисні коротколанцюгові жирні кислоти", – сказав Йоганнес Джонсон-Мартінес, біоінженер в ISB."Після цього екосистема переходить на ферментацію білків, що виробляє кілька токсинів, які можуть потрапити в кров".Дослідники вважають, що це може бути доказом причинного зв'язку між частотою стільців і загальним здоров'ям.Є надія, що люди можуть змінити свої звички і, як наслідок, своє здоров'я. Останні дослідження показують, що ваш кишковий мікробіом може змінюватися набагато швидше, ніж ви могли б подумати.Наприклад, дослідження 2025 року з Німеччини відстежувало малорухливих дорослих, які почали займатися силовими тренуваннями два-три рази на тиждень. Ті, хто набрав найбільше сили, показали зміни в складі своїх кишкових бактерій всього за вісім тижнів.Ці зміни можуть допомогти деяким людям перейти з категорій запору або діареї в більш здоровий діапазон частоти стільців.Ті, хто знаходився в "золотій зоні" стільців, повідомили про вживання більшої кількості клітковини, вживання більшої кількості води та частіше займалися спортом. Їхні зразки стільців також показали високі рівні бактерій, пов'язаних з ферментацією клітковини.Звичайно, кожен з нас у певний момент свого життя опинявся на одному з крайнощів, після того як підхопив шлунковий вірус або з'їв занадто багато сиру.Але це дослідження вивчало повсякденні звички людей і показує, як наша власна версія "нормального" може натякати на проблеми зі здоров'ям, про які ми не знали.Дослідження було опубліковане в журналі Cell Reports Medicine.Цікавий фактЧастота стільців може бути важливим показником не лише фізичного, але й психічного здоров'я, оскільки зміни в звичках можуть свідчити про стрес або інші емоційні проблеми.

Контейнери з пластиковим покриттям, такі як кавові чашки, зручні, дешеві та стійкі до тепла і води, тому їх використовують повсюдно.Це особливо цінно, коли вони захищають нашу улюблену ранкову каву від перетворення на мокру купу, яка може зіпсувати наш одяг.Але це також проблема, оскільки контейнери з пластиковим покриттям важче переробляти, і, як зазначено, вони опиняються всюди. Вони забруднюють наші водойми, псують природу та забруднюють тварин і нас самих мікропластиком.Тому матеріалознавці з Університету Ватерлоо в Канаді запропонували рішення для цієї проблеми: рослинну альтернативу, яка спрощує зусилля з переробки та зменшує нашу залежність від традиційних пластикових матеріалів.У статті, опублікованій цього року в журналі ACS Sustainable Chemistry & Engineering, дослідники провели інтенсивні експерименти з новим матеріалом, виготовленим з того ж матеріалу, що утворює клітинні стінки рослин, щоб продемонструвати його потенціал як заміну пластику.Розробка та впровадження такої альтернативи може поліпшити деякі проблеми, пов'язані з пластиками, включаючи поліетиленові покриття, які забезпечують структурну сухість і міцність контейнерів для напоїв і їжі.На жаль, ці пластики зберігаються в навколишньому середовищі протягом століть. Вони не просто зникають; вони лише фрагментуються на мікропластик.Це відбувається в наших кавових чашках, коли ми п'ємо з них, вивільняючи крихітні пластикові частинки у наші напої та організми, особливо при температурах, близьких до 60 градусів Цельсія."Найбільше мене здивувало, як легко деякі пластикові покриття вивільняють частинки", - сказала старший автор дослідження Ширлі Танг, хімік-матеріалознавець, яка очолює лабораторію нанотехнологій Танг у Ватерлоо.Однак нова біооснова покриття залишається в основному цілою під час тих же тестів на стирання, які дослідники використовували для пошуку ознак вивільнення мікропластиків."Що мене найбільше заохочує, так це те, що покриття з целюлози витримало киплячу воду, харчові олії та ряд розчинників, тому ми бачимо потенціал далеко за межами кавових чашок", - сказала Танг.Дослідники створили своє покриття з двох основних компонентів: ацетату целюлози, який складає основну частину матеріалу, та нанокристалів целюлози, які надають необхідну міцність для витримування гарячої кави.Ці компоненти целюлози формують водневі зв'язки з папером, тому немає потреби в хімічних клеях. Ці зв'язки також сприяють створенню надщільної мережі, що запобігає проникненню води або інших речовин у контейнер.В результаті це покриття може створити ефективний бар'єр проти води, жиру та газів.Коли дослідники піддали своє покриття інтенсивному п'ятиденному тесту занурення, вони виявили, що воно добре витримує багато розчинників, які не хотіли б бачити у своїй каві.Тест на міцність показав, що покриття з целюлози досягає максимальної міцності, коли нанокристали целюлози складають 3% ваги покриття. Це забезпечує ідеальне поєднання жорсткості та гнучкості, тому покриті чашки можуть витримувати гідротермальні стреси, які виникають від гарячої кави.Порівняно з непокритим папером, цей матеріал допомагає зменшити передачу кисню більш ніж у десять разів, щоб запобігти окисленню та зберегти свіжість вмісту.Дослідники розробили та протестували своє покриття на стандартних коричневих паперових рушниках, які тонкі та швидко вбирають воду. Покриття перетворило їх на водовідштовхувальні матеріали, демонструючи, що цей прогрес не обмежується лише товстими, міцними чашками та контейнерами.Таким чином, це може в майбутньому допомогти зменшити використання та відходи як пластику, так і паперу."Покриття дозволило нам використовувати набагато тонший папір, зберігаючи при цьому необхідну міцність для контейнерів для напоїв", - говорить Саян Гангулі, матеріалознавець з лабораторії нанотехнологій Танг і перший автор статті."Це може зменшити кількість матеріалів, необхідних для виробництва чашок, зберігаючи продуктивність і знижуючи витрати. Ці заощадження в кінцевому підсумку можуть бути передані споживачеві".Хоча целюлоза є відновлювальним і добре вивченим компонентом для сталого пакування, дослідники зазначають, що необхідно провести тести на безпеку харчових продуктів та регуляторні оцінки, перш ніж це покриття або інші, натхненні ним, будуть затверджені для комерційного використання."Це все ще результат на стадії дослідження", - сказала Танг, тому "терміни комерціалізації" невідомі.Цікавий фактЦелюлоза, з якої виготовлено нове покриття, може бути отримана з різних біомасових ресурсів, що робить цю технологію важливою для відновлювальної економіки.

Археологи помітили, що масові ритуальні жертвопринесення в стародавньому перуанському суспільстві іноді відбувалися в той же час, коли траплялися кліматичні катастрофи.Докази цих жахливих подій були знайдені кілька разів у руїнах стародавніх суспільств, які населяли долину Ламбаєке, між Андськими горами та Тихим океаном.Враховуючи попередній зв'язок між людськими жертвопринесеннями та подіями Ель Ніньо, археологи теоретизували, що ці громади могли також вдаватися до насильства в ширшому сенсі у відповідь на напруженість в екологічних ресурсах.Проте нове дослідження, опубліковане в Frontiers in Environmental Archaeology, свідчить про те, що незважаючи на ці випадки запланованого, ритуального насильства, суспільства долини Ламбаєке не були особливо агресивними поза цим контекстом."Якщо ці великі ритуальні жертвопринесення були показником якоїсь кризи, ми припустили, що ці події могли поширюватися на повсякденний досвід людей", - говорить антрополог Томас Снайдер з Нью-Йоркського університету.Снайдер і його співавтор, біоархеолог Хааген Клаус з Університету Джорджа Мейсона, проаналізували скелетні залишки 1,633 осіб з 30 різних місць у комплексі Ламбаєке.Вони шукали ознаки міжособистісного насильства або випадкових травм.Кістки, які вони досліджували, охоплюють близько 3,000 років людського життя в долині Ламбаєке, від доколумбової культури Купісніке, яка виникла близько 1500 року до нашої ери, до пізнього колоніального періоду.Снайдер і Клаус вважали, що екологічний стрес від посухи та повеней внаслідок подій Ель Ніньо призвів до того, що люди працювали більше, що призводило до більшої кількості нещасних випадків. Вони також припустили, що нестача ресурсів могла спровокувати бійки між людьми, які прагнули до їжі.Хоча попередні дослідження пов'язували повені Ель Ніньо з масовими ритуальними жертвопринесеннями в долині та сусідніх андських культурах, здається, що це насильство не обов'язково виходило за межі ритуального контексту."Лідери Моче та Сікана, здається, мали владу частково завдяки своїм претензіям бути посередниками з природним світом", - пояснює Клаус."Великомасштабні події людських жертвопринесень незадовго до краху політичних систем Моче та Сікана виглядають як спроби повернути сили природи в баланс, пропонуючи їх найцінніші життя надприродному. Саме тут знайдено найбільше доказів насильства в Ламбаєке."У дослідженні Снайдера та Клауса лише 25 осіб у всій вибірці долини Ламбаєке мали травматичні ураження на черепах, пов'язані з міжособистісним конфліктом.Лише 77 осіб мали травматичні ураження на тілі, пов'язані з випадковими травмами.Не виявлено статистичного зв'язку між екологічними показниками (такими як частота повеней Ель Ніньо та дощі в горах) і насильством або випадковими травмами.Це різко контрастує з тим, що археологи знайшли на інших місцях в Андах, де черепна травма, що вказує на міжособистісне насильство, спостерігається набагато частіше.Автори вважають, що громади в долині Ламбаєке могли бути захищені від стресу посухи завдяки своїй близькості до океану, що могло забезпечити більше можливостей для торгівлі та альтернативних ресурсів для їжі."Це дійсно підкреслює, що широкомасштабне насильство не є передбаченим відповіддю на зміну клімату", - говорить Снайдер."У Ламбаєке є 6,000 років творчих адаптацій до Ель Ніньо та довгострокових змін клімату, і широкомасштабне насильство не було одним з них."Як суспільство, ми як отримуємо, так і повинні вибирати, як реагувати на нашу власну кліматичну кризу."Дослідження було опубліковане в Frontiers in Environmental Archaeology.Цікавий фактДослідження показало, що в стародавньому Перу, незважаючи на масові жертвопринесення, повсякденне життя було досить мирним, що відрізняється від багатьох інших культур того часу.

Mercedes-Benz планує змінити характер моделі SL. Оновлений родстер, який з'явиться у 2027 році, буде більше акцентувати увагу на комфорті та елегантності, що надасть йому чіткішу ідентичність поряд з більш спортивним AMG GT.Ці зміни стали відповіддю на відгуки клієнтів, які зазначили, що поточна модель SL, перше покоління якої було розроблено повністю Mercedes-AMG, втратила частину своєї традиційної привабливості для круїзів на користь більш гострої керованості.Повернення логотипу Mercedes-BenzГенеральний директор Mercedes-Benz Ола Кальєніус повідомив, що оновлений SL стане «більше Mercedes-Benz». Прототип оновленого родстера вже був показаний на заході в Берліні.Це оновлення, ймовірно, поверне до асортименту моделі з логотипом Mercedes-Benz, поряд з більш потужними моделями AMG. Ці версії, як очікується, отримають власний дизайн передньої частини, замінивши вертикальну решітку Panamericana AMG на більш традиційний стиль Mercedes.Зміни в підвісці будуть спрямовані на забезпечення більш плавної їзди та кращої елегантності під час тривалих подорожей. Пов'язаний AMG GT зберігатиме більш жорсткі спортивні пріоритети, використовуючи власне налаштування шасі, незважаючи на спільність багатьох компонентів з SL.Оновлення двигунівОбидві моделі, як очікується, отримають оновлення двигунів для відповідності вимогам викидів Euro 7.Згідно з повідомленнями, турбований 2.0-літровий чотирициліндровий двигун, що використовувався в SL 43 та GT 43, був знятий з виробництва. Його замінить оновлений турбований 3.0-літровий рядний шість, з новим SL 500 4Matic+, який, як очікується, вироблятиме 443 к.с. (330 кВт).V8-версії, ймовірно, перейдуть на M177 Evo, оновлену версію двотурбінного 4.0-літрового двигуна AMG. Найбільша механічна зміна - це плоский колінвал, який замінює існуючий перехресний дизайн в рамках зусиль щодо відповідності більш суворим стандартам викидів.Обидва двигуни, як повідомляється, матимуть 48V інтегрований стартер-генератор, розміщений в дев'ятиступінчастій автоматичній трансмісії. Електричний блок додає до 23 к.с. (17 кВт) та 205 Нм (151 фунт-фут).Оновлений SL 63 AMG 4Matic+ очікується з потужністю близько 604 к.с. (450 кВт), з подібними показниками для оновленого Mercedes-Maybach SL 680. Можливий SL 580 з 530 к.с. (395 кВт) залишається під розглядом, хоча виробниче схвалення, як повідомляється, ще не отримано.Тим часом, SL 63 S E Performance, ймовірно, буде знято з виробництва. Це означатиме видалення 805 к.с. (600 кВт) гібридної моделі, яка поєднує двотурбінний V8 з електродвигуном на задній осі.Остаточні специфікації ще не оголошені.Нові технології та управлінняОновлення також принесе зміни в технології та управлінні в салоні.Очікується, що як SL, так і GT перейдуть на операційну систему MB.OS від Mercedes-Benz, оновлені функції допомоги водієві та нове кермо з оновленими фізичними елементами управління.Для SL нові фари будуть включати денні ходові вогні у вигляді тризуба та покажчики повороту, разом з останньою технологією Digital Light.Цікаві фактиMercedes-Benz SL є одним з найвідоміших родстерів у світі, і його історія налічує понад 60 років, починаючи з 1952 року.

Кілька днів перед менструацією шоколад у шафі може бути важче забути. Продуктові бажання можуть бути частиною передменструального синдрому (ПМС), разом з набряками, втомою та дратівливістю.Щоб зрозуміти, як харчування вписується в цю картину, дослідники вивчили, що їли жінки та як вони реагували, коли виникало бажання щось з'їсти.У дослідженні 607 жінок у Туреччині жінки, які повідомляли про вживання ультраоброблених продуктів, таких як солодкі газовані напої та деякі упаковки закусок, частіше відзначали більш важкі симптоми ПМС.Але справа не лише в тому, що вони їли. Два харчові звички також мали сильніший зв'язок з важкістю симптомів: жінки, які менш схильні діяти на бажання поїсти відразу або судити себе за те, що вони їли, зазвичай повідомляли про легші симптоми.Дослідники залучили жінок віком від 18 до 30 років через університетські мережі, соціальні медіа та рекомендації інших учасників.У онлайн-опитуванні жінки оцінювали симптоми, які вони пам'ятали з тижня перед менструацією, включаючи біль і зміни в сні та апетиті.Вони також відповідали на запитання про те, як часто вони їли ультраоброблені продукти, наскільки близько дотримувалися середземноморської дієти та як реагували на голод і бажання.Середземноморська дієта акцентує увагу на продуктах, таких як овочі, фрукти, боби, риба та оливкова олія.Досліджуючи всі три аспекти, дослідники перевірили, чи зберігається зв'язок з ультраобробленими продуктами після врахування ширшої дієти жінок та харчових звичок, а також таких факторів, як вік і регулярність менструацій. І він зберігся.Дотримання середземноморської дієти більш тісно не мало чіткого зв'язку з важкістю симптомів у цьому аналізі."Наші результати свідчать про те, що вищий рівень споживання ультраоброблених продуктів пов'язаний з більшою важкістю симптомів ПМС, але зв'язок був відносно малим після врахування інших релевантних факторів", - сказав дослідник харчування Зія Ерокай Метін з Університету наук про здоров'я в Анкарі, Туреччина.На кожен додатковий бал в анкеті щодо ультраоброблених продуктів, яка оцінювалася від 0 до 11, середній бал симптомів був приблизно на один бал вищим за шкалою від 44 до 220. Метін зазначив, що дієта є одним з багатьох факторів, які можуть допомогти пояснити, як жінки почуваються перед менструацією. Зміни гормонів, стрес і сон також мають значення.Метін використав шоколад, щоб пояснити дві звички, пов'язані з легшими симптомами. Якщо ви відчуваєте бажання з'їсти шоколад, ви можете зупинитися, щоб подумати, чи дійсно ви голодні, чи просто шоколад звучить заспокійливо. Дослідники називають цю паузу "недіяльністю".Ви все ще можете вирішити з'їсти шоколад. У такому випадку, за словами Метіна, "недосудження" означає прийняття цього вибору без почуття провини або невдачі.Метін і колеги вже вивчали, як привабливість їжі змінюється протягом менструального циклу. У раніше опублікованому дослідженні в Journal of Nutritional Science вони перевіряли 150 жінок на трьох етапах їх циклу. На кожному етапі жінки з ПМС отримували вищі бали за мірою того, наскільки сильно їх приваблювала їжа для задоволення від її вживання, навіть коли вони не були фізично голодні.У новому дослідженні жінки повідомляли про свої харчові звички та симптоми одночасно, і зміни в апетиті враховувалися в оцінці симптомів.Опитування не могло визначити, чи жінки їли ультраоброблені продукти частіше перед погіршенням симптомів, чи погіршення симптомів змінювало їх харчування.Це залишає відкритим питання, чи зменшення споживання цих продуктів полегшить ПМС. Результати також залежали від того, що учасники пам'ятали, і близько чотирьох з п'яти повідомили про освіту на рівні університету, що обмежує, наскільки широко ці результати можуть бути застосовані.Метін зазначив, що наступним кроком буде спостереження за жінками протягом кількох циклів і запитання про те, що вони їдять, що вони бажають і як вони почуваються кожного дня."Повторні вимірювання допоможуть нам визначити, чи зміни в харчових звичках зазвичай передують збільшенню симптомів ПМС, чи погіршення симптомів супроводжуються змінами в харчуванні", - пояснив Метін.Експеримент, який випадковим чином призначає учасників до різних дієт, міг би потім перевірити, чи змінення харчування полегшує їх симптоми.Дослідження було опубліковане в Scientific Reports.Цікавий фактДослідження показали, що жінки, які дотримуються середземноморської дієти, можуть мати менше симптомів ПМС, хоча зв'язок не був чітким.

Компанія Rimac оголосила про завершення виробництва електричного гіперкара Nevera, з останніми автомобілями, які надійдуть до клієнтів до кінця 2026 року. Всього буде випущено 71 автомобіль, що значно менше запланованих 150.Цей обсяг складається з 51 стандартної Nevera та 20 моделей Nevera R. Випуск автомобілів розпочався у 2022 році, що робить цей гіперкар від хорватського виробника з відносно коротким терміном виробництва.Mate Rimac каже, що Nevera виконала свою метуДля засновника Mate Rimac цифри виробництва розповідають лише частину історії. У соціальному відео він зазначив, що Nevera допомогла реалізувати проект Bugatti Tourbillon та побудувати завод компанії.Розробка почалася у 2017 році з чіткою метою: дослідити, що можуть зробити чотири електродвигуни та індивідуальне управління крутним моментом на колесах для гіперкара. Проект виник як концепція C_Two, перш ніж стати Nevera.Хоча виробництво не досягло запланованих обсягів, його вплив на бізнес виходить далеко за межі випущених автомобілів.Продуктивність, яка переписала рекордиЗ потужністю 1,400 кВт та 2,340 Нм стандартна Nevera привернула багато уваги. У 2023 році вона встановила 23 незалежно підтверджених рекорди продуктивності за один день, включаючи пробіг 0-400-0 км/год, завершений за 29.93 секунди.Racelogic зафіксувала час 0-100 км/год за 1.82 секунди, 0-200 км/год за 4.42 секунди та 0-400 км/год за 21.32 секунди. Dewesoft виміряв компанію на чверть милі за 8.25 секунди. Прискорення проводилося з використанням одного фута старту.Її досягнення також поширюються на повороти, з рекордом кола для виробничих електромобілів на Нюрбургринзі 7:05.298 у 2023 році.Nevera R підняла планку ще вищеМодель Nevera R підвищила потужність до 2,107 к.с. (1,571 кВт), супроводжуючи це вдосконаленою аеродинамікою, покращеними гальмами та змінами, спрямованими на поліпшення продуктивності в поворотах.Під час перевірених рекордів 2025 року вона досягла 100 км/год за 1.72 секунди, завершила чверть милі за 7.90 секунди та досягла швидкості 431.45 км/год. Її час 0-400-0 км/год знизився до 25.79 секунди.Nevera залишає за собою невелику кількість виробництв та вражаючі показники. Її місце в історії Rimac виглядає безсумнівно, навіть якщо початкові амбіції щодо замовлень виявилися важчими для реалізації.Цікавий фактRimac Nevera стала першим електричним автомобілем, який встановив рекорд швидкості на Нюрбургринзі, що підкреслює її технологічні досягнення в автомобільній промисловості.

Одна з найважливіших молекул у Всесвіті довгий час залишалася непоміченою. Це основа для майже всієї газової хімії в міжзоряному просторі, включаючи формування складних органічних молекул, які є складовими для життя.Цю молекулу називають трігідроген-катіоном (H3+), і її часто називають "молекулою, яка створила Всесвіт".Її виявляли в міжзоряних хмарах, і вона частково відповідальна за авроральне сяйво Юпітера, але особливий вид світла, яке вона повинна випромінювати під час обертання, передбачався ще з 1986 року, але жодна спроба його виявити, навіть у лабораторних умовах, не була успішною.Тепер, використовуючи JWST, команда астрономів на чолі з Девідом Нойфельдом з Університету Джонса Хопкінса нарешті виявила це elusive світло, що сяє з газу, розташованого тисячі світлових років від нас.Це відкриття може допомогти зрозуміти фізику величезних ударних хвиль, які генеруються новонародженими зірками, а також те, що відбувається з цією критично важливою молекулою під час всього цього вогню та люті.Щоб зрозуміти, чому це відкриття таке неймовірне, потрібно поглянути на незвичайну форму молекули трігідрогену. Вона складається з трьох ядер водню, які ділять між собою лише два електрони. Форма, яку вони формують, є рівностороннім трикутником, що означає, що молекула не має постійного дипольного моменту і не має дозволеного чистого обертального спектру.Це означає, що, коли молекула обертається, її електричний заряд залишається рівномірно розподіленим, без зміщення, яке могло б генерувати електромагнітне випромінювання, яке молекули зазвичай випромінюють під час обертання.Проте в 1986 році астрофізики Фу-Ших Пан і Такеші Ока з Університету Чикаго розрахували, що трігідроген повинен мати можливість випромінювати дуже слабку кількість світла під час обертання.Ось у чому хитрість. Коли молекула обертається, центробіжні сили деформують її ідеально симетричну форму, що створює маленький електричний дипольний момент, що дозволяє їй все ж випромінювати радіацію.Отримані переходи настільки надзвичайно слабкі, що їх вважають "забороненими" – не тому, що вони порушують закони фізики, а тому, що вони заборонені звичайними правилами, що регулюють молекулярну радіацію.Протягом чотирьох десятиліть це передбачення залишалося непідтвердженим. Сигнал був просто занадто слабким для виявлення, навіть у лабораторних експериментах.Але те, що стаття Пана і Оки не передбачала, це вбивча комбінація JWST і новонародженої зірки, яка влаштувала космічний бунт.Об'єкти Гербіг-Гаро є одними з найвражаючих явищ у галактиці, що виникають внаслідок насильницьких вибухів молодих зірок.Коли зірка формується, вона живиться матеріалом, що обертається навколо неї. Але не весь цей матеріал потрапляє в зірку. Потужні магнітні поля допомагають викидати частину з нього назад у космос у щільно сфокусованих струменях, що рухаються зі швидкістю сотні кілометрів на секунду.Коли ці струмені вдаряють у навколишню молекулярну хмару, вони генерують величезні ударні хвилі, нагріваючи газ до тисяч градусів і змушуючи його світитися.Це досить короткочасна, але важлива фаза життя зірки, і астрономи прагнуть дізнатися про неї більше. Однак, оскільки це часто відбувається всередині густого туманності, з якої народжується зірка, його важко побачити.Це робить об'єкти Гербіг-Гаро особливо цікавими цілями для JWST. Інфрачервоне світло, на яке налаштований телескоп, проникає через заважаючий пил ефективніше, ніж видиме світло, дозволяючи йому заглянути в ці бурхливі зоряні ясла.Але коли Нойфельд і його колеги почали вивчати спостереження JWST об'єкта, названого Гербіг-Гаро 168, або HH 168, щось було трохи дивним.Серед інфрачервоних випромінювань гарячого, шокованого газу були серії надзвичайно слабких спектральних ліній.І їхні довжини хвиль відповідали забороненим обертальним переходам трігідроген-катіону, розрахованим Паном і Окою 40 років тому.Не лише одна лінія. Команда виявила 26 різних ліній, усі виявлені з високою статистичною впевненістю. Найсильніша з цих ліній зареєструвала вражаючі 72 сигми – що залишає практично жодних сумнівів щодо виявлення.Вперше астрономи зафіксували молекулу, що випромінює світло, яке ніколи не спостерігалося ніде у Всесвіті – і не просто невелику кількість. У порівнянні з тим, що їхні моделі пізніше передбачили, це було позитивно яскравим.Але наявність сигналу була лише частиною історії. Не менш цікаво було те, де він з'явився серед бурхливого газу, шокованого струменями молодої зірки.Він тісно слідував за випромінюванням звичайного молекулярного водню (H₂), що свідчить про те, що обидві молекули реагували на ті ж самі насильницькі умови.Але пояснити, як саме ці умови виробили таке яскраве випромінювання трігідрогену, виявилося трохи складніше. Коли дослідники намагалися відтворити спостереження, використовуючи моделі ударних хвиль, жоден підхід не спрацював ідеально.Одна модель добре відтворила випромінювання звичайного молекулярного водню, але недооцінила сигнал трігідрогену в п'ять або шість разів.Інша наблизилася до відповідності з випромінюванням трігідрогену, але спиралася на умови, які виходили за межі діапазону, для якого модель була перевірена.Отже, потрібно ще багато роботи, щоб зрозуміти, чому випромінювання було таким яскравим. Але є ще одна частина головоломки, яка свідчить про те, що, що б не відбувалося, Всесвіт може зробити це з відносною легкістю.Коли команда вивчила архівні спостереження JWST іншого об'єкта Гербіг-Гаро, HH 211, вони також виявили там те ж саме характерне випромінювання.Це насправді дуже чудово. Пан і Ока були праві весь цей час – те, що бракувало, це інструмент, чутливий достатньо, щоб підтвердити це.І тепер трігідроген сам може стати інструментом – інструментом, який вчені можуть використовувати, щоб краще зрозуміти хімію, яка перетворює найпростіший елемент у Всесвіті на захоплюючу складність космосу.Дослідження, яке було прийнято до публікації в The Astrophysical Journal Letters, доступне на сервері попередніх публікацій arXiv.Цікавий фактТрігідроген є найпоширенішою молекулою у Всесвіті, і його виявлення може допомогти в розумінні процесів, що відбуваються в міжзоряному просторі.

Простір між сном і пробудженням може бути місцем, де людський мозок створює незвичайні відчуття.У цьому стані, який є одночасно і сном, і пробудженням, мозок може простягати свої «щупальця» у свідомість, або ж свідомість може незручно торкатися країв сну.Таке переплетення, як виявили дослідники, може бути причиною деяких найстранніших переживань, які люди повідомляють, від жахів паралічу сну до здатності відправити свій розум далеко від тіла і блукати без нього.Це, в свою чергу, може розповісти нам щось про саму природу того, як ми відчуваємо життя у своїх тілах.Не все, що ми переживаємо, легко пояснити. Ми розуміємо свербіж, голод і заздрість; але деякі люди повідомляють про відчуття або переживання, які не відповідають тому, що ми знаємо про можливості тіла.Деякі люди, наприклад, повідомляють про відчуття польоту або підйому; інші відчувають інтенсивний страх і жахливі присутності; ще інші відчувають дивне відчуття залишити своє тіло і блукати фізичними або духовними просторами.Вчені називають ці дивні спотворення сприйняття тіла незвичайними тілесними переживаннями (UBEs).Вони можуть виникати під час паралічу сну, ясного сновидіння і навіть коли людина прокинута.І ніхто насправді не знає, чому це відбувається.Але оскільки вони часто здаються такими, що відбуваються на межі між сном і пробудженням, нейробіолог Тереза Кампільо-Феррер з Університету Радбуда в Нідерландах і її колеги розробили хитрий план для збору додаткової інформації.Вони залучили 35 людей, які мали досвід з незвичайними станами свідомості через ясне сновидіння або медитацію, і записали їхню активність мозку, коли вони перебували в туманних межах між сном і пробудженням – під час медитації, коли засинали і навіть під час сновидіння.Їхнє обладнання було менш загадковим: шапки ЕЕГ з десятками електродів для запису електричної активності мозку.Шапки надіті, мандрівники були відправлені на свої надприродні блукання.Кожен учасник проходив через медитаційні вправи, які допомагали їм розслабитися і зосередитися на своїх тілесних відчуттях. Дослідники також використовували спалахи світла, щоб спонукати незвичайні переживання, коли учасники занурювалися у сон.Але була одна проблема. Як сказати вченим, що ти переживаєш поза тілом, коли спиш?Дослідники знайшли розумне рішення. Вони інструктували учасників рухати очима в певній послідовності ліво-право-ліво-право, коли вони відчували щось незвичайне.Оскільки рухи очей можна виявити навіть під час сну, це дало команді можливість точно визначити, коли відбувалися переживання в записах ЕЕГ.Після цього вони детально опитали учасників про те, що вони відчували, бачили і переживали, що дозволило дослідникам зіставити їхні суб'єктивні свідчення з електричною активністю, зафіксованою в їхніх мозках.З 35 учасників 20 повідомили про 36 UBEs – найбільше під час медитації, але інші під час REM-сну, не-REM-сну та пробуджень – короткі періоди виходу зі сну в пробудження.Деякі учасники відчували, що вони плавають, падають або обертаються, хоча їхні тіла залишалися абсолютно нерухомими. Інші відчували дивні вібрації, тиск або відчуття, що їх торкається щось, чого не було.Деякі втрачали відчуття, де закінчується їхнє тіло, або навіть якої форми воно. Інші відчували параліч, іноді супроводжуваний лякаючими галюцинаціями. У 10 випадках учасники повідомили про відчуття, що вони поза фізичним тілом або якось підняті над ним.І в активності мозку цих переживань виник цікавий шаблон.У порівнянні з нормальною активністю мозку учасників під час сну або медитації, UBEs були пов'язані зі зменшенням повільних хвиль мозку, званих дельта і тета, і збільшенням швидших бета і гамма-хвиль.Зміни були особливо помітні в темпоральних областях мозку, які допомагають обробляти сенсорну інформацію і сприяють нашому відчуттю власного тіла.Ось де цей шаблон стає цікавим. Повільна активність мозку, здається, перебувала десь між шаблонами, які зазвичай спостерігаються під час сну і пробудження, тоді як швидша активність більше нагадувала активність пробудженого мозку.Коротше кажучи, активність мозку, пов'язана з цими дивними переживаннями, здавалася, поєднувала риси як сну, так і пробудження, незалежно від того, чи були учасники технічно сплячими чи пробудженими.Дослідники вважають, що це може бути тому, що мозок має погані межі.Для пробудженого мозку це означає, що сплячий мозок вторгається на його територію; а для сплячого мозку пробудження просочується по краях.Схоже переплетення давно пов'язане з паралічем сну – свідомість повертається, поки тіло тимчасово паралізоване сном – але його роль в інших дивних тілесних переживаннях менш зрозуміла."Взагалі, наші висновки свідчать про те, що UBEs можуть не залежати від конкретної стадії сну або стану пробудження, а скоріше від стану свідомості, який розмиває межі між ними," – написали дослідники."Це може пояснити, чому UBEs іноді інтегрують елементи сновидінь з зовнішнім середовищем, в якому знаходяться учасники, такими як бачення своєї спальні під час переживання страхітливих галюцинацій під час епізодів паралічу сну."Все ще залишаються загадки. Записи ЕЕГ не можуть показати, чи входить мозок в проміжний стан, чи різні області одночасно залучені в активність сну і пробудження.Потрібні подальші дослідження, щоб вивчити ці можливості і визначити, як саме мозок створює ілюзорні відчуття, які здаються такими реальними.Але ці висновки можуть дати підказки до чогось ще більш фундаментального – як мозок встановлює наше відчуття глибокого зв'язку з тілом.Дослідження було опубліковано в Consciousness and Cognition.Цікавий фактДослідження показало, що незвичайні тілесні переживання можуть виникати не лише під час сну, але й у стані пробудження, що відкриває нові горизонти для розуміння свідомості.