Загляньте в шов між стіною і піддоном душової кабіни. Якщо силікон там уже не білий, а вкритий сірими цятками, які зливаються в одну темну смугу – вітаємо в клубі. Це не бруд із мильної піни, як багато хто думає. Це цвіль, яка оселилася всередині герметика, а не на його поверхні. Про це пише Pixelinform. І ось що цікаво: звичайні засоби для чищення ванної з нею майже не працюють. Не тому, що слабкі. А тому, що силікон – це не гладка плитка. Він пористий на мікрорівні, і спори цвілі проникають у товщу матеріалу. Ви миєте поверхню, а грибок спокійно живе на глибині пари міліметрів. Звідси й відчуття безвиході: треш, здирати герметик і заново. Але є спосіб обійтися без демонтажу. І принцип у нього той самий, за яким іноді рятують кухонні дошки від плям – речовина має сидіти на місці довго, а не змиватися за секунду. Чому пліснява взагалі заводиться в силіконі Силіконовий герметик – це не моноліт. У ньому є наповнювачі, пластифікатори, і з часом у мікротріщинах накопичується волога. Додайте сюди постійну ванну вологість, тепло і залишки мила – виходить ідеальне середовище. Цвіль не потребує світла, їй потрібні лише волога й органіка, а мильний наліт – це саме органіка. Найчастіше проблема з’являється там, де герметик поклали з порушенням: на вологу поверхню, тонким шаром, або не дали йому повністю висохнути перед першим контактом із водою. Тоді шов “сідає” нерівно, утворюються щілини по краях – і саме туди заходить грибок. Побачити це можна за характерною ознакою: чорні цятки йдуть не по всій ширині шва, а концентруються біля однієї зі стінок. Ще один момент, який часто ігнорують: вентиляція у ванній. Якщо після душу кімната не провітрюється, вологість стоїть годинами. У квартирах без примусової витяжки це головна причина, чому пліснява повертається навіть після ретельного очищення. Компрес замість тертя: як це працює на практиці Ідея проста до непристойності. Замість того щоб терти шов щіткою, треба прикласти до нього просочений активним засобом матеріал і залишити на кілька годин. За цей час речовина проникає в пори силікону, де перебуває грибок. Тертя ж діє лише на поверхню і зазвичай тільки розмазує спори ширше. Що використовують як активний компонент? Тут є нюанс: хлорвмісні засоби справді ефективні проти цвілі, але з силіконом поводяться агресивно – при частому застосуванні він тьмяніє і починає кришитися. Тому важливо не перетримати і не робити процедуру щотижня “профілактично”, бо цим ви самі зруйнуєте герметик швидше, ніж його зіпсує грибок. Кисневі відбілювачі діють м’якше, але потребують більше часу і працюють гірше на старій, глибокій плісняві. А народний варіант із содою чи оцтом – це радше підтримка, ніж лікування: вони трохи стримують ріст, але коріння не витягують. Практичний алгоритм виглядає так. Спочатку шов миють і добре висушують – на вологій поверхні будь-який засіб розбавиться сам. Далі скручують джгути з вати або беруть ватні диски й щільно викладають їх уздовж усього ураженого шва, без пропусків. Просочують активним засобом. Накривають харчовою плівкою або пакетом – так випаровування сповільнюється, і речовина працює, а не вивітрюється. Залишають на 4-8 годин, часто на ніч. Зранку плівку знімають, вату викидають, шов промивають водою і ретельно провітрюють. У більшості випадків шов світлішає вже після першого разу. Якщо цятки залишилися – процедуру повторюють разів через п’ять днів, не раніше. Спека й бажання пришвидшити тут працюють проти вас. Коли компрес не врятує і треба братися за ніж Чесна відповідь: спосіб не всемогутній. Якщо герметик уже втратив еластичність, почав відходити від плитки або цвіль пройшла наскрізь, аж до основи – жоден компрес не допоможе, бо проблема не в шві, а в тому, що шов свою функцію вже не виконує. Тоді логічніше зрізати старий герметик і покласти новий, добре висушивши стик. Другий випадок – коли чорніє не силікон, а затирка або сам шов між плитками поруч. Компрес на силіконі тут просто не дістане до справжнього вогнища. Тому перед процедурою варто уважно подивитися, звідки саме повзе чорнота: іноді силікон виглядає винним, а насправді він лише приймає на себе те, що виходить із сусіднього шва. І третій момент, про який рідко згадують: якщо після очищення ви не приберете причину – вологість і темряву – цвіль повернеться за кілька тижнів. Тому серветка для витирання стін кабіни після кожного душу і регулярне провітрювання важать не менше за сам компрес. Що варто знати про безпеку Будь-який активний засіб проти цвілі подразнює шкіру й дихальні шляхи. Працювати з ним треба в гумових рукавичках, у добре провітреному приміщенні і бажано в респіраторі, а не “швиденько, поки ніхто не бачить”. Не змішуйте різні засоби в одній ємності – хлор із киснем чи кислотою дає пари, якими легко нашкодити собі в маленькій ванній без вікна. І ще: вату з засобом не залишають на металевих елементах – активні речовини можуть зіпсувати хромовані змішувачі й окантовку. Викладайте компрес тільки по самому шву. Часті запитання Скільки часу тримати компрес? Мінімум 4 години, оптимально – ніч. Якщо зняти через пів години, ефект буде майже нульовий, бо речовина не встигне проникнути в пори. Чи можна зробити це “на швидку” перед приходом гостей? Можна освіжити поверхню, але глибокий грибок так не витягнути. Краще запланувати процедуру на вихідні, коли ванною кілька годин ніхто не користується. Чому пліснява повертається через пару тижнів? Бо не усунута причина – вологість. Без провітрювання і просушування швів компрес дає лише тимчасовий результат. Чи допоможе звичайний засіб для миття посуду? Проти поверхневого нальоту – так, проти цвілі в товщі силікону – ні. Це принципово різні задачі. Що робити, якщо силікон почав кришитися? Це сигнал, що герметик відпрацював своє. Тоді жодне чищення не має сенсу – шов переробляють повністю. Силікон у ванній – це не назавжди. Він старіє, вбирає вологу, втрачає пружність. Питання лише в тому, чи встигнете ви витягнути цвіль компресом, поки шов ще тримає, чи вже готуватимете ніж і нову тубу герметика. А тепер подивіться на свій шов у душовій – він точно білий? Чорна пліснява на силіконі: компрес, що прибирає грибок без здирання герметика читайте на сайті Pixel.inform.

Руді коти. Вони унікальні. Якщо ви колись жили з “апельсинчиком”, то точно знаєте: це не просто кіт, це цілий характер, іноді з власним Всесвітом. А що, як їхня унікальність закладена не лише в темпераменті, а й прямо в генетиці? Виявляється, саме так і є, і цьому є наукове підтвердження, яке розкрило таємницю, що бентежила вчених понад 60 років. Повідомляє T4 з посиланням на sciencealert.com. У 2025 році, після десятиліть пошуків, два незалежні колективи вчених нарешті розгадали загадку рудої шерсті котів. Виявилося, що цей вогняний колір – справа рук несподіваного генетичного механізму: відсутнього сегмента ДНК у некодуючій частині геному кота. Це не просто “ще одне відкриття” – це прорив, адже до цього рудий колір не підкорявся класичним правилам успадкування, як більшість інших забарвлень у ссавців. Винуватець знайдений: ARHGAP36 та таємнича делеція Сара Рідон зі Science у 2024 році першою повідомила про попередні результати, коли їх опублікували як препринти на bioRxiv. Пізніше, у 2025 році, це відкриття було офіційно підтверджено та опубліковано в рецензованих наукових журналах. Дослідники здивувалися, коли дізналися, що за рудий колір відповідає не мутація в білково-кодуючій частині гена, як зазвичай, а саме “пробіл” у некодуючій послідовності перед ним. Фото: sciencealert.com Що це означає на практиці? Вчені на чолі з генетиком Грегом Баршем зі Стенфордського університету виявили, що клітини шкіри рудих котів, які виробляють пігмент (меланоцити), експресують ген під назвою ARHGAP36 у 13 разів активніше, ніж клітини котів без рудого хутра. Це було несподівано, адже зазвичай цей ген у меланоцитах не активний. Конкретніше, вони виявили делецію ДНК – тобто, відсутність ділянки – розміром 5,1 кілобази (це близько 5000 пар основ ДНК). Ця делеція була присутня у кожному рудому коті, якого вони дослідили зі 188 тварин. Цікаво, що раніше ARHGAP36 був відомий своєю роллю в ембріональному розвитку та клітинній сигналізації, а також у певних видах раку, але ніяк не в пігментації. Чому саме X-хромосома і різниця між статями? Головна інтрига рудих котів завжди була в тому, як їхній колір пов’язаний зі статтю. Ви ж помічали, що більшість рудих котів – самці, тоді як самки часто мають строкате забарвлення: черепахове або каліко? Це не міф, і наука нарешті пояснила чому. Мутований ген ARHGAP36, як і передбачалося, знаходиться на X-хромосомі. Коти-самці мають одну X-хромосому (XY), тому для того, щоб бути рудим, їм достатньо успадкувати одну X-хромосому з цією делецією. А ось кішки-самки мають дві X-хромосоми (XX). Тут вступає в дію унікальний біологічний механізм: на ранніх етапах ембріонального розвитку в кожній клітині самки випадково деактивується одна з X-хромосом. Це називається інактивацією X-хромосоми. Через це в різних ділянках її тіла працюють різні гени: десь активна X-хромосома з рудим геном, а десь – інша, з геном, що відповідає за чорний або коричневий пігмент. Це створює “мозаїчне” забарвлення – ті самі черепахові та каліко кішки. Саме тому цей унікальний генетичний механізм, що пов’язує руде забарвлення зі статтю, не зустрічається в жодного іншого ссавця. Як з’являються черепахові та каліко кішки? Різниця між черепаховими та каліко кішками також пояснюється генетикою. Черепахові кішки мають чорно-руде забарвлення з розмитими плямами. Каліко ж, окрім чорного та рудого, ще мають великі білі плями. Все просто: каліко мають додаткову мутацію, що викликає білі плями. Ця мутація впливає на здатність меланоцитів (пігментних клітин) виживати та мігрувати під час розвитку ембріона. Там, де меланоцити не виживають, шерсть виростає білою. А ті клітини, що вижили, розростаються, утворюючи більші колірні ділянки. Дослідження також показали, що підвищена активність ARHGAP36 пригнічує утворення еумеланіну (темного пігменту) і, навпаки, стимулює вироблення феомеланіну – червоно-жовтого пігменту. Саме феомеланін і надає рудого кольору шерсті. Предки “вогняних” котів та міфи про рудих Звідки взагалі взявся цей рудий колір? Дослідники припускають, що руда ознака походить від одного предкового кота, який жив понад 900 років тому. Вони ґрунтуються на історичних картинах котів каліко, що свідчить про давність цієї мутації. А що щодо здоров’я? Мутація знаходиться в некодуючій частині ДНК, тому вона не змінює структуру білка ARHGAP36. Вважається, що вона не має очевидних негативних наслідків для здоров’я кота. Хоча, звісно, потенційний вплив на темперамент або схильність до захворювань потребує подальших досліджень, які тривали у 2025 році. Міф про те, що руді коти “не найрозумніші” або мають певні поведінкові особливості, науково не підтверджений. Зв’язок між забарвленням і когнітивними здібностями наразі не має жодного наукового підґрунтя. Навіть якщо зв’язок між забарвленням та щастям не доведений, це відкриття додає ще один штрих до дивовижного світу котячої генетики. Руді коти – це не просто красиві тварини, це живі генетичні ребуси, які ми тільки починаємо розгадувати. FAQ: Часті питання про рудих котів Чому більшість рудих котів – самці? Рудий ген знаходиться на X-хромосомі. Самці мають одну X-хромосому (XY), тому одна копія рудого гена робить їх рудими. Самки мають дві X-хромосоми (XX), і завдяки механізму інактивації однієї з них, у них часто виникає мозаїчне забарвлення – черепахове або каліко. Чи впливає рудий колір на характер кота? Наразі немає наукових доказів, що рудий колір шерсті прямо пов’язаний з якимось особливим характером або когнітивними здібностями котів. Будь-які спостереження про “особливий” темперамент рудих котів – це скоріше анекдоти, ніж науково обґрунтовані факти. Що таке гени ARHGAP36 і делеція ДНК? ARHGAP36 – це ген, який раніше був відомий своєю роллю в розвитку клітин. Делеція ДНК – це відсутність невеликої ділянки генетичного матеріалу. У рудих котів ця делеція в некодуючій частині ДНК змушує ген ARHGAP36 бути надмірно активним у клітинах, що виробляють пігмент. Чи є рудий колір небезпечним для здоров’я кота? Вважається, що генетична мутація, яка викликає рудий колір, не має негативних наслідків для здоров’я котів, оскільки вона не змінює структуру білка ARHGAP36 і зачіпає лише пігментні клітини. Додаткові дослідження, що проводились у 2025 році, не виявили очевидних загроз. Яка різниця між черепаховими та каліко кішками? Обидва забарвлення є мозаїчними (чорно-рудими), але каліко кішки, на відміну від черепахових, мають значні ділянки білої шерсті. Ця біла шерсть виникає через додаткову генетичну мутацію, яка впливає на міграцію пігментних клітин під час розвитку.The post Розгадано загадку рудих котів: чому «апельсинові» хлопчики та дівчатка різні first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Рішення Porsche зміцнити співпрацю з Manthey є чудовою новиною для всіх, хто цінує справжні гоночні автомобілі. Німецький спеціаліст з автоспорту протягом десятиліть витягує ще більше продуктивності з найкращих творінь Porsche, і його останні проекти до святкування 30-річчя показують, чому це партнерство важливе.Щоб відзначити 30 років роботи, Manthey представив два серйозно агресивні гоночні автомобілі: Porsche 718 Cayman GT4 RS Clubsport MR 30 та Porsche 911 GT3 Cup MR 30.Виробництво буде обмежено лише 15 примірниками кожного, що робить їх одними з найрідкісніших Porsche, розроблених Manthey.Це не просто існуючі гоночні автомобілі з пам'ятними графіками. Обидва автомобілі мають значні аеродинамічні, механічні та шасійні вдосконалення, розроблені для підвищення продуктивності за межі обмежень, які зазвичай накладаються гоночними регламентами.Porsche 718 Cayman GT4 RS Clubsport MR 30Cayman, безумовно, є більш драматичним з двох, особливо тому, що ми не бачили багато середньомоторних Porsche, доведених до такого рівня.Його значно ширші вуглецеві колісні арки надають йому більш вражаючий вигляд, тоді як вдосконалені передні аеродинамічні елементи, агресивний задній дифузор і значний задній спойлер були розроблені з урахуванням додаткової притискної сили.Незважаючи на додаткове аеродинамічне обладнання та ширше кузов, Manthey вдалося трохи зменшити вагу автомобіля в порівнянні зі стандартним GT4 RS Clubsport. Легкі колеса сприяють економії ваги, тоді як агресивна геометрія підвіски та помітний негативний кут нахилу роблять його наміри зрозумілими.Охолодження також отримало значну увагу. Перероблені повітроводи для охолодження гальм і центрально розташований радіатор покращують здатність автомобіля справлятися з тривалим використанням на трасі.Ці вдосконалення вже пройшли випробування на 24-годинній гонці Нюрбургрінга, де вони сприяли потраплянню до топ-20.Porsche 911 GT3 Cup MR 30911 GT3 Cup MR 30 слідує подібному безкомпромісному підходу, хоча зміни виходять далеко за межі його зовнішнього вигляду.Найбільш помітно, що Manthey встановив більший 4,2-літровий опозитний двигун, що виробляє 560 к.с., наближаючи автомобіль до продуктивності Porsche 911 GT3 R.Ця остання версія продовжує філософію попередніх проектів Cup MR, пропонуючи додаткову потужність, покращену аеродинаміку та повністю перероблене шасі.Спеціальна ліврея до 30-річчяОбидва автомобілі отримали характерні лівреї, натхненні традиційними кольорами Manthey. Графіка також передбачає елементи майбутнього дизайну компанії, в той час як спеціальні позначення 30-річчя відрізняють ці моделі від звичайних гоночних машин.Лише 15 примірників кожного буде виготовленоДва ювілейні моделі дебютують на публіці на фіналі сезону DTM у Хоккенхаймі цього вікенду. Зацікавлені покупці мають до кінця жовтня 2026 року, щоб подати свої заявки, а Manthey відповідатиме за вибір успішних клієнтів.Цікавий фактManthey Racing відомий своєю участю в гонках на витривалість, зокрема на Нюрбургрінгу, де вони здобули численні перемоги.

Один сантиметр завтовшки. Приблизно стільки жиру накопичується на решітці витяжки за пів року, якщо готувати вдома щодня. Це не просто брудна пляма – це липка, темно-жовта кірка, яку губка розмазує по металу, а дротяна щітка дряпає, не перемагаючи. Знайома картина: стоїш над раковиною, треш, психуш, а жир лише змінює форму. Про це пише Pixelinform. І ось що цікаво – цей наліт не треба терти взагалі. Його можна розчинити. Так само, як таблетка для посудомийки розправляється з пригорілим жиром на деці, вона впорається і з решіткою витяжки. Логіка та сама: лужні компоненти й ензими розщеплюють жир на складові, які легко змиваються водою. Чому звичайна губка й мило тут майже безсилі Річ у структурі нальоту. Свіжий жир змивається водою з милом – він ще м’який. Але з часом він окислюється, полімеризується і перетворюється на щось близьке до лаку. Це вже не жир у побутовому сенсі, а щільна плівка, яка міцно тримається за метал. Саме тому звичайний засіб для миття посуду, розрахований на свіжі забруднення, просто ковзає по поверхні. Тертя в цій історії – найгірший помічник. По-перше, воно заганяє жир глибше в комірки сітки. По-друге, абразиви й металеві щітки дряпають алюміній і фарбу, а в подряпинах наліт потім збирається вдвічі швидше. Кухонна витяжка – не сковорідка, її не можна шкрябати як завгодно. Тут є нюанс, який багато хто пропускає. Решітки бувають різні: алюмінієві касети з дрібною сіткою, нержавійка, іноді з антижировим покриттям. Метод з таблеткою чудово працює з алюмінієм і сталлю, але з покриттям треба бути обережнішим – про це нижче. Як розчинити застарілий наліт за допомогою таблетки для посудомийки Спосіб простий до непристойності. Знімаєте решітку (зазвичай вона тримається на засувках або просто вставляється в паз – залежить від моделі), струшуєте з неї великі залишки їжі й кладете в раковину або широкий таз. Далі кип’ятите воду. Не теплу, а саме крутий окріп – гаряча вода розчиняє жир у рази швидше, ніж прохолодна. Кидаєте туди одну таблетку для посудомийки й заливаєте решітку так, щоб вода повністю її покрила. Якщо решітка велика і не влазить повністю, перевертаєте за 15-20 хвилин. І все. Ніякого тертя. Таблетка шипить, розчиняється, а разом з нею поступово розм’якшується й наліт. Через 30-60 хвилин (для сильно запущених випадків – залиште на ніч) виймаєте решітку, ополіскуєте під проточною водою. Жир стікає сам, як розмоклий папір. Максимум, що може знадобитися – м’яка губка для залишків у куточках. Чому це працює? У таблетках для посудомийок є лужні речовини (часто на основі карбонатів і силікатів) плюс протеази й амілази – ензими, що розщеплюють білки та крохмаль, а також компоненти проти жиру. Плюс температура. Ця комбінація і робить те, що не під силу рукам. Якщо чесно, найбільше тут дивує не результат, а те, скільки людей роками борються з решіткою щіткою, навіть не підозрюючи, що рішення лежить у коробці з таблетками для посудомийки. Одна таблетка коштує копійки. Решітка після неї виглядає майже як нова. Що робити, якщо жир присох намертво: три підсилення методу Буває, що наліт лежить роками й навіть окріп його не бере з першого разу. Ось що допомагає на практиці. Додайте до таблетки дві-три ложки кальцинованої соди. Вона підсилює лужне середовище й розм’якшує найтвердіші кірки. Не виймайте решітку з гарячого розчину передчасно. Дайте воді охолонути разом з нею – жир продовжує розчинятися, поки розчин теплий. Для дуже щільної сітки повторіть процедуру двічі. Друге занурення вже знімає те, що залишилося після першого. Окремо про покриття. Якщо у вашої решітки антипригарний або спеціальний антижировий шар, агресивна лужна хімія може його пошкодити. У такому разі краще перевірити реакцію на маленькій ділянці або скористатися м’якшим засобом. Для звичайного алюмінію й нержавійки жодних обмежень немає – ці метали луг не бере. А якщо в мене немає посудомийки чи таблеток? Питання логічне, і відповідь проста. Таблетки для посудомийки продаються окремо від самої машини – у будь-якому супермаркеті чи господарчому магазині. В Україні вони доступні в будь-якому місті, коштують недорого, і одна таблетка вирішує проблему цілої решітки. Якщо таблетки під рукою немає, той самий принцип працює з іншими лужними засобами: засіб для чищення духовок, канал-клінер, звичайна кальцинована сода з окропом. Логіка незмінна – луг, гаряча вода і час замість тертя й нервів. Маленька, але корисна звичка: чистити решітку раз на два-три місяці, поки наліт ще світлий. Тоді вистачить 15 хвилин, і навіть окріп не знадобиться – тепла вода з таблеткою впорається сама. Часті питання Скільки часу тримати решітку в розчині? Мінімум 30-40 хвилин для регулярного нальоту. Якщо жир застарілий і жовтий – залиште на кілька годин або на ніч. Чи зіпсує таблетка алюмінієву решітку? Ні. Алюміній і нержавійка стійкі до лужних розчинів. Обережність потрібна лише з решітками, що мають спеціальне покриття. Чи можна чистити решітку в посудомийній машині? Так, якщо вона за розміром влазить. Це той самий процес – гаряча вода плюс таблетка. Але окремо в раковині часто зручніше й швидше. Чи зникне запах горілого жиру з витяжки? Найчастіше так, адже джерело запаху – той самий наліт на решітці. Після чищення витяжка й тягне краще, і не пахне. Проблема з решіткою витяжки – не про силу рук, а про правильний засіб і трохи часу. Одна таблетка, окріп і пів години очікування роблять більше, ніж година зі щіткою. Тож наступного разу, коли побачите липку жовту кірку на решітці, спробуйте спершу замочити – і подивіться, як жир зникне сам. А скільки років ваша решітка чекала на цей момент? Решітка витяжки відмиється без тертя: таблетка для посудомийки розчинить жир читайте на сайті Pixel.inform.

Якщо ви коли-небудь жили з оранжевим котом, ви вже знаєте, що вони особливі. Виявляється, з генетичної точки зору, це дійсно так.Оранжева шерсть - одна з найпомітніших рис у світі котів і одна з найбільш заплутаних загадок у генетиці котів.На відміну від більшості кольорів шерсті у ссавців, оранжевий колір не підпорядковується звичайним правилам успадкування, і протягом більше 60 років точний ген, відповідальний за це, залишався невідомим.Дві незалежні команди дослідників виявили, що оранжевий колір шерсті у наших улюблених котів, ймовірно, є результатом відсутнього сегмента ДНК в непрофілюючій частині геному кота.«Це була генетична загадка», - сказав генетик Стенфордського університету Грег Барш, коли результати були вперше опубліковані у 2024 році.Барш і його колеги виявили, що шкірні клітини котів з оранжевою шерстю виробляють в 13 разів більше РНК з гена, званого Arhgap36, у порівнянні з шкірними клітинами котів без оранжевої шерсті.Очікуючи знайти мутацію в білковій частині гена Arhgap36, дослідники були здивовані, виявивши, що замість цього виявилася деяка послідовність перед ним, яка містила видалення, що, ймовірно, впливала на вираження решти гена.Це видалення в 5 кілобаз було присутнє у кожного оранжевого кота, якого дослідники вивчали з бази даних з 188 котів, включаючи 145 оранжевих, 6 каліко/черепахових і 37 неоранжевих котів.Одне з відкриттів не стало несподіванкою. Як і передбачалося, мутація розташована на X-хромосомі кота, що пояснює, чому оранжевий колір виглядає так по-різному між статями. Більшість оранжевих котів - це самці, тоді як більшість самок з оранжевою шерстю мають різнокольорові візерунки.«Всі ці спостереження надають сильні генетичні та геномні докази того, що видалення в 5 кб викликає оранжевий колір, пов'язаний зі статтю», - пишуть Барш і його команда у своїй статті.З моменту, коли люди вперше почали жити з котами майже 10 000 років тому, було цікаво, що чорний кіт і оранжевий кіт можуть бути батьками для несподіваного набору кольорів кошенят.Самці-кошенята з такого поєднання зазвичай або оранжеві, або чорні, як і очікувалося. Але самки-кошенята можуть мати каліко з чорним, оранжевим і білим, або черепаховим з оранжевим, розсіяним через чорну шерсть.Обидві команди підтвердили, що мутація, відповідальна за оранжеву шерсть, знаходиться на X-хромосомі, що пояснює, чому такі чіткі відмінності в кольорових візерунках можуть з'являтися між статями.На відміну від самців, які мають лише одну копію цієї мутації на своїй єдиній X-хромосомі, самки мають дві копії, одну на кожній X, отриманій від батьків.Ссавці випадковим чином інактивують одну з двох X-хромосом у кожній з їхніх клітин, щоб уникнути надмірного вираження продуктів хромосоми. Це залишає самок-оранжевих кошенят з активною оранжевою мутацією в деяких з їхніх розвиваючих шкірних клітин, поряд з сусідніми клітинами, в яких X-хромосома з мутацією інактивована.У рідкісних випадках, коли обидві X-хромосоми несуть мутацію, самка виростає в пухнасту вогняну кулю, таку ж оранжеву, як і будь-який самець.Оранжеві коти мають кумедну репутацію за те, що не є найрозумнішими серед свого виду. Проте, незважаючи на анекдоти, такі зв'язки між кольором кота і його когніцією не мають наукового підтвердження, і немає очевидних негативних наслідків від цієї мутації для здоров'я або психічного благополуччя.Arhgap36 відомий тим, що викликає проблеми з розвитком у інших тварин, коли він працює надмірно або недостатньо. Але, здається, у оранжевих котів цей ген перевищує норму лише в розвиваючих і зрілих пігментних клітинах, званих меланоцитами.«Різниця між черепаховими і каліко котами полягає в наявності додаткової мутації білого плямування в каліко, яка впливає на здатність розвиваючих меланоцитів виживати, коли вони мігрують від нейрального гребеня, дозволяючи меланоцитам, які вижили, розширюватися в більшій частині тіла», - пояснюють Барш і колеги.Друге дослідження, проведене генетиком університету Кюсю Хідехіро Тохом, також виявило Arhgap36 як ген оранжевої шерсті котів. Вони виявили, що більша експресія цього гена пригнічує гени кольорового пігменту, змінюючи темно-коричневі до чорних еумеланінові пігменти на червонувато-жовті феомеланінові пігменти.Незалежно від того, що стоїть за їхніми вогняними шубами, оранжеві коти не самотні.Недавнє дослідження, проведене в 93 країнах, виявило, що країни з більшою кількістю котів, як правило, повідомляли про вищі рівні щастя в цілому, хоча, як і в будь-якому порівнянні 93 країн, дослідники перші визнають, що кореляція не є причинно-наслідковим зв'язком.Ці дослідження були опубліковані в Current Biology.

Ясно, що деменція та порушення сну пов'язані, але їхній зв'язок залишається неясним. Поганий сон може підвищити ризик когнітивного зниження, але деменція також може підвищити ризик проблем зі сном. Багато механізмів, що беруть участь, досі не повністю зрозумілі.У новому огляді досліджень вчені вивчили цю асоціацію, використовуючи дані з іншого, здавалося б, не пов'язаного стану: нарколепсії.Нарколепсія — це хронічний неврологічний розлад, який порушує здатність мозку регулювати цикли сну і неспання. Люди з нарколепсією часто відчувають фрагментований сон вночі, а також надмірну сонливість вдень.Незважаючи на потенційно серйозні проблеми зі сном, мізки пацієнтів з нарколепсією зазвичай не демонструють передчасного старіння, яке зазвичай пов'язане з хронічними порушеннями сну.Чи може нарколепсія якось уповільнити біологічне старіння мозку?Існує два основних типи нарколепсії: тип 1 і тип 2. Обидва включають надмірну сонливість вдень, але тип 2 зазвичай має легші симптоми. На відміну від типу 1, він не включає катаплексію — раптові епізоди м'язової слабкості, викликані сильними емоціями.Нарколепсія типу 1 (NT1) включає серйозні порушення сну разом з втратою гіпокретину, нейропептиду, який допомагає регулювати різні важливі фізіологічні процеси, включаючи збудження і неспання, що також пов'язано зі змінами, пов'язаними з віком, у мозку.З огляду на встановлений зв'язок між порушеннями сну і деменцією, NT1 "очікувалося б, що схиляє людей до передчасного старіння мозку".Проте доступні дані про біомаркери та нейровізуалізацію не завжди підтверджують цю можливість, що викликає питання про роль гіпокретину в механізмах, що пов'язують сон з нейродегенерацією.Крім регуляції збудження і неспання, гіпокретин також бере участь у кількох інших ключових детермінантах нейронної стійкості, пояснюють автори, включаючи запальні механізми, метаболічну регуляцію, синаптичну пластичність і циркадний ритм.Деякі дані свідчать про те, що втрата гіпокретину може змінити те, як порушення сну впливають на мозок людини.Більше досліджень буде потрібно, щоб вивчити цю можливість, але огляд визначає кілька ідей, як це може працювати.Наприклад, в експериментах на тваринах було виявлено, що сигналізація гіпокретину впливає на виробництво і накопичення бета-амілоїду — основного компонента амілоїдних бляшок у хворобі Альцгеймера — і що інгібування гіпокретину зменшує навантаження амілоїду.У ще одному дослідженні, в якому брали участь трансгенні миші, які не мали гена гіпокретину, дослідники повідомили про зниження патології бета-амілоїду, коли час сну збільшувався.Ці результати свідчать про те, що зв'язок між орексином і β-амілоїдом може бути опосередкований, принаймні частково, через зміни в стані сну і неспання, хоча основні механізми залишаються незрозумілими.Також важливо враховувати "структуру неспання" і відрізняти загальну кількість часу неспання від здатності його підтримувати. Багато пацієнтів з нарколепсією можуть не витрачати менше часу на неспання в цілому, зазначають автори, через фрагментований нічний сон, що компенсує денний сон.Якщо пацієнти з нарколепсією мають молодші мізки, принаймні в порівнянні з передчасним старінням, яке зазвичай супроводжує порушення сну в інших контекстах, що це може навчити нас про сон і деменцію?Дослідники не стверджують, що нарколепсія забезпечує захист від деменції. Випадки хвороби Альцгеймера, хоча й рідкісні, були описані у пацієнтів з нарколепсією.Натомість дослідники пояснюють, що наше зростаюче знання про нарколепсію слід більше інтегрувати в сучасні дослідження нейронної цілісності, або структурного і функціонального здоров'я мозку.Можливо, найважливіше питання полягає не в тому, чи нарколепсія підвищує або знижує ризик деменції, а в тому, що цей очевидний парадокс може розкрити про те, як гіпокретин і організація сну та неспання впливають на старіння мозку.Цікавий фактНарколепсія може бути пов'язана з автоімунними процесами, що робить її цікавою для вивчення в контексті старіння мозку та деменції.

А що, якби будинок міг накопичувати електроенергію просто у власних стінах і перекриттях? Науковці розробили експериментальний цементний суперконденсатор, який уже зміг запалити світлодіоди. У майбутньому подібна технологія може допомогти живити аварійне освітлення, датчики та сигналізацію. Над розробкою працювали дослідники з Харбінського технологічного інституту та Китайської академії наук. Вони поєднали цемент із вуглецевими нанотрубками та технічним вуглецем, створивши спеціальне чорнило для друку електродів. За допомогою 3D-принтера електроди нанесли на невелику бетонну плиту у вигляді переплетених елементів. Після зволоження цементу його пори заповнилися водою, завдяки чому заряджені іони змогли переміщатися між електродами. Коли три такі суперконденсатори з’єднали на одній плиті, вони змогли живити невелику групу світлодіодів. Чим бетонна батарея відрізняється від звичайної? Насправді це не зовсім батарея. Суперконденсатор накопичує енергію електростатично, а не за допомогою хімічних реакцій, як звичайний акумулятор. У нього є важливі переваги: він може дуже швидко заряджатися й віддавати енергію, а також витримує значно більше циклів заряджання та розряджання. Але є й недолік: суперконденсатори зазвичай зберігають менше енергії та швидше втрачають заряд, ніж акумулятори. Саме тому дослідники бачать перспективу в поєднанні такого бетону із сонячними панелями або іншими відновлюваними джерелами енергії, які постійно підтримуватимуть його заряд. Чи зможуть будинки живити самі себе? Поки що до повністю енергонезалежних будівель далеко. Прототип перестав працювати, коли температура опустилася приблизно до −18 °C, тож науковцям ще потрібно вдосконалити його для використання в холодному кліматі. Водночас міцність матеріалу на стиск виявилася порівнянною зі звичайним бетоном, який застосовують, зокрема, для плит і сходів. Якщо технологію вдасться масштабувати, будівельні матеріали зможуть виконувати одразу кілька функцій: підтримувати конструкцію, накопичувати енергію та допомагати роботі систем безпеки. Поки що це лабораторний експеримент, а не готова заміна акумуляторам. Але сама ідея вражає: у майбутньому частина енергетичної системи будинку може бути вбудована просто в бетон, з якого його зведено.

Уявіть: ви купуєте лотерейний білет, а виграє сусід. Або чекаєте підвищення, а натомість отримуєте стару знайому, яка раптом пише в месенджер. Ось так удача і працює цього жовтня – не феєрверком, а тихим стуком у двері, які ви вже давно вважали зачиненими. Про це пише Pixelinform. За словами астролога Евана Натаніеля Гріма (Evan Nathaniel Grim), “удача – дивне поняття в жовтні, адже Венера ретроградна практично весь місяць, у квадраті до Плутона і у своєму вигнанні”. Звучить не надто оптимістично, правда? Але тут є нюанс. Саме тому, що звичні канали не працюють, удача починає пробиватися зовсім іншими шляхами. І ось що цікаво: така удача дістається не всім однаково. Чотири знаки зодіаку відчують її найсильніше – і найнесподіваніше. Але спершу трохи контексту, без якого гороскоп перетворюється на ворожіння на кавовій гущі. Що взагалі відбувається на небі цього жовтня Венера почала свій ретроградний рух у Скорпіоні 3 жовтня. До кінця місяця до неї приєднається Меркурій. Якщо хтось досі сприймає ретроградність як “усі плани зірвуться, сидіть дома” – насправді механіка інша. Ретроградна планета ніби розвертає звичний потік енергії всередину: те, що раніше приходило ззовні, тепер треба шукати в собі й у тому, що вже є поруч. “Це шанс вичавити більше цінності з того, що приносить вам задоволення, – пояснює Грім. – Ви сповільнюєтесь і, можливо, берете перерву від божевільного робочого навантаження”. Ось тут і ховається головна пастка жовтня. Більшість чекає удачі у вигляді грошей, підвищення, виграшу. А вона приходить у форматі “нарешті виспався”, “зустрів людину, з якою легко мовчати”, “повернувся до хобі, яке кинув три роки тому”. Дрібниця? На папері так. На практиці – саме з цих дрібниць потім збирається щось більше. Кому пощастить – і як це виглядатиме в реальному житті Не варто чекати, що з неба впаде конверт із грошима. Удача чотирьох знаків цього місяця має цілком конкретні, побутові прояви. Ось як це може виглядати. Скорпіон. Венера ретроградна саме у вашому знаку, тож фокус – на вас. Забута підписка, яка виявилася вигідною. Лист від людини, про яку ви вже й думати перестали. Старий проєкт, до якого раптом повертається інтерес – і саме він виявляється тим, що варто було розвивати весь цей час. Удача тут – не в новому, а в переоцінці старого. Телець. Для вас це знак протилежний – тобто найсильніший резонанс із ретроградною Венерою. Кохання з минулого, яке повертається у вашому житті, – це не випадковість, а майже сценарій. “Дехто з вас приверне увагу колишнього коханого, – каже астролог, – і ви навіть можете відновити зв’язок”. Тільки не плутайте це з “треба негайно написати першій”. Удача приходить до того, хто не біжить за нею. Терези. Вашим правителем є Венера, тож ретроградність б’є по вам найвідчутніше – і водночас відкриває найнесподіваніші двері. Тут удача – у стосунках: дружніх, робочих, родинних. Хтось із давнього оточення може стати тим, хто підкаже рішення, до якого ви самі не дійшли. Придивіться до людей, яких ви давно не чули. Риби. Для вас удача ховається у творчості й у відпочинку від “треба”. Мозок, який постійно перевантажений, перестає бачити можливості. А коли ви дозволяєте собі сповільнитися – раптом з’являється ідея, яка роками сиділа за замкненими дверима. Це не магія. Це базовий принцип: щоб побачити, треба перестати бігти. А що це означає для України прямо зараз Для українців цей жовтень має окремий підтекст. Коли життя вимагає постійної мобілізації – тривоги, робота, відновлення, турбота про близьких – “удача у дрібницях” звучить майже як знущання. Але є в цьому щось тверезе. Психологи давно помітили: у стані постійного стресу мозок звужує поле зору, і людина перестає бачити можливості поза прямим горизонтом. Ретроградна Венера тут буквально працює як примусовий стоп. Якщо зовнішній світ зараз не дає опори – саме час знайти її у своєму. У теплій ванні. У книжці, яку не дочитували. У людині, яка дзвонить, коли ви про це зовсім не просили. І ще один бік. Для тих, хто відкладав важливий дзвінок “колись потім”, цей місяць – практично відчинене вікно. Венера у ретрограді часто повертає саме незавершені розмови. Іноді – з людьми, з якими ви давно втратили зв’язок. Іноді – з тим, хто сам чекав на ваш дзвінок. Що з цим робити на практиці Найгірше, що можна зробити цього жовтня – сидіти й чекати, коли удача прийде у зручному форматі. Вона не прийде. Але прийде в іншому – і питання лише в тому, чи ви її помітите. Кілька речей, які варто спробувати. Переберіть підписки й забуті справи: часто “удача” ховається в тому, що ви колись почали і кинули на середині. Не відмовляйтеся одразу від несподіваних повідомлень з минулого – навіть якщо спочатку вони здаються недоречними. Дозвольте собі один-два вечори без “корисного” – мозок потребує тиші, щоб побачити. І перевірте, чи не завелися у вас у шафі речі, які ви давно хотіли продати, віддати або доносити. Тут є один виняток, про який зазвичай не згадують. Ретроградна Венера – поганий час для великих фінансових рішень на емоціях. Велика покупка “бо на акції”, вкладення “бо горить”, позика “бо нагода” – все це зазвичай обертається тим, що через два місяці ви дивитеся на це з подивом. Удача жовтня – не про ризик, а про уважність. Часті запитання Удача цього жовтня точно буде у чотирьох знаків, а решта – нічого? Ні, це не так. Астролог каже, що “удача – дивне поняття” цього місяця загалом. Чотири знаки просто відчують вплив ретроградної Венери найсильніше, бо вона прямо торкається їхніх сфер – стосунків, творчості, самооцінки. Інші теж можуть відчути її, але у більш звичних формах. Чи варто повертатися до колишніх стосунків у жовтні? Тут все залежить від причини повернення. Якщо це спроба закрити стару розмову, розібратися в собі – так, це часто спрацьовує. Якщо просто від нудьги чи самотності – ризик повторити те саме коло. Ретроградна Венера любить чесні питання до себе. А якщо я не вірю в астрологію? Тоді подивіться на це як на нагадування. Удача часто приходить через паузу, уважність і повернення до того, що вже у вас є. Це працює навіть без гороскопів. Чи правда, що не можна укладати угоди при ретроградній Венері? Абсолютної заборони немає, але обережність зайвою не буде. Якщо рішення приймається на емоціях, квапливо – краще дочекатися листопада. Якщо ж ви все обдумали спокійно, з цифрами й фактами – ретроградність тут ні до чого. Коли удача жовтня “вийде назовні”? Зазвичай найяскравіше відчуття приходить на завершенні ретроградного циклу, коли Меркурій також завершить свій рух. Це приблизно кінець місяця. Але підготовка йде весь жовтень – тому не відкладайте на останній тиждень. І наостанок Удача цього жовтня не постукає у двері з букетом і премією. Вона зайде бочком: у вигляді повідомлення, яке ви ледь не проігнорували, у вигляді спокійного вечора, у якому раптом прийде думка, що змінює плани на рік. І ось питання до вас: скільки таких “випадковостей” ви вже пропустили повз, бо чекали на щось гучніше? Удача прийде несподівано: 4 знаки зодіаку, яких чекає сюрприз у жовтні читайте на сайті Pixel.inform.

Коли ви починаєте приймати ліки і помічаєте зміни у своєму тілі, виникає питання: чи пов'язані ці зміни з препаратом?Зміни в нігтях також можуть викликати це питання.У новому дослідженні, вчені, які вивчали препарати GLP-1, що використовуються для лікування ожиріння та цукрового діабету 2 типу, хотіли дізнатися, чи є проблеми з нігтями більш поширеними серед людей, які їх приймають.Виявилося, що в їхньому дослідженні, яке охоплювало 1904 особи з чотирьох країн, була виявлена різниця.Відшарування нігтів було зафіксовано у 39% користувачів GLP-1, в порівнянні з 9% людей з цукровим діабетом 2 типу або ожирінням, які ніколи не приймали ці препарати.Однак близько половини користувачів ліків повідомили про проблеми з нігтями ще до початку лікування.Результати були представлені на Конгресі Європейської академії дерматології та венерології (EADV) 2026 у Відні.Дослідники порівняли 575 користувачів GLP-1 з 1329 людьми з цукровим діабетом 2 типу або ожирінням, які ніколи не використовували ці препарати, набраними у Франції, США, Бразилії та Мексиці.Згідно з прес-релізом EADV, 66% користувачів повідомили про принаймні одне захворювання нігтів, в порівнянні з 53% контрольної групи. Зміна кольору нігтів була зафіксована у 46% користувачів GLP-1 проти 17% контрольної групи."Наші результати показують чітку асоціацію, але також підкреслюють важливий момент", - говорить автор дослідження Шарль Тайєб, керуючий директор Європейської асоціації з оцінки ринку."Не все, що відбувається під час лікування GLP-1, обов'язково викликане самим лікуванням".Дослідження базувалося на описах симптомів учасників. Воно було крос-секційним, фіксуючи їхній досвід в один момент часу, а не супроводжуючи їх через лікування зі стандартизованими дерматологічними оглядами. Це означає, що не можна стверджувати, що препарати викликали ці зміни.Ступінь відшарування нігтів, описаний у дослідженні, також залишається незрозумілим. Дослідники не уточнили, чи йдеться про часткове відшарування від нігтьового ложа, повну втрату нігтя або обидва випадки, і наразі доступна інформація не розрізняє між нігтями рук і ніг.Загалом, відшарування нігтьової пластини від її ложа називається оніхолізисом. DermNet пояснює, що це може впливати на пальці рук або ніг і може мати кілька причин, включаючи травми, шкірні захворювання та інфекції. Цей фон не встановлює, які умови мали учасники цього дослідження.Отже, цифра 39% не повинна сприйматися як доказ того, що майже чотири з десяти користувачів повністю втратили свої нігті. Це також не оцінює шанси нового пацієнта на розвиток проблеми після початку лікування.Дослідники врахували дерматологічні захворювання та харчові дефіцити при аналізі результатів. Деякі асоціації послабилися, але відшарування та зміна кольору нігтів залишалися в два-три рази частішими серед користувачів, згідно з прес-релізом.Команда також вивчала втрату ваги. Різниці залишалися статистично значущими, коли аналіз зосереджувався на учасниках, які втратили вагу, що свідчить про те, що сама втрата ваги може не пояснити результати. Це все ще не демонструє прямий вплив на нігті.Дослідження супутнє, яке включало тих же учасників, вивчало симптоми волосся та шкіри голови, що додає інтересу до можливих зв'язків між шляхами GLP-1 та випадінням волосся.Незвичайне випадіння волосся було зафіксовано у 50% користувачів проти 34% контрольної групи. Зменшення обсягу або густоти волосся вплинуло на 42% проти 19%.Серед користувачів випадіння волосся зазвичай супроводжувалося симптомами шкіри голови, такими як свербіж, почервоніння або лущення.Автор дослідження та дерматолог Бруно Халіуа з Французького товариства гуманітарних наук про шкіру (SFSHP) припускає, що цей шаблон може виходити за межі випадіння, яке зазвичай спостерігається після швидкої втрати ваги, і включати запалення.Зміни в нігтях, випадіння волосся або свербіж шкіри голови, за словами Халіуа, є частими і зазвичай безпечними. Для людей, які помічають зміни в нігтях, випадіння волосся або свербіж шкіри голови, його порада - обговорити ці симптоми зі своїм лікарем, а не самостійно припиняти лікування.Цікавий фактДослідження показали, що препарати GLP-1 можуть мати різні побічні ефекти, включаючи зміни в стані волосся та нігтів, що може бути важливим для пацієнтів, які їх приймають.

У однієї з близнючок виявили масу на обличчі ще до народження, що призвело до передчасних пологів. Магнітно-резонансна томографія на 33-му тижні показала цю масу. Коли близнючки народилися через тиждень, у обох виявили пухлини.Обидві дівчинки мали один і той же рак, що викликало питання, яке не можна було вирішити лише їх спільним походженням.Чи почалася хвороба окремо у кожної з близнючок, чи ракові клітини передалися від однієї до іншої до народження?Дослідники звернулися до записів, прихованих у їхніх клітинах. Зміни в ДНК, які накопичувалися в процесі розвитку, дозволили команді відтворити події, які сталися за кілька місяців до виявлення пухлини.Дослідження, опубліковане в Nature Communications, показало, що рак почався у однієї з близнючок і передався до іншої в утробі, найімовірніше, через один перенесення наприкінці другого триместру. Це дослідження також виявило підказки про те, як самі близнючки сформувалися.Дві дівчинки, Амелія та Амая, померли незабаром після народження. Їхня родина погодилася на проведення посмертних досліджень для наукових цілей. Автори присвятили дослідження сестрам, чиє ім'я хотіла визнати їхня мати.Команда включала дослідників з Інституту Велькома Сангера, лікарні Грейт Ормонд Стріт та Кембриджського університету.Дівчинка з масою на обличчі в статті названа близнюком А. При народженні у неї виявили пухлинні відкладення в кількох органах. Її сестра, близнюк Б, спочатку мала ураження на шкірі; пізніше виявили хворобу, що вражає оболонки навколо мозку та спинного мозку.Пухлини були класифіковані як недиференційовані саркоми. Саркоми м'яких тканин виникають у тканинах, таких як м'язи, жир та підтримуючі структури тіла. У всіх зразках пухлин близнюків виявили однакове злиття двох генів, MN1 та ZNF341.Відповідність пухлин була лише початком: команді потрібно було визначити, чиї клітини почали рак.Тут виявилася корисною очевидна суперечність: ідентичні близнюки не завжди генетично ідентичні.Вони починаються з одного заплідненого яйця, але зміни в ДНК можуть виникати в процесі множення їхніх клітин. Зміна, яку отримала одна клітина, може передаватися її нащадкам, позначаючи певну гілку клітинного родоводу розвиваючогося тіла.Порівняння цих позначок у різних тканинах виявляє спільних предків і відрізняє клітини однієї близнючки від клітин її сестри.Команда секвенувала 10 зразків пухлин, 12 зразків нормальної тканини від близнюків та 11 зразків плаценти. Вони також досліджували 12 зразків плаценти, збагачених клітинами, які беруть участь у формуванні плаценти.Дослідники виявили, що рак почався у близнюка А, а потім ракові клітини передалися близнюку Б до народження і також утворили пухлини там. Докази містилися в пухлинах другої дівчинки: їхні клітини мали генетичні маркери, що належать її сестрі.Дослідження вказує на поширення через плаценту, яку вони ділили. Генетичний аналіз встановлює, з якої сестри походив рак, але не показує безпосередньо, як клітини перетнули або яким шляхом вони пішли.Найімовірніше, початковим місцем була маса на обличчі близнюка А. Рак розвивався в різні клітинні популяції та поширювався в її тілі, перш ніж досягти її сестри. Патерн у близнюка Б підтримував відносно пізнє, одне перенесення.Дослідники потім використали накопичені мутації, щоб оцінити, коли це сталося. Припускаючи, що мутації накопичувалися з постійною швидкістю, вони розмістили походження пухлини на кінець першого триместру, а її перенесення - наприкінці другого триместру.Ці дати є оцінками, які залежать від припущеної швидкості мутацій, а не від безпосередніх спостережень.Було ще одне здивування: нормальні клітини перемістилися в протилежному напрямку. Генетичні маркери в зразку селезінки близнюка А вказували на те, що близько 75 відсотків вибраних клітин походили від близнюка Б, що відповідає змішуванню крові між сестрами.Родові лінії близнюків також нерівномірно сприяли їхнім тілам і плаценті. Одна гілка майже виключно сприяла близнюку А, інша - обом сестрам і плаценті, а третя - близнюку Б і плаценті. Цей патерн вказує на більш раннє ембріональне розділення, ніж класична модель для цього типу ідентичного близнюкового розподілу передбачає.Однак це була одна пара близнюків, і аналіз міг відновити лише ті лінії, які вижили в досліджуваних тканинах.Раніше дослідження близнюків з лейкемією також вивчали початки раку до народження. Цей випадок додає детальну реконструкцію шляху пухлини м'яких тканин, не встановлюючи, як часто такі перенесення відбуваються.Дослідження не показує, що рак у однієї близнюки обов'язково повинен досягти іншої. Дослідники інтерпретують перенесення як рідкісну подію, а не як невідворотний наслідок спільного пренатального середовища сестер.Цей підхід пропонує спосіб досліджувати розвиток дитячих пухлин поряд з нормальним ростом.Дослідження було опубліковане в Nature Communications.Цікавий фактДослідження показало, що рак може передаватися між близнюками ще до народження, що відкриває нові горизонти для розуміння розвитку пухлин у дітей.