У темряві водної колони, глибоко під морем, існує ціла екосистема. Під тиском, температурою та умовами освітлення, які є вкрай неприязними для людей, життя знайшло безліч способів адаптуватися.У новому відео вчені Інституту досліджень акваріуму Монтерей Бей (MBARI) зафіксували рідкісну зустріч з одним з найстрашніших: кальмаром Magnapinna, його дивні плавники та довгі відростки з'являються з чорної безодні батипелагічної зони.Це перше підтверджене спостереження цього невловимого створіння в Північно-Східному Тихому океані."Спочатку я могла бачити лише кінчики того, що виглядало як тонкі щупальця, тому я думала, що це медуза, але коли на екрані з'явилися 'лікті', я зрозуміла, що це щось справді особливе," - розповіла глибоководна екологиня MBARI Олівія Соарес Перейра."Magnapinna - це один з небагатьох, якщо не єдиний, глибоководний кальмар з такими тонкими, довгими руками та щупальцями, які можуть згинатися таким чином."Зустріч відбулася 7 серпня в умовах, які є неприязними для людей, коли дослідницька команда використовувала дистанційно керований апарат Doc Ricketts для обстеження морського дна поблизу підводного хребта Девідсона, на узбережжі Центральної Каліфорнії.На глибині 3,277 метрів (близько 10,751 футів) кальмар зависав над брудним морським дном, м'яко коливаючи своїми величезними плавниками, в той час як його вісім рук і два щупальця звисали вниз. Використовуючи лазерну вимірювальну систему ROV, дослідники оцінили, що тварина мала близько 1,25 метра від верхньої частини тіла до кінців рук.Великі кальмари є одними з найелusive cephalopods, відомих науці. Лише близько 70 з них коли-небудь спостерігали або збирали, що залишає величезні прогалини в нашому розумінні навіть їхньої базової біології."Насправді ми знаємо дуже мало про великих кальмарів," - сказала Соарес Перейра."Згідно з поведінкою інших глибоководних кальмарів, вчені вважають, що вони зависають над морським дном, щоб пасивно ловити здобич, яка прилипла до їхніх щупалець. 'Ліктьова' поза може бути частиною цієї поведінки, утримуючи руки та щупальця в розширеному стані, не заплутуючи їх."Цікавий фактВеликі кальмари можуть жити на глибинах до 6,212 метрів (майже 4 милі) під водою, що робить їх одними з найглибших відомих кальмарів у світі.

Одне з найбільших питань, яке може поставити людина, це: "Що робить мене мною?" Ідентичні близнюки мають майже однакову генетику, але можуть розвивати зовсім різні особистості – це ідеальний приклад того, що ДНК не є вироком.Проте, частина того, ким ви є, дійсно закладена в А-Т-Ц-Г. Питання не в тому, чи пов'язані ДНК та особистість, а в тому, наскільки сильно.Нещодавнє велике генетичне дослідження п'яти основних рис особистості виявило понад тисячу генетичних варіантів, пов'язаних з тим, як ми думаємо, відчуваємо і діємо.Але це не означає, що вчені можуть визначити вашу особистість за шматочками ДНК. Результати не працюють на індивідуальному рівні; скоріше, генетика може виявити закономірності в особистості серед популяцій."Якщо ми хочемо дізнатися про особистість людини на індивідуальному рівні, генетика не є дійсно продуктивним шляхом; ми можемо просто виміряти особистість і отримати дуже чітку картину, гени не додадуть нічого", - сказав генетичний епідеміолог Мішель Нівард з Університету Бристоля, один з авторів дослідження."Гени пропонують нам спосіб зв'язати особистість, в цілому, з усіма іншими результатами, які ми коли-небудь вивчали за допомогою геномних асоціативних досліджень".Дослідження, проведене психологом Тедом Швабою з Університету штату Мічиган, було опубліковане в Nature. Психолог Елліот Такер-Дроб з Університету Техасу в Остіні є співавтором.Щоб краще зрозуміти генетичний внесок, Нівард і його колеги об'єднали дані про особистість і генетику з 46 когорт, найбільший аналіз охоплював близько 1,14 мільйона людей.Вони зосередилися на п'яти основних рисах – п'яти широких вимірах, які психологи використовують для опису особистості: екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, невротизм і відкритість до досвіду.Потім вони провели геномні асоціативні дослідження, шукаючи генетичні варіанти, які постійно з'являлися разом з відмінностями в цих рисах особистості.Важливо, що вони не очікували знайти єдиний визначальний "ген екстраверсії" або "ген невротизму". Особистість набагато складніша з генетичної точки зору."Ми знали, що знайдемо багато варіантів, що також означає, що окремі варіанти мають дуже-дуже малий вплив на особистість", - пояснив Нівард."Звичайно, немає генів з ефектом, який можна помітити на індивідуальному рівні, як це існує для таких результатів, як хвороба Альцгеймера".Аналіз виявив 1260 провідних генетичних варіантів, пов'язаних з п'ятьма основними рисами особистості, включаючи 824, які раніше не були з ними пов'язані.Але навіть з такою кількістю залучених генетичних варіантів, ДНК пояснює лише помірну частину відмінностей в особистості між людьми, виявили дослідники.Згідно з дослідженням, генетична варіація, зафіксована в дослідженні, становила близько 7,4 до 10,6 відсотка цих індивідуальних відмінностей.І знання генетичних варіантів людини не було особливо корисним для прогнозування їхньої особистості. Коли дослідники використовували генетичну інформацію для найкращих прогнозів у різних групах, вони могли пояснити менше 4 відсотків варіації в особистості.Це свідчить про те, що гени дійсно мають певний вплив, але вони ще далеко не розкривають всю історію."Наші гени явно впливають на наші особистісні схильності", - сказав Нівард. "Ми можемо врахувати частину цих генетичних ефектів, але також є значні екологічні причини особистості, які в сукупності пояснюють більшість індивідуальних відмінностей".І тут виникає ще одна проблема. Люди дуже складні, і їх сильно формують середовище, харчування та культура. Як визначити, що особистість впливає на генетику, а не на зовнішні фактори?Один зі способів – це подивитися на сім'ї.Дослідники порівняли братів і сестри, а також двійнят, які ділять багато сімейного середовища, але успадковують різні комбінації генів своїх батьків. Якщо генетичний варіант, пов'язаний, скажімо, з екстраверсією, також передбачає, який брат або сестра є більш екстравертованим, тоді спільне виховання є набагато менш імовірним поясненням.І це, в принципі, те, що вони знайшли: генетичні ефекти на особистість в межах сімей були майже ідентичні тим, що були виявлені між незнайомими людьми.Але не всі аналізи були настільки послідовними і чіткими. Генетичні патерни, пов'язані з доброзичливістю, значно варіювалися серед різних груп, що вивчалися."Доброзичливість, риса особистості, що характеризується добротою, співчуттям, співпрацею, теплом, чесністю, прямотою та уважністю, на відміну від егоїзму, нещирості та нульової суми, не вимірює одне й те саме в різних культурах, когорт і вікових групах", - сказав Нівард.Відмінності можуть бути просто наслідком опитувань, які підкреслюють різні аспекти доброзичливості, зазначив Нівард. Але вони також можуть відображати справжні культурні відмінності в тому, що формує цю рису – щось, що вимагатиме подальших досліджень для розгадки.Але дослідження може виявитися корисним у місцях, де особистість перетинається з іншими аспектами нашого життя.Наприклад, дослідники виявили генетичні зв'язки між екстраверсією та ризиком зараження COVID-19 на початку пандемії, що потенційно відображає більшу потребу в соціальному контакті серед більш екстравертованих людей.Особистість сама по собі раніше була пов'язана з ймовірністю участі людини в виборах. Вчені навіть пов'язали риси особистості з довголіттям.Зрештою, генетика особистості пропонує дослідникам ще один інструмент для розуміння того, як особистість формує наші вибори, поведінку та здоров'я – а не спосіб прочитати, ким є людина, з її ДНК."Я б не хотів, щоб люди думали, що генетика визначає їхню особистість, або що їхня індивідуальна особистість вимірюється через їхній геном", - сказав Нівард."Якщо ви хочете дізнатися більше про свою особистість у порівнянні з іншими, пройдіть один з багатьох безкоштовних тестів онлайн, і ви дізнаєтеся набагато більше!"Дослідження було опубліковане в Nature.Цікавий фактДослідження показали, що особистість може впливати на ймовірність участі в виборах, а також на тривалість життя.

Сучасний BMW X7 наближається до завершення свого життєвого циклу, але LARTE Design надала цьому флагманському SUV переконливу причину не виглядати застарілим найближчим часом.Їхня нова програма LARTE PERFORMANCE для G07 X7 виходить за межі звичайних карбонових доповнень. Розроблена в Німеччині, програма включає кольорові компоненти з сухого карбону, які суттєво змінюють зовнішній вигляд SUV, зберігаючи при цьому заводські точки кріплення та функціональність.Оскільки BMW швидко впроваджує технології та елементи дизайну нової класу у свою лінійку, дні X7 в його нинішньому вигляді, безумовно, обмежені. Відповідь LARTE полягає в тому, щоб перетворити існуючий G07 на щось набагато більш індивідуальне.Нова ідентичність для BMW X7BMW представила оновлений X7 у 2022 році, що стало одним з найбільш драматичних візуальних змін моделі з моменту її запуску. Оновлення включало суперечливу розділену конструкцію фар, перероблену передню частину та суттєві оновлення салону.Однак задня частина залишилася значно більш знайомою.LARTE Design зосередилася на обох кінцях SUV, створивши пакет, що має на меті зробити X7 менш схожим на модифіковану заводську модель і більше на самостійний дизайн.Ззаду з'явився новий карбоновий дифузор, додаткові елементи заднього бампера з аеродинамічними лопатями та спойлер на даху. Разом ці компоненти надають великому SUV більш агресивний вигляд, не змінюючи його основну структуру.Карбоновий капот змінює передню частинуМабуть, найбільша трансформація відбувається завдяки капоту.Замість того, щоб просто встановити карбонову накладку на оригінальну панель, LARTE повністю замінює заводський капот. Новий компонент виготовлений з 100% сухого карбону і має виражене скульптурне оформлення та інтегровану вентиляцію.Він кріпиться за допомогою існуючих точок кріплення X7, що означає, що не потрібно вносити структурні зміни.У поєднанні з переробленою обводкою решітки, накладкою переднього бампера, спліттером та верхніми вставками бампера, новий капот надає X7 помітно більш цілеспрямований вигляд.Кольоровий карбоновий волокно в центрі увагиДва демонстраційні автомобілі показують, як драматично може змінитися характер пакету в залежності від специфікації.Один X7 поєднує оливкову зелену обробку з відповідним зеленим сухим карбоном. Замість того, щоб контрастувати з фарбою, карбонові компоненти зливаються з загальним оформленням, створюючи майже безперервний вигляд від капота до заднього дифузора.Другий автомобіль демонструє протилежний підхід.Тут фіолетове карбонове волокно поєднується з перлово-білим фарбуванням, навмисно підкреслюючи кожен модифікований компонент. Незвичний колір інтегрується під час виробництва карбону, а не просто наноситься на готову поверхню.Традиційний чорний карбон також залишається доступним для клієнтів, які бажають більш звичного вигляду.Десять компонентів складають пакетПовна програма зовнішнього оформлення складається з десяти основних компонентів:Капот з сухого карбонуОбводка решіткиНакладка переднього бампераСпліттерВерхні вставки переднього бампераКарбонові кришки дзеркалПідкладки бічних порогівНакладки заднього бампера з аеродинамічними лопатямиСпойлер на дахуЗадній дифузор з сухого карбонуLARTE також пропонує окремо ковані колеса діаметром 23 дюйми.Важливо, що установка не вимагає різання кузова або внесення структурних змін. Компоненти використовують оригінальні точки кріплення, а системи паркувальних датчиків, камер та заводських систем допомоги водієві залишаються функціональними.Сумісність з моделями BMW X7 з 2022 по 2026 рікПакет розроблений для оновлених моделей BMW X7 G07, вироблених з 2022 по 2026 рік, і може бути встановлений як на Luxury, так і на M Sport версії.Відсутність постійних структурних змін також має привабити власників, які хочуть суттєво змінити зовнішній вигляд без кардинальних змін під капотом.Розроблено та виготовлено в НімеччиніРозробка програми X7 відбувалася на підприємстві LARTE Design в Еркраті, поблизу Дюссельдорфа, Німеччина.Процес включає 3D-сканування, CAD-розробку, моделювання з глини, виробництво карбону та ручну обробку.Цей проект представляє те, що компанія називає своїм підходом Customization Level 2, де персоналізація виходить за межі змінних елементів обробки і поширюється на основні замінні компоненти, такі як капот.Поєднання кольору карбону з фарбою автомобіля також дозволяє клієнтам розглядати ці два матеріали як частину єдиного зовнішнього дизайну, а не вибирати обробку карбону як післядумку.Для власника X7, який не хоче чекати, що BMW зробить далі, це, безумовно, один зі способів виділити свій флагманський SUV.Цікавий фактBMW X7 є одним з найбільших SUV у лінійці BMW, що робить його популярним вибором серед любителів великих автомобілів.

Суперпровідність – це явище, коли матеріал проводить електричний струм без опору та втрат тепла. Проте, незважаючи на те, що ми вже багато знаємо про це явище, залишаються невирішені загадки.Одна з таких загадок стосується групи суперпровідних матеріалів, відомих як дихалькогеніди перехідних металів (TMDs). У надтонкому вигляді два з цих TMD, здається, мають лише один енергетичний зазор, що є одним з показників, які фізики використовують для розуміння того, як електрони об'єднуються в суперпровідниках.Однак не всі математичні моделі повністю узгоджуються з однобандовою теорією без деяких наближеннь.Тепер дослідники з Єрусалиму виявили, чому це так, опублікувавши свої результати в Physical Review Letters: виявляється, тут є два суперпровідні бенди, які маскуються під один.Ці два суперпровідні бенди поводяться так, що їх два енергетичні зазори виглядають як один у вимірюваннях.Дослідники почали з відомого суперпровідника, диселеніду ніобію (NbSe2), використовуючи дуже чутливу вимірювальну техніку, відому як тунельна спектроскопія, щоб точно відстежити поведінку електронів у матеріалі.Коли експериментальні вимірювання порівнювалися з математичними моделями, з'ясувалося, що двобандова модель значно краще підходить для даних.Те, що робило матеріал простішим, ніж він є насправді, – це незвично сильне електронне розсіювання під час життя пар Купера, які є важливими для суперпровідності.Дослідники також спостерігали більше доказів цієї поведінки в іншому надтонкому TMD, дисульфіді танталу (TaS2), що підтверджує ідею, що це явище може поширюватися на пов'язані матеріали в родині TMD.Ці TMD існують не лише в надтонких формах, і дослідники вважають, що товстіші версії NbSe2 можуть приховувати ще більш складні стани суперпровідності, які чекають на відкриття.На даний момент надтонка загадка, здається, розгадана, що дає нам краще розуміння того, як ці суперпровідники працюють.Цікавий фактСуперпровідники можуть стати важливими для майбутніх електричних мереж, електроніки та квантових технологій, забезпечуючи високу ефективність і швидкість з мінімальними втратами тепла.

Aston Martin Vantage став одним з найпереконливіших альтернатив Porsche 911, але компанія не задовольняється лише звичайними моделями. Нещодавно був помічений прототип, який тестується на Нюрбургринзі, і всі ознаки вказують на те, що це буде версія, орієнтована на трек, яка безпосередньо змагатиметься з Porsche 911 GT3.Aston Martin ще не підтвердив, як саме називатиметься новий Vantage, але прототип має достатньо аеродинамічних елементів, щоб виглядати значно агресивніше, ніж нещодавно представлений Vantage S.Aston Martin Vantage: серйозні зміни в аеродинаміціЗміни починаються з передньої частини, де Aston Martin встановив значно більший спліттер. Додаткові аеродинамічні елементи простягаються до зовнішніх країв бампера, а решітка, здається, була перероблена.Також є значно більші вентиляційні отвори в передніх крилах, які, ймовірно, призначені для зменшення тиску в колесах і покращення повітряного потоку навколо передньої частини автомобіля.Якщо подивитися на боки, відразу помітні ширші спойлери, але вони нічого в порівнянні з тим, що Aston Martin встановив на задній частині.Великий задній спойлерНа задній частині прототипу домінує величезний фіксований спойлер, встановлений високо над кришкою багажника. Великі кінцеві пластини та загальний дизайн надають Vantage значно агресивнішого вигляду, з натяками на техніку Aston Martin, що походить від Valkyrie.Задній бампер також зазнав значних змін. Значно більший дифузор займає нижню частину, тоді як звичне розташування вихлопних труб зникло.Замість двох вихлопних труб з обох боків, цей прототип використовує чотири виходи, згруповані разом у центрі. У поєднанні зі спойлером і дифузором, це залишає мало сумнівів у тому, що Aston Martin розробляє щось значно більш орієнтоване на трек, ніж стандартний Vantage.Більше 700 к.с. на горизонтіОфіційної інформації про те, що відбувається під капотом, поки немає, але існуюча лінійка Vantage дає корисну відправну точку.Стандартний Aston Martin Vantage розвиває 656 к.с. (489 кВт), тоді як новіший Vantage S підвищує потужність знайомого 4.0-літрового двотурбінного V8 до 670 к.с. (500 кВт).Цей майбутній флагман, ймовірно, зробить ще один значний крок вперед, з припущеннями, що потужність перевищить 700 к.с. (522 кВт).Хоча Aston Martin має великий досвід у встановленні двигунів V12 у своїх спортивних автомобілях, дванадцятициліндровий двигун тут, здається, малоймовірний. Збереження легшого і компактнішого двотурбінного V8 було б значно доцільнішим для автомобіля, розробленого для обробки, аеродинамічної продуктивності та можливостей на треку.Чи отримає новий Vantage механічну коробку передач?Однією з цікавих можливостей є трансмісія.Генеральний директор Aston Martin Адріан Холмарк раніше обговорював можливе повернення механічних коробок передач до бренду, тоді як попередня версія Vantage AMR продемонструвала, що сучасний Aston не обов'язково потребує двох педалей.Ця модель пропонувалася з семиступінчастою механічною коробкою передач, тому є принаймні деякий відносно недавній прецедент.Наразі нічого не вказує на те, що прототип на Нюрбургринзі обов'язково отримає механічну коробку, але це, безумовно, дало б Aston Martin щось особливе для ентузіастів. Porsche продовжує розуміти привабливість трьох педалей, особливо з такими автомобілями, як 911 GT3.Aston Martin готує серйозного конкурента для Porsche 911 GT3Чи стане це Vantage AMR, більш екстремальною еволюцією Vantage S або отримає зовсім іншу назву, поки що невідомо.Але стає все більш очевидним, що це не просто ще одне підвищення потужності.Величезний задній спойлер, агресивна передня аеродинаміка, перероблений дифузор і вихлопна система з центральним виходом вказують на Vantage, розроблений з серйозними намірами для треків. Якщо Aston Martin зможе поєднати більше 700 к.с. (522 кВт) з істотним зменшенням ваги та налаштуванням шасі, Porsche може незабаром отримати ще одного дуже здатного суперника.Цікавий фактВідомо, що Aston Martin Vantage є одним з найулюбленіших автомобілів серед автогонщиків завдяки своїй потужності та маневреності на треку.

Після багатьох років розробок, електричний Range Rover EV550 нарешті готовий до продажу. Автомобіль буде доступний у стандартній та подовженій версіях, а перші екземпляри очікуються у продажу до кінця 2026 року.Розробка електричного флагмана зайняла п'ять років, включаючи значні зміни в силовій установці, що затримало програму. Результатом став електричний позашляховик, який зберігає все, що очікують покупці від Range Rover, але з безшумною електричною продуктивністю.Великий акумулятор на 118,5 кВт·годLand Rover розробив акумулятор, електродвигуни та технології терморегулювання для EV550 самостійно. Акумулятор на 118,5 кВт·год працює на 800-вольтовій архітектурі і важить близько 800 кг.Акумулятор розміщений між колесами в знайомій модульній архітектурі, що також використовується для бензинових та гібридних моделей Range Rover.542 к.с. та 850 Нм крутного моментуДва електродвигуни забезпечують повний привід, з одним на кожній осі. Кожен двигун здатний виробляти до 322 к.с., але Range Rover обмежує загальну потужність до 542 к.с.Максимальний крутний момент становить вражаючі 850 Нм, що забезпечує електричному Range Rover більше крутного моменту, ніж у версії з 4,4-літровим V8.Збереження позашляхових можливостейПерехід на електрику не призвів до втрати традиційних позашляхових можливостей Range Rover. EV550 використовує інтегровану технологію управління тягою, яка реагує за 50 мілісекунд.Найтихіший Range RoverEV550 є на 7 дБ тихішим всередині, ніж його бензинові аналоги. Інженери ізолювали передній електродвигун у шумопоглинаючій рамі та додали акустичну ізоляцію.Діапазон до 599 кмАкумулятор на 118,5 кВт·год забезпечує офіційний діапазон WLTP до 599 км. Range Rover також наводить більш консервативну оцінку реального діапазону приблизно 536 км.Швидка зарядка 350 кВт800-вольтна електрична архітектура дозволяє швидку зарядку. Підключивши EV550 до зарядного пристрою на 350 кВт, можна додати близько 220 км діапазону за 15 хвилин.Знайомий дизайн з невеликими змінамиRange Rover зберіг основну форму, але з закритою передньою решіткою та аеродинамічно оптимізованими колесами.Ціна Range Rover Electric EV550Попит на EV550 великий, і вже близько 80 000 людей перебувають у черзі на покупку. Ціна на стандартну версію починається з £154,070 у Великій Британії.Цікавий фактЕлектричний Range Rover EV550 є першим повністю електричним автомобілем бренду, що підкреслює зростаючий тренд переходу автомобільної промисловості на електрику.

Як ви думаєте, до якого віку ви доживете?Ваша відповідь може виявитися більш показовою, ніж ви думаєте.Дослідження, яке тривало до 28 років і охоплювало літніх людей в Японії, показало, що люди мають дивовижно точне уявлення про свою тривалість життя. Ті, хто очікував дожити до більшого віку, зазвичай доживали.Але їхні прогнози мали одну помітну помилку: багато хто недооцінював, скільки часу їм залишилося. Серед учасників, чий результат можна було визначити, приблизно 59% перевищили свою очікувану тривалість життя.Дослідження, яке очолював соціолог Шохей Окамото з Університету Цукуба, проаналізувало дані з Японського дослідження старіння та здоров'я, яке є національно репрезентативним опитуванням дорослих віком від 60 років і старше.У 1996 році 2,447 учасників запитали, до якого віку вони очікують дожити. З них 393 сказали, що не знають. Інші 2,054 вказали вік від 63 до 120 років.Протягом наступних 28 років 1,514 з тих, хто надав оцінку, померли. Приблизно 98% дат смерті були отримані з офіційних записів або сімейних звітів, що дозволило команді порівняти прогнозовану та фактичну тривалість життя.Люди, які очікували, що у них попереду більше років, зазвичай жили довше. Це співвідношення залишалося навіть після врахування віку, статі, соціально-економічних характеристик та факторів, пов'язаних зі здоров'ям.Отже, чи може просте очікування довгого життя допомогти вам жити довше?Дослідження, яке доступне як препринт і ще не пройшло рецензування, не може дати на це відповідь. Оскільки воно було спостережним, воно не показує, що очікування довшого життя подовжує тривалість життя людини або що позитивне мислення допомагає людям залишатися живими.Натомість люди можуть знати про своє здоров'я, звички або сімейну історію, які формують як їхні прогнози, так і їхню тривалість життя. Наприклад, той, хто почувається здоровим, може очікувати дожити до більшого віку і також мати більше шансів на це.Хоча дослідники врахували ряд факторів здоров'я, незміряні характеристики все ще могли вплинути як на очікувану, так і на фактичну тривалість життя.Прогнози також були далеко не персоналізованими. У статистичній моделі команди кожен додатковий рік очікуваного життя асоціювався лише з приблизно 0.12 додатковими роками оцінюваного виживання.Помилки варіювалися серед різних груп. Жінки та люди з більшою кількістю років освіти частіше перевищували свої очікування, тоді як ті, хто мав погіршене здоров'я, менш ймовірно це робили.Одне можливе пояснення полягає в знайомому числі: 80.Багато учасників вибрали 80 як вік, до якого вони очікують дожити. Це було близько до середньої тривалості життя в Японії в 1996 році, що свідчить про те, що люди могли прив'язувати свої прогнози до широко визнаного середнього показника населення.Але тривалість життя при народженні не є тим же, що і залишкова тривалість життя людини, яка вже досягла старшого віку. Людина, яка дожила до 70, вже пройшла ранні ризики, які вплинули на середнє, розраховане при народженні.Оцінка, заснована на поточному віці та статі людини, може бути більш релевантною, ніж єдине число для всього населення. Широке середнє також може затушувати тенденцію жінок і людей з більшою освітою жити довше. Однак дослідження не встановлює, що прив'язка до 80 спричинила помилки.Висновок про освіту супроводжувався ще одним поворотом. Учасники з більшою кількістю років освіти рідше вибирали віки, кратні 5, такі як 75, 80 або 85. Але надання менш округлих відповідей не робило їх прогнози більш точними: вони також часто недооцінювали свою тривалість життя.Неправильні оцінки тривалості життя можуть мати наслідки, які виходять за межі цікавості про майбутнє."Недооцінка тривалості життя може призвести до недостатнього фінансування на пенсію, тоді як переоцінка може призвести до непотрібної ощадливості або навіть бідності", - пишуть дослідники.Команда пропонує, що чіткіша інформація про залишкову тривалість життя на основі поточного віку та статі може допомогти людям приймати кращі фінансові рішення.Дослідження має важливі обмеження. Учасники оцінили свою тривалість життя лише один раз, у 1996 році, тому дослідники не могли відстежити, як діагноз, медичні досягнення або смерть когось близького можуть змінити їхні очікування.Дані також не містили детальної інформації про тривалість життя батьків. І оскільки дослідження включало лише літніх людей в Японії, результати не можуть автоматично застосовуватися до молодших людей або населення в інших країнах.Результати не показують, що люди можуть подовжити своє життя, просто очікуючи жити довше. Але наші прогнози можуть містити підказки, отримані з того, що ми знаємо, свідомо чи ні, про наше здоров'я та обставини.Навіть так, більшість учасників пропустили одну важливу можливість: їхнє майбутнє триватиме довше, ніж вони уявляли.Дослідження доступне на medRxiv.Цікавий фактУ Японії середня тривалість життя є однією з найвищих у світі, що може бути пов'язано з їхнім способом життя та харчування.

Зі зростанням рівня ожиріння, дослідники намагаються зібрати якомога більше даних про ризики та причини цього стану. Якщо ми знаємо корінні причини цієї проблеми, то можемо краще з нею боротися.Розуміння ожиріння ускладнюється безліччю факторів, від індивідуальної генетики до хімічних сигналів в організмі – це не просто питання переїдання.Але те, що потрапляє в наш організм через кишечник, може мати багато наслідків, як показує нове дослідження звичайного цукру фруктози.Дослідження, проведене командою з Університету Каліфорнії в Ірвіні та опубліковане в Science Advances, виявило несподіваний зв'язок між фруктозою та засвоєнням жиру, що поглиблює наше розуміння ожиріння як метаболічного каскаду.Фруктоза природно міститься в організмі та може бути знайдена в столовому цукрі, фруктах і деяких овочах.Високофруктозний кукурудзяний сироп (HFCS), на якому зосереджено це нове дослідження, є основним джерелом доданого цукру в сучасних дієтах і міститься в більшості оброблених продуктів.Фруктоза вже раніше пов'язувалася з ожирінням, у 2023 році було проведено дослідження, яке стверджувало, що цей простий цукор є об'єднуючим фактором, що пов'язує різні гіпотези про ожиріння.Але до цього часу ми не знали, як фруктоза впливає на організм, що призводить до збільшення ваги та, зрештою, до ожиріння.Це нове дослідження показує, що справа не лише в калоріях – є щось інше, що відбувається, пов'язане з тонким кишечником та його зморшкуватою поверхнею, яка допомагає в засвоєнні.Дослідники виявили, що споживання високофруктозного кукурудзяного сиропу є фактором ризику для ожиріння та діабету, але механізми, що лежать в основі, особливо на рівні конкретних органів, ще не до кінця зрозумілі.Вони виявили несподівану роль катаболізму фруктози в тонкому кишечнику, що модулює мікробіом кишечника, ріст специфічних лімфатичних судин, засвоєння дієтичного жиру та, зрештою, метаболічну активність всього організму після споживання високих доз HFCS.Дослідники модифікували мишей, позбавивши їх основного ферменту, що допомагає метаболізувати фруктозу, а потім годували їх високими дозами HFCS протягом 12 тижнів.Результати були несподіваними: миші, які не мали можливості обробляти фруктозу, набрали менше ваги та мали меншу кількість жирової маси, а також значні зміни в їхньому мікробіомі.Ці результати потребують подальшого аналізу та підтвердження у людей, але дослідження вказує на раніше невідомий зв'язок між жиром і цукром: перетравлення фруктози готує тонкий кишечник до кращого засвоєння жиру.Цікавий фактФруктоза може бути знайдена не лише в цукрі, але й у багатьох фруктах і овочах, що робить її важливим компонентом нашого харчування.

Іноді здоров'я може здаватися чимось, що раптово вражає. Ви живете здоровим життям, а потім, в один момент, хвороба вражає вас.Деякі хвороби дійсно з'являються раптово. Інші ж можуть безслідно накопичуватися протягом років або навіть десятиліть, перш ніж проявляться інші симптоми – прихований процес хвороби, якщо тільки ми не навчимося його помічати.Однією з таких хвороб є атеросклероз, поступове накопичення бляшок у артеріях, яке є основним чинником серцево-судинних захворювань. Вчені давно знають, що він може розвиватися безсимптомно, роками до появи симптомів.Тепер нове дослідження, проведене на майже 17 000 дорослих у Данії та Іспанії, показало, наскільки поширеним є безсимптомний атеросклероз.Серед учасників з повним обстеженням більше 57% людей у віці від 18 до 70 років мали ознаки атеросклерозу, але його поширеність варіювалася в залежності від віку та статі.«Оскільки безсимптомний атеросклероз передбачає ішемічні події та смерть незалежно від традиційних факторів ризику, його виявлення у молодих людей може вказати на групу з підвищеним ризиком у довгостроковій перспективі», – пише команда у статті, опублікованій в New England Journal of Medicine.Серцево-судинні захворювання є провідною причиною смерті у світі, а атеросклероз є процесом, що стоїть за цим величезним тягарем.Цей процес відбувається, коли жири, холестерин та інші речовини накопичуються в стінках артерій, утворюючи відкладення, відомі як бляшки. З часом ці бляшки можуть зростати, звужуючи простір, через який проходить кров. Бляшка, що лопається, також може спровокувати утворення тромбу – що потенційно призводить до серцевого нападу або інсульту.Проте цей процес не починається з серцевого нападу або інсульту. Атеросклероз може розвиватися протягом десятиліть без симптомів, перш ніж викликати проблеми – і деякі люди можуть ніколи не розвинути симптоми.В даний час профілактика серцево-судинних захворювань в основному базується на оцінці ризику людини за такими факторами, як вік, артеріальний тиск, холестерин та куріння.Але ці оцінки не завжди вказують на те, чи вже є атеросклероз.Дослідники тому вирішили картографувати приховану хворобу протягом дорослого життя.Їхній проект, названий REACT, залучив 16 808 дорослих віком від 18 до 70 років у Данії та Іспанії, жоден з яких не був діагностований з серцево-судинними захворюваннями.Потім дослідники використовували ультразвук для пошуку бляшок у сонних артеріях шиї та стегнових артеріях ніг, а також КТ-ангіографію для обстеження коронарних артерій, що постачають кров до серця.Для дослідження дослідники визначили безсимптомний атеросклероз як бляшку принаймні в одній з цих трьох областей у особи без відомих серцево-судинних захворювань.Повне обстеження трьох територій було доступне для 13 186 учасників, і з цих результатів почала з'являтися захоплююча картина.Навіть серед наймолодших учасників, віком від 18 до 29 років, безсимптомний атеросклероз вже був присутній приблизно у 1 з 13 людей.Звідти, однак, його поширеність швидко зростала. У свої 30 більше третини чоловіків – 34,6% – вже мали виявлену бляшку, у порівнянні з 21,3% жінок.Чоловіки зазвичай розвивали цю атеросклеротичну картину раніше, з оцінкою, що вони мають перевагу приблизно на 5-10 років. Жінки показали пізніше, але стрімке зростання в середньому віці.До 60-70 років картина майже повністю змінилася: лише 1,9% чоловіків і 8,1% жінок не мали жодної виявленої бляшки.Але безсимптомний атеросклероз не тільки став більш поширеним з віком. Він став більш обширним у організмі учасників.Серед людей у свої 30 бляшка в двох або трьох з обстежених територій була виявлена лише у 6% чоловіків і 2,6% жінок. До 60-70 років у всіх трьох територіях була бляшка у 56,3% чоловіків і 30,7% жінок.Різниця не була просто в кількості уражених артерій. Об'єм виявленої бляшки також різко зростав з віком, слідуючи зразку, що відповідає експоненційному зростанню.«Досі профілактичні рішення базувалися на оцінці ризику, але ми не знали, чи вже є хвороба», – говорить Бундагард у заяві.«REACT показує, що атеросклероз можна виявити за десятиліття до появи клінічних проявів і надає найбільш повний атлас еволюції хвороби протягом дорослого життя».Висновки також виявили вражаючу розбіжність між хворобою, яку дослідники могли бачити, і ризиком, передбаченим традиційними оцінками.Коли команда порівняла свої результати з SCORE2, стандартним інструментом для оцінки 10-річного ризику серцево-судинних захворювань, багато людей з виявленим атеросклерозом не вважалися особливо високим ризиком.Серед учасників віком від 40 до 69 років, для яких можна було розрахувати SCORE2, його високий поріг виявив лише 1,9% тих, хто мав безсимптомний атеросклероз.Розбіжність між оціненим ризиком і наявністю хвороби була найбільшою у молодшому віці.Це не означає, що традиційні оцінки безкорисні; скоріше, дослідники вважають, що візуалізація безсимптомного атеросклерозу може потенційно доповнити існуючі підходи до оцінки ризику.Висновки поки що не означають, що всім слід проходити рутинне обстеження на атеросклероз. Ця фаза REACT була розроблена для картографування поширеності хвороби, а не для перевірки, чи призводить скринінг до кращих результатів у здоров'ї.Це питання, на яке дослідники сподіваються відповісти наступного разу. Якщо буде фінансування, друга фаза REACT включатиме велике рандомізоване клінічне випробування, яке перевірить, чи може профілактика, керована візуалізацією, уповільнити або зменшити прогресування атеросклерозу більш ефективно, ніж поточна практика.«Протягом десятиліть ми оцінювали ризик серцево-судинних захворювань, використовуючи такі фактори, як вік, артеріальний тиск і холестерин. Це дослідження показує, що ми можемо зробити ще один крок вперед і виявити хворобу безпосередньо до того, як вона викличе серцевий напад або інсульт», – говорить Ібаньєс.«Майбутнє профілактики серцево-судинних захворювань має бути більш точним і персоналізованим. Якщо ми виявимо атеросклероз на його ранніх стадіях, ми зможемо втрутитися раніше, більш ефективно налаштувати лікування та зменшити тягар серцево-судинних захворювань».Висновки були опубліковані в New England Journal of Medicine.Цікавий фактАтеросклероз може розвиватися безсимптомно протягом десятиліть, і багато людей можуть ніколи не відчути його симптомів.

Якщо ви не знаєте, куди йти, іноді краще попросити місцевого жителя показати вам дорогу.Нарвали – це загадкові зубаті кити, відомі своїми незвичайними рогами, які проводять більшу частину свого життя, плаваючи навколо та під льодовими утвореннями в Арктиці, зокрема в Скоорсбі Сунді, найбільшій фіордовій системі у світі.Вчені хотіли дізнатися більше про те, як змінюються води в цьому регіоні, але людям не так просто досліджувати ці холодні води.Навіть на човнах команди стикаються з труднощами при навігації через товстий морський лід та небезпечні айсберги, які покривають узбережжя Східної Гренландії.Але саме там океанська течія з Атлантики, нагріта накопиченим теплом від викидів викопного пального, наближається до льодовикового щита Гренландії – другого за величиною льодового масиву у світі.Щоб краще зрозуміти ці змінювані моря, вчені з Гренландського інституту природних ресурсів, Копенгагенського університету та інших установ залучили нарвалів як непомітних помічників у дослідженнях.Їхні результати щойно були опубліковані в Science Advances.Це лише третій випадок, коли вчені успішно застосували цей підхід для вивчення потепління океану, попередні зусилля були зосереджені на Бейфордській затоці та затоці Мелвілла, також у Гренландії.«Нарвали були в частинах фіордів, де раніше було зроблено дуже мало вимірювань. І там, за 300 кілометрів від узбережжя, ми знаходимо сліди атлантичної води», – пояснює морський біолог Мадс Петер Хейде-Йоргенсен з Гренландського інституту природних ресурсів.«Це абсолютно нове, що ми можемо це показати».Знайти нарвала не так просто, але місцеві мисливці з Іттоqqортоорміту в Гренландії мають у цьому талант.З їхньою допомогою дослідники встановили шість нарвалів з датчиками, що передають дані, з серпня 2017 року по липень 2020 року, щоб зібрати дані про глибину занурення, температуру води та те, наскільки добре вода проводить електрику (як показник солоності).Датчики, які були запрограмовані на запис під час двох найглибших занурень нарвала щодня, зібрали від 85 до 332 днів даних для кожного тваринного помічника.Холодна полярна вода, що вивільняється з танучого морського льоду та льодовикового щита Гренландії, плаває на глибині до 150 метрів через низький вміст солі.Але глибше знаходиться тепліша, набагато солоніша вода, яка походить з Північного Атлантики.«Часто ця вода не може потрапити у фіорди через "поріг" – підводний хребет на вході до фіорду», – пояснює гляціолог Том Чадлі, який не брав участі в дослідженні.«Однак, коли пороги глибокі, а атлантичної води багато, тепла вода може переливатися через поріг і наближатися до передньої частини льодовиків».Ця тепла вода прискорює відступ льодовиків, але недоступність цієї складної системи, так тісно пов'язаної з майбутнім нашої планети, була бар'єром для моделювання клімату.«У великих кліматичних моделях, які використовуються для прогнозування майбутніх змін клімату, танення льодовиків відіграє важливу роль», – пояснює математичний біолог Сюзанна Дітлевсен з Копенгагенського університету.«Ось чому важливо покращити наше розуміння цього, особливо тому, що Гренландія містить так багато льоду».Поєднуючи дані нарвалів з історичними записами для регіону Скоорсбі Сунд, дослідники підтвердили, що обережний баланс холодної полярної води з Арктики та теплої солоної води з Атлантичного океану зміщується.Зображення стає чіткішим, ніж вимірювання з човнів могли б коли-небудь зафіксувати.«Ми використали два великі набори даних, щоб побудувати надійну модель, що показує, як температура, солоність і глибина пов'язані», – говорить Дітлевсен.«Моделі показують, що шар, що складається з атлантичної води, став товстішим, тоді як верхній шар полярної води став тоншим».Тепла атлантична вода проникає глибоко в фіордові системи, досягаючи передньої частини льодовиків у способах, які ми не могли б побачити без допомоги нарвалів.«Тепер у нас раптом є вимірювання з місць, які ми можемо використовувати в наших моделях, що дає нам набагато повнішу картину океану. Це абсолютно фантастично використовувати тварин таким чином», – говорить Дітлевсен.Дослідження було опубліковане в Science Advances.Цікавий фактНарвали можуть бути важко знайти, але досвідчені мисливці з Іттоqqортоорміту знають, де шукати.