Якщо ваші кімнатні рослини завжди гинуть під вашим наглядом, ви можете заспокоїтися, знаючи, що рослинний світ в цілому, ймовірно, виживе ще дуже довго.Вони можуть залишатися на Землі навіть тоді, коли Сонце заварить океани на поверхні планети.Це стверджується в новій статті двох планетарних вчених, які використали серію моделей для оцінки максимальної тривалості життя рослинного біосфери Землі.Їхні симульовані сценарії, детально описані в Journal of Geophysical Research: Atmospheres, свідчать про те, що остання рослина на Землі може не зникнути до 1.87 мільярдів років з сьогоднішнього дня.До того часу Сонце буде світити приблизно на 20% яскравіше, що, ймовірно, або спалить, або задушить рослинне життя.Однак, можливо, є застереження, яке дозволяє рослинам (і іншим формам життя) продовжувати існувати і після цього моменту.Рослини складають близько 80% всієї біомаси на планеті, тому Землі слід продовжувати забезпечувати їх достатньою кількістю сонячного світла, води та вуглекислого газу. Але як довго це може тривати?І як довго рослини можуть досягати своїх меж?Щоб дізнатися, астробіолог Джейкоб Хакк-Місра та планетарний кліматолог Ерік Вулф з Blue Marble Space, неприбуткової дослідницької організації, що базується в Сіетлі, провели серію симуляцій.Вони використали 3D-модель, щоб розрахувати, що станеться з кліматом Землі протягом наступних 2 мільярдів років. Модель враховує, наскільки Сонце, як очікується, стане яскравішим за цей час, а також зміни в концентрації вуглекислого газу (CO2) в атмосфері.Якщо ігнорувати виняток, яким є викиди CO2, викликані людиною, природний карбонатно-силікатний цикл постійно видаляє CO2 з атмосфери в океани, де він поступово відкладається на дні, перетворюється на камінь і врешті-решт знову вивільняється в атмосферу через вулканічні виверження та тектоніку плит.Невідомо, наскільки сильно цей вид вивітрювання залежить від температури поверхні, тому дослідники симулювали як сильні, так і слабкі версії циклу.У моделі сильного вивітрювання температура поверхні Землі залишається відносно стабільною, але кількість CO2 в атмосфері постійно знижується. У цьому сценарії рослини будуть позбавлені вуглецю, що призведе до загибелі рослинного біосфери приблизно через 1.84 мільярди років.У моделі слабкого вивітрювання, однак, рівень CO2 залишається стабільним, але температура продовжує зростати. Врешті-решт середня температура на Землі досягне приблизно 65 градусів Цельсія (150 градусів за Фаренгейтом), при якій жодні наземні рослини не зможуть вижити.Цей сценарій ставить максимальну тривалість життя рослин на Землі приблизно на 1.87 мільярдів років у майбутньому – довше, ніж більшість попередніх досліджень розрахували."Це свідчить про можливість того, що фотосинтетична біосфера Землі може залишатися життєздатною в якійсь формі до моменту, коли Земля почне втрачати свою воду," - пишуть дослідники."Якщо це так, то максимальна тривалість життя рослинної біосфери Землі порівнянна з тривалістю життя океанів Землі."Однак є дуже цікаве застереження до всього дослідження: ці симуляції проводилися без урахування будь-якої еволюції рослинного життя або будь-яких потенційних технологічних досягнень, зроблених людьми (або іншою інтелектуальною цивілізацією, яка може виникнути в далекому майбутньому).Ці фактори можуть продовжити, як довго рослини виживуть на – або важливо, поза Землею."Ми можемо уявити сценарій, в якому рослини розвивають здатність регулювати свою температуру та тиск, можливо, у відповідь на зміну клімату," - пишуть дослідники."Якщо Сонце стане яскравішим, рослини можуть віддати перевагу аерному середовищу та адаптуватися відповідно, поширюючись на високогірні території та в стратосферу і далі. З верхньої атмосфери Землі життя може продовжувати розповсюджуватися на об'єкти з низькою гравітацією, такі як комети та Місяць, а також у вільний космос."Можливі технологічні втручання звучать дуже науково-фантастично. Методи геоінженерії, такі як відбивні аерозолі в верхній атмосфері або сонцезахисні екрани на орбіті, можуть охолодити Землю в умовах зростаючого сонячного світла, але наслідки цих ризикованих стратегій не повністю зрозумілі.Навіть більш спекулятивні ідеї можуть включати переміщення самої Землі на більш віддалену орбіту або маніпуляцію масою Сонця, щоб підтримувати його яскравість і температуру на стабільному рівні.Звичайно, неможливо точно знати, що чекає в майбутньому, але це досить заспокоює думка, що Земля може залишатися зеленою ще більше ніж через мільярд років."Життя на Землі є стійким, і обмеження, які накладають термічний стрес або голодування CO2, можуть лише відображати наші спостереження за біосферою сьогодні, а не жорсткі обмеження на те, як біосфера може еволюціонувати," - підсумовують дослідники."Ми вважаємо, що стандартна історія майбутнього нашої планети полягає в тому, що життя виживе принаймні так довго, як Земля."Дослідження було опубліковано в Journal of Geophysical Research: Atmospheres.Цікавий фактРослини складають близько 80% всієї біомаси на Землі, що робить їх важливими для підтримки життя на планеті.

Останнім часом препарати GLP-1, такі як Оземпік, показали вражаючі результати у зниженні ваги, але також відзначено побічні ефекти, такі як втрата кісткової та м'язової маси. Тому вчені шукають більш природні методи контролю ваги без негативних наслідків, і білок MTCH2, неофіційно відомий як 'Мітч', може стати одним із таких шляхів.У дослідженні 2016 року вчені виявили, що при зупинці виробництва Мітча в м'язах мишей, тварини були захищені від ожиріння, а також покращили показники витривалості. Це спонукало нове дослідження, проведене командою з Інституту Вейцмана в Ізраїлі, яке ставить питання: чи можуть ті ж ефекти спостерігатися у людей?Щоб дізнатися, вони видалили ген, що відповідає за виробництво Мітча, у людських клітинах в лабораторії. Після видалення Мітча вчені спостерігали за впливом на понад 100 речовин, що беруть участь у метаболізмі.Вони виявили, що клітини без Мітча мали підвищену клітинну дихальність, що пояснює збільшення м'язової витривалості в попередніх експериментах з мишами. Це означає, що клітини без Мітча завжди працюють на межі, намагаючись знайти більше пального, що призводить до швидшого спалювання речовин, таких як вуглеводи та жири.Дослідники також виявили, що клітини без Мітча зосереджуються на жирах як джерелі енергії, спалюючи жирові компоненти навколо клітинних мембран. Вони виявили, що видалення Мітча призводить до значного зниження жиру в мембранах, а також до збільшення жирних речовин, що використовуються для виробництва енергії.Ці результати підкреслюють роль Мітча як важливого регулятора клітинного енергетичного потоку. Хоча до розробки реальних лікувальних засобів ще далеко, відкриття основної ролі Мітча в процесах спалювання жиру та накопичення жиру робить його гідним кандидатом для подальшого вивчення.Цікавий фактДослідження показали, що білок MTCH2 може впливати на метаболізм не лише у людей, а й у тварин, що відкриває нові можливості для лікування ожиріння.

Якщо ви вже вважаєте павуків досить жахливими, можливо, вам варто зупинити читання.Нове дослідження аналізує швидкість спринту 258 різних видів павуків, і найшвидший з них може легко наздогнати людину, яка йде.Дослідники, які проводили це дослідження, використовували лабораторну установку з камерою та сіткою, змонтованою на пластиковому підносі або металевій пластині, щоб визначити, який вид павука швидше пересувається між двома точками.Найшвидшим виявився павук-гонщик (рід Heteropoda), що мешкає в Квінсленді, Австралія. Він досяг швидкості майже 3,6 метра на секунду. Це трохи більше 8 миль на годину, що значно перевищує середню швидкість бігу людини 4-6 миль на годину.Але це дослідження не обмежувалося лише тестуванням швидкості – дослідники хотіли зрозуміти, як еволюція та анатомія павуків впливають на швидкість бігу.Іншими словами, які форми та риси павуків найбільше сприяють швидкому пересуванню?Дослідники зазначають, що "сильна швидкість бігу, враховуючи розмір тіла та спільне походження, була пов'язана з відносно довгими ногами, але не з тонкістю ніг або перевагою у перевернутому чи прямому русі".Хоча офіційний світовий рекорд найшвидшого павука належить марокканському павуку-фліп-фліп (Cebrennus rechenbergi), його акробатичний трюк, який він виконує, коли його лякають, технічно не є тим же, що й біг, як у випадку павуків у цьому дослідженні.Середня максимальна швидкість павука-фліп-фліп становить 1,7 метра на секунду, що показує, наскільки важливим є це нове дослідження для нашого розуміння швидкості павуків.Команда виявила, що більші павуки, як правило, були швидшими, але деякі види були винятками. Наприклад, маленький оранжевий павук-гоблін (Oonops pulcher) важить приблизно в 30 000 разів менше, ніж рекордний павук-гонщик, але був лише в 18 разів повільнішим.Це підтверджує попередні дослідження, які показують, що найшвидші тварини часто не є найменшими або найбільшими істотами. Натомість, важливими є обмеження, які розмір тіла та анатомія накладають на енергію м'язів.Дослідження є найбільшою каталогізацією швидкості павуків на сьогодні, і хоча воно може змусити деяких з нас бути більш обережними при зустрічі з павуком, це важливий погляд на те, як фізичні можливості та генетична історія поєднуються, щоб визначити риси виду.Цікавий фактДослідження показало, що павуки можуть мати різні швидкості в залежності від їхньої еволюційної історії та анатомії, що робить їх вивчення ще більш захоплюючим.

Якби ми могли чути космос, наше життя могло б бути сповнене безкінечного занепокоєння.Звісно, ми не можемо. Звук може поширюватися лише через середовище з частинками, які достатньо близько, щоб зрушити одна одну.Але коли дані спостереження за космосом перетворюються на звук, ми отримуємо невелику частку дуже іншого, дуже моторошного Всесвіту.Від глибокого гудіння чорних дір до тривожного звуку або свистячого хору магнітного поля Землі, космос може бути справжньою какофонією жаху.Сатурн є одним з найгірших порушників. Його величезна система кілець і місяців, а також його надзвичайно впорядковане магнітне поле, створюють активність, яка верещить і кричить так, що це важко забути.І, незадовго до того, як він впав у свою загибель у 2017 році, зонд Кассіні, що обертався навколо Сатурна, зафіксував справді тривожну поведінку.Те, що ви чуєте у відео вище, не є звуком, що поширюється через середовище, а плазмовими хвилями, що розходяться в просторі навколо Сатурна, за два тижні до того, як Кассіні здійснив своє фінальне занурення в дикий шторм планети.Це не просто цікаве відео. Два дослідження, опубліковані у 2018 році в Geophysical Research Letters, виявили раніше невідомі взаємодії між Сатурном, його кільцями та його місяцем Енцеладом.Одне з досліджень вперше показало, що плазмові хвилі подорожують між Сатурном і Енцеладом вздовж магнітних ліній, що з'єднують ці два тіла.Коли Кассіні наблизився до Сатурна під час фінальної місії, він скористався своєю унікальною близькістю, щоб зробити вимірювання, які не були б можливими з більшої відстані.Вчені перетворили ці сигнали в аудіо, яке люди можуть чути, і прискорили запис з 16 хвилин до 28,5 секунд.Результат, буквально, позаземний.Дивний, клацючий, свистячий вой, який спочатку падає, а потім піднімається, є підписом, який зазвичай (хоча не завжди) асоціюється з аврорами, і тому називається авральним гудінням.Цікавий фактСатурн має найбільшу кількість місяців серед усіх планет Сонячної системи, з понад 80 відомими супутниками.

Остеоартрит колін може бути дуже болісним і важко піддається лікуванню. Це захворювання виникає, коли захисний хрящ навколо кісток зношується, і в найважчих випадках може знадобитися хірургія та заміна коліна для полегшення стану пацієнтів.Як найпоширеніша форма артриту, остеоартрит приносить дискомфорт сотням мільйонів людей у всьому світі.Тепер, щоб вирішити цю медичну проблему, дослідники з Charité - Universitätsmedizin Berlin в Німеччині розробили новий підхід до лікування, який є мінімально інвазивним, безпечним і вражаюче ефективним.Цей метод базується на процедурі, відомій як емболізація гінікулярних артерій (GAE), яка націлена на ненормальні кровоносні судини та додаткові нерви, що сприймають біль, пов'язані з остеоартритом. Закривши ці кровоносні судини, можна зменшити активність нервів і, відповідно, біль.Лікування було розроблено для обмеження кровотоку в специфічних артеріях (показано стрілками). (Fleckenstein et al., Radiology, 2026)GAE сама по собі не є новою — вона використовувалася протягом кількох років, але матеріал, що використовується для блокування кровоносних судин у цьому спостережному дослідженні, все ще на початковій стадії.Раніше використовували антибіотики, які могли викликати подальше запалення і підвищували занепокоєння щодо поширення резистентності до антибіотиків, але тут команда використовувала мікроскопічні гелеві кульки, які поступово розчиняються в кровотоці."GAE — це абсолютно новий режим лікування, який націлений на ненормальну гіперваскуляризацію навколо суглоба і, в свою чергу, модулює патологічне нейроваскулярне середовище," — говорить радіолог Флоріан Німа Флеккенштейн з Charité - Universitätsmedizin Berlin."Зменшуючи як запалення, так і біль, GAE з резорбованими мікросферами може стати першою процедурою, яка змінює перебіг захворювання, сповільнюючи його прогресування."Ці "резорбовані мікросфери" вводяться в коліно в процедурі, яка не потребує тривалої підготовки або тривалого перебування в лікарні.Вони починають блокувати кровотік саме через додаткові кровоносні судини та нерви, які з'явилися при остеоартриті, не заважаючи загальному кровотоку до коліна.Показники, включаючи якість життя (QOL), покращилися з часом. (Fleckenstein et al., Radiology, 2026)Блокування (емболізація) не є постійним, оскільки мікроскопічні желатинові кульки зникають протягом кількох годин, але вони допомагають перервати цикл запалення і суглобного болю."Емболізуючи патологічні судини, ми можемо нормалізувати структуру судин — і, в свою чергу, нейронну структуру коліна," — говорить Флеккенштейн."У нашій когорті ми спостерігали значне зниження болю та значне збільшення функції, включаючи спорт і відпочинок, а також повсякденну активність. Найголовніше, їх якість життя значно зросла."Дослідження охопило 194 особи, які отримували лікування від болю в коліні, пов'язаного з остеоартритом, середній вік яких становив 69 років, і які раніше не реагували на лікування фізіотерапією, протизапальними препаратами або внутрішньосуглобовими ін'єкціями.На початку 12-місячного дослідження середня інтенсивність болю становила 7 з 10; до кінця вона знизилася до 3 з 10. Оцінки повсякденної активності, участі в спорті та відпочинку, якості життя та симптомів, пов'язаних з остеоартритом, значно покращилися. Ніяких помітних побічних ефектів не було зареєстровано."Ми вважаємо, що ці результати мають реальну вагу, оскільки вони базуються на даних з реального світу. Завдяки цьому широкому, інклюзивному дизайну дослідження наші учасники — це саме ті пацієнти, з якими лікарі стикаються щодня у своїй практиці," — говорить Флеккенштейн."Для правильного пацієнта це може означати тривале полегшення від однієї, мінімально інвазивної процедури — значна нова опція між ін'єкціями та заміною суглоба."Хоча дослідження не включало контрольну групу для порівняння, і всі учасники походили з однієї лікарні, той факт, що лікування спрацювало в усіх випадках, є дуже обнадійливим — і означає, що це варіант, який безумовно варто розглядати.Майбутні дослідження можуть вивчити більші групи людей протягом триваліших періодів (після 12 місяців), тоді як повністю рандомізоване клінічне дослідження доведе його ефективність у порівнянні з альтернативним лікуванням або плацебо.Разом з іншими перспективними методами лікування, це дає нову надію на лікування цього виснажливого захворювання."Для багатьох пацієнтів з остеоартритом коліна сьогодні існує реальний розрив у лікуванні," — говорить Флеккенштейн. "Консервативні заходи, такі як внутрішньосуглобові ін'єкції, більше не забезпечують достатнього полегшення, але заміна суглоба не є варіантом з медичних або особистих причин."Дослідження було опубліковано в Radiology.Цікавий фактОстеоартрит є однією з основних причин інвалідності у людей старшого віку, що робить нові методи лікування особливо важливими для покращення якості життя.

Природа наділила своїх матерів багатьма дивовижними способами розмноження та догляду за потомством.Деякі матері, як крокодили та акули, можуть обійтися без статевого акту, використовуючи адаптацію, що веде своє коріння до динозаврів, щоб клонувати себе та народжувати "девственне потомство".Матері-скорпіони носять своїх малюків на спині, нагадуючи нам, що навіть павукоподібні можуть бути милими, незважаючи на те, що голодна мама може вирішити з'їсти одного з них.Однак досліджувати еволюційні корені цих різноманітних материнських методів важко, оскільки репродуктивні тканини швидко розкладаються після смерті тварини.Нещодавно вражаюче відкриття, опубліковане в Scientific Reports, пропонує рідкісне уявлення: міжнародна команда дослідників описала 125-мільйонолітню "вагітну" раковину з збереженими м'якими тканинами, включаючи її малюків.Вчені шукали подібний зразок протягом десятиліть.Це найдавніші відомі викопні свідчення того, що ці раковини піклувалися про своїх розвиваючих молодих. До цього часу ця репродуктивна стратегія була відома лише з живих видів, говорить Мартін Мунт, куратор музею Dinosaur Isle у Великій Британії та запрошений дослідник в Університеті Портсмута.Давня раковина, істота, яку зазвичай не уявляють як материнську, є двостулковим молюском. Вона належить до великої групи двостулкових молюсків, що налічує понад 40 000 викопних та 50 000 сучасних видів, включаючи мідії, устриці, гребінці та молюски.Викопні зразки раковин були знайдені на острові Вайт, острові біля південного узбережжя Англії, відомому своїми численними викопними знахідками крейдяного періоду.Це відкриття не лише надає рідкісний погляд на те, як давні прісноводні раковини розмножувалися, але й допомагає пояснити, як ці тварини успішно адаптувалися до життя в ріках і озерах мільйони років тому.Досліджувані істоти, Margaritifera valdensis, є далекими родичами сучасних прісноводних перлових молюсків, які налічують до 1 000 живих видів.Вони також мають одну з найунікальніших репродуктивних стратегій серед усіх безхребетних.Спочатку відбувається базовий сценарій розмноження: самці вивільняють сперму у воду, яку самки всмоктують і використовують для запліднення яєць у спеціальній камері, що розташована в частині їх зябер.Крім притулку, матері-молюски забезпечують своїх молодих кальцієм, мінералом, який, можливо, допоміг зберегти ці зразки.Молоді потім розвиваються в личинок, які, як паразити, повинні інфікувати рибу, щоб дозріти. Личинки прикріплюються до зябер і плавників і ростуть під шкірою риби, зрештою відпадаючи, щоб утворити нові молюскові ліжка.Ці нові викопні свідчення демонструють, що ця складна репродуктивна стратегія вже еволюціонувала в ранній крейді, говорить Олександра Скавіна, експерт з викопних двостулкових молюсків в Університеті Варшави.Цікавий фактДослідження показало, що молюски є важливими компонентами сучасних прісноводних екосистем, і їх зникнення може сигналізувати про глобальну екологічну кризу.

Наступного разу, коли ви будете готувати собі смузі з ягід, можливо, варто утриматися від додавання банана.Хоча він багатий калієм і робить напій смачним і кремовим, він може впливати на поживну цінність вашого фруктового напою.Згідно з дослідженням з Університету Каліфорнії в Дейвісі, в бананах є речовини, які можуть переважати антиоксиданти в ягодах.Ці антиоксиданти називаються флавонолами. Вони містяться в рослинних продуктах, таких як ягоди, чай, какао, яблука, груші та персики, і багато з нас не отримують їх достатньо в своєму раціоні.Коли людина споживає їжу, багатий на флавоноли, ці сполуки швидко всмоктуються в кров, де вони обробляються.Отримані метаболіти пов'язані з такими перевагами, як покращення серцево-судинного здоров'я та когнітивних функцій.Але експерименти показують, що коли до ягодового міксу додається лише один банан, ці метаболіти не так вже й численні.У контрольованому сліпому дослідженні, опублікованому в журналі Food and Function у 2023 році, дослідники з UCD дали невеликій групі з восьми учасників або смузі з ягодами, багатими на флавоноли, або просту капсулу з флавонолами.Тести пізніше показали підвищення рівня метаболітів флавонолів у їхній крові.Однак, коли волонтери споживали смузі з бананом і ягодами, метаболіти в їхній крові були на 84 відсотки нижчими, ніж після чистої дози флавонолу.«Ми були дійсно здивовані, коли побачили, як швидко додавання одного банана зменшило рівень флавонолів у смузі та рівень флавонолів, які всмоктуються в організм», — сказав дієтолог Хав'єр Оттавіані з UCD.«Це підкреслює, як приготування їжі та комбінації можуть впливати на всмоктування дієтичних сполук у продуктах». Причина, чому банани мають цей ефект на флавоноли, ймовірно, пов'язана з ферментом, званим поліфенол оксидазою (PPO), який бере участь в окислювальному процесі, що робить банани коричневими, коли їх очищають.Коли банан-ягідний смузі з високим PPO залишався при кімнатній температурі, дослідники виявили, що він містив менше флавонолів, ніж чистий ягодний смузі через годину.Однак, коли PPO в бананах було інгібовано, флавоноли зберігалися.Це свідчить про те, що PPO може обмежувати доступність флавонолів перед їх потраплянням в організм людини.Щоб перевірити, чи можуть банани «нейтралізувати» антиоксиданти в шлунку, дослідники попросили 11 учасників спожити два окремі напої одночасно: банановий напій і ягодний напій.Це заважало PPO взаємодіяти з флавонолами перед вживанням. Проте дослідники виявили, що метаболіти флавонолів не були так присутні в крові учасників після вживання двох смузі окремо, у порівнянні з тим, коли вони не пили банановий напій.Дослідження проводилося лише серед невеликої кількості чоловіків; проте дослідники з UCD вважають, що їхні початкові висновки заслуговують на подальшу наукову увагу.«Це дослідження підкреслює, що потрібно враховувати не лише типи фруктів і овочів, а й те, як їх готують, зберігають і споживають як частину регулярного харчування, щоб максимізувати їх потенціал для підтримки здоров'я», — підсумували дослідники.Дослідження було опубліковане в Food and Function.Цікавий фактБанани є одним з найбільш споживаних фруктів у світі, і їх популярність зростає завдяки їхній доступності та поживній цінності.

Важка автоімунна хвороба, відома як невромієліт оптика (NMO), отримала новий метод лікування.Без лікування NMO може призвести до серйозної інвалідності, оскільки антитіла (AQP4-IgG) знищують астроцити, які є підтримуючими клітинами в мозку та спинному мозку.Існують терапії для управління цим станом, але вони дорогі, не завжди ефективні і мають свої ризики – рецидиви є звичайним явищем.На допомогу прийшла алогенна трансплантація гемопоетичних клітин (alloHCT), яка показала надзвичайно позитивні результати у лікуванні двох пацієнтів, як повідомили дослідники з IRCCS San Raffaele Scientific Institute в Італії.Цей метод використовує стовбурові клітини донора, які вводяться для перезавантаження імунної системи пацієнта, щоб вона перестала боротися сама з собою.Обидва пацієнти були 28 років, коли їх лікували, і результати вражаючі.Протягом більше 15 років спостереження обидва пацієнти залишалися без рецидивів без постійної імуносупресії, з покращеною якістю життя та зникненням антитіл, що викликають захворювання.Чоловік покращив свою неврологічну функцію і став батьком двох дітей після лікування. Він тепер "повернувся до нормального життя", за словами дослідників.Хоча зміни у жінки не були такими драматичними, вона досягла "доброї якості життя" без потреби в подальшому лікуванні. Вона також змогла відновити часткову функцію рук.Дослідження показує, що якщо все зробити обережно, цей метод може подолати руйнівний вплив невромієліту оптики. Важливо зазначити, що ці пацієнти були обрані, оскільки попередні методи лікування не спрацювали.Цікавий фактМетод алогенної трансплантації гемопоетичних клітин раніше використовувався для лікування таких захворювань, як рак та серпоподібноклітинна анемія.

Імунна система людини має вражаючу здатність боротися з раковими клітинами. Однією з перших ліній захисту є спеціалізована біла кров'яна клітина, відома як макрофаг.Її назва походить від грецьких слів, що означають "великий" і "їстиме", і, як випливає з назви, цей тип клітини має сильний апетит до раку.Макрофаги можуть навіть сигналізувати про небезпеку зсередини пухлин, активуючи інші імунні клітини, такі як Т-клітини.Вони є чудовою метою для досліджень раку, але до цього часу терапії наступного покоління в основному не змогли розкрити їх справжній потенціал.Команда, очолювана вченими з університету Південної Каліфорнії, можливо, нарешті знайшла ключ.Вони тепер можуть генетично модифікувати клітини, які в кінцевому підсумку дають початок макрофагам у лабораторії, або клітини-попередники макрофагів.Ці клітини не є стовбуровими, але це клітини, які формують стовбурові клітини, і, здається, вони мають суперсилу: вони можуть безкінечно копіювати самі себе."Переважна думка була, що довгострокове самовідновлення в кров'яній системі є переважно властивістю стовбурових клітин, які можуть генерувати будь-який тип кров'яної або імунної клітини", - пояснює біолог Ці-Лонг Їн з USC."Ми виявили, що за правильних умов [попередники] також можуть самовідновлюватися, активно ділячись, зберігаючи свою ідентичність і здатність виробляти функціональні імунні клітини".Це дає нам масштабовану основу для розробки клітинних терапій для раку, інфекційних захворювань і, можливо, багатьох інших станів.CAR-T - це відома і революційна терапія раку, яка вимагає взяття Т-клітин пацієнта, їх генетичної модифікації для кращої боротьби з раком, а потім введення назад у кровообіг.Досі версії CAR-T показали вражаючий успіх, значно подовжуючи життя пацієнтів у клінічних випробуваннях.Але, хоча вони найкраще працюють для раку в крові, вони не так добре діють проти солідних пухлин.Зазвичай макрофаги є найбільш численними імунними клітинами в раковій масі, але їх важче модифікувати в лабораторії.Ці білі кров'яні клітини також виявилися важкими для вирощування поза людським тілом, часто не здатними досягти необхідних рівнів.Більше того, їх важко заморожувати і зберігати в довгостроковій перспективі.Але надія на терапію, подібну до CAR-M, яка є схожою на CAR-T, але з макрофагами замість Т-клітин, ще не втрачена.Клітини-попередники макрофагів, відомі як гранулоцитарно-монопоетичні попередники (GMP), можуть стати ключем до успіху.Використовуючи GMP мишей і людей, Їн і колеги з'ясували, що потрібно цим клітинам для росту, годувавши їх складною сумішшю хімікатів на дуже специфічних етапах.Сподіваємося, що це безмежне постачання GMP тепер можна використовувати для майбутніх імунотерапій раку.У лабораторії модифіковані GMP генерували потужні CAR-M.Коли ці лабораторно вирощені GMP були введені в мишей з раком крові та солідними пухлинами, дослідники виявили, що клітини-попередники генерували стабільне постачання макрофагів та інших імунних клітин.На відміну від введених макрофагів, ці GMP розповсюджувалися по всьому тілу гризунів і зупиняли прогресування раку в крові та солідних пухлинах."Цей метод розширення та інженерії GMP відкриває двері для численних трансляційних застосувань, подібно до розширення та інженерії Т-клітин", - говорить біолог і співпрацівник Раві Маджетті з університету Стенфорда."Ми вже продемонстрували інженерію цих клітин для виконання кількох потужних функцій, і ще багато чого потрібно дослідити".Протягом багатьох років вчені намагалися визначити, які Т-клітини найкраще підходять для модифікації для терапій CAR-T. Однак це нове дослідження свідчить про те, що націлювання на попередники імунних клітин може бути потенційно кращим шляхом до успіху, охоплюючи більше аспектів одночасно."Наше дослідження свідчить про те, що майбутнє імунотерапії може залежати не лише від розробки кращих CAR-рецепторів, але й від вибору правильного етапу розвитку клітини", - підсумовує Їн.Цікавий фактМакрофаги можуть не лише знищувати ракові клітини, але й допомагати регулювати імунну відповідь, що робить їх важливими для лікування не лише раку, а й інших захворювань.

Цього тижня в науці: вірусна сенсація повернулася, підтверджено гігантські розміри морського монстра, у Єллоустоні з'явився новий гейзер та багато іншого!Перш за все: 'Ніл тюлень' повернувся, щоб навести хаос у містах Тасманії, де він вперше здобув популярність в Інтернеті. Він повернувся і став більшим, ніж будь-коли – як за розміром, так і за кількістю підписників.Також цього тижня:Тінь в еволюції, яка може допомогти нам боротися зі старіннямЗнову знайдені викопні мегалодона, що підтверджують його розміриНедоліки поширеної стратегії профілактики ракуМенопауза не є завершенням для яєчниківУ Єллоустоні раптово з'явився новий гейзерЧитати далі, і не забудьте переглянути наше відео нижче!Наукова причина, чому улюблений тюлень Австралії постійно руйнує дорожні конусиЙого звуть Ніл тюлень, і цього року він став абсолютно величезним - як за розміром, так і за популярністю.У разі, якщо ви не бачили вірусних відео, Ніл - це п'ятирічний південний слонячий тюлень (Mirounga leonina), який щороку повертається на пляжі Гобарта, австралійського столиці, щоб скинути свою шкіру.Цього року, однак, Ніл має пляжне тіло більше, ніж будь-коли. З кожним додатковим шматком жиру, тюлень, здається, набирає все більше шанувальників, з 1.4 мільйона підписників у TikTok.Коли він був молодим, Ніл був лише висотою дорожнього конуса.Тепер він може знищити один… і робить це регулярно.Тінь в еволюції, яка пояснює, чому довге життя має свою цінуНаселення світу змінюється. Ми живемо довше, ніж будь-коли раніше, з літніми людьми, які займають більшу частину населення планети.І все ж ці додаткові роки не завжди проходять у доброму здоров'ї.Отже, як ці зміни взаємодіють з тим, що ми знаємо про генетику та еволюцію? Як старість – відносно нове поняття в історії Homo sapiens – може змінити наш вид?І чи є зв'язок між старінням і погіршенням здоров'я неминучим?Щоб спробувати відповісти на ці питання, еволюційні генетики Хандан Меліке Дьонерташ і Лінда Партридж переглянули кілька великих сучасних генетичних наборів даних, щоб перевірити ідею, яка існує з середини 20-го століття: 'тінь відбору'.Жахливий справжній розмір мегалодона підтверджено знову знайденим викопнимУ 1978 році палеонтологи були вражені, коли вони виявили близько 20 хребців від одного мегалодона, включаючи один, який, завширшки 23 сантиметри, був більшим за будь-який хребет мегалодона, знайдений раніше чи пізніше.Цей хребет став основою для оцінок максимального розміру гігантської акули (Otodus megalodon), що свідчить про величезного монстра, який тероризував моря неогену.Ці залишки були знову знайдені та переаналізовані в новому дослідженні, підтверджуючи попередні висновки про мегалодона та розкриваючи нову інформацію про його спосіб життя.Мікробіом кишечника може залишатися порушеним більше десяти років після видалення поліпаТехніка, яка зазвичай використовується для запобігання раку, можливо, не є такою ефективною, як ми думали – і нове дослідження може знайти причину цього.Виявляється, що трильйони мікробів, які живуть у вашому кишечнику, можуть бути винні.Дослідження показує, що мікробіом кишечника може залишатися порушеним протягом десятиліть після звичайної процедури, що підвищує ризик раку.Яєчники, здається, розвивають неймовірну другу роль після менопаузиМи всі чули про менопаузу: нібито термінальний момент для жіночої репродуктивної системи, коли яєчники перестають вивільняти яйця.Але репродуктивний біолог Франческа Дункан не задовольняється цим спрощеним уявленням про відставку яєчників.Вона намагається зрозуміти, чим займаються яєчники, коли перестають виробляти яйця. Виявляється, це більше схоже на зміну кар'єри, ніж на відставку.Дивний киплячий отвір з'явився нізвідки в ЄллоустоніУ Єллоустонському національному парку з'явилася кипляча яма – всього через два дні після того, як вчені ходили по тому ж місцю.Місце, де вони стояли, було замінено сірим ямкою розміром з невеликий басейн, що шипить і гупає з киплячою водою.Дивна частина? Ніхто не бачив, як це сталося.Нова яма з'явилася в басейні Біскіт між 14 і 16 червня – незабаром після того, як район був потрясений невеликим гідротермальним вибухом 13 червня.Цікавий фактНіл тюлень став настільки популярним, що його відео в TikTok набрали понад 1.4 мільйона підписників, що робить його одним з найвідоміших тюленів у світі!