Тенісист може описати, як м'яч, здається, сповільнюється перед ударом. Музикант може відчувати, що час проходить інакше, коли він поглинений виконанням. Дослідники вивчають, чи допомагає підготовка до руху формувати ці зміни у нашому сприйнятті часу.Один із способів дізнатися це — запитати людей, як довго світло залишається включеним. Світло може бути видимим протягом певного часу, але оцінка його тривалості може змінюватися, особливо під час підготовки до досягнення цілі.Дослідження, опубліковане в iScience, показало, що ця зміна може розвиватися з практикою. Коли учасники повторювали завдання досягнення, вони ставали швидшими у початку руху. Поряд з цим покращенням, вони все більше оцінювали короткі світлові сигнали, показані перед рухом, як такі, що тривають довше.«Ефект був значним: учасники сприймали стимули як такі, що тривають на 25% довше, ніж референтна тривалість, що є суттєвим спотворенням за ілюзорними стандартами», — розповів когнітивний нейробіолог Нікола Бінетті з Університету Риму Тор Вергата.Раніше отримані дані, що пов'язують рух і час, дали команді підстави очікувати, що практика руху змінить оцінки тривалості. Але практика не наблизила ці оцінки до референтних.«Ми не очікували, що практика посилить спотворення, а не зменшить його», — зазначив Бінетті.Команда залучила 40 праворуких дорослих, щоб вони досягали цілей, показаних на екрані. Половина досягала ліворуч або праворуч, тоді як інша половина досягала ближньої або більш віддаленої цілі.Учасники рухали своїм правим вказівним пальцем по поверхні під екраном, що приховувало їхню руку від зору. Сигнал звукового сигналу сповіщав, коли рухатися. Після кожної спроби екран показував, де приземлився їхній палець.Вони також виконували друге завдання. Перед рухом вони спостерігали, як коло коротко світиться. Після руху вони оцінювали, чи залишалося воно освітленим довше або коротше, ніж референтна тривалість 0,84 секунди, яку вони дізналися заздалегідь.У деяких випробуваннях ціль з'являлася заздалегідь, дозволяючи учасникам підготуватися до досягнення, чекаючи сигналу. В інших випадках її місцезнаходження розкривалося лише тоді, коли звучав сигнал. Окремий умовний тестував оцінки тривалості без досягнення.Знання місцезнаходження цілі заздалегідь робило світло, в середньому, здаватися таким, що триває довше, ніж в обох інших умовах.Більш чіткий зв'язок виник під час повторних спроб. Учасники поступово почали рухатися раніше після сигналу і все більше оцінювали світло як таке, що триває довше.Прискорення було найбільш вираженим, коли учасники повинні були чекати, поки сигнал сповістить про місцезнаходження цілі, але ці два зміни супроводжували один одного в обох умовах.Люди, у яких ініціація руху покращилася більше, також, як правило, показували більше збільшення сприйнятої тривалості. Як точно приземлився їхній палець не пояснювало загальне зміщення.«В певному сенсі, наш мозок використовує момент, коли ми маємо намір діяти, як орієнтир для оцінки того, як довго тривають речі навколо нас», — пояснив Бінетті.Дослідники також вивчили електричну активність мозку, використовуючи електроди, розміщені на шкірі голови, техніку, відому як електроенцефалографія (ЕЕГ).Їхній аналіз пов'язав змінені оцінки тривалості з активністю під час двох етапів: коли світло було видимим і його тривалість оброблялася, і після того, як воно зникло, коли ця інформація використовувалася для формування оцінки.На першому етапі відповідні патерни активності були пов'язані з плануванням конкретного руху. Після цього, у групі, яка досягала ліворуч або праворуч, патерни відображали більш широке залучення в підготовку до руху. Схожий тренд у групі близько-далеко не досяг статистичної значущості.Попередні дослідження вивчали зв'язки між рухомими процесами мозку та сприйняттям часу. Нове дослідження додає погляд на те, як ця взаємозв'язок розвивається з практикою.Бінетті зазначив, що подібні механізми можуть відігравати роль у вмінні, такому як спорт і музика. Однак ці види діяльності не були безпосередньо протестовані в цьому дослідженні.Дослідження не може довести, що швидша підготовка викликає розширення часу. Мотивація, очікування винагороди або інші зміни під час практики можуть сприяти обом. Аналіз ЕЕГ також середньо підраховував випробування, що заважало дослідникам відстежувати, як відповідна активність мозку змінювалася з кожним повторенням.Проте результати все ж свідчать про те, що навіть проста оцінка тривалості може бути переплетена з майбутньою дією. Коли ми стаємо більш готовими до руху, короткі події, які ми бачимо заздалегідь, можуть здаватися довшими.Дослідження було опубліковане в iScience.Цікавий фактДослідження показало, що сприйняття часу може змінюватися в залежності від підготовки до руху, що може мати значення для спортсменів та музикантів.

Запам'ятати все, що ви їли минулого тижня, може бути важко, але ваша кров може зберігати власний запис: сліди того, як ваше тіло обробляло ці страви.Вчені виявили, що кров'яний підпис, пов'язаний із середземноморським харчуванням, пов'язаний зі зниженням ризику смерті через кілька років. У дослідженні, в якому взяли участь 14 584 людини в Іспанії та США, групи з вищими показниками підпису мали нижчий ризик смерті під час спостереження.Дослідження, в якому брали участь вчені з Університету Наварри, Гарвардської школи громадського здоров'я Т.Х. Чана та інших установ, пропонує спосіб вивчення дієти без покладання на те, що люди пам'ятають про своє харчування.Середземноморське харчування акцентує увагу на овочах, фруктах, бобових, горіхах, рибі та оливковій олії, обмежуючи червоне та оброблене м'ясо. Цей стиль харчування пов'язаний з різними перевагами для здоров'я, але вимірювання того, наскільки близько людина дотримується його, зазвичай передбачає використання дієтичних анкет."Анкети залежать від того, що люди пам'ятають і повідомляють, тому вони схильні до помилок", - сказала епідеміолог Університету Наварри Естефанія Толедо.Коли організм обробляє їжу, він виробляє або перетворює невеликі молекули, звані метаболітами. Вони можуть нести інформацію про те, що ми їмо, і як наше тіло реагує на це.Дослідники вивчили патерн з 67 метаболітів, переважно ліпідів (молекул, пов'язаних з жирами). Розроблений у 2020 році, цей підпис раніше був пов'язаний з дотриманням середземноморської дієти та ризиком серцево-судинних захворювань. Нове дослідження вивчало його зв'язок з довгостроковою смертністю.Багато з цих жирів відображають основні продукти дієти. У попередніх дослідженнях деякі з них тісно пов'язувалися з вживанням оливкової олії, тоді як інші - з довгими жирними кислотами, які містяться в горіхах і рибі.Команда почала з аналізу зразків крові, взятих у 1 880 учасників під час вступу до іспанського дієтичного випробування під назвою PREDIMED. Це були літні люди, які не мали серцево-судинних захворювань на момент вступу, але мали високий ризик їх розвитку.Протягом приблизно 13 років спостереження люди з найвищими третинами показників підпису мали на 23 відсотки нижчий ризик смерті, ніж ті, хто був у найнижчій третині, з урахуванням таких факторів, як вік, куріння, індекс маси тіла та наявні захворювання.Дослідники також проаналізували дані з 12 704 учасників трьох тривалих досліджень у США, які спостерігалися в середньому протягом 25 років.Знову з'явилася асоціація: учасники з найвищими п'ятими показниками підпису мали на 23 відсотки нижчий ризик смерті, ніж ті, хто був у найнижчій п'ятій.У іспанській групі асоціація залишалася в основному незмінною після врахування самозвітної дотриманості середземноморської дієти. Толедо пояснила, що підпис може також відображати, як кожне тіло засвоює та обробляє їжу.Автори пропонують, що такий аналіз крові може в майбутньому допомогти лікарям виявити людей, які можуть отримати найбільшу вигоду від зміни свого харчування.Однак результати не можуть сказати, скільки років залишилося людині."Це вказує на різницю в ризику між групами, а не на тривалість життя окремої особи", - сказала Толедо.Хоча PREDIMED був рандомізованим дієтичним випробуванням, цей аналіз кров'яного підпису та смертності був спостережувальним, порівнюючи існуючі показники людей з тим, що сталося з ними пізніше. Це не може встановити, що підвищення показника підпису у когось продовжить їхнє життя.Показники, виміряні на початку випробування та через рік, а також їх середнє значення, були пов'язані зі смертністю, тоді як зміни підпису протягом першого року втручання не були.Знайдені результати свідчать про те, що підпис може відображати довгострокові звички харчування та метаболічне здоров'я, хоча невідомо, чи одного року достатньо, щоб зафіксувати ефекти змін у харчуванні.Перед тим, як цей підхід міг стати рутинним аналізом крові, його потрібно буде протестувати на більш різноманітних популяціях, включаючи людей різного віку та стану здоров'я.Учасники з США були медичними працівниками, "які в основному білі та відносно здорові", - сказала Толедо.Дослідникам також потрібно буде показати, що підпис покращує прогнозування ризику понад встановлені фактори ризику.Дослідження було опубліковано в Американському журналі клінічного харчування.Цікавий фактСередземноморська дієта вважається однією з найздоровіших у світі, і її дотримання може знизити ризик серцево-судинних захворювань.

У зв'язку з рекордною спекою, яка порушує роботу, перевантажує лікарні та забирає тисячі життів по всьому світу, міжнародні експерти закликають офіційно визнати зміну клімату глобальною загрозою для здоров'я. Це стало частиною звіту The Lancet про здоров'я та зміни клімату за 2026 рік.Звіт показує, що ризики та шкода, пов'язані з екстремальною спекою та посухами, продовжують зростати швидше, ніж заходи з боротьби з кліматичними змінами, незважаючи на зростаючі інвестиції в перехід від викопного пального за останнє десятиліття.Експерт з кліматичного здоров'я Марина Романелло, виконавчий директор The Lancet Countdown, зазначає: "Швидкість зростання багатьох загроз для здоров'я, пов'язаних з кліматом, прискорюється, тоді як смертність від спеки, пов'язана зі зміною клімату, досягла рекордних показників, а економічні втрати найбільше вражають вразливі сектори та громади".У 2023 році 71,5% смертей від спеки у світі можна віднести до зміни клімату. Загальна кількість становила 710 000; якби не зміна клімату, ця цифра була б близько 200 000.Цікавий фактЗгідно з дослідженнями, до 2040 року найбільші нафтові та газові компанії світу планують перевищити виробництво викопного пального на 150% від того, що потрібно для утримання глобального потепління нижче 1,5°C.

Щороку, сотні метрів під водою в холодних, темних водах південно-східної Австралії, відбувається дивовижне скупчення.Навколо самотньої гори на південь від Тасманії, відомої як Patience Seamount, мільйони вугрів збираються, перетворюючи зазвичай тиху ділянку глибокого моря на киплячу масу звивистих тіл.(CSIRO)Ці глибоководні істоти – вугрі плетеного типу (Diastobranchus capensis), і вчені вважають, що вони збираються для однієї з найважливіших подій у своєму житті – розмноження.Дослідження, проведене морським вченим Беном Сколдингом з австралійської CSIRO, вперше кількісно оцінює вражаючий масштаб цього загадкового скупчення.На піку скупчення, за оцінками Сколдинга та його колег, кількість вугрів може досягати 2,8 мільйона, загальна вага яких перевищує 3500 метричних тонн.Проте залишається одне велике питання: чому вугрі обирають саме цю гору з усіх подібних, що знаходяться поблизу?"Це одне з найбільших невідповідей", – сказав Сколдинг."Patience – це одна з близько 120 підводних гір у морських парках Huon і Tasman Fracture на південь від Тасманії, і хоча сусідні підводні гори мають подібну глибину та широкі екологічні характеристики, вони не підтримують таке ж скупчення вугрів."На даний момент у нас є кілька хороших гіпотез, але ми ще не маємо остаточної відповіді".(CSIRO)Вивчення справжнього масштабу щорічного скупчення вугрів плетеного типу на Patience Seamount – це робота десятиліть.Незвичайні кількості вугрів у цій області повідомлялися комерційними рибалками з принаймні 1980-х і 1990-х років, але лише в 2007 році глибоководна камера змогла зафіксувати це надзвичайне скупчення на плівку.Ця підводна гора знаходиться в межах морського парку Huon, створеного в 2007 році як розширення попереднього морського резерву, створеного в 1999 році для захисту крихких глибоководних екосистем регіону.У рамках експедиції 2007 року для обстеження морського дна та морського життя в і навколо морського парку, вчені CSIRO тягнули камеру за дослідницьким судном, щоб побачити, що вони можуть побачити.У контексті ведмедя, однак, вони побачили набагато більше, ніж іншу сторону гори.У постійній темряві глибоко під водою, водяний стовп кипів вуграми.Подальші обстеження пролили більше світла. Вугрі населяють підводну гору протягом року, але їх кількість досягає піку в південні осінні місяці, з березня по травень. Вугрі, спіймані під час цього піку, виявилися в передовому стані розмноження – як чоловічі, так і жіночі – що свідчить про репродуктивну причину для цього скупчення вугрів.Це, безсумнівно, вражаюче."Хоча підводні гори добре відомі як гарячі точки, де риби можуть скупчуватися, незвично знаходити мільйони риб, зосереджених навколо однієї особливості. Patience Seamount сама по собі відносно мала, займаючи лише близько 2 квадратних кілометрів, але вона постійно підтримує величезне сезонне скупчення протягом багатьох місяців", – сказав Сколдинг."Спостерігати таку велику біомасу, зосереджену на такій маленькій підводній особливості, рідкість, і масштаб, стійкість та ймовірна репродуктивна природа цього скупчення роблять його одним з найвидатніших скупчень риб, задокументованих у глибокому океані".Але спостерігати за надзвичайним скупченням вугрів – це одне, а визначити, скільки їх насправді, – зовсім інше.У дослідженні 2021 року про скупчення використовувалися гідроакустичні вимірювання та підрахунки вугрів на камеру, щоб оцінити, що десятки тисяч вугрів могли бути присутніми під час скупчення в квітні 2015 року.Сколдинг та його колеги хотіли вирішити це питання з наміром і точністю."Ніхто не знав, наскільки велике це скупчення, як довго воно тривало, або скільки вугрів насправді було залучено", – сказав він. "Однією з основних цілей нашого дослідження було відповісти на ці питання".З 2023 по 2025 роки дослідники провели серію обстежень навколо Patience Seamount, використовуючи сонар для картографування величезних концентрацій риб у воді.Але була одна ускладненість. Вугрі плетеного типу не є єдиними рибами, які збираються навколо Patience Seamount. Оранжеві рибки (Hoplostethus atlanticus) також скупчуються там, і сонар сам по собі не може розрізнити між ними.Тому команда поєднала свої акустичні вимірювання з підводними відеозаписами, що дозволило їм визначити, скільки кожен вид вносить у сигнал сонару.Їхні результати виявили скупчення вражаючих пропорцій. У найбільшому скупченні воно простягалося приблизно на 3 кілометри в довжину, 2 кілометри в ширину та 150 метрів над морським дном (1,9 милі в довжину, 1,2 милі в ширину та 492 фути в висоту).(CSIRO)Дослідники оцінили, що біомаса вугрів плетеного типу зросла з приблизно 750 метричних тонн у березні до понад 3500 метричних тонн у травні."Саме розмір був вражаючим. Оцінка, що може бути до 2,8 мільйона вугрів і більше 3500 тонн біомаси, зосередженої навколо однієї підводної гори, дійсно підкреслює, наскільки надзвичайною є Patience Seamount", – сказав Сколдинг.І, зазначив він, поєднуючи свої нові дані з попередніми обстеженнями, дослідники змогли задокументувати присутність скупчення з грудня по серпень."Найбільше мене здивувало те, що скупчення було настільки стійким. Ми знали, що воно існує, але не очікували, що воно буде присутнім так довго протягом року".Склад скупчення також змінюється протягом року. В деякі часи оранжеві рибки складають значну частину риб; в інших – вугрі плетеного типу переважають.Обидва види, здається, навіть віддають перевагу різним частинам гори. Оранжеві рибки, як правило, збираються навколо крутіших верхніх схилів, тоді як вугрі плетеного типу віддають перевагу глибшій, рівній місцевості навколо її основи.Що робить Patience Seamount настільки привабливим для вугрів, однак, залишається незрозумілим. Одна з можливостей, зазначили дослідники, – це її близькість до континентального шельфу, що може впливати на рух риб або течії, що проходять навколо гори.Незалежно від причини, це скупчення підкреслює важливість захисту цих віддалених глибоководних середовищ.(Scoulding et al., R. Soc. Open Sci., 2026)Patience Seamount колись піддавалася дну тралення, але вчені зараз бачать обнадійливі ознаки відновлення, включаючи відновлення популяцій оранжевих рибок і повернення живих коралів до раніше оброблених районів.І ще багато чого потрібно дізнатися про самих вугрів. Сколдинг та його команда знайшли додаткові докази того, що вони збираються для розмноження, включаючи самок, що несуть розвинені яйця, і з порожніми животами.Це внесло несподівану складність у дослідження. Вугрі можуть перестати їсти, готуючись до нересту – а вугор, який не голодний, навряд чи візьме наживку. Серед звивистої маси вугрів глибоко під їхнім човном дослідники змогли спіймати лише семеро.І їм ще потрібно встановити, коли і де відбувається нерест.Розуміння цього процесу – і як скупчення змінюється з року в рік – може допомогти вченим визначити, що потрібно цим захоплюючим тваринам для виживання."Оскільки скупчення відбувається в межах захищеного морського парку, це дає рідкісну можливість відвідувати це місце кожні кілька років і спостерігати, як популяція змінюється з часом", – сказав Сколдинг."Якщо екосистема продовжить відновлюватися після історичних риболовних впливів, ми можемо спостерігати подальше збільшення розміру скупчення".Дослідження було опубліковано в Royal Society Open Science.Цікавий фактВугрі плетеного типу можуть досягати довжини до 2 метрів і важити до 20 кг.

KTM X-Bow GT-XR отримує більше потужності, покращену аеродинаміку та кілька нових зручностей у салоні, оскільки австрійський виробник спортивних автомобілів починає нову главу під бельгійським керівництвом.Це перше оновлення з моменту зміни власності минулого року, з новим пакетом продуктивності Factory 600 та аеродинамічним комплектом Evo, які є основними змінами.Нове керівництво для спортивного бізнесу KTMФінансова реорганізація KTM призвела до продажу його спортивного підрозділу бельгійському інвестиційному консорціуму, до якого входить родина де Мевіус. Транзакція була завершена в жовтні 2025 року, з виробництвом, що залишилося в Граці, а KTM продовжує ліцензувати назву X-Bow.Гонщик ралі Гійом де Мевіус є одним з інвесторів, що стоять за бізнесом, що надає проекту безпосередній зв'язок з автоспортом. Бізнес родини також включає частку в пивоварному гіганті AB InBev.Для GT-XR ця нова глава починається з оновлень, спрямованих на те, щоб зробити його швидшим і зручнішим у використанні.Пакет Factory 600 підвищує потужність до 592 к.с.Пакет Factory 600 підвищує потужність п'ятициліндрового турбованого двигуна об'ємом 2,5 літра, що постачається від Audi, до 592 к.с. (441 кВт), що є збільшенням на 99 к.с. (74 кВт).Оновлений впускний колектор, турбокомпресор та інтеркулер забезпечують додаткову потужність, що дає легкому GT-XR суттєвий приріст продуктивності.Це також наближає дорожній автомобіль до потужності, про яку говорили, коли проект KTM X-Bow GT2 вперше з'явився.Комплект Evo Aero додає більше впливу автоспортуGT-XR вже має очевидні корені автоспорту, але новий пакет Evo ще більше підкреслює його зовнішній вигляд, наближаючи його до гонкового GT2.Зміни включають більш виражений передній сплітер, додаткові канарди та нові вентиляційні отвори в крилах. Комплект запозичує аеродинамічну обробку гоночного автомобіля, надаючи покупцям більш агресивну альтернативу стандартному кузову.Отримання серйозної продуктивності з X-Bow не є новою ідеєю, оскільки попередні проекти, такі як X-Bow GT, демонстрували це.Apple CarPlay та Android Auto в салоніОновлення не обмежуються лише потужністю та аеродинамікою. Усі X-Bow тепер отримують 7-дюймовий інформаційний дисплей з Apple CarPlay та Android Auto, що полегшує доступ до навігації та музики на дорозі.Звичайні складані бічні дзеркала також стають стандартними, тоді як камера для заднього виду переходить до списку опцій.Тепер покупці можуть також вибрати вихлопну систему Capristo, що додає ще один варіант для тих, хто хоче більше характеру від п'ятициліндрового двигуна.У сукупності зміни надають GT-XR більше можливостей для персоналізації, незалежно від того, чи є пріоритетом додаткова продуктивність, більш виражений гоночний вигляд або зручність у повсякденному використанні.Цікавий фактKTM X-Bow став першим легальним на дорогах автомобілем, який отримав сертифікацію для використання на треку в Європі.

Три тижні впливу пестициду призвели до того, що лабораторні миші почали рухатися повільно і мали проблеми з балансом.Вчені використовували цю хімію для вивчення деяких проблем з рухом, які спостерігаються при хворобі Паркінсона. Але після закінчення впливу, ці проблеми почали зникати.Без отримання лікування для відновлення симптомів, миші поступово покращилися. Наприкінці року вони виконували рухові тести так само, як і контрольні миші того ж віку.Нейробіолог Сюелін Лоу з Медичного коледжу Вісконсину зазначив, що відновлення цих симптомів, схожих на хворобу Паркінсона, було "повністю несподіваним".У дослідженні, опублікованому в iScience, Лоу та його колеги, клітинний біолог Принс Джоші та фізіолог Фан Фан, досліджували, що сталося через деякий час після закінчення впливу пестициду ротенону.Хвороба Паркінсона пошкоджує клітини, які виробляють дофамін, хімічну речовину, що допомагає контролювати рух. Ротенон відтворює деякі ознаки хвороби у тварин, порушуючи роботу маленьких енергетичних структур у клітинах, званих мітохондріями.Вплив ротенону та деяких інших пестицидів також асоціюється з підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона у людей. Однак ці асоціації не встановлюють причинно-наслідковий зв'язок.Більшість експериментів з використанням моделей ротенону зосереджені на ранніх ефектах.Дослідники щодня вводили молодим самцям мишей ротенон протягом 21 дня. Контрольні миші отримували таку ж ін'єкцію без токсину.Протягом чотирьох тижнів після початку експерименту, миші, які зазнали впливу, проходили коротші відстані, рухалися повільніше і мали проблеми з балансом. Вони також проводили менше часу, досліджуючи відкриті, незахищені частини піднятого лабіринту, що є показником тривожної поведінки.Дослідження показало, що через деякий час ситуація почала змінюватися.У тесті на рухливість у відкритому полі, миші, які зазнали впливу, досягли рівня контрольних груп приблизно через чотири місяці. Через сім місяців їхні результати в тесті на баланс більше не відрізнялися від контрольних. Через 12 місяців групи також показали подібні результати в тестах на тривожність.Тканина мозку дала можливу підказку. Дослідники вивчили рухову область середнього мозку, звану субстанція нігра парс компактна.Вони виявили клітини, що виробляють дофамін, використовуючи фермент, необхідний для його виробництва, званий тирозин-гідроксилазою (TH). На початку після впливу кількість і щільність клітин, які можна було виявити за цим маркером, були приблизно на 40 відсотків нижчими у мишей, які зазнали впливу.Однак другий маркер, який позначає нейрони більш широко, показав, що загальна щільність нейронів зберігалася."Наші результати свідчать про те, що вони просто втрачають свою ідентичність", - сказав Лоу.Деякі виживші клітини могли виробляти занадто мало TH, щоб їх можна було ідентифікувати як дофамінергічні нейрони. Їхня відсутність у підрахунку TH-позитивних клітин не свідчила про те, що вони загинули.Через 12 місяців підрахунки та щільність TH-позитивних клітин були порівнянні між групами, хоча сигнал ферменту залишався слабшим у мишей, які зазнали впливу.Старіння ускладнювало це порівняння. Контрольні миші, які були досліджені через 12 місяців, мали приблизно на 45 відсотків нижчу щільність TH-позитивних клітин, ніж контрольні, які були досліджені раніше. У мишей, які зазнали впливу, ця щільність змінилася незначно між двома вимірюваннями. Лоу зазначив, що причина цієї різниці невідома.Ці вимірювання тканини були отримані від різних тварин у кожний момент часу. Обидві групи також знижували свої результати в тестах на баланс з віком, тому відповідність старших контрольних груп не означала повернення до їх молодшого стану.Лоу пояснив, що відновлення, ймовірно, відображає як кращу функцію у залишкових дофамінергічних нейронах, так і їхню стійкість до вікових втрат. Відокремити ці внески важко, оскільки методи не могли відстежувати окремі нейрони з часом.Механізм відновлення неясний. Лоу зазначив, що варто дослідити можливості, такі як зростання нових гілок у виживших нейронах, корекції в їхніх з'єднаннях і зміни, що пов'язують клітинний метаболізм з активністю генів. Команда зараз вивчає, що сприяє цій стійкості.Інші вчені тестували експериментальну комбінацію ліків для симптомів, схожих на хворобу Паркінсона у мишей. Тут поведінкові відмінності вирішилися без такого втручання.Вивчалися лише самці мишей, з трьома до восьми тваринами в групах у 12-місячних аналізах, залежно від вимірювання.Моделі мишей не мали кількох ознак людської хвороби Паркінсона, включаючи значне накопичення аномально модифікованої форми білка альфа-синуклеїну. Ротенон також може викликати м'язову слабкість і загальну хворобу, які впливають на тести руху.Лоу застеріг, що "знайдені результати не означають, що вплив пестицидів безпечний або спростовують асоціацію між впливом пестицидів і ризиком розвитку хвороби Паркінсона"."Висновок з цієї роботи не слід безпосередньо екстраполювати на пацієнтів або працівників, які піддаються ризику", - сказав Лоу.Встановлення значущості цих результатів для людей вимагатиме доказів від людей або досліджень людських дофамінергічних клітин і тканин.Цікавий фактДослідження показали, що вплив пестицидів може бути пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона у людей, але це не встановлює причинно-наслідковий зв'язок.

Звичайний лід — це кристал, де молекули води акуратно розташовані в шістнадцятковій решітці. Коли лід тане, цей порядок розпадається, і кристалічна структура переходить у рідкий хаос. Але що, якби щось подібне могло статися з кристалом, структура якого існує не лише в просторі, а й у часі?Якщо явище, відоме як часова кристалізація, могло б танути так само, як лід, це могло б призвести до стану матерії, відомого як часова рідина — стан, що зберігає короткочасний порядок у часі, навіть коли його довгострокова узгодженість розпадається.Якщо це буде експериментально підтверджено, часова рідина може запропонувати фізикам новий спосіб дослідження того, як матерія реагує на коливання в навколишньому середовищі — і як порядок може виникати з того, що має бути безладом, навіть коли звичайні правила, що регулюють часові кристали, більше не діють.Фізики, очолювані Зуо Ваном і Маріосом Х. Міхаелем з Інституту Макса Планка з фізики складних систем у Німеччині, зазначають: "Найяскравіший аспект дискретних часових рідин, як квантових, так і класичних, полягає в тому, що дискретний часовий кристал з кінцевою щільністю топологічних часових дефектів може відновити симетрію часової трансляції в середньому".Їхні результати, які ще не пройшли рецензію, були завантажені на сервер попередніх публікацій arXiv.Часові кристали є одним з найбільш захоплюючих явищ у сучасній фізиці. Уявіть собі лід — якщо ви могли б зменшитися до молекулярного масштабу і подивитися на нього, його решітка нагадувала б шістнадцятковий дитячий майданчик, з повторюваним малюнком у тривимірному просторі.Часовий кристал розширює цю ідею — замість того, щоб просто повторювати малюнок у просторі, він повторює малюнок поведінки в часі.Дослідники змоделювали свою роботу на принципах типу часового кристала, відомого як дискретний часовий кристал. Його повторюваний малюнок не є звичайними коливаннями атомів; він керується зовнішнім джерелом, таким як лазер, але має інший ритм. Уявіть один удар кристала на кожні два удари джерела.Цей ритм кристала дуже стійкий — його не легко зрушити через невеликі порушення. Але що відбувається, коли сама рушійна сила нестабільна? Коли, замість стабільного ритму, кристал піддається ритму, що коливається непередбачувано?Це те, що Ван і його колеги хотіли дослідити, і це може бути трохи концептуально складно, тому тримайтеся.Дослідники розробили теоретичну модель, що складається з двовимірної решітки взаємодіючих спінів — уявіть собі аркуш з акуратною сіткою маленьких магнітних стрілок, як компасні стрілки. Цю решітку з'єднали з електромагнітною порожниною. Уявіть, що ви помістили аркуш стрілок у порожню камеру, як дзвін, що містить електромагнітне поле.Тепер уявіть, що замість того, щоб вдарити по дзвону молотком, ви його нагріваєте. Випадкові теплові коливання викликають коливання електромагнітного поля, і ці коливання впливають на стрілки, спонукаючи їх повертатися та взаємодіяти з сусідніми.Оскільки порожнина має природну резонансну частоту, коливання створюють приблизний ритм, навіть якщо ніхто не тримає час.Лист стрілок — це система, яка може демонструвати часову кристалічну поведінку. Коливне електромагнітне поле є її рушієм.Коли дослідники провели свої симуляції, з'явилося щось несподіване. За певних умов спіни почали тикати з частотою, вдвічі меншою за частоту порожнини, навіть якщо коливання, що їх викликали, були зовсім нерегулярними.Але це не було схоже на звичайний дискретний часовий кристал. Хоча спіни зберігали свій характерний ритм в цілому, вони іноді виходили з ритму, перемикаючись між двома еквівалентними версіями свого повторюваного малюнка.Дослідники називають ці перерви часовими солітонними — дефектами в часовому порядку, які порушують довгострокову узгодженість, не знищуючи основний ритм.Ми зібрали досить уявну лабораторію, але тримайтеся ще трохи. Ми майже дійшли до рідини. Це те, де ми повертаємося до нашого танучого льоду.Так само, як рідка вода зберігає певну локальну структуру, навіть після того, як довгостроковий порядок її кристалічної решітки розпадається, змодельовані спіни зберігали короткочасний часовий порядок, навіть коли довгострокова узгодженість розпадалася.Це стан, який дослідники назвали дискретною часовою рідиною.І ось ще один дивний поворот: теплові коливання не просто порушували спіни. Вони були відповідальні за те, щоб вивести їхній упорядкований малюнок.При низьких температурах коливання були занадто слабкими, щоб створити характерний повторюваний малюнок. При середніх температурах спіни потрапили в свій ритм. А при високих температурах коливання стали настільки сильними, що порядок зовсім зник. Це як каша Гольдилокс, щоб зробити нашу дивну лабораторію ще трохи заплутаною.Це означає, що додавання тепла може насправді створити порядок — але лише до певної межі.Отже, чому комусь потрібно створювати фізичний еквівалент каші, поданої в червоному гарячому дзвоні і приправленої компасними стрілками та льодом? (Смачно.)Ну, одна з причин пов'язана з тим, що називається симетрією часової трансляції — принцип, що закони фізики працюють однаково, незалежно від того, коли ви їх спостерігаєте, навіть якщо явища, які ці закони регулюють, поводяться по-різному з часом.Часовий кристал порушує цю симетрію, встановлюючи повторюваний малюнок, який відрізняє певні моменти від інших.Але в симульованій часовій рідині випадкові перемикання між різними версіями ритму означають, що в середньому ці відмінності можуть зникнути. Система зберігає локальний часовий порядок, не підтримуючи один узгоджений малюнок безкінечно.Це підвищує можливість існування часової рідини навіть у термальному рівновазі, стані, в якому звичайні часові кристали не очікуються.Поки що все це залишається чисто теоретичним. Дослідники ще не експериментально реалізували цю дивну суміш, хоча вони окреслили деякі можливості та потенційні обмеження.Коли концепція часового кристала була вперше запропонована, багато фізиків вважали її неможливою, тому ми ще можемо побачити часову рідину.І якщо ми це зробимо, це відкриє щось нове про дивні відносини між порядком і хаосом.Цікавий фактЧасові кристали були вперше запропоновані в 2012 році, і їх існування було підтверджено лише в 2021 році, що показує, як швидко розвивається сучасна фізика.

А хто з нас не чув старої байки, що рот собаки чистіший за людський? Це такий собі міський міф, щоб було не так гидко, коли улюблений песик радісно облизує обличчя. Але, якщо чесно, правда зовсім інша. У пащі наших чотирилапих друзів живуть стільки ж мікроорганізмів, скільки й у нас, і деякі з них навіть “загальні”. Одне свіже дослідження, проведене вченими з Вроцлавського університету природничих та біологічних наук у Польщі, відкрило дещо справді неочікуване: паразит, який зазвичай вважається людським, оселився і у домашніх собак, а також, хоч і рідше, у котів. Повідомляє T4 з посиланням на sciencealert.com. Міф розвінчано: хто живе у пащі вашого улюбленця? Цей невидимий “співмешканець” – Trichomonas tenax, мікроскопічна трихомонада. Вона полюбляє затишні куточки ротової порожнини, де полює на мікроби між зубами та навколо ясен. Більшість людей навіть не підозрюють, що носять такого паразита у собі. І хоча він не завжди викликає проблеми зі здоров’ям, науковці пов’язують його з деякими захворюваннями ясен та пародонту. До речі, окрім T. tenax, у ротовій порожнині собак і котів виявляють й інші види трихомонад, наприклад, Trichomonas brixi, що лише підкреслює складність мікросвіту всередині наших пухнастиків. Вчені виявили людського паразита Trichomonas tenax у пащі собак та котів. Фото: sciencealert.com Польські вчені взяли зразки слини у 238 домашніх тварин – 151 собаки та 87 котів. Результати були промовистими: трихомонади знайшли у 17% зразків від собак і майже у 6% від котів. T. tenax виявилася одним з єдиних видів, спільних для обох груп, і другим за частотою виявлення серед усіх трихомонад. Цікаво, що дані з інших регіонів можуть відрізнятися. Ось, наприклад, свіженьке дослідження 2026 року з Гуансі, Китай, показало, що T. tenax жили у 25,17% собак та 16,62% котів – це навіть більше, ніж у польському дослідженні, що свідчить про глобальність проблеми. Як паразит передається і чим він небезпечний? Як же ці мікроскопічні “квартиранти” переїжджають? Дуже просто – через слину: поцілунки з улюбленцем, спільний посуд, навіть миски з водою. Хоча польське дослідження не дає стовідсоткової відповіді, чи передаються ці паразити безпосередньо від нас до наших тварин, така можливість видається дуже ймовірною. І що цікаво: у випадках, коли собак виявляли інфікованими T. tenax, часто й їхні власники теж мали цього паразита. Це не просто припущення, а серйозний натяк на пряму передачу “людина-тварина” і навпаки. Чим небезпечні ці ротові трихомонади? Вони можуть виробляти білки та ферменти, які пошкоджують колагенові волокна, сприяючи втраті м’яких тканин у ротовій порожнині. Іноді їх знаходять навіть за межами рота – у мигдаликах або лімфатичних вузлах. Деякі дослідження виявили T. tenax не лише в ротовій порожнині, а й у легенях та сечостатевому тракті як у людей, так і у собак, котів, коней та навіть птахів. Це говорить про потенційно ширші наслідки для здоров’я, ніж ми уявляли. Хоча T. tenax не так відома, як, наприклад, Toxoplasma gondii (яку коти передають людям, і яка може викликати серйозні проблеми), її зоонозний потенціал – тобто здатність перескакувати між видами – заслуговує на серйозну увагу. Хто в зоні ризику і що робити? Хто ж найчастіше під прицілом? Польські вчені помітили, що серед собак частіше інфікувалися ті, кому було понад 9 років, а також тварини зі значними відкладеннями зубного каменю. Додаткові дані 2026 року підтверджують це: у собак ризик інфікування літніх тварин (віком понад 9 років) збільшується майже у 5 разів! А наявність пародонтиту взагалі підвищує ризик у 4 рази. Це важлива інформація для власників, які хочуть захистити своїх улюбленців. У котів, які брали участь у польському дослідженні, всі заражені особини були домашніми, що мало контакту з зовнішнім світом, але тісніше – з людьми. Це підтримує гіпотезу, що ми самі можемо бути джерелом інфекції. Є й хороші новини: дослідження в Японії, проведене теж у 2026 році, показало, що лікування уражених собак та котів метронiдазолом (це такий антибіотик) не тільки усувало трихомонад, а й помітно покращувало стан ясен та прибирало неприємний запах з рота. Це дає надію на ефективні методи боротьби, якщо паразит все ж виявиться у вашого улюбленця. Головне – це своєчасна діагностика та консультація з ветеринаром. Чому це важливо: ширший погляд на здоров’я Незважаючи на очевидні докази їхньої ролі як патогенів, трихомонади залишаються недостатньо вивченими у собак і котів. Це, за словами дослідників з Польщі, є проблемою, адже домашні тварини надзвичайно важливі через їхній тісний контакт з людиною, що збільшує ризик передачі патогенів із зоонозним потенціалом. Саме тому останні дослідження 2025-2026 років наголошують на важливості концепції «Єдиного здоров’я» (One Health). Це підхід, який визнає взаємозв’язок між здоров’ям людей, тварин та навколишнього середовища. Адже неможливо розглядати ці аспекти окремо – ми всі живемо в одній екосистемі, і благополуччя одного виду часто залежить від благополуччя іншого. Поширені запитання про трихомонади у тварин Чи правда, що рот собаки чистіший за людський? Ні, це поширений міф. У роті собак і котів живе така ж велика кількість мікроорганізмів, як і у людини, і деякі з них можуть бути спільними, як у випадку з Trichomonas tenax. Як мій улюбленець міг заразитися Trichomonas tenax? Найімовірніші шляхи передачі – через слину: поцілунки, спільний посуд, миски з водою. Існує гіпотеза, що люди можуть передавати цього паразита своїм домашнім тваринам, і є випадки, коли у заражених собак і їхніх власників виявляли T. tenax. Які симптоми можуть вказувати на наявність Trichomonas tenax у моєї тварини? Trichomonas tenax пов’язують з проблемами пародонту та гінгівітом. Якщо ви помітили у тварини неприємний запах з рота, запалення ясен або інші проблеми з ротовою порожниною, варто звернутися до ветеринара. Чи може Trichomonas tenax бути небезпечною для моєї тварини або для мене? Так, T. tenax може виробляти ферменти, які пошкоджують тканини ротової порожнини, сприяючи захворюванням. Оскільки паразит має зоонозний потенціал, він може передаватися між тваринами та людьми, тому потенційно може впливати на здоров’я обох. Що я можу зробити, щоб захистити свого улюбленця і себе? Дотримуйтеся базових правил гігієни: уникайте обміну слиною (поцілунки в губи), не використовуйте спільний посуд, регулярно перевіряйте ротову порожнину тварини та звертайтеся до ветеринара при перших ознаках проблем. Літні тварини та ті, що мають пародонтит, знаходяться в групі підвищеного ризику, тому потребують особливої уваги. Відкриття таких “спільних” паразитів, як Trichomonas tenax, ще раз нагадує нам, наскільки тісно переплетені життя людей і тварин. Це не просто цікавий факт, а важливий заклик до кращого розуміння здоров’я у глобальному масштабі. Піклуючись про своїх пухнастих друзів, ми піклуємося і про власне благополуччя, адже, як бачимо, навіть невидимі мешканці ротової порожнини можуть мати велике значення.The post Вчені виявили людського паразита Trichomonas tenax у пащі собак та котів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Тридцяте число. Час записати показники лічильників і побачити суму, від якої хочеться протерти очі. Вода не ллється ні з крана, ні з душової лійки, ніхто не залив ванну на всю ніч - а останні три цифри на холодній воді вперто повзуть угору. Знайома картина? Тоді майже напевно у квартирі є мікропротікання, яке око не бачить, але яке чутливий лічильник фіксує щомиті. Про це пише Pixelinform. І ось що цікаво: найчастіше витік ховається не в трубі під плиткою і не за стіною, а в двох цілком мирних на вигляд пристроях. Перший - зливний механізм бачка унітаза. Другий - зворотний клапан бойлера. Обидва дають постійний, ледь помітний рух води, який за місяць перетворюється на відчутну суму в платіжці. Чому бачок унітаза - головний підозрюваний Всередині бачка працює проста система: поплавок, впускний клапан і гумова мембрана (прокладка), яка перекриває подачу води, коли рівень досягає позначки. З часом гума дубіє від хлорованої води, покривається вапняним нальотом, тріскається - і клапан перестає тримати герметично. Вода цівкою просочується в чашу, а потім у каналізацію. Звуку немає, калюжі немає, але лічильник бачить кожен мілілітр. Перевірити це можна без інструментів. Киньте в бачок кілька крапель харчового барвника або шматок кольорового паперу - і не зливайте воду хвилин двадцять. Якщо у чаші з’явився легкий відтінок, мембрана не тримає. Ще простіше: витріть насухо стінки чаші унітаза та прислухайтеся. Тонке шипіння переливу або ледь помітний рух води по задній стінці - той самий сигнал. Другий маркер - сам поплавок. Якщо рівень води в бачку повзе вгору і сягає переливної трубки, надлишок іде прямо в каналізацію. Причина - перекос поплавця або збите налаштування. Іноді достатньо підкрутити регулювальний гвинт, щоб рівень опустився на кілька сантиметрів нижче переливу. Бойлер: другий винуватець, про який забувають Тут механізм інший, і його складніше помітити. У накопичувальному бойлері вода з водопроводу надходить під тиском, а гаряча виходить назовні. Якщо тиск у системі холодної води впав - а таке трапляється під час планових робіт або вночі, коли сусіди нею не користуються, - гаряча вода з бака починає «тікати» назад у холодну трубу. Зворотний клапан на вході має цьому запобігти. Але коли він заростає накипом або гума сідає, вода циркулює туди-сюди, і лічильник холодної води фіксує рух. Найпідступніше: витік при цьому нікуди не капає. Вода просто гуляє по колу в трубі - а прилад її рахує. Перевірка проста: перекрийте вентиль на вході холодної води в бойлер і подивіться на лічильник. Якщо цифри зупинилися - проблема саме у зворотному клапані. Заміна цієї деталі коштує копійки порівняно з рахунком за воду. Як переконатися, що крутиться саме через витік Точний метод - так званий тест на нічний рух. Увечері, коли всі крани закриті, запишіть точний показник лічильника з усіма знаками після коми, або, якщо прилад це дозволяє, зафіксуйте положення найменшої червоної шестірні - вона обертається навіть від крихітного струменя. Вранці, до першого відкриття крана, звірте. Якщо червона шестірня зрушила або цифра зросла хоча б на кілька літрів - витік є. При цьому важливо переконатися, що ніхто вночі не користувався водою, а пральна машина та посудомийка не працювали за таймером. Ще один нюанс, про який часто забувають: у будинках зі старими стояками вода може просочуватися через зношені ущільнювачі на вводах у квартиру. Калюжі не буде, якщо волога потихеньку випаровується або стікає в стояк. Тому обов’язково огляньте місця врізок під мийкою, за унітазом і на вводах у ванній - шукайте не калюжі, а вологі плями й розводи на стіні. Що зробити за 5 хвилин Перекрийте всі крани й перевірте, чи блимає індикатор на пральній машині та посудомийці. Киньте барвник у бачок унітаза - і подивіться, чи забарвилася вода в чаші. Запишіть показник лічильника з точністю до найменшої поділки. Перекрийте вентиль на вході холодної води в бойлер і звірте показник через 10-15 хвилин. Огляньте вводи труб під мийкою, за уніто��ом і в кутку ванної на предмет вологи. Якщо тест підтвердив мікропротікання в бачку - замініть мембрану впускного клапана, це робота на пів години. Складнощі з бойлером краще довірити майстру, який обслужить клапан і промиє систему від накипу. Окрема порада перед передачею показників: зафіксуйте на фото обидва лічильники і дату. Якщо сума виявиться несподівано високою, ці знімки допоможуть спокійно розібратися з водоканалом і довести, що цифри взято з приладу, а не з повітря. Бо найобразливіше в цій історії не втрачена вода, а те, що за неї довелося заплатити двічі: спершу за те, що витекло, а потім за те, що впало в каналізацію. То скільки ще місяців бачок буде тихо дописувати до вашої платіжки рядок, який ніхто не замовляв? Лічильник води крутиться, а крани закриті - де шукати витік читайте на сайті Pixel.inform.

Радіатор Mercedes може виходити з ладу через корозію, витоки охолоджуючої рідини, пошкоджені шланги, внутрішні забруднення або надмірне нагрівання. Радіатор відіграє важливу роль у регулюванні температури двигуна, передаючи тепло від охолоджуючої рідини до навколишнього повітря. Якщо він не може виконувати цю функцію ефективно, двигун може перегріватися, що може призвести до дорогого ремонту. Важливо вчасно виявляти поширені причини виходу з ладу радіатора та реагувати на попереджувальні сигнали.Теплі літа в Атланті та періоди інтенсивного руху можуть створювати додаткове навантаження на систему охолодження автомобіля. Часті зупинки та повільний рух можуть зменшити потік повітря через радіатор, тому важливо, щоб вентилятор охолодження та циркуляція охолоджуючої рідини працювали належним чином.1. Витоки охолоджуючої рідиниВитоки охолоджуючої рідини є поширеною причиною, чому радіатор Mercedes може перестати працювати належним чином. З часом шви радіатора, пластикові кришки, ущільнення та з'єднувальні шланги можуть зношуватися. Невеликі тріщини або ненадійні з'єднання можуть дозволити охолоджуючій рідині витікати, зменшуючи її кількість для регулювання температури двигуна.Водії можуть помітити калюжу під автомобілем, зниження рівня охолоджуючої рідини або солодкий запах навколо двигуна. Однак не кожен витік походить безпосередньо з радіатора. Витік може бути викликаний водяним насосом, шлангом або іншим компонентом системи охолодження.2. Корозія та забруднена охолоджуюча рідинаОхолоджуюча рідина не лише відводить тепло від двигуна, але й містить добавки, які захищають компоненти системи охолодження від корозії. З часом ці добавки можуть втрачати свою ефективність, особливо якщо використовується неправильна охолоджуюча рідина або якщо обслуговування не проводиться.Корозія може послабити проходи радіатора та створити витоки. Забруднена охолоджуюча рідина також може залишати відкладення, які заважають передачі тепла. Дотримання специфікацій охолоджуючої рідини для конкретної моделі Mercedes та дотримання рекомендованого графіка обслуговування можуть допомогти зменшити ці ризики.3. Заблоковані проходи радіатораРадіатор потребує вільних внутрішніх проходів для ефективної циркуляції охолоджуючої рідини. Відкладення, іржа або забруднення можуть обмежити цей потік і зменшити ефективність охолодження. Зовнішні забруднення, такі як листя, бруд і комахи, також можуть накопичуватися на поверхні радіатора та обмежувати потік повітря.4. Несправні вентилятори охолодження або термостатПроблеми з радіатором не завжди викликані самим радіатором. Вентилятор охолодження допомагає притягувати повітря через радіатор, коли природний потік повітря недостатній, особливо на низьких швидкостях. Якщо мотор вентилятора, електричне з'єднання або система управління виходять з ладу, двигун може перегріватися під час простою або в заторі.Як запобігти дорогим ремонту системи охолодженняРегулярне обслуговування може допомогти виявити проблеми, що розвиваються, перш ніж вони призведуть до пошкодження двигуна. Слідкуйте за попереджувальними сигналами, незвичайними змінами температури, втратою охолоджуючої рідини та видимими витоками. Якщо вам постійно потрібно додавати охолоджуючу рідину, навіть якщо калюжі не видно, слід провести перевірку системи охолодження.Ключові висновкиВитоки охолоджуючої рідини, корозія, забруднення та пошкоджені компоненти можуть викликати проблеми з радіатором.Трафік в Атланті та літня спека можуть збільшити навантаження на систему охолодження Mercedes.Несправні вентилятори, термостати та водяні насоси можуть створювати симптоми, схожі на вихід з ладу радіатора.Цікавий фактРадіатори автомобілів, як правило, виготовляються з алюмінію або міді, оскільки ці матеріали добре проводять тепло і стійкі до корозії.