Біля берегів Австралії нещодавно зняли на відео рідкісне біле дитинча горбатого кита, що викликало справжній фурор серед шанувальників дикої природи. Ця подія припадає на період з травня по серпень, коли тисячі горбатих китів мігрують на північ вздовж східного узбережжя Австралії. Вони прямують з холодних антарктичних вод до тепліших тропічних регіонів, зокрема до Великого Бар’єрного рифу, щоб розмножуватися, і іноді саме під час цієї подорожі на світ з’являються дитинчата. Одне з таких, незвичайне біле китеня, привернуло до себе особливу увагу, пише T4. Це унікальне дитинча було зафіксоване дроном 30 червня сіднейським фотографом Крісом Престіджем. “Просто дуже пощастило бути у потрібному місце і у потрібний час”, — розповів Престідж 7News Australia. “Я показав кільком людям на парковці, і вони сказали: “Вау, я ніколи раніше не бачив кита-альбіноса””. Варто зазначити, що це не перше біле китеня, яке з’явилося на світ. Минулого року, у жовтні, біля узбережжя Тонги було знято на відео ще одного білого горбатого кита, який плавав зі своєю матір’ю. А у 2024 році біля берегів Аргентини бачили дитинча південного правого білого кита. В Австралії найвідомішим білим китом був Мігалу, якого вперше помітили у 1991 році. Він викликав неабиякий ажіотаж, адже багато спостерігачів китів роками бачили його лише мигцем. У 2004 році було зібрано зразки ДНК відмерлих клітин шкіри Мігалу, що підтвердило, що це був самець, народжений приблизно у 1986 році. Однак з 2020 року підтверджених спостережень Мігалу не було. Унікальне забарвлення цих китенят може бути зумовлене альбінізмом або лейцизмом. Альбінізм — це генетична мутація, що впливає на вироблення пігменту меланіну в шкірі тварини, включно з очима. Це досить поширене явище у тваринному світі, яке можна спостерігати у багатьох видів, навіть у мурахоїдів. Лейцизм, своєю чергою, є частковою втратою пігментації на поверхні шкіри, що може призвести до більш плямистого вигляду. Біле дитинча кита справді виділяється, і зазвичай тварини з нетиповим забарвленням більше ризикують стати жертвою хижаків, оскільки їм бракує природного камуфляжу. Для дитинчати кита найбільшою загрозою є косатки та великі білі акули. Раніше вчені назвали подію, яка може спровокувати виверження вулканів по всій земній кулі.The post Біля узбережжя Австралії побачили рідкісне дитинча білого горбатого кита (ВІДЕО) first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Вчені попереджають, що танення льодовиків може зробити виверження вулканів частішими та більш потужними, що, у свою чергу, посилить зміну клімату. Сотні вулканів в Антарктиді, росії, Новій Зеландії та Північній Америці знаходяться під льодовиками, і в міру потепління планети та відступу цих крижаних щитів, ці вулкани, ймовірно, стануть активнішими, пише T4. Дослідники планують представити свої висновки в середу, 8 липня, на конференції Гольдшмідта 2025 року в Празі. Їхня робота базується на аналізі активності шести вулканів на півдні Чилі під час останнього льодовикового періоду. “Льодовики, як правило, стримують обсяг вивержень вулканів, що знаходяться під ними. Але в міру відступу льодовиків через зміну клімату, наші висновки свідчать, що ці вулкани починають вивергатися частіше і більш вибухово”, — заявив провідний автор дослідження Пабло Морено Ягер, аспірант Університету Вісконсин-Медісон. Вчені вперше висунули теорію про те, що танення льоду може впливати на вулкани, ще в 1970-х роках. Процес, що лежить в основі, є простим: вага льодовиків чинить тиск на земну кору та мантію, тому, коли лід відступає, підземні гази та магма розширюються. Це призводить до накопичення тиску, що живить потужні виверження. Цей процес, як відомо, фундаментально змінив Ісландію. У 2002 році вчені підрахували, що вулканічна активність Ісландії різко зросла, коли її льодовики відступили наприкінці останнього льодовикового періоду, приблизно 10 000 років тому. Вулкани острова відповіли сплеском вивержень, що відбувалися в 30-50 разів частіше, ніж до або після того періоду. Проте небезпека, що може ховатися всередині континентальних вулканічних систем, залишається недостатньо вивченою. Щоб дослідити це, геофізики вивчили шість вулканів на півдні Чилі, включно з нині сплячим вулканом Мочо-Чошуенко, і те, як вони реагували на танення Патагонського льодовикового щита тисячі років тому. Використовуючи радіоактивний розпад аргону та вивчаючи кристали в магматичних породах, дослідники змогли відстежити вулканічну активність регіону та її зв’язок зі зникаючим льодом. Вони виявили, що в пік останнього льодовикового періоду (26 000 – 18 000 років тому) крижаний покрив стримував виверження, що призвело до накопичення гігантського резервуара магми під поверхнею. Коли льодовиковий щит розтанув, тиск у цьому резервуарі зріс і врешті-решт вивільнився, утворивши вулкан Мочо-Чошуенко. Ця загроза має планетарний масштаб: згідно з дослідженням 2020 року, 245 потенційно активних вулканів світу лежать під льодом або в межах 5 кілометрів від нього. “Ключовою умовою для підвищення вибуховості є наявність спочатку дуже товстого льодовикового покриву над магматичною камерою, а спусковим гачком стає відступ цих льодовиків, що вивільняє тиск — це те, що зараз відбувається в таких місцях, як Антарктида”, — сказав Морено Ягер, додавши, що інші регіони, що викликають занепокоєння, включають Північну Америку, Нову Зеландію та росію. Дослідники зазначають, що в короткостроковій перспективі виверження зазвичай викидають сульфатні аерозолі, які відбивають сонячне світло назад у космос, що призводить до тимчасового похолодання. Однак у довгостроковій перспективі парникові гази від цих вулканів, ймовірно, прискорять зміну клімату. “З часом кумулятивний ефект від численних вивержень може сприяти довгостроковому глобальному потеплінню через накопичення парникових газів, — сказав Морено Ягер. — Це створює позитивний зворотний зв’язок, де танення льодовиків провокує виверження, а виверження, у свою чергу, можуть сприяти подальшому потеплінню та таненню”. Читайте також: Індонезійський вулкан викинув 18-км хмару попелу (ВІДЕО).The post Вчені назвали подію, яка може спровокувати виверження вулканів по всій земній кулі first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Уявіть, що ви намагаєтеся вести розмову, а обличчя людини перед вами раптом починає вкриватися лускою. Це не сцена з фільму жахів, а реальний досвід людей із прозопометаморфопсією (ПМО) — надзвичайно рідкісним і дивним неврологічним станом, що змушує людину бачити обличчя інших спотвореними, пише T4. “Прозопометаморфопсія — це стан, який діагностується вкрай рідко”, — розповів нейронауковець доктор Остін Лім. “По суті, він змушує людину бачити, як обличчя інших людей поступово перетворюються на інші об’єкти, схожі на обличчя”. Уявіть, що ви намагаєтеся підтримати розмову, а у співрозмовника на очах з’являється луска.Зображення: refluo/m image photography/Shutterstock.com; модифіковано IFLScience Цей стан не обов’язково проявляється миттєво. Людина з ПМО може дивитися на абсолютно нормальне обличчя, а потім спостерігати, як воно змінюється та трансформується. Особливо дивним є те, що зір людини в іншому може бути абсолютно нормальним, а спотворення може зачіпати як усе обличчя, так і лише його частину. Один із клінічних випадків 2020 року детально описав досвід пацієнта, який скаржився на те, що всі обличчя ніби “тануть” з одного боку. Цей тип ПМО відомий як гемі-прозопометаморфопсія. На момент публікації його випадку в медичній історії було зафіксовано лише 25 подібних діагнозів. Зазвичай причиною є певне пошкодження мозку, і у цього пацієнта гемі-ПМО була пов’язана з ураженням у ділянці спленіуму — зони, що асоціюється із зоровим сприйняттям. Приклади того, як обличчя можуть здаватися спотвореними людям із прозопометаморфопсією.Фото: A. Mello та ін. Вважається, що механізм цього стану можна порівняти з технологією розпізнавання облич, яка використовує бібліотеку зображень для заповнення прогалин при аналізі нового обличчя. Коли ми бачимо обличчя вперше, наш мозок використовує всі бачені раніше приклади для створення образу. У мозку пацієнта з ПМО збій у цій зоні призводить до того, що він бачить обличчя, схожі на картини Сальвадора Далі. ПМО також відомий як “синдром демонічного обличчя”, і не дарма. Стаття 2024 року вперше візуалізувала, як люди з цим станом бачать обличчя, і результати виглядають досить моторошно. На момент публікації було зареєстровано близько 75 випадків ПМО, і хоча ми ще багато чого не знаємо, демонічне спотворення є поширеною темою серед деяких пацієнтів. Розуміння того, як це впливає на людей, є надзвичайно важливим, оскільки стан можна сплутати з іншими розладами, наприклад, шизофренією, що призводить до неправильного лікування стану, який насправді пов’язаний з проблемами у зоровій системі. Але “демонічні обличчя” — не єдиний варіант видінь. Як пише доктор Лім у своїй книзі “Жах у мозку” (Horror On The Brain), були також повідомлення про обличчя, що виглядали склеєними, перетворювалися на відьом, танули, як зомбі, і навіть про жінку, яка бачила, як обличчя звичайних людей перетворюються на обличчя дракона. “Один із клінічних випадків […] був описаний Олівером Саксом”, — розповів Лім. “Він описує випадок, коли жінка, якщо достатньо довго дивилася на чиєсь обличчя, бачила, як воно перетворюється на обличчя дракона. Їхня шкіра змінювала колір, часто набуваючи відтінків фіолетового. Також на шкірі починала з’являтися луска, а вуха ставали трохи гострішими. Всілякі незвичайні перцептивні зміни”. Це справді неймовірно, на що здатен наш мозок, коли його процеси дають невеликий збій. Читайте також про формулу щастя: ось що потрібно робити лише 5 хвилин на день.The post Вчені виявили рідкісний стан, який змушує людей бачити «демонічні» обличчя first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Над вулканом Левотобі Лакі-Лакі на індонезійському острові Флорес у понеділок, 7 липня, вранці піднявся величезний стовп попелу заввишки 18 кілометрів після потужного вибухового виверження. Це вже друге значне виверження цього вулкана менш ніж за місяць, пише T4. Згідно зі звітом голови геологічного агентства Індонезії, доктора Мухаммада Вафіда, спостереження, проведені за день до виверження, фіксували білі викиди, що піднімалися на висоту від 50 до 200 метрів над кратером, який також поступово заповнювався лавою. “Об 11:05 за центральноіндонезійським часом сталося вибухове виверження”, — повідомив Вафід. Окрім вражаюче високої хмари попелу, виверження “супроводжувалося гучним вибухом та пірокластичними потоками, що поширилися на відстань до 5 кілометрів на північ та північний схід”. Кадри величезної хмари попелу, зняті з сусіднього села Навокоте, демонструють гігантський стовп вулканічного матеріалу, що грізно височіє на тлі блакитного неба. Під час виверження також стався гучний вибух і пірокластичні потоки, які сягнули до 5 кілометрів (3 милі).Фото: Деде Волтер Пука / Storyful Повідомлень про жертви чи постраждалих одразу після виверження не надходило. Влада закликала громадськість не наближатися до центру виверження в радіусі 7 кілометрів, носити маски або захисні пов’язки для обличчя в разі випадання попелу та бути готовими до можливих вулканічних селевих потоків (лахарів) у випадку сильних дощів. Це не єдине значне виверження вулкана Левотобі Лакі-Лакі за останній час. У листопаді 2024 року внаслідок виверження загинуло щонайменше 10 людей. Відтоді вулкан вивергався знову в березні цього року та менш ніж місяць тому, 18 червня. За даними AP, після червневого виверження на вулкані було встановлено найвищий рівень тривоги. Хоча прогнозування вивержень є надзвичайно складним завданням, дані, зібрані за останній тиждень, вказували на можливі ознаки того, що магма з-під земної кори піднімається до поверхні. Дані GPS свідчили про “вивільнення глибинного внутрішнього тиску”, тоді як дані з тільтметрів — приладів, що вимірюють навіть найменші деформації земної поверхні, — вказували на наростання тиску на поверхні через рух магми. Цей неглибокий тиск все ще фіксувався приблизно через годину після потужного виверження. Дані про землетруси та візуальні спостереження, проведені пізніше того ж дня, зафіксували подальші виверження, що свідчить про те, що магма все ще пробивається на поверхню, а отже, вулканічна активність, імовірно, ще не завершилася. Читайте також: Одна з країн світу стане ще багатшою: знайдені приховані родовища золотаThe post Індонезійський вулкан викинув 18-км хмару попелу (ВІДЕО) first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Таємничий напис на надгробку в Неаполі може вказувати на місце спочинку відомого графа Дракули. Дослідники вважають, що місце поховання, розташоване в каплиці Турболо церковного комплексу Санта-Марія-ла-Нова, може належати Владу III, реальній історичній постаті, що надихнула на створення знаменитого роману Брема Стокера. Протягом століть місцезнаходження його могили залишалося однією з найбільших загадок історії, пише T4. Могила Дракули, розташована в клуатрі церкви Санта-Марія-ла-Нова, нині є історичним музеєм. Після більш ніж десятирічного вивчення, дослідники розшифрували таємничий напис на гробниці, виявивши два ключові слова: “Blad”, що інтерпретується як “Влад”, та “Balkan”, назву регіону, яким він колись правив. Мармурова гробниця також прикрашена шоломом лицаря, увінчаним головою дракона — символом, пов’язаним з Орденом Дракона, середньовічним товариством, до якого колись належав Влад. По боках гробниці розташовані дві статуї, схожі на сфінксів, які, на думку експертів, можуть мати подвійне значення. Італійською мовою сфінкси можуть посилатися на “Tebe”, або Фіви, давньоєгипетське місто. Проте вчені підозрюють, що це також є прихованим натяком на румунський епітет Влада, “Тепеш”. Криті галереї навколо малого клуатра в церкві Санта-Марія-ла-Нова прикрашені серією фресок. Команда розпочала своє дослідження у 2014 році, дізнавшись про теорію, згідно з якою донька Влада, Марія Бальза, перевезла його останки з Румунії. Історичні записи свідчать, що пізніше її прийняла могутня неаполітанська родина Феррілло, що й породило ідею про те, що Влад був похований на території сучасної Італії. Вважається, що Марія організувала його поховання в гробниці свого тестя, Маттео Феррілло, в тій самій каплиці, де, можливо, і спочиває її батько. Відкриття було зроблено всередині каплиці Турболо, яка є частиною комплексу церкви Санта-Марія-ла-Нова в історичному центрі Неаполя. Церкву було вперше збудовано у 1279 році, після чого її неодноразово перебудовували через пожежі та землетруси. Інтерес дослідників до гробниці викликали незвичайні символи, нетипові для християнських поховань. Професор Джузеппе Реале, директор комплексу Санта-Марія-ла-Нова, зазначив: “Виявляється, що таємничий напис — це епітафія на честь Влада III Валаського, широко відомого як граф Дракула”. Раніше вважалося, що Влад був похований у монастирі Снагов, поблизу Бухареста, але дослідження, опубліковане ще в 1933 році, поставило це під сумнів. Під час розкопок там були знайдені лише кістки тварин, що посилило спекуляції. Теперішні знахідки в Неаполі надають значної ваги новій теорії, припускаючи, що історики могли помилятися щодо місця його поховання протягом майже століття. Наразі гробниця залишається закритою для громадськості, оскільки експерти продовжують заглиблюватися в таємницю, що може стати одним з найдраматичніших переписів легенди про графа Дракулу. Читайте також: Науковці знайшли практичне застосування залишків кавової гущі, і воно геніальне.The post Науковці виявили останнє місце спочинку легендарного Влада Дракули first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Команда експертів з давньої літератури розшифрувала месопотамський текст, який вважався втраченим понад тисячоліття. Вирізьблений на глиняних табличках, “Гімн Вавилону” описує стародавнє мегаполіс у “всій його величі” та надає нове уявлення про повсякденне життя його мешканців. Деталі дослідження опубліковані в журналі Iraq, пише T4. Вавилон, заснований у Месопотамії близько 2000 року до нашої ери, колись був найбільшим містом у світі. Його руїни, що є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розташовані приблизно за 85 кілометрів від столиці Іраку, Багдада. На піку свого розквіту місто було культурним центром, що надихав на створення творів, які й досі є частиною нашої світової спадщини. Релігійний текст “Енума еліш” або “Вавилонський епос про створення” детально описує створення всесвіту та піднесення Мардука, головного бога міста. “Кодекс Хаммурапі” є одним із найстаріших збережених зводів законів і містить концепцію “невинуватий, доки не доведено протилежне”. Руїни давнього міста Вавилон, на південь від Багдада, Ірак.Фото: Ahmad Al-Rubaye / AFP Getty Images. Вавилонські тексти переважно складалися за допомогою давньої системи письма під назвою клинопис на глиняних табличках. Більшість цих табличок збереглися лише у вигляді крихітних фрагментів. Однією з цілей команди з Багдадського університету в Іраці та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана в Німеччині було розшифрування та збереження сотень клинописних табличок, що входять до “Бібліотеки Сіппара”. Ця колекція текстів була знайдена в храмі Шамаша в стародавньому місті Сіппар. Співавтор дослідження, ассиріолог Енріке Хіменес, оцифровує всі фрагменти клинописних текстів, знайдені по всьому світу, на платформі “Електронна вавилонська бібліотека”. За допомогою штучного інтелекту він збирає фрагменти, що належать одне одному. “Використовуючи нашу платформу, підтриману ШІ, ми змогли ідентифікувати 30 інших рукописів, що належать до знову відкритого гімну — процес, який раніше зайняв би десятиліття”, — зазначив Хіменес у своїй заяві. Клинописна табличка з нещодавно виявленим гімном.Фото: LMU/Анмар А. Фаділь, кафедра археології Багдадського університету, з дозволу Іракського музею та Державної ради з питань старожитностей і спадщини. Завдяки цим додатковим текстам команда змогла повністю розшифрувати цей давній хвалебний гімн. У ньому вони знайшли нові відомості про вавилонське міське суспільство і вважають, що “Гімн Вавилону” був дуже поширеним. “Гімн переписували діти в школі. Дивно, що такий популярний у свій час текст був невідомий нам дотепер”, — сказав Хіменес. Ця тріумфальна пісня, ймовірно, датується початком першого тисячоліття до нашої ери і складається з 250 рядків. “Його написав вавилонянин, який хотів прославити своє місто, — сказав Хіменес. — Автор описує будівлі міста, а також те, як води Євфрату приносять весну і зеленять поля. Це тим більше вражаюче, оскільки збережена месопотамська література скупа на описи природних явищ”. Одним із захоплюючих нових відкриттів є інформація про вавилонських жінок — багато з них були жрицями. Гімни також описують мешканців як поважних до іноземців. Нижче наведено уривок з нововідкритого гімну, що описує річку Євфрат, на берегах якої було розташоване місто: Євфрат — її ріка, створена мудрим володарем Нудіммудом, Вона тамує спрагу пасовиськ, насичує очеретяні зарості, Виливає свої води в лагуну і море, Її поля буяють травами і квітами, Її луки, у блискучому цвітінні, проростають ячменем, З якого, зібраного, складають снопи, Стада і отари лежать на зелених пасовищах, Багатство і пишність — що личить людству — Даруються, множаться і по-царськи надаються. Читайте також про практичне застосування залишків кавової гущі, і воно геніальне.The post Вченим вдалося відтворити текст Вавилонського гімну: колись це було найбільше місто у світі first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Вже зараз, за кілька місяців до очікуваної осінньої презентації, технологічний світ гуде від чуток про наступне покоління флагманів від Apple — iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Хоча компанія традиційно тримає всі деталі в секреті, численні витоки інформації від надійних інсайдерів дозволяють скласти враження про майбутні новинки. Очікується, що цього року Apple представить не просто чергове оновлення, а значний крок уперед як у дизайні, так і в технологічному оснащенні, пише T4. На основі найсвіжіших чуток, що з’явилися протягом червня та липня, а також попередніх прогнозів, можна виділити 14 ключових нововведень, які, ймовірно, отримають моделі iPhone 17 Pro. Зміни в дизайні та матеріалах Однією з найбільш обговорюваних змін є можлива відмова від титанової рамки на користь алюмінієвої. Це дивний крок, враховуючи, що титан з’явився лише в iPhone 15 Pro. Можливо, це пов’язано з бажанням розширити палітру кольорів, додавши, наприклад, новий відтінок Sky Blue (небесно-блакитний), подібний до того, що ми бачили в останніх моделях MacBook Air. Задня панель, за чутками, отримає новий дизайн “частково алюміній, частково скло”. Зміни торкнуться і модуля камери, який може стати великим та прямокутним, хоча й збереже звичне трикутне розташування об’єктивів. Також очікується, що логотип Apple на задній панелі зміститься трохи нижче, що, в свою чергу, призведе до зміни розташування магнітів MagSafe. Це може бути пов’язано з планами щодо швидшої бездротової зарядки MagSafe за допомогою нового покоління зарядних пристроїв. Для моделі Pro Max прогнозують трохи товщий корпус, що дозволить розмістити батарею більшої ємності. Продуктивність та “залізо” Серцем нових флагманів стане чіп наступного покоління A19 Pro, виготовлений за вдосконаленим 3-нанометровим техпроцесом третього покоління від TSMC. Це обіцяє черговий приріст продуктивності та енергоефективності. Важливим оновленням стане збільшення обсягу оперативної пам’яті до 12 ГБ (порівняно з 8 ГБ у лінійці iPhone 16), що суттєво покращить багатозадачність та роботу функцій штучного інтелекту Apple Intelligence. Для боротьби з перегрівом при високих навантаженнях всі моделі iPhone 17, за чутками, отримають покращену систему охолодження. Для Pro-версій, зокрема, прогнозують впровадження випарної камери охолодження. Ще одним кроком до незалежності від сторонніх постачальників стане поява у всіх моделях iPhone 17 чипа Wi-Fi 7 власної розробки Apple. Революція в камерах Найбільше оновлень очікується саме в системі камер. Вся лінійка iPhone 17, ймовірно, отримає оновлену фронтальну камеру на 24 мегапікселі, що є значним стрибком у порівнянні з 12-мегапіксельним сенсором у попередніх моделях. Моделі Pro отримають ще більш вражаюче оновлення задніх камер. Телефото об’єктив буде оновлено до 48 мегапікселів, що дозволить робити значно деталізованіші знімки з оптичним наближенням. Якщо чутки підтвердяться, і всі три задні камери (ширококутна, надширококутна та телефото) матимуть роздільну здатність 48 Мп, це відкриє шлях до довгоочікуваної функції — запису відео у форматі 8K. Нарешті, інсайдер Джон Проссер повідомляє про унікальну функцію подвійного запису відео, яка дозволить користувачам одночасно знімати на фронтальну та основну камери прямо в стандартному додатку “Камера”. Це може стати справжньою знахідкою для блогерів та творців контенту. Якщо хоча б половина цих чуток виявиться правдою, iPhone 17 Pro та Pro Max мають всі шанси стати одними з найцікавіших та найбільш значущих оновлень в історії смартфонів Apple. Читайте також: Одна з країн світу стане ще багатшою: знайдені приховані родовища золота.The post 14 нових функцій, які зʼявляться в iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Вода, замерзла в темряві космосу, поводиться не так, як ми думали. Нове дослідження з використанням комп’ютерного моделювання та експериментів для вивчення найпоширенішої форми води у Всесвіті показало, що вона не така безструктурна, як вважали вчені. Виявляється, у замерзлій масі молекул, імовірно, існують впорядковані візерунки, або кристали, розміром всього в кілька нанометрів, пише T4. Це відкриття стало великою несподіванкою, оскільки вчені вважали, що в космосі надто холодно, щоб кристали льоду мали достатньо енергії для формування. За словами фізика Майкла Бенедикта Девіса з Університетського коледжу Лондона та Кембриджського університету, тепер ми маємо краще уявлення про те, як виглядає на атомному рівні найпоширеніша форма льоду у Всесвіті. Це важливо, оскільки лід бере участь у багатьох космологічних процесах, наприклад, у формуванні планет, еволюції галактик та переміщенні матерії. Вода, попри всю її необхідність для життя на Землі, є досить дивною речовиною. Вона поводиться не так, як інші рідини, і вчені ідентифікували близько 20 різних фаз, яких вона набуває в різних заморожених станах. Загалом, водяний лід поділяється на дві категорії. Кристалічний лід — це те, що ми маємо тут, на Землі, де атоми розташовані в акуратній кристалічній решітці. У космосі, як вважали вчені, лід мав би бути аморфним: замороженою масою атомів, безладно скупчених. Проте деякі аналізи припускали, що принаймні деякі форми аморфного льоду можуть бути частково кристалічними, тому Девіс та його колеги провели комп’ютерне моделювання та експерименти для дослідження цього питання. Моделювання включало заморожування віртуальних контейнерів з молекулами води до температур близько -120°C з різною швидкістю. Різні швидкості заморожування створюють тверді тіла з різним співвідношенням аморфного та кристалічного льоду. Результати команди показали, що співвідношення, яке найкраще відповідає експериментам з рентгенівськими променями, становить близько 20 відсотків кристалічного та 80 відсотків аморфного льоду. В експериментах дослідники створювали аморфний лід різними способами. У космосі вода не має рідкої форми, а замерзає безпосередньо з пари на поверхнях, наприклад, на камінні. Щоб імітувати цей процес, дослідники осаджували водяну пару на холодну поверхню. Вони також стискали лід за надзвичайно низьких температур, щоб створити аморфний лід вищої щільності. Потім дослідники нагрівали кожен зразок до точки, коли він мав би достатньо енергії для утворення кристалів. Зображення структури льоду, де білі сітки позначають кристаліти, захоплені в синій аморфній матриці. (Майкл Б. Девіс, UCL та Кембриджський університет) Відомо, що лід може “пам’ятати” свою попередню структуру. Коли дослідники нагріли обидва свої зразки, вони виявили відмінності в структурі, які вказують на те, що аморфний лід містить кристали; якби їх не було, він би залишався повністю аморфним. Хоча ці експерименти проводилися на Землі, їхні результати є доказом того, що лід у космосі дійсно може містити крихітні ділянки кристалізації. “Лід на Землі є космологічною диковинкою через наші теплі температури. Ви можете побачити його впорядковану природу в симетрії сніжинки. Лід у решті Всесвіту довго вважався знімком рідкої води — тобто, безладним розташуванням, зафіксованим на місці. Наші висновки показують, що це не зовсім так”, — каже фізико-хімік Крістоф Зальцманн з Університетського коледжу Лондона. Це відкриття має наслідки не лише для розуміння води в космосі, але й аморфних матеріалів загалом, які використовуються в багатьох передових технологіях, наприклад, у скловолокні для передачі даних. Якщо в них дійсно містяться крихітні кристали, і ми зможемо їх видалити, це покращить їхню продуктивність. Читайте також, чому запах в Стародавньому Римі не сподобався б сучасним європейцям.The post Лід у космосі може зробити те, що люди вважали неможливим first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Часто кажуть, що щастя полягає в тому, щоб знаходити радість у маленьких життєвих моментах, і тепер, схоже, вчені знайшли цьому наукове підтвердження. Психологи виявили, що всього п’ять хвилин на день, присвячених “мікро-вчинкам радості”, які плекають позитивні емоції, достатньо, щоб позбутися стресу, зміцнити здоров’я та покращити якість сну. За словами докторки Елісси Епель, такі прості дії, як сміх, милування квіткою під час прогулянки або добра справа для друга, можуть відчутно покращити емоційне самопочуття та ставлення до життя, пише T4. Професорка Епель, експертка зі стресу та старіння, яка керувала новим дослідженням, була вражена масштабом позитивних змін. Її команда з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско вивчала майже 18 000 людей, переважно зі США, Великої Британії та Канади, в рамках веб-проєкту “Big Joy Project” протягом двох років до 2024 року. Це було перше дослідження, яке мало на меті з’ясувати, чи можуть невеликі, прості у виконанні дії, що займають мінімум часу, мати вимірний та тривалий вплив на людей. Учасників просили виконувати п’яти-десятихвилинні “вчинки радості” протягом тижня. Професорка Епель зазначила, що тисячі людей, які взяли участь у її проєкті протягом одного тижня, досягли таких самих позитивних результатів, як і в програмах, що вимагали місяців занять по кілька годин. У дослідженні, опублікованому в Journal of Medical Internet Research, учасників просили виконати сім завдань за сім днів. Серед них були такі, як розділити з кимось радісний момент, зробити щось добре для іншої людини, скласти список подяк та переглянути надихаюче відео про природу. Команда обирала завдання, спрямовані на розвиток почуття надії та оптимізму, подиву та благоговіння, або просто веселощів. Кожне завдання займало менше 10 хвилин, включно з відповідями на короткі запитання до і після. Учасників опитували про їхнє емоційне та фізичне здоров’я на початку та наприкінці тижневого проєкту, вимірюючи їхнє емоційне самопочуття, позитивні емоції, “агентність щастя” (відчуття контролю над власними емоціями), а також рівень стресу та якість сну. Команда виявила покращення в усіх сферах, причому користь зростала залежно від того, наскільки повноцінно люди брали участь у програмі: ті, хто завершив усі сім днів, отримали більші переваги, ніж ті, хто впорався лише з двома чи трьома. Цікаво, що учасники з етнічних меншин отримали навіть більші переваги, ніж білі учасники, а молоді люди повідомили про більшу користь, ніж старші. Професорка Епель зазначила, що поки незрозуміло, чому ці мікро-дії мають такий глибокий вплив на настрій. Вона припустила, що, можливо, ці маленькі вчинки розривають “цикли негативних думок”, такі як надмірне занепокоєння або самокритика, і перенаправляють розумову енергію в більш позитивне русло. Хоча потрібні подальші дослідження, очевидно, що щоденна доза радості може допомогти людям у ці непрості часи. “Усе це, що пов’язане з добробутом, — це не розкіш, — сказала вона. — Ми часто кажемо собі, що дозволимо собі бути щасливими, коли досягнемо якоїсь мети або завершимо якесь завдання. Ми хочемо перевернути цей підхід — нам потрібна енергія радості, щоб долати важкі етапи. Це справді необхідні навички”. Читайте також, чому запах в Стародавньому Римі не сподобався б сучасним європейцям.The post Вчені розкрили формулу щастя: ось що потрібно робити лише 5 хвилин на день first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Дослідники з Австралії виявили, що оброблена та додана до цементної суміші кавова гуща може зробити бетон на 30 відсотків міцнішим. Цей простий, на перший погляд, рецепт може одночасно вирішити декілька серйозних екологічних проблем, пише T4. Щороку у світі утворюється приголомшлива кількість кавових відходів — близько 10 мільярдів кілограмів, і більша частина цього обсягу потрапляє на звалища. Утилізація органічних відходів становить серйозну загрозу для довкілля, оскільки під час їх розкладання виділяються значні обсяги парникових газів, зокрема метан та вуглекислий газ, що сприяють зміні клімату. З іншого боку, будівельний ринок, що стрімко зростає, створює величезний попит на бетон, виробництво якого потребує значних ресурсів. Постійний видобуток природного піску по всьому світу, зазвичай з річищ та берегів річок, для задоволення потреб будівельної галузі, має руйнівний вплив на навколишнє середовище. Існує нагальна проблема у забезпеченні сталого постачання піску через обмеженість цього ресурсу та екологічні наслідки його видобутку. Застосовуючи підхід циркулярної економіки, можна було б не лише уникнути потрапляння органічних відходів на звалища, а й краще зберегти наші природні ресурси, такі як пісок. Цей простий, на перший погляд, рецепт може одночасно вирішити декілька серйозних екологічних проблем. Зображення: t4.com.ua Органічні продукти, як-от кавова гуща, не можна додавати безпосередньо до бетону, оскільки вони виділяють хімічні речовини, що послаблюють міцність будівельного матеріалу. Тому команда дослідників з Університету RMIT застосувала інший підхід. Вони нагрівали кавові відходи до температури понад 350°C, позбавляючи їх доступу до кисню. Цей процес, що називається піролізом, руйнує органічні молекули, утворюючи пористе, багате на вуглець вугілля, відоме як біовугілля. Цей матеріал здатний утворювати міцні зв’язки всередині цементної матриці та інтегруватися в неї. Дослідники також пробували проводити піроліз за температури 500°C, але отримані частинки біовугілля виявилися не такими міцними. Вчені зазначають, що їм ще потрібно оцінити довготривалу міцність їхнього цементного продукту. Зараз вони працюють над тестуванням того, як гібридний кавово-цементний матеріал поводитиметься під впливом циклів заморожування-розморожування, водопоглинання, стирання та багатьох інших навантажень. Команда також працює над створенням біовугілля з інших джерел органічних відходів, зокрема деревини, харчових та сільськогосподарських відходів. Зображення з електронного сканувального мікроскопа показують структури поверхні пиролізованого кавового жмиху.(Roychand та ін., Journal of Cleaner Production, 2023) “Наше дослідження знаходиться на ранніх стадіях, але ці захоплюючі результати пропонують інноваційний спосіб значно зменшити кількість органічних відходів, що потрапляють на звалища”, — зазначив інженер Шеннон Кілмартін-Лінч. Він додав, що з точки зору корінних народів, його дослідження натхненне турботою про Землю, що передбачає забезпечення сталого життєвого циклу для всіх матеріалів та уникнення їх потрапляння на смітники для мінімізації впливу на навколишнє середовище. Читайте також, як домашні улюбленці впливають на інтелект господаря.The post Науковці знайшли практичне застосування залишків кавової гущі, і воно геніальне first appeared on T4 - сучасні технології та наука.