Компанія Apple зробила офіційну заяву, звертаючись до користувачів iPhone, iPad, Mac і Apple TV з проханням негайно встановити оновлення безпеки. Причина — виявлення двох критичних вразливостей, які вже були використані хакерами в реальних атаках, пише T4. Фахівці Apple виявили дві серйозні вразливості нульового дня: CVE-2025-31200 — у компоненті CoreAudio, та CVE-2025-31201 — у системі RPAC. Обидві дозволяють зловмисникам отримати віддалений доступ до пристрою, використовуючи спеціально створені аудіофайли. Зловмисний MP3-файл, зокрема, може запустити шкідливий код на пристрої жертви, а обхід механізму захисту пам’яті PAC відкриває можливості для повного контролю над системою: від крадіжки особистих даних до блокування самого пристрою. Оновлення необхідне для власників таких пристроїв: iPhone XS і новіших моделей усіх моделей iPad Pro з 2018 року iPad Air з 3-го покоління iPad 7-го покоління і новіших iPad mini з 5-го покоління комп’ютерів Mac з macOS Sequoia Apple TV (HD і 4K) Apple Vision Pro Користувачам слід перевірити наявність оновлення вручну, якщо автоматичне оновлення не увімкнене. Для цього перейдіть до Налаштування → Основні → Оновлення ПЗ та встановіть відповідну версію: iOS 18.4.1, iPadOS 18.4.1 або macOS Sequoia 14.4.1. Apple також радить увімкнути автоматичне оновлення в налаштуваннях і утримуватись від відкривання файлів з неперевірених джерел, зокрема аудіо та відео. Це особливо важливо, оскільки атаки можуть відбуватися без відома користувача — лише під час прослуховування чи завантаження медіаконтенту. Це вже п’ята серйозна вразливість нульового дня, зафіксована Apple у 2025 році. Компанія вкотре наголошує: регулярне оновлення програмного забезпечення — один із найефективніших способів захистити себе в цифрову епоху.The post Apple опублікувала термінове звернення до мільйонів користувачів iPhone first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника вчені спостерігали найчисленніше за весь час досліджень стадо благородних оленів — 23 особини. Така кількість є рекордною для цього регіону, що свідчить про стабілізацію та позитивні зміни в екосистемі зони відчуження, пише T4. Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Облік копитних здійснювався за допомогою кількох методів. Один із них — непрямий, за слідами життєдіяльності. Зокрема, аналізувалися екскременти, які олені залишають до 20 разів на добу. Це дозволяє точно визначити не тільки кількість тварин, а й маршрути їхнього пересування. Також активно використовувалися візуальні спостереження: зазвичай тварин помічають із транспортного засобу. Побачивши машину, олені зупиняються, пильно вдивляються, а потім зникають у заростях. У деяких випадках науковцям доводиться маскуватися в природному середовищі, щоб не порушити поведінку тварин. Спостереження показали не лише зростання популяції оленів, а й загальну динаміку зміни пасовищ. Збільшення навантаження на них зменшує запаси сухої трав’яної маси, що, в свою чергу, позитивно впливає на біорізноманіття та знижує ймовірність виникнення масштабних пожеж. Надлишок сухої рослинності, як правило, формується переважно з непривабливих для копитних видів, таких як осока чи куничник, тому активне випасання позитивно впливає на екосистему в цілому. Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Дорослі благородні олені можуть досягати до 1,2 метра у висоту. Їхнє забарвлення змінюється залежно від сезону, а самці мають характерні розгалужені роги. Хоча за міжнародною класифікацією цей вид не викликає занепокоєння, близько двадцяти його підвидів перебувають під загрозою зникнення через втрату природного середовища та полювання. Цікаво, що на тлі зростання чисельності оленів та коней Пржевальського, у заповіднику фіксують скорочення популяції лося європейського. Ймовірно, це пов’язано з обмеженням сезонної міграції через кордон з Білоруссю. Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Фахівці заповідника зазначають, що результати весняного обліку демонструють позитивну екологічну тенденцію: тварини активно заселяють територію, розширюють свої ареали, а пасовища використовуються ефективніше. Чорнобильський заповідник, який колись асоціювався виключно з техногенною катастрофою, поступово перетворюється на унікальний осередок дикої природи з високим рівнем саморегуляції.The post У Чорнобильському заповіднику зафіксували новий рекорд first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У мережі з’явилися зображення, що ймовірно демонструють внутрішню будову майбутнього смартфона iPhone 17 Pro, а також чохли, призначені для моделей iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Ці витоки, якщо вони достовірні, підтверджують значні зміни у дизайні наступного покоління флагманських iPhone від Apple, пише T4. Фото Majin Bu За попередніми чутками, нові моделі отримають корпус з алюмінієвою рамкою та скляною задньою панеллю, а також помітну зміну у розташуванні блоку основних камер – він стане горизонтальним і складатиметься з трьох модулів, кожен з яких матиме роздільну здатність 48 мегапікселів. Очікується, що екрани пристроїв матимуть діагоналі 6,3 та 6,9 дюйма відповідно, підтримуватимуть адаптивну технологію ProMotion зі змінною частотою оновлення від 1 до 120 Гц та отримають спеціальне покриття з антивідблисковим ефектом для кращої видимості. Чохли iPhone 16 Pro та iPhone 17 Pro Max. Фото Majin Bu Щодо внутрішнього оснащення, то, за інформацією з витоків, смартфони мають отримати новий однокристальний процесор Apple A19 Pro, 12 гігабайтів оперативної пам’яті та сучасний модуль бездротового зв’язку Wi-Fi 7. Планується також покращення фронтальної камери, роздільну здатність якої мають збільшити з поточних 12 до 24 мегапікселів, що обіцяє більш якісні селфі та відеодзвінки. Чохли iPhone 17 Pro Max та iPhone 17 Pro. Фото Majin Bu Джерелом цієї інформації є інсайдер Majin Bu, який раніше вже публікував точні дані про iPad mini, кольори iPhone 12, проблеми з iPhone 15 та навіть достовірні фото макетів iPhone 16, що додає ваги його нинішнім твердженням. Таким чином, ці зображення та супутня інформація дають нам раннє уявлення про те, якими можуть бути майбутні флагманські смартфони від Apple. Раніше OpenAI закликала користувачів не дякувати ChatGPT: ось чому.The post У Мережі показали “нутрощі” iPhone 17 Pro та нові чохли first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Нещодавнє дослідження, результати якого були опубліковані в Scientific Reports, виявило несподіваний, хоч і поки що попередній, зв’язок між такою поширеною звичкою, як колупання в носі, та потенційно підвищеним ризиком розвитку деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. Вчені припускають, що у випадках, коли колупання спричиняє пошкодження ніжних тканин всередині носової порожнини, це може створити більш прямий шлях для певних видів бактерій до мозку. У відповідь на присутність цих мікроорганізмів мозок може реагувати специфічним чином, що нагадує патологічні процеси, які спостерігаються при хворобі Альцгеймера, повідомляє T4. Автори дослідження, група науковців під керівництвом Університету Гріффіта в Австралії, зосередили свою увагу на бактерії Chlamydia pneumoniae. Відомо, що цей мікроорганізм здатен інфікувати людей і викликати пневмонію, а також його виявляли у значній кількості мозку людей, уражених деменцією пізнього початку. Проведені на мишах експерименти показали, що бактерія може ефективно переміщуватися вгору по нюховому нерву, який є прямим зв’язком між носовою порожниною та мозком. Особливо тривожним виявилося те, що коли вчені спеціально пошкоджували носовий епітелій – тонку захисну тканину на даху носової порожнини – інфекція нервової системи посилювалася. Це призводило до того, що мозок мишей починав відкладати більше бета-амілоїдного білка. Цей білок, як відомо, виділяється в організмі у відповідь на інфекції, але його скупчення у вигляді бляшок також у великій концентрації виявляють у мозку людей, які страждають на хворобу Альцгеймера. Як зазначив нейробіолог Джеймс Сент-Джон з Університету Гріффіт, їхня команда була першою, хто продемонстрував, що Chlamydia pneumoniae може напряму потрапляти через ніс до мозку та викликати там патології, схожі на хворобу Альцгеймера, хоча поки що це було показано лише на моделі миші. Вражаючою виявилася і швидкість поширення інфекції у мишей – бактерія закріплювалася в центральній нервовій системі протягом 24-72 годин, підтверджуючи гіпотезу про ніс як потенційно швидкий шлях для бактерій та вірусів до мозку. Важливо підкреслити, що на даному етапі це дослідження має багато застережень, головне з яких – результати отримані на мишах, і ще належить підтвердити, чи подібні процеси відбуваються так само у людей. Крім того, роль бета-амілоїдних бляшок як причини, а не наслідку хвороби Альцгеймера, досі є предметом дискусій у науковому світі. Тим не менш, ці результати, безумовно, варті подальшого глибокого вивчення, адже вони можуть пролити нове світло на механізми виникнення хвороби Альцгеймера, яка досі залишається великою загадкою для науки. Вчені планують провести аналогічні дослідження на людях, щоб з’ясувати, чи діє той самий шлях інфікування. Поки що невідомо, як саме ці бактерії потрапляють в організм людини в першу чергу, навіть якщо вони присутні в мозку. Враховуючи той факт, що колупання в носі – це надзвичайно поширена звичка (можливо, її мають до 90% людей), а також вищипування волосся в носі, яке також може пошкоджувати епітелій, Джеймс Сент-Джон та його колеги вважають, що поки не варто активно вдаватися до цих дій через потенційний ризик пошкодження захисної тканини носа. Одне з питань, на яке дослідники шукатимуть відповідь далі, полягає в тому, чи є збільшення відкладень бета-амілоїду природною імунною реакцією організму на інфекцію, яку можна зупинити, коли інфекцію буде подолано. Хвороба Альцгеймера є надзвичайно складною, що підтверджується величезною кількістю досліджень та різноманітними підходами вчених до її розуміння. Проте кожне нове дослідження, подібне до цього, наближає нас до розгадки цієї недуги та пошуку шляхів її зупинити. Як зазначає Сент-Джон, хоча ризик хвороби Альцгеймера різко зростає після 65 років, важливо розглядати й інші чинники, оскільки це не тільки вік, але й вплив навколишнього середовища, включаючи критичну роль бактерій та вірусів. Раніше вчені показали, як можуть виглядати «інопланетяни» з планети K2-18bThe post Вчені виявили зв’язок між колупанням у носі та хворобою Альцгеймера first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Якщо ви звикли казати «будь ласка» і «дякую» у спілкуванні з ChatGPT — ви не самі. Але мало хто здогадується, що ця ввічливість має досить відчутну ціну. За словами CEO OpenAI Сема Олтмана, звичка користувачів бути чемними з чат-ботом щороку обходиться компанії у десятки мільйонів доларів. І все — через споживання електроенергії, пише T4. Коли користувач X (раніше Twitter) @tomiinlove пожартував: «Цікаво, скільки грошей OpenAI втрачає через те, що люди пишуть “будь ласка” і “дякую” до ШІ», — він не чекав на відповідь від самого Олтмана. Але відповідь була короткою й багатозначною: «Десятки мільйонів доларів — добре витрачені. Хто знає, що буде далі». Іронія в тому, що за кожним ввічливим запитом стоїть робота складної нейромережевої системи на масивних дата-центрах. А це — величезне енергоспоживання, навіть якщо мова про одну-єдину фразу без смислового навантаження. Опитування медіакомпанії Future PLC (власника TechRadar) серед понад тисячі респондентів показало, що близько 70% людей спілкуються з ШІ ввічливо. Причому 12% роблять це про всяк випадок — «раптом буде повстання роботів». Парадокс: ми виховані людьми і переносимо свої соціальні навички на взаємодію з машинами — навіть якщо знаємо, що ChatGPT не має емоцій, образ і не вимагає соціального зворотного зв’язку. Але це — частина еволюції нашого спілкування. Хоча з екологічного погляду кожне зайве повідомлення — зайві викиди вуглецю, деякі експерти вказують на інший бік питання. Журналістка TechRadar Бекка Кеді помітила, що ввічливі й структуровані запити часто отримують кращі відповіді. «У деяких випадках чемність зменшує ймовірність упередженості моделі. А це — не просто приємний бонус, а ключовий аспект надійності ШІ», — пише вона. Тобто мовна культура користувача може прямо впливати на якість відповіді. У перспективі це може навіть стати вбудованим елементом логіки моделей: поважне спілкування — краща реакція, грубість — нижчий пріоритет. Звісно, ChatGPT — не людина. І йому не потрібна ваша ввічливість у звичному сенсі. Проте кожна сесія, кожне «дякую» чи «будь ласка» запускає ланцюг обчислень і споживає електроенергію. На масштабах мільйонів користувачів — це реальні мільйони доларів і мегавати енергії. Поки OpenAI не розкриває точні дані щодо того, як саме формулювання запиту впливає на навантаження системи. Але факт залишається фактом: «людяне» ставлення до ШІ — річ красива, проте не безкоштовна.The post OpenAI закликала користувачів не дякувати ChatGPT: ось чому first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Астрономи зафіксували перші серйозні ознаки потенційного позаземного життя. Використовуючи дані телескопа James Webb, вони виявили в атмосфері планети K2-18b хімічні сполуки, які на Землі створюють виключно живі організми. Найімовірніше, мова йде про планету-океан із мікроскопічними формами життя, подібними до земних фітопланктонів. K2-18b — екзопланета, розташована приблизно за 124 світлових роки від Землі у сузір’ї Лева. Вона більша за Землю у 2,6 раза і важча у 8,6 разів. Планета обертається навколо червоного карлика в зоні життя — регіоні, де може існувати рідка вода. Більшість науковців вважають, що це так званий Hycean-світ — планета з водневою атмосферою та глобальним океаном, пише T4. Дослідники виявили сліди хімічних речовин, що утворюються живими організмами, в атмосфері планети K2-18b (художня ілюстрація) — небесного тіла, розташованого за 124 світлових роки від Землі. Найімовірніше, це так званий “гіцеанський” світ, вкритий океанами. Телескоп James Webb зафіксував у атмосфері планети диметилсульфід (DMS) та диметилдисульфід (DMDS). Ці речовини на Землі утворюються виключно внаслідок біологічної активності, зокрема морських мікроорганізмів — фітопланктону. Вчені вважають, що життя на планеті K2-18b, ймовірно, представлене мікроскопічним фітопланктоном (візуалізація за допомогою ШІ). Як пояснюють вчені, DMS — нестійка сполука, що швидко розпадається. Якщо вона присутня в атмосфері планети, це означає, що її хтось постійно продукує. А це вказує на активну біологічну систему. Найімовірніше, життя на планеті має мікроскопічну форму. Аналогом на Землі є фітопланктон — організми, які живуть у верхніх шарах океану й отримують енергію від сонячного світла завдяки фотосинтезу. Саме вони на нашій планеті виробляють DMS та DMDS. На Землі DMS і DMDS виробляються лише живими організмами — переважно мікроскопічним життям, таким як морський фітопланктон (подібний до зображеного на ілюстрації). Однак науковці не виключають, що в океанах K2-18b могли еволюціонувати складніші форми життя, які живляться цими мікроорганізмами. Наприклад, можливі аналоги прапоровиків (напівтварин-піврослин) або фільтраторів — істот, які просіюють воду, захоплюючи поживні частинки. За словами зоолога з Кембриджського університету, навіть якщо на K2-18b існує океан, він, скоріш за все, нагадує Землю 3–4 мільярди років тому, коли тільки з’явилось перше життя. Тому більшість форм — найпростіші. Вважається, що K2-18b є «гіцеанським» світом (зображено на ілюстрації) — класом екзопланет, які мають ключові умови для існування інопланетного життя завдяки водневій атмосфері та океанам води. Найімовірніше, життя існує поблизу поверхні води, живлячись енергією від зірки. Але якщо умови сприяли подальшій еволюції, могли з’явитись і багатоклітинні істоти, схожі на стародавніх морських тварин Землі. Наприклад, істота Tamisiocaris borealis, яка жила 540 мільйонів років тому, відфільтровувала мікроорганізми з води завдяки пір’ястим відросткам. Складніші форми життя могли еволюціонувати, щоб живитися мікроорганізмами у воді — вони можуть нагадувати земних істот, відомих як хоанофлагеляти, які всмоктують воду через свої тіла, що нагадують воронку (візуалізація за допомогою ШІ). Оскільки зоря K2-18 — червоний карлик, її світло значно тьмяніше за Сонце. Це означає, що можливі живі істоти на планеті мали б великі, світлочутливі очі, пристосовані до низької освітленості. Якщо атмосфера планети розріджена, живі форми могли навіть розвинути величезні крила, щоб пересуватись над поверхнею води. Тварини на K2-18b можуть бути схожими на одних із перших фільтрувальних організмів Землі. Це були великі істоти, схожі на креветок, які збирали частинки з води за допомогою пір’ястих відростків (візуалізація за допомогою ШІ). Деякі астрономи припускають, що на водяних світах — подібних до K2-18b — можуть виникати істоти, схожі на літаючих риб або навіть морських птахів, як засіб уникнення хижаків. Це цілком логічна адаптація, яку ми вже бачимо в океанах Землі. Вчені припускають, що на водяних світах можуть з’явитися летючі риби або навіть птахи, які еволюціонували для уникнення хижаків (візуалізація за допомогою ШІ). Це перший випадок, коли в атмосфері екзопланети виявлено хімічні сліди життя, відомі нам на Землі. Навіть якщо життя на K2-18b — просте, це відкриває нову сторінку в розумінні того, як і де у Всесвіті може виникати біологія. Оскільки світло від червоного карлика надзвичайно тьмяне, будь-які істоти в океанах K2-18b, ймовірно, еволюціонували з дуже великими очима (візуалізація за допомогою ШІ). Цей світ — потенційно найближча аналогія до умов ранньої Землі, і, можливо, найкраща можливість у найближчі роки спостерігати життя поза нашою планетою.The post Вчені показали, як можуть виглядати «інопланетяни» з планети K2-18b first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Астрономи зафіксували в нашій галактиці незвичне небесне тіло, що не вписується у звичні уявлення про походження зірок. Найімовірніше, це блукаючий магнетар — надзвичайно потужне джерело магнітного поля. І що особливо цікаво — він, схоже, виник за межами Чумацького Шляху, пише T4. Об’єкт під назвою SGR 0501+4516, який уже кілька років привертав увагу астрономів, дослідили за допомогою космічних телескопів Hubble і Gaia. Завдяки цим даним вчені з’ясували, що це небесне тіло, імовірно, не пов’язане з найближчою надновою, як вважалося раніше. Зображення в ближньому інфрачервоному діапазоні (у фільтрах JHK) області навколо SGR 0501+4516, отримане за допомогою телескопа Gemini з камерою NIRI (див. Таблицю 1). Об’єкт SGR 0501+4516 позначено перехрестям; він помітно червоніший за навколишні зорі поля. Розмір зображення — 45 × 36 кутових секунд, орієнтація: північ угорі, схід ліворуч. Нове дослідження, опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics, показало: траєкторія руху SGR 0501+4516 свідчить, що він міг утворитися за межами нашої галактики — або виник значно раніше, ніж припускали. Магнетар — це особливий тип нейтронної зорі з надзвичайно сильним магнітним полем. За однією з теорій, SGR 0501+4516 міг з’явитися внаслідок злиття двох нейтронних зірок або колапсу подвійної зоряної системи, де одне з тіл передавало масу іншому (акреція). Такі події дуже рідкісні — але саме вони, на думку вчених, можуть пояснити природу так званих швидких радіосплесків (FRB) — потужних сигналів з космосу, джерела яких досі не до кінця зрозумілі. SGR 0501+4516 може стати ключем до розуміння рідкісних процесів у Всесвіті — таких як еволюція нейтронних зір, поява магнетарів і можливі джерела гравітаційних хвиль. Факт, що об’єкт, імовірно, виник поза межами Чумацького Шляху, але нині перебуває поруч із Сонячною системою, робить його ще більш унікальним для дослідження.The post Поблизу Сонячної системи виявили загадковий космічний об’єкт first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Компанія Google офіційно припинила випускати оновлення безпеки для операційної системи Android 12. Це означає, що смартфони з цією версією ОС більше не захищені від нових кіберзагроз, і користуватись ними стає потенційно небезпечно, пише T4. Як повідомляє видання Android Authority, у квітневому бюлетені безпеки Android згадано лише про патчі для Android 13 та новіших версій. Android 12 в цьому списку відсутній. Пізніше джерела в Google підтвердили: останнє сервісне оновлення для Android 12 вийшло в березні 2025 року. Таким чином, ОС, яка з’явилася ще у 2021 році, більше не отримає жодних офіційних оновлень безпеки від Google. Пристрої з Android 12 стають уразливішими до зломів і вірусів, адже вразливості, які будуть виявлені з квітня 2025 року, вже не будуть закриватися оновленнями. Це стосується як особистих даних, так і банківської інформації чи паролів. Попри припинення офіційної підтримки, деякі патчі все ж можуть надходити: через Google Play — в обмеженому форматі та тільки для системних компонентів від виробників смартфонів — деякі бренди, як-от Samsung, часто самостійно оновлюють старі моделі Однак цього може бути недостатньо для повного захисту. Станом на травень 2024 року Android 12 залишалась на 14,7% всіх активних Android-пристроїв. Це означає, що мільйони користувачів у всьому світі тепер фактично використовують застарілу і незахищену ОС. Фахівці радять оновити смартфон до Android 13 або новішої версії, якщо це підтримується вашим пристроєм. Якщо ж оновлення недоступне — варто подумати про заміну смартфона, аби не наражати себе на ризики.The post Користуватись Android 12 стало небезпечно: Google припинила підтримку first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Деякі роки минають непомітно, інші тягнуться нескінченно довго, а високосні роки додають до нашого звичного календаря ще один день. Проте в історії існує рік, який значно перевищує будь-які сучасні уявлення про тривалість – 46 рік до нашої ери, що налічував аж 445 днів, майже на 80 днів більше, ніж ми звикли. Чому ж один рік міг тривати так довго? Детально про це – у матералі T4. Рік – це час, за який наша планета здійснює повний оберт навколо Сонця, повертаючись до початкової точки свого шляху. Календарі ж є спробою поділити цей орбітальний період на зручні для нас відрізки часу – місяці, тижні та дні. До запровадження Юлієм Цезарем юліанського календаря, римляни користувалися місячним календарем, який складався всього з 10 місяців і 304 днів. Такий календар досить швидко розсинхронізувався з фактичним рухом Землі навколо Сонця, що призвело до значних розбіжностей. Наприклад, близько 200 року до нашої ери майже повне сонячне затемнення, яке відбулося 14 березня, було зафіксовано в календарі як 11 липня. Щоб якось виправити цю невідповідність, кожні кілька років до календаря додавали так званий “вставний місяць” – Мерцедоній. Статуя Юлія Цезаря. Автор фото: Jule_Berlin Однак система з Мерцедонієм була далекою від ідеалу, оскільки право змінювати календар і додавати цей вставний місяць належало Pontifex Maximus та колегії понтифіків, які нерідко використовували це у власних політичних цілях, наприклад, для продовження терміну перебування на посаді певних осіб. Згодом Юлій Цезар спробував навести лад у цій системі, запровадивши у 45 році до нашої ери юліанський календар, який передбачав додавання одного або двох днів до кінця коротких місяців (окрім лютого), щоб загальна кількість днів у році наблизилася до звичних 365. Але до того, як новий календар остаточно запрацював, існувала ще одна проблема – рік все ще не повністю відповідав порам року. Щоб виправити це, у 46 році до нашої ери Юлій Цезар вирішив додати до календаря одразу кілька додаткових місяців між листопадом і груднем. В результаті цього, 46 рік до нашої ери став найдовшим роком в історії, налічуючи 445 днів, і ввійшов в історію під назвою “рік плутанини” (annus confusionis). Саме завдяки цьому рішучому кроку вдалося остаточно узгодити римський календар з сонячним циклом та започаткувати більш точну систему літочислення. Раніше вчені з’ясували, чому півні кукарікають на світанку.The post Найдовший в історії рік тривав 445 днів: як це можливо first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Ранкове “кукуріку” є своєрідним природним будильником, знайомим людям по всьому світу, проте для самих півнів цей ритуал має значно глибше значення, ніж просто виконання ранкового обов’язку. Кури є соціальними птахами з чітко визначеною ієрархічною структурою, де майже кожен аспект їхнього життя, від права першими споживати їжу до захисту території, регулюється їхнім місцем у цій соціальній піраміді. Розуміння ієрархії є ключовим для підтримання гармонії в курячій зграї, і крики півнів відіграють у цьому важливу роль, пише T4. У півнів домінування встановлюється через агресію та специфічні сигнали, серед яких важливими є розмір гребеня та здатність кукурікати, що безпосередньо залежить від рівня тестостерону в їхньому організмі. Наукові дослідження також показали, що час, коли півень починає кричати, несе цінну інформацію про його статус у соціальній ієрархії зграї. Зокрема, дослідження 2015 року, проведене в Японії, виявило, що півень з найвищим рангом має пріоритет першим сповістити про настання нового дня своїм “кукареку”. Не пропустіть: Виростає до 500 кг: колосального кальмара вперше побачили живим у морських глибинах дослідження 2015 року, проведене в Японії, виявило, що півень з найвищим рангом має пріоритет першим сповістити про настання нового дня своїм “кукареку”. Автор фото: Enrique Як повідомляє IFLScience, спостереження за групою півнів під час цього дослідження виявили чітку закономірність у порядку їхніх ранкових криків: першим завжди кукурікав домінантний півень, за ним слідували птахи другого, третього та четвертого рангів. Будь-яка спроба півня з нижчим статусом прокричати поза чергою могла призвести до агресивної реакції з боку вищих за рангом птахів. Це свідчить про те, що крики півнів тісно пов’язані з їхнім соціальним статусом, ієрархією та прагненням домінування. Цікаво, що дослідження 1995 та 2013 років показали, що ранкове кукурікання є не стільки реакцією на схід сонця, скільки сигналом статусу, що керується внутрішнім біологічним годинником півня, адже ієрархічна структура криків зберігалася навіть в умовах повної темряви. Експеримент з видаленням з групи домінантного півня виявив ще одну цікаву особливість: півень, який раніше займав другий щабель ієрархії, починав поводитися як лідер і першим подавати голос. Це вказує на те, що саме домінантний півень визначає час початку ранкового кукурікання, ґрунтуючись на власному циркадному ритмі, а решта півнів змушені слідувати його прикладу, щоб уникнути конфліктів та підтримувати встановлений порядок у зграї. Раніше біля берегів Антарктиди упіймали трьох дивних істот.The post Вчені з’ясували, чому півні кукарікають на світанку first appeared on T4 - сучасні технології та наука.