Визначення «найгучнішого записаного звуку» на Землі залежить від встановлених критеріїв: чи включати історичні свідчення, чи покладатися виключно на сучасні наукові вимірювання, зроблені високоточними приладами. Гучність звуку вимірюється в децибелах (дБ), причому людина зазвичай може переносити рівні до 140 дБ, після яких звук стає болісним і може спричинити незворотне пошкодження слуху (яке починається вже після тривалого впливу 85 дБ), пише T4. Історично виверження вулкана Кракатау в Індонезії у 1883 році вважається найгучнішим звуком в історії. Його вибух був чутний на відстані понад 3000 кілометрів, а барометри по всьому світу зафіксували потужну хвилю тиску, що сім разів облетіла планету. За оцінками, на відстані 160 км виверження досягло приблизно 170 дБ, а в безпосередній близькості розривало барабанні перетинки. Сучасні оцінки вказують на те, що вибух міг досягти 310 дБ біля джерела, хоча це число є спекулятивним. Приблизно на рівні 194 дБ звукові хвилі перестають поводитися як звичайний звук (що змушує частинки вібрувати) і перетворюються на ударні хвилі — потужні фронти тиску, що виникають, коли щось рухається швидше за швидкість звуку. Схожим за гучністю був Тунгуський метеорит у 1908 році, чий вибух оцінюється в 300–315 дБ, але обидві події були зафіксовані лише приладами, розташованими дуже далеко. Виверження підводного вулкана Хунга Тонга–Хунга Хаапай у січні 2022 року створило звукову хвилю, яка кілька разів перетнула земну кулю і була чутна навіть на Алясці та в Центральній Європі. Якщо ж обмежити питання сучасною цифровою епохою, з глобальною мережею барометрів та інфразвукових датчиків, то беззаперечним лідером стає виверження підводного вулкана Хунга Тонга–Хунга Хаапай у січні 2022 року. Цей масивний вибух створив звукову хвилю, яка кілька разів перетнула земну кулю і була чутна навіть на Алясці та в Центральній Європі. Найближча наукова станція, розташована лише за 68 км, зафіксувала стрибок тиску приблизно на 1800 паскалів. Спроба перевести це в звичайні децибели (близько 256 дБ на відстані 1 метра) вважається поганою науковою оцінкою, оскільки поблизу джерела ця хвиля тиску вже діяла як швидко рухоме повітря, виштовхуване вибухом, а не як звичайний звук, будучи занадто сильною, щоб вписатися у звичайну шкалу. Цікаво, що найпотужніша штучно створена хвиля тиску в новітній історії, яку вчені отримали в лабораторних умовах, використовуючи рентгенівський лазер для вибуху мікроскопічного струменя води, досягла 270 дБ. Однак цей експеримент проводився у вакуумній камері, тому хвиля була абсолютно безшумною, оскільки для поширення звукових хвиль потрібне середовище (повітря, вода), а тиск у вакуумі не випромінюється як те, що ми називаємо звуком. Тому, з огляду на об’єктивні сучасні вимірювання, Тонга 2022 є чинним чемпіоном серед найгучніших звуків, зафіксованих на Землі. Читайте також: Одна з тварин у Чорнобильській зоні переживає швидку еволюціюThe post Найпотужніший звук на Землі створив ударну хвилю, яка кілька разів облетіла всю планету first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Археологічний світ сколихнула надзвичайно рідкісна знахідка, зроблена глибоко під пісками Таніса, що може кардинально переписати розуміння похоронних звичаїв та політичної історії Третього перехідного періоду Єгипту (приблизно 1070-712 роки до н.е.). Дослідники виявили царську гробницю, яка, на превеликий подив, виявилася порожньою, але при цьому містила 225 вишукано виготовлених похоронних фігурок (ушебті). Ця знахідка є першою недоторканою колекцією усебті в царській гробниці Таніса з 1940-х років, пише T4. Ключовим моментом є те, що королівські символи на мініатюрних слугах чітко підтверджують, що гробниця призначалася для фараона Шошенка III, який правив із 830 по 791 рік до нашої ери і чиє місце останнього спочинку залишалося загадкою протягом десятиліть. Однак, сам Шошенк III ніколи не був похований у цій гробниці. Фігурки були розташовані у таємничому церемоніальному дизайні — у формі зірки та ідеальних горизонтальних рядах — що свідчить про навмисний ритуальний задум, який залишався недоторканим майже 3000 років. Більше половини фігурок — жіночі, що є рідкісною рисою для таких гробниць. Особливо нечуваною є ознака того, що більше половини виявлених фігурок є жіночими, що ставить нові питання щодо похоронних практик і ролі жінок у царській династії цього часу. Французький єгиптолог Фредерік Пейродо назвав відкриття «вражаючим», особливо враховуючи, що стіни іншої, сусідньої гробниці, відкритої П’єром Монте у 1939 році, та найбільший саркофаг там, носять ім’я Шошенка III. На фото зображено місце, де було розкопано гробницю. Цей парадокс — порожня гробниця з усебті, що підтверджують її власника, — відкриває таємницю долі фараона. Правління Шошенка III (XXII династія) припало на Третій перехідний період, який характеризувався політичною роздробленістю, нестабільністю та «дуже кривавою громадянською війною між Верхнім і Нижнім Єгиптом», коли за владу боролися кілька фараонів. Пейродо припускає, що «царська спадкоємність пройшла не за планом», і бурхливе політичне середовище могло призвести до того, що фараон так і не потрапив у власноруч обрану гробницю. Хоча існує також можливість, що його останки були перенесені пізніше через пограбування, це одкровення демонструє, що «авантюри» будівництва гробниці для фараона не завжди були успішними. Команда розкопок ретельно виймала крихкі фігурки, що є рідкісною знахідкою, порівнянною лише з недоторканою гробницею Тутанхамона у Долині царів, оскільки більшість таких місць була розграбована протягом історії. Після ретельного дослідження фігурки будуть виставлені у єгипетському музеї. Читайте також: Мільярдер пообіцяв подарувати $3 мільярди тому, хто доведе, що Земля пласкаThe post Приголомшливий скарб, знайдений в царській гробниці, може переписати історію Єгипту first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У світі, де наукові докази про кулясту форму Землі накопичуються вже понад 2000 років і підтверджені незліченною кількістю спостережень, включаючи тінь Землі на Місяці під час затемнень та фотографії з космосу, існує стійкий рух прихильників теорії Плоскої Землі. Цей рух, який має історичне коріння в псевдонаукових ідеях Семюеля Роуботама XIX століття, базується на глибокій недовірі до наукових установ і уряду, вважаючи всі докази глобальною змовою. Саме до цих «пласкоземельців» звернувся 76-річний мільярдер і генеральний директор Columbia Sportswear Тім Бойл, оцінений у $1.6 мільярда, оголосивши конкурс у рамках нової маркетингової кампанії «Неможлива експедиція», пише T4. Бойл публічно пообіцяв передати контроль над своїм сімейним бізнесом вартістю $3 мільярди тому, хто зможе надати фотографію справжнього, фізичного краю планети Земля, а також зображення безодні, що знаходиться за ним. Згідно з його заявою, переможець отримає «Усе. Без паперової роботи, без юристів, без підступів». Однак, реклама, в якій швидко з’явився нібито адвокат Бойла, розкрила дрібний шрифт: компанія Columbia Sportswear фактично заснувала окрему юридичну особу, «The Company, LLC», активи якої оцінюються лише у $100000, а не у $3 мільярди. Попри це, пропозиція залишає шанс одному щасливчику отримати чималий гонорар. Генеральний директор Columbia Тім Бойл (на фото) знявся у новій маркетинговій рекламі гіганта спортивного одягу, пообіцявши роздати «компанію», якщо хтось доведе, що Земля пласка.  Щоб запобігти «креативному» скороченню шляху, Columbia уточнила, що шукає доказ «видимого фізичного кінця планети Земля», який може бути представлений як прямовисна крапля, безодня або хмари, що тягнуться у нескінченність. Компанія чітко зазначила, що не прийме звичайний тупик чи безвихідь. З точки зору фізики, відсутність видимої кривизни на горизонті з рівня землі пояснюється тим, що людина може бачити лише кілька миль, чого недостатньо, щоб помітити кривизну великої сфери. Як зазначив доктор Ієн Віттакер з Ноттінгемського Трентського університету, мікроб на поверхні баскетбольного м’яча бачив би лише «величезний простір плоскої області». Незважаючи на постійне надходження нових візуальних доказів викривлення Землі, таких як кадри місії SpaceX Fram2, прихильники плоскоземельства продовжують відкидати їх, називаючи фальшивкою та результатом використання «вигнутих лінз», демонструючи незмінну силу теорій змови в епоху візуальних доказів. Читайте також: Одна з тварин у Чорнобильській зоні переживає швидку еволюціюThe post Мільярдер пообіцяв подарувати $3 мільярди тому, хто доведе, що Земля пласка first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Через майже чотири десятиліття після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) у квітні 1986 року, Чорнобильська зона відчуження (ЧЗВ) залишається унікальним середовищем, де, за відсутності людини, процвітають різноманітні форми життя. Серед стійкої до радіації фауни особливу увагу біологів привернули тисячі диких собак, які є прямими нащадками домашніх улюбленців, залишених під час швидкої евакуації. Вчені активно досліджують геноми цих тварин, щоб з’ясувати, як десятиліття постійного радіаційного впливу могли змінити їхню ДНК і, можливо, навіть прискорити процес природної еволюції, пише T4. Ідея про те, що радіація може прискорювати мутації та, відповідно, еволюцію, не є новою; подібні методи, наприклад, цілеспрямоване опромінення насіння, використовуються для виведення сільськогосподарських культур із вигідними мутаціями. У ЧЗВ вже були виявлені можливі приклади такої адаптації: дослідження 2016 року показало, що східні деревні жаби (Hyla orientalis), які зазвичай зелені, частіше зустрічалися в зоні з темнішою пігментацією. Біологи припускали, що посилена мутація меланіну — пігменту, що відповідає за колір шкіри, — могла допомогти цим жабам розсіювати та нейтралізувати частину навколишнього випромінювання. Саме ця гіпотеза стимулювала вчених з Університету Південної Кароліни та Національного інституту дослідження геному людини до секвенування ДНК 302 безхатьків, знайдених у зоні розпаду та навколо неї, щоб зрозуміти, чи набули собаки «мутації, які дозволяють їм успішно жити та розмножуватися в цьому регіоні». Дослідження, опубліковане у Science Advances, виявило, що здичавілі собаки, які живуть поблизу самої ЧАЕС, демонстрували чіткі генетичні відмінності від собак, що мешкали лише за 16 км у сусідньому місті Чорнобиль. Дослідження виявило, що здичавілі собаки, які живуть поблизу самої ЧАЕС, демонстрували чіткі генетичні відмінності від собак, що мешкали лише за 16 км у сусідньому місті Чорнобиль.Автор фото: Шон Геллап / Getty Images. Однак, подальші генетичні аналізи призвели до суперечливих результатів. Дослідження, опубліковане майже через два роки у PLOS One, за участю вчених з Університету штату Північна Кароліна, поставило під сумнів ідею радіаційно-індукованих мутацій. Порівнюючи геном собак із зони з геномом собак із контрольної групи та сусідніх країн, команда проаналізувала хромосомний рівень і рівень нуклеотидів, не виявивши жодних аномалій, що вказують на мутацію, викликану радіацією, яка б надавала перевагу у виживанні. Дослідники припустили, що інші фактори, наприклад інбридинг або ефекти, не пов’язані з опроміненням, можуть бути складними для розрізнення. Попри відсутність остаточних висновків, дослідження чорнобильських собак надає безпрецедентний шаблон для подальшого вивчення впливу радіації на великих ссавців та підтверджує, що територія, яка мала б бути біологічною пусткою, стала унікальною науковою лабораторією для розуміння еволюції в умовах постійного радіаційного стресу. Читайте також: Найвидатнішу памʼятку Єгипту збудувала цивілізація, що існувала до появи стародавніх єгиптянThe post Одна з тварин у Чорнобильській зоні переживає швидку еволюцію first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Великий Сфінкс Гізи, монументальна вапнякова статуя з тілом лева та людською головою, є, мабуть, найвідомішою скульптурою у світі та центральною загадкою єгиптології. За загальноприйнятою думкою, Сфінкса було збудовано приблизно 4500 років тому за часів правління давньоєгипетського царя Хефрена (Четверта династія). Ця теорія підтверджується розташуванням статуї, яка, як вважається, була покликана нагадувати Хефрена та служити «монументальним сторожовим собакою», що охороняє його похоронний комплекс, включаючи Піраміду Хефрена. У давньоєгипетській культурі символ сфінкса традиційно уособлював охоронця, що робило його ідеальним попередженням проти набігів на плато Гіза, пише T4. Діоритова статуя Хефрена (CG 14). Єгипетський музей Каїр. Автор фото: Jon Bodsworth. Проте, цей консенсус не є загальновизнаним. Існує низка археологічних та геологічних аргументів, які підживлюють теорію про те, що Сфінкс передував цивілізації стародавніх єгиптян у тому вигляді, в якому ми її знаємо. Одним із найактивніших прихильників цієї гіпотези є геолог Роберт Шох, який стверджує, що виявив на Сфінксі сильні сліди водної ерозії, які значно відрізняються від «класичної вітрової ерозії», характерної для сусідніх пам’яток Гізи. Шох переконаний, що ця водна ерозія могла виникнути лише у досахарські часи, коли клімат регіону був набагато помірнішим, з більшою вологістю та кількістю опадів. На його думку, Сфінкс мав бути збудований цивілізацією, яка існувала раніше за стародавніх єгиптян. Існує низка археологічних та геологічних аргументів, які підживлюють теорію про те, що Сфінкс передував цивілізації стародавніх єгиптян у тому вигляді, в якому ми її знаємо. Автр фото: Ted McDonnell. Незважаючи на те, що водна ерозія може бути пояснена повенями з сусідньої річки Ніл, відсутність сучасних написів, які б чітко пов’язували Сфінкса з Хефреном, підсилює загадку. Існує також альтернативна геологічна теорія, підтверджена лабораторними експериментами вчених Нью-Йоркського університету, яка припускає, що сама природа могла відіграти роль у виникненні Сфінкса: пил і пісок, що наносилися вітром, могли спочатку еродувати вапняк Гізи, створюючи природний «ярданг» (скельне утворення, виточене вітром), що нагадував лежачу тварину, перш ніж люди додали подальших деталей. Окрім цих наукових дискусій, існують і більш екзотичні припущення, такі як теорія про генну інженерію інопланетян або використання Сфінкса як сховища для золота, що живляться виявленням підземних порожнин під статуєю, зокрема, біля хвоста та під лапами, які, за припущеннями деяких ентузіастів, можуть вести до невідкритих скарбів. Таким чином, незалежно від остаточного датування, Великий Сфінкс Гізи залишається монументальною загадкою, продовжуючи стимулювати дискусії щодо справжнього віку та походження найдавнішої скульптури людства. Читайте також: В Індонезії виявили 3000-річну зброю з ознаками позаземного походженняThe post Найвидатнішу памʼятку Єгипту збудувала цивілізація, що існувала до появи стародавніх єгиптян first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Масштабні екологічні ініціативи Китаю, спрямовані на боротьбу з деградацією земель та зміною клімату, включаючи амбітну програму «Велика зелена стіна» та проєкти «Зерно за зелень» і захисту природних лісів, призвели до непередбачених і значних змін у водному циклі по всій країні, що має критичні наслідки для доступності прісної води. Ці ініціативи, що становлять 25% світового чистого збільшення площі листя між 2000 і 2017 роками, успішно збільшили лісовий покрив Китаю до понад 25% його площі, що еквівалентно розміру Алжиру. Однак, як показує нове дослідження, опубліковане в журналі Earth’s Future, озеленення кардинально перерозподілило воду в атмосфері та на поверхні, що призвело до дефіциту в одних регіонах і збільшення доступності в інших, пише T4. Це призвело до того, що, хоча загальний кругообіг води в природі став активнішим, на локальному рівні в деяких ключових регіонах втрачається більше води, ніж раніше. Дослідники встановили, що у східному мусонному регіоні та північно-західному посушливому регіоні (які разом становлять 74% площі Китаю) відбулося зменшення кількості прісної води, доступної для людини та екосистем. Водночас, збільшення кількості опадів спостерігалося лише у високогірному Тибетському нагір’ї, тоді як вітри переносили воду, що потрапила в атмосферу в інших регіонах, на відстань до 7000 кілометрів. Масштабні екологічні ініціативи Китаю, спрямовані на боротьбу з деградацією земель та зміною клімату, включаючи амбітну програму «Велика зелена стіна» та проєкти «Зерно за зелень» і захисту природних лісів, призвели до непередбачених і значних змін у водному циклі по всій країні, що має критичні наслідки для доступності прісної води. Ця тенденція має важливі наслідки для управління водними ресурсами, особливо враховуючи, що вода в Китаї вже розподілена вкрай нерівномірно: на півночі країни, де проживає 46% населення та розташовано 60% орних земель, знаходиться лише близько 20% водних ресурсів. Автори дослідження стверджують, що державні заходи з управління водою, ймовірно, не дадуть очікуваних результатів, якщо не буде враховано перерозподіл води, спричинений масштабними проєктами озеленення. Таким чином, хоча відновлення екосистем є позитивним кроком для боротьби з деградацією, воно вимагає ретельного попереднього аналізу в кожному окремому випадку, щоб визначити, чи є такі зміни земного покриву корисними чи ні з точки зору водної безпеки. Читайте також: Виверження вулкана створило умови для розповсюдження чуми в ЄвропіThe post Одна з країн світу порушила розподіл водних ресурсів, висадивши надто багато дерев first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Палеокліматичні дані виявили ключову підказку: висока кількість сірки у полярних крижаних кернах, яка свідчить про одне або кілька потужних, раніше невідомих вивержень вулкана близько 1345 року. Сульфатні аерозолі, викинуті в атмосферу, найімовірніше, з тропіків (про що свідчить подібна концентрація сірки в льодах обох полюсів), відбили сонячне світло назад у космос, спровокувавши різке похолодання. Це підтверджується історичними свідченнями того часу про зменшення сонячного сяйва, збільшення хмарності та темне місячне затемнення у частинах Азії та Європи. Аналіз кілець дерев з усієї Європи підтвердив, що літо 1345, 1346 та 1347 років було холоднішим, ніж зазвичай, а осінь — вологішою, що призвело до ерозії ґрунту та повеней, пише T4. Ці кліматичні зміни мали прямі соціально-економічні наслідки: історичні записи свідчать, що вони знизили врожайність низки сільськогосподарських культур, зокрема зерна та винограду, в Італії. Щоб запобігти голоду, італійські купці були змушені імпортувати зерно з Чорноморського регіону. На жаль, коли італійські торговельні флоти повернулися у другій половині 1347 року, вони не лише доставили життєво необхідне зерно, але й занесли бактерію Yersinia pestis, найімовірніше, через бліх, які харчувалися зерновим пилом під час їхньої довгої подорожі. Згідно з новим дослідженням, невідоме виверження вулкана в середині XIV століття, можливо, створило умови для поширення Чорної смерті в Європі. Перші випадки чуми серед людей у Венеції були зареєстровані лише через кілька тижнів після прибуття цих кораблів, запускаючи типовий цикл інфекції, коли блохи переходили з популяції гризунів на інших ссавців, а потім на людей. Таким чином, виверження вулкана, що спричинило зміну клімату, непрямо, але вирішально, створило логістичний міст для Чорної смерті, яка призвела до смерті від 30% до 60% населення Європи. Дослідження підкреслює, що початок пандемії став результатом унікального збігу короткострокових екологічних факторів, спричинених вулканізмом, та довгострокових соціальних факторів, таких як система розподілу зерна. Читайте також: Вчені показали надзвичайно рідкісну і гарну рослину, яка харчується мʼясомThe post Виверження вулкана створило умови для розповсюдження чуми в Європі first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Рукопис Войнича, книгоподібний текст початку XV століття, залишається однією з найглибших загадок історії, оповитою таємницею свого невідомого шрифту та супровідних, часом біологічно неможливих, ілюстрацій. Серед цих загадкових малюнків людей, рослин і астрологічних символів, знаходиться зображення дракона, що додає містичного виміру до роботи, яка століттями спантеличувала криптографів і лінгвістів. Ніхто достеменно не знає, хто написав рукопис, що він містить, і чи є його текст автентичною, але невідомою мовою, чи просто абракадаброю, чи ж закодованим повідомленням, пише T4. Сторінка із загадкового рукопису Войнича , який донині не розшифровано. Нове наукове розслідування, проведене журналістом Майклом Грешком і опубліковане в журналі Cryptologia, пропонує вагомі аргументи на користь теорії шифрування. Проєкт Грешка, який розпочався як математична головоломка під час карантину, призвів до розробки алгоритму, названого шифром Найббе. Ця система бере латинський або італійський текст, розбиває його на нерозривний рядок літер, а потім маніпулює ритмом, випадково змінюючи інтервал між ними на суміш однолітерних і дволітерних фрагментів. У цій системі кожен фрагмент стає повноцінним «словом» у стилі «войнічезе» (своєрідний текст рукопису Войнича), причому дволітерні фрагменти розділяються на «префікс» і «суфікс». Фрагмент рукопису Войнича, сторінка 50; f25v, називається ((дракон)), оскільки деталь нагадує «дракона». Результати моделювання показали, що текст, згенерований шифром Найббе, має вражаючу схожість із самим рукописом Войнича, зокрема, відтворює його незвичайні статистичні закономірності, які раніше спантеличували дослідників. Хоча Грешко зазначає, що це не є остаточним доказом того, що рукопис Войнича дійсно був створений за цією системою, це потужно демонструє, що така криптографічна система могла генерувати текст із майже ідентичними характеристиками. Це нове дослідження надає іншим дослідникам точніші інструменти для подальшого аналізу та розкодування, знову активізуючи дискусію навколо цієї загадкової книги. Тим не менш, рукопис Войнича залишається унікально неоднозначним, як підсумовує Грешко: він є «відображенням будь-якої вашої ідеї щодо нього», підтримуючи докази як на користь його кодованої природи, так і на користь теорії, що це незрозуміла мова чи нісенітниця, і саме ця властива невизначеність робить його таким невловимим і таким цікавим. Читайте також: Мрія палеонтолога: єдине місце на Землі містить понад 16000 слідів динозаврівThe post В рукописі XV століття знайшли згадку про драконів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У Національному парку Тороторо в Болівії вчені виявили місцевість Каррерас Пампа, яка містить найбільшу кількість скам’янілих слідів динозаврів, коли-небудь зареєстрованих на одній ділянці. Ця знахідка, описана командою під керівництвом доктора Рауля Есперанте з Інституту геологічних досліджень, є справжнім вікном у минуле, демонструючи ландшафт кінця крейдяного періоду, коли сотні, а то й тисячі, динозаврів збиралися біля берега стародавнього озера. На площі 7485 м² дослідники зафіксували загалом 16 600 скам’янілих відбитків, що включають не лише сліди лап, а й сліди хвостів та безперервні шляхи плавання, встановлюючи численні світові рекорди. Для порівняння, відомий кар’єр Ларк-Коррі в Австралії містить лише 3300 слідів, залишених трьома видами, пише T4. Стежка Каррерас Пампас у Національному парку Тороторо, Болівія, щойно побила рекорди щодо слідів динозаврів. Автор зображення: Есперанте та ін., 2025, PLOS One, CC-BY 4.0. Умови, необхідні для збереження слідів, відрізняються від тих, що сприяють скам’янінню кісток, тому сліди часто розповідають нам унікальні історії про ті часи та місця, де бракує інших достовірних записів. Каррерас Пампа ідеально ілюструє це: більшість відбитків належать тероподним динозаврам або птахам, із широким спектром розмірів — від менш ніж 10 сантиметрів до понад 30 сантиметрів, що свідчить про наявність великої кількості видів за короткий період. Примітно, що попри знахідки паралельних слідів зауроподів в інших місцях Тороторо, тут переважна більшість відбитків є відносно невеликими; лише одна стежка була залишена твариною, що, ймовірно, важила понад тонну, а більшість майстрів-відбитків були заввишки не більше 1,25 метра. Слід з брижами на поверхні шару. B) Дуже глибокі сліди та хвостові сліди. Звивистий шнур позначає хвостові сліди. D) Набір з п’яти дуже глибоких слідів. Білі наконечники стрілок вказують на хвостові сліди.Автор зображення: Есперанте та ін., 2025, PLOS One, CC-BY 4.0. Місцевість також дає ґрунт для значних суперечок і подальших досліджень. Автори стверджують, що численні сліди кігтів представляють найбільшу кількість безперервних плавальних стежок у світі, залишених динозаврами, що шкрябали мул під час плавання на мілководді. Крім того, на понад 30 слідах було виявлено чіткі сліди хвостів. Це є першим випадком виявлення сліду хвоста теропода у всій Південній півкулі, що відкриває унікальні дані про поведінку цих тварин. Більшість слідів свідчить про те, що динозаври рухалися неквапливо, зі швидкістю 5,5-7,5 $5.5-7.5 км/год, хоча є й винятки — кілька слідів, залишених тваринами, які рухалися зі швидкістю близько 20 км/год. Дослідники вважають, що значна частина довших слідів, які лише наближаються або прибувають з краю ділянки, ще залишається похованою, що обіцяє подальші відкриття у цьому «приголомшливому вікні в минуле». Читайте також: Вчені показали надзвичайно рідкісну і гарну рослину, яка харчується мʼясомThe post Мрія палеонтолога: єдине місце на Землі містить понад 16000 слідів динозаврів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У світі флори, де більшість рослин покладаються виключно на фотосинтез, існує невелика, але інтригуюча група хижаків, які еволюціонували, щоб харчуватися м’ясом. Серед них — надзвичайно рідкісна та красива рослина Drosera silvicola (карликова росичка), що зустрічається лише в деяких частинах Західної Австралії. Цей вид, часто прикрашений яскраво-рожевими квітами, приманює нічого не підозрюючих комах своїми липкими щупальцями, пише T4. Росичка захоплює і перетравлює здобич за допомогою спеціалізованих ферментів, щоб отримати життєво важливі поживні речовини, такі як азот і фосфор, яких катастрофічно бракує у ґрунті її природного середовища. Хижі рослини, які розвинули цю здатність незалежно у різних частинах світу, є яскравим прикладом адаптації до бідних на поживні речовини ґрунтів. Цей вид, часто прикрашений яскраво-рожевими квітами, приманює нічого не підозрюючих комах своїми липкими щупальцями. Автор зображення: Тіло Александер Крюгер/Австралійська служба охорони дикої природи.. Ситуація для Drosera silvicola вважалася критичною: раніше вчені знали лише про дві невеликі популяції, обидві з яких перебували під загрозою знищення посеред гірничодобувних розробок. Уряд Західної Австралії вніс цей вид до пріоритетного рівня 1, що вказує на його надзвичайну рідкість і потенційну загрозу зникнення. У пошуках нових осередків виживання, Австралійська служба охорони дикої природи (AWC) організувала експедицію у дикі місцевості країни Ваджук. Після двох днів безрезультатних пошуків, дослідникам, які зробили останній гак у лісі Джарра, несподівано пощастило: вони натрапили на квітучу та здорову популяцію Drosera silvicola, розташовану за 70 кілометрів від її нині відомої території. Тіло Крюгер, аспірант Університету Кертіна та експерт із м’ясоїдних рослин, описав цей момент як «повний шок» та «величезну перемогу для охорони природи». Нова колонія процвітала на відкритій місцевості з високими хребтами та схилами, що є ідеальним середовищем для цього виду. Одна з тисяч Drosera silvicola, карликової росички першого рівня, яку було виявлено в заповіднику дикої природи Паруна Австралійської служби охорони дикої природи у Західній Австралії.Автор зображення: Тіло Александер Крюгер/Австралійська служба охорони дикої природи. Хоча ця знахідка одразу не знімає ризиків зникнення, вона свідчить про те, що Drosera silvicola, можливо, не знаходиться в такому скрутному становищі, як вважалося раніше. Відкриття підкреслює критичну важливість заповідників, таких як Паруна, для збереження унікального біорізноманіття Західної Австралії, особливо регіону, який уже відомий тим, що тут зареєстровано понад 150 видів хижих рослин. Читайте також: Нижчий за однорічну дитину: як виглядає найменший у світі кіньThe post Вчені показали надзвичайно рідкісну і гарну рослину, яка харчується мʼясом first appeared on T4 - сучасні технології та наука.