Компанія Rimac свого часу стала одним із піонерів електричних суперкарів, а її гіперкар Nevera встановив нові орієнтири у світі високопродуктивних електромобілів. Проте засновник компанії Мате Рімац тепер вважає, що сьогодні він не ухвалив би такого самого рішення. На його думку, в сегменті наддорогих автомобілів важливо створювати моделі, які залишатимуться актуальними протягом багатьох років, а електричні технології поки не забезпечують такої переваги. Чому електричний Nevera втрачає унікальність В інтерв’ю Automotive News Europe Мате Рімац пояснив, що на момент появи Nevera ставка на електричний привід була правильним рішенням. Автомобіль привернув увагу завдяки надзвичайним динамічним характеристикам і технологіям, які тоді здавалися передовими. Однак у сегменті гіперкарів важливо не лише випереджати конкурентів на момент запуску. Покупці очікують, що автомобіль залишатиметься особливим і через роки після виходу на ринок. За словами Рімаца, технології Nevera з часом перестали бути настільки унікальними. Електричні силові установки розвиваються, а те, що колись було революційним рішенням, поступово стає звичнішим. Для виробника автомобілів, які коштують сотні тисяч або навіть мільйони євро, це створює серйозний виклик. Сам підприємець визнає, що з погляду нинішньої економічної ситуації його позиція може здаватися неправильною. Проте він вважає, що для таких автомобілів потрібно оцінювати не лише характеристики, а й довгострокову цінність технології. Чому Bugatti та Porsche роблять ставку на гібриди Після угоди щодо Bugatti, до створення якої долучилася Rimac, Volkswagen Group хотіла бачити в цьому сегменті повністю електричний автомобіль. Проте в підсумку компанії не пішли шляхом суто електричного приводу. Якби Rimac сьогодні розробляла наступника Nevera з нуля, Мате Рімац, імовірно, розглядав би гібридну силову установку. Такий підхід поєднує електричну тягу з двигуном внутрішнього згоряння та може допомогти зберегти характерні для суперкарів емоції від керування. Подібна тенденція простежується й у стратегії Porsche, яка продовжує розвивати автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння та гібридні моделі у високопродуктивному сегменті. Однак це не означає, що електричні суперкари не мають майбутнього. Йдеться радше про складність вибору технології для автомобілів із невеликими обсягами виробництва, високою ціною та особливо вимогливими покупцями. Чи зможуть електричні гіперкари повернутися Поточні ринкові тенденції не обов’язково визначатимуть ситуацію після 2030 року. Розвиток акумуляторів, зміни екологічних вимог і ставлення покупців до двигунів внутрішнього згоряння можуть суттєво вплинути на майбутнє сегмента. Для невеликих виробників це особливо складне завдання. Розроблення нового гіперкара потребує значних інвестицій, а помилка у виборі технології може коштувати компанії дуже дорого. Водночас ставка виключно на нинішній попит теж ризикована: ринок може змінитися швидше, ніж завершиться розроблення автомобіля. З погляду технологічного розвитку електричні гіперкари також мають важливе значення. Рішення, випробувані на дорогих і малосерійних автомобілях, згодом можуть знайти застосування в масовому транспорті. Тому головне питання полягає не в тому, чи зникнуть електричні суперкари, а в тому, яка силова установка зможе забезпечити найкраще поєднання продуктивності, ексклюзивності та довгострокової цінності. Поки що однозначної відповіді на нього немає.

Honda несподівано показала новий мотоцикл CB250SS на виставці CIMA у китайському Чунціні, не чекаючи на початок EICMA в Мілані. Новинка поєднує ретро-дизайн із сучасними технологіями та елементами стилю скремблер. Поки що це концепт, але повідомлення про можливий вихід серійної версії у 2027 році вже привернули увагу до моделі. Компанія позиціонує CB250SS як мотоцикл для покоління Z. Водночас його компактні розміри й стримана конструкція можуть зацікавити й інших водіїв, які шукають легкий мотоцикл із виразним зовнішнім виглядом. Двигун Honda CB250SS і технічні особливості У центрі конструкції — одноциліндровий двигун об’ємом 249 куб. см із рідинним охолодженням. Honda поки не розкрила офіційні показники потужності та крутного моменту. Імовірно, силова установка може бути спорідненою з двигунами, які використовуються в японських моделях CB250R і Rebel 250. Для таких мотоциклів характерна потужність приблизно 24–27 к. с. і крутний момент близько 23 Нм. Однак переносити ці показники на CB250SS без підтвердження виробника не варто. Двигун розміщений у сталевій рамі. Спереду встановлена перевернута телескопічна вилка, а ззаду — моноамортизатор. Мотоцикл також отримав 17-дюймові легкосплавні колеса, що разом із компактними пропорціями натякають на орієнтацію переважно на асфальтовані дороги. Ретро-стиль із сучасною електронікою Зовнішність CB250SS — одна з найпомітніших особливостей концепту. Поєднання темно-синьої нижньої частини обтічника, червоно-білого паливного бака та вилки із золотистим покриттям надає мотоциклу виразного вигляду. Серед інших деталей — захисна решітка фари, невеликий вітровий дефлектор і довге пласке сидіння. Усе це нагадує класичні скремблери, але загальна геометрія та дорожні колеса свідчать, що модель, імовірно, розрахована насамперед на поїздки асфальтом, а не на складне бездоріжжя. Попри ретро-естетику, мотоцикл має круглий TFT-дисплей і підтримку Honda RoadSync. Ця система забезпечує підключення сумісного смартфона та доступ до відповідних цифрових функцій. Чи продаватимуть Honda CB250SS у Європі? Поки що Honda не підтвердила ані серійне виробництво CB250SS, ані його вартість чи географію продажів. За повідомленнями, серійна версія для китайського ринку може з’явитися у 2027 році, проте цей термін залишається непідтвердженим. Потенційно модель могла б зацікавити покупців і в інших країнах. Компактний мотоцикл із двигуном приблизно на чверть літра та нестандартним дизайном міг би стати альтернативою звичним ретро-нейкедам. Однак ключове питання — чи наважиться Honda вивести CB250SS за межі Китаю. Поки офіційних планів міжнародного запуску немає, тому оцінювати майбутнє моделі на глобальному ринку зарано. Якщо концепт перетвориться на серійний мотоцикл і збереже свої основні дизайнерські особливості, він може стати цікавою пропозицією для тих, хто шукає стильний і відносно компактний байк для щоденних поїздок.

BMW готується розширити лінійку електромобілів новим флагманським позашляховиком iX7. Замаскований прототип великого SUV із трьома рядами сидінь помітили під час випробувань на легендарній трасі Нюрбургринг у Німеччині. За попередніми даними, модель можуть представити у 2027 році, однак компанія поки не підтвердила цей термін офіційно. Новинка має доповнити електричну лінійку BMW, у якій роль флагманського седана виконує i7. Якщо нинішній електричний седан орієнтований на комфорт і представницький клас, то iX7 має запропонувати аналогічний статус у сегменті великих позашляховиків. BMW iX7: великий SUV із трьома рядами сидінь На опублікованих фотографіях прототип укритий камуфляжем, тому остаточний дизайн автомобіля поки важко оцінити. Водночас його пропорції натякають на великий кузов із високою лінією даху та простором для трьох рядів сидінь. За зовнішніми обрисами новинка дещо нагадує високу версію BMW i7. Водночас її дизайн може відрізнятися від меншого електричного позашляховика iX5, який також готується до виходу на ринок. Три ряди сидінь можуть зробити iX7 привабливим для покупців, яким потрібен просторий автомобіль для сім’ї або далеких подорожей. Однак інформації про кількість місць, місткість багажника, запас ходу та потужність силової установки поки немає. Яку платформу отримає електричний флагман Одне з головних запитань стосується архітектури автомобіля. BMW i7 використовує платформу, яка передбачає різні типи силових установок, а не виключно електричний привод. Тому поки невідомо, чи отримає iX7 спеціалізовану платформу для електромобілів, чи скористається архітектурою, сумісною з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння. Від цього залежатимуть компонування батареї, конструкція салону та можливості силової установки. Проте до офіційного розкриття технічних характеристик будь-які припущення щодо платформи залишаються непідтвердженими. Випробування на Нюрбургринзі свідчать, що BMW перевіряє поведінку прототипу в реальних умовах руху. Але сам факт появи автомобіля на трасі ще не розкриває його остаточних характеристик або готовності до серійного виробництва. Чи замінить iX7 нинішній BMW iX Поява iX7 може стати частиною масштабнішого оновлення електричної лінійки BMW. Протягом останніх років модель iX виконувала роль окремого повністю електричного позашляховика бренду. Із появою нових моделей, зокрема iX5 та потенційного iX7, структура цієї лінійки може змінитися. Однак говорити про швидке припинення виробництва BMW iX поки зарано – конкретних офіційних планів щодо його завершення в наданій інформації немає. Якщо попередні терміни підтвердяться, BMW iX7 може стати одним із ключових електричних SUV бренду у 2027 році. До того часу компанії ще належить розкрити дизайн, технічні параметри та подробиці щодо початку продажів.

Tesla заявляє, що перші покупці зможуть отримати безпілотний електромобіль Cybercab ще до кінця 2026 року. За словами віцепрезидента компанії з автомобільної інженерії Ларса Мораві, такий сценарій залишається в планах. Проте реалізувати його за два місяці буде непросто. Йдеться про можливість, за якої звичайний покупець зможе зайти на сайт Tesla, заплатити близько 30 000 доларів і отримати автомобіль просто до свого будинку ще цього року. Однак поки що ця перспектива викликає чимало запитань. Cybercab до кінця року: обіцянка чи реальний план? Скептично до заяв Tesla ставиться техноблогер Маркес Браунлі, відомий як MKBHD. Він уклав парі: якщо компанія справді встигне виконати обіцянку протягом наступних двох місяців, він поголить голову. Автор матеріалу, однак, не вважає, що блогеру доведеться виконувати цю обіцянку. Він припускає, що Браунлі зустріне Новий рік зі своїм волоссям — так само, як раніше залишилися невиконаними деякі гучні обіцянки Tesla. Як приклад згадується спортивний електромобіль Roadster. У 2024 році компанія давала підстави очікувати, що модель стане доступною у 2025-му, однак цей термін минув без початку повноцінних продажів. Tesla робить ставку на автономне майбутнє На думку автора, гучні заяви про майбутні технології допомагають Tesla привертати увагу медіа, підтримувати інтерес прихильників і підігрівати очікування інвесторів. Він також звертає увагу на фінансові результати компанії: за його оцінкою, показники залишаються слабкими, а прибуток дещо скоротився. У такій ситуації перспективи автономного транспорту стають важливою частиною публічного образу Tesla. Cybercab має бути повністю безпілотним автомобілем без традиційних керма та педалей, а отже, його практичне використання залежить від готовності технологій автономного керування та відповідних дозволів. https://www.mobiflip.de/tesla-will-neues-elektroauto-noch-2026-an-kunden-liefern Проблема — у строках запуску FSD Окремі запитання виникають через заяви самої Tesla щодо системи Full Self-Driving (FSD). Як зазначає автор, у фінансових матеріалах компанії запуск режиму FSD Unsupervised, який передбачає рух без нагляду водія, орієнтовно віднесли до середини 2027 року. Це створює очевидну невизначеність щодо Cybercab: без готової системи автономного керування та необхідних погоджень покупці ризикують отримати автомобіль, можливості якого не відповідатимуть очікуванням. Поки що літаючі автомобілі, технології з аерокосмічної галузі та повністю автономний транспорт залишаються напрямами розвитку, а не повсякденною реальністю для більшості людей. Tesla продовжує обіцяти масштабні зміни, але головне питання полягає в тому, коли ці обіцянки перетворяться на продукт, який клієнти справді зможуть придбати й використовувати.

Tesla продемонструвала концепцію автомобіля, який здатен зависати над поверхнею, знову привернувши увагу до ідеї літаючого транспорту. На тлі цієї демонстрації видання Live Science запитало читачів, чи вважають вони, що подібні технології стануть широко доступними вже протягом наступних п’яти років. Ідея автомобіля, який не просто їздить дорогами, а й може підніматися в повітря, давно залишається популярною темою наукової фантастики та технологічних прогнозів. Проте між ефектною демонстрацією концепції та створенням практичного транспортного засобу для масового ринку є суттєва різниця. Що заважає літаючим автомобілям стати масовими Навіть якщо технологія дає змогу піднімати транспортний засіб над землею, для його повсякденного використання потрібно розв’язати низку складних завдань. Серед них — безпека польотів, стабільність керування, енергоспоживання, рівень шуму та вартість виробництва. Не менш важливими залишаються правила експлуатації. Транспорт, здатний пересуватися повітрям, потребуватиме відповідної інфраструктури, чітких правил руху та систем контролю, особливо в густонаселених містах. Тому демонстрація технології сама по собі ще не означає, що такі машини невдовзі зможуть придбати й безпечно використовувати звичайні водії. Чи стануть літаючі автомобілі реальністю за п’ять років Запитання Live Science стосується саме широкої доступності технології протягом найближчих п’яти років, а не лише появи окремих прототипів або демонстраційних моделей. Навіть якщо розробники досягнуть значного технічного прогресу, масове використання залежатиме від вартості, сертифікації, надійності та готовності міст до нового виду транспорту. Отже, головне питання полягає не тільки в тому, чи можна створити автомобіль, здатний літати або зависати, а й у тому, чи стане така технологія достатньо безпечною, практичною та доступною для повсякденного використання. А як вважаєте ви: чи стануть літаючі автомобілі звичним явищем уже до 2031 року, чи ця технологія ще довго залишатиметься експериментальною?

Уявіть звичайний жовтневий ранок: дощ пройшов ще вночі, а дорога біля парку вкрита щільним килимом жовтого й бурого листя. Машина їде начебто спокійно - 40 км/год, жодного натяку на спеку чи ожеледь. А тоді водій торкається гальма, і замість впевненого сповільнення авто раптом пливе вбік, наче намащене олією. Ось це відчуття - не збій гальм і не поломка. Це мокре листя на дорозі, яке багато хто досі вважає безневинною осінньою декорацією. Про це пише Pixelinform. Чому мокре листя слизькіше за лід Річ у хімії розкладу. Коли листя намокає і починає гнити, з клітинних стінок вивільняються таніни й полісахариди - ті самі речовини, що дають чаю терпкість, а слизу - тягучість. Під тиском шин ця маса перетворюється на тонку, майже невидиму біоплівку, яка лягає на асфальт, мов шар мастила. І тут є нюанс, який більшість недооцінює: у такому стані листя тримається на дорозі не поодинокими листочками, а суцільними вологими плямами, а самі листки ще й працюють як ковзанки - прокочування металу по слизькій органіці дає зовсім інше відчуття, ніж по твердому покриттю. Коефіцієнт зчеплення на такій плівці падає помітно навіть порівняно з вологим асфальтом. А якщо листя лежить кілька днів і вже потемніло, втоптане в поверхню, ефект стає найсильнішим - так званий “перегнійний” шар діє майже як олійна пляма на бетоні в гаражі. Лід попереджає про себе блиском і температурою, а біоплівка з листя - ні. Вона виглядає просто як мокра дорога. Де саме дорога стає пасткою Найризикованіші місця - не завжди там, де найбільше дерев. Листя збирається там, де вода застоюється чи повільно стікає: під мостами, у заглибинах на узбіччях, на виїздах з дворів, біля бордюрів на поворотах. Саме в цих зонах біоплівка встигає “настоятися” і стає найслизькішою. Окрема історія - мости й естакади: вранці їхня поверхня холодніша за ґрунт, тому конденсат і волога з листя тримаються там довше, ніж на звичайній дорозі. Є й сезонний збіг, який багато хто недооцінює. Пік листопаду припадає приблизно на середину осені, і саме тоді дощі йдуть найчастіше. Достатньо одного вологого вихідного, щоб узбіччя перетворилися на суцільну слизьку смугу. Що робити за 5 хвилин перед виїздом Ось короткий алгоритм, який реально працює: Перевірте протектор. Мінімально безпечна глибина - близько 3 мм, хоча закон вимагає не менше 1,6 мм. На мокрому листі різниця відчувається одразу по гальмівному шляху. Зменште швидкість заздалегідь. Під’їжджаючи до ділянки з листям, скиньте до 30-40 км/год ще до того, як колеса торкнуться плівки, а не вже на ній. Гальмуйте плавно й заздалегідь. Різке натискання педалі на слизькому - прямий шлях до блокування коліс навіть з ABS. Тримайте кермо рівно на листі. Не робіть різких маневрів і не перестроюйтеся саме в момент проїзду через вологу пляму. Перевірте тиск у шинах. Занижений тиск збільшує пляму контакту, але погіршує відведення води - на листі це грає проти вас. Якщо занос уже почався Найпоширеніша помилка - інстинктивно крутити кермо вбік і одночасно тиснути на гальмо. На біоплівці це лише посилює ковзання. Правильна послідовність інша: приберіть ногу з газу, плавно й не до кінця натисніть гальмо, а кермо повертайте в той бік, куди веде задню вісь - тобто м’яко коригуйте траєкторію. Коли колеса знову знайдуть тверде покриття, не смикайте кермо різко, інакше авто хитне в інший бік. На слизькій плівці краще взагалі не гальмувати до зупинки, а “проїхати” ділянку на мінімальній швидкості, тримаючи кермо стабільно. Окреме застереження для водіїв двохколісного транспорту. Велосипедисти й мотоциклісти на вологому листі втрачають рівновагу швидше за автомобілі - тут допомагає нахил корпусу ближче до вертикалі й гальмування заднім колесом. Пішоходам варто пам’ятати, що втоптане листя на тротуарі теж поводиться як слизька плитка, особливо на сходах і біля переходів. Чи справді це небезпечніше за лід Ні, абсолютним “чемпіоном” листя не є - на справжньому льоду зчеплення падає ще сильніше. Але є критична різниця в тому, наскільки легко передбачити небезпеку. Лід ти бачиш, відчуваєш холод і зазвичай готуєшся. А біоплівку з листя на вигляд неможливо відрізнити від звичайної мокрої дороги - і саме ця підступність робить її небезпечною для водія, який їде “на автоматі”. На практиці це означає просту річ: у жовтні й листопаді варто їздити так, ніби попереду завжди може бути шар мастила. Не тому, що дорога погана, а тому, що вона просто виглядає нормальною. А чи знаєте ви, де саме на вашому щоденному маршруті найбільше дерев і найгірше стікає вода? Мокре листя на дорозі слизькіше за лід: як не втратити кермо восени читайте на сайті Pixel.inform.

Nissan підготував спеціальну версію Pathfinder 2027 модельного року до 40-річчя моделі. Головна особливість ювілейного автомобіля — бордові сидіння та двоколірний салон. Однак повертатися до дизайну першого Pathfinder компанія не стала: сучасний трирядний позашляховик залишився практично без технічних змін. Що Nissan змінив у ювілейному Pathfinder Спеціальна версія отримала назву Pathfinder Special Edition. Її створили на честь моделі, історія якої почалася 1986 року. Найпомітніші відмінності зосереджені в оформленні. Салон оздобили бордовою оббивкою сидінь і контрастними кольорами, а зовні встановили чорні 20-дюймові колісні диски та додали декоративні елементи. При цьому кузов залишився без змін. Nissan не став відтворювати зовнішність першого Pathfinder, який мав дводверне компонування. Ювілейна версія зберегла сучасний формат сімейного позашляховика з трьома рядами сидінь. Про новинку повідомляє NNews із посиланням на Autoblog. Чому ювілейна версія не стала ретроавтомобілем 40-річчя моделі могло стати приводом для масштабнішого повернення до витоків. Проте Nissan обрав інший підхід: замість відтворення старого кузова компанія обмежилася стилістичними змінами в актуальному автомобілі. Це важлива відмінність. Pathfinder Special Edition — не нове покоління і не технічно модернізований позашляховик. Його основне завдання — виділити ювілейну модифікацію серед інших версій моделі. Що залишилося під капотом Технічна частина не змінилася. Автомобіль оснащений атмосферним бензиновим двигуном V6 об’ємом 3,5 літра, який розвиває 284 к. с. і 351 Н·м крутного моменту. Двигун працює в парі з дев’ятиступінчастою автоматичною коробкою передач. Для моделі передбачений опційний повний привод Intelligent 4WD із сімома режимами руху. Максимальна дозволена маса причепа для відповідної комплектації становить 2,7 тонни. Для інших версій лінійки базовий показник починається з 1,6 тонни. Оцінка витрати пального, наведена оглядачем Autoblog, становить приблизно 10,7 л на 100 км. Водночас автор не проводив повноцінного тестування автомобіля, тому цей показник не варто сприймати як результат незалежного вимірювання. Які технології отримав позашляховик Ювілейний Pathfinder зберіг оснащення, орієнтоване на сімейні поїздки та щоденне використання. До стандартного обладнання належать: сенсорний дисплей діагоналлю 12,3 дюйма; бездротові Apple CarPlay та Android Auto; порти USB-C; комплекс систем допомоги водієві Safety Shield 360; система попередження про фронтальне зіткнення. За додаткову плату доступна аудіосистема Bose. Окрема деталь стосується пасажирів із дітьми. Система LATCH AND GLIDE дає змогу відсунути сидіння другого ряду для доступу до третього, навіть якщо на другому ряду встановлене сумісне дитяче крісло. Для сімейного автомобіля це практичніше, ніж декоративні зміни в салоні. Чи відчувається різниця під час руху За результатами короткої поїздки, описаної Autoblog, поведінка Pathfinder на дорозі не відрізняється від інших версій моделі. Оглядач також зазначив, що оформлення інтер’єру за відчуттями наближає автомобіль до Infiniti QX60 — трирядного позашляховика преміального бренду. Однак це суб’єктивне враження від салону, а не свідчення технічної спорідненості конкретної ювілейної комплектації. 💡 Цікаво знати Перший Nissan Pathfinder з’явився у 1986 році як дводверний позашляховик. За чотири десятиліття модель перетворилася на трирядний автомобіль, орієнтований також на сімейне використання. Саме ця зміна найкраще пояснює різницю між початковою концепцією Pathfinder і сучасною версією: ювілей відзначає ім’я та історію моделі, а не повернення до її первісної конструкції. ❓ Скільки коштуватиме Nissan Pathfinder Special Edition 2027 року На момент публікації Nissan не оголосив ціну спеціальної версії. Тому поки що неможливо точно визначити, наскільки ювілейне оформлення здорожчить автомобіль порівняно з іншими комплектаціями. Головна особливість новинки вже зрозуміла: це спосіб відзначити 40-річчя Pathfinder без зміни його технічної основи. Для покупця вибір залежатиме від того, чи варті особливий салон і чорні диски доплати, розмір якої поки невідомий.

Питання «яка машина найкраща для фронту» поставлене неправильно, і це видно з перших же запитів від підрозділів. У них ніколи не йдеться про найкраще авто взагалі — йдеться про конкретну задачу: возити людей бездоріжжям, перекидати вантаж між точками, вивозити пораненого, обслуговувати техніку. Під кожну з цих задач підходить свій тип транспорту, і один не замінює інший. Проєкт Trucks4U працює саме із запитами такого типу: 211 автомобілів, переданих окремим підрозділам, і допомога 64 підрозділам та військовим частинам. Нижче — які категорії техніки запитують найчастіше й чому. Чому потреба не закривається одного разу Перед переліком типів варто пояснити, чому попит стабільний. Причин три, і вони працюють одночасно. Знос. Бездоріжжя, постійне навантаження й відсутність можливості робити плановий сервіс витрачають ресурс машини в рази швидше, ніж у цивільних умовах. Авто, яке в місті відходило б роками, тут іноді не витримує кількох місяців інтенсивної роботи. Бойові втрати. Техніка гине під обстрілами, ударами артилерії й авіації, від атак FPV-дронів, підривається на мінах. На відміну від поступового зносу, тут усе стається миттєво, і мова йде не про ремонт, а про повну заміну. Різноманіття задач. Машина, що ідеально підходить для перевезення особового складу, не годиться для медичної евакуації чи логістики вантажів. Тому підрозділу потрібен не один автомобіль, а різний за призначенням парк. Пікапи — найчастіший запит Якщо звести всі звернення, перше місце з відривом займає пікап. Причина в тому, що одна машина закриває кілька задач одразу: повний привід дає прохідність, високий кліренс рятує там, де легковик сяде на дно, а відкрита платформа приймає спорядження, інструменти, каністри з водою чи пальним. Показово, що в тій самій категорії працює й держава. У травні 2026 року Агенція оборонних закупівель оголосила через Prozorro тендер на 5 000 пікапів — нових, повнопривідних, з дизельними двигунами, очікуваною вартістю від 1,3 до майже 1,8 млн грн за машину залежно від комплектації. Серед моделей, які найчастіше передають волонтери, — Mitsubishi L200, Toyota Hilux, Ford Ranger, Nissan Navara. Але це орієнтир, а не обов’язковий перелік: стан конкретного екземпляра важить більше за марку на капоті. Позашляховики 4×4 Коли основна задача — перевезти людей складною місцевістю, а не вантаж, частіше потрібен повнопривідний позашляховик. Критерії вибору тут свої: справний повний привід, нескладний ремонт, дизельний двигун як простіший в обслуговуванні поза сервісом і реальна наявність запчастин в Україні. Окремо варто перевіряти саме роботу повного приводу, а не його формальну наявність у документах. Непрацюючий привід знецінює половину сенсу такої покупки, а виявляється це зазвичай уже в полі, коли щось виправити складно. Буси й мікроавтобуси Ця категорія закриває зовсім інший пласт роботи — логістичний. Перевезення групи людей, гуманітарних вантажів, обладнання. Просторий салон тут важливіший за прохідність, і саме тому бус часто стає тимчасовою базою для штабу, медичної групи чи ремонтної бригади: місце є і для людей, і для оснащення. Такі машини зазвичай і знаходяться швидше за пікапи, і коштують менше, тому цикл від запиту до передачі в цій категорії найкоротший. Евакуаційний і санітарний транспорт Окрема категорія з найвищою ціною помилки: від надійності такої машини залежить, чи встигнуть допомогти вчасно. Вимоги тут суворіші за все інше — надійність, прохідність, здатність швидко дістатися потрібної точки. Маршрути, конкретні місця застосування й тактичні деталі використання такої техніки волонтерські проєкти принципово не розкривають, і це питання безпеки людей. Спецтехніка, про яку згадують рідше Крім легкових авто й бусів, підрозділам потрібні вантажівки, тягачі, ремонтні машини, паливозаправники, а також маневрена техніка — багі, квадроцикли, мотоцикли. У фокус донорів ці категорії потрапляють рідко, хоча без них автопарк залишається неповним. Що важить більше за марку Незалежно від категорії, критерії оцінки повторюються: прохідність під конкретні умови, вантажопідйомність або місткість під задачу, ремонтопридатність у польових умовах і реальна доступність запчастин в Україні. Фактичний технічний стан тут важливіший за рік випуску — старша, але ремонтопридатна машина нерідко переживає новішу й примхливішу в обслуговуванні. Яке авто краще не пропонувати Не кожна машина, навіть на ходу, стане користю. Варто утриматися, якщо йдеться про авто після серйозного ДТП, із наскрізною корозією кузова чи рами, модель, до якої практично неможливо знайти запчастини, преміальний варіант зі складним і дорогим обслуговуванням, транспорт із юридичними обтяженнями або машину, що потребує серйозного ремонту ще до передачі. У таких випадках ресурс волонтерів краще спрямувати на інший варіант. Як з’являється конкретний запит У Trucks4U кожен автомобіль починається не з наявної машини, а з запиту від військової частини чи військовослужбовця: спершу потреба, потім пошук техніки під неї. Транспорт закуповують або залучають за кошти благодійників, партнерів і спільнот, а військові у фінансуванні власного авто участі не беруть. Після прибуття в Україну кожна машина проходить технічний огляд і необхідний ремонт на партнерських СТО й лише тоді потрапляє до підрозділу. Проєкт існує з 2022 року, а перші автомобілі брали участь у деокупації Харківської області. Той досвід і сформував принцип: щирих намірів мало без правильної оцінки техніки та продуманої логістики. Задача визначає машину, а не навпаки Найчастіше підрозділам потрібні пікапи, позашляховики, буси та спеціалізована техніка — але жоден із цих типів не є універсально найкращим. Усе залежить від конкретного завдання, і саме військова частина, яка подає запит, найкраще знає, чого їй бракує. А в межах будь-якого типу вирішальне значення має реальний технічний стан, а не марка чи рік випуску.

Porsche продовжує розробляти електричний спорткар 718 Boxster і Cayman, попри перегляд стратегії електрифікації та затримки з виходом моделей. Компанія запросила представників ЗМІ на Мальорку, де вони змогли випробувати замасковані прототипи новинки. Більше подробиць про автомобіль обіцяють розкрити 24 листопада. Спочатку електричний Porsche 718 планували вивести на ринок у 2025 році, однак розробка затягнулася. Тепер дебют очікується у 2027 році. Водночас повний рік виробництва нових електричних Boxster і Cayman, за планами компанії, припаде на 2028-й. Porsche готує новий електричний спорткар Під час заходу на Мальорці журналісти змогли проїхатися на прототипах майбутнього електромобіля. Автомобілі ще були вкриті камуфляжною плівкою, тому остаточний дизайн поки що залишається невідомим. Очікується, що 24 листопада Porsche розкриє більше технічних подробиць і покаже нові матеріали про електричний 718. Водночас повноцінної презентації серійного дизайну може не відбутися. Електричні версії мають замінити попередні бензинові Boxster і Cayman, які традиційно були серед найдоступніших спортивних моделей Porsche. Однак тривалі затримки породжували сумніви щодо майбутнього проєкту. У 2026 році керівництво компанії підтвердило, що розробка триває. Чому Porsche переглядає плани електрифікації Останнім часом виробник повернувся до більш гнучкої стратегії, яка передбачає розвиток автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння, гібридів та електромобілів. Причина — попит на дорогі електричні моделі виявився не таким стабільним, як очікувалося. Водночас проєкт електричного 718 уже надто далеко просунувся, щоб просто від нього відмовитися. Porsche продовжує роботу над моделлю, яка має залучити покупців, зацікавлених у сучасному спортивному автомобілі без традиційного двигуна. За останніми повідомленнями, компанія не планує випускати повністю електричний Porsche 911. Це означає, що 718 може стати ключовим електричним спорткаром марки у своєму сегменті. Залишається дочекатися листопадового заходу, щоб дізнатися більше про зовнішність, характеристики та плани Porsche щодо запуску нової моделі.

Японський автовиробник Subaru готується повністю перейти на електромобілі на європейському ринку. До 2028 року компанія планує поступово припинити продаж моделей із двигунами внутрішнього згоряння, залишивши в лінійці лише електричні автомобілі. Як повідомляє німецьке видання AMS, рішення пов’язане зі змінами європейських вимог до автомобілів. Зокрема, виробникам доводиться враховувати суворіші правила щодо викидів CO₂ та нові вимоги до безпеки. Чому Subaru змінює стратегію За інформацією AMS, адаптація автомобілів із ДВЗ до нових вимог потребувала б додаткових інвестицій. Subaru, схоже, не вважає такі витрати виправданими з огляду на відносно невеликий масштаб свого бізнесу в Європі. Ідеться не лише про відповідність нормам щодо викидів. Нові вимоги до безпеки також можуть потребувати модернізації наявних моделей. Замість того щоб вкладати кошти в оновлення автомобілів із традиційними двигунами, компанія планує зосередитися на електричному транспорті. Водночас твердження про те, що перехід відбувається не цілком добровільно, є оцінкою джерела. У матеріалі AMS саме європейські регуляторні вимоги названо однією з причин зміни стратегії Subaru. Які електромобілі залишаться в лінійці Після завершення переходу, за даними публікації, європейським покупцям будуть доступні три моделі: Subaru Solterra — електричний кросовер. Subaru Uncharted — електричний кросовер. Електричний Subaru Outback — майбутня електрична модель у лінійці бренду. Усі три автомобілі, як зазначає джерело, використовують платформу Toyota. Така співпраця дає Subaru змогу розвивати електричний модельний ряд без необхідності самостійно створювати всі ключові технології з нуля. Перехід означатиме суттєву зміну для бренду, який традиційно пропонував автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння та фірмовою системою повного приводу. Однак конкретні строки припинення продажів окремих моделей і остаточний склад європейської лінійки ще варто уточнювати за офіційними повідомленнями компанії.