Всього 100-150 грамів свіжої полуниці – це майже вся добова норма вітаміну С для дорослої людини. Уявляєте? Ця ароматна ягода, яку ми з таким нетерпінням чекаємо щоліта, не просто смаколик. Вона – справжній вітамінний скарб, здатний підтримати імунітет, покращити засвоєння заліза та навіть стимулювати вироблення колагену, який так важливий для нашої шкіри. Але тут є нюанс: як і з будь-яким смачним і корисним продуктом, головне – знати міру. Адже хочеться ж і фігуру зберегти, і максимум користі отримати, правда? Давайте розберемось, скільки полуниці можна їсти щодня, щоб вона дійсно працювала на ваше здоров’я, а не проти нього. Про це пише Pixelinform. Скільки полуниці – це норма? І як не перетворити її на ворога фігури Полуниця, якщо чесно, досить низькокалорійна. У 100 грамах свіжої ягоди міститься близько 32 кілокалорій. Здавалося б, їж і не хвилюйся! Проте і в ній є фруктоза, а це цукор. Якщо ви з’їсте забагато, організм просто перетворить надлишок цієї фруктози на жир. І тоді всі ваші старання щодо стрункої фігури можуть піти нанівець. Тож, яка вона – золота середина? Для дорослих жінок оптимальна норма становить приблизно 300-400 грамів полуниці на день. Це десь дві чашки. Чоловікам можна дозволити трохи більше – до 500 грамів. Така порція дасть вам приблизно 120-200 кілокалорій, що є абсолютно безпечною кількістю для тих, хто слідкує за вагою. Якщо з’їсти більше, окрім фруктози, яка піде в жир, є ще одна неприємність – полуниця містить кислоти, що можуть подразнювати стінки шлунка. Тому, особливо якщо ви маєте схильність до гастриту чи печії, краще не ризикувати. А як бути особливим категоріям? Якщо у вас цукровий діабет, краще обмежитися 100-150 грамами полуниці і з’їдати її після основного прийому їжі. Це допоможе уникнути різких стрибків цукру, адже полуниця має низький глікемічний індекс, приблизно 32-40, що робить її досить безпечним вибором. Для дітей до трьох років норма ще менша – 50-80 грамів, щоб не викликати алергічних реакцій. При гастриті краще обирати солодкі сорти полуниці та не перевищувати 100 грамів на день. Полуниця – більше, ніж просто десерт: неочікувані переваги для вашого здоров’я Ця червона красуня – справжня маленька аптечка. Багато хто знає про вітамін С, але це лише верхівка айсберга. Полуниця – чемпіон за вмістом антиоксидантів, зокрема, вона містить близько 25 видів антоціанів. Ці яскраві пігменти, що надають їй кольору, мають широкий спектр біологічної активності: вони потужно борються із запаленнями, мають антимікробні властивості, а деякі дослідження навіть вказують на їхню антиканцерогенну дію та позитивний вплив на кровоносні судини. Антиоксиданти та рослинні сполуки полуниці позитивно впливають на наш мозок. Уявіть, дослідження, опубліковані в Annals of Neurology у 2024 році, показали, що раціон, багатий на ягоди, сприяє повільнішому біологічному старінню мозку та знижує ймовірність деменції. Це як природний щит для вашої пам’яті та гостроти розуму! Не менш важливою є користь для серцево-судинної системи. Завдяки високому вмісту калію та вже згаданим фітонутрієнтам, регулярне вживання полуниці може знижувати систолічний артеріальний тиск на 4–5 мм рт. ст. Вона також покращує еластичність ендотелію – внутрішнього шару кровоносних судин, що є чудовою профілактикою атеросклерозу. А ось що дійсно цікаво: за підсумками дослідження 2025 року в журналі Gut Microbes, фітонутрієнти полуниці, взаємодіючи з кишковими бактеріями, можуть сприяти зменшенню судинного запалення. Це показує, як тісно пов’язані наш кишківник та здоров’я серця! До речі, про кишківник. Полуниця містить пектин – різновид пребіотичної клітковини. Це, по суті, їжа для наших “хороших” бактерій, які живуть у кишківнику. Вони переробляють пектин, виробляючи коротколанцюгові жирні кислоти, які підтримують здоров’я кишківника та зменшують запальні процеси. Тож, полуниця – це ще й чудовий друг для вашої мікрофлори. І це не все. Для жінок полуниця може бути корисною для зниження інтенсивності менструального болю, а для чоловіків – підтримує репродуктивну функцію, покращуючи якість сперми та потенцію. Навіть надія на боротьбу з раком є: екстракт полуниці, багатий на поліфеноли, у лабораторних умовах та на тваринах може уповільнювати ріст агресивних ракових клітин (зокрема, раку молочної залози) та їх метастазування, пригнічуючи гени, відповідальні за міграцію клітин. Звісно, це не ліки, але ще один аргумент на користь щоденного вживання. Коли і як найкраще смакувати ягодою? Практичні поради Щоб полуниця приносила максимум користі і не додавала зайвих сантиметрів, варто пам’ятати кілька простих правил. По-перше, їжте її свіжою. Так, заморожена полуниця зберігає більшість своїх калорій, але значну частину вітамінів вона, на жаль, втрачає. По-друге, і це дуже важливо – без цукру та вершків! Ці добавки перетворюють корисну ягоду на цукрову бомбу, яка точно не допоможе вашій фігурі. Краще поласуйте полуницею просто так, або додайте її до нежирного йогурту чи кефіру. Коли краще їсти? Ідеально – у першій половині дня. Тоді фруктовий цукор, що міститься в ягоді, встигне “згоріти” протягом дня, надаючи вам енергії. Їсти полуницю на ніч не дуже бажано. Цукор та кислоти можуть порушити ваш сон, а зайві калорії точно не підуть на користь. І ще один дуже важливий момент, про який рідко говорять: хоч вітамін С – це прекрасно, але деяким людям варто бути обережними з його високими дозами. Йдеться про тих, хто проходить певні види хіміотерапії чи променевої терапії, а також про осіб із гемохроматозом – захворюванням, за якого організм накопичує надлишок заліза. У таких випадках високі дози вітаміну С, що містяться в полуниці, можуть бути небажаними. Тут краще проконсультуватися з лікарем. Часті питання про полуницю Чи можна їсти полуницю ввечері? Не дуже бажано. Фруктоза, що міститься в полуниці, може бути перероблена в жир, якщо ви вже неактивні. До того ж, кислоти можуть викликати дискомфорт у шлунку та порушити сон. Краще відкласти цю насолоду на ранок або першу половину дня. Чи втрачає заморожена полуниця всі свої властивості? Калорійність замороженої полуниці залишається такою ж, як і свіжої. Однак, деякі вітаміни, особливо вітамін С, частково руйнуються під час заморожування та подальшого розморожування. Проте більшість мінералів та клітковини зберігаються, тому заморожена полуниця все одно є корисним продуктом, особливо взимку. А що робити, якщо є діабет чи проблеми зі шлунком? При цукровому діабеті варто обмежитися 100-150 грамами полуниці на день, і краще їсти її після їжі, щоб уникнути різких стрибків цукру. Полуниця має низький глікемічний індекс, тому вона є одним із безпечних фруктів. Якщо у вас гастрит, обирайте більш солодкі сорти полуниці та не перевищуйте 100 грамів, щоб уникнути подразнення слизової оболонки шлунка. Чи допомагає полуниця схуднути? Так, але з розумом! Завдяки низькій калорійності, високому вмісту клітковини та води, полуниця дарує відчуття ситості. Вона може бути чудовою заміною більш калорійним десертам. Головне – не перевищувати норму і не додавати цукор, вершки чи інші висококалорійні інгредієнти. Для чого полуниця чоловікам і жінкам конкретно? Для жінок полуниця корисна завдяки вмісту антиоксидантів, що підтримують красу шкіри та можуть знижувати інтенсивність менструального болю. Для чоловіків же ця ягода сприяє підтримці репродуктивної функції, покращує якість сперми та потенцію, завдяки своїм вітамінам та мінералам. Отже, полуниця – це не просто улюблена літня ягода. Це справжній подарунок природи, здатний підтримати наше серце, мозок, кишківник та імунітет. Головне – пам’ятати про міру, їсти її свіжою, без зайвих добавок і, по можливості, у першій половині дня. Тоді вона стане вашим вірним союзником у боротьбі за здоров’я та струнку фігуру. А ви вже встигли поласувати цьогорічною полуницею? Полуниця: скільки можна з’їсти, щоб розкрити її суперсили (і не нашкодити фігурі) читайте на сайті Pixel.inform.

Уявляєте, що звичайна тарілка борщу або соусу з помідорів може забезпечити вашій шкірі захист, схожий на сонцезахисний крем з фактором SPF 15? Саме так! Це не вигадки, а реальна дія лікопену – потужного антиоксиданту, яким багаті наші улюблені помідори. Тут є один нюанс: більшість з нас звикли їсти помідори сирими, вважаючи це найкориснішим варіантом. Але, якщо чесно, саме так ми часто пропускаємо левову частку тієї самої суперсили, яка прихована в цих соковитих овочах. Про це пише Pixelinform. Гаряча правда про лікопен: чому тепло змінює все Секрет у тому, що лікопен, який надає помідорам їхнього яскравого червоного кольору, замкнений у клітинних стінках. І щоб його звільнити та зробити доступним для нашого організму, потрібна термічна обробка. Коли ми тушкуємо або варимо помідори, ці клітинні стінки руйнуються, і лікопен виходить на волю. Більше того, для максимального засвоєння цьому антиоксиданту потрібен жир. Дослідження показують: тушковані помідори з олією дають у чотири рази більше засвоюваного лікопену, ніж сирі. Так, при нагріванні частково руйнується вітамін С, але для загального антиоксидантного ефекту та довгострокової користі лікопен – справжній чемпіон. І ось що цікаво: за даними 2025 року, томатна паста взагалі є лідером за концентрацією лікопену, містячи до 1500 мг/кг, тоді як у свіжих томатах його всього до 50 мг/кг. Це означає, що скромна порція томатної пасти може бути справжньою лікопеновою бомбою! Більше, ніж просто антиоксидант: несподівані бонуси від помідорів Користь лікопену не обмежується лише захистом від сонця та вільних радикалів. Цей дивовижний елемент працює на багатьох фронтах. Наприклад, ви знали, що помідори можуть покращити фертильність у чоловіків? За підсумками досліджень 2025 року, щоденне споживання близько 14 мг лікопену може покращити її приблизно на 40% у здорових молодих чоловіків. Це досить вагомий аргумент, правда ж? А ще, лікопен активно захищає нашу кісткову тканину від вікових змін, знижуючи ризик розвитку такого неприємного захворювання, як остеопороз. Тобто, хрумкаючи помідорами, ви піклуєтеся про свої кістки на довгі роки вперед. І не забуваймо про мозок! Каротиноїди, такі як лютеїн та зеаксантин, що містяться особливо у великих кількостях у приготованих помідорах, є важливими для захисту мозку і, як припускають деякі дослідження 2025-2026 років, можуть навіть знижувати ризик розвитку деменції. Хто б міг подумати, що звичайний томат – це такий багатозадачний супергерой? Як витиснути максимум: практичні поради та ідеальні поєднання Отже, щоб отримати всю користь від лікопену, помідори потрібно готувати. Найкращий спосіб – це потушкувати їх з оливковою олією протягом 10-15 хвилин. Можна додати трохи часнику та базиліка для аромату – ідеальний соус готовий! Оливкова олія тут не просто для смаку, вона є тим самим “транспортом” для лікопену. І не бійтеся використовувати її достатньо – жир тут ваш друг, а не ворог. До речі, якщо ви любите авокадо, то вам пощастило. Поєднання помідорів з авокадо може значно збільшити засвоєння лікопену, як показують дані 2026 року. Спробуйте зробити соус з тушкованих помідорів і подати його з шматочками авокадо – смачно й дуже корисно! А якщо вам цікаво, які саме помідори найлікопеновіші, зверніть увагу на сливоподібні сорти, наприклад, Рома або Сан-Марцано – вони, за останніми даними, накопичують на 30% більше лікопену, ніж великі круглі плоди. І не зчищайте шкірку! Саме вона є головним резервом антиоксидантів, включаючи поліфеноли та бета-каротин. Відповіді на запитання, які ви могли собі поставити Чи корисні консервовані помідори? Так, і навіть дуже! Оскільки вони вже пройшли термічну обробку під час консервації, лікопен з них прекрасно засвоюється. Це чудовий варіант для зимового періоду, коли свіжі помідори не в сезоні. Українці часто роблять закрутки з томатів на зиму, і це справжня скарбниця лікопену! Які сорти помідорів найкраще підходять для отримання лікопену? Як ми вже згадували, сливоподібні сорти, такі як Рома чи Сан-Марцано, є хорошим вибором. А якщо хочете додаткових бонусів, спробуйте чорні сорти, наприклад, Чорний принц. Вони містять антоціани, які у поєднанні з лікопеном мають виражену протизапальну дію і позитивно впливають на гостроту зору. Чи можна замінити олію сметаною для кращого засвоєння лікопену? В принципі, сметана містить жир, і це вже добре. Однак рослинна олія, особливо оливкова, вважається ефективнішою для засвоєння лікопену, оскільки її жири краще сприяють цьому процесу. Тому для максимальної користі все ж краще віддати перевагу якісній олії. Скільки лікопену потрібно вживати щодня для відчутного ефекту? Важко дати універсальну відповідь, але дослідження щодо чоловічої фертильності (дані за 2025 рік) вказували на 14 мг лікопену на день. Це приблизно відповідає кільком порціям готових помідорів або невеликій кількості томатної пасти. Головне – регулярність та правильне приготування! Отже, щоб отримати максимальну користь від помідорів, не варто обмежуватися лише сирими салатами. Їжте їх і свіжими – для вітаміну С та клітковини, і обов’язково тушкованими з олією – для розкриття всієї суперсили лікопену. Ваш організм скаже вам “дякую” – від шкіри до кісток і мозку. Спробуйте змінити свої кулінарні звички вже сьогодні, і відчуйте різницю! Помідори: як розкрити суперсилу лікопену і захистити шкіру, кістки та мозок читайте на сайті Pixel.inform.

Їли колись 5 персиків за раз? Якщо так, то ви, мабуть, уже знаєте про один “побічний” ефект – такий собі, дуже “м’який” запуск внутрішніх процесів. І, чесно кажучи, це не найприємніший досвід. Бо ці ніжні, ароматні фрукти, хоч і солодкі на смак, при переїданні можуть викликати не лише активну роботу кишківника, а й неприємний стрибок цукру, особливо якщо ви схильні до його коливань. Але чи означає це, що персиків варто уникати? Аж ніяк! Навпаки, якщо знати міру і розуміти, що ж саме ховається під оксамитовою шкіркою, персик відкривається з абсолютно іншого боку – як справжній суперфуд, що може здивувати своїми властивостями. Тим паче, що цьогоріч в Україні кожен персик буквально на вагу золота. Про це пише Pixelinform. Не просто солодкі: що ховається під пухнастою шкіркою (і трохи про нектарини) Коли ми говоримо про персики, перша асоціація – це солодкість і соковитість. І це правда: у 100 грамах персика десь 8,4 грама цукру, з яких 6 грамів – це сахароза. Але не варто боятися цих цифр, якщо ви споживаєте їх помірно. Глікемічний індекс персиків доволі низький – близько 30-35, що означає помірне підвищення рівня цукру в крові, без різких “гойдалок”. До того ж, це не просто “порожні” калорії. У кожному персику – від 39 до 45 ккал на 100 грамів – справжня скарбниця корисних речовин. Наприклад, середній персик може похвалитися майже 15% денної норми вітаміну С, який відомий своїми імуностимулюючими властивостями. Він підтримує вироблення лейкоцитів і допомагає швидше загоювати рани – це не просто “красивий” вітамін, а справжній захисник організму. І це ще не все! Персики буквально напхані антиоксидантами: бета-каротин, хлорогенова та неохлорогенова кислоти, лютеїн, зеаксантин та поліфеноли – звучить як хімічна лабораторія, але це природні бійці за наше здоров’я. Вони допомагають організму боротися з окислювальним стресом, який, якщо чесно, є коренем багатьох проблем, від старіння до серйозних хвороб. Деякі дослідження навіть показують, що ці сполуки можуть мати протиракові властивості, інгібуючи ріст певних ракових клітин. Окремо варто згадати калій, якого в персиках теж вистачає. Він – незамінний помічник для серця, адже допомагає компенсувати вплив натрію, розслабляє кровоносні судини і знижує кров’яний тиск. А що щодо нектаринів? Ці гладенькі “брати” персиків, по суті, майже ідентичні за складом, але мають трохи більше вітаміну С. Тому вибір – це скоріше питання текстури, а не користі. Кишківник у захваті: як персики покращують самопочуття (і навіть настрій) Пам’ятаєте про “м’який” ефект від 5 персиків? Він пов’язаний з великою кількістю клітковини – близько 1,5-2 грамів на 100 грамів плоду. Але це не просто про прохідність кишківника. Розчинна клітковина в персиках – це справжній делікатес для корисних бактерій, які живуть у нашому кишківнику. Вони її ферментують і виробляють коротколанцюгові жирні кислоти, які, у свою чергу, живлять клітини самого кишківника і допомагають зменшити запалення. А тут є дуже цікавий нюанс: мікробіом кишківника, тобто всі ці мільярди бактерій, має прямий вплив на наш психологічний стан. Здоровий кишківник – це часто кращий настрій і менше стресу. І ось що цікаво: сам аромат персика здатен діяти як легкий антидепресант. Коли ви вдихаєте його солодкий, літній запах, це не просто приємно, це реально допомагає розслабитися, легше пережити стрес і відновити сили після нервової напруги. Хто б міг подумати, що такий простий фрукт має ще й ароматерапевтичні властивості? Коли солодке стає проблемою: скільки персиків – це забагато? Повернімося до історії про 5 персиків. Так, 50 грамів цукру і 15 грамів клітковини за раз – це справді чимало. Для здорової людини це може обернутися лише активним походом у туалет, але для тих, хто має чутливий шлунок, діабет або гастрит, наслідки будуть відчутніші. Скачок цукру, здуття, печія – це не дуже приємна ціна за миттєве задоволення. То яка ж норма? Для здорової дорослої людини дієтологи рекомендують 2-3 середні персики на день. Якщо у вас гастрит з підвищеною кислотністю, краще обмежитися 1-2 штуками, і обов’язково після їжі, обираючи солодкі, добре дозрілі плоди. При діабеті – 1 середній персик, теж після основного прийому їжі, щоб уникнути різких стрибків цукру. Дітям до трьох років цілком вистачить половинки персика, адже їхня травна система ще не така досконала. Щоб персики приносили максимум користі і мінімум дискомфорту, їх краще їсти окремо від іншої їжі – приблизно за півгодини до основного прийому або через годину після. Запивати молоком теж не варто, щоб уникнути неприємних наслідків. А якщо у вас дуже чутливий шлунок або ж ви знаєте, що маєте алергію на білок Pru p 3, який термостабільний і переважно міститься у шкірці, то краще її очищати. Українські реалії 2026: персиковий квест цього літа Цьогоріч, у 2026-му, ситуація з персиками на українському ринку буде, м’яко кажучи, непростою. Заморозки, що тривали з лютого по квітень, на жаль, суттєво пошкодили врожай. За прогнозами, ми можемо втратити від 30% до 50% від очікуваного обсягу персиків. А це означає лише одне – ціни, скоріше за все, зростуть на 20-80% порівняно з минулим роком. Тож кожен соковитий плід дійсно буде на вагу золота. Це реальна ситуація, яка вплине на гаманці українців і змусить уважніше обирати, де і за скільки купувати цей літній делікатес. Цікаво, що на цьому тлі попит на інжирний персик, який мав свою хвилю популярності, цьогоріч помітно впав. Можливо, через високу трудомісткість збирання врожаю порівняно зі звичайними сортами, або просто через зниження споживчого інтересу до цієї незвичайної форми. Тож, якщо побачите персики на ринку, знайте – вони пройшли справжній “квест на виживання”, перш ніж дістатися до вас. FAQ Можна їсти персики при гастриті? Так, можна, але з обережністю. Обирайте солодкі, добре дозрілі персики, їжте їх після основного прийому їжі та обмежтеся 1-2 штуками на день. Який персик корисніший: пухнастий чи гладенький (нектарин)? Обидва види персиків дуже корисні. Нектарини містять трохи більше вітаміну С, але загалом їхній поживний профіль дуже схожий. Вибір залежить від ваших смакових уподобань і чутливості до шкірки. Чи може бути алергія на персики? Так, алергія на персики має середню ступінь алергізуючої активності. Основним алергеном є білок Pru p 3, який термостабільний і переважно міститься у шкірці. Якщо ви схильні до алергії, краще очищати персики від шкірки. Чи корисна шкірка персика? Шкірка персика містить багато клітковини та антиоксидантів, що робить її корисною. Однак, якщо у вас чутливий шлунок або алергія на білок Pru p 3, краще її зчищати. Як персики впливають на рівень цукру в крові? Персики мають помірний глікемічний індекс (30-35), тому вони не викликають різких стрибків цукру, якщо споживати їх у розумних кількостях. Для людей з діабетом рекомендується 1 середній персик після їжі. Отже, персик – це набагато більше, ніж просто солодкий, соковитий плід. Це справжній коктейль з вітамінів, антиоксидантів і клітковини, який підтримує наше серце, кишківник, імунітет і навіть настрій. Головне – пам’ятати про міру і насолоджуватися ним свідомо. Цього літа, коли кожен персик буде особливо цінним, це ще один привід цінувати його не лише за смак, а й за всі ті неочевидні суперсили, які він дарує. Чи готові ви розпочати свій власний персиковий квест цього сезону? 5 неочевидних суперсил персика: чому він вартий кожної гривні цього літа читайте на сайті Pixel.inform.

Чи пам’ятаєте ви ті часи, коли будь-який жир вважався головним ворогом серця і талії? Коли дієтологи навперебій радили “знежирене все” і похмуро кивали головою, бачачи на столі шматочок сала? Якщо чесно, я сам років десять тому дивився на сало з острахом, вважаючи його “важкою” їжею, яку краще уникати. Та світ змінюється, а разом з ним — і наукові погляди на харчування. Виявляється, наш давній український суперфуд не просто не такий страшний, як його малювали. Він – справжній герой. Про це пише Pixelinform. І ось що цікаво: за даними німецьких вчених з Інституту здоров’я в Дрездені, які дослідження оприлюднили зовсім недавно, у червні 2026 року, міфи про “вбивчу” шкоду сала спростовані. Його натуральний жир повністю засвоюється, а холестерину в ньому, якщо що, менше, ніж у тій самій яловичій печінці. І це не просто слова: на початку 2026 року навіть у США оновили харчові рекомендації, “реабілітувавши” жири. Тепер повножирні молочні продукти, вершкове масло і тваринні жири дозволені в помірних кількостях, відходячи від ідеї “low-fat diet”. Фокус зміщується на білок, овочі та, звісно, правильні жири як основу здорового раціону. Тож, можливо, наш традиційний шматочок сала з часником і чорним хлібом – це зовсім не гріх, а дуже навіть правильний вибір. Сало: більше, ніж просто жир. Що кажуть нові дослідження? Для українців сало – це не просто продукт, це частина культурного коду, символ гостинності та національного духу. Але чи знаємо ми про нього все? Довгі роки сало було об’єктом дієтологічних суперечок, звинувачень у “високому холестерині” та “зайвих кілограмах”. На щастя, сучасна наука потроху розставляє всі крапки над “і”. Перше, що потрібно зрозуміти: сало – це не просто “твердий жир”. Це складна структура, яка містить чимало корисних компонентів. Наприклад, ви знали, що в 100 грамах сала близько 94 мг холестерину, тоді як у вершковому маслі – аж 215 мг? Такі дані, оприлюднені ще у грудні 2025 року, вже змушують по-іншому подивитися на звичні порівняння. Крім того, у салі нижча частка насичених жирних кислот – приблизно 39% проти майже 50% у маслі. Це важливо, адже саме баланс різних видів жирів визначає їхній вплив на наше здоров’я. Але найцікавіше – це олеїнова кислота, або Омега-9. Це та сама мононенасичена кислота, яка асоціюється зі здоров’ям серця та судин, її багато в оливковій олії. І ось сюрприз: у салі її майже вдвічі більше, ніж у вершковому маслі! Олеїнова кислота допомагає підтримувати еластичність судин, знижувати ризик атеросклерозу. Крім того, як показали дослідження лютого-березня 2026 року, сало містить цілий букет жиророзчинних вітамінів – A, D, E, K, а також вітаміни групи B (В1, В2, В3, В6, В12) та мікроелементи: марганець, цинк та селен. Завдяки високому вмісту жирів, ці вітаміни засвоюються просто ідеально – набагато краще, ніж з інших продуктів. Це вам не просто джерело калорій, це справжня вітамінна бомба, але з розумом! Не тільки енергія: як сало працює для вашого організму Коли ми говоримо про сало, багато хто думає про енергію та ситість. Це правда, адже 20-30 грамів сала в день – це чудовий заряд бадьорості, особливо в холодну пору року, як у нас буває. Але його функції значно ширші. Це, наприклад, арахідонова кислота – вона необхідна для імунітету, роботи мозку та гормонального балансу. Селен, що також є в салі, важливий для щитовидної залози та потужний антиоксидант. І ось що є справжнім відкриттям: за даними досліджень січня 2026 року, маленький шматочок сала, з’їдений вранці, може активізувати роботу жовчного міхура та печінки. Він діє як природний жовчогінний засіб, що допомагає виводити токсини, зайвий холестерин та очищає кров. Це такий собі “ранковий детокс” по-українськи, абсолютно натуральний і ефективний. Але це ще не все. Сало є важливим “будівельним матеріалом” для виробництва статевих гормонів – як тестостерону у чоловіків, так і естрогенів у жінок, а також гормонів надниркових залоз, таких як кортизол. Це означає, що воно впливає на наш настрій, стресостійкість, репродуктивну функцію. Тобто, його роль у нашому організмі набагато глибша, ніж просто “запастися жирком”. Воно допомагає всій системі працювати злагоджено, особливо якщо зважати, що воно покращує засвоєння вітамінів А, D, Е, К з інших продуктів. Коли сало – на користь, а коли – ні: правила споживання Попри всі переваги, сало, як і будь-який продукт, потребує розумного підходу. Норма споживання, яка вважається безпечною для більшості здорових дорослих, коливається від 20 до 30 грамів на день. Але тут є нюанс: для людей з підвищеним рівнем холестерину або певними захворюваннями шлунка, дієтологи радять обмежувати споживання до 10-15 грамів на день. При діабеті 2-го типу також важливо не просто контролювати кількість, а поєднувати його з овочами, щоб збалансувати глікемічне навантаження. Як правильно їсти сало, щоб отримати максимум користі? Найкраще – свіже або злегка солоне. Копчене сало, хоч і смачне, містить канцерогени, тому його варто вживати якомога рідше. Важливий момент: ніколи не смажте сало! При нагріванні жири перетворюються на трансжири, які дійсно шкідливі для серця та судин. Їсти його краще вранці – тоді організм отримує енергію на весь день і має час її використати. Комбінуйте його з чорним хлібом, часником та, що дуже важливо, з великою кількістю зелені та овочів. Клітковина допоможе організму краще перетравити жир і знизить його потенційний негативний вплив. І, звісно, є ті, кому сало не рекомендується або навіть протипоказано. Це діти до 3 років та люди старше 70 років. Також варто утриматися або бути дуже обережними при гіпертонії, каменях у жовчному міхурі (сало стимулює жовчовідтік і може спровокувати напад), панкреатиті та ожирінні. Пам’ятайте, що сало, особливо солоне, може затримувати воду в організмі. До речі, українці в середньому споживають 12,6 г солі на добу (це дані за 2022 рік), що більш ніж удвічі перевищує рекомендовану ВООЗ норму до 5 грамів. Це дуже важливий фактор ризику серцево-судинних захворювань, тому, обираючи сало, надавайте перевагу не сильно солоному. Популярні запитання про сало Чи можна їсти сало під час схуднення? Так, можна, якщо ви контролюєте загальну калорійність раціону та обмежуєте вуглеводи в цьому прийомі їжі. У кето-дієтах сало, наприклад, є основним джерелом енергії. Яке сало найкорисніше? Свіже або злегка солоне, без копчення. Домашнє сало, якщо ви впевнені в його якості та походженні, зазвичай краще магазинного. Чому сало краще їсти вранці? Вранці організм отримує необхідну енергію для метаболічних процесів, а жовчогінний ефект сала допомагає запустити роботу травної системи та вивести токсини. Скільки холестерину в салі? У 100 грамах сала міститься близько 94 мг холестерину. Це значно менше, ніж, наприклад, у вершковому маслі (близько 215 мг) чи яловичій печінці. Отже, як бачимо, сало – це не просто “жирна їжа”, а багатогранний продукт, який, при правильному вживанні, може стати частиною здорового раціону. Нові дослідження та зміна дієтологічних парадигм дозволяють по-новому подивитися на цей український скарб. Головне – пам’ятати про міру, якість продукту та власні особливості організму. Тож, можливо, настав час без докорів сумління насолодитися шматочком свіжого сала з часником? А як ви ставитеся до сала у своєму раціоні? Сало: не 20 грамів, а 5 дивовижних фактів про український суперфуд читайте на сайті Pixel.inform.

Чесно кажучи, хто з нас не снідав яєчнею? Швидко, просто, ситно. Але якщо ви теж іноді дивитеся на неї і думаєте: “Ну, знову те саме…”, то цей текст для вас. Бо є два “секретних” інгредієнти, які здатні змінити все – і смак, і вигляд, і навіть користь. Йдеться про старі добрі куркуму та паприку. Про це пише Pixelinform. Зараз, у 2026 році, світ кулінарії активно повертається до простоти, користі та збалансованості, віддаючи перевагу знайомим стравам, але в новій інтерпретації. І ось тут наші спеції – як ніколи доречні. Вони не тільки дарують яскраві кольори та аромати, але й збагачують страву корисними речовинами, перетворюючи буденну яєчню на справжній гастрономічний досвід. І головне – це займає буквально одну хвилину вашого часу. Не просто приправи: чому паприка і куркума – це супергерої для вашої яєчні Паприка. Ну, що тут говорити, знайома кожному. Але чи знаєте ви, що вона буває не тільки солодкою чи копченою? Наприклад, в Угорщині є сорти, які здатні розігріти вас не гірше від чилі, як от “erős”. Саме паприка подарує вашій яєчні такий приємний димний, ледь солодкуватий присмак і яскравий, апетитний червоний колір. Це не лише красиво, а й корисно, адже в ній є вітамін С. Але тут є нюанс: щоб спеція розкрилася, а не згоріла, її варто додавати в самому кінці приготування, буквально за хвилину до того, як зняти пательню з вогню. Інакше замість пікантності отримаєте гіркоту – повірте, перевірено. А ось куркума – це вже справжня золота жила. Вона не лише забарвлює яйця у теплий золотистий відтінок, а й додає легкого, землянистого аромату. Головний компонент куркуми – куркумін, відомий своїми потужними антиоксидантними та протизапальними властивостями. Уявіть собі, нові дослідження, які вийшли зовсім недавно, у травні 2026-го, показують, що куркумін навіть здатен змінювати ДНК ракових клітин, спонукаючи їх до так званого “самопоїдання”. Це дуже обнадійливо для профілактики та підтримки здоров’я. Крім того, куркумін відіграє важливу роль у функціонуванні ендотелію – внутрішньої оболонки наших кровоносних судин, що допомагає регулювати тиск і згортання крові, знижуючи ризики серцевих захворювань. Яйця з куркумою та паприкою – це не просто смачно, це ваш внесок у власне здоров’я. Секрети засвоєння та безпеки: що треба знати про куркуму Куркумін, попри всі свої дивовижні властивості, має один недолік: він досить погано засвоюється організмом. Але хороша новина в тому, що цю проблему легко вирішити! Просто додайте до куркуми дрібку чорного перцю. Активна сполука чорного перцю, піперин, може збільшити біодоступність куркуміну до 25 разів! Це просто фантастика, чи не так? Так що коли готуєте яєчню з куркумою, не забудьте про свіжозмелений чорний перець – вони створені одне для одного. Але є і зворотний бік медалі, про який важливо пам’ятати. Деякі імпортні спеції, зокрема куркума, можуть містити небажані домішки. Згідно з німецьким звітом Ökotest, опублікованим у червні 2026 року, у деяких брендах паприки та інших спецій знаходять до 23 видів пестицидів та фумігант оксид етилену. Тому, купуючи імпортну куркуму, експерти радять перед вживанням термічно обробляти її – це стосується навіть тих випадків, коли ви плануєте додавати її в холодні страви. Просто прогрійте її на сухій сковороді кілька хвилин. А ще краще – віддавайте перевагу перевіреним виробникам і якісним органічним продуктам. Є й певні обмеження щодо вживання куркуми. Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, якщо маєте проблеми з жовчними шляхами, гострі форми шлунково-кишкових захворювань, а також приймаєте антикоагулянти або ліки від цукрового діабету – будьте обережні або взагалі уникайте її. Завжди краще проконсультуватися з лікарем, особливо коли йдеться про настільки активні добавки. Як перетворити звичайну яєчню на ресторанний шедевр: практичні поради Щоб ваша яєчня заграла новими фарбами, спробуйте ці прості поєднання. Паприка ідеально смакуватиме з помідорами – уявіть собі: соковиті томати, обсмажені яйця і ароматна паприка, яка додає глибини. Справжній шедевр! Куркума, зі свого боку, чудово гармонує із зеленню: шпинатом, кропом, петрушкою. Або ж експериментуйте і поєднайте обидві спеції: дрібка паприки, дрібка куркуми – це дасть складний, багатогранний смак і візуальну привабливість. Додайте трохи свіжого часнику, але також в кінці, щоб він не згорів і не почав гірчити. Ця парочка – паприка та часник – класичне і дуже смачне поєднання. А що щодо яєць? В Україні, дякувати Богу, ми маємо доступ до якісних курячих яєць. Наші виробники, до речі, станом на 2026 рік, активно експортують їх до ЄС, що є показником якості та довіри. Обирайте свіжі яйця від перевірених фермерів або виробників. Це основа вашої страви, і саме від якості яєць залежить половина успіху. Популярні питання про яєчню зі спеціями Яку паприку краще обрати для яєчні? Для яєчні найкраще підійде солодка або копчена паприка. Солодка дасть м’який, фруктовий присмак, а копчена – глибокий, димний аромат. Якщо ви любите гостре, пошукайте угорські сорти “erős” (якщо знайдете в наших магазинах). Чи можна додавати куркуму, якщо я вагітна? Ні, під час вагітності та годування грудьми вживання куркуми рекомендується уникати або суворо обмежити, тільки після консультації з лікарем. Це ж стосується людей із захворюваннями жовчних шляхів та тих, хто приймає певні ліки. Як зробити, щоб куркума краще засвоювалась? Додайте до куркуми дрібку чорного перцю. Піперин у перці значно підвищує біодоступність куркуміну, роблячи його кориснішим для організму. Чому не можна додавати спеції на початку приготування? Якщо додати паприку або куркуму на початку смаження, вони можуть швидко згоріти через високу температуру, що призведе до гіркого присмаку. Краще додавати їх за хвилину до готовності страви. Отож, бачите? Щоб перетворити звичайну яєчню на щось особливе, зовсім не потрібно бути шеф-кухарем чи витрачати багато часу. Достатньо лише дрібки паприки або куркуми, доданих у потрібний момент, і ваша страва засяє новими смаками та ароматами. Це простий спосіб зробити кожен сніданок маленьким кулінарним святом. А ви вже спробували такі спеції до яєчні? Секретна пара: як куркума та паприка перетворять вашу яєчню читайте на сайті Pixel.inform.

Цього тижня Vegemite запустив новий продукт для дітей під назвою Vegemite Kids, який містить на 50% менше натрію, ніж традиційний спред.Реакції на новинку виявилися неоднозначними. Дехто назвав його "неавстралійським", стверджуючи, що це зробить дітей менш стійкими, і закликав залишити Vegemite в спокої. Інші вважають, що варіант з меншим вмістом солі - це хороша ідея. Vegemite є одним з найпопулярніших сніданків для дітей в Австралії. Тож давайте розглянемо, чи справді зменшення вмісту солі в новому продукті має значний вплив на здоров'я дітей.Чому важливо звертати увагу на рівень натрію?Натрій є необхідним нутрієнтом (тобто нашому організму потрібен певний натрій для нормального функціонування). Але австралійці зазвичай споживають більше, ніж рекомендовано.Споживання надмірної кількості натрію пов'язане з підвищеним артеріальним тиском, що є основним фактором ризику серцево-судинних захворювань (включаючи інфаркт та інсульт).Ця залежність починається ще в ранньому віці. Споживання великої кількості натрію пов'язане з підвищеним артеріальним тиском у дітей та підлітків.Скільки натрію занадто багато?Австралійське бюро статистики повідомляє, що багато австралійських дітей споживають значно більше натрію, ніж рекомендовано.Важливо зазначити, що натрій зазвичай не надходить з додаванням солі до страв (наприклад, з солонкою). Він зазвичай вже міститься в продуктах.Наприклад, хліб становить майже 15% споживання натрію дітьми в Австралії. Наступними йдуть змішані страви на основі злаків (такі як сендвічі та піца) та оброблене м'ясо (таке як шинка).Яка різниця у Vegemite Kids?Порція звичайного Vegemite (5 грам) містить 165 міліграмів натрію. Порція Vegemite Kids (також 5 грам) містить 82 міліграми, що майже на 50% менше. Рекомендовані розміри порцій для обох версій однакові.Отже, якщо дитина щодня споживає 5 грамів Vegemite, перехід на Vegemite Kids зменшить її споживання натрію приблизно на 83 міліграми на день. Для дитини, яка споживає близько 2000–2500 міліграмів натрію на день, це становитиме приблизно 3–4% зменшення загального споживання натрію.Однак деякі діти віддають перевагу лише тонкому шару Vegemite на тості, а не повній порції в 5 грамів. Тож, якщо ці діти перейдуть на Vegemite Kids, їхнє зменшення загального споживання натрію буде ще меншим.Навіть якщо всі діти в Австралії перейдуть на Vegemite Kids замість Vegemite, більшість натрію в їхньому раціоні все ще надходитиме з інших продуктів, таких як хліб, оброблене м'ясо або інші оброблені продукти.Більша історія може бути в реформуванні їжіВиробники продуктів харчування стикаються з дедалі більшим тиском на покращення харчового профілю упакованих продуктів. Це включає цілі щодо зменшення вмісту натрію в різних категоріях продуктів.Ці цілі є добровільними, а не обов'язковими. Але якщо відповідь з боку промисловості буде недостатньою, ці цілі можуть стати обов'язковими, як це було запропоновано для Рейтингів Здоров'я.Хоча реформування часто призводить до відносно невеликих змін у споживанні нутрієнтів на індивідуальному рівні, ці зміни можуть накопичуватися в масштабах населення, коли їх приймають у великій кількості.З цієї точки зору, Vegemite Kids є частиною більш широкої тенденції до зменшення натрію в знайомих продуктах для підтримки здоров'я та добробуту, не вимагаючи від споживачів значних змін у їхніх харчових звичках.

Ви, напевно, знаєте, що фрукти та овочі корисні для здоров'я, але більшість з нас не споживає їх достатньо.Однак під час економічної кризи купувати більше свіжих продуктів може бути не найкращим варіантом для бюджету.Тут на допомогу приходять консервовані або заморожені фрукти та овочі.Вони зазвичай дешевші та довговічніші, ніж свіжі продукти. Але чи такі ж вони корисні? Давайте розглянемо дослідження.Скільки нам потрібно споживати?Фрукти та овочі містять важливі вітаміни, мінерали та клітковину. Вони підтримують загальне здоров'я та знижують ризик захворювань, таких як серцеві хвороби та деякі види раку.Австралійський посібник з харчування рекомендує дорослим споживати щонайменше дві порції фруктів і п’ять порцій овочів щодня. Це стосується також заморожених і консервованих варіантів.Наприклад, півсклянки замороженого броколі або півсклянки консервованих бобів дорівнюють одній порції овочів. Одна склянка консервованих персиків або одна склянка нарізаного замороженого манго дорівнює одній порції фруктів.Дешево, швидко… і без відходів?Більшість консервованих і заморожених фруктів та овочів дешевші, ніж свіжі продукти.Оскільки вони зазвичай вже нарізані та готові до приготування, це також скорочує час на підготовку.Продукти, які консервуються або заморожуються, мають набагато довший термін зберігання, ніж свіжі варіанти. Це означає, що вони доступні протягом року і менш імовірно, що зіпсуються.Що з харчуванням?Заморожені та консервовані фрукти або овочі зазвичай зберігають свою первісну харчову цінність – іноді навіть краще, ніж свіжі продукти.Наприклад, харчова цінність більшості заморожених і консервованих продуктів еквівалентна свіжим фруктам і овочам, які зберігалися в холодильнику протягом тижня.Однак процес консервування деяких продуктів може насправді підвищити їх вміст поживних речовин. Наприклад, заморожені абрикоси мають значно вищий вміст вітаміну C, ніж свіжі абрикоси.Заморожування використовує низькі температури, щоб затримати псування продуктів. Промислові методи заморожування ефективні у збереженні кольору та текстури фруктів і овочів, а також їх харчової цінності.Однак заморожування може пошкодити структуру їжі, якщо це призводить до утворення кристалів льоду. Це може знизити вміст поживних речовин у фруктах і овочах і зробити їх м'якими, особливо якщо їх розморожують і знову заморожують.Заморожені фрукти та овочі можуть бути заражені бактерією Listeria monocytogenes, яка може викликати харчове отруєння. Але приготування фруктів або овочів перед вживанням знижує цей ризик.Процес консервування передбачає стерилізацію продуктів при високих температурах, щоб їх можна було безпечно зберігати при кімнатній температурі протягом тривалого часу. Однак під впливом високих температур деякі поживні речовини в їжі розпадаються, особливо водорозчинні вітаміни, такі як вітамін C.Але новітні технології консервування дозволяють проводити процес швидше і при нижчих температурах, що означає, що менше поживних речовин втрачається.На що звертати увагуЄ кілька моментів, на які слід звернути увагу при покупці консервованих фруктів або овочів.Консервовані овочі можуть містити багато солі, тому краще вибирати продукти, на яких написано "без доданої солі". Ви також можете перевірити інформацію про харчування і шукати варіанти з найнижчим вмістом натрію.Зливання та промивання консервованих овочів перед вживанням також може допомогти зменшити кількість споживаної солі.Для консервованих бобів у соусі соус може містити доданий цукор і сіль. Якщо ви регулярно вживаєте консервовані боби, варто знайти варіант зниженої солі, щоб зменшити споживання натрію.Щоб зменшити споживання цукру, вибирайте консервовані фрукти, які консервуються в соку, а не в сиропі. Деякі також можуть мати напис "без доданого цукру" на упаковці.Як їх використовуватиКонсервовані фрукти можна вживати як закуску самостійно або з кашею чи йогуртом. У багатьох рецептах ви можете замінити свіжі фрукти на заморожені та консервовані варіанти.Заморожені овочі чудово підходять для швидкого приготування їжі. Наприклад, заморожені горошини та едамаме потребують лише кілька хвилин для приготування, тому їх можна додати в останню хвилину до смаження або рагу.Додавання банки сочевиці, нуту або бобів може збільшити об'єм рагу або соусу для пасти, одночасно підвищуючи вміст клітковини та білка. Оскільки вони вже готові, ви також можете додати їх у салат, який буде тримати вас ситими довше. Просто не забудьте їх сполоснути перед вживанням.Цікавий фактДослідження показують, що заморожені фрукти та овочі можуть бути такими ж корисними, як і свіжі, а іноді навіть кориснішими через збереження вітамінів під час заморожування.

Дієтичні моди приходять і йдуть, але одна особлива здорова дієта, здається, залишиться надовго.Дослідники з Гарвардського університету провели дослідження, щоб порівняти шість дієтичних моделей та їх довгострокові асоціації зі здоров'ям мозку.Хоча кожна з цих дієт була пов'язана з користю для здоров'я, одна з них явно виділялася.Це була не середземноморська дієта.Натомість переможцем стала менш відома дієта під назвою DASH, що означає «Дієтичні підходи для зниження артеріального тиску».Як вказує назва, ця дієта спочатку була розроблена для зниження артеріального тиску. Сьогодні вона рекомендована Американською асоціацією серця для людей з гіпертонією або сімейною історією серцевих захворювань.Але вона може досягти набагато більше.У недавніх спостережних дослідженнях дієта DASH виявилася потенційним способом покращення серцево-судинного здоров'я.Тепер вона також показує обіцянки в захисті старіючого мозку.У порівнянні з середземноморською дієтою, яка акцентує увагу на здорових жирах, фруктах, овочах і цільних злаках, дієта DASH не є такою гнучкою.Вона була розроблена в 1990-х роках, і хоча також акцентує увагу на фруктах, овочах, горіхах і ягодах, вона вимагає низького споживання солі та низькокалорійних молочних продуктів. Додані цукри, червоне м'ясо та алкоголь слід обмежити.У довгостроковому дослідженні з 159 347 учасниками, проведеному дослідниками з Гарварду, дієта DASH постійно асоціювалася з найкращими показниками здоров'я мозку.Кожні чотири роки учасники повідомляли про своє харчування. Їх оцінювали за тим, наскільки добре їх дієти відповідали шести широким дієтичним планам.Хоча кожна з досліджуваних дієт показала позитивні асоціації зі здоров'ям мозку, ті, хто дотримувався дієти DASH, отримали майже вдвічі більше переваг, ніж ті, хто дотримувався інших дієт.Учасники, які найбільше дотримувалися дієти DASH, мали на 41 відсоток нижчий ризик суб'єктивного когнітивного зниження в порівнянні з тими, хто дотримувався її найменше.Дієти, які зайняли друге і третє місця – здоровий рослинний індекс і індекс гіперинсулінемії – були пов'язані з 24 відсотками нижчим ризиком суб'єктивного когнітивного зниження.Тим часом Планетарний індекс здоров'я, який схожий на середземноморську дієту, але з більш суворими правилами щодо червоного м'яса, був пов'язаний з 20 відсотками нижчим ризиком суб'єктивного когнітивного зниження.Більше того, ті, хто дотримувався дієти, схожої на середземноморську, мали на 16 відсотків нижчий ризик суб'єктивного когнітивного зниження.Дієта DASH перевершила всі ці інші варіанти.У порівнянні з нижніми 10 відсотками дотримувачів дієти DASH, верхні 10 відсотків отримали на 0.76 років молодші результати на об'єктивних тестах когнітивного старіння.Ці учасники також були в середньому на 1.37 років молодші на тестах робочої пам'яті.Дослідники зазначають, що дієта DASH постійно асоціювалася з ризиком суб'єктивного когнітивного зниження навіть при оцінках до 26 років до тестування.Іншими словами, чим більше людина дотримується здорової дієти з середнього віку, тим краще здоров'я їхнього мозку з віком.Це лише асоціація, але вона постійно з'являється в дослідженнях.Нещодавно вчені в США виявили, що комбінація середземноморської та дієти DASH, відома як дієта MIND, показує неврологічні переваги в пізньому житті.Ті, хто найбільше дотримується дієти MIND, показують здоровішу мозкову тканину, коли помирають у частині центральної нервової системи, яка тісно пов'язана з пам'яттю.Ці результати підкреслюють ідею, що вибір їжі може знизити наш ризик неврологічних захворювань, потенційно захищаючи від хвороби Альцгеймера або інших форм деменції.Ця ідея все ще є спекулятивною і вимагатиме більших популяційних досліджень та рандомізованих контрольованих випробувань для підтвердження.Але дієта та деменція, здається, тісно пов'язані в спостережних дослідженнях. Оброблене червоне м'ясо, наприклад, вважається потенційним фактором ризику для деменції.Дієта DASH може не бути найкращим планом харчування для всіх, але широкі, популяційні дослідження можуть допомогти дослідникам зосередитися на тому, які продукти можуть бути найважливішими для нашого загального здоров'я.Цікавий фактДослідження показали, що дієта, багата на фрукти, овочі та цільні злаки, може знизити ризик розвитку деменції на 24%.

Коли мої колеги та я виявили мікропластик у фекаліях їжаків, ми захотіли дізнатися, звідки він береться.Однією з відповідей виявилася їжа для домашніх тварин.Історія почалася в 2021 році, коли ми зібрали 189 зразків фекалій їжаків з приватних садів і реабілітаційних центрів у Великій Британії. Ми виявили пластик у 19% зразків.Незважаючи на те, що їжаки є одними з найулюбленіших диких тварин Великої Британії і тепер офіційно вважаються "під загрозою зникнення", ніхто не знав, що їжаки споживають мікропластик.Щоб зрозуміти, звідки береться цей мікропластик, ми вирішили дослідити їхній раціон.Європейські їжаки зазвичай їдять безхребетних, таких як жуки, равлики, слимаки, черв'яки, гусениці та деревні блохи, тому ми почали з аналізу цих видів. Ми проаналізували тисячі зразків безхребетних і ґрунту з 51 місця в Сассексі, Великобританія.Ми виявили, що пластик був поширений серед різних видів і типів земель.Далі ми захотіли дізнатися, чи містять корми для домашніх тварин, які годують європейських їжаків у реабілітаційних центрах і приватних садах, мікропластик. У Великій Британії багато реабілітаційних центрів щорічно лікують велику кількість хворих або травмованих ссавців.Дослідження показує, що їжа, яку залишають люди, є найбільшою причиною, чому європейські їжаки відвідують приватні сади. Багато їжаків навіть стали залежними від неї, особливо восени та взимку.Це часто означає комерційно доступну їжу для котів, собак або їжаків. Щоб визначити рівні забруднення пластиком у кормах для домашніх тварин, ми обрали 38 брендів для тестування в різних цінових категоріях, типах їжі (вологій і сухій) та для різних тварин (котів, собак і диких їжаків).Ми придбали шість одиниць кожного продукту і взяли випадковий зразок 1 г з кожної банки, пакета або коробки. Наше дослідження нещодавно було опубліковане в журналі Environmental Toxicology and Chemistry.Мікропластик був виявлений у 29 з 38 продуктів корму для домашніх тварин, які ми тестували. У 18 продуктах забруднення виявилося в більш ніж одній одиниці. Хоча пластик був знайдений у всіх протестованих продуктах, у тих, що належать до "економ" категорії, було більше позитивних зразків.Сухий корм містив більше пластику на грам, але тварини зазвичай споживають значно більші порції вологого корму. Як наслідок, вологий корм може призвести до більшого загального споживання мікропластиків.Наприклад, на основі середніх рівнів, які ми виявили у зразках вологого корму для собак, велика собака, така як лабрадор, може споживати близько 313 частинок мікропластика на день.У порівнянні з дослідженнями їжі для людей, ми виявили, що корми для домашніх тварин містили вищі рівні мікропластиків. Це, ймовірно, пов'язано з якістю інгредієнтів. Наприклад, з 21 продукту, які містили тваринні похідні, 19 мали принаймні один позитивний зразок пластику, а 13 мали принаймні два.Що це означає для домашніх тварин і диких тварин?Все це свідчить про те, що корми для домашніх тварин можуть бути важливим джерелом мікропластиків для домашніх тварин і диких їжаків (та інших ссавців).Ми все ще знаємо відносно мало про вплив мікропластиків на здоров'я домашніх тварин і диких тварин, і ми не тестували вплив на здоров'я в нашому дослідженні. Однак існує зростаюча кількість доказів з лабораторних досліджень, що це призводить до проблем з фертильністю, функціонуванням органів і загальним здоров'ям.Враховуючи цю невизначеність і те, наскільки поширеними були ці частинки в кормах для домашніх тварин, зменшення забруднення на етапі виробництва було б хорошою запобіжною мірою.Ось чому уряд повинен зобов'язати виробників обробленої їжі тестувати на мікропластики, підпорядковуючи їх тим самим суворим регуляторним перевіркам безпеки, які використовуються для інших хімічних забруднювачів.Як споживачі, ми повинні мати можливість купувати доступну їжу, яка є корисною для наших домашніх тварин і диких ссавців, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.Цю статтю перепубліковано з The Conversation під ліцензією Creative Commons.Цікавий фактМікропластики можуть не лише впливати на здоров'я тварин, але й на екосистеми, в яких вони живуть, що робить цю проблему важливою для всього навколишнього середовища.

Можливо, ви не чули про ризики, пов'язані з паразитом Toxoplasma gondii, але вчені попереджають, що відсутність обізнаності є небезпечною проблемою.Цей паразит інфікує близько третини населення світу, викликаючи токсоплазмоз. Хоча більшість здорових людей не відчувають симптомів, у деяких випадках це може призвести до серйозних проблем із зором і навіть втрати зору.Насправді, очний токсоплазмоз є найпоширенішою інфекцією ока у світі.У новій статті дослідники стверджують, що токсоплазмоз відповідає критеріям Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) для класифікації як забуте тропічне захворювання (ЗТЗ). Це визнання відкриє більше фінансування та ініціатив у сфері охорони здоров'я."Токсоплазмоз є провідною інфекцією ока і основною причиною втрати зору у всьому світі, але він отримує обмежену увагу в глобальних програмах охорони здоров'я," - говорить офтальмолог і вчений зору Джастін Сміт з Університету Фліндерса в Австралії."З визнанням ВООЗ ми можемо досягти значного прогресу в запобіганні та лікуванні цієї інфекції."Люди можуть заразитися, вживаючи недоварене м'ясо, яке було забруднене паразитом, або проковтуючи яйця паразита з котячих фекалій (можливо, з лотка або з навколишнього середовища).Цю інфекцію також можна передати ненародженим дітям через плаценту нових інфікованих матерів. Це може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям і навіть викиднів."Токсоплазмоз часто вважається неминучим, але у нього є добре вивчені шляхи передачі, і його можна запобігти та контролювати," - говорить офтальмолог Жоао Фуртадо з Університету Сан-Паулу в Бразилії.Дослідники вказують на чотири критерії, за якими захворювання можуть бути класифіковані як ЗТЗ, і вони всі відповідають цим критеріям. Воно повинно бути зосереджене в бідних районах, що тут має місце, і бути поширеним у тропічних і субтропічних країнах – ще один збіг (особливо поширене в Південній Америці).Захворювання повинно бути запобіжним і контрольованим – і дослідники надають докази цього – і воно повинно бути в даний час забутим у дослідженнях і політиці: дослідження вказує на те, що витрати на токсоплазмоз значно нижчі, ніж на інші порівнянні захворювання.Дослідники вказують на прогалини в наших знаннях про цю інфекцію, немає вакцини і стандартного протоколу лікування – все це ознаки недостатнього фінансування.Фактично, ми не знаємо повністю, який глобальний вплив на здоров'я має паразит T. gondii, і без додаткових інвестицій у дослідження ми не дізнаємося. Тим часом вважається, що щорічно близько 190 000 немовлят народжуються з токсоплазмозом.Більше того, статистика показує, що найсерйозніші наслідки зазвичай трапляються в громадах з найнижчими рівнями доступу до медичної допомоги та санітарії."Ці наслідки можна зменшити за допомогою практичних заходів у сфері охорони здоров'я, таких як покращення безпеки харчових продуктів, чиста вода, санітарія та кращий доступ до антенатальної допомоги," - говорить Фуртадо.Дослідники пропонують дорожню карту на майбутнє, засновану на підході ВООЗ до інших ЗТЗ, але це вимагатиме співпраці кількох агентств у різних сферах.Необхідно покращити скринінг, діагностику та лікування вроджених інфекцій і очного токсоплазмозу, а також потрібні нові ліки та реабілітаційні послуги.Більше потрібно зробити для запобігання інфекції – через кращі політики безпеки харчових продуктів і освіту на рівні громади – і медичні працівники (від офтальмологів до ветеринарів) повинні мати більше можливостей для боротьби з цією хворобою.Визнання як ЗТЗ звільнить кошти для всіх цих напрямків, пояснюють дослідники, що допоможе значно знизити загрозу для здоров'я."Це підтримало б країни в інтеграції запобігання токсоплазмозу в програми охорони здоров'я матері та дитини, системи безпеки харчових продуктів і первинної медичної допомоги," - говорить Сміт.Цікавий фактЩорічно близько 190 000 немовлят народжуються з токсоплазмозом, що підкреслює серйозність проблеми.