Одне з найбільших питань, яке може поставити людина, це: "Що робить мене мною?" Ідентичні близнюки мають майже однакову генетику, але можуть розвивати зовсім різні особистості – це ідеальний приклад того, що ДНК не є вироком.Проте, частина того, ким ви є, дійсно закладена в А-Т-Ц-Г. Питання не в тому, чи пов'язані ДНК та особистість, а в тому, наскільки сильно.Нещодавнє велике генетичне дослідження п'яти основних рис особистості виявило понад тисячу генетичних варіантів, пов'язаних з тим, як ми думаємо, відчуваємо і діємо.Але це не означає, що вчені можуть визначити вашу особистість за шматочками ДНК. Результати не працюють на індивідуальному рівні; скоріше, генетика може виявити закономірності в особистості серед популяцій."Якщо ми хочемо дізнатися про особистість людини на індивідуальному рівні, генетика не є дійсно продуктивним шляхом; ми можемо просто виміряти особистість і отримати дуже чітку картину, гени не додадуть нічого", - сказав генетичний епідеміолог Мішель Нівард з Університету Бристоля, один з авторів дослідження."Гени пропонують нам спосіб зв'язати особистість, в цілому, з усіма іншими результатами, які ми коли-небудь вивчали за допомогою геномних асоціативних досліджень".Дослідження, проведене психологом Тедом Швабою з Університету штату Мічиган, було опубліковане в Nature. Психолог Елліот Такер-Дроб з Університету Техасу в Остіні є співавтором.Щоб краще зрозуміти генетичний внесок, Нівард і його колеги об'єднали дані про особистість і генетику з 46 когорт, найбільший аналіз охоплював близько 1,14 мільйона людей.Вони зосередилися на п'яти основних рисах – п'яти широких вимірах, які психологи використовують для опису особистості: екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, невротизм і відкритість до досвіду.Потім вони провели геномні асоціативні дослідження, шукаючи генетичні варіанти, які постійно з'являлися разом з відмінностями в цих рисах особистості.Важливо, що вони не очікували знайти єдиний визначальний "ген екстраверсії" або "ген невротизму". Особистість набагато складніша з генетичної точки зору."Ми знали, що знайдемо багато варіантів, що також означає, що окремі варіанти мають дуже-дуже малий вплив на особистість", - пояснив Нівард."Звичайно, немає генів з ефектом, який можна помітити на індивідуальному рівні, як це існує для таких результатів, як хвороба Альцгеймера".Аналіз виявив 1260 провідних генетичних варіантів, пов'язаних з п'ятьма основними рисами особистості, включаючи 824, які раніше не були з ними пов'язані.Але навіть з такою кількістю залучених генетичних варіантів, ДНК пояснює лише помірну частину відмінностей в особистості між людьми, виявили дослідники.Згідно з дослідженням, генетична варіація, зафіксована в дослідженні, становила близько 7,4 до 10,6 відсотка цих індивідуальних відмінностей.І знання генетичних варіантів людини не було особливо корисним для прогнозування їхньої особистості. Коли дослідники використовували генетичну інформацію для найкращих прогнозів у різних групах, вони могли пояснити менше 4 відсотків варіації в особистості.Це свідчить про те, що гени дійсно мають певний вплив, але вони ще далеко не розкривають всю історію."Наші гени явно впливають на наші особистісні схильності", - сказав Нівард. "Ми можемо врахувати частину цих генетичних ефектів, але також є значні екологічні причини особистості, які в сукупності пояснюють більшість індивідуальних відмінностей".І тут виникає ще одна проблема. Люди дуже складні, і їх сильно формують середовище, харчування та культура. Як визначити, що особистість впливає на генетику, а не на зовнішні фактори?Один зі способів – це подивитися на сім'ї.Дослідники порівняли братів і сестри, а також двійнят, які ділять багато сімейного середовища, але успадковують різні комбінації генів своїх батьків. Якщо генетичний варіант, пов'язаний, скажімо, з екстраверсією, також передбачає, який брат або сестра є більш екстравертованим, тоді спільне виховання є набагато менш імовірним поясненням.І це, в принципі, те, що вони знайшли: генетичні ефекти на особистість в межах сімей були майже ідентичні тим, що були виявлені між незнайомими людьми.Але не всі аналізи були настільки послідовними і чіткими. Генетичні патерни, пов'язані з доброзичливістю, значно варіювалися серед різних груп, що вивчалися."Доброзичливість, риса особистості, що характеризується добротою, співчуттям, співпрацею, теплом, чесністю, прямотою та уважністю, на відміну від егоїзму, нещирості та нульової суми, не вимірює одне й те саме в різних культурах, когорт і вікових групах", - сказав Нівард.Відмінності можуть бути просто наслідком опитувань, які підкреслюють різні аспекти доброзичливості, зазначив Нівард. Але вони також можуть відображати справжні культурні відмінності в тому, що формує цю рису – щось, що вимагатиме подальших досліджень для розгадки.Але дослідження може виявитися корисним у місцях, де особистість перетинається з іншими аспектами нашого життя.Наприклад, дослідники виявили генетичні зв'язки між екстраверсією та ризиком зараження COVID-19 на початку пандемії, що потенційно відображає більшу потребу в соціальному контакті серед більш екстравертованих людей.Особистість сама по собі раніше була пов'язана з ймовірністю участі людини в виборах. Вчені навіть пов'язали риси особистості з довголіттям.Зрештою, генетика особистості пропонує дослідникам ще один інструмент для розуміння того, як особистість формує наші вибори, поведінку та здоров'я – а не спосіб прочитати, ким є людина, з її ДНК."Я б не хотів, щоб люди думали, що генетика визначає їхню особистість, або що їхня індивідуальна особистість вимірюється через їхній геном", - сказав Нівард."Якщо ви хочете дізнатися більше про свою особистість у порівнянні з іншими, пройдіть один з багатьох безкоштовних тестів онлайн, і ви дізнаєтеся набагато більше!"Дослідження було опубліковане в Nature.Цікавий фактДослідження показали, що особистість може впливати на ймовірність участі в виборах, а також на тривалість життя.

Як ви думаєте, до якого віку ви доживете?Ваша відповідь може виявитися більш показовою, ніж ви думаєте.Дослідження, яке тривало до 28 років і охоплювало літніх людей в Японії, показало, що люди мають дивовижно точне уявлення про свою тривалість життя. Ті, хто очікував дожити до більшого віку, зазвичай доживали.Але їхні прогнози мали одну помітну помилку: багато хто недооцінював, скільки часу їм залишилося. Серед учасників, чий результат можна було визначити, приблизно 59% перевищили свою очікувану тривалість життя.Дослідження, яке очолював соціолог Шохей Окамото з Університету Цукуба, проаналізувало дані з Японського дослідження старіння та здоров'я, яке є національно репрезентативним опитуванням дорослих віком від 60 років і старше.У 1996 році 2,447 учасників запитали, до якого віку вони очікують дожити. З них 393 сказали, що не знають. Інші 2,054 вказали вік від 63 до 120 років.Протягом наступних 28 років 1,514 з тих, хто надав оцінку, померли. Приблизно 98% дат смерті були отримані з офіційних записів або сімейних звітів, що дозволило команді порівняти прогнозовану та фактичну тривалість життя.Люди, які очікували, що у них попереду більше років, зазвичай жили довше. Це співвідношення залишалося навіть після врахування віку, статі, соціально-економічних характеристик та факторів, пов'язаних зі здоров'ям.Отже, чи може просте очікування довгого життя допомогти вам жити довше?Дослідження, яке доступне як препринт і ще не пройшло рецензування, не може дати на це відповідь. Оскільки воно було спостережним, воно не показує, що очікування довшого життя подовжує тривалість життя людини або що позитивне мислення допомагає людям залишатися живими.Натомість люди можуть знати про своє здоров'я, звички або сімейну історію, які формують як їхні прогнози, так і їхню тривалість життя. Наприклад, той, хто почувається здоровим, може очікувати дожити до більшого віку і також мати більше шансів на це.Хоча дослідники врахували ряд факторів здоров'я, незміряні характеристики все ще могли вплинути як на очікувану, так і на фактичну тривалість життя.Прогнози також були далеко не персоналізованими. У статистичній моделі команди кожен додатковий рік очікуваного життя асоціювався лише з приблизно 0.12 додатковими роками оцінюваного виживання.Помилки варіювалися серед різних груп. Жінки та люди з більшою кількістю років освіти частіше перевищували свої очікування, тоді як ті, хто мав погіршене здоров'я, менш ймовірно це робили.Одне можливе пояснення полягає в знайомому числі: 80.Багато учасників вибрали 80 як вік, до якого вони очікують дожити. Це було близько до середньої тривалості життя в Японії в 1996 році, що свідчить про те, що люди могли прив'язувати свої прогнози до широко визнаного середнього показника населення.Але тривалість життя при народженні не є тим же, що і залишкова тривалість життя людини, яка вже досягла старшого віку. Людина, яка дожила до 70, вже пройшла ранні ризики, які вплинули на середнє, розраховане при народженні.Оцінка, заснована на поточному віці та статі людини, може бути більш релевантною, ніж єдине число для всього населення. Широке середнє також може затушувати тенденцію жінок і людей з більшою освітою жити довше. Однак дослідження не встановлює, що прив'язка до 80 спричинила помилки.Висновок про освіту супроводжувався ще одним поворотом. Учасники з більшою кількістю років освіти рідше вибирали віки, кратні 5, такі як 75, 80 або 85. Але надання менш округлих відповідей не робило їх прогнози більш точними: вони також часто недооцінювали свою тривалість життя.Неправильні оцінки тривалості життя можуть мати наслідки, які виходять за межі цікавості про майбутнє."Недооцінка тривалості життя може призвести до недостатнього фінансування на пенсію, тоді як переоцінка може призвести до непотрібної ощадливості або навіть бідності", - пишуть дослідники.Команда пропонує, що чіткіша інформація про залишкову тривалість життя на основі поточного віку та статі може допомогти людям приймати кращі фінансові рішення.Дослідження має важливі обмеження. Учасники оцінили свою тривалість життя лише один раз, у 1996 році, тому дослідники не могли відстежити, як діагноз, медичні досягнення або смерть когось близького можуть змінити їхні очікування.Дані також не містили детальної інформації про тривалість життя батьків. І оскільки дослідження включало лише літніх людей в Японії, результати не можуть автоматично застосовуватися до молодших людей або населення в інших країнах.Результати не показують, що люди можуть подовжити своє життя, просто очікуючи жити довше. Але наші прогнози можуть містити підказки, отримані з того, що ми знаємо, свідомо чи ні, про наше здоров'я та обставини.Навіть так, більшість учасників пропустили одну важливу можливість: їхнє майбутнє триватиме довше, ніж вони уявляли.Дослідження доступне на medRxiv.Цікавий фактУ Японії середня тривалість життя є однією з найвищих у світі, що може бути пов'язано з їхнім способом життя та харчування.

Зі зростанням рівня ожиріння, дослідники намагаються зібрати якомога більше даних про ризики та причини цього стану. Якщо ми знаємо корінні причини цієї проблеми, то можемо краще з нею боротися.Розуміння ожиріння ускладнюється безліччю факторів, від індивідуальної генетики до хімічних сигналів в організмі – це не просто питання переїдання.Але те, що потрапляє в наш організм через кишечник, може мати багато наслідків, як показує нове дослідження звичайного цукру фруктози.Дослідження, проведене командою з Університету Каліфорнії в Ірвіні та опубліковане в Science Advances, виявило несподіваний зв'язок між фруктозою та засвоєнням жиру, що поглиблює наше розуміння ожиріння як метаболічного каскаду.Фруктоза природно міститься в організмі та може бути знайдена в столовому цукрі, фруктах і деяких овочах.Високофруктозний кукурудзяний сироп (HFCS), на якому зосереджено це нове дослідження, є основним джерелом доданого цукру в сучасних дієтах і міститься в більшості оброблених продуктів.Фруктоза вже раніше пов'язувалася з ожирінням, у 2023 році було проведено дослідження, яке стверджувало, що цей простий цукор є об'єднуючим фактором, що пов'язує різні гіпотези про ожиріння.Але до цього часу ми не знали, як фруктоза впливає на організм, що призводить до збільшення ваги та, зрештою, до ожиріння.Це нове дослідження показує, що справа не лише в калоріях – є щось інше, що відбувається, пов'язане з тонким кишечником та його зморшкуватою поверхнею, яка допомагає в засвоєнні.Дослідники виявили, що споживання високофруктозного кукурудзяного сиропу є фактором ризику для ожиріння та діабету, але механізми, що лежать в основі, особливо на рівні конкретних органів, ще не до кінця зрозумілі.Вони виявили несподівану роль катаболізму фруктози в тонкому кишечнику, що модулює мікробіом кишечника, ріст специфічних лімфатичних судин, засвоєння дієтичного жиру та, зрештою, метаболічну активність всього організму після споживання високих доз HFCS.Дослідники модифікували мишей, позбавивши їх основного ферменту, що допомагає метаболізувати фруктозу, а потім годували їх високими дозами HFCS протягом 12 тижнів.Результати були несподіваними: миші, які не мали можливості обробляти фруктозу, набрали менше ваги та мали меншу кількість жирової маси, а також значні зміни в їхньому мікробіомі.Ці результати потребують подальшого аналізу та підтвердження у людей, але дослідження вказує на раніше невідомий зв'язок між жиром і цукром: перетравлення фруктози готує тонкий кишечник до кращого засвоєння жиру.Цікавий фактФруктоза може бути знайдена не лише в цукрі, але й у багатьох фруктах і овочах, що робить її важливим компонентом нашого харчування.

Штучні підсолоджувачі можуть не містити калорій, але це не означає, що вони не впливають на організм.Хоча деякі високоінтенсивні штучні підсолоджувачі містять мало або зовсім не містять цукру, нові дослідження показують, що вони можуть впливати на природні реакції на цукор.Для людей з діабетом або проблемами з рівнем глюкози це може бути проблемою.Дослідники з біотехнологічної компанії Amai Proteins Ltd. розробили новий підсолоджувач, який у 3,500 разів солодший за сахарозу за вагою.Головна перевага полягає в тому, що він не змінює реакції на глюкозу або інсулін.У подвійно сліпому, рандомізованому клінічному випробуванні, яке фінансувала компанія, новий підсолоджувач не показав значного впливу на жоден з цих показників.Дослідження, опубліковане в Food Chemistry, повідомляє, що він викликав загальну реакцію глюкози, яка була в 31 разів нижчою, ніж у звичайного цукру, і реакцію інсуліну, яка була в 81 разів нижчою.Це перше дослідження, яке вивчає метаболічні ефекти "солодкого білка".Солодкі білки зустрічаються в деяких рідкісних тропічних фруктах і є принаймні в 1,000 разів солодшими за цукор. Вони, ймовірно, еволюціонували, щоб приваблювати приматів, таких як ми, і тепер привертають увагу вчених і бізнесу.Новий підсолоджувач, розроблений Amai, був натхненний природним фруктом з тропічних лісів Західної та Центральної Африки, відомим як серендипітні ягоди (Dioscoreophyllum cumminsii), який містить один з найсолодших відомих білків на Землі.Інженерна версія, вдосконалена за допомогою штучного інтелекту, називається sweelin.Цей новий підсолоджувач має форму білого порошку і може легко розчинятися в рідині.Він настільки солодкий, що для простого порції холодного чаю потрібно менше 3 мг порошку.Він також витримує високу температуру, і в деяких рецептах їжі sweelin може замінити до 70% необхідного цукру.Раніше цього року представники Управління з контролю за продуктами і ліками США повідомили, що у них немає запитань до Amai щодо висновку про безпечність підсолоджувача.Sweelin тепер доступний як заміна цукру для їжі, напоїв і кондитерських виробів у США, Сінгапурі та Ізраїлі.Нещодавнє клінічне випробування, яке фінансувала Amai і проводилося в Медичному центрі Тель-Авівського університету в Ізраїлі, може допомогти збільшити продажі та виробництво.Експеримент був малим і коротким, тому його результати слід сприймати з обережністю. Не можна багато сказати про довгострокові наслідки sweelin для здоров'я широкої популяції.Але початкові результати обнадійливі.У випробуванні взяли участь 19 учасників, у яких протягом 120 хвилин після вживання напою з "високою" дозою sweelin відстежували рівні глюкози в крові, інсуліну та GLP-1.У рандомізованому порядку, під час окремих візитів з тижневими інтервалами, кожен учасник повторив випробування з напоєм, підсолодженим стевією, і одним, підсолодженим декстрозою.Учасники не знали, який підсолоджувач вони вживають, і весь персонал дослідження, включаючи співробітників компанії, залишався в невіданні протягом експерименту та аналізу.Протягом двогодинного випробування sweelin показав результати, подібні до стевії. Він викликав загальну реакцію глюкози, яка була в 31 разів нижчою, ніж у декстрози, тоді як його реакція інсуліну була в 81 разів нижчою.Цікаво, що випробування також показало, що sweelin не викликав підвищення рівня GLP-1, який активується після їжі.Це, як зазначають автори, є "особливо важливим відкриттям для людей з діабетом 2 типу, предіабетом або ожирінням, у яких післяприйомні коливання глюкози сприяють довгостроковому ризику серцево-судинних і метаболічних захворювань".Проте, поки не будуть проведені довші випробування, і ці результати не будуть підтверджені серед більших груп, вплив sweelin на метаболічні розлади, такі як діабет, залишається спекулятивним.На даний момент можна сказати, що цей альтернативний цукор надає солодкість, не змінюючи реакцій на глюкозу або інсулін.Ці результати підтверджують потенціал sweelin® як метаболічно нейтральної альтернативи цукру, яка може підтримати споживачів, які намагаються зменшити додавання цукру в свій раціон.Дослідження опубліковане в Food Chemistry.Цікавий фактСолодкі білки, які містяться в деяких тропічних фруктах, можуть бути в 1,000 разів солодшими за звичайний цукор.

У канадському озері Вілістон помітили плаваючий острів, покритий зеленими деревами. Це явище стало справжньою сенсацією для місцевих жителів.Місцевий житель Рокі Ейвері поділився відео цього незвичайного «острова» в соціальних мережах. Технічно, це більше схоже на плот, оскільки на ньому ростуть дерева та інші рослини, які, здається, тримаються на чомусь, що нагадує деревину.Резервуар контролюється компанією BC Hydro, яка виробляє електрику з дамби. Спочатку представник компанії Боб Гаммер був скептично налаштований щодо повідомлень про острів, оскільки в 2026 році інтернет переповнений відео, створеними штучним інтелектом.Гаммер зазначив, що це явище їм не відоме, і через невелику кількість свідчень було важко його знайти. Щоб підтвердити існування острова, вони перевірили супутникові дані.21 липня 2026 року на супутникових знімках з Європейського космічного агентства дійсно видно маленький зелений острівець, розташований приблизно за 100 км на захід від дамби В.А. С. Беннетта.Цей острів не спостерігався в попередні дні, і невідомо, куди він зник після цього. 31 серпня Ейвері оголосив на своїй сторінці у Facebook, що острів знову знайшли – цього разу в річці Осіпка, яка впадає в озеро Вілістон.Гаммер припустив, що плаваючий острів міг утворитися на березі протягом кількох років, відколовшись і плаваючи вільно, коли рівень води досяг рекордних показників.Цікавий фактОзеро Вілістон є сьомим за величиною резервуаром у світі, і його площа становить близько 1 760 квадратних кілометрів.

Глибокий океан, з його безмежною темрявою, нагадує таємничість космосу. Дослідники з Китаю нещодавно зняли на відео рибу, яка рухається по дну океану, як краб, і навіть «місяцює» назад – рух, який ніколи раніше не спостерігався у риб.Ця риба, відома як Scalicus engyceros, є видом «броньованого морського робіна», що мешкає в західній частині Тихого океану. Вона використовує свої модифіковані плавники, щоб пересуватися по дну, що дозволяє їй уникати хижаків. Ці риби мають унікальні адаптації, які дозволяють їм пересуватися в екстремальних умовах. Вони використовують свої товсті, жорсткі плавники, щоб «сковзати» по дну, а також можуть стрибати, коли відчувають загрозу.Дослідження показало, що ці риби мають більше нових поведінкових і еволюційних адаптацій, ніж вважалося раніше. Вчені спостерігали за ними в їх природному середовищі, що дозволяє краще зрозуміти їх адаптацію та еволюцію.Цікавий фактРиба Scalicus engyceros була вперше описана в 1872 році і вже тоді була відома своїм незвичайним способом пересування.

Чи замислювалися ви колись, чому той, здавалося б, непривабливий, зморщений шматочок сушеного яблука може бути справжнім скарбом для вашого організму? Часто ми недооцінюємо його, віддаючи перевагу свіжим фруктам. А дарма! У цих скромних дольках ховається справжній концентрат поживних речовин, який, якщо чесно, іноді обходить за мінеральним складом навіть свіжі плоди. Тут є один нюанс: зі 100 грамів сушених яблук ви отримуєте аж 231-253 ккал чистої енергії, тоді як таку ж кількість калорій у свіжих яблуках доведеться шукати у цілому кілограмі! Про це пише Pixelinform. Чому сушені яблука – це суперфуд у вашій шафі? Все дуже просто – коли з яблука випаровується вода, усі інші корисні елементи концентруються. Це як якщо б ви взяли літр свіжого соку і зробили з нього маленьку порцію есенції. У свіжому яблуці до 85% води, а коли її прибрати, клітковина, кислоти, цукри та мінерали стискаються у щільну масу. Саме тому 100 грамів сушених дольок – це еквівалент майже кілограму сирих яблук. Звідси й вражаючі цифри: у сушених яблуках калію, наприклад, у 8-10 разів більше, ніж у такій же кількості свіжих, а заліза – до 20 разів більше, досягаючи 2 мг на 100 грамів продукту. Магнію та кальцію також у 5-6 разів більше. Щоправда, є і втрати: вітамін С, на жаль, досить чутливий до нагрівання і при сушінні руйнується майже повністю – втрати можуть сягати до 90%. Але не варто засмучуватися, адже вітаміни групи В, А, К, Е зберігаються значно краще, тож сушені яблука чудово доповнюють раціон, а не замінюють свіжі фрукти повністю, особливо в сезон застуд. Їхнє основне завдання – підтримувати здоров’я серця, травлення та нервової системи. Пектин і клітковина – ваш таємний союзник Ось що цікаво: з’їли ви кілька сушених дольок, запили склянкою води – і через десять хвилин відчуття голоду відступає. Це не магія і не самонавіювання. Секрет у пектині та клітковині. Пектин, потрапляючи до шлунка, розбухає, збільшується в об’ємі та дає організму сигнал про насичення. Це відбувається дуже швидко, тому сушені яблука здатні вгамувати голод буквально за мить. Але це лише початок! Далі пектин і клітковина спускаються до кишківника, де вони стають ідеальною їжею для корисної мікрофлори. У відповідь бактерії виділяють коротколанцюгові жирні кислоти, що допомагають зменшувати запалення і покращувати обмін глюкози. До речі, сушені яблука на 15% складаються з клітковини (це майже 15 грамів на 100 грамів сухого продукту), що робить їх неймовірно ефективним засобом для швидкого та тривалого насичення. Крім того, пектин діє як природний сорбент: він наче магніт притягує залишки неперетравленої їжі, “поганий” холестерин, а також важкі метали і м’яко виводить їх з організму. Зверніть увагу, що шкірка сушених яблук, як і свіжих, багата на флавоноїди – потужні антиоксиданти, які захищають наші клітини. І це ще не все! За даними листопада 2025 року, регулярне вживання сушених яблук не лише позитивно впливає на рівень холестерину, а й діє як м’який діуретик, зміцнює стінки судин, допомагає нормалізувати артеріальний тиск, а також покращує роботу нервової системи та загальний метаболізм. Отже, виходить справжній комплексний захист для вашого тіла. Як їсти сушені яблука з розумом: поради та застереження Щоб сушені яблука приносили лише користь, важливо дотримуватися міри. Для здорової дорослої людини оптимальна денна норма становить 50-70 грамів – це приблизно дві жмені. Найкраще вживати їх у першій половині дня. Вранці сушені яблука дають стабільну енергію без різких стрибків цукру, особливо якщо поєднати їх із сиром, йогуртом чи горіхами. Білок разом із клітковиною забезпечить ситість набагато довше, ніж будь-який швидкий перекус. Однак, є й застереження. Людям із цукровим діабетом або надмірною вагою варто обмежити порцію до 30-40 грамів. Тут є важливий нюанс: сушені яблука мають вищий глікемічний індекс, ніж свіжі, через концентрацію цукрів. Але при діабеті їх можна вживати в помірних кількостях, головне – обирати несолодкі сорти та не додавати цукор. При гастриті з підвищеною кислотністю, виразці шлунка та панкреатиті від сушки краще взагалі відмовитися, оскільки груба клітковина та концентровані кислоти можуть подразнювати слизову. При виборі готових сушених яблук будьте уважні. За інформацією січня 2025 року, варто звертати увагу на наявність консервантів. Наприклад, метабісульфіт натрію (Е223) або діоксид сірки (Е220) часто використовуються для збереження яскравого кольору та продовження терміну зберігання. Краще обирати ті, що виглядають менш привабливо – темні, зморщені, матові. Вони з більшою ймовірністю висушені без хімікатів. А от кісточки, хоча й містять летрил (вітамін B17), що, за даними березня 2024 року, може протидіяти поширенню ракових клітин, не рекомендується вживати у великій кількості через вміст синильної кислоти. Тому краще дольки без насіння. Не лише компот: смачні ідеї з сушених яблук Компот – це, звісно, класика, але сушені яблука здатні на більше! Їх можна додавати до ранкових каш – вівсянка з розпареними яблуками та корицею стане чудовим початком дня. Вони чудово смакують у випічці, з м’ясом (особливо з птицею, наприклад, з качкою) та навіть у киселях. А ще, в Україні традиційно готують узвар – ароматний напій із сухофруктів з медом та чорносливом, що зігріває в холодну пору. Але якщо хочеться чогось зовсім нового, спробуйте приготувати пиріг. За рецептом червня 2024 року, сушені яблука можна замочити в сидрі з тростинним цукром, корицею та кукурудзяним крохмалем, і ця начинка зробить звичайний пиріг справжнім шедевром! Або ж, ось простий рецепт запіканки, який не потребує багато зусиль: залийте 200 г сушених яблук окропом на п’ять хвилин. Злийте воду, але не виливайте – вона стане основою для чаю чи соусу. Обсмажте дольки на вершковому маслі з корицею та ложкою меду. Залийте двома збитими яйцями, змішаними зі склянкою теплого молока та двома ложками борошна. Випікайте у формі при 180 градусах близько 25 хвилин. Вийде чудова запіканка, що замінить десерт і не вдарить по талії. Відповіді на популярні запитання про сушені яблука Чи можна їсти сушені яблука на ніч? Не варто. Швидкі вуглеводи перед сном можуть спричинити стрибок інсуліну, що може заважати природному спалюванню жиру вночі. Якщо дуже кортить солодкого, з’їжте три-чотири дольки не пізніше ніж за дві години до сну. Сушені яблука кріплять чи слаблять? Слаблять. Завдяки високому вмісту пектину та клітковини, вони стимулюють перистальтику кишківника. Однак, ефект залежить від кількості: 20-30 грамів діють м’яко, без спазмів чи звикання. Чим відрізняються сушені яблука від в’ялених? В’ялені яблука зазвичай містять більше вологи та цукру, вони м’якші й більш липкі. Сушені ж – сухі, еластичні, без липкого нальоту. Для тривалого зберігання та максимальної концентрації мінералів, сушка є більш ефективним методом. Які сорти яблук найкраще підходять для сушіння? Для сушіння ідеально підходять сорти з щільною м’якоттю та помірною кислотністю, наприклад, Антонівка, Слава Переможцям, Айдаред, Ренет Симиренка. Вони добре зберігають форму та аромат після сушіння. Тримайте банку із сушеними яблуками на видному місці – не десь у глибині шафи за крупами, а поруч із чайником чи вашою ранковою кавою. Коли рука потягнеться за шкідливим печивом, відміряйте 40-50 грамів сушки, залийте окропом на кілька хвилин. Це не просто перекус, а справжній вклад у ваше здоров’я, який працює на ваше тіло, а не проти нього. І, до речі, не забувайте про підтримку українського виробника: за сезон липень 2025 – квітень 2026 року Україна експортувала понад 22 тисячі тонн яблук, що вчетверо перевищує імпорт. Це ще один привід пишатися нашими фруктами! Сушені яблука – чому сморщені дольки корисніші за свіжі? читайте на сайті Pixel.inform.

Чашка кави — це те, до чого багато з нас звертаються щодня, і дослідники давно цікавляться аналізом її користі та ризиків для здоров'я.У новому дослідженні, опублікованому в Європейському журналі харчування, вчені вивчали зв'язок кави з метаболітами (хімічними речовинами, що виробляються природними процесами в організмі), кардіометаболічними маркерами (індикаторами здоров'я серця та рівня цукру в крові) та статевими гормонами (такими як тестостерон).Команда дослідників з Університету Оулу у Фінляндії виявила, що ті, хто п'є більше кави, зазвичай мають менше накопиченого жиру в організмі та більшу масу скелетних м'язів, незважаючи на схожі показники індексу маси тіла (ІМТ).Кава може покращити метаболічне здоров'я через гормональні шляхи, особливо у чоловіків, стверджують дослідники. (Verroest et al., Eur. J. Nutr., 2026)Однак найбільше враження справила аналіз статевих гормонів. У чоловіків вищий рівень споживання кави асоціювався з кращим профілем глюкози та інсуліну, вищими концентраціями загального та доступного тестостерону, а також рівнями білка, що зв'язує статеві гормони (SHBG), який переносить статеві гормони в крові.Зв'язки у жінок були слабшими: більше кави пов'язувалося з вищими рівнями SHBG та меншими рівнями вільних андрогенів (групи статевих гормонів, до якої входить тестостерон)."Кава споживається мільйонами людей щодня, але ми все ще знаємо дивно мало про те, як вона пов'язана з нашим метаболізмом і гормонами", — говорить дієтолог Лука Верроест з Університету Оулу.Дослідження проаналізувало дані 2264 учасників віком 46 років, вивчаючи звички споживання кави та різноманітні показники здоров'я в один фіксований момент часу — це дослідження не відстежувало волонтерів протягом тривалого часу.Крім інших висновків, дослідники також виявили, що вищий рівень споживання кави пов'язаний з нижчими рівнями розгалужених амінокислот (BCAAs). Надмірна кількість цих будівельних блоків білка в крові раніше асоціювалася з поганим метаболічним здоров'ям.Загалом результати свідчать про те, що кава може покращити метаболічне здоров'я, і що гормональні шляхи можуть бути частиною причини цього зв'язку. Це відношення є предметом більш детального вивчення вченими в останні роки.Цікавий фактДослідження показали, що споживання кави може бути пов'язане з підвищенням тривалості життя, оскільки вживання кави асоціюється з меншим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань.

Для пацієнта, який втрачає кров, кожна хвилина без лікування має значення. Але плазма, необхідна для контролю кровотечі, не завжди доступна там, де сталася травма.Звичайна плазма повинна зберігатися в замороженому вигляді і розморожуватися перед переливанням. Ці вимоги ускладнюють її транспортування та використання в швидких допомогах, зонах катастроф, сільських районах або на полях бою, далеко від лікарень.Тепер Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) ліцензувало Ezplaz Freeze Dried Plasma, що робить його першим ліцензованим продуктом замороженої плазми в США.Схвалення, повідомлене в JAMA, надає екстреним командам продукт плазми, який можна зберігати при кімнатній температурі та готувати до переливання за кілька хвилин.Плазма є рідкою частиною крові. Вона переносить білки, включаючи фактори згортання, які допомагають організму зупинити кровотечу. Пацієнти можуть потребувати плазми, коли сильна кровотеча або хвороба виснажили кілька з цих факторів одночасно.Свіжа заморожена плазма зберігає ці білки, але її потреба в замороженому зберіганні створює логістичну проблему. У надзвичайній ситуації, далеко від лікарні, необхідний морозильник, обладнання для розморожування та час можуть просто не бути доступними.Ezplaz був розроблений, щоб усунути деякі з цих бар'єрів. Він виготовляється шляхом заморожування одного пакету свіжої замороженої плазми.Отриманий сухий продукт може зберігатися протягом 12 місяців при температурах від 2 до 25 градусів Цельсія.Коли плазма потрібна, медичні працівники додають стерильну воду, що постачається в комплекті. Згідно з оцінкою FDA, продукт можна відновити приблизно за 2,5 хвилини.Кожен комплект включає один пакет замороженої плазми, 250-мілілітровий пакет стерильної води, набір для перенесення рідини та набір для переливання. Плазма упакована в гнучкий пластиковий мішок, а не в скляну пляшку, що зменшує ризик розбиття під час транспортування.Продукт доступний як плазма групи AB та плазма групи A з низьким рівнем антитіл до B. Ці типи були обрані, щоб зменшити ризик небезпечного несумісності, коли тип крові пацієнта ще не відомий.Сумісність групи крові є великою проблемою в екстреній медицині. Вчені також досліджують способи зробити донорську кров сумісною з більшою кількістю реципієнтів, але ці експериментальні підходи ще не готові до рутинного клінічного використання.Ezplaz ліцензований для дорослих, які потребують плазми, коли інші продукти плазми недоступні. Це може включати пацієнтів з кровотечами, людей, які проходять масивні переливання, та деяких пацієнтів, які приймають антикоагулянт варфарин і потребують термінового скасування його дії.Однак схвалення не означає, що заморожена плазма є безризиковою або що її слід замінювати звичайною плазмою, коли заморожені продукти доступні.Як і інші переливання плазми, Ezplaz може викликати алергічні реакції, травми легень, пов'язані з переливанням, перевантаження кровообігу або реакції, викликані несумісними групами крові. Його не слід використовувати у людей з історією гіперчутливості до продуктів плазми або у тих, хто має дефіцит імуноглобуліну A.Оцінка FDA також виявила тромбоемболічні події, коли згусток крові блокує судину, як ризик, що не був повністю охарактеризований. Необхідне дослідження після схвалення буде моніторити цей ризик у пацієнтів, які отримують продукт.Заморожена плазма не є новою ідеєю. Вона використовувалася в військовій медицині з часів Другої світової війни, але побоювання щодо передачі інфекцій, включаючи гепатит, через зібрану плазму пізніше призвели до зупинки великомасштабного виробництва.Однак покращення в скринінгу донорів, процедурах тестування та технологіях зниження патогенів підтримали розробку нових продуктів замороженої плазми.FDA стверджує, що загальний профіль безпеки Ezplaz відповідає профілю інших продуктів плазми і дійшла висновку, що його переваги перевищують ризики для обмежених обставин, охоплених ліцензією.Це ретельно визначене використання є важливим. Оцінка FDA не встановлює, чи покращує Ezplaz виживання в порівнянні зі звичайною плазмою. Його негайна перевага полягає в логістиці: він може зробити плазму доступною там, де заморожені продукти можуть не бути доступними досить швидко.Для когось, хто кровоточить далеко від повністю обладнаної лікарні, перетворення пакета замороженої плазми на готовий до переливання продукт за кілька хвилин може дати медичним командам можливість, якої раніше не було.Звіт був опублікований в JAMA.Цікавий фактЗаморожена плазма використовувалася в військовій медицині з часів Другої світової війни, але її виробництво було зупинено через побоювання щодо передачі інфекцій.

На місцевому рівні може бути легко забути про небезпечний стан нашої планети, але наукові реалії стають все більш тривожними. Міжнародна команда дослідників, під егідою Ініціативи з обліку харчових систем (FSCI), проаналізувала, як людство справляється з міжнародно узгодженими цілями у сфері харчування до 2030 року.На жаль, новини не втішні: ми не на правильному шляху. Насправді, ми дуже далеко від цілей.У звіті FSCI, опублікованому в Nature Food, дослідники оцінили 44 показники. З 30 цілей, які мають визначені глобальні цілі, лише одна є реально досяжною до 2030 року: підписки на мобільні телефони, які використовуються як показник соціальної зв'язності та стійкості харчової системи.Звіт поєднує прогрес у досягненні цілей, узгоджених урядами та міжнародними організаціями, з еталонами між країнами, щоб надати повнішу картину того, що досяжно, а що ні.9 з показників, оцінених у звіті. Кольорові секції показують кількість країн, які досягли кожної цілі.Дослідники вимірювали показники, що охоплюють широкі аспекти харчових систем, включаючи виробництво, транспортування та споживання їжі. Все, від виснаження природних ресурсів до харчових звичок, може вплинути на те, наскільки сильною або слабкою є харчова система.Для 22 з показників менше третини з 197 країн, включених у звіт, можуть досягти відповідної глобальної цілі або еталону до 2030 року.Один з найгірших показників - це викиди парникових газів від харчових систем, які в середньому перевищують ціль на понад 75 відсотків.Деякі показники насправді рухаються в неправильному напрямку, включаючи участь громадянського суспільства, відповідальність урядів, використання пестицидів та продажі ультраоброблених продуктів.Цікавий фактЗгідно з дослідженнями, глобальні цілі у сфері харчування можуть суттєво вплинути на продовольчу безпеку та доступність їжі для вразливих груп населення.