Справжнє мистецтво приготування ідеального капучино криється не стільки в самій каві, скільки в якості молочної пінки: вона має бути густою, однорідною, ніжною та стійкою. Багато хто вважає, що досягти професійної якості можна лише за допомогою дорогої еспресо-машини, але фудблогер Олександр Огороднік поділився геніальним та надзвичайно простим способом, який дозволяє відтворити цей ефект вдома, використовуючи лише підручні засоби, пише Pixelinform. Секрет криється у двох простих кроках — інтенсивному збовтуванні та термічній стабілізації. Для початку необхідно взяти невелику кількість молока (ідеально підійде 80–100 грамів) і налити його у скляну банку, що щільно закривається кришкою. Головна умова – молоко повинно бути теплим, що сприяє кращому піноутворенню. Далі банку необхідно інтенсивно струшувати (збовтувати) протягом 30–60 секунд, доки всередині не утвориться помітний шар піни. View this post on Instagram Другий, і ключовий, етап полягає у стабілізації цієї піни. Після збовтування молоко разом із піною необхідно помістити в мікрохвильову піч. Для 80–100 грамів молока достатньо 30 секунд нагрівання. Якщо ви використовуєте більшу кількість, час у мікрохвильовці потрібно пропорційно збільшити. Нагрівання закріплює структуру піни, роблячи її щільною і запобігаючи швидкому осіданню, чого неможливо досягти лише механічним збиванням. Після цього достатньо легко розбовтати готову піну, щоб позбутися великих бульбашок, і обережно викласти її поверх свіжозвареної кави. Завдяки цьому двопрохідному методу ваша домашня кава не поступатиметься за смаком та зовнішнім виглядом напоям, приготованим професійним бариста. Густа пінка без кавомашини: 2 кроки до справжнього капучино в домашніх умовах читайте на сайті Pixel.inform.

Нещодавнє відкриття в Каліфорнії змусило вчених переглянути історію еволюції одних із найважливіших для людства культур, таких як кава, картопля та м’ята. Виявляється, ми маємо дякувати за їх існування не лише новітній еволюції, але й рослинам, що пережили катастрофу крейдяного періоду 80 мільйонів років тому, пише T4. Ця захоплююча історія виживання починається з рідкісної скам’янілості, знайденої біля Граніт-Бей, яка перевертає уявлення про те, коли саме ключові квіткові рослини почали свій розвиток. У 1990-х роках під час будівельних робіт було виявлено дивовижний скам’янілий плід, що отримав назву Palaeophytocrene chicoensis. Однак його справжнє, епохальне значення стало зрозумілим лише через роки, коли палеоботанік Браян Аткінсон із Канзаського університету натрапив на цю знахідку в колекції Музею природної історії коледжу Сьєрра. Читайте також: Науковці попередили про наближення “апокаліпсиса”, який може знищити світові запаси продовольства Тут представлений плід Palaeophytocrene chicoensis. Ця скам’янілість постійно зберігається в Музеї природної історії коледжу Сьєрра. Фото: Браян Аткінсон. Цей викопний плід належав до родини Ікацинових (Icacinaceae) – групи рослин, які раніше вважалися притаманними набагато молодшим геологічним відкладенням, і їхня присутність у шарах крейдяного періоду стала справжньою сенсацією. Відкриття Palaeophytocrene chicoensis засвідчило, що давні тропічні ліси крейдяного періоду були набагато складнішими, ніж вважали вчені, і вже тоді включали квіткові рослини, які надавали структурної складності, подібної до сучасної. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Plants, підкреслює, що ця скам’янілість належить до групи деревних ліан, які з’явилися набагато раніше в палеонтологічних літописах, ніж припускалося. В епоху, коли в лісах ще домінували хвойні дерева, подібні релікти вказують на зміну екосистем, де квіткові рослини почали ставати все більш помітними. Найголовніше, що цей крейдяний предок стосується групи рослин, до якої сьогодні входять такі життєво важливі культури, як кава, картопля і навіть помідори та шоколад (якщо згадати про те, що ці рослини теж є квітковими, які швидко еволюціонували в цей період, що також підтверджує теорія про вибухову диверсифікацію квіткових). Дослідження Аткінсона демонструє, що ці рослини не просто з’явилися, а й зуміли пережити масове вимирання, яке знищило динозаврів. Це виживання через драматичну подію в історії Землі, ймовірно, стало ключем до їх подальшої еволюції в культури, якими ми насолоджуємося сьогодні. Таким чином, за ранкову чашку кави, що бадьорить, і ситну картоплю фрі ми маємо дякувати не лише селекціонерам, але й витривалим, давнім рослинам, які процвітали в екосистемах крейдяного періоду. Читайте також: Вчені назвали найбільш “злопамʼятного” птаха на ЗемліThe post Вчені розповіли, кому ми маємо дякувати за каву, картоплю і шоколад first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Бажання прожити довго і залишатися в гарній формі починається з простих рішень на кухні. Дієтологи, які досліджують звички довгожителів у Блакитних зонах, дійшли до спільного висновку: раціон працює не гірше за ліки. У цій статті зібрані десять продуктів, які найчастіше з’являються у меню людей, що доживають до ста років. Це не модні тренди, а звична їжа, яка підтримує серце, мозок і енергію щодня, пише Pixelinform. 1. Квасоля як головний білковий орієнтир У більшості людей, що доживають до ста років, квасоля стоїть на столі щодня. Вона поєднує білок, клітковину та мікроелементи так вдало, що стає універсальною опорою довголіття. Повільне підвищення рівня глюкози, баланс холестерину, підтримка мікробіому та антиоксидантний захист роблять квасолю ідеальним продуктом для тих, хто хоче зберегти енергію на довгі роки. 2. Листова зелень для мозку і судин Шпинат, мангольд та кале часто з’являються у раціоні довгожителів Блакитних зон. Вітаміни, фолієва кислота, лютеїн і бета-каротин працюють разом, щоб підтримувати ясність мислення і знижувати ризики серцевих хвороб. Регулярне споживання листової зелені допомагає уповільнити вікові зміни та покращує здатність організму протистояти запаленню. Регулярне споживання листової зелені допомагає уповільнити вікові зміни та покращує здатність організму протистояти запаленню. Автр фото: Lisa from Pexels 3. Горіхи і насіння як щоденний ритуал Мигдаль, фісташки, волоські горіхи та насіння льону або чіа дають комбінацію жирів, білків і клітковини, яку важко відтворити з інших продуктів. Вони регулюють тиск, знижують рівень холестерину та зменшують ризик діабету. Дослідження у Блакитних зонах показують: жменя горіхів щодня може скоротити ймовірність передчасної смерті на кілька десятків відсотків. 4. Цільнозернові продукти як основа енергії Заквасний хліб, коричневий рис та кіноа поступово живлять організм і стабілізують травлення. Ці продукти багаті на складні вуглеводи, клітковину та мінерали, що втримують рівень цукру і дають відчуття ситості надовго. Довгожителі не уникають вуглеводів, вони просто обирають правильні. 5. Оливкова олія як щоденний захист Мононенасичені жири з оливкової олії підтримують серце, зменшують запалення та покращують стан судин. Для жителів середземноморських Блакитних зон це не просто інгредієнт, а звичка, що формує здоров’я на десятиліття вперед. Оливкова олія також показує користь для печінки, імунітету та мозку. 6. Куркума для повільного старіння Пряність, що стала візитівкою Азії, діє як природний протизапальний засіб. Вона зміцнює імунітет, покращує травлення і може підтримати когнітивні функції. Люди, які регулярно вживають куркуму, частіше зберігають пам’ять і ясність мислення у старшому віці. Пряність, що стала візитівкою Азії, діє як природний протизапальний засіб. Вона зміцнює імунітет, покращує травлення і може підтримати когнітивні функції. 7. Солодка картопля як джерело стійкої енергії Особливо фіолетові сорти, популярні на Окінаві, вважаються одним з найефективніших омолоджувальних продуктів. Солодка картопля насичує організм антиоксидантами, регулює рівень глюкози та підтримує стабільну енергію без різких стрибків. Це проста їжа з довгою історією здоров’я. 8. Морепродукти в помірній кількості Жителі приморських регіонів Блакитних зон споживають морепродукти кілька разів на тиждень. Омега-3 жирні кислоти зменшують запалення, зміцнюють серце та допомагають мозку працювати чітко навіть у солідному віці. Навіть дві рибні страви на тиждень вже змінюють картину здоров’я. 9. Фрукти як основний природний десерт Фрукти насичують вітамінами, клітковиною та фітонутрієнтами, що підсилюють опір організму до хвороб. Вони покращують контроль ваги, регулюють цукор і очищають тіло від продуктів окислення. Довгожителі вважають фрукти не ласощами, а частиною щоденного догляду за собою. 10. Чаї як м’яка медицина Зелений, трав’яний, місцевий домашній чай — у Блакитних зонах це не просто напій, а ритуал спокою і профілактики. Чаї зменшують запалення, підтримують серце і навіть впливають на ризики деяких хронічних захворювань. Регулярна чашка гарячого чаю стає маленьким внеском у довге й активне життя. Стиль харчування довгожителів простий: цільна їжа, мало цукру, багато рослинної клітковини, мінімум стресу і максимум усвідомленості. Вони їдять тоді, коли голодні, зупиняються до повного насичення і уважно ставляться до сигналів тіла. Саме такий підхід, разом із сном, рухом та соціальною підтримкою, підсилює шанс прожити до ста років у хорошому стані. Дієтологи назвали 10 продуктів, які потрібно їсти тим, хто хоче прожити до 100 років читайте на сайті Pixel.inform.

Курятина є одним із найпопулярніших джерел дієтичного білка у світі, але її поживна цінність та безпека значною мірою залежать від обраного методу термічної обробки. Високотемпературні методи, такі як гриль або смаження, можуть призводити до утворення гетероциклічних амінів (ГЦА) та поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) — потенційних канцерогенів. Дієтологи та наукові дослідження сходяться на думці, що найздоровіші методи ті, які використовують низьку температуру або непряме нагрівання та мінімізують додавання жиру, пише Pixelinform. 1. Поширування Поширування — це один з найкорисніших і найделікатніших способів приготування курки. Він передбачає повільне тушкування м’яса у рідині (воді, бульйоні або навіть вині) при дуже низькій температурі, близько 70–80°C. Такий метод використовує непряме тепло, що значно знижує утворення шкідливих хімічних сполук, таких як ГЦА та ПАВ. Завдяки низькій температурі, курка максимально зберігає вологу та виходить надзвичайно ніжною і соковитою. Щоб додати смаку, замість звичайної води використовуйте бульйон, приправивши його свіжими травами та спеціями. 2. Приготування на пару Приготування на пару — це ще один надзвичайно здоровий і швидкий метод. Курка готується у паровому кошику над киплячою водою або бульйоном, а температура готування зазвичай не перевищує 100°C. Цей метод ідеально зберігає натуральні поживні речовини та вітаміни, які могли б перейти у воду під час варіння. Приготування на пару не вимагає додавання олії чи жиру, що робить кінцеву страву низькокалорійною. Курка залишається вологою та ніжною, а ризик утворення канцерогенів мінімальний. 3. Запікання Запікання в духовці є одним із найпопулярніших здорових способів приготування, оскільки воно вимагає мінімальної кількості доданого жиру. Якщо готувати курку за помірної температури (до 175°C), рівень утворення шкідливих сполук залишається відносно низьким. Запікання особливо підходить для більших шматків або цілої курки, дозволяючи м’ясу зберегти натуральні соки та набути апетитної золотистої скоринки. Щоб забезпечити вологість, можна злегка змастити м’ясо оливковою олією або використовувати бульйон як основу в деку. 4. Варіння Варіння курки є простим і традиційним методом, який також вважається дуже корисним. Як і поширування, воно використовує низьку температуру (до 100°C), що мінімізує утворення канцерогенів. Варена куряча грудка виходить ніжною та соковитою і є ідеальною для салатів або легких страв. Для покращення смаку, курку варто варити у якісному бульйоні, приправленому корінням та спеціями, замість звичайної води. 5. Тушкування або Приготування під тиском Тушкування (на невеликому вогні) або використання скороварки (приготування під тиском) — це ефективні методи, що також сприяють здоровому харчуванню. Тушкування використовує мінімум жиру і дозволяє м’ясу залишатися вологим. Додавання кислоти, наприклад, лимонного соку або оцту до маринаду, може додатково допомогти зменшити утворення кінцевих продуктів глікації (КПГ), які також можуть бути пов’язані з різними захворюваннями. Приготування під тиском (у скороварці) використовує високі температури, але значно скорочує час готування (до 60%), що допомагає зберегти більше поживних речовин та мінімізувати утворення канцерогенів, оскільки час контакту з високою температурою зменшується. Обираючи будь-який з цих методів, завжди пам’ятайте, що внутрішня температура курки повинна досягати 74°C для знищення шкідливих бактерій. Дієтолог назвала найкорисніший спосіб приготування курки читайте на сайті Pixel.inform.

Для тих, хто відверто байдужий до солодощів і віддає перевагу насиченим, пікантним смакам, світ десертів часто здається нецікавим. Але що, якщо чизкейк може бути не солодким? Представляємо вашій увазі унікальний рецепт чизкейку з копченим лососем – справжньої зірки будь-якого фуршету, що переверне ваші уявлення про цю страву. Цей рецепт, перевиданий з книги «Найкраща кулінарна книга з чизкейку» від Green Bean Books, є втіленням вершкового комфорту та ностальгічного смаку, що ідеально пасуватиме до келиха ігристого або як вишукана закуска. Як згадує автор, навіть його батьки, що обожнювали солоний копчений лосось, гідно б оцінили цей ретро-рецепт, який свого часу був дуже популярним, пише Pixelinform. Чизкейк з копченим лососем: крок за кроком Загальний час: 1 година підготовки + 3 години охолодження. Вихід: 8 порцій. Інгредієнти: Вершкове масло для змащування форми 50 г (1 склянка) дрібних сухих панірувальних сухарів 50 г (½ склянки) тертого пармезану 350 г вершкового сиру (кімнатної температури) 350 г кисломолочного сиру (творогу, добре відцідженого) 250 мл (1 склянка) сметани (20-25%) Сік 1 лимона (близько 3 ст. л.) 3 великих яйця 20 г (¾ склянки) свіжого кропу, дрібно нарізаного Велика кількість свіжозмеленого чорного перцю Сіль за смаком 125 г копченого лосося, пластівцями (важливо використовувати м’який, маслянистий лосось, без сильного дубового смаку) Гілочки кропу та тонко нарізаний лимон для прикраси Покроковий режим приготування: Підготовка форми: Розігрійте духовку до 180°C (160°C з вентилятором). Ретельно змастіть вершковим маслом дно та боки круглої рознімної форми діаметром 20 см (8 дюймів). Це допоможе легко вийняти чизкейк після охолодження. Формування основи: У невеликій мисці змішайте панірувальні сухарі та тертий пармезан. Висипте цю суміш у підготовлену форму. Нахиляйте, струшуйте та обережно перевертайте форму, доки боки не будуть повністю покриті крихтами. Потім обережно притисніть залишок крихт до дна форми, щоб утворилася рівномірна та щільна скоринка. Поставте форму до холодильника, поки готуватимете начинку, щоб основа трохи застигла. Приготування начинки: У великій мисці збийте вершковий та кисломолочний сир до однорідної, гладкої маси. Найзручніше це робити міксером з лопатковою насадкою. Поступово додайте сметану та свіжовичавлений лимонний сік, продовжуючи збивати до повного поєднання. По одному вбийте яйця, добре перемішуючи після кожного додавання, щоб начинка була однорідною. Додавання смаків: Тепер час для ароматичних інгредієнтів. Додайте дрібно нарізаний свіжий кріп, щедро приправте свіжозмеленим чорним перцем та додайте дрібку солі за смаком (враховуйте солоність лосося). Обережно додайте копчений лосось, розібраний на невеликі пластівці. Акуратно перемішайте все, щоб лосось рівномірно розподілився по начинці. Випікання: Вилийте готову сирну суміш у підготовлену форму з основою. Випікайте в розігрітій духовці протягом 45 хвилин. Після цього вимкніть духовку, але не виймайте чизкейк. Залиште його в охолоджувальній духовці ще на годину. Це допоможе уникнути різкого перепаду температури, що може спричинити тріщини на поверхні чизкейку. Охолодження та подача: Вийміть чизкейк з духовки, дайте йому повністю охолонути при кімнатній температурі, а потім поставте в холодильник на ніч або принаймні на кілька годин. Охолодження дозволить чизкейку стабілізуватися і набути ідеальної текстури. Перед подачею прикрасьте гілочками свіжого кропу та тонкими скибочками лимона. Коли десерт не десерт: рецепт чизкейку з копченим лососем, який ідеально смакуватиме під келих ігристого читайте на сайті Pixel.inform.

На глибині близько 3300 метрів, у царстві вічної темряви біля узбережжя Аляски, де світло Сонця ніколи не проникає, дистанційно керований підводний апарат NOAA Ocean Exploration під час експедиції 2023 року виявив щось настільки дивне, що змусило вчених затамувати подих. Щільно прикріплена до скелі, вкритої білими губками, лежала таємнича золота куля. Розміром близько 10 сантиметрів, вона мала отвір з одного боку, і її походження було повною загадкою для дослідників. Початкові припущення варіювалися від оболонки яйця невідомого виду до мертвої губки чи коралу, але жодне з них не давало вичерпної відповіді, пише T4. “Я не знаю, що з цим робити”, — висловив здивування один з дослідників у прямій трансляції, а інший додав: “Тут точно велика стара діра, тож щось або намагалося всередину потрапити, або намагалося вибратися”. Із ноткою гумору і тривоги прозвучало зауваження: “Я просто сподіваюся, що коли ми його ткнемо, щось не вирішить вийти назовні. Це як початок фільму жахів”. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень виявило таємничу золоту кулю на морському дні Аляски. (Відео: NOAA Ocean Exploration, Seascape Alaska). Однак, як повідомляє The Guardian, найінтригуюча гіпотеза припускає, що з цієї золотої капсули вже щось вилупилося. “Ми обрали яйце через його текстуру. Воно здавалося м’ясистим і не мало жодної очевидної анатомії”, — пояснила екологиня глибоководних досліджень Керрі Хауелл з Плімутського університету. — “У ньому є отвір, який свідчить про те, що щось входило або виходило. Але воно не схоже на жодне яйце, яке я коли-небудь бачила”. Розмір знахідки також є надзвичайною загадкою: “Якщо це ікра, то справді цікаве питання — чия це ікра. Вона досить велика. Це не маленька риб’яча ікра. Це досить велика річ”, — додала вона. Роботизована рука обережно підштовхнула об’єкт, визначивши його м’якість, після чого він був зібраний за допомогою вакуумного пробовідбірника для подальшого вивчення на борту судна NOAA Okeanos Explorer. Золоте яйце, знайдене біля південної Аляски, було вилучене зі скелі за допомогою м’якого відсмоктувача. Автор фото: NOAA Ocean Explorer. Особливо інтригуючим є те, що “яйце” було знайдено само по собі, а не у кладці, як це зазвичай буває у яйцекладних тварин. Це вказує на його унікальність. Незалежно від того, чим є ця золота куля, вона обіцяє розкрити нові таємниці про глибини океану та незвідане життя, яке там процвітає. Адже, як зазначає координатор досліджень Сем Кандіо з NOAA Ocean Exploration, “морські глибини такі чарівно дивні!” Хоча вчені NOAA визнають, що вони спантеличені тим, що може бути цією кулею, вони сподіваються розгадати таємницю в лабораторії. Автор фото: NOAA Ocean Explorer. Попри неймовірний тиск і мінусові температури, що перешкоджають широкому людському дослідженню, дистанційно керовані апарати поступово розкривають загадки найбільшої екосистеми нашої планети. Аналіз даних глибоководних занурень 2025 року показав, що люди візуально дослідили лише близько 0,001 відсотка морського дна. Таким чином, “золоте яйце”, хоч і є загадкою, слугує потужним нагадуванням про те, як мало ми знаємо про власну планету і як багато ще чекає на відкриття в бездонних глибинах океану. “Хоча це відкриття дещо приголомшує, воно слугує нагадуванням про те, як мало ми знаємо про нашу власну планету і як багато ще потрібно вивчити та оцінити про наш океан”, — підсумовує Кандіо. Цікаво знати: Забудьте про білий: якого насправді кольору були яйця динозаврівThe post “Це як початок фільму жахів”: в океані знайшли золоте яйце, з якого вибралась невідома науці істота first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У пошуках еліксиру молодості та довголіття, людство звертається до різноманітних методів – від дієт до медичних технологій. Проте, як виявилося, один із найпоширеніших і найулюбленіших напоїв у світі може приховувати в собі секрет продовження життя. Нещодавні дослідження німецьких вчених з Університету імені Генріха Гейне у Дюссельдорфі вказали на натуральну каву як на потенційний “напій довгожителів”, що володіє унікальними захисними властивостями при помірному та постійному вживанні, пише Pixelinform. Масштабне 12-річне дослідження було покликане проаналізувати довгостроковий вплив різних сортів натуральної кави на людський організм. Учасники, чоловіки та жінки різних вікових категорій, щоденно вживали напій у різних кількостях, дозволяючи фахівцям відстежувати зміни у стані їхнього здоров’я та динаміку розвитку хронічних захворювань. Як розповідає Cursorinfo, результати спостережень виявилися досить переконливими: люди, які регулярно п’ють каву, статистично рідше стикаються з передчасною смертю. Цей виражений захисний ефект дослідники пов’язують з високим вмістом антиоксидантів у кавових зернах. Антиоксиданти – це потужні сполуки, які активно перешкоджають руйнівним окислювальним процесам у клітинах організму. Саме ці процеси вважаються однією з ключових причин розвитку багатьох серйозних патологій, включаючи різні види онкологічних захворювань, атеросклероз та інші серцево-судинні розлади. Крім того, дія антиоксидантів допомагає уповільнити процес передчасного клітинного старіння, що є прямим фактором, що впливає на тривалість життя. Дослідники виявили, що люди, які регулярно п’ють каву, статистично рідше стикаються з передчасною смертю. Незважаючи на такі обнадійливі висновки, вчені наголошують на важливості поміркованості. Надмірне вживання кави не лише не посилює її позитивного ефекту, але й може створити додаткове навантаження на організм. Зокрема, йдеться про порушення сну, підвищений рівень тривожності та потенційний негативний вплив на серцевий ритм. За попередніми даними дослідження, найбільш виражений позитивний ефект спостерігається у людей, які щодня випивають від однієї до трьох чашок натуральної кави. Таким чином, кава, окрім свого бадьорого та ароматичного ефекту, може бути цінним елементом здорового способу життя, що сприяє довголіттю. Німецькі вчені планують продовжити свої дослідження, щоб детальніше вивчити механізми впливу кави на здоров’я, а також встановити більш точні та безпечні норми споживання для різних вікових груп та станів здоров’я. Це відкриття додає ще один пункт до списку переваг цього популярного напою, підтверджуючи його не лише як джерело енергії, а й як можливий інструмент для подовження активного та здорового життя. Вчені назвали напій довгожителів читайте на сайті Pixel.inform.

У багатьох кулінарних традиціях миття продуктів перед приготуванням є непорушним правилом гігієни. Проте, коли мова заходить про сиру курку, ця звичка не просто зайва, але й небезпечна. Всупереч поширеній думці, миття сирої птиці під краном не знищує патогени, а натомість сприяє їхньому активному поширенню по всій кухні. Нещодавні дослідження показують, що більшість споживачів продовжують дотримуватися цієї практики, не усвідомлюючи ризиків. Наприклад, онлайн-опитування 2022 року в США показало, що 73% респондентів миють сиру птицю, і лише 30% з цієї групи знали, що так робити не рекомендується. Експерти б’ють на сполох, адже сира птиця є найпоширенішою причиною харчових отруєнь, яких лише у США щорічно фіксується близько 47,8 мільйонів випадків, пише Pixelinform. Проблема полягає в аерозольному ефекті. Коли вода вдаряється об поверхню сирої курки, вона створює мільйони мікроскопічних бризок, які розносять небезпечні бактерії, такі як Сальмонела або Кишкова паличка, на навколишні поверхні: раковину, стільницю, рушники та посуд. Як попереджає Джуліан Кокс з Австралійської ради з питань інформації про безпеку харчових продуктів, ця практика “ймовірно, поширить бактерії по всій вашій кухні, збільшуючи ризик харчового отруєння”. Дослідження Міністерства сільського господарства США (USDA) у 2019 році наочно продемонструвало цю небезпеку: 26% учасників, які мили сиру курку, перенесли бактерії на салатну зелень, яку вони мили в тій самій раковині пізніше. Навіть після поверхового очищення раковина залишалася забрудненою. Враховуючи, що, за даними CDC, приблизно кожна 25-та упаковка курки в магазині заражена Сальмонелою, ризик перехресного забруднення є надзвичайно високим. Варто розуміти, що курка, куплена в магазині, вже пройшла необхідну обробку. Єдиний надійний спосіб знищити всі бактерії — це правильна термічна обробка. Замість того, щоб мити м’ясо, експерти USDA радять дотримуватися трьох золотих правил безпеки: завжди використовувати окрему обробну дошку для сирого м’яса, ретельно мити руки з милом щонайменше 20 секунд після контакту з ним і, найголовніше, використовувати харчовий термометр, щоб переконатися, що курка приготована до внутрішньої температури щонайменше 74°C (165°F). Саме це, а не миття, є справжньою гарантією безпеки вашої страви. Небезпечна помилка: експерти пояснили, чому ніколи не слід мити сиру курку читайте на сайті Pixel.inform.

Палеонтологія, як і будь-яка наука, сповнена припущень, які чекають свого спростування. Десятиліттями вчені, проводячи логічну паралель із сучасними рептиліями, такими як крокодили, були впевнені, що динозаври відкладали прості, нічим не примітні білі яйця. Вважалося, що яскраве забарвлення яєчної шкаралупи — це відносно недавня еволюційна інновація, притаманна виключно сучасним птахам. Однак дослідження останніх років повністю зруйнували цю безбарвну картину, довівши, що гарні, плямисті та кольорові яйця прикрашали гнізда на Землі щонайменше 150 мільйонів років тому, пише T4. Переломний момент настав у 2017 році, коли команда дослідників провела аналіз фрагментів стародавньої яєчної шкаралупи, що належала 15 різним видам динозаврів та вимерлих птахів крейдової епохи. Результати, за словами авторки дослідження Ясміни Віманн, стали “величезним сюрпризом”. Використовуючи метод раманівської мікроспектроскопії, вчені спрямовували лазери на поверхню скам’янілостей для аналізу їхнього молекулярного складу. Вони шукали хімічні сліди пігментів, які відповідають за колір у сучасних птахів. Довгий час панувала думка, що будь-які дивні відтінки у скам’янілостях, як-от блакитно-зелений, є наслідком мінеральних осаджень під час фосилізації. Проте аналіз 70-мільйонних яєць овіраптора Heyuannia huangi дав беззаперечно позитивний результат на наявність справжніх стародавніх пігментів, довівши, що їхня шкаралупа була синьо-зеленою. Викопне гніздо, знайдене в Китаї, належало овіраптору Heyuannia huangi, пернатому виду з дзьобом папуги, який жив у пізньому крейдовому періоді.Фотографія Цзи-Руей Янга, Музей скам’янілостей та мінералів Палеовондерс, Тайвань. Подальші дослідження виявили широкий спектр кольорів та візерунків. Наприклад, яйця дейноніхів та троодонтидів також були синьо-зеленими, а деякі з них мали темні цятки. Це відкриття має не лише естетичне, але й глибоке поведінкове значення. Таке забарвлення не було випадковістю; воно слугувало життєво важливою захисною адаптацією. Криптичне забарвлення, або камуфляж, є ключовою характеристикою сучасних птахів, що гніздяться на відкритій місцевості. Плямиста шкаралупа зливається з навколишнім середовищем, роблячи кладку менш помітною для хижаків, що орієнтуються на зір. Наявність таких самих пігментів у динозаврів свідчить про те, що вони стикалися з аналогічними загрозами і використовували ті ж складні стратегії для захисту свого потомства. Окрім революції у розумінні кольору, вчені розробили новий потужний метод для визначення віку самих скам’янілостей. Цей підхід, відомий як LA-ICP-MS U-Pb кальцитове датування, також використовує лазери, але з іншою метою. Лазерний промінь видаляє крихітну частинку шкаралупи, яка аналізується мас-спектрометром для вимірювання співвідношення урану та свинцю. Оскільки науці відомо, що уран з часом повільно і передбачувано розпадається, перетворюючись на свинець, це співвідношення діє як геологічний годинник. Воно дозволяє вченим з високою точністю визначити “вік поховання” яєчної шкаралупи. Завдяки цим новітнім методологіям, скам’янілі яйця динозаврів, які колись вважалися важкими для інтерпретації, тепер перетворилися на безцінний архів інформації, що розкриває таємниці кольору, поведінки та точного часу існування цих доісторичних велетнів. Не пропустіть: Археологи розкрили моторошну правду про гробницю Тутанхамона: чого Говард Картер боявся більше за “прокляття”The post Забудьте про білий: якого насправді кольору були яйця динозаврів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Яблука, завдяки своєму соковитому та солодкому смаку, посідають одне з провідних місць серед улюблених фруктів у багатьох країнах, часто випереджаючи навіть апельсини. Хоча цей плід пропонує безліч поживних речовин, його вміст клітковини є особливо вартим уваги. Одне середнє яблуко містить вражаючі 4-5 грамів клітковини, що робить його чудовим помічником у досягненні щоденної норми, яка становить від 25 до 38 грамів. З огляду на те, як сильно клітковина впливає на наш організм, існує багато вагомих причин включити яблука до свого раціону. Але чи має значення, о котрій годині ви це робите? Дієтологи вважають, що так, і визначили оптимальний час для вживання цього фрукта, пише Pixelinform. За словами експертів зі здорового харчування, зокрема зареєстрованого дієтолога Ейвері Зенкер, хоча не існує абсолютно “поганого” часу для яблука, дослідження показують, що ранок може бути ідеальним часом для максимального отримання користі від його клітковини. Незалежно від того, чи додаєте ви кілька нарізаних яблук до вівсянки на сніданок, чи використовуєте яблуко як перекус у середині ранку, щоб дотягнути до обіду, це простий спосіб швидко розпочати досягнення ваших щоденних цілей щодо споживання клітковини. Дієтологи сходяться на думці, що найкращий час для яблук — ранок. Вживання їх на сніданок або як ранковий перекус дозволяє максимально ефективно використати клітковину. Це допомагає запустити травлення відповідно до природних ритмів організму, стабілізує рівень цукру в крові на весь день і забезпечує тривале відчуття ситості, що може допомогти контролювати апетит під час обіду. Причина, чому ранок є пріоритетним, пов’язана з нашими внутрішніми біологічними процесами. Організм людини працює за внутрішнім годинником, відомим як циркадний ритм. Подібно до того, як ми звикаємо до певного режиму дня, наша травна система також має свій розклад. Для багатьох людей товста кишка є найактивнішою саме вранці. Вживання яблука, багатого на клітковину, на початку дня допомагає скористатися цією природною підвищеною активністю. Яблука містять два типи клітковини, які працюють у тандемі: нерозчинна клітковина додає об’єму стільцю, стимулюючи його проходження, тоді як розчинна клітковина, зокрема пектин, утворює гель, що полегшує цей процес. Крім того, пектин живить корисні кишкові бактерії, що в довгостроковій перспективі допомагає запобігти запорам. Інша важлива ранкова перевага пов’язана з контролем рівня цукру в крові. Хоча яблука солодкі на смак, їх вживання вранці може забезпечити стабільніший рівень цукру в крові протягом дня. Тут головним героєм знову виступає пектин. Його густа, гелеподібна консистенція уповільнює травлення та проходження їжі через кишечник. Як пояснює дієтолог Дженні Фінке, це не тільки дає триваліше відчуття ситості, але й запобігає небажаним стрибкам цукру в крові, які часто викликають раптову тягу до їжі. Регулярне вживання фруктів з низьким глікемічним індексом, таких як яблука, пов’язують зі зниженням ризику розвитку діабету 2 типу. Нарешті, яблука є чудовим вибором для тих, хто має на меті контроль ваги. Вони пропонують багато поживних речовин у низькокалорійній “упаковці”, а клітковина, яку вони містять, має доведену ефективність у сприянні контролю ваги. Оскільки клітковина допомагає вам довше відчувати ситість, це може призвести до того, що ви загалом будете їсти менше. Експерти навіть пропонують з’їсти ціле яблуко за 10-15 хвилин до основного прийому їжі, наприклад, перед обідом, щоб максимізувати переваги ситості та зменшити загальну калорійність трапези. Таким чином, ранковий перекус яблуком може стати стратегічним кроком до кращого травлення та здоров’я на весь день. Дієтологи назвали найкращий час для вживання яблук: отримаєте максимум користі читайте на сайті Pixel.inform.