У сучасному світі, незважаючи на всі випробування та труднощі, ми маємо можливість дізнатися про минуле, як ніколи раніше. Завдяки роботі тисяч науковців, ми можемо заглянути в наше колективне минуле і дізнатися, яким був світ для наших предків.Використовуючи те, що антропологи називають сенсорною археологією, дослідники можуть відтворити стародавні "запахові ландшафти". Наприклад, тепер ми знаємо, що інтер'єри багатих людей у Помпеях пахли деревиною та землею з нотками цитрусових.Цю деталь виявила команда європейських дослідників, аналізуючи 2000-річні стародавні курильниці. Дослідники зосередилися на двох терракотових курильницях, які були знайдені під час розкопок у Помпеях та сусідньому місті Боскореале.Одна з курильниць походила з будівлі, яка перетворювалася на готель, коли виверження Везувію сталося в 79 році нашої ери; інша була знайдена в домашньому святилищі в сільській віллі.Форми, декор та археологічний контекст цих посудин вказували на єдину мету: спалювання ароматних приношень під час домашніх релігійних церемоній. Дослідники знали про ці практики, оскільки стародавні римські автори писали про них – приношення ладану, вина, квітів, фруктів і зерна домашнім богам, відомим як Лари та Пенати, були звичайними.Дослідники виявили, що жодна з курильниць не містила доказів використання висушеного гною тварин як пального, що було поширеним у інших частинах стародавнього світу. Натомість обидві посудини містили багато мікроскопічних слідів, що свідчать про спалювання дерев'яних рослин.Ці рослини, ймовірно, включали дуб, лавр та представників родини кам'яних фруктів, поряд з різними травами. Багато з цих рослин були доступні в Помпеях, що підтверджує попередні знахідки спалених інжирів, соснових горіхів та інших рослинних приношень, знайдених у помпейських святилищах.Лише одна з курильниць зберегла хімічні сліди особливої смоли, що є важливим відкриттям – не лише тому, що ми знаємо, як вона пахне навіть сьогодні, але й через те, що це свідчить про масштаби торговельних мереж у стародавньому Римі.Дослідники показали, що смола походила з тієї ж ботанічної родини, що й ладану, але, ймовірно, була елемі, що постачалася з далеких торговельних мереж, які з'єднували Римську імперію.Це імпортоване смолисте речовина також дає уявлення про місце Помпеїв у величезній стародавній торговельній мережі. Автори припускають, що ароматичні смоли з Аравії, тропічної Африки та Азії транспортувалися на північ через Червоне море, перш ніж потрапити до Олександрії та далі до Італії, де вони врешті-решт досягли домівок, таких як ті, що були в Помпеях.Це перше безпосереднє археологічне свідчення того, що імпортовані ароматичні смоли спалювалися в помпейських домашніх релігійних практиках – те, що вони так старанно шукали конкретний аромат, показує, наскільки це було важливо.Дослідження, опубліковане в журналі Antiquity.Цікавий фактДослідження запахів Помпеїв допомагає зрозуміти не лише побут стародавніх римлян, але й їхні релігійні практики, що свідчить про важливість ароматів у їхньому житті.

Багато з нас не споживають достатньо овочів, і це негативно впливає на наше здоров'я.Водночас, ми вирощуємо все менше різновидів овочів, що додає до зменшення різноманітності в нашому харчуванні.Новий звіт, опублікований у Proceedings of the National Academy of Sciences міжнародною командою експертів з харчування, сільського господарства та ботаніки, пропонує, що збереження біорізноманіття овочів може бути ключем до покращення нашого здоров'я та здоров'я планети.Науковець у галузі сільського господарства Маартен ван Зонневелд, який очолював дослідження, зазначає, що наші існуючі підходи до сільського господарства недостатні для вирішення проблем харчування у світі."Рішення полягає не лише в тому, щоб вирощувати більше овочів, а й у тому, щоб вирощувати більше видів овочів," - говорить він."Багато з біорізноманіття овочів, яке нам потрібно, все ще існує - у традиційних сортах та їх диких родичах. Нагальна потреба полягає в тому, щоб належним чином зберегти його, щоб ми могли розумно використовувати його для різноманітності раціонів в умовах зміни клімату."Дослідження показує, що ми ігноруємо багато овочів, багатих на мінерали та вітаміни, які можуть бути краще адаптовані до місцевих умов вирощування, залежно від того, де ви живете.У всьому світі більшість людей споживають приблизно на 40 відсотків менше овочів, ніж рекомендовано для здорового харчування.Це викликає занепокоєння, оскільки низьке споживання овочів є одним з п'яти основних дієтичних факторів ризику, що сприяють глобальному навантаженню захворювань.Овочі часто є першими, що зникають зі списку покупок, коли грошей не вистачає. А фермери часто вважають їх більшим економічним ризиком, ніж інші культури, через їх швидку псуваємість та короткий термін зберігання.До індустріалізації сільського господарства існувала значно більша різноманітність рослин, що вирощуються для їжі.Наприклад, існує понад 4 000 різновидів картоплі, але в Сполучених Штатах використовується лише близько п'яти-восьми сортів.Від штучного відбору до монокультур для масового виробництва, індустріалізація сільського господарства - і постачальні ланцюги, які розподіляють ці продукти - зменшили різноманітність овочів, які потрапляють на наші столи.Огляд, проведений Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), оцінює, що 24 відсотки диких родичів овочів, оцінених на рівні видів, знаходяться під загрозою зникнення.І в міру втрати генетичного різноманіття овочів ми також втрачаємо їхні поживні речовини та здатність адаптувати наші культури до змін кліматичних умов."Декілька видів, таких як салат, цибуля та помідори, стали глобальними культурами і є частиною раціонів у всьому світі," - пишуть ван Зонневелд та його команда."Багато інших, таких як павуча рослина, слизька капуста та гіркий гарбуз, які зазвичай багаті мікроелементами та краще адаптовані до складних і ресурсно обмежених умов навколишнього середовища, доступні лише регіонально і дуже часто ігноруються в масштабних продовольчих політиках і стратегіях."Павуча рослина - це темно-зелений листовий овоч, що вирощується в Африці, який був визнаний за його стійкість до зміни клімату, а також за велику кількість необхідних поживних речовин."На даний момент лише кілька місцевих сортів зберігаються в генетичних банках, з багатьма прогалинами в колекціях, що обмежує селекцію та розвиток покращених сортів для більш масштабного виробництва," - зазначають ван Зонневелд та його команда.Слизька капуста - один з найпопулярніших темно-зелених листових овочів у Тихому океані, де, за словами дослідників, вона має потенціал значно покращити харчування жінок і дітей.Гіркий гарбуз - ще один стійкий до клімату овоч, популярний в Азії та Карибському басейні, який має багато диких родичів, які, на думку дослідників, можуть покращити культури в цих тропічних регіонах.І, звичайно, відомий гарбуз, який може витримувати посуху та спеку, при цьому виробляючи плоди, багаті бета-каротином. Незважаючи на його комерційну важливість, "дослідники стверджують", що "його генетичні ресурси залишаються недоцільно використаними та погано збереженими".Дослідники вважають, що ці чотири овочі можуть стати чудовими стартовими точками для регіонального різноманіття продовольчих культур, але є ще багато інших.Нам просто потрібно почати їх вирощувати та їсти, перш ніж вони зникнуть.Дослідження було опубліковане в PNAS.Цікавий фактВ Україні існує понад 1 500 сортів картоплі, але на ринку зазвичай представлені лише кілька з них.

Чим більше ми дізнаємося про ультраоброблені продукти, тим менше у нас бажання їх споживати. Ці продукти, які виготовляються промисловим шляхом, бідні на поживні речовини і містять багато сумнівних добавок, все більше займають місце в сучасному раціоні.Це проблема, адже вчені постійно знаходять нові докази проблем зі здоров'ям, пов'язаних з ультраобробленими продуктами, які були пов'язані з раком, нейродегенеративними захворюваннями та багатьма іншими проблемами.Але ризики ультраобробленої їжі стосуються не лише тих, хто її споживає. Навіть наступне покоління може постраждати, свідчать дослідження.Нове дослідження в Nutrition Research вчених з Бразилії показує, що споживання батьками ультраоброблених продуктів може вплинути на розподіл жиру у їхніх майбутніх дітей, причому ці ефекти можуть проявлятися ще до зачаття."Харчування та здоров'я матері до, під час і після народження дитини завжди отримували увагу, але мало говориться про роль дієти батька", - говорить епідеміолог з харчування Даніела Сартореллі з Університету Сан-Паулу."Наше дослідження показує, що це також має велике значення для здоров'я дитини".У своєму дослідженні команда Сартореллі проаналізувала групу з 43 сімей, що складаються з матері, батька та новонародженого. Дослідники спочатку залучили вагітних жінок, а потім запросили їхніх партнерів приєднатися до дослідження.Під час дослідження батьки двічі розповідали про їжу та напої, які вони споживали протягом останніх 24 годин, після чого дослідники підрахували, скільки енергії кожна особа отримала з ультраоброблених продуктів.Після народження дитини дослідники зібрали детальні вимірювання тіла немовляти, включаючи вагу при народженні, зріст, окружність тіла, вимірювання шкірних складок та оцінки складу тіла.Подальший аналіз даних показав, що вищий споживання ультраобробленої їжі батьками було пов'язане з більшою вагою при народженні у дітей, більшою вагою відносно їхнього зросту та товстішими шкірними складками на стегнах і навколо стегон."Хоча дослідження не виявило збільшення загальної кількості жиру в тілі, лише накопичення жиру в певних ділянках тіла дитини, результати свідчать про те, що якість дієти батька також може впливати на розвиток плода", - пояснює Сартореллі.Це важливо, оскільки в середньому ультраоброблені продукти становили 30 відсотків від загальної енергії, споживаної батьками, чиї дієти були проаналізовані в дослідженні, зокрема оброблене м'ясо, солодкі напої та печиво.Варто зазначити, що це дослідження лише показує кореляцію в даних і не доводить, що споживання батьками ультраоброблених продуктів впливає на склад тіла їхніх нащадків.Але це відкриття додає до зростаючих доказів, що здоров'я та спосіб життя батьків можуть впливати на розвиток їхніх дітей ще до народження, можливо, через епігенетичні зміни, що передаються через сперму."Погане харчування батька було пов'язане зі змінами в якості сперми та епігенетичних маркерів, що призводить до високої ймовірності метаболічних розладів", - пишуть дослідники у своїй статті."Ультраоброблені продукти відомі своїм запальним потенціалом, оскільки вони збільшують виробництво реактивних форм кисню (ROS), які сприяють запаленню, що може безпосередньо вплинути на якість та рухливість сперми.Одним із таких шляхів є те, що споживання батьком ультраоброблених продуктів може порушити ген IGF-II, який діти успадковують від батька і який кодує білок IGF-II, що бере участь у рості плода."Попередні дослідження" показали, що харчові звички батька можуть біохімічно модифікувати цей ген у спермі", - говорить перший автор і дослідник з харчування Маріана Карвальо з Університету Сан-Паулу."Дієти, багаті на ультраоброблені продукти, можуть створити про-запальне середовище в організмі, впливаючи на якість сперми та змінюючи експресію генів, які будуть передані дитині."Хоча знадобляться додаткові дослідження, щоб підтвердити, що епігенетична гіпотеза є відповідальною за зміни у вазі при народженні та складі тіла немовлят, дослідники кажуть, що будь-хто, хто планує створити сім'ю, повинен подумати про те, як їхня дієта сьогодні може вплинути на майбутню дитину."Якість дієти батька перед зачаттям має значний вплив на здоров'я дитини", - говорить Сартореллі."Результати відкривають шлях для більших досліджень і підкреслюють необхідність включення чоловіків, а не лише жінок, у рекомендації щодо планування сім'ї."Результати дослідження опубліковані в Nutrition Research.Цікавий фактДослідження показують, що батьки, які дотримуються здорової дієти, можуть знизити ризик розвитку метаболічних розладів у своїх дітей.

Дослідники виявили, що авокадо мають унікальну здатність змінювати стать своїх квітів щодня, що допомагає уникнути самозапилення. Це відкриття може суттєво вплинути на вирощування авокадо.Авокадо, як і багато інших рослин, мають як жіночі, так і чоловічі репродуктивні органи. Щоб уникнути самозапилення, вони використовують еволюційний трюк, відомий як тимчасова дихогамія, що дозволяє їм змінювати стать своїх квітів.Нове дослідження, проведене командою екологів та агрономів, поєднало польові спостереження з генетичними аналізами, щоб розкрити генетичні варіанти, які визначають цю дихогамію.Дослідники виявили, що в будь-який момент авокадо може бути функціонально жіночим або чоловічим, в залежності від того, чи приймає воно, чи випускає пилок.Ці рослини також мають доповнюючі сексуальні графіки: авокадо типу A відкривають свої жіночі квіти вранці, а чоловічі - вдень, тоді як авокадо типу B роблять навпаки.Це відкриття може значно полегшити селекцію авокадо, оскільки тепер можна швидше визначити, до якого типу належить рослина, без необхідності чекати, поки вона зацвіте.Цікавий фактАвокадо - це не лише смачний фрукт, але й дуже поживний. Вони містять багато корисних жирів, вітамінів і мінералів, що робить їх популярними в здоровому харчуванні.

Багато дитячих переживань впливають на нас протягом усього життя, і це має значний вплив на здоров'я. За оцінками, більше половини людей зазнають негативних подій у дитинстві, що призводять до психічних або фізичних проблем у майбутньому.Однак, щоб щось змінити, потрібно краще розуміти біологічні механізми, які за цим стоять.У новому дослідженні, опублікованому в Neuron, вчені з США детально вивчили вентральну тегментальну область (VTA) у мишей, яка відповідає за хімічний дофамін і наші реакції на винагороду, мотивацію та стрес. Дослідники виявили, що коли миші зазнають стресу в молодому віці, спіральна ДНК у нейронах VTA трохи розслабляється, що робить її генетичні механізми більш доступними.Коли пізніше в житті виникають нові стресові ситуації, нейрони VTA і їхні гени, перебуваючи в цьому більш розслабленому стані, реагують сильніше, що призводить до дисбалансу дофаміну і проблем, таких як тривожність.Вчені виявили новий біологічний процес, який пов'язує досвід ранніх травм з довгостроковою вразливістю до психічних захворювань.Дослідження показало, що стрес у мишей збільшив кількість ферменту під назвою SETD7, що призводить до збільшення хімічних міток, які позначають ДНК як готову до розкручування.Це робить легшим активацію генів у цих дофамінергічних клітинах у майбутньому.Дослідники також перевірили цю ідею, штучно підвищуючи рівень SETD7 у мишей без стресу та блокуючи його у тих, хто зазнав стресових ситуацій. Як і очікувалося, більше SETD7 призвело до меншої стійкості до стресу у дорослих тварин.Ці результати ще потрібно підтвердити у людей, але, враховуючи біологічні подібності між мишами та людьми, ймовірно, що щось подібне відбувається і у нас.Цікавий фактДослідження показують, що позитивні переживання, такі як ранній доступ до соціалізації та харчування, можуть мати корисний вплив на ті ж нейрони, що і негативні стреси.

Споживання м'яса вважається одним з найбільш шкідливих для навколишнього середовища, оскільки тваринництво має значний негативний вплив на використання землі, води та енергії, а також на викиди парникових газів.Проте, люди по всьому світу продовжують вживати м'ясо через смакові уподобання, культурні звички або поживні переваги.Але що, якби існував спосіб отримати частину смаку або білка м'яса з рослин, вирощених у ґрунті?У дослідженні, опублікованому в Frontiers in Plant Science, вчені досягли цього, генетично модифікувавши рослини салату та тютюну для виробництва білка міоглобіну."Наше дослідження вперше демонструє, що вищі рослини можуть стабільно виробляти міоглобін, один з ключових білків, відповідальних за багато бажаних властивостей м'яса", - сказала перша авторка Алексія Грофф, дослідниця біотехнології рослин в Імперському коледжі Лондона."Це дуже актуально в часи, коли попит на сталу платформу виробництва їжі зростає як ніколи".У своєму дослідженні Грофф та колеги використали техніку, звану біолістичною трансформацією, використовуючи "генетичну гармату" для бомбардування хлоропластів рослин салату та тютюну оптимізованими версіями генів міоглобіну свиней.Після підтвердження правильності вставки ДНК рослини вирощували до дорослого стану, і тести показали, що трансген передавався їх нащадкам."Одним з найбільших сюрпризів було те, як добре рослини переносили виробництво міоглобіну", - сказала Грофф."Хоча міоглобін зв'язується з гемом, важливою молекулою, що бере участь у багатьох аспектах метаболізму рослин, трансформовані рослини залишалися здоровими, родючими і не показували значних порушень фотосинтезу".Результати показали, що техніка дала приблизно 810 мг на кілограм сухої маси в салаті та 800 мг міоглобіну на кілограм сухої маси в рослинах тютюну.Це значно менше, ніж кількість міоглобіну, виробленого в м'ясі, але враховуючи екологічні переваги рослинного сільського господарства, це зовсім інша справа."Різниця в накопиченні міоглобіну в сухій масі приблизно в 10 разів вища в м'язах тварин у порівнянні з рослинними врожаями, описаними в цьому звіті", - пишуть дослідники."Незважаючи на це, вирощування рослин є набагато більш ресурсоефективним, ніж виробництво тварин; отже, рослинний міоглобін може досягти врожаїв білка на гектар, які можуть зрівнятися або навіть перевищити ті, що отримуються з тваринництва, при цьому також виграючи від значно нижчого використання води та викидів парникових газів".Дослідники визнають, що потрібні подальші дослідження, щоб надати більш точну оцінку того, як виробництво міоглобіну в рослинах порівнюється з існуючим тваринництвом.Якщо техніка буде прийнята, вчені кажуть, що білок можна буде видобувати з листя рослин і використовувати як компонент у рослинних м'ясних продуктах, або люди можуть просто вживати або готувати модифікований салат як свіжий інгредієнт.Цікавий фактВирощування білків у рослинах може стати важливим кроком до сталого харчування, зменшуючи негативний вплив на навколишнє середовище.

Те, що ви, я або будь-яка жива істота існує, є результатом серії вражаючих випадковостей, що тривають більше 4 мільярдів років.Однією з найбільших перешкод було перше питання: як життя виникло з первісного бульйону, що не містив живих організмів?Радикальне нове дослідження, опубліковане в Science Advances, пропонує, що цей малоймовірний поріг міг бути подоланий не один, а два рази.Дві основні лінії життя – бактерії та археї – могли незалежно зрозуміти секрети метаболізму, які підвели їх від неживого до живого, згідно з новим дослідженням, яке зосередилося на найпростіших хімічних реакціях, що, як вважається, дозволяють цю трансформацію."Сюрприз полягає в тому, що ферменти, які каталізують ці реакції, не зберігаються через еволюційний розрив, що відокремлює бактерії та археї," говорить Вільям Мартін, біолог з Університету Генріха Гейне в Дюссельдорфі, Німеччина."Нові дані залишають лише один висновок. Бактеріальні та археальні лінії незалежно перейшли до вільноживучого стану. Лише вільноживучі клітини є живими."Назвемо це своїм ім'ям: ми маємо одну походження генетичного коду, але два походження життя."Це велике твердження, особливо коли визначення того, що таке життя, може бути досить складним.Загалом, життя вважається матерією, яка реагує на своє оточення, споживає енергію, росте та відтворює себе.Це звучить так, ніби охоплює основи, але навіть таке широке визначення є недосконалим. Адже віруси можуть робити більшість з цих речей, але традиційно не вважаються 'живими'.Один аспект життя, який є універсальним – і якого віруси не мають – це метаболізм, сукупність хімічних реакцій, які організми використовують для створення молекул, що є життєво важливими для їх повсякденної функції.Ферменти – це робочі білки, які діють як каталізатори для цих реакцій в організмах, але це піднімає дивне питання курки та яйця.Ферменти самі є продуктами хімічних реакцій – тож як перші живі організми почали метаболізувати речі, включаючи виробництво ферментів, без допомоги інших ферментів?Відповідь, здається, полягає в їх оточенні.Загалом вважається, що перше життя виникло в надзвичайно реакційних середовищах, таких як гідротермальні джерела. Метали, які природно зустрічаються в цих місцях, могли бути першими каталізаторами для метаболізму, перетворюючи сполуки, такі як водень, аміак і вуглекислий газ, на інші корисні молекули."Практично все, що стосується походження метаболізму, обговорюється, включаючи ролі енергії, генетики, автокаталізу, фосфату, кофакторів, ціаністого водню, CO2 та води," пишуть Мартін та колеги у своїй статті."Проте в одному аспекті всі погоджуються: мережа з ~400 реакцій, яка перетворює H2, CO2, NH3, H2S і фосфат на амінокислоти, основи та кофактори, не могла виникнути миттєво."Її виникнення з спонтанних екологічних реакцій повинно було пройти через проміжні стани складання, які раніше були невловимими."Дослідники вивчили білкові структури основних метаболічних ферментів у геномах бактерій та архей і розробили метод і алгоритм для їх упорядкування за складністю. Звідти вони змогли визначити, які з них еволюціонували в якому порядку, і скласти приблизний хронологічний порядок."Ми виявили, що останній універсальний предок всіх клітин, LUCA, мав ферменти лише для приблизно половини реакцій метаболізму," говорить Мартін."Інша половина каталізувалася металами в середовищі, де виник LUCA."Команда виявила, що, ймовірно, було чотири різні фази в розвитку каталізу (реакції, що каталізуються ферментами). Перша повністю покладалася на метали в середовищі.Коли достатня кількість корисних молекул накопичилася, ще не зовсім живі протоклітини (до яких входив LUCA) могли почати розвивати свої власні ферменти, які виконували деякі функції цих металевих каталізаторів.З часом пізні протоклітини розвивали все більше ферментів, зменшуючи свою залежність від зовнішніх металів, поки вони більше не потребували їх. Лише в цей момент їх можна було вважати 'вільноживучими клітинами'.Важливо, що дослідники кажуть, що це не сталося до того, як бактерії та археї відокремилися. Ці дві гілки знайшли свої власні способи вирішення тих самих проблем."Ми можемо бачити випадки, коли предки бактерій та архей незалежно еволюціонували структурно різні ферменти для каталізу однієї й тієї ж основної метаболічної реакції," говорить Наталія Мрнявац, біолог з Університету Генріха Гейне в Дюссельдорфі."Такі паралельні винаходи могли прокласти шлях до незалежного виникнення вільноживучих бактерій та архей."Дослідження також може заповнити ще одну прогалину в нашому розумінні походження життя.Молекула, відома як АТФ, є зараз життєво важливим джерелом енергії для живлення метаболізму – але вона також виробляється ферментами і не була доступна в преорганічній хімії. Дослідники кажуть, що вони виявили альтернативу."Коли ми реагуємо фосфітом, формою фосфору, яка природно зустрічається в гідротермальних джерелах, з органічними сполуками, ми отримуємо метаболічні фосфорилювання за ніч у воді," говорить Манон Шлікер, молекулярний еволюційний вчений з Університету Генріха Гейне в Дюссельдорфі."Фосфіт і паладій замінюють АТФ і ферменти; це дивовижно, і це робить ранню еволюцію набагато легшою для розуміння."Проте критично важливим для хімічних реакцій є середовище, в якому вони відбуваються, і вчені досі не мають чіткого уявлення про це. Чи була це вода, чи липка маса?Якщо ці результати підтвердяться подальшими дослідженнями, здається, що дерево життя, як ми його уявляємо, може потребувати оновлення. Ми звикли вважати LUCA 'стовбуром' дерева, з усіма іншими формами життя, минулими та сучасними, що відгалужуються від нього.Але, можливо, існували два абсолютно окремі стовбури, які спочатку розділилися на коренях, ще до того, як вони стали технічно живими.Дослідження було опубліковане в журналі Science Advances.Цікавий фактДослідження показує, що життя на Землі могло виникнути двічі, що ставить під сумнів традиційні уявлення про еволюцію.

Рак товстої кишки є одним з найпоширеніших видів раку у світі, і те, що ми їмо, може суттєво вплинути на ризик його розвитку.Західні дієти, які зазвичай багаті на жири та м'ясо, але бідні на клітковину, давно пов'язують з підвищеним ризиком цього захворювання. Але як саме цей стиль харчування може сприяти розвитку пухлин, залишалося незрозумілим.Нове дослідження, опубліковане в журналі Gut, може наблизити нас до розуміння точного механізму, що діє.Дослідження показує, що певні бактерії в кишечнику, які живляться західною дієтою, можуть виробляти речовину, що сприяє росту пухлин.Міжнародна команда дослідників, очолювана німецькими установами, поєднала експерименти на генетично модифікованих свинях, мишах та лабораторно вирощених тканинах товстої кишки з аналізом мікробних даних тисяч людей з раком товстої кишки та без нього.Їхні результати вказують на дезоксихолеву кислоту (DCA), речовину, що виробляється, коли певні бактерії в кишечнику хімічно перетворюють жовчні кислоти, які виробляються печінкою.Жовчні кислоти відіграють важливу роль у травленні. Вони виробляються з холестерину в печінці та вивільняються в тонкий кишечник, допомагаючи організму розщеплювати та засвоювати жири.Більшість жовчних кислот пізніше повторно всмоктуються і повертаються в печінку, але невелика частина потрапляє в товсту кишку. Там бактерії, здатні до процесу, відомого як 7-альфа-дегідроксиляція, можуть перетворювати первинні жовчні кислоти на вторинні, включаючи DCA.Вищі концентрації DCA та бактерій, які його виробляють, раніше спостерігалися у людей з раком товстої кишки.Дослідження 2024 року, опубліковане в Immunity, також виявило, що DCA послаблює активність імунних клітин, які допомагають боротися з пухлинами, і сприяє росту пухлин товстої кишки у мишей.Однак попередні дослідження не встановили, чи виробництво DCA бактеріями безпосередньо пов'язує західну дієту з розвитком раку товстої кишки.Мікробіом кишечника є величезною спільнотою бактерій та інших мікробів, які живуть у нашому кишечнику; хоча його відносно легко взяти на зразок, це складна екосистема, яку важко розплутати.Щоб дослідити це більш безпосередньо, дослідники спочатку вивчили генетично модифікованих свиней, схильних до розвитку поліпів у товстій кишці.Коли свині харчувалися західною дієтою, розвиток пухлин у кишечнику погіршився. Це супроводжувалося вищими рівнями DCA у їхніх фекаліях та збільшенням проліферації епітеліальних клітин, що вистилають товсту кишку.Дослідники потім лікували деяких свиней холестиромом, препаратом, який зв'язує жовчні кислоти в травному тракті, щоб їх можна було вивести з організму.З видаленими жовчними кислотами спостерігалося менше надмірної проліферації клітин у товстій кишці, що зміцнює підозрюване зв'язок між жовчними кислотами та розвитком пухлин.Команда потім звернулася до безмікробних мишей, мікробні спільноти яких можна було точно контролювати.Додавання бактерій, що виробляють DCA, включаючи Clostridium scindens та Extibacter muris, до визначених спільнот кишкових мікробів призвело до виробництва DCA та збільшення кількості пухлин товстої кишки в двох різних моделях раку товстої кишки у мишей.У ще одному експерименті дослідники генетично модифікували бактерію Faecalicatena contorta, щоб вона більше не могла виконувати реакцію, необхідну для виробництва DCA.Миші, колонізовані генетично зміненими бактеріями, розвинули менше пухлин товстої кишки, ніж ті, що містили незмінену, DCA-виробляючу штам.Дослідники також проаналізували мікробну ДНК з фекальних зразків, зібраних у кількох людських когорт. Ці дані включали 1 034 особи з раком товстої кишки та 1 108 без нього.Гени, пов'язані з виробництвом DCA, особливо ті, що асоціюються з C. scindens та близькими до них бактеріями, були виявлені частіше у людей з раком товстої кишки, ніж у тих, хто не мав цього захворювання.Разом результати підтримують можливий ланцюг подій: високо-жирна західна дієта змінює метаболізм жовчних кислот, сприяючи певним кишковим бактеріям, які перетворюють первинні жовчні кислоти на DCA, а DCA стимулює аномальну проліферацію клітин, створюючи умови, які можуть підтримувати ріст пухлин."Наші результати показують, наскільки західна високо-жирна дієта та пов'язані з нею зміни в мікробіомі кишечника можуть впливати на здоров'я людини", - сказав мікробіолог Зорен Оквірк з Німецького інституту людського харчування Потсдам-Рехбрюке в прес-релізі.Дослідження також не демонструє, що холестиром може запобігти або лікувати рак товстої кишки у людей. Клінічні випробування будуть потрібні, перш ніж препарати, що зв'язують жовчні кислоти, тести мікробіому або лікування, що націлені на певні бактеріальні шляхи, можуть бути використані для профілактики раку.Цікавий фактРак товстої кишки є третім за поширеністю видом раку у світі і все більше вражає молодих людей.

Типовий ранок у великому місті часто починається поспіхом: схопити фрукт на ходу, щоб заощадити час і прокинутися. О восьмій ранку здається, що це ідеальний вибір – банан на сніданок дає відчуття легкості та приплив сил. Проте вже о дев’ятій з’являється дивна сонливість, а шлунок починає зрадницьки бурчати. Справа не в тому, що організму замало калорій. Насправді так працюють біохімічні гойдалки, які запускаються внаслідок швидкого засвоєння простих цукрів. Про це пише Pixelinform. Чому банан на сніданок викликає вовчий голод вже за годину Один середній банан містить від 14 до 28 грамів вуглеводів, більшість з яких – це глюкоза, фруктоза та сахароза. Коли цей фрукт потрапляє в порожній шлунок, розщеплення відбувається миттєво. Цукор розчиняється в крові, викликаючи різкий спалах енергії. У відповідь підшлункова залоза екстрено виділяє велику порцію інсуліну, щоб нейтралізувати надлишок глюкози. Через 30 – 60 хвилин рівень цукру падає нижче початкової позначки. Мозок сприймає цей дефіцит як сигнальну тривогу й вимагає нової дози швидкого палива – круасана, печива або ще однієї чашки солодкої кави. Якщо повторювати цей сценарій щодня, організм поступово втрачає чутливість до інсуліну, що створює передумови для інсулінорезистентності. Спелість має значення: від пребіотика до цукрового сплеску Глікемічний індекс банана безпосередньо залежить від кольору його шкірки. Недозрілий зелений плод має глікемічний індекс приблизно 30 – 40. У ньому багато стійкого крохмалю – це особливий тип клітковини, який не розщеплюється у тонкому кишечнику. Він перетравлюється повільно, живить корисну мікрофлору та дає тривале відчуття ситості. Яскраво-жовтий спелий банан містить уже менше крохмалю й більше вільних цукрів, тому його глікемічний індекс зростає до 50 – 60. А фрукт із коричневими цятками перетворюється на справжній цукровий концентрат із показником 65 – 70. На практиці це означає: що спеліший фрукт ви купуєте в супермаркеті, то швидше він перетвориться на глюкозу у вашому кровотоку. Як правильно їсти банани вранці: 3 прості комбінації Головна помилка – вживати фрукт самостійно та натощак. Для того щоб уповільнити всмоктування цукру, його потрібно поєднувати з білками та корисними жирами. Вони створюють потрібний барьер для травлення, роблячи вивільнення енергії поступовим. З кисломолочним сиром: візьміть 150 грамів традиційного українського сиру, додайте пів банана та жменю волоських горіхів. Поєднання білка, жирів і клітковини забезпечить ситість на 3 – 4 години. У складі вівсянки: зваріть цільнозернову кашу на воді або рослинному молоці, додайте чайну ложку арахісової чи мигдалевої пасти, а банан поріжте зверху як десертний акцент. З грецьким йогуртом: густий йогурт без цукру, насіння льону або чіа та нарізаний трохи зеленавий банан – швидкий варіант, коли немає часу на готування. Також можна спочатку з’їсти повноцінний сніданок – наприклад, омлет із зеленню, – а через 30 хвилин ласувати бананом як десертом. Шлунок, уже заповнений білковою їжею, засвоюватиме цукор набагато повільніше. Часті запитання про банан на сніданок Чому яблуко або вівсянка насичують довше, ніж банан? Яблука багаті на пектин – розчинну клітковину, яка уповільнює спорожнення шлунка. Вівсянка складається зі складних вуглеводів, які розщеплюються поступово. Банан містить переважно прості цукри, які проскочують шлунковий бар’єр без затримок. Чи можна їсти банан на сніданок при діабеті 2 типу? При діабеті та преддіабеті їсти фрукт натощак вкрай небажано. Якщо дуже хочеться, краще обирати невелику частину трохи зеленого плоду та обов’язково поєднувати його з білком чи горіхами, контролюючи рівень глюкози через годину після їди. Який банан корисніший для кишечника – зелений чи спелий? Зелений банан значно корисніший для мікробіому. Стійкий крохмаль у його складі працює як пребіотик, стимулюючи ріст дружніх бактерій у кишечнику та покращуючи травлення. Банан – це зручний і смачний фрукт, який не варто викреслювати з раціону. Головне – перестати сприймати його як самостійний сніданок. Спробуйте завтра додати до нього жменю горіхів або ложку сиру, і ви помітите різницю вже о 10-й ранку: замість пошуку чергового перекусу у вас залишиться рівний запас енергії до самого обіду. Банан на сніданок: чому він виснажує і як їсти його правильно читайте на сайті Pixel.inform.

Мабуть, ви вже чули, що в США спостерігається спалах паразита, який викликає сильну діарею. Спалах паразита Cyclospora пов'язаний з латук айсберг, вирощеним у Мексиці та проданим по всій країні.Цей паразит передається через їжу та воду, забруднені фекаліями. Ооцисти паразита виводяться в навколишнє середовище через фекалії. Після одного-двох тижнів у теплому середовищі вони споралізуються та розвиваються.Коли їх проковтують, ці зрілі ооцисти вилуплюються в тонкому кишечнику нового господаря та починають свій життєвий цикл знову. Саме тому передача від людини до людини практично неможлива; спалахи Cyclospora майже завжди пов'язані з забрудненими продуктами або водою.Пакетовані салати часто є ймовірними винуватцями спалахів паразитів, оскільки їх вживають в сирому вигляді, і на різних етапах виробництва може статися забруднення.Що ж робити, щоб залишитися в безпеці під час цього спалаху, зберігаючи при цьому споживання зелені? Багато людей в Інтернеті радять мити латук у оцті, відбілювачі або інших чистячих засобах. На жаль, хоча мити їжу завжди рекомендується, це не є ефективним для Cyclospora, оскільки захисна оболонка паразита не може бути легко проникнута миттям або дезінфекторами.Лікар гастроентеролог Ротонья Де Латур з NYU Grossman School of Medicine зазначила, що "миття – це добре. Миття з овочевою щіткою ще краще, але ви все ще не можете з упевненістю стверджувати, що видалили або вбили паразита цим методом".Крім діареї, симптоми можуть включати втрату ваги, спазми, здуття, втрату апетиту, нудоту та втому. Вони зазвичай з'являються приблизно через тиждень після інфекції паразитом Cyclospora.Симптоми можна скоротити за допомогою антибіотиків, але можуть тривати місяць або більше, якщо їх не лікувати.Отже, як уникнути захворювання? Найбезпечніший варіант – просто уникати пакетованих салатів, які є найпоширенішими винуватцями.Епідеміолог Маріса Доннеллі дала кілька корисних порад у недавньому блозі для Your Local Epidemiologist. Вона радить "продовжувати уникати пакетованих і коробкових салатів у продуктових магазинах і ресторанах".Вона також зазначила, що "я все ще дотримуюсь овочів, які можна очистити, або овочів з гладкою поверхнею, таких як огірки, поки не з'явиться більше даних".Ви також можете вибрати цілі головки латук і викинути зовнішні шари, перш ніж ретельно вимити те, що залишилося.Для зелені, яку можна готувати, вам пощастило. Тепло – єдиний метод, який надійно вбиває Cyclospora. Просто переконайтеся, що ви довели їжу до температури не менше 70°C.Офіційні рекомендації Центрів контролю та профілактики захворювань США полягають у тому, щоб ретельно мити всі фрукти та овочі під проточною водою перед вживанням, нарізанням або приготуванням; терти тверді продукти чистою щіткою для овочів; і зрізати будь-які пошкоджені або синці перед приготуванням.Бережіть себе!Цікавий фактЦиклопороз – це захворювання, яке викликане паразитом, що може викликати серйозні проблеми зі здоров'ям, якщо його не лікувати.