Apple нарешті зробила те, чого від неї роками вимагали власники iPhone. Нові iPhone 18 Pro та 18 Pro Max отримали помітно швидшу дротову зарядку — тепер смартфон може набрати половину батареї приблизно за 15 хвилин. Але є один важливий нюанс: далеко не кожен потужний зарядний пристрій дозволить отримати цю швидкість. І тут Apple знову змусила користувачів уважніше дивитися на аксесуари. 50% за 15 хвилин Раніше iPhone регулярно програвав Android-смартфонам у швидкості заряджання. Поки деякі конкуренти вже давно використовують потужність у 100 Вт і більше, Apple розвивала цю технологію значно обережніше. У iPhone 18 Pro ситуація нарешті змінилася. Компанія заявляє, що нові моделі здатні зарядитися до 50% приблизно за 15 хвилин. Для порівняння, iPhone 17 Pro потребував близько 20 хвилин. Є й інший цікавий показник: лише п’ять хвилин заряджання можуть забезпечити приблизно шість годин відтворення відео. Звучить чудово. Але є умова. Ваш потужний зарядник MacBook може не дати максимуму Щоб отримати заявлену швидкість, потрібен адаптер із підтримкою пікової потужності 60 Вт, USB Power Delivery 3.1 та технології Adjustable Voltage Supply (AVS). Apple пропонує власний 40-ватний Dynamic Power Adapter, який здатен короткочасно видавати до 60 Вт. Разом із сумісним USB-C кабелем він забезпечує потрібний режим. А ось дещо парадоксально: потужніші зарядні пристрої від MacBook на 96 або 140 Вт не гарантують максимальної швидкості, оскільки їм бракує необхідної функції регулювання напруги AVS. Тобто напис «96 Вт» на адаптері ще не означає, що iPhone заряджатиметься швидше. Потужність — це ще не все Це може здатися дивним, але проблема саме в протоколі заряджання. Деякі сторонні адаптери потужністю понад 40 Вт також працюватимуть із новим iPhone. Однак без необхідної підтримки AVS смартфон може заряджатися приблизно так само, як попереднє покоління — близько 20 хвилин до 50%. Хороша новина полягає в тому, що AVS не є закритою технологією Apple. Це відкритий протокол USB-IF, тому в майбутньому сумісні зарядні пристрої та павербанки від сторонніх виробників цілком можуть забезпечити максимальну швидкість. У комплекті знову немає зарядки І тут Apple залишається вірною своїй традиції. У коробці з iPhone 18 Pro не буде блока живлення — лише USB-C кабель. Тому тим, хто захоче отримати максимально швидку дротову зарядку, доведеться окремо подбати про сумісний адаптер. Бездротова зарядка теж стала швидшою. За допомогою MagSafe та адаптера потужністю щонайменше 35 Вт можна отримати 50% приблизно за 30 хвилин. Те саме стосується складного iPhone Duo Очікуваний складний iPhone Duo також підтримуватиме швидшу зарядку за аналогічних умов. Тобто власникам нового смартфона недостатньо просто знайти «найпотужніший» адаптер. Потрібно, щоб він підтримував саме необхідні стандарти. І це, мабуть, найцікавіша деталь усієї історії. Apple нарешті зробила великий крок уперед у швидкості заряджання iPhone, але водночас показала, що 60 Вт — це не просто цифра на коробці зарядника. Для користувача важлива не максимальна потужність адаптера, а його сумісність із конкретним протоколом. Тож якщо ви вже маєте дорогий зарядник від MacBook, новий iPhone 18 Pro може поставити несподіване питання: а чи справді він настільки універсальний, як здається?

12 грудня 2022 року орбітальний апарат, що перебував на висоті 251 кілометра над південними високими районами Марса, зробив знімок пагорба.Це мало бути звичайне фото – одне з десятків тисяч, які камера HiRISE, що належить NASA, зробила з 2006 року.Але на знімку здавалося, що щось дивиться назад.Два темні, круглі ями виглядали як очі. Між ними світла гряда нагадувала милий носик. Усе це було обрамлено майже ідеальною круглою тріщиною, що надавало формі вигляд голови.Якщо подивитися на це разом, важко заперечити, що це виглядає – майже комічно – як милий маленький ведмідь.Але, на жаль, є більш звичайне пояснення."Це пагорб з V-подібною структурою обвалу (носик), двома кратерами (очі) та круговим тріщинним малюнком (голова)", – пояснив Альфред МакЕвен, планетарний вчений з Університету Аризони, який очолює команду камери HiRISE, у 2023 році.Навіть окремі елементи мають звичайні пояснення. МакЕвен підозрює, що кругла тріщина може бути залишком після того, як на поверхні осіло легке матеріал над похованим кратером."Носик" може бути вулканічним або грязьовим отвором, а навколишня V-форма вказує на те, де колись витікала лава або бруд.Чому ж ми бачимо милого ведмедя, що дивиться на нас?Це те, що називається парейдолією – тією ж самою реакцією, яка перетворює фари автомобіля на налякане обличчя або пляму води на релігійний символ. Наші мозки еволюціонували, щоб швидко помічати обличчя, навіть у поганому світлі, з відстані.Це може бути тому, що протягом більшої частини нашої історії вміння вчасно розпізнати "це обличчя" могло бути різницею між виявленням загрози та її пропуском.Це не перший раз, коли ми бачимо щось, що дивиться на нас з Марса. У 1976 році орбітальний апарат Viking 1 зробив знімок mesas у регіоні Сидонії, який на низькому розширенні виглядав як вирізане людське обличчя, що дивиться в космос.Вищі розширення знімків з пізніших орбітальних апаратів, включаючи HiRISE, тихо завершили суперечку: це була mesa. Велика, непримітна кам'яна формація, яка випадково потрапила під певне освітлення.Зовсім недавно на Марсі з'явилася ще одна усмішка, але з причин, які не мають нічого спільного з її виразом.У серпні 2024 року вчені, які працювали з орбітальним апаратом Trace Gas Orbiter Європейського космічного агентства, каталогізували хлоридні соляні відкладення в регіоні, званому Terra Sirenum, коли натрапили на одне, що нагадувало усмішку – кільце висохлої солі з двома маленькими кратерами, що сидять там, де мали б бути очі.Сіль сама по собі є цікавим елементом. Це те, що залишилося після того, як мілкі водойми або озера випарувалися, колись під час вологішого минулого Марса, дозволяючи розчиненим мінералам концентруватися та кристалізуватися.Солона вода може залишатися рідкою при температурах до -40 °C, які заморожують звичайну воду, що є саме тим типом екстремальної, тривалої солі, де життя могло б ймовірно вижити найдовше, поки Марс висихав.Це робить такі відкладення справжніми цілями для майбутніх місій, які шукають біосигнатури, усмішка чи ні.Нещодавно ми також бачили медузу на Марсі (виявилося, що це космічний промінь, що вдарив по сенсору камери), дивні ями, людську кістку та гриби.Більшість з цих випадків вже мають звичайні пояснення, хоча на цей тиждень вчені все ще не впевнені, що викликало ями.Але ми постійно відкриваємо цікаві речі про червону планету. Навіть якщо на ній немає ведмедів.Цікавий фактНа Марсі вже не раз знаходили форми, що нагадують обличчя або інші знайомі фігури, що викликано природними процесами та особливостями освітлення.

Фізики провели глобальний пошук темної матерії, перетворивши Землю на величезний детектор. Дослідження виявило десятки сигналів, які відповідають прогнозам певних типів гіпотетичних частинок, що можуть складати темну матерію.Ці сигнали ще потребують перевірки, і є багато інших можливих пояснень, перш ніж їх можна буде вважати частинками темної матерії. Але це розумний експеримент, який надає нові підказки до одного з найбільш заплутаних космологічних питань.Існує безліч доказів того, що у Всесвіті є більше, ніж те, що ми можемо бачити. Наші моделі розподілу видимої матерії не зовсім узгоджуються з її фактичним розподілом і рухом у реальному світі.Фізики підозрюють, що існує ціла сфера невидимої матерії, яка додає свою масу до видимої, щоб створити спостережувані гравітаційні ефекти. Оскільки вона не відбиває і не випромінює світло, вчені дали їй назву "темна матерія".Однак виявлення прогалини в моделях і заповнення її – це дві різні речі. І в цьому випадку існує цілий ряд потенційних частинок з різними характеристиками.Одним з найбільш перспективних кандидатів є так званий аксіон. Ці частинки були вперше запропоновані в 1970-х роках для вирішення іншої проблеми в фізиці частинок, але фізики швидко зрозуміли, що якщо вони існують у певному діапазоні мас, вони також можуть заповнити прогалину темної матерії.На відміну від багатьох інших кандидатів у темну матерію, аксіони, як передбачається, взаємодіють з електромагнітною силою – і це може бути тим, що видає їх.Згідно з моделями, аксіони іноді розпадаються на фотони в сильних магнітних полях. Тому астрономи шукали сигнали навколо нейтронних зірок або супернових.Але, згідно з серією недавніх статей фізиків з Японії, можливо, ми можемо подивитися ближче до дому."Ми запитали себе, чи можемо використовувати саму Землю як величезний детектор у пошуках темної матерії", – говорить теоретичний фізик Ацуші Таруя, автор усіх чотирьох статей."Земля-іоносферна порожнина діє як природний резонатор, який підсилює електромагнітні хвилі в масовому діапазоні, який ми хотіли дослідити".Щоб дізнатися, дослідники проаналізували дані про магнітне поле Землі, зібрані Британською геологічною службою з 2012 по 2022 рік. Якщо аксіони дійсно проходять через планету, команда гіпотезує, що вони повинні резонувати між поверхнею Землі та іоносферою, генеруючи електромагнітні хвилі на частоті, що відповідає масі частинок.Після врахування фонових шумів команда виявила 65 кандидатів сигналів аксіонів. Навіть після того, як вони посилили свої статистичні фільтри, у них залишилося 25 кандидатів.Однак аксіони не є єдиними кандидатами в темну матерію, які може виявити ця техніка. Іншим претендентом є темний фотон, який, як вважається, є носієм сили в тіньовій сфері за межами Стандартної моделі.На відміну від звичайних фотонів, з якими ми знайомі, темні фотони можуть мати масу і можуть взаємодіяти з магнітними полями подібно до аксіонів.У подальшому дослідженні команда використала подібний метод для пошуку сигналів темних фотонів у тих же даних.І знову дослідники повідомляють про кандидатів сигналів: до 342 за найслабшими критеріями, які звузилися до 31 з більш строгим співвідношенням сигналу до шуму.Проблема, однак, полягає в тому, що цей метод не може розрізнити сигнали темних фотонів і аксіонів з поточними даними. Однією з основних відмінностей є те, що аксіони залежать від магнітного поля Землі для виробництва свого сигналу, тоді як темні фотони виробляли б свій сигнал з ним чи без нього.Це відкриває шлях для перевірки того, яка (якщо така) форма темної матерії в даний час проходить через Землю. Якщо сигнал виглядає абсолютно однаково в будь-якій точці планети, це вказує на темні фотони.Якщо ж сила сигналу варіює за місцем, це, швидше за все, аксіони. Це тому, що сила магнітного поля Землі варіює за місцем. Дослідники кажуть, що це повинно означати, що сигнал аксіонів послаблюється поблизу полюсів планети і є найсильнішим навколо Південно-Східної Азії.На жаль, дані були зібрані з одного обсерваторії у Великій Британії, тому команда не може отримати глобальну перспективу. Але майбутні дослідження інших експериментів можуть допомогти пролити більше світла на темну матерію.Цікавий фактТемна матерія складає близько 27% маси Всесвіту, але досі залишається невидимою для всіх наших спостережень.

Складний iPhone ще не вийшов у продаж, але вже привернув величезну увагу китайських покупців. На одному лише маркетплейсі JD.com кількість передзамовлень на iPhone Duo перевищила 1,54 мільйона — попри те, що смартфон став найдорожчим у своєму сегменті на китайському ринку. Передзамовлення також відкрили інші онлайн-платформи та мобільні оператори. Водночас звичайні iPhone 18 Pro та 18 Pro Max теж отримали серйозне оновлення характеристик. Що Apple представила цього разу Китайський ринок почав приймати передзамовлення одразу на три нові флагмани Apple: складний iPhone Duo, iPhone 18 Pro та iPhone 18 Pro Max. Найбільше уваги привертає саме складна модель. Її стартова ціна в Китаї становить 16 тисяч юанів — приблизно $2380. Для порівняння, Huawei Pura X Max та базова версія Xiaomi 18 Fold коштують близько 11 тисяч юанів. Тобто iPhone Duo стартує приблизно на третину дорожче за ці альтернативи. Понад 1,5 мільйона передзамовлень Попри високу ціну, попит на iPhone Duo виявився значним. Лише на JD.com кількість передзамовлень перевищила 1,54 мільйона. Це показник одного маркетплейсу, тоді як замовлення паралельно приймають інші торгові майданчики та оператори. Саме поєднання високої ціни та такого інтересу є однією з найбільш примітних деталей запуску. Скільки коштують iPhone 18 Pro та Pro Max Звичайні Pro-моделі також належать до дорогих смартфонів, особливо у максимальних конфігураціях. iPhone 18 Pro з 256 ГБ пам’яті стартує в Китаї з позначки 10 тисяч юанів. Версія з 2 ТБ коштує 20,5 тисячі юанів — понад $3000. У iPhone 18 Pro Max ціна починається з 11 тисяч юанів. Найдорожча версія з 2 ТБ пам’яті оцінена у 21,5 тисячі юанів, або близько $3200. Таким чином, різниця між базовою та максимальною конфігураціями Pro-моделей дуже суттєва — насамперед через обсяг накопичувача. Що всередині нових флагманів Усі три моделі отримали чип Apple A20 Pro, виготовлений за 2-нм техпроцесом. Камерна система складається з трьох 48-мегапіксельних модулів. Окрему увагу приділили охолодженню: випарна камера стала втричі більшою порівняно з попередніми моделями. Автономність також збільшилася. iPhone 18 Pro здатний відтворювати відео до 34 годин, тоді як показник Pro Max сягає 43 годин. Екрани відрізняються діагоналлю: iPhone 18 Pro отримав 6,3-дюймову панель Super Retina XDR, а Pro Max — 6,9-дюймову. Для захисту використовується Ceramic Shield нового покоління. За заявою Apple, воно втричі стійкіше до подряпин, ніж скло попереднього покоління. Apple поступово забирає компоненти під власний контроль Ще одна важлива зміна стосується не дизайну смартфонів, а компонентів усередині. Apple використовує власний бездротовий модуль N1 із підтримкою Wi-Fi 7 та Bluetooth 6. Також компанія встановлює новий стільниковий модем C2, який прийшов на зміну C1X. Це вписується у довгостроковий напрямок Apple щодо зменшення залежності від сторонніх постачальників ключових компонентів. Якщо спростити, компанія намагається контролювати дедалі більшу частину технологічної «начинки» своїх пристроїв самостійно. Що це може змінити Фактично Apple заходить у сегмент складних смартфонів із дуже високою стартовою ціною. Водночас перші цифри передзамовлень показують, що висока вартість не стала перешкодою для частини китайських покупців. Поки що це не означає, що iPhone Duo стане лідером складного сегмента. Однак понад 1,54 млн заявок лише на одній платформі демонструють значний інтерес до першого складного смартфона Apple. Інші зміни — 2-нм A20 Pro, збільшене охолодження, нові бездротові компоненти та покращена автономність — показують, що Apple оновлює не лише форм-фактор. 💡 Цікаво знати У найдорожчій конфігурації iPhone 18 Pro Max із 2 ТБ пам’яті ціна сягає 21,5 тисячі юанів — приблизно $3200. Це майже вдвічі більше, ніж стартова ціна iPhone 18 Pro з 256 ГБ. ❓ Головне питання: чому iPhone Duo такий дорогий? Головна причина, яку дозволяє побачити наведений матеріал, — це позиціонування пристрою як складного флагмана. Його стартова ціна в Китаї становить 16 тисяч юанів, тоді як порівнювані складні моделі Huawei та Xiaomi стартують приблизно з 11 тисяч. Водночас лише за цією інформацією неможливо визначити, наскільки висока ціна пов’язана саме з конструкцією смартфона, компонентами чи ціновою стратегією Apple. Головне iPhone Duo виходить на китайський ринок із незвично високою для складного смартфона ціною, але це не завадило йому зібрати понад 1,54 мільйона передзамовлень лише на JD.com. Саме тут і полягає головна інтрига запуску: Apple ще тільки входить у сегмент складних смартфонів, але вже демонструє, що її перша модель може привернути величезну увагу навіть за ціною, яка помітно перевищує конкурентів. Повідомляє NNews із посиланням на Apple.

Нова Siri на базі штучного інтелекту нарешті отримала конкретні дати запуску. Apple почне розгортати її англійською вже 14 вересня разом з iOS 27, але більшості користувачів доведеться почекати ще щонайменше місяць. Повідомляє NNews із посиланням на 9to5Mac. Siri AI стартує з однієї мови Apple підтвердила графік запуску нової Siri під час презентації 9 вересня. Англійська версія асистента стане доступною одночасно з офіційним релізом iOS 27 — 14 вересня. У жовтні компанія додасть ще п’ять мов: французьку; японську; корейську; португальську; іспанську. Тобто навіть після жовтневого оновлення Siri AI матиме значно менше мов, ніж загальна система Apple Intelligence. У цьому і полягає головна особливість Apple Intelligence вже отримує підтримку 16 мов у рамках нових версій операційних систем. До переліку входять англійська, спрощена та традиційна китайська, данська, нідерландська, французька, німецька, італійська, японська, корейська, норвезька, португальська, іспанська, шведська, турецька та в’єтнамська. Але це не означає, що нова Siri працюватиме всіма цими мовами. Siri AI є лише однією частиною Apple Intelligence, тому Apple розгортає її окремо. Фактично користувач може отримати частину нових функцій штучного інтелекту своєю мовою, але не обов’язково нову версію голосового асистента. Що саме змінюється Нова Siri використовує більш потужні мовні моделі. Apple розробляє її як значно більш здатного асистента, який має краще працювати із запитами користувача. Для нових пристроїв це особливо важливо. Під час вересневої презентації Apple представила iPhone Duo, iPhone 18 Pro, iPhone 18 Pro Max, Apple Watch Series 12 та Ultra 4, а також AirPods 5. Нові можливості Siri AI мають використовуватися разом із функціями цих пристроїв. За даними Apple, компанія також співпрацює з Google у сфері мовних моделей для забезпечення частини можливостей нового асистента. Якщо спростити, звичайна Siri багато в чому працює як голосовий інтерфейс для команд. Нова версія має значно більше можливостей розуміти складні запити та працювати на основі сучасних LLM-моделей. Деякі функції матимуть обмеження Є ще одна деталь, яку Apple підтвердила під час презентації. Частина можливостей Siri AI залежатиме від потужних серверних моделей. Через це компанія планує встановлювати ліміти використання окремих функцій. Водночас більший доступ до них буде доступний користувачам більшості тарифних планів iCloud+. Це означає, що нова Siri не повністю працюватиме лише за рахунок ресурсів самого iPhone. Для частини складних завдань потрібна серверна інфраструктура Apple та її партнерів. Що з Siri AI в Європі та Китаї Є й географічне обмеження. Apple зазначає, що Apple Intelligence наразі недоступна в Китаї. Компанія, за даними 9to5Mac, працює над можливістю запустити функції в країні, але конкретної дати релізу немає. Нова Siri AI також не буде доступною в Китаї. Окремо стоїть Європейський Союз. Там Apple також поки не запускає Siri AI. Причина пов’язана з неврегульованими питаннями навколо вимог європейського законодавства, зокрема Digital Markets Act. Тому дата 14 вересня не означає глобальний запуск нової Siri для всіх власників сумісних пристроїв. 💡 Цікаво знати У Apple Intelligence цього місяця буде підтримка 16 мов, тоді як нова Siri стартує лише з однієї — англійської. Різниця показує, наскільки складнішим для Apple є саме повноцінне оновлення Siri порівняно з окремими функціями Apple Intelligence. ❓ Головне питання: коли Siri AI заговорить іншими мовами? Перші шість мов уже відомі: англійська з’явиться у вересні, а французька, японська, корейська, португальська та іспанська — у жовтні. Щодо інших мов із переліку Apple Intelligence конкретних дат запуску Siri AI Apple поки не назвала. Української мови в оприлюдненому переліку також немає. Чому це важливо Apple нарешті перейшла від розмитих обіцянок щодо нової Siri до конкретного графіка запуску. Водночас компанія починає з дуже обмеженої мовної підтримки, а частина світу взагалі не отримає Siri AI на старті. Це робить 14 вересня не глобальним запуском «нової Siri для всіх», а лише першим етапом значно довшого розгортання. У результаті головна інтрига тепер не в тому, чи з’явиться нова Siri, а в тому, наскільки швидко Apple зможе зробити її справді глобальною.

Google домовився купувати електроенергію у фінської атомної електростанції Loviisa до 2049 року. Незвичайність угоди в тому, що вона стосується не лише постачання електрики: довгостроковий контракт має допомогти Fortum профінансувати продовження роботи реакторів, яким уже майже пів століття. Що сталося Google підписав із фінською енергетичною компанією Fortum довгострокову угоду про купівлю електроенергії з АЕС Loviisa. Контракт охоплює до 50% потужності станції. Угода стартує у 2028 році з меншого обсягу, а з 2030-го і до 2049 року Google планує отримувати до половини виробітку Loviisa. Для Google це спосіб забезпечити себе стабільним джерелом електроенергії на десятиліття вперед. Для Fortum — передбачуваний дохід, який може допомогти профінансувати масштабні роботи на станції. Повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Найцікавіше — реактори вже далеко не нові Loviisa має два реактори типу ВВЕР-440 із водою під тиском. Перший почав комерційну експлуатацію у 1977 році, другий — у 1981-му. Тобто станція працює вже десятки років, але Фінляндія не планує найближчим часом її закривати. У 2023 році уряд країни продовжив ліцензії обох реакторів до кінця 2050 року. Тепер Fortum реалізує програму продовження експлуатації станції приблизно на €1 млрд. Саме тут довгостроковий контракт із Google набуває особливого значення. Куди підуть гроші За даними джерела, близько 80% проєктів, необхідних для продовження роботи Loviisa, поки не мають інвестиційних рішень. Їхня загальна вартість становить приблизно €700 млн. Довгострокова угода з Google створює для Fortum більш передбачуваний потік доходів. Це, своєю чергою, може полегшити ухвалення інвестиційних рішень щодо модернізації станції. Ідеться не про будівництво нової АЕС, а про продовження роботи вже існуючих реакторів. Станція виробляє понад 10% електроенергії Фінляндії Loviisa відіграє помітну роль у фінській енергосистемі. За даними джерела, станція забезпечує понад 10% електроенергії країни. Fortum також уже працює над збільшенням її генерації на 38 МВт. Завершити цей проєкт планують у 2028 році. Угода з Google, як очікується, дозволить додати ще 10 МВт потужності. Якщо спростити, ситуація виглядає так: Google гарантує попит на значну частину виробленої електроенергії, а оператор отримує більше впевненості в окупності інвестицій у стару, але продовжувану експлуатацію станцію. Чому Google потрібна атомна енергетика Причина — стрімке зростання потреб дата-центрів. Google розширює інфраструктуру у Фінляндії, зокрема дата-центр у Хаміні. Компанія також заявила про плани інвестувати €13 млрд у дата-центри та пов’язану інфраструктуру у Фінляндії протягом 2027–2028 років. Для таких об’єктів важлива не лише кількість електроенергії. Потрібне стабільне постачання цілодобово. Сонячна та вітрова генерація залежать від погодних умов. Атомна станція може виробляти електроенергію незалежно від того, чи світить сонце і чи дме вітер. Саме тому великі технологічні компанії дедалі більше звертають увагу на атомну генерацію як на джерело електроенергії з низькими викидами, здатне працювати постійно. Google думає не лише про старі реактори Угода з Fortum має ще один рівень. Компанії домовилися окремо вивчати можливості співпраці у сфері нової атомної генерації, відновлюваної енергетики та гнучкості електроенергетичної системи. Google та Fortum також розглядають можливість використання майданчиків Fortum із готовими підключеннями до електромереж для майбутніх дата-центрів Google. Тобто нинішня угода може стати частиною ширшої моделі: дата-центри створюють гарантований попит на електроенергію, а енергетична компанія отримує стимул вкладати кошти в генерацію та мережеву інфраструктуру. До атомної енергії додають батареї Співпраця стосується не лише АЕС. Fortum погодилася оптимізувати систему накопичення енергії потужністю 94 МВт, яку планують побудувати для дата-центру Google у Каяані. Батареї мають допомагати керувати навантаженням і робити енергосистему більш гнучкою. У результаті формується своєрідна комбінація: атомна станція забезпечує стабільну генерацію, а накопичувачі допомагають реагувати на зміни попиту та роботи електромережі. 💡 Цікаво знати Loviisa — не нова атомна станція, яку будують спеціально під потреби Google. Її перший реактор почав комерційну роботу ще у 1977 році. Попри вік обладнання, фінський уряд дозволив експлуатувати обидва реактори до кінця 2050 року. Це показує важливу особливість атомної енергетики: після завершення початкового проєктного періоду реактор не обов’язково одразу виводять з експлуатації. За наявності відповідних ліцензій, перевірок та інвестицій його роботу можуть продовжити. ❓ Чи означає це, що Google фактично «купив» фінську АЕС? Ні. Google не стає власником Loviisa. Компанія уклала довгострокову угоду на купівлю електроенергії, а станцією продовжує керувати Fortum. Водночас контракт може мати значення для майбутнього станції, оскільки створює передбачуваний попит на її електроенергію та допомагає обґрунтувати інвестиції у продовження експлуатації. Чому це важливо Google потребує дедалі більше стабільної електроенергії через розвиток дата-центрів та AI-сервісів. Атомна генерація дозволяє отримувати електрику цілодобово з низькими викидами. Для Фінляндії угода важлива з іншого боку: вона може допомогти зберегти значну частину вже наявної атомної генерації та профінансувати продовження роботи Loviisa. У ширшому сенсі це приклад нового енергетичного союзу: технологічні компанії потребують гарантованої електроенергії, а оператори атомних станцій — довгострокових покупців, готових забезпечити прогнозований попит. І саме тому контракт Google із Fortum виглядає більшим за звичайну угоду про постачання електрики: він показує, як бум дата-центрів може підтримувати не лише будівництво нових енергетичних об’єктів, а й продовження життя вже існуючих АЕС.

Сучасний гуманоїдний робот уже може бігати, стрибати, танцювати й навіть виконувати сальто назад. З боку здається, що людство майже навчило машини робити все, що вміємо ми. Але варто попросити такого робота скласти футболку, підняти мокру губку або повернути ключ у замку — і раптом усе стає набагато складніше. Парадоксально, але сальто для робота може бути простішим завданням, ніж прання. Чому складний трюк виявляється простішим Сальто — це чітко визначена послідовність рухів. Робот знає, коли відштовхнутися, як повернути корпус і де має опинитися його тіло в кожен момент. Таку дію можна багато разів повторювати в однакових умовах. А тепер уявімо футболку. Вона може лежати на підлозі зім’ятою, наполовину під іншою річчю або зовсім інакше, ніж попереднього разу. Тканина деформується, ковзає, чіпляється за пальці та змінює форму під час кожного руху. Для людини це майже не проблема. Ми просто відчуваємо, що відбувається, і автоматично коригуємо рухи. Для робота це цілий фізичний квест. Людська рука — набагато складніша, ніж здається Наша кисть поєднує в одному компактному механізмі рух, відчуття та контроль. Коли предмет починає вислизати, ми майже миттєво збільшуємо силу хвату. Якщо він виявляється м’яким — послаблюємо натиск. Якщо річ важка — змінюємо положення пальців. Людина робить це практично не замислюючись. Роботу ж доводиться відтворювати за допомогою моторів, камер, датчиків сили, алгоритмів і систем керування. І тут виникає серйозна проблема: камера не може відчути предмет так, як відчуває його людська шкіра. Вона може визначити, що робот тримає яйце. Але сама по собі камера не знає, наскільки сильно робот його стискає і чи ще один рух не перетворить яйце на омлет. Роботам потрібен «дотик» Саме тому останні дослідження дедалі більше уваги приділяють тактильним сенсорам. У 2026 році дослідники з Чжецзянського університету поєднали візуальні та тактильні дані з навчанням із підкріпленням і онлайн-імітацією. У випробуваннях система досягла 85% успішності на п’яти складних завданнях із 25 різними об’єктами. Це важливий крок, але не чарівна кнопка. Роботу потрібно не просто «побачити» предмет. Він має зрозуміти, де саме до нього торкнувся, яку силу прикласти, чи почав предмет ковзати та як змінити рух, якщо щось пішло не за планом. Будинок — найгірше місце для робота На заводі роботам значно легше. Там деталі мають відомі розміри, освітлення контролюється, траєкторія руху повторюється тисячі разів, а інструменти спеціально підбирають під конкретну операцію. У квартирі все навпаки. Шухляда може бути відкрита на кілька сантиметрів. Склянка — наполовину наповнена водою. Губка змінює форму під час стискання. Пакет взагалі не має стабільної геометрії. А сорочка може щоразу лежати по-іншому. Тому роботизована рука не може просто виконувати заздалегідь записану програму. Вона повинна постійно спостерігати, відчувати, прогнозувати та виправляти власні дії. Причому рука не існує окремо від усього робота. Для складних побутових завдань потрібна координація обох рук, правильне положення корпусу, стабільне пересування та достатня досяжність. Найбільша проблема — не механіка, а дані Сучасних роботів дедалі частіше не програмують для кожного руху вручну, а навчають. Але тут виникає інша проблема: де взяти достатньо даних? Для тренування системи недостатньо просто зняти відео, як людина складає футболку. Бажано одночасно знати положення суглобів робота, зображення з камер, силу та крутний момент, а також дані з тактильних сенсорів. У людей є мільйони років «тренувальних даних». Ми щодня беремо предмети, відкриваємо двері, стискаємо губки, піднімаємо чашки та ловимо речі, які падають. У роботів такого досвіду немає. Тому компанії експериментують із дистанційним керуванням, спеціальними сенсорами, імітаційним навчанням, навчанням із підкріпленням та симуляціями. Мета проста: перетворити людський досвід на навчальні дані, які робот зможе використати самостійно. Усі полюють за однією суперздатністю Цю проблему намагаються вирішити практично всі великі гравці у сфері гуманоїдної робототехніки. Unitree G1 уже може оснащуватися маніпулятором із силовим керуванням і тактильними сенсорами. Apptronik розвиває Apollo з акцентом не лише на ходьбу, а й на роботу з предметами. Tesla навчає Optimus виконувати дедалі складніші маніпуляції, а 1X прямо орієнтує свого NEO на домашні завдання. Але продемонструвати один успішний рух — ще не означає створити справді універсального домашнього робота. Справжній тест виглядатиме зовсім інакше: машина заходить у незнайому квартиру і повинна вісім годин поспіль виконувати різноманітну роботу без постійного контролю людини. Саме тут закінчується красива демонстрація і починається справжня інженерія. Сальто — це ще не перемога Найбільша проблема гуманоїдних роботів полягає не в тому, щоб змусити їх рухатися. Рухатися вони вже навчилися. Набагато складніше навчити машину відчувати світ кінчиками пальців і миттєво реагувати на те, чого вона не очікувала. Людська рука робить це настільки природно, що ми навіть не помічаємо, наскільки складний механізм працює за кожним простим рухом. Тому цілком можливо, що майбутнє домашньої робототехніки визначатимуть не найефектніші сальто чи найшвидші біги. А здатність робота просто взяти рушник — і не впустити його.

Перший складаний iPhone виявився цікавішим не лише через сам механізм складання. Після презентації Apple з’ясувалося, що iPhone Duo має низку незвичних особливостей — від камери під дисплеєм до відсутності Action button і фізичної SIM-картки. Про частину цих деталей Apple згадала лише побіжно або вже після презентації на своєму сайті. Повідомляє NNews із посиланням на 9to5Mac. Що відомо про iPhone Duo iPhone Duo — перший складаний смартфон Apple. Компанія представила його 9 вересня, а продажі стартують пізніше, ніж у звичайних моделей нового покоління. На відміну від iPhone 18 Pro, який стане доступним раніше, замовлення iPhone Duo відкриють 16 жовтня, а постачання покупцям почнеться 23 жовтня. Головна особливість моделі очевидна: смартфон отримав два дисплеї та конструкцію, яка дозволяє розкрити пристрій у більший екран. Але саме в деталях ховається кілька цікавих відмінностей від звичайних iPhone. Камера під екраном — уперше в iPhone Одна з найбільш незвичних деталей стосується внутрішнього дисплея. Камера розміщена під екраном, тому на складному дисплеї немає традиційного вирізу під фронтальну камеру. Якщо спростити, камера буквально «дивиться» крізь ділянку дисплея. Це дозволяє Apple залишити внутрішню панель без звичного отвору. Втім, компроміс є. Підекранна камера не настільки функціональна, як зовнішня фронтальна камера з підтримкою Center Stage. Тому для селфі та відеозв’язку користувачеві може бути вигідніше використовувати зовнішню камеру. У камери є програмні ексклюзиви, але немає однієї функції Pro Apple підготувала для iPhone Duo кілька спеціальних можливостей камери, зокрема Smart Take, Kid Cue та Duo Preview. Водночас основна камера складного iPhone має важливе обмеження порівняно з iPhone 18 Pro: вона не отримала змінну діафрагму. Це цікавий баланс. Apple створила для Duo окремі програмні функції, але водночас не перенесла в нього одну з можливостей камери Pro-моделей. Зникла кнопка Action button Ще одна деталь, яку легко пропустити: iPhone Duo має Camera Control, але не має Action button. Остання кнопка вже кілька років використовується в інших моделях iPhone для швидкого запуску призначених користувачем функцій. Тобто в цьому випадку Apple не просто додала новий елемент керування через складний корпус, а й відмовилася від кнопки, яка вже стала звичною для актуальних iPhone. Nano-texture залишили тільки для внутрішнього дисплея Є відмінність і в покритті екранів. Складний дисплей iPhone Duo отримав nano-texture, тоді як зовнішній екран такого покриття не має. Це означає, що два дисплеї смартфона відрізняються не лише розміром і способом використання, а й поверхнею. Apple Pencil з’явиться пізніше Ще одна незвична для iPhone можливість — підтримка Apple Pencil. Apple заявляє, що підтримка Apple Pencil з’явиться пізніше цього року. При цьому iPhone Duo працюватиме з версією Pencil із USB-C, тоді як Apple Pencil Pro наразі не підтримується. Це важлива деталь для тих, хто розглядає складний iPhone не лише як смартфон, а й як компактний пристрій для роботи з великим екраном. Фізичної SIM-картки не буде взагалі Мабуть, одна з найважливіших практичних особливостей — iPhone Duo буде eSIM-only. Тобто придбати версію з фізичною SIM-карткою не вийде ніде у світі. Цікаво, що це стосується навіть Китаю, де фізичні SIM-картки залишаються популярними. Для користувача це означає повну залежність від підтримки eSIM оператором. Чому iPhone Duo отримав iOS 27.1 Є ще одна логічна деталь, пов’язана з датою продажу. Оскільки iPhone Duo надійде до покупців лише наприкінці жовтня, він одразу працюватиме на iOS 27.1. Це відрізняє його від моделей, які виходять раніше разом із базовою версією нової операційної системи. 💡 Цікаво знати iPhone Duo не просто став першим складаним iPhone. Apple фактично створила для нього окремий набір можливостей камери — Smart Take, Kid Cue та Duo Preview. При цьому компанія не стала просто переносити всі характеристики камер iPhone 18 Pro у новий форм-фактор: зокрема, змінної діафрагми в основної камери Duo немає. ❓ Головне питання: чи є iPhone Duo повноцінною заміною iPhone Pro? Не зовсім. iPhone Duo робить ставку на складний корпус, два дисплеї та нові сценарії використання. Водночас за окремими можливостями камера поступається iPhone 18 Pro, а деякі звичні елементи, як-от Action button, взагалі відсутні. Тому це не просто «iPhone Pro, який складається навпіл». Apple створила окремий клас пристрою зі своїми перевагами та компромісами. Чому це важливо Найцікавіше в iPhone Duo — не сама можливість скласти смартфон. Apple змінила одразу кілька звичних для iPhone речей: внутрішній дисплей отримав підекранну камеру, пристрій відмовився від фізичної SIM-картки, а підтримку Apple Pencil компанія додасть окремо. У результаті Duo виглядає не просто як експеримент зі складним корпусом, а як модель, для якої Apple довелося переглянути частину звичних рішень iPhone. Саме тому дрібні характеристики тут не менш цікаві за головну новинку — механізм складання. За ними добре видно, як Apple адаптувала звичний iPhone до абсолютно іншого форм-фактора.

США не запускали ядерний реактор у космос понад 60 років. Тепер приватна компанія Antares отримала від Космічних сил США $161 млн, щоб знову довести таку технологію до орбітального застосування — і перші випробування заплановані вже на 2027 рік. Йдеться про компактний реактор Mark-1, який має забезпечувати космічні апарати постійною електроенергією. Для військових супутників це особливо важливо, оскільки сучасні системи потребують дедалі більше потужності для обчислень та іншого обладнання. $161 млн на ядерну енергетику в космосі Компанія Antares отримала Strategic Breakthrough Award від Космічних сил США. Фінансування спрямоване на розвиток ядерних енергетичних систем для майбутніх космічних місій. Це одна з найбільших поточних американських інвестицій у ядерну енергетику для космосу. Водночас гроші мають допомогти Antares перейти від наземних випробувань до системи, яку потенційно можна буде відправити на орбіту. Перш ніж говорити про запуск, компанії необхідно довести працездатність реактора на Землі, інтегрувати систему з космічним апаратом і пройти необхідну підготовку до польоту. Про це повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Найцікавіше — реактор має працювати понад пів року Antares планує розпочати випробування Mark-1 у 2027 році. У межах демонстраційної програми реактор має працювати понад шість місяців. Mark-1 вироблятиме електроенергію за допомогою замкненого циклу Брайтона. Теплова енергія від реактора перетворюватиметься на електричну безпосередньо всередині енергетичної системи. Для відведення тепла конструкція використовує теплові трубки. Такий підхід дозволяє обійтися без значної кількості механічних компонентів, характерних для традиційних систем охолодження. Якщо спростити, принцип схожий на систему, яка передає тепло від одного вузла до іншого без складної мережі насосів і рухомих механізмів. Чому космосу взагалі потрібна атомна енергія Звичайні сонячні панелі мають очевидне обмеження: кількість доступної енергії залежить від умов освітлення та можливостей самої сонячної системи. Ядерний реактор працює інакше. Він може бути постійним джерелом електроенергії незалежно від того, наскільки інтенсивно освітлена поверхня апарата. Для військових супутників це означає потенційно більші енергетичні резерви для потужних обчислень та інших систем. Antares також розглядає ядерну енергетику не просто як спосіб виробляти електроенергію. Постійне джерело потужності може дати космічному апарату більше свободи для маневрів, не витрачаючи так швидко обмежені запаси енергії. Перед Mark-1 компанія вже випробувала інший реактор Новий проєкт не починається з нуля. 4 червня цього року мікрореактор Mark-0 компанії Antares досяг початкової критичності в Національній лабораторії Айдахо. Початкова критичність означає, що в реакторі вдалося підтримувати самопідтримувану ланцюгову реакцію поділу ядер. Випробування було дозволене Міністерством енергетики США в рамках Reactor Pilot Program. За даними джерела, Antares стала першою приватною компанією, яка досягла критичності вдосконаленого реактора в межах цієї програми. Цей досвід має стати основою для подальших випробувань Mark-1. США хочуть повернути реактори на орбіту після 1965 року Тут і знаходиться головна особливість історії. США вже використовували ядерний реактор у космосі, але це було дуже давно. У 1965 році NASA запустило SNAP-10A — експериментальну систему ядерного електроживлення. Відтоді американські космічні апарати не отримували нового ядерного реактора на орбіті. Таким чином, якщо нинішній проєкт дійде до успішного космічного випробування, США фактично повернуться до технології після більш ніж шести десятиліть перерви. Але між наземним реактором і реактором у космосі є принципова різниця. Системі необхідно витримати запуск, працювати в умовах космосу та стабільно забезпечувати апарат енергією далеко від звичайної інфраструктури. Що це може змінити Поки що Mark-1 не є готовою орбітальною системою. Нинішній етап — це розвиток і випробування технології. Водночас американська влада вже визначила конкретні цілі щодо використання ядерної енергетики в космосі. Виконавчий указ 14369 передбачає можливість розміщення ядерних реакторів у космосі вже з 2028 року. Окрема американська ініціатива передбачає створення ядерного енергетичного джерела на поверхні Місяця до 2030 року. Тому проєкт Antares вписується у ширшу програму США, яка передбачає використання ядерної енергетики там, де сонячних панелей або інших традиційних джерел може бути недостатньо. 💡 Цікаво знати Antares залучила $470 млн у рамках раунду фінансування Series C у липні 2026 року. Це показує, що розвиток космічної ядерної енергетики відбувається не лише за рахунок державних контрактів. Компанія паралельно залучає значні приватні інвестиції. ❓ Головне питання: чи побачимо ядерний реактор на орбіті вже у 2028 році? Поки що гарантувати це не можна. У 2027 році Antares лише планує розпочати випробування Mark-1, причому система повинна продемонструвати тривалу роботу. Після наземних випробувань ще потрібно пройти етап інтеграції з космічним апаратом та підготовки до польоту. Тобто $161 млн — це важливий крок до космічного реактора, але ще не підтвердження його появи на орбіті. Понад 60 років — між двома американськими ядерними реакторами Історична пауза тут не менш цікава за саму технологію. У 1965 році США випробували SNAP-10A. Тепер Antares намагається створити значно сучаснішу систему, розраховану на потреби космічних апаратів нового покоління. Різниця полягає не лише у віці технологій. Сьогодні супутникам потрібна дедалі більша кількість енергії для обчислень, складних бортових систем і потенційно більш активних операцій на орбіті. Саме тому головна інтрига проєкту Antares — не просто повернення атомної енергії в космос. Компанія намагається довести, що компактний реактор можна перетворити з наземного прототипу на стабільне джерело енергії для космічного апарата. Якщо це вдасться, 60-річна перерва США у космічній ядерній енергетиці завершиться вже не черговим експериментом, а переходом до нової практичної епохи.

Apple цього року зробила ставку не на мегапікселі, а на те, що відбувається всередині камери. iPhone 18 Pro та iPhone 18 Pro Max отримали першу в історії iPhone основну камеру зі змінною діафрагмою, а разом із нею — новий чип A20 Pro, оновлене охолодження та помітний приріст автономності. Але чи достатньо цього, щоб власники iPhone 17 замислилися про оновлення? NNews розбирається, наскільки помітною стала різниця між поколіннями iPhone. iPhone 17 проти iPhone 18 Pro: різниця вже не лише в назві Звичайний iPhone 17 і новий iPhone 18 Pro належать до різних класів пристроїв. Тому головне питання тут не в тому, який смартфон швидший, а в тому, наскільки Pro-можливості виправдовують перехід на дорожчу модель. iPhone 17 працює на чипі A19 і має подвійну систему камер: 48-МП основну та 48-МП ультраширококутну. Основна камера також забезпечує 2-кратний зум оптичної якості. iPhone 18 Pro переходить на A20 Pro і отримує професійну систему камер, у якій головною новинкою стала змінна діафрагма. Саме камера є, мабуть, найцікавішою відмінністю нового покоління. Головний сюрприз — iPhone нарешті отримав змінну діафрагму До цього iPhone міг дуже багато робити програмно: обробляти HDR, розмивати фон, покращувати нічні кадри та коригувати експозицію. Тепер Apple додала до цього фізичний механізм. 48-МП основна Fusion-камера iPhone 18 Pro має шість спеціальних пелюсток, які змінюють розмір отвору. Камера може працювати з чотирма значеннями діафрагми — від ƒ/1.48 до ƒ/4. Якщо спростити, це працює приблизно як у звичайній фотокамері: ширше відкриття пропускає більше світла, а менший отвір дає більше контролю над глибиною різкості. Причому iPhone 18 Pro не просто автоматично перемикає ці режими. Користувач може вручну керувати діафрагмою в застосунку «Камера». Для звичайного фото це означає більше контролю над зображенням. Для людини, яка знімає багато портретів, предметів або відео, різниця може бути ще цікавішою. Що змінюється у порівнянні з iPhone 17 В iPhone 17 основна камера має фіксовану діафрагму ƒ/1.6. Вона добре справляється з різними умовами освітлення, але користувач не може фізично змінити її під конкретну сцену. У iPhone 18 Pro камера отримала значно ширший діапазон налаштувань. Apple заявляє, що нова система допомагає отримувати кращі результати при слабкому освітленні, чіткіші деталі на задньому плані групових фотографій та створювати кадри з більш вираженим творчим ефектом. Тобто різниця полягає не в тому, що 48 МП раптом стали кращими за 48 МП. Змінився сам підхід до фотографії. А що з iPhone 17 Pro Max? Тут ситуація цікавіша. iPhone 17 Pro Max уже мав дуже серйозну систему камер: три 48-МП модулі, включно з телефотокамерою на основі тетрапpизми. Apple заявляла про 8-кратний зум оптичної якості, а сенсор телефото став на 56% більшим порівняно з попереднім поколінням. Тому перехід із 17 Pro Max на 18 Pro Max не виглядає як зміна «день і ніч». У новому смартфоні основна камера стала фізично гнучкішою, але 17 Pro Max і без того залишається потужним камерофоном. Саме тому для власника iPhone 17 Pro Max питання оновлення значно складніше, ніж для власника звичайного iPhone 17. A20 Pro: швидкість важлива не лише для ігор iPhone 18 Pro отримав новий A20 Pro. Apple поєднала його з новою системою охолодження на основі vapor chamber. Це важливо не тільки для максимальної швидкості в бенчмарках. Потужний смартфон може швидко нагріватися під тривалим навантаженням, після чого система знижує продуктивність. Нове охолодження має допомагати A20 Pro довше працювати на високій потужності. Apple називає цю систему найкращою за стабільною продуктивністю в історії iPhone. Особливо це має значення для тривалого запису відео, ігор та завдань зі штучним інтелектом. Найпрактичніше оновлення — автономність Є характеристики, які помітні лише в тестах. А є ті, які користувач відчуває щодня. До других належить акумулятор. Apple називає iPhone 18 Pro Max моделлю з найбільшим приростом автономності в історії iPhone. Для нього заявлено до 45 годин відтворення відео, тоді як потокове відео — до 40 годин. Компанія пов’язує це не лише з акумулятором більшої ємності, а й з ефективністю нового покоління Apple Silicon. Це одна з тих змін, яка потенційно важливіша за чергове збільшення продуктивності процесора. Що нового в AI iPhone 18 Pro працює на iOS 27 та отримав нове покоління Apple Intelligence і Siri AI. Apple позиціонує оновлену Siri як більш персоналізованого асистента, який може враховувати персональний контекст, розуміти те, що відбувається на екрані, та допомагати виконувати завдання безпосередньо на iPhone. Водночас важливо розділяти обіцянки Apple та те, що користувач реально отримає в повсякденному використанні. Частина нових можливостей Siri AI запускається в бета-версії, тому їхня практична цінність ще залежатиме від реалізації. 💡 Цікаво знати Змінна діафрагма в iPhone 18 Pro — це не просто програмний ефект. Apple використала шість лазерно вирізаних пелюсток і спеціальний механізм, який фізично змінює отвір камери. Компанія також відкрила API, щоб сторонні розробники могли отримати доступ до керування діафрагмою у своїх застосунках. Це означає, що нововведення потенційно стосується не лише стандартної програми «Камера». ❓ Чи варто переходити з iPhone 17 на iPhone 18 Pro? Якщо це звичайний iPhone 17, перехід на 18 Pro виглядає логічним насамперед заради камер, продуктивності та Pro-функцій. Якщо у вас iPhone 17 Pro Max, ситуація інша. Попередник уже має три 48-МП камери, потужний A19 Pro та 8-кратний зум оптичної якості. Тому оновлення має найбільший сенс для тих, кому справді потрібні нові можливості основної камери, краща автономність або максимальна продуктивність. Для власника 17 Pro Max це радше еволюційне оновлення, а не необхідність терміново міняти смартфон. А якщо купувати iPhone з нуля? Тут вибір простіший. iPhone 17 залишається сильним варіантом для людини, якій не потрібні професійні камери та максимальна продуктивність. iPhone 18 Pro — уже інший рівень можливостей. Особливо якщо смартфон використовується не лише для соцмереж, месенджерів і звичайних фотографій, а як основна камера для контенту. Головна зміна нового покоління полягає саме в цьому: Apple поступово перетворює камеру iPhone з автоматичного інструмента на систему, де користувач отримує більше контролю. І саме тому різниця між поколіннями найбільше відчувається не в цифрі після слова «A», а в тому, що тепер можна зробити з камерою. Чому це важливо iPhone 18 Pro став помітним оновленням не через чергове збільшення роздільної здатності, а через появу фізично змінної діафрагми — функції, якої раніше в iPhone не було. Водночас iPhone 17 Pro Max залишається дуже потужним, тому його власникам перехід на нову модель не є очевидною необхідністю.