Понад 800 гігабайтів. Саме стільки наукових даних, зображень і відео NASA цього тижня вивалила у відкритий доступ на сайті Artemis II: Sights & Sounds of Science. Якщо здавалося, що про місію Artemis II вже все показали – ні, показали далеко не все. В архіві – понад 11 000 фотографій і відео, більш ніж 8,5 години аудіо та знімки, які екіпаж власноруч позначив коментарями. Повідомляє T4 з посиланням на theverge.com. Найцікавіше там, де менше всього чекаєш. Наприклад, на одному з анотованих зображень екіпаж позначив місця, де бачив спалахи від ударів на темному боці Місяця. Це не комп’ютерна реконструкція і не здогад – це те, що люди справді побачили очима під час польоту. Що саме лежить в архіві Artemis II Фото: theverge.com Розберемо по поличках, бо цифри тут вражають. 11 000+ фото й відеофайлів – це не жменька гарних кадрів для пресрелізу, а повноцінний масив сирих даних. Понад 8,5 години аудіо – це переговори екіпажу, коментарі, можливо, навіть ті моменти, коли в кабіні просто мовчать і дивляться у вікно. І окремо – зображення з анотаціями від самих астронавтів. Ось тут є нюанс, який легко проґавити. Звичайні фото місії показують нам те, що вирішили показати фахівці з комунікацій. А анотований знімок – це вже погляд зсередини: людина, яка перебувала в тій капсулі, власноруч тицьнула пальцем на зображення і сказала “ось тут ми це бачили”. Різниця принципова. Спалахи на темному боці Місяця – чому це важливо Спалахи від ударів (impact flashes) – це короткі яскраві точки, які виникають, коли метеороїд врізається в поверхню Місяця. Їх фіксували й раніше, переважно камерами та інструментами з Землі або з орбіти. Але ці конкретні спалахи, зафіксовані екіпажем Artemis II на темному боці Місяця, могли бути найслабшими з усіх, які взагалі вдавалося розгледіти людським оком. Саме тому на опублікованому відео екіпаж повідомляє командному центру в Х’юстоні про своє спостереження, і збудження в голосах відчувається неозброєним вухом. Це не рутинний звіт – це момент, коли люди розповідають про щось, що трапляється вкрай рідко і триває якусь мить. Для науки це цінно ось чим. Наземні телескопи бачать яскравіші удари, але слабкі – просто не розрізняють через атмосферу й відстань. Людське око на місці має іншу чутливість і може впіймати те, що техніка пропустить. А якщо вдасться зіставити ці спостереження з інструментальними даними, можна уточнити, скільки насправді дрібного матеріалу бомбардує Місяць. А це вже стосується і майбутніх баз, і безпеки обладнання на поверхні. Три документи, без яких архів – просто купа файлів Самі по собі 800 ГБ – це хаос. Щоб у ньому можна було орієнтуватися, NASA разом з архівом виклала три документи: Artemis II Preliminary Lunar Science Report, Artemis II Lunar Science Operations Report і Artemis II Lunar Science Data User Guide. Ці назви звучать сухо, але на практиці вони вирішують головну проблему. Уявіть, що ви завантажили 11 000 файлів без жодного підпису. Скільки часу піде, щоб зрозуміти, де саме знято те чи інше зображення, за яких умов, яким приладом і що взагалі на ньому варто шукати? Ось для цього й потрібен Data User Guide – своєрідна інструкція для тих, хто хоче працювати з даними, а не просто погортати картинки. І ось що цікаво. Такий підхід – викласти не лише відфільтрований “найкращий” матеріал, а й сирі дані з поясненнями – означає, що NASA свідомо віддає роботу з архівом назовні. Дослідники, студенти, аматори й незалежні команди можуть шукати в цих файлах те, на що в агентстві могло просто не вистачити рук. Що це означає на практиці для звичайної людини Архів відкритий для всіх, а не лише для академічних установ. Це означає, що будь-хто з пристойним інтернетом і кількома вільними вечорами може вивчати матеріали польоту – не через переказ у новинах, а напряму. Але тут варто тверезо оцінювати масштаб. 800 ГБ – це, м’яко кажучи, не те, що завантажується на телефон за кавою. Якщо вирішите тягнути все підряд, готуйтеся до серйозного запасу місця й часу. Розумніше почати з Data User Guide, а вже потім вибирати конкретні набори файлів під свій інтерес: аудіо, зображення поверхні чи анотовані кадри. Є й менш очевидний бонус. Аудіозаписи переговорів екіпажу – це фактично живий щоденник місії, записаний зсередини, а не змонтований для документального фільму. Для тих, хто цікавиться не лише “що сталося”, а й “як це відчувалося”, 8,5 години таких записів – справжній скарб. Тільки не чекайте там голлівудських реплік: більшість – це робочі розмови, технічні уточнення й довгі паузи. Питання, які зазвичай виникають Чи справді дані доступні безкоштовно? Так, архів викладено у відкритому доступі на сайті NASA – жодної підписки чи реєстрації для перегляду не потрібно. Що таке анотовані зображення і чим вони особливі? Це знімки, на яких екіпаж власноруч залишив коментарі й позначки – наприклад, місця спалахів від ударів на темному боці Місяця. Вони показують, на що саме астронавти звертали увагу в момент польоту. Чому спалахи на темному боці Місяця вважають такими цінними? Бо їх могли зафіксувати найслабшими за всю історію спостережень людським оком. Наземні телескопи слабкі удари не розрізняють, тож дані з місця можуть уточнити, як часто й наскільки сильно дрібні тіла б’ють по поверхні Місяця. Чи потрібні спеціальні знання, щоб розібратися в архіві? Для перегляду фото й відео – ні. Для серйозної роботи з науковими даними знадобляться три опубліковані документи, особливо Data User Guide: він пояснює, як читати файли. Скільки місця потрібно, щоб завантажити все? Понад 800 ГБ на диску – і це без запасу під розпакування. Для більшості розумніше вибирати окремі набори файлів, а не тягнути весь масив. Найцінніше в цьому архіві, як на мене, навіть не 11 000 файлів і не 800 ГБ. А те, що звичайний користувач тепер бачить місію не очима пресрелізу, а через записи, коментарі й позначки самих астронавтів. Питання лише в тому, чи знайдеться серед тих, хто завантажить ці дані, хтось, хто помітить у них щось, що пропустили в NASA.The post NASA виклала понад 800 ГБ даних місії Artemis II у відкритий доступ first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Новий iPad mini з OLED-екраном, як очікується, представлять наприкінці жовтня разом із новими MacBook Pro. За даними журналіста Bloomberg та інсайдера Марка Гурмана, новинка отримає чимало вдосконалень, але водночас стане помітно дорожчою. Поточне покоління iPad mini, яке вийшло два роки тому, нещодавно подорожчало з 500 до 600 доларів. Тоді Apple підвищила ціни майже на всю свою продукцію. На жаль, схоже, це ще не межа: Гурман стверджує, що наступна модель коштуватиме суттєво дорожче. За його припущенням, ціна може сягнути 800 доларів, хоча ця цифра поки не підтверджена. Головне — подорожчання може бути відчутним. Натомість користувачі отримають OLED-екран, процесор A20 Pro, нові динаміки та камеру FaceTime, розташовану в іншому місці. Втім, хоч би якими були вдосконалення, за ціни в 800 доларів новий iPad mini коштуватиме більш ніж у півтора раза дорожче за поточне покоління, якщо порівнювати з його початковою стартовою ціною в 500 доларів.

{ "@context": "https://schema.org", "@type": "FAQPage", "mainEntity": [ { "@type": "Question", "name": "Чи може ШІ вже сьогодні зламати мій криптогаманець?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Практичних випадків зламу саме через математику немає. Зафіксовані атаки з використанням ШІ працювали через старі баги прошивок, а не через підбір приватного ключа." } }, { "@type": "Question", "name": "Що таке \"режим бункера\" в крипті?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Це перенесення активів на нові адреси, чиї публічні ключі ще не показані в блокчейні, бо з них не робили жодних транзакцій. Такі адреси захищені хешем." } }, { "@type": "Question", "name": "Квантові комп'ютери чи ШІ - що небезпечніше для блокчейну?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Донедавна головною загрозою вважали квантові комп'ютери. Бутерін припускає, що з часом ШІ може їх перевершити за рівнем ризику, але наголошує: серйозно ставитися варто до обох." } }, { "@type": "Question", "name": "Чи варто прямо зараз переводити кошти на новий гаманець?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Бутерін радить не робити цього в паніці. За його власним досвідом, невдалі міграції гаманців призводили до більших втрат, ніж усі злами разом." } } ] } Уявіть, що ви десятиліттями ховали сімейні коштовності в сейфі, який неможливо зламати. А потім хтось каже: сейф відкриється сам, і ключі підбере машина, яка не втомлюється і не помиляється. Саме така розмова останніми днями розколола криптоспільноту на тих, хто хапається за гаманець, і тих, хто спокійно радить порахувати до десяти. Повідомляє T4 з посиланням на futurism.com. Привід – свіжий реліз OpenAI, який компанія подає як прорив у математичних доведеннях. Дослідник Ethereum Джастін Дрейк назвав це “математичним надрозумом, що вже на порозі”, і закликав індустрію спокійно почати планувати “режим бункера”. Його рецепт конкретний: перевести активи на свіжі адреси, чиї публічні ключі ще сховані за хешем. Що таке публічний ключ і чому він раптом став уразливим Тут варто розібратися в базовій механіці, бо без неї вся тривога виглядає як паніка без підстав. Коли ви створюєте криптогаманець, математика генерує пару: приватний ключ залишається у вас, а публічний – це, грубо кажучи, координата, яку всі бачать. З неї потрібно вивести приватний. Зворотне обчислення настільки складне, що сучасні комп’ютери витратили б на нього більше часу, ніж існує Всесвіт. Ось де нюанс, який мало хто озвучує прямо. Публічний ключ показується на блокчейні лише тоді, коли ви з адреси щось відправляєте. Доти мережа бачить тільки хеш – цифровий відбиток, з якого інформацію не витягнути. Тобто гаманці, які жодного разу не витрачали кошти, вже захищені саме тим “режимом бункера”, до якого Дрейк лише закликає. Мільйони біткоїнів при цьому лежать на адресах, чиї публічні ключі вже видно всім – і саме вони теоретично в зоні ризику, якщо ШІ колись навчиться розв’язувати цю задачу. Віталік Бутерін: не панікуйте, і ось чому Творець Ethereum відреагував значно стриманіше, хоч і не заперечував саму загрозу. У довгому дописі він написав, що не радить нікому кидатися переводити кошти на нові гаманці просто зараз. Але ризики для криптографії від “пришвидшеної ШІ математики” варто сприймати серйозно – і мінімізувати вразливість не лише до квантових комп’ютерів, а й до потенційно ШІ-вразливої криптографії. Бутерін пішов далі й припустив, що навіть хеші “теоретично” можуть бути зламані. Звучить тривожно, але саме слово “теоретично” тут ключове. Різниця між математично можливим і практично здійсненним у криптографії – це прірва, яку долають не за один реліз моделі. І ось що цікаво: обидва експерти зрештою сходяться в одному несподіваному пункті – не робити різких рухів. Бутерін зізнався, що особисто втратив більше грошей на невдалих міграціях гаманців, ніж на всіх зламах разом. Випадково скинути seed-фразу під час поспішного переїзду – це реальний ризик, а не гіпотетичний. Чи справді ШІ вже зламує гаманці – або це дим без вогню Тут є важливий контекст, який зазвичай губиться в гучних заголовках. Математична спільнота зустріла реліз OpenAI без захвату. Доцент Міланського університету Валеріо Капраро написав, що компанія закидає всіх заявками про революційні прориви, але ніхто не знає, чи правильні ці доведення і чи доводять вони взагалі те, що заявлено. Асоціація гуманітарної математики в окремій заяві прямо відкинула твердження OpenAI про те, що реліз просуває їхню дисципліну, і закликала ставитися до цієї моделі публікацій зі скепсисом. Іншими словами, криптоспільнота може панікувати через загрозу, яка поки що далека або й зовсім не існує в заявленому вигляді. Але є й реальні інциденти – і вони показові. За даними CoinDesk, атаки на криптогаманці з використанням ШІ вже траплялися. Проте вони працювали не через злам математики. ШІ допоміг атакувальникам знаходити й використовувати старі баги прошивок, що роками залишалися непоміченими. Це принципово інша історія: не тріщина в самій криптографії, а діра в софті, яка просто довго чекала свого часу. Що це означає на практиці Якщо тримати гаманець, який давно не рухав кошти, його публічний ключ усе ще схований – і це вже непоганий захист. Якщо ж ви активно торгуєте і ключі засвічені, теоретичний ризик існує, але переїзд у паніці може завдати більше шкоди, ніж сама загроза. Окрема порада для тих, хто зберігає значні суми: перевірте, чи не залежите ви від застарілого обладнання або прошивок – саме там ШІ-атаки вже показали зуби. І питання наостанок: якщо навіть математики не змогли домовитися, чи справжній “прорив” OpenAI, то чи варто криптоспільноті перебудовувати всю безпеку під загрозу, яку ніхто поки не підтвердив? Можливо, найрозумніший “режим бункера” – це просто не втрачати холодну голову. Часті питання Чи може ШІ вже сьогодні зламати мій криптогаманець? Практичних випадків зламу саме через математику немає. Зафіксовані атаки з використанням ШІ працювали через старі баги прошивок, а не через підбір приватного ключа. Що таке “режим бункера” в крипті? Це перенесення активів на нові адреси, чиї публічні ключі ще не показані в блокчейні, бо з них не робили жодних транзакцій. Такі адреси захищені хешем. Квантові комп’ютери чи ШІ – що небезпечніше для блокчейну? Донедавна головною загрозою вважали квантові комп’ютери. Бутерін припускає, що з часом ШІ може їх перевершити за рівнем ризику, але наголошує: серйозно ставитися варто до обох. Чи варто прямо зараз переводити кошти на новий гаманець? Бутерін радить не робити цього в паніці. За його власним досвідом, невдалі міграції гаманців призводили до більших втрат, ніж усі злами разом.The post Криптоспільнота готується до “режиму бункера” через ШІ-загрози для блокчейну first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Уявіть: телефон лежить на столі, ви вмикаєте улюблений трек, а з динаміка замість музики – глухе бубоніння, ніби хтось накрив його подушкою. Знайомо? Найчастіше це не поломка і не привід бігти в сервіс. Це пил, дрібний пісок або краплі води, що застрягли в отворі динаміка й заважають мембрані вільно рухатись. І ось що цікаво: замість того щоб лізти туди голкою, можна спробувати вибити бруд звуком. Буквально – увімкнути спеціальний сигнал, і динамік сам себе прочистить. Про це пише Pixelinform. Звукове чищення динаміка – це не магія й не міф із TikTok. Це фізика, яку використовують цілком серйозно. Розберемося, як воно працює, кому допоможе, а кому краще навіть не пробувати. Чому динамік глухне: пил, вода і мембрана Усередині кожного смартфона, ноутбука чи портативної колонки сидить крихітний динамік – по суті, це маленька чашка з тонкою мембраною, яка швидко коливається й штовхає повітря. Щоб звук виходив назовні, в корпусі є сітка або низка дрібних отворів. І саме там осідає все, що літає навколо: кишеньковий пух, пил, пісок з пляжу, борошно на кухні. Коли ці часточки набиваються в отвір, мембрана перестає вільно хитатись. Результат – той самий глухий, приглушений звук. З водою історія трохи інша: крапля створює плівку, яка тимчасово блокує рух повітря. Якщо чесно, найгірше – це суміш води й пилу, бо тоді утворюється щільна кірка, яку ні продути, ні витрусити. Тут є нюанс, про який мало хто замислюється. Більшість сучасних смартфонів мають захист IP67 або IP68 – це означає, що сам корпус не боїться води. Але отвір динаміка – це все одно наскрізний канал назовні, і саме тому вода в ньому затримується довше, ніж хотілося б. Як звук вибиває бруд: принцип роботи Ідея проста до геніальності. Якщо мембрана вміє коливатись від електричного сигналу, то чому б не змусити її коливатись так, щоб виштовхнути сміття? Саме на цьому будується трюк: на динамік подають сигнал на високих частотах – зазвичай у діапазоні від 150 до 600 герц, іноді з плавним підйомом і різким обривом. Це змушує мембрану робити швидкі, розмашисті рухи, які буквально витрушують пил і виганяють вологу з каналу. Ключове слово тут – «вібрація». Це той самий ефект, коли ви кладете телефон на стіл і він дзижчить від bass-boosted треку. Тільки замість музики – спеціально згенерований сигнал, який працює точніше й безпечніше для слуху. Цікавий факт: подібний підхід використовують виробники наручних годинників із функцією скидання води. Після того як ви поплавали в басейні, годинник пропонує «продути» динамік – і робить це саме через звуковий сигнал. Тобто технологія вже давно не диво, просто не всі знають, що так само можна врятувати смартфон. Як це виглядає на практиці? На Android є застосунки на кшталт Speaker Cleaner, які програють низку сигналів по 15-30 секунд. Scaramouche – саме та мелодія, яку часто використовують для цієї мети, бо вона поєднує низькі й високі частоти й добре «трясе» мембрану. На iPhone окремих системних засобів немає, але можна скористатися веб-версіями генераторів частоти або просто увімкнути відео з потрібним сигналом. Коли звукове чищення допоможе, а коли тільки зашкодить Ось тут найважливіша частина, яку зазвичай пропускають у коротких відео. Сигнал для очищення динаміка працює не завжди. Допоможе, якщо причина – свіжий пил або краплі води. Звукова вібрація виштовхує їх за кілька циклів. Зазвичай достатньо 2-3 прогонів, з перервами, щоб динамік не перегрівся. Не допоможе, якщо бруд засох або ущільнився. Запекла суміш пилу й вологи може сидіти в сітці роками. Тут вже звук безсилий – потрібне делікатне механічне чищення, і краще довірити його фахівцю, а не колупати сірником. І ще одне важливе: якщо динамік хрипить не через бруд, а тому що мембрана пошкоджена, звуковий сигнал тільки погіршить ситуацію. Як зрозуміти різницю? Прослухайте звук на середній гучності. Якщо чути тріск, шипіння або «залипання» на певних нотах – це вже механіка, а не пил. Окремо про воду. Якщо телефон щойно впав у воду, не варто одразу вмикати сигнал на повну. Спочатку дайте зайвій волозі стекти, протріть корпус, а вже потім запускайте чищення. І пам’ятайте: у воді з мийними засобами, солі чи хлорці залишки можуть залишити слід, який звуком не виб’єш. Що ще варто знати перед тим, як пробувати Гучність має бути максимальною – інакше амплітуда руху мембрани просто недостатня. Але тривалі прогони на 100% шкодять самому динаміку, тому робіть паузи по 30-60 секунд. Перед чищенням зніміть чохол. Він часто перекриває отвір, і сигнал працює вполовину сили. Також варто перевірити, чи не забитий отвір захисною плівкою – деякі дешеві плівки мають наліпки поверх динаміка, які самі стають причиною глухого звуку. Якщо у вас є пилосос із вузькою насадкою, можете обережно пройтися ним по отвору – але без притискання, щоб не втягнути мембрану. Звук + легке продування часто дають найкращий результат. Що це означає на практиці: у вас удома фактично є безкоштовний сервіс. Замість того щоб платити за діагностику у випадку, який на 80% вирішується вдома, витратьте 5 хвилин і один застосунок. І тільки якщо після 4-5 циклів звук не змінився – ідіть до майстра. Часті запитання Чи безпечно це для динаміка телефона? Так, якщо робити короткими циклами по 15-30 секунд і з паузами. Довгі прогони на максимальній гучності можуть перегріти котушку. Сигнал на середній гучності просто не дасть потрібного ефекту. Як довго потрібно проганяти сигнал? Для свіжого пилу або води зазвичай достатньо 2-3 хвилин із перервами. Якщо після цього звук не покращився – проблема не в бруді. Це працює на iPhone? Окремої функції в iOS немає, але веб-генератори частоти або відео із сигналом працюють так само. Водозахищені годинники Apple Watch мають вбудовану функцію скидання води – це той самий принцип. А якщо все-таки потрапила солона вода або морська? Промийте дистильованою водою, дайте висохнути, а потім запускайте сигнал. Сіль може залишити кристали, і звук може вибити лише частину. Якщо через день не допомогло – до сервісу. Хтось справді використовує цей метод професійно? Так, у сервісних центрах його застосовують як перший крок діагностики. Це швидко, безкоштовно і в багатьох випадках позбавляє від потреби розбирати апарат. Тож наступного разу, коли ваш телефон чи колонка почнуть звучати так, ніби їх закутали в ковдру, спробуйте спочатку звук. Це найпростіший спосіб дізнатися, з чим ви маєте справу – з пилом, який можна витрусити за хвилину, чи з несправністю, яку так не вирішити. А ви вже чули, як звучить ваш динамік після «продувки»? Динамік хрипить? Його чистить звук, а не голка читайте на сайті Pixel.inform.

Холодильник працює майже чотири доби, кондиціонер — понад добу, а весь дім отримує резервне живлення під час відключення електрики. Anker представила SOLIX S5000 — велику портативну електростанцію з акумулятором на 5 кВт·год, потужністю до 4500 Вт і підтримкою сонячних панелей. Але є нюанс: пристрій важить близько 44 кг, а його ціна сягає кількох тисяч доларів. Компанія Anker оголосила про вихід SOLIX S5000 на американський ринок. Продажі мають розпочатися 27 жовтня, а рекомендована ціна становитиме $3599,99. На старті виробник пропонуватиме станцію за $2499,99 у власному магазині та на Amazon. Також компанія заявляє про можливість отримати пакет знижок вартістю $1799 після реєстрації для раннього доступу. Умови цієї пропозиції варто перевіряти окремо перед покупкою. До 86 годин роботи холодильника Головна особливість SOLIX S5000 — акумулятор ємністю 5024 Вт·год. За оцінками Anker, цього може вистачити на живлення холодильника, Wi-Fi-роутера, освітлення, кавоварки та смартфонів протягом 48 годин. Окремі сценарії виглядають ще цікавіше: Холодильник — до 86 годин. Віконний кондиціонер — до 25 годин. Холодильник, роутер, освітлення та інші пристрої — до 48 годин. Однак це розрахунки виробника, а не гарантований час роботи. Реальний результат залежатиме від споживання конкретних приладів, температури довкілля та режиму використання. До того ж ємність акумулятора не дорівнює кількості електроенергії, яку можна отримати на розетках: частина енергії втрачається під час перетворення. Потужності вистачить навіть для енергоємної техніки SOLIX S5000 забезпечує номінальну вихідну потужність 4500 Вт, а пікову — до 8000 Вт. Станція підтримує живлення обладнання на 120 і 240 В, що розширює перелік сумісних пристроїв. Серед роз’ємів є: розетки NEMA 5-20R; роз’єми L14-30R і TT-30R для відповідного обладнання та техніки для автодомів; USB-A; USB-C із потужністю до 100 Вт. Ще одна корисна функція — режим ДБЖ. У разі зникнення електроенергії станція, за даними Anker, переходить на живлення від акумулятора приблизно за 10 мілісекунд. Це може бути важливо для комп’ютерів, мережевого обладнання та інших пристроїв, чутливих до перерв у живленні. Виробник також заявляє рівень шуму близько 30 дБ під час роботи. Споживання в режимі очікування на виході 120 В становить 8,8 Вт. Заряджання за 99 хвилин Попри велику ємність батареї, Anker обіцяє повне заряджання SOLIX S5000 приблизно за 99 хвилин за відповідних умов. Максимальна потужність заряджання однієї станції становить 4300 Вт. Під час заряджання від мережі показники залежать від напруги: від розетки 120 В — до 1800 Вт; від джерела 240 В — до 4500 Вт. Також передбачені два входи для сонячних панелей потужністю до 1000 і 2000 Вт відповідно, а ще вхід для генератора потужністю до 4500 Вт. Це дає змогу використовувати станцію не лише вдома під час аварійних відключень, а й у місцях без стабільного електропостачання. Водночас швидкість заряджання від сонця залежатиме від погоди, освітленості та фактичної потужності панелей. Батарея на 15 років — але є умови Усередині SOLIX S5000 встановлені літій-залізо-фосфатні акумуляторні елементи LFP ємністю 314 А·год. Anker заявляє ресурс до 6000 циклів заряджання й розряджання до зниження початкової ємності до 80%. За 10 000 циклів вона, за оцінкою виробника, може становити близько 60%. Компанія також оцінює потенційний строк служби приблизно у 15 років за одного-двох циклів на день. Проте це розрахункова оцінка, а не гарантія того, що кожен пристрій прослужить саме стільки. Офіційне покриття виробника становить п’ять років. Станція має сертифікації UL 9540 і UL 9540A, пов’язані з безпекою систем накопичення енергії та оцінюванням ризиків теплового розгону акумуляторів. Майже 44 кг: портативність із застереженням Попри назву портативної електростанції, SOLIX S5000 не назвеш легкою. Її вага становить приблизно 44 кг, а габарити — 10,6×22×15,2 дюйма, або близько 27×56×39 см. Для переміщення передбачені вбудовані колеса та висувна ручка. За словами Anker, новинка легша за модель SOLIX F3800, хоча остання має меншу батарею ємністю 3840 Вт·год. Якщо ж 5 кВт·год недостатньо, є можливість розширити систему додатковими акумуляторами. Виробник описує конфігурації від 5 до 30 кВт·год із використанням до п’яти додаткових батарей. Водночас ціни на такі комплекти на сторінці продукту поки не вказані. Чи з’явиться Anker SOLIX S5000 в Україні? Поки що Anker оголосила про продажі лише у США. Інформації про вихід SOLIX S5000 в Україні чи інших країнах немає. За характеристиками це рішення для тих, кому потрібен не просто зарядний пристрій для телефона, а великий резерв енергії для побутової техніки, робочого обладнання або автодома. Та перш ніж купувати таку систему, варто зіставити її потужність і ємність із власним споживанням електроенергії. SOLIX S5000 обіцяє тривале резервне живлення та швидке заряджання, але за це доведеться заплатити кілька тисяч доларів і знайти місце для пристрою вагою майже 44 кг.

{ "@context": "https://schema.org", "@type": "FAQPage", "mainEntity": [ { "@type": "Question", "name": "Чи можна заряджати телефон, якщо він показує вологу в роз'ємі?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Ні, і це головне правило. Поки повідомлення на екрані, заряджання заблоковане не випадково. Спроба \"перехитрити\" систему кабелем з іншого боку або бездротовою зарядкою (якщо вона не заблокована) може призвести до короткого замикання. Дочекайтеся, поки напис зникне сам." } }, { "@type": "Question", "name": "Скільки часу потрібно, щоб телефон висох?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Залежить від того, скільки вологи потрапило всередину. Кілька крапель на роз'ємі висихають за 1-3 години в теплому сухому приміщенні. Якщо телефон падав у воду, чекайте мінімум добу, а краще - покажіть його майстру." } }, { "@type": "Question", "name": "А якщо покласти телефон у силікагель?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Силікагель (ті самі кульки з коробок зі взуттям) дійсно вбирає вологу, але тільки з повітря навколо. Глибоко в корпусі він нічого не витягне. Як заспокійливий засіб - можна, як реальний порятунок - навряд. Головне не класти телефон у герметичний пакет із силікагелем: там волога нікуди не дінеться, а просто циркулюватиме поруч." } }, { "@type": "Question", "name": "Чому повідомлення з'являється, навіть коли телефон сухий?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Найчастіша причина - брудний або окислений роз'єм. Пил, залишки кишенькового ворсу, сліди від пальців змінюють опір між контактами, і датчик реагує так само, як на воду. Акуратне чищення м'якою щіточкою часто знімає питання." } } ] } Ваш телефон щойно побував під дощем, ви витягли його з кишені після пробіжки, або він просто полежав на мокрій поверхні. Вставляєте кабель – і бачите напис: “Виявлено вологу в роз’ємі зарядки. Від’єднайте кабель”. Перша думка: треба терміново сушити. Фен, батарея, рис – що завгодно. І ось тут криється помилка, яка може коштувати вам нової материнської плати, а не просто чистки. Про це пише Pixelinform. Найнебезпечніше, що можна зробити в цей момент – направити гаряче повітря з фена прямо в роз’єм. І ні, це не перебільшення. Чому фен – це не порятунок, а ризик для плати Роз’єм зарядки – це не просто отвір у корпусі. Це металеві контакти, які з’єднані з платою, часто – через найдрібніші доріжки та припої. Коли ви дмухаєте туди гарячим повітрям, відбувається дві речі одночасно. Перша: ви заганяєте вологу глибше всередину, тому що потік повітря штовхає краплі в напрямку, протилежному вашому “висушуванню”. Друга: температура. Фени для волосся видають 60-90 градусів, будівельні – ще більше. Припой, який тримає контакти, починає розм’якшуватися вже за 150-180 градусів при тривалому нагріві, а пластикові елементи всередині роз’єму деформуються значно раніше. Якщо чесно, найгірший сценарій тут навіть не деформація. Вода під час нагріву перетворюється на пару, пара розширюється, тисне на ущільнення – і волога опиняється там, де її зовсім не мало бути: під екраном, біля акумулятора, на доріжках плати. А волога плюс напруга дорівнює коротке замикання. Одна крапля не в тому місці – і телефон перестає вмикатися взагалі, навіть після повного висихання. Окрема історія – рис. Народний метод “покласти в рис на ніч” живе десятиліттями, але працює він радше як ритуал заспокоєння. Рис не тягне вологу з глибини корпусу – він може хіба що прибрати кілька крапель з поверхні. Зате пил від крупин забивається в роз’єм і в динаміки, а це вже додаткова проблема для майстра. Що насправді робить телефон, коли “бачить” воду Тут є нюанс, який багато хто не розуміє. Коли з’являється повідомлення про вологу в роз’ємі зарядки, телефон не просто “відчуває” воду на дотик. У сучасних моделях у роз’ємі стоять спеціальні датчики, які заміряють опір між контактами. Вода – чудовий провідник, тому опір різко падає, і контролер живлення блокує заряджання. Це не примха, а захист: якщо подати напругу на мокрий роз’єм, почнеться електроліз і корозія контактів, а це вже незворотний процес. Гарна новина: цей самий захист часто спрацьовує навіть від підвищеної вологості повітря чи поту. Тобто телефон може “кричати” про воду, коли жодної краплі там немає – просто конденсат або брудний роз’єм із залишками пилу й жиру, які теж змінюють опір. На практиці це означає, що не завжди потрібна складна діагностика. Іноді достатньо акуратно почистити роз’єм. Покроково: як діяти правильно Перше й найважливіше – приберіть телефон подалі від кабелю. Не намагайтеся зарядити “ще разочок”, не тисніть на кабель, сподіваючись, що контакт спрацює. Кожне таке вставляння – це спроба подати струм на мокрі контакти. Далі – дайте час. Телефон у вимкненому стані (або хоча б не заряджаючи) має полежати в сухому місці з кімнатною температурою. Не на батареї, не на сонці, не під кондиціонером. Просто сухо й спокійно. Якщо всередині справді була вода, за кілька годин вона поступово випарується через природну вентиляцію корпусу. Деякі виробники радять почекати до кількох годин, а якщо намокання серйозне – залишити на ніч. Ось що цікаво: можна легенько постукати телефоном по долоні роз’ємом униз. Це допомагає краплям вийти назовні під дією сили тяжіння. Тільки саме легенько – не трясіть так, ніби витрушуєте термометр. Якщо через добу повідомлення не зникає, справа, найімовірніше, не у воді, а в бруді. Акуратне чищення роз’єму м’якою щіточкою або зубочисткою (без металу!) часто вирішує проблему. Металеві голки й скріпки залишайте подалі – ними легко закоротити контакти або подряпати покриття. Коли без майстра вже не обійтися Є випадки, коли всі домашні методи марні. Якщо телефон побував у солоній воді (море, басейн), звичайне висихання не допоможе – сіль кристалізується на контактах і викликає корозію, яка прогресує навіть після висихання. Тут потрібна професійна чистка плати в ультразвуковій ванні зі спеціальним розчином, і чим швидше, тим краще. Так само варто йти до сервісу, якщо після висихання телефон не заряджається, гріється в районі роз’єму або заряд тримається помітно гірше, ніж раніше. Це може означати, що волога все-таки дісталася плати й пошкодила доріжки. Своєчасний ремонт коштує в рази дешевше за заміну материнської плати. І ще одне, про що часто забувають. Якщо телефон намок раз, він намокне й удруге – а захисне покриття контактів із часом слабшає. Після першої “водяної історії” варто замислитися про вологозахисний чохол або хоча б про звичку не тримати телефон біля води. Профілактика тут реально дешевша за будь-який ремонт. Часті питання Чи можна заряджати телефон, якщо він показує вологу в роз’ємі? Ні, і це головне правило. Поки повідомлення на екрані, заряджання заблоковане не випадково. Спроба “перехитрити” систему кабелем з іншого боку або бездротовою зарядкою (якщо вона не заблокована) може призвести до короткого замикання. Дочекайтеся, поки напис зникне сам. Скільки часу потрібно, щоб телефон висох? Залежить від того, скільки вологи потрапило всередину. Кілька крапель на роз’ємі висихають за 1-3 години в теплому сухому приміщенні. Якщо телефон падав у воду, чекайте мінімум добу, а краще – покажіть його майстру. А якщо покласти телефон у силікагель? Силікагель (ті самі кульки з коробок зі взуттям) дійсно вбирає вологу, але тільки з повітря навколо. Глибоко в корпусі він нічого не витягне. Як заспокійливий засіб – можна, як реальний порятунок – навряд. Головне не класти телефон у герметичний пакет із силікагелем: там волога нікуди не дінеться, а просто циркулюватиме поруч. Чому повідомлення з’являється, навіть коли телефон сухий? Найчастіша причина – брудний або окислений роз’єм. Пил, залишки кишенькового ворсу, сліди від пальців змінюють опір між контактами, і датчик реагує так само, як на воду. Акуратне чищення м’якою щіточкою часто знімає питання. Повідомлення про вологу – це не покарання, а розумний запобіжник, який виробники вбудували саме для того, щоб ви не спалили телефон поспіхом. Найгірше, що можна зробити – це почати “рятувати” гаджет феном, голкою чи рисом. Найкраще – прибрати кабель, дати час і, якщо напис не зникає, довіритися фахівцю. А у вас телефон уже проходив через таку “водяну історію” – і чим вона закінчилася? Вода в роз’ємі зарядки: чому фен і рис не врятують телефон читайте на сайті Pixel.inform.

Уявіть знайому картину: смартфон показує 15%, ви нервово лізете в шторку й вимикаєте все, що світиться зеленим – GPS, NFC, Bluetooth, Wi-Fi. Наче це десятки вбитих відсотків заряду. А тепер неприємна правда: у більшості випадків ви щойно витратили більше енергії на нервові рухи, ніж ці модулі зʼїли б за цілий день. Про це пише Pixelinform. Розберемося по-людськи, без маркетингу й псевдооптимізаторів, яких повно в сторах. Бо тут є нюанс, який більшість інструкцій про «економію батареї» просто ігнорує. Скільки насправді споживає GPS GPS – це найцікавіший випадок, бо він поводиться абсолютно по-різному залежно від того, що ви робите. Коли навігація вимкнена й жоден застосунок не запитує геолокацію, приймач майже не споживає енергії. Він просто спить. Йдеться про одиниці міліват – рівень, який на тлі екрана чи модема взагалі не видно. Інша річ, коли ви їдете з увімкненим навігатором. Це вже серйозно: активний GPS разом із постійним оновленням карти й мобільним інтернетом здатен зʼїсти помітну частину заряду за годину роботи. Але тут критично важливий момент – винні не самі супутники, а екран, який світиться весь час, і передача даних. Якщо вимкнути геолокацію під час навігації, ви просто втратите навігацію, а не врятуєте батарею чарівним чином. Ось де реальний інсайт, про який рідко пишуть: багато застосунків запитують геолокацію у фоні, і ось вони-то й гризуть заряд. Не сам чип GPS, а програма, яка кожні кілька хвилин будить систему, щоб уточнити ваше місце. Тому вимкнення GPS вручну іноді справді допомагає – але не тому, що модуль ненажерливий, а тому, що ви обрубаєте фоновий апетит конкретних застосунків. А що з NFC? Міф, який варто закопати Тут все ще простіше. NFC у режимі очікування споживає настільки мало, що виміряти це побутовим способом майже неможливо. Модуль активується лише в момент піднесення картки до телефона або зчитування мітки. Решту часу він практично мертвий. Порівняння з реального життя: уявіть, що ви тримаєте вдома вимкнений ліхтарик у шухляді й щоразу хвилюєтесь, чи не садить він вам електрику з розетки. Ось приблизно так виглядає тривога через увімкнений NFC. Батарею він не «точить». Він навіть не лежить поруч із нею. Тому класична порада «вимикай NFC, бо батарея сяде» – це спадок часів, коли модулі були ненажерливішими, а прошивки – дурнішими. Сучасні чипи, особливо в телефонах середнього й вищого сегмента, вміють засинати глибоко й прокидатися лише за потреби. Якщо чесно, вимкнений NFC частіше створює незручність – ви забуваєте, що не можете оплатити карткою в магазині, – ніж економить хоч щось відчутне. Коли вимкнення справді має сенс Попри весь скепсис, є ситуації, де ручне вимкнення виграє. І це не суперечність – це якраз практичний висновок. Якщо ви йдете в похід на кілька днів із повербанком на межі, старенький телефон зі зношеною батареєю, тоді кожен міліват на рахунку, і вимкнути зайве – розумно. Або якщо ви підозрюєте, що якийсь застосунок зловживає геолокацією у фоні: тоді замість того, щоб смикати GPS у шторці, краще залізти в налаштування дозволів і забрати в цього застосунку доступ до місця. Це лікує причину, а не симптом. Ще один неочевидний факт: сам по собі вимикач GPS у швидких налаштуваннях у деяких прошивках не вимикає геолокацію повністю. Застосунки можуть визначати ваше приблизне місце через Wi-Fi та мобільні вишки. Справжній вимикач – у глибоких налаштуваннях. Тож економія від такого «вимикання» може бути й зовсім нульовою. Третій момент, який зазвичай не згадують: у сучасних Android та iOS є гнучкі режими – економія заряду, адаптивна батарея, обмеження фонової активності. Вони автоматично придушують те саме фонове жерло, через яке люди вручну вимикають усе підряд. Розумніше один раз налаштувати ці режими, ніж щодня влаштовувати ритуал зі шторкою. Що ж тоді реально садить батарею Якщо хочеться справжньої економії, дивитися треба зовсім в інший бік. Екран – ось головний споживач у будь-якому смартфоні. Висока яскравість, великий час роботи без блокування, важкі ігри – це сотні міліампер, на тлі яких GPS і NFC виглядають як пил. Далі йде мобільний інтернет із поганим сигналом: коли телефон шукає мережу, він витрачає чимало енергії на постійне підсилення антени. І вже потім – фонова активність застосунків. Порівняйте: за годину активної навігації з увімкненим екраном телефон може втратити помітний шматок заряду, а за добу з увімкненими, але невикористовуваними GPS і NFC – майже нічого. Тож коли боїтеся за батарею, спершу зменшіть яскравість екрана й поставте менший час автоблокування. Це дасть більше, ніж усі вимикання модулів разом узяті. Для українських реалій це особливо актуально: коли є проблеми з електрикою й розетка недоступна годинами, кожен відсоток цінний. Але рятувати ці відсотки треба там, де вони справді витікають, а не там, де про це написав якийсь «гуру оптимізації» у 2015-му. Часті питання Чи вимикати GPS на ніч? Саме собою – сенсу мало. Якщо вночі вас щось будить і шукає геолокацію, винен застосунок, а не модуль. Краще перевірте, які програми мають доступ до місця у фоні. А раптом NFC справді щось споживає? Споживає, але настільки мізерно у режимі очікування, що ви цього не помітите на графіку розряджання. Вимикайте його лише з міркувань безпеки, якщо не користуєтесь безконтактною оплатою. Чи допоможе режим польоту замість вимикання модулів? Так, режим польоту глушить усе одразу – і саме тому це найрадикальніший спосіб. Але він же й позбавляє вас звʼязку. Для справжньої економії в критичній ситуації він працює краще, ніж поштучне вимкнення GPS та NFC. Старенький телефон справді сидить швидше? Так, але причина зазвичай у зношеному акумуляторі, а не в модулях. Батарея, яка відслужила свій ресурс, тримає заряд гірше незалежно від того, які модулі у вас увімкнені. Спробуйте простий експеримент: тиждень живіть з увімкненими GPS і NFC, але з помірною яскравістю екрана, і подивіться на реальний час роботи. А тоді – з вимкненими, але з тією ж яскравістю. Різниця, найімовірніше, вас здивує. Питання лише в тому, чи здивує приємно. Чи справді GPS і NFC зʼїдають батарею: чесний тест без міфів читайте на сайті Pixel.inform.

{ "@context": "https://schema.org", "@type": "FAQPage", "mainEntity": [ { "@type": "Question", "name": "Чому повзунок яскравості стоїть на максимумі, а екран тьмяний?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Тому що повзунок задає те, що ти просиш, а не те, що система дозволяє в цю секунду. Коли телефон перегрівається, він тимчасово обмежує реальну яскравість нижче твого запиту, і повзунок цього не відображає." } }, { "@type": "Question", "name": "Це шкодить екрану чи телефону?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Навпаки - це захист. Приглушення не дає температурі піднятися до рівня, який пришвидшує зношення матриці та акумулятора. Короткочасне тьмяніння - це турбота, а не симптом поломки." } }, { "@type": "Question", "name": "Чи можна якось вимкнути цей захист?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Повністю - ні, і на краще. Це системний механізм на рівні заліза й прошивки. Можна лише зменшити нагрів: прибрати зайве навантаження, зняти чохол, не заряджати на сонці. Тоді приглушення траплятиметься рідше." } }, { "@type": "Question", "name": "А якщо екран тьмяніє навіть у прохолодному приміщенні?", "acceptedAnswer": { "@type": "Answer", "text": "Це вже привід перевірити акумулятор, фонові застосунки й оновлення системи. Якщо не допомагає - варто показати телефон майстру, бо причина може бути не в температурі, а в апаратній несправності." } } ] } Спека, сонце, навігатор увімкнений, телефон лежить на панелі під лобовим склом. Повзунок яскравості – на самому верху, а екран раптом тьмяніє так, що не розібрати вулицю на карті. Знайома картина? І найдратівливіше, що повзунок наче нічого й не робить – крутиш його вище, а картинка не стає яскравішою. Багато хто в цей момент думає, що телефон зламався, дисплей постарів або система глючить. Насправді смартфон у цю секунду робить саме те, що має робити – захищає себе. І якщо розібратися, як працює цей механізм, стає набагато легше жити з ним, а часом його можна й перехитрити. Про це пише Pixelinform. Що насправді відбувається з дисплеєм У кожному сучасному смартфоні живе окремий маленький «двірник», який постійно стежить за температурою корпусу, акумулятора й самої матриці. Коли пристрій нагрівається вище певної межі, система втручається – і однією з перших під ніж потрапляє саме яскравість екрана. Логіка проста: дисплей – один із найбільших споживачів енергії та джерел тепла в телефоні. Уяви лампочку розжарювання: що яскравіше світить, то більше гріється. З екраном приблизно та сама історія. Тому коли процесор, модем чи акумулятор уже на межі, система приглушує підсвічування, щоб не дати температурі піти вгору далі. І ось тут є нюанс, який дратує найбільше: повзунок у налаштуваннях показує 100%, а екран світить десь на 40-50%. Це не брехня системи. Це означає, що твій «запит» на максимальну яскравість система прийняла, але фізично обмежила його заради безпеки. Чому це майже ніколи не показують у рекламі Виробники люблять хвалитися піковою яскравістю дисплея – цифрами на кшталт 1000, 1500, а то й 2000+ ніт. Гарна цифра для презентації. Але якщо чесно, ці пікові значення майже ніколи не тримаються довго. Вони вмикаються короткими спалахами – наприклад, коли на екрані невелика ділянка показує яскраво-білий контент під прямим сонцем. Тримати таку яскравість постійно – це як тримати двигун на червоній зоні тахометра. Технічно можливо, але ресурс згорає швидко. Тому система балансує: дає максимум на секунди, а далі опускається до безпечнішого рівня. OLED-матриці тут особливо чутливі – вони не лише споживають багато, а й самі деградують швидше від постійного перегріву. Що це означає на практиці? Якщо в описі телефону написано «яскравість до 1800 ніт», а на пляжі екран виглядає тьмяним уже за кілька хвилин – це не обман. Це нормальна робота запобіжника. Коли це справді проблема, а коли – ні Тут важливо розрізняти два різні сценарії. Перший – короткочасне приглушення. Ти постояв на сонці, екран тьмяніє, заходиш у приміщення або кладеш телефон у тінь – за пару хвилин яскравість повертається сама. Це абсолютно здорова поведінка, турбуватися нема про що. Другий сценарій гірший: екран тьмяніє постійно, навіть у прохолодному приміщенні, без особливого навантаження. Ось це вже привід придивитися. Причини бувають різні – від чохла, який погано відводить тепло, до зношеного акумулятора, який гріється сам і нагріває все навколо, або до забрудненої системи, де якийсь процес у фоні постійно жере ресурси. Показовий приклад: людина скаржиться, що телефон «став тьмяним і гальмує». Виявляється, у фоні крутиться десяток застосунків, увімкнена навігація, а сам апарат лежить у щільному силіконовому чохлі на зарядці. Три джерела тепла одночасно – і дисплей просто вмикає аварійний режим. Що робити: практичний план Перше й найочевидніше – прибрати зайве тепло. Зняти чохол у спеку, не тримати телефон на сонці, не заряджати його під подушкою чи на підвіконні під прямим промінням. Це звучить банально, але саме ці дрібниці дають найшвидший ефект. Друге – розібратися з навантаженням. Якщо в момент приглушення телефон гарячий ззаду, варто глянути, які застосунки працюють у фоні. Навігація, важкі ігри, відеозйомка у високій якості, швидка зарядка одночасно – це класичний салат із перегріву. Прибрати хоча б один інгредієнт – і дисплей перестане «ховатися». Третє – оновити систему. У деяких прошивках алгоритми керування теплом налаштовані агресивніше, ніж потрібно, і виробники це згодом правлять. Якщо телефон почав тьмяніти частіше після оновлення – сенс перевірити, чи немає новішої версії. І четверте, менш очевидне: перевірте акумулятор. Зношена батарея гірше тримає напругу й сильніше гріється – а значить, захист від перегріву спрацьовує швидше. Якщо телефону вже кілька років і він тьмяніє без причини, можливо, справа саме в батареї, а не в дисплеї. Часті питання Чому повзунок яскравості стоїть на максимумі, а екран тьмяний? Тому що повзунок задає те, що ти просиш, а не те, що система дозволяє в цю секунду. Коли телефон перегрівається, він тимчасово обмежує реальну яскравість нижче твого запиту, і повзунок цього не відображає. Це шкодить екрану чи телефону? Навпаки – це захист. Приглушення не дає температурі піднятися до рівня, який пришвидшує зношення матриці та акумулятора. Короткочасне тьмяніння – це турбота, а не симптом поломки. Чи можна якось вимкнути цей захист? Повністю – ні, і на краще. Це системний механізм на рівні заліза й прошивки. Можна лише зменшити нагрів: прибрати зайве навантаження, зняти чохол, не заряджати на сонці. Тоді приглушення траплятиметься рідше. А якщо екран тьмяніє навіть у прохолодному приміщенні? Це вже привід перевірити акумулятор, фонові застосунки й оновлення системи. Якщо не допомагає – варто показати телефон майстру, бо причина може бути не в температурі, а в апаратній несправності. Найкорисніше, що можна зробити з цією інформацією – перестати воювати з телефоном. Дисплей не «хоче» бути тьмяним, він просто виконує команду, яку ти не давав: не дати собі згоріти. Тож коли наступного разу екран пригасне на сонці, спробуй не крутити повзунок у лють, а просто відвести телефон у тінь і дати йому подихати кілька хвилин. А якщо він тьмяніє постійно, вдома, у приємній прохолоді – можливо, час подивитися не на екран, а на батарею? Чому екран смартфона тьмяніє навіть на максимумі яскравості читайте на сайті Pixel.inform.

Батарея, якої вистачить надовго, екран швидший за більшість ігрових моніторів і камера на 200 Мп. OnePlus 16 ще не представили офіційно, а його характеристики вже привертають увагу. Схоже, компанія готує флагман із серйозними амбіціями. Презентація OnePlus 16 у Китаї запланована на 12 жовтня. Виробник поступово розкриває подробиці про новинку, яка має стати помітним оновленням порівняно з попереднім поколінням. Екран 185 Гц — смартфон для справжніх геймерів? OnePlus 16 отримає дисплей із частотою оновлення 165 Гц, а в підтримуваних іграх показник зможе зростати до 185 Гц. Це має забезпечити надзвичайно плавну картинку, особливо під час динамічних сцен. Екран четвертого покоління Oriental Screen компанія розробляє разом із BOE. Завдяки матеріалу X4 дисплей має поєднувати високу швидкість відображення з кращою енергоефективністю. 9000 мА·год і заряджання на 100 Вт А ось тут починається найцікавіше. OnePlus 16 отримає акумулятор ємністю 9000 мА·год — значно більше, ніж у багатьох сучасних флагманів. Підтримуватиметься дротове заряджання потужністю 100 Вт і бездротове на 50 Вт. Спеціальний чип керування живленням від OPPO має допомагати економніше витрачати заряд і зберігати ресурс батареї. Чи означатиме це кілька днів роботи без розетки? Поки що невідомо — реальний час автономної роботи покажуть лише практичні тести. Камера на 200 Мп: чи зможе OnePlus здивувати фото? Основний модуль отримає сенсор на 200 Мп. Його доповнять 50-мегапіксельна надширококутна камера та 50-мегапіксельний перископічний телеоб’єктив. Фронтальна камера також матиме роздільну здатність 50 Мп. За швидкодію відповідатиме Qualcomm Snapdragon 8 Elite Extreme Gen 6. Смартфон працюватиме під керуванням Android 17 із ColorOS 17. Витримає воду, пил і щоденні випробування OnePlus заявляє про захист за стандартами IP66, IP68, IP69 та IP69K. Серед інших особливостей — ультразвуковий сканер відбитків пальців, стереодинаміки з налаштуванням Master, удосконалений вібромотор і захисне скло OPPO Crystal Shield. Покупцям запропонують версії з 12 або 16 ГБ оперативної пам’яті та накопичувачем від 256 ГБ до 1 ТБ. Серед кольорів — сірий, помаранчевий і чорний. Очікується також спеціальна подарункова коробка за мотивами анімаційного серіалу A Record of a Mortal’s Journey to Immortality. Чи стане OnePlus 16 новим королем автономності? Поєднання батареї на 9000 мА·год, дисплея до 185 Гц і камери на 200 Мп виглядає амбітно. Але головне питання — як усе це працюватиме в реальних умовах і скільки коштуватиме новинка. Ціну та міжнародну дату виходу поки не оголосили. Тож до презентації OnePlus 16 залишається одним із найцікавіших флагманів, за якими варто стежити, — але остаточні висновки доведеться відкласти до незалежних тестів.

У мережі з’явилися нові чутки про iPhone 20 Pro Max — потенційну флагманську модель Apple, яку можуть представити до 20-річчя iPhone. За даними інсайдера Digital Chat Station, Apple тестує дисплей діагоналлю 6,96 дюйма із заокругленими краями з усіх чотирьох боків і мінімальними рамками. Компанія не підтверджувала ані існування iPhone 20 Pro Max, ані його назву чи характеристики. Очікується, що презентація відбудеться у вересні 2027 року, проте це лише прогноз, а не офіційно оголошена дата. За даними витоків, Pro Max може отримати OLED-дисплей із роздільною здатністю 2912 × 1340 пікселів. Екран може мати заокруглені краї з усіх чотирьох боків, завдяки чому металева рамка та краї дисплея будуть менш помітними. Раніші чутки припускали, що фронтальну камеру та компоненти Face ID повністю сховають під дисплеєм. Однак свіжіші дані від AppleLeaker свідчать, що Apple може зберегти Dynamic Island і не переносити передню камеру під екран. За такого сценарію Dynamic Island залишиться приблизно такого самого розміру, як в iPhone 18 Pro Max. Це суперечить попереднім повідомленням про безрамковий дизайн без вирізів у дисплеї. У витоках також згадуються чип A21 Pro, виготовлений за 2-нанометровим техпроцесом, і збільшений час автономної роботи. Водночас підтверджених даних про камери, процесор, акумулятор і ціну пристрою немає. Apple зазвичай представляє нові моделі iPhone у вересні. До офіційного анонсу всі відомості про дизайн і характеристики iPhone 20 Pro Max варто вважати непідтвердженими.