Здоров'я

247ua

247ua2 години тому вLifestyle, Здоров'я, Наука

0
Різка відміна препаратів GLP-1 може вплинути не лише на фізичний стан, але й на психічне здоров'я.Два недавні випадки викликали занепокоєння у вчених, що для деяких пацієнтів припинення ін'єкцій тирзепатиду (торгові назви Mounjaro або Zepbound) може призвести до психічних симптомів, таких як манія або галюцинації.Два випадки були описані в рецензованому медичному журналі The Primary Care Companion for Central Nervous System Disorders.Перший пацієнт, 61-річний чоловік, потрапив до лікарні в жовтні 2025 року з погіршенням сплутаності свідомості та неадекватною поведінкою, які, здавалося, виникли раптово.Чоловік повідомив, що відчуває низький настрій, погіршення депресії, параною, а також слухові та зорові галюцинації.У нього також розвинулася рідкісна психічна симптоматика, відома як делюзія Котара, коли людина вважає, що вона мертва або що частини її тіла відсутні або більше не функціонують.У серпні того ж року пацієнт припинив прийом тирзепатиду через нудоту.Другий пацієнт, 52-річний чоловік, також потрапив до лікарні в тому ж місяці через неадекватну поведінку та перепади настрою.Лікарі діагностували у нього маніакальний епізод, оскільки він проявляв симптоми, такі як надмірна балакучість, неорганізована мова, грандіозність, імпульсивність та дратівливість.Пацієнт повідомив, що він різко припинив прийом тирзепатиду місяць тому, після того як втратив 45 кг за шість місяців.Протягом тижнів перед візитом до лікарні пацієнт також збільшив вживання канабісу, що може бути фактором ризику для психозу. Крім того, у нього були низькі рівні вітаміну B12, що свідчить про харчові дефіцити.Пацієнта перевели до психіатричної установи для подальшого лікування.Обидва випадки не доводять, що припинення препаратів GLP-1 може викликати психоз або манію, але час їх виникнення викликає підозри."Хоча це, ймовірно, не є єдиним фактором, цілком ймовірно, що припинення прийому агоністів рецепторів GLP-1 може сприяти виникненню гострих настроєвих або психотичних симптомів у вибраній групі пацієнтів з ризиком (включаючи пацієнтів з харчовими дефіцитами, пов'язаними з або посиленими використанням GLP-1, як у другого пацієнта з низьким рівнем вітаміну B12)," пояснюють автори дослідження.Також варто зазначити, що обидва пацієнти мали попередні діагнози депресії та тривожності відповідно.Ця попередня психіатрична історія могла зіграти роль у їхніх симптомах.Це не перший випадок, коли препарати GLP-1 були пов'язані з тривожними психічними подіями.Рецептори GLP-1 також присутні в мозку, і є докази, що ці препарати можуть перетинати гематоенцефалічний бар'єр.Що робить ліки, коли вони там, досі залишається в значній мірі невідомим.Кілька років тому європейська база даних лікарських засобів зафіксувала 481 психічний випадок, пов'язаний з трьома препаратами GLP-1: семаглутид, ліраглутид та тирзепатид.Ці результати є рідкісними, складаючи трохи більше 1 відсотка від загальної кількості повідомлень, пов'язаних з цими препаратами, але дослідники стверджували, що серйозний, загрозливий для життя характер цих подій вимагав додаткових досліджень."Хоча нейропсихіатричні ефекти лікування агоністами GLP-1 все більше визнаються... психіатричні наслідки припинення цих медикаментів залишаються погано охарактеризованими," пояснюють автори нових випадків."Гостро виникаючі настроєві або психотичні симптоми після припинення агоністів рецепторів GLP-1 можуть представляти недостатньо визнане клінічне явище."Вони зазначають, що лікарі повинні бути обізнані про потенціал нещодавніх змін у медикаментах GLP-1, які можуть сприяти психічним симптомам.Оскільки все більше людей використовують ці нові препарати, дослідники дізнаються про нові рідкісні побічні ефекти.Препарати GLP-1 мають багато переваг, але чим більше ми дізнаємося про їх потенційні недоліки, тим краще підготовлені пацієнти та лікарі, коли щось йде не так.Якщо ця історія викликала занепокоєння або вам потрібно поговорити з кимось, будь ласка, зверніться до списку, щоб знайти кризову гарячу лінію у вашій країні, і зверніться за допомогою.Дослідження було опубліковано в Primary Care Companion for CNS Disorders.Цікавий фактДослідження показують, що препарати GLP-1 можуть впливати на мозок, але їх точний вплив на психічне здоров'я ще не до кінця зрозумілий.
PixelInform.com

PixelInform.com14 годин тому вЗдоров'я

0
Прокидаєшся - за вікном ще темно. Повертаєшся з роботи - знову темно. І десь між цими двома сутінками раптом ловиш себе на тому, що хочеться плакати без жодної причини: ніхто не образив, усе нормально, а сльози стоять у горлі. Це не привід записувати себе в “зламаних”. І, що важливо, це зазвичай не клінічна депресія. Це мозок, який втратив свій головний орієнтир - сонячне світло - і намагається якось працювати далі на аварійному живленні. Про це пише Pixelinform. У середині листопада ми виходимо на найтемнішу точку року. Світловий день у наших широтах скорочується до 8-9 годин, а сонце, навіть коли виглядає, стоїть так низько, що крізь хмари його майже не видно. Ось у ці тижні й починається те, що вчені називають сезонним афективним розладом (САР), а в побуті - “зимовою хандрою”. Що насправді ламається всередині мозку У гіпоталамусі є крихітна ділянка - супрахіазматичне ядро. Це наш внутрішній годинник. Він синхронізується з добою саме через світло, яке потрапляє на сітківку ока. Коли світла стає мало, цей годинник починає “плисти”: організм ніби вирішує, що настала пора сповільнитися й заощаджувати ресурси - так само, як роблять тварини перед зимівлею. Далі - ланцюжок хімічних зсувів. Мелатонін, гормон сну, при браку світла виробляється довше й частіше, тому вдень хилить у сон. Серотонін, який відповідає за настрій і відчуття задоволення, навпаки, просів. А ще організм може “пригальмувати” вироблення вітаміну D, бо його синтез у шкірі теж залежить від ультрафіолету. Це не магія і не самовнавіювання - це вимірювані зміни, які відбуваються у всіх, просто хтось їх майже не помічає, а хтось відчуває повною мірою. Як відрізнити сезонну реакцію від депресії Тут є нюанс, який варто тримати в голові. “Зимова хандра” має чіткий сезонний малюнок: стає гірше з кінця жовтня, найважче - у листопаді-січні, а з першими довшими днями навесні стан сам собою вирівнюється. Симптоми теж специфічні: хочеться спати більше, тягне на вуглеводи й солодке, важко зосередитися, все дратує, але при цьому зберігається здатність працювати й радіти хоч чомусь. Справжня депресія поводиться інакше: вона не прив’язана до пори року, тримається місяцями, часто супроводжується відчуттям безвиході й втратою інтересу до всього, що раніше тішило. Якщо таке триває понад два тижні поспіль - це вже привід звернутися до лікаря, а не чекати весни. Різниця принципова: сезонний стан піддається корекції способом життя і світлом, а депресія часто потребує професійної допомоги. Що зробити за 5 хвилин, коли накриває Вийти на балкон або до вікна й постояти 10 хвилин без окулярів і скла - навіть похмуре денне світло в сотні разів яскравіше за кімнатне. Увімкнути всі лампи в кімнаті й сісти ближче до вікна, а не в куток - мозку важлива загальна освітленість, а не конкретна лампа. Випити склянку води й з’їсти щось із білком: різкий стрибок цукру після солодкого за пів години зробить ще гірше. Вийти на 15-хвилинну прогулянку навіть у дощ - рух плюс денне світло працюють разом, і це найдоступніші “ліки” восени. Зателефонувати комусь близькому або написати - самотність у темні місяці підсилює всі симптоми. Світлотерапія та інші робочі інструменти Найефективніший немедикаментозний метод при сезонному розладі - світлотерапія. Це спеціальна лампа яскравістю близько 10 000 люкс, перед якою сидять 20-30 хвилин зранку, бажано в перші години після пробудження. Вона ніби “переконує” внутрішній годинник, що день настав, і допомагає відкотити мелатонін. Звичайна настільна лампа такої яскравості не дає, хоч і краща за темряву. Окремо варто подбати про вітамін D - у наших широтах з жовтня по березень сонце його майже не виробляє, тож багато хто потребує добавок. Але дозування краще узгодити з лікарем, а не пити навмання. І ще одне: не нехтуйте ранковим світлом у першу годину після сну - воно задає ритм на весь день, тому штора, піднята одразу після будильника, - це не дрібниця, а реальна профілактика. Чому це не слабкість і не привід соромитися Найдивніше в сезонній хандрі те, що її легко списати на характер: “розкисла”, “нема сили волі”. Насправді ж це біологічна реакція на зменшення світла, яку відчуває більшість людей у тій чи іншій мірі. Мозок просто чесно реагує на те, що відбувається довкола. Тож замість картати себе за сльози - дайте собі трохи світла, руху й тепла. Весна прийде за розкладом, а поки що варто просто пережити листопад з розумінням, що відбувається з вашим організмом. Чому в листопаді хочеться плакати: мозок і брак світла читайте на сайті Pixel.inform.
Portaltele.com.ua

Portaltele.com.ua14 годин тому вЗдоров'я

0
Дослідники Мічиганського університету розробили експериментальну молекулу, яка знищувала клітини раку простати, зокрема в пухлинах, стійких до стандартного лікування. У дослідах на тваринах вона забезпечувала тривалу відповідь на терапію. Водночас метод поки перебуває на доклінічній стадії та не випробовувався на людях. Більшість протиракових препаратів діє шляхом блокування білків або сигнальних механізмів, що сприяють росту пухлин. Команда Мічиганського онкологічного центру Rogel запропонувала інший підхід: замість окремого пригнічення двох білків молекула змушує їх з’єднатися в неприродній конфігурації, через що вони втрачають активність. Мішенями стали андрогеновий рецептор (AR) і допоміжний білок p300. Разом вони активують гени, які стимулюють розвиток раку простати. Розроблені сполуки, названі DALTAC (domain-alteration chimeras), складаються з двох інгібіторів, з’єднаних спеціально підібраним коротким ланцюжком. Така конструкція змінює природну взаємодію білків і порушує одразу два механізми, що підтримують ріст пухлини. У лабораторних експериментах, моделях на мишах і тривимірних органоїдах, вирощених із людських клітин, DALTAC виявилися ефективнішими за комбінацію двох окремих інгібіторів AR і p300. При цьому вони спричиняли менше ушкоджень нормальних клітин. За словами керівника дослідження Шаоменга Вана, оптимізована молекула приблизно у 1000 разів потужніше знищувала пухлинні клітини, ніж окремі інгібітори в комбінації. Дослідники також оптимізували сполуки для засвоєння після перорального приймання, що потенційно може дозволити створити препарат у формі таблеток. Результати опублікували в журналі Nature. Науковці сподіваються розробити кандидатний препарат для майбутніх клінічних випробувань. Якщо ефективність підтвердиться в людей, підхід може відкрити нові можливості для лікування поширеного раку простати, зокрема кастраційно-резистентної форми. Однак поки невідомо, чи вдасться відтворити результати доклінічних досліджень у пацієнтів.
Portaltele.com.ua

Portaltele.com.ua14 годин тому вЗдоров'я

0
Дослідники Мічиганського університету розробили експериментальну молекулу, яка знищувала клітини раку простати, зокрема в пухлинах, стійких до стандартного лікування. У дослідах на тваринах вона забезпечувала тривалу відповідь на терапію. Водночас метод поки перебуває на доклінічній стадії та не випробовувався на людях. Більшість протиракових препаратів діє шляхом блокування білків або сигнальних механізмів, що сприяють росту пухлин. Команда Мічиганського онкологічного центру Rogel запропонувала інший підхід: замість окремого пригнічення двох білків молекула змушує їх з’єднатися в неприродній конфігурації, через що вони втрачають активність. Мішенями стали андрогеновий рецептор (AR) і допоміжний білок p300. Разом вони активують гени, які стимулюють розвиток раку простати. Розроблені сполуки, названі DALTAC (domain-alteration chimeras), складаються з двох інгібіторів, з’єднаних спеціально підібраним коротким ланцюжком. Така конструкція змінює природну взаємодію білків і порушує одразу два механізми, що підтримують ріст пухлини. У лабораторних експериментах, моделях на мишах і тривимірних органоїдах, вирощених із людських клітин, DALTAC виявилися ефективнішими за комбінацію двох окремих інгібіторів AR і p300. При цьому вони спричиняли менше ушкоджень нормальних клітин. За словами керівника дослідження Шаоменга Вана, оптимізована молекула приблизно у 1000 разів потужніше знищувала пухлинні клітини, ніж окремі інгібітори в комбінації. Дослідники також оптимізували сполуки для засвоєння після перорального приймання, що потенційно може дозволити створити препарат у формі таблеток. Результати опублікували в журналі Nature. Науковці сподіваються розробити кандидатний препарат для майбутніх клінічних випробувань. Якщо ефективність підтвердиться в людей, підхід може відкрити нові можливості для лікування поширеного раку простати, зокрема кастраційно-резистентної форми. Однак поки невідомо, чи вдасться відтворити результати доклінічних досліджень у пацієнтів.
Portaltele.com.ua

Portaltele.com.ua17 годин тому вЗдоров'я

0
Масштабний аналіз даних понад 4,2 мільйона людей із 30 країн виявив несподівану закономірність: фізична активність у вільний час пов’язана з нижчим ризиком деменції, тоді як фізично важка робота — з вищим. Це ставить під сумнів поширене уявлення, що будь-який рух однаково корисний для здоров’я мозку. Дослідження опублікували в журналі The Lancet Public Health. Науковці проаналізували результати 74 когортних досліджень і досліджень типу «випадок — контроль». Учасникам було від 45 до 93 років, а медіанна тривалість спостереження становила 10 років. Люди з найвищим рівнем фізичної активності у вільний час мали на 24% нижчий ризик деменції порівняно з найменш активними учасниками. Водночас фізична активність, пов’язана з роботою, асоціювалася з підвищенням ризику на 20%. Чому фізична праця відрізняється від тренувань Дослідники з Університету Південної Каліфорнії під керівництвом професора Девіда Райхлена вивчали так званий парадокс фізичної активності. Раніше його помічали в дослідженнях серцево-судинного здоров’я: фізично важкі професії не обов’язково забезпечують ті самі переваги, що й заняття спортом у вільний час. Можливе пояснення полягає в умовах, за яких люди рухаються. Прогулянки, плавання, їзда на велосипеді чи спортивні ігри зазвичай добровільні. Людина може самостійно обирати інтенсивність, робити перерви та поєднувати активність із відпочинком і спілкуванням. На роботі ситуація часто інша. Працівникам доводиться годинами стояти, підіймати важкі предмети або виконувати повторювані виснажливі завдання, іноді без достатнього часу на відновлення. До цього додаються стрес, обмежений контроль над умовами праці, шум і забруднення повітря. Деякі з цих чинників також пов’язують із ризиком деменції. Різні види активності — різні закономірності Зі збільшенням фізичної активності у вільний час ризик деменції поступово знижувався, хоча на певному рівні ефект виходив на плато. Для фізичної активності на роботі спостерігалася протилежна тенденція: вищий рівень навантаження асоціювався з більшим ризиком, доки зв’язок також не стабілізувався. Дані щодо домашньої роботи та активних поїздок на роботу виявилися менш переконливими. Домашня фізична активність могла мати позитивний зв’язок із ризиком деменції, але цей висновок ґрунтувався лише на одному дослідженні. Активне пересування, навпаки, асоціювалося з дещо вищим ризиком, однак відповідних робіт було лише дві. Чому результати не доводять причинного зв’язку Автори наголошують: аналіз був спостережним, тому не доводить, що важка фізична праця спричиняє деменцію або що тренування безпосередньо запобігають їй. Більшість досліджень спиралася на інформацію про активність, яку учасники повідомляли самостійно. Це могло призвести до неточностей. Крім того, значна частина даних походила з країн із високим рівнем доходу. На думку дослідників, результати не мають відлякувати людей від фізично важкої роботи. Натомість вони підкреслюють важливість умов праці та можливості відпочивати й займатися спортом поза роботою. Для збереження здоров’я мозку можуть мати значення не лише сам рух, а й доступ до безпечних парків і спортивних майданчиків, достатній вільний час та зменшення шкідливих чинників на робочому місці.
247ua

247ua18 годин тому вLifestyle, Здоров'я, Наука

0
Ваш лікар може помітити щось про ваше здоров'я ще до того, як ви скажете, чому прийшли. Спосіб, яким ви ходите, може дати ранні підказки.Вчені розробили систему штучного інтелекту, яка аналізує, як рухається все тіло, і виявила зв'язки зі здоров'ям, які виходять далеко за межі ніг. Деякі з них стосуються сну, діабету та навіть печінки.У новому дослідженні, опублікованому в Nature Medicine, дослідники з Інституту Вейцмана в Ізраїлі проаналізували записи рухів 3,328 дорослих, щоб дізнатися, що ці рухи можуть розкрити.Лікарі давно спостерігають за змінами в швидкості ходьби, балансі та поставі. Дослідники навіть описали швидкість ходьби як "шостий життєвий показник"."Коли ми почали цей проект, ми вважали, що рух може багато розповісти про ваше здоров'я", - сказав автор дослідження Адам Габет, комп'ютерний вчений з Інституту Вейцмана.Команда хотіла дізнатися, чи може комп'ютер розпізнати деякі тонкі ознаки, які помічають лікарі.У контрольованих умовах учасники виконали п'ять рухових завдань: ходьба на біговій доріжці зі швидкістю 3 км/год (близько 1.9 миль) та у власному темпі, ходьба на місці, підйом зі стільця та стояння на місці для перевірки балансу.Камера з глибинним сенсором записувала положення їхніх суглобів у трьох вимірах. Дослідники потім навчали модель штучного інтелекту, приховуючи частини записів рухів і просячи її відновити те, що було втрачено.Щоб заповнити прогалини, система повинна була навчитися, як різні частини тіла рухаються разом.Вона перетворила ці рухи на числові шаблони, які дослідники порівняли з детальною інформацією про здоров'я, включаючи лабораторні результати, вимірювання тіла, медичні умови та характеристики способу життя.Модель виявила статистично значущі асоціації з 1,887 з 3,210 характеристик здоров'я, які були досліджені. Шаблони рухів також надали інформацію, яка виходила за межі звичних вимірювань, таких як швидкість ходьби та довжина кроку.Деякі зв'язки стосувалися віку та жирової маси. Інші вказували на характеристики здоров'я, які можуть здаватися не пов'язаними з ходьбою.Один з них стосувався печінки. Лікарі можуть оцінити рубцювання печінки, вимірюючи, наскільки жорстким став орган. Дослідники виявили, що шаблони рухів можуть передбачити жорсткість печінки, і повідомляють, що ці прогнози були такими ж інформативними, як і аналізи крові печінки.Сон також став несподіванкою: рухи торса, області між плечима та стегнами, несли інформацію, пов'язану зі сном та фізичними вправами."Висновок, який мене вразив, - це те, наскільки якість сну впливає на наше тіло", - сказав Габет.Модель могла передбачити показники, пов'язані з апное сну, станом, при якому дихання повторно зупиняється або стає обмеженим під час сну. Вона також виявила асоціації з безсонням та кількістю сну, який учасники отримали в попередню ніч.Ці результати свідчать про те, що здоров'я сну відображається в шаблонах рухів, хоча дослідження не встановлює, що система може діагностувати розлади сну.Габет зазначив, що традиційні дослідження ходьби часто зосереджувалися на ногах, залишаючи рухи верхньої частини тіла відносно недослідженими.Висновки команди свідчать про те, що розгляд всього тіла може розкрити інформацію, яку традиційні вимірювання ходьби пропускають.Додавання шаблонів рухів до моделі, яка вже враховувала вік, індекс маси тіла, жир навколо внутрішніх органів та зріст, покращило прогнози таких станів, як діабет, депресія та безсоння, а також використання медикаментів.Дослідники сподіваються, що аналіз рухів врешті-решт може доповнити рутинні оцінки здоров'я. Короткий тест, який не потребує аналізів крові або інвазивних процедур, може допомогти лікарям виявити зміни, які варто дослідити далі.Однак результати не встановлюють, що проблеми зі сном або захворювання викликають певні шаблони ходьби. Аналіз був крос-секційним, що означає, що він зафіксував учасників в один момент часу, тому дослідники не можуть сказати, які зміни сталися першими.Учасники були загалом здоровими та переважно євреями-ашкеназі, які проживають в Ізраїлі, тому результати можуть не застосовуватися однаково до інших популяцій. Система також покладалася на певну камеру глибинного зображення та її програмне забезпечення. Newton Tech, яка виготовляє систему глибинної камери, була співавтором дослідження.Габет зазначив, що пов'язані дослідження з лабораторії дали результати, які підтвердилися в інших групах, але цю модель ще потрібно незалежно протестувати."Клінічні дослідження, які показують чітке розділення з хорошою специфічністю, будуть потрібні перед медичним впровадженням", - сказав Габет.Дослідники тепер хочуть дослідити, чи можуть зміни в русі з'явитися раніше, ніж ознаки захворювання, потенційно виявляючи проблеми зі здоров'ям раніше.Дослідження було опубліковане в Nature Medicine.Цікавий фактДослідження показує, що рухи тіла можуть розкрити більше про наше здоров'я, ніж ми раніше думали, відкриваючи нові можливості для ранньої діагностики.
PixelInform.com

PixelInform.com19 годин тому вЗдоров'я

0
Ви прокидаєтесь, ще теплі під ковдрою, і зіскакуєте на холодну підлогу. За кілька кроків у голові паморочиться, в очах темніє, доводиться хапатися за стіну. Знайомо? Це класична ортостатична гіпотензія - різке падіння артеріального тиску при переході з лежачого положення у вертикальне. І саме в опалювальний сезон цей ефект стає вираженішим, бо контраст між теплим ліжком і прохолодною кімнатою грає не на вашу користь. Про це пише Pixelinform. Що насправді відбувається в організмі за ці дві секунди У теплі судини шкіри розширюються - організм віддає надлишок тепла назовні. Коли ви різко встаєте, кров під дією гравітації відливає вниз, до ніг і органів черевної порожнини. Частина рідини буквально «застоюється» в розширених судинах нижньої половини тіла, і кількість крові, що повертається до серця, тимчасово падає. Серце ще не встигло прискоритись, судини не встигли звузитись - і артеріальний тиск просідає. Мозок, який дуже чутливий до нестачі кисню, реагує миттєво: запаморочення, потемніння в очах, іноді дзвін у вухах. У нормі цю ситуацію вирівнює барорефлекс - спеціальні рецептори в судинах шиї вловлюють падіння тиску й за частки секунди дають команду серцю битися частіше, а судинам - звузитися. У молодих і здорових людей ця система спрацьовує так швидко, що ви навіть не помічаєте дискомфорту. Але варто їй «загальмувати» - і ось воно, запаморочення. Хто в зоні ризику і чому холодна кімната підливає олії у вогонь Найчастіше цей ефект ловить людей із природно низьким тиском, підлітків у період гормональної перебудови, вагітних, людей після тривалого постільного режиму або тих, хто приймає сечогінні препарати й ліки від гіпертонії. Але є нюанс, про який рідко говорять: різниця температур між теплим ліжком і прохолодною кімнатою восени та взимку сама по собі розширює судини шкіри ще до того, як ви встали. Тіло вже «розслаблене» теплом, а тут ще й гравітація додає. Подвійний удар. Ще один чинник, який часто ігнорують, - зневоднення. Взимку пити хочеться менше, опалення сушить повітря, і організм непомітно втрачає рідину. Менший об’єм крові - слабший тиск - яскравіше запаморочення. Коли це норма, а коли варто йти до лікаря Епізодичне запаморочення при різкому підйомі - це фізіологія, з якою стикається більшість людей хоч раз у житті. Але якщо голова паморочиться щоразу, доходить до реального переднепритомного стану, приєднуються серцебиття, пітливість або ви падаєте - це привід звернутися до сімейного лікаря чи кардіолога. Ортостатична гіпотензія іноді сигналить про анемію, проблеми зі щитоподібною залозою, неврологічні розлади або побічну дію ліків. Самодіагностика тут не працює. Що зробити за 5 хвилин, щоб не ловити стіну Ці кроки - не лікування, а спосіб допомогти тілу перебудуватися м’якше. І вони реально працюють. Не вставайте ривком. Спершу переверніться на бік, полежіть 10-15 секунд, потім повільно сядьте на край ліжка. Посидіть ще півхвилини, опустивши ноги на підлогу, - дайте крові перерозподілитися. Попрацюйте гомілками: кілька разів зігніть-розігніть стопи, наче «підкачуєте» кров угору литками. Випийте склянку води - це підвищує об’єм крові й м’яко підтримує тиск. Одягніть щось тепле перед тим, як виходити з-під ковдри, щоб згладити температурний стрибок. Дрібниця, яка економить вам синці й переляк Найпростіша профілактика ортостатичної гіпотензії - це звичка вставати повільно, особливо зранку й особливо в холодну пору. Тридцять секунд «розгону» коштують вам кілька секунд часу, зате рятують від того самого потемніння в очах. А якщо попри всі запобіжні кроки запаморочення повторюється регулярно - не списуйте це на втому. Тіло вміє говорити з нами через такі сигнали, і наймудріше - почути їх вчасно. Запаморочення після підйому з ліжка: звідки береться ортостатична гіпотензія читайте на сайті Pixel.inform.
Дослідження за участю 340 тисяч людей виявило різницю між впливом вина, пива та міцного алкоголю Масштабне дослідження за участю понад 340 тисяч дорослих виявило відмінності у зв’язку між споживанням різних алкогольних напоїв і ризиком смерті. Якщо надмірне вживання алкоголю було пов’язане з гіршими наслідками незалежно від типу напою, то за низького та помірного споживання результати виявилися складнішими. Науковці встановили, що невелика або помірна кількість вина була пов’язана з нижчим ризиком смерті, особливо від серцево-судинних захворювань. Натомість аналогічне споживання пива, сидру та міцного алкоголю асоціювалося з підвищеним ризиком. Результати представили на щорічній науковій сесії Американського коледжу кардіології ACC.26. Водночас дослідники наголошують: робота не доводить, що саме вино захищає від хвороб. Загальний висновок залишається незмінним — для здоров’я зазвичай краще вживати менше алкоголю. Як досліджували вплив різних напоїв Науковці проаналізували дані 340 924 учасників британського біобанку UK Biobank, зібрані в період із 2006 до 2022 року. Середній термін спостереження за станом здоров’я перевищував 13 років. Учасників розподілили на групи залежно від кількості чистого алкоголю, яку вони споживали щодня або щотижня. Це важливо, адже різні напої мають різну концентрацію спирту. Для порівняння, стандартна банка пива об’ємом близько 355 мл, келих вина на 150 мл і порція міцного алкоголю на 45 мл містять приблизно однакову кількість чистого спирту — 14 грамів. Дослідники враховували стать: межі низького, помірного та високого споживання для чоловіків і жінок відрізнялися. Відмінності між вином, пивом і міцним алкоголем Найчіткіший результат стосувався людей, які вживали багато алкоголю. Порівняно з тими, хто не пив або робив це лише зрідка, у цієї групи ризик смерті від усіх причин був на 24% вищим. Ризик смерті від раку зростав на 36%, а від серцево-судинних захворювань — на 14%. Ця закономірність спостерігалася незалежно від того, якому напою віддавали перевагу учасники. За низького та помірного споживання результати відрізнялися. Люди, які пили невелику або помірну кількість вина, мали статистично нижчий ризик смерті. Зокрема, серед помірних споживачів вина ризик смерті від серцево-судинних захворювань був на 21% нижчим, ніж серед тих, хто не пив або вживав алкоголь зрідка. Водночас навіть низьке споживання пива, сидру чи міцного алкоголю асоціювалося з підвищенням ризику смерті від серцево-судинних захворювань на 9%. Ці відсотки відображають відносну різницю між групами, а не абсолютну ймовірність смерті для конкретної людини. Чому результати для вина могли бути іншими Дослідники розглядають кілька можливих пояснень. Одне з них пов’язане зі складом вина. Червоне вино містить поліфеноли — рослинні сполуки з антиоксидантними властивостями, які вивчають у контексті здоров’я судин і роботи серцево-судинної системи. Однак ця робота не встановила, що саме поліфеноли пояснюють виявлену різницю. Інше пояснення може стосуватися способу життя. Вино частіше вживають під час їжі, а його споживачі в дослідженні загалом демонстрували кращі показники якості харчування та деяких інших звичок. Пиво, сидр і міцний алкоголь частіше пили поза прийомами їжі, а серед прихильників цих напоїв частіше траплялися інші чинники ризику. Тому відокремити вплив самого напою від особливостей способу життя його споживачів непросто. Чому вчені закликають до обережності Дослідження було спостережним: воно виявляє статистичні зв’язки, але не доводить, що певний напій безпосередньо спричиняє кращі чи гірші наслідки для здоров’я. Навіть після врахування віку, соціально-економічних умов, харчування, способу життя та стану здоров’я могли залишитися невраховані відмінності між учасниками. Крім того, споживання алкоголю оцінювали за анкетами на початку дослідження. Дані залежали від точності відповідей самих учасників і не враховували можливих змін їхніх звичок протягом наступних років. Також учасники UK Biobank загалом можуть бути здоровішими за середньостатистичне населення, що обмежує можливість поширювати результати на всіх людей. Для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження, зокрема високоякісні клінічні випробування. Отже, результати не є підставою починати пити вино заради здоров’я серця. Вони лише показують, що зв’язок між алкоголем і смертністю може залежати не тільки від кількості спирту, а й від типу напою та способу життя людини. А надмірне вживання алкоголю пов’язане з підвищеним ризиком смерті незалежно від його виду.
247ua

247uaдень тому вЗдоров'я, Наука

0
Ми, люди, були б лише оболонками без трильйонів мікробів, які живуть на нашому тілі або в ньому.Бактерії, віруси, гриби та археї є важливою частиною наших очей, рота, кишечника, легень і піхви.Але протягом більше ста років вважалося, що матка — це досить стерильне середовище, вільне від більшості мікробів.Можливо, це не зовсім так.З моменту, коли людський ембріон вбудовується в слизову оболонку матки, нещодавні дослідження вказують на те, що бактерії можуть відігравати роль у нашому виживанні.Хоча ця ідея є спірною, результати, опубліковані в Human Reproduction, свідчать про те, що мікроби можуть формувати наше майбутнє ще до народження.Існування стабільного мікробіому матки залишається непідтвердженим. Деякі скептики вважають, що плід не може безпечно розвиватися, якщо мікроби присутні в матці.Але зростаючі докази свідчать про те, що бактерії можуть все ж потрапляти в цю частину тіла і, можливо, впливати на фертильність.Для цього нещодавнього дослідження вчені з Трініті-коледжу в Дубліні проаналізували групу з 29 жінок з невиясненою безплідністю.Вони виявили докази того, що бактерії в слизовій оболонці їх маток можуть допомогти визначити, чи буде успішною вагітність за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ART), таких як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).У порівнянні з жінками, які досягли вагітності, ті, хто мав невдалі результати ART, показали більш різноманітний мікробіом матки."Хоча дослідження проводилося на відносно невеликій групі пацієнтів і потрібні подальші дослідження, результати підкреслюють потенційну важливість врахування як ендометрального мікробіому, так і запалення при оцінці фертильності," — говорить старший автор і імунолог Кліона О'Фарреллі.Для дослідження зразки ендометральної тканини були взяті безпосередньо у пацієнток перед лікуванням ART, але вчені не культивували живі бактерії з цих зразків. Вони покладалися на секвенування ДНК бактерій, що є менш прямим методом.За останнє десятиліття дослідження секвенування ДНК виявили підозрілі сліди деяких мікробів, що ховаються в матці.Але не всі експерти переконані, що цей орган має резидентний мікробіом, навіть коли безпосередні зразки стінки матки видаляються та секвенуються в лабораторії.Скептики стверджують, що існують проблеми з контамінацією, які не враховуються.Хоча ще немає встановленого консенсусу щодо мікробіому матки, деякі дослідники почали пов'язувати відмінності в бактеріальних профілях ендометрію з результатами ЕКЗ.Вони стверджують, що ендометральний мікробіом може впливати на людське зачаття.Це дослідження з Ірландії додає ще одні докази до цієї теми.Воно виявляє, що жінки, які не мали успішного результату від ART, здавалося, мали менше ознак бактерій Lactobacillus і вищі рівні інших видів бактерій у своїх ендометральних зразках.Ці результати подібні до попередніх досліджень, хоча вони супроводжуються важливим застереженням: можливо, ці мікроби могли забруднити ендометральні зразки з вагінального мікробіому.Іншими словами, Lactobacillus може не бути типовим резидентом мікробіому матки, а вагіни.Однак одне з більш цікавих асоціацій, які виявили дослідники з Трініті-коледжу, стосувалося експресії генів у зразках матки.Жінки, які пережили невдалі результати ART, показали вищі рівні експресії генів, пов'язаних з рецептивністю ендометрію.Це зазвичай вважається ознакою того, що ендометрій, який вистилає матку, готовий прийняти ембріон.Біохімік і перший автор дослідження Федеріка Джанґразі говорить, що це було несподіваним відкриттям. Це свідчить про те, що ці сигнали можуть не обов'язково призводити до кращих результатів вагітності.Потрібні додаткові дослідження, щоб з'ясувати, як мікроби в матці можуть впливати на умови для ембріонального росту.У початкових лабораторних експериментах, однак, коли дослідники з Трініті-коледжу піддавали ендометральні клітини впливу речовини, яку виробляють деякі бактерії, званої бутиратом, це викликало запалення і послабило бар'єр між ендометральними клітинами.Ці результати свідчать про те, що певні бактеріальні профілі в матці можуть створювати умови, які роблять вагітність менш імовірною."У майбутньому краще розуміння цих взаємодій може допомогти клініцистам визначити, які пацієнти найбільше виграють від конкретних стратегій ART і покращити час переносу ембріона," — говорить О'Фарреллі.Дослідження було опубліковано в Human Reproduction.Цікавий фактДослідження показують, що мікробіом може впливати на не лише вагітність, але й на загальний стан здоров'я жінки.
PixelInform.com

PixelInform.comдень тому вЗдоров'я

0
Прокидаєтесь - і ніс ніби забитий ватою. Дихати можна, але через силу. Увечері все було нормально, а до обіду саме минає. Знайома картина? Це не застуда, яка дивним чином приходить щоночі й зникає вдень. І це не просто пересушене повітря від батарей. Найчастіше винен той, хто живе у вашій подушці роками й виходить «на полювання» саме коли ви лягаєте. Про це пише Pixelinform. Пиловий кліщ - мікроскопічна істота розміром 0,1-0,3 міліметра. Оком її не побачиш, а живе вона там, де тепло, волого і є що їсти: у матраці, подушках, ковдрах, плюшевих іграшках. Їжа - лусочки шкіри, які людина щодня осипає. За добу доросла людина втрачає їх чимало, і чимала частина осідає просто в ліжку. Кліщі не кусають. Проблема не в них самих, а в їхніх продуктах життєдіяльності - білках, на які імунітет частини людей реагує як на агресора. Чому ніс закладає саме в опалювальний сезон Ось де ховається головний механізм. У теплу пору року повітря в кімнаті вологіше, і ці алергени осідають на поверхнях - важчі, вони не літають. А щойно вмикають опалення, вологість у квартирі падає, часто до 25-30% (норма для житла - 40-60%). Сухе повітря тримає дрібні частинки в підвішеному стані значно довше. Простіше кажучи, те, що раніше лежало в матраці, тепер висить у повітрі навколо вашого обличчя. А тепер уявіть ніч. Ви годинами лежите горизонтально, обличчям у подушку, дихаєте цим повітрям. Алерген потрапляє на слизову носа, імунітет виділяє гістамін - слизова набрякає, судини розширюються, дихання ускладнюється. Звідси й закладений ніс зранку, чхання, свербіж, іноді сльозотеча. Вдень, коли ви встаєте, провітрюєте кімнату й виходите з дому, симптоми слабшають - і людина вирішує, що «саме минулося». Насправді просто змінилися умови. Як відрізнити алергію від застуди Ключова різниця - час і повторюваність. Застуда має початок і кінець, часто супроводжується температурою, ломотою, болем у горлі. Алергічний риніт - це цикл: щоночі в спальні симптоми є, вдень на роботі чи на вулиці - майже немає. Немає температури, немає «болячок», але є прозорі виділення, чхання серіями по кілька разів підряд, свербіж у носі. Ще один маркер: якщо кілька днів поспати в іншому ліжку - у гостях, у відпустці - і стане легше, це тривожний дзвіночок. Тут є нюанс, який часто ігнорують: сухість слизової сама по собі робить ніс уразливішим. Пересушене повітря пошкоджує захисний шар слизової, і вона реагує навіть на те, на що раніше не реагувала. Тобто опалення і кліщі працюють у парі - одне підсилює інше. Що зробити за 5 хвилин Не потрібно одразу міняти матрац чи купувати дорогу техніку. Почніть із простого: Виміряйте вологість у спальні - простий гігрометр коштує копійки. Якщо менше 40%, це ваша зона ризику. Поставте зволожувач або хоча б миску з водою біля батареї й не закривайте двері у ванну після душу - пара теж працює. Зніміть з ліжка все зайве: декоративні подушки, пледи, покривала, які роками не прали. Пропилососьте матрац і подушки насадкой для текстилю, а постільну білизну періть раз на тиждень за температури 60°C - гаряча вода знищує кліщів, холодна лише змиває алергени. Провітрюйте спальню перед сном 10-15 хвилин - це знижує концентрацію частинок у повітрі. Що допомагає надовго, а що - ні Кліщі люблять вологість понад 50% і температуру близько 22-25°C. Тому кондиціонер у режимі осушення - не забаганка, а робочий інструмент, якщо влітку в спальні задушно й волого. Антиалергенні чохли на матрац і подушки з дрібною щільною тканиною справді працюють - вони фізично не пускають алергени назовні. А ось популярні «очисники повітря» без HEPA-фільтра - марна трата грошей: вони не затримують дрібні частинки. І ще одне, про що рідко говорять: не варто чекати, поки ніс «сам пройде». Якщо симптоми повторюються щоранку кілька тижнів поспіль, це привід сходити до лікаря-алерголога й зробити тести - це швидко й недорого, а відповідь дасть конкретний план, а не метод спроб і помилок. Адже алергія на кліщів - одна з небагатьох, яку реально тримати під контролем побутовими засобами, без постійних ліків. А тепер запитайте себе: коли ви востаннє прали подушку, а не лише наволочку? Якщо відповідь «не пам’ятаю» - можливо, саме там і ховається причина вашого ранкового нежитю. Прокидаєтесь із закладеним носом? Винні не батареї, а кліщі у ліжку читайте на сайті Pixel.inform.
Гортайте вниз для завантаження ще