Вчені, які прагнуть подолати нашу триваючу кризу ожиріння, зробили важливе відкриття: періодичне обмеження калорій призводить до значних змін як у кишківнику, так і в мозку, що може відкрити нові можливості для підтримки нормальної ваги. Дослідники з Китаю протягом 62 днів вивчали 25 добровольців, яких класифікували як страждаючих ожирінням, протягом яких вони брали участь у програмі періодичного обмеження енергії (IER) – режимі, який передбачає ретельний контроль споживання калорій і відносне голодування в кілька днів. Учасники дослідження не лише схудли – у середньому на 7,6 кілограма (16,8 фунта) або 7,8 відсотка маси тіла – були також докази зрушень в активності пов’язаних з ожирінням ділянок мозку, а також кишкових бактерій. «Тут ми показуємо, що дієта IER змінює вісь мозок-кишечник-мікробіом людини», — сказав дослідник охорони здоров’я Цян Цзен з Другого медичного центру та Національного центру клінічних досліджень геріатричних захворювань у Китаї, коли результати були опубліковані в грудні 2023 року. «Зміни, які спостерігаються в мікробіомі кишківника та в активності пов’язаних із залежністю ділянок мозку під час і після втрати ваги є дуже динамічними та пов’язаними з часом». Незрозуміло, що викликає ці зміни, чи впливає кишківник на мозок, чи навпаки. Однак ми знаємо, що кишківник і мозок тісно пов’язані між собою, тому лікування певних ділянок мозку може бути способом контролювати споживання їжі. Зміни в активності мозку, помічені за допомогою сканування функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), були в регіонах, які, як відомо, є важливими для регуляції апетиту та залежності, включаючи нижню фронтальну орбітальну звивину. Щобільше, зміни мікробіома кишківника, проаналізовані за допомогою зразків калу та аналізів крові, були пов’язані з певними ділянками мозку. Наприклад, бактерії Coprococcus comes і Eubacterium hallii були негативно пов’язані з активністю в лівій нижній лобовій орбітальній звивині, області, яка бере участь у виконавчих функціях, включаючи нашу силу волі, коли мова йде про споживання їжі. «Вважається, що кишковий мікробіом зв’язується з мозком складним, двонаправленим способом», — сказав учений-медик Сяонін Ван з Державного клінічного центру геріатрії в Китаї. «Мікробіом виробляє нейротрансмітери та нейротоксини, які потрапляють у мозок через нерви та кровообіг. Натомість мозок контролює харчову поведінку, тоді як поживні речовини з нашого раціону змінюють склад кишкового мікробіому». За оцінками, понад мільярд людей у ​​всьому світі страждають ожирінням, що призводить до підвищеного ризику багатьох різних проблем зі здоров’ям, від раку до серцевих захворювань. Знання більше про те, як наш мозок і кишківник залежать одне від одного, може мати величезне значення для ефективної профілактики та зменшення ожиріння. «Наступне питання, на яке потрібно відповісти, — це точний механізм, за допомогою якого кишковий мікробіом і мозок взаємодіють у людей з ожирінням, у тому числі під час втрати ваги», — сказав біомедик Лаймін Ван з Китайської академії наук. «Які конкретні мікробіоми кишківника та ділянки мозку мають вирішальне значення для успішного схуднення та підтримки нормальної ваги?» Дослідження було опубліковано в Frontiers in Cellular and Infection Microbiology.

Голковколювання, кетамінові ін’єкції та електросудомна терапія — це лише деякі з варіантів, доступних для людей з діагнозом великий депресивний розлад (БДР) та резистентна до лікування депресія (ТРД). Ці методи лікування, хоча і є потенційно ефективними, часто можуть здаватися складними або дорогими. Дослідження Університету Еморі показує, що терапія за допомогою псилоцибіну (PSIL-AT), що використовує активну речовину галюциногенних грибів, може надати трансформаційні переваги більш ніж п’яти мільйонам людей у США, якщо вона буде схвалена Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США. Дослідження підкреслює нагальну потребу в терапії з використанням псилоцибіну, а також логістичні та економічні міркування, з якими стикаються політики, страхові компанії та органи охорони здоров’я, намагаючись зробити таке лікування широкодоступним. Мільйони людей можуть отримати користь від терапії псилоцибіном Використовуючи національні дані про осіб, які наразі проходять лікування від БДР та ТРР, дослідники Еморі застосували критерії виключення, щоб визначити тих, хто за медичними показниками підходить для PSIL-AT. Такі фактори, як супутні захворювання, включаючи манію, серцеву недостатність і діабет, були використані для уточнення відповідної популяції. Аналіз показав, що 56-62% пацієнтів з МДД і ТРД — приблизно 5,1-5,6 млн осіб — можуть отримати користь від цієї терапії. Провідний автор дослідження Файзан Раб (Fayzan Rab) є кандидатом медичних наук у Школі медицини Університету Еморі. «Ця інформація є важливою, оскільки в даний час психоделічна терапія здебільшого зосереджена на її ефективності в рамках клінічних випробувань, і дуже мало хто вивчає, якими будуть більш широкі наслідки впровадження цих нових методів терапії, — каже Раб. «Наше дослідження — одне з перших, яке розглядає ширші наслідки для громадського здоров’я та економіки світу, де терапія псилоцибіном стане більш доступною для американців». Дієві дані для розгляду FDA Терапія за допомогою псилоцибіну наразі визначена FDA як проривна терапія, що дозволяє прискорити розгляд результатів клінічних випробувань III фази через її потенціал у боротьбі з депресією. Результати цього дослідження надають практичні дані для інформування процесу прийняття рішень FDA. «Це дослідження є дійсно своєчасним, оскільки воно надає дані, які можна інтерпретувати для FDA», — сказав Раб. «Саме стільки американців, на нашу думку, перебувають під загрозою. Я думаю, що це буде значущою оцінкою для FDA, яку вони зважуватимуть, коли вирішуватимуть, чи схвалювати псилоцибін для терапевтичного використання». Страхове покриття та попит на терапію псилоцибіном Якщо PSIL-AT буде схвалений, на його доступність значною мірою впливатимуть рішення приватних та державних страхових компаній, зокрема Центрів послуг Medicare та Medicaid (CMS). Згідно з дослідженням, майже 20% з 85 мільйонів бенефіціарів Medicaid — приблизно 17 мільйонів людей — можуть мати клінічну депресію. Те, як Medicaid та інші страхові компанії вирішать відшкодовувати витрати на терапію з використанням псилоцибіну, суттєво вплине на її доступність та попит. Швидке полегшення від психоцибіну Однією з помітних переваг терапії псилоцибіном є її швидка ефективність. Попередні клінічні дослідження показали, що одноразовий прийом 25 мг псилоцибіну може суттєво зменшити симптоми депресії. Доктор Джордж Грант, співдиректор Центру психоделіків і духовності Університету Еморі (ECPS), підкреслив потенційну економію коштів для системи охорони здоров’я. «Психоделічні ліки є багатообіцяючими, оскільки втручання є дуже швидким, тоді як зараз страхові компанії та платники податків часто змушені фінансувати використання антидепресантів протягом усього життя», — сказав Грант, який також є виконавчим директором з питань духовного здоров’я в Науковому центрі здоров’я Вудраффа. Таке швидкодіюче лікування могло б полегшити фінансовий тягар як для страховиків, так і для пацієнтів, а також принести значне полегшення тим, хто страждає на депресію. Холістичний підхід до психічного та духовного здоров’я За підтримки ECPS Університету Еморі дослідження об’єднує клінічну психіатрію з духовним здоров’ям для вивчення терапевтичного потенціалу психоделічних препаратів. Центр має на меті сприяти глибшому розумінню того, як психоделіки можуть привести пацієнтів до стану психічного та духовного благополуччя. «Прийти на допомогу людям, які страждають, дуже важливо, і терапія за допомогою псилоцибіну може допомогти людям досягти місця задоволення всередині себе, щоб їхнє життя досягло оптимального сенсу і мети», — сказав Грант. Раб також підкреслив неупередженість академічного середовища, в якому проводилося дослідження, підкресливши, що воно було незалежним від фармацевтичного впливу. «Я радий, що мене підтримує Центр психоделіки та духовності, який є академічним середовищем, що надає об’єктивний погляд третьої сторони політикам, FDA та органам охорони здоров’я», — сказав Раб. «Я дуже сподіваюся, що подальші дослідження в галузі психоделічної медицини та терапії можуть принести користь мільйонам американців, які можуть мати на це право». Шлях вперед для терапії псилоцибіном Дослідження надає дорожню карту для потенційного розгортання терапії за допомогою псилоцибіну, пропонуючи дієві ідеї для медичних працівників, страховиків та політиків. Задовольняючи потреби мільйонів американців, які страждають на БДР та ТРК, PSIL-AT може стати зміною парадигми лікування депресії, поєднуючи клінічну ефективність з доступною та цілісною допомогою.

Не секрет, що світова спільнота охорони здоров’я бореться з катастрофічними наслідками пандемії COVID-19 з моменту її виникнення у 2019 році. Ця хвороба представляє безпрецедентні проблеми в лікуванні та профілактиці, і ми все ще не повністю розуміємо поведінку SARS. — Вірус CoV-2. Станом на сьогодні Всесвітня організація охорони здоров’я задокументувала понад 770 мільйонів випадків COVID-19 у всьому світі, що свідчить про широке поширення та вплив цього вірусу на населення планети. Таємниця того, як поширюється COVID-19 Незважаючи на те, що ми маємо пристойні знання про те, як вірус потрапляє в наше тіло, прикріплюючись до здорових клітин у нашому носі та горлі, залишається певна таємниця щодо того, як COVID-19 далі подорожує та поширюється в дихальних шляхах, і як він сприяє важкій хворобі та віддалені ускладнення. Але нещодавно завдяки широким дослідницьким зусиллям і спільним дослідженням було виявлено нову частину головоломки. Отримані результати пропонують свіжі ідеї, які можуть сформулювати майбутні стратегії лікування та профілактичні заходи. Вчені з Northwestern Medicine розпочали місію, щоб розкрити таємниці поширення SARS-CoV-2 у наших тілах. Одним із їхніх найважливіших висновків було те, що вірус використовує власний слиз нашого тіла як свій особистий шлях до нижніх відділів легень. Слиз: несподіваний співучасник У своєму дослідженні, яке нещодавно було опубліковано в Nature Communications, дослідники провели живе зображення клітин бронхіального епітелію людини після того, як вони зазнали впливу вірусу SARS-CoV-2. Їхні спостереження виявили хитру тактику вірусу – рух нашого власного слизу допомагає вірусу подорожувати всередині дихальних шляхів. Зрештою це призводить до утворення інфекційних аерозолів, які можуть надалі впливати на інших людей. «Вірус потрапляє туди, куди потрапляє слиз», — сказав Марк Беккер, провідний студент, автор дослідження. Зазвичай ми розуміємо слиз як захисний щит від інфекції, який затримує віруси та інші шкідливі частинки, перш ніж вони потраплять у тканини. Наші власні війчасті клітини допомагають «змітати» брудний слиз вгору до горла, таким чином зберігаючи дихальні поверхні чистими. За іронією долі, коли вірус SARS-CoV-2 використовується, цей захисний захист стає спільником, який сприяє поширенню після інфікування. Статистика щодо COVID-19 і майбутні дослідження Хоча фінансування досліджень, пов’язаних з COVID-19, почало зменшуватися, експерти залишаються надією. Вони вважають, що їх відкриття про те, як подорожі COVID-19 можуть мати істотне застосування в контексті інших вірусних захворювань, зокрема ВІЛ. «Слизова оболонка, найбільш схожа на легені, — це верхні жіночі репродуктивні шляхи», — зазначив старший автор дослідження доктор Томас Хоуп. Можливо, тоді це розуміння того, як вірус, який викликає COVID-19, маневрує дихальними шляхами, може відкрити двері для нових досліджень інших захворювань, які можуть так само використовувати надходження слизу. Історія наукових інновацій Успіх цього дослідження також є відображенням міцної інфраструктури та відданості Northwestern Medicine. «Університет справді підтримав нас, і це є свідченням того, яке чудове середовище є Північно-західна медицина», — зазначив доктор Хоуп. Це історія наукових інновацій, які розширюють межі нашого розуміння вірусу, який перевернув наш світ з ніг на голову. І перш за все це стосується командної роботи – адже саме так відбуваються наукові прориви. Це дослідження сприяє постійному зростанню обсягу знань про COVID-19. Це демонструє напрочуд стратегічне використання вірусом захисних сил нашого організму. Статті про COVID-19 та інноваційні методи лікування Нове розуміння поведінки SARS-CoV-2 у середовищі слизової оболонки викликало інтерес до розробки інноваційних підходів до лікування. Зараз дослідники шукають, як ці знання можна застосувати для створення терапії, яка зміцнює бар’єри слизової оболонки, потенційно запобігаючи проникненню та поширенню вірусу. Цей тип профілактичного лікування може змінити спосіб лікування вірусних захворювань, особливо інфекцій, які вражають тканини слизової оболонки. Зосереджуючись на зміцненні першої лінії захисту організму, вчені сподіваються зменшити тяжкість і передачу деяких вірусних захворювань. Крім COVID-19, ці стратегії можуть дати надію на боротьбу з іншими вірусами, які так само використовують слизові шляхи, такими як грип і респіраторно-синцитіальний вірус (RSV). Потенціал перехресного застосування означає, що досягнення, досягнуті зараз, можуть закласти основу для більш стійкої відповіді на майбутні вірусні спалахи та створити підхід широкого спектра до профілактики та лікування вірусів. Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications.

Чи впливають романтичні стосунки на рівень щастя? Міжнародна група вчених провела масштабне дослідження за участю понад 6300 осіб з 12 країн, щоб знайти відповідь на це питання. Результати, опубліковані в журналі Evolutionary Psychological Science, свідчать про те, що люди у відносинах, особливо щасливих, зазвичай більш задоволені життям. Щастя в парі Дослідження показало, що люди, які перебувають у стосунках, частіше відчувають позитивні емоції, такі як радість, впевненість у собі та оптимізм. Особливо це стосується тих, чиї стосунки задовольняють їхні емоційні потреби. Шлюб також виявився сприятливим фактором: одружені люди демонстрували вищий рівень щастя. Дослідження показало, що люди, які перебувають у стосунках, частіше відчувають позитивні емоції, такі як радість, впевненість у собі та оптимізм Самотність: різні грані Цікаво, що вплив самотності на емоційний стан залежить від її природи. Люди, які вимушено самотні, частіше відчувають смуток, самотність та нестачу життєвого сенсу, ніж ті, хто свідомо обирає бути один або перебуває “між стосунками”. Якість стосунків має значення Не всі стосунки однаково корисні для психічного здоров’я. Якість стосунків виявилася ключовим фактором емоційного благополуччя. Ті, хто оцінював свої стосунки як “хороші”, відчували більше позитивних емоцій, тоді як учасники “поганих” стосунків частіше стикались з негативними почуттями. Не всі стосунки однаково корисні для психічного здоров’я. Якість стосунків виявилася ключовим фактором емоційного благополуччя Універсальний зв’язок між коханням та щастям Вчені підкреслюють, що зв’язок між романтичними стосунками та емоційним станом є універсальним для різних культур. Незалежно від країни проживання, люди в щасливих стосунках зазвичай більш задоволені своїм життям. Це дослідження ще раз підтверджує важливість людських зв’язків та їх вплив на наше щастя. Хоча самотність може бути свідомим вибором для деяких людей, наявність щасливих і здорових стосунків сприяє більш позитивному та наповненому життю. Не пропустіть: Експеримент показав, чий бік вибирає собака у сімейній сварці The post Вчені дізналися, хто більше задоволений життям – одинаки чи люди у стосунках first appeared on T4.

У значний прогрес модифікована сполука даробактину виявилася багатообіцяючою в лікуванні резистентних бактеріальних інфекцій на тваринних моделях, пропонуючи потенційну нову зброю проти патогенів, таких як кишкова паличка, які все більше уникають сучасних антибіотиків. Антибактеріальні препарати необхідні для лікування інфекцій, але зростаюча проблема стійкості бактерій зробила багато сучасних методів лікування менш ефективними або навіть марними. Це викликало нагальну потребу в нових рішеннях. Дослідники, які публікують публікації в ACS Infectious Diseases, розробили модифіковану версію даробактину, сполуки, спочатку отриманої з бактерій, що є перспективним потенційним антибактеріальним засобом лікування. Під час перевірки концепції на тваринах модифікована сполука продемонструвала ефективність проти стійких до ліків бактерій, включаючи E. coli. Це дослідження було оприлюднено під час Всесвітнього тижня поінформованості про антимікробну резистентність (AMR), що проводиться Всесвітньою організацією охорони здоров’я з 18 по 24 листопада. Загроза резистентності до антибіотиків Раніше у 2024 році Всесвітня організація охорони здоров’я оновила свій список бактеріальних патогенів, які можуть виробити стійкість до антибіотиків, включивши серед інших Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa та E. coli. Незважаючи на потребу в нових антибіотиках, спрямованих на ці пріоритетні патогени, у вчених не так багато кандидатів. Однією з потенційних сполук, що порушує резистентність, є даробактин, природний антибіотик, виявлений у бактерії. Даробактин зв’язується з основним білком у клітинах різних бактерій і зрештою викликає їх загибель. Раніше Рольф Мюллер, Дженніфер Херрманн та їх колеги показали, що генно-інженерні версії даробактину мають антибактеріальну дію. Зокрема, один із цих неприродних, біосинтетичних даробактинів (називається D22) пригнічував ріст A. baumannii в лабораторних аналізах. Досягнення в дослідженні даробактину Для цього нового дослідження більша група під керівництвом Мюллера та Геррманна перевірила розроблену сполуку D22 проти кількох пріоритетних бактеріальних інфекцій у тварин. По-перше, у ембріонів рибок даніо лікування D22 очистило інфекцію A. baumannii так само ефективно, як ципрофлоксацин, антибіотик широкого спектру дії, який використовується для ускладнених інфекцій. Потім команда провела серію випробувань ефективності та дозування на мишах: Найкращий метод доставки : спостереження показали, що введення D22 у вигляді ін’єкції було ефективнішим, ніж введення через рот. Ефективність проти P. aeruginosa : повторні дози D22 суттєво обмежують ріст бактерій P. aeruginosa у мишей (інфекція тканин стегна), але не повністю очищають інфекцію. Експерименти з кількома дозами проти E. coli : введення D22 чотири рази протягом 25 годин повністю очистило E. coli у моделі важкої інфекції перитоніту (інфекція черевної порожнини). Активність також спостерігалася для разових доз. Ін’єкції D22 двічі на день протягом трьох днів значно зменшили присутність бактерій при ускладненій інфекції сечовивідних шляхів E. coli , хоча й не так низько, як антибіотик гентаміцин, який зменшив бактеріальне навантаження нижче рівня виявлення. Обнадійливі результати та майбутні напрямки Ці результати показують, що D22 може пригнічувати критичні інфекції, і підкреслюють перспективи подальшого розвитку цієї сполуки в майбутніх клінічних випробуваннях як «інноваційного рішення для боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів», кажуть дослідники.

Дослідження сну, проведені сомнологами та психологами, демонструють, що нічні підйоми можуть негативно впливати на якість відпочинку. У цій статті розберемо, чому це відбувається, які фактори на це впливають і як з цим боротися. Чи нормально прокидатися вночі? Пробудження як частина природного циклу Прокидатися вночі цілком нормально, адже сон проходить через фази швидкого і повільного сну. Під час повільного сну організм відпочиває: знижується активність мозку, серцевий ритм уповільнюється. У фазі швидкого сну, навпаки, ми бачимо сни, дихаємо частіше і рухаємося. Якщо прокинутися у фазі швидкого сну, це не викличе дискомфорту, але важливо швидко засинати знову. Якщо ж пробудження триває понад 20–30 хвилин і повторюється більше трьох разів на тиждень протягом трьох місяців, це може свідчити про хронічне безсоння. Чому ми прокидаємося в один і той самий час? Роль мелатоніну Гормон мелатонін регулює цикли сну і пробудження. Його вироблення припиняється до ранку, тому організм починає готуватися до пробудження. Саме тому короткочасні пробудження найчастіше трапляються після 4 години ранку. Як зберегти стабільний сон Дотримуйтесь режиму дня. Забезпечте темряву у кімнаті перед сном. Уникайте продуктів, які знижують рівень мелатоніну, перед сном. Неправильне використання ліжка Як формується звичка Якщо ви використовуєте ліжко не лише для сну, але й для перегляду фільмів або роботи, мозок асоціюватиме його з активністю, а не відпочинком. Це може викликати труднощі із засинанням. Поради для правильного використання ліжка Використовуйте ліжко лише для сну та відпочинку. Дотримуйтесь постійного часу для сну. Уникайте пізніх вечірніх занять у ліжку, таких як перегляд фільмів чи їжа. Пізня вечеря і її вплив на сон Як їжа впливає на сон Вживання їжі перед сном може знижувати якість сну, особливо у жінок. Вони довше засинають, частіше прокидаються і рідше досягають фаз глибокого сну. Рекомендації Уникайте пізніх перекусів, особливо важких та жирних страв. Вечеряйте щонайменше за 3 години до сну. Дефіцит вітаміну C і його наслідки Як вітамін C впливає на сон Дослідження показують, що низький рівень вітаміну C у крові призводить до частіших пробуджень вночі. Цей вітамін важливий не лише для імунітету, а й для стабільного сну. Джерела вітаміну C Цитрусові, ківі, солодкий перець. Листові зелені овочі, полуниця, папая. Вплив алкоголю на сон Чому жінки страждають більше Алкоголь швидше засвоюється жіночим організмом, але він негативно впливає на якість сну. У жінок сон стає більш переривчастим і менш тривалим. Поради Уникайте вживання алкоголю за кілька годин до сну. Якщо плануєте вживати алкоголь, компенсуйте це достатньою кількістю води. Жар чи холод: що краще для сну? Як терморегуляція впливає на відпочинок Занадто висока температура в кімнаті або теплий одяг можуть знижувати якість сну. Наш організм краще пристосовується до прохолоди, ніж до спеки. Оптимальні умови для сну Тримайте температуру у спальні на рівні 16–20°C. Обирайте легкий і дихаючий одяг для сну. Щоб забезпечити якісний сон, важливо звертати увагу на свої звички, харчування і умови у спальні. Дотримання цих простих правил допоможе вам уникнути нічних пробуджень та почуватися бадьоро щоранку. Чому не варто вставати вночі за водою чи до туалету читайте на сайті Pixel.inform.

Люди похилого віку, які надмірно сонливі протягом дня або не мають мотивації займатися своїми повсякденними справами, можуть частіше розвинути переддеменційний синдром, званий моторним когнітивним ризиком (MCR), який може прогресувати до деменції. Це результати нового дослідження, проведеного дослідниками з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку, яке порівняло денну сонливість з певними ознаками MCR: періодичні проблеми з пам’яттю та повільніша хода. Це може допомогти медичним працівникам якнайшвидше помітити ознаки ризику деменції – потенційно тоді, коли можна буде вжити заходів для запобігання її розвитку. Поганий сон був пов’язаний з вищим шансом моторного когнітивного ризику «Наші результати підкреслюють необхідність перевірки проблем зі сном», — каже провідний автор і геріатр Віктуар Леруа. «Існує потенціал того, що люди можуть отримати допомогу з проблемами сну та запобігти погіршенню когнітивних функцій у подальшому житті». Leroy та його колеги взяли на роботу 445 дорослих без деменції віком старше 65 років із середнім віком 76 років. Раз на рік протягом у середньому трьох років учасники заповнювали анкети щодо своїх здібностей до запам’ятовування, режиму сну та повсякденної активності, а швидкість їхньої ходьби відстежували на біговій доріжці в середньому протягом трьох років. Протягом періоду дослідження 35,5 відсотка учасників, які віднесли до категорії надмірну денну сонливість і відсутність ентузіазму до повсякденних справ, розвинули MCR. Серед учасників поза цією групою у 6,7 відсотка розвинувся синдром. Хоча дослідження не доводить прямого зв’язку, воно припускає, що у деяких людей надмірна сонливість і млявість протягом дня можуть бути ранніми ознаками MCR. Захворювання було в три рази частіше в людей з такими симптомами, враховуючи вік, стать і кілька проблем зі здоров’ям, включаючи депресію. «Наші результати також підкреслюють необхідність раннього скринінгу порушень сну як потенційного профілактичного втручання для зниження когнітивних функцій», — пишуть дослідники в опублікованій статті. Загальновідомо, що раніше – краще, коли мова йде про діагностику деменції – або переддеменції – і ми бачимо все більше доказів того, що цьому стану можна запобігти у великій кількості випадків, якщо його помітити раніше. Згідно з попередніми дослідженнями, ті, хто має MCR, мають приблизно втричі більшу ймовірність розвитку деменції, ніж загальна популяція. Особливо вірогідна судинна деменція, спричинена зниженням кровотоку до мозку. Додайте все це разом, і ми отримаємо те, що може бути раннім попередженням про підвищений ризик деменції у певних людей, хоча потрібно зібрати більше інформації про те, як і чому стоїть за цим зв’язком. «Потрібно провести додаткові дослідження, щоб з’ясувати взаємозв’язок між проблемами зі сном і когнітивним зниженням, а також роль, яку відіграє синдром моторного когнітивного ризику», — каже Лерой. «Нам також потрібні дослідження, щоб пояснити механізми, які пов’язують ці порушення сну з синдромом моторного когнітивного ризику та зниженням когнітивних функцій». Дослідження було опубліковано в Neurology, медичному журналі Американської академії неврології.

Люди похилого віку, які надмірно сонливі протягом дня або не мають мотивації займатися своїми повсякденними справами, можуть частіше розвинути переддеменційний синдром, званий моторним когнітивним ризиком (MCR), який може прогресувати до деменції. Це результати нового дослідження, проведеного дослідниками з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку, яке порівняло денну сонливість з певними ознаками MCR: періодичні проблеми з пам’яттю та повільніша хода. Це може допомогти медичним працівникам якнайшвидше помітити ознаки ризику деменції – потенційно тоді, коли можна буде вжити заходів для запобігання її розвитку. Поганий сон був пов’язаний з вищим шансом моторного когнітивного ризику «Наші результати підкреслюють необхідність перевірки проблем зі сном», — каже провідний автор і геріатр Віктуар Леруа. «Існує потенціал того, що люди можуть отримати допомогу з проблемами сну та запобігти погіршенню когнітивних функцій у подальшому житті». Leroy та його колеги взяли на роботу 445 дорослих без деменції віком старше 65 років із середнім віком 76 років. Раз на рік протягом у середньому трьох років учасники заповнювали анкети щодо своїх здібностей до запам’ятовування, режиму сну та повсякденної активності, а швидкість їхньої ходьби відстежували на біговій доріжці в середньому протягом трьох років. Протягом періоду дослідження 35,5 відсотка учасників, які віднесли до категорії надмірну денну сонливість і відсутність ентузіазму до повсякденних справ, розвинули MCR. Серед учасників поза цією групою у 6,7 відсотка розвинувся синдром. Хоча дослідження не доводить прямого зв’язку, воно припускає, що у деяких людей надмірна сонливість і млявість протягом дня можуть бути ранніми ознаками MCR. Захворювання було в три рази частіше в людей з такими симптомами, враховуючи вік, стать і кілька проблем зі здоров’ям, включаючи депресію. «Наші результати також підкреслюють необхідність раннього скринінгу порушень сну як потенційного профілактичного втручання для зниження когнітивних функцій», — пишуть дослідники в опублікованій статті. Загальновідомо, що раніше – краще, коли мова йде про діагностику деменції – або переддеменції – і ми бачимо все більше доказів того, що цьому стану можна запобігти у великій кількості випадків, якщо його помітити раніше. Згідно з попередніми дослідженнями, ті, хто має MCR, мають приблизно втричі більшу ймовірність розвитку деменції, ніж загальна популяція. Особливо вірогідна судинна деменція, спричинена зниженням кровотоку до мозку. Додайте все це разом, і ми отримаємо те, що може бути раннім попередженням про підвищений ризик деменції у певних людей, хоча потрібно зібрати більше інформації про те, як і чому стоїть за цим зв’язком. «Потрібно провести додаткові дослідження, щоб з’ясувати взаємозв’язок між проблемами зі сном і когнітивним зниженням, а також роль, яку відіграє синдром моторного когнітивного ризику», — каже Лерой. «Нам також потрібні дослідження, щоб пояснити механізми, які пов’язують ці порушення сну з синдромом моторного когнітивного ризику та зниженням когнітивних функцій». Дослідження було опубліковано в Neurology, медичному журналі Американської академії неврології.

Аргентинські науковці з Університету Буенос-Айреса провели серію експериментів, щоб дослідити, як собаки реагують на сварки між членами родини. Виявилося, що чотирилапі друзі демонструють явну схильність підтримувати «постраждалу сторону» в конфлікті, проявляючи емпатію та прагнення до емоційного згуртування. Чутливість собак до людських емоцій Раніше вже було відомо, що собаки тонко відчувають емоційний стан людей. Вони реагують на плач, стрес або радісні моменти, наприклад, під час зустрічі після тривалої розлуки. Нове дослідження дозволило зрозуміти, як саме собаки поводяться в напружених ситуаціях, таких як сварки. Для експерименту вчені залучили 23 собаки різних порід, серед яких були сибірський хаскі, бордер-коллі, пудель і такса. Господарів собак попросили двічі інсценувати сімейну сварку. Один із учасників виконував роль «агресора», який кричав, розмахував руками та проявляв ворожість, тоді як інший грав роль «жертви», демонструючи пригніченість і сум. Як реагували собаки? Під час конфліктів собаки здебільшого підходили до «жертв», трималися ближче до них та уникали «агресорів». Пси демонстрували так звану аффіліативну поведінку: присідали, притискали вуха, важко дихали, опускали хвости або позіхали. Ці ознаки свідчили про стрес, викликаний ситуацією. Після завершення сварки собаки обирали першочергово контактувати з «жертвою» і продовжували уникати «агресора». Чому собаки підтримують «жертв»? На думку керівниці дослідження Мариани Бентосели, собаки сприймають своїх господарів як частину соціальної групи. Підтримка «жертви» є природною реакцією, спрямованою на згуртування групи та зниження напруги. Такі якості, ймовірно, сформувалися еволюційно разом із прив’язаністю до людини. Результати дослідження підкреслюють важливість емоційної чутливості собак, особливо коли вони беруть участь у терапевтичних програмах. Їхня здатність розпізнавати стресові ситуації та надавати підтримку може стати корисною, наприклад, у роботі з пацієнтами, які долають психологічні труднощі. Читайте також: Мозок собаки може синхронізуватися з людським – дослідженняThe post Експеримент показав, чий бік вибирає собака у сімейній сварці first appeared on T4.

У Сполучених Штатах і в усьому світі вживання алкоголю залишається основною причиною смерті та інвалідності, якій можна запобігти, сприяючи захворюванням печінки, психічним розладам і нещасним випадкам. Дослідники з Медичного коледжу Шмідта Флоридського Атлантичного університету (FAU) дослідили тенденції смертності від алкоголю в США з 1999 по 2020 рік.  Використовуючи дані Центру з контролю та профілактики захворювань США Wide-range Online Data for Epidemiologic Research (WONDER), вони виявили тривожну статистику. Різкий сплеск смертності, пов’язаної з алкоголем  Дослідження показує, що смертність, пов’язана з алкоголем, у США різко зросла за останні два десятиліття. Рівень смертності зріс майже вдвічі з 10,7 на 100 000 у 1999 році до 21,6 на 100 000 у 2020 році.  Загальна кількість смертей, пов’язаних із вживанням алкоголю, зросла з 19 356 до 48 870, що означає драматичне збільшення вдвічі. У кожній віковій групі спостерігається зростання, причому найбільш тривожний сплеск – майже в чотири рази – у віковій групі від 25 до 34 років. Статеві та вікові диспропорції У віковій групі 85 років і старше спостерігалося можливе, але незначне збільшення. Особи у віці 55-64 років мали як найрізкіший ріст смертності, так і найвищі абсолютні показники як у 1999, так і у 2020 роках.  Як чоловіки, так і жінки відчули значне збільшення смертності, пов’язаної з алкоголем, але чоловіки мали найвищі показники в обидва роки та спостерігали найрізкіше загальне зростання.  Жінки, однак, спостерігали найбільше пропорційне зростання: кількість смертей зросла з 4,8 на 100 000 у 1999 році до 12 у 2020 році. Вживання алкоголю серед жінок  Старший автор дослідження доктор Панайота «Йота» Кітсантас є професором і завідувачем кафедри здоров’я населення та соціальної медицини FAU.  «Наше дослідження виявило значні гендерні відмінності в смертності, пов’язаній з алкоголем. У той час як у чоловіків був вищий загальний рівень смертності, у жінок спостерігався більший відносний приріст, що може відображати зміну соціальних норм і посилення націленості алкогольної індустрії на жінок через маркетингові кампанії», – сказав д-р Кітсантас. «Зі зростанням споживання алкоголю серед жінок зросли й пов’язані з цим ризики. Жінки, здається, більш вразливі до шкідливого впливу алкоголю через, ймовірно, відмінності в будові тіла та метаболізмі, що призводить до вищих концентрацій алкоголю в крові».  Крім того, проблеми психічного здоров’я, такі як депресія та тривога, які вже частіше зустрічаються у жінок, можуть погіршитися через вживання алкоголю, зазначив доктор Кітсантас. Регіональні відмінності в смертях, пов’язаних з алкоголем  Смертність серед жінок зросла у два з половиною рази, а жителі азіатських і тихоокеанських островів зазнали найбільшого зростання у 2,4 раза.  У регіональному розрізі Середній Захід зазнав найбільшого стрибка, де смертність, пов’язана з алкоголем, зросла у 2,5 раза, за ним йдуть північний схід, захід і південь. «Усунення цих факторів за допомогою спеціальних втручань може допомогти в боротьбі зі зростаючою епідемією смертності від алкоголю в США», — сказав д-р Кітсантас. Ускладнення супутніх факторів ризику Результати дослідження висвітлюють значні клінічні проблеми та проблеми громадського здоров’я, які можуть отримати користь від цілеспрямованих заходів. Фактори ризику, такі як ожиріння, діабет і пошкодження печінки, ускладнюють ці проблеми, прискорюючи смертність, пов’язану з алкоголем. Статеві, демографічні та регіональні відмінності мають керувати стратегіями охорони здоров’я. «Медичні працівники повинні визнати, що надмірне вживання алкоголю є провідним фактором ризику загальної смертності та серцево-судинних захворювань, особливо інфарктів та інсульту», — сказав співавтор Чарльз Х. Хеннекенс, професор медицини FAU.  «Для пом’якшення цих ризиків необхідна перевірка на вживання алкоголю в закладах первинної медичної допомоги. Супутні захворювання, такі як надмірна вага та ожиріння, можуть прискорити пошкодження печінки, що, у свою чергу, може призвести до раннього початку цирозу та раку печінки». «США мають найвищий у світі рівень надмірної ваги та ожиріння та низький рівень щоденної фізичної активності. Шкідлива взаємодія цих факторів може сприяти спостережуваним тенденціям пов’язаної з алкоголем смертності, особливо серед молодих людей». Глобальний контекст і майбутні напрямки Споживання алкоголю значно відрізняється залежно від регіону в усьому світі та в США. Згідно з даними 2019 року, найбільше річне споживання на душу населення було в Латвії – 13,2 літра, за нею йдуть Франція – 12,2 літра та США – 10 літрів.  Описові дані про смертність виявляють складний зв’язок між вживанням алкоголю та передчасною смертю. Латвія, наприклад, лідирує за споживанням алкоголю і займає третє місце за загальним числом смертей, тоді як у Франції, незважаючи на високе споживання алкоголю, низька смертність від серцево-судинних захворювань, але високий рівень цирозу та раку печінки.  Навпаки, російські чоловіки мають високий рівень споживання алкоголю та підвищений рівень смертності від серцево-судинних захворювань. Ці закономірності ілюструють складні взаємозв’язки між споживанням алкоголю, передчасною смертю та захворюваннями, незалежно від типу напою. Вживання алкоголю і передчасна смерть «Як у всьому світі, так і в США, високий рівень споживання алкоголю тісно пов’язаний із передчасною смертю та інвалідністю», — сказав Хеннекенс. «Різниця між щоденним споживанням невеликих і великих доз алкоголю може бути різницею між запобіганням і спричиненням передчасної смерті. Одним із миттєвих наслідків алкоголю є пошкодження печінки, а в США зростання рівня ожиріння та діабету також сприяє ранньому пошкодженню печінки». На завершення автори підкреслюють, що медичні працівники повинні знати, що в США, як і в більшості населення світу, люди, які споживають велику кількість алкоголю, як правило, мають найвищий ризик смертності, а також смерті від серцево-судинних захворювань, переважно через серцево-судинні захворювання. напади та інсульт. Дослідження опубліковано в The American Journal of Medicine.