Міжнародна група вчених провела дослідження, в якому брали участь понад 92 тисячі людей, і показала, що всього сім грамів оливкової олії на день здатні знизити ризик смерті від деменції на 28 відсотків. Оливкова олія – незмінний атрибут середземноморської дієти, яку називають однією з найкорисніших у світі (наприклад, вона знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань). Але оливкова олія корисна сама по собі: в ній багато мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової. Вважається, що ці кислоти знижують рівень «поганого» холестерину та підтримують рівень «хорошого». Щоправда, точного механізму цього не встановлено. Вчені з Гарвардської школи громадської охорони здоров’я (США), Чжецзянського (Китай) та Копенгагенського (Данія) університетів провели проспективне когортне дослідження за участю 92 383 осіб, 60 582 з яких були жінками. Середній вік піддослідних становив 56,4 року, а спостереження тривали протягом 28 років – з 1990 по 2018 рік. Ні в кого з добровольців не діагностували серцево-судинних захворювань і раку. Висновки роботи представлені в журналі Jama Network Open. За весь період досліджень 4751 людина померла від деменції. З’ясувалося, що учасники, які були гомозиготні за алелем аполіпопротеїну APOE ε4, мали в п’ять-дев’ять разів вище ризик померти від нейродегенеративних захворювань, ніж усі інші. Однак навіть з урахуванням такої поправки споживання не менш ніж семи грамів (приблизно чайна ложка) оливкової олії на день знизило ймовірність смерті від деменції на 28 відсотків. Заміна іншими рослинними оліями чи вершковим такого ефекту не мало. «Оливкова олія може мати протизапальну та нейропротекторну дію завдяки високому вмісту мононенасичених жирних кислот та інших сполук з антиоксидантними властивостями, таких як вітамін Е та поліфеноли», — розповіла Анна-Джулія Тесс’є (Anne-Julie Tessier) з Гарвардської школи громадської охорони здоров’я. Можливо, комбінація таких сполук, а не один з елементів, дозволяє досягти подібного оздоровлюючого ефекту. Вчені також підкреслили, що в дослідженні брали участь переважно білі та освічені люди, тому результати поки що некоректно поширювати на інші групи населення. Щобільше, дослідження було обсерваційним (тобто дані збиралися шляхом простого спостереження подій, що відбувалися природним шляхом), так що говорити про пряму кореляцію між зниженням ризику смерті від деменції та вживанням оливкової олії все ж таки передчасно.

Багатоступінчастий процес біосинтезу в дріжджах дешево виробляє дорогий ад’ювант, який зараз витягують із кори дерева. Вакцини рятують життя, як було доведено під час нещодавньої пандемії, але один компонент більшості вакцин — включно з вакциною Novavax проти COVID-19 — залишається непоміченим: молекула або інша сполука, яка стимулює імунну систему для встановлення більш надійного захисту від інфекції. Ці так звані ад’юванти додаються в невеликих кількостях, але мають великий захисний ефект, особливо у немовлят із незрілою імунною системою та літніх людей з ослабленою імунною відповіддю. Проте один із найсильніших ад’ювантів, екстракт чилійської мильної кори, виробляти настільки важко, що він коштує кілька сотень мільйонів доларів за кілограм (2,2 фунта). Прорив у синтетичній біології Університет Каліфорнії в Берклі та вчені Національної лабораторії імені Лоуренса Берклі (Berkeley Lab) тепер використали потужність синтетичної біології для отримання активного інгредієнта кори мила, молекули під назвою QS-21, у дріжджах. Виробництво подібних сполук у дріжджах не тільки дешевше, але й екологічніше, уникаючи багатьох їдких і токсичних хімікатів, необхідних для вилучення сполуки з рослин. Хоча вихід дріжджового процесу все ще невеликий — кілька сотень доларів з літру бульйону, цей подвиг обіцяє зробити один із найефективніших ад’ювантів більш доступним і знизити вартість вакцин загалом. Біологи-синтетики вставили гени мильної кори та інших організмів у дріжджі, щоб створити біосинтетичний шлях для створення складної молекули під назвою QS-21, потужного ад’юванта, який використовується у вакцинах. Хімічна структура QS-21 знаходиться на задньому плані «Під час пандемії працівники охорони здоров’я дуже хвилювалися щодо наявності ад’юванту QS-21, оскільки він походить лише з одного дерева», — сказав Джей Кізлінг, професор хімічної та біомолекулярної інженерії Каліфорнійського університету в Берклі та старший науковий співробітник лабораторії Берклі. «З погляду світової охорони здоров’я, існує велика потреба в альтернативному джерелі цього ад’юванта». Виробництво QS-21 передбачало вбудовування 38 різних генів із шести організмів у дріжджі — побудова одного з найдовших біосинтетичних шляхів, коли-небудь трансплантованих будь-якому організму, сказав Кіслінг. «Виробництво потужного ад’юванта вакцини QS-21 у дріжджах підкреслює потужність синтетичної біології для вирішення основних проблем як навколишнього середовища, так і здоров’я людей», — сказав колишній докторант Каліфорнійського університету в Берклі Юйжун Лю, перший автор статті, а зараз асистент професора Scripps Research в Ла-Хойя, Каліфорнія. Робота над малярією Переваги додавання ад’юванту до вакцини вперше були помічені в 1920-х роках, коли було виявлено, що галун — сіль алюмінію — підвищує ефективність вакцини проти дифтерії. З того часу галун додають до багатьох вакцин, які використовують частину збудника, але не інфекційну частину, щоб викликати імунітет. Оскільки ад’юванти роблять вакцини ефективнішими, вони також дозволяють лікарям використовувати менші дози активного інгредієнта, який називається антигеном. Невдовзі після того, як було виявлено, що галун підвищує ефективність вакцин, виявилося, що група милоподібних молекул робить те саме. До 1960-х років дослідники зосередилися на екстракті чилійської мильної кори (Quillaja saponaria), який сильно активує різні компоненти імунної системи для посилення ефекту введення вакцинного антигену. Протягом останніх 25 років один компонент цього екстракту — QS-21 — був одним з основних неалюмінієвих ад’ювантів у вакцинах, пройшовши випробування у понад 120 клінічних випробуваннях. Він міститься у вакцині проти оперізуючого лишаю (Shingrix), яку дають людям похилого віку, у вакцині проти малярії (Mosquirix), яка зараз використовується у дітей для захисту від паразита  Plasmodium falciparum, і у вакцині Novavax проти SARS-COVID-19. Сьогодні QS-21 виробляють шляхом здирання кори з дерева та хімічного вилучення та відділення багатьох сполук, деякі з яких є токсичними. Хоча QS-21 є складною молекулою, що містить терпенове ядро ​​та вісім молекул цукру, її синтезували в лабораторії. Але цей синтез займає 79 окремих етапів, починаючи з проміжної хімічної речовини, яка сама повинна бути синтезована. Кіслінга, який є генеральним директором Об’єднаного інституту біоенергетики США (JBEI) в Емерівілі, Каліфорнія, який фінансується Міністерством енергетики США, попросили спробувати відтворити процес синтезу в дріжджах, оскільки він роками працював над додаванням генів у дріжджі, щоб отримати їх, щоб виробляти терпенові сполуки, серед яких артемізинін, протималярійний препарат, а також аромати та ароматизатори. Терпенові сполуки, подібно до тих, що відповідають за запах соснових дерев, часто мають аромат. «Ця робота базується на нашій роботі з малярією», — сказав він. «Ми працювали над терапією малярії. Тепер це може бути ад’ювантом для вакцин проти малярії в майбутньому». Додавання восьми цукрів виявилося складним завданням, як і збалансування несподіваних взаємодій між ферментами в дріжджах. Усе це мало бути зроблено без порушення критичних метаболічних шляхів, необхідних для росту дріжджів. «Він містить вісім цукрів і терпеноїд посередині. Я маю на увазі, що це робить шлях біосинтезу артемізиніну схожим на ніщо», — сказав Кіслінг. «Я радий, що синтетична біологія просунулася так далеко, що тепер ми можемо побудувати шлях для виробництва молекули, як QS-21. Це свідчення того, наскільки далеко просунулася ця сфера за останні два десятиліття». Він та його колеги з лабораторії на чолі з постдокторантом Лю тісно співпрацювали з дослідницею рослин Енн Осборн із Центру Джона Іннеса у Великобританії. Раніше Осборн описав багато ферментативних етапів виробництва натурального QS-21 у мильній корі. Протягом останніх п’яти років, коли Осборн відкривав нові етапи процесу і тестував їх на рослинах тютюну, лабораторія Кізлінга поступово додавала ці нові гени до дріжджів, щоб відтворити синтетичні етапи. «Це була чудова співпраця, тому що щойно вона отримувала новий ген у шляху, вони надсилали його нам, і ми додавали його в дріжджі», — сказав Кіслінг. «Це також було добре для неї, тому що вона пройшла тест, щоб перевірити, чи її аналіз на тютюн показав їй правильні речі». «Все від одного цукру» На початку цього року Осборн і Кіслінг  опублікували повний 20-етапний процес,  за допомогою якого мильна кора виробляє QS-21, відновлений в тютюні. На жаль, тютюн є випробувальним стендом для хімії рослин, але не масштабованим способом виробництва хімічної сполуки. Нова стаття відтворює цей процес у дріжджах із додаванням додаткових етапів, оскільки дріжджі не містять деяких ферментів, які природно існують у рослинах. Зараз літр ферментованих біоінженерних дріжджів може виробляти близько 100 мікрограмів QS-21 за три дні, ринкова вартість якого становить близько 200 доларів. Але біосинтез дріжджів масштабується. «Навіть на тих рівнях, які ми виробляємо, це дешевше, ніж виробництво на заводі», — сказав Кізлінг. За його словами, інженерні дріжджі живляться лише цукром, що є додатковою перевагою. «Я хочу робити все з одного цукру. Я просто хочу нагодувати дріжджі глюкозою, тому що зрештою ми хочемо, щоб цей процес був масштабований. І якщо ви нагодуєте їх купою химерних проміжних продуктів, то це призведе до процесу, який не можна масштабувати», – сказав Кіслінг. «Зрештою, я хотів би почати з глюкози, тому, коли виробництво здійснюється у великих резервуарах, вони можуть виробляти QS-21 якомога легше та дешевше». У той час як Keasling планує залишити оптимізацію процесу для великомасштабного виробництва іншим, він сподівається налаштувати ферментативні етапи, які він ввів у дріжджі, щоб отримати варіанти QS-21, які потенційно можуть бути ефективнішими, ніж QS-21. А біосинтез дріжджів дозволяє йому експериментувати з обрізанням молекули QS-21, щоб побачити, які частини можна усунути, не змінюючи ефективності молекули.

Багато людей вважають, що яєчня та омлет однаково корисні, але це не так. Пояснюємо, чому краще вживати омлет, ніж яєчню. Що корисніше: яєчня чи омлет Ці страви однаково багаті на вітаміни, мікроелементи та амінокислоти, проте яєчню не рекомендується вживати при панкреатиті, геморої, подагрі та деяких захворюваннях кишечника. Омлет при перелічених вище захворюваннях вживати можна. А приготований у духовці омлет навіть радять при гастриті. Також треба враховувати, що яєчня калорійніша, ніж омлет. Щоб отримати максимум користі від омлету, його потрібно готувати на парі або в духовці.The post Яєчня чи омлет: що корисніше для здоров’я first appeared on Pixel.inform.

Включивши до раціону певні види горіхів, можна суттєво покращити стан здоров’я. Розповідаємо, які горіхи корисно їсти жінкам, а які – чоловікам. Які горіхи корисні для жінок, а які для чоловіків Жінкам дієтологи радять вживати кедрові горіхи, мигдаль, бразильський горіх, кешью, фундук та волоські горіхи. У кедрових горіхах і мигдалі багато корисного для шкіри вітаміну Е, в бразильському горіху – селену, що захищає від раку молочної залози, в кеш’ю – фолієвої кислоти, необхідної вагітним. У фундуку у великій кількості міститься магній, що надає позитивний вплив на нервову систему та якість сну, у волоських горіхах – біотін, що покращує стан волосся. Чоловікам рекомендується вживати фісташки, арахіс, кешью, волоські горіхи та фундук. Вживання цих горіхів позитивно впливає на чоловічу статеву систему та покращує репродуктивну функцію. Також у цих горіхах містяться необхідні для здоров’я чоловіків жирні кислоти, цинк, тіамін, аргінін та фолієва кислота.The post Лікарі розповіли, які горіхи корисні для жінок, а які – для чоловіків first appeared on Pixel.inform.

Дієта в першу чергу має нести користь організму в цілому, а не лише допомагати контролювати розмір талії. У цьому випадку зазвичай згадують про середземноморську дієту, яка майже не відкидає звичні продукти харчування. Акценти зроблені на зелені, рибі та морепродуктах. Вживання риби є частиною добре відомої, знаменитої та прийнятої у всьому світі традиційної середземноморської дієти, – цитує журнал Parade слова кардіолога Мусталі Дохадвала. За словами фахівця, саме такий раціон харчування пов’язаний з низькою смертністю. З усіх видів риби для здоров’я серця виділяють одну найкориснішу. Фахівці запевняють, що це лосось. У цьому виді риби повно жирних кислот омега-3, а її регулярне вживання пов’язане зі зниженням ризику запалення судин та виникненням аритмії. Щоб серце працювало як годинник, кардіолог закликає вживати рибу від 2 до 4 разів на тиждень. У цьому випадку вдасться знизити ризик виникнення гострого інфаркту міокарда. І насамперед це стосується пацієнтів із захворюваннями серця та судин. А найбільшу користь здоров’ю приносить лосось, виловлений у дикій природі.The post Яку рибу потрібно їсти для здоров’я серця first appeared on Pixel.inform.

Рочестерські дослідники використали адаптивну оптику, щоб отримати уявлення про складну роботу сітківки та її роль в обробці кольору. Вони ідентифікували невловимі гангліозні клітини сітківки (RCG) у ямці ока, які можуть пояснити, як люди бачать червоний, зелений, синій і жовтий. Вченим давно цікаво, як три типи колбочок фоторецепторів ока працюють разом, щоб дозволити людям сприймати колір. У новому дослідженні в Journal of Neuroscience дослідники з Університету Рочестера використовували адаптивну оптику для ідентифікації рідкісних гангліозних клітин сітківки (RGC), які могли б допомогти заповнити прогалини в існуючих теоріях сприйняття кольору. Сітківка має три типи колбочок для визначення кольору, чутливих до коротких, середніх або довгих хвиль світла. Гангліозні клітини сітківки передають дані від цих колбочок до центральної нервової системи. У 1980-х роках Девід Вільямс, професор медичної оптики Вільяма Г. Алліна, допоміг скласти карту «кардинальних напрямків», які пояснюють визначення кольорів. Однак існують відмінності в тому, як око розпізнає колір і як колір здається людині. Вчені підозрювали, що хоча більшість RGC слідують кардинальним напрямкам, вони можуть працювати в тандемі з невеликою кількістю некардинальних RGC для створення більш складного сприйняття. Виявлення некардинальних RGC Нещодавно група дослідників з Рочестерського центру візуальних наук, Інституту оптики та Інституту очей Флаума ідентифікувала деякі з цих невловимих некардинальних RGC у ямці, які могли б пояснити, як люди бачать червоний, зелений, синій і жовтий. «Ми ще нічого не знаємо напевно про ці клітини, окрім того, що вони існують», — каже Сара Паттерсон, докторант Центру візуальних наук, яка керувала дослідженням. «Нам потрібно ще багато чого дізнатися про те, як працюють їхні властивості реакції, але вони є переконливим варіантом як відсутня ланка в тому, як наша сітківка ока обробляє колір». Досягнення адаптивної оптики Команда використала адаптивну оптику, яка використовує деформоване дзеркало для подолання викривлення світла та вперше була розроблена астрономами для зменшення розмиття зображення в наземних телескопах. У 1990-х роках Вільямс і його колеги почали застосовувати адаптивну оптику для вивчення людського ока. Вони створили камеру, яка компенсувала спотворення, викликані природними абераціями ока, створюючи чітке зображення окремих фоторецепторних клітин. «Оптика кришталика ока недосконала і справді знижує роздільну здатність, яку можна отримати за допомогою офтальмоскопа», — каже Паттерсон. «Адаптивна оптика виявляє та виправляє ці аберації та дає нам кристально чистий погляд в очі. Це дає нам безпрецедентний доступ до гангліозних клітин сітківки, які є єдиним джерелом візуальної інформації для мозку». Паттерсон каже, що покращення нашого розуміння складних процесів сітківки зрештою може допомогти створити кращі методи відновлення зору для людей, які його втратили. «Люди мають понад 20 гангліозних клітин, а наші моделі людського зору базуються лише на трьох», — каже Паттерсон. «У сітківці відбувається стільки всього, про що ми не знаємо. Це одна з рідкісних областей, де інженерія повністю випередила фундаментальну візуальну науку. Люди зараз там із протезами сітківки в очах, але якби ми знали, що роблять усі ці клітини, ми могли б фактично мати протези сітківки, що керують гангліозними клітинами відповідно до їхньої фактичної функціональної ролі».

Всім відомо, чого можуть призвести високі показники холестерину: це пряма загроза для серцево-судинної системи. Тому потрібно зробити все для того, щоб не допустити такого перебігу розвитку подій. Як виявилося, досягти потрібного результату можна за допомогою продуктів харчування, зазначають експерти. Які з них будуть корисні у цьому питанні Полуниця Дана популярна ягода є відмінним засобом для зниження показників холестерину. Тому в сезон варто частіше вживати продукт. Також не забудьте заготовити запаси на зиму, щоб корисний засіб для приборкання холестерину завжди був під рукою. Яблука Цей продукт харчування не лише загалом знизить показники холестерину, а й налагодить роботу судинної системи. Тому з метою оздоровлення щодня варто вживати по парі яблук. Сочевиця Якщо йдеться про бобові культури, то для нормалізації роботи серця підходить найкраще саме сочевиця. Весь секрет криється в надзвичайно багатому складі продукту.The post Медики назвали продукти, які можуть допомогти знизити показники холестерину first appeared on Pixel.inform.

Якщо ви хочете підтримувати високий рівень енергії весь день і уникнути післяобідньої сонливості, скористайтеся цими порадами. Біолог і дієтолог Крістофер Роудс порадив, по-перше, уникати перекушування – якщо ви вибираєте на їхню роль продукти, в яких міститься багато вуглеводів, результатом стануть стрибки рівня глюкози, мозковий туман та емоційні перепади. Якщо хочете підтримати почуття ситості та врівноважити рівень глюкози, на перекус їжте горіхи, фрукти чи в’ялене м’ясо. По-друге, контролюйте рівень глюкози, адже він впливає на енергію та настрій. Для цього варто поєднувати вуглеводи з корисними жирами, білком та клітковиною. По-третє, підходьте усвідомлено до прийому харчових добавок – перед тим як щось вживати, проконсультуйтеся з лікарем. По-четверте, постарайтеся відмовитися від кави, яка, подібно до цукру, призводить до коротких сплесків енергії, які змінюються нападами млявості. Щоб не довелося відчувати різкий спад енергії, варто поєднувати кофеїн з білками, жирами та клітковиною. Прослідкуйте за тим, щоб ваш обід був поживним, і це п’ята умова досягнення бадьорості протягом дня. У ньому обов’язково повинні бути присутніми білок, клітковина та корисні жири. І по-шосте, рухайтеся після того, як обід буде з’їдений. Як фізична активність згодяться прогулянка, підйом сходами, робота в саду та ін.The post Медики розповіли, як уникнути сонливості після обіду first appeared on Pixel.inform.

Згідно з новим дослідженням, програма штучного інтелекту, розроблена дослідниками з Інституту серця Смідта та їхніми колегами з Cedars-Sinai, може виявити тип аномального серцевого ритму, який може залишитися непоміченим під час медичних оглядів. Результати дослідження, опубліковані в журналі npj Digital Medicine, свідчать про те, що одного дня ШІ може бути використаний для аналізу зображень, отриманих під час звичайного тесту, який називається ехокардіограма, що використовує звукові хвилі для отримання зображень серця. Порушення серцевого ритму часто спричиняються — а також призводять — до аномалій структури серця. Дослідники припустили, що програма зі штучним інтелектом, навчена аналізувати ехокардіограми, може допомогти лікарям виявити ранні, ледь помітні зміни в серцях пацієнтів з недіагностованими аритміями. Діаграма та продуктивність алгоритму на основі глибокого навчання для ідентифікації пацієнтів з активною або пароксизмальною ФП під час ТТЕ «Ми змогли показати, що розроблений нами алгоритм глибокого навчання можна застосовувати до ехокардіограм для виявлення пацієнтів з прихованим аномальним порушенням серцевого ритму, яке називається фібриляція передсердь», — сказав Ніл Юань, доктор медичних наук, науковий співробітник Інституту серця Смідта і перший автор дослідження. «Фібриляція передсердь може з’являтися і зникати, тому її можна не помітити на прийомі у лікаря. Цей алгоритм ШІ виявляє пацієнтів, які можуть мати фібриляцію передсердь, навіть якщо її немає на ехокардіограмі». Під час фібриляції передсердь верхні камери серця іноді б’ються синхронно з нижніми камерами, а іноді ні, через що лікарям часто важко виявити аритмію. У деяких людей фібриляція передсердь не викликає жодних симптомів. У інших вона може викликати прискорене серцебиття, втому, задишку, запаморочення та інші симптоми, які заважають повсякденному життю. Якщо не лікувати фібриляцію передсердь, вона може спричинити інсульт та серцеву недостатність. За оцінками Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC), у 2030 році миготлива аритмія буде у 12,1 мільйона людей в США. За даними CDC, смертність від фібриляції передсердь зростає вже понад два десятиліття. «Нас надихає те, що ця технологія може виявити небезпечні стани, які людське око не може побачити, дивлячись на ехокардіограму», — сказав Девід Оуян, доктор медичних наук, кардіолог у відділенні кардіології Інституту серця імені Смідта, дослідник Відділу штучного інтелекту в медицині та старший автор дослідження. «Він може бути використаний для пацієнтів з ризиком фібриляції передсердь або тих, хто відчуває симптоми, пов’язані з цим захворюванням». Команда підготувала програму для вивчення понад 100 000 відеозаписів ехокардіограм пацієнтів з фібриляцією передсердь. Програма розрізняла ехокардіограми, що показують серце в синусовому ритмі (період нормального серцебиття), і ехокардіограми, що показують серце в нерегулярному серцевому ритмі. Програма передбачила, у кого з пацієнтів з синусовим ритмом виникне або розвинеться фібриляція передсердь протягом 90 днів. Модель, що оцінювала зображення, показала кращі результати, ніж оцінка ризику на основі відомих факторів ризику. «Той факт, що ця програма передбачала, які пацієнти мають активну або приховану фібриляцію передсердь, може мати величезне клінічне застосування», — сказала Крістін М. Альберт, доктор медичних наук, завідувач кафедри кардіології в Інституті серця Смідта і автор дослідження. «Можливість ідентифікувати пацієнтів з прихованою фібриляцією передсердь може дозволити нам лікувати їх до того, як у них виникне серйозна серцево-судинна подія».

Якщо залишається проросла картопля, частина людей продовжує її вживати. Проте мало хто знає, що вживання зморщеної картоплі, що проросла, може мати серйозні наслідки для здоров’я. Яка небезпека такої картоплі Картопля містить невелику кількість токсину під назвою соланін. У міру проростання картоплі рівень соланіну може значно збільшуватися, особливо у зелених ділянках та зморщених плямах. А як відомо, соланін – це небезпечна сполука, яка може викликати отруєння та безліч побічних ефектів. Наприклад, після вживання такої картоплі можуть виникнути болі в животі або блювання. Негативний вплив на систему травлення Картопля, що проросла, стає більш твердою і гіркою через накопичення соланіну та інших токсичних речовин. Споживання такого овоча може викликати подразнення слизової оболонки шлунка та кишечника, що може призвести до запалення та навіть виразок. Підвищений ризик для печінки Соланін, що потрапив в організм, може негативно вплинути на функції печінки. Печінка відповідає за очищення організму від токсинів, і збільшений вміст соланіну може підвищити навантаження на цей орган, викликаючи його стрес та порушення роботи. Можливий негативний вплив на нервову систему Соланін також може негативно вплинути на нервову систему, викликаючи головний біль, слабкість, депресію і навіть неврологічні розлади при тривалому і повторюваному вживанні.The post Медики розповіли, що може статися з організмом, якщо з’їсти пророслу картоплю first appeared on Pixel.inform.