Microsoft працює над новим способом подовжити термін служби батареї вашого ноутбука – без звичних компромісів. Протягом багатьох років Microsoft внесла кілька змін, щоб вирішити проблему звичайного коротшого часу роботи батареї ноутбуків з Windows порівняно з MacBook. Тепер Microsoft тестує новий трюк для покращення часу роботи батареї вашого ноутбука. Нова функція зараз тестується для пристроїв з Windows 11 і називається Adaptive Battery Saver Mode (Адаптивний режим економії енергії). Він не схожий на звичайний режим енергозбереження, який активується лише тоді, коли заряд батареї падає нижче певного рівня. Адаптивний режим, як ви можете здогадатися з назви, автоматично налаштовується для покращення часу роботи від акумулятора. Він залежить від навантаження пристрою.  Ця функція є опцією, тому вона не ввімкнена за замовчуванням, і, крім того, вона працює без зміни яскравості дисплея, що, якщо можна так додати, досить круто.  Наразі звичайний режим економії заряду батареї знижує яскравість екрана на 30%. Він також вимикає ефекти прозорості, зупиняє програми, які можуть працювати у фоновому режимі, і навіть призупиняє певні завдання синхронізації даних, включаючи OneDrive, OneNote та Phone Link.  По суті, коли ця функція ввімкнена, ви помічаєте раптову зміну в поведінці вашого ноутбука. Однак, адаптивний режим економії заряду батареї відрізняється. По-перше, він не зупиняє фонові завдання та не змінює яскравість екрана. Тож ви можете навіть не знати, що цей режим економії заряду батареї активовано на вашому ноутбуці з Windows.

Tesla подала заявку на отримання ліцензії на продаж нової версії седана Model 3 у Китаї. На шильдику ззаду написано “Model 3+“, це одномоторна задньопривідна (RWD) модифікація, яка оснащена дорожчою акумуляторною батареєю NMC від LG, раніше доступною тільки в повнопривідних (AWD) версіях Long-Range або Performance. Зараз Tesla пропонує у Китаї три версії Model 3: RWD, Long Range AWD та Performance AWD. Базова версія RWD оснащена одним двигуном та забезпечує запас ходу 634 км без підзарядки завдяки літій-залізо-фосфатній (LFP) батареї від CATL ємністю 62,5 кВт·год. Ця комплектація коштує $32830. Версія Long-range AWD забезпечує запас ходу 753 км завдяки трикомпонентній батареї NMC ємністю 78,4 кВт·год від LG. Вартість цієї версії складає $39800. Однак нова версія Model 3+ поєднує базовий варіант RWD з більш дорогою батареєю NMC LG. Ще одна особливість Model 3+ полягає в модернізації силової установки. Новий автомобіль оснащений заднім електродвигуном максимальною потужністю 225 кВт, що на 31 кВт більше ніж 194 кВт у поточної моделі. Це значне збільшення потужності забезпечить Model 3+ більш високу динаміку розгону та більш високу вихідну потужність.

У липні 2025 року астрономи зафіксували одну з найвражаючих подій у недавній історії спостережень за Сонцем — колосальне виверження плазми, яке утворило так званий «вогняний каньйон» довжиною понад 400 000 кілометрів, що в 30 разів перевищує діаметр Землі. Подія була зафіксована космічними обсерваторіями NASA, зокрема обсерваторією Solar Dynamics Observatory (SDO), що спостерігає за активністю нашої зірки у високій роздільній здатності. Що сталося? Все почалося з потужної корональної масової викиду (CME) — явища, коли з верхніх шарів сонячної атмосфери викидається величезна кількість плазми, магнітного поля та енергії. У результаті цього викиду на поверхні Сонця сформувався глибокий і довгий канал, що світиться, — «каньйон вогню», який зберігався протягом кількох годин, перш ніж поступово розчинитися в сонячній короні. Каньйон утворився вздовж лінії, де стався розрив магнітного поля Сонця. Ці розриви — магнітні нестабільності — часто супроводжуються величезними спалахами та CME, здатними впливати на простір далеко за межами Сонячної системи. Чому це важливо? Формування таких вогняних каньйонів дозволяє вченим краще зрозуміти механізми сонячної активності, передбачати магнітні бурі на Землі та захищати супутники, а також інші критичні інфраструктури від потенційних наслідків космічної погоди. Корональні викиди, пов’язані з такими явищами, можуть викликати збої у зв’язку, GPS-навігації, авіаційних системах, а також збільшити ризик радіаційного опромінення для астронавтів на орбіті. За словами вчених з NASA, подібні події трапляються переважно під час піків сонячного циклу, коли активність нашої зірки досягає максимуму. Поточний 25-й сонячний цикл швидко наближається до свого піку, який прогнозується на 2025 рік. Як виглядала подія? На опублікованому NASA відео видно, як спершу спалах утворює яскраву арку, після чого арка “розривається” і починається викид плазми. Утворений канал сяючого газу нагадує справжній вогняний каньйон, який тягнеться вздовж сонячної поверхні. Його довжина оцінюється приблизно у 250 000 миль або 400 000 км. Це один із найбільших каньйонів такого типу, зафіксованих у сучасну епоху цифрового спостереження за Сонцем. Які наслідки для Землі? Хоча цей конкретний CME був спрямований не прямо на Землю, залишки магнітного викиду торкнулися нашої магнітосфери, викликавши помірну геомагнітну бурю та яскраві полярні сяйва в арктичних регіонах. На щастя, жодних серйозних збоїв у роботі комунікаційних систем не зафіксовано. Що далі? Науковці уважно стежать за подальшими подіями на Сонці, оскільки подібні виверження можуть повторюватися. Такі спостереження допомагають вдосконалити моделі прогнозування космічної погоди та підготуватися до потенційно небезпечних подій у майбутньому. «Ми спостерігаємо один із найвеличніших проявів енергії Сонця, і кожне таке виверження дає нам змогу краще зрозуміти, як працює наша зірка», — зазначає доктор Джессіка Хьюстон, астрофізик NASA. Ця подія — ще одне нагадування про те, наскільки динамічною та живою є поверхня Сонця, навіть якщо на перший погляд вона здається спокійною світлою кулею в небі.

Компанія Lexar випустила твердотільний NVMe-накопичувач NM990 з інтерфейсом PCIe 5.0. Він доступний у версіях на 1, 2 та 4 Тбайт. Виробник позиціонує новинку як рішення для розвинених геймерів, професійних творців цифрового контенту та розробників у сфері штучного інтелекту. Усі модифікації NM990 забезпечують швидкість послідовного читання до 14000 Мбайт/с. Швидкість послідовного запису становить: для версії на 1 Тбайт – 7500 Мбайт/с, на 2 Тбайт – 10 000 Мбайт/с, на 4 Тбайт – 11 000 Мбайт/с. Продуктивність при операціях випадкового читання та запису для моделей на 1, 2 і 4 Тбайт досягає відповідно 1,6/1 млн, 2/1,4 млн та 2/1,5 млн IOPS. Заявлений ресурс перезапису становить 750, 1500 та 2000 TBW відповідно. Виробник не уточнює, який контролер використовується у накопичувачах Lexar NM990. Однак повідомляється, що пристрої оснащені DRAM-кешем та динамічним SLC-кешем. На Lexar NM990 поширюється 5-річна гарантія виробника. Вартість накопичувачів Lexar поки що не розкрила.

У липні 2025 року астрономи зафіксували одну з найвражаючих подій у недавній історії спостережень за Сонцем — колосальне виверження плазми, яке утворило так званий «вогняний каньйон» довжиною понад 400 000 кілометрів, що в 30 разів перевищує діаметр Землі. Подія була зафіксована космічними обсерваторіями NASA, зокрема обсерваторією Solar Dynamics Observatory (SDO), що спостерігає за активністю нашої зірки у високій роздільній здатності. Що сталося? Все почалося з потужної корональної масової викиду (CME) — явища, коли з верхніх шарів сонячної атмосфери викидається величезна кількість плазми, магнітного поля та енергії. У результаті цього викиду на поверхні Сонця сформувався глибокий і довгий канал, що світиться, — «каньйон вогню», який зберігався протягом кількох годин, перш ніж поступово розчинитися в сонячній короні. Каньйон утворився вздовж лінії, де стався розрив магнітного поля Сонця. Ці розриви — магнітні нестабільності — часто супроводжуються величезними спалахами та CME, здатними впливати на простір далеко за межами Сонячної системи. Чому це важливо? Формування таких вогняних каньйонів дозволяє вченим краще зрозуміти механізми сонячної активності, передбачати магнітні бурі на Землі та захищати супутники, а також інші критичні інфраструктури від потенційних наслідків космічної погоди. Корональні викиди, пов’язані з такими явищами, можуть викликати збої у зв’язку, GPS-навігації, авіаційних системах, а також збільшити ризик радіаційного опромінення для астронавтів на орбіті. За словами вчених з NASA, подібні події трапляються переважно під час піків сонячного циклу, коли активність нашої зірки досягає максимуму. Поточний 25-й сонячний цикл швидко наближається до свого піку, який прогнозується на 2025 рік. Як виглядала подія? На опублікованому NASA відео видно, як спершу спалах утворює яскраву арку, після чого арка “розривається” і починається викид плазми. Утворений канал сяючого газу нагадує справжній вогняний каньйон, який тягнеться вздовж сонячної поверхні. Його довжина оцінюється приблизно у 250 000 миль або 400 000 км. Це один із найбільших каньйонів такого типу, зафіксованих у сучасну епоху цифрового спостереження за Сонцем. Які наслідки для Землі? Хоча цей конкретний CME був спрямований не прямо на Землю, залишки магнітного викиду торкнулися нашої магнітосфери, викликавши помірну геомагнітну бурю та яскраві полярні сяйва в арктичних регіонах. На щастя, жодних серйозних збоїв у роботі комунікаційних систем не зафіксовано. Що далі? Науковці уважно стежать за подальшими подіями на Сонці, оскільки подібні виверження можуть повторюватися. Такі спостереження допомагають вдосконалити моделі прогнозування космічної погоди та підготуватися до потенційно небезпечних подій у майбутньому. «Ми спостерігаємо один із найвеличніших проявів енергії Сонця, і кожне таке виверження дає нам змогу краще зрозуміти, як працює наша зірка», — зазначає доктор Джессіка Хьюстон, астрофізик NASA. Ця подія — ще одне нагадування про те, наскільки динамічною та живою є поверхня Сонця, навіть якщо на перший погляд вона здається спокійною світлою кулею в небі.

Згідно з джерелами, Apple планує відмовитися від iPhone Plus на користь абсолютно нового iPhone 17 Air. Очікується, що ця флагманська модель виділятиметься своїм ультратонким корпусом, що дозволить їй змагатися з Samsung Galaxy S25 Edge. Примітно, що iPhone 17 Air, на відміну від інших представників лінійки iPhone 17, ймовірно стане єдиним пристроєм, при виробництві якого будуть використовуватися матеріали преміум-класу. Далі представлена вся доступна на цей час інформація про це. Щоб уникнути повторення минулих помилок, в iPhone 17 Air може бути використане особливе рішення. Варто згадати, як компанія Apple розкритикувалася після випуску iPhone 6 Plus, корпус якого легко гнувся при носінні в кишені. У iPhone 6s цю проблему усунули, застосувавши міцніший алюмінієвий сплав. А 2023 року титанові рамки стали візитною карткою iPhone 15 Pro. Використання титану дозволило зменшити вагу та збільшити міцність пристрою. За попередньою інформацією, всі чотири моделі iPhone 17 будуть оснащені алюмінієвим корпусом, але, за останніми даними, титанова рамка може бути ексклюзивною особливістю iPhone 17 Air. Це цілком виправдано, тому що 17 Air, за чутками, стане найтоншим пристроєм у лінійці із товщиною корпусу всього 5,4 мм. У такому тонкому корпусі застосування титану допоможе зберегти необхідну міцність і знизити вагу.

Доступний планшет Samsung із нової серії S10 вже на фінальній прямій перед виходом. Модель Galaxy Tab S10 Lite засвітилася відразу у двох версіях – Wi-Fi і 5G, причому обидві пройшли сертифікацію FCC. Це означає, що офіційний анонс може відбутися вже найближчими тижнями. У документах регулятора фігурують два номери моделей: SM-X400 (Wi-Fi) та SM-X406B (5G). Там же підтверджено деякі деталі. Наприклад, планшет буде підтримувати швидку зарядку потужністю 45 Вт і, як і попередні пристрої серії, працювати з S-Pen і фірмовою клавіатурою. Акумулятор очікувано великий – 8000 мАг, такий же встановлений у Galaxy Tab S10 FE. Підтверджено і сучасне зв’язування інтерфейсів: Wi-Fi 6, Bluetooth, навігація GNSS, пого-піни для док-станцій і слот під microSD. Geekbench раніше вже встиг “засвітити” начинку: це чіп Exynos 1380, 6 ГБ оперативної пам’яті і свіжа One UI 7.0 на Android 15. По суті, це та ж апаратна база, що у Galaxy A54 або M36, так що на надпреміальну продуктивність розраховувати не з розрахунком на всепремиальную продуктивність. З урахуванням сертифікації FCC та появи в базі китайського 3C, Samsung, швидше за все, покаже Galaxy Tab S10 Lite до кінця місяця або на початку серпня.

Alfa Romeo переглянула свої перспективні стратегії, що спричинило значні коригування. Колишні наміри компанії, пов’язані з повним переходом на електротягу в майбутніх поколіннях Giulia і Stelvio, наразі призупинені на невизначений термін. За словами генерального директора Санто Фічілі, нестабільність у тарифній політиці та уповільнені темпи розвитку електромобільної індустрії змушують компанію до більшої адаптивності. Він підкреслив, що асортимент майбутніх моделей включатиме як гібриди, що підключаються (PHEV), так і звичайні гібриди (HEV), а також повністю електричні автомобілі (BEV). Фічілі підкреслив вірність ключовим принципам бренду, заявивши про бажання продовжити лінійку Quadrifoglio (чотирьохлистий конюшина). Він зазначив, що Quadrifoglio може бути як повністю електричним, так і оснащеним двигуном внутрішнього згоряння, що безсумнівно порадує шанувальників традиційних високопродуктивних моделей. Перша електрична модель Alfa Romeo буде представлена в кінці цього року, починаючи з Stelvio, за якою піде Giulia. важливість відповідності дизайну до інших моделей бренду. На думку Фічілі, Alfa Romeo виділяється в концерні Stellantis завдяки італійському духу, червоному кольору (Rosso) та спортивному характеру. Він прагне балансу цих трьох елементів, щоб продукт залишався істинною Alfa Romeo. Дизайн відіграє ключову роль в ідентичності бренду, автомобіль має бути миттєво впізнаваним як Alfa. Важливо, щоб водій зберігав повний контроль та не відволікався від водіння. Для досягнення цієї мети необхідно знайти оптимальний баланс між підвіскою, кермовим керуванням, амортизацією, вихлопною системою та двигуном. Однією з головних проблем залишається слабке зростання продажів. Незважаючи на надії на Tonale та Junior, продажі не показали значного збільшення порівняно з періодом ринкової рецесії MiTo та Giulietta п’ятирічної давності. Фічілі наголосив на необхідності утримання лояльних клієнтів, залучених спадщиною, гоночною історією та продукцією Alfa Romeo. Він вважає, що Junior може залучити молоду аудиторію та стати сполучною ланкою між новими та старими шанувальниками бренду. Tonale показав хороші результати на старті, але потім продаж знизився, і модель очікує глибока модернізація наприкінці року. З випуском нових Stelvio та Giulia лінійка Alfa Romeo оновиться як ніколи за останні роки. Фічілі визнає, що Alfa залишиться нішевим брендом, поступаючись BMW за обсягом продажів. Однак, будучи частиною Stellantis, Alfa може мати значний синергетичний ефект. Завдання полягає в тому, щоби відрізняти свої моделі від інших брендів групи. Для збереження унікальності бренду будуть випущені дорожчі моделі спеціальної серії, такі як 33 Stradale. Фічілі не відкидає можливості співпраці з Maserati для створення подібних продуктів. Дизайн 33 Stradale, незважаючи на високу ціну, вплине на майбутні моделі бренду. Alfa Romeo має потенціал для розвитку в сегментах купе та кабріолетів, проте пріоритетом є запуск моделей, здатних підтримати сталий розвиток бренду. Зараз компанія зосереджена на вирішенні поточних завдань та оцінки перспектив на найближчі два роки.

Супутникові знімки та акустичні дані показують, що басейн утворився внаслідок кількох невеликих гідротермальних вибухів, починаючи з Різдва 2024 року. У квітні 2025 року геологи Єллоустоунського національного парку були здивовані під час планової перевірки. Під час огляду станцій моніторингу температури в басейні гейзерів Норріс вчені виявили абсолютно нову термальну особливість у басейні Порцелян — гарячий яскраво-блакитний басейн шириною приблизно 13 футів (4 метри). Цього термального басейну не було під час останнього обстеження цієї місцевості восени 2024 року. Геологічна служба США (USGS) підтвердила знахідку, зазначивши, що нещодавно виявлений басейн розташований приблизно на 30 см нижче навколишнього краю та містить світло-сірі, вкриті мулом породи шириною до 30 сантиметрів. Сама вода має температуру близько 43°C (109 градусів за Фаренгейтом) і світиться м’яким небесно-блакитним відтінком, що нагадує напой «блакитне молоко» з фільму «На краю Галактики» з «Зоряних війн». Але як утворився цей басейн? Виявляється, природа була зайнята під час зимових канікул. Підказки з космосу та звуку розкривають таємниче походження басейну Щоб з’ясувати, коли і як утворилася ця басейна, вчені Геологічної служби США звернулися до супутникових знімків та високотехнологічної станції акустичного моніторингу. Дані розповідають захопливу історію. Між жовтнем і груднем 2024 року супутникові знімки не показали жодних ознак нового термічного утворення в Порцеляновому басейні. Потім, 19 грудня, з’явилися перші ознаки неглибокої западини. До 6 січня 2025 року утворилася невелика западина. До 13 лютого повністю сформований, заповнений водою басейн був видний з космосу. Водночас акустична станція, створена у 2023 році для виявлення гідротермальної активності за допомогою інфразвуку (дуже низькочастотних звукових хвиль), зареєструвала кілька слабких акустичних сигналів. Ці сигнали надходили з напрямку нового басейну та були виявлені 25 грудня, 15 січня та 11 лютого. Однак, жодних сейсмічних сигналів їх не супроводжували, що зазвичай очікується під час значних гідротермальних вибухів. Це свідчить про те, що басейн утворився не в результаті одного потужного вибуху. Натомість, ймовірно, серія менших гідротермальних подій вивільняла пару та тиск сплесками, повільно утворюючи порожнину. Перший з них, можливо, стався на Різдво 2024 року, а інші – на початку 2025 року. Гідротермальні вибухи сформували цю особливість, але не одразу Геологічна служба США дійшла висновку, що басейн, найімовірніше, утворився внаслідок кількох невеликих гідротермальних вибухів протягом кількох тижнів. Ці вибухи не сколихнули землю настільки сильно, щоб їх було видно на сейсмічних моніторах, але вони були достатньо гучними — принаймні в інфразвуковому діапазоні — щоб їх почули сенсори парку. Під час гідротермального вибуху підземна вода швидко перетворюється на пару через раптові зміни тиску та температури. Потім пара пробивається на поверхню, часто розриваючи навколишні породи та мул. У басейні гейзера Норріс такі вибухи не є рідкістю. Наприклад, гейзер Поркчоп вибухнув у 1989 році, розкидавши уламки по всій улоговині. Зовсім недавно, у квітні 2024 року, в районі Порцелянової тераси стався ще один підтверджений вибух, зафіксований тією ж акустичною станцією, яка виявила слабкі сигнали від цього нового басейну. Оскільки сильних вибухових сигналів від нещодавньої події не було, ймовірно, земля розтріскувалася поступово, викидаючи світло-сірий кремнієвий мул та каміння. Коли земля осідала та охолоджувала, багата на мінерали вода заповнила западину, створивши термальний басейн, який зараз сяє під сонцем Єллоустоуна. Єллоустоун все ще таїть сюрпризи, навіть після десятиліть досліджень У Єллоустоунському національному парку налічується понад 10 000 термальних утворень, від киплячих грязьових котлів до парових жерл і високих гейзерів. Це найбільша концентрація таких утворень у світі. Під поверхнею знаходиться масивна магматична камера, яка нагріває ґрунтові води, спричиняючи інтенсивну гідротермальну активність по всьому парку.

Астрономи з Університету Меріленду виявили, що несподіваний вибух кам’янистих уламків, викинутих під час місії DART, мав утричі більший імпульс, ніж космічний апарат. Це відкриття пропонує цінні нові ідеї для покращення майбутніх стратегій планетарної оборони. Коли космічний апарат DART NASA зіткнувся з астероїдним супутником Діморфос у вересні 2022 року, він не лише досяг своєї мети – зміщення орбіти астероїда, але й спричинив викид великої кількості валунів. Ці фрагменти мали імпульс, що більш ніж утричі перевищував імпульс самого космічного апарата. Команда астрономів під керівництвом Університету Меріленду виявила, що хоча місія підтвердила, що кінетичні ударні тіла можуть ефективно перенаправляти астероїд, викинуті уламки генерували сили в неочікуваних напрямках. Така динаміка може створювати проблеми для майбутніх стратегій відхилення. Їхні висновки, опубліковані в журналі Planetary Science Journal, свідчать про те, що перенаправлення астероїдів є набагато складнішим процесом, ніж вважалося спочатку. «Нам вдалося відхилити астероїд, змістивши його з орбіти», — сказав Тоні Фарнем, провідний автор дослідження та науковий співробітник кафедри астрономії в Університеті Меріленда. «Наше дослідження показує, що хоча прямий удар космічного корабля DART спричинив цю зміну, викинуті валуни створили додатковий поштовх, який був майже такого ж великого розміру. Цей додатковий фактор змінює фізику, яку нам потрібно враховувати під час планування таких місій». Швидкісне відстеження валунів та незвичайні візерунки Використовуючи дані, отримані LICIACube, невеликим італійським космічним апаратом, який документував наслідки зіткнення DART, астрономи відстежили 104 валуни розміром від 0,2 до 3,6 метра в радіусі. Було видно, як ці валуни рухалися від Діморфоса зі швидкістю, що досягала 52 метрів за секунду (116 миль за годину). За цими зображеннями дослідники змогли розрахувати тривимірне положення та швидкість уламків. Приблизно 70% спостережуваних валунів утворили велике скупчення, що рухалося на південь з високою швидкістю та під малими кутами відносно поверхні астероїда. Команда дослідників підозрює, що ці фрагменти походять з певних точок удару, можливо, з більших поверхневих валунів, які були розбиті сонячними панелями DART незадовго до зіткнення основної частини космічного апарату з Діморфосом. Відстеження джерела викинутих фрагментів «Сонячні панелі DART, ймовірно, вдарилися об два великі валуни на астероїді, які називаються Атабаке та Бодран», – пояснила другий автор статті, Джессіка Саншайн, професор астрономії та геології в Університеті Меріленда. «Докази свідчать про те, що південне скупчення викинутого матеріалу, ймовірно, складається з фрагментів Атабаке, валуна радіусом 3,3 метра». Саншайн, який також був заступником головного дослідника місії NASA Deep Impact під керівництвом UMD , порівняв результати DART з Deep Impact, зазначивши, як особливості поверхні та склад цілі суттєво впливають на результати удару. «Deep Impact влучив у поверхню, яка по суті складалася з дуже дрібних, однорідних частинок, тому його викиди були відносно гладкими та безперервними», – пояснив Саншайн. «А тут ми бачимо, що DART влучив у поверхню, яка була кам’янистою та повною великих валунів, що призвело до хаотичних та ниткоподібних структур у візерунках викидів. Порівняння цих двох місій пліч-о-пліч дає нам уявлення про те, як різні типи небесних тіл реагують на удари, що має вирішальне значення для забезпечення успіху місії планетарного захисту». Зміни орбіти та планування майбутніх місій Імпульс від викинутих валунів під час зіткнення DART був переважно перпендикулярним до траєкторії космічного корабля, а це означає, що він міг нахилити орбітальну площину Діморфоса на величину до одного градуса та потенційно призвести до хаотичного перекидання астероїда в космосі. Робота команди з розуміння впливу уламків валунів буде ключовою для місії Європейського космічного агентства Hera, яка прибуде до системи Дідімос-Діморфос у 2026 році. «Ми побачили, що валуни не були розкидані хаотично в просторі», – сказав Фарнем. «Натомість вони були згруповані у дві досить чіткі групи, без матеріалу в інших місцях, а це означає, що тут діє щось невідоме».