Лабораторія реактивного руху NASA (JPL) у Південній Каліфорнії відкрила Центр управління роверами (Rover Operations Center, ROC) – новий комплекс для підтримки поточних та майбутніх місій на поверхні Місяця та Марса. Під час відкриття представники космічних компаній та індустрії штучного інтелекту відвідали центр, зустрілися з командами космічних місій та познайомилися з першим досвідом використання ШІ командою марсохода Perseverance для складання маршрутів. Мета ROC – об’єднати досвід JPL в управлінні місіями на поверхні планет із сучасними інструментами та технологіями, а також налагодити співпрацю з промисловими та науковими партнерами. Центр спирається на більш ніж 30-річний досвід JPL у розробці марсоходів, включаючи єдиний гелікоптер, що літав на Марсі, та дві активні місії на поверхні планет. За словами директора JPL Дейва Галлахера, ROC поєднує багаторічні знання фахівців з новими потужними інструментами та робить їх доступними через партнерства, стимулюючи розвиток місячних та марсіанських місій наступного покоління. Головним напрямом роботи нового центру є прискорення впровадження автономних технологій у місії на поверхні планет. Співпраця з компаніями у сфері ШІ та комерційного космосу дозволяє покращити планування маршрутів, вибір наукових цілей та виконання енергоємних операцій. Так, марсохід Perseverance зможе самостійно планувати дії, наприклад, обігрів вночі, що економить енергію і дозволяє використовувати її для наукових досліджень та далеких поїздок. На відкритті ROC команда Perseverance продемонструвала, як генеративний ШІ допомагає планувальникам роверів складати безпечні маршрути. ШІ проаналізував орбітальні знімки кратера Езеро та інші дані, після чого згенерував шлях, що уникає небезпечних ділянок. Кратер Езеро вважається давнім озером, де вчені сподіваються виявити ознаки стародавнього життя. Центр управління роверами стане ключовою платформою для інтеграції автономних систем та ШІ у майбутні місії NASA. Джерело

Близько 13 тисяч років тому життя на Землі змінилося з приголомшливою швидкістю. Тварини-гіганти, які тисячоліттями домінували на планеті, раптово зникли. Майже одночасно з археологічних шарів Північної Америки зникає й культура Кловіс — одна з найдавніших відомих людських спільнот континенту, знаменита своїми кам’яними знаряддями. Довгий час науковці не могли знайти переконливого пояснення такій різкій катастрофі. Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, додає вагомих аргументів на користь гіпотези, яка ще нещодавно здавалася надто сміливою. За висновками міжнародної групи вчених на чолі з професором Джеймсом Кеннеттом з Університету Каліфорнії в Санта-Барбарі, причиною цих подій міг стати вибух фрагментованої комети в атмосфері Землі. Вибух без кратера На відміну від класичних метеоритних ударів, цей сценарій не передбачає утворення величезного кратера. За версією дослідників, велика комета, увійшовши в атмосферу, розпалася на фрагменти, які вибухнули на низькій висоті. Такі повітряні вибухи здатні спричиняти колосальні руйнування, ударні хвилі та екстремальні температури — і при цьому не залишати помітних слідів на поверхні. Команда проаналізувала три знакові археологічні пам’ятки культури Кловіс: Мюррей-Спрінгс в Аризоні, Блеквотер-Дро в Нью-Мексико та Арлінгтон-Каньйон на островах Чаннел у Каліфорнії. У всіх цих місцях збереглися шари, датовані саме періодом масового зникнення великих тварин і людей культури Кловіс. Сліди космічної катастрофи У кожному з цих шарів дослідники виявили так званий «шокований кварц» — піщинки з мікроскопічними тріщинами, які можуть утворюватися лише за надзвичайно високих температур і тиску. Ані лісові пожежі, ані вулканічна активність, ані удари блискавок не здатні створити такі структури. Крім того, вчені зафіксували так звані «чорні мати» — темні шари осадів, багаті на вуглець. Вони свідчать про масштабні пожежі, які охопили величезні території. У цих же шарах знайдено підвищені концентрації рідкісних елементів — платини та іридію, що часто асоціюються з космічними тілами, а також нанодіаманти й мікроскопічні сферули, утворені внаслідок плавлення мінералів. Раптове похолодання і кінець епохи Час цієї події збігається з початком так званого молодшого дріасу — періоду різкого повернення холодного клімату після завершення льодовикової доби. Температури впали практично миттєво й залишалися низькими близько тисячі років. На думку авторів дослідження, вибухи кометних фрагментів могли спричинити масштабні пожежі та викид сажі й пилу в атмосферу. Це заблокувало сонячне світло і викликало ефект «ударної зими». В умовах різкого похолодання екосистеми не встигли адаптуватися. Великі травоїдні втратили кормову базу, хижаки — здобич, а людські спільноти зіткнулися з безпрецедентними труднощами виживання. Космічний фактор у земній історії Комп’ютерне моделювання підтвердило, що вибухи на низькій висоті можуть створювати саме ті пошкодження кварцу, які знайшли дослідники. Сукупність доказів — від шокованого кварцу до хімічних аномалій — робить версію космічної катастрофи дедалі переконливішою. Автори наголошують: йдеться не про єдину причину всіх вимирань, а про потужний фактор, який різко прискорив уже нестабільні процеси на планеті. Ця подія могла стати останнім ударом, що завершив епоху мамонтів і змінив хід людської історії. Дослідження нагадує: космос і сьогодні залишається не лише джерелом натхнення, а й потенційною загрозою, здатною за лічені миті змінити життя на Землі.

Давня еволюція риб може несподівано допомогти у вирішенні однієї з найменш помітних, але масових екологічних проблем сучасності — забруднення води мікропластиком під час прання одягу. Вчені з Німеччини розробили новий фільтр, який здатен затримувати до 99% пластикових частинок у стічній воді, і надихнулися вони… будовою риб’ячої пащі. Що не так із пранням Під час кожного циклу прання з синтетичних тканин — поліестеру, нейлону та інших — вимиваються мільйони мікроскопічних пластикових волокон. Разом зі стічною водою вони потрапляють у каналізацію, а звідти — у річки, ґрунти й навіть на сільськогосподарські поля. За оцінками дослідників, до 90% пластику в осадах очисних споруд походить саме від пральних машин. При цьому наука досі не має чіткої відповіді, як мікропластик впливає на здоров’я людини, хоча його вже знаходять у внутрішніх органах і кістках. Природа як інженер Створити ефективний фільтр для пральних машин виявилося непросто: більшість наявних рішень швидко забиваються. Тому команда з Університету Бонна та Інституту Фраунгофера звернулася до біології. Вони вивчили, як фільтрують їжу риби на кшталт сардин, анчоусів і скумбрії. Ці риби плавають з відкритою пащею, пропускаючи через неї воду. Усередині є гребінчасті структури, які затримують планктон, тоді як очищена вода виходить через зябра. Завдяки конічній формі дрібні частинки не застрягають, а «скочуються» у напрямку стравоходу, очищаючи фільтр природним шляхом. Фільтр «риб’яча паща» Новий пластиковий фільтрувальний пристрій для пральних машин На основі цього принципу вчені створили конусоподібний фільтр із сітчастою поверхнею. На відміну від традиційних систем, частинки пластику не врізаються прямо в сітку, а ковзають уздовж неї. Це значно зменшує ризик засмічення — приблизно на 85% — і дозволяє ефективно відокремлювати мікропластик. Зібрані частинки потрапляють у спеціальний контейнер, який потрібно очищати лише раз на кілька десятків прань — подібно до фільтра для ворсу в сушильній машині. Дослідники вже подали патентну заявку в Німеччині та сподіваються, що технологія з’явиться на ринку. Чому це важливо З 1950-х років людство вивільнило з одягу понад 5,6 мільйона тонн синтетичних мікроволокон. І поки заміна матеріалів у текстильній промисловості залишається далеким майбутнім, саме ефективні фільтри можуть стати реальним способом зменшити шкоду довкіллю. Дослідження, опубліковане в журналі Emerging Contaminants, показує: іноді рішення сучасних проблем уже давно існують у природі — потрібно лише навчитися їх правильно копіювати.

Компанія MSI представила новий одноплатний комп’ютер під назвою MS-CF19, побудований на базі процесорів Intel і не потребує активного охолодження. Комп’ютер побудований на базі 3,5-дюймової плати та виділяється тихою роботою завдяки пасивному охолодженню. MS-CF19 буде постачатися з процесорами Intel Core Ultra 100U та 200U у поєднанні з оперативною пам’яттю DDR5 об’ємом до 96 ГБ, що встановлюється у два слоти SODIMM. У максимальній конфігурації використовується процесор Core Ultra 7 265U Arrow Lake-U з 12 ядрами і 14 потоками, що демонструє, згідно з тестами, продуктивність, що можна порівняти з Apple M2. Одноплатний комп’ютер також постачатися у продаж у версіях з чіпами Meteor Lake-U (Core Ultra 7 165/155U, Core Ultra 5 135/125U) та Arrow Lake-U (Core Ultra 5 235/225U). Комп’ютер оснащений роз’ємом для підключення вентилятора, призначений для користувачів, які віддають перевагу активному охолодженню. MS-CF19 пропонує широкий спектр інтерфейсів зв’язку, розширення та мережевих можливостей, що включає: Ethernet 1G та 2.5G M.2 2280 для встановлення твердотільних накопичувачів PCIe Gen4 x4 M.2 2230, M.2 2242/3042, SATA 3.0 Чотири порти USB 3.2 Gen 2 Type-A Чотири внутрішні порти USB 2.0 Type-A 4 порти GPI та 4 порти GPO Два внутрішні COM-порти Два порти eDP та два порти DP для підключення до чотирьох дисплеїв

Світло вже давно використовується не лише для освітлення, а й для передавання інформації. Проте дотепер технології бездротового зв’язку на основі світлодіодів здебільшого залишалися в лабораторіях: їм заважали сонячне світло, спотворення сигналу та висока вартість обладнання. Нова розробка вчених з Токійського політехнічного університету показує, що ці обмеження можна подолати. Дослідники створили недорогу систему видимого світлового зв’язку (Visible Light Communication, VLC), яка здатна стабільно передавати дані навіть просто неба і під яскравим сонцем. Для цього вони використали лише комерційно доступні компоненти — світлодіоди, фотодіоди, плату Raspberry Pi та програмовану логічну матрицю FPGA. Ключовою інновацією стала нова схема кодування 8B13B. Вона спеціально розроблена для роботи зі світлодіодами та враховує їхні фізичні обмеження. Сигнал формується у форматі «повернення до нуля», що дозволяє зберігати баланс між логічними нулями та одиницями. Завдяки цьому світло не мерехтить, а приймач зберігає стабільну синхронізацію. Ще одна проблема VLC — спотворення імпульсів через особливості роботи LED, коли тривалість світлових спалахів змінюється залежно від даних. Нова схема кодування робить ставку на передні фронти імпульсів, що значно підвищує надійність передачі навіть за нестабільних умов. У практичних тестах система досягла швидкості передавання даних до 3,48 Мбіт/с на відстані кількох метрів. Найважливіше — зв’язок залишався стабільним навіть при інтенсивному зовнішньому освітленні понад 90 000 люкс, тобто під прямим сонячним промінням. Для цього дослідники застосували приймач із кількома фотодіодами та вузькосмуговим оптичним фільтром, який відсікає фонове світло. Розробка відкриває шлях до практичного використання VLC в інтелектуальних транспортних системах. У майбутньому світлофори та вуличні ліхтарі зможуть передавати автомобілям інформацію про ситуацію на перехрестях, «сліпі зони» або навіть відеодані. Такий підхід особливо перспективний для автономного транспорту, де стабільний і швидкий обмін даними має критичне значення. Окрім прикладних задач, система може слугувати навчальною платформою. Вона поєднує аналогову електроніку, цифрову логіку та програмне забезпечення в одному рішенні, що робить її корисною для підготовки інженерів нового покоління. Таким чином, передавання даних за допомогою світла перестає бути екзотикою. Завдяки простоті та доступності нової VLC-системи технологія має всі шанси вийти за межі експериментів і знайти реальне застосування у міській інфраструктурі.

Останній політ людини за межі навколоземної орбіти відбувся понад пів століття тому, коли США у 1972 році завершили програму «Аполлон». Тепер NASA планує запустити місію, під час якої астронавти здійснять політ навколо Місяця. За словами прес-секретарки NASA Бетані Стівенс, стартові вікна для місії Artemis II відкриваються 6 лютого. Згідно з інформацією, опублікованою на сайті агентства, запуск місії планується не пізніше квітня 2026 року. Чотири астронавти — Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох (усі троє з NASA) та Джеремі Хансен (Канадське космічне агентство) — вирушать у політ навколо Місяця. Згідно з планами агентства, корабель облетить Місяць за широкою траєкторією. Астронавти не виходитимуть на низьку місячну орбіту. Навіть у разі відмови рухової установки траєкторія польоту дозволить екіпажу безпечно повернутися на Землю. Завдання Artemis II — випробування систем і ключових вузлів космічного корабля Orion. Ця місія є підготовчим етапом перед запланованою на кінець десятиліття висадкою астронавтів у районі південного полюса Місяця. Для виконання місії NASA використовуватиме ракету Space Launch System і корабель Orion. Після виходу на задану траєкторію корабель має відокремитися від верхнього ступеня ракети та розпочати автономний політ. Кораблю Orion належить подолати відстань близько 385 400 кілометрів між Землею та Місяцем. Під час максимального зближення з Місяцем зв’язок із Землею буде втрачено приблизно на 45 хвилин.

Casio випустила велике оновлення для відразу декількох популярних цифрових годинників G-Shock, відмовившись від електролюмінесцентного підсвічування на користь більш яскравого та енергоефективного світлодіодного. Зміни торкнулися перевірені часом серії GW-6900, GW-2310, DW-5900 та GX-56. Зовні годинник практично не змінився, але тепер пропонує кращу читаність і збільшений час роботи без заміни батареї. Модель GW-6900U-1JF зберегла водонепроникність до 200 метрів, ударостійкий корпус, Tough Solar та синхронізацію Multi-Band 6, але отримала новий модуль 3547 та LED-підсвічування, завдяки чому автономність зросла до 10 місяців. Лінійка GW-2310 у версіях GW-2310U-1JF та GW-2310UFB-1JF також перейшла на світлодіоди, зберігши сталевий безель, світовий час, секундомір та автоматичний календар, а варіант UFB додатково виділяється інвертованим дисплеєм. DW-5900U-1JF та DW-5900UBB-1JF отримали LED-підсвічування та модуль 3536, при цьому культовий дисплей Triple Graph з 1992 року залишився на місці, а термін служби батареї зріс до 10 років. Оновлення торкнулося і «танка» GX-56 — версія GX-56UBB-1JF з модулем 3545, як і раніше, підтримує Tough Solar і захист до 200 метрів. Ціни у Японії варіюються від 100 до 160 доларів залежно від моделі.

Кілька років тому видобуток ресурсів на астероїдах здавався майже неминучим майбутнім. Комерційний космос стрімко розвивався, стартапи обіцяли революцію, а ідея перетворити астероїди на космічні родовища звучала не менш реально, ніж польоти людей на Марс. Однак хвиля ентузіазму швидко спала: технології виявилися неготовими, а багато компаній просто не витримали фінансового тиску. Та мрія про астероїдний майнінг не зникла. Вона просто перейшла у фазу повільної, але системної науки. Нове дослідження показує: астероїди справді можуть стати джерелом ресурсів, але шлях до цього значно складніший, ніж здавалося раніше. Що вчені дізналися про «космічні копалини» Міжнародна команда науковців під керівництвом Інституту космічних наук ICE-CSIC в Іспанії зосередилася на так званих астероїдах C-типу — багатих на вуглець об’єктах, які становлять близько 75% усіх відомих астероїдів. Саме їх вважають одними з найперспективніших для майбутнього видобутку. Вчені дослідили зразки карбонових хондритів — рідкісних метеоритів, що є уламками таких астероїдів. Хоча вони регулярно падають на Землю, через крихку структуру більшість з них руйнується, тому для науки це справжній дефіцит. Збережені зразки, знайдені переважно в Антарктиді та пустелях, проаналізували за допомогою мас-спектрометрії, щоб точно визначити їхній хімічний склад. Не всі астероїди однаково корисні Результати виявилися тверезими. Дослідження показало, що більшість «неоднорідних» астероїдів, з яких походять хондрити, малопридатні для промислового видобутку. Концентрація цінних елементів у них занадто низька, щоб виправдати колосальні витрати на космічні операції. Водночас науковці виокремили окремі типи астероїдів, багаті на олівін і шпінель, як потенційно перспективні цілі. Особливу увагу радять приділяти водовмісним астероїдам: видобуток води в космосі може стати значно реальнішим і кориснішим, ніж полювання за металами. Вода замість золота Саме вода може стати головним ресурсом космічного майнінгу. Її можна використовувати для виробництва палива, підтримки життя на орбітальних станціях і майбутніх базах, а також для далеких космічних місій. Це дозволило б зменшити залежність від постачання з Землі та зробити освоєння космосу більш автономним. Крім того, детальне вивчення астероїдів має й іншу важливу мету — планетарну безпеку. Розуміння структури потенційно небезпечних об’єктів може допомогти в майбутньому зменшити загрозу зіткнень із Землею. Технології ще попереду Науковці наголошують: без нових місій із поверненням зразків і без серйозного технологічного прориву говорити про промисловий видобуток зарано. Потрібні системи, здатні працювати в умовах мікрогравітації, збирати матеріали, переробляти їх і мінімізувати відходи. Попри те, що ажіотаж навколо астероїдного майнінгу згас, робота триває. Космічні агентства вже довели, що можуть доставляти зразки з астероїдів, а нові місії, зокрема китайська Tianwen-2, обіцяють розширити ці знання. Видобуток ресурсів у космосі все ще нагадує наукову фантастику. Але, як показує історія, саме так колись виглядали й перші польоти за межі Землі.

У мережі продовжують з’являтися нові подробиці про флагманські повністю бездротові навушники Sony WF-1000XM6. Черговий витік уперше розкрив передбачувану ціну пристрою для європейського ринку та підтвердив ранні відомості, які накопичувалися протягом кількох місяців. За даними французького ресурсу Dealabs, майбутні навушники продаватимуться в Європі за 300 євро, а на старті продажів очікуються два кольори: чорний і сріблястий. Джерела зазначають, що реліз новинки орієнтовно запланований на початок цього року. Крім того, згадується ймовірність офіційного анонсу в період проведення CES 2026, яка традиційно проходить у січні. Однак підтвердження з боку Sony наразі немає. Перші натяки на існування цієї моделі з’явилися ще навесні 2025 року. Блог Walkman знайшов у Sony Sound Connect невідомий пристрій під ідентифікатором YY2985. Пізніше цей ідентифікатор був помічений у документах регуляторів у низці країн, що зазвичай вказує на підготовку пристрою до виходу на ринок. Нещодавно додаткове підтвердження витоку з’явилося у продавця запасних частин компанії Encompass. На сайті компанії на короткий час були опубліковані позиції з компонентами, що належать до цієї моделі в чорному та сріблястому кольорах. В описах також фігурував номер YY2985 та орієнтовна дата початку постачання — 27 лютого 2026 року. Раніше у витоках також згадувалося, що Sony може використовувати в нових навушниках платформу MediaTek MT2855 з підтримкою функцій на базі штучного інтелекту. Крім того, повідомлялося про можливу появу технології DSEE Ultimate у лінійці повністю бездротових моделей. Однак офіційних підтверджень цим даним поки що не надходило. Таким чином, інформація про ціну майбутньої моделі стала першим конкретним орієнтиром перед очікуваним анонсом, який, імовірно, відбудеться найближчими місяцями.

У деяких куточках світу люди відсвяткували Новий рік і тепер мешкають у 2026 році. Однак не всі країни використовують лише григоріанський календар. Сьогодні григоріанський календар став основним у більшості країн світу. У більш ніж 160 країнах це єдина система літочислення. Японія використовує не лише григоріанський календар. Країна також веде літочислення від початку правління нинішнього імператора. Імператор Нарухіто зійшов на престол 1 травня 2019 року. Таким чином, сьогодні у Японії сьомий рік правління. Крім григоріанського, одним із найпопулярніших у світі календарів є ісламський. У ньому літочислення ведеться від 622 року нашої ери. Цей календар використовується, наприклад, в Алжирі, Єгипті, Іраку та Ємені. Нині у цих країнах 1447 рік за ісламським календарем. Китай використовує кілька календарів. За традиційним східним (місячно-сонячним) календарем там зараз іде 4722 рік під знаком Зеленої Дерев’яної Змії. Він зміниться наприкінці січня 2026 року. Місячно-сонячний календар використовується і в Ізраїлі. Згідно з єврейським календарем, сьогодні 5786 рік. Деякі країни використовують різні версії сонячних календарів. Так, в Афганістані та Ірані зараз 1404 рік, а в Бангладеш — 1432-й.