Молодий вік не завжди означає здорове серце. Нове дослідження американських науковців показало, що у значної частини молодих людей уже можуть з’являтися фактори ризику, здатні вплинути на серцево-судинну систему в майбутньому. Дослідники проаналізували дані 1283 молодих дорослих і виявили, що до 80% із них мали ознаки так званого кардіоваскулярно-нирково-метаболічного синдрому (CKM). Дослідження опубліковано у виданні «Circulation: Population Health and Outcomes». Що це означає CKM — відносно нове поняття, яке описує тісний зв’язок між здоров’ям серця, нирок і обміном речовин. Проблеми в одній із цих систем можуть поступово підвищувати навантаження на інші. Учасників розподілили за стадіями CKM. Приблизно 40% мали першу стадію, 36% — другу, а ще 2,8% — третю. Чим вищою була стадія, тим частіше вчені помічали ознаки пошкодження сонних артерій — судин, які постачають кров до мозку. Особливо показовим виявився вік учасників. У середньому їм було лише 23 роки. Проблема може починатися дуже рано Дослідники звернули увагу на харчування та фізичну активність учасників — ці показники виявилися особливо низькими. Серед інших факторів оцінювали вагу, рівень цукру та холестерину в крові, артеріальний тиск, сон і вплив нікотину. Водночас важливо не робити висновок, що кожна молода людина має подібні проблеми. У дослідженні переважно брали участь жителі міст, причому значна частина походила з соціально вразливих груп. CKM також не є вироком. Його ранні стадії можуть бути сигналом, що саме зараз є можливість змінити ситуацію. Регулярна фізична активність, якісніше харчування, нормальний сон і контроль основних показників здоров’я здатні зменшити майбутні ризики. І головний висновок тут доволі простий: про здоров’я серця варто думати не тоді, коли з’являються перші симптоми, а значно раніше. Молодість дає перевагу, але не є довічним захистом.

З віком мозок змінюється не лише через самі нервові клітини. Вчені дедалі більше звертають увагу на систему, яка допомагає виводити з нього відходи. І, схоже, одна з важливих проблем може ховатися зовсім не в голові, а в шиї. Новий аналіз 96 наукових досліджень показав, що шийні лімфатичні вузли з віком мають тенденцію зменшуватися. Це може бути пов’язано з тим, що лімфатична система, яка допомагає очищати мозок, працює дедалі менш ефективно. У мозку є власна система очищення Ще донедавна вважалося, що мозок практично ізольований від лімфатичної системи. Але у 2015 році дослідники виявили лімфатичні судини в оболонках мозку у мишей, а згодом подібну систему підтвердили й у людей. Вона пов’язана з так званою глімфатичною системою, яка допомагає переміщувати рідину та виводити продукти обміну з тканин мозку. Після цього рідина та частина молекул із мозку потрапляють до лімфатичних вузлів на шиї. Саме вони можуть працювати як своєрідний «резервуар для відходів мозку». Що змінюється з віком Дослідники припускають, що старіння шийних лімфатичних вузлів може поступово погіршувати цей процес. У старших людей на МРТ вже помічали менші лімфатичні вузли в області шиї та зміни самих лімфатичних каналів. Паралельно є дані, що з віком сповільнюється й очищення мозку. Поки що вчені не можуть сказати, чи є ці явища безпосередньо пов’язаними. Але припущення дуже цікаве. Адже якщо мозок справді повільніше позбавляється непотрібних речовин, це потенційно може мати значення для вікових неврологічних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера та Паркінсона. Шия може стати новим «вікном» у мозок Особливо перспективним напрямком є пошук білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, у шийних лімфатичних вузлах. У дослідженнях уже знаходили там амілоїд-бета та фосфорильований тау — речовини, які пов’язані з нейродегенеративними процесами. Є також ознаки того, що з віком їхній обмін через лімфатичну систему може змінюватися. Якщо майбутні дослідження це підтвердять, шийні лімфатичні вузли потенційно можуть стати доступним способом оцінювати, наскільки добре працює система очищення мозку. Поки що говорити про готовий медичний тест зарано. Більшість доказів отримано з досліджень на тваринах або за допомогою сучасної візуалізації. Але сама ідея змінює погляд на старіння мозку: можливо, щоб краще зрозуміти, чому мозок старіє, науковцям доведеться уважніше дивитися не лише на голову, а й на те, як мозок взаємодіє з лімфатичною системою шиї.

SpaceX вперше показала, як може виглядати наступне покоління Starship. Перші рендери Starship V4 з’явилися в офіційному ролику компанії, присвяченому майбутньому космодрому в Луїзіані. Порівняння з нинішньою версією V3 одразу привертає увагу: новий корабель помітно вищий і загалом виглядає значно масштабнішим. Starship стає ще більшим За попередніми даними, четверте покоління Starship буде приблизно на 10–20% довшим за нинішню версію. Якщо ці оцінки підтвердяться, загальна висота ракети може сягнути майже 150 метрів. Для порівняння, поточна модифікація має близько 124 метрів. Збільшення розмірів має практичний сенс: SpaceX розраховує отримати більшу вантажопідйомність і запас палива, що особливо важливо для майбутніх польотів до Місяця та Марса. Очікується, що Starship V4 також отримає 42 двигуни, а перший політ нової версії може відбутися у 2027 році. Гігантський космодром у Луїзіані Starship V3 vs Starship V4:That's a long ass rocket. pic.twitter.com/57INBFk0fb — Mookafish (@Mookafish) August 25, 2026 Рендери показали в ролику, присвяченому амбітному проєкту SpaceX в окрузі Верміліон у Луїзіані. Компанія планує створити там найбільший свій космічний об’єкт. За попередніми планами, інвестиції можуть перевищити $100 млрд, а сам комплекс має бути здатним забезпечувати до 30 запусків Starship на добу. Будівництво космодрому планують розпочати у 2027 році, а перший запуск із нового майданчика очікується у 2029-му. Якщо ці плани реалізують, SpaceX фактично отримає інфраструктуру для запусків у масштабах, які сьогодні здаються майже фантастичними. А Starship V4, судячи з перших зображень, стане ще одним кроком у цьому напрямку — ще більшою ракетою для ще амбітніших космічних завдань.

Хронічний біль, спричинений пошкодженням нервів, часто важко піддається лікуванню. Але нове дослідження американських науковців може відкрити шлях до значно точнішого способу боротьби з ним. Дослідники з Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі виявили в мозку своєрідну «гальмівну систему», яка здатна приглушувати надмірну активність нервових ланцюгів, пов’язаних із болем. Поки що ефект продемонстровано лише на мишах, однак результати виглядають перспективно. Коли нервова система сама підтримує біль Невропатичний біль виникає через пошкодження нервів. Людина може відчувати печіння, різкі уколи або біль навіть від легкого дотику. Вчені зосередилися на невеликій ділянці мозку — блакитній плямі (locus coeruleus). Вона бере участь у регуляції уваги, стресу та больових сигналів. Після пошкодження нерва ця система у мишей ставала надмірно активною і фактично перетворювалася на джерело підтримки хронічного болю. Коли дослідники тимчасово приглушували активність клітин цієї ділянки, тварини ставали менш чутливими до болючого дотику та тепла. Рецептори працюють як «вимикач» Далі науковці звернули увагу на μ-опіоїдні рецептори, розташовані на клітинах блакитної плями. Виявилося, що вони можуть діяти як своєрідні біологічні гальма. Коли ці рецептори забирали у мишей із пошкодженими нервами, їхня чутливість до болю ще більше зростала. Коли ж рецептори повертали назад до тих самих нервових клітин, підвищена больова чутливість зникала. Це дозволило припустити, що саме ці рецептори допомагають стримувати надмірну активність больового контуру. Чи з’являться нові ліки? Тут є важливий момент: дослідження ще не означає, що вчені знайшли готовий метод лікування людей. Наразі команда шукає спосіб впливати на μ-опіоїдні рецептори саме в цій невеликій ділянці мозку, не зачіпаючи опіоїдну систему всього організму. Це може бути особливо важливо через недоліки традиційних опіоїдних препаратів. Вони діють на рецептори в різних частинах мозку та тіла, а тривале застосування може супроводжуватися побічними ефектами, толерантністю та ризиком залежності. Якщо вченим вдасться прицільно активувати природне «гальмо» больової системи, у майбутньому це потенційно дозволить отримувати сильне знеболення з меншим впливом на організм. Поки що попереду ще багато роботи. Але відкриття показує, що мозок може містити набагато точніші механізми контролю хронічного болю, ніж вважалося раніше.

Майже 90 років тому Вернер Гайзенберг припустив, що навіть абсолютно порожній простір може поводитися не так просто, як здається. Тепер астрономи, можливо, знайшли перші докази цього дивного квантового ефекту. Дослідники спостерігали за магнетаром — надзвичайно щільною нейтронною зорею з одним із найпотужніших магнітних полів у Всесвіті. Аналіз її випромінювання показав ознаки явища, відомого як вакуумне двозаломлення. Коли вакуум перестає бути «порожнім» Згідно з квантовою фізикою, вакуум насправді не є абсолютною порожнечею. На найфундаментальнішому рівні в ньому можуть виникати й на мить зникати так звані віртуальні частинки. Гайзенберг ще в 1930-х роках передбачив, що надзвичайно сильне магнітне поле здатне впливати на ці квантові процеси. У результаті світло, проходячи через такий вакуум, може змінювати свої властивості. Проблема в тому, що створити необхідне магнітне поле на Землі практично неможливо. На допомогу прийшов сам Всесвіт. Магнетар як природна лабораторія Об’єкт 1E 1547.0-5408, або просто 1E1547, має настільки потужне магнітне поле, що воно приблизно у 100 мільйонів разів сильніше за найпотужніші поля, які люди здатні створити в лабораторіях. Саме тому магнетари вважають своєрідними космічними лабораторіями для перевірки екстремальної фізики. Науковці спостерігали за 1E1547 за допомогою радіотелескопа Murriyang, а отримані дані аналізували на суперкомп’ютері. Додатково вони використали рентгенівські спостереження космічних телескопів NASA IXPE та NICER. Дослідники стежили за поляризацією випромінювання — напрямком, у якому коливаються електромагнітні хвилі. Світло показало цікаву закономірність Рентгенівське випромінювання магнетара виявило дуже високу поляризацію. При цьому її напрямок залишався узгодженим із напрямком магнітного поля зорі. Схожу картину показали й радіоспостереження. Для дослідників це важливо, адже саме така поведінка може відповідати прогнозам вакуумного двозаломлення. Інакше кажучи, світло, можливо, проходить через «порожній» простір навколо магнетара не зовсім так, як мало б у звичайному вакуумі. Втім, вчені поки не говорять про остаточне відкриття. Потрібні додаткові докази Дослідники наголошують, що інші фізичні процеси також можуть створювати подібні сигнали. Тому необхідні нові спостереження та точніші комп’ютерні моделі. Якщо результат підтвердиться, це стане важливим доказом одного з передбачень квантової фізики, яке десятиліттями залишалося без прямого підтвердження. А головне — людство отримає можливість перевіряти фундаментальні закони фізики в умовах, які неможливо відтворити на Землі. Можливо, для цього науковцям довелося чекати майже століття — і дивитися не в лабораторію, а в найекстремальніші куточки Всесвіту. Дослідження було опубліковано у журналі Nature.

Google представила нову модель Gemini 3.5 Transcribe, яка покликана зробити голосове введення швидшим і природнішим. Її особливість у тому, що система не просто перетворює сказане на текст, а намагається одразу привести результат до нормального вигляду. Модель розпізнає самовиправлення, прибирає слова-паразити та зайві паузи, а також може враховувати власний словник користувача. Менше помилок і швидша обробка За даними Google, Gemini 3.5 Transcribe демонструє середню частоту помилок на рівні 2,6% під час обробки записів і 4% у режимі потокового розпізнавання. Ще одна перевага — швидкість. Час до отримання фінальної транскрипції скоротився приблизно на 70% порівняно з попередньою технологією Chirp 3. Модель автоматично розпізнає понад 85 мов, а також здатна визначати до трьох співрозмовників. Більша кількість спікерів поки залишається експериментальною функцією. Для роботи в реальному часі Google пропонує окрему версію Gemini 3.5 Transcribe Live із затримкою менш ніж одна секунда. Google вже інтегрує технологію у свої продукти Gemini 3.5 Transcribe не залишиться виключно інструментом для розробників. Google уже використовує його у власних сервісах, зокрема в Gemini для macOS, Google AI Studio та функції Rambler у Gboard на Android. Наступним може стати Chrome. Компанія планує дозволити використовувати голосове введення практично в будь-якому текстовому полі на вебсторінках. Для розробників модель уже доступна у форматі публічної попередньої версії через Gemini API. Якщо заявлена точність збережеться під час реального використання, голосове введення може стати значно комфортнішим. Адже коли система не просто записує кожне слово, а сама виправляє обмовки та прибирає зайві фрази, говорити стає набагато природніше. І тоді клавіатура для багатьох повсякденних завдань справді може поступитися місцем голосу.

У деяких підрозділах Volkswagen зараз далеко не найкращий настрій. Компанія намагається скоротити витрати, а окремі німецькі заводи опинилися під серйозним тиском. Під час зборів працівників заводу в Емдені генеральний директор Volkswagen Олівер Блюме виступив із досить похмурим прогнозом. За його словами, виробництво на цьому підприємстві обходиться компанії надто дорого. Проблема особливо помітна на тлі інших заводів Volkswagen. Як зазначив Блюме, деякі підприємства, включно з іншими майданчиками в Німеччині, здатні виробляти продукцію «значно дешевше». Заводу доведеться змінюватися Volkswagen намагається знайти для підприємства в Емдені перспективу, однак ситуація залишається складною. Це особливо болісно для працівників, адже завод свого часу вважався одним із важливих підприємств концерну. Volkswagen вклав значні кошти в його переобладнання для виробництва електромобілів, розраховуючи на довгострокове зростання цього напрямку. Тепер же навіть такі модернізовані майданчики змушені боротися за своє майбутнє. Для співробітників це означає непрості часи та невизначеність щодо подальшої роботи підприємства. Volkswagen паралельно скорочує витрати та проводить зміни не лише на виробництві, а й у менеджменті. Але для працівників заводів це навряд чи стане великою втіхою. Головний сигнал керівництва простий: якщо виробництво залишається занадто дорогим, самого факту великих інвестицій у минулому вже недостатньо, щоб гарантувати заводу майбутнє.

Одна й та сама електрична або магнітна стимуляція мозку не завжди дає однаковий результат. Виявляється, важливим може бути не лише те, де і як стимулювати мозок, а й у якому стані він перебуває саме в цей момент. До такого висновку дійшли дослідники, результати роботи яких опубліковані в журналі Brain Stimulation. Вони припускають, що активність мозку безпосередньо перед стимуляцією може допомогти передбачити реакцію на неї та зробити процедуру більш стабільною. Мозок реагує по-різному Нейромодуляцію використовують як у наукових дослідженнях, так і для допомоги людям із такими захворюваннями, як депресія, хвороба Паркінсона та епілепсія. Проблема в тому, що навіть за однакових параметрів стимуляції реакція мозку може сильно відрізнятися від одного сеансу до іншого. Щоб зрозуміти причину, науковці проаналізували дані 36 людей з епілепсією. Загалом вони дослідили близько 320 сеансів і понад 10 тисяч окремих стимуляцій. Дослідники врахували 125 різних показників активності мозку, зафіксованих безпосередньо перед кожним стимулом. Серед них були синхронізація між ділянками мозку, зв’язки між нейронними мережами та складність сигналів. Виявилося, що загальна активність мозку значно краще прогнозує майбутню реакцію, ніж дані лише з однієї його ділянки. Варіабельність вдалося зменшити Особливо добре прогноз працював під час стимуляції сенсомоторних і зорових мереж. Коли дослідники відбирали для аналізу лише ті моменти, коли перед стимуляцією спостерігався певний характер активності мозку, розбіжності у відповідях зменшувалися до 24%. Цікаво, що подібні закономірності виявили як у записах безпосередньо з мозку, так і в даних, отриманих за допомогою EEG із поверхні голови. Це може бути важливим для майбутнього розвитку неінвазивних методів нейромодуляції. Стимулювати мозок у правильний момент Результати дослідження натякають на новий підхід: замість того щоб стимулювати мозок просто за заздалегідь заданим графіком, у майбутньому можна буде спочатку оцінювати його поточний стан і вибирати найбільш відповідний момент для стимуляції. Іншими словами, процедура може стати не просто «стимуляцією в потрібному місці», а стимуляцією в потрібному місці й у потрібний момент. Поки що це напрям для подальших досліджень, а не готова універсальна технологія. Проте результати показують, що постійний моніторинг активності мозку може стати одним із ключів до більш точної та передбачуваної нейромодуляції.

Цього тижня в соцмережі X почали активно поширюватися зображення нібито нового Apple iPhone Ultra. На перший погляд усе виглядало досить переконливо: фотографії опублікував акаунт із іменем «Evan Blass» — відомого інсайдера, який роками спеціалізується на витоках інформації про майбутні гаджети. Але є нюанс. Цього разу перед нами не справжній витік від Apple. Це не той Evan Blass Перший сигнал, який варто було помітити, — сам акаунт. Справжній Evan Blass, один із найвідоміших авторів технологічних витоків, уже певний час не проявляє активності в X. Тому сторінка, з якої почалося поширення зображень, не належить йому. Фактично хтось використав відоме ім’я, щоб надати публікації додаткової довіри. Це досить поширений прийом у соцмережах: якщо інформацію публікує відомий інсайдер, аудиторія значно охочіше сприймає її як справжню. Особливо коли йдеться про продукт, якого всі давно чекають. І самі зображення не мають стосунку до Apple Ще цікавіша деталь стосується самих рендерів. За інформацією журналіста Bloomberg Марка Гурмана, ці зображення не були створені Apple. Вони походять від Xiaomi. Тобто перед нами не фотографії майбутнього iPhone і навіть не офіційні концепти Apple. При цьому є ще одна деталь: червону версію складного смартфона, яка фігурує на зображеннях, Xiaomi нібито також не планує випускати. Виходить досить дивна ситуація — зображення створила одна компанія, опублікував їх фейковий акаунт відомого інсайдера, а в мережі їх почали сприймати як витік майбутнього смартфона Apple. Звідки взялися ці рендери? На це питання поки немає чіткої відповіді. Невідомо, навіщо саме Xiaomi створювала такі зображення і для чого вони призначалися. Так само незрозуміло, хто стоїть за акаунтом, який вирішив опублікувати їх під іменем Evan Blass. Але одне можна сказати точно: це не ситуація, коли відомий інсайдер випадково отримав доступ до секретних матеріалів Apple за два тижні до презентації. Хоча саме так усе могло виглядати для звичайного користувача X. Чому фейк виявився таким переконливим? Тут спрацювало одразу кілька факторів. По-перше, ім’я Evan Blass має величезну вагу у світі технологічних витоків. Його публікації протягом багатьох років привертали увагу саме тому, що значна частина його інсайдів виявлялася правдивою. По-друге, самі зображення виглядають достатньо професійно, щоб не викликати миттєвих підозр. По-третє, поява нібито iPhone Ultra напередодні великої презентації Apple — ідеальний ґрунт для вірусного поширення. Користувачам хочеться побачити майбутній продукт ще до офіційного анонсу, тому цікаві картинки дуже швидко розлітаються мережею. І мало хто перевіряє, чи справді конкретний акаунт належить людині, чиїм ім’ям він підписаний. Що це означає для майбутнього iPhone Ultra? Найважливіше — ці зображення не підтверджують існування такого дизайну iPhone Ultra. Вони не є офіційними матеріалами Apple і не свідчать про те, що компанія готує саме такий смартфон. Тому сприймати їх як достовірний витік не варто. Якщо Apple справді працює над новою моделлю iPhone Ultra, ці рендери нічого не говорять про її остаточний вигляд. Ця історія вкотре нагадує просте правило: навіть якщо картинка виглядає дуже переконливо, а її публікують під іменем відомого інсайдера, це ще не означає, що перед нами справжній витік. У випадку з «iPhone Ultra» усе виявилося набагато прозаїчніше. Не секретні матеріали Apple, а чужі рендери та фейковий акаунт. І, можливо, саме це є найцікавішою частиною всієї історії.

Є автомобілі, які з’являються на ринку й одразу викликають просте запитання: «Чому цього немає у нас?» Новий Hyundai Ioniq 3 — саме такий випадок. Компанія створила компактний електромобіль насамперед з урахуванням потреб європейських покупців. Він невеликий, відносно доступний, має пристойний запас ходу і зовнішність, яка точно не загубиться серед десятків схожих електричних кросоверів. У Великій Британії ціна Ioniq 3 стартує від £22 245 — це приблизно $30 тисяч. Звучить привабливо для електромобіля від великого виробника. Але є одна проблема: у США цей автомобіль поки продавати не планують. Маленький Hyundai на тлі великих SUV Ioniq 3 цікавий уже хоча б своїми розмірами. Його довжина становить 4,155 м, ширина — 1,800 м, а висота — 1,505 м. Тобто це справді компактна машина. Вона приблизно на 18,5 см коротша за Hyundai i30, але при цьому залишається достатньо широкою та трохи вищою. Через це автомобіль має щось середнє між класичним хетчбеком і невеликим кросовером. І саме в цьому його головна особливість. Поки американський ринок роками рухався у бік дедалі більших кросоверів і позашляховиків, Hyundai зробила ставку на протилежний підхід — невеликий електромобіль, який зручно використовувати в місті. За спорядженою масою Ioniq 3 важить приблизно 1 550–1 580 кг. У дизайні також є цікаві відсилання до минулих моделей Hyundai. Дехто може побачити в автомобілі риси Veloster. А незвичайна форма передньої частини та круглі фари точно сподобаються не всім — але байдужим цей Hyundai навряд чи залишить. Аеродинаміка заради запасу ходу Hyundai називає дизайн Ioniq 3 Aero Hatch і робить акцент на його аеродинаміці. Заявлений цільовий коефіцієнт аеродинамічного опору становить лише 0,263. Для компактного автомобіля це важливий показник, адже менший опір повітря допомагає ефективніше використовувати заряд батареї. Над зовнішністю працювала команда під керівництвом СангЮпа Лі — дизайнера, який свого часу був причетний до таких автомобілів, як Chevrolet Camaro п’ятого покоління та Bentley Bentayga, а в Hyundai працював над моделями Genesis, зокрема GV80. Тож незвичайна зовнішність Ioniq 3 — далеко не випадковість. Дві батареї — і дивний нюанс із потужністю Покупцям запропонують два варіанти батареї. Базова батарея має ємність 42,2 кВт·год. Вона працює з електромотором потужністю 145 к.с. і забезпечує запас ходу до 343 км за циклом WLTP. Цікаво, що саме ця версія є потужнішою. Варіант із більшою батареєю на 61 кВт·год отримав мотор на 133 к.с. Крутний момент в обох випадках однаковий — 250 Нм. До 100 км/год автомобіль із меншою батареєю розганяється за 8,8 секунди, а максимальна швидкість становить 169 км/год. Версія з батареєю на 61 кВт·год витрачає на розгін до «сотні» 9,5 секунди та може розвивати до 164 км/год. Тобто більша батарея тут потрібна насамперед не для швидкості, а для дальності поїздок. До 496 км на одному заряді Саме старша версія найбільше зацікавить тих, хто регулярно їздить за місто. З батареєю на 61 кВт·год Ioniq 3 може проїжджати до 496 км за циклом WLTP — залежно від комплектації. Швидка зарядка також не повинна перетворювати поїздку на довге очікування. За даними Hyundai, від 10 до 80% акумулятор можна зарядити приблизно за 30 хвилин. Для базової батареї цей показник становить близько 29 хвилин. Щоправда, Hyundai використала 400-вольтову електричну архітектуру, а не 800-вольтову систему, яку можна знайти, наприклад, у Ioniq 5. Це один із способів утримати вартість компактної моделі на доступнішому рівні. Усередині більше простору, ніж можна очікувати Невеликі габарити не означають, що Hyundai пожертвувала практичністю. У салоні передбачено чимало місць для зберігання речей, а під підлогою багажника розташований спеціальний простір Megabox. Загальний об’єм багажного відділення сягає 441 літра. З них 322 літри припадають на звичайне багажне відділення, а ще 119 літрів — на простір під підлогою. Для міського електромобіля це цілком солідний показник. Базова комплектація Advance вже включає 12,9-дюймовий мультимедійний екран, шестиканальну аудіосистему, двозонний клімат-контроль, безключовий доступ, запуск кнопкою, шкіряне кермо та низку систем безпеки. У дорожчих версіях з’являються цифрова панель приладів, бездротова зарядка смартфона, підігрів батареї, 17-дюймові колеса та інші додаткові функції. Топова N Line Evo виглядає ще цікавіше: 19-дюймові диски, більший 14,6-дюймовий екран, камери кругового огляду та цілий набір електронних асистентів для паркування й контролю сліпих зон. Конкурентів у нього вистачає Hyundai не виходить на порожній ринок. Ioniq 3 конкуруватиме з такими моделями, як Ford Puma Gen-E, MINI Aceman, Volvo EX30, Renault 5 E-Tech та Volkswagen ID. Polo. Але корейська компанія має один вагомий аргумент — ціну. У Великій Британії стартова вартість становить £22 245, або близько $30 тисяч за поточним співвідношенням. Для електромобіля такого розміру це робить Ioniq 3 досить цікавим варіантом для європейського покупця. Чому США залишилися без Ioniq 3? Ось тут ситуація виглядає дещо парадоксальною. Американський ринок величезний, але саме невеликі хетчбеки там останніми роками поступово поступаються місцем кросоверам і SUV. Виробникам часто просто вигідніше продавати більші автомобілі. Ioniq 3, навпаки, створений для іншої реальності: компактних міст, вузьких вулиць, обмежених паркувальних місць і покупців, яким не потрібен величезний автомобіль лише заради щоденних поїздок. Hyundai поки не має планів виводити цю модель на американський ринок. І це, мабуть, найбільше розчаровує в усій історії з Ioniq 3. Автомобіль вироблятимуть на заводі Hyundai Motor Türkiye в Ізміті. Для підприємства це також знакова модель — перший електромобіль, який випускатиметься на цьому заводі. У результаті європейці отримають компактний електрохетчбек із сучасною технікою, незвичайним дизайном і стартовою ціною близько $30 тисяч. А американцям залишається лише дивитися на нього з боку. Іронія в тому, що ринок, де вже давно домінують великі автомобілі, можливо, якраз найбільше потребує таких моделей — простих, компактних і відносно доступних електромобілів.