iPhone 5c прийнято вважати невдалим експериментом Apple, «гидким каченям» у сімействі «яблучних» смартфонів. Адже насправді це був новаторський продукт, який започаткував кілька важливих традицій смартфонобудування купертинської компанії. Просто тоді, 2013 року, щось пішло не так. C — це не про дешевизну iPhone 5c був представлений у вересні 2013 одночасно з iPhone 5s. По суті, це був торішній iPhone 5, на який натягнули новий корпус. Передня панель, дисплей і основна частина апаратної «начинки» залишилися такими ж, як у «п’ятірки», а ось задня кришка разом з усіма торцями стала являти собою цілісний шматок глянсового пластику з круглими кутами. Через це телефон нагадував помилок і, до того ж, був таким же слизьким. Подібність із шматком мила збільшували ще й кольори — жодних сірого та сріблястого, лише яскраві блакитний, жовтий, кораловий, зелений та білий (перші три відтінки раніше були «обкатані» на iPod Touch п’ятого покоління). До слова, літера «c» у назві моделі – скорочене слово «color», що перекладається як «кольоровий», а не «cheap» («дешевий»), як можна було б подумати. Хоча iPhone 5c дійсно коштував дешевше за свого старшого брата 5s — його ціна в США на момент старту продажів починалася з $550 за 16-гігабайтну версію, тоді як за базову «еску» з 32 Гбайт вбудованої пам’яті покупець віддавав мінімум $650. Проте дешевше — це не означає дешево, особливо якщо врахувати, що тодішні $550 це як зараз приблизно $750 через інфляцію. Тобто iPhone 5c для свого часу був дорожчим, ніж iPhone 16e в наші дні. А для кого він узагалі був? Яскраві забарвлення корпусу та менша порівняно з iPhone 5s вартість дозволяли говорити про те, що iPhone 5c був призначений для молодіжної аудиторії та для тих, хто на роботу в офіс ходить не в строгому костюмі та туфлях, а в джинсах та кросівках. Очевидно, мета компанії була промацати цей прошарок аудиторії, а зовсім не випустити «подачку» для тих, кому не вистачає на iPhone 5s. А різниця в ціні в $100 за молодшу модифікацію була скоріше лише приємним бонусом для тих, хто наважувався на покупку «яблукофону», що нестандартно виглядав. Однак багатьом шанувальникам Apple концепція iPhone 5c не припала до вподоби. Модель виглядала надто просто і навіть відверто дешево через різнокольоровий глянсовий пластик і «зализані» форми. До того ж, гладка полікарбонатна поверхня задньої панелі швидко покривалася мікроподряпинами, що теж не надавало преміальності зовнішньому вигляду iPhone 5c. Але головні мінуси ховалися в апаратній начинці смартфона, яка, як було зазначено вище, дісталася йому від торішнього iPhone 5. На його тлі iPhone 5s здавався набагато передовим. І це за різниці в ціні всього $100 за базову модифікацію. Доплативши названу суму, покупець iPhone 5s отримував більш потужний 28-нм 64-бітний процесор A7 з архітектурою ARM v8 замість 32-нм 32-розрядного чіпа A6 з підтримкою набору інструкцій ARM v7, більш швидку оперативну пам’ять LPDDR3 замість LPDDR2, подвійний . А ще в iPhone 5s вперше в смартфонах Apple з’явився сканер відбитків пальців Touch ID, вбудований в домашню кнопку на передній панелі. Ця технологія проіснувала до лютого 2025 року, коли був знятий з виробництва останній її власник — iPhone SE 3. Не маючи всього перерахованого вище, потенційні користувачі iPhone 5c відчували себе обділеними і в результаті часто робили вибір на користь трохи дорожчого iPhone 5s. Продаж iPhone 5c виявився нижчим за очікування, тому вже в листопаді 2013 року, тобто лише через два місяці після дебюту нової лінійки «Айфонів», один з провідних виробничих партнерів Apple – компанія Foxconn – збільшила обсяги випуску моделі 5s за рахунок скорочення поставок 5c. Мета цього заходу була скоротити дефіцит iPhone 5s і складські надлишки iPhone 5c. Чому Apple не могла просто залишити iPhone 5 на конвеєрі як альтернативу для тих, кому не потрібні всі нововведення в iPhone 5s? Основних версій три. По-перше, алюмінієва задня панель із пластиковими вставками та рамка корпусу як окремі елементи зробили б вартість виробництва смартфона вищою, ніж цілісний шматок пластмаси. По-друге, якби на конвеєрі залишилися дві зовні дуже схожі моделі, та ще й з мінімальною різницею в ціні, то iPhone 5s остаточно перетягнув би ковдру на себе. А так зіграв ефект хоч якоїсь новизни, і за деякими неофіційними підрахунками, співвідношення обсягів продажів 5s і 5c склало приблизно 3 до 1. І по-третє, Apple, можливо, хотіла виділитися на тлі конкурентів ще й кольором, хоча і не можна сказати, що в той час всі смартфони були тільки і. Sony Xperia Z Ultra, наприклад, можна було купити у фіолетовому виконанні, а один із варіантів Sony Xperia M був кислотно-жовтого відтінку. І як не згадати лінійку Nokia Lumia на пам’ятній Windows Phone, в якій можна було зустріти червоні, жовті, блакитні, зелені та багато інших варіантів кольорового оформлення. Однак у рамках однієї моделі таку райдужну палітру не уявляв ще ніхто з виробників тогочасних смартфонів. Багато в чому перший Попри неоднозначні відгуки та невисокий попит iPhone 5c протримався на конвеєрі цілих два роки і був знятий з виробництва у вересні 2015 року, а в Індії ще пізніше — у лютому 2016 року. А ще він став першопрохідником для компанії з багатьох аспектів. У 2013 році ще не виділявся такий популярний зараз клас смартфонів, як субфлагмани. Але саме таким за всіма ознаками був iPhone 5c, і завдяки йому в 2025 році ми бачимо iPhone 16e. Так, у останнього вже змінена концепція, що передбачає трохи застарілий дизайн і спрощену камеру, але неодмінно найсвіжішу апаратну начинку. Однак починалося все з iPhone 5c, і тільки потім були iPhone SE в кількості трьох поколінь і iPhone XR. До того ж, iPhone 5c – перший купертинський апарат, вирішений у сміливому кольорі. Пізніше Apple лише один раз повторила цей експеримент з яскравими райдужними квітами — в iPhone XR. Але навіть палітра сучасного iPhone 16 включає не лише чорний та білий, але також рожевий, бірюзовий та ультрамариновий варіанти. Кольори стали більш приглушеними та благородними, але витоки традиції знаходяться якраз у тому самому 2013 році. Та й взагалі, з iPhone 5s і 5c компанія Apple почала випускати не по одній, а по дві, а потім по три, чотири і навіть п’ять моделей у рамках однієї серії. Якщо в Купертіно не вирішать провести ревізію модельного ряду, то разом з ультратонким iPhone 17 Air лінійка «Айфонів» 2025 може нарахувати вже шість моделей, а в 2026 у разі виходу складаного iPhone — вже цілих сім. Висновок iPhone 5c був першим субфлагманським смартфоном Apple і останнім саме в такій реалізації. До пластику як до основного матеріалу корпусу своїх апаратів компанія поки що більше не вдавалася, але ідею доступнішого «Айфона» з деякими змінами продовжила розвивати в лінійці SE, моделі XR і, нарешті, в iPhone 16e. А ось чи буде в останнього наступник, покаже час і, звісно, ​​купівельний попит.

Дистанційно керовані апарати відкривають нові перспективи в дослідженні давньої історії океану. Морська та прибережна геонаука відіграє ключову роль у розумінні як давніх, так і сучасних геологічних процесів, оцінці офшорних та прибережних небезпек, а також вивченні впливу змін клімату. Оскільки глибоководне середовище здебільшого недоступне для досліджень, вчені використовують спеціалізовані методи для вивчення морського дна. Одним із широко застосовуваних методів є буріння на шельфі, яке дозволяє отримувати зразки керну для лабораторного аналізу. Проте цей підхід є дорогим і має практичні обмеження. Недавнє дослідження, опубліковане в журналі Geosphere, пропонує більш доступну альтернативу: використання дистанційно керованого апарата (ROV) для отримання високоякісних зображень відкритих геологічних формацій на дні океану. Ці зображення дозволяють створювати детальні віртуальні моделі відслонень для геологічного аналізу. Створення віртуального відслонення має вирішальне значення для реконструкції давньої історії регіону та розуміння геологічних процесів і небезпек, що його формували. ROV також можуть збирати зразки порід з різних частин океанського дна, що дозволяє вченим проводити подальший аналіз за допомогою візуальної ідентифікації порід та лабораторних досліджень. Хоча ROV не можуть добувати зразки з глибоких шарів, як це робить буріння, вони є більш економічним методом збору даних про поверхню океанського дна, а також фіксації морфології морського дна на відео. Зібрані дані мають високу наукову цінність і є більш доступними для ширшого кола дослідників. Сейсмічні загрози рифту Мона Рифт Мона, що розташований на північному заході від Пуерто-Рико, є сейсмічно активною зоною, яка становить реальну загрозу для прибережних громад острова. Однією з найруйнівніших сейсмічних подій у цьому регіоні став цунамі 1918 року. Воно було спричинене землетрусом магнітудою 7,2, що викликав підводний зсув ґрунту, що, своєю чергою, призвело до масштабних повеней у прибережних містах Пуерто-Рико (ten Brink et al., 2023). 3D-модель рифту Мона Ця тривимірна модель рифту Мона була створена шляхом компіляції підводних зображень, отриманих двома дистанційно керованими апаратами. Джерело: (Flores and ten Brink, 2022), Uri S. ten Brink Попри серйозні ризики, даних про рифт Мона досі недостатньо через брак бурових експедицій, що робить його ідеальною локацією для досліджень за допомогою ROV. Вивчення геологічних особливостей цього регіону допоможе науковцям краще зрозуміти локальні природні небезпеки та підготуватися до майбутніх катастроф. Наприклад, аналіз геологічної історії може розкрити більш детальний літопис минулих землетрусів, збережений у породах. Це дозволяє оцінювати поточні сейсмічні загрози, включаючи магнітуду та ймовірність майбутніх землетрусів. Такі знання є вкрай важливими для захисту громад, які перебувають у зоні підвищеної небезпеки. Методологія створення віртуальних відслонень Команда під керівництвом доктора Урі С. тен Бринка, геолога з Геологічної служби США, використала ROV для дослідження рифту Мона на глибинах від 1 500 до 4 000 метрів. За допомогою відеозаписів та семи зразків порід, зібраних дистанційно керованими апаратами, дослідники визначили вік та геологічну історію регіону. Доктор тен Бринк порівняв відеозаписи, отримані ROV, із переглядом геологічного відслонення під час проїзду автомобілем уздовж нього. Він наголосив, що цей метод дозволяє «витягнути набагато більше інформації з наявних даних, ніж раніше вважалося можливим». Нові відкриття Попри певну схожість між офшорними та прибережними геологічними формаціями, дослідження тен Бринка виявило суттєві розбіжності між ними. Команда зафіксувала 100-метровий розрив у геологічному літописі між суходільними та морськими відкладами, а також відмінності у товщині порід, що вказує на окремі шляхи геологічного розвитку. Стратиграфічний аналіз показав, що рифт Мона утворився приблизно 3,3 мільйона років тому, що робить його приблизно на 30 мільйонів років молодшим за деякі навколишні геологічні формації. За словами доктора тен Бринка, це свідчить про те, що рифт Мона є відносно молодим і що тектонічне розтягування тут відбувається швидше, ніж раніше передбачалося. Сейсмічний ризик і прибережні громади Комбінуючи офшорні дані, отримані ROV, із наявними прибережними геологічними даними, дослідники розробили більш детальну модель геологічної історії регіону. Можливість ROV збирати як візуальні, так і фізичні дані відкрила унікальні перспективи для вивчення геологічного літопису, демонструючи потенціал цього методу для економічно ефективних досліджень у віддалених глибоководних середовищах. Цей підхід не лише розширює наше розуміння давніх геологічних подій, а й має практичні застосування для оцінки й пом’якшення ризиків, пов’язаних із природними катастрофами. Отримані результати особливо цінні для розуміння геологічних процесів, які спричинили руйнівні стихійні лиха в минулому Пуерто-Рико, а також для ідентифікації потенційних загроз у майбутньому. Використання ROV для офшорного стратиграфічного аналізу та геологічних досліджень відкриває нові горизонти у вивченні геології та природних небезпек узбережжя Пуерто-Рико.

Дослідники використовують потужність найдосконаліших у світі суперкомп’ютерів, щоб симулювати внутрішню роботу клітинних механізмів, які відновлюють ДНК і допомагають запобігти небезпечним для життя захворюванням. Сонячні опіки та передчасне старіння є добре відомими наслідками впливу ультрафіолетового (УФ) випромінювання, тютюнового диму та інших канцерогенів. Але пошкодження виходить за межі поверхні – всередині організму ці шкідливі агенти можуть буквально розривати ДНК. Розуміння того, як організм відновлює та захищає себе від цього пошкодження ДНК, має вирішальне значення для вдосконалення лікування генетичних розладів і таких небезпечних для життя захворювань, як рак. Проте, незважаючи на значні дослідження та медичний прогрес, багато аспектів молекулярних механізмів відновлення ДНК залишаються недостатньо вивченими. Щоб пролити світло на цей процес, дослідники з Університету штату Джорджія протягом останніх кількох років використовували суперкомп’ютер Summit у Національній лабораторії Оук-Рідж Департаменту енергетики. Їхня мета: складний механізм відновлення ДНК, відомий як нуклеотидна ексцизійна репарація (NER). Цей шлях спирається на високоскоординований набір білкових комплексів, які ідентифікують і видаляють пошкоджену ДНК з надзвичайною точністю. У своєму останньому дослідженні, опублікованому в Nature Communications , команда розробила детальну комп’ютерну модель ключового компонента NER, відомого як передрозрізний комплекс (PInC). PINC відіграє ключову роль у регулюванні відновлення ДНК на пізніх стадіях шляху NER. Розгадуючи, як PINC функціонує та вписується в ширшу послідовність відновлення, дослідники сподіваються виявити нові терапевтичні цілі для лікування раку та запобігання захворюванням, пов’язаним із пошкодженням ДНК і передчасним старінням. «Нас цікавить те, як клітини відновлюють свій генетичний матеріал», — сказав провідний дослідник Івайло Іванов, професор хімії в Університеті штату Джорджія. «NER — це універсальний шлях, який відновлює всі види різних пошкоджень ДНК за допомогою триетапного процесу, який спирається на делікатно збалансований молекулярний механізм. На жаль, можуть розвинутися шкідливі мутації, які заважають цьому механізму та викликають важкі захворювання людини». «Проте наслідки генетичних мутацій можуть разюче відрізнятися залежно від їхньої позиції в репараційних комплексах. У деяких випадках мутації призводять до чутливості пацієнтів до ультрафіолетового світла та надзвичайної схильності до раку. В інших випадках вони викликають аномальний розвиток і передчасне старіння», — сказав він. «Чому це відбувається, до кінця не зрозуміло на молекулярному рівні. Це таємниця, яку намагаються розгадати наші зусилля з комп’ютерного моделювання». Три акти ремонту NER розгортається в три окремі етапи: розпізнавання, перевірка та ремонт. Кожна стадія потребує різних груп білків для виконання певних функцій, подібно до того, як команда травматології має різних спеціалістів, необхідних для лікування поранених пацієнтів у відділенні невідкладної допомоги. Таким чином, обладнання NER може адаптуватися та змінювати свою форму залежно від поставленого завдання. На першій стадії білок NER XPC (пігментна ксеродерма групи С) діє як особа, що першим реагує, яка знаходить місце пошкодженої ДНК або пошкодження, а потім закручує спіраль ДНК, щоб зробити пошкодження доступним. Потім XPC викликає інші білки відновлення, щоб допомогти ініціювати другий етап, який називається перевіркою пошкодження або скануванням пошкоджень. Тут білковий механізм NER набуває нової форми. Коли XPC відступає, білковий комплекс, який називається фактором транскрипції IIH, або TFIIH (вимовляється як TF-2-H), переміщується на своє місце. TFIIH далі розкручує ділянку ДНК і сканує щойно відкритий ланцюг на наявність пошкоджень. Після цього він перебуває в руках хірурга — PINC — на третьому й останньому етапі відновлення. Коли стан «пацієнта» стабілізований і підготовлений до операції, можна розпочинати операцію з видалення пошкодженої нитки ДНК. Два ферменти, XPF і XPG (пігментна ксеродерма, групи F і G), розташовуються точно з кожного боку ураження і діють як молекулярні ножиці, щоб вирізати пошкоджений сегмент ДНК. Після видалення ураження нова ДНК синтезується, щоб заповнити залишену прогалину. Нарешті кістяк ДНК запечатується, а пошкоджена ДНК відновлюється. «Ми хочемо знати, як формується PINC після фази сканування ураження», — сказав Іванов. «Як він контролює розташування двох ферментних субодиниць, які виконують подвійний розріз пошкодженого ланцюга ДНК? І, що важливо, чи є перехресні переговори між двома ферментами? Чи відчувають вони один одного?» «Це має значення, тому що після того, як пошкоджений ланцюг ДНК розщеплено, життєво важливо завершити процес відновлення шляхом заповнення цієї прогалини», – додав він. «Інакше це призведе до загибелі клітини або до введення дволанцюгових розривів, які надзвичайно шкідливі для клітини». Відповіді на ці запитання вимагали від дослідників розгадати структуру PINC. У біології розуміння структури білка має важливе значення для розуміння поведінки або функції білкових комплексів. Форми, розміри та взаємодія білків визначають, як вони поєднуються разом, утворюючи великі біомолекулярні збірки. «Ми інтегрували структурну модель PINC, використовуючи дані різних біофізичних методів, зокрема кріоелектронної мікроскопії», — сказав Іванов. «Але зрештою обчислення — це те, що об’єднує все». Подібно до частин головоломки, модель PINC потрібно було зібрати з відомих структур складових білків, і всі окремі частини потрібно було зібрати разом у 3D. Однак багато компонентів PINC не мали відомих експериментальних структур. Щоб подолати цю проблему, дослідники використали модель на основі нейронної мережі під назвою AlphaFold2, щоб передбачити невідомі структури та інтерфейси між білками, які утримують разом PINC. Фінальні симуляції саміту «З обчислювальної точки зору, коли ви збираєте PINC, симуляції молекулярної динаміки комплексу стають відносно простими, особливо на великих суперкомп’ютерах, таких як Summit», — сказав Іванов. Nanoscale Molecular Dynamics, або NAMD, — це код молекулярної динаміки, спеціально розроблений для суперкомп’ютерів і використовується для моделювання рухів і взаємодії великих біомолекулярних систем, які містять мільйони атомів. Використовуючи NAMD, дослідницька група провела широке моделювання. Потужність 200-петафлопного суперкомп’ютера Summit, здатного виконувати 200 000 трильйонів обчислень за секунду, мала важливе значення для розкриття функціональної динаміки комплексу PINC у часовому масштабі в мікросекунди. «Моделювання показало нам багато про складну природу механізму PINC. Воно показало нам, як ці різні компоненти рухаються разом як модулі, і підрозділи цього комплексу на динамічні спільноти, які утворюють рухомі частини цієї машини», — сказав Іванов. Отримані дані важливі тим, що мутації в XPF і XPG можуть призвести до серйозних генетичних розладів людини. Вони включають пігментну ксеродерма, яка є станом, який робить людей більш сприйнятливими до раку шкіри, та синдром Кокейна, який може впливати на ріст і розвиток людини, призводити до погіршення слуху та зору та прискорювати процес старіння. «Моделювання дозволяє нам зосередитися на цих важливих областях, оскільки мутації, які заважають функціонуванню комплексу NER, часто відбуваються на інтерфейсах спільноти, які є найбільш динамічними областями машини», — сказав Іванов. «Тепер ми набагато краще розуміємо, як і звідки проявляються ці розлади». Більшість симуляцій молекулярної динаміки було виконано на Summit. Однак після 6 років виробництва Summit було знято з виробництва в кінці 2024 року. Забігаючи на майбутнє, Іванов і його команда планують використовувати наступника Summit, Frontier, суперкомп’ютер класу екзамасштабів, який дебютував як найпотужніший суперкомп’ютер у світі, коли він був доступний онлайн у 2022 році. Їхня робота над Frontier включатиме вивчення NER, пов’язаного з транскрипцією, тобто процесу відновлення ДНК, який виправляє пошкодження в активно транскрибованих генах, щоб гарантувати продовження виробництва основних білків.

Многие выбирают P2P-обменники, потому что они удобные, простые и надежные. Иногда это позволяет не только комфортно торговать криптовалютой, но и прилично зарабатывать. У новичков подобные проекты могут вызывать небольшие трудности, но на самом деле здесь все легко. В статье расскажем, как выгодно покупать и продавать цифровые активы, торгуя на P2P-обменнике. Торговля на P2P-обменниках Пожалуй, это был самый первый способ торговли криптовалютами. В начале формирования рынка не существовало бирж и даже обычных обменников. Все операции пользователи проводили напрямую между собой. Прошло много времени, но P2P-площадки не потеряли своей популярности. Их можно сравнить с досками объявлений, только в роли продавцов и покупателей здесь выступают мейкеры и тейкеры. Выбор платформы. Обменивать криптовалюту можно и без отдельных проектов, но они выступают гарантом сделки, поэтому работать с ними безопаснее. В первую очередь следует обратить внимание на надежность площадки. Выбор кошелька. Так как на P2P-обменниках сервис выступает только в роли аудитора, средства пользователей он не хранит. Для этого нужно найти подходящий криптовалютный кошелек. Выбор цели. Мейкеры создают объявления со своими правилами, а тейкеры выбирают среди них подходящие. Следует определиться с целями сделки. Если это единоразовая покупка или продажа, можно побыть тейкером. Когда планируется долгосрочная торговля, стоит выступить в роли мейкера. Комиссии. Обычно на P2P-обменниках комиссии нет или она очень низкая. Также она может отличаться для мейкеров и тейкеров. При частых сделках дополнительные сборы отнимают существенную часть прибыли. Активы. Обычно на таких площадках представлены основные криптовалюты вроде BTC или USDT. Если нужно разнообразие, придется потратить время на поиски. Способы оплаты. Одно из преимуществ P2P-обменников состоит в огромном разнообразии платежных инструментов. Это могут быть электронные системы, банковские карты, переводы по реквизитам и многие другие способы. Когда определены все этапы, можно переходить непосредственно к торговле. Как проходят сделки в P2P-обменниках Мейкеры выкладывают предложения с определенными активами, указывают способы оплаты и другие условия, например, предоставление чека об операции. Тейкеры выбирают объявление и начинается процесс сделки: Ввод суммы; Отправка денег по реквизитам; Ожидание проверки от мейкера; Подтверждение об успешной операции. Продажа происходит аналогично, только вместо отправки денег тейкер переводит криптовалюту. Стоит помнить, что каждая сделка ограничена по времени. Заключение Чтобы начать торговать на P2P-обменнике, нужно выбрать кошелек, площадку и определиться с целью. Мейкеры создают объявления, тейкеры их просматривают и выбирают подходящие по требованиям. Если страшно ошибиться, можно начать с небольшой суммы, чтобы наглядно увидеть принцип работы сервиса.

Космічні сили США готують серію експериментів із випробування технологій дозаправлення супутників на орбіті. Планові демонстрації, відомі як Tetra-5 та Tetra-6, оцінюватимуть обладнання для дозаправки від компаній Astroscale, Northrop Grumman та Orbit Fab. У рамках місії Tetra-5, яка запланована на 2026 рік, на орбіту вирушать два невеликі апарати, оснащені спеціалізованим клапаном, який дозволяє виконувати заправку паливом на орбіті. Супутники збудує компанія Orbit Fab. Один із апаратів зістикується з «паливним депо» Orbit Fab, розробленим за підтримки Пентагону. Другий протестує сумісність із орбітальним заправником компанії Astroscale, який створюється у партнерстві з Космічним командуванням США. Роком пізніше, у 2027-му, в рамках місії Tetra-6 випробуватиме модуль пасивної дозаправки PRM (Passive Refueling Module) від Northrop Grumman. Під час експерименту на орбіту вирушить супутник, оснащений інтерфейсом PRM, який спробує зістикуватися з танкером ROOSTER-5 від Northrop Grumman. Успішні випробування дозаправки на орбіті зможуть кардинально змінити космічні операції, продовживши термін служби супутників та знизивши витрати на заміну застарілих апаратів.

Дослідники пов’язали проведення більшої кількості часу за відеоіграми зі зростанням інтелекту у дітей, що певною мірою суперечить загальноприйнятій думці про те, що ігри шкодять молодим умам. Хоча різниця в когнітивних здібностях була невеликою і недостатньою для встановлення причинно-наслідкового зв’язку, вона все ж була помітною. Дослідження 2022 року також враховувало такі змінні, як генетичні відмінності та соціально-економічне походження дитини. Одночасно перегляд телевізора та використання соціальних мереж не мали ані позитивного, ані негативного впливу на інтелект. Це дослідження може бути корисним у дискусії про те, скільки часу перед екранами є прийнятним для розвитку дітей. «Цифрові медіа визначають сучасне дитинство, але їхній когнітивний вплив залишається незрозумілим і викликає палкі дискусії», – пише команда дослідників із Нідерландів, Німеччини та Швеції у своїй науковій роботі. «Ми вважаємо, що дослідження з використанням генетичних даних можуть прояснити причинно-наслідкові зв’язки та скоригувати вплив генетичної схильності, яка зазвичай не враховується». Як проводилося дослідження Дослідники проаналізували дані щодо часу перед екранами для 9 855 дітей у межах ABCD Study у США віком 9–10 років. У середньому діти повідомляли, що витрачали 2,5 години на день на перегляд телебачення або онлайн-відео, 1 годину на відеоігри та 30 хвилин на спілкування в інтернеті. Через два роки було зібрано дані про більш ніж 5 000 цих дітей. За цей час у тих, хто грав у відеоігри більше за середній показник, рівень IQ зріс на 2,5 пункти вище за середній приріст. Підвищення IQ вимірювали за результатами завдань на розуміння тексту, візуально-просторову обробку інформації, пам’ять, гнучке мислення та самоконтроль. Висновки та майбутні дослідження Хоча дослідження охоплювало лише дітей у США та не розрізняло типи відеоігор (мобільні чи консольні), воно надає цінну інформацію про зв’язок між іграми та інтелектом. Дослідження підтверджує ідею, що інтелект – це не фіксована характеристика, з якою ми народжуємося, а здатність, яка може розвиватися. «Наші результати підтримують тезу, що час перед екраном загалом не погіршує когнітивні здібності дітей, а відеоігри можуть навіть сприяти розвитку інтелекту», – сказав нейробіолог Торкель Клінгберг з Каролінського інституту у Швеції в 2022 році, коли дослідження було опубліковано. Науковці зазначають, що це не перше дослідження, яке припускає можливий зв’язок між відеоіграми та розвитком когнітивних здібностей. Також є свідчення, що ігри можуть мати інші позитивні ефекти. Однак попередні дослідження часто мали обмеження – маленькі вибірки, різні методики та відсутність врахування генетичних і соціально-економічних факторів. Це дослідження намагалося мінімізувати такі обмеження. Попри позитивні висновки, ще потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти всі фактори, що впливають на інтелект, а також як різні види екранного часу впливають на фізичну активність, сон, самопочуття та успішність у школі. «Ми не вивчали вплив екранного часу на фізичну активність, сон, добробут чи шкільну успішність, тому поки не можемо нічого сказати про ці аспекти», – зазначив Клінгберг. «Наступним кроком буде дослідження впливу інших факторів навколишнього середовища та того, як когнітивні ефекти пов’язані з розвитком мозку в дитинстві». Дослідження опубліковане у журналі Scientific Reports.

NGC 4941 вражає в новому зображенні Габбла, демонструючи області зореутворення та надмасивну чорну діру, яка кардинально змінює свою рідну галактику через випромінювання, джети та потужні гравітаційні сили. Цього тижня космічний телескоп Габбл представив захопливе зображення спіральної галактики NGC 4941, розташованої приблизно за 67 мільйонів світлових років у сузір’ї Діви. Незважаючи на свою віддаленість, ця галактика відносно близька за космічними мірками, що дозволяє гострому оку Габбла зафіксувати неймовірні деталі — від окремих зоряних скупчень до тонких хмар газу та пилу. Зображення було створене на основі даних дослідницької програми, спрямованої на вивчення процесів зореутворення та їх впливу на навколишнє середовище, що називається зоряним зворотним зв’язком. Коли зорі народжуються з щільних холодних хмар газу, вони починають впливати на навколишній матеріал. Через зоряні вітри, випромінювання та — у випадку масивних зір — вибухові наднові, вони нагрівають і перемішують навколишній газ. Ці процеси відіграють ключову роль у регулюванні швидкості формування нових зір у галактиці. Як з’ясувалося, зорі — не єдині об’єкти, що впливають на NGC 4941. У центрі цієї галактики розташоване активне галактичне ядро — надмасивна чорна діра, яка поглинає газ. Коли чорна діра накопичує газ зі свого оточення, він закручується у перегрітий диск, що яскраво світиться в різних діапазонах електромагнітного спектра. Подібно до зір, але в набагато більших масштабах, активні галактичні ядра впливають на своє середовище через потужні вітри, випромінювання та джети, змінюючи не лише формування зір, а й еволюцію всієї галактики.

Темна матерія — це плутана концепція, яка балансує на передніх краях космології та фізики. Ми не знаємо, що це таке і як саме воно вписується в наше розуміння Всесвіту. Ми лише знаємо, що його невидима маса є важливою частиною космосу. Астрономи знають, що темна матерія існує. Вони можуть визначити, як обертаються галактики, використовуючи гравітаційне лінзування та аналізуючи флуктуації космічного мікрохвильового фону. Але нові дослідження показують, що може бути інший спосіб виявити його присутність. Дослідження називається «Темна матерія (S)pins the Planet» і доступне на сервері препринтів arXiv . Хайхао Ши з Сіньцзянської астрономічної обсерваторії Китайської академії наук є провідним автором. Усі співавтори є китайськими дослідницькими установами. «Темна матерія (DM) становить приблизно 85% вмісту матерії Всесвіту, про що свідчить безліч астрофізичних і космологічних спостережень. Незважаючи на її повсюдну присутність, фундаментальна природа і склад частинок темної матерії залишаються невловимими, що вказує на нову фізику за межами Стандартної моделі та загальної теорії відносності», – пишуть автори, акуратно описуючи проблему. Дослідження ґрунтується на попередніх дослідженнях, які припускають, що DM може проникати в нутрощ планет, це явище називається планетарним захопленням темної матерії. Ідея полягає в тому, що гравітаційне тяжіння планет може притягувати частинки темної матерії. Фізика, що стоїть за цим, складна, але вчені працюють над цим, зокрема намагаються оцінити його щільність всередині планет. Вчені очікують, що щільність буде дуже низькою, що ускладнить виявлення. Існують різні пояснення того, чим може бути ЦМ. Це можуть бути первинні чорні діри, це можуть бути аксіони, або це можуть бути слабко взаємодіючі масивні частинки (WIMP). Є й інші кандидати. Але це дослідження намагається обмежити властивості DM у планетарному масштабі, а не в мікроскопічному чи космічному масштабі. «Планети служать довгостроковими зондами впливу темної матерії, взаємодіючи з навколишнім ореолом темної матерії протягом мільярдів років», — пишуть автори. «Ці взаємодії можуть призвести до кумулятивних спостережуваних наслідків, таких як зміни планетарної температури, динаміки обертання та властивостей атмосфери». Основна ідея захоплення темної матерії полягає в тому, що DM взаємодіє з планетарною матерією та відкладає енергію на планету. Хоча темна матерія та баріонна матерія не взаємодіють і не стикаються у звичайному сенсі, вони можуть взаємодіяти через такі фактори, як квантове тунелювання. Ці взаємодії призводять до змін обертання та температури планети, прискорюючи одне й підвищуючи інше. Вчені можуть спостерігати ці зміни, і автори розробили новий підхід до їх виявлення. Хоча сама фізика захоплююча сама по собі, темна матерія планети може вплинути на придатність для життя. «Крім того, вплив темної матерії в планетарному масштабі може вплинути на придатність планети для проживання шляхом зміни теплових умов, потенційно впливаючи на стабільність рідкої води та еволюцію атмосфери», — йдеться в документі. Коли частинки темної матерії потрапляють на планети, вони піддаються розсіюванню, захопленню та анігіляції. Коли вони розсіюються або стикаються, вони передають планетарним частинкам кінетичну енергію, яка проявляється як тепло. Те саме відбувається, коли їх знищують. Підвищення температури пов’язане з тим, скільки темної матерії потрапляє на планету, а введена енергія також може прискорити період обертання планети. У своїй роботі дослідники змоделювали захоплення темної матерії планети на 15 підтверджених екзопланетах, включаючи такі, як 55 Cancri d (Ліпперхей) і Епсилон Ерідані b, обидві особливо цікаві для вчених. Вони також застосували свою модель до Юпітера та Землі. «Наша теорія припускає, що енергія, отримана від нагрівання темної матерії, не повністю перетворюється на температуру, а розподіляється відповідно до внутрішніх властивостей планети, таких як маса та радіус, а також її поточного стану, включаючи температуру та кутову швидкість», — пишуть автори. Відповідно до дослідження, Земля не захищена від захоплення темної матерії. Автори пишуть, що «…наші прогнози припускають, що комбіноване надходження енергії від темної матерії та сонця призведе до підвищення температури поверхні атмосфери приблизно на 0,015 К протягом 100 років і на 0,15 К протягом 1000 років». Нагрівання темної матерії також може збільшити швидкість обертання планети, хоча це важче відрізнити від інших впливів. Такі речі, як припливи та землетруси, також можуть впливати на швидкість обертання. «Для Землі ми прогнозуємо, що нагрівання темної матерії прискорить період її обертання на порядок секунд на сто років», — пишуть вони. Період обертання Землі за 100 років зменшиться приблизно на 12 секунд. За 1000 років це 120 секунд. Це великі цифри, і автори кажуть, що ми зможемо виявити ці ефекти за допомогою наземних методів вимірювання. Автори стверджують, що якщо ми краще зрозуміємо ці ефекти, вони можуть допомогти нам зрозуміти життєздатність екзопланет. «У майбутньому, коли людство буде шукати другий дім у Всесвіті, вплив темної матерії на обертання планет, запропонований у цій роботі, може слугувати орієнтиром для оцінки життєздатності планети», – підсумовують вони.

SpaceX запустила космічний корабель Crew Dragon 31 березня в рамках приватної місії астронавтів. Це перший космічний політ з екіпажем, який пролетів над полюсами. Falcon 9 стартував о 21:47 на схід від Космічного центру імені Кеннеді з космічним кораблем Crew Dragon Resilience. Космічний корабель відокремився від верхнього блоку Falcon 9 приблизно через 10 хвилин. Resilience виконує місію під назвою Fram2, шостий політ космічного корабля Crew Dragon, який не належить НАСА. Fram2 — перша місія з екіпажем, яка вийшла на полярну орбіту з кутом нахилу 90 градусів, що дозволило йому пролетіти прямо над північним і південним полюсами з низької навколоземної орбіти. Раніше найвищий нахил під час польоту з екіпажем становив 65 градусів під час ранніх радянських місій «Восток». Командувачем місії Fram2 є Чун Ван, криптовалютний мільярдер, який народився в Китаї, але тепер претендує на громадянство Мальти. Він і SpaceX оголосили про плани щодо Fram2 у серпні 2024 року, а початкові плани передбачали запуск уже наприкінці того ж року. Під час обговорення перед польотом, яке відбулося в соціальних мережах 28 березня, Ван сказав, що продовжити місію його спонукала його «довічна цікавість», зокрема щодо полярних регіонів. «У дитинстві я дивився на порожній білий простір у нижній частині карт світу, цікавлячись, що там, — згадував він. Він сказав, що хотів зробити щось унікальне на Fram2, здійснивши політ над полюсами. «Я не хочу повторювати той самий профіль місії знову і знову», — сказав він, наприклад, місію на Міжнародну космічну станцію. «Мене менше цікавить політ на МКС». Янніке Міккельсен, норвезький оператор, є командиром апарату Fram2, який контролює операції Dragon на «динамічних фазах» польоту, зокрема запуск і приземлення. «Як командир машини, ви повинні навчитися розмовляти з Dragon і як Dragon відповідає вам», — сказала вона під час передстартової події. Рабеа Рогге, дослідник робототехніки з Німеччини, є пілотом місії та першою німкенею, яка вилетіла на орбіту. Вона зазначила, що хоча вона підтримуватиме моніторинг дисплеїв космічних кораблів Міккельсена, Dragon в основному є автоматизованим транспортним засобом. Вона також відповідатиме за збір даних під час польоту. Ерік Філіпс, професійний полярник з Австралії, який був на полюсах близько 30 разів, є спеціалістом місії та медичним офіцером Fram2. «Для мене це неймовірна можливість», — сказав він, порівнявши майбутню поїздку в Dragon з проведенням кількох днів у наметі під час полярної хуртовини. Крім того, що місія Fram2 стане першою місією з екіпажем, яка пролетить над полюсами, місія проведе 22 експерименти з восьми країн. Різноманітний набір експериментів варіюється від спостережень за полярним сяйвом до перевірки здоров’я екіпажу до вивчення того, як гриби ростуть у мікрогравітації. Цей різноманітний набір корисних навантажень включає багато, які вибрала сама SpaceX для місії. «Коли я вперше зустрівся з командою Fram і запитав, які дослідження їх цікавлять, вони дійсно наголошували на дослідженні, і тому ми знайшли багато речей, які є першими та також допоможуть нам у дослідженні Всесвіту», — сказала Марісса Розенберг, старший інженер із медичних досліджень SpaceX, під час веб-трансляції запуску. Це включає перший рентгенівський апарат, який полетить у космос, який можна використовувати для отримання медичних рентгенівських променів, а також для проведення рентгенівських перевірок обладнання. Інший тестуватиме пристрій, який дозволяє виконувати вправи в обмеженому обсязі Dragon, зменшуючи приплив крові до ніг, максимізуючи ефект від вправ у доступному просторі. Екіпаж також залишить капсулу самостійно після приземлення, щоб перевірити, як майбутні екіпажі зможуть виходити з космічних кораблів під час місій на Місяць і за його межами. «Коли ви приземлитеся на Місяць, Марс або будь-яку поверхню планети, там не буде жодної команди з відновлення, яка б вас зустріла», — сказала вона. «Ми дійсно хочемо почати розуміти, на що здатні екіпажі відразу після приземлення». Повернення на Західне узбережжя Dragon проведе на орбіті близько трьох з половиною днів, перш ніж повернутися на Землю. Ця місія стане першою місією Crew Dragon, яка приземлиться біля узбережжя Каліфорнії після того, як усі попередні місії поверталися біля узбережжя Флориди. У липні минулого року SpaceX оголосила про зміну планів відновлення, щоб запобігти неконтрольованому повторному входженню уламків із стовбурової частини Dragon, яка під час минулих польотів була викинута до спалаху при повторному входженні. Частини стовбура пережили повторне входження і досягли землі в різних місцях від Австралії до Північної Кароліни і, зовсім недавно, в Марокко. Під час місій Fram2 та наступних місій Dragon космічний корабель виконає процес сходження з орбіти з прикріпленим стволом, а потім скине його. «Це гарантує, що він надходитиме контрольованим чином. Ми майже точно знаємо, куди він збирається», — сказав Джон Едвардс, віце-президент Falcon і Dragon у SpaceX, на заході перед запуском. Зміщення зони припливання до Каліфорнії гарантує, що будь-яке сміття стовбура розбризкується в океан. Для SpaceX це знаменує повернення до Каліфорнії, де відбулися приземлення вантажного корабля Dragon першого покоління. «На Західному узбережжі погода зазвичай краща», — сказав він, із більш сприятливими приземними вітрами. Основною проблемою є морський шар хмар, який може обмежити роботу гелікоптера для підтримки відновлення екіпажу. Ця місія також потребувала нової траєкторії для запуску Falcon 9, яка прямувала на південь біля узбережжя Флориди. «Dragon в основному запрограмований на те, щоб ухилятися від Флориди, Куби, Панами та Перу», — сказав Едвардс, гарантуючи, що в разі переривання капсула приземлиться у воду. Fram2 базується на деяких попередніх місіях, включаючи дві попередні місії Crew Dragon, які не відправлялися на МКС, Inspiration4 і Polaris Dawn. За словами Кіко Дончева, віце-президента SpaceX із запуску, Fram2 використовує таке ж велике вікно, або купол, у носі, який вперше полетів на Inspiration4. «Я думаю, що ми могли б здійснити цей політ раніше, якби був розроблений план місії», — сказав він. «Нам подобається складати нові речі з можливостей, які ми створили раніше». «Ця місія — не форма для печива», — сказав Едвардс.

Серія iPhone 17 від Apple, яка вийде у вересні цього року, обіцяє значні зміни в чотирьох моделях: стандартному iPhone 17, ультратонкому iPhone 17 Air і висококласних iPhone 17 Pro і Pro Max. Найпомітнішим доповненням є iPhone 17 Air, який замінює тьмяну модель Plus на гладкий і тонкий дизайн. На відміну від попередніх моделей Plus, Air займатиме місце між базовою та Pro моделями як за розміром, так і за ціною, починаючи приблизно з $899. Свіжий естетичний і амбітний редизайн Згідно з повідомленнями, серія iPhone 17 представляє найамбітніший редизайн Apple за останні роки, поєднуючи передові технології зі свіжою естетикою. Очікується, що в модельному ряду 2025 року від ультратонкого Air до потужного Pro Max буде новий горизонтально вирівняний модуль камери. Зокрема, кажуть, що iPhone 17 Air є найтоншим iPhone за всю історію, товщиною приблизно від 5,5 до 6 мм. Розширення технології ProMotion у всіх моделях Одним із найбільших оновлень у лінійці є розширення технології ProMotion на всі моделі, що вперше забезпечує частоту оновлення 120 Гц для непрофесійних iPhone. Це забезпечується OLED-дисплеями LTPO, які також підтримують функцію постійного ввімкнення, хоча незрозуміло, чи пошириться ця функція за межі моделей Pro. Повідомляється, що Apple також представляє більш міцне покриття екрану з антивідблиском, щоб покращити стійкість до подряпин і падінь, замінивши поточний Ceramic Shield. Потужна продуктивність завдяки чіпам A19 і A19 Pro Під капотом моделі iPhone 17 Pro будуть оснащені чіпом A19 Pro, створеним за вдосконаленим 3-нм процесом N3P TSMC для кращої ефективності та продуктивності. Стандартні iPhone 17 і Air використовуватимуть чіп A19 з конфігураціями оперативної пам’яті від 8 до 12 ГБ. Управління температурним режимом також покращується, у моделях Pro очікується охолодження парової камери для запобігання перегріву під час інтенсивних завдань. Оновлення камери для всіх моделей Покращення камери – це ще одна особливість. За чутками, Pro Max збереже 48-мегапіксельний телеоб’єктив, приєднавшись до ширококутної та надширококутної камер високої роздільної здатності, тоді як Air матиме одну 48-мегапіксельну основну камеру через тонкий профіль. Очікується, що всі моделі матимуть 24-мегапіксельну фронтальну камеру, що є значним оновленням поточного 12-мегапіксельного датчика. Є припущення, що моделі Pro можуть надійти з підтримкою запису відео 8K. Підключення наступного покоління та дебют модему 5G від Apple Підключення зазнає серйозних оновлень, повідомляється, що Apple представила свій власний модем 5G в iPhone 17 Air, хоча модеми Qualcomm залишаться в інших моделях. Підтримка Wi-Fi 7 через власний чіп Wi-Fi буде стандартною для всієї лінійки разом із Bluetooth 5.3. Лоток для SIM-карти також може зникнути в інших регіонах, продовжуючи зусилля Apple щодо впровадження eSIM. Термін служби батареї та відділи заряджання можуть не мати серйозних оновлень Очікується, що термін служби батареї та швидкість заряджання залишаться майже незмінними, завдяки дротовому заряджанню 35 Вт і вдосконаленим механізмам заміни батареї. Моделі iPhone 17 Pro можуть мати гібридну задню частину з алюмінію та скла для кращої довговічності, зберігаючи сумісність з MagSafe. Ціни та очікувана дата випуску Очікується, що ціна стартуватиме від 799 доларів США за базову модель, $899 за Air і $999 за Pro, імовірно, запуск відбудеться у вересні 2025 року.