Сон є ліками нашого часу. Велика кількість досліджень показує, що коли ми добре спимо, відбуваються позитивні зміни в нашому організмі.Однак, коли ми не отримуємо достатньо сну, це може призвести до різних проблем зі здоров'ям.Не тільки наше здоров'я страждає від нестачі сну. Нещодавно кілька досліджень вивчали вплив поганого сну на підлітків, виявивши, що кращий сон може покращити загальне самопочуття студентів, а його відсутність може вплинути на їхні академічні результати.У першому в своєму роді дослідженні, опублікованому в Journal of Political Economy, дослідники вирішили перевірити це питання і виявили спосіб, який не тільки покращив сон студентів, але й їхні оцінки в університеті.Дослідник Осеа Джунтелла з Університету Піттсбурга зазначив, що нестача сну є дуже поширеною серед молодих людей, але університети не можуть знайти доступні способи покращення успішності студентів.Дослідження показало, що покращення сну безпосередньо впливає на академічну успішність.У своєму дослідженні Джунтелла та його колеги вивчили групу з 1149 студентів протягом кількох етапів експерименту.Спочатку студенти спали в середньому лише 6,6 години на ніч, а 29% ночей спали менше 6 годин."Найбільше мене вражає, що ці відносно прості втручання можуть бути адаптовані та протестовані в багатьох різних умовах." – Осеа ДжунтеллаНа етапі втручання всім студентам надали носимі трекери здоров'я Fitbit для моніторингу сну, і їх випадковим чином розділили на дві групи.Група, яка отримала втручання, отримала рекомендації спати не менше 7 годин на ніч, персоналізовані нагадування про час сну та невелику грошову винагороду (4,75 долара США за ніч протягом чотирьох тижнів), якщо вони досягали своєї мети сну.Контрольна група просто носила свої Fitbit, але не отримувала інструкцій або винагород за зміну своїх звичок сну.Дослідники хотіли дізнатися, чи може просте поведінкове втручання допомогти студентам розвинути здоровіші звички сну.Під час втручання студенти з групи втручання спали більше, показавши 26% збільшення частки ночей, коли студенти досягали своєї мети сну в 7 годин, а загальна тривалість сну збільшилася на 19 хвилин за ніч.Навіть після закінчення втручання ці студенти все ще спали більше, ніж на початку, хоча ефект зменшився до 8 додаткових хвилин сну після припинення винагород і нагадувань.Дослідження показало, що студенти з групи втручання покращили свої середні оцінки на 0,075–0,089 балів під час семестру втручання, з подібним ефектом, що спостерігався в наступному семестрі.Ці результати показують, що покращення сну може позитивно вплинути на академічну успішність студентів.Цікавий фактДослідження показали, що навіть невеликі зміни в режимі сну можуть мати значний вплив на успішність студентів, що робить цю тему важливою для навчальних закладів.

Протягом десятиліть нейробіологи шукали біологічну основу свідомості, вважаючи, що наші думки, емоції та суб'єктивні переживання виникають з мереж нейронів.Але що, якщо це припущення неповне?Це провокаційне питання досліджує нейробіолог Христоф Кох з Інституту Аллена в Сіетлі.Кох не заперечує важливу роль мозку у свідомому досвіді. Дослідження показали, що травми, хвороби, анестезія та електрична стимуляція можуть суттєво змінювати або навіть усувати свідомість.Проте він ставить інше питання: чи створює мозок свідомість, чи може він формувати щось більш фундаментальне?Незважаючи на значний прогрес у розумінні того, як мозок обробляє інформацію, нейробіологія все ще стикається з глибокою загадкою. Вчені можуть визначити нейронні кола, які беруть участь у сприйнятті, пам'яті, емоціях і прийнятті рішень, але ці відкриття не можуть пояснити, чому фізична активність мозку супроводжується суб'єктивним досвідом.Кох вважає, що свідомість може бути фундаментальною рисою реальності, а не чимось, що генерує мозок. Він описує свій особистий досвід, який змінив його погляд на свідомість і реальність, коли він сидів на пляжі і відчув, як межа між ним і світом розчиняється.Цей досвід, за його словами, став "найзначнішим у моєму житті" і спонукав його переосмислити метафізичні припущення, які керували його науковою кар'єрою.Кох також зазначає, що такі переживання є суб'єктивними, але їх не слід відкидати лише тому, що їх важко пояснити.Він вважає, що наше розуміння реальності повинно бути побудоване на простішій основі, яка сумісна як з "об'єктивними" результатами емпіричної науки, так і з "суб'єктивним" досвідом.Цікавий фактДослідження свідомості може мати значний вплив на розвиток штучного інтелекту, оскільки якщо свідомість не є просто продуктом складних обчислень, шлях до свідомих машин може бути складнішим, ніж просто створення потужніших систем ШІ.

Вперше зафіксовано народження малюка горбатого кита за допомогою дрону. Спокійні умови та вдалий момент дозволили оператору дрону Олександру Форресту зняти народження в неймовірних деталях.Форрест, який регулярно використовує свій дрон для зйомки дикої природи Австралії, спостерігав за групою мігруючих горбатих китів, коли помітив одну самку, яка пливла значно повільніше, ніж зазвичай.«Це була просто звичайна зйомка… і раптом я помітив, що один кит не мігрує на північ чи південь, а просто пливе дуже повільно», — розповів Форрест.Раптом у воді з'явилася червона пляма, і з неї виринув маленький, світлий, новонароджений горбатий кит, який зробив свій перший вдих.Форрест зрозумів, що став свідком чогось справді особливого. Він зв'язався з колегою-дроністом Танею Сноуден, членом ORCCA (Організації з порятунку та дослідження китоподібних в Австралії), щоб разом задокументувати події першого дня новонародженого кита.Група спостерігала за малюком і його матір'ю протягом кількох годин, фіксуючи детальні візуальні та поведінкові спостереження.«Мати інстинктивно піклувалася про свого малюка, який ще не зовсім орієнтувався у воді», — зазначив Форрест.Це народження стало важливим внеском у науку, адже лише три інших спостереження народження горбатих китів були задокументовані в наукових записах, і це, здається, перший випадок, коли таку подію зафіксовано за допомогою аерофотозйомки.Цікавий фактГорбаті кити мігрують з Антарктики до тропічних вод, де народжують своїх малюків, і щороку близько 50 000 горбатих китів проходять узбережжям Австралії.

Генеративний штучний інтелект (ШІ) може допомогти вченим виявити нові ліки, але також може переконати їх у тому, що біологічний ефект існує, коли насправді його немає.Генеративний ШІ створює новий контент, вивчаючи загальні риси та зв'язки з існуючих прикладів.Хоча ця технологія найкраще відома завдяки створенню тексту та зображень, дослідники вивчають її використання для дизайну білків, моделювання клітин, заповнення прогалин в експериментальних результатах та генерації синтетичних біологічних даних.Але ці системи можуть мати галюцинації. У біологічних дослідженнях це може означати створення правдоподібно виглядаючого молекулярного шаблону або висновку, який не відображає справжню біологію.Такі помилки можуть мати реальні наслідки. ШІ може відкинути кандидат на ліки, який міг би спрацювати, направити дослідників до неефективного лікування, приховати справжній біологічний ефект або змусити виглядати так, ніби було зроблено відкриття, яке насправді не існує.Комп'ютерний біолог Томас Бургер з Університету Гренобль Альпи у Франції досліджує цю проблему в статті, опублікованій в Patterns.Експерименти в галузі оміксів можуть генерувати величезні набори даних, що містять вимірювання генів, білків та інших молекул. ШІ може допомогти дослідникам зрозуміти цю величезну кількість інформації, але тонкі зміни, внесені в такі складні дані, можуть бути важко виявити.Бургер пропонує, що ці застосування не несуть однакового рівня ризику. Ключова різниця полягає в тому, чи є вихідні дані ШІ ідеєю, яка буде перевірена в реальному експерименті, чи синтетичними даними, які використовуються безпосередньо як доказ."Я ніколи не думав про це раніше, але, мабуть, можливо, що галюцинації можуть призвести до справжніх відкриттів." – комп'ютерний біолог Томас БургерСкринінг потенційних ліків або білків є одним з порівняно менш ризикованих застосувань. Модель може швидко оцінити велику кількість кандидатів і вибрати меншу групу для лабораторних випробувань.Якщо ШІ помиляється, дослідники можуть відкинути кандидата, який міг би спрацювати, або витратити час і гроші на дослідження того, що врешті-решт виявиться невдалим. Але обраний кандидат все ще повинен продемонструвати свої ефекти в реальному експерименті, перш ніж його приймуть як відкриття.Небезпека зростає, коли дані, згенеровані ШІ, починають замінювати експериментальні вимірювання.Синтетичні біологічні дані можуть допомогти заповнити відсутні вимірювання, захистити конфіденційність пацієнтів, створити групи для порівняння, знизити витрати на дослідження або зменшити кількість тварин, які використовуються в експериментах.Але якщо ШІ вставляє ознаку, якої ніколи не було, вчені можуть повірити, що вони виявили біологічний ефект, який ніколи не відбувався. Система більше не просто робитиме неправильне передбачення про експеримент. Її вигадка увійде в докази, що підтримують наукову заяву."Часто проблема не в порівнянні галюцинації та справжнього біологічного відкриття пліч-о-пліч," – сказав Бургер."Це більше про те, що реальні дані були спотворені галюцинацією в процесі складного обчислювального (за допомогою генШІ) робочого процесу, що робить можливим перетворення сирих сигналів, отриманих за допомогою складних біотехнологій, на біологічно дійсні описи молекулярних механізмів."Іншими словами, під час обробки справжніх даних ШІ може змінити сигнал так, що його важко виявити. Зміна може вплинути на висновки дослідників, не створюючи окремого, очевидно вигаданого відкриття.Реальний приклад з'явився з AlphaFold 3. У статті 2024 року в Nature розробники AlphaFold 3 повідомили, що модель може генерувати "галюциновані структури" в неупорядкованих регіонах білків, хоча низькі оцінки впевненості можуть попередити дослідників про цю проблему.Помилки ШІ можуть не завжди робити неіснуючий ефект реальним. Модель може, навпаки, додати настільки багато спотворень до даних, що дослідники не помітять справжнього ефекту, потенційно пропустивши докази того, що лікування насправді працює.Бургер раніше не розглядав, чи може галюцинація ШІ призвести до справжнього відкриття."Я ніколи не думав про це раніше, але, мабуть, можливо, що галюцинації можуть призвести до справжніх відкриттів."Він порівняв цю можливість з несподіваними відкриттями, що виникають внаслідок лабораторних помилок."Серендепітет давно визнано; чи походить він від галюцинації генШІ або будь-якої іншої помилки в лабораторії, не повинно мати значення в кінцевому підсумку, як з моральної точки зору, так і з очікуваного рівня перевірки."Головне – це те, як дослідники використовують вихідні дані. Якщо їх сприймають як ідею для тестування, галюцинація може залишитися лише невдалою гіпотезою. Якщо їх сприймають як справжнє спостереження, переконлива вигадка може увійти в докази і бути помилково прийнята за біологічну реальність.Навіть найцікавіший результат, запропонований ШІ, не є відкриттям, поки не буде незалежно перевірений у реальному експерименті.Стаття була опублікована в Patterns.Цікавий фактГенеративний ШІ вже використовується в медицині для створення нових ліків, але його можливості можуть також призвести до помилок, які впливають на результати досліджень.

Якщо ви вже завершили Wordle на сьогодні, у нас є для вас щось цікаве.Онлайн-головоломка, розроблена для перевірки ваших навичок абстрактного мислення, безкоштовна для гри, і це не просто марна трата часу.DecryptIQ (вимовляється як «дікрипт-ік»), розроблена командою на чолі з психологом Джорджем Габріелем з Університету Лідса у Великій Британії, є більше ніж просто грою.Це насправді онлайн-експеримент, мета якого – дослідити, як люди взаємодіють з важкими головоломками, збираючи інформацію про різні підходи до складного розв'язання проблем.«Наша мета – створити найбільший і найрізноманітніший набір даних про поведінку людей у розв'язанні проблем, зафіксований на сьогодні», – говорить Габріел.Кожного разу, коли ви граєте в DecryptIQ, вам пропонують різні головоломки з випадковими рівнями складності.В залежності від того, скільки часу вам потрібно, щоб знайти рішення, і скільки ходів ви зробите, вам буде надано оцінку, яка відображає, наскільки добре ви розв'язали головоломку в порівнянні з іншими гравцями.Середня оцінка становить 100, кажуть дослідники, і приблизно дві третини гравців отримують оцінки в межах від 85 до 115. Менше 10 відсотків гравців досягають оцінки вище 130.«Оцінка DecryptIQ вища у учасників, які зазвичай краще справляються з абстрактним мисленням», – говорить Габріел. «Це те, що пов'язано з розв'язанням алгебраїчних задач або написанням комп'ютерних програм».Щоб спробувати, перейдіть на сайт DecryptIQ.Коли ви почнете гру – яка триває приблизно 10-15 хвилин – вас запитають, чи грали ви в DecryptIQ раніше.Якщо ви скажете «ні», вам нададуть вступну інформацію, де дослідники пояснять, що вони створили DecryptIQ, щоб знайти кращі способи навчання людей математики та комп'ютерних наук, вивчаючи, що робить ці навички важкими для засвоєння.У рамках дослідження команда DecryptIQ буде збирати анонімні дані про вашу гру (включаючи вашу продуктивність у грі, а також демографічну інформацію, яку ви надаєте, таку як стать, вік і рівень освіти).Якщо ви хочете відмовитися від обміну даними і просто грати в гру, ви можете це зробити, і обмін даними вимкнено для гравців молодше 18 років.Якщо ви не грали раніше, гра починається з навчального курсу, який пояснює, як працює гра.Ось де стає трохи складно. Гра сама по собі досить проста, але розв'язання головоломок дійсно не з легких.У кожній головоломці спочатку потрібно активувати «правило». Кожне правило змінює один шаблон символів на інший шаблон.Мета кожної головоломки – застосувати правила в правильному порядку – і якомога швидше – щоб змінити шаблон символів в одному рядку, щоб він відповідав шаблону символів в іншому рядку.Основний механізм гри досить простий для розуміння, коли ви починаєте грати, але самі головоломки можуть бути дуже складними.Насправді, іноді може здаватися, що ви намагаєтеся розшифрувати стародавні ієрогліфи. Що не було б так погано, можливо, якби не постійний тиск таймера, що відраховує час у верхній частині екрану.Після кожної гри у вас є можливість дати зворотний зв'язок про неї, оцінюючи, наскільки вона була дратівливою, наскільки важкою вона здавалася і наскільки вам сподобалася (або, можливо, не сподобалася).Дослідники також запитують, які стратегії ви використовували для завершення головоломок, включаючи покрокове міркування, помічання корисних шаблонів або просто випадкове натискання без думки – до чого ви, напевно, вдастеся в якийсь момент, особливо коли таймер починає спливати.Отже, це не розслаблююча гра.Але це новий досвід у виклику себе, і варто спробувати хоча б раз, щоб побачити, як ваша оцінка, показана в кінці гри, порівнюється з оцінками інших людей.«Оцінка DecryptIQ не є такою ж, як оцінка IQ», – пояснюють дослідники на фінальному екрані, «але наше дослідження показує, що вона позитивно корелює з робочою пам'яттю, міркуванням і контролем уваги – деякими з найважливіших аспектів людського пізнання».Зрештою, дослідники сподіваються, що їхні висновки з DecryptIQ і зворотний зв'язок, який вони отримують від гравців, допоможуть розробити нові способи навчання для студентів.Отже, навіть якщо ви програєте в гру, ми всі виграємо в кінцевому підсумку.Цікавий фактГоловоломки, які вимагають абстрактного мислення, можуть допомогти покращити когнітивні навички, такі як пам'ять і увага.

Чим більше ми дізнаємося про ультраоброблені продукти, тим менше у нас бажання їх споживати. Ці продукти, які виготовляються промисловим шляхом, бідні на поживні речовини і містять багато сумнівних добавок, все більше займають місце в сучасному раціоні.Це проблема, адже вчені постійно знаходять нові докази проблем зі здоров'ям, пов'язаних з ультраобробленими продуктами, які були пов'язані з раком, нейродегенеративними захворюваннями та багатьма іншими проблемами.Але ризики ультраобробленої їжі стосуються не лише тих, хто її споживає. Навіть наступне покоління може постраждати, свідчать дослідження.Нове дослідження в Nutrition Research вчених з Бразилії показує, що споживання батьками ультраоброблених продуктів може вплинути на розподіл жиру у їхніх майбутніх дітей, причому ці ефекти можуть проявлятися ще до зачаття."Харчування та здоров'я матері до, під час і після народження дитини завжди отримували увагу, але мало говориться про роль дієти батька", - говорить епідеміолог з харчування Даніела Сартореллі з Університету Сан-Паулу."Наше дослідження показує, що це також має велике значення для здоров'я дитини".У своєму дослідженні команда Сартореллі проаналізувала групу з 43 сімей, що складаються з матері, батька та новонародженого. Дослідники спочатку залучили вагітних жінок, а потім запросили їхніх партнерів приєднатися до дослідження.Під час дослідження батьки двічі розповідали про їжу та напої, які вони споживали протягом останніх 24 годин, після чого дослідники підрахували, скільки енергії кожна особа отримала з ультраоброблених продуктів.Після народження дитини дослідники зібрали детальні вимірювання тіла немовляти, включаючи вагу при народженні, зріст, окружність тіла, вимірювання шкірних складок та оцінки складу тіла.Подальший аналіз даних показав, що вищий споживання ультраобробленої їжі батьками було пов'язане з більшою вагою при народженні у дітей, більшою вагою відносно їхнього зросту та товстішими шкірними складками на стегнах і навколо стегон."Хоча дослідження не виявило збільшення загальної кількості жиру в тілі, лише накопичення жиру в певних ділянках тіла дитини, результати свідчать про те, що якість дієти батька також може впливати на розвиток плода", - пояснює Сартореллі.Це важливо, оскільки в середньому ультраоброблені продукти становили 30 відсотків від загальної енергії, споживаної батьками, чиї дієти були проаналізовані в дослідженні, зокрема оброблене м'ясо, солодкі напої та печиво.Варто зазначити, що це дослідження лише показує кореляцію в даних і не доводить, що споживання батьками ультраоброблених продуктів впливає на склад тіла їхніх нащадків.Але це відкриття додає до зростаючих доказів, що здоров'я та спосіб життя батьків можуть впливати на розвиток їхніх дітей ще до народження, можливо, через епігенетичні зміни, що передаються через сперму."Погане харчування батька було пов'язане зі змінами в якості сперми та епігенетичних маркерів, що призводить до високої ймовірності метаболічних розладів", - пишуть дослідники у своїй статті."Ультраоброблені продукти відомі своїм запальним потенціалом, оскільки вони збільшують виробництво реактивних форм кисню (ROS), які сприяють запаленню, що може безпосередньо вплинути на якість та рухливість сперми.Одним із таких шляхів є те, що споживання батьком ультраоброблених продуктів може порушити ген IGF-II, який діти успадковують від батька і який кодує білок IGF-II, що бере участь у рості плода."Попередні дослідження" показали, що харчові звички батька можуть біохімічно модифікувати цей ген у спермі", - говорить перший автор і дослідник з харчування Маріана Карвальо з Університету Сан-Паулу."Дієти, багаті на ультраоброблені продукти, можуть створити про-запальне середовище в організмі, впливаючи на якість сперми та змінюючи експресію генів, які будуть передані дитині."Хоча знадобляться додаткові дослідження, щоб підтвердити, що епігенетична гіпотеза є відповідальною за зміни у вазі при народженні та складі тіла немовлят, дослідники кажуть, що будь-хто, хто планує створити сім'ю, повинен подумати про те, як їхня дієта сьогодні може вплинути на майбутню дитину."Якість дієти батька перед зачаттям має значний вплив на здоров'я дитини", - говорить Сартореллі."Результати відкривають шлях для більших досліджень і підкреслюють необхідність включення чоловіків, а не лише жінок, у рекомендації щодо планування сім'ї."Результати дослідження опубліковані в Nutrition Research.Цікавий фактДослідження показують, що батьки, які дотримуються здорової дієти, можуть знизити ризик розвитку метаболічних розладів у своїх дітей.

Цього тижня в науці: Дослідження показують, що деякі люди дійсно приваблюють більше комарів, ніж інші. Це пов'язано з певними запахами та мікробами на шкірі.Також цього тижня:Дивіться нові вражаючі зображення СонцяБактерії, що стоять за так званим 'ефектом ферми'Хижаки, яких бояться навіть ведмеді та гірські левиЩе одна несподівана перевага препаратів GLP-1Чому ми можемо завдячувати своєму існуванню давньому 'вибуху фекалій'Читати далі, і не забудьте також переглянути наше відео!Дослідження показує, що деякі люди дійсно приваблюють більше комарівУ новому дослідженні, опублікованому в iScience, ми наблизилися до розгадки та з'ясували, чому комарі, здається, дивно більше приваблюють деяких людей, ігноруючи інших.В експерименті, проведеному в Університеті Флориди, дослідники залучили 119 добровольців з Маямі та попросили кожного з них помістити свою руку в довгу трубку, звану ольфактометром.На іншому кінці цієї трубки дослідники представили три різні види комарів – Aedes aegypti, Aedes albopictus та Culex quinquefasciatus – щоб дізнатися, які комарі приваблюють яких людей.Цікавий фактДослідження показали, що комарі можуть бути приваблені не лише запахами, але й мікробами, які живуть на шкірі людини.

Чи не було б чудово, якби ми могли виготовляти матеріал, необхідний для акумуляторів, витягуючи вуглекислий газ прямо з повітря? Це звучить занадто добре, щоб бути правдою, але хіміки знайшли спосіб.Електроліз розплавлених солей передбачає проколювання надзвичайно нагрітих солей електродами. Цей обережний процес буквально витягує вуглекислий газ з повітря, перебудовуючи зв'язки між атомами вуглецю та кисню, і фіксуючи вуглець у твердому стані, наприклад, у графіті.Протягом десятиліть вчені цікавилися, що саме відбувається на молекулярному рівні під час цієї реакції при температурі 500 градусів Цельсія (932 градуси Фаренгейта). Тепер, вперше, їм вдалося побачити це на власні очі.У статті, опублікованій в Nature Communications, команда на чолі з хімічним фізиком Сандером Ратсо з Каліфорнійського університету в Берклі описує процес, який дозволив їм спостерігати в реальному часі за перетворенням матеріалів, а також виявляти вібраційні моди зв'язків у молекулах."Дуже просто кажучи, раніше ми готували в закритій печі, а тепер ми поставили вікно в неї", - сказав Ратсо."Розуміння того, як ця реакція відбувається і як структура вуглецю змінюється з часом, є першим кроком до контролю та, зрештою, до проектування структури, яка виходить з електролізу".Оперативна рентгенівська мікроскопія виявила нові деталі про електроліз CO2 у розплавлених солях. (Ratso et al., Nat. Commun., 2026)"Це велика перемога в більшій справі синтезу критичних матеріалів і матеріалів для акумуляторів за допомогою розплавлених солей", - говорить Майк Уіттакер, геолог Землі в Лоренс Берклі національній лабораторії.Цей підхід надав безпрецедентні деталі про еволюцію вуглецю та проміжних видів під час електролізу CO2, виявивши двоступеневий шлях реакції.Використовуючи раманову спектроскопію для спостереження за електролізом в дії, дослідники помітили смуги світла, що вказують на появу пероксиду, адсорбованого на вуглеці, оскільки вуглець поступово осаджувався.Вчені насправді пропонували, що пероксид може бути проміжною частиною процесу ще в 1999 році."Смуга пероксиду... з'являється повторно і зростає одночасно з осадженням вуглецю, надаючи прямі докази того, що [пероксид] є механістичним проміжним продуктом, що веде шлях CO2 до вуглецю за наших умов", - пишуть Ратсо та команда у своїй опублікованій статті.Різні види осадженого вуглецю з'являлися в залежності від того, які катоди використовували дослідники, хоча основна реакція залишалася незмінною.a) Вид внутрішньої частини Linkam Stage, та b) Вид установки, підключеної до конфокального рентгенівського мікроскопа. (Ratso et al., Nat. Commun., 2026)На чистому нікелевому катоді вони виявили вуглець у формі нанотрубок і пластинчастих форм.Катод, виготовлений з сплаву Inconel 600, майже виключно виробляв пластини.А на електроді з золота вуглець осаджувався у вигляді "аморфних" грудок.Катод з вольфраму призвів до більш аморфного вуглецю, а також до приємного додавання "вуглецевих нано-цибулин".Ці спостереження можуть допомогти вченим налаштувати процес залежно від того, яка форма вуглецю потрібна – наприклад, та, що використовується в акумуляторах, смартфонах та промисловому обладнанні."Якщо ви зможете запустити цей процес при низьких температурах з дійсно дешевими солями, ви зможете мати його в багатьох місцях, і ви зможете генерувати достатньо графіту, щоб постачати його в ланцюги акумуляторів", - говорить Уіттакер.Декілька компаній вже використовують цю технологію на промисловому рівні, виробляючи кілограми до тонн вуглецевих продуктів. Ратсо є співзасновником однієї з них."Однак, наскільки я знаю, всі ці компанії зосереджені на конкретних продуктах, для яких умови синтезу були виведені з екс-ситу проб і помилок", - пояснив Ратсо."В основному, ви синтезуєте матеріал, перевіряєте його структуру, потім змінюєте змінну синтезу і знову перевіряєте, що виходить з реактора. Це зробило будь-які поліпшення в властивостях вуглецевих матеріалів трудомісткими та дорогими, і обмежило асортимент і якість доступних матеріалів".Інсайти з оперативної раманової спектроскопії можуть зробити процес набагато ефективнішим.Поточні методи виробництва вуглеців, що використовуються в акумуляторах і паливних елементах, супроводжуються величезними еквівалентами CO2 (кілограми CO2, що викидаються на кілограм виробленого матеріалу).Отже, отримання графіту з вуглекислого газу в атмосфері є дуже привабливою концепцією – це не тільки може зменшити майбутні викиди, але й активно видалити частину з тих, що вже були викинуті.В теорії, звичайно. Експерти погоджуються, що захоплення вуглецю, його використання та зберігання не зможуть самостійно вирішити наші кліматичні проблеми. Однак Ратсо вважає, що ця техніка виробництва графіту може зіграти свою роль."Метод електролізу розплавлених солей може виготовляти ці матеріали з негативними еквівалентами CO2, коли його поєднують з вітровою, сонячною або ядерною енергією", - сказав Ратсо."Я твердо вірю, що це одна з найважливіших технологій, які можуть справді вплинути на рівень CO2 в навколишньому середовищі".Дослідження було опубліковане в Nature Communications.Цікавий фактВуглець, отриманий з вуглекислого газу, може стати важливим матеріалом для виробництва акумуляторів, що допоможе зменшити залежність від традиційних джерел вуглецю.

Дослідники виявили, що авокадо мають унікальну здатність змінювати стать своїх квітів щодня, що допомагає уникнути самозапилення. Це відкриття може суттєво вплинути на вирощування авокадо.Авокадо, як і багато інших рослин, мають як жіночі, так і чоловічі репродуктивні органи. Щоб уникнути самозапилення, вони використовують еволюційний трюк, відомий як тимчасова дихогамія, що дозволяє їм змінювати стать своїх квітів.Нове дослідження, проведене командою екологів та агрономів, поєднало польові спостереження з генетичними аналізами, щоб розкрити генетичні варіанти, які визначають цю дихогамію.Дослідники виявили, що в будь-який момент авокадо може бути функціонально жіночим або чоловічим, в залежності від того, чи приймає воно, чи випускає пилок.Ці рослини також мають доповнюючі сексуальні графіки: авокадо типу A відкривають свої жіночі квіти вранці, а чоловічі - вдень, тоді як авокадо типу B роблять навпаки.Це відкриття може значно полегшити селекцію авокадо, оскільки тепер можна швидше визначити, до якого типу належить рослина, без необхідності чекати, поки вона зацвіте.Цікавий фактАвокадо - це не лише смачний фрукт, але й дуже поживний. Вони містять багато корисних жирів, вітамінів і мінералів, що робить їх популярними в здоровому харчуванні.

Здатність мікроорганізмів швидко еволюціонувати дає їм перевагу в цьому світі, де мікроби знищують один одного. Як тільки один організм розвиває захист, інший знаходить спосіб його подолати або уникнути. Вчені називають це еволюційною гонкою озброєнь, і це одна з найпотужніших еволюційних сил у природному світі.Це стає проблемою, коли мікроби використовують цей вражаючий арсенал швидкої еволюції проти ліків, які ми використовуємо для боротьби з небезпечними інфекціями.У випадку з найпідступнішим паразитом малярії, стійкість до ліків стає тривожно складною.Згідно з новим генетичним аналізом Plasmodium falciparum – паразита, відповідального за найнебезпечнішу форму малярії – з'ясувалося, що паразит накопичує адаптації, пов'язані зі стійкістю до широкого спектра лікарських засобів.Дослідники вважають, що ці результати підкреслюють подвійний виклик: постійна стійкість до скасованих ліків і зростаючі загрози для сучасних терапій.Ці результати були опубліковані в Nature Microbiology.Малярія є однією з найсмертоносніших інфекційних хвороб у світі, щорічно інфікуючи сотні мільйонів людей і вбиваючи сотні тисяч, переважно дітей до 5 років, і в основному в Африці.Хвороба є запобіжною та лікувальною, але дослідники постійно намагаються випередити паразита. P. falciparum розвинула стійкість до майже всіх антималярійних засобів, розроблених за останні 70 років, включаючи артемізин, один з найважливіших ліків від малярії, який був відкритий у 1970-х роках.Часткова стійкість до артемізину була вперше виявлена в Південно-Східній Азії більше 15 років тому і тепер повідомляється про неї в кількох місцях в Африці.Але стійкість не є простим перемиканням, яке раптово вмикається, а потім вимикається, коли вона більше не потрібна.Вона може включати багато генетичних змін, деякі з яких виникають для боротьби з ліками, які наразі використовуються. Інші можуть бути залишковими наслідками боротьби з скасованими ліками.Ситуація в Ефіопії особливо складна. Хлорохін давно перестав бути ефективним для P. falciparum; першим лікуванням зараз є комбінація артеметеру та лумефантрину, яка використовує артемізиновий препарат під назвою артеметер разом з лумефантрином.Але P. falciparum не є єдиним паразитом, який може викликати малярію. Інший паразит, P. vivax, який зазвичай викликає менш небезпечну форму малярії, все ще чутливий до хлорохіну – і він циркулює в багатьох тих же районах, що й P. falciparum.Дослідники хотіли дізнатися, чи ці перекриваючі тиску ліків формують еволюцію P. falciparum – і чи паразит несе кілька маркерів стійкості до ліків у тривожних комбінаціях.Вони секвенували гени стійкості до ліків з 605 зразків P. falciparum, зібраних з 15 районів Ефіопії з 2019 по 2023 рік, в районах з різною інтенсивністю малярії та різними рівнями перекриття з P. vivax.Дані показали, що маркери стійкості до хлорохіну залишаються широко поширеними в паразиті, незважаючи на те, що хлорохін був вилучений з набору лікування P. falciparum десятиліття тому. Генетичний патерн стійкості до препарату був виявлений у 61,2 відсотка з 492 успішно класифікованих зразків.Дослідники вважають, що постійне використання препарату для лікування малярії P. vivax може допомагати стійкості залишатися в P. falciparum, і географічні патерни підтримують цю інтерпретацію, але потрібні подальші дослідження.Дослідники також виявили, що маркери, пов'язані зі стійкістю до сульфадоксину-піриметаміну, залишаються поширеними, виявлені у 42,8 відсотка з 453 зразків, хоча лікування не використовувалося для малярії в Ефіопії з 2005 року.Крім того, маркери стійкості до сучасних лікувань поширюються. Основний маркер часткової стійкості до артемізину з'явився у 10 відсотків з 572 зразків.Інші маркери з'явилися в нижчих відсотках, але, як правило, були зосереджені в певних регіонах. В одному районі часткова стійкість до артемізину досягла 48,6 відсотка.Найбільш тривожним патерном, однак, є те, що ці маркери стійкості часто з'являлися поряд. Паразити з маркерами стійкості до хлорохіну, наприклад, були пов'язані з більш ніж тричі вищими шансами також мати маркери часткової стійкості до артемізину.І генетичний патерн, пов'язаний зі зниженим чутливістю до лумефантрину, був виявлений у 93 відсотках з 483 класифікованих зразків.Це підвищує можливість подвійного удару стійкості, але важливо зазначити, що дослідники вивчали генетичні маркери, а не те, чи втрачає артеметер-лумефантрин свою ефективність.Найсильніше висновок полягає в тому, що в Ефіопії немає єдиної проблеми зі стійкістю до ліків. Існує мозаїка популяцій паразитів, які несуть різні комбінації мутацій.Це означає, що боротьба з малярією та її стійкістю до лікувань не може бути універсальним підходом.Це не означає, що поточний підхід до малярії в Ефіопії перестав працювати. Однак, дослідники вважають, що це має бути сприйнято як попереджувальний знак.Паразит не еволюціонує за єдиним, передбачуваним шляхом, і ті ж тиску ліків можуть не формувати його однаково скрізь.Те, що тепер мають медичні чиновники, – це можливість коригувати свої стратегії спостереження, щоб краще відповідати змінному, складному ландшафту стійкості до ліків паразита малярії."Враховуючи все, відмінний кластер P. falciparum в Ефіопії, помітна географічна неоднорідність маркерів стійкості та кореляція з видовим складом підкреслюють необхідність регіонально специфічних стратегій контролю", – пишуть дослідники."Інтегровані системи спостереження, які моніторять як P. falciparum, так і P. vivax, разом з секвенуванням геномів і довгостроковими даними, пов'язаними з клінічними результатами, будуть необхідні для відстеження еволюції стійкості та керування адаптованими втручаннями."Цікавий фактМалярія є однією з найстаріших відомих хвороб, і її сліди можна знайти в історії людства, включаючи давньогрецькі та римські тексти.