Samsung готує новий доступний фітнес-браслет Galaxy Fit 4, зображення якого з’явилися в мережі ще до офіційного анонсу. Судячи з опублікованих матеріалів, пристрій збереже знайомий мінімалістичний дизайн попередників, але отримає деякі зміни в конструкції та оновлений модуль Bluetooth. Фотографії поширив Telegram-канал Cipher Project. На них браслет представлений у чорному, білому та світло-зеленому кольорах. Інші варіанти оформлення також можливі, але поки не підтверджені. Galaxy Fit 4 отримає більший дисплей Зовні новинка нагадує попередні моделі серії Galaxy Fit. Водночас її прямокутний OLED-дисплей, за попередніми оцінками, може бути більшим за екран Galaxy Fit 3 діагоналлю 1,6 дюйма. Це потенційно зробить перегляд сповіщень, показників активності та іншої інформації зручнішим. Праворуч розташована одна фізична кнопка, яка, ймовірно, відповідатиме за активацію екрана та навігацію меню. Дисплей обрамляє срібляста рамка, що надає пристрою дещо дорожчого вигляду. Силіконовий ремінець і розташування датчиків на задній панелі загалом нагадують рішення, використані в Galaxy Fit 3. Однак остаточно оцінити всі зміни можна буде лише після офіційної презентації та появи повних характеристик. Bluetooth 5.4 і моніторинг здоров’я Попередні регуляторні документи, зокрема сертифікація FCC для пристрою з номером моделі SM-R391, вказують на підтримку Bluetooth 5.4 з EDR. Це невелике оновлення порівняно з Bluetooth 5.3 у Galaxy Fit 3. На задній панелі очікується оптичний датчик серцевого ритму. Він має забезпечувати звичні для фітнес-браслетів функції — відстеження пульсу та запис тренувань. Повний перелік можливостей моніторингу здоров’я Samsung поки не розкрила. Також передбачається, що Galaxy Fit 4 працюватиме на полегшеній операційній системі реального часу (RTOS), а не на Google Wear OS. Такий підхід відповідає бюджетному позиціонуванню пристрою та може допомогти зменшити енергоспоживання. Чи з’явиться в браслеті вбудований GPS Одне з головних відкритих питань — наявність власного GPS-модуля. Наразі оприлюднена інформація не підтверджує, що Galaxy Fit 4 зможе самостійно визначати супутникові координати. Якщо вбудованого GPS не буде, для точного запису маршруту під час бігу, їзди на велосипеді чи прогулянок користувачам, імовірно, доведеться брати із собою смартфон. Подібне обмеження є і в Galaxy Fit 3. Для тих, хто тренується на вулиці без телефона, наявність власного GPS може стати одним із найважливіших критеріїв вибору. Тому ця характеристика здатна суттєво вплинути на привабливість новинки. Скільки коштуватиме Galaxy Fit 4 Samsung поки не оголосила ціну, автономність або дату виходу Galaxy Fit 4. Для порівняння, Galaxy Fit 3 продається приблизно за 45–60 доларів залежно від магазину та ринку. З огляду на бюджетне позиціонування серії, новинка може залишитися в подібному ціновому сегменті, однак це лише припущення. Так само можливий вихід наприкінці 2026 року, але офіційного підтвердження термінів поки немає. Якщо витік відповідає фінальному дизайну, Galaxy Fit 4 збереже основні переваги серії: компактний корпус, простий інтерфейс і базові функції відстеження активності. Наскільки суттєвим буде оновлення, значною мірою залежатиме від ціни, автономності та відповіді на головне запитання — чи отримає браслет власний GPS.

Дослідники виявили особливий тип імунних клітин, здатних розпізнавати та знищувати дрібноклітинний рак легень — одну з найагресивніших форм цього захворювання. Вчені також встановили, що препарати, які вже застосовують у медицині, можуть посилювати протипухлинну активність цих клітин. Відкриття може допомогти розробити нові підходи до імунотерапії для пацієнтів, яким наявні методи лікування допомагають недостатньо. Результати дослідження опублікували в журналі Cancer Cell. Роботу виконали науковці австралійського дослідницького інституту WEHI спільно з клінічними та науковими партнерами. Чому дрібноклітинний рак легень так важко лікувати Дрібноклітинний рак легень (SCLC) характеризується швидким прогресуванням і складністю лікування. За даними, наведеними в дослідженні, менш ніж 7% пацієнтів із цим діагнозом живуть п’ять років після встановлення хвороби. Імунотерапія суттєво змінила лікування багатьох видів раку, однак при дрібноклітинному раку легень її результати залишаються обмеженими. Одна з причин полягає в тому, що пухлина може уникати розпізнавання звичайними імунними клітинами, на які розраховують багато сучасних методів лікування. Команда під керівництвом професорки Кейт Сазерленд із WEHI звернула увагу на інший механізм імунного захисту — гамма-дельта Т-клітини. Це особлива популяція Т-лімфоцитів, яка розпізнає клітини-мішені інакше, ніж більшість звичайних Т-клітин. Дослідники виявили, що в пацієнтів, чиї пухлини містили більше гамма-дельта Т-клітин, результати лікування нерідко були кращими. Це спостереження саме по собі не доводить, що клітини безпосередньо забезпечили довше виживання, однак указує на можливу важливу роль такого імунного механізму. Мініатюрні пухлини допомогли перевірити відкриття Щоб з’ясувати, чи можуть гамма-дельта Т-клітини безпосередньо атакувати рак, науковці створили в лабораторії мініатюрні моделі пухлин із тканинних зразків, отриманих від пацієнтів. Матеріали надали через Victorian Cancer Biobank у співпраці з Королівською лікарнею Мельбурна. До цих моделей дослідники додали гамма-дельта Т-клітини, виділені з крові тих самих пацієнтів. У лабораторних експериментах клітини ефективно розпізнавали та знищували пухлинні клітини. Такий результат важливий, оскільки показує потенціал імунної відповіді, яка може працювати навіть тоді, коли пухлина уникає виявлення традиційними імунними клітинами. Водночас лабораторна модель не відтворює всіх умов людського організму. Тому ефективність цього підходу та його безпечність для пацієнтів ще потрібно перевірити в клінічних дослідженнях. Два препарати посилили атаку на пухлину Наступним кроком стало випробування двох препаратів, які вже мають медичне застосування: тарлатамабу та золедронату. Тарлатамаб — протипухлинний препарат, який застосовують для лікування певних випадків дрібноклітинного раку легень. Він допомагає спрямовувати імунну атаку на пухлинні клітини, зокрема залучаючи Т-клітини до контакту з ними. Золедронат використовують, серед іншого, для лікування остеопорозу та ускладнень, пов’язаних із ураженням кісток при раку. У лабораторних експериментах він сприяв збільшенню кількості гамма-дельта Т-клітин і посилював їхню здатність реагувати на пухлину. Коли препарати застосовували разом із гамма-дельта Т-клітинами, їхня здатність знищувати ракові клітини в лабораторних моделях суттєво зростала. Проте це ще не означає, що така комбінація забезпечить аналогічний результат у людей. Її клінічну ефективність і можливі ризики потрібно оцінити окремо. Чи можна створити нову імунотерапію на основі цих клітин Результати також відкривають перспективи для так званого адоптивного перенесення клітин. За такого підходу імунні клітини отримують від пацієнта або іншого джерела, розмножують поза організмом, а потім вводять назад, щоб посилити боротьбу з пухлиною. Перший автор дослідження, доктор Джин Нг, зазначив, що наявні методи розмноження та повторного введення гамма-дельта Т-клітин можуть допомогти швидше перейти до розробки нових терапевтичних стратегій. Команда WEHI продовжує роботу разом із науковцями Інституту Доерті, прагнучи використати отримані результати для створення нових підходів до імунотерапії. Отже, дослідження виявило перспективний напрям боротьби з одним із найскладніших для лікування видів раку легень. Однак поки що йдеться про лабораторні результати та зв’язок між кількістю певних імунних клітин і результатами лікування, а не про доведену нову терапію для пацієнтів. Наступним важливим кроком стане перевірка того, чи можна безпечно й ефективно використати цей механізм у клінічній практиці.

Приблизно 2000 років тому на території сучасної Канади почалося повторне зростання залишків величезного льодовикового щита, який колись охоплював значну частину Північної Америки. Дослідники вважають, що це могло бути початком нового льодовикового періоду. Однак згодом кліматичне потепління змінило напрямок цього процесу, і лід знову почав відступати. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, пропонує інакше поглянути на початок льодовикових періодів. За словами авторів, перші ознаки відновлення льодовика можуть свідчити про початок нового зледеніння задовго до того, як величезні масиви льоду знову покриють континенти. Льодовик, який пережив тисячоліття У центрі дослідження — Лаврентійський льодовиковий щит, який приблизно від 95 000 до 20 000 років тому вкривав значну частину Канади та півночі США. У період найбільшого поширення він простягався від територій за Полярним колом до штату Іллінойс, а товщина льоду в окремих місцях перевищувала 3,2 кілометра. Сьогодні від цього гігантського льодовикового щита залишилася лише невелика частина — льодовикова шапка Барнса на острові Баффінова Земля в канадській території Нунавут. За площею вона приблизно відповідає американському штату Делавер. Дослідники з Обсерваторії Землі Ламонт-Доерті при Колумбійському університеті хотіли з’ясувати, чи зменшувався цей льодовик у минулому ще сильніше, ніж сьогодні, а потім знову зростав. Відповідь на це запитання допомогли знайти рослини, які збереглися під льодом. Як давні рослини розкрили історію зледеніння Льодовикова шапка Барнса має незвичайну властивість: вона примерзла безпосередньо до корінної породи й, на відміну від багатьох інших льодовиків, практично не ковзає по поверхні. Завдяки цьому під льодом могли зберегтися рослинні рештки, які росли там у періоди відступу льодовика. Коли лід почав відступати приблизно у 1960 році, ці рештки стали доступними для дослідження. Науковці визначали їхній вік за допомогою радіовуглецевого аналізу, вимірюючи вміст вуглецю-14 — радіоактивного ізотопу, який накопичується в організмах за життя та поступово розпадається після їхньої загибелі. Поєднавши результати аналізу рослин під льодовиковою шапкою Барнса з даними про менші льодовикові шапки в регіоні, команда змогла відтворити історію змін льодового покриву. За реконструкцією дослідників, приблизно 3000 років тому Лаврентійський льодовиковий щит досяг мінімальних розмірів. Близько 2000 років тому клімат став достатньо холодним для накопичення нового льоду, і льодовик почав зростати. Чому глобальне потепління змінило цей сценарій Автори дослідження пропонують вважати початок повторного зростання льодовикового щита відправною точкою нового льодовикового періоду. Це відрізняється від підходу, за якого початком зледеніння вважають момент формування величезних континентальних льодовиків. За попередніми модельними оцінками, наступний льодовиковий період міг розпочатися лише через тисячі або навіть десятки тисяч років. Нова інтерпретація передбачає, що його початкова фаза могла настати значно раніше. Втім, це не означає, що Земля вже мала перейти до повномасштабного зледеніння. За оцінкою дослідника Ніколаса Янга, для відновлення Лаврентійського льодовикового щита до колишніх континентальних масштабів знадобилося б приблизно 30 000 років. Зростання температур, пов’язане із сучасним глобальним потеплінням, змінило цей процес і сприяло подальшому відступу льоду. На думку авторів, це показує, наскільки сильно зміни клімату можуть впливати на довгострокові природні цикли. Дослідження також повертає увагу до дискусій 1970-х років, коли деякі науковці припускали наближення нового льодовикового періоду. За словами Янга, тоді дослідникам бракувало доказів, щоб переконливо підтвердити початок цього процесу. Тепер нові дані свідчать, що повторне зростання льодовика справді могло початися близько двох тисяч років тому. Водночас запропоноване датування є науковою інтерпретацією результатів, а не загальноприйнятим підтвердженням того, що новий льодовиковий період уже розпочався в глобальному масштабі.

Ігрову консоль Nintendo Switch 2 вдалося зламати трохи більше ніж через рік після її виходу. Користувач під псевдонімом pepsipu продемонстрував можливості джейлбрейку та показав, як можна модифікувати Mario Kart, зокрема додавати до гри нових персонажів. Однією з найцікавіших деталей цієї історії стала роль штучного інтелекту: він не зламав захист консолі самостійно, але, за словами автора, допоміг значно скоротити час роботи. Як ШІ допоміг зламати Nintendo Switch 2 За описом автора, під час дослідження активно використовували інструменти штучного інтелекту. Вони допомогли прискорити роботу над пошуком і дослідженням вразливостей, скоротивши процес приблизно до двох тижнів. Водночас важливо розрізняти дві речі: ШІ не виконав злам самостійно, а став інструментом у роботі дослідника. Саме людина спрямовувала процес, аналізувала результати та використовувала знайдені можливості для модифікації консолі. Технічні подробиці цієї роботи можуть бути складними для розуміння без спеціальних знань у сфері кібербезпеки. Однак загальний висновок зрозумілий: інструменти на основі ШІ здатні помітно прискорювати окремі етапи дослідження складних програмних систем. Нові персонажі в Mario Kart — лише один із прикладів Pepsipu також продемонстрував, як джейлбрейк може відкрити шлях до модифікації ігор. Зокрема, йдеться про додавання нових персонажів до Mario Kart. i jailbroke the nintendo switch 2 so i modded cinnamoroll, peter griffin, hatsune miku, and more into Mario Kart World, a switch 2 exclusive now watch my friends and i get cooked by bots learn more and get the exploit https://t.co/ykjgyfrFRp https://t.co/BOcFhejRz1— pepsipu (@pepsipu) October 22, 2026 Такі зміни показують одну з причин, чому частина користувачів цікавиться зламом консолей: він може розширити можливості пристрою за межами того, що передбачили розробники. Водночас джейлбрейк не означає, що будь-яку гру тепер можна без обмежень змінювати або запускати на довільному обладнанні. Реальні можливості залежать від конкретних знайдених вразливостей та реалізації модифікацій. Sony також стикається з проблемою Nintendo — не єдина компанія, якій доводиться захищати свої консолі від джейлбрейку. Схожі спроби відбуваються і з PlayStation 5 від Sony. У цій сфері дослідники та хакери шукають способи обійти захисні механізми, а виробники виправляють виявлені вразливості. Це створює своєрідну гру в кішки-мишки: після виправлення однієї проблеми згодом може бути знайдена інша. Штучний інтелект здатен спростити окремі завдання в цьому процесі, допомагаючи аналізувати код, перевіряти гіпотези та швидше знаходити потенційні слабкі місця. Проте це не означає, що ШІ автоматично робить будь-яку консоль легкою для зламу. Результат залежить від архітектури пристрою, якості його захисту, доступних інструментів і досвіду дослідників. Історія з Nintendo Switch 2 демонструє ширшу тенденцію: штучний інтелект стає інструментом як для фахівців із кібербезпеки, так і для тих, хто намагається обходити цифровий захист. Для виробників консолей це означає, що протистояння зловмисникам може вимагати швидшого виявлення та усунення вразливостей.

Apple iPhone Duo сьогодні виходить на ринок, але старт нового пристрою супроводжується питаннями щодо підтримки застосунків. Перші огляди вже з’явилися в медіа, і серед зауважень до смартфона згадують відсутність Face ID та недостатню кількість програм, повністю адаптованих до його конструкції. Apple спробувала відповісти на критику напередодні запуску. У компанії заявили про появу «неймовірних нових можливостей у застосунках» і показали перші приклади програм, підготовлених для iPhone Duo. Однак головне питання полягає в тому, чи створюватимуть розробники справді новий досвід використання пристрою, а не просто пристосовуватимуть наявні програми до іншого формату. Чому на старті бракує адаптованих застосунків У перших оглядах iPhone Duo багато сторонніх застосунків ще не були оптимізовані для нового пристрою. Водночас це може пояснюватися не лише небажанням розробників підтримувати новий формат: за інформацією вихідного матеріалу, цього разу вони отримали менше часу, ніж зазвичай, для підготовки своїх програм. Apple не стала залишати цю проблему без відповіді й оприлюднила заяву напередодні початку продажів. Компанія продемонструвала перші застосунки, які мають забезпечити нові можливості на iPhone Duo. Поступово з’являються й оновлення сторонніх програм. Проте сама наявність позначки про сумісність із пристроєм ще не означає, що застосунок повністю розкриває його потенціал. Адаптація — це ще не новий досвід Найцікавіше питання стосується того, скільки програм створюватимуть саме для особливостей iPhone Duo. Одне завдання — зробити інтерфейс зручним на двох дисплеях. Зовсім інше — побудувати взаємодію так, щоб внутрішній екран справді додавав нові можливості. Частина розробників може обмежитися масштабуванням звичайної версії застосунку для iPhone або адаптацією інтерфейсу з iPad. Це допоможе забезпечити базову сумісність, але не обов’язково зробить використання пристрою принципово іншим. Натомість справжня адаптація могла б передбачати інтерфейси та сценарії роботи, які враховують більшу площу внутрішнього дисплея й особливості конструкції смартфона. Саме такі рішення могли б відрізняти iPhone Duo від звичайного телефона з більшим екраном. Чи повториться ситуація з Vision Pro Досвід Apple Vision Pro показав, що підтримка сторонніх розробників не є безумовною. Якщо пристрій дорогий, а його аудиторія відносно невелика, компаніям може бути складно виправдати витрати часу й ресурсів на створення спеціалізованих програм. Для iPhone Duo це питання також залишається відкритим. На початку продажів адаптованих застосунків може побільшати, але довгостроковий результат залежатиме від попиту на пристрій і готовності розробників вкладатися в окремі функції для нього. Отже, успіх iPhone Duo визначатиметься не лише апаратною конструкцією чи кількістю програм у каталозі. Важливо, чи зможе Apple переконати розробників створювати застосунки, які справді використовують переваги нового формату. Відповідь стане зрозумілішою протягом наступних місяців.

Дослідники Національного університету Сінгапуру розробили текстиль із повноколірним сенсорним дисплеєм, вплетеним безпосередньо у волокна тканини. Прототип у вигляді рукава може показувати зображення та відео, реагувати на дотики й бездротово з’єднуватися з іншими пристроями. При цьому матеріал залишається гнучким, повітропроникним і придатним до прання. Команда Коледжу дизайну та інженерії університету інтегрувала в рукав 54 пікселі, створені на основі спеціальних електронних волокон. Розробка демонструє, як одяг може перетворитися на інтерактивний інтерфейс без традиційного скляного екрана чи жорсткої панелі. Як працює сенсорний дисплей у тканині Екрани смартфонів і ноутбуків зазвичай складаються з плоских панелей, на яких відображається інформація та розміщуються елементи керування. Звичайна тканина, навпаки, утворена тонкими волокнами, тому створити в ній повноцінний кольоровий дисплей із сенсорним керуванням набагато складніше. Сінгапурська команда розробила волокно, яке одночасно виконує роль пікселя та розпізнає дотики. Коли користувач натискає на певну ділянку, у волокні замикається електричне коло. Система визначає місце натискання, після чого активується найближчий піксель. «Нам вдалося побудувати систему графічного інтерфейсу з електронних компонентів у формі волокон — подібних до звичайної пряжі, але з розширеними електронними функціями, безпосередньо інтегрованими в них», — пояснив доцент Худієв, який брав участь у розробці. Тисячі мікрочипів усередині тонкого волокна Для створення дисплея дослідники розробили метод точного формування електричних контактів на тонких ізольованих дротах. Лазер відкриває потрібні ділянки, а контрольоване змочування поверхні спрямовує розплавлений припій до визначених точок з’єднання. Завдяки цьому команда змогла інтегрувати понад 5000 мікрочипів, сформувавши більш ніж 20 000 електричних з’єднань. Потім взаємопов’язану смугу цифрових світлодіодів вбудували в багатошарове волокно за допомогою технології термічного витягування. Вона дає змогу формувати функціональні шари з високою точністю. За даними дослідників, отримана структура має товщину близько одного міліметра, а довжина волокна становить приблизно 10 метрів. Під світлодіодами розміщено шар, який відповідає за визначення дотиків. У такий спосіб дисплей і сенсорна система працюють разом у межах текстильної структури. Які можливості відкриває розумний одяг За задумом розробників, такі волокна можуть стати основою одягу, який безпосередньо взаємодіє з цифровими пристроями та відображає дані про стан організму. Наприклад, тканина потенційно зможе показувати інформацію з під’єднаних систем моніторингу здоров’я або виконувати функції керування електронікою. Важливо й те, що технологія не потребує звичайного жорсткого дисплея. Це може зробити інтерактивний одяг зручнішим у ситуаціях, де важливі гнучкість, мала товщина та свобода рухів. Водночас наразі йдеться про дослідницький прототип, а не про готовий масовий продукт. Попереду залишаються питання вартості виробництва, довговічності електронних компонентів і практичного використання технології в повсякденному одязі. Попри це, розробка показує, що тканина може бути не лише матеріалом для одягу, а й повноцінною цифровою поверхнею — здатною відображати інформацію та реагувати на дотики.

Ілон Маск заявив, що Tesla має вийти на продажі приблизно 5 мільйонів автомобілів на рік до 2030-го. Проте ця мета виглядає амбітною на тлі нинішніх обсягів реалізації компанії та уповільнення її зростання. Щоб досягти такого результату, виробнику доведеться суттєво розширити модельний ряд і запропонувати покупцям доступніші електромобілі. Від 1,6 мільйона до п’яти: наскільки реалістична мета Tesla За наведеними у вихідному матеріалі даними, зараз Tesla продає трохи більше ніж 1,6 мільйона автомобілів на рік. Збільшення цього показника до 2 мільйонів виглядає значно реалістичнішим сценарієм, особливо якщо компанія випустить кілька доступніших моделей. Поява двох-трьох бюджетних автомобілів могла б допомогти Tesla залучити ширшу аудиторію та збільшити обсяги продажів. За такого розвитку подій компанія потенційно могла б вийти на 2–3 мільйони машин щороку. Однак ціль у 5 мільйонів автомобілів — це зовсім інший масштаб. Для її досягнення Tesla потрібно буде не лише розширити асортимент, а й забезпечити достатні виробничі потужності та стабільний попит на свою продукцію. Раніше Маск говорив навіть про 20 мільйонів авто Нинішня мета виглядає стриманішою порівняно з попередніми заявами керівника компанії. У 2022 році Ілон Маск говорив про можливість продавати 20 мільйонів автомобілів на рік із 2030-го. Тоді йшлося про масштаб, який мав би дозволити Tesla перевершити Volkswagen і Toyota разом узяті за кількістю проданих машин. Тепер озвучена цифра вчетверо менша за той амбітний орієнтир. Маск неодноразово робив оптимістичні прогнози щодо розвитку своїх компаній, які згодом не справджувалися у заявлені терміни. Серед прикладів, які часто обговорюють у контексті Tesla, — обіцянки швидкого переходу до повністю автономного водіння. Тому нову ціль щодо продажів варто розглядати саме як прогноз, а не як гарантований результат. Без доступних моделей Tesla буде складно досягти мети Ключовим чинником зростання може стати розширення модельного ряду. Якщо Tesla запропонує кілька справді доступних електромобілів, це потенційно допоможе компанії вийти за межі нинішньої аудиторії та збільшити продажі. Водночас робити ставку лише на роботаксі недостатньо для впевненого прогнозу таких обсягів. Щоб продавати мільйони автомобілів щороку, компанії знадобляться масові моделі, розраховані на широкий ринок. До 2030 року Tesla ще має час для суттєвих змін. Проте шлях від приблизно 1,6 мільйона машин до 5 мільйонів потребуватиме масштабного розширення виробництва, модельного ряду та попиту. Отже, прогноз Маска не є неможливим у принципі, але наразі наведені цифри не дають підстав вважати його досягнення гарантованим. Багато залежатиме від того, чи зможе Tesla вчасно вивести на ринок доступні автомобілі та перетворити амбітні плани на реальні продажі.

Україна розглядає можливість створення власної суверенної мережі супутникового зв’язку за участю фінських компаній ICEYE та Nokia. Ініціатива має допомогти країні отримати захищену й високопродуктивну комунікаційну інфраструктуру, робота якої не залежатиме виключно від зовнішніх постачальників. Про партнерство оголосили представники компаній. Наразі йдеться про вивчення можливості розробки такої системи, а не про підтверджений запуск повноцінної супутникової мережі. Чому Україні потрібен власний супутниковий зв’язок Супутникові комунікації мають стратегічне значення для України, особливо в умовах війни, коли традиційна інфраструктура зв’язку може зазнавати пошкоджень або перебоїв. Вони можуть забезпечувати передачу даних у місцях, де наземні мережі недоступні чи працюють нестабільно. Додаткової актуальності питанню надає залежність від іноземних систем. Перебої в роботі або зміни умов доступу до зовнішніх сервісів можуть створювати ризики для критично важливих комунікацій. «Україні потрібні захищені, суверенні та високопродуктивні системи супутникового зв’язку, які вона контролює», — зазначається в описі цієї ініціативи. Власна система могла б дати Україні більше контролю над критичною інфраструктурою та зменшити залежність від рішень сторонніх операторів. Що можуть запропонувати ICEYE та Nokia Фінська компанія ICEYE відома розробкою супутників із радарним спостереженням Землі, які можуть отримувати зображення незалежно від освітлення та за складних погодних умов. Nokia, своєю чергою, працює у сфері телекомунікаційного обладнання та мережевих технологій. Однак конкретний розподіл завдань між компаніями в межах потенційного проєкту, технічна архітектура майбутньої мережі та строки її створення поки не уточнені. Так само немає підтверджених даних про бюджет, кількість супутників, заплановане покриття або дату початку експлуатації. Сам факт партнерства означає, що сторони вивчають можливість реалізації проєкту, але не гарантує його подальшого запуску. Крок до більшої технологічної незалежності Якщо задум буде реалізовано, власна супутникова мережа може стати додатковим рівнем телекомунікаційної стійкості України. Вона потенційно доповнюватиме наземні мережі та інші засоби зв’язку, забезпечуючи альтернативні канали передавання даних. Водночас створення такої інфраструктури потребуватиме технічних рішень, фінансування, наземного обладнання та надійного управління мережею. Поки що ключовим етапом залишається оцінювання того, як саме Україна, ICEYE та Nokia можуть побудувати систему, яка відповідатиме вимогам безпеки й автономності. Отже, ініціатива може стати важливим кроком до більшої незалежності українського зв’язку, але її практичні можливості залежатимуть від результатів подальшої роботи партнерів.

Діти, чиї матері приймали додатковий холін під час вагітності, у віці чотирьох років продемонстрували вищі результати тестів на інтелект і рідше мали ознаки соціального відсторонення. Таких висновків дійшли дослідники з Університету Колорадо, які спостерігали за дітьми після контрольованого випробування харчової добавки. У групі, матері якої отримували холін, середній показник IQ дітей становив 106 балів. У групі плацебо цей показник дорівнював 98 балам. Водночас дослідження має суттєві обмеження, тому результати поки не доводять, що саме добавка спричинила ці відмінності або що вони будуть такими самими в інших дітей. Чому холін важливий для розвитку мозку Холін — поживна речовина, яка міститься, зокрема, в яйцях, м’ясі та рибі. Організм використовує її для формування клітинних мембран і виробництва ацетилхоліну — хімічної речовини, що допомагає нервовим клітинам передавати сигнали. Оскільки мозок дитини активно розвивається ще до народження, науковці досліджують, чи може додаткове надходження холіну під час вагітності впливати на когнітивні здібності та поведінку в подальшому житті. Попередні дослідження давали неоднозначні результати. В одному з невеликих випробувань у Колорадо вчені зафіксували менше проблем з увагою та соціальним відстороненням у дітей, матері яких приймали холін. Інше дослідження не виявило переконливого покращення когнітивних здібностей. Як проводили дослідження У новому випробуванні взяли участь 206 вагітних жінок, яких залучили через клініки та лікарні, пов’язані з Університетом Колорадо. На 16-му тижні вагітності учасниць випадковим чином розподілили на дві групи. Жінки з першої групи приймали добавку холіну до пологів, а з другої — капсули плацебо без додаткового холіну. Учасниці експериментальної групи щодня ковтали 10 великих капсул із фосфатидилхоліном — формою холіну, яка природно міститься в харчових продуктах. Майже всі учасниці також приймали пренатальні вітаміни з фолієвою кислотою, а обидві групи отримували рекомендації щодо продуктів, багатих на холін. Ні жінки, ні дослідники не знали, хто отримував добавку, аж до досягнення дітьми чотирирічного віку. Однак до завершення чотирирічного спостереження вибуло приблизно третина учасниць. Тест на IQ пройшли лише 103 дитини, тобто близько половини дітей, чиї матері спочатку долучилися до дослідження. Дослідження опубліковане в журналі  American Journal of Obstetrics and Gynecology. Відмінності в IQ та соціальній поведінці У віці чотирьох років діти з групи холіну набрали в середньому 106 балів у тесті на IQ, тоді як у групі плацебо результат становив 98 балів. Дослідники відзначили відмінності, зокрема, у робочій пам’яті — здатності утримувати інформацію в голові, щоб виконати завдання, — та зорово-просторових навичках, необхідних, наприклад, для складання пазлів. «У цьому дослідженні ми вперше спостерігали підвищення загального IQ приблизно на вісім балів у віці чотирьох років», — зазначив старший автор роботи Роберт Фрідман, професор психіатрії Медичної школи Університету Колорадо. Відмінності виявили й у поведінкових оцінках. Батьки 142 дітей заповнювали стандартизовані опитувальники, які охоплювали період від 18 місяців до чотирьох років. Ознаки вираженого соціального відсторонення зафіксували у 17 дітей із групи плацебо — 24% — і лише у трьох дітей із групи холіну, або 4%. Йшлося про такі прояви, як обмежений зоровий контакт і слабкий інтерес до взаємодії з іншими людьми. Водночас ці оцінки ґрунтувалися на відповідях батьків, а не на незалежному клінічному обстеженні дітей. Чому результати ще не є остаточними Дослідження не виявило чіткого зменшення проблем з увагою, хоча цей показник був одним із головних напрямів випробування. Додатковий аналіз також виявив 11 дітей, чиї результати поведінкових опитувальників відповідали рівню, за якого може бути доцільним обстеження на аутизм. Десятеро з них належали до групи плацебо, одна дитина — до групи холіну. Однак цей аналіз не був запланований заздалегідь, а опитувальники не призначені для встановлення діагнозу. Тому результати не доводять, що холін під час вагітності запобігає аутизму. Є й інші обмеження. Жінки з вищим рівнем освіти частіше залишалися в дослідженні до кінця, а більшість сімей, які завершили спостереження, були білими та добре освіченими. Це ускладнює перенесення результатів на ширші групи населення. Пандемія COVID-19 також вплинула на випробування. Коли дослідники повторили аналіз без учасниць, які приймали додатковий холін через інфікування коронавірусом або контакт із хворим, різниця в середніх показниках IQ збереглася, але вже не досягла стандартного рівня статистичної значущості. За даними команди, добавка не супроводжувалася збільшенням частоти нудоти, блювання, запаморочення чи підвищеного артеріального тиску. Проте оптимальне дозування та довгострокові наслідки потребують подальшого вивчення. Головний висновок: результати дають підстави продовжити дослідження ролі холіну в розвитку мозку, але поки не є достатньою причиною самостійно починати приймати високі дози добавок під час вагітності. Для підтвердження ефекту потрібні масштабніші дослідження з різноманітнішими групами учасників і тривалішим спостереженням за дітьми.

WhatsApp тестує одну з найбільш очікуваних функцій — відкладене надсилання повідомлень. Вона дозволить користувачам заздалегідь написати текст і вибрати дату та час, коли його буде автоматично надіслано. Наразі нововведення поступово стає доступним окремим учасникам бета-тестування на iPhone після появи в тестовій версії для Android. Попри популярність месенджера, можливість планувати повідомлення досі була відсутня. За словами генерального директора Meta Марка Цукерберга, ще у квітні минулого року WhatsApp мав понад 3 мільярди активних користувачів на місяць у всьому світі. Тепер компанія працює над функцією, яка давно доступна в деяких конкуруючих сервісах. Як працюватиме відкладене надсилання За інформацією профільного ресурсу WABetaInfo, запланувати повідомлення можна буде безпосередньо у вікні чату. Користувачеві потрібно буде написати текст, а потім натиснути й утримувати кнопку надсилання. Після цього відкриється окремий екран із вибором дати та часу. Перед підтвердженням WhatsApp покаже точний момент доставки повідомлення. Після планування в чаті з’явиться відповідне підтвердження, але його бачитиме лише користувач, який створив відкладене повідомлення. Запланувати надсилання можна буде щонайменше за 10 хвилин і максимум за два тижні до обраного часу. Переглядати такі повідомлення та керувати ними користувачі зможуть в окремому розділі інформації про чат. Для групових розмов цей розділ буде доступний в інформації про групу. Фото, відео та особливості групових чатів Функція не обмежуватиметься звичайним текстом. За даними WABetaInfo, користувачі також зможуть планувати надсилання повідомлень із фотографіями, відео та посиланнями. Однак у тестовій версії є обмеження: запланувати одночасне надсилання кількох фотографій або відео поки не можна. Кожен медіафайл доведеться планувати окремо. Є й особливість, яка стосується групових чатів. Заплановане повідомлення отримають лише ті учасники, які вже були в групі на момент його створення. Якщо людина приєднається пізніше, вона не отримає це повідомлення, навіть якщо вступить до групи до запланованого часу надсилання. Коли функція стане доступною всім Поки що відкладене надсилання доступне лише окремим бета-тестерам WhatsApp на iOS та Android. Самостійно активувати його в налаштуваннях звичайної версії месенджера наразі не можна. Meta поки не оголосила дату повноцінного запуску. Водночас тестування на обох мобільних платформах свідчить, що компанія перевіряє функцію перед можливим ширшим розгортанням. Якщо нововведення стане доступним усім користувачам, воно дозволить заздалегідь готувати нагадування, робочі повідомлення чи привітання й надсилати їх у потрібний момент без необхідності повертатися до чату вручну. Проте точні терміни публічного запуску поки залишаються невідомими.