COVID-19 може викликати ушкодження мозку, які залишаються видимими на скануваннях роками пізніше у людей з неврологічними симптомами, пов'язаними з довгим COVID.Дослідження показує, що когнітивні порушення при довгому COVID пов'язані з порушенням гематоенцефалічного бар'єру, збільшенням гіпокампу, підвищеними маркерами ушкодження мозку та зменшенням об'єму мозку на МРТ.Тепер дослідники в Канаді показали, що люди, які відчували тривалу апатію та депресію вперше в житті через кілька місяців після інфекції COVID-19, мають приблизно на 18% менше дофамінових нервових закінчень у мозку, ніж здорові люди.Дофамін — це нейромедіатор, який допомагає контролювати рух і мотивацію, а втрата нервових закінчень, які сигналізують дофаміном, впливає на когнітивні функції та може сприяти розвитку нейродегенеративних захворювань.У своєму дослідженні, опублікованому в eBioMedicine, команда проаналізувала позитронно-емісійні томографії (ПЕТ) мозку 24 дорослих з довгим COVID і 24 здорових дорослих аналогічного віку.Вони виміряли втрату дофамінових нервових закінчень у стриатумі, регіоні в центрі мозку, який контролює рух і мотивацію.Учасникам ввели радіоактивний трекер, який зв'язується з білком, що експресується дофаміновими нервами, званим везикулярним моноаміновим транспортером 2 (VMAT2).ПЕТ-сканування показали, що втрата дофамінових нервових закінчень у вентральному стриатумі була пов'язана з нижчою мотивацією.У дорсальному стриатумі втрата дофамінових нервових закінчень у путамену була асоційована з уповільненням рухів і тривалістю виконання завдань, а втрата в хвостатому ядрі була пов'язана зі зниженням пам'яті та труднощами з пригадуванням слів.Ушкодження дофамінових нервових закінчень спостерігалося у людей, які страждали на довгий COVID до 4,6 років.Хоча кількість пацієнтів у цьому дослідженні може бути невеликою, це особливо вражаюче відкриття, оскільки ці зміни були виявлені на скануваннях мозку. Іншими словами, вони видимі.Дослідники вважають, що маркер ушкодження нервів, використаний у дослідженні, може потенційно використовуватися для діагностики довгого COVID.Цікавий фактПриблизно 65 мільйонів людей у всьому світі страждають на довгий COVID, включаючи 10-20% дітей з історією COVID-19.

Хвороба Альцгеймера є складним захворюванням, яке важко вивчати через безліч факторів ризику, причин і симптомів. Одним із прикладів є сон.Відомо, що поганий сон може підвищити ризик розвитку хвороби Альцгеймера, а сама хвороба заважає нормальним процесам сну. Однак зрозуміти різні фактори, які впливають на це, досить складно.Нещодавно дослідження, проведене в Університеті Кентуккі, дало нові дані про зв'язок між хворобою Альцгеймера та сном. Дослідники виявили, що імунні клітини мозку, відомі як мікроглії, можуть бути причинами порушення сну у людей з Альцгеймером, активуючи мозок і заважаючи нормальному відпочинку.Дослідники порівняли дві групи мишей: одну, генетично модифіковану для розвитку амілоїдних бета-пластин, подібних до тих, що спостерігаються у пацієнтів з Альцгеймером, і контрольну групу. Вони спостерігали за циклами сну, активністю мозку та накопиченням амілоїдних бета-пластин.Дані показали, що поява пластин призводила до втрати 1,5-2 годин сну на ніч, що залишалося стабільним протягом шести і вісімнадцяти місяців, незважаючи на те, що кількість пластин значно зросла.У подальшому експерименті дослідники ввели препарати, які блокують реакцію мікроглій, що призвело до відновлення двох годин сну на ніч у мишей з Альцгеймером.Цей відновлений сон є важливим для фізичного відновлення, навчання та пам'яті, а також для виведення токсинів з організму. Втрата цього етапу сну може призвести до подальшого ушкодження мозку.Цікавий фактДослідження показали, що мікроглії можуть бути ключовими у розвитку нових методів лікування хвороби Альцгеймера, зокрема шляхом регулювання їх активності.

У сучасному світі, незважаючи на всі випробування та труднощі, ми маємо можливість дізнатися про минуле, як ніколи раніше. Завдяки роботі тисяч науковців, ми можемо заглянути в наше колективне минуле і дізнатися, яким був світ для наших предків.Використовуючи те, що антропологи називають сенсорною археологією, дослідники можуть відтворити стародавні "запахові ландшафти". Наприклад, тепер ми знаємо, що інтер'єри багатих людей у Помпеях пахли деревиною та землею з нотками цитрусових.Цю деталь виявила команда європейських дослідників, аналізуючи 2000-річні стародавні курильниці. Дослідники зосередилися на двох терракотових курильницях, які були знайдені під час розкопок у Помпеях та сусідньому місті Боскореале.Одна з курильниць походила з будівлі, яка перетворювалася на готель, коли виверження Везувію сталося в 79 році нашої ери; інша була знайдена в домашньому святилищі в сільській віллі.Форми, декор та археологічний контекст цих посудин вказували на єдину мету: спалювання ароматних приношень під час домашніх релігійних церемоній. Дослідники знали про ці практики, оскільки стародавні римські автори писали про них – приношення ладану, вина, квітів, фруктів і зерна домашнім богам, відомим як Лари та Пенати, були звичайними.Дослідники виявили, що жодна з курильниць не містила доказів використання висушеного гною тварин як пального, що було поширеним у інших частинах стародавнього світу. Натомість обидві посудини містили багато мікроскопічних слідів, що свідчать про спалювання дерев'яних рослин.Ці рослини, ймовірно, включали дуб, лавр та представників родини кам'яних фруктів, поряд з різними травами. Багато з цих рослин були доступні в Помпеях, що підтверджує попередні знахідки спалених інжирів, соснових горіхів та інших рослинних приношень, знайдених у помпейських святилищах.Лише одна з курильниць зберегла хімічні сліди особливої смоли, що є важливим відкриттям – не лише тому, що ми знаємо, як вона пахне навіть сьогодні, але й через те, що це свідчить про масштаби торговельних мереж у стародавньому Римі.Дослідники показали, що смола походила з тієї ж ботанічної родини, що й ладану, але, ймовірно, була елемі, що постачалася з далеких торговельних мереж, які з'єднували Римську імперію.Це імпортоване смолисте речовина також дає уявлення про місце Помпеїв у величезній стародавній торговельній мережі. Автори припускають, що ароматичні смоли з Аравії, тропічної Африки та Азії транспортувалися на північ через Червоне море, перш ніж потрапити до Олександрії та далі до Італії, де вони врешті-решт досягли домівок, таких як ті, що були в Помпеях.Це перше безпосереднє археологічне свідчення того, що імпортовані ароматичні смоли спалювалися в помпейських домашніх релігійних практиках – те, що вони так старанно шукали конкретний аромат, показує, наскільки це було важливо.Дослідження, опубліковане в журналі Antiquity.Цікавий фактДослідження запахів Помпеїв допомагає зрозуміти не лише побут стародавніх римлян, але й їхні релігійні практики, що свідчить про важливість ароматів у їхньому житті.

Окситоцин відомий своїми зв'язками з любов'ю, довірою та зв'язками. Але вчені виявили, що клітини мозку, чутливі до так званого "гормону любові", можуть також допомагати нам розпізнавати, коли небезпека минула.Репутація окситоцину як простого соціального хімікату давно піддається сумніву. Його ефекти можуть змінюватися в залежності від ситуації, емоційного стану та сприйняття іншої особи як безпечної або загрозливої.Експерименти на мишах виявили невелику групу нейронів, що експресують рецептори окситоцину, які, здається, впливають як на соціальну поведінку, так і на зникнення страху – процес навчання, що щось, що раніше асоціювалося з небезпекою, тепер безпечне.Дослідження, опубліковане в журналі Brain, вказує на паравентрикулярний таламус (PVT) як можливе місце зустрічі соціальної поведінки та страху. Ці результати можуть дати підказку, чому обидва процеси можуть бути порушені в умовах, таких як аутизм та тривожні розлади.Щоб дослідити ці різноманітні ефекти, команда вчених з Японії вивчала нейрони, чутливі до окситоцину, у PVT, регіоні мозку, що бере участь у стресі, мотивації та емоційній поведінці.Використовуючи генетично модифікованих самців мишей, команда вибірково пригнічувала або активувала ці нейрони, щоб побачити, як вони впливають на соціальну поведінку та зникнення страху.Коли дослідники пригнічували ці нейрони, миші проявляли менший інтерес до взаємодії з незнайомими тваринами. Зменшення соціальної активності спостерігалося в двох різних тестах соціальної поведінки і не було викликане зменшенням рухливості або підвищеною тривожністю.Але активація тих же нейронів не зробила мишей більш соціальними. Це свідчить про те, що ці клітини можуть бути необхідними для нормальної соціальної поведінки, але їх активація сама по собі не достатня для збільшення соціального інтересу.Дослідники також вивчили зникнення страху. Спочатку миші навчалися асоціювати певне середовище з легким електричним шоком. Пізніше їх повертали в те ж середовище кілька разів без отримання ще одного шоку.Пригнічення нейронів, чутливих до окситоцину, не завадило тваринам сформувати первинну пам'ять про страх. Однак миші продовжували заморожуватися, коли поверталися в тепер безпечне середовище, що свідчить про те, що їм було важко навчитися, що небезпека минула.Активація нейронів дала інший результат. Миші проявляли менше заморожування на ранній стадії навчання зникнення страху, але цей ефект не зберігався, коли їх тестували наступного дня або через тиждень.Ці результати вказують на те, що вплив окситоцину залежить від того, де і коли він діє в мозку, що може формувати як соціальний підхід, так і здатність розпізнавати, коли небезпека минула.Цікавий фактОкситоцин часто називають "гормоном любові" через його роль у формуванні соціальних зв'язків, але його вплив на поведінку може бути набагато складнішим, ніж вважалося раніше.

Багато з нас не споживають достатньо овочів, і це негативно впливає на наше здоров'я.Водночас, ми вирощуємо все менше різновидів овочів, що додає до зменшення різноманітності в нашому харчуванні.Новий звіт, опублікований у Proceedings of the National Academy of Sciences міжнародною командою експертів з харчування, сільського господарства та ботаніки, пропонує, що збереження біорізноманіття овочів може бути ключем до покращення нашого здоров'я та здоров'я планети.Науковець у галузі сільського господарства Маартен ван Зонневелд, який очолював дослідження, зазначає, що наші існуючі підходи до сільського господарства недостатні для вирішення проблем харчування у світі."Рішення полягає не лише в тому, щоб вирощувати більше овочів, а й у тому, щоб вирощувати більше видів овочів," - говорить він."Багато з біорізноманіття овочів, яке нам потрібно, все ще існує - у традиційних сортах та їх диких родичах. Нагальна потреба полягає в тому, щоб належним чином зберегти його, щоб ми могли розумно використовувати його для різноманітності раціонів в умовах зміни клімату."Дослідження показує, що ми ігноруємо багато овочів, багатих на мінерали та вітаміни, які можуть бути краще адаптовані до місцевих умов вирощування, залежно від того, де ви живете.У всьому світі більшість людей споживають приблизно на 40 відсотків менше овочів, ніж рекомендовано для здорового харчування.Це викликає занепокоєння, оскільки низьке споживання овочів є одним з п'яти основних дієтичних факторів ризику, що сприяють глобальному навантаженню захворювань.Овочі часто є першими, що зникають зі списку покупок, коли грошей не вистачає. А фермери часто вважають їх більшим економічним ризиком, ніж інші культури, через їх швидку псуваємість та короткий термін зберігання.До індустріалізації сільського господарства існувала значно більша різноманітність рослин, що вирощуються для їжі.Наприклад, існує понад 4 000 різновидів картоплі, але в Сполучених Штатах використовується лише близько п'яти-восьми сортів.Від штучного відбору до монокультур для масового виробництва, індустріалізація сільського господарства - і постачальні ланцюги, які розподіляють ці продукти - зменшили різноманітність овочів, які потрапляють на наші столи.Огляд, проведений Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), оцінює, що 24 відсотки диких родичів овочів, оцінених на рівні видів, знаходяться під загрозою зникнення.І в міру втрати генетичного різноманіття овочів ми також втрачаємо їхні поживні речовини та здатність адаптувати наші культури до змін кліматичних умов."Декілька видів, таких як салат, цибуля та помідори, стали глобальними культурами і є частиною раціонів у всьому світі," - пишуть ван Зонневелд та його команда."Багато інших, таких як павуча рослина, слизька капуста та гіркий гарбуз, які зазвичай багаті мікроелементами та краще адаптовані до складних і ресурсно обмежених умов навколишнього середовища, доступні лише регіонально і дуже часто ігноруються в масштабних продовольчих політиках і стратегіях."Павуча рослина - це темно-зелений листовий овоч, що вирощується в Африці, який був визнаний за його стійкість до зміни клімату, а також за велику кількість необхідних поживних речовин."На даний момент лише кілька місцевих сортів зберігаються в генетичних банках, з багатьма прогалинами в колекціях, що обмежує селекцію та розвиток покращених сортів для більш масштабного виробництва," - зазначають ван Зонневелд та його команда.Слизька капуста - один з найпопулярніших темно-зелених листових овочів у Тихому океані, де, за словами дослідників, вона має потенціал значно покращити харчування жінок і дітей.Гіркий гарбуз - ще один стійкий до клімату овоч, популярний в Азії та Карибському басейні, який має багато диких родичів, які, на думку дослідників, можуть покращити культури в цих тропічних регіонах.І, звичайно, відомий гарбуз, який може витримувати посуху та спеку, при цьому виробляючи плоди, багаті бета-каротином. Незважаючи на його комерційну важливість, "дослідники стверджують", що "його генетичні ресурси залишаються недоцільно використаними та погано збереженими".Дослідники вважають, що ці чотири овочі можуть стати чудовими стартовими точками для регіонального різноманіття продовольчих культур, але є ще багато інших.Нам просто потрібно почати їх вирощувати та їсти, перш ніж вони зникнуть.Дослідження було опубліковане в PNAS.Цікавий фактВ Україні існує понад 1 500 сортів картоплі, але на ринку зазвичай представлені лише кілька з них.

Собаки вже тисячі років є частиною родини, і ми всі знаємо, що родини ділять свої мікроби. Як це впливає на здоров'я людей у вашому домі?Нове дослідження, проведене дослідниками з Фінського інституту охорони здоров'я та добробуту, показує, що певні мікроби в домашньому пилу, які походять від собак, можуть навіть покращити респіраторні показники дітей у їх перший рік життя.Батьки 368 новонароджених фінських дітей стежили за вушними інфекціями, лихоманкою та використанням антибіотиків з дев'ятого тижня після народження до одного року. Сім'ї також повідомляли, чи мають домашнього собаку.Коли дитині виповнилося два місяці, дослідники зібрали пил з підлоги вітальні кожної родини, щоб проаналізувати бактерії та гриби, з якими вони контактували.Результати були опубліковані в Pediatric Allergy and Immunology.Дослідники виявили, що собачі бактерії та гриби в домашньому пилу можуть пояснити до чверті зв'язків між утриманням собак і нижчою поширеністю респіраторних інфекцій у перший рік життя.Однак, незважаючи на обнадійливі результати, дослідження не доводить причинно-наслідкові зв'язки, і потрібні подальші дослідження.Ми знаємо, що отримуємо корисні мікроби від членів нашої родини, і, враховуючи тривалу історію спільного життя з собаками, цілком можливо, що ми також могли поділитися деякими 'корисними мікробами' з ними.Дослідження показує, що мікробне середовище під час дитинства відіграє важливу роль у розвитку імунної системи, і собаки є частиною цього.Цікавий фактСобаки можуть допомогти зменшити ризик розвитку астми у дітей, завдяки мікробам, які вони приносять у дім.

Сон є ліками нашого часу. Велика кількість досліджень показує, що коли ми добре спимо, відбуваються позитивні зміни в нашому організмі.Однак, коли ми не отримуємо достатньо сну, це може призвести до різних проблем зі здоров'ям.Не тільки наше здоров'я страждає від нестачі сну. Нещодавно кілька досліджень вивчали вплив поганого сну на підлітків, виявивши, що кращий сон може покращити загальне самопочуття студентів, а його відсутність може вплинути на їхні академічні результати.У першому в своєму роді дослідженні, опублікованому в Journal of Political Economy, дослідники вирішили перевірити це питання і виявили спосіб, який не тільки покращив сон студентів, але й їхні оцінки в університеті.Дослідник Осеа Джунтелла з Університету Піттсбурга зазначив, що нестача сну є дуже поширеною серед молодих людей, але університети не можуть знайти доступні способи покращення успішності студентів.Дослідження показало, що покращення сну безпосередньо впливає на академічну успішність.У своєму дослідженні Джунтелла та його колеги вивчили групу з 1149 студентів протягом кількох етапів експерименту.Спочатку студенти спали в середньому лише 6,6 години на ніч, а 29% ночей спали менше 6 годин."Найбільше мене вражає, що ці відносно прості втручання можуть бути адаптовані та протестовані в багатьох різних умовах." – Осеа ДжунтеллаНа етапі втручання всім студентам надали носимі трекери здоров'я Fitbit для моніторингу сну, і їх випадковим чином розділили на дві групи.Група, яка отримала втручання, отримала рекомендації спати не менше 7 годин на ніч, персоналізовані нагадування про час сну та невелику грошову винагороду (4,75 долара США за ніч протягом чотирьох тижнів), якщо вони досягали своєї мети сну.Контрольна група просто носила свої Fitbit, але не отримувала інструкцій або винагород за зміну своїх звичок сну.Дослідники хотіли дізнатися, чи може просте поведінкове втручання допомогти студентам розвинути здоровіші звички сну.Під час втручання студенти з групи втручання спали більше, показавши 26% збільшення частки ночей, коли студенти досягали своєї мети сну в 7 годин, а загальна тривалість сну збільшилася на 19 хвилин за ніч.Навіть після закінчення втручання ці студенти все ще спали більше, ніж на початку, хоча ефект зменшився до 8 додаткових хвилин сну після припинення винагород і нагадувань.Дослідження показало, що студенти з групи втручання покращили свої середні оцінки на 0,075–0,089 балів під час семестру втручання, з подібним ефектом, що спостерігався в наступному семестрі.Ці результати показують, що покращення сну може позитивно вплинути на академічну успішність студентів.Цікавий фактДослідження показали, що навіть невеликі зміни в режимі сну можуть мати значний вплив на успішність студентів, що робить цю тему важливою для навчальних закладів.

Протягом десятиліть нейробіологи шукали біологічну основу свідомості, вважаючи, що наші думки, емоції та суб'єктивні переживання виникають з мереж нейронів.Але що, якщо це припущення неповне?Це провокаційне питання досліджує нейробіолог Христоф Кох з Інституту Аллена в Сіетлі.Кох не заперечує важливу роль мозку у свідомому досвіді. Дослідження показали, що травми, хвороби, анестезія та електрична стимуляція можуть суттєво змінювати або навіть усувати свідомість.Проте він ставить інше питання: чи створює мозок свідомість, чи може він формувати щось більш фундаментальне?Незважаючи на значний прогрес у розумінні того, як мозок обробляє інформацію, нейробіологія все ще стикається з глибокою загадкою. Вчені можуть визначити нейронні кола, які беруть участь у сприйнятті, пам'яті, емоціях і прийнятті рішень, але ці відкриття не можуть пояснити, чому фізична активність мозку супроводжується суб'єктивним досвідом.Кох вважає, що свідомість може бути фундаментальною рисою реальності, а не чимось, що генерує мозок. Він описує свій особистий досвід, який змінив його погляд на свідомість і реальність, коли він сидів на пляжі і відчув, як межа між ним і світом розчиняється.Цей досвід, за його словами, став "найзначнішим у моєму житті" і спонукав його переосмислити метафізичні припущення, які керували його науковою кар'єрою.Кох також зазначає, що такі переживання є суб'єктивними, але їх не слід відкидати лише тому, що їх важко пояснити.Він вважає, що наше розуміння реальності повинно бути побудоване на простішій основі, яка сумісна як з "об'єктивними" результатами емпіричної науки, так і з "суб'єктивним" досвідом.Цікавий фактДослідження свідомості може мати значний вплив на розвиток штучного інтелекту, оскільки якщо свідомість не є просто продуктом складних обчислень, шлях до свідомих машин може бути складнішим, ніж просто створення потужніших систем ШІ.

Вперше зафіксовано народження малюка горбатого кита за допомогою дрону. Спокійні умови та вдалий момент дозволили оператору дрону Олександру Форресту зняти народження в неймовірних деталях.Форрест, який регулярно використовує свій дрон для зйомки дикої природи Австралії, спостерігав за групою мігруючих горбатих китів, коли помітив одну самку, яка пливла значно повільніше, ніж зазвичай.«Це була просто звичайна зйомка… і раптом я помітив, що один кит не мігрує на північ чи південь, а просто пливе дуже повільно», — розповів Форрест.Раптом у воді з'явилася червона пляма, і з неї виринув маленький, світлий, новонароджений горбатий кит, який зробив свій перший вдих.Форрест зрозумів, що став свідком чогось справді особливого. Він зв'язався з колегою-дроністом Танею Сноуден, членом ORCCA (Організації з порятунку та дослідження китоподібних в Австралії), щоб разом задокументувати події першого дня новонародженого кита.Група спостерігала за малюком і його матір'ю протягом кількох годин, фіксуючи детальні візуальні та поведінкові спостереження.«Мати інстинктивно піклувалася про свого малюка, який ще не зовсім орієнтувався у воді», — зазначив Форрест.Це народження стало важливим внеском у науку, адже лише три інших спостереження народження горбатих китів були задокументовані в наукових записах, і це, здається, перший випадок, коли таку подію зафіксовано за допомогою аерофотозйомки.Цікавий фактГорбаті кити мігрують з Антарктики до тропічних вод, де народжують своїх малюків, і щороку близько 50 000 горбатих китів проходять узбережжям Австралії.

Генеративний штучний інтелект (ШІ) може допомогти вченим виявити нові ліки, але також може переконати їх у тому, що біологічний ефект існує, коли насправді його немає.Генеративний ШІ створює новий контент, вивчаючи загальні риси та зв'язки з існуючих прикладів.Хоча ця технологія найкраще відома завдяки створенню тексту та зображень, дослідники вивчають її використання для дизайну білків, моделювання клітин, заповнення прогалин в експериментальних результатах та генерації синтетичних біологічних даних.Але ці системи можуть мати галюцинації. У біологічних дослідженнях це може означати створення правдоподібно виглядаючого молекулярного шаблону або висновку, який не відображає справжню біологію.Такі помилки можуть мати реальні наслідки. ШІ може відкинути кандидат на ліки, який міг би спрацювати, направити дослідників до неефективного лікування, приховати справжній біологічний ефект або змусити виглядати так, ніби було зроблено відкриття, яке насправді не існує.Комп'ютерний біолог Томас Бургер з Університету Гренобль Альпи у Франції досліджує цю проблему в статті, опублікованій в Patterns.Експерименти в галузі оміксів можуть генерувати величезні набори даних, що містять вимірювання генів, білків та інших молекул. ШІ може допомогти дослідникам зрозуміти цю величезну кількість інформації, але тонкі зміни, внесені в такі складні дані, можуть бути важко виявити.Бургер пропонує, що ці застосування не несуть однакового рівня ризику. Ключова різниця полягає в тому, чи є вихідні дані ШІ ідеєю, яка буде перевірена в реальному експерименті, чи синтетичними даними, які використовуються безпосередньо як доказ."Я ніколи не думав про це раніше, але, мабуть, можливо, що галюцинації можуть призвести до справжніх відкриттів." – комп'ютерний біолог Томас БургерСкринінг потенційних ліків або білків є одним з порівняно менш ризикованих застосувань. Модель може швидко оцінити велику кількість кандидатів і вибрати меншу групу для лабораторних випробувань.Якщо ШІ помиляється, дослідники можуть відкинути кандидата, який міг би спрацювати, або витратити час і гроші на дослідження того, що врешті-решт виявиться невдалим. Але обраний кандидат все ще повинен продемонструвати свої ефекти в реальному експерименті, перш ніж його приймуть як відкриття.Небезпека зростає, коли дані, згенеровані ШІ, починають замінювати експериментальні вимірювання.Синтетичні біологічні дані можуть допомогти заповнити відсутні вимірювання, захистити конфіденційність пацієнтів, створити групи для порівняння, знизити витрати на дослідження або зменшити кількість тварин, які використовуються в експериментах.Але якщо ШІ вставляє ознаку, якої ніколи не було, вчені можуть повірити, що вони виявили біологічний ефект, який ніколи не відбувався. Система більше не просто робитиме неправильне передбачення про експеримент. Її вигадка увійде в докази, що підтримують наукову заяву."Часто проблема не в порівнянні галюцинації та справжнього біологічного відкриття пліч-о-пліч," – сказав Бургер."Це більше про те, що реальні дані були спотворені галюцинацією в процесі складного обчислювального (за допомогою генШІ) робочого процесу, що робить можливим перетворення сирих сигналів, отриманих за допомогою складних біотехнологій, на біологічно дійсні описи молекулярних механізмів."Іншими словами, під час обробки справжніх даних ШІ може змінити сигнал так, що його важко виявити. Зміна може вплинути на висновки дослідників, не створюючи окремого, очевидно вигаданого відкриття.Реальний приклад з'явився з AlphaFold 3. У статті 2024 року в Nature розробники AlphaFold 3 повідомили, що модель може генерувати "галюциновані структури" в неупорядкованих регіонах білків, хоча низькі оцінки впевненості можуть попередити дослідників про цю проблему.Помилки ШІ можуть не завжди робити неіснуючий ефект реальним. Модель може, навпаки, додати настільки багато спотворень до даних, що дослідники не помітять справжнього ефекту, потенційно пропустивши докази того, що лікування насправді працює.Бургер раніше не розглядав, чи може галюцинація ШІ призвести до справжнього відкриття."Я ніколи не думав про це раніше, але, мабуть, можливо, що галюцинації можуть призвести до справжніх відкриттів."Він порівняв цю можливість з несподіваними відкриттями, що виникають внаслідок лабораторних помилок."Серендепітет давно визнано; чи походить він від галюцинації генШІ або будь-якої іншої помилки в лабораторії, не повинно мати значення в кінцевому підсумку, як з моральної точки зору, так і з очікуваного рівня перевірки."Головне – це те, як дослідники використовують вихідні дані. Якщо їх сприймають як ідею для тестування, галюцинація може залишитися лише невдалою гіпотезою. Якщо їх сприймають як справжнє спостереження, переконлива вигадка може увійти в докази і бути помилково прийнята за біологічну реальність.Навіть найцікавіший результат, запропонований ШІ, не є відкриттям, поки не буде незалежно перевірений у реальному експерименті.Стаття була опублікована в Patterns.Цікавий фактГенеративний ШІ вже використовується в медицині для створення нових ліків, але його можливості можуть також призвести до помилок, які впливають на результати досліджень.