Молодість не є достатньою для захисту вашого серця.Минулого року дослідники, які вивчали групу молодих людей у США, зробили тривожне спостереження.Коли вони знімали та вимірювали сонні артерії у понад тисячі молодих учасників, вони помітили ознаки субклінічної травми.Деякі показники товщини артерій були такими, як у 33-річного.Середній вік учасників становив 23 роки.Тепер нове дослідження цієї ж групи може пояснити, чому ці потенційні травми виникають у дорослих молодше 30 років.Магнітно-резонансна ангіографія церебральної артерії та загальної сонної артерії. (Paul Biris/Moment/Getty Images)Дослідження, опубліковане в Circulation: Population Health and Outcomes, виявило, що з 1,283 молодих людей до 80% учасників були класифіковані як такі, що мають синдром серцево-судинно-нирково-метаболічний (CKM).Чим більш просунутим був їхній етап CKM, тим більше учасники показували ознаки пошкодження сонних артерій, які постачають кисень до мозку.Це відкриття викликає занепокоєння і може пояснити, чому випадки серцево-судинних, метаболічних і ниркових захворювань зростають серед молодих людей.Але ці учасники не є представниками всіх молодих людей у США. Дослідження зосереджувалося на міських популяціях, і багато учасників походили з незабезпечених верств населення.«Оцінки харчування та фізичної активності були особливо низькими», - зазначили автори дослідження.Це підвищує ризик CKM.Якщо ви ніколи не чули про цей синдром, ви не самотні. Минулого року національне опитування в США показало, що 90% респондентів також не знали про CKM.CKM був вперше визначений Американською асоціацією серця (AHA) у 2023 році, і лише цього року AHA та Американський коледж кардіології опублікували перші клінічні рекомендації щодо запобігання та лікування цього синдрому.CKM - це синдром, який пояснює, як метаболічні, ниркові та серцево-судинні захворювання можуть взаємодіяти, сприяючи ускладненням у кількох органах і небезпечним серцево-судинним наслідкам.«Серцеві, ниркові та метаболічні захворювання не виникають ізольовано - вони глибоко пов'язані», - пояснив кардіолог Чіаді Ндуме з Університету Джонса Хопкінса, коли були опубліковані рекомендації.Етапи CKM варіюються від факторів ризику, таких як предіабет або надмірна вага, до факторів ризику метаболічних захворювань, ниркових захворювань і, зрештою, серцево-судинних захворювань.Жоден з молодих учасників у поточному дослідженні не був діагностований на фінальному етапі CKM. Але деякі були далі по спектру, ніж інші.Це означає, що вони мали більше загальних факторів ризику розвитку хронічної хвороби нирок або серцево-судинних захворювань, таких як коронарна хвороба серця, серцева недостатність або інсульт.Серед усіх 1,283 учасників 40% були класифіковані як етап 1 CKM, 36% - як етап 2, а 2,8% - як етап 3.Існує чотири етапи синдрому CKM. Ці етапи визначають ризик і налаштовують стратегії запобігання для уповільнення або навіть зворотного розвитку синдрому CKM. (AHA)Діагноз CKM не означає, що ці учасники приречені, але це свідчить про те, що вони на небезпечному шляху.Це не те, що молоді люди можуть ігнорувати, стверджує співавтор і кардіолог Нілай Шах з Північно-західного університету.«Багато компонентів CKM починають впливати на людей у молодшому віці - вже в молодості або навіть підлітковому віці», - пояснив Шах наприкінці минулого року.У недавньому дослідженні CKM молоді люди мали свої фактори ризику виміряні за допомогою «Оцінок життєвих основ 8», композитного показника, який включає якість харчування, фізичну активність, сон, вплив нікотину, індекс маси тіла, рівень цукру в крові, ліпіди в крові та артеріальний тиск.Управління цими факторами відомо, що знижує ризик серцевих захворювань і підтримує здоров'я нирок і метаболізму.Подібно до оцінки за Життєвими основами 8, сподіваються, що етапи CKM також допоможуть виявити тих, хто піддається ризику майбутніх захворювань, і будь-які фактори ризику, які можна лікувати або модифікувати.Прогресування CKM може бути оборотним за допомогою правильних медичних втручань, таких як покращення харчування, збільшення фізичних вправ або прийом ліків для стимуляції метаболізму.«Хоча багато молодих людей можуть ще не мати клінічно підвищених рівнів факторів ризику, ... багато з них все ще представляють можливості для оптимізації факторів ризику через зміни способу життя та поведінки», - підсумували автори дослідження.Молодість не триває вічно, і наше здоров'я в молодості може вплинути на наше майбутнє. Ніколи не рано почати.Дослідження опубліковане в Circulation: Population Health and Outcomes.

Токсичні сполуки, що використовуються як вогнезахисні засоби, які були заборонені два десятиліття тому, продовжують забруднювати осад і ґрунти в Європі, згідно з новим дослідженням.Однак найбільше вчених турбує їхня стійкість у харчових ланцюгах і в закритих приміщеннях, коли йдеться про вплив на людей.Ці результати були опубліковані в Environmental Research.Мова йде про PBDE (полібромовані дифенілові ефіри), які колись були популярні завдяки своїм вогнезахисним властивостям.Вони використовувалися в будівельних матеріалах, електроніці, автомобілях, літаках, текстилі меблів та оббивці – практично в усьому, що могло загорітися.Хоча вони добре виконували свою функцію, у 1990-х роках стало очевидно, що вони накопичуються в природі та в організмах людей.Шведське дослідження показало, що PBDE були присутні в грудному молоці, а концентрації швидко зростали між 1972 і 1997 роками. Дослідження в США у 2002 році виявило ще вищі рівні забруднення.Саме тому їх заборонили в більшості країн світу, включаючи США та Європу, на початку 2000-х років.Тепер команда вчених проаналізувала 181 існуюче рецензоване дослідження, оцінюючи забруднення PBDE в Європі, щоб зрозуміти, які зміни відбулися завдяки цим політикам.Результати були невтішними: PBDE продовжують існувати в європейському середовищі, від офісів в Іспанії до віддаленого альпійського снігу в Словаччині."Європа досягла значного прогресу в контролі за PBDE", - говорить провідний автор дослідження, Халед Аббас, еколог- токсиколог з Університету Шарджа в ОАЕ."Однак записи забруднення показують, що минулі рішення щодо хімікатів продовжують впливати на сучасне та майбутнє вплив. PBDE не просто забруднювачі минулого. Вони є спадковими хімікатами з активною присутністю в навколишньому середовищі".Зовнішні концентрації, як правило, були значно нижчими, ніж у закритих приміщеннях, і, як і слід було очікувати, найбільше забруднені місця були в містах, на заводах і на смітниках.BDE-209 зазвичай був найпоширенішим забруднювачем PBDE в осадах і стічних водах, тоді як BDE-47 і BDE-99 були більш помітними в повітрі та ґрунті.Багато досліджень у огляді показали, що навантаження PBDE в повітрі та ґрунті зменшуються, ймовірно, внаслідок заборон.Це не лише проблема Європи. Дослідження 2024 року виявило PBDE у рибі в США, незважаючи на те, що цей хімікат був заборонений 20 років тому.Спадкові матеріали (старі меблі та техніка), перероблені продукти, відходи (включаючи людські стічні води, але також смітники) та забруднені резервуари (наприклад, колишні текстильні фабрики, території, постраждалі від пожеж, і брухт) продовжують вивільняти PBDE в навколишнє середовище."PBDE переміщуються через пов'язані системи: від продуктів до пилу, від пилу до стічних вод, від стічних вод до осадів, від осадів до ґрунтів і від осадів до водних харчових ланцюгів", - говорить Аббас.Він зазначає, що вплив PBDE може залишатися проблемою, оскільки все більше людей переходять до кругових економік – купуючи та продаючи вживані продукти, переробляючи матеріали, повторно використовуючи відходи (наприклад, як добрива), навіть ремонтують старі будинки."Круговість без хімічної безпеки може ненавмисно повторно циркулювати спадкові забруднювачі", - говорить він."Матеріали, які колись виготовлялися для пожежної безпеки, можуть знову потрапити в сучасні продуктові ланцюги через переробку, якщо старі хімічні навантаження не контролюються".Цікавий фактPBDE були настільки поширені, що їх виявили навіть у грудному молоці жінок, що свідчить про їхнє накопичення в організмі людини.

Близько половини всієї придатної для життя землі на Землі використовується для сільського господарства, і більшість з цього займає тваринництво, яке не лише монополізує землю, але й має численні негативні наслідки для навколишнього середовища.Незважаючи на розміри та екологічний тягар тваринних ферм, тваринництво, включаючи виробництво молока, забезпечує лише близько 17% глобальних калорій і лише третину білка, який ми споживаємо.З огляду на цю диспропорцію, існує великий інтерес до пошуку більш ефективних рішень для виробництва продуктів харчування, враховуючи зростаючі проблеми сталого розвитку, пов'язані з тваринництвом.У недавньому дослідженні, опублікованому в Frontiers in Sustainable Food Systems, вчені з Великобританії кількісно оцінили драматичну альтернативу традиційному виробництву молока, яка має потенціал звільнити величезні площі землі, що зараз використовуються для молочних корів.Якщо Великобританія замінить традиційне молоко на молоко, вироблене за допомогою технології, відомої як прецизійна ферментація, площа, необхідна для його виробництва, буде на 96% меншою, ніж для коров'ячого молока, за оцінками дослідників."Уникаючи вирощування тварин і їх корму, потенціал економії землі від прецизійної ферментації може бути значним", - пише екологічний вчений Джейд А. Уоррен з Імперського коледжу Лондона та колеги.Прецизійна ферментація використовує генетично модифіковані мікроби, такі як дріжджі або гриби, для виробництва інгредієнтів, включаючи молочні білки, які містяться в коров'ячому молоці.Цей процес використовувався з 1980-х років, але останні досягнення в технологіях призводять до нових можливостей виробництва їжі, включаючи життєздатні альтернативи коров'ячому молоку.У цих формулюваннях молочні білки додаються до суміші рослинних жирів і цукрів, тому в них немає лактози або холестерину, а також багато вітамінів і мінералів, які зазвичай містяться в коров'ячому молоці.Дослідження показали, що заміна лише 20% річного виробництва молока у Великобританії на молоко, вироблене за допомогою прецизійної ферментації, звільнить приблизно 859 кілогектарів (приблизно 3 320 квадратних миль) землі, яка зараз використовується для виробництва молока.Перехід до 50/50 розподілу подвоїть кількість звільненої землі. А повна заміна виробництва молока на прецизійну ферментацію звільнить приблизно 4 294 кілогектари землі – площу, що дорівнює розміру материкової Данії.Цікавий фактВиробництво молока за допомогою прецизійної ферментації може стати важливим кроком у досягненні цілей сталого розвитку, зокрема у зменшенні викидів вуглецю та збереженні природних ресурсів.

Метали потребують захисту від корозії, від автомобілів до знакових будівель, скульптур і кораблів. Однак нове дослідження виявило джерело корозії, про яке ми не знали.Цим джерелом є електрично заряджена вода. Вода може заряджатися різними способами, від проходження через грозові хмари до ковзання по різних поверхнях.Дослідники з Інституту полімерних досліджень Макса Планка в Німеччині вирішили перевірити, чи може бути зв'язок між зарядженою водою та корозією металів.Експерименти команди показали, що вода з електричним зарядом може створювати отвори в звичайному захисному покритті на мідних поверхнях через інтенсивний електричний процес, відомий як діелектричний пробій."Ми продемонстрували, що ці заряджені краплі можуть викликати електричний розрив покриття і призводити до корозії металу," - пишуть дослідники у своїй публікації."Оскільки заряджені краплі води формуються природним чином, цей раніше проігнорований механізм корозії може сприяти деградації культурних пам'яток, будівель, кораблів, автомобілів та інших металевих компонентів."Дослідники провели серію експериментів, використовуючи різні матеріали та налаштування.Дослідники виявили, що електричні заряди накопичуються, коли краплі води рухаються по поверхнях, що пошкоджує різні матеріали в різній мірі. (Ni et al., Nature, 2026)У першому експерименті краплі води котилися по чотирьом звичайним поверхням (лист рослини, тонка PVC піна, полістирол і кварц, покритий водовідштовхувальним засобом), а потім падали на мідні зразки, покриті або тефлоном, або полістиролом.У іншому експерименті краплі ковзали по безперервному тефлоновому покриттю, що з'єднувало два сусідні матеріали.Дослідники вимірювали заряд крапель води під час їх ковзання та патерни корозії після тисяч крапель, які вдарили або ковзали по покритим металевим поверхням.Разом експерименти показали, що краплі води завдають шкоди покритим металам, таким як мідь і золото, не лише від удару, але й просто від руху по них.Близькі зображення деяких пошкоджень, виявлених у металевих покриттях після 3000 заряджених крапель. (Ni et al., Nature, 2026)Коли до захищеної міді додавали електрично нейтральні краплі води, пошкоджень не відбувалося.Вчені лише нещодавно усвідомили, що ковзаючі краплі води можуть заряджатися через обмін зарядами з поверхнею (схоже на те, як працює статична електрика).Ця нова робота поглиблює наше розуміння впливу заряджених крапель на повсякденні матеріали.Якщо метал піддається впливу, він стає вразливим до корозії. Це не те, що вчені не помічали, що дощ і вода руйнують метали раніше – це широко відома проблема – але, можливо, нам потрібно переосмислити, як ми приписуємо ці пошкодження та захищаємося від них."Звичайне розуміння приписує відмову покриття, викликану краплями води, головним чином двом механізмам: фізичному зносу, викликаному рухом крапель, і хімічному руйнуванню від кислотних речовин і забруднень у краплі," - пишуть дослідники.Результати вражаючі, але дослідження обмежено лабораторними експериментами. Поки що неясно, скільки дощової води, наприклад, може нести електричний заряд, достатній для пошкодження металу.Однак це чітка можливість. Майбутні дослідження повинні з'ясувати, наскільки матеріальна деградація викликана цими зарядженими краплями води."Заряджені краплі можуть природно виникати в хмарах, грозах, океанських хвилях, фонтанах і водоспадах або при ковзанні по гідрофобних матеріалах перед ударом по покритому металу," - пишуть дослідники."Вони також виникають в промислових процесах, таких як електростатичне розпилення, струменевий друк та реакції в хімічному та фармацевтичному виробництві. Отже, ця причина корозії може бути актуальною в багатьох повсякденних або промислових процесах."Якщо вчені зможуть краще кількісно оцінити загрозу електрично зарядженої води для захищених металів, вони також можуть розробити покриття, які краще захищають від діелектричного пробою, спостережуваного тут.Тепер, коли вони знають, на що звертати увагу, команда дослідників вважає, що подібна корозія може відбуватися і в інших матеріалах, крім тих, які вони тестували.Дослідження було опубліковано в Nature.Цікавий фактЕлектрично заряджені краплі води можуть виникати не лише в природі, але й у промислових процесах, таких як електростатичне розпилення.

Є автомобілі, які з’являються на ринку й одразу викликають просте запитання: «Чому цього немає у нас?» Новий Hyundai Ioniq 3 — саме такий випадок. Компанія створила компактний електромобіль насамперед з урахуванням потреб європейських покупців. Він невеликий, відносно доступний, має пристойний запас ходу і зовнішність, яка точно не загубиться серед десятків схожих електричних кросоверів. У Великій Британії ціна Ioniq 3 стартує від £22 245 — це приблизно $30 тисяч. Звучить привабливо для електромобіля від великого виробника. Але є одна проблема: у США цей автомобіль поки продавати не планують. Маленький Hyundai на тлі великих SUV Ioniq 3 цікавий уже хоча б своїми розмірами. Його довжина становить 4,155 м, ширина — 1,800 м, а висота — 1,505 м. Тобто це справді компактна машина. Вона приблизно на 18,5 см коротша за Hyundai i30, але при цьому залишається достатньо широкою та трохи вищою. Через це автомобіль має щось середнє між класичним хетчбеком і невеликим кросовером. І саме в цьому його головна особливість. Поки американський ринок роками рухався у бік дедалі більших кросоверів і позашляховиків, Hyundai зробила ставку на протилежний підхід — невеликий електромобіль, який зручно використовувати в місті. За спорядженою масою Ioniq 3 важить приблизно 1 550–1 580 кг. У дизайні також є цікаві відсилання до минулих моделей Hyundai. Дехто може побачити в автомобілі риси Veloster. А незвичайна форма передньої частини та круглі фари точно сподобаються не всім — але байдужим цей Hyundai навряд чи залишить. Аеродинаміка заради запасу ходу Hyundai називає дизайн Ioniq 3 Aero Hatch і робить акцент на його аеродинаміці. Заявлений цільовий коефіцієнт аеродинамічного опору становить лише 0,263. Для компактного автомобіля це важливий показник, адже менший опір повітря допомагає ефективніше використовувати заряд батареї. Над зовнішністю працювала команда під керівництвом СангЮпа Лі — дизайнера, який свого часу був причетний до таких автомобілів, як Chevrolet Camaro п’ятого покоління та Bentley Bentayga, а в Hyundai працював над моделями Genesis, зокрема GV80. Тож незвичайна зовнішність Ioniq 3 — далеко не випадковість. Дві батареї — і дивний нюанс із потужністю Покупцям запропонують два варіанти батареї. Базова батарея має ємність 42,2 кВт·год. Вона працює з електромотором потужністю 145 к.с. і забезпечує запас ходу до 343 км за циклом WLTP. Цікаво, що саме ця версія є потужнішою. Варіант із більшою батареєю на 61 кВт·год отримав мотор на 133 к.с. Крутний момент в обох випадках однаковий — 250 Нм. До 100 км/год автомобіль із меншою батареєю розганяється за 8,8 секунди, а максимальна швидкість становить 169 км/год. Версія з батареєю на 61 кВт·год витрачає на розгін до «сотні» 9,5 секунди та може розвивати до 164 км/год. Тобто більша батарея тут потрібна насамперед не для швидкості, а для дальності поїздок. До 496 км на одному заряді Саме старша версія найбільше зацікавить тих, хто регулярно їздить за місто. З батареєю на 61 кВт·год Ioniq 3 може проїжджати до 496 км за циклом WLTP — залежно від комплектації. Швидка зарядка також не повинна перетворювати поїздку на довге очікування. За даними Hyundai, від 10 до 80% акумулятор можна зарядити приблизно за 30 хвилин. Для базової батареї цей показник становить близько 29 хвилин. Щоправда, Hyundai використала 400-вольтову електричну архітектуру, а не 800-вольтову систему, яку можна знайти, наприклад, у Ioniq 5. Це один із способів утримати вартість компактної моделі на доступнішому рівні. Усередині більше простору, ніж можна очікувати Невеликі габарити не означають, що Hyundai пожертвувала практичністю. У салоні передбачено чимало місць для зберігання речей, а під підлогою багажника розташований спеціальний простір Megabox. Загальний об’єм багажного відділення сягає 441 літра. З них 322 літри припадають на звичайне багажне відділення, а ще 119 літрів — на простір під підлогою. Для міського електромобіля це цілком солідний показник. Базова комплектація Advance вже включає 12,9-дюймовий мультимедійний екран, шестиканальну аудіосистему, двозонний клімат-контроль, безключовий доступ, запуск кнопкою, шкіряне кермо та низку систем безпеки. У дорожчих версіях з’являються цифрова панель приладів, бездротова зарядка смартфона, підігрів батареї, 17-дюймові колеса та інші додаткові функції. Топова N Line Evo виглядає ще цікавіше: 19-дюймові диски, більший 14,6-дюймовий екран, камери кругового огляду та цілий набір електронних асистентів для паркування й контролю сліпих зон. Конкурентів у нього вистачає Hyundai не виходить на порожній ринок. Ioniq 3 конкуруватиме з такими моделями, як Ford Puma Gen-E, MINI Aceman, Volvo EX30, Renault 5 E-Tech та Volkswagen ID. Polo. Але корейська компанія має один вагомий аргумент — ціну. У Великій Британії стартова вартість становить £22 245, або близько $30 тисяч за поточним співвідношенням. Для електромобіля такого розміру це робить Ioniq 3 досить цікавим варіантом для європейського покупця. Чому США залишилися без Ioniq 3? Ось тут ситуація виглядає дещо парадоксальною. Американський ринок величезний, але саме невеликі хетчбеки там останніми роками поступово поступаються місцем кросоверам і SUV. Виробникам часто просто вигідніше продавати більші автомобілі. Ioniq 3, навпаки, створений для іншої реальності: компактних міст, вузьких вулиць, обмежених паркувальних місць і покупців, яким не потрібен величезний автомобіль лише заради щоденних поїздок. Hyundai поки не має планів виводити цю модель на американський ринок. І це, мабуть, найбільше розчаровує в усій історії з Ioniq 3. Автомобіль вироблятимуть на заводі Hyundai Motor Türkiye в Ізміті. Для підприємства це також знакова модель — перший електромобіль, який випускатиметься на цьому заводі. У результаті європейці отримають компактний електрохетчбек із сучасною технікою, незвичайним дизайном і стартовою ціною близько $30 тисяч. А американцям залишається лише дивитися на нього з боку. Іронія в тому, що ринок, де вже давно домінують великі автомобілі, можливо, якраз найбільше потребує таких моделей — простих, компактних і відносно доступних електромобілів.

Звичайний Wi-Fi може впізнавати людей без камер: точність майже 100%. Wi-Fi давно став настільки звичною частиною нашого життя, що ми майже не замислюємося про те, що відбувається навколо нас у радіоефірі. Роутери передають сигнали, смартфони та ноутбуки відповідають їм — і все це відбувається практично непомітно. Але, як з’ясували дослідники з Технологічного інституту Карлсруе (KIT) у Німеччині, звичайний Wi-Fi може використовуватися не лише для доступу до інтернету. Він здатен допомогти визначити конкретну людину — причому без камери, спеціального сенсора і навіть без смартфона в її кишені. У своїх експериментах науковці змогли ідентифікувати людей із точністю, близькою до 100%. Ваше тіло залишає «радіослід» Механізм звучить майже як фантастика, але принцип досить простий. Коли радіохвилі Wi-Fi поширюються кімнатою, вони відбиваються від стін, меблів та інших предметів. Коли на їхньому шляху опиняється людина, її тіло змінює характер поширення сигналу. Зріст, форма тіла, положення рук, постава та навіть спосіб руху впливають на те, як саме радіохвилі проходять через простір. Для людини ці зміни непомітні. Але система машинного навчання може навчитися знаходити в них певний шаблон. Фактично формується своєрідний «радіовідбиток» людини. Дослідники навчили алгоритм розпізнавати такі відбитки на даних 197 учасників експерименту. Система могла визначати людей незалежно від того, під яким кутом їх «бачила» Wi-Fi-система і як саме вони йшли. Після навчання моделі на визначення людини знадобилося лише кілька секунд. Як роутер взагалі отримує ці дані? Ключову роль тут відіграє технологія, відома як beamforming — формування спрямованого променя Wi-Fi-сигналу. Щоб підтримувати стабільне з’єднання, сучасні пристрої постійно передають роутеру інформацію про те, як вони приймають сигнал. Завдяки цьому точка доступу може краще налаштовувати напрямок передачі. Ці дані називають Beamforming Feedback Information (BFI). І саме BFI зацікавила дослідників. Річ у тому, що характеристики сигналу змінюються, коли радіохвилі взаємодіють із людиною. Якщо зібрати достатньо таких даних, алгоритм машинного навчання може знайти унікальні закономірності та пов’язати їх із конкретною людиною. При цьому самій людині навіть не потрібно мати при собі телефон чи інший пристрій. Найбільша проблема — невидимість На перший погляд може здатися, що для такого стеження потрібно отримати доступ до Wi-Fi-мережі. Але дослідники звертають увагу на важливу особливість BFI: ці дані передаються без шифрування. Тобто пристрій у зоні дії сигналу потенційно може пасивно їх записувати. Ще цікавіше те, що людині необов’язково користуватися саме цією мережею. Уявімо кав’ярню. Роутер обмінюється даними з ноутбуком відвідувача. Інша людина просто проходить поруч. Її тіло змінює радіополе, а ці зміни можуть потрапити в дані, які аналізує система. Інакше кажучи, для створення такого «радіовідбитка» не обов’язково підключатися до Wi-Fi. Змінити ходу недостатньо Одна з найбільш цікавих деталей дослідження полягає в тому, що система не обмежується розпізнаванням ходи. Якщо алгоритм визначає людину лише за способом ходьби, теоретично його можна було б обдурити — наприклад, змінити темп або манеру руху. Але в експерименті дослідники перевіряли систему за різних умов. Вона зберігала високу точність навіть тоді, коли змінювалися кут огляду та спосіб ходьби людини. Це робить технологію потенційно набагато універсальнішою, ніж просте розпізнавання ходи за відео. Але Wi-Fi не знає вашого імені Є важливе уточнення. Система не може просто «подивитися» на людину через Wi-Fi й одразу сказати: це конкретний Іван чи Олена. Спочатку алгоритм потрібно навчити. Дослідники використовували записи сигналів учасників, особи яких уже були відомі. Після цього система отримувала нові дані та визначала, кому з відомих учасників вони відповідають. Тобто технологія більше нагадує сканер відбитків пальців: вона може розпізнати унікальний фізичний шаблон, але для встановлення особи цей шаблон потрібно з чимось порівняти. Втім, для приватності це мало що змінює. Камеру можна побачити. Wi-Fi — ні У цьому й полягає головна причина для занепокоєння. Коли ми бачимо камеру в магазині, аеропорту чи офісі, ми принаймні розуміємо, що перебуваємо під відеоспостереженням. Камеру можна помітити, не дивитися в її бік або запитати, навіщо вона встановлена. З Wi-Fi все інакше. Точки доступу вже знаходяться в наших будинках, офісах, кафе, магазинах, аеропортах та інших громадських місцях. Для використання подібної технології не потрібно встановлювати помітну камеру посеред приміщення. Саме тому дослідники вважають потенційне використання цієї технології для стеження серйозним ризиком, особливо в авторитарних країнах. Наприклад, подібний підхід теоретично можна було б застосовувати для прихованого відстеження людей під час масових заходів або протестів. Захист хочуть закласти в сам стандарт Wi-Fi Дослідники не обмежилися демонстрацією проблеми. Вони закликають передбачити механізми захисту приватності безпосередньо в майбутніх стандартах бездротового зв’язку. Зокрема, увага приділяється стандарту IEEE 802.11bf, який розвиває можливості Wi-Fi для бездротового зондування. Ідея полягає в тому, щоб захистити користувачів ще на рівні протоколу, а не намагатися боротися з проблемою вже після того, як технологія масово пошириться. Дослідники також оприлюднили набір даних зі 197 учасниками для некомерційних наукових досліджень. Це дозволить іншим командам перевірити результати, знайти слабкі місця методу та розробити способи захисту. Wi-Fi стає набагато більшим, ніж просто інтернет Це дослідження показує цікаву і водночас тривожну тенденцію. Бездротові мережі поступово перетворюються з простого засобу передачі даних на інструмент, здатний «відчувати» навколишній простір. Радіохвилі вже давно проходять крізь кімнати. Просто тепер алгоритми машинного навчання навчилися знаходити в цих сигналах інформацію, яку раніше ніхто не сприймав як спосіб ідентифікації людини. І головне питання тут навіть не в тому, чи здатен Wi-Fi нас розпізнати. Дослідники вже показали, що за певних умов — так. Набагато важливіше інше: чи матиме людина право знати, коли її «радіовідбиток» збирають і аналізують? Саме від відповіді на це питання значною мірою залежатиме, чи стане нова можливість корисною технологією для розумних будинків і систем безпеки, чи перетвориться на ще один непомітний інструмент масового спостереження.

Сьогодні бренди оточують нас усюди. Ми впізнаємо компанію за логотипом, кольорами упаковки чи характерним дизайном продукту. Але, схоже, сама ідея створити впізнаваний товар виникла задовго до появи сучасного маркетингу. Археологи припускають, що понад 3200 років тому майстри в одному з оазисів на території сучасної північно-західної Саудівської Аравії могли створити щось дуже схоже на сучасний бренд. Йдеться про особливий різновид кераміки — Qurayyah Painted Ware, або QPW. Її вирізняли яскраві чорно-червоні візерунки, геометричні орнаменти, а також стилізовані зображення тварин і людей. Але саме оформлення — лише частина історії. Кераміка, яку можна було впізнати Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, присвячене походженню та розвитку цієї керамічної традиції. Посуд виготовляли в оазисі Курайя, який був важливим центром виробництва в регіоні. Спочатку традиція виникла ще в пізню добу Середньої бронзи, однак протягом наступних століть технологія поступово ставала більш стандартизованою. Особливо цікавим для дослідників є різновид, який отримав назву QPW 4. Він мав стабільні характеристики виробництва та дуже впізнаваний зовнішній вигляд. Вчені дослідили фрагменти кераміки, знайдені в печі в Курайї. За допомогою технологічного, петрографічного та геохімічного аналізу вони змогли визначити, як виготовляли посуд, з яких матеріалів і наскільки ці методи були схожими між різними зразками. Результати показали: кераміка мала не лише характерний дизайн, а й досить стабільну технологію виробництва. Давній аналог сучасного бренду Саме тут починається найцікавіше. Сучасний бренд — це далеко не просто логотип. Людина має впізнавати товар, довіряти його якості та розуміти, чого очікувати від продукту. Дослідники вважають, що кераміка QPW мала багато подібних рис. Її виробляли за усталеними технологіями, вона мала характерний зовнішній вигляд, а виробництво було зосереджене в одному важливому центрі. Звідти посуд поширювався далеко за межі самого оазису. Подібні вироби знаходять, зокрема, на території сучасної Йорданії та в інших регіонах Близького Сходу. Тобто люди, які жили за сотні кілометрів від місця виробництва, могли побачити такий посуд і зрозуміти, звідки він походить або якою є його якість. Не просто красивий горщик Для археологів важливо, що йдеться не лише про декоративний посуд. У дослідженні виділяють одразу кілька ознак, які можуть свідчити про ранню форму брендингу: впізнаваний дизайн, стабільність матеріалів, повторюваність технології, централізоване виробництво, поширення за межі регіону, місцеві копії та сформовану репутацію. Особливо показовою є поява імітацій. Якщо інші майстри починали копіювати популярний стиль, це могло свідчити про те, що оригінальні вироби вже мали певну цінність або популярність серед покупців. Фактично виникала проста схема, знайома нам і сьогодні: зробити товар впізнаваним, підтримувати його характерний вигляд і якість, сформувати репутацію, а потім поширювати його на ширшому ринку. Брендинг існував ще до капіталізму Це відкриття цікаве ще й тому, що воно змінює наше уявлення про походження брендингу. Звичайно, не варто буквально порівнювати керамічну майстерню бронзової доби із сучасною міжнародною корпорацією. У стародавніх майстрів не було рекламних агентств, торговельних марок чи маркетингових відділів. Проте сама логіка могла бути дуже схожою. Люди зрозуміли, що товар легше продавати й поширювати, якщо він має особливий вигляд, стабільну якість і хорошу репутацію. А якщо покупець може впізнати виріб ще до того, як візьме його до рук, виробник отримує важливу перевагу. Саме тому дослідники називають QPW одним із ранніх прикладів створення бренду. І якщо ця інтерпретація правильна, то один із найдавніших відомих людству «брендів» був зовсім не автомобілем, телефоном чи пляшкою напою. Це був розписаний чорно-червоними візерунками глиняний посуд, який виготовляли в арабському оазисі понад три тисячі років тому.

Хакери атакують месенджери європейських чиновників: чому навіть Signal і WhatsApp не гарантують безпеки. Високопосадовці Європейського Союзу стали цілями цілеспрямованих кібератак. Зловмисники намагалися отримати доступ до їхніх акаунтів у популярних месенджерах, використовуючи не складні технічні вразливості, а значно простіший і водночас небезпечніший інструмент — людську довіру. Про це, як повідомляє Politico, йдеться у внутрішній презентації кіберпідрозділу ЄС. За даними європейських фахівців із кібербезпеки, за атаками стояли хакери, яких підтримують державні структури. Удар по конкретних людях Основним методом атак став так званий spearphishing — цілеспрямований фішинг. На відміну від масових шахрайських розсилок, тут повідомлення готують під конкретну людину. Зловмисники можуть заздалегідь вивчити посаду, коло спілкування та робочі контакти жертви, а потім надіслати повідомлення, яке виглядає цілком правдоподібно. Наприклад, воно може стосуватися робочого питання, запрошення до групового чату або проблеми з обліковим записом. Мета проста: змусити людину передати код доступу, перейти за небезпечним посиланням або відкрити шкідливий файл. Саме цей аспект є одним із найнебезпечніших. Навіть добре захищений месенджер мало допоможе, якщо користувач власноруч віддасть зловмиснику ключ від свого акаунта. Попередження пролунали ще навесні У березні щонайменше п’ять національних кібербезпекових і розвідувальних служб попереджали про подібні атаки на WhatsApp та Signal. Нідерландські спецслужби пов’язували кампанію з Росією. Німецькі органи кібербезпеки також повідомляли про спроби атакувати представників політики, військової сфери та дипломатії, а також журналістів-розслідувачів. Це свідчить про те, що проблема виходить далеко за межі звичайного викрадення особистих акаунтів. Доступ до листування високопосадовців може становити значний інтерес для державних хакерських груп. Вісім серйозних кіберінцидентів у структурах ЄС Внутрішня презентація ЄС містить ще одну показову цифру: у 2026 році європейські інституції вже зафіксували вісім значних кіберінцидентів. Серед використаних схем була й особливо підступна — шахраї видавали себе за чат-бот служби підтримки Signal. Отримавши необхідні коди, вони могли захопити акаунт користувача та отримати доступ до групових чатів. Для чиновників, дипломатів чи співробітників міжнародних організацій наслідки такого злому можуть бути набагато серйознішими, ніж просто втрата особистого листування. Проблема не лише в месенджерах Попри те що WhatsApp і Signal регулярно посилюють захист своїх користувачів, повністю усунути ризик фішингових атак лише за допомогою технологій неможливо. У ЄС, судячи з внутрішніх матеріалів, досі використовуються різні технічні рішення для захисту комунікацій. Крім того, немає єдиної системи для обміну чутливими та секретними документами між інституціями. Комісія ЄС не стала розкривати подробиці своїх внутрішніх заходів безпеки. Тим часом самі месенджери продовжують вдосконалювати захист акаунтів. Зокрема, WhatsApp запроваджує нові механізми безпеки та переходить від традиційного шестизначного PIN-коду до більш надійного пароля. Людина залишається найслабшою ланкою Ця історія добре демонструє головну проблему сучасної кібербезпеки: найскладніший захист можна обійти, якщо переконати людину зробити потрібну зловмиснику дію. Саме тому для державних установ, великих компаній та інших організацій недостатньо просто встановити захищений месенджер. Працівники повинні розуміти, як виглядають фішингові повідомлення, чому не можна передавати коди підтвердження та як перевіряти підозрілі звернення від нібито служб підтримки. У випадку з високопосадовцями ціна помилки особливо висока. Один необережно відкритий файл або переданий код може дати зловмисникам доступ не лише до особистої переписки, а й до важливої інформації, контактів та закритих груп. Тому боротьба з такими атаками — це не тільки питання нових технологій. Не менш важливими залишаються уважність користувачів, регулярне навчання персоналу та чіткі правила роботи з конфіденційною інформацією. І, схоже, саме людський фактор ще довго залишатиметься однією з головних цілей для кіберзлочинців і державних хакерських груп.

Компанія Porsche анонсувала нову гоночну модель 911 Challenge, яка стане стартовою точкою для гонщиків у змаганнях. Ця модель, що з'явиться у 2027 році, базується на 911 GT3 і має на меті зробити вхід у світ гоночних автомобілів більш доступним.911 Challenge зберігає багато елементів від серійних автомобілів, що допоможе знизити витрати та полегшити перехід від дорожнього до гоночного автомобіля. Під капотом знаходиться 4.0-літровий атмосферний двигун з потужністю 508 к.с. (379 кВт), що працює в парі з семиступінчастою трансмісією PDK.Модель також оснащена ABS, системою контролю тяги та електронною стабілізацією, а також Porsche Torque Vectoring Plus (PTV+), що дозволяє налаштовувати систему на кілька рівнів.Гоночне обладнання на місціВнутрішнє оздоблення автомобіля мінімалістичне: відсутні зайві елементи, а безпека забезпечується звареним каркасом. Гонщики сидять у регульованому гоночному сидінні з шеститочковим ременем безпеки.Підвіска має трирівневий регульований стабілізатор поперечної стійкості, а гальмівна система складається з нових 380 мм сталевих дисків спереду та ззаду. Автомобіль також оснащений 18-дюймовими гоночними колесами з гладкими шинами.Двигун, що обертається до 9000 об/хвДвигун 911 Challenge обертається до 9000 об/хв, а гоночна вихлопна система не має фільтра часток, що забезпечує характерний звук гоночного Porsche.Автомобіль розроблений виключно для змагань і не має дорожньої сертифікації. Однак, для зручності водіїв, кермо запозичене з 911 GT3 RS, що дозволяє отримувати доступ до додаткових функцій без відриву рук від керма.Розширення лінійки гоночних автомобілів PorscheНовий Porsche 911 Challenge стане доступним для замовлення з вересня 2026 року. Ця модель є важливим кроком у розвитку гоночної програми Porsche, надаючи гонщикам можливість змагатися на платформі, яку вони вже знають.Цікавий фактЗ моменту свого запуску Porsche 911 став одним з найуспішніших спортивних автомобілів у світі, з понад 1 мільйоном проданих одиниць.

Компанія Nothing представила нову версію власної оболонки для смартфонів — Nothing OS 5.0. Масовий реліз оновлення для сумісних пристроїв запланований на період із середини жовтня до середини січня наступного року. Таким чином, власникам підтримуваних смартфонів доведеться почекати кілька місяців, поки Nothing поступово поширить нову версію системи на всі відповідні моделі. Бета-версію можна встановити вручну Для користувачів, які хочуть випробувати Nothing OS 5.0 раніше за інших, компанія відкрила доступ до бета-версії. Для її встановлення необхідно завантажити та встановити APK-файл, доступний на офіційному сайті Nothing. Водночас поспішати варто не надто довго. Період відкритого доступу до бета-тестування триватиме лише сім днів, після чого реєстрацію нових учасників закриють. Тож охочі протестувати Nothing OS 5.0 до початку стабільного розгортання мають обмежений час для приєднання до програми. Поки що Nothing повідомила саме про графік поширення нової версії та умови доступу до бета-тестування. Детальніший список змін у наданому описі не наведено.