Сни не випадкові: мозок створює нову реальність із наших спогадів, емоцій і досвіду. Сновидіння часто здаються хаотичними: дивні місця, незнайомі люди, нелогічні події та відчуття, ніби мозок створив власний фільм без сценарію. Однак нове масштабне дослідження показує, що сни далекі від випадкового набору образів. Вони формуються під впливом нашої особистості, якості сну, щоденного досвіду та навіть глобальних подій, які змінюють життя мільйонів людей. Вчені з’ясували, що під час сну мозок не просто відтворює минулий день. Він комбінує спогади, емоції, уявні можливості та знайомі ситуації, створюючи нові сценарії, які можуть здаватися надзвичайно реалістичними. Тисячі снів допомогли знайти закономірності Дослідження, проведене науковцями IMT School for Advanced Studies Lucca, охопило понад 3700 описів сновидінь і стану неспання. У роботі взяли участь 287 людей віком від 18 до 70 років. Протягом двох тижнів учасники записували свої сни та події, які відбувалися з ними протягом дня. Дослідники також аналізували їхні звички сну, риси характеру, когнітивні здібності та психологічні особливості. Такий підхід дозволив порівняти, як реальне життя людини пов’язане з тим, що відбувається у її снах. Результати дослідження опублікували в журналі Communications Psychology. Штучний інтелект допоміг «прочитати» сни Оскільки кількість описів була дуже великою, вчені використали технології обробки природної мови (NLP) — напрям штучного інтелекту, який дозволяє аналізувати тексти, знаходити зв’язки між словами та визначати приховані закономірності. Алгоритми оцінювали не лише окремі слова у снах, а й те, як між собою пов’язані ідеї, емоції та образи. З’ясувалося, що сни мають певну структуру. Вони не є випадковою сумішшю думок, а відображають складну взаємодію між внутрішнім світом людини та зовнішніми подіями. На зміст сновидінь впливали: схильність людини до мрійливості та роздумів; інтерес до власних снів; якість сну; емоційний стан; важливі події у суспільстві. Мозок не копіює реальність, а перетворює її Одним із головних відкриттів стало те, що сни не працюють як проста «записувальна камера». Мозок не бере події дня і не відтворює їх у тому самому вигляді. Натомість він змінює знайомі елементи, об’єднуючи їх із фантазіями та іншими спогадами. Наприклад, у сні може з’явитися знайоме робоче місце, школа чи лікарня, але простір навколо буде зовсім іншим. Люди з різних періодів життя можуть опинитися разом в одній сцені, а події можуть розвиватися за законами, які неможливі у реальному світі. Дослідники вважають, що таким чином мозок створює своєрідну симуляцію реальності — простір, де він обробляє минулий досвід і моделює можливі майбутні ситуації. Особистість впливає на те, якими будуть сни Виявилося, що різні люди бачать сни по-різному. Ті, хто у повсякденному житті часто занурюється у власні думки або легко відволікається на внутрішні роздуми, частіше описували сни зі швидкою зміною сцен. Їхні сновидіння були більш фрагментованими та непередбачуваними. Водночас люди, які надавали великого значення своїм снам і вважали їх важливою частиною особистого досвіду, частіше повідомляли про яскраві та деталізовані сновидіння. Такі сни містили більше описів кольорів, звуків, відчуттів і простору, через що здавалися майже реальними. Вчені наголошують: це не означає, що віра у значущість снів автоматично робить їх яскравішими. Однак існує помітний зв’язок між ставленням людини до сновидінь і тим, як вона їх переживає та запам’ятовує. Пандемія COVID-19 змінила людські сни Дослідники також порівняли сучасні дані з описами снів, які збирали італійські вчені під час карантинів через COVID-19. У період локдаунів у сновидіннях значно частіше з’являлися теми обмежень, замкнених просторів, перешкод і відчуття ізоляції. Це відображало реальні умови життя людей, які були змушені залишатися вдома, обмежувати контакти та жити в атмосфері невизначеності. З часом ці мотиви почали слабшати. На думку дослідників, це свідчить про те, що сни можуть змінюватися разом із психологічною адаптацією людини до нових умов. «Сни — це не просто відображення минулого досвіду. Це динамічний процес, який формується тим, ким ми є, і тим, через що ми проходимо», — зазначила Валентина Ельче, провідна авторка дослідження. Новий спосіб вивчати свідомість Робота також показує, що штучний інтелект може суттєво змінити дослідження сновидінь. Раніше аналізувати сни у великих масштабах було складно, адже вони дуже особисті та залежать від того, наскільки добре людина може описати власні переживання. Алгоритми штучного інтелекту змогли знаходити закономірності у текстах снів із точністю, близькою до оцінок незалежних експертів. У майбутньому такі методи можуть допомогти краще зрозуміти: як мозок обробляє спогади; як формуються емоції; як люди реагують на стрес; як працює свідомість під час сну. Дослідники припускають, що сни можуть бути не просто загадковими нічними образами, а важливим вікном у роботу людського мозку. Вони показують, як мозок щодня перебудовує нашу реальність — навіть тоді, коли ми спимо.

Личинки озерних мух у Східній Африці продемонстрували надзвичайну здатність виживати на глибинах, які для більшості комах вважалися б смертельними. Щодня вони занурюються на сотні метрів у глибини озера Малаві, ховаючись від хижаків, і керують своїм положенням у воді за допомогою унікальної системи повітряних мішків. Це відкриття змушує вчених переглянути одну з популярних гіпотез про те, чому комах майже немає у відкритому океані. Виявилося, що принаймні деякі види здатні витримувати значно більший тиск, ніж передбачалося раніше. Щоденні занурення у «мертву зону» озера Головними героями дослідження стали личинки озерної мухи Chaoborus edulis, мільярди яких мешкають у водах озера Малаві. Ці маленькі комахи щодня здійснюють вражаючу вертикальну міграцію. Удень личинки опускаються на глибину понад 200 метрів, у ділянку озера з дуже низьким вмістом кисню. Така зона фактично є природним укриттям: багато хижаків не можуть вижити в цих умовах, тому личинки отримують захист від переслідування. Уночі вони повертаються ближче до поверхні, де харчуються. Однак під час підйому їм доводиться проходити через шари води, де на них уже чекають риби, які полюють на цих комах. Щоб вивчити ці переміщення, дослідники з Університету Британської Колумбії встановили сонарне обладнання на дні озера. Прилад дозволив спостерігати за величезними скупченнями личинок, які щодня рухаються між різними шарами води. Власна «система баласту», як у підводного човна Під час дослідження вчені виявили, що личинки перетворили частину своєї дихальної системи на своєрідний механізм керування плавучістю. У них є дві пари невеликих повітряних мішків, які працюють подібно до баластних цистерн у підводних човнах. Змінюючи їхній розмір, личинки можуть контролювати, чи будуть вони підніматися у воді, чи опускатися вниз. Ключову роль у цьому процесі відіграє матеріал під назвою резилін — еластична речовина, яку часто називають природною біологічною гумою. Вона міститься в багатьох комах і допомагає їм витримувати багаторазові згинання частин тіла, наприклад крил або суглобів. У випадку Chaoborus резилін у стінках повітряних мішків реагує на зміну кислотності середовища. Личинки можуть змінювати рівень pH, через що матеріал розширюється або стискається. Це змінює об’єм повітряних мішків і дозволяє комасі точно регулювати глибину занурення. Тиск, який мав би знищити комаху Щоб перевірити межі можливостей цієї системи, дослідники помістили личинок у спеціальні камери високого тиску. Результати виявилися несподіваними: повітряні мішки витримували тиск, який відповідає глибині понад 400 метрів. Це майже вдвічі глибше, ніж звичайні щоденні занурення личинок. Раніше однією з головних причин відсутності комах у відкритому океані вважали саме тиск. На великих глибинах повітряні порожнини, необхідні для дихання і контролю плавучості, могли б просто зруйнуватися. Однак приклад Chaoborus показує, що сама по собі висока глибина може бути не настільки непереборною перешкодою. Можливо, існують інші фактори, які завадили комахам колонізувати океани. Відкриття може допомогти створити нові матеріали Резилін давно цікавить учених завдяки своїм унікальним властивостям. Цей матеріал поєднує високу еластичність і надзвичайну витривалість, працюючи майже як ідеальна природна гума. Дослідники вважають, що механізм, відкритий у личинок озерних мух, може надихнути на створення нових «розумних» матеріалів. У майбутньому подібні системи можуть використовуватися для розробки штучних м’язів або конструкцій, які змінюють форму у відповідь на хімічні сигнали. Таким чином, маленькі комахи з африканського озера не лише відкрили нову сторінку у вивченні еволюції, а й можуть підказати інженерам, як створювати матеріали майбутнього. Дослідження показує: навіть організми, які здаються крихкими, можуть мати надзвичайно складні механізми виживання, здатні кинути виклик усталеним уявленням науки.

Компанія Porsche AG оголосила про масштабний план майбутнього розвитку, який поєднує великі інвестиції у виробництво з оптимізацією витрат. Німецький виробник спортивних автомобілів домовився з генеральною радою працівників про так званий пакет майбутнього, що має визначити подальшу стратегію компанії до 2035 року. Одним із головних пунктів угоди стало продовження гарантії збереження робочих місць на ключових підприємствах Porsche — у Цуффенхаузені та Вайссаху — до кінця 2035 року. Протягом цього періоду компанія не планує примусових звільнень з виробничих причин. Водночас Porsche готується до значного скорочення персоналу. До 2035 року компанія планує поступово зменшити штат ще приблизно на 5000 осіб. Це має відбутися без масових звільнень — переважно за рахунок природного скорочення кількості працівників, виходу на пенсію, часткової зайнятості перед пенсією та добровільних угод про припинення роботи. Інвестиції у виробництво спортивних автомобілів Попри скорочення витрат, Porsche планує вкласти близько 2,1 мільярда євро у свої заводи в Цуффенхаузені та Вайссаху до 2035 року. Основна мета інвестицій — зберегти виробництво легендарних двомісних спортивних моделей у Цуффенхаузені, розширити програму індивідуальних замовлень Sonderwunsch та підтримати розробки у дослідницькому центрі Вайссах. Детальніше про нову стратегію під назвою «Sportwagenschmiede 35» компанія планує розповісти у жовтні. Очікується, що вона стане основою для розвитку бренду в умовах змін автомобільного ринку, де виробники одночасно змушені інвестувати в електрифікацію та зберігати власну ідентичність. Економія за рахунок змін для працівників Щоб профінансувати заплановані інвестиції, Porsche запроваджує низку заходів зі скорочення витрат. Частина змін стосуватиметься як працівників, так і керівництва. Згідно з угодою, співробітники та менеджмент тимчасово відмовляться від 3,5% поточних і майбутніх підвищень заробітних плат, передбачених тарифними угодами. Також до 2035 року буде переглянуто умови виплати різдвяного бонусу. Ще одна зміна торкнеться дистанційної роботи. Porsche планує обмежити можливість працювати з дому максимум до восьми днів на місяць. Для членів профспілки IG Metall передбачені додаткові переваги — один додатковий вихідний день та щорічний ваучер вартістю 200 євро. Porsche шукає баланс між традиціями та новою реальністю Рішення Porsche демонструє складну ситуацію, у якій опинилися навіть преміальні автовиробники. З одного боку, компанія хоче зберегти свої історичні виробничі майданчики та продовжити випуск культових спортивних моделей. З іншого — зростання витрат, зміна попиту та перехід галузі до нових технологій змушують скорочувати видатки. Для Porsche цей пакет став компромісом: заводи залишаються захищеними на довгострокову перспективу, але працівникам доведеться погодитися на певні обмеження, а компанії — поступово скоротити штат. Головним випробуванням стане практична реалізація плану. Сам факт укладення угоди гарантує стабільність лише на папері — тепер Porsche має довести, що зможе одночасно фінансувати розвиток, підтримувати виробництво спортивних автомобілів і залишатися конкурентною в новій автомобільній епосі.

Компанія Intel, один із найбільших світових виробників напівпровідників, робить ще один крок у напрямку космічних технологій. Протягом останніх кількох років корпорація непублічно працювала над створенням спеціалізованого процесора для супутників, розраховуючи зайняти перспективну нішу обчислень безпосередньо в космосі. Новий чип має допомогти супутникам виконувати значно більше обчислень самостійно, не покладаючись лише на наземні центри керування. Це особливо важливо в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту, коли обсяг даних, що збирається космічними апаратами, постійно зростає. Обробка даних прямо на орбіті Традиційно більшість супутників передає зібрану інформацію на Землю, де її аналізують потужні сервери. Однак такий підхід потребує часу, пропускної здатності каналів зв’язку та значних енергетичних ресурсів. Використання нового процесора дозволить виконувати частину обчислень безпосередньо на борту супутника. Це означає, що апарат зможе самостійно аналізувати отримані дані, відбирати лише найважливішу інформацію для передачі на Землю або навіть ухвалювати окремі рішення в автономному режимі. Подібні можливості особливо актуальні для супутників дистанційного зондування Землі, систем спостереження, наукових місій та космічних апаратів, що працюють далеко від нашої планети. Ставка на штучний інтелект Одним із ключових напрямків використання нового процесора стане підтримка алгоритмів штучного інтелекту. Такі технології можуть допомагати супутникам автоматично розпізнавати об’єкти на знімках, виявляти аномалії, відстежувати природні катастрофи або контролювати стан космічних систем у режимі реального часу. Чим більше обчислень виконуватиметься безпосередньо в космосі, тим швидше можна буде отримувати результати та зменшити навантаження на канали передачі даних. Новий ринок для Intel Ринок космічної електроніки традиційно належав вузькому колу виробників, які спеціалізуються на створенні компонентів для роботи в екстремальних умовах космосу. Саме вони десятиліттями постачали процесори для супутників, міжпланетних зондів та інших космічних апаратів. Тепер Intel прагне закріпитися в цьому сегменті, використовуючи свій багаторічний досвід розробки високопродуктивних процесорів та сучасних технологій обробки даних. Космос стає дедалі «розумнішим» Попит на потужні обчислювальні системи для супутників стрімко зростає. На орбіту щороку запускають сотні нових апаратів, а розвиток супутникових угруповань потребує дедалі більшої автономності та ефективності. Якщо новий процесор Intel виправдає очікування, він може стати важливим елементом нового покоління космічних систем, здатних самостійно аналізувати інформацію та використовувати можливості штучного інтелекту безпосередньо на орбіті. Це відкриває для компанії перспективний напрямок розвитку та дозволяє вийти на ринок, який донедавна залишався майже недоступним для великих виробників масових мікросхем.

Газована вода без цукру може бути значно безпечнішою для зубів альтернативою солодким газованим напоям. Такого висновку дійшли дослідники з Університету Пердью (США), які порівняли, як різні напої впливають на кислотність у ротовій порожнині. Невелике попереднє дослідження показало: хоча звичайна газована вода тимчасово знижує рівень pH у роті, цей ефект швидко минає, а слина повертає середовище до нормального стану. Водночас солодка газована вода спричиняє значно сильніше й триваліше підвищення кислотності, що може створювати умови для пошкодження зубної емалі. Кислотність — головний фактор ризику для емалі Зубна емаль є найтвердішою тканиною людського організму, але вона не є повністю захищеною від хімічного впливу. Коли рівень кислотності в роті (pH) опускається нижче приблизно 5,5, починається процес розчинення мінералів у структурі емалі. Саме тому солодкі газовані напої давно вважаються одним із факторів ризику розвитку ерозії зубів. Вони містять не лише кислоти, а й цукор, який підтримує активність бактерій у ротовій порожнині та сприяє утворенню кислот. «Багато людей замінюють звичайну газовану воду на напої з бульбашками, і наші результати показують, що несолодка газована вода може бути менш ризикованим варіантом за умови помірного споживання та належної гігієни ротової порожнини», — зазначила Ваджиха Зульфікар, аспірантка кафедри харчових наук Університету Пердью. Результати дослідження вона представила на конференції NUTRITION 2026 Американського товариства харчування. Як проводили експеримент Щоб з’ясувати реальний вплив напоїв на зуби, науковці залучили 20 дорослих учасників. Кожен із них у різний час вживав чотири види напоїв: солодку газовану воду; звичайну газовану воду без цукру; газовану воду з додаванням кальцію; звичайну негазовану воду. Такий підхід дозволив порівнювати реакцію організму одних і тих самих людей, зменшуючи вплив індивідуальних особливостей. Дослідники вимірювали не лише кислотність самих напоїв, а й те, як на них реагує слина. Це важливо, адже саме слина є природним механізмом захисту зубів — вона нейтралізує кислоти та допомагає відновлювати нормальний баланс у роті. «Порівняння напоїв в однакових умовах дозволило оцінити вплив газованої води у порівнянні як із більш ризикованим варіантом — солодкою газованою водою, так і з нейтральним еталоном — звичайною водою», — пояснила Зульфікар. Солодка газована вода виявилася найбільш агресивною Результати показали, що саме солодка газована вода викликала найбільше зниження pH у ротовій порожнині. Через дві та двадцять хвилин після вживання цього напою рівень кислотності залишався значно вищим, ніж після звичайної води. Газована вода без цукру також тимчасово знижувала pH, але ефект був слабшим. Найбільше падіння спостерігалося приблизно через дві хвилини після вживання, після чого кислотність поступово нормалізувалася. У випадку газованої води з кальцієм зниження pH було помітним приблизно через п’ять хвилин, але вже через 20 хвилин показники майже повернулися до початкового рівня. Важливо, що в жодному випадку короткочасна зміна кислотності після газованої води не досягла рівня, який зазвичай пов’язують із руйнуванням емалі. Чому газована вода може бути кращою заміною Науковці наголошують: головна проблема солодких газованих напоїв полягає не лише у самих бульбашках. Основними чинниками ризику є цукор і тривалий вплив кислот на зуби. Несолодка газована вода не містить цукру, тому вона не створює такого сприятливого середовища для бактерій. Крім того, слина швидко компенсує короткочасне підкислення. «Наші результати свідчать, що заміна солодкої газованої води на несолодку газовану може знизити ризик ерозії емалі», — зазначила дослідниця. Водночас учені підкреслюють: це не означає, що газовану воду можна пити без обмежень. Важливими залишаються частота вживання, тривалість контакту напою із зубами та загальний стан гігієни ротової порожнини. Попередні результати потребують подальшого вивчення Дослідження мало невеликий масштаб і оцінювало лише короткочасні зміни кислотності. Воно не дає остаточної відповіді щодо багаторічного впливу газованої води на зуби. У майбутньому команда планує вивчити, як регулярне вживання таких напоїв може впливати на емаль, ясна та інші компоненти здоров’я ротової порожнини. Також учені розглядають можливість розробки нових напоїв із меншою здатністю пошкоджувати зуби. Наразі головний висновок дослідників простий: якщо вибирати між солодкою газованою водою та несолодкою газованою, другий варіант виглядає значно дружнішим до зубів. Проте найкращим напоєм для підтримки здоров’я ротової порожнини залишається звичайна вода.

Китайські автовиробники продовжують швидко нарощувати присутність на європейському ринку, і це вже викликає серйозне занепокоєння у найбільших виробників Європи. Генеральний директор Volkswagen Олівер Блуме закликав Європейський Союз запровадити додаткові мита на китайські plug-in гібриди (PHEV), вважаючи, що нинішні торговельні заходи не охоплюють один із найдинамічніших сегментів ринку. Поштовхом до цієї заяви стали не лише загальні ринкові тенденції, а й конкретні результати Volkswagen. Модель VW Tiguan PHEV, яка ще рік тому була найпопулярнішим plug-in гібридом у Європі, опустилася одразу на четверте місце. Лідерами продажів тепер стали китайські моделі — BYD Seal U, BYD Atto 2 та Jaecoo 7. Китайські бренди стрімко відбирають частку ринку За даними аналітичної компанії Dataforce, у першому півріччі 2026 року китайські автовиробники контролювали 28,3% європейського ринку plug-in гібридів. Це дуже високий показник для сегмента, який ще недавно домінувався європейськими та японськими брендами. Ситуація виглядає особливо контрастно на тлі електромобілів. Для повністю електричних автомобілів (BEV) ЄС уже запровадив додаткові мита — до 35% понад базове імпортне мито 10%. А от plug-in гібриди під ці обмеження поки що не підпадають. Саме цю різницю у Volkswagen називають ключовою проблемою. «Дірка» у торговельному захисті Олівер Блуме вважає, що нинішня політика ЄС працює лише частково. За його словами, додаткові мита на електромобілі вже мають певний ефект, однак китайські виробники активно зміщують фокус на plug-in гібриди, де подібного захисту немає. Раніше німецьке видання Handelsblatt повідомляло, що Євросоюз дійсно розглядає можливість введення окремих мит на китайські PHEV. Проте поки що не оприлюднено ані конкретних ставок, ані графіка ухвалення рішення. Чому це важливо для Volkswagen Для європейських автовиробників plug-in гібриди залишаються не просто перехідною технологією. Вони допомагають виконувати дедалі жорсткіші екологічні вимоги ЄС, знижуючи середній рівень викидів у модельних лінійках. Тому втрата позицій у цьому сегменті означає для Volkswagen не лише падіння продажів, а й потенційне ускладнення виконання регуляторних норм. Концерн сам перебуває під тиском Заклик до нових мит звучить у непростий момент для самого Volkswagen. Компанія стикається з уповільненням попиту в Європі, високими витратами на електрифікацію та зростаючою конкуренцією з боку Китаю. Нещодавно Олівер Блуме також допустив можливість масштабного скорочення персоналу — за різними оцінками, мова може йти про до 100 тисяч робочих місць у межах концерну. Чи піде ЄС на нові мита Питання залишається відкритим. З одного боку, Брюссель дедалі уважніше стежить за державною підтримкою китайських автовиробників та їхнім впливом на європейську промисловість. З іншого — plug-in гібриди поки що не стали головною мішенню торговельної політики. Якщо ЄС все ж запровадить додаткові мита на китайські PHEV, це може суттєво змінити розстановку сил на ринку вже у найближчі роки. Але поки що перевага залишається за китайськими брендами, які продовжують швидко нарощувати продажі та тиснути на традиційних європейських виробників навіть у тих сегментах, де вони ще недавно почувалися впевнено.

Вчені виявили природну сполуку, яка може стати перспективним напрямком для майбутніх досліджень у сфері лікування саркоми. У лабораторних експериментах саме куркумін — активний компонент куркуми — продемонстрував найкраще поєднання протиракової активності та відносної безпеки серед кількох природних речовин. Дослідження провели науковці з Медичного університету Вроцлава та Вроцлавського університету. Вони порівняли дію п’яти рослинних сполук на клітини фібросаркоми — агресивного типу злоякісної пухлини, що розвивається із сполучної тканини. До переліку речовин увійшли: куркумін; берберин; біоханін A; кукурбітацин E; CAPE (фенетиловий ефір кавової кислоти), який міститься у прополісі. Дослідники перевіряли не лише здатність цих речовин пошкоджувати ракові клітини, а й те, наскільки вони впливають на здорові м’язові клітини. Вчені зосередилися на «перемикачі» клітинного виживання Основна увага дослідження була спрямована на сигнальний шлях NF-κB — складну систему регуляції, яка бере участь у запальних процесах, обміні речовин, старінні клітин і механізмах їхнього виживання. За словами професорки Юліти Кульбацької з кафедри молекулярної та клітинної біології Медичного університету Вроцлава, NF-κB можна порівняти з центральним контролером клітини, який реагує на стресові сигнали та визначає, чи активувати запальні процеси, боротися за виживання або змінювати метаболізм. Проблема полягає в тому, що ракові клітини часто використовують надмірну активність цього механізму для власного захисту. Водночас повне блокування NF-κB може нашкодити здоровим тканинам, адже цей шлях необхідний і для нормальної роботи організму. Саме тому перспективним є не повне вимкнення системи, а її точне регулювання. Ракові клітини втратили значно більше енергії Одним із головних відкриттів стало те, що всі досліджені сполуки впливали на роботу мітохондрій — структур усередині клітин, які відповідають за виробництво енергії. У клітинах фібросаркоми рівень АТФ — основного енергетичного ресурсу клітини — знизився приблизно на 83–92%. Для здорових м’язових клітин падіння становило від 23% до 73%. Це свідчить, що ракові клітини виявилися значно більш чутливими до порушень енергетичного обміну. Крім того, сполуки впливали на процес мітофагії — природний механізм очищення клітин від пошкоджених мітохондрій. «Берберин, кукурбітацин E та CAPE посилили залежну від PINK1/PARKIN мітофагію у клітинах фібросаркоми. Разом зі значним падінням рівня АТФ це вказує не на захисну реакцію, а на перевантаження адаптаційного механізму, що зрештою призводить до старіння та загибелі клітин», — пояснила професорка Кульбацька. Куркумін виявився найперспективнішим Усі п’ять речовин змусили ракові клітини переходити у стан клітинного старіння — сенесценції. Такі клітини залишаються живими, але втрачають здатність ділитися, що може зупиняти розвиток пухлини. Найсильніший ефект показав саме куркумін. Частка сенесцентних клітин фібросаркоми після його впливу зросла приблизно з 16,5% до понад 75%. Інші сполуки також демонстрували активність: вони збільшували кількість старіючих ракових клітин більш ніж до 66%, але мали інші профілі впливу та безпеки. Особливо важливо, що куркумін і CAPE показали найкращу вибірковість — вони сильніше діяли на пухлинні клітини, ніж на здорові. «Наші результати показують, що ці природні сполуки можуть створювати більший метаболічний стрес для ракових клітин, ніж для здорових тканин. Серед усіх протестованих речовин куркумін продемонстрував найбільш збалансований профіль», — зазначила Кульбацька. Безпечність стала ключовим фактором Окрім клітинних експериментів, учені провели попередню оцінку токсичності за допомогою личинок великої воскової молі (Galleria mellonella), які часто використовуються як модель для первинних тестів безпеки. Найкраще організм переносив куркумін і берберин. CAPE та кукурбітацин E викликали більше випадків загибелі личинок, а біоханін A виявився найбільш токсичним серед усіх досліджених речовин. Ці результати вкотре показують, що сильний вплив на рак ще не означає автоматично створення ефективних ліків. Потенційний препарат має не лише знищувати пухлинні клітини, а й залишатися безпечним для здорових тканин. До лікування людей ще далеко Попри обнадійливі результати, дослідження поки не доводить, що куркумін або інші природні сполуки можуть лікувати саркому у людей. Експерименти проводилися на клітинних культурах і простій моделі токсичності на комахах. Наступними етапами мають стати випробування на складніших моделях організму, визначення оптимальних доз та способів доставки речовин до пухлини. «Наші результати отримані в лабораторних умовах і під час попередніх тестів на личинках воскової молі. Наступний крок — перевірити ці сполуки у більш складних моделях та краще зрозуміти механізми їхньої дії», — наголосила професорка Кульбацька. Водночас робота допомагає визначити найбільш перспективні природні речовини для подальших досліджень. Вона також демонструє важливий принцип сучасної онкології: майбутні протиракові препарати мають оцінюватися не лише за здатністю знищувати пухлини, а й за тим, наскільки безпечно вони взаємодіють із цілим організмом.

Google Maps має проблеми з даними про затори: користувачі по всьому світу бачать неточний трафік. Користувачі Google Maps зіткнулися зі збоями у роботі функцій, пов’язаних із відображенням актуальної дорожньої ситуації. Компанія Google підтвердила проблеми на платформі Google Maps Platform, через які сервіси, що використовують дані про рух транспорту в реальному часі, працюють із перебоями. Збій торкнувся, зокрема, Traffic Layer — шару карти, який показує рівень завантаженості доріг. Через проблему користувачі можуть не бачити актуальні дані про затори або отримувати їх із суттєвими обмеженнями. Проблеми також зафіксовані у користувачів із Німеччини. За інформацією Google, несправність може впливати не лише на візуальне відображення трафіку, а й на побудову маршрутів. Дані про поточну ситуацію на дорогах можуть бути недоступними або використовуватися некоректно під час розрахунку поїздок. Які функції Google Maps постраждали Збій зачепив кілька компонентів Google Maps Platform, які використовують розробники та сторонні сервіси. Серед них: Directions API — сервіс побудови маршрутів; Distance Matrix API — розрахунок відстані та часу між точками; Roads API — робота з дорожніми даними; Traffic Layer — відображення поточної дорожньої ситуації. Це означає, що проблеми можуть виникати не тільки у стандартному застосунку Google Maps, а й у сторонніх програмах, які отримують інформацію про рух транспорту через API Google. Водночас компанія зазначає, що інші сервіси платформи не демонструють підвищеного рівня помилок або затримок у роботі. Коли почався збій За даними Google, проблеми почалися 26 липня о 22:38 за тихоокеанським часом (PDT). Спочатку користувачі повідомляли про відсутність актуальної інформації щодо заторів, а згодом стало зрозуміло, що проблема ширша й зачіпає обробку маршрутів із використанням даних у реальному часі. 27 липня о 3:55 PDT Google повідомила, що вже працює над усуненням несправності. Компанія запустила заходи для стабілізації роботи сервісів, однак точний час повного відновлення поки не назвала. Що це означає для водіїв Для більшості користувачів Google Maps залишається доступним, однак функції, які залежать від актуальних дорожніх даних, можуть працювати неправильно. Водії можуть отримувати менш точні прогнози часу прибуття або не бачити реального рівня завантаженості доріг. Якщо маршрут залежить від поточної ситуації на дорогах — наприклад, під час поїздок у години пік або далекої подорожі — варто враховувати можливі похибки та перевіряти інформацію з альтернативних джерел. Google продовжує працювати над вирішенням проблеми та обіцяє надати додаткові оновлення після стабілізації роботи сервісів.

HMD готує новий телефон під брендом Nokia — Nokia 250 4G Smart. Характеристики пристрою розкрив інсайдер, відомий під ніком smashx_60. Новинка отримає 2,8-дюймовий екран, процесор Unisoc T137 із тактовою частотою 1,3 ГГц, 256 МБ оперативної пам’яті та 2 ГБ флешпам’яті. Телефон буде оснащений двома камерами — VGA та на 2 Мп. Ємність акумулятора становитиме 1950 мА·год, а заряджання здійснюватиметься через порт USB-C. Серед особливостей пристрою — захист корпусу за стандартом IP54, Bluetooth 5.0, FM-радіо, роз’єм для навушників 3,5 мм, підтримка двох SIM-карт із LTE, режим точки доступу Wi-Fi та функція Cloud Phone. Крім того, Nokia 250 4G Smart отримає низку функцій на основі штучного інтелекту, зокрема голосовий перекладач, систему розпізнавання QR-кодів, підтримку платіжного сервісу Alipay і функцію Express Chat. Ціну новинки інсайдер поки не розкрив.

Міжнародна група дослідників зробила відкриття, яке може змінити уявлення про поширення онкологічних захворювань у дикій природі. Науковці з Університету Вермонта з’ясували, що меланома у бурого сомика (Ameiurus nebulosus) здатна передаватися від однієї риби до іншої. Це перший в історії підтверджений випадок заразного раку серед прісноводних тварин. Незвичайні чорні плями, які виявилися пухлинами Усе почалося ще у 2012 році, коли рибалки та біологи стали дедалі частіше помічати у бурих сомиків із озера Мемфремагог, що лежить на кордоні США та Канади, великі чорні підняті утворення на шкірі. Уже за два роки такі ураження спостерігали майже у третини досліджених риб. Спочатку вчені припускали, що причиною є вірусна інфекція, забруднення водойми або токсичні речовини. Проте лабораторні аналізи показали несподіваний результат — це була меланома, один із видів раку шкіри. Дослідників здивував сам факт появи меланоми у донної риби, адже цей тип пухлин зазвичай асоціюється з надмірним впливом ультрафіолетового випромінювання. Генетика відкрила справжню природу захворювання Щоб зрозуміти походження пухлин, науковці порівняли ДНК пухлинної тканини зі здоровими клітинами тих самих риб. Результати виявилися сенсаційними. Замість того щоб бути генетично спорідненими зі своїм господарем, пухлинні клітини різних риб виявилися майже однаковими між собою. Це означає, що рак не виникає окремо у кожної особини, а буквально переходить від однієї риби до іншої. Фактично пухлинні клітини поводяться як окремий живий паразит, який використовує організм нового господаря для подальшого існування. Лише четвертий подібний випадок у світі Подібні захворювання трапляються надзвичайно рідко. До цього часу наука знала лише три види заразного раку: пухлини морди у тасманійських дияволів; трансмісивну венеричну пухлину собак; лейкемієподібні пухлини у деяких двостулкових молюсків. Тепер до цього короткого списку вперше додалася прісноводна риба. Як рак передається між сомиками Точний механізм передачі поки що залишається загадкою. Вчені звернули увагу на цікаву закономірність: найчастіше пухлини виявляють у дорослих риб, які вже досягли репродуктивного віку. Імовірно, зараження відбувається під час нересту, коли сомики тісно контактують між собою. Додатковим фактором може бути й спосіб життя цих риб. Вони не мають луски та більшість часу проводять на дні водойм, де можуть контактувати із частинками ґрунту, що містять живі пухлинні клітини. Чи винне забруднення? Після появи новини екологи припустили, що причиною раку можуть бути токсичні речовини або полігони відходів поблизу озера. Проте дослідження не підтвердило цю версію. Хворих риб знаходили по всій території озера, а також у кількох інших водоймах Вермонта, Нью-Гемпшира, Мену та канадського Нью-Брансвіка. Багато з цих місць мають чисту воду і розташовані далеко від промислових підприємств. Втім, науковці звернули увагу на іншу цікаву деталь. У пухлинних клітинах було зафіксовано підвищений вміст миш’яку, а райони поширення захворювання збігаються з природними зонами, де цей елемент міститься у ґрунтах. Поки що невідомо, чи саме миш’як провокує розвиток пухлини, чи лише робить риб більш вразливими до зараження. Загрози для людей немає Попри незвичайність відкриття, дослідники наголошують: для людини ця форма раку не становить небезпеки. Пухлинні клітини не здатні виживати або розмножуватися в організмах інших видів, тому заразитися від риби неможливо. Давня загадка може мати несподіване пояснення Цікаво, що подібні випадки могли спостерігати ще майже 170 років тому. У щоденниках американського письменника Генрі Девіда Торо, датованих 1852 та 1858 роками, описані сомики з великими чорними ураженнями на голові та плавцях. Тоді він назвав це своєрідною «чорною проказою». Сьогодні вчені припускають, що Торо міг стати одним із перших людей, які задокументували цю незвичайну заразну меланому. Нові можливості для науки Дослідники вважають, що це відкриття має велике значення не лише для екології, а й для медицини. Вивчаючи, як пухлинні клітини навчилися виживати окремо від свого першого господаря та заражати нових, науковці можуть краще зрозуміти механізми розвитку раку загалом. Крім того, відкриття змушує переглянути уявлення про рідкісність таких захворювань. Цілком можливо, що заразний рак у природі трапляється значно частіше, але досі його просто не шукали цілеспрямовано. Саме тому зараз біологи розпочали масштабні обстеження річок і озер Нової Англії, щоб з’ясувати, наскільки широко поширене це унікальне захворювання і де саме воно виникло вперше.