Археологи виявили у Швейцарських Альпах давній римський військовий табір, який пролежав недоторканим приблизно дві тисячі років. Незвичайність знахідки полягає в її розташуванні: табір знаходиться на висоті близько 7000 футів (понад 2100 метрів) над рівнем моря. Це ще раз підтверджує, що воїни Римської імперії не боялися діяти навіть у складних гірських умовах. Знахідку зробили під час дослідження історії римських військових кампаній на території сучасної Швейцарії. Один із волонтерів помітив у горах незвичайну структуру рельєфу, яка згодом виявилася залишками стародавнього укріплення. Табір розташований у стратегічно вигідному місці, звідки відкривається широкий огляд на навколишні долини та гірські перевали. Під час розкопок археологи виявили залишки оборонних споруд — три рови та земляний вал із укріпленням. У таборі також знайшли предмети, які безпосередньо належали римським солдатам. Серед них — свинцеві кулі для пращі та цвяхи від військових черевиків. Особливу цінність становлять кулі для пращі зі штампом Третього римського легіону. Саме цей підрозділ, за історичними даними, брав участь у боях у цьому регіоні. Дослідження місцевості веде команда з Університету Базеля разом із Археологічною службою кантону Граубюнден. Вони працюють у районі Crap Ses між населеними пунктами Кунтер і Тіфенкастель, де вже раніше було виявлено давнє поле битви в Альпах. Новий табір знаходиться приблизно на тисячу метрів вище від цієї локації. Щоб краще дослідити територію, науковці використали сучасні технології, зокрема лазерне сканування місцевості LiDAR. Завдяки цьому методу вдалося побачити навіть незначні зміни рельєфу і точно визначити контури штучних укріплень на вершині гори. Місце розташування табору було обрано не випадково. Звідси відкривається огляд одразу на чотири важливі долини — Ландвассерталь, Альбулаталь, Домлешг і Сурсес, а також на перевал Ленцерхайде, який у давнину був важливим гірським шляхом. Така позиція дозволяла римським солдатам контролювати пересування ворогів і захищати стратегічні маршрути через Альпи. Артефакти, знайдені під час досліджень, датуються тим самим періодом, що й поле бою поблизу — приблизно 2000 років тому. Це допомагає історикам точніше відтворити рух римських військ у цьому регіоні. Ймовірно, армія просувалася через перевал Септимер із району Бергелль до Тіфенкастеля, а звідти далі до сучасного міста Кур і долини Альпійського Рейну. На думку дослідників, ця знахідка є важливим доказом того, як римляни контролювали складні гірські маршрути під час розширення своєї імперії. І водночас вона показує, що навіть у добре досліджених регіонах Європи археологія все ще здатна приносити несподівані відкриття.

Регулярне вживання кави або чаю в помірних кількостях може позитивно впливати на здоров’я мозку та знижувати ризик розвитку деменції. До такого висновку дійшли вчені після масштабного багаторічного дослідження, у якому взяли участь понад 130 тисяч людей. Роботу провели науковці з Mass General Brigham, Harvard T.H. Chan School of Public Health та Broad Institute. У дослідженні використали дані двох великих медичних проєктів — Nurses’ Health Study та Health Professionals Follow-Up Study, у межах яких за станом здоров’я учасників спостерігали протягом десятиліть. Результати роботи опублікували в авторитетному медичному журналі JAMA. Загалом дослідники проаналізували інформацію про 131 821 учасника. Людей регулярно опитували щодо їхнього раціону, способу життя, стану пам’яті та когнітивних функцій. У деяких випадках спостереження тривало до 43 років, що дозволило отримати дуже детальну картину змін у здоров’ї з часом. Аналіз показав, що люди, які щодня випивали приблизно дві-три чашки кави з кофеїном або одну-дві чашки чаю, рідше стикалися з деменцією та повільніше втрачали когнітивні здібності. Порівняно з учасниками, які майже не вживали каву, ризик розвитку деменції у кавоманів був приблизно на 18% нижчим. Крім того, серед любителів кави рідше зустрічалися скарги на погіршення пам’яті. У дослідженні близько 7,8% людей, які регулярно пили каву, повідомляли про суб’єктивні проблеми з пам’яттю, тоді як серед тих, хто не вживав цей напій, цей показник становив 9,5%. Деякі об’єктивні тести на когнітивні здібності також продемонстрували трохи кращі результати у тих, хто регулярно пив каву. Цікаво, що схожі результати спостерігалися й у тих, хто віддає перевагу чаю. Натомість кава без кофеїну не показала подібного ефекту. Це може свідчити про те, що ключову роль у захисному впливі напоїв відіграє саме кофеїн, хоча вчені наголошують: для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження. Науковці також пояснюють можливий механізм такого впливу. Кава та чай містять біологічно активні речовини — зокрема кофеїн і поліфеноли. Ці сполуки можуть зменшувати запалення в організмі та захищати клітини від пошкоджень, які пов’язані зі старінням мозку і когнітивним спадом. Окремо дослідники перевірили, чи впливає генетична схильність до деменції на результати. Виявилося, що позитивний ефект від кави та чаю спостерігався як у людей із підвищеним генетичним ризиком, так і у тих, хто не мав такої схильності. Втім, автори роботи підкреслюють, що кава чи чай не можна розглядати як універсальний засіб профілактики деменції. Їхній вплив на здоров’я мозку відносно невеликий, і для підтримання когнітивних функцій важливий цілий комплекс факторів — активний спосіб життя, збалансоване харчування, фізична активність і контроль хронічних захворювань. Проте результати дослідження додають ще один аргумент на користь того, що щоденна чашка кави або чаю може бути не лише приємною звичкою, а й невеликим внеском у збереження здоров’я мозку в довгостроковій перспективі.

Компанія Porsche продовжує активно розширювати лінійку своїх електричних моделей. Хоча повністю електричний Porsche Cayenne Electric ще не встиг повноцінно з’явитися на ринку, виробник уже анонсував нову версію — Porsche Cayenne S, яка займе середню позицію в майбутній лінійці електричного SUV. Новинка отримала потужність 400 кВт, що еквівалентно приблизно 544 кінським силам. Проте з використанням функції Launch Control короткочасна потужність може збільшуватися до 490 кВт або 666 к.с. Завдяки цьому великий електричний кросовер здатний розганятися до 100 км/год лише за 3,8 секунди — показник, який раніше був характерний швидше для спортивних автомобілів, а не для великих сімейних SUV. Максимальна швидкість обмежена на рівні 250 км/год. Важливою перевагою нової моделі став і запас ходу. Автомобіль оснащений акумулятором ємністю 113 кВт·год (брутто), що дозволяє проїжджати до 653 км на одному заряді за стандартним циклом вимірювання. Для електромобіля такого розміру це досить серйозний показник. Ще одна цікава деталь — швидкість заряджання. Новий Cayenne підтримує зарядку потужністю до 400 кВт. За таких умов поповнити батарею з 10% до 80% можна приблизно за 16 хвилин, що робить довгі подорожі значно комфортнішими. Разом із новою версією Porsche також представила оновлений пакет оформлення інтер’єру. Він дозволяє підбирати декоративні елементи салону відповідно до кольору кузова. Як і більшість опцій бренду, ця можливість доступна за додаткову плату. І саме ці додаткові опції можуть суттєво змінити фінальну вартість автомобіля. Базова ціна нового Cayenne S стартує приблизно від 126 400 євро. Однак навіть незначні доповнення швидко підвищують ціну. Наприклад, підігрів сидінь для передніх і задніх пасажирів коштує близько 470 євро. Якщо додати покращену підвіску, преміальну аудіосистему та інші популярні опції, ціна легко перевищує 150 тисяч євро. А повністю укомплектована версія може наблизитися навіть до 200 тисяч. Для флагманських моделей Porsche це не є чимось незвичним, однак деякі покупці можуть здивуватися, наскільки багато функцій відсутні у базовій комплектації. Саме тому початкова ціна виглядає привабливою лише на перший погляд — після відкриття конфігуратора реальна вартість автомобіля швидко зростає.

Астрономи виявили нового кандидата на планету розміром із Землю, який обертається навколо близької до нас зірки. Об’єкт отримав назву HD 137010 b, і, за попередніми оцінками, один рік на ньому триває приблизно 355 земних днів. Відстань до системи становить близько 146 світлових років, що за космічними мірками вважається досить близько. Завдяки яскравості зірки вчені вже розглядають цю систему як перспективну ціль для майбутніх досліджень атмосфери потенційної планети. Перший сигнал, який вказав на існування нового світу, був дуже коротким і ледь помітним. Астрономи зафіксували приблизно десятигодинне слабке зменшення яскравості зірки HD 137010. Така подія називається транзитом — моментом, коли планета проходить перед диском своєї зірки і трохи перекриває її світло. Аналіз цього сигналу, проведений дослідником Alexander Venner з Max Planck Institute for Astronomy, показав, що затемнення найкраще пояснюється проходженням планети, розмір якої лише трохи перевищує земний. Цікаво, що цей сигнал довгий час залишався непоміченим у даних, отриманих космічним телескопом Kepler Space Telescope. Більшість автоматичних алгоритмів шукають повторювані транзити, адже саме регулярність таких подій дозволяє легко підтвердити існування планети. Однак у цьому випадку було зафіксовано лише один транзит, тому система довгий час не привертала уваги дослідників. Зірка HD 137010 належить до класу так званих К-карликів — вона трохи менша і холодніша за Сонце. Навіть якщо планета обертається на відстані, приблизно подібній до земної орбіти, вона отримує значно менше енергії від свого світила. За оцінками вчених, HD 137010 b отримує лише близько 29% тієї кількості світла, яку Земля отримує від Сонця. Це означає, що температура на її поверхні, ймовірно, значно нижча. Попри це, розрахунки показують, що планета може знаходитися поблизу так званої зони придатності до життя — області навколо зірки, де за певних умов може існувати рідка вода. Моделі дають приблизно 40% імовірності того, що HD 137010 b перебуває всередині цієї зони. Водночас більш імовірним сценарієм залишається холодний клімат. Якщо поверхня планети вкрита льодом, вона може відбивати значну частину світла назад у космос, що ще більше знижує температуру. Проте ситуацію могла б змінити щільна атмосфера, багата на вуглекислий газ. Такий газ здатний утримувати тепло і створювати потужний парниковий ефект, який потенційно дозволив би воді залишатися рідкою навіть при слабкому зоряному випромінюванні. Поки що наявних даних недостатньо, щоб визначити, який із цих сценаріїв є правильним. Перед тим як оголосити про відкриття, дослідники ретельно перевірили інші можливі пояснення сигналу. Одиничне затемнення іноді може виникати через подвійні зоряні системи, фонові об’єкти або навіть технічні особливості детектора. Для перевірки астрономи використали архівні знімки, нові спостереження з високою роздільною здатністю та точні вимірювання руху зірки. У результаті більшість альтернативних версій було відкинуто, і найпростішим поясненням залишилося проходження планети перед зіркою. Цікаво, що перші натяки на існування цього сигналу з’явилися завдяки волонтерам із проєкту Planet Hunters, які переглядають астрономічні дані та допомагають знаходити нові об’єкти. Саме вони звернули увагу на слабке затемнення в архіві спостережень Kepler. Подібні відкриття трапляються нечасто. Багато невеликих планет у потенційно придатних для життя орбітах обертаються навколо дуже тьмяних зірок, що ускладнює їхнє детальне вивчення. Одним із перших відомих прикладів стала планета Kepler-186f, яка також має розміри, близькі до земних. Проте її зоря значно слабша, що робить подальші дослідження складнішими. Саме тому HD 137010 b привертає особливу увагу астрономів: вона поєднує відносно невеликий розмір, довгий орбітальний період, близьке розташування до Землі та досить яскраву зорю-господаря. У майбутньому такі системи можуть стати ідеальними цілями для нових телескопів. Наприклад, європейська космічна місія PLATO mission планує протягом кількох років спостерігати подібні зорі, щоб знаходити планети земного типу з тривалими орбітами. Втім, поки що HD 137010 b залишається лише кандидатом. Щоб остаточно підтвердити її існування, астрономам потрібно зафіксувати ще один транзит — нове проходження планети перед зіркою. Це непросте завдання, адже орбітальний період становить майже рік, а точний час наступного транзиту має певну похибку. Інший спосіб підтвердження — вимірювання так званої радіальної швидкості зірки, тобто її ледь помітного «гойдання» під дією гравітації планети. Проте якщо маса об’єкта справді близька до земної, цей ефект може бути настільки слабким, що його буде важко зафіксувати навіть сучасними приладами. Додаткові спостереження також натякають на можливу наявність ще одного масивного об’єкта у цій системі — можливо, великої планети або навіть коричневого карлика на віддаленій орбіті. Якщо це підтвердиться, такий сусід міг відіграти важливу роль у формуванні всієї планетної системи. Попри невизначеність, HD 137010 b уже стала одним із найцікавіших кандидатів серед відомих екзопланет. Її розмір, майже «земний» рік і близькість до нашої планети роблять її надзвичайно перспективною мішенню для майбутніх досліджень. Навіть якщо цей світ виявиться холодним або крижаним, він може допомогти вченим краще зрозуміти, як формуються та еволюціонують планети, подібні до Землі.

Android 17 посилить правила доступу до функцій спеціальних можливостей, і зміни можуть торкнутися сторонніх програм. Нова політика безпеки обмежить використання чутливих дозволів застосунками, які не належать до інструментів доступності. У тестових збірках Android 17 з’явилися додаткові обмеження, пов’язані з використанням дозволів служби спеціальних можливостей. Зміни спрямовані на запобігання ситуаціям, коли програми отримують доступ до системних функцій, призначених для допомоги людям з інвалідністю, хоча самі не належать до цієї категорії. Йдеться про так званий розширений режим захисту, який уперше з’явився в Android 16. Цей режим поєднує кілька механізмів безпеки та призначений для підвищення рівня захисту пристрою. Він допомагає знизити ризики, пов’язані зі встановленням потенційно небезпечних програм, мережевими атаками та спробами отримати несанкціонований доступ до даних. У збірці Android 17 Beta 2 при активованому розширеному режимі захисту система не дозволяє програмам, що не належать до категорії інструментів доступності, отримувати дозволи на використання API служби спеціальних можливостей. Для роботи таких програм користувачеві доведеться вимикати режим підвищеного захисту. Водночас у поточному оновленні Android 16 QPR3, яке поширюється разом із березневим пакетом оновлень Pixel Drop, подібні обмеження відсутні. На пристроях із цією версією операційної системи програми й надалі можуть використовувати відповідні дозволи без додаткових блокувань. Згідно з документацією Google, API AccessibilityService призначений виключно для програм, які допомагають користувачам з інвалідністю взаємодіяти зі смартфоном. Проте низка застосунків використовує цей механізм для реалізації інших функцій. Отримавши доступ до таких дозволів, програма може виконувати різні дії від імені користувача, зокрема переглядати вміст екрана або взаємодіяти з елементами інтерфейсу. Саме тому такі можливості вважаються чутливими з погляду безпеки. Деякі програми застосовують цей механізм для реалізації власних функцій. Наприклад, видання Android Authority наводить застосунок dynamicSpot. Його випустили у 2022 році — він призначений для відображення повідомлень поверх інтерфейсу смартфона та імітує елемент Dynamic Island із системи iOS. У поточній тестовій версії Android 17 dynamicSpot не працює при увімкненому розширеному режимі захисту. Обмеження також можуть торкнутися окремих функцій лаунчерів та інших програм, які використовують API спеціальних можливостей для розширення інтерфейсу. Стабільний реліз Android 17 очікується у червні. Наразі невідомо, чи змінить Google правила роботи з такими дозволами перед фінальним випуском системи.

Світова потреба в літії стрімко зростає, адже саме цей метал лежить в основі акумуляторів для електромобілів і систем зберігання енергії від сонячних та вітрових електростанцій. Проте традиційні методи його видобутку залишаються повільними, дорогими та часто шкодять довкіллю. Тепер дослідники запропонували нову технологію, яка може значно змінити ситуацію. Команда інженерів з Columbia Engineering розробила метод вилучення літію з солоних підземних вод — так званих брин — за допомогою спеціального температурочутливого розчинника. Деталі дослідження опубліковані у науковому журналі Joule. Технологія отримала назву S3E (switchable solvent selective extraction) і, за словами авторів, може зробити видобуток літію швидшим, дешевшим і доступним у місцях, де традиційні методи не працюють. Сьогодні приблизно 40% світового літію отримують із солоних підземних вод у пустельних регіонах. Найпоширеніший спосіб — так зване сонячне випаровування: рідину викачують у великі відкриті басейни, де вона поступово випаровується під сонцем. Цей процес може тривати до двох років, потребує величезних площ і значних обсягів води. Саме тому він працює лише в окремих регіонах із сухим кліматом, наприклад у пустелі Атакама або в деяких районах Невади. Нова технологія пропонує зовсім інший підхід. Замість тривалого випаровування використовується спеціальний розчинник, який реагує на зміну температури. При кімнатній температурі він «витягує» з розсолу іони літію разом із водою. Коли суміш нагрівають, розчинник віддає літій у чистіший потік рідини, після чого може знову використовуватися у наступному циклі. Такий процес дозволяє вибірково відокремлювати літій навіть у складних сумішах, де він міститься у невеликих концентраціях. Під час експериментів технологія показала високу точність: вона витягувала літій приблизно у десять разів ефективніше, ніж натрій, і в дванадцять разів ефективніше, ніж калій. Крім того, система автоматично відокремлює магній — поширену домішку у літієвих розсолах. Вчені протестували технологію на лабораторних зразках, створених за моделлю води з регіону Salton Sea у Південній Каліфорнії. Цей геотермальний район вважається одним із найбільших потенційних джерел літію у США. За оцінками експертів, його запасів може вистачити для виробництва батарей більш ніж для 375 мільйонів електромобілів. Під час експериментів система змогла відновити майже 40% літію лише після чотирьох циклів роботи з тим самим розчинником. Це свідчить про потенціал технології для безперервного промислового процесу. Науковці підкреслюють, що наразі їхня робота є лише доказом концепції, і технологію ще потрібно вдосконалити. Проте навіть на цьому етапі вона виглядає перспективною альтернативою двом основним способам видобутку літію — випаровуванню розсолів і видобутку з твердих порід, які мають значні екологічні недоліки. За словами дослідників, новий підхід може працювати навіть на низькотемпературному теплі — наприклад, від промислових відходів або сонячних колекторів. Це робить процес не лише швидшим, а й потенційно екологічнішим. Оскільки перехід до чистої енергетики набирає обертів, подібні технології можуть відіграти важливу роль у майбутньому. Вони допоможуть отримувати стратегічно важливі матеріали швидше, з меншим впливом на довкілля та з ширшого кола родовищ по всьому світу.

Компанія Samsung готує нові функції для свого браузера, які з’являться разом із One UI 9: режим кількох вікон, Ask AI та спільну браузерну сесію на різних пристроях. У тестових збірках виявили низку нових можливостей. Зміни можуть з’явитися разом із оболонкою One UI 9, бета-тестування якої очікується найближчими місяцями. За інформацією різних аналітичних сервісів, найпоширенішим браузером у світі залишається Google Chrome. Щомісячна аудиторія цієї програми сягає приблизно 3,83 мільярда користувачів. На мобільних пристроях його частка оцінюється приблизно у 68–69 %. Незважаючи на таке домінування, альтернативні рішення активно розвиваються. Одним із них є Samsung Internet. Цей браузер встановлюється на смартфони та планшети серії Samsung Galaxy за замовчуванням, проте за бажанням його можна безкоштовно встановити через Google Play. Додаток відомий широкими можливостями налаштування інтерфейсу та підтримкою розширень, що відрізняє його від багатьох мобільних браузерів. Судячи з витоків, розробники готують функцію багатовіконного перегляду сторінок. Вона дозволить одночасно відображати кілька сайтів на одному екрані. Користувач зможе працювати одразу з двома активними сторінками, не перемикаючись між вкладками. Аналогічний підхід уже реалізований у Chrome для Android, але тепер подібний режим тестується й у браузері Samsung. На пристроях із великим екраном можливості можуть бути ширшими. За наявними зображеннями інтерфейсу видно, що на складаних смартфонах на кшталт Samsung Galaxy Z Fold 7 розглядається варіант із трьома одночасно відкритими вікнами. Ще однією новинкою може стати функція Ask AI. За наявною інформацією, вона використовує технології сервісу Perplexity. Інструмент аналізує вміст відкритої сторінки та на основі отриманих даних пропонує відповіді чи рекомендації. При цьому система працює не лише із зображенням тексту на дисплеї. Алгоритм бере інформацію безпосередньо з браузера, включаючи дані про переглянуті сторінки. В інтерфейсі є перемикач, що дозволяє вибирати термін зберігання інформації про активність користувача. Таким чином, передбачається можливість керувати обсягом даних, що зберігаються. У тестовій версії програми також виявили пункт «Увімкнути відновлення роботи на різних пристроях». Поки що він не виконує жодних дій. Передбачається, що функція може бути пов’язана з перенесенням поточної сесії браузера між кількома гаджетами — наприклад, зі смартфона на планшет або комп’ютер. За попередніми даними, програма бета-тестування One UI 9 може розпочатися вже у травні. Спочатку оновлення очікується для серії Samsung Galaxy S26, після чого доступ до тестової версії отримають пристрої серії Samsung Galaxy S25. Фінальний випуск нової версії оболонки, як передбачається, відбудеться влітку.

Сучасні технології допомогли вченим буквально «повернути обличчя» одному з найдавніших родичів людини. Завдяки цифровій реконструкції викривленого черепа дослідники змогли відтворити вигляд стародавнього гомініна, відомого як Little Foot, і це відкриття може змінити уявлення про те, як еволюціонували ранні представники людського роду в Африці. Йдеться про рештки істоти виду Australopithecus, якій приблизно 3,67 мільйона років. Скелет знайшли у печерах Sterkfontein Caves неподалік Йоганнесбурга в Південній Африці — у регіоні, що входить до всесвітньо відомого археологічного комплексу Cradle of Humankind World Heritage Site. Цей скелет вважається одним із найповніших серед усіх знайдених ранніх гомінінів, однак саме обличчя довгий час залишалося загадкою. Проблема полягала в тому, що за мільйони років під землею кістки черепа деформувалися під тиском гірських порід. Через це традиційні методи реконструкції не дозволяли точно зрозуміти, як виглядав цей давній родич людини. Тепер ситуація змінилася завдяки новітнім технологіям сканування. Міжнародна команда дослідників використала надточне синхротронне сканування на установці Diamond Light Source у Великій Британії. Після цього вони застосували складні методи цифрової реконструкції, щоб віртуально «зібрати» кістки обличчя, виправивши їхню деформацію та відновивши правильне положення. Отриману модель вчені змогли детально виміряти і порівняти з іншими викопними знахідками, а також із черепами сучасних людиноподібних мавп. Для аналізу використали дев’ять ключових параметрів будови обличчя та тривимірну геометричну морфометрію — метод, який дозволяє математично порівнювати форму різних об’єктів. Результати виявилися несподіваними. Попри те що «Маленьку Ногу» знайшли в Південній Африці, її обличчя виявилося більше схожим на знахідки австралопітеків зі Східної Африки, ніж на молодші викопні рештки з того ж південноафриканського регіону. Зокрема, подібними виявилися розміри обличчя, форма очних орбіт і загальна архітектура черепа. Це відкриття ставить під сумнів стару гіпотезу про те, що різні популяції ранніх гомінінів розвивалися ізольовано в окремих регіонах Африки. Натомість нові дані натякають, що між ними могли існувати міграції, генетичні зв’язки або спільні еволюційні корені. Особливу увагу дослідники звернули на область навколо очей. Саме вона, ймовірно, була однією з найбільш «динамічних» у процесі еволюції. Зміни у формі орбіт могли бути пов’язані з особливостями зору та адаптацією до різних екологічних умов, у яких жили ці давні істоти. Водночас вчені підкреслюють, що обличчя — лише частина історії. Інші частини черепа, зокрема мозкова коробка, все ще залишаються деформованими і потребують подальшої цифрової реконструкції. Коли ці дослідження завершаться, науковці зможуть краще зрозуміти розмір мозку, його організацію та еволюційні зміни у ранніх предків людини. Нові результати також підтримують сучасну ідею, що Африка була не набором ізольованих «лабораторій еволюції», а єдиним взаємопов’язаним простором, де популяції ранніх людей могли пересуватися, взаємодіяти та адаптуватися до різних умов. Дослідження показує, що навіть один добре збережений викопний скелет може суттєво змінити наукове бачення історії людства. І обличчя «Маленької Ноги» стало ще одним ключем до розуміння того, як формувався наш далекий еволюційний родовід.

Під час дослідження карликових кашалотів вчені зробили несподіване відкриття: у тканинах їхнього шлунка виявили три раніше невідомі генотипи бактерій роду Helicobacter. Це відкриття допомагає краще зрозуміти здоров’я цих маловивчених морських ссавців і показує, наскільки складним може бути мікробний світ океану. Карликовий кашалот — Kogia breviceps — вважається одним із найзагадковіших китоподібних. Ці тварини майже не трапляються людям у природі, оскільки більшу частину життя проводять далеко від узбережжя. Вони зазвичай пересуваються невеликими групами та пірнають на значну глибину, полюючи на кальмарів і рибу. Через такий спосіб життя вчені рідко мають можливість спостерігати їх у дикій природі, тому значна частина наукових знань про цих тварин походить із дослідження особин, що викинулися на берег. Особливо часто такі випадки трапляються на південному сході США. Саме там дослідники протягом десятиліть збирали інформацію про стан здоров’я цих китів. Розтини показали, що у карликових кашалотів нерідко виникають проблеми зі шлунком, зокрема виразки. У багатьох випадках вони пов’язані з бактеріями Helicobacter — групою мікроорганізмів, які можуть жити у шлунку та кишечнику різних тварин, включно з людьми. Група вчених із Florida Atlantic University’s Harbor Branch Oceanographic Institute разом із колегами вирішила детальніше дослідити цю проблему. Використовуючи понад двадцять років даних про карликових кашалотів, які опинилися на березі, вони змогли виявити три раніше невідомі генетичні різновиди Helicobacter. Результати роботи були опубліковані в науковому журналі Journal of Wildlife Diseases. Нові генотипи отримали назви Kogia Helicobacter 1, Kogia Helicobacter 2 та Kogia Helicobacter 3. За словами дослідників, це перший підтверджений випадок виявлення таких бактерій у карликових кашалотів. Відкриття розширює уявлення науковців про мікробні організми, які можуть мешкати в організмах морських ссавців. У період із 1999 до 2020 року команда дослідників зафіксувала 59 випадків, коли карликові кашалоти опинялися на узбережжі. Близько 80 % цих тварин були детально досліджені після смерті. У чотирьох випадках у тканинах їхнього шлунка виявили спіралеподібні бактерії. Зразки повторно перевірили за допомогою кількох лабораторних методів — гістологічного аналізу, молекулярної діагностики та секвенування ДНК. Саме ці дослідження й дозволили встановити, що мова йде про три нові генотипи бактерій. Два з них — Kogia Helicobacter 1 і 2 — генетично близькі до видів Helicobacter, які раніше знаходили у дельфінів, морських свиней і навіть у людей. Натомість третій різновид, Kogia Helicobacter 3, виявився значно відміннішим і належить до окремої еволюційної гілки. Це може свідчити про те, що у світовому океані існує набагато більше невідомих бактерій, ніж вважалося раніше. У всіх чотирьох китів, у яких знайшли Helicobacter, вчені зафіксували помітні проблеми зі шлунком. Серед них були гастрит, виразки, рубцювання тканин і зараження нематодами. В одному випадку також спостерігалося запалення кишечника. Хоча ці бактерії не були безпосередньо названі причиною смерті тварин, дослідники припускають, що вони можуть відігравати певну роль у розвитку хвороб травної системи. Бактерії Helicobacter давно відомі науці. У людей вони можуть спричиняти хронічний гастрит, виразку шлунка і навіть рак. У морських ссавців такі інфекції почали активно досліджувати лише з початку 2000-х років. У різних видів китоподібних вони вже пов’язувалися з симптомами на кшталт млявості, втрати апетиту, блювання та запалення слизової оболонки шлунка. На думку вчених, розуміння ролі таких мікроорганізмів може бути важливим не лише для здоров’я окремих тварин, а й для збереження цілих популяцій китів. Особливо це стосується видів, які вже вважаються вразливими. Дослідники також наголошують на важливості програм моніторингу морських ссавців, що опинилися на узбережжі. Саме завдяки багаторічному збиранню даних і дослідженню таких випадків вдалося зробити це відкриття. Кожен знайдений кит, за словами науковців, може розповісти власну історію — і інколи вона відкриває абсолютно нові напрямки для науки.

Компанія Blue Origin представила нову концепцію космічної місії під назвою NEO Hunter, призначену для захисту Землі від потенційно небезпечних навколоземних об’єктів (NEO) за допомогою передових методів їх відхилення. Концепція, розроблена у співпраці з Jet Propulsion Laboratory (JPL) агентства NASA та California Institute of Technology (Caltech), базується на універсальній платформі Blue Ring, створеній компанією Blue Origin. NEO Hunter використовує гібридний підхід до відхилення астероїдів. Спочатку апарат розгорне кубсати для визначення характеристик цільового астероїда, після чого розташується поблизу нього та спрямовуватиме на об’єкт безперервний іонний пучок. Такий безконтактний метод поступово передає астероїду імпульс, повільно змінюючи його траєкторію з часом, щоб відвернути можливе зіткнення із Землею. Якщо ж іонний промінь виявиться недостатньо ефективним у випадку великих або термінових загроз, NEO Hunter передбачає додатковий варіант — «надійний кінетичний удар». Ця концепція натхненна успішною місією Double Asteroid Redirection Test (DART) агентства NASA. Запропонований космічний апарат буде майже в дев’ять разів масивнішим за DART і зможе здійснити прямий високошвидкісний удар, забезпечивши приблизно у 1,5 раза більшу кінетичну енергію для ефективнішої зміни траєкторії астероїда. Платформа Blue Ring, яка лежить в основі проєкту NEO Hunter, також може стати базою для орбітального апарата Mars Telecommunication Orbiter, що його пропонує компанія Blue Origin для підтримки зв’язку з майбутніми місіями на Марс.