"З очей — геть із серця" — саме так ми часто ставимося до того, що змиваємо в унітаз. Але ліки, які ми приймаємо — від антибіотиків до заспокійливих — не зникають безслідно після виходу з нашого організму. Багато з них не повністю фільтруються очисними спорудами і потрапляють у річки, озера та струмки, де можуть довго зберігатися та впливати на дику природу у несподіваний спосіб. У новому дослідженні вчені вивчили, як заспокійливий препарат клобазам, що призначається при тривожних розладах і проблемах зі сном, впливає на міграцію молоді атлантичного лосося (Salmo salar) з річки Дал у Швеції до Балтійського моря. Результати показали: навіть незначні залишки ліків у воді здатні змінювати поведінку тварин, що, у свою чергу, може впливати на їхню виживаність і шанси на успіх у дикій природі. Глобальні дослідження засвідчили: річки на всіх континентах, включно з Антарктидою, забруднені фармацевтичними речовинами. Вони потрапляють у довкілля не лише через використання медикаментів людьми, але й через неправильне утилізування або промислові скиди. На сьогодні у природному середовищі виявлено майже 1000 активних фармкомпонентів. Особливо тривожить той факт, що багато ліків впливають на рецептори, які є не лише в людському мозку, а й у багатьох інших видів тварин. Дослідження останніх десятиліть доводять: фармацевтичне забруднення може порушувати фізіологію, розвиток і навіть здатність до розмноження у тварин. Але найменше дослідженим досі залишався вплив на поведінку. Хоча лабораторні експерименти вже вказували, що деякі ліки змінюють роботу мозку і поведінкові реакції риб, умови в природі значно складніші та непередбачувані. Саме тому шведські вчені провели масштабне польове дослідження. Вони імплантували молодим лососям мікропристрої, що повільно вивільняють клобазам, та GPS-трекери. Результати показали: ті риби, які отримували клобазам, успішніше долали шлях до моря, а також швидше проходили через гідроелектростанції, що зазвичай затримують міграцію. Подальші експерименти в лабораторії засвідчили, що ліки змінювали зграйність і поведінку риб при зустрічі з хижаком, що вказує на вплив препарату на соціальну динаміку та готовність до ризику. Хоча прискорена міграція на перший погляд здається позитивною, будь-яке втручання в природну поведінку може мати ланцюгові наслідки. Наприклад, риби можуть прибувати до моря у невідповідний час, що підвищує ризики від хижаків або зміни середовища. Щоб мінімізувати наслідки фармацевтичного забруднення, вчені радять оновити системи очищення стічних вод. Наприклад, озонування ефективне, але дороговартісне. Перспективним напрямком також є розробка "зелених ліків", які швидше розкладаються в природі. Не менш важливо — запровадити суворіші правила утилізації ліків та розробити політику, яка об'єднає науку, технології та екологію заради захисту довкілля. Читайте оригінальну статтю.

Колишній президент США Дональд Трамп став героєм чергового курйозу під час посадки на літак Air Force One. Інцидент стався на злітно-посадковій смузі військової авіабази Ендрюс у штаті Меріленд. Вийшовши з автомобіля з великою чорною парасолею в руках, Трамп рішуче попрямував до трапа літака. Проте, підійшовши до дверей, він несподівано зіштовхнувся з проблемою — розміри парасолі не дозволяли пройти у вузький прохід борту. Колишній президент кілька разів спробував зайти, не складаючи парасолю, але безуспішно. https://youtu.be/ByPI_nQPUnA Після кількох ніякових спроб Трамп виглядав роздратованим. Зрештою він передав парасолю члену екіпажу та без перешкод піднявся на борт. Цей момент миттєво став вірусним у соцмережах, викликавши хвилю гумористичних коментарів. Деякі користувачі згадали подібний випадок 2018 року, коли Трамп просто залишив парасолю на смузі, не закриваючи її і не озираючись.

OnePlus презентує Power Bank на 150 Вт і смартфон OnePlus 13T вже 24 квітня. Компанія OnePlus готується до масштабної презентації у Китаї, яка відбудеться 24 квітня 2025 року. На заході покажуть не лише новий флагманський смартфон OnePlus 13T, а й потужний зовнішній акумулятор — Power Bank SUPERVOOC 150W з ємністю 20 000 мАг. Що відомо: Цей Power Bank створено для сучасних користувачів, яким потрібно швидко заряджати кілька пристроїв одночасно. Він підтримує зарядку потужністю до 150 Вт, а також технологію Power Delivery 100W, що дозволяє підзаряджати навіть ноутбуки. У пристрої передбачені порти USB-A, USB-C та вбудований кабель USB-C, що дає змогу заряджати до трьох ґаджетів одночасно — смартфон, планшет і, наприклад, навушники або дрон. OnePlus позиціонує цей Power Bank як ідеальне рішення для подорожей, роботи та повсякденного використання. Він стане в нагоді тим, хто постійно в дорозі або працює поза офісом. Компанія обіцяє наявність усіх необхідних захистів: від перегріву, перенапруги, короткого замикання тощо. Це дозволяє безпечно брати його з собою навіть у літак. Разом із Power Bank очікується й прем'єра нового смартфона OnePlus 13T, який отримає потужне «залізо» та оновлений дизайн. Раніше також стало відомо, що модель OnePlus Nord CE 5 матиме акумулятор на 7100 мАг, що свідчить про фокус компанії на автономність пристроїв. Нещодавно OnePlus також оприлюднила перше офіційне зображення OnePlus 13T. Смартфон буде доступний у трьох кольорах — чорному, рожевому та сірому.

Квітень — це гаряча пора для садівників та городників. Але навіть у розпал сезону варто враховувати не лише погоду й терміни дозрівання культур, а й традиції та прикмети, що склалися навколо Великодня. Вважається, що у Світлий тиждень після свята Христового Воскресіння краще утриматися від роботи на землі й присвятити час родині, молитвам та відвідуванню церкви. Така рекомендація йде з церковної традиції — як символ поваги до величі свята, пише Pixelinform. Попри це, багато досвідчених городників починають повертатися до справ на третій або четвертий день після Великодня. Адже весняна погода нестабільна, а кожен вдалий день може стати вирішальним для майбутнього врожаю. Посів культур відбувається у кілька хвиль, і саме після Великодня припадає оптимальний період для висаджування багатьох з них. Наприклад, у цей час у відкритий ґрунт сіють моркву, пастернак, петрушку, капусту, кабачки, а трохи пізніше — огірки, буряк, гарбузи й баштанні. Природа також дає свої підказки: коли на осиках з’являються сережки або цвітуть проліски, це сигнал, що можна починати посів холодостійких культур. Теплолюбні овочі потребують стабільного тепла, тому з ними краще зачекати до початку або середини травня. Існує й зворотне правило: деякі культури, зокрема горох, моркву та всі види капусти, краще висаджувати до Великодня. У багатьох регіонах вважається, що запізнення з їхньою посадкою може позначитися на врожайності. Не рекомендується затягувати й з висівом редиски, салатів і зелені — ці рослини дають кращі результати при посіві в прохолодний період. Хоч традиції й прикмети не мають наукового обґрунтування, вони часто перегукуються з агрономічними реаліями. Основне правило весняного садівництва — встигнути посадити все вчасно, орієнтуючись і на досвід, і на погоду, і на поведінку природи. А ще — не нехтувати здоровим глуздом та власним ритмом життя. Коли після Великодня можна садити город читайте на сайті Pixel.inform.

Компанія Apple зробила офіційну заяву, звертаючись до користувачів iPhone, iPad, Mac і Apple TV з проханням негайно встановити оновлення безпеки. Причина — виявлення двох критичних вразливостей, які вже були використані хакерами в реальних атаках, пише T4. Фахівці Apple виявили дві серйозні вразливості нульового дня: CVE-2025-31200 — у компоненті CoreAudio, та CVE-2025-31201 — у системі RPAC. Обидві дозволяють зловмисникам отримати віддалений доступ до пристрою, використовуючи спеціально створені аудіофайли. Зловмисний MP3-файл, зокрема, може запустити шкідливий код на пристрої жертви, а обхід механізму захисту пам’яті PAC відкриває можливості для повного контролю над системою: від крадіжки особистих даних до блокування самого пристрою. Оновлення необхідне для власників таких пристроїв: iPhone XS і новіших моделей усіх моделей iPad Pro з 2018 року iPad Air з 3-го покоління iPad 7-го покоління і новіших iPad mini з 5-го покоління комп’ютерів Mac з macOS Sequoia Apple TV (HD і 4K) Apple Vision Pro Користувачам слід перевірити наявність оновлення вручну, якщо автоматичне оновлення не увімкнене. Для цього перейдіть до Налаштування → Основні → Оновлення ПЗ та встановіть відповідну версію: iOS 18.4.1, iPadOS 18.4.1 або macOS Sequoia 14.4.1. Apple також радить увімкнути автоматичне оновлення в налаштуваннях і утримуватись від відкривання файлів з неперевірених джерел, зокрема аудіо та відео. Це особливо важливо, оскільки атаки можуть відбуватися без відома користувача — лише під час прослуховування чи завантаження медіаконтенту. Це вже п’ята серйозна вразливість нульового дня, зафіксована Apple у 2025 році. Компанія вкотре наголошує: регулярне оновлення програмного забезпечення — один із найефективніших способів захистити себе в цифрову епоху.The post Apple опублікувала термінове звернення до мільйонів користувачів iPhone first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У сучасному світі самотність часто сприймається як тривожний симптом — відчуження, ізоляція, ознака кризи. Але що, якщо ця тиша навколо — не проблема, а простір для відновлення? За словами американської психологині Мередіт Прескотт, усвідомлене перебування наодинці з собою — це не слабкість, а важливий етап особистісного зростання, пише Pixelinform. Самотність — це не ізоляція, а можливість почути себе Соціальні мережі, постійна комунікація, нескінченні ролі — працівника, партнера, дитини, друга — змушують нас жити в режимі зовнішнього очікування. І часто ми забуваємо запитати себе: «А як я насправді почуваюся?» У самотності зникає потреба відповідати очікуванням. Не потрібно «тримати обличчя», бути ввічливим із ввічливості, демонструвати зацікавленість там, де її немає. У цій тиші починає прояснюватися внутрішній голос. Саме тоді стає помітно, які справи виснажують, які стосунки вже стали тягарем, а які рішення давно потребують переосмислення. Соціальна взаємодія вимагає ресурсу Навіть якщо ви екстраверт, спілкування забирає енергію. Слухати, відповідати, реагувати, проявляти емоції, розуміти інших — усе це викликає мікровтому. Якщо ж ви емоційно чутлива або інтелектуально залучена людина, то психічне перевантаження може наставати ще швидше. У таких випадках самотність діє як емоційний детокс. Це не втеча, а вимкнення зайвих сигналів, які заважають сфокусуватись. Відпадає потреба «бути в ресурсі» для інших — натомість з’являється шанс перезарядитись для себе. Створення внутрішньої ієрархії цінностей Під час усамітнення ми починаємо розуміти, що для нас справді важливо. Які стосунки підтримуються лише з інерції? Які життєві рішення відтерміновуються через страх засудження чи нав’язані шаблони? Самотність — це простір чесності. І хоча іноді вона лякає, насправді це — про зрілість, про готовність зібрати себе заново без зовнішнього тиску. Це як генеральне прибирання у власній свідомості. Баланс неможливий без пауз Суспільство цінує активність, комунікабельність, видиму включеність. Але здорова психіка потребує тиші, простору, дистанції. Мовчання — це не розрив зв’язків. Це шанс налаштуватися на себе. Саме в таких паузах виникає справжній контакт із власними потребами, думками та відчуттями. Повернення до себе — не втеча, а перезавантаження Самотність не обов’язково означає бути самотнім. Це вибір на користь себе, спосіб відновити внутрішній ресурс і побачити життя без зайвого фону. Це не про уникнення — а про зцілення, тишу і внутрішній фокус. У світі, що постійно шумить, здатність бути наодинці з собою — це не слабкість. Це сила розуміти себе й обирати свідомо. Іноді найкраще, що ми можемо зробити — це на якийсь час зупинити світ, щоб згадати, хто ми є насправді. Психологиня розповіла, чим корисна самотність читайте на сайті Pixel.inform.

На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника вчені спостерігали найчисленніше за весь час досліджень стадо благородних оленів — 23 особини. Така кількість є рекордною для цього регіону, що свідчить про стабілізацію та позитивні зміни в екосистемі зони відчуження, пише T4. Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Облік копитних здійснювався за допомогою кількох методів. Один із них — непрямий, за слідами життєдіяльності. Зокрема, аналізувалися екскременти, які олені залишають до 20 разів на добу. Це дозволяє точно визначити не тільки кількість тварин, а й маршрути їхнього пересування. Також активно використовувалися візуальні спостереження: зазвичай тварин помічають із транспортного засобу. Побачивши машину, олені зупиняються, пильно вдивляються, а потім зникають у заростях. У деяких випадках науковцям доводиться маскуватися в природному середовищі, щоб не порушити поведінку тварин. Спостереження показали не лише зростання популяції оленів, а й загальну динаміку зміни пасовищ. Збільшення навантаження на них зменшує запаси сухої трав’яної маси, що, в свою чергу, позитивно впливає на біорізноманіття та знижує ймовірність виникнення масштабних пожеж. Надлишок сухої рослинності, як правило, формується переважно з непривабливих для копитних видів, таких як осока чи куничник, тому активне випасання позитивно впливає на екосистему в цілому. Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Дорослі благородні олені можуть досягати до 1,2 метра у висоту. Їхнє забарвлення змінюється залежно від сезону, а самці мають характерні розгалужені роги. Хоча за міжнародною класифікацією цей вид не викликає занепокоєння, близько двадцяти його підвидів перебувають під загрозою зникнення через втрату природного середовища та полювання. Цікаво, що на тлі зростання чисельності оленів та коней Пржевальського, у заповіднику фіксують скорочення популяції лося європейського. Ймовірно, це пов’язано з обмеженням сезонної міграції через кордон з Білоруссю. Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Фахівці заповідника зазначають, що результати весняного обліку демонструють позитивну екологічну тенденцію: тварини активно заселяють територію, розширюють свої ареали, а пасовища використовуються ефективніше. Чорнобильський заповідник, який колись асоціювався виключно з техногенною катастрофою, поступово перетворюється на унікальний осередок дикої природи з високим рівнем саморегуляції.The post У Чорнобильському заповіднику зафіксували новий рекорд first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У мережі з’явилися зображення, що ймовірно демонструють внутрішню будову майбутнього смартфона iPhone 17 Pro, а також чохли, призначені для моделей iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Ці витоки, якщо вони достовірні, підтверджують значні зміни у дизайні наступного покоління флагманських iPhone від Apple, пише T4. Фото Majin Bu За попередніми чутками, нові моделі отримають корпус з алюмінієвою рамкою та скляною задньою панеллю, а також помітну зміну у розташуванні блоку основних камер – він стане горизонтальним і складатиметься з трьох модулів, кожен з яких матиме роздільну здатність 48 мегапікселів. Очікується, що екрани пристроїв матимуть діагоналі 6,3 та 6,9 дюйма відповідно, підтримуватимуть адаптивну технологію ProMotion зі змінною частотою оновлення від 1 до 120 Гц та отримають спеціальне покриття з антивідблисковим ефектом для кращої видимості. Чохли iPhone 16 Pro та iPhone 17 Pro Max. Фото Majin Bu Щодо внутрішнього оснащення, то, за інформацією з витоків, смартфони мають отримати новий однокристальний процесор Apple A19 Pro, 12 гігабайтів оперативної пам’яті та сучасний модуль бездротового зв’язку Wi-Fi 7. Планується також покращення фронтальної камери, роздільну здатність якої мають збільшити з поточних 12 до 24 мегапікселів, що обіцяє більш якісні селфі та відеодзвінки. Чохли iPhone 17 Pro Max та iPhone 17 Pro. Фото Majin Bu Джерелом цієї інформації є інсайдер Majin Bu, який раніше вже публікував точні дані про iPad mini, кольори iPhone 12, проблеми з iPhone 15 та навіть достовірні фото макетів iPhone 16, що додає ваги його нинішнім твердженням. Таким чином, ці зображення та супутня інформація дають нам раннє уявлення про те, якими можуть бути майбутні флагманські смартфони від Apple. Раніше OpenAI закликала користувачів не дякувати ChatGPT: ось чому.The post У Мережі показали “нутрощі” iPhone 17 Pro та нові чохли first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Нещодавнє дослідження, результати якого були опубліковані в Scientific Reports, виявило несподіваний, хоч і поки що попередній, зв’язок між такою поширеною звичкою, як колупання в носі, та потенційно підвищеним ризиком розвитку деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. Вчені припускають, що у випадках, коли колупання спричиняє пошкодження ніжних тканин всередині носової порожнини, це може створити більш прямий шлях для певних видів бактерій до мозку. У відповідь на присутність цих мікроорганізмів мозок може реагувати специфічним чином, що нагадує патологічні процеси, які спостерігаються при хворобі Альцгеймера, повідомляє T4. Автори дослідження, група науковців під керівництвом Університету Гріффіта в Австралії, зосередили свою увагу на бактерії Chlamydia pneumoniae. Відомо, що цей мікроорганізм здатен інфікувати людей і викликати пневмонію, а також його виявляли у значній кількості мозку людей, уражених деменцією пізнього початку. Проведені на мишах експерименти показали, що бактерія може ефективно переміщуватися вгору по нюховому нерву, який є прямим зв’язком між носовою порожниною та мозком. Особливо тривожним виявилося те, що коли вчені спеціально пошкоджували носовий епітелій – тонку захисну тканину на даху носової порожнини – інфекція нервової системи посилювалася. Це призводило до того, що мозок мишей починав відкладати більше бета-амілоїдного білка. Цей білок, як відомо, виділяється в організмі у відповідь на інфекції, але його скупчення у вигляді бляшок також у великій концентрації виявляють у мозку людей, які страждають на хворобу Альцгеймера. Як зазначив нейробіолог Джеймс Сент-Джон з Університету Гріффіт, їхня команда була першою, хто продемонстрував, що Chlamydia pneumoniae може напряму потрапляти через ніс до мозку та викликати там патології, схожі на хворобу Альцгеймера, хоча поки що це було показано лише на моделі миші. Вражаючою виявилася і швидкість поширення інфекції у мишей – бактерія закріплювалася в центральній нервовій системі протягом 24-72 годин, підтверджуючи гіпотезу про ніс як потенційно швидкий шлях для бактерій та вірусів до мозку. Важливо підкреслити, що на даному етапі це дослідження має багато застережень, головне з яких – результати отримані на мишах, і ще належить підтвердити, чи подібні процеси відбуваються так само у людей. Крім того, роль бета-амілоїдних бляшок як причини, а не наслідку хвороби Альцгеймера, досі є предметом дискусій у науковому світі. Тим не менш, ці результати, безумовно, варті подальшого глибокого вивчення, адже вони можуть пролити нове світло на механізми виникнення хвороби Альцгеймера, яка досі залишається великою загадкою для науки. Вчені планують провести аналогічні дослідження на людях, щоб з’ясувати, чи діє той самий шлях інфікування. Поки що невідомо, як саме ці бактерії потрапляють в організм людини в першу чергу, навіть якщо вони присутні в мозку. Враховуючи той факт, що колупання в носі – це надзвичайно поширена звичка (можливо, її мають до 90% людей), а також вищипування волосся в носі, яке також може пошкоджувати епітелій, Джеймс Сент-Джон та його колеги вважають, що поки не варто активно вдаватися до цих дій через потенційний ризик пошкодження захисної тканини носа. Одне з питань, на яке дослідники шукатимуть відповідь далі, полягає в тому, чи є збільшення відкладень бета-амілоїду природною імунною реакцією організму на інфекцію, яку можна зупинити, коли інфекцію буде подолано. Хвороба Альцгеймера є надзвичайно складною, що підтверджується величезною кількістю досліджень та різноманітними підходами вчених до її розуміння. Проте кожне нове дослідження, подібне до цього, наближає нас до розгадки цієї недуги та пошуку шляхів її зупинити. Як зазначає Сент-Джон, хоча ризик хвороби Альцгеймера різко зростає після 65 років, важливо розглядати й інші чинники, оскільки це не тільки вік, але й вплив навколишнього середовища, включаючи критичну роль бактерій та вірусів. Раніше вчені показали, як можуть виглядати «інопланетяни» з планети K2-18bThe post Вчені виявили зв’язок між колупанням у носі та хворобою Альцгеймера first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Якщо ви звикли казати «будь ласка» і «дякую» у спілкуванні з ChatGPT — ви не самі. Але мало хто здогадується, що ця ввічливість має досить відчутну ціну. За словами CEO OpenAI Сема Олтмана, звичка користувачів бути чемними з чат-ботом щороку обходиться компанії у десятки мільйонів доларів. І все — через споживання електроенергії, пише T4. Коли користувач X (раніше Twitter) @tomiinlove пожартував: «Цікаво, скільки грошей OpenAI втрачає через те, що люди пишуть “будь ласка” і “дякую” до ШІ», — він не чекав на відповідь від самого Олтмана. Але відповідь була короткою й багатозначною: «Десятки мільйонів доларів — добре витрачені. Хто знає, що буде далі». Іронія в тому, що за кожним ввічливим запитом стоїть робота складної нейромережевої системи на масивних дата-центрах. А це — величезне енергоспоживання, навіть якщо мова про одну-єдину фразу без смислового навантаження. Опитування медіакомпанії Future PLC (власника TechRadar) серед понад тисячі респондентів показало, що близько 70% людей спілкуються з ШІ ввічливо. Причому 12% роблять це про всяк випадок — «раптом буде повстання роботів». Парадокс: ми виховані людьми і переносимо свої соціальні навички на взаємодію з машинами — навіть якщо знаємо, що ChatGPT не має емоцій, образ і не вимагає соціального зворотного зв’язку. Але це — частина еволюції нашого спілкування. Хоча з екологічного погляду кожне зайве повідомлення — зайві викиди вуглецю, деякі експерти вказують на інший бік питання. Журналістка TechRadar Бекка Кеді помітила, що ввічливі й структуровані запити часто отримують кращі відповіді. «У деяких випадках чемність зменшує ймовірність упередженості моделі. А це — не просто приємний бонус, а ключовий аспект надійності ШІ», — пише вона. Тобто мовна культура користувача може прямо впливати на якість відповіді. У перспективі це може навіть стати вбудованим елементом логіки моделей: поважне спілкування — краща реакція, грубість — нижчий пріоритет. Звісно, ChatGPT — не людина. І йому не потрібна ваша ввічливість у звичному сенсі. Проте кожна сесія, кожне «дякую» чи «будь ласка» запускає ланцюг обчислень і споживає електроенергію. На масштабах мільйонів користувачів — це реальні мільйони доларів і мегавати енергії. Поки OpenAI не розкриває точні дані щодо того, як саме формулювання запиту впливає на навантаження системи. Але факт залишається фактом: «людяне» ставлення до ШІ — річ красива, проте не безкоштовна.The post OpenAI закликала користувачів не дякувати ChatGPT: ось чому first appeared on T4 - сучасні технології та наука.