Космічний апарат Van Allen Probe A, створений NASA для дослідження радіаційних поясів Землі, завершує свою місію після майже 14 років роботи на орбіті. За прогнозами, 10 березня апарат увійде в атмосферу нашої планети та згорить під час падіння. Хоча частина конструкції може пережити повторний вхід, основна частина зонда розпадеться через надзвичайно високу температуру. Місія Van Allen Probes стартувала у серпні 2012 року. Спочатку вона була розрахована лише на два роки, але космічні апарати працювали набагато довше завдяки стабільній роботі обладнання та великій кількості наукових даних. У рамках проєкту було запущено два апарати — Van Allen Probe A і Van Allen Probe B, які досліджували радіаційні пояси Землі. Ці пояси складаються із заряджених частинок, що утримуються магнітним полем планети. Вони відіграють важливу роль у формуванні так званої космічної погоди — явищ, пов’язаних із сонячною активністю. Потужні спалахи на Сонці можуть впливати на роботу супутників, систем навігації, зв’язку та навіть електромереж на Землі. Завдяки багаторічним спостереженням апарати допомогли вченим краще зрозуміти, як поводяться радіаційні пояси під час сильних сонячних бур. Ці дані дозволили створити точніші моделі прогнозування космічної погоди та оцінювати ризики для космічної техніки й астронавтів. Попри драматичний вигляд процесу входження в атмосферу, NASA запевняє, що небезпека для людей майже відсутня. За оцінками фахівців, ймовірність того, що уламки можуть когось поранити, становить приблизно 1 до 4200. До того ж близько 70% поверхні Землі займає вода, тому уламки, які можуть пережити падіння, найімовірніше впадуть у океан. Хоча місія Van Allen Probe A завершується, її наукова спадщина залишиться надовго. Зібрані дані продовжують аналізувати дослідники, і вони допомагають розробляти нові космічні апарати та системи захисту від впливу космічної радіації. Таким чином, навіть після завершення польоту зонд продовжить служити науці — його результати стануть основою для майбутніх досліджень космосу та розвитку технологій, від яких залежить сучасна цивілізація.

Археологи виявили на півдні Іспанії у провінції Малага вражаючу знахідку — добре збережену кам’яну гробницю віком близько 5 тисяч років. Давня споруда має довжину приблизно 13 метрів (42 фути) і, за словами дослідників, може виявитися однією з найбільших і найкраще збережених мегалітичних гробниць в Андалусії. Йдеться про дольмен — мегалітичну споруду, створену з великих вертикальних кам’яних плит. Подібні пам’ятки будували в різних частинах світу ще в доісторичні часи, переважно як поховальні комплекси або ритуальні місця. За словами професора Університету Кадіса Серафіна Бесерри, відкриття може мати велике значення для вивчення життя давніх спільнот. Вчений наголошує, що пам’ятка збереглася у винятково хорошому стані, а це дозволить детально дослідити звичаї, вірування та повсякденне життя людей, які жили на Іберійському півострові близько третього тисячоліття до нашої ери. Сама споруда виявилася доволі складною. Вона складається з кількох внутрішніх камер, утворених великими вертикальними плитами — деякі з них перевищують два метри заввишки. У цих приміщеннях археологи знайшли поховальні камери, де зберігалися останки людей разом із різноманітними поховальними дарами. Серед знайдених предметів — бурштин, слонова кістка, морські мушлі та витончені крем’яні вироби. Колекція кременю включає наконечники стріл, великі ножоподібні леза та навіть рідкісний дворукий бойовий інструмент — алебарду, що нагадує сокиру. Археологи також виявили кілька так званих осуаріїв — камер для зберігання кісток, що свідчить про використання гробниці як колективного поховального місця протягом тривалого часу. Уся споруда була перекрита великими кам’яними плитами, а зверху її покривав насип із піску та дрібного каміння — своєрідний курган. Особливо цікавою знахідкою стали морські мушлі, адже гробниця розташована далеко від узбережжя. Це може свідчити про існування давніх торговельних або обмінних мереж, які пов’язували внутрішні регіони Іберійського півострова з морськими районами. Дольмени — не рідкість у давній історії. Подібні мегалітичні споруди зустрічаються по всій Європі та Азії. Деякі з них використовувалися виключно як гробниці, інші могли виконувати ритуальні функції, слугувати укриттям або навіть позначати межі територій. Серед відомих прикладів — дольмен Гуадальпераль в Іспанії, якому близько 7 тисяч років і який часто називають «іспанським Стоунхенджем», а також Arthur’s Stone у Великій Британії — масивна мегалітична споруда віком приблизно 5 тисяч років. Нове відкриття в Малазі може значно розширити знання вчених про доісторичні культури Південної Європи. Завдяки великій кількості знахідок археологи сподіваються краще зрозуміти, як жили, у що вірили і як ховали своїх померлих люди п’ять тисячоліть тому.

У Сполучених Штатах обговорюють можливість продовжити роботу Міжнародної космічної станції (МКС) ще на кілька років — до 2032 року. Ініціатива з’явилася в Конгресі та пов’язана не лише з науковими дослідженнями, а й із геополітикою та зростаючою конкуренцією у космосі. Спочатку планувалося, що МКС завершить свою місію приблизно у 2030 році. Однак американські законодавці вважають, що закривати станцію поки рано. Головна причина — ризик втратити лідерство на низькій навколоземній орбіті, особливо на тлі активного розвитку космічних програм інших країн. МКС безперервно працює з листопада 2000 року. За цей час вона стала однією з найважливіших наукових платформ у космосі: тут проводять сотні експериментів, а також реалізують масштабні міжнародні проєкти. Але ситуація у космічній галузі швидко змінюється. Наприклад, Китай у 2021 році запустив власну орбітальну станцію «Тяньгун», яку планує експлуатувати щонайменше до середини 2030-х років. Саме це змушує США замислитися над тим, щоб не допустити «вакууму» у своїй присутності на орбіті. У Сенаті пояснюють: продовження роботи МКС допоможе уникнути перерви у постійній присутності американських астронавтів у космосі. Це важливо не лише для престижу країни, а й для розвитку технологій та підготовки майбутніх космічних місій. Ще один фактор — комерційні космічні станції, які мають у майбутньому замінити МКС. NASA вже підтримує приватні компанії, що працюють над такими проєктами. Серед них — станції Orbital Reef від Blue Origin, Starlab від Voyager Technologies та інші ініціативи, зокрема від компанії Axiom Space. Втім, жодна з цих станцій поки що не готова повноцінно працювати на орбіті, тому влада США не хоче ризикувати й закривати МКС раніше часу. У разі, якщо приватні станції стануть повністю функціональними, NASA планує поступово передати їм частину роботи на орбіті. При цьому перехід має бути організований так, щоб людина постійно залишалася в космосі. Продовження життя МКС також пов’язане з іншими амбітними планами США — насамперед із програмою Artemis, яка передбачає повернення астронавтів на Місяць і підготовку до майбутніх польотів на Марс. Орбітальна станція залишається важливою платформою для досліджень, випробування нових технологій і міжнародної співпраці. Крім того, новий законопроєкт передбачає додаткове фінансування NASA у найближчі роки. Законодавці пропонують не скорочувати бюджет космічного агентства, а навпаки — підтримати його розвиток і нові місії. Таким чином, продовження роботи МКС може стати своєрідним «містком» між нинішньою епохою космічних станцій і майбутнім, у якому на орбіті працюватимуть комерційні комплекси, а людство готуватиметься до довготривалих експедицій на Місяць і Марс.

У знаменитих китайських викопних відкладах, які вже багато років дивують учених унікальними знахідками, зробили ще одне несподіване відкриття. Палеонтологи виявили скам’янілі рештки нового виду скорпіона, що жив приблизно 125 мільйонів років тому, у ранньому крейдяному періоді. Новий вид отримав назву Jeholia longchengi і став першим мезозойським скорпіоном, знайденим у Китаї. Фосилію знайшли у відомій формації Ісянь, яка давно вважається справжнім скарбом для палеонтологів. Саме тут раніше знаходили добре збережені рештки ранніх птахів, пернатих динозаврів та інших стародавніх істот. Нова знахідка допомагає краще зрозуміти, яким було життя в екосистемах того часу. Рештки скорпіона виявили поблизу села Хейшангоу у місті Чіфен (Внутрішня Монголія) — регіоні, який славиться великою кількістю викопних знахідок. На відміну від більшості скорпіонів того періоду, яких зазвичай знаходять у бурштині, цей екземпляр зберігся у шарі глинистого каменю. Такий тип збереження дозволяє вченим отримати нові дані про будову й спосіб життя стародавніх членистоногих. Зображення ілюструє центральну роль великих скорпіонів у ранньокрейдовому харчовому ланцюзі (а) та показує гігантського скорпіона в його середовищі існування (b). Авторство: Science Bulletin За оцінками дослідників, Jeholia longchengi досягав приблизно 10 сантиметрів у довжину, що робило його доволі великим хижаком серед безхребетних того часу. Ймовірно, він полював на різноманітних комах, а також міг нападати на дрібних хребетних — наприклад, молодих жаб або ящірок. Хоча ротові частини скорпіона не збереглися, науковці припускають, що він був важливою частиною місцевого харчового ланцюга. Отруйні скорпіони могли контролювати чисельність комах і водночас ставати здобиччю більших тварин. Не виключено, що вони взаємодіяли з ранніми ссавцями, птахами та навіть невеликими динозаврами. Формація Ісянь входить до так званої біоти Джехол — одного з найважливіших у світі комплексів викопних організмів ранньої крейди. Тут уже знаходили десятки унікальних видів, включно з пернатими динозаврами та ранніми птахами. Проте до цього часу у викопному літописі цієї екосистеми не було жодного скорпіона. Саме тому відкриття Jeholia longchengi стало несподіванкою для науковців. Тепер дослідники зможуть точніше відтворити структуру давньої екосистеми та зрозуміти, яку роль відігравали скорпіони поруч із іншими мешканцями Землі епохи динозаврів.

Компанія OnePlus офіційно показала білий варіант майбутнього флагмана 15T, розкривши ключові особливості дизайну та технічні деталі. Апарат отримає три колірні варіанти: Healing White Chocolate з металевою рамкою, темний Pure Cocoa та м’який зелений Relaxing Matcha. Особливу увагу інженери приділили білій версії — її рамку обробили за технологією мікродугового оксидування, що забезпечує насичений білий відтінок і підвищену стійкість до подряпин. Задню панель виготовили зі скловолокна: цей матеріал менше брудниться та приємно лежить у руці. Виробник також акцентував увагу на тонких рамках дисплея — лише 1,1 мм по периметру. Вага пристрою розподілена у пропорції 50:50, що, за задумом розробників, має зробити смартфон зручнішим для тривалого використання однією рукою. За підтвердженими даними та витоками, OnePlus 15T оснастять 6,32-дюймовим AMOLED-екраном, акумулятором ємністю 7500 мА·год і захистом за стандартом IP69K — це означає стійкість не лише до води й пилу, а й до впливу високого тиску та температури. Очікується, що апарат отримає покращену перископічну телекамеру та флагманський чіпсет Snapdragon 8 Elite Gen 5. Точну дату презентації поки не названо, однак активність бренду в соцмережах вказує на швидкий анонс.

Міжнародна група палеонтологів під керівництвом Пітера Маковицького з Університету Міннесоти описала новий вид альваресзавридів — Alnashetri cerropoliciensis. Скелет було виявлено у формації Канделерос у провінції Ріо-Негро на півдні Аргентини. Вік знахідки — близько 90 мільйонів років. Це найповніший і найменший скелет альваресзаврида з Південної Америки: маса тіла тварини становила лише близько 700 грамів. Знахідка поставила під сумнів усталену гіпотезу про те, що альваресзавриди зменшувалися в розмірах паралельно зі спеціалізацією на поїданні термітів та мурах. У пізніх представників цієї групи були укорочені передні кінцівки з потужним кігтем для руйнування термітників і дрібні зуби. У Alnashetri передні кінцівки становили 61 відсоток довжини задніх, а зуби були зменшені. За будовою тіла динозавр нагадував швидконогого хижака, який полював на комах і дрібних ссавців. Філогенетичний аналіз показав, що Alnashetri займає ранню, базальну позицію на еволюційному дереві альваресзавридів, попри те що жив у пізньому крейдовому періоді. Це означає, що мініатюрний розмір тіла виникав у цій групі неодноразово й незалежно, а не був результатом єдиної лінійної еволюційної тенденції. Дослідження також змінило уявлення про географію поширення цієї групи. Повторне вивчення музейних колекцій дозволило виявити рештки ранніх альваресзавридів у верхньоюрській формації Моррісон у Північній Америці та в нижньокрейдових відкладах на острові Вайт у Європі. Ці дані свідчать про поширення групи по всій Пангеї ще до розпаду суперконтиненту, а не про пізню міграцію між Азією та Південною Америкою. У тому ж районі Аргентини вже виявлено ще одного, більшого альваресзаврида — його опис може тривати ще кілька років. Джерело

Німецький автоконцерн Volkswagen Group опинився перед серйозними змінами. Компанія вже певний час визнає, що її структура стала надто великою і потребує реформування. На тлі змін у світовій автомобільній індустрії керівництво вирішило скоротити витрати та зробити бізнес компактнішим і ефективнішим. Під час презентації фінансових результатів стало відомо, що прибуток концерну різко знизився. Одночасно керівництво озвучило й важливе рішення щодо майбутнього компанії. За словами генерального директора Олівера Блюме, до 2030 року Volkswagen планує скоротити приблизно 50 тисяч робочих місць у Німеччині. Скорочення торкнуться не лише основного бренду Volkswagen, а й інших марок, що входять до складу концерну. Втім, найбільше змін відчує саме бренд Volkswagen — на нього може припасти близько 35 тисяч скорочень. Для розуміння масштабів: наприкінці 2024 року в німецькому підрозділі концерну працювали близько 296 тисяч людей. Причин для такого рішення кілька. По-перше, багато брендів групи останніми роками продають менше автомобілів. По-друге, автомобільна індустрія переживає масштабну трансформацію — перехід до електромобілів, цифрових сервісів і нових виробничих процесів. У таких умовах частину підрозділів можна оптимізувати, а деякі функції вже не потребують такої кількості персоналу. Експерти зазначають, що подібні кроки свідчать про завершення періоду стабільного зростання для традиційних автовиробників. Попередження керівництва про складні часи, які лунали останні роки, тепер починають втілюватися у конкретні рішення. Найближчі роки стануть вирішальними для Volkswagen Group. Саме зараз компанія намагається перебудуватися так, щоб залишатися конкурентною у світі, де автомобільний ринок стрімко змінюється. Чи допоможе ця стратегія концерну зміцнити позиції у майбутньому — покаже наступне десятиліття.

У кронах тропічного лісу Південної Америки вчені виявили незвичайного терміта, який одразу привернув увагу своєю дивною зовнішністю. Невелика комаха має витягнуту голову, що нагадує голову кашалота, через що новий вид отримав назву Cryptotermes mobydicki — на честь легендарного кита з роману Германа Мелвілла «Мобі Дік». Над відкриттям працювала міжнародна група ентомологів під керівництвом фахівця з Університету Флориди Рудольфа Шеффрана. За словами дослідника, коли команда вперше побачила цей зразок, вони навіть припустили, що перед ними представник зовсім нового роду комах. Особливістю цього терміта є його незвичайна анатомія. У солдатів виду надзвичайно подовжена голова з виступом спереду, а щелепи майже повністю «сховані» під нею. У профіль ця форма дуже нагадує голову кашалота: місце розташування очей у кита та отвір для антени у терміта розміщені майже однаково. Саме ця схожість і надихнула дослідників на оригінальну назву. Новий вид став шістнадцятим представником роду Cryptotermes, відомим у Південній Америці. Генетичний аналіз показав, що він близький до інших неотропічних видів, які мешкають у Колумбії, на Тринідаді та в Домініканській Республіці. Це відкриття допомагає вченим краще зрозуміти еволюцію цієї групи термітів, що поширена в різних частинах світу. Колонію комах дослідники знайшли у стовбурі мертвого дерева приблизно за вісім метрів над землею. Такі знахідки вкотре демонструють, наскільки різноманітним є життя у тропічних екосистемах і як багато видів на планеті ще залишаються невідомими науці. За словами вчених, кожне нове відкриття допомагає краще зрозуміти біорізноманіття Землі. Навіть серед термітів — порівняно невеликої групи комах — відомо лише близько трьох тисяч видів, і дослідники впевнені, що їх насправді значно більше. До того ж новий вид не становить жодної загрози для людей. На відміну від деяких термітів, які можуть пошкоджувати будинки, Cryptotermes mobydicki живе лише у своєму природному середовищі — тропічному лісі — і не поширюється за його межі. Це означає, що він є радше цікавою знахідкою для науки, ніж проблемою для власників житла.

Фахівці Каліфорнійського університету в Сан-Франциско встановили молекулярний механізм, який пояснює вплив фізичної активності на уповільнення старіння мозку. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Cell 9 березня 2026 року. У ході експериментів на мишах вчені з’ясували, що регулярні фізичні навантаження стимулюють печінку до підвищеного вироблення ферменту GPLD1. Ця молекула потрапляє в кровотік і впливає на судини, що оточують головний мозок, при цьому не проникаючи через гематоенцефалічний бар’єр. Дослідники виявили ключову роль білка TNAP, який з віком накопичується в гематоенцефалічному бар’єрі. Підвищена концентрація TNAP руйнує його захисну структуру, збільшуючи проникність для потенційно небезпечних речовин із крові. Проникнення цих молекул провокує запальні процеси, пов’язані з погіршенням когнітивних функцій та розвитком нейродегенеративних захворювань. Фермент GPLD1 впливає на клітини судин і видаляє з них накопичений TNAP. Це відновлює цілісність гематоенцефалічного бар’єру та знижує його проникність, що перешкоджає розвитку запалення в тканинах мозку. Експериментальна перевірка підтвердила цей механізм. У молодих тварин зі штучно підвищеним рівнем TNAP спостерігалися порушення пам’яті, характерні для старих особин. Зниження концентрації TNAP у вікових мишей призвело до зміцнення бар’єру, зменшення запалення та покращення когнітивних показників.

Німецький автовиробник Porsche переживає непростий період. Якщо у 2024 році компанія звітувала про прибуток у 5,3 мільярда євро, то вже за підсумками 2025 року фінансовий результат виглядає значно скромніше — лише близько 90 мільйонів євро. Такий різкий спад не пов’язаний із катастрофічним падінням продажів. Основною причиною стало переосмислення майбутньої продуктової стратегії бренду. У компанії вирішили скоригувати плани щодо повної електрифікації модельного ряду. Раніше Porsche активно готувалася до запуску нової електричної платформи для моделей 2030-х років. Тепер ці плани переглянули: розробку відкладено на пізніший термін, а саму платформу планують узгоджувати з іншими брендами концерну Volkswagen. Водночас виробник вирішив довше залишати в лінійці автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Такий стратегічний поворот вимагає значних інвестицій. Розробка нових або модернізація існуючих бензинових і гібридних моделей потребує великих витрат, і саме це суттєво вплинуло на фінансовий результат компанії. Для Porsche, яка довгий час вважалася одним із найприбутковіших брендів у групі Volkswagen, це досить незвична ситуація. Водночас ефект від нової стратегії проявиться не одразу. У 2026 році значних змін у модельному ряду не очікується, а 2027-й також навряд чи стане переломним. Основні новинки мають з’явитися лише у 2028 році. Фактично компанія робить довгострокову і доволі ризиковану ставку на майбутнє, намагаючись стабілізувати позиції за допомогою перевірених технологій. Однак ринок автомобілів швидко змінюється. Багато конкурентів активно розвивають електромобілі та інвестують у нові платформи, батареї та програмне забезпечення. У таких умовах ставка на традиційні двигуни може як допомогти Porsche пережити складний період, так і призвести до втрати позицій у довгостроковій перспективі. Крім економічних факторів, свою роль відіграє і глобальна тенденція до скорочення викидів та переходу на екологічніші види транспорту. Хоча для частини покупців потужні бензинові спорткари досі залишаються символом бренду Porsche, світовий автопром дедалі активніше рухається у бік електрифікації. Тож найближчі кілька років стануть для компанії своєрідним випробуванням. Якщо нова стратегія спрацює, Porsche зможе зміцнити свої позиції і зберегти статус одного з найуспішніших преміальних автовиробників. Якщо ж ні — бренд може опинитися перед значно серйознішими викликами, ніж ті, з якими він стикається сьогодні.