У жінки з Китаю, якій було 40 років, лікарі виявили серйозну нестачу заліза, але не знайшли ознак втрати крові. Виявилося, що її організм не може засвоювати залізо з їжі.Причиною цього стала четверта аутоімунна хвороба. Аутоімунні захворювання виникають, коли імунна система, яка зазвичай бореться з інфекціями, помилково атакує здорові клітини організму.Цей незвичайний випадок, опублікований у Frontiers in Immunology, поставив перед лікарями діагностичну задачу: чи має жінка рідкісний синдром, що поєднує кілька аутоімунних захворювань?Одним із захворювань, які були діагностовані, є виразковий коліт, що викликає запалення слизової оболонки товстої кишки. У жінки виразковий коліт був у ремісії, що робило малоймовірним кишкову кровотечу.Вона також страждала на аутоімунний гепатит, при якому імунна система помилково атакує і запалює печінку. На відміну від вірусного гепатиту, це захворювання не викликане інфекцією.Третім захворюванням була первинна склерозуюча холангіт, яка рубцює і звужує трубки, що переносять жовч з печінки.Аналізи крові показали, що рівень гемоглобіну у жінки впав до 89 грамів на літр. Гемоглобін - це білок у червоних кров'яних клітинах, який переносить кисень по організму.Лікарі шукали джерело кровотечі. Повторні тести не виявили прихованої крові у її стільці, а гінекологічне обстеження не виявило очевидного джерела втрати крові.Це залишило іншу можливість: можливо, її травна система більше не могла засвоювати достатньо заліза.При обстеженні шлунка лікарі виявили, що частина його внутрішньої оболонки стала серйозно тоншою. Під мікроскопом можна було побачити, як імунні клітини запалюють тканину. Багато клітин, які зазвичай виробляють шлункову кислоту, були пошкоджені або відсутні.Жінка також мала антитіла, спрямовані проти парієтальних клітин, які виробляють шлункову кислоту.Ці знахідки підтвердили четверте аутоімунне захворювання у пацієнтки – аутоімунний гастрит.Шлункова кислота допомагає не лише перетравлювати їжу, але й готує дієтичне залізо до засвоєння в тонкому кишечнику. Коли аутоімунний гастрит знищує парієтальні клітини, зменшена шлункова кислота ускладнює засвоєння заліза, навіть якщо споживання заліза є адекватним.Цей випадок показує, що незрозуміла нестача заліза не завжди викликана дієтою або втратою крові. Для когось, хто вже живе з аутоімунним захворюванням, це може сигналізувати про те, що імунна система атакує іншу частину тіла.Цікавий фактАутоімунні захворювання можуть виникати у людей з різними генетичними факторами, і жінки частіше страждають від них, ніж чоловіки.

Samsung оновила офіційні ціни на ремонт нових складних смартфонів Galaxy Z Fold 8, Galaxy Z Fold 8 Ultra та Galaxy Z Flip 8. І якщо пошкодити внутрішній гнучкий дисплей, ремонт може виявитися дуже дорогим. Найдорожче обійдеться заміна внутрішнього екранного модуля Galaxy Z Fold 8 Ultra — $639. Для звичайного Galaxy Z Fold 8 ця процедура коштує $579, а для Galaxy Z Flip 8 — $359. Зовнішні дисплеї ремонтувати значно дешевше. Заміна екрана-кришки оцінюється у $149 для Fold 8 Ultra, $139 для Fold 8 і $129 для Flip 8. На тлі попереднього покоління різниця особливо помітна. Для Galaxy Z Fold 7 внутрішній ремонт коштував $449, тоді як для Fold 8 заявлена сума вже становить $579. У випадку Flip 7 ціна була $249 — на $110 менше, ніж для нового Flip 8. Водночас вартість ремонту зовнішніх екранів змінилася не так суттєво. Наприклад, для Fold 7 вона також становила $139, а для Flip 7 — $119. Таким чином, власникам нових складних смартфонів Samsung варто враховувати не лише ціну самого пристрою, а й потенційні витрати після пошкодження. Внутрішній дисплей Fold 8 Ultra коштує в ремонті майже як окремий смартфон середнього класу. Саме тому додаткове страхування на кшталт Samsung Care+ може виявитися цілком виправданим для таких дорогих пристроїв.

Понад 10 мільйонів років тому значна частина Південної Америки була вкрита величезною системою озер. Її береги населяли гігантські черепахи, наземні лінивці, гліптодонти та велетенські копитні. А серед хижаків були анаконди, шаблезубі ссавці, «жахливі птахи» та давні родичі крокодилів. Однак нове дослідження показує: саме крокодиліани, ймовірно, були найважливішими хижаками цієї екосистеми, особливо коли йшлося про полювання на велику здобич. Сліди зубів розповіли про давнє полювання Вчені з Університету Гельсінкі проаналізували скам’янілості, що зберігаються в музейних колекціях. Особливу увагу дослідники приділили слідам укусів і зубів на кістках травоїдних тварин. Такі пошкодження є одним із небагатьох прямих свідчень взаємодії між давніми хижаками та їхньою здобиччю. Вивчені рештки мають вік приблизно 10,5–16 мільйонів років. Найбільше слідів, які могли залишити крокодиліани, дослідники пов’язують із Purussaurus neivensis. Цей гігантський родич сучасних кайманів досягав близько 7 метрів завдовжки та міг важити приблизно 1,8 тонни. Для порівняння, його потенційна здобич — давні копитні — також могла важити понад тонну. Тож це були справжні сутички між велетнями. Хижак, здатний змінювати екосистему Величезна кількість великої здобичі створювала унікальні умови для хижаків. За словами дослідників, одні лише ссавці не могли спожити весь доступний ресурс. Саме тут перевагу отримували гігантські крокодили, які могли полювати на великих тварин біля водойм і, ймовірно, істотно впливати на чисельність їхніх популяцій. Частота характерних слідів на скам’янілостях свідчить, що Purussaurus був не просто великим хижаком, а одним із ключових елементів тропічної екосистеми міоценової Південної Америки. Дослідження опубліковано в Journal of Vertebrate Paleontology.

Вчені створили незвичайний гібридний пристрій пам’яті, поєднавши синтетичну ДНК і напівпровідник на основі перовскіту. Розробка може стати основою для нового покоління електроніки та енергоощадних систем штучного інтелекту. Ключовою частиною пристрою став мемристор — елемент, здатний зберігати інформацію про попередній напрямок проходження струму навіть після вимкнення живлення. Це дозволяє не лише зберігати, а й обробляти дані без постійного переміщення інформації між пам’яттю та процесором. ДНК стала частиною електроніки Дослідники використали короткі штучно синтезовані ланцюжки ДНК, спеціально спроєктовані для роботи в електронному пристрої. Щоб зробити їх електропровідними, у структуру додали наночастинки срібла. Потім модифіковану ДНК поєднали з тонкою плівкою кристалічного перовскіту. Разом ці матеріали сформували своєрідні провідні шляхи, якими рухалися електрони. Пристрій працював за напруги менш ніж 0,1 вольта, а за заявами авторів, споживав приблизно у 10 разів менше енергії порівняно з аналогічними технологіями. Водночас дослідники говорять про потенційно значно вищу щільність зберігання даних завдяки властивостям ДНК. Пам’ять, яка працює подібно до мозку Особливо цікавою є здатність мемристора одночасно зберігати інформацію та виконувати її обробку. Такий принцип нагадує роботу нейронних мереж мозку, де пам’ять і обчислення тісно пов’язані. Саме тому технологія може виявитися перспективною для нейроморфних комп’ютерів та систем штучного інтелекту, яким потрібно працювати з величезними обсягами даних без надмірного споживання електроенергії. Ще одна перевага — стабільність. За даними команди, пристрій продовжував працювати за температури близько 121°C, а за кімнатної температури залишався функціональним понад шість тижнів. Втім, до появи комерційних продуктів ще далеко. Технологію необхідно випробувати на масштабованих системах і перевірити її довготривалу надійність. Та сама ідея вже демонструє цікавий напрям розвитку електроніки: замість того щоб просто створювати потужніші процесори та більші акумулятори, інженери можуть використовувати молекулярні матеріали, здатні зберігати величезні обсяги інформації з мінімальними енергетичними витратами. Робота, опублікована в журналі «Advanced Functional Materials».

Перший електромобіль Ferrari вже встиг встановити рекорд ще до початку серійного виробництва. Спеціальну версію Ferrari Luce, створену з ексклюзивними матеріалами та в унікальному кольоровому виконанні, продали на аукціоні RM Sotheby’s за неймовірні $40 млн. Цікаво, що всі кошти від продажу отримає The Ferrari Foundation — благодійна організація, пов’язана з італійським автовиробником. Для Ferrari високі суми на спеціальних аукціонах не є чимось незвичним, однак Luce вдалося встановити новий рекорд саме серед таких продажів. При цьому звичайна ціна електричного Ferrari буде зовсім іншою — орієнтовно $500–600 тисяч. Виробництво моделі має розпочатися на початку 2027 року. Від критики до повного аншлагу Ще після першої презентації електромобіль викликав чимало суперечок серед прихильників Ferrari. Для марки, яка десятиліттями асоціювалася з бензиновими двигунами, поява повністю електричної моделі стала серйозним відходом від традицій. Втім, схоже, перші побоювання поступово відходять на другий план. Ferrari Luce вже розкуплений, а інтерес покупців виявився достатньо високим. Тепер головне питання полягає не стільки в тому, чи знайде електричний Ferrari своїх прихильників, скільки в тому, скільки нових клієнтів він зможе залучити до марки. Особливо перспективним для моделі може стати азійський ринок, де дорогі та незвичайні автомобілі часто є не лише транспортом, а й способом продемонструвати статус. Не виключено навіть, що початкова критика лише підігріла інтерес до Luce. Утім, $40 млн за один екземпляр — це передусім благодійний аукціонний рекорд, а не реальна ринкова вартість моделі. Але сам факт такого ажіотажу навколо першого електричного Ferrari показує: перехід марки на електротягу вже перестав бути лише експериментом і поступово перетворюється на новий комерційний напрям.

Китайський виробник мікросхем SMIC зіткнувся з різким зростанням попиту на чипи, які використовуються в інфраструктурі штучного інтелекту. Завантаження виробничих потужностей компанії вже досягло 93,7%, а частина замовлень на силові мікросхеми сформована до кінця 2027 року. Повідомляє NNews із посиланням на South China Morning Post. ШІ створив несподіваний дефіцит Стрімке розширення дата-центрів для штучного інтелекту потребує не лише передових процесорів. Для роботи серверів необхідні десятки інших компонентів — від логічних і силових мікросхем до чипів керування живленням та компонентів для оптичних модулів. Саме на ці компоненти зараз припадає значна частина нового попиту. SMIC, найбільший контрактний виробник чипів у Китаї та один із найбільших у світі, заявила, що фактичний попит на виробництво виявився значно вищим за попередні прогнози. Заводи працюють майже на межі У другому кварталі 2026 року коефіцієнт використання потужностей SMIC зріс до 93,7% проти 93,1% кварталом раніше. За цей же період поставки кремнієвих пластин збільшилися на 14,4%, а місячна виробнича потужність досягла еквівалента приблизно 1,1 млн 8-дюймових пластин. Компанія вже розглядає встановлення додаткового обладнання на своїх підприємствах. Водночас конкретні терміни та місця розширення поки не розкриваються. Найцікавіше — йдеться не про найновіші чипи Парадокс ситуації полягає в тому, що дефіцит виник навколо так званих зрілих технологічних норм. Такі чипи поступаються найсучаснішим процесорам за технологічністю, але вони критично важливі для серверної інфраструктури. Без них дорогий AI-процесор не може нормально працювати в складі дата-центру. Особливо високим залишається попит на BCD-чипи для керування живленням. За даними джерела, замовлення на цю продукцію вже сформовані до кінця 2027 року. SMIC отримує більше грошей із дефіциту Зростання попиту вже відобразилося на фінансових результатах компанії. У другому кварталі SMIC отримала $3,01 млрд доходу. Це на 20% більше, ніж у попередньому кварталі, і на 36,1% більше у річному вимірі. Валовий прибуток також зріс: маржа піднялася з 20,1% у першому кварталі до 25,3% у другому. Компанія вже підвищила ціни на частину продукції для споживчої електроніки та очікує нових змін цін. Водночас смартфонні чипи та драйвери дисплеїв поки не потрапили під ці коригування. Чому це важливо AI-бум поступово змінює карту попиту на напівпровідники. Раніше головними драйверами виробництва були смартфони, ПК та автомобільна електроніка. Тепер величезні інвестиції в дата-центри створюють дефіцит навіть тих компонентів, які не вважаються передовими. Для SMIC це одночасно можливість і проблема. Компанія отримує більше замовлень і підвищує маржу, але виробничі потужності вже наближаються до практичної межі. Якщо попит продовжить зростати, розширення виробництва стане необхідним. А це означає нові витрати, закупівлю обладнання та тривалий цикл нарощування потужностей. Цікаво, що нинішній дефіцит показує слабке місце AI-індустрії: для масштабування штучного інтелекту недостатньо виробляти більше потужних GPU. Потрібна ціла екосистема супутніх чипів, і саме вона дедалі частіше стає вузьким місцем.

Вісім років спостережень: більше часу перед екранами пов’язали з кращими когнітивними показниками у підлітків. Звичне уявлення про екранний час як про однозначно шкідливу для дітей звичку отримало несподіваний контраргумент. Фінські дослідники протягом восьми років спостерігали за дітьми й виявили: ті, хто проводив більше часу перед екранами від дитинства до підліткового віку, у середньому демонстрували кращі показники когнітивної обробки інформації. Втім, учені не стверджують, що смартфони, комп’ютери чи відеоігри безпосередньо покращують роботу мозку. Навпаки, вони наголошують: вирішальним може бути не сам час перед екраном, а те, чим дитина там займається. Екранний час виявився не таким однозначним Дослідження базувалося на даних фінського проєкту PANIC, присвяченого фізичній активності та харчуванню дітей. У ньому взяли участь 260 підлітків — 124 дівчини та 136 хлопців. Середній вік учасників під час когнітивного тестування становив близько 15,8 року. Науковці аналізували спосіб життя учасників упродовж дитинства та підліткового періоду, а потім порівнювали ці дані з результатами тестів на увагу, навчання та робочу пам’ять. Найцікавіший результат стосувався саме екранного часу: більша його тривалість була пов’язана з кращими показниками когнітивної обробки інформації в підлітковому віці. Дослідження було опубліковано в журналі Pediatric Exercise Science. Це не означає, що дитині варто просто збільшити кількість годин зі смартфоном. Дослідники припускають, що позитивний зв’язок може пояснюватися характером цифрових занять — наприклад, навчанням, вирішенням завдань, творчістю або іншими видами активної розумової роботи. «Важливо не те, скільки часу дитина проводить перед екраном, а що саме вона там робить», — такий висновок випливає з роботи команди. Фізична активність дала складнішу картину З руховою активністю ситуація виявилася менш однозначною. Дослідники виявили певні відмінності між хлопцями та дівчатами. У дівчат більша кількість фізичної активності низької інтенсивності в дитинстві була пов’язана з кращою робочою пам’яттю в підлітковому віці. У хлопців подібний зв’язок спостерігали щодо організованої фізичної активності. Водночас деякі результати щодо самостійних, некерованих занять спортом виявилися протилежними очікуванням. Нижча самооцінка такої активності асоціювалася з кращими показниками когнітивної обробки інформації. Коли ж фізичну активність та сидячий час оцінювали за допомогою пристроїв, що одночасно реєстрували рух і частоту серцевих скорочень, чіткої залежності з когнітивними показниками не виявили. Це може свідчити про те, наскільки складно оцінювати спосіб життя лише за кількістю руху. Один і той самий період фізичної активності може мати зовсім різний характер і контекст. Не всі екрани однакові Фінські вчені фактично пропонують відійти від простого принципу «менше екранів — краще». Цифрові технології можуть бути пасивним джерелом розваг, але водночас можуть стимулювати мозок. Освітні програми, творчі застосунки, цифрове малювання, програмування, стратегічні ігри або завдання на пошук рішень вимагають іншої розумової активності, ніж бездумне переглядання нескінченної стрічки відео. Саме тому батькам і вчителям варто звертати увагу не лише на таймер використання пристрою, а й на якість цифрової активності. Водночас екран не повинен витісняти сон, спілкування, навчання чи рухливі заняття. Фізична активність залишається важливою для здоров’я та нормального розвитку мозку. Дослідження не доводить причинно-наслідкового зв’язку Є важливе застереження: робота показує статистичний зв’язок, а не доводить, що більший екранний час безпосередньо покращує когнітивні здібності. Можливо, на результати впливають інші фактори — сімейне середовище, рівень освіти, соціально-економічні умови, характер занять дітей або їхні початкові когнітивні особливості. Тому для остаточних висновків потрібні інтервенційні дослідження, у яких учені зможуть краще перевірити причинно-наслідкові зв’язки. Поки що фінська робота радше змінює сам підхід до питання. Екранний час не варто автоматично прирівнювати до шкоди для мозку. Значно важливіше те, як дитина використовує цифрові технології та чи залишається в її житті достатньо місця для руху, сну, навчання та живого спілкування.

Apple поступово відкриває iPhone для дедалі глибшої персоналізації. Але після кольорових іконок, прозорого дизайну та Liquid Glass наступним логічним кроком може стати повноцінна система кольорових тем для всього інтерфейсу. Ідея фактично повторює концепцію Material You в Android, де зовнішній вигляд системи може підлаштовуватися під вибрані кольори або шпалери. Про це пише 9to5Mac, обговорюючи можливий напрям розвитку iOS. Apple вже зробила iPhone значно гнучкішим Ще кілька років тому можливості кастомізації iPhone були значно обмеженішими. Ситуація почала змінюватися з iOS 16, коли Apple дозволила значно ширше налаштовувати екран блокування. В iOS 18 компанія додала можливість змінювати відтінок іконок. Наступним етапом стала нова візуальна концепція Liquid Glass, яка ще сильніше впливає на зовнішній вигляд системи. Тобто Apple вже рухається в одному напрямку: користувач дедалі більше може визначати, як саме виглядатиме його iPhone. Чого може не вистачати iOS Зараз зміна кольору іконок не означає, що весь інтерфейс автоматично підлаштовується під обрану палітру. Саме це можна було б змінити. Наприклад, користувач обирає синій, зелений або фіолетовий відтінок — і система застосовує його не лише до іконок, а й до елементів інтерфейсу, меню та сумісних сторонніх застосунків. Інший варіант — автоматичне формування палітри зі шпалер. Саме такий підхід Apple могла б запозичити у Material You. Іконки можуть стати лише початком Є ще одна цікава можливість. Apple вже дозволяла пов’язувати зовнішній вигляд іконок із кольором MagSafe-чохла. Якщо розвинути цю концепцію, iPhone потенційно міг би автоматично формувати єдину кольорову тему залежно від аксесуарів, шпалер або вибраного користувачем кольору. У такому випадку персоналізація перестала б бути набором окремих налаштувань і перетворилася б на цілісну систему. Apple вже використовує кольорові теми у своїх інструментах Цікаво, що сама Apple не уникає подібного підходу. У Xcode компанія вже представила кольорові теми для середовища розробки. Крім того, macOS дозволяє вибирати системний акцентний колір, який використовується в інтерфейсі. Тому поява подібної функції на iPhone не виглядала б зовсім чужою для екосистеми Apple. Повідомляє NNews із посиланням на 9to5Mac. Чому це важливо Apple фактично вже почала поступово відмовлятися від старої концепції iOS як системи, де зовнішній вигляд майже повністю визначає виробник. Повноцінні кольорові теми стали б наступним кроком. Причому йдеться не просто про косметичну зміну: єдина палітра могла б зробити інтерфейс iPhone більш персональним і візуально цілісним. Для Apple це також спосіб конкурувати з Android не характеристиками, а саме досвідом використання. Поки що немає підтвердження, що така функція з’явиться в наступній версії iOS. Але з огляду на те, наскільки швидко Apple розширює можливості кастомізації, ідея виглядає цілком логічним наступним кроком. Цікаво: концепція Material You від Google пішла ще далі — система може використовувати кольори зі шпалер для формування загальної палітри інтерфейсу. Apple могла б реалізувати подібний механізм, але зробити його частиною власної екосистеми.

Китай розглядає можливість масштабного залучення цивільного торговельного флоту до військових операцій у разі конфлікту. Йдеться не лише про використання готових вантажних суден, а про їхню попередню підготовку, облік і створення механізму швидкої мобілізації. Про необхідність прискорити такі заходи написав китайський аналітик Лі Цзінь у журналі Defence Industry Conversion in China. Він запропонував використати досвід Великої Британії під час Фолклендської війни 1982 року. Повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Чому Китай звернув увагу на Фолклендську війну У 1982 році Велика Британія залучила десятки цивільних суден до військової кампанії проти Аргентини. Торговельні кораблі використовували для транспортування літаків, пального, боєприпасів та інших вантажів. Частина цивільного флоту виконувала медичні й допоміжні завдання. Це дозволило британським військовим отримати додаткові транспортні можливості без необхідності утримувати величезну кількість спеціалізованих військових суден у мирний час. Саме цей досвід китайський аналітик вважає важливим для майбутнього планування. Пекін хоче знати, які кораблі можна використати Йдеться про створення детальної бази даних цивільного флоту. До неї, за пропозицією Лі, мають увійти характеристики суден, зокрема швидкість, вантажопідйомність, власник та кваліфікація екіпажу. Окрему увагу пропонується приділити суднам, які можуть виконувати спеціальні логістичні завдання. Серед них — нафтові танкери та напівзанурювані транспортні судна. Тобто в разі кризи військовим не доведеться починати пошук відповідного транспорту з нуля. Необхідні кораблі вже будуть ідентифіковані, а для їхнього залучення мають існувати заздалегідь підготовлені процедури. Йдеться не просто про реквізицію кораблів Китайський підхід передбачає значно ширшу систему. Аналітик пропонує заздалегідь визначити: які судна можуть бути мобілізовані; хто командуватиме ними під час операцій; як відбуватиметься зв’язок із військовими; як цивільні екіпажі інтегруватимуться у військову логістику; як компенсуватимуть власникам використання суден. Окреме питання — стимулювання цивільних операторів, щоб у разі надзвичайної ситуації система могла працювати без тривалих бюрократичних процедур. Китай має величезний резерв транспортних можливостей Для Пекіна така модель особливо приваблива через масштаб його торговельного флоту. Країна має один із найбільших у світі секторів морських перевезень. Якщо частину комерційних суден можна буде швидко перевести на виконання військово-логістичних завдань, це потенційно збільшить можливості армії без відповідного розширення спеціалізованого військового флоту. Фактично цивільна морська інфраструктура може стати своєрідним резервом військової логістики. Водночас це не означає, що всі торговельні судна автоматично перетворяться на військові кораблі. Їхня головна цінність — транспортування людей, техніки, пального та інших ресурсів. Такий підхід має серйозні ризики Використання цивільного флоту під час війни створює і проблеми. Комерційні судна не проєктувалися для перебування в зоні бойових дій. Вони можуть бути вразливими перед ракетними ударами, безпілотниками та мінами. Крім того, виникнуть питання страхування, компенсацій, готовності екіпажів і підпорядкування цивільних операторів військовому командуванню. Є й економічний ризик: масова мобілізація торговельних суден може одночасно скоротити можливості для звичайної міжнародної торгівлі. Китай давно розвиває зв’язок між цивільною та військовою інфраструктурою Ідея використання цивільних транспортних ресурсів для оборони не є абсолютно новою для Китаю. Законодавство КНР уже передбачає координацію транспортної інфраструктури з військовими потребами. Зокрема, китайський закон про національний оборонний транспорт передбачає залучення цивільної транспортної інфраструктури та підприємств для підтримки військових операцій. Тому нинішня пропозиція більше схожа не на створення абсолютно нової системи, а на її подальшу деталізацію: Пекін хоче заздалегідь знати, які саме ресурси можна буде використати та як швидко їх мобілізувати. Чому це важливо Для Китаю цивільний флот може стати способом збільшити масштаб військової логістики без пропорційного зростання витрат на спеціалізовані кораблі. Особливо це важливо для потенційного далекого морського конфлікту, де постачання пального, техніки та інших ресурсів може бути не менш критичним, ніж кількість бойових кораблів. Водночас сама поява таких рекомендацій не означає, що Китай готується розпочати війну. Йдеться про планування потенційного сценарію та підготовку інфраструктури до швидкої мобілізації. Цікавий факт: Під час Фолклендської війни саме цивільні судна стали важливою частиною британської логістичної системи, продемонструвавши, що великий торговельний флот у кризовий момент може виконувати функції, для яких у мирний час він не призначений.

Volkswagen продовжує масштабну перебудову бізнесу, розпочату кілька років тому. Однак очікуваної економії виявилося недостатньо, тому німецький концерн знову переглядає витрати та шукає способи швидко отримати додаткові кошти. Реструктуризація Volkswagen уже призвела до розмов про закриття заводів, скорочення персоналу та зменшення кількості моделей. Тепер під перегляд потрапляють і численні корпоративні активи концерну. Одним із можливих кроків стане продаж значної частини частки Volkswagen в інженерній компанії IAV. За даними Automobilwoche, концерн може завершити цей процес уже у 2026 році. Ще один напрямок — інвестиції у виробника вантажівок Traton. Bloomberg повідомляє, що Volkswagen розглядає можливість скорочення своєї частки в компанії. Для концерну це може стати відносно швидким способом залучити додаткову ліквідність без необхідності чекати на довгостроковий ефект від скорочення витрат. У Volkswagen величезний портфель активів Потенціал для таких продажів у концерну справді великий. Volkswagen має частки більш ніж у 2 тисячах компаній та підприємств, тому частина активів може бути продана без прямого впливу на основний автомобільний бізнес. Для керівництва на чолі з Олівером Блюме це привабливий інструмент у період, коли автовиробнику необхідно одночасно скорочувати витрати та знаходити гроші для майбутніх інвестицій. Однак продаж активів сам по собі не вирішує проблему. Якщо Volkswagen просто перетворюватиме частки в компаніях на грошові надходження, не спрямовуючи їх на розвиток, ефект буде переважно короткостроковим. Гроші потрібні не лише для економії Автомобільна галузь переживає серйозну трансформацію: виробникам доводиться вкладати кошти в електромобілі, програмне забезпечення, батареї, нові платформи та системи допомоги водієві. Volkswagen паралельно намагається зробити свою структуру дешевшою та ефективнішою. Саме тому вивільнені від продажу активів кошти логічно було б спрямувати на ті напрямки, які визначатимуть конкурентоспроможність концерну в наступні роки. Водночас скорочення активів може позитивно вплинути на фінансові показники вже зараз. Це створює ризик, що продаж часток стане не частиною довгострокової стратегії, а способом швидко покращити окремі цифри. Для Volkswagen головне питання тепер полягає не лише в тому, скільки грошей концерн зможе отримати від продажу своїх активів, а й у тому, що він зробить із цими коштами після угод.