Mercedes представив електричний AMG CLA: 680 к.с., три електромотори та розгін до «сотні» за 2,7 секунди Mercedes-AMG офіційно анонсував найпотужнішу версію нового повністю електричного CLA. Новий Mercedes-AMG CLA 45 4MATIC+ отримав одразу три електродвигуни, сумарна потужність яких становить 680 к.с. (500 кВт). Новинка має стати одним із найдинамічніших електромобілів бренду та поєднати спортивний характер із сучасними технологіями. Три електромотори та вражаюча динаміка Головною особливістю моделі стала силова установка на базі нових осьових електродвигунів (Axial Flux). Два мотори встановлені на задній осі, ще один — спереду, що забезпечує повний привід і максимально ефективний розподіл тяги. Завдяки такій конфігурації електричний седан розганяється від 0 до 100 км/год лише за 2,7 секунди, що ставить його в один ряд із найшвидшими спортивними автомобілями. Емоції, як у бензинового AMG Попри повністю електричну силову установку, Mercedes-AMG прагнув зберегти характер своїх традиційних спортивних моделей. Для цього автомобіль отримав спеціальний режим AMGFORCE S+, який імітує звук роботи бензинового двигуна AMG. Крім цього, система створює ефект перемикання передач, хоча реальної коробки передач у класичному розумінні немає. За задумом інженерів, це має зробити керування більш емоційним і наближеним до відчуттів від потужних автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Запас ходу та швидка зарядка Новий Mercedes-AMG CLA побудований на 800-вольтовій електричній архітектурі, що дозволяє підтримувати надшвидку зарядку потужністю до 330 кВт. За даними виробника, максимальний запас ходу може досягати 670 кілометрів на одному заряді, хоча реальні показники залежатимуть від стилю водіння та умов експлуатації. Дві версії кузова Покупцям запропонують одразу два варіанти нового електричного AMG: класичний седан; універсал Shooting Brake, який поєднує спортивний дизайн із більш практичним багажним відділенням. Таким чином Mercedes прагне задовольнити як шанувальників спортивних седанів, так і тих, хто шукає універсальніший автомобіль. Коли чекати новинку Продажі нового Mercedes-AMG CLA 45 4MATIC+ стартують уже в третьому кварталі цього року. Офіційні ціни виробник поки що не розкрив, однак експерти очікують, що з урахуванням додаткових опцій вартість легко перевищить позначку у 100 тисяч євро. Новий AMG CLA демонструє, що навіть у повністю електричну епоху Mercedes не відмовляється від спортивного характеру своїх автомобілів, поєднуючи високу продуктивність, сучасні технології та емоції від керування.

Міжнародна команда дослідників представила результати роботи, які можуть суттєво змінити уявлення про темпи глобального потепління. Згідно з новим дослідженням, середня температура Землі могла перевищити критичний поріг у 1,5 °C відносно доіндустріального рівня ще у 2019–2020 роках, тобто значно раніше, ніж вважається нині. Втім, далеко не всі кліматологи погоджуються з такими висновками. Частина експертів закликає поставитися до них обережно, наголошуючи, що для перегляду загальноприйнятих оцінок потрібні додаткові докази. Чому позначка у 1,5 °C така важлива Після ухвалення Паризької кліматичної угоди саме межа у 1,5 °C стала одним із головних орієнтирів світової кліматичної політики. Науковці попереджають, що тривале перевищення цього рівня значно підвищує ризики екстремальної спеки, посух, повеней, втрати біорізноманіття та інших небезпечних наслідків зміни клімату. Саме тому країни світу намагаються скоротити викиди парникових газів настільки швидко, щоб уникнути довготривалого перевищення цієї межі. Відповіді шукали у морських губках Автори дослідження з Інституту океанів Університету Західної Австралії звернулися до незвичного джерела інформації — склероспонгій, особливого виду морських губок, які мешкають у підводних печерах Карибського моря. Ці організми ростуть надзвичайно повільно — лише на частки міліметра за рік. Завдяки цьому їхній вапняковий скелет поступово накопичує хімічні сліди навколишнього середовища, фактично перетворюючись на природний архів кліматичних змін. Подібний принцип використовують і під час дослідження річних кілець дерев або льодових кернів. Вчені проаналізували співвідношення стронцію та кальцію в шести губках, що дозволило реконструювати температуру океанічної води майже за три століття — починаючи приблизно з 1700 року. Потепління могло початися значно раніше Отримані результати свідчать, що процес глобального потепління міг розпочатися приблизно на 80 років раніше, ніж це закладено в сучасних оцінках. Нині Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) використовує як доіндустріальний базовий період 1850–1900 роки, оскільки саме тоді почали з’являтися регулярні інструментальні вимірювання температури океану. Однак автори нового дослідження припускають, що ще до цього часу температура вже почала поступово зростати. Якщо це справді так, сучасне глобальне потепління може бути істотно більшим, ніж показують чинні оцінки. За розрахунками дослідників, середня температура планети могла досягти приблизно 1,7 °C понад доіндустріальний рівень уже у 2020 році. Один такий вчений, спілкуючись з LiveScience, сказав, що «вимагає довіри стверджувати, що інструментальні записи, засновані на палеогубках з одного регіону світу, є неправильними. Чесно кажучи, для мене це не має жодного сенсу».  Не всі науковці погоджуються Попри гучні висновки, нова робота вже викликала активні дискусії у науковому середовищі. Критики зазначають, що висновки базуються лише на даних із одного регіону світу — Карибського басейну. На їхню думку, цього недостатньо, щоб переглядати глобальні температурні оцінки, які спираються на величезний масив спостережень із різних куточків планети. Деякі експерти наголошують, що природні кліматичні архіви є надзвичайно цінними, однак вони повинні підтверджуватися іншими незалежними джерелами даних. Саме тому більшість кліматологів закликає не поспішати з висновками до появи нових досліджень. Що це означає для майбутнього Навіть якщо нові результати потребують додаткової перевірки, вони вкотре підкреслюють одну важливу думку: часу для скорочення глобальних викидів парникових газів стає дедалі менше. Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, людству, можливо, доведеться переглянути часові рамки кліматичних прогнозів і ще швидше впроваджувати заходи зі зменшення впливу на довкілля. Поки ж наукова спільнота продовжує аналізувати нові дані, намагаючись точніше визначити, наскільки швидко насправді нагрівається наша планета і скільки часу ще залишається для стримування найнебезпечніших наслідків зміни клімату.

Уявіть собі матеріал, якого у світі цивільних запасів менше, ніж коштовностей у королівській скарбниці – лише 20-30 кілограмів станом на сьогодні, 2026 рік. Граму цього елементу вистачить, щоб купити новенький автомобіль преміум-класу, адже його ціна коливається від 30 000 до 40 000 доларів США за грам. Це не золото, не платина, а… тритій. І саме цей надзвичайно рідкісний та дорогий ізотоп водню є ключем до мрії про безмежну, чисту енергію – термоядерного синтезу. Без нього ми не зможемо перетворити зоряну енергію на світло у наших домівках. Але нещодавнє дослідження від гігантів IBM та Oak Ridge National Laboratory (ORNL) показує: ми, можливо, знайшли спосіб виробляти тритій у потрібних обсягах, поєднавши суперкомп’ютери, штучний інтелект та квантові обчислення. Повідомляє T4 з посиланням на livescience.com. Чому термояд – це Святий Грааль енергетики? Звичайні атомні електростанції працюють за принципом ядерного поділу, коли важкі ядра розпадаються, виділяючи енергію. Це ефективно, але створює довгоживучі радіоактивні відходи. Термоядерний синтез – це зовсім інша історія. Він повторює процес, що відбувається всередині Сонця, об’єднуючи легкі атомні ядра у важчі. У цьому процесі виділяється колосальна кількість енергії, при цьому не виробляється довготривалих радіоактивних відходів, а викиди вуглекислого газу взагалі відсутні. Просто уявіть: одна термоядерна електростанція в промисловому масштабі може генерувати приблизно в 4 мільйони разів більше енергії, ніж вугільна електростанція, і в чотири рази більше, ніж сучасний ядерний реактор поділу. Паливом для термоядерних реакторів переважно слугує дейтерій, інший ізотоп водню, якого у надлишку в морській воді – близько 33 грамів на кожен кубічний метр. Це робить його практично невичерпним ресурсом. A quantum computer worked alongside a supercomputer to find a new method for modeling physics.(Image credit: Bartlomiej Wroblewski via Getty Images). Фото: livescience.com Тритієва дилема: рідкісний, дорогий, швидко зникає Але дейтерій – це лише половина рівняння. Щоб запустити термоядерну реакцію, потрібен і тритій – важчий ізотоп водню. І тут ми стикаємося з величезною проблемою. По-перше, його шалена рідкість. Світові цивільні запаси тритію станом на 2026 рік оцінюються лише у ті самі мізерні 20-30 кілограмів. А тепер найцікавіше: одна комерційна термоядерна електростанція потужністю 1 гігават може споживати приблизно 55 кілограмів тритію на рік. Це означає, що попит вже зараз перевищує усі наявні запаси! Додайте до цього період напіврозпаду близько 12,3 років, що призводить до зменшення наявних запасів приблизно на 5,5% щорічно. Це як намагатися наповнити ванну водою, маючи лише чайну ложку, та ще й з діркою у дні. Зараз тритій виробляють в ядерних реакторах шляхом бомбардування атомів літію нейтронами, але цей процес є вкрай складним, повільним та недостатнім. Саме цей дефіцит і є головною перешкодою на шляху до комерційної термоядерної енергетики. Квантові комп’ютери та ШІ рятують ситуацію І ось тут на сцену виходять найпередовіші технології. Вчені з IBM та Oak Ridge National Laboratory (ORNL) об’єднали потужності 156-кубітного квантового процесора Heron від IBM зі суперкомп’ютерною інфраструктурою ORNL. Їхня спільна робота, офіційно опублікована на сервері препринтів arXiv 6 липня 2026 року, пропонує новий, революційний підхід. Вони змоделювали виробництво тритію за допомогою гібридних методів, які включають квантові обчислення та штучний інтелект. Суть дослідження полягала у моделюванні молекулярних конфігурацій рідкої солі FLiBe (фторид літію-берилію), яка є провідним матеріалом-кандидатом для видобутку тритію у так званих “ковдрах” термоядерних реакторів. Ці “ковдри” оточують плазму реактора, одночасно слугуючи джерелом палива і тепловим щитом. Проблема в тому, що під час нейтронного бомбардування, яке є необхідним для утворення тритію, хімічний склад цієї солі постійно змінюється. Тритій може зв’язуватися з фтором, утворюючи корозійний фторид тритію, який важко видалити, або з іншим атомом тритію, утворюючи газ, що самостійно виходить. Передбачити ці взаємодії з високою точністю було не під силу класичним суперкомп’ютерам. Команда розробила дев’ять таких конфігурацій, досягнувши хімічної точності в межах 0,3 ккал/моль – це показник, який раніше був недосяжним. Для цього вони використовували техніку “вбудовування на основі хвильової функції”, яка дозволяє розбивати складні хімічні розрахунки на менші, легші для обчислення кластери. Класичні комп’ютери вирішували простіші завдання, тоді як найскладніші обчислення передавалися квантовому комп’ютеру, а потім результати знову “зшивалися” класичними машинами. Ця робота безпосередньо підтримує місію “Genesis” Міністерства енергетики США, яка прагне прискорити наукові відкриття шляхом інтеграції високопродуктивних обчислень, штучного інтелекту та квантових обчислень. Що далі? Шлях до безмежної енергії Це дослідження – не просто черговий науковий звіт, це доказ концепції, що відкриває прямий шлях до масштабування моделей виробництва тритію. Це означає, що ми можемо значно швидше ідентифікувати та оптимізувати матеріали, здатні ефективно виробляти тритій у суворих умовах термоядерного реактора. Якщо чесно, це був, можливо, найбільший бар’єр на шляху до комерційної термоядерної енергетики. Але наука не стоїть на місці. Наприклад, британська компанія First Light Fusion у березні 2026 року вже підтвердила концепцію своєї електростанції FLARE, яка, за їхніми даними, досягає коефіцієнта відтворення тритію (TBR) 1,8. Це означає, що вони можуть виробляти надлишок тритію до 25 кг на рік на одну установку – це вже зовсім інша картина! А ще у 2026 році очікується введення в експлуатацію установки UNITY-2, яка стане першим у світі неядерним інтегрованим випробуванням замкнутого паливного циклу. Для України, яка постійно стикається з викликами в енергетиці, розвиток таких технологій є надзвичайно важливим, адже це наближає нас до ери дешевої, безпечної та екологічно чистої енергії, що є запорукою стабільності та процвітання. FAQ: Ваші запитання про термоядерну енергію та тритій Що таке термоядерний синтез і чим він відрізняється від ядерного поділу? Термоядерний синтез – це процес злиття легких атомних ядер, який виділяє величезну енергію, як на Сонці. Ядерний поділ – це розщеплення важких ядер. Синтез вважається чистішим, оскільки не виробляє довгоживучих радіоактивних відходів. Наскільки рідкісний тритій і чому він такий важливий? Тритій є надзвичайно рідкісним ізотопом водню, його світові цивільні запаси складають лише 20-30 кг. Він критично важливий для термоядерного синтезу, оскільки разом з дейтерієм є основним паливом для реакції, яка генерує енергію. Яка роль квантових комп’ютерів у розробці термоядерної енергії? Квантові комп’ютери, у поєднанні зі суперкомп’ютерами та ШІ, дозволяють моделювати складні хімічні процеси на атомному рівні. Це допомагає вченим знайти найефективніші способи виробництва тритію та розробляти нові матеріали для реакторів. Коли можна очікувати комерційні термоядерні електростанції? Це складне питання. Прототипи вже існують і працюють, але до комерційного масштабу ще далеко. Деякі експерти прогнозують перші комерційні установки до середини 2030-х років, інші – не раніше 2040-х або 2050-х. Проте останні дослідження, такі як описане, значно прискорюють цей процес. Подолання тритієвої дилеми – це не просто технічний виклик, це стрибок до нового енергетичного майбутнього. Завдяки гібридним обчисленням, які поєднують найпотужніші суперкомп’ютери з безпрецедентними можливостями квантових процесорів, ми не лише наближаємося до термоядерної енергетики, а й прокладаємо шлях для абсолютно нових методів наукових відкриттів. Можливо, вже наші діти чи онуки житимуть у світі, де енергетичні кризи – це лише спогади з підручників історії, а безмежна енергія зірок освітлює кожну домівку.The post Тритієва дилема: як квантові комп’ютери та ШІ рятують термояд first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Apollo Automobil з нетерпінням чекала цього моменту з 2021 року, коли гіперкар EVO вперше з'явився як повнофункціональний прототип. Тепер, нарешті, розпочато серійне виробництво в Німеччині, і перший автомобіль для клієнта вже вийшов з заводських воріт.Всього буде виготовлено лише десять таких автомобілів, і цей перший екземпляр отримав назву Caribbean Dragon, що цілком відповідає його театральному вигляду.Apollo вирішила зробити акцент на темі дракона в цьому автомобілі. Крила, роги, агресивний вигляд і, найголовніше, вихлопна система, яка виглядає так, ніби належить міфічній істоті, а не автомобілю.Центральним елементом є титановий вихлоп, виготовлений за допомогою 3D-друку, з текстурою, яку Apollo називає Dragon Skin. За словами виробника, він може витримувати температури до 1000 градусів Цельсія і доступний у різних кольорових варіантах, що дозволяє покупцям вибрати багатоколірний вихлоп для свого автомобіля.Виготовлення цього компонента займає 123 години на принтері, і Apollo стверджує, що це найбільший одночастинний 3D-друкований вихлоп, коли-небудь виготовлений для дорожнього або трекового автомобіля.Ручна збірка та складний процес фарбуванняХоча вихлоп привертає увагу, решта автомобіля також виконана з великою увагою до деталей. Кузов складається з понад 75 окремих панелей з вуглецевого волокна, кожна з яких формована та встановлена вручну.Двоколірне фарбування зайняло понад 1000 годин. Кожен край панелі настільки гострий, що Apollo жартує, що вам знадобляться шви, якщо ви випадково його торкнетеся, що свідчить про серйозність дизайну цього автомобіля.Внутрішнє оздобленняВсередині автомобіля продовжується тематика з щедрим використанням вуглецевого волокна з блакитним відтінком та 3D-друкованими алюмінієвими компонентами. Apollo уникнула спокуси заповнити все сенсорними екранами, зосередившись на фізичних елементах управління, що оцінять ентузіасти.Макет інтер'єру нагадує трекові автомобілі, такі як Lamborghini Sesto Elemento, з мінімалістичною панеллю приладів і кермом у стилі автоспорту з пелюстковими перемикачами.Що живить Apollo EVOУ двигунному відсіку розташований 6.3-літровий атмосферний V12, який спочатку був розроблений для Ferrari, але потім був суттєво доопрацьований німецькими фахівцями HWA AG. У своєму нинішньому стані він виробляє 789 к.с. (800 PS; 588 кВт), що дозволяє EVO розганятися з 0 до 100 км/год за 2.7 секунди, з максимальною швидкістю 333 км/год.Аеродинаміка також відіграє важливу роль. Apollo стверджує, що кузов генерує 1350 кг притискної сили, тоді як суха вага становить лише 1300 кг. Якщо за кермом сидить легкий водій з майже порожнім баком, показники можуть бути вражаючими.Ціна та ексклюзивністьРеалістично, ніхто не перевірить, чи може EVO їхати догори дриґом, і не лише через фізику. Існує лише десять екземплярів, кожен з яких коштує від €3 мільйонів (приблизно 130 000 000 грн) до податків, і це не автомобіль для випадкових шукачів адреналіну.Також варто зазначити, що, як і раніше, Apollo EVO не сертифікований для дорожнього використання. Історія показує, що це рідко зупиняє рішучих власників, і кілька автомобілів Intensa Emozione тихо з'явилися на публічних дорогах, незважаючи на це обмеження.Цікавий фактВихлопна система Apollo EVO є найбільшим одночастинним 3D-друкованим вихлопом, коли-небудь виготовленим для дорожнього або трекового автомобіля.

Індія продовжує свої зусилля стати більшим центром електронного виробництва, скасовуючи імпортні мита на вибрані частини, які використовуються в смартфонах та інших пристроях. Згідно з повідомленням, Індія скасувала мита в 7,5% та 5% на кілька ключових частин, які використовуються у виробництві мобільних телефонів та інших електронних пристроїв. Серед скасованих мит – ключові компоненти для виробництва бездротових зарядних модулів для мобільних телефонів, дисплеїв для медичних пристроїв та автомобілів, а також літій-іонні елементи. Це частина плану Індії збільшити місцеве виробництво електроніки до 500 мільярдів доларів США протягом наступних чотирьох років, причому ці винятки діятимуть до 31 березня 2029 року. Для Apple це може ще більше прискорити розширення виробництва iPhone в Індії, оскільки компанія намагається зменшити свою залежність від Китаю. Експерт з бізнес-консалтингу Манодж Мішра зазначив, що зниження тарифів має підвищити конкурентоспроможність, додану вартість та локалізацію виробництва смартфонів та електроніки. Він також додав, що звільнення для виробництва літій-іонних елементів може стимулювати інвестиції в місцеве виробництво батарей для електроніки та електричної мобільності. Виробництво iPhone в Індії стало гарячою темою останніми тижнями після того, як виробник iPhone Tata зазнав витоку даних, внаслідок якого було вкрадено понад 200 000 файлів. Tata також підлягає перевірці через ймовірне забруднення води поблизу одного з заводів з виробництва частин для iPhone в Індії, після того як місцеві фермери поскаржилися на забруднення. Цікавий факт Індія прагне стати одним з найбільших виробників електроніки у світі, і це зниження тарифів може суттєво вплинути на глобальний ринок технологій.

Створення постійної бази на Місяці — це не лише питання ракет, енергії чи технологій. Одним із найскладніших завдань може стати пошук відповіді на просте запитання: скільки людей повинні одночасно жити й працювати на місячному форпості, щоб він успішно функціонував? Нове дослідження показує, що занадто маленький екіпаж може не впоратися з навантаженням, а надто великий — створити додаткові проблеми через обмежені ресурси та психологічну напругу. Найбільш перспективним варіантом учені називають команду приблизно із шести астронавтів із регулярним постачанням із Землі. Місячна база — це не просто космічна станція Майбутні програми NASA, зокрема Artemis, передбачають повернення людей на Місяць і створення там інфраструктури для тривалих місій. Але на відміну від Міжнародної космічної станції, яка перебуває лише за кількасот кілометрів від Землі, місячна база буде розташована приблизно за 384 тисячі кілометрів від нашої планети. Це означає, що будь-яка проблема — від несправності обладнання до конфлікту між членами екіпажу — не може бути вирішена швидкою допомогою. Саме людський фактор став головною темою нового дослідження, проведеного вченими з Університету Джорджа Мейсона. Команда під керівництвом обчислювальної соціологині Анамарії Береа намагалася визначити, які умови найбільше впливають на успіх місячної місії. Комп’ютерні моделі замість реальних експериментів Оскільки людство ще не має достатньо досвіду довготривалого проживання за межами низької навколоземної орбіти, дослідники використали спеціальні агентні моделі. Цей підхід дозволяє створювати віртуальні сценарії, де окремі «агенти» — у цьому випадку астронавти — взаємодіють між собою та навколишнім середовищем. Модель враховувала різні фактори: кількість людей на базі; частоту доставки вантажів із Землі; можливі аварії; психологічне навантаження; несприятливі умови на поверхні Місяця. За допомогою тисяч комп’ютерних симуляцій учені перевіряли, які комбінації дають найбільшу ймовірність успішної роботи бази. Шість астронавтів і регулярні поставки — найкращий сценарій Результати показали, що найбільш стабільним варіантом є екіпаж із шести астронавтів, які отримують нові запаси приблизно кожні два тижні. У такому сценарії команда має достатньо людей для розподілу роботи, взаємної підтримки та швидкого реагування на проблеми. «Команда — це більше, ніж сума окремих людей», — зазначила Анамарія Береа. За її словами, важливу роль відіграють не лише професійні навички астронавтів, а й те, наскільки добре вони взаємодіють між собою. Дослідники підкреслюють, що просте збільшення кількості тренувань не вирішить усіх проблем. Навіть найкраще підготовлені люди можуть зіткнутися зі стресом, втомою та конфліктами після місяців ізоляції. Найгірший сценарій: мало людей і рідкісне постачання Учені також змоделювали менш сприятливі варіанти. Найгіршим виявився сценарій, у якому на Місяці перебувають лише чотири астронавти, вантажі із Землі надходять раз на місяць, а ймовірність небезпечних подій — наприклад, впливу радіації чи удару мікрометеорита — є середньою або високою. У таких умовах екіпаж може втратити здатність ефективно виконувати заплановані завдання через надмірне навантаження та нестачу ресурсів. Досвід МКС показує важливість розміру екіпажу Хоча Місяць буде значно складнішим середовищем, досвід Міжнародної космічної станції вже показує, що кількість людей на борту сильно впливає на продуктивність. На МКС астронавти не можуть весь час займатися науковими експериментами. Частину їхнього часу займають технічне обслуговування, ремонт, прибирання, підготовка їжі та відпочинок. Досвід станції показав, що більші екіпажі часто працюють ефективніше, оскільки обов’язки можна розподілити між більшою кількістю людей. Водночас навіть там траплялися ситуації, які переривали нормальну роботу: витоки аміаку, проблеми з обладнанням або необхідність ховатися через космічне сміття. Місяць стане випробуванням не лише технологій На думку дослідників, майбутні місячні місії мають проектуватися не тільки навколо технічних можливостей, а й навколо психології людини. Ізольовані середовища — від антарктичних станцій до підводних човнів — давно вивчаються психологами. У всіх таких умовах головною проблемою залишається одна: люди повинні роками працювати разом у замкненому просторі без можливості швидко змінити ситуацію. Для місячної бази це стане ще складнішим викликом, адже астронавти працюватимуть не лише з колегами, а й із роботами, роверами та складним обладнанням. Майбутнє місячних поселень залежить від правильного балансу Дослідження не дає остаточної відповіді, скільки саме людей має жити на Місяці, адже реальні місії можуть відрізнятися від моделей. Проте воно показує важливий принцип: успіх місячної бази залежатиме не тільки від потужності ракет чи надійності техніки. Правильний склад екіпажу, частота постачання та продумані плани на випадок надзвичайних ситуацій можуть стати ключовими факторами виживання. Можливо, перша постійна база людства за межами Землі буде залежати не від найновішого двигуна чи найсучаснішого робота, а від того, наскільки добре кілька людей зможуть жити й працювати разом у найвіддаленішому робочому місці в історії.

Уявлення про палеонтологію часто асоціюється з вченим у шортах і капелюсі, який драматично викопує величезний, цілий скелет з пісків пустелі. Але насправді більшість доісторичних залишків є ізольованими. Один зуб тут, одна фаланга там.Проте для палеонтолога ці розкидані фрагменти можуть розповісти набагато більші історії. І з одного хребця, знайденого в скам'янілому шарі в Таїланді, дослідники ідентифікували новий вид гігантського динозавра.Цей динозавр отримав назву Uragasaurus kalasinensis, і він був довгошиїм савроподом – групою гігантських травоїдних динозаврів, до якої входять Diplodocus та Brontosaurus. Він жив у лісах Південно-Східної Азії напередодні переходу від юрського до крейдяного періоду, який почався близько 143 мільйонів років тому.Це також перший формально названий представник родини довгошиїх динозаврів Mamenchisauridae з північного сходу Таїланду."Це відкриття розширює відомий різноманітність савроподів маменчісавридів у Південно-Східній Азії та надає нову інформацію про географічний розподіл і еволюційну історію цієї групи", - пише команда на чолі з палеонтологом Апірутом Нілпанапаном з Університету Махасаракхам у Таїланді.Їхнє відкриття детально описано в статті, опублікованій у Scientific Reports.Часто момент, коли скам'янілість видаляється з землі, є лише початком роботи палеонтолога. Далі починається кропітка робота з розв'язання головоломок – як образно, так і буквально.Для Нілпанапана та його колег цей "хребет" був виявлений у Формації Фу Крадунг, скам'янілому шарі, що утворився протягом мільйонів років, коли складна система річок відкладала осад і сміття на величезній заплаві.Ця формація дала мало більше, ніж фрагменти, і навіть менше впевнених ідентифікацій. Але в випадку Uragasaurus дослідники зрозуміли, що вони мають справу з чимось особливим.Для непідготовленого ока один хребець савропода може виглядати подібно до іншого. Але для палеонтолога хребець може містити велику кількість детальної інформації.Форма, розташування підтримуючих гребенів, порожнини, де повітряні мішки виходили з дихальної системи, і внутрішня структура кістки – всі ці деталі можуть суттєво відрізнятися між різними видами динозаврів.Візуальне обстеження та КТ-сканування показали, що хребець має комбінацію ознак, які не спостерігалися у жодного іншого виду.Цікаво, що розкопки дали кілька інших кісток савроподів поблизу – включаючи фібулу, коракоїд, шийні хребці та інші хребці – які, за словами дослідників, можуть належати до того ж виду, але жоден з них не зберіг ознак, достатніх для впевненого віднесення до Uragasaurus.Лише оригінальний хребець мав анатомічний "відбиток пальця", необхідний для діагностики нового виду.Інші підказки показали, що динозавр належав до маменчісавридів, але це не був жоден маменчісаврид, який вчені бачили раніше.Це всього лише один хребець, вимитий на заплаву і похований у мулі мільйони років тому – але історія, яку він розповідає, виходить далеко за межі самої тварини.Навіть якщо це здається просто ще однією кісткою для вас чи мене, такі відкриття допомагають палеонтологам з'ясувати, як цілі групи динозаврів еволюціонували та поширювалися по давньому світу."Продовження відкриттів з Формації Фу Крадунг та інших юрських відкладень у Південно-Східній Азії можуть надати важливі відомості про ранню еволюційну історію та біогеографічне розповсюдження савроподів маменчісавридів", - пишуть дослідники.Новий вид був детально описаний у Scientific Reports.Цікавий фактЦей новий вид динозавра, Uragasaurus kalasinensis, є першим представником родини Mamenchisauridae, знайденим у Південно-Східній Азії, що свідчить про їхнє поширення в цьому регіоні під час юрського періоду.

Британська компанія McLaren Automotive представила новий екстремальний суперкар 788HS, який має стати найвищою точкою розвитку лінійки Supercar. Модель створена як наступник легендарних 720S, 765LT та 750S і поєднує максимальну продуктивність, агресивну аеродинаміку та ексклюзивність. Назва HS розшифровується як High Sport. Раніше це позначення використовували лише для особливих версій MP4-12C HS та MSO HS, а тепер воно повертається у новій, ще більш потужній формі. McLaren планує випустити лише 200 екземплярів моделі по всьому світу — 100 купе та 100 версій Spider. Кожен автомобіль буде індивідуально налаштований під замовника спеціальним підрозділом McLaren Special Operations (MSO). Максимум аеродинаміки та мінімум ваги 788HS отримав повністю перероблений кузов, головною метою якого було збільшення притискної сили та покращення стабільності на високих швидкостях. Передня частина суперкара вирізняється новим капотом із вентиляційним каналом S-Duct, який допомагає ефективніше керувати потоками повітря. Нижня частина бампера отримала збільшені повітрозабірники та спеціальні аеродинамічні елементи. На передніх крилах з’явилися додаткові вентиляційні отвори, які не лише покращують охолодження гальмівної системи, а й оптимізують рух повітря вздовж кузова. Також автомобіль отримав нові бічні спідниці. Задня частина стала ще більш агресивною — тут встановлено активне антикрило та великий дифузор. За даними McLaren, цей елемент забезпечує приблизно на 10% більше притискної сили, ніж у 765LT. При створенні 788HS інженери активно використовували карбон. Монокок, аеродинамічні деталі та багато кузовних компонентів виготовлені з вуглецевого волокна. Завдяки цьому суха маса автомобіля становить лише 1265 кг, а співвідношення потужності до ваги сягає вражаючих 623 к.с. на тонну. Суперкар також отримав ковані колісні диски, карбон-керамічні гальма та шестипоршневі супорти, що мають витримувати екстремальні навантаження під час швидкісної їзди. Майже 800 кінських сил під капотом У рух McLaren 788HS приводить знайомий, але серйозно доопрацьований 4,0-літровий V8 із подвійним турбонаддувом. Двигун розвиває: 788 кінських сил потужності 800 Нм крутного моменту Динамічні характеристики відповідають статусу автомобіля: розгін 0–100 км/год — 2,8 секунди розгін 0–200 км/год — 7 секунд максимальна швидкість — 330 км/год За керованість відповідає адаптивна підвіска з системою активного контролю шасі Proactive Chassis Control III, яка дозволяє автомобілю залишатися стабільним як на гоночній трасі, так і під час повсякденного використання. Ексклюзивний фінал епохи Supercar McLaren 788HS фактично стає прощальним ідеалом традиційної суперкарної філософії бренду: легкий кузов, потужний бензиновий V8, максимальна увага до аеродинаміки та відсутність компромісів. Обмежений тираж у 200 автомобілів робить модель не просто швидким спорткаром, а колекційним екземпляром, який може стати одним із найбільш бажаних McLaren сучасної епохи. 788HS показує, що навіть у час переходу автомобільної індустрії до електрифікації класичні суперкарні технології ще мають чим здивувати — особливо коли за справу береться команда McLaren.

Компанія iQOO оголосила дату презентації нового бюджетного смартфона iQOO Z11 Lite 5G. Новинка дебютує в Індії 24 липня та стане наступником моделі iQOO Z10 Lite, яка була представлена минулого року. Хоча виробник ще не розкрив усі технічні характеристики пристрою, більшість деталей уже з’явилася завдяки витокам інформації. Процесор MediaTek та до 8 ГБ оперативної пам’яті За попередніми даними, iQOO Z11 Lite 5G отримає процесор MediaTek Dimensity 6300, який працюватиме в парі з графічним прискорювачем Mali-G57 MC2. Смартфон буде доступний у конфігураціях із до 8 ГБ оперативної пам’яті та 128 ГБ вбудованого сховища. Працюватиме пристрій під керуванням Android 16 із фірмовою оболонкою OriginOS 6. Більший акумулятор і значно швидша зарядка Одним із головних оновлень стане акумулятор ємністю 6500 мА·год, що перевищує показник попередньої моделі, яка мала батарею на 6000 мА·год. Крім цього, виробник суттєво збільшить швидкість заряджання — замість 15 Вт новинка підтримуватиме 44-ватну швидку зарядку, що дозволить значно скоротити час поповнення заряду. Екран із частотою оновлення 120 Гц Очікується, що смартфон отримає дисплей діагоналлю від 6,74 до 6,78 дюйма з підтримкою частоти оновлення 120 Гц, що зробить прокручування інтерфейсу та ігор більш плавним. Також повідомляється про наявність захисту корпусу за стандартом IP64, який забезпечує стійкість до пилу та бризок води. Камера та дизайн Основна камера, за чутками, складатиметься з двох модулів: головного сенсора на 50 МП; допоміжного датчика на 2 МП. Зовнішній вигляд смартфона вже частково розкрили офіційні тизери. На задній панелі розташований вертикальний блок камер, під яким знаходиться кругле світлодіодне кільце. Воно виконуватиме роль індикатора сповіщень і додасть пристрою впізнаваного стилю. Серед кольорів корпусу очікується яскравий варіант Solar Flame. Коли стартують продажі Після презентації 24 липня смартфон надійде у продаж через Amazon India, офіційний магазин iQOO та партнерські роздрібні мережі. Інформацію про вартість виробник, найімовірніше, оголосить безпосередньо під час анонсу. З огляду на заявлені характеристики, iQOO Z11 Lite 5G може стати одним із найцікавіших бюджетних смартфонів року, пропонуючи великий акумулятор, швидку зарядку та дисплей із високою частотою оновлення за доступною ціною.

Компанія MG Motor офіційно продемонструвала новий концепт MG Cyber, який має стати наступним кроком у розвитку бренду після електричного родстера Cyberster. Якщо попередня модель була орієнтована на любителів спортивних авто, то новинка націлена на зовсім іншу аудиторію — прихильників великих преміальних кросоверів. Новий MG Cyber стане майбутнім флагманом марки та символом її переходу до більш дорогого сегмента ринку. Майже п’ятиметровий електричний SUV За попередньою інформацією, MG Cyber є великим електричним позашляховиком довжиною майже п’ять метрів. Його дизайн виконаний у сучасному футуристичному стилі з плавними лініями кузова, вузькою світлодіодною оптикою та спортивними пропорціями. Поки що виробник показав лише зовнішній вигляд автомобіля. Технічні характеристики, запас ходу, силова установка та оформлення салону залишаються нерозкритими. Не виключено, що модель стане частиною нового сімейства IM, яке концерн SAIC активно розвиває для глобального ринку. Новий рівень для бренду MG Головний дизайнер MG Йозеф Кабан в інтерв’ю британському виданню Autocar назвав новинку новим «автомобілем мрії» бренду. За його словами, Cyber має підняти MG на якісно інший рівень і змінити сприйняття марки серед покупців. Якщо останніми роками компанія здебільшого розширювала модельний ряд доступними електромобілями, то тепер вона планує активніше конкурувати й у більш дорогому сегменті. Ставка не лише на доступні електромобілі MG уже встигла закріпитися на європейському ринку завдяки порівняно недорогим електричним моделям. Однак стратегія бренду поступово змінюється. Новий Cyber демонструє намір компанії створювати не лише масові автомобілі, а й іміджеві флагманські моделі, здатні привернути увагу своїм дизайном і сучасними технологіями. Коли саме відбудеться офіційна презентація серійної версії MG Cyber та які характеристики вона отримає, виробник поки не повідомляє. Проте вже зараз зрозуміло, що цей електричний SUV стане однією з найамбітніших моделей MG за останні роки.