Сховища США містять близько 94 тисяч тонн відпрацьованого ядерного палива. Зазвичай його сприймають як небезпечні відходи, які потрібно ізолювати від довкілля на тисячі років. Але значна частина цього матеріалу насправді досі має високу енергетичну та промислову цінність. У відпрацьованому паливі залишається приблизно 90% урану та плутонію, які потенційно можна повернути до паливного циклу. Крім того, там містяться радіоактивні ізотопи, корисні для медицини, промисловості та інших технологій. За оцінками дослідників, вартість самих цінних ізотопів у накопичених запасах сягає близько 24 мільярдів доларів, тоді як потенційна цінність залишкового ядерного палива вимірюється вже трильйонами. Як із відходів хочуть отримати користь Над цим працюють SHINE Technologies, Аргонська національна лабораторія та Case Western Reserve University за підтримки Міністерства енергетики США. Їхній проєкт отримав назву REDUCE — Recover Elements, Destroy Undesirables, Create Energy, тобто «відновлювати елементи, знищувати небажані та створювати енергію». Головна ідея полягає не лише у вилученні корисних речовин, а й у тому, щоб значно скоротити обсяг матеріалів, які доведеться зберігати. Відпрацьоване паливо спочатку розчиняють у азотній кислоті, після чого різні хімічні компоненти потрібно відокремити один від одного. Традиційні методи працюють, але процес може тривати години, потребує великих установок, а радіація поступово руйнує органічні розчинники. У REDUCE пропонують використовувати PaCERS — центрифужне обладнання для радіохімічного розділення. Замість того щоб покладатися на силу тяжіння, система створює прискорення понад 1000 g. Завдяки цьому процес розділення може скоротитися з годин до секунд. Це не просто прискорення. Компактніші установки можуть дозволити ефективніше вилучати навіть короткоживучі ізотопи, які традиційні технології часто втрачають. Менше відходів — менше тисячоліть зберігання Наступний етап концепції ще цікавіший. Те, що не вдасться використати повторно, планують опромінювати нейтронами в майбутніх реакторах. Це може перетворювати довгоживучі радіоактивні елементи на ізотопи, які розпадаються значно швидше — за десятиліття, роки або навіть хвилини. У такому сценарії ядерні відходи перестають бути лише проблемою зберігання. Частину з них можна повернути в енергетичний цикл, частину — використати для отримання цінних ізотопів, а залишок зробити значно менш довгоживучим. До практичного впровадження технології ще далеко, але підхід REDUCE показує важливу зміну у ставленні до відпрацьованого палива: те, що десятиліттями вважалося переважно відходами, може виявитися величезним запасом матеріалів та енергії. Джерело

Гриби присутні не лише в лісі чи на землі, але й у океані. Нове дослідження, опубліковане в PLOS Biology, виявило, що морські гриби відіграють важливу роль у вуглецевому циклі, зокрема в арктичних фіордах Норвегії.Дослідники з'ясували, що гриби в морських осадках здатні поглинати розчинені амінокислоти, затримуючи вуглець і азот. Це відкриття підкреслює, що гриби можуть значно сприяти зберіганню вуглецю в осадках.Вчені зібрали зразки з різних середовищ, включаючи води та осадки фіорду Конгсфьорден. Вони виявили, що гриби можуть ефективно зберігати органічні речовини, що робить їх важливими учасниками вуглецевого циклу.Це дослідження показує, що гриби в арктичних водах можуть суттєво впливати на зберігання вуглецю, що є важливим для розуміння екосистеми.Цікавий фактГриби в океані можуть бути настільки ж важливими для вуглецевого циклу, як і їхні наземні родичі, але їхня роль досі залишається недостатньо вивченою.

Коли відбувається інфаркт (міокардіальний інфаркт), це трапляється через блокування коронарної артерії, що постачає серцевий м'яз, що призводить до відключення кисню та поживних речовин, необхідних для його функціонування.Відразу ж активуються кілька природних біологічних механізмів. Попередні дослідження показали, що серце намагається збільшити інші артерії і навіть будувати нові, щоб діяти як обхідний шлях, хоча ці реакції зазвичай не є достатньо швидкими або ефективними, щоб запобігти пошкодженню серця або летальному випадку.Дослідники з Університету Китайської академії наук виявили, що насправді існує інший механізм обходу, що включає маленькі капіляри, які з'єднують артерії з венами.У своєму дослідженні, опублікованому в Science, дослідники вперше детально описали, як функціонує ця природна система ремонту, і як її можна потенційно посилити штучно, щоб покращити шанси на відновлення після інфаркту.Дослідники використовували більш точну техніку відстеження клітин, ніж у попередніх дослідженнях, що дозволило їм спостерігати за прогресом ендотеліальних клітин (які вистилають кровоносні судини) як у великих артеріях, так і в значно менших, з'єднувальних капілярах.У моделях мишей, які зазнали інфаркту, було виявлено несподіваний результат.Саме ендотеліальні клітини в менших капілярах, а не в більших артеріях, виконували основну роботу, намагаючись перенаправити кровотік.Капіляри намагаються модернізувати себе в щось більше схоже на артерії як механізм ремонту. Це насправді трюк, схожий на те, що відбувається у новонароджених мишей, коли серце все ще розвивається.Дослідники також хотіли дізнатися, чи можна якось посилити цей процес будівництва обхідних шляхів, потенційно як спосіб покращення лікування в майбутньому.Вони виявили сигнальний білок VEGF-A, який стимулює ріст кровоносних судин, як можливого кандидата. Коли його вводили мишам у коротких, тимчасових дозах, білок запускав хімічну реакцію, що покращувала міцність обхідних артерій.Миші, які отримали оптимізоване лікування VEGF-A, показали кращий кровотік навколо ушкодження, менші рубці на серці та покращену функцію серця.Дослідники зазначають, що "помірне доповнення VEGF-A може також відновити мікроциркуляторну функцію, що свідчить про те, що націлювання на мікросередовище судин є цінною терапевтичною стратегією".Очевидно, що всі ці дослідження проводилися на мишах, а не на людях, але ймовірно, що в наших серцях відбуваються подібні процеси після травми.Тепер, коли механізм цієї природної резервної системи детально описано, дослідники можуть почати вивчати, як це може вплинути на розробку ліків для пацієнтів з інфарктом.У США виживаність після інфаркту тепер становить понад 90 відсотків для госпіталізованих пацієнтів, але ці випадки часто залишають після себе тривалі пошкодження, які призводять до інших серцево-судинних проблем.Завдяки лікуванню, яке збільшує кровотік і зменшує рубцювання відразу після інфаркту, ми можемо щось з цим зробити.Дослідники підсумовують: "Ці результати позиціонують артеріалізацію капілярів як центральний механізм ендогенної реваскуляризації та представляють потенційну терапевтичну стратегію для ішемічної хвороби серця".Цікавий фактСерце може адаптуватися до пошкоджень, намагаючись створити нові шляхи для кровообігу, що може стати основою для нових методів лікування серцевих захворювань.

Після 13 років роботи астрономи представили масштабну карту Всесвіту, яка охоплює близько 75% неба та містить майже 4 мільярди космічних об’єктів. Проєкт став найдетальнішою двовимірною кольоровою картою космосу, створеною на сьогодні. Карта базується на даних DESI Legacy Imaging Surveys і складається з неймовірних 5,6 трильйона пікселів. На ній можна побачити переважно зорі та галактики, а також рідкісні явища — наднові й гравітаційні лінзи, коли масивні об’єкти викривляють світло від більш далеких джерел. 13 років спостережень Для створення карти дослідники об’єднали 263 407 телескопічних експозицій, отриманих протягом 2285 ночей. Дані надходили з кількох наземних оглядів, а також доповнювалися інфрачервоними спостереженнями NASA. Головною проблемою стало узгодження зображень, зроблених у різних умовах. Погода, місячне світло, рух повітря, налаштування телескопів і характеристики камер могли змінювати вигляд одних і тих самих об’єктів. Тому вченим довелося створити складні алгоритми, які перетворили величезну кількість різнорідних знімків на єдину узгоджену картину. На написання програмного коду пішов приблизно рік, а обробка всього масиву даних зайняла близько восьми тижнів на суперкомп’ютері Perlmutter. Карта допоможе досліджувати темну енергію Нова карта важлива не лише своїми масштабами. Вона стала своєрідною основою для роботи Dark Energy Spectroscopic Instrument (DESI). Сама карта показує, де розташовані об’єкти та наскільки яскравими вони здаються із Землі, але не визначає відстань до кожної галактики. DESI доповнює цю інформацію, аналізуючи спектри світла й створюючи вже тривимірну картину розподілу галактик. Саме такі дані потрібні для вивчення великомасштабної структури Всесвіту та його розширення. Зокрема, вони допомагають перевіряти різні припущення про темну енергію — загадковий компонент космосу, який пов’язують із прискореним розширенням Всесвіту. Перші результати DESI вже натякнули, що властивості темної енергії могли змінюватися з часом. Однак це поки не остаточний висновок — астрономам потрібні додаткові спостереження та перевірки. Карта стане «фоном» для майбутніх відкриттів Практична цінність проєкту виходить далеко за межі одного дослідження. На карту зможуть спиратися майбутні телескопи, зокрема обсерваторія Вери Рубін та космічний телескоп Nancy Grace Roman. Порівнюючи нові зображення зі старими, вчені зможуть швидше помічати об’єкти, які раптово стали яскравішими або слабшими, а також нові чи короткочасні космічні явища. Величезний набір даних може стати корисним і для систем штучного інтелекту, які навчаються знаходити закономірності серед мільярдів зображень та відбирати незвичайні об’єкти для подальшого вивчення. Водночас карта не є повною моделлю Всесвіту: вона не охоплює все небо, а частину ділянок приховує космічний пил Чумацького Шляху. Але її головна перевага — масштаб, узгодженість і відкритий доступ. Після 13 років роботи астрономи отримали не просто величезний каталог космічних об’єктів, а спільну «точку відліку», з якої можна починати нові дослідження та пошуки ще невідомих явищ у Всесвіті.

Чи знаєте ви, що інжир – один із найдавніших культивованих фруктів людства? Його згадували ще у Старому Заповіті, а атлети Стародавньої Греції їли його для сили та витривалості. Сьогодні, у 2026 році, цей скромний, але дивовижний плід продовжує вражати своїми численними перевагами для здоров’я, часто залишаючись недооціненим у раціоні. Можливо, через його сезонність або через те, що багатьом він знайомий лише у сушеному вигляді. Але чи свіжий, чи сушений, інжир – це справжній дар природи, наповнений вітамінами, мінералами та клітковиною, який здатен кардинально покращити ваше самопочуття. Про це пише Pixelinform. Інжир: скарбниця вітамінів та мінералів Почнемо з найголовнішого – поживної цінності. Коли говорять про інжир, одразу спадає на думку клітковина. І це правильно, адже інжир – чемпіон за її вмістом. Усього кілька плодів можуть забезпечити значну частину добової норми клітковини, яка є критично важливою для нормального травлення. Але клітковиною список користі не вичерпується. Цей солодкий плід є чудовим джерелом калію, мінералу, що допомагає регулювати кров’яний тиск і підтримує здоров’я серця. Уявіть, якби ви могли замінити один із ваших шкідливих перекусів на кілька свіжих інжирин – ваше тіло було б вам вдячне за таку порцію вітамінів групи B (зокрема B6), необхідних для обміну речовин, та вітаміну K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та здоров’ї кісток. Крім того, інжир постачає в організм значну кількість кальцію, магнію та заліза, роблячи його справді багатофункціональним суперфудом. Якщо свіжий інжир на 80% складається з води, то сушений є концентрованим джерелом цих поживних речовин, що робить його ідеальним для зберігання та використання поза сезоном. Для травлення та серцево-судинної системи Клітковина в інжирі – це не просто “для травлення”. Тут є нюанс: інжир містить як розчинну, так і нерозчинну клітковину. Нерозчинна клітковина діє як “щітка” для кишечника, допомагаючи формуванню калових мас та запобігаючи закрепам. Це особливо цінно для тих, хто стикається з проблемами регулярності стільця. Розчинна ж клітковина перетворюється на гелеподібну речовину, яка уповільнює травлення, допомагаючи контролювати рівень цукру в крові та знижувати рівень “поганого” холестерину. Це подвійний удар по проблемах травлення та фактор ризику серцево-судинних захворювань. Більше того, інжир є природним пребіотиком, тобто він живить корисні бактерії у вашому кишечнику, сприяючи здоровому мікробіому. А це, у свою чергу, впливає на імунітет, настрій та загальний стан здоров’я. Якщо говорити про серце, то калій – це справжній герой інжиру. Він працює як противага натрію, допомагаючи виводити надлишок рідини з організму і знижуючи навантаження на кровоносні судини. Це прямий шлях до нормалізації кров’яного тиску. Додайте до цього антиоксиданти, які борються з вільними радикалами, зменшуючи запалення та захищаючи клітини серця від пошкоджень. Усе це робить інжир чудовим доповненням до раціону тих, хто дбає про своє серце і прагне підтримувати його в тонусі. Більше, ніж просто фрукт: неочікувані переваги інжиру Окрім очевидних переваг для травлення та серця, інжир має кілька неочікуваних “суперсил”. По-перше, його роль у зміцненні кісток. Містить кальцій, магній та вітамін K – тріо, необхідне для міцного скелета. Ці мінерали працюють синергічно: кальцій є основним будівельним матеріалом, магній допомагає його засвоєнню, а вітамін K активує білки, що беруть участь у мінералізації кісток. Це особливо важливо для жінок після менопаузи та людей похилого віку, які перебувають у зоні ризику остеопорозу. По-друге, інжир може допомогти контролювати рівень цукру в крові. Парадокс, адже він дуже солодкий? Так, але завдяки високому вмісту клітковини він уповільнює всмоктування цукру, запобігаючи різким стрибкам. Однак, тут є застереження: діабетикам варто вживати його з обережністю і в помірних кількостях, оскільки цукор у ньому все ж є. Цікаво, що інжир, особливо сушений, є чудовим природним джерелом енергії, що робить його ідеальним для спортсменів або тих, хто потребує швидкого та поживного перекусу. В Україні останнім часом інжир стає дедалі популярнішим, і не лише на полицях супермаркетів. Дедалі більше ентузіастів пробують вирощувати його в південних регіонах, а деякі морозостійкі сорти навіть у центральній частині країни, адаптуючи цю південну красу до наших умов. Поширені питання про інжир Чи можна їсти інжир щодня? Так, помірне споживання інжиру щодня може бути дуже корисним. Рекомендується 2-3 свіжих плоди або 1-2 сушені, щоб отримати максимальну користь від клітковини та поживних речовин, не перевантажуючи організм цукром. Яка різниця між свіжим та сушеним інжиром? Свіжий інжир містить більше води, менше калорій та цукру на порцію, а також ніжнішу текстуру. Сушений інжир – це концентроване джерело клітковини, мінералів та цукру. Він більш калорійний, але зберігає більшість поживних речовин. Кому варто бути обережним з інжиром? Людям з цукровим діабетом слід вживати інжир у невеликих кількостях через високий вміст цукру. Також, через значний вміст вітаміну K, інжир може взаємодіяти з антикоагулянтами, тому варто проконсультуватися з лікарем. Як вибрати якісний інжир? Свіжий інжир має бути м’яким на дотик, без плям і вм’ятин, з легким солодким ароматом. Сушений інжир має бути еластичним, без ознак плісняви, з однорідним кольором. Чи можна вирощувати інжир в Україні? Так, в Україні інжир успішно вирощують, особливо в південних регіонах (Одещина, Херсонщина, Закарпаття). З’являються морозостійкі сорти, які з належним укриттям можуть плодоносити і в більш північних областях. Тож, інжир – це не просто смачний екзотичний плід, а й потужний союзник у підтримці вашого здоров’я. Його універсальність, як свіжого, так і сушеного, дозволяє насолоджуватися ним протягом усього року. Додайте його до йогурту, вівсянки, салатів або просто насолоджуйтесь ним як самостійним перекусом. Дайте цьому давньому фрукту шанс здивувати вас своєю силою, і він обов’язково віддячить вам міцним здоров’ям та чудовим самопочуттям. Інжир – солодкий секрет довголіття та міцного здоров’я читайте на сайті Pixel.inform.

BMW почала приймати попередні замовлення на новий електричний iX3 із подовженою колісною базою, створений спеціально для китайського ринку. Новинка побудована на платформі Neue Klasse та поєднує збільшений простір салону, сучасну електроніку й 800-вольтову архітектуру. На старті покупцям запропонують три комплектації. Попередня ціна становить від 269 900 до 339 900 юанів, що приблизно відповідає $39 700–50 000. BMW заявила, що саме ці суми стануть і фінальними цінами після офіційного запуску. Подовжений iX3 спеціально для Китаю Нова версія iX3 отримала колісну базу 3005 мм. Довжина автомобіля становить 4885 мм, ширина — 1895 мм, а висота — 1635 мм. Дизайн відповідає новій стилістиці Neue Klasse. Спереду встановлена тривимірна підсвічувана решітка, доповнена фарами Digital Angel із 322 світлодіодами. Дверні ручки мають напівприховану конструкцію та можуть відкриватися як електрично, так і механічно. Для кузова доступні дев’ять кольорів, а покупці зможуть обрати один із чотирьох варіантів оформлення салону. 40-дюймовий проєкційний дисплей Однією з головних особливостей салону стала система BMW Panoramic iDrive. Її центральним елементом є так званий Panoramic Vision Bridge — проєкційна система, яка виводить на лобове скло величезне зображення. За даними BMW, 3D head-up display формує панорамне зображення діагоналлю близько 40 дюймів із роздільною здатністю 4K. Окремо передбачений 17,9-дюймовий центральний сенсорний екран, нахилений на 17,5 градуса у бік водія. Китайська версія також отримала локальні цифрові сервіси. Система підтримує Huawei HiCar та Apple CarPlay, а для роботи зі штучним інтелектом використовуються моделі Alibaba та DeepSeek. Для систем допомоги водієві BMW співпрацює з китайською компанією Momenta. Розроблений ними комплекс має працювати як на міських дорогах, так і на швидкісних трасах. До 900 км без підзарядки Технічно новий iX3 зробив помітний крок уперед. Автомобіль використовує шосте покоління BMW eDrive та 800-вольтову електричну систему. Старша версія iX3 50L отримала батарею ємністю 108 кВт·год, зібрану з великих циліндричних елементів формату 4695 за технологією Cell-to-Pack. За заявою виробника, це дозволило збільшити енергетичну щільність на 20%, а запас ходу — приблизно на 30% порівняно з попереднім поколінням. Топова версія використовує два електромотори — асинхронний спереду та синхронний із збудженням ззаду. Їхня сумарна потужність сягає 351 кВт, або 477 к. с. Максимальний заявлений запас ходу — до 900 км за циклом CLTC, а офіційне споживання може становити лише 15,1 кВт·год на 100 км. Швидка зарядка також стала однією з сильних сторін моделі: за 10 хвилин можна отримати до 400 км додаткового пробігу за CLTC, а заряджання з 10% до 80% займає близько 21 хвилини. Практичність теж не забута Попри акцент на технологіях, BMW залишила достатньо місця для повсякденного використання. Передній багажник має об’єм 58 літрів, а задній — 540 літрів. Якщо скласти задні сидіння, корисний простір збільшується до 1600 літрів. Таким чином, китайський iX3 фактично став демонстрацією того, як BMW бачить наступне покоління своїх електромобілів: більше цифрових функцій, швидша зарядка, великий запас ходу та значно глибша інтеграція локальних технологій. Водночас подовжена версія показує й інший важливий тренд китайського ринку — виробники дедалі частіше адаптують електромобілі не просто за оснащенням, а й за габаритами та цифровими можливостями спеціально під місцевих покупців.

У Китаї оголосили про масштабну кампанію відкликання автомобілів через проблему з внутрішніми аварійними механічними ручками дверей. Загалом під неї потраплять понад 4 мільйони машин дев’яти автовиробників, а найбільша частка припадає на Tesla — майже 2,98 мільйона автомобілів. Причиною стала особливість оформлення салону: аварійні ручки дверей у деяких автомобілях за кольором недостатньо відрізняються від навколишньої обшивки. У звичайних умовах це майже непомітна деталь, але під час серйозної аварії вона може стати критично важливою. Чому проблема з ручками вважається небезпечною Аварійна механічна ручка потрібна для ситуацій, коли електронні системи автомобіля перестають працювати. Наприклад, після сильного зіткнення може вийти з ладу низьковольтна електросистема, через що звичайне електричне відкривання дверей стане недоступним. У такій ситуації водієві або пасажиру потрібно швидко знайти механічний механізм і відкрити двері вручну. Якщо ручка погано помітна або незрозуміло, як нею скористатися, це може затримати евакуацію. Проблема стосується як автомобілів китайського виробництва, так і окремих імпортованих моделей Tesla. Що зробить Tesla Tesla обрала два основні способи усунення проблеми. Перший — безкоштовне встановлення попереджувальної наклейки біля аварійної ручки. Вона має зробити механізм помітнішим і допомогти пасажирам швидше зорієнтуватися в екстреній ситуації. Другий — дистанційне оновлення програмного забезпечення через OTA. Після оновлення автомобіль отримає алгоритм автоматичного опускання скла після аварії. Це має створити додатковий спосіб для евакуації пасажирів або доступу до салону рятувальників. Частині автомобілів також буде доступне програмне оновлення, пов’язане з контролем уваги водія. Власникам Tesla не обов’язково терміново їхати в сервіс Саме це питання найбільше цікавило китайських власників автомобілів. За словами служби підтримки Tesla, відкликання передбачає диференційований підхід. Якщо власнику надійшли повідомлення лише про програмні оновлення, достатньо дочекатися OTA. Їхати до сервісного центру для цього не потрібно. Якщо автомобілю необхідна наклейка біля аварійної ручки, її можна буде отримати під час наступного технічного обслуговування або іншого візиту до сервісу. Тобто спеціально вирушати туди лише заради цієї процедури не обов’язково. Очікується, що попереджувальні наклейки надійдуть до сервісних центрів Tesla наприкінці вересня. Отримати та встановити їх можна буде протягом трьох років після початку кампанії. Офіційно відкликання Tesla має розпочатися 25 вересня 2026 року. Автомобілям, які вже мають відповідне маркування, повторне встановлення наклейки не знадобиться. Під відкликання потрапили не лише Tesla Масштабна кампанія охоплює дев’ять автовиробників, серед яких Xiaomi, Leapmotor, XPeng, Geely, Chery, Dongfeng, BAIC та FAW. Загальна кількість автомобілів, що підлягають відкликанню, перевищує 4 мільйони. Більшість компаній використовують схожий підхід: встановлення помітних попереджувальних позначок і оновлення програмного забезпечення керування склопідіймачами. Деякі виробники також планують замінювати кришки аварійних механічних ручок на вдосконалені деталі. Масштаб проблеми показує, наскільки навіть невелика деталь дизайну салону може мати значення у критичній ситуації. Водночас для власників Tesla кампанія виглядає відносно простою: у багатьох випадках достатньо дочекатися дистанційного оновлення, а фізичну наклейку можна забрати під час зручного візиту до сервісного центру.

Астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба зробили відкриття, яке може змінити уявлення про перші галактики Всесвіту. Виявилося, що деякі масивні галактики, які існували вже в ранній космічній історії, можуть містити набагато більше маломасивних і тьмяних зір, ніж передбачали попередні моделі. Через це загальна маса таких галактик могла бути у три-чотири рази більшою, ніж оцінювали раніше. Результати міжнародної команди дослідників опубліковані в журналі Nature Astronomy. Які зорі ховалися від астрономів Команда дослідила дев’ять дуже далеких масивних галактик. Усі вони вже припинили активне утворення нових зірок, але сформувалися мільярди років тому, коли Всесвіт був набагато молодшим. Для дослідження використали спостереження JWST, доповнені даними наземного Very Large Telescope. Ключем стала спектроскопія — аналіз світла галактик за його довжинами хвиль. Проблема полягає в тому, що різні зорі роблять дуже різний внесок у світло галактики. Великі та яскраві зорі добре помітні навіть на величезних відстанях, тоді як маломасивні зорі набагато тьмяніші. У результаті дослідники могли бачити переважно «космічні хмарочоси», тоді як численні «будинки» між ними залишалися практично непомітними. Саме ці маломасивні зорі, яких набагато більше, ніж яскравих, можуть приховувати величезну кількість додаткової маси. Галактики виявилися набагато важчими «Традиційні» оцінки маси галактик спиралися на припущення, що співвідношення між масивними та маломасивними зорями приблизно однакове в різних умовах. Нове дослідження ставить цю ідею під сумнів. Вчені виявили, що найбільш масивні галактики раннього Всесвіту, ймовірно, містили значно більшу частку маломасивних зір, ніж, наприклад, Чумацький Шлях. Особливо показовою стала одна з досліджених галактик. За оцінками авторів, вона могла сформуватися менш ніж через 1,5 мільярда років після Великого вибуху, а її справжня маса може бути до чотирьох разів більшою за попередні розрахунки. Це важливо не лише через саму цифру. Якщо такі галактики справді були настільки масивними, вченим доведеться пояснити, як величезна кількість зір могла з’явитися за такий короткий час. JWST знову ускладнює історію раннього Всесвіту Від початку роботи JWST астрономи неодноразово знаходили галактики, які здавалися надто великими та зрілими для свого віку. Нове відкриття посилює цю проблему. Якщо попередні оцінки вже викликали питання щодо швидкості формування галактик, то додавання ще кількох «прихованих» мас Сонця робить суперечність із моделями ще помітнішою. Йдеться не обов’язково про те, що сучасні теорії галактичної еволюції неправильні. Швидше, їм може знадобитися суттєве уточнення: зокрема, щодо того, як швидко формувалися зорі різної маси та яким був розподіл їхніх типів у молодому Всесвіті. Десятиліття тому провести подібний аналіз було просто неможливо. Тепер JWST дозволяє отримувати настільки якісні спектри далеких галактик, що вчені можуть шукати слабкі сигнали від зір, які раніше фактично губилися у загальному світінні. А що це означає для планет? Відкриття має наслідки не лише для історії галактик. Маломасивні зорі живуть значно довше за масивні. Навколо таких зір також можуть існувати планети. Якщо їх було набагато більше в ранніх галактиках, ніж передбачали моделі, це потенційно означає, що планетні системи могли формуватися у Всесвіті частіше й раніше, ніж ми думали. Поки що це лише можливий наслідок нового дослідження, а не доказ існування давніх населених світів. Але він додає ще один цікавий штрих до питання про те, наскільки рано у Всесвіті могли виникнути умови для появи планет. Наступний крок — ще давніші галактики Дослідники планують застосувати той самий метод до галактик, які виникли ще раніше. Це дозволить поступово наближатися до епохи, коли з’явилися перші зорі та галактики. Можливо, майбутні спостереження JWST покажуть, що ранній Всесвіт був набагато багатшим на зорі, планети та складні структури, ніж припускала наука ще кілька років тому. Одне вже очевидно: що глибше астрономи заглядають у минуле за допомогою телескопа Джеймса Вебба, то складнішою стає історія перших мільярдів років існування Всесвіту.

Втрата батька чи матері може змінити життя дитини набагато сильніше, ніж просто змінити її побут. Нове австралійське дослідження показало, що діти, які пережили смерть одного з батьків, розлучення батьків або ув’язнення матері чи батька, приблизно вдвічі частіше мали щонайменше один психічний розлад. Серед дітей, які зіткнулися з будь-якою формою втрати батьківської присутності, такий стан виявляли у 21,4% випадків. Для порівняння, серед дітей без подібного досвіду показник становив 10,8%. Водночас дослідники наголошують: ці дані демонструють зв’язок, але не доводять, що саме втрата батька чи матері безпосередньо спричиняє психічний розлад. Які ситуації вважали втратою батьків У дослідженні під поняттям «втрата батьків» об’єднали три різні ситуації: смерть біологічного батька або матері, розлучення чи розставання батьків, а також перебування одного з батьків під вартою. Кожна з них має свої особливості. Проте в усіх випадках дитина може зіткнутися зі змінами стосунків, домашнього середовища, щоденного розпорядку та відчуття безпеки. Команда на чолі з професоркою Лорен Брін із Curtin University проаналізувала дані національного австралійського опитування, яке охопило 6310 сімей із дітьми віком від 4 до 17 років. Дослідники оцінювали сім психічних станів, серед яких тривожність, депресія, СДУГ та серйозні поведінкові проблеми. Найчастіше діти переживали розлучення батьків Найпоширенішою формою втрати виявилося розставання батьків. За оцінками дослідників, до 17 років із ним стикалися 31,8% дітей. Смерть біологічного батька або матері пережили близько 2,5%, а ще 0,3% мали одного з батьків під вартою. Загалом до 17-річного віку 37,8% дітей не жили разом із обома біологічними батьками. До цієї ширшої категорії потрапляли й інші обставини, наприклад тривала відсутність одного з батьків. Найвищий ризик — після смерті батька чи матері Найпомітніша різниця спостерігалася серед дітей, які пережили смерть одного з батьків. Психічний розлад мали 28,8% таких дітей проти 13,7% серед тих, хто не переживав смерті батька або матері. Серед дітей після розлучення батьків показник становив 20,2%, тоді як у групі без такого досвіду — 11,9%. У дітей, чиї батьки перебували під вартою, розлад виявляли у 21,9% випадків проти 13,9% в іншій групі. Однак ця вибірка була дуже малою — лише 13 дітей, тому автори не вважають цю різницю достатньо надійною для широких висновків. Особливо вразливими виявилися молодші діти. Серед дітей віком від 4 до 11 років, які втратили одного з батьків через смерть, показник сягав 38,3%. Через невелику кількість учасників цю цифру також варто сприймати як приблизну оцінку, а не універсальний показник. Втрата не означає неминучий психічний розлад Попри помітну різницю між групами, результати не означають, що кожна дитина після втрати батька чи матері матиме проблеми з психічним здоров’ям. Багато дітей успішно переживають втрату й у дорослому віці ведуть повноцінне та здорове життя. Водночас горе може проявлятися по-різному: через тривожність, пригнічений настрій, проблеми з поведінкою, труднощі у спілкуванні або зміни повсякденних звичок. На ризик також можуть впливати десятки інших чинників — фінансове становище сім’ї, рівень підтримки, умови життя та те, наскільки стабільним залишається оточення дитини після втрати. Саме тому дослідники виступають не за універсальний підхід, а за своєчасне виявлення дітей, яким справді потрібна допомога. Підтримка має бути доступною Автори дослідження звертають увагу і на практичну проблему: родинам нерідко складно отримати спеціалізовану допомогу після втрати. Серед перешкод — довгі черги, висока вартість терапії, нестача фахівців із досвідом роботи з дитячим горем і просто нерозуміння того, куди звертатися. На думку дослідників, доступні програми психологічної підтримки та сімейна терапія можуть допомогти дітям краще впоратися з наслідками втрати. Важливо також, щоб підтримку отримувала не лише дитина, а й інші члени родини. Дослідження не дає підстав вважати втрату батьківства вироком для психічного здоров’я. Але воно показує, наскільки поширеним є такий досвід і наскільки важливо не залишати дитину саму з його наслідками. Раннє розпізнавання труднощів і своєчасна професійна підтримка можуть стати важливою частиною відновлення. Дослідження опубліковане в Australian Journal of Psychology.

Пустельні піски Єгипту були сухими тисячі років. Але колись ця територія була затоплена морем, яке покривало більшу частину північного узбережжя Африки.Це море не було мертвим – під час крейдяного періоду воно могло бути тропічним раєм, де підйомні течії піднімали поживні речовини у води, живлячи процвітаючу екосистему.Тепер, поховані на плато Абу-Тартур, палеонтологи знайшли докази його багатства: зуби акул, які колись процвітали серед риби.І не лише одна акула. Загальна кількість різних видів, знайдених у цьому шарі формації Дуві, налічує принаймні сім – що дає уявлення про багаті морські екосистеми, які колись процвітали на північному краю Африки."Цей комплекс підкреслює багатий на поживні речовини, високопродуктивний морський екосистему вздовж фосфогенного краю шельфу", пише команда на чолі з палеонтологом Тареком Яссіном з Каїрського університету у статті, опублікованій в Cretaceous Research.Протягом крейдяного періоду, приблизно від 145 до 66 мільйонів років тому, наша Земля була зовсім іншою. Під парниковим кліматом, викликаним тектонічною активністю, світ був теплішим, з малою або відсутньою полярною кригою; вищі рівні моря означали, що багато земель, на яких ми живемо сьогодні, були під водою, включаючи північну Африку.Це частково відомо завдяки фосфатам. Фосфоритні відкладення зазвичай формуються там, де морська продуктивність висока, і фосфор інтенсивно циклізується та концентрується.Широкі фосфатні відкладення формації Дуві зберігають не лише залишки цього давнього моря, але й підказки про те, наскільки продуктивними були його води.У попередніх дослідженнях Яссін і його колеги виявили два види акул у кількох зубах, знайдених у викопному шарі – це цікава ознака, оскільки спільнота, здатна підтримувати кілька великих хижаків, потребує продуктивної їдальної мережі під ними.Тому вони повернулися до Абу-Тартур, щоб дізнатися більше.І чорні та жовті шари Дуві виявили нові знахідки. Вони знайшли ще 14 зубів акул – що представляють ще п’ять видів акул, жоден з яких не був ідентифікований раніше в Абу-Тартур.Коли у вас є лише зуби – а з давніми акулами це зазвичай так – тонкі відмінності можуть бути єдиним критерієм, на якому базується діагностика виду.Зуби Дуві не завжди були тонкими.Декілька зубів були довгими і стрункими, як голка. Інші були широкими і зазубреними, ймовірно, краще підходили для нарізання, ніж для проколювання. Один зуб був помітно вигнутим, як карамбіт. Деякі мали маленькі, іклоподібні бічні проекції, звані кусплетами; інші – ні.На основі інших викопних записів у світі дослідники ідентифікували ці зуби як такі, що належать п’яти вимерлим видам: Cretalamna cf. maroccana, Scapanorhynchus cf. raphiodon, Serratolamna cf. serrata, Squalicorax bassanii, і Squalicorax pristodontus.Усі п’ять є новими записами для Абу-Тартур.Два з них були новими для Єгипту в цілому – Serratolamna cf. serrata і Squalicorax bassanii.Один вид виділявся як надзвичайний. Scapanorhynchus cf. raphiodon – той, що має голчасті зуби – може бути першим відомим випадком в Африці. Крім того, це може бути найновіший приклад у викопному записі, зазначили дослідники – всі інші зразки значно старші.Ці ідентифікації, однак, малюють набагато цікавішу картину, ніж "купка акул".Як можуть свідчити їх зуби, вони, можливо, не конкурували безпосередньо, а займали різні екологічні ніші в багатому морському середовищі."Присутність Squalicorax може свідчити про вплив з прибережних/внутрішніх шельфових умов, тоді як наявність Scapanorhynchus відображає умови глибоких вод на зовнішньому шельфі та схилі", пишуть дослідники."Такі ламніформні таксони, як Cretalamna і Serratolamna, ще більше підтримують стабільні умови відкритого шельфу."Дослідники вважають, що секрет цієї багатства може полягати в підйомі.Багаті на поживні речовини води, що піднімаються з глибини океану, доставляли фосфор та інші поживні речовини до сонячних поверхневих вод, що сприяло інтенсивній первинній продуктивності – планктон, який приходив на свято.Це підтримувало маленьку рибу та безхребетних, а потім хижаків, таких як Squalicorax і Cretalamna, з Cretoxyrhina та морськими рептиліями вище в їдальній мережі.Але тут кладовище акул стає цікавим. Під час життя акул накопичення осадів було дуже незначним, тому фосфатний шар представляє більш стиснутий проміжок часу, ніж ви могли б знайти десь з більшою кількістю бруду.Отже, зуби є середньозваженим накопиченням з кількох екологічних ніш, а не доказом того, що сім видів акул жили одночасно і всі загинули там разом.Але це додає до доказів того, що ці екосистеми були поширені по всьому північному краю Африки під час пізнього крейдяного періоду. Інші фосфатні відкладення з таких місць, як Марокко та Сирія, фіксують велику кількість видів акул, які перебували поблизу – що свідчить про те, що вся територія була чудовим місцем для акул.Сьогодні мало що залишилося від цього раю акул. Тетіс зник, морське дно стало пустелею, а хижаки, які бродили його водами, зникли мільйони років тому.Однак, як проектор з минулого, лише кілька зубів, вмурованих у камінь, можуть викликати цілий втрачену світ.Знахідки були опубліковані в Cretaceous Research.Цікавий фактДавні акули, які населяли ці води, могли досягати значних розмірів, деякі з них були навіть більшими за сучасних великих білих акул.