Повна відмова від цукру може нашкодити організму: вчені виявили несподіваний ефект Багато людей переконані, що чим менше цукру в раціоні, тим краще для здоров’я. Однак нове дослідження показало, що повне виключення сахарози з харчування може мати і зворотний бік. Вчені виявили, що така дієта здатна негативно впливати на мікрофлору кишківника, провокувати запальні процеси та порушувати обмін речовин. Результати роботи були представлені на конференції ENDO 2026 — щорічному з’їзді Ендокринологічного товариства США. Дослідження провели фахівці Інституту діабету Дасмана в Кувейті. Вони вивчали, як організм реагує на низькожирову дієту без сахарози, порівнюючи її зі схожим раціоном, який містив помірну кількість цього виду цукру. Експеримент тривав 16 тижнів і проводився на лабораторних мишах. Науковці аналізували рівень глюкози в крові, чутливість до інсуліну, стан кишкової мікробіоти, а також ознаки запалення в кишечнику та печінці. Результати виявилися несподіваними. Тварини, які отримували повністю безцукрову дієту, демонстрували гірший контроль рівня цукру в крові, ознаки інсулінорезистентності та порушення балансу кишкових бактерій. Крім того, у них спостерігалися запальні процеси в кишківнику та зміни в печінці, характерні для жирової хвороби. При цьому маса тіла мишей практично не відрізнялася від показників контрольної групи. Це означає, що зовнішня відсутність набору ваги не гарантує відсутності внутрішніх метаболічних порушень. За словами керівника дослідження Рашида Ахмада, отримані дані свідчать про те, що для здоров’я важливішим є не повне виключення цукру, а збалансоване споживання вуглеводів. Саме вони допомагають підтримувати нормальну роботу кишкової мікрофлори та імунної системи. Науковці наголошують, що до цього часу наслідки настільки суворих обмежень у харчуванні були недостатньо вивченими. Нові результати можуть вплинути на майбутні рекомендації щодо здорового раціону, змістивши акцент із жорсткої боротьби з цукром на підтримку здорового балансу кишкових бактерій. Дослідники також вважають, що ці висновки можуть допомогти у розробці нових підходів до профілактики та лікування метаболічних розладів, неалкогольної жирової хвороби печінки та хронічних запальних захворювань. Водночас автори роботи застерігають, що дослідження проводилося на тваринах, тому для підтвердження таких ефектів у людей потрібні додаткові клінічні випробування. Проте вже зараз воно ставить під сумнів популярне уявлення про те, що повна відмова від цукру є універсально корисною для здоров’я стратегією.

Південнокорейські джерела з ланцюжка поставок підтвердили, що Samsung Galaxy S27 Ultra втратить 3-кратний телеоб’єктив, який був встановлений на попередньому поколінні. Натомість компанія переорієнтується на використання 5-кратної перископічної телеоб’єктивної камери, яка, за даними інсайдерів, забезпечить кращу якість фотографій при приблизно 3-кратному збільшенні. Зняття 3-кратного телеоб’єктива дозволить Samsung внести безліч конструктивних покращень у смартфон. Основній 200-мегапіксельній камері та фронтальній камері смартфона отримають оновлені датчики, що має позитивно позначитися на якості фотографій. Поєднання цих змін буде реалізовано у рамках нової конструкції з горизонтальною панеллю камер. Відсутність 3-кратного телеоб’єктива створить додаткове місце усередині корпусу пристрою. Цей простір Samsung планує використовуватиме збільшення ємності батареї. Протягом останніх кількох поколінь ємність акумулятора Galaxy S27 Ultra становила 5000 мАг і залишалася незмінною. За словами джерел з галузі, ємність батареї в майбутній моделі значно зросте, хоча точні показники поки не розкриті. Нове компонування камер також дозволить компанії реалізувати повноцінну магнітну зарядку стандарту Qi2, аналогічну системам MagSafe в iPhone та PixelSnap у смартфонах Google. Раніше ця функція була доступна на флагманських моделях Samsung. Крім того, перероблена конструкція горизонтальної панелі камер забезпечить стійкішу конструкцію корпусу. Це рішення усуне проблему розгойдування смартфона при його розміщенні на рівній поверхні, що спостерігалася на попередніх моделях. Запуск серії Galaxy S27 очікується у січні чи лютому 2027 року.

{ "@context": "https://schema.org", "@type": "Article", "headline": "Секрет сирників з манкою: чому ваші не були такими пишними та золотистими?", "description": "Забудьте про борошно! Дізнайтесь, як манка перетворює сирники на кулінарний шедевр - пухкий всередині та з хрусткою скоринкою. Покроковий гайд!", "url": "https://pixelinform.com/sekret-sirnikiv-z-mankoyu/", "datePublished": "2026-06-14T15:10:27+00:00", "dateModified": "2026-06-14T15:10:27+00:00", "inLanguage": "uk", "publisher": { "@type": "Organization", "name": "pixelinform.com", "url": "https://pixelinform.com" } } Чи бувало у вас таке: готуєш сирники, стараєшся, а вони виходять якісь… сумні? Плоскі, щільні, наче гумові, і якось швидко холонуть, втрачаючи весь шарм. Якщо чесно, у мене таке траплялося не раз, поки я не відкрив для себе один геніальний, але дуже простий секрет, який, до речі, станом на 14 червня 2026 року, досі знають не всі. І ні, мова не про секретну бабусину ложку любові, хоча і її теж ніхто не відміняв. Йдеться про інгредієнт, який робить революцію у вашій сирниковій тарілці: манка. Про це пише Pixelinform. Секрет сирників з манкою: прощавай, борошно! Багато хто за звичкою додає до сиру борошно, бо так робили ще наші мами й бабусі. Але тут є нюанс, який змінює все. Борошно, особливо пшеничне, має багато глютену. Коли ми його змішуємо з вологим сиром і смажимо, цей глютен “схоплюється”, утворюючи таку собі щільну мережу. В результаті сирники стають саме такими – важкими, гумовими, а подекуди ще й сухими. Манка ж працює зовсім інакше. По суті, це подрібнені зерна пшениці, але вона містить менше глютену і значно більше крохмалю. Коли манка потрапляє у вологе середовище (сир, яйце) і потім піддається термічній обробці, її крохмаль починає вбирати рідину і набрякати, перетворюючись на своєрідний “клейстер”. Це створює пористу, повітряну структуру всередині сирника, робить його пишним, а зовні дарує ту саму, бажану золотисту хрустку скоринку. Плюс, манка чудово “склеює” сирну масу, не даючи їй розповзатися, і не дозволяє сиру виділяти сироватку прямо на сковороду. Головний, і справді важливий, секрет сирників з манкою – це попереднє замочування крупи. Не просто додати її “як є” до сиру, а дати їй час набрякнути. Зазвичай достатньо 15-20 хвилин. Це можна зробити прямо в сирній масі, додавши до неї яйця або трохи кефіру. Цей крок критично важливий, бо саме він дозволяє мані розкрити свій потенціал як розпушувача і зв’язувального компонента. Інакше ви ризикуєте отримати сирники з неприємними крупинками манки, які не встигли приготуватися. Від вибору сиру до ідеального замісу: 3 головні нюанси 1. Який сир брати і як його підготувати? Якщо ви думаєте, що будь-який сир підійде – ви помиляєтесь. Ідеальний сир для сирників – це сир середньої жирності (5-9%) і, головне, не дуже вологий. Якщо ви купили вологий сир, його обов’язково треба відкинути на сито або друшляк, застелений марлею, і дати зайвій сироватці стекти хоча б годину, а краще – кілька. Або ж відтиснути через марлю. Пам’ятайте, що надмірна волога змусить вас додати більше манки, що може змінити кінцеву текстуру. На українському ринку, наприклад, часто трапляється як дуже сухий, так і надмірно вологий домашній сир. Краще брати той, що здається сухішим, або пресувати його. І так, протерти сир через сито або перебити блендером – це теж чудовий крок, щоб позбутися грудочок і отримати ніжну, однорідну текстуру. Це не обов’язково, якщо ви любите “грубіші” сирники, але для ідеальної пишності – дуже бажано. 2. Баланс інгредієнтів: не переборщіть! Класичне співвідношення, яке я використовую і яке рідко підводить: на 500 г сиру (вже відтиснутого від зайвої вологи) – 2 яйця, 3-4 столові ложки манки, 2-3 столові ложки цукру і дрібка солі. Солі не шкодуйте, вона підкреслює смак сиру. З цукром будьте обережні: якщо його забагато, сирники можуть розтікатися на сковороді, горіти і ставати дуже темними. Краще зробити їх менш солодкими, а потім полити медом, сиропом, сметаною з цукром чи варенням. Якщо ви на дієті, цукор сміливо замінюйте еритритом або стевією. Манка сама по собі не додає багато калорій, тож це справді хороший вибір для тих, хто стежить за фігурою. 3. “Відпочинок” сирної маси: дайте магії статися Після того, як ви все ретельно перемішали, не поспішайте ліпити сирники. Дайте цій суміші постояти 15-20 хвилин, а краще – до півгодини. Це той самий час, коли манка активно вбирає вологу, набрякає і починає робити свою роботу. Цей етап не можна пропускати, бо саме він є запорукою тієї самої пишності та легкості. Ви помітите, як маса стане щільнішою і легшою для формування. Золотиста скоринка та ніжний центр: хитрощі смаження (і запікання!) Коли сирна маса “відпочила”, можна формувати сирники. Я люблю робити їх акуратними і рівними, тому часто використовую такий трюк: набираю ложкою масу, формую кульку, обвалюю в невеликій кількості борошна або тієї ж манки (для ще хрусткішої скоринки), а потім притискаю зверху склянкою або кружкою, роблячи ідеально круглі, рівні «шайбочки». Це не тільки красиво, а й забезпечує рівномірне просмажування. Смажити краще на середньому вогні, на добре розігрітій сковороді з невеликою кількістю рослинної олії (або й зовсім без неї, якщо у вас якісна антипригарна сковорода). Накрийте кришкою на перші пару хвилин – це допоможе сирникам краще пропектися всередині і стати ще пишнішими. Смажте до золотистої скоринки з обох боків – зазвичай по 3-4 хвилини. Тут головне не перетримати, інакше вони стануть сухими. А що якщо запекти? Так, сирники з манкою чудово підходять для запікання в духовці. Це чудовий дієтичний варіант, що дозволяє уникнути зайвої олії. Просто викладіть сформовані сирники на деко, застелене пергаментом, і випікайте при 180°C близько 20 хвилин. Вони будуть пишними і ніжними, але якщо ви очікуєте такої ж хрусткої, рум’яної скоринки, як при смаженні – тут є нюанс. Вона буде, але не така виражена. Для поціновувачів хрумкого – смаження залишається класикою. Ваші питання – мої відповіді: Розвінчуємо міфи про сирники з манкою Чи можна використовувати “швидку” манку (екстра)? Якщо чесно, не бажано. Манка “екстра” має дуже дрібний помел і швидше вбирає вологу, але її структура не дасть тієї пористості та пишності, як звичайна манка з твердих сортів пшениці. Вона може зробити сирники більш щільними. Краще шукати звичайну, маркуванням “М” або “Т”. Що робити, якщо сирна маса вийшла занадто рідкою? Це може статися, якщо сир був дуже вологим або ви додали забагато яєць. Не панікуйте! Додайте ще пів ложки-ложку манки і дайте постояти ще 10-15 хвилин. Манка вбере зайву вологу. Якщо і це не допомогло, можна додати зовсім трохи борошна, але це вже крайній випадок. Чи можна заморожувати сирники з манкою? Так, і це дуже зручно! Сформуйте сирники, викладіть їх на дошку, застелену пергаментом, і заморозьте. Потім перекладіть у пакет. Коли захочете поснідати, дістаньте, не розморожуючи, і смажте на сковороді або запікайте в духовці. Вони вийдуть такими ж смачними, наче щойно зліплені. Які добавки можна використовувати? Безмежне поле для експериментів! Ванільний цукор, цедра лимона або апельсина, родзинки (попередньо замочені), дрібно нарізані сухофрукти, натерті яблука або груші. Додавайте їх до сирної маси разом з іншими інгредієнтами. Але не переборщіть, щоб не порушити консистенцію. Чому сирники розтікаються на сковороді? Найчастіше це відбувається через надмірну кількість вологи в сирі, забагато цукру або недостатньо манки/часу на її набухання. Перевірте сир, зменшіть кількість цукру і обов’язково дайте масі відпочити. Спробуйте цей спосіб приготування сирників з манкою хоча б один раз. Я майже впевнений, що ви більше ніколи не повернетеся до борошна. Ваші ранки перетворяться на справжнє свято з пухкими, ароматними і неймовірно смачними сирниками. Чим не ідеальний початок дня, щоб з посмішкою зустрічати всі виклики 2026 року? Секрет сирників з манкою: чому ваші не були такими пишними та золотистими? читайте на сайті Pixel.inform.

На автосалоні в Чунціні компанія Ford офіційно представила оновлений Mondeo Sport 2026 модельного року. Новинка вийшла на ринок у двох комплектаціях за ціною 210 і 230 тис. юанів (2,3–2,5 млн рублів). Приблизно стільки ж у Китаї коштує й Toyota Camry XV80 з гібридною системою на базі 2,5-літрового двигуна. Однак Camry менша за розмірами, а потужність японського седана також нижча. Зовнішність автомобіля з переходом у новий модельний рік практично не змінилася: Mondeo Sport зберіг велику решітку радіатора, вузьку світлодіодну оптику та купеподібний силует кузова. Габарити автомобіля становлять 4920×1920×1600 мм при колісній базі 2945 мм. У салоні встановлено фірмову комбінацію з 27-дюймового 4K-екрана та цифрової панелі приладів діагоналлю 12,3 дюйма. За роботу мультимедійної системи відповідає процесор Snapdragon 8155. Оновлений комплекс SYNC Mam отримав новий користувацький інтерфейс, голосового помічника VA 4.0 на базі великої мовної моделі, підтримку Apple CarPlay, систему кругового огляду з ефектом прозорого шасі. Також Ford збільшив об’єм ніш для зберігання речей на 4,5 літра та додав бездротову зарядку потужністю 50 Вт. Під капотом встановлено гібридну систему E-Hybrid на базі 2,0-літрового турбодвигуна EcoBoost потужністю 288 к.с. та електромотора потужністю 190 к.с. Сукупна потужність силової установки становить 308 к.с. Як трансмісію використано варіатор e-CVT. За даними виробника, витрата пального у заміському циклі становить лише 4,64 л на 100 км.

Стрімке зростання популярності штучного інтелекту та хмарних сервісів призводить до того, що дата-центри стають дедалі більшими та витрачають усе більше електроенергії. Причому значна її частина йде не на самі обчислення, а на боротьбу з перегрівом обладнання. Інженери з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн разом із компанією Fabric8Labs представили нову технологію охолодження комп’ютерних чипів, яка може суттєво змінити ситуацію. Вони розробили мідну охолоджувальну пластину незвичайної форми, здатну працювати ефективніше за сучасні аналоги та водночас потребувати значно менше енергії. Охолодження стає головною проблемою для сучасних серверів З кожним роком процесори та графічні прискорювачі стають потужнішими, але разом із цим вони виділяють дедалі більше тепла. Якщо ще кілька десятиліть тому для більшості комп’ютерів вистачало звичайних вентиляторів, то сучасні сервери для штучного інтелекту часто потребують рідинного охолодження. За оцінками фахівців, майже половина енергії, яку споживає дата-центр, припадає саме на системи охолодження та допоміжне обладнання. Мідна пластина з незвичайними «шипами» Основою нової технології стала спеціальна мідна пластина, яка кріпиться безпосередньо до комп’ютерного чипа. Через неї циркулює охолоджувальна рідина, що відводить тепло. Головною особливістю конструкції є складна система мікроскопічних виступів із гострими зубчастими краями. Вони значно збільшують площу контакту з рідиною та покращують передачу тепла. Для створення такої форми вчені використали метод топологічної оптимізації. Спеціальний алгоритм багаторазово змінював конструкцію, шукаючи найкращий баланс між ефективністю охолодження та мінімальними витратами енергії на прокачування рідини. Друк із чистої міді відкрив нові можливості Довгий час складні конструкції було важко виготовити з міді, хоча саме цей метал чудово проводить тепло. Через це багато сучасних систем виробляють з алюмінію або сталі, які поступаються за своїми характеристиками. Проблему вдалося вирішити завдяки новій технології електрохімічного адитивного виробництва. На відміну від традиційного 3D-друку, тут мідь не плавиться, а поступово нарощується шар за шаром за допомогою електрохімічних процесів. Такий підхід дозволяє створювати надзвичайно дрібні деталі — розміром лише 30–50 мікрометрів, що менше за товщину людської волосини. До 32% краща ефективність Під час випробувань нова система показала дуже обнадійливі результати. Порівняно зі звичайними мідними пластинами з простими прямокутними ребрами вона забезпечує до 32% ефективніше охолодження. Крім того, нова конструкція знижує гідравлічний опір майже на 68%. Це означає, що насосам потрібно менше енергії для циркуляції охолоджувальної рідини. Дата-центри можуть стати значно економнішими За розрахунками авторів дослідження, якщо впровадити таку технологію у великих дата-центрах нового покоління, витрати енергії на охолодження можуть скоротитися до приблизно 1,1% від загального енергоспоживання. Для порівняння, традиційні повітряні системи нині можуть забирати близько 30% усієї електроенергії, яку використовує центр обробки даних. Науковці вважають, що їхня розробка не обмежиться лише серверними комплексами. Подібні рішення можна адаптувати для охолодження різноманітної електроніки, промислового обладнання та інших систем, де необхідно швидко й ефективно відводити тепло. Якщо технологія успішно вийде на ринок, вона може стати одним із ключових інструментів для зменшення енергоспоживання інфраструктури, яка забезпечує роботу штучного інтелекту та хмарних сервісів у всьому світі. Це дослідження було опубліковано в журналі Cell Reports Physical Science.

Дослідники з Інженерної школи Самуелі Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) та Каліфорнійського інституту наносистем (CNSI) представили нову технологію, яка може наблизити появу компактних і надзвичайно реалістичних 3D-дисплеїв. Розроблена ними система здатна формувати об’ємне зображення з 28 окремих шарів практично миттєво — лише за один світловий імпульс. Науковці вважають, що ця технологія може знайти застосування у голографії, системах доповненої та віртуальної реальності, медичній візуалізації та інших сферах, де потрібне максимально природне відображення простору. Чому сучасним 3D-дисплеям бракує якості Для людського ока важливо не лише бачити картинку, а й правильно сприймати її глибину. Саме тому сучасні AR– та VR-пристрої намагаються створювати окремі фокусні площини, які імітують реальний об’єм. Однак зі збільшенням кількості таких шарів виникає серйозна проблема. Світлові хвилі починають взаємодіяти між собою, через що зображення різних рівнів накладаються одне на одне. Це погіршує різкість і може викликати дискомфорт для користувача. Як працює нова система Команда під керівництвом професора Айдогана Озджана запропонувала поєднати цифрову обробку та спеціальну оптичну конструкцію. Спочатку нейромережа аналізує набір майбутніх 3D-зображень і створює єдиний фазовий шаблон, який містить інформацію про всі рівні глибини одночасно. Після цього світловий потік проходить через багатошарову дифракційну систему — спеціально спроєктовані поверхні, які спрямовують окремі частини зображення на потрібну відстань у просторі. Фактично оптична конструкція сама «розкладає» картинку по різних шарах, мінімізуючи взаємні перешкоди між ними. 28 об’ємних шарів за один раз Комп’ютерне моделювання показало, що технологія здатна формувати тривимірні сцени, які складаються з 28 окремих площин. При цьому відстань між ними може бути надзвичайно малою — приблизно на рівні однієї довжини світлової хвилі. Також вчені проаналізували, як на якість роботи впливають конструкція дифракційного модуля, роздільна здатність світлових модуляторів та щільність розміщення шарів. Це допоможе оптимізувати майбутні комерційні пристрої. Технологію вже перевірили на практиці Окрім теоретичних розрахунків, дослідники створили експериментальний прототип, який працює у видимому діапазоні світла. Хоча він поки що формує лише два шари, результати випробувань практично повністю збіглися з комп’ютерними моделями. Порівняння з традиційними оптичними системами без спеціального дифракційного декодера показало помітно кращу якість та чіткість об’ємного зображення. Крок до нових поколінь дисплеїв На думку авторів дослідження, гібридна цифрово-оптична архітектура відкриває шлях до створення компактних і енергоефективних 3D-дисплеїв нового покоління. У перспективі такі системи можуть використовуватися в окулярах доповненої реальності, автомобільних проєкційних панелях, медичному обладнанні та інтерактивних голографічних екранах. Якщо технологію вдасться масштабувати, майбутні пристрої зможуть відтворювати складні об’ємні сцени практично без затримок, роблячи віртуальні об’єкти майже невідрізними від реальних.

У Volkswagen дедалі впевненіше говорять про майбутнє автомобільної галузі без класичних двигунів внутрішнього згоряння. За словами Мартина Зандера, керівника з маркетингу компанії, електромобілі не потребують додаткових заборон для старих авто — вони вже самі по собі є кращим продуктом. У коментарі для Auto Express він підкреслив, що перехід до електротранспорту є природним процесом, подібним до історичного переходу від коней до автомобілів. На його думку, саме переваги нової технології, а не адміністративний тиск, мають визначати вибір споживачів. «Електромобілі просто кращі» Зандер переконаний: електрокари вже зараз перевершують традиційні авто за багатьма параметрами — від ефективності до щоденної зручності. Саме тому він вважає, що ринок не потребує жорстких заборон на двигуни внутрішнього згоряння. Втім, такий історичний паралель із переходом від коней до автомобілів викликає дискусії. На відміну від тієї епохи, сучасна трансформація транспорту відбувається в умовах кліматичної кризи, а також значно менш радикальної зміни самої концепції пересування. Головна проблема — не заборони, а умови Попри це, ключовий акцент у позиції Volkswagen — не на заборонах, а на усуненні бар’єрів для електромобілів. Зандер наголошує, що стимулювання ринку через субсидії або обмеження не є довгостроковим рішенням. На його думку, головне завдання держав — це розвиток інфраструктури: зарядних станцій, електромереж та сервісної бази. Без цього навіть найдосконаліші електромобілі не зможуть повністю замінити традиційні авто. Німеччина відстає в інфраструктурі Саме тут, як визнають експерти, і виникає головна проблема. Німеччина протягом останніх років не демонструє достатньо швидкого розвитку зарядної інфраструктури, а політичні рішення часто відкладаються. Якщо ситуація не зміниться, ринок може рухатися до більш жорсткого регулювання, де певні обмеження для двигунів внутрішнього згоряння стануть неминучими. Баланс між свободою та правилами При цьому прихильники регулювання нагадують: чіткі правила вже не раз допомагали підвищити безпеку та якість життя. Колись обов’язкові ремені безпеки теж сприймалися як обмеження, але сьогодні це стандарт, без якого неможливо уявити автомобільний рух. Тому майбутнє транспорту, схоже, залежатиме не лише від технологій, а й від здатності держав і виробників створити умови, у яких електромобіль стане справді природним вибором, а не вимушеним рішенням.

Уявіть, що ви можете слухати улюблену музику на повну гучність — у метро, в офісі чи навіть у бібліотеці — і при цьому ніхто поруч не чує жодного звуку. Дослідники з Університету Пенсильванії (Penn State) зробили крок до такої реальності, створивши систему, яка «замикає» звук у дуже вузькій зоні простору. Розробка базується на спеціальній 3D-друкованій акустичній структурі, яка формує так звану «звукову пляму» — область, де аудіо чути чітко, тоді як уже за кілька сантиметрів воно майже повністю зникає. За словами дослідників, ця зона настільки мала, що її ширина трохи перевищує один дюйм. Результати роботи опубліковані в журналі IEEE Transactions on Ultrasonics. Як це працює Звичайні звукові хвилі розповсюджуються в усіх напрямках, поступово розсіюючись у просторі. Але технологія, яку використали в Penn State, працює інакше. Вона базується на так званих параметричних масивах динаміків, які використовують ультразвук як носій звуку. Ультразвукові хвилі формують вузький спрямований «промінь», у якому вже в повітрі виникає чутний звук. Однак у класичних систем є проблема: звук легко відбивається від стін і втрачає приватність, а також такі системи погано відтворюють низькі частоти. Рішення — акустична метаповерхня Команда професора Юн Цзиня запропонувала використати акустичну метаповерхню — надтонкий матеріал, який можна надрукувати на 3D-принтері. Він працює як своєрідна акустична лінза, що спрямовує звукові хвилі в одну точку. На відміну від активних систем, ця конструкція є пасивною — їй не потрібне додаткове живлення чи складна обробка сигналу. Достатньо просто накрити нею динамік, щоб змінити поведінку звуку. Точка звуку розміром із сірник Під час випробувань система створювала «звукову бульбашку» приблизно чотири дюйми від динаміка. Усередині цієї зони звук залишався чистим і насиченим, але варто було змістити мікрофон лише на кілька сантиметрів — гучність падала майже наполовину. Фактично слухач отримує якісне аудіо лише в дуже точному місці простору, тоді як усі інші майже нічого не чують. Якість без компромісів Окремим проривом стало те, що система змогла відтворювати навіть низькі частоти — до 38 Гц, що раніше було складним завданням для подібних технологій. Це означає, що навіть басова музика звучить повноцінно, а не «обрізано». При цьому метаповерхня має розмір близько 15 сантиметрів і може бути встановлена практично на будь-який сумісний динамік. Де це може використовуватися Розробники бачать широкі перспективи технології: від банкоматів і терміналів самообслуговування до автомобілів та інтерактивних рекламних дисплеїв. У майбутньому кожен користувач може отримувати свій «особистий звуковий потік» без навушників і без завади для інших. Хоча технологія ще перебуває на стадії розвитку, вона вже зараз демонструє, як 3D-друк і акустична фізика можуть змінити звичне уявлення про звук у просторі.

NASA розкрило нові подробиці щодо переглянутих проєктів місячних посадкових систем компаній SpaceX і Blue Origin, які мають допомогти прискорити реалізацію програми Artemis і першу за понад пів століття висадку астронавтів на поверхню Місяця. Ключові зміни стосуються місії Artemis 3. У межах цієї експедиції корабель Orion виконає тестове зближення та стикування на низькій навколоземній орбіті з прототипами місячних апаратів Blue Moon Mark 2 компанії Blue Origin та Starship компанії SpaceX. Отримані дані NASA планує використати під час підготовки Artemis 4 — першої пілотованої спроби висадки на Місяць у межах нової програми, яка нині запланована на 2028 рік. Найбільш суттєві зміни внесено до архітектури з боку SpaceX. Якщо спочатку корабель Orion мав стикуватися з місячною версією Starship на навколомісячній орбіті типу NRHO (Near-Rectilinear Halo Orbit), то тепер стикування відбуватиметься біля Землі. Після цього Starship разом із пристикованим Orion виконає розгінний маневр і відправить зв’язку кораблів до Місяця. За словами віцепрезидента SpaceX з роботи із замовниками Джесіки Йенсен (Jessica Jensen), такий підхід підвищує безпеку екіпажу, оскільки найскладнішу операцію стикування перенесено в навколоземний простір, де її можна буде заздалегідь відпрацювати під час місії Artemis 3. Крім того, екіпаж отримає більше можливостей для маневру. Нова схема також знижує витрати палива. Більш прямий переліт до Місяця означає, що для підготовки місії потрібно менше запусків заправних кораблів Starship, які доставляють паливо на орбіту. Точну кількість таких запусків NASA та SpaceX поки що не розкривають. Керівник програми Human Landing System у NASA Стів Крич (Steve Creech) зазначив, що зміна маршруту дозволила відмовитися від низки складних вимог до тривалого зберігання палива та очікування кораблів на навколомісячній орбіті. Завдяки цьому місячна версія Starship стала ближчою до стандартної конструкції кораблів сімейства Starship і потребує менше унікальних систем. Для випробувань Artemis 3 SpaceX планує використати корабель Starship V3 майже без суттєвих змін у конструкції. За словами представників компанії, до нього потрібно додати переважно стикувальний вузол, тоді як низка спеціалізованих елементів місячної версії поки не знадобиться. Істотно змінилася і стратегія Blue Origin. Компанія відмовилася від окремого транспортного апарата, який мав доставляти з навколоземної орбіти до Місяця запаси рідкого водню та кисню для заправки модуля Blue Moon. Замість нього використовуватимуться розгінні ступені, створені на основі безпілотного апарата Blue Moon Mark 1. У NASA вважають, що це рішення усуває один із найризикованіших з технічного погляду елементів усієї програми і дозволяє наблизити терміни перших польотів. Додаткову невизначеність для Blue Origin створив інцидент 28 травня, коли під час вогневих випробувань ракети New Glenn стався вибух, що пошкодив стартовий майданчик. Попри це, компанія заявляє, що продовжує підготовку місячних апаратів за графіком. Старший віцепрезидент Blue Origin із місячних програм Джон Кулуріс (John Couluris) повідомив, що виробництво пілотованого модуля Blue Moon Mark 2 для Artemis 3 вже активно триває, а заводи працюють цілодобово. Компанія розраховує завершити складання апарата та підготувати його до запуску у 2027 році. Зміни показують, що NASA прагне зменшити технічні ризики найскладніших елементів програми Artemis. Замість розробки нових і ще не перевірених систем агентство робить ставку на простіші схеми, які можуть наблизити повернення астронавтів на поверхню Місяця вже наприкінці десятиліття.

Італійський автовиробник Ferrari вперше відправить свої автомобілі на краш-тести незалежної організації Euro NCAP. До цього компанія жодного разу не перевіряла свої моделі у подібних випробуваннях від моменту заснування бренду. Таке рішення керівництво ухвалило через технічні особливості нового електромобіля Luce. Це п’ятидверний автомобіль із п’ятьма посадковими місцями, який створювали з урахуванням потреб сімейних покупців. На задніх сидіннях виробник навіть передбачив кріплення для дитячих крісел Isofix. Для проходження тестів виробнику доведеться надати чотири екземпляри електрокара. Вартість кожного перевищує 500 тисяч євро. Загальна сума витрат на перевірку безпеки становитиме два мільйони євро, що робить Luce найдорожчим учасником в історії Euro NCAP. Фахівці оцінять не лише міцність кузова під час удару. Інженери також детально вивчать поведінку тягової батареї під час аварії, щоб виключити ризик займання акумуляторів.