Мелатонін часто використовують, щоб допомогти дітям швидше засинати, і нове дослідження Гарвардської медичної школи принесло батькам радше заспокійливі, ніж тривожні новини. Науковці не виявили суттєвих відмінностей у більшості показників сну між дітьми, які приймали мелатонін, і тими, хто його не використовував. Лікар Ален Югінович проаналізував нічні записи сну 684 дітей. Учасники проходили обстеження в лабораторії сну, де спеціальні датчики фіксували мозкову активність, рухи очей, дихання та інші параметри протягом усієї ночі. Результат виявився несподівано однозначним: загальна тривалість сну, глибокий сон, дихання, кількість коротких пробуджень і навіть рухи ніг були практично однаковими в обох групах. Повне дослідження було опубліковано в журналі JAMA Network Open. Єдина помітна різниця стосувалася REM-сну — фази, у якій найчастіше виникають сновидіння і яка вважається важливою для розвитку мозку. Діти, які приймали мелатонін, проводили в REM трохи менше часу. Однак ця різниця була невеликою, а після врахування інших факторів — психічних розладів та додаткових препаратів для сну — вона перестала бути статистично значущою. Дослідники наголошують, що робота була спостережною, а не експериментальною. Вона не доводить, що мелатонін не впливає на сон, а лише показує, що в умовах цього дослідження дві групи дітей виглядали дуже схожими. Автори також звертаються до батьків із важливим застереженням: не варто припиняти або змінювати прийом мелатоніну лише через результати цього дослідження. Усі рішення щодо дози, часу прийому та тривалості використання слід обговорювати з педіатром або лікарем, який спостерігає дитину. За словами Югіновича, найважливіший висновок полягає в тому, що мелатонін, який є одним із найпоширеніших засобів для покращення дитячого сну, не був пов’язаний із суттєвими порушеннями структури сну. Водночас учені визнають, що для остаточних висновків потрібні довготривалі рандомізовані дослідження, які покажуть, як мелатонін впливає на дітей протягом місяців і років, а не лише однієї ночі.

Mansory вперше з'явилася на Monterey Car Week, і німецький тюнінг не планував залишитися непоміченим. Вони привезли два сильно модифіковані автомобілі Bugatti, які називаються Vincero та Vivere.Обидва автомобілі слідують знайомій концепції Mansory з відкритим карбоном, значними аеродинамічними змінами та повністю переробленими салонами, але основи для них досить особливі. Vincero базується на Bugatti W16 Mistral, тоді як Vivere бере Chiron в ще більш екстравагантному напрямку.Mansory Vincero: ще агресивніший W16 MistralЗелений Vincero починає своє життя як Bugatti W16 Mistral, відкритий гіперкар, який завершив еру W16 на дорогах. Його 8.0-літровий чотирьохтурбінний W16 виробляє 1,578 к.с. (1,177 кВт), але Mansory зосередився на тому, щоб зробити Mistral візуально більш агресивним.Те, що спочатку виглядає як зелена фарба, насправді є тонованим прозорим покриттям, нанесеним на відкритий зелений карбон. Це обробка робить текстуру частиною загального дизайну, а не просто контрастним елементом.Mansory також змінив зовнішній вигляд, додавши нові вентиляційні отвори, аеродинамічні елементи та різні нові карбонові компоненти.Особливо вражаюче виглядає задня частина. Великий задній спойлер домінує в огляді, тоді як перероблена нижня частина включає шість чорних вихлопних труб.Оранжеві деталі контрастують із зеленим карбоном, з'являючись як акценти та тонкі смужки по всьому кузову. Логотипи Mansory також важко не помітити, з підсвіченими логотипами, інтегрованими в решітку та бічні спойлери, а також додатковими логотипами на задньому спойлері.Салон Vincero в оранжево-зелених тонахВсередині Mansory фактично змінив кольорову комбінацію зовнішнього вигляду.Яскравий оранжевий колір домінує в салоні, супроводжуючи зелені деталі та розширену індивідуальну обробку. Враховуючи, що Bugatti вже пропонує клієнтам величезну свободу через свої програми персоналізації, створити щось, що виглядає значно інакше, не є простим завданням.Mansory додав свої логотипи та значки по всьому салону і стверджує, що Vincero включає численні додаткові індивідуальні елементи, розроблені спеціально для цього автомобіля.Vivere: перетворення Bugatti Chiron з коричневим карбономДругий автомобіль, названий Vivere, базується на Bugatti Chiron.У порівнянні з яскравим Vincero, його кольорова палітра трохи стриманіша, хоча стриманість — це відносне поняття, коли мова йде про Mansory.Коричневий відкритий карбон покриває кузов, доповнений коричневими смужками та відповідними зовнішніми акцентами. Темніший відтінок добре підкреслює знайомі вигини Chiron, незважаючи на значну кількість додаткових аеродинамічних елементів.Mansory встановив нові аеродинамічні елементи, збільшені бічні спойлери, додаткові карбонові елементи та ще один величезний фіксований задній спойлер.Задня частина Chiron також була значно перероблена. Vivere отримує таку ж тему з шістьма вихлопними трубами, як і Vincero, хоча обробка бампера не така екстремальна.Логотипи Mansory також присутні на зовнішньому вигляді, включаючи помітні логотипи, інтегровані в передню та задню частини.Салон Vivere також вражаєMansory пішов у зовсім іншому напрямку всередині Vivere.Кремова та карамельна шкіра покриває більшу частину салону, доповнена індивідуальними елементами та фірмовими логотипами тюнера. Підсвічені логотипи Mansory навіть інтегровані в панелі дверей та підніжки.Результат відразу ж відрізняється від стандартного інтер'єру Chiron, що, ймовірно, і було метою цього проекту.Потужність W16 поки що не підтвердженаMansory часто поєднує свої екстравагантні стилістичні пакети з суттєвими покращеннями продуктивності, але жоден з цих Bugatti не отримав підтвердженого збільшення потужності.Це, можливо, зрозуміло, враховуючи величезну продуктивність, вже доступну від чотирьохтурбінного W16 Bugatti.Двигун Mistral виробляє 1,578 к.с. (1,177 кВт), і подібні потужні версії W16 були встановлені на пізніших моделях сімейства Chiron. Mansory залишив можливість для потенційних змін продуктивності, але наразі немає офіційних переглянутих показників.У цих автомобілях, здається, пріоритетом є виділення на фоні інших, а не витягування ще більшої потужності з одного з найскладніших виробничих двигунів, коли-небудь створених.Ціни залишаються загадкоюMansory не розкрила, скільки коштує кожна з цих модифікацій, і з урахуванням замовлень такого рівня навряд чи буде звичайний прайс-лист.Навіть самі донори знаходяться на самому верху колекційного ринку, тому додавання значних індивідуальних карбонових кузовів, кастомних інтер'єрів та індивідуальних деталей Mansory лише підвищить остаточні ціни до гіперкарного рівня.Якими б не були їхні ціни, Vincero та Vivere, безумовно, привернуть увагу серед мільйонних автомобілів, зібраних у Монтереї.

Уявляєте собі літо без спеки? Без розплавленого асфальту і бажання сховатися у холодильнику? Саме для таких днів і вигадали гаспачо. Це не просто холодний суп, це справжній “рідкий салат”, винахід геніїв, що жили під пекучим іспанським сонцем і знали: вмикати плиту, коли за вікном +35, – це злочин. І ось що цікаво – саме слово “гаспачо” має арабське коріння і, ймовірно, означає “замочений хліб”, натякаючи на один із найдавніших інгредієнтів цієї освіжаючої страви. Про це пише Pixelinform. Гаспачо – це не смузі: У чому секрет справжнього смаку? Більшість людей, що пробують приготувати гаспачо вперше, роблять одну і ту ж помилку: перетворюють його на звичайний овочевий смузі, кидаючи все підряд у блендер. Але справжній андалузький суп вимагає дещо іншого підходу. Його смак базується на трьох “китах”: солодощі стиглих томатів, правильній кислинці оцту та легкій гірчинці оливкової олії. Забудьте про варку чи томління – тут працює лише ніж, дошка та занурювальний блендер. Важливий нюанс: томати мають бути максимально стиглими, солодкими та ароматними, буквально розтікатися в руках, пахнути літом за версту. Експерти кулінарії не втомлюються наголошувати, що саме якість помідорів визначає 80% успіху. Оливкову олію першого віджиму вливають у суміш в останню чергу, і робити це потрібно повільно, тонкою цівкою, немов при приготуванні домашнього майонезу. Цей маленький секрет допомагає уникнути розшаровування і зберегти яскравий, насичений червоний колір, який є візитівкою якісного гаспачо. До речі, оливкова олія ще й допомагає нашому організму втричі ефективніше засвоювати лікопін з томатів – потужний антиоксидант, що бореться з вільними радикалами. А крім лікопіну, гаспачо щедро дарує вітамін С для вироблення колагену, корисні каротиноїди та калій, що допомагає боротися з набряками завдяки низькому вмісту натрію. Про хліб, який ніхто не їсть, але він потрібен Тут є нюанс, який часто ігнорують: черствий білий хліб. Не треба його викидати! Він – не просто “наповнювач”, а важливий структурний елемент, що додає супу тієї самої оксамитової текстури та в’язкості. Замочені шматочки хліба (без кірочок, звісно) зв’язують сік і м’якоть, перетворюючи гаспачо з простого томатного соку на густий, обволікаючий суп. Хтось обсмажує кубики хліба на сухій сковороді для додаткової текстури та подає їх окремо, хтось вважає за краще обійтися без цього, щоб не перебивати смак олії. Але важливо знати, що існують і безхлібні варіації гаспачо, які роблять його ще легшим. Щодо пропорцій, тут панує проста математика, перевірена роками: на 8-10 помідорів зазвичай беруть 2 зубчики часнику, 1 цибулину та 3-4 солодких перці. Важливо не переборщити з цибулею, інакше суп почне гірчити і переб’є ніжний томатний смак. У класичному рецепті використовують хересний оцет, але цілком можна замінити його звичайним 6-відсотковим, тільки тоді дозування зменшують вдвічі. Лимонний сік також може спрацювати, але він додасть фруктову нотку, що не завжди бажано у класичному варіанті. І, звичайно, огірок – це окрема історія. Його можна блендувати разом з іншими овочами, а можна нарізати дрібними кубиками і посипати зверху, додаючи хрусткий контраст до однорідної маси. Секрети ідеальної подачі та несподівані варіації Гаспачо – це не той суп, що його їдять гарячим чи навіть кімнатної температури. Оптимальна температура подачі становить 6-10°C – саме тоді він чудово освіжає та повністю розкриває натуральний смак овочів. Після приготування обов’язково дайте супу настоятися в холодильнику хоча б пару годин, а краще – довше. Терпіння в цьому рецепті важливіше за швидкість! Перед подачею можна додати кілька кубиків льоду, щоб підтримати бажану прохолоду. Щодо зберігання, тут теж є свої правила: гаспачо рекомендується зберігати в холодильнику не довше доби. З кожною годиною цибуля може посилювати гірчинку, а перець втрачати свій аромат, тому краще готувати його порційно, щоб насолоджуватися максимально свіжим смаком. І не намагайтеся замінити свіжі томати консервованими – ви одразу втратите свіжість смаку, адже консервовані помідори вже пройшли термообробку, що змінює їхню структуру та кислотність. Суп вийде “плоским”. А що як спробувати щось нове? Окрім класичного, дуже популярним стає гаспачо з печених томатів та перцю. Запікання овочів надає супу глибшого, солодшого смаку та, що важливо, збільшує вміст того ж лікопіну. Для пікантності можна додати вустерський соус або кілька крапель соусу Табаско. Українські шеф-кухарі, як от учасники відомих кулінарних шоу, активно експериментують з подачею, додаючи зелену та червону олії, свіжий базилік, копчену страчателлу, сальсу з печеного перцю або навіть обсмажені креветки. А в українських супермаркетах вже можна зустріти навіть фруктові варіації, наприклад, освіжаючий кавуновий гаспачо. FAQ: Відповіді на популярні питання про гаспачо Чи можна замінити свіжі помідори консервованими? Ні, це не рекомендується. Консервовані помідори вже пройшли термообробку, що змінює їх смак та текстуру, і суп втратить свою характерну свіжість. Чи потрібно знімати шкірку з томатів? Обов’язково. Якщо не зняти шкірку, вона залишиться у пюре і зіпсує ніжну оксамитову текстуру супу. Для легкого зняття шкірки зробіть хрестоподібні надрізи на помідорах, залийте їх окропом на хвилину, а потім перекладіть у крижану воду. Шкірка відійде без зусиль. Скільки часу гаспачо зберігається в холодильнику? Для того щоб смак розкрився, супу потрібно настоятися мінімум 2 години, але зберігати готовий гаспачо варто не більше доби. Після цього його смакові якості починають погіршуватися. Які ще є варіанти гаспачо, крім класичного? Сучасна кулінарія пропонує безліч варіацій. Популярні гаспачо з печених овочів (томатів, перцю), безхлібні варіанти, а також фруктові (наприклад, кавуновий гаспачо). Додають також різні спеції та соуси для пікантності. Який оцет краще використовувати для гаспачо? Класично використовують хересний оцет. Якщо його немає, можна взяти звичайний столовий 6-відсотковий оцет, зменшивши кількість вдвічі. Деякі замінюють його лимонним соком для фруктової нотки. Отже, головний секрет ідеального гаспачо – це не тільки свіжі та якісні інгредієнти, а й ваше терпіння. Дайте йому настоятися, дозвольте смакам “подружитися”. Не лійте холодну воду, навіть якщо здається надто густим, краще додайте кілька кубиків льоду перед подачею. Забудьте про томатну пасту та сушений базилік. Свіжа зелень, якісна оливкова олія та перець – ось справжні чарівники, що створюють магію цього літнього супу. Спробуйте приготувати його вже сьогодні, і нехай кожен ковток стане вашим рятунком від спеки! Гаспачо – рятунок від спеки: секрети ідеального літнього супу читайте на сайті Pixel.inform.

Штучний інтелект стає дедалі кращим не лише у написанні текстів чи пошуку інформації, а й у розумінні людської поведінки. Нові дослідження показали, що ChatGPT може з високою точністю прогнозувати, як люди відповідатимуть на популярні тести на особистість. Вчені порівняли відповіді реальних учасників із прогнозами, які робила мовна модель на основі коротких описів людей, їхніх повідомлень або поведінкових даних. У багатьох випадках результати виявилися напрочуд близькими до справжніх. Йдеться не про «читання думок». Модель аналізує мовні особливості, стиль спілкування, вибір слів і типові поведінкові патерни, а потім оцінює ймовірність певних рис характеру — наприклад, екстраверсії, тривожності чи відкритості до нового досвіду. Дослідники вважають, що така здатність може бути корисною у психологічних дослідженнях, підборі персоналу, персоналізації навчання та навіть у створенні більш чутливих цифрових помічників. Водночас вони наголошують на ризиках: якщо алгоритми можуть достатньо точно оцінювати особистість, це піднімає серйозні питання щодо конфіденційності та етичного використання персональних даних. Поки що подібні системи не замінюють професійних психологів. Однак сам факт того, що мовна модель здатна вгадувати відповіді на тести, які багато людей вважають дуже особистими, показує: межа між аналізом тексту та аналізом людини стає дедалі тоншою. Повне дослідження було опубліковано в журналі iScience.

Фільми про пограбування можуть називати алмази "лід", але насправді ці два твердих тіла мають мало спільного.Від способу, яким їх атоми організовані всередині, до того, як вони формуються (інтенсивний тиск і тепло глибоко під землею для алмазу, холод для льоду), важко уявити два речовини, які мають такі сильні відмінності, зберігаючи при цьому поверхневу схожість.Тому може бути несподіванкою дізнатися, що алмаз – найтвердіший природний мінерал на Землі – може плавитися.Але навіть це алмаз робить досить дивно, згідно з командою фізиків на чолі з Маріусом Міллотом з Лоуренс Ліверморської національної лабораторії (LLNL) у США.В основному, він залишається у своїй звичній кристалічній структурі до моменту плавлення, коли його атоми вуглецю потрапляють у безлад."Ми вважаємо, що це відбувається тому, що зразок не має часу змінитися, коли він лише зазнає одного шоку", – говорить Міллот. "Він залишається 'захопленим' у структурі алмазу".Розплавити алмаз не так вже й просто, але кілька експериментів робили це протягом років. У 2007 році команда вчених повідомила про плавлення алмазу, використовуючи лазер для його обстрілу шоковою хвилею при тиску 750 гігапаскалів – більше ніж удвічі перевищує атмосферний тиск на рівні моря.Подальші експерименти, детально описані в статті 2009 року, безпосередньо виміряли температуру плавлення алмазу.Однак, з покращенням теоретичних розрахунків виникла проблема: експериментальна температура плавлення відрізнялася від квантово-механічних прогнозів приблизно на 20 відсотків."Незалежно від того, що робили теоретики – навіть з найсучаснішими комп'ютерними симуляційними техніками – вони не могли відтворити експерименти", – говорить Міллот.Тим часом залишалося ще одне питання. Теорія передбачала, що при тиску близько теропаскаля щільна атомна решітка алмазу повинна тимчасово перейти в форму вуглецю, відому як BC8, перед повним плавленням.Раніше експерименти навіть були інтерпретовані як свідчення цього переходу при тисках понад 900 гігапаскалів. Однак нові симуляції вказують на те, що формування BC8 може бути занадто складним для досягнення під час швидкої компресії.Хоча стаття 2009 року продемонструвала плавлення алмазу при тисках до 1.1 теропаскаля, експеримент не мав чутливості, щоб визначити, чи з'явилася передбачена фаза BC8.Однак з тих пір технології спостереження за матерією в цих швидкоплинних екстремальних умовах значно покращилися. Тому Міллот і його команда вирішили спробувати ще раз.Використовуючи Лазерний комплекс OMEGA в Університеті Рочестера, дослідники використовували потужні лазерні імпульси для створення шокових хвиль через маленькі зразки алмазу, створюючи тиски від 600 гігапаскалів до 1.8 теропаскаля.Одночасно команда вимірювала, як швидко рухався шок, наскільки гарячим і відбивним став алмаз, і – що найважливіше – використовувала рентгенівські промені, щоб спостерігати, як змінювалася кристалічна структура."Ми змогли взяти маленькі зразки алмазу і шоково стиснути їх до температур, гарячіших за поверхню Сонця, і до тисків, вищих за центр Нептуна, і все ще вимірювати атомну структуру, температуру, щільність і оптичну відбивність", – говорить Міллот.Нові вимірювання вирішили проблему температури.Вони встановили температуру плавлення алмазу на рівні близько 7300 К і 1 теропаскаль, що значно нижче за старі експериментальні вимірювання і добре узгоджується з теоретичними розрахунками, які вперто відмовлялися відповідати старому результату."Хоча було розчарування дізнатися, що наші початкові вимірювання температури були помилковими більш ніж на 1000 градусів, це захоплююче бачити таке драматичне покращення якості даних з нашими новими діагностиками", – говорить Еггерт.Рентгенівські промені також показали, що сталося з кристалічною структурою алмазу під час плавлення – і ось тут все стає дійсно цікаво.Коли дослідники підвищували тиск, рентгенівський дифракційний сигнал алмазу поступово слабшав, що вказувало на те, що все менше і менше кристалічного алмазу залишалося, поки він не зник зовсім.Але поки команда могла ще виявити атомну структуру, вона залишалася в звичній кубічній кристалічній решітці. Дослідники не знайшли жодних ознак значної фази BC8 – твердий алмаз і рідкий вуглець просто співіснували, поки процес не завершився.Це, як вони пропонують, ймовірно, пов'язано з механізмами, запропонованими раніше симуляціями. Хоча вуглець може віддавати перевагу фазі BC8 при залучених тисках, досягнення цього вимагає розриву і перерозподілу надзвичайно сильних вуглецевих зв'язків алмазу – енергетично витратний процес.В умовах експерименту алмаз, здається, плавиться, перш ніж трансформація може відбутися.І, дивно, це місце, де алмаз починає поводитися трохи як лід.При цих екстремальних тисках твердий алмаз менш щільний, ніж рідкий вуглець, в який він плавиться – так само, як звичайний лід менш щільний, ніж рідка вода.Це означає, що твердий алмаз може плавати на поверхні розплавленого вуглецю. Це також викликає ще один парадоксальний ефект: протягом частини діапазону плавлення підвищення тиску насправді знижує температуру, при якій алмаз плавиться.Це все дуже цікаво і дуже дивно, але також має практичні застосування.Такі експерименти можуть розповісти нам про внутрішню структуру льодових гігантів, таких як Уран і Нептун, де вуглець може зазнавати тисків і температур, подібних до тих, що відтворені в експерименті.Ближче до дому, однак, алмаз використовується в цілях інерційного стиснення термоядерного синтезу, де маленькі паливні капсули стискаються під подібно величезними тисками. Точніша інформація про те, як вуглець поводиться, коли ці цілі імплодують, може покращити комп'ютерні моделі, які використовуються для проектування термоядерних експериментів.Дійсно, в симуляціях, що включають оновлену модель вуглецю, дослідники виявили, що прогнозоване збільшення енергії синтезу може зрости до трьох разів."Наша робота вказує на те, що ми могли б використовувати трохи повільніші початкові шоки і все ще досягти повного плавлення алмазу в наших імплозіях NIF", – говорить Міллот."Це захоплююче, тому що такий повільніший шок зробить паливо для термоядерного синтезу більш стиснутим. Це, в свою чергу, збільшує максимальний вихід енергії, який ми могли б отримати з тієї ж енергії лазера".Дослідження було опубліковано в Nature Physics.Цікавий фактАлмази, які плавляться під екстремальними умовами, можуть дати уявлення про внутрішню структуру льодових гігантів, таких як Уран і Нептун, де вуглець може зазнавати подібних тисків і температур.

Czinger представила свій новий 21C Spyder, відкритий гіперкар, який обіцяє зберегти вражаючу продуктивність свого купе. Американський виробник стверджує, що це найпотужніший відкритий дорожній автомобіль з високим притиском.Видалення даху не зробило 21C м'якшим автомобілем. Czinger заявляє, що Spyder генерує величезні 1,482 кг притиску на швидкості 241 км/год. Якщо встановити знімну панель даху, цей показник зростає до 1,500 кг.Czinger 21C Spyder: 1,250 к.с. та розгін до 100 км/год за 1.9 секундиПотужність забезпечується звичним 2.9-літровим двотурбованим V8 гібридним двигуном. Саме двигун внутрішнього згоряння виробляє 750 к.с. (559 кВт) на звичайному бензині. Два електродвигуни приводять передні колеса, а ще один електродвигун підключений до колінчастого валу.Разом система розвиває 1,250 к.с. (932 кВт). Czinger стверджує, що 21C Spyder може розігнатися з нуля до 100 км/год всього за 1.9 секунди. Для порівняння, Bugatti Mistral потребує 2.5 секунди для аналогічного розгону.Нова технологія гальмування з 3D-друкуSpyder також представляє нову систему гальмування, виготовлену за допомогою технології BioLogic. Ця технологія вже використовується для виробництва деяких вражаючих компонентів підвіски та структурних елементів 21C.Згідно з Czinger, новий дизайн гальм зменшує невісомість, підвищує жорсткість і покращує охолодження. Компанія також стверджує, що гальмівні відстані зменшилися на 15% у порівнянні з попередньою системою гальм 21C.Виробництво лише 30 екземплярівЕксклюзивність гарантована, оскільки Czinger планує випустити лише 30 екземплярів 21C Spyder. Ціни починаються від $2.75 мільйона (приблизно 100 000 000 грн), але ймовірно, що стандартної специфікації не буде.Кожен автомобіль буде персоналізований відповідно до побажань власника, що може значно підвищити фінальну ціну.Цікавий фактЦзингер 21C став відомим завдяки своїм рекордам на гоночних трасах, зокрема, він встановив нові рекорди на Laguna Seca.

Більшість людей сприймає SIM-карту лише як спосіб підключення смартфона до мобільної мережі. Проте дослідження вчених з Університету Бірмінгема показало, що вона може мати набагато більше можливостей — і в певних умовах стати інструментом для серйозної атаки на пристрій. Дослідники створили спеціально модифіковані SIM-карти та протестували їх на 18 смартфонах і 8 стільникових модулях, які використовуються в різній техніці — від промислових маршрутизаторів до зарядних станцій для електромобілів і автомобільних систем зв’язку. Дев’ять із 26 пристроїв виконали команди, отримані від SIM-карти. Найнебезпечнішим виявилося те, що такі команди не є «зламом» у звичному розумінні. Стандарти мобільного зв’язку дозволяють SIM-карті надсилати певні службові запити модему. У сучасних телефонах доступ до цих команд зазвичай обмежений, але SIM має окремий канал взаємодії з модемом. Під час тестів на одному зі смартфонів OPPO шкідлива SIM змусила пристрій відключитися від 4G і працювати лише через 2G — найстарішу й найменш захищену мобільну мережу. Повернути нормальну роботу не допомагали ні авіарежим, ні вимкнення мобільних даних, ні зміна налаштувань мережі. Також дослідники змогли примусово вимкнути телефон і його модем. Ще серйозніший результат отримали зі стільниковим модулем зарядної станції для електромобіля. Через особливості програмного забезпечення їм вдалося виконати власний код, фактично отримавши контроль над модулем. На інших пристроях SIM-карта могла запитувати серійний номер, версію прошивки та унікальний ідентифікатор обладнання. Після повідомлення виробників Qualcomm, Quectel, Semtech, Google та Oppo частина компаній уже почала випускати виправлення та посилені налаштування безпеки. Однак точна кількість пристроїв, які залишаються вразливими, поки що невідома, а подібні модулі встановлені в мільйонах зарядних станцій, роутерів, лічильників і автомобілів. На думку авторів дослідження, їхня робота показує лише невелику частину можливих ризиків. Звичайна SIM-карта, яка роками вважалася майже непомітним елементом техніки, може виявитися набагато потужнішим інструментом, ніж уявляли навіть багато інженерів.

Несподівана знахідка перетворила звичайний ремонт будівлі в бельгійському місті Дендермонде на справжню детективну історію. Під час реконструкції працівники будівельної компанії натрапили на скриню, замуровану в стіні підвалу, всередині якої були золоті злитки та старовинні золоті монети. За попередньою оцінкою, вартість скарбу становить близько 9 мільйонів євро. Будівельники одразу повідомили про знахідку замовника робіт — соціальну організацію CAW Oost-Vlaanderen — та поліцію. Представник організації Герт Гілларт розповів, що побачив скарб на власні очі. За його словами, першими емоціями були здивування і захоплення. «Таке трапляється лише раз у житті», — зазначив він. Поліція вилучила золото та перевезла його до безпечного місця. Наразі прокуратура Східної Фландрії проводить розслідування, адже походження скарбу поки що невідоме. Слідчі намагаються з’ясувати, хто сховав золото і чи не пов’язана ця історія з незаконною діяльністю або шахрайством. Через сенсаційну новину до будівлі почали приходити десятки людей — хтось із цікавості, а хтось у надії знайти ще щось цінне. Правоохоронці закликали не наближатися до об’єкта, оскільки будівлю зараз повністю демонтують і перебувати там небезпечно. Якщо після завершення розслідування золото все ж передадуть CAW Oost-Vlaanderen, організація планує використати кошти для розширення допомоги бездомним і людям у складних життєвих обставинах. Для соціальної служби це могло б стати не просто скарбом, а шансом допомогти значно більшій кількості людей по всій Східній Фландрії.

На півночі Франції медузи вдруге за два роки спричинили зупинку одного з ядерних реакторів. Обидва інциденти сталися в один і той самий день року, що вже породило чимало жартів про «організовану атаку» морських мешканців. Насправді ж ситуація пов’язана не з фантазіями, а з цілком реальними наслідками зміни клімату. Підвищення температури морської води сприяє збільшенню кількості планктону та інших організмів, якими харчуються медузи. Через це їхні популяції можуть різко зростати, а періоди розмноження — тривати довше. Французька енергетична компанія EDF повідомила, що навколо станції тепер цілодобово працюють рибальські судна, які мають стримувати скупчення медуз біля систем охолодження. І це далеко не єдиний випадок, коли тварини втручаються в роботу людської інфраструктури. У США один єнот торік залишив без електрики тисячі людей після проникнення на електропідстанцію. А у 2017 році ворони завадили роботі надчутливого гравітаційно-хвильового детектора LIGO: птахи дзьобали обмерзлі труби охолодження, створюючи вібрації, які потрапляли у наукові дані. Навіть CERN свого часу зіткнувся з загадковим відключенням живлення, після якого на місці знайшли пір’я та шматок хліба. Найпопулярніша версія — у механізми потрапив шматочок багета. Такі історії звучать кумедно, але вони нагадують про глибшу проблему: людська діяльність дедалі сильніше змінює природне середовище, а тварини змушені адаптуватися до нових умов. Від медуз до мавп, які на Балі навчилися красти речі у туристів і «обмінювати» їх на їжу, природа все частіше демонструє, що межа між світом людей і світом диких тварин стає дедалі тоншою.

Mercedes не готовий відмовитися від V8. Незважаючи на суворі екологічні норми та перехід індустрії до електрифікації, німецький виробник очікує, що восьмициліндрові двигуни залишаться частиною їхнього асортименту ще на кілька років.Для фанатів AMG це, безумовно, хороша новина. Але для тих, хто сподівається, що поточний Mercedes-AMG C63 знову отримає V8, ситуація зовсім інша.Двигуни V8 Mercedes переживуть до 2030 рокуКлаус Рехкюглер, керівник управління продуктами Mercedes-Benz, підтвердив, що компанія має намір продовжувати пропонувати V8-двигуни до 2030-х років, можливо, до 2035 року.Попит на восьмициліндрові моделі Mercedes залишається високим на ринках, таких як США та Близький Схід, особливо в більших автомобілях, таких як S-Class, G-Class та GLE.Європа є значно складнішою. Зростаючі обмеження CO2 роблять великі двигуни внутрішнього згоряння дорожчими та важчими для виправдання, тоді як Китай також швидко переходить до електрифікації.Mercedes вважає, що є достатній попит в інших регіонах, щоб підтримувати V8 ще приблизно десять років.Чотирициліндровий C63 не всім до вподобиРішення замінити попередній C63 з двома турбонаддувами V8 на електрифікований чотирициліндровий двигун залишається одним з найсуперечливіших кроків AMG.У серці поточного C63 S E Performance знаходиться 2.0-літровий турбований чотирициліндровий двигун. У своїй найпотужнішій формі двигун може виробляти до 469 к.с. (350 кВт), що є вражаючим показником для двигуна такого розміру.У поєднанні з електричним обладнанням C63 пропонує величезну продуктивність, але цифри не змогли замінити характер, з яким асоціюють старі моделі з V8.Mercedes зробив цей крок, готуючись до регуляцій, які очікувалися як все більш суворі. Однак з тих пір регуляторне та ринкове середовище змінилося, що дозволяє компанії переглянути, як швидко двигуни внутрішнього згоряння повинні зникнути.Повернення V8 для поточного Mercedes-AMG C63 неможливеНезважаючи на те, що Mercedes знову зобов'язався до V8 в інших моделях, Рехкюглер фактично виключив можливість встановлення V8 на C63 поточного покоління.Проблема не лише в тому, чи хочуть цього клієнти. Mercedes потрібно буде спроектувати, гомологувати та виробити версію з V8 з достатнім часом, щоб повернути інвестиції.Покоління C-Class W206 дебютувало в 2021 році і наближається до свого середнього оновлення. З новим поколінням, яке очікується до кінця десятиліття, просто немає достатньо часу, щоб зробити конверсію V8 фінансово доцільною.Це означає, що поточний C63, ймовірно, залишиться без восьмициліндрового двигуна.Наступне покоління C63 може бути іншою історієюСитуація стає значно цікавішою, коли дивитися далі в майбутнє.Mercedes не виключає можливість V8 для наступного покоління C-Class. Ця модель очікується наприкінці десятиліття, і AMG матиме цілий життєвий цикл продукту, щоб виправдати витрати на інженерію.Чи це станеться, в кінцевому рахунку, залежатиме від законодавства щодо викидів і, можливо, ще важливіше, від попиту клієнтів.Mercedes вже готується розширити використання V8 в інших моделях. CLE, ймовірно, отримає восьмициліндровий двигун, тоді як нова технологія V8, розроблена для більших моделей Mercedes, може врешті-решт знайти своє місце в нижчих моделях.Звук AMG V8 стикається з новою проблемоюЗбереження двигуна - це лише частина виклику.Зростаючі суворі норми шуму також обмежують деякі характеристики, які традиційно подобалися власникам AMG. Особливості, призначені для створення тріскотіння, тріскотіння та інших театральних ефектів вихлопу, стають все важчими для виробників.Отже, хоча сам V8 виглядає безпечним на кілька років, майбутні моделі AMG можуть звучати більш стримано, ніж їхні попередники.Для ентузіастів, однак, важливіше те, що Mercedes-Benz поки не відмовляється від V8, і якщо попит залишиться достатньо сильним, існує принаймні можливість, що майбутній C63 знову отримає двигун, який багато покупців вважають, що ніколи не повинен був втрачатися.Цікавий фактMercedes-Benz є одним з перших виробників, які почали використовувати двигуни V8 у своїх автомобілях, що робить їх частиною автомобільної історії.