BMW останніми роками активно розширювала лінійку, додаючи нові моделі швидше, ніж покупці встигали розібратися в усіх назвах. Але тепер у компанії дедалі частіше говорять про можливе скорочення модельного ряду, і це виглядає як визнання того, що розширення має межі. Найочевиднішим кандидатом на прощання виглядає 2 Series Active Tourer. Це передньопривідний сімейний мінівен, створений насамперед для європейського ринку. Він практичний і зручний, але погано вписується в традиційний образ BMW як марки зі спортивним характером. Другий претендент — 2 Series Gran Coupe. Ідея доступного BMW для молодих покупців була логічною, однак модель опинилася десь між хетчбеком і седаном. Незвичні пропорції та передньопривідна архітектура не дали їй відчуття «справжнього BMW». Найбільш суперечливим виглядає BMW XM. Компанія хотіла створити окремий флагманський SUV від підрозділу M, але висока ціна та не надто відчутні відмінності від X5 M змусили багатьох поставити питання: чи справді для цієї моделі був попит? Також під сумнівом може опинитися 4 Series Gran Coupe. З появою електричного i3 Sedan його роль частково дублюється, а сама 4 Series, на думку багатьох шанувальників марки, виглядає логічніше як купе та кабріолет без спроб стати практичним сімейним автомобілем. При цьому 1 Series навряд чи варто прибирати. Швидше, BMW могла б повернути моделі задньопривідну концепцію перших поколінь, яка колись зробила компактний хетчбек по-справжньому особливим. Схоже, якщо BMW і почне «чистку» модельного ряду, то йтиметься не про найпопулярніші автомобілі, а про ті, що з’явилися більше через маркетингові розрахунки, ніж через реальну потребу бренду.

Людське око бачить лише невелику частину світла, яке існує навколо нас. Ми не сприймаємо ультрафіолет, рентгенівські промені чи інфрачервоне випромінювання. Саме тому нічне бачення досі потребує спеціальних приладів. Але китайські вчені зробили крок до технології, яка може змінити саме поняття людського зору. Дослідники з Пекінського інституту технологій створили легкий прототип окулярів, що перетворює невидиме інфрачервоне світло на повнокольорове видиме зображення. Результати опубліковані в журналі Science Advances. Замість звичних зелених або чорно-білих картинок, як у традиційних приладах нічного бачення, нова система показує інфрачервоні сигнали різними кольорами. Для цього використовуються мікроскопічні квантові точки з телуриду ртуті, які поглинають інфрачервоне світло й передають сигнал на OLED-дисплей. Слабші інфрачервоні сигнали відображаються червоним кольором, а сильніші — поєднанням червоного та блакитного. Завдяки цьому користувач може набагато точніше розрізняти відмінності в інфрачервоному випромінюванні. Прототип важить лише 23 грами. Під час тестів окуляри показували чіткі кольорові контури об’єктів, освітлених інфрачервоним світлом, при цьому не перекриваючи звичайний зір. Людина бачить одночасно і навколишній світ, і його інфрачервону «надбудову». Поки що це лише лабораторний зразок, але вчені вважають, що технологія може знайти застосування не тільки в нічному баченні. У перспективі вона може допомогти створити нові візуальні протези та системи розширення людських сенсорних можливостей, фактично дозволяючи людям бачити те, що природа зробила для нас невидимим.

Протягом останніх 12 тисяч років Земля перебуває у відносно теплому кліматичному періоді, який називають голоценом. Але цей період був не таким стабільним, як здавалося. Приблизно 22 рази планета переживала раптові похолодання, що тривали від кількох десятиліть до кількох століть і навіть змушували льодовики знову просуватися вперед. Міжнародна група дослідників під керівництвом Аліс Пейн з Університету Базеля вважає, що нарешті знайшла пояснення цього явища. На їхню думку, головним пусковим механізмом були великі вулканічні виверження. Вчені проаналізували дані про 51 потужне виверження, використавши льодові керни, вулканічний попіл і сучасні методи датування. Потім вони порівняли ці дати з періодами наступу льодовиків. Виявилося, що понад 80% похолодань збігалися щонайменше з одним великим виверженням. Механізм виглядає так: виверження викидає у верхні шари атмосфери сірчані частинки, які відбивають сонячне світло й охолоджують поверхню Землі. Це сприяє розширенню арктичних льодів, змінює океанічні течії та запускає ланцюгову реакцію, що може підтримувати холодний клімат десятиліттями або навіть століттями. Дослідники наголошують, що йдеться не про короткочасний ефект на кшталт «року без літа» після виверження Тамбори у 1815 році. У цьому випадку вулкан лише запускає процес, а далі кліматична система сама підсилює охолодження. Чи може таке статися знову, поки що невідомо. Сучасний клімат уже сильно змінений діяльністю людини, тому реакція Землі на майбутнє велике виверження може бути зовсім іншою. Самі автори визнають, що в цьому питанні ще залишається чимало невідомого. Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications.

Фантастичні фільми давно показували ядерний вибух як спосіб порятунку Землі від астероїда, але реальні науковці вважають, що простого удару по поверхні космічного тіла може бути недостатньо. Нова концепція пропонує не врізатися в астероїд із ядерним зарядом, а спочатку пробити в ньому отвір і підірвати вибухівку всередині. Дослідники з Китайської академії технологій ракет-носіїв (CALT) розробили дворівневу стратегію, яка отримала назву «режим попереднього буріння під час прольоту». Її мета — впоратися з небезпечними астероїдами, які можуть бути виявлені лише за кілька місяців або років до можливого зіткнення із Землею. Спочатку — отвір, потім вибух За задумом учених, перший безпілотний апарат мав би врізатися в астероїд спеціальним металевим пенетратором і створити глибокий кратер. Після цього другий космічний апарат доставив би ядерний заряд у створену порожнину та здійснив вибух усередині астероїда. Йдеться про заряд потужністю близько 3 мегатонн, що приблизно у 200 разів перевищує силу вибуху атомної бомби над Хіросімою. На думку авторів дослідження, підземний вибух значно ефективніший, оскільки більша частина енергії передається безпосередньо структурі астероїда, а не розсіюється в космосі. Для великого об’єкта діаметром близько кілометра такий метод може змінити його швидкість у кілька разів сильніше, ніж вибух на поверхні. Чому звичайний удар може бути недостатнім Сучасні методи планетарного захисту зазвичай передбачають поступове відхилення траєкторії астероїда. Наприклад, місія NASA DART у 2022 році успішно змінила рух супутника астероїда Діморфос, врізавши в нього космічний апарат. Однак цей підхід працює лише тоді, коли небезпечний об’єкт помічають за десятки років до можливого зіткнення. Якщо ж астероїд несподівано з’явиться за кілька місяців чи років, потрібен набагато потужніший спосіб впливу. За розрахунками китайських дослідників, вибух усередині кілометрового астероїда міг би змінити його швидкість приблизно на 30 сантиметрів за секунду — значно більше, ніж результати DART. Новий підхід має серйозні ризики Попри перспективність, ядерний захист від астероїдів залишається складним завданням. Для доставки такого обладнання потрібні надпотужні ракети, здатні вивести великі вантажі у далекий космос. Крім того, не всі астероїди однакові. Так звані «сміттєві купи» — об’єкти, що складаються з уламків слабко з’єднаних між собою — можуть поглинати частину енергії вибуху або розпастися на безліч фрагментів. У найгіршому випадку це може створити нову небезпеку замість усунення старої. Наразі жоден відомий великий астероїд не становить безпосередньої загрози Землі. Але вчені продовжують готуватися до сценарію, коли часу на довгі космічні маневри вже не буде. Можливо, у майбутньому захист планети виглядатиме не як голлівудський вибух у стилі «Армагеддону», а як точна роботизована операція: один апарат свердлить шлях, інший — запускає потужний заряд, щоб змінити долю небезпечного космічного каменя.

Вода під поверхнею Місяця може бути прихована від супутників, але її сліди здатні видати коливання ґрунту. Нове дослідження показало, що сейсмічні хвилі, які виникають під час так званих місячних землетрусів, можуть допомогти вченим виявити та оцінити запаси льоду у надрах супутника Землі. Робота дослідників з Університету Меріленду, Національної лабораторії Лоуренса Берклі та Гавайського університету відкриває новий спосіб пошуку місячної води — не за допомогою зображень із орбіти, а через аналіз того, як вібрації проходять крізь підземні шари. Лід стане ключовим ресурсом для майбутніх астронавтів Відкриття може мати особливе значення напередодні нової хвилі дослідження Місяця. Програма NASA Artemis передбачає висадку людей у районі південного полюса Місяця, де у постійно затінених кратерах можуть зберігатися великі поклади водяного льоду. Для майбутніх баз цей ресурс може стати критично важливим. Після очищення та розплавлення лід можна буде використовувати як питну воду. За допомогою електролізу з нього також можна отримувати кисень для дихання та водень для ракетного палива. «Будь-які матеріали, які астронавти зможуть використовувати безпосередньо на Місяці, зменшать залежність від постачання із Землі», — зазначають дослідники. Супутники бачать не все Сьогодні вчені мають лише приблизне уявлення про кількість місячного льоду та його розташування. Орбітальні апарати добре досліджують поверхню, але їхні прилади зазвичай не можуть зазирнути глибоко під шар місячного пилу. Саме тут можуть допомогти сейсмічні методи. Вчені з’ясували, що замерзлі ділянки ґрунту мають інші властивості, ніж сухий місячний реголіт. Лід робить породу твердішою, тому сейсмічні хвилі проходять через такі області у два-три рази швидше. Крім того, багаті на лід шари можуть частково відбивати енергію хвиль, створюючи своєрідне «відлуння» під поверхнею. За допомогою спеціальних сейсмометрів астронавти в майбутньому зможуть не лише визначити наявність льоду, а й приблизно оцінити його кількість. Експерименти підтвердили ідею Щоб перевірити метод, дослідники використали кілька підходів. Вони вивчали вулканічну породу з Аризони, яка після подрібнення нагадує місячний пил, і спостерігали, як утворюється лід у мікроскопічних проміжках між частинками. Також були створені температурні моделі південного полюса Місяця, щоб визначити райони, де лід міг зберігатися протягом мільярдів років. Комп’ютерні симуляції показали, як місячні поштовхи поширюються через підземні поклади замерзлої води. У всіх випадках присутність льоду створювала характерні зміни у поведінці сейсмічних хвиль. Лід може зберігати історію походження води на Землі Окрім практичної користі для космічних місій, місячний лід може стати своєрідним архівом ранньої історії Сонячної системи. Темні кратери на полюсах Місяця майже не отримують сонячного світла, тому вода та інші леткі речовини могли зберігатися там протягом мільярдів років. Дослідження цих запасів може допомогти зрозуміти, як вода поширювалася у молодій Сонячній системі та чи могли подібні процеси сприяти появі океанів на Землі. Наступні місячні місії можуть стати першим реальним випробуванням цієї технології. Якщо сейсмічний метод підтвердить свою ефективність, він допоможе не лише знайти ресурси для майбутніх баз, а й розкрити одну з найдавніших загадок планетарної історії.

Дослідники виявили білок, який може відігравати ключову роль у тому, чому з віком мозок стає більш вразливим до нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Гантінгтона та бічного аміотрофічного склерозу (ALS). Вчені з Центру досліджень старіння CECAD вивчили білок EPS8, який накопичується в організмі під час старіння. Дослідження на черв’яках Caenorhabditis elegans показало, що надлишок цього білка активує певні сигнальні процеси, які сприяють утворенню токсичних скупчень білків у нервових клітинах. Такі білкові агрегати є однією з головних ознак багатьох нейродегенеративних хвороб. Вони пошкоджують нейрони, порушують роботу нервової системи та можуть скорочувати тривалість життя. Білок старіння запускає небезпечний процес Команда під керівництвом професора Давіда Вільчеса виявила, що підвищена активність EPS8 пов’язана з посиленням сигналів RAC — молекулярного механізму, який контролює багато клітинних процесів. Коли рівень EPS8 знижували, утворення шкідливих білкових скупчень значно зменшувалося. У моделях ALS і хвороби Гантінгтона це допомогло зберегти функцію нервових клітин. «Ми знаємо, що вік є головним фактором ризику нейродегенеративних захворювань, але досі не було зрозуміло, які саме зміни в організмі запускають цей процес», — зазначили дослідники. Механізм працює і в людських клітинах Особливу увагу науковців привернуло те, що EPS8 та пов’язані з ним сигнальні молекули збереглися протягом еволюції. Це означає, що подібний механізм може існувати не лише у черв’яків, а й у людей. Експерименти з людськими клітинними моделями ALS та хвороби Гантінгтона дали подібні результати: зменшення кількості EPS8 перешкоджало накопиченню токсичних білкових агрегатів. За словами вчених, це підтверджує цінність простих модельних організмів для пошуку причин складних людських захворювань. Новий напрям для майбутніх ліків Дослідники поки що не встановили всі деталі того, як саме EPS8 сприяє накопиченню небезпечних білків. Однак відкриття створює новий напрям для пошуку методів лікування. Якщо вдасться розробити препарати, які зможуть контролювати активність EPS8 або пов’язаних із ним сигналів, це потенційно може допомогти уповільнити розвиток ALS, хвороби Гантінгтона та інших вікових захворювань мозку. Науковці наголошують: старіння саме по собі не є хворобою, але воно запускає складні молекулярні зміни. Розуміння цих процесів може стати ключем до створення нових способів зберігати здоров’я мозку протягом усього життя.

Спільне підприємство FAW-Volkswagen офіційно показало в Китаї свій перший повністю електричний автомобіль — седан Jetta M6 EV. Новинка має стати важливим кроком для бренду Jetta у переході від традиційних бензинових моделей до сегмента електромобілів і конкуруватиме з такими моделями, як Xpeng Mona M03 та MG 07. Бренд Jetta був створений у 2019 році спеціально для китайського ринку та до цього зосереджувався лише на автомобілях із двигунами внутрішнього згоряння. Однак останніми роками попит на такі машини в Китаї поступово скорочується, що негативно вплинуло на продажі компанії. У першій половині 2026 року Jetta реалізувала 47 811 автомобілів, що на 13,1% менше, ніж роком раніше. У відповідь компанія оголосила про вихід у сегмент нових енергетичних транспортних засобів (NEV) і планує представити одразу чотири електричні моделі. Першою з них стане саме Jetta M6. Новий електричний седан отримав сучасний дизайн із похилим дахом, вузькими фарами та суцільною задньою світловою панеллю. Автомобіль оснащений 18-дюймовими колесами, прихованими дверними ручками, активними повітрозабірниками у передньому бампері та великим панорамним дахом. У топовій комплектації модель демонструється у фіолетовому кольорі та має систему кругового огляду і паркувальні сенсори спереду та ззаду. Габарити Jetta M6 становлять 4806 × 1868 × 1500 мм, а колісна база — 2820 мм. За розмірами автомобіль трохи перевищує Xpeng Mona M03, що прямо вказує на його орієнтацію на той самий сегмент доступних електричних седанів. Технічні характеристики поки розкриті частково. Базова версія отримала один електромотор потужністю 113 кВт (152 к.с.), максимальна швидкість обмежена на позначці 166 км/год. Потужніша модифікація матиме двигун на 145 кВт (194 к.с.) і зможе розганятися до 172 км/год. Споряджена маса автомобіля залежно від версії становить від 1557 до 1628 кг. FAW-Volkswagen поки не повідомив дані про ємність батареї та запас ходу Jetta M6. Однак поява нової моделі свідчить про посилення боротьби серед виробників електромобілів у Китаї, де сегмент доступних BEV-седанів стає дедалі конкурентнішим.

Виробники електромобілів почали поступово зменшувати знижки на свої моделі, незважаючи на стабільно високий інтерес покупців. За даними дослідження Center Automotive Research (CAR), у липні середня знижка на електрокари склала 17,6% від заявленої ціни. Для порівняння, автомобілі з традиційними двигунами внутрішнього згоряння зараз продаються із більшими середніми знижками — близько 19,4%. Таким чином, різниця між підходами виробників до двох типів автомобілів продовжує зростати. Керівник CAR Фердинанд Дуденгеффер пояснює це тим, що електромобілі наразі мають додаткові переваги через високі ціни на пальне та наявність державних програм підтримки. Через це автовиробники бачать меншу потребу у великих акціях для стимулювання продажів електрокарів і більше уваги приділяють просуванню бензинових та дизельних моделей. Різниця у вартості між електрокарами та бензиновими авто зростає За місяць знижки на автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння збільшилися приблизно на один відсотковий пункт. У результаті цінова різниця між найпопулярнішими електромобілями та їхніми аналогами з ДВЗ досягла приблизно 2363 євро. Експерти зазначають, що така тенденція є логічною: виробники зазвичай коригують свої пропозиції залежно від попиту. Якщо певна модель добре продається, необхідність у великих знижках зменшується. Водночас для покупців дедалі важливішою стає не офіційна ціна автомобіля, а реальна сума, яку потрібно заплатити після всіх бонусів, податків і програм підтримки. Окреме дослідження ICCT та Fraunhofer ISI раніше показало, що фактичні ціни на електромобілі в багатьох випадках продовжують знижуватися, навіть якщо прямі знижки від виробників стають меншими. Таким чином, ринок електромобілів переходить у нову фазу: виробники вже менше борються за покупця за допомогою великих акцій і дедалі більше покладаються на популярність самих моделей та переваги електротранспорту.

Apple може зробити один із найбільших стрибків у ціні своїх смартфонів за останні роки. За даними інсайдерів, наступний флагман iPhone 18 Pro може отримати значне подорожчання, і його стартова ціна в Європі потенційно наблизиться до позначки 1500 євро. Раніше керівник Apple Тім Кук уже натякав, що компанія продовжить підвищувати ціни на свої продукти. Досі основна лінійка iPhone залишалася осторонь цієї стратегії, але ситуація може змінитися вже під час презентації нового покоління. Відомий аналітик та інсайдер Джефф Пу припускає, що iPhone 18 Pro у США може подорожчати приблизно на 300 доларів. Якщо ці зміни перенесуться на європейський ринок, базова версія смартфона може коштувати близько 1499 або навіть 1599 євро. Цього разу Apple не зможе сховати підвищення ціни Під час запуску iPhone 17 Pro компанія частково уникнула різкого зростання вартості завдяки зміні конфігурацій пам’яті. Apple прибрала версію зі 128 ГБ і зробила 256 ГБ новою базовою моделлю, що дозволило пояснити вищу ціну додатковим обсягом сховища. Однак із iPhone 18 Pro такого маневру, ймовірно, вже не буде. Якщо Apple підніме ціну, покупці побачать реальне подорожчання без додаткового пояснення через характеристики. Чи готові користувачі платити більше? Історія Apple показує, що компанія уважно стежить за реакцією ринку. Коли кілька років тому через слабкий курс євро ціни на iPhone у Європі суттєво зросли, Apple вже наступного року була змушена їх знизити. Це може означати, що компанія розуміє ризик: надто висока ціна здатна відштовхнути частину покупців. Водночас успішні продажі iPhone 17 свідчать, що попит на преміальні моделі залишається сильним. Очікується, що Apple заздалегідь готується до можливого зниження прямих продажів. Одним із таких кроків може стати активніше просування програм лізингу та розстрочки, які дозволять користувачам легше перейти на нові моделі без одноразової великої витрати. Якщо чутки підтвердяться, iPhone 18 Pro стане не лише технологічним флагманом Apple, а й одним із найдорожчих смартфонів компанії в історії. Головне питання — чи готові користувачі прийняти новий рівень цін заради чергового покоління iPhone.

Вчені розробили нові молекули, які можуть частково замінити роботу клітин сітківки, що відповідають за сприйняття світла. Експериментальні очні краплі допомогли сліпим мишам знову реагувати на освітлення, відкривши новий напрям у пошуку лікування таких захворювань, як вікова макулярна дегенерація та пігментний ретиніт. За цих хвороб поступово гинуть фоторецептори — клітини сітківки, які першими виявляють світло. Однак дослідники давно помітили, що значна частина нервової системи ока залишається неушкодженою навіть після втрати цих клітин. Проблема полягає лише в тому, що ця система більше не отримує сигналів для запуску процесу зору. Результати дослідження були опубліковані в журналі JACS. Саме цю особливість вирішили використати науковці з Інституту біоінженерії Каталонії (IBEC). Вони створили фоточутливі молекули під назвою prosthe6, які можуть активувати збережені клітини сітківки без необхідності генетичної терапії чи встановлення електронних імплантів. Молекули працюють як «штучні фоторецептори» Нова технологія базується на фотфармакології — підході, за якого активність ліків можна контролювати за допомогою світла. Молекули prosthe6 змінюють свою форму під дією звичайного освітлення і запускають сигнали в клітинах сітківки, подібні до тих, які зазвичай створюють фоторецептори. Препарат діє на так звані ON-біполярні нейрони — клітини, які в здоровому оці отримують інформацію від фоторецепторів і передають її далі до мозку. Під час експериментів на моделях сліпоти у рибок та мишей вчені зафіксували відновлення реакцій на світло. Сліпі миші після лікування знову почали уникати яскраво освітлених місць, як це роблять тварини з нормальним зором. Особливо важливо, що така поведінка з’являлася без спеціального навчання і за умов звичайного освітлення — приблизно такого, яке можна зустріти в приміщенні або в похмурий день. Перевага — без операцій і генетичних змін Сьогодні існує кілька експериментальних способів повернення зору, але вони мають обмеження. Генна терапія підходить лише для частини пацієнтів із конкретними мутаціями, а електронні імпланти є дорогими, складними та потребують тривалої адаптації. Новий підхід із молекулами prosthe6 може стати простішою альтернативою. Препарат можна вводити через ін’єкцію в око або навіть у формі крапель, що робить метод потенційно доступнішим для майбутнього використання. Водночас дослідники наголошують: ці молекули не виліковують причину сліпоти, оскільки вони не відновлюють загиблі фоторецептори. Їхня мета — «обійти» втрату клітин і повернути роботу частини збереженої нервової мережі. До випробувань на людях ще далеко Результати дослідження поки що отримані лише на тваринах. Перед можливим застосуванням у людей потрібно провести додаткові перевірки безпеки, створити стабільніші формули препарату та пройти всі етапи клінічних випробувань. Попри це відкриття може стати важливим кроком у боротьбі із захворюваннями, які сьогодні залишають мільйони людей без ефективного лікування. Якщо подальші дослідження підтвердять результати, очні краплі на основі таких молекул можуть у майбутньому запропонувати новий спосіб відновлення світлочутливості — без імплантів, складних операцій і втручання в ДНК.