Сьогодні Амазонський ліс часто уявляють як одну з останніх незайманих диких територій планети. Але нове дослідження показує: майже дві тисячі років тому ця частина Південної Америки була зовсім не порожньою. Під густою кроною дерев ховаються сліди великої цивілізації, яка будувала дороги, рила гігантські геометричні споруди й, можливо, налічувала до трьох мільйонів людей. Результати масштабного дослідження опубліковані в журналі Nature. Лазери побачили те, що не видно з землі Міжнародна команда археологів і антропологів вивчала південно-західну Амазонію, зокрема штат Акрі в Бразилії. Для пошуків використали технологію LIDAR — лазерне сканування з літака. Лазерні імпульси проходять крізь проміжки в кронах дерев, відбиваються від землі й дозволяють створити детальну карту поверхні, не вирубуючи ліс. Дослідники просканували 4 497 квадратних кілометрів амазонського лісу. Результат вразив навіть самих учених: вони виявили 432 земляні споруди, з яких 396 раніше були невідомі науці. LIDAR зображення земляних робіт Хто такі акірі Цивілізацію, що створила ці споруди, називають Aquiry (Аквірі). Вона існувала приблизно від 600 року до н.е. до 850 року н.е. Це не була єдина імперія на кшталт інків чи ацтеків. Швидше, йдеться про мережу спільнот, об’єднаних спільними традиціями, ритуалами та системою доріг. Письмових джерел вони не залишили, а їхні житла давно зникли. Головними свідками їхнього існування стали величезні геометричні земляні конструкції — кола, квадрати та прямокутники, оточені ровами завглибшки кілька метрів. До 30 тисяч споруд під лісом На основі нових даних та попередніх досліджень учені припускають, що в регіоні може існувати від 24 до 30 тисяч таких споруд. Площа, яку займала ця культура у період розквіту, могла сягати 183 тисяч квадратних кілометрів — це більше, ніж територія багатьох сучасних держав. За оцінками дослідників, населення могло становити від 1,2 до 3 мільйонів людей, а пік розвитку припав приблизно на 200 рік н.е. Амазонія була не дикою, а освоєною Сучасний ліс створює враження первозданної природи, але картина минулого була іншою. Вчені вважають, що серед лісу існували великі розчищені простори, де люди жили, вирощували кукурудзу, маніок, гарбузи та бавовну. Поруч росли фруктові й горіхові дерева, які спеціально підтримували й висаджували покоління мешканців. У центрі багатьох поселень стояли монументальні геометричні споруди, з’єднані прямими дорогами. Місця свят і політики Археологи припускають, що ці споруди не були житлом. Вони могли слугувати місцями для: релігійних церемоній; сезонних свят; танців і музичних дійств; спортивних змагань; політичних зібрань різних громад. У певні періоди року ці центри, ймовірно, збирали тисячі людей. Чому це змінює історію Амазонії Протягом десятиліть вважалося, що густі амазонські ліси не могли підтримувати великі й складні суспільства. Нові дані змушують відмовитися від цієї ідеї. Дослідники вважають, що багато інших районів Амазонії також могли бути значно густіше заселені й сильніше змінені людиною, ніж припускалося раніше. Фактично Амазонія постає не як «незаймана пустка», а як ландшафт, який століттями формували великі людські спільноти. Таємниця зникнення Найбільша загадка залишається без відповіді: що сталося між 850 і 1000 роками н.е.? Чому цивілізація, яка проіснувала близько півтори тисячі років і залишила тисячі монументальних споруд, раптом зникла? Поки що вчені не мають остаточного пояснення. Серед можливих причин розглядають зміни клімату, епідемії, соціальні потрясіння або поєднання кількох факторів. Ліс повернув собі своє Після зникнення Аквірі природа поступово поглинула їхні міста, дороги та поля. Протягом століть дерева приховували сліди цивілізації настільки добре, що світ майже забув про її існування. Тепер лазерні технології буквально «знімають» ліс із поверхні землі й повертають історії, які були поховані під зеленим океаном Амазонії. І, схоже, це лише початок: під кронами найбільшого тропічного лісу планети може ховатися ще набагато більше загублених світів, ніж ми уявляли.

У високогірному Ладакху, на півночі Індії, вчені виявили сліди давньої людської популяції, про існування якої раніше нічого не було відомо. Аналіз ДНК показав, що люди, які жили тут приблизно 1 500 років тому, мали майже ідеальне поєднання двох різних походжень — південноазійського та тибетського. Відкриття стало можливим завдяки дослідженню останків десяти людей, знайдених у печері Old Lady Spider Cave на висоті близько 4 000 метрів над рівнем моря. Саме цей район упродовж тисячоліть був важливим перехрестям між Південною Азією, Тибетом і Центральною Азією. Результати роботи опубліковані в журналі Science Advances. Печера Старої Павуки. (A) План та розріз печери, намальовані за раніше неопублікованою хмарою точок, наданою з дозволу Д. Розаті. Помаранчевим кольором показано місця, де були знайдені людські останки, а сірим — частину печери, вкриту обвалом даху. (B) Раніше неопублікована фотографія кісток у кімнаті 2, зроблена авторами під час розкопок Чому ця знахідка така важлива Давня ДНК із Південної Азії зберігається погано, тому вчені мають дуже мало генетичних даних про населення регіону в минулому. Через це багато сторінок історії формування сучасних народів залишаються незрозумілими. Ладакх є особливо цікавим для дослідників, адже через нього проходили стародавні торговельні шляхи, якими рухалися не лише товари, а й люди, культури та, як тепер з’ясувалося, гени. Як вчені «прочитали» кістки Спочатку дослідники визначили вік останків за допомогою радіовуглецевого аналізу. Потім із кісток і тканин виділили ДНК та порівняли її з геномами тисяч сучасних і давніх людей. Усі десять осіб виявилися генетично дуже схожими між собою. Приблизно половина їхнього походження була пов’язана з предками сучасних жителів Північної Індії, а друга половина — з давніми тибетськими популяціями. Таке співвідношення сьогодні трапляється надзвичайно рідко. Коли відбулося змішання народів Щоб з’ясувати, коли саме ці дві групи предків змішалися, вчені використали математичні моделі, які аналізують довжину фрагментів ДНК. Коли різні популяції змішуються, їхні генетичні ділянки з кожним поколінням стають дедалі коротшими. Вимірявши розміри південноазійських і тибетських фрагментів, дослідники змогли оцінити час початку цього процесу. Результат виявився несподіваним: змішання почалося приблизно 2 800 років тому, тобто за понад тисячу років до життя людей із печери. Це означає, що сама популяція сформувалася значно раніше, ніж жили знайдені в печері люди. Загублений народ не зник безслідно Попри те, що про цю давню групу майже нічого не відомо, її генетичний слід не зник. Дослідники виявили, що вона передала частину свого походження сучасним гімалайським народам, зокрема мінеро та балтійцям Ладакху. Інакше кажучи, цей народ не був повністю витіснений або знищений — його спадщина збереглася в генах людей, які живуть у регіоні сьогодні. Новий погляд на історію Гімалаїв Відкриття показує, що історія Гімалаїв була значно складнішою, ніж вважалося раніше. Ладакх, ймовірно, був не просто транзитною територією, а місцем, де зустрічалися й змішувалися різні людські групи. Це дослідження також нагадує, що сучасні народи часто є результатом багатьох хвиль міграцій, контактів і змішань, які відбувалися протягом тисячоліть. Іноді ціла людська спільнота може зникнути з письмової історії, але залишити після себе інший архів — архів у власній ДНК, який через століття дозволяє вченим повернути забуті народи до історії людства.

Купуючи телевізор, більшість людей звертає увагу на якість зображення, розмір екрана та підтримку сучасних сервісів. Але Samsung хоче додати до цього списку ще один пункт — кібербезпеку. Компанія повідомила, що низка її телевізорів 2026 модельного року отримала офіційне маркування безпеки Федерального відомства з інформаційної безпеки Німеччини (BSI). Йдеться, зокрема, про моделі серій Micro RGB, OLED та Neo QLED. Що означає це маркування BSI — це державний орган Німеччини, який відповідає за стандарти інформаційної безпеки. Його позначка не є рекламною нагородою, а служить орієнтиром для покупців, які хочуть розуміти, наскільки захищений підключений до інтернету пристрій. Сертифіковані телевізори внесені до відкритої бази даних BSI, де користувачі можуть перевірити інформацію про конкретні моделі. Які вимоги висуваються до Smart TV Для смарт-телевізорів BSI орієнтується, зокрема, на європейський стандарт ETSI EN 303 645, який визначає базові вимоги до безпеки «розумних» споживчих пристроїв. Фактично виробник підтверджує, що телевізор відповідає певному набору вимог щодо захисту даних, оновлень та стійкості до поширених кіберзагроз. Samsung уже отримувала таке маркування для своїх телевізорів у 2025 році, а тепер поширила його і на модельний ряд 2026 року. На чому Samsung робить акцент За словами компанії, система захисту телевізорів включає кілька ключових елементів: Samsung Knox для захисту особистих даних користувача; додаткові механізми захисту важливих системних компонентів; сім років безкоштовних оновлень програмного забезпечення для телевізорів лінійки 2026 року. Саме тривала підтримка може стати одним із найважливіших аргументів. Для підключених пристроїв оновлення безпеки часто важливі не менше, ніж нові функції. Чому це стає важливим для покупців Сучасний Smart TV давно перестав бути просто екраном для перегляду фільмів. Він підключений до домашньої мережі, має доступ до облікових записів, потокових сервісів, голосових помічників і навіть може взаємодіяти з іншими пристроями «розумного дому». Через це телевізор стає потенційною точкою входу для кібератак, а питання захисту даних поступово переходить із професійної сфери у побутову. Сертифікат — не гарантія абсолютної безпеки Втім, експерти нагадують: жодне маркування не означає, що пристрій повністю невразливий. Важливими залишаються прозорість виробника, швидкість випуску оновлень та реальна тривалість підтримки. У випадку Samsung саме обіцянка семирічних оновлень виглядає найбільш практичним кроком. Для телевізора, який часто купують на 7–10 років, це може бути не менш важливо, ніж яскравіший екран або новий процесор. Схоже, ринок Smart TV поступово входить у нову фазу, де покупці оцінюватимуть не лише якість картинки, а й наскільки добре телевізор захищає їхні дані протягом усього терміну служби.

Німецькі вірусологи зробили важливе відкриття, яке допомагає зрозуміти, чому гепатит E легко передається від тварин до людей, але не здатний закріпитися в організмі мишей. Дослідники з Рурського університету в Бохумі встановили, що головна перешкода виникає на самому початку інфекції — під час проникнення вірусу в клітину. Результати роботи опубліковані в журналі Emerging Microbes & Infections. Чому це важливо Гепатит E належить до зоонозних вірусів, тобто може передаватися від тварин до людини. Найчастіше зараження пов’язують із вживанням сирої або недостатньо термічно обробленої свинини чи м’яса диких тварин. Щороку від наслідків цієї інфекції помирають десятки тисяч людей. Для більшості здорових людей гостра форма проходить самостійно, однак у людей з ослабленим імунітетом, після трансплантації органів або у ВІЛ-позитивних пацієнтів вірус може перейти в хронічну форму. Особливо небезпечним він є для вагітних жінок. У Європі наразі немає ані доступної вакцини, ані специфічного противірусного лікування. Що досліджували вчені Дослідники під керівництвом доктора Ніколи Фрерікс вивчали весь цикл розмноження вірусу в культурах печінкових клітин мишей. Виявилося, що вірусні частинки здатні прикріплюватися до клітин печінки миші. Більше того, якщо штучно обійти етап проникнення вірусу в клітину, мишачі клітини можуть навіть виробляти нові вірусні частинки та виділяти їх назовні. Отже, проблема не в тому, що клітина не може підтримувати розмноження вірусу. Критичний бар’єр виникає раніше. Вірус не може «розпакувати» свій геном Найцікавіший висновок дослідження полягає в тому, що вірус, ймовірно, потрапляє всередину мишачої клітини, але не здатний вивільнити свій генетичний матеріал. Інакше кажучи, оболонка вірусу не розкривається належним чином, а без цього інфекція не може розпочатися. Саме цей етап — функціональне проникнення та «розпакування» геному — визначає видовий бар’єр між людиною і мишею. Нові можливості для медицини Відкриття має одразу кілька важливих наслідків. По-перше, воно допомагає краще зрозуміти, чому гепатит E може заражати одні види тварин, але не інші. Це важливо для оцінки ризиків появи нових резервуарів вірусу в природі. По-друге, дослідники сподіваються, що знання про цей бар’єр дозволить у майбутньому створити повноцінну мишачу модель гепатиту E. Такі моделі є ключовими для тестування нових ліків і вакцин. Чому гепатит E досі залишається проблемою Перший великий спалах гепатиту E був зафіксований ще у 1955–1956 роках, але інтенсивно вивчати цей вірус почали лише приблизно через пів століття. Сьогодні він залишається однією з основних причин гострого вірусного гепатиту у світі. За оцінками, від хвороби щороку помирає близько 70 тисяч людей. Крок до майбутніх ліків Науковці підкреслюють, що їхня робота не створює лікування негайно, але дає важливу підказку для подальших досліджень. Розуміння того, на якому саме етапі вірус зазнає невдачі в мишачих клітинах, може допомогти розробити нові підходи до блокування інфекції і в людському організмі. Іноді найцінніші відкриття народжуються не тоді, коли вірус успішно заражає клітину, а коли вчені нарешті з’ясовують, чому йому це не вдається.

Виконувач обов’язків міністра оборони України Євгеній Хмара заявив, що прагне завершити війну до того моменту, коли його двоє синів — нині 9 і 11 років — досягнуть призовного віку. За його словами, він хоче, щоб діти майбутнього покоління займалися відбудовою країни, а не брали участь у війні. Повідомляє NNews із посиланням на заяву Євгенія Хмари. На перший погляд, це звучить як звичайне бажання батька. Однак саме формулювання викликало суперечки: частина суспільства побачила в ньому особистий мотив, який може звучати неоднозначно для людини на посаді керівника оборонного відомства. Чому слова Хмари викликали критику Проблема не в самому бажанні чиновника захистити своїх дітей. Для більшості батьків природно хотіти мирного майбутнього для своїх синів і дочок. Питання виникло через акцент саме на власній родині. У країні, де тисячі сімей уже втратили близьких або мають рідних на фронті, згадка про те, що війна має завершитися до моменту, коли його діти можуть бути мобілізовані, частина людей сприйняла як невдалий меседж. Критики заяви звертають увагу: державний діяч такого рівня говорить не лише як батько, а як представник влади. Тому очікують, що головним аргументом має бути майбутнє всієї країни, а не окремої родини. Чому ця фраза стала емоційною Війна в Україні торкнулася мільйонів родин. Для багатьох батьків питання майбутнього дітей — це не перспектива через кілька років, а реальність уже сьогодні. Саме тому фрази про власних дітей у контексті війни мають особливу чутливість. Одна й та сама думка може звучати по-різному. «Я хочу, щоб мої діти не воювали» — це особиста позиція батька. «Я хочу, щоб жодна українська дитина не була змушена воювати» — це вже позиція державного діяча. Хто такий Євгеній Хмара Євгеній Хмара — генерал-майор Служби безпеки України, військовий і спецпризначенець. У липні 2026 року уряд поклав на нього тимчасове виконання обов’язків міністра оборони України. До переходу в Міноборони Хмара працював у структурах СБУ. Він очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ — підрозділ, який займається виконанням спеціальних завдань. За повідомленнями відкритих джерел, Хмара має досвід участі у спеціальних операціях під час повномасштабної війни. Зокрема, його пов’язують із операціями СБУ, серед яких згадувалося звільнення острова Зміїний та інші бойові завдання. У 2026 році він також певний час виконував обов’язки голови Служби безпеки України, після чого був призначений на посаду в керівництві Міністерства оборони. Новий виклик для Хмари на посаді глави Міноборони Призначення Хмари відбулося в умовах, коли Міністерство оборони залишається одним із ключових відомств країни. Від нового керівника очікують не лише військового досвіду, а й здатності працювати з питаннями оборонного планування, забезпечення армії та стратегічних рішень. Його перехід із силового блоку до політичної посади означає зміну ролі: тепер він має комунікувати не лише з військовими, а й із суспільством. І саме такі публічні заяви показують, наскільки важливою є кожна фраза посадовців під час війни. Чому це важливо Питання завершення війни для українців — це не лише військова чи політична тема. Це питання майбутнього покоління. За роки війни сформувалося головне очікування суспільства: діти мають отримати можливість жити, навчатися та працювати у мирній країні. Тому будь-яка заява про майбутнє дітей сприймається не лише як особиста історія, а як оцінка того, заради чого країна проходить через війну. Цікавий факт: Євгеній Хмара прийшов у керівництво Міноборони не з класичної політичної кар’єри, а з системи спеціальних служб. Це робить його одним із представників силового блоку, які отримали ключові державні посади під час повномасштабної війни.

Китайські дослідники повідомили про створення нового танталового сплаву, який здатний зберігати механічну міцність за температур до 2400°C. Якщо результати підтвердяться у реальних умовах експлуатації, матеріал може знайти застосування у гіперзвуковій авіації, космічній техніці та ядерній енергетиці, повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering та дослідження, опубліковане в журналі Nature. Чому це важливо Сучасні реактивні двигуни, багаторазові космічні кораблі та гіперзвукові літальні апарати працюють у середовищі, де температура може досягати кількох тисяч градусів. Більшість існуючих високотемпературних сплавів поступово втрачає міцність, коли температура наближається до 2000°C. Саме тому створення матеріалу, здатного працювати при ще вищих температурах, вважається одним із ключових викликів сучасного матеріалознавства. У чому особливість нового сплаву Розробку виконала команда вчених із Сіаньського транспортного університету. За основу вони взяли тантал — метал із температурою плавлення майже 3000°C, який давно відомий своєю винятковою жаростійкістю. Дослідники стверджують, що змогли змінити внутрішню мікроструктуру матеріалу таким чином, щоб вона значно повільніше деформувалася під дією екстремального нагрівання. За їхніми даними, новий сплав здатний витримувати великі механічні навантаження навіть при 2400°C, що перевищує можливості багатьох сучасних високотемпературних матеріалів. Де можуть використати новий матеріал Якщо технологія підтвердить свою ефективність за межами лабораторії, сплав може застосовуватися у: гіперзвукових літаках і ракетах; ракетних соплах і камерах згоряння; теплозахисті космічних апаратів; газових турбінах нового покоління; компонентах ядерних реакторів. Такі матеріали можуть дозволити двигунам працювати ефективніше, підвищити ресурс деталей та зменшити потребу в складних системах охолодження. Що поки залишається невідомим Попри багатообіцяючі результати, попереду ще тривалий етап перевірок. Вченим необхідно довести, що матеріал: витримує багаторазові цикли нагрівання й охолодження; стійкий до окиснення та корозії; придатний для масового виробництва; економічно виправданий. Окремою проблемою залишається висока вартість танталу, що може обмежити широке промислове використання нового сплаву. Цікавий факт Тантал належить до найбільш жаростійких металів у світі — його температура плавлення становить близько 2996°C. Саме ця властивість зробила його основою для нового матеріалу, здатного працювати в умовах, які ще донедавна вважалися критичними для більшості металів. Чому це має значення Розвиток гіперзвукової авіації, багаторазових космічних кораблів та перспективних ядерних реакторів дедалі більше залежить не лише від конструкції двигунів, а й від можливостей матеріалів. Якщо новий китайський сплав успішно пройде всі випробування, він може стати важливим кроком до створення ефективніших і витриваліших технологій наступного покоління.

Більша частина поверхні Землі прихована під океанами. І хоча з палуби лайнера чи з морського узбережжя океан здається спокійним, у його глибинах постійно відбуваються події планетарного масштабу. Тектонічні плити розходяться, океанічна кора тріскається, магма піднімається з надр і застигає, утворюючи нове морське дно. Саме так Земля безперервно оновлює свою поверхню. Міжнародна група дослідників під керівництвом французького морського геофізика Жан-Іва Руаєра з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) змогла вперше зафіксувати цей процес у реальному часі. Результати опубліковані в журналі Nature. Обсерваторія на дні океану Експедиція працювала в районі Південно-Східного Індійського хребта між Антарктидою та Австралією. Саме там вчені встановили спеціальну підводну обсерваторію OHA-GEODAMS, створену для спостереження за розтягуванням океанічної кори. Прилад складався з автономних гідрофонів і геодезичних датчиків, здатних працювати на великій глибині та фіксувати навіть дуже слабкі коливання. Дослідники не були впевнені, що їм пощастить застати сам момент розриву кори, адже такі події можуть не повторюватися десятиліттями. Раптовий прорив магми Наприкінці квітня 2024 року обсерваторія зафіксувала те, на що науковці чекали роками. Під морським дном почали поширюватися величезні листи магми, які розсовували тріщини в океанічній корі та заповнювали їх розплавленою породою. За оцінками команди, у тріщини проникло близько 150 мільйонів кубометрів магми. Після початкового прориву процес не зупинився: магматичні потоки продовжували рухатися під дном океану. Землетруси з’явилися не одразу Зазвичай поширення магми супроводжується землетрусами. Але цього разу перші години та навіть дні минули майже без помітної сейсмічної активності. Вчені пояснюють це так званими асейсмічними рухами — повільним ковзанням розломів і проникненням магми в кору без сильних поштовхів. Лише після того, як магматичний потік почав сповільнюватися, з’явилися землетруси, переважно зі зсувними горизонтальними переміщеннями порід. Розрив відбувався з неймовірною швидкістю Найбільш вражаючим стало те, що океанічна кора розходилася приблизно на 5 сантиметрів за хвилину. Для серединно-океанічних хребтів це майже неймовірно — приблизно у пів мільйона разів швидше, ніж звичайна швидкість їхнього розширення. Таку подію вчені назвали спареним тектонічно-магматичним епізодом. Розломи ковзали одночасно з масивним вторгненням магми, і саме ця комбінація спричинила надзвичайно швидкий розрив морського дна. Чому це відкриття важливе Серединно-океанічні хребти простягаються більш ніж на 65 тисяч кілометрів навколо Землі й є головними зонами народження нової океанічної кори. Проте досі вчені бачили лише наслідки таких процесів — вже сформовані базальтові породи та рельєф дна. Тепер уперше вдалося спостерігати сам механізм: як напруга, що накопичувалася роками, раптово вивільняється коротким, але потужним імпульсом. За словами Руаєра, це допомагає пояснити давню загадку геології: чому багато нормальних розломів серединно-океанічних хребтів мають меншу сейсмічну енергію, ніж очікувалося. Значна частина зміщення, ймовірно, відбувається саме під час таких рідкісних магматично-тектонічних «спалахів». Земля продовжує перебудовувати себе Подія, зафіксована OHA-GEODAMS, показує, що океанічне дно не змінюється повільно й безперервно. Більшу частину часу воно може залишатися майже нерухомим, а потім за лічені години або дні пережити різкий розрив, вторгнення магми та перебудову цілих ділянок кори. Для геологів це не просто рідкісне спостереження. Це можливість зазирнути в один із фундаментальних механізмів, завдяки якому наша планета вже сотні мільйонів років створює нову поверхню й підтримує власну геологічну «пульсацію».

Поки Samsung готується до запуску Android 17 з оболонкою One UI 9, у мережі вже активно обговорюють те, що може прийти після неї. Оновлення One UI 9 стартує разом із новими складаними смартфонами Galaxy, а згодом швидко пошириться на інші моделі. Навесні, як очікується, компанія також випустить One UI 9.5 для лінійки Galaxy S. Але найцікавіше починається далі. За чутками, Android 18 від Google стане не просто новою версією системи, а платформою, глибоко орієнтованою на AI-агентів. Samsung, схоже, готує відповідь на цей тренд у вигляді нового дизайнерського напряму під назвою Fluid AI. Компанія вже показала концепт такого інтерфейсу. Офіційного підтвердження, що саме він стане основою One UI 10, поки немає. Проте сам факт демонстрації натякає, що Samsung серйозно працює над новою візуальною мовою. Зображення концепту показують більш прозорий і «рідкий» інтерфейс, який частково нагадує підхід Liquid Glass. Однак головний акцент робиться не на зовнішньому вигляді, а на інтеграції штучного інтелекту в повсякденну взаємодію з пристроєм. У південнокорейському блозі Samsung також з’явилися ілюстрації, де Fluid AI використовується не лише на смартфонах, а й на планшетах, проєкторах та інших пристроях екосистеми. Поки що незрозуміло, які елементи залишаться лише концептом, а які справді з’являться у майбутніх оновленнях One UI. Але вже зараз видно: Samsung готує не просто косметичний редизайн, а можливий перехід до нового покоління інтерфейсів, де штучний інтелект стане центральною частиною користувацького досвіду.

Німецький автовиробник Audi 29 липня провів офіційну прем’єру свого найбільшого серійного позашляховика Q9. Ця модель уперше отримала індекс із цифрою «9», що підкреслює її статус у ієрархії бренду. Основними конкурентами на ринку названо BMW X7 та Mercedes-Benz GLS. Кузов кросовера має такі параметри: довжина — 5310 мм, ширина — 2210 мм, висота — 1810 мм, колісна база — 3140 мм. У стандартному виконанні салон вміщує сім осіб, а як опція доступне шестимісне компонування з окремими кріслами в другому ряду. Дизайн передньої частини включає решітку радіатора Singleframe з вертикальним оформленням і горизонтальними ламелями, світлодіодні матричні фари Digital Matrix LED, а також задні OLED-ліхтарі з товщиною скляних панелей 0,1 мм. До списку штатного обладнання увійшли двері із сервоприводом та ультразвуковими сенсорами, панорамний дах площею понад 1,5 кв. м із функцією зміни ступеня затемнення, а також мультимедійна система, що поєднує вигнутий дисплей і додатковий екран для переднього пасажира. Для європейського ринку на початковому етапі запропонують 3,0-літровий дизельний двигун V6 TDI потужністю 299 к. с., який працює в парі з 48-вольтовим стартер-генератором. У США базовою стане бензинова модифікація з 2,9-літровим мотором V6 потужністю 429 к. с. Також буде доступна спортивна версія SQ9 з 4,0-літровим двигуном V8, що розвиває 591 к. с. Усі версії комплектуються восьмидіапазонною автоматичною коробкою передач, постійним повним приводом і адаптивною пневматичною підвіскою. Складання автомобілів здійснюється на підприємстві Volkswagen Group у Братиславі (Словаччина). Початок прийому замовлень у Німеччині — кінець липня, рекомендована роздрібна ціна — від 108 400 євро. Перші партії надійдуть до дилерів у четвертому кварталі цього року.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання щодо керівництва Міністерства оборони є «закритим». Заява пролунала після тривалих дискусій навколо кадрових змін та реакції частини суспільства. Повідомляє NNews із посиланням на заяви президента та українські ЗМІ. Чому тема викликала широкий резонанс Обговорення кадрових рішень у Міністерстві оборони тривали протягом останніх тижнів. Частина громадян виходила на мирні акції, закликаючи владу пояснити мотиви змін та зберегти відкритість процесу. Президент раніше заявляв, що чує позицію суспільства та вважає право громадян на мирні зібрання важливою складовою демократії. Як пояснює рішення президент За словами Володимира Зеленського, причиною кадрових змін стали проблеми у взаємодії між керівництвом Міністерства оборони та Збройних сил. Президент зазначив, що сторони не змогли налагодити ефективну співпрацю без його особистої участі, а питання, пов’язані з управлінням військом, потребували вирішення. Чому дискусія триває Попри заяву про те, що питання є «закритим», тема залишається предметом активного суспільного обговорення. Кадрові рішення у сфері оборони традиційно привертають значну увагу через їхній вплив на функціонування сектору безпеки під час війни. Сам факт публічної дискусії навколо таких рішень демонструє високий суспільний інтерес до роботи оборонних інституцій. Чому це важливо Кадрові зміни в оборонному секторі безпосередньо впливають на управління військом та реалізацію державної політики у сфері безпеки. Водночас відкрита комунікація щодо таких рішень є важливою для підтримки суспільної довіри.