Принцип невизначеності Гейзенберга, введений німецьким фізиком Вернером Гейзенбергом у 1927 році, стверджує, що якщо одна характеристика квантової частинки може бути точно передбачена, то пов'язана характеристика стає менш певною.Позиція та імпульс є найбільш часто згадуваними з цих пар, відомими як некомутаційні змінні. Можливість визначити, де знаходиться квантова частинка, ускладнює оцінку її руху, і навпаки.Ця невизначеність ускладнює точні вимірювання слабших сигналів у фізиці – від детектора гравітаційних хвиль LIGO до атомних годин, які лежать в основі систем, таких як GPS.Тепер дослідники з Університету Шаньсі в Китаї вважають, що знайшли фундаментальне рішення, яке полягає у погляді назад у минуле, а також вперед у майбутнє."Ми експериментально демонструємо одночасну оцінку некомутаційних змінних за межами межі невизначеності Гейзенберга та підтверджуємо результати за допомогою слабкого вимірювання," пишуть дослідники у попередній версії своєї статті, яка ще не пройшла рецензування.Замість того, щоб робити прогноз на майбутнє для проведення вимірювання, дослідники вирішили протестувати альтернативний підхід: проводити вимірювання, використовуючи дані як до, так і після точки, яку потрібно виміряти.Гіпотеза полягала в тому, що двостороння перспектива повинна зменшити деяку невизначеність в спостереженнях. Це було перевірено за допомогою 52 мільярдів атомів рубідію, зібраних у маленькій скляній камері, з лазером, що використовувався для вирівнювання їх спінів (магнітних властивостей).Оскільки вирівнювання спінів змусило атоми поводитися як одна квантова система, імпульс і позицію якої можна було виміряти за допомогою другого лазера.Використання показників як до, так і після покращило точність прогнозів системи на помірну величину – вони були приблизно на 20 відсотків точнішими, ніж дозволяє межа невизначеності Гейзенберга."Центральним елементом цього підходу є послідовне включення інформації про вимірювання з минулого та майбутнього для уточнення оцінки стану системи в даний момент," пишуть дослідники.Вимірювання проводилися безперервно протягом 84 хвилин, і налаштування дозволило дослідникам одночасно вимірювати як позицію, так і імпульс. Звичайний компроміс між цими двома був полегшений.Звичайно, очікування до того, як щось відбудеться, щоб виміряти це, означає, що ви обмежені в реальному моніторингу, але переваги нової техніки та більша точність можуть переважити будь-які недоліки."Це відкриває цікаві перспективи для подальших досліджень квантових вимірювань і для квантового підсиленого сенсингу, що поєднує стратегії траєкторії та заплутаності," пишуть дослідники.У багатьох квантових системах – включаючи згадані раніше атомні годинники – ретроспективні показники є нормою, тому вчені не обов'язково сповільнять аналіз, використовуючи новий підхід.Це означає, що ми можемо очікувати більш точних квантових сенсорів у майбутньому і отримати більше інформації про майбутні результати квантових досліджень, тепер, коли ми знаємо, як статус системи до і після може працювати в тандемі.Дослідники все ще прагнуть покращити експериментальну установку, використовуючи більш точні інструменти та більш точні показники. Додавання концепції квантової заплутаності може бути одним із шляхів вперед.Важливо, що межа невизначеності Гейзенберга все ще застосовується (що є хорошою новиною – вона лежить в основі багатьох фундаментальних фізичних теорій). Це дослідження показує, що принцип може бути обійдений до певної міри, працюючи з ймовірностями іншим способом."Протягом минулого століття ця основоположна теоретична структура не лише слугувала критично важливим компонентом у тлумаченні квантової механіки, але й революціонізувала наше концептуальне розуміння обмежень вимірювання на квантовому рівні," пишуть дослідники.Дослідження ще не пройшло рецензування, але попередня версія доступна онлайн.Цікавий фактПринцип невизначеності Гейзенберга є основою для багатьох сучасних технологій, включаючи квантові комп'ютери та квантові комунікації.

Ми ще не повністю розуміємо причини деменції, але вчені роблять прогрес у цій сфері.Дослідження показує, що майже половину випадків деменції можна зменшити, принаймні тимчасово, завдяки модифікованим факторам ризику, які можуть допомогти запобігти або відстрочити розвиток захворювання.Однак нове дослідження виявило, що ми могли ігнорувати серйозний фактор ризику когнітивного зниження, який знаходиться прямо під нашим носом.Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of the American Medical Directors Association, погане здоров'я ротової порожнини може бути значно більшим внеском у деменцію, ніж ми коли-небудь усвідомлювали.Хоча ряд досліджень пов'язували здоров'я ротової порожнини з деменцією, це не було включено до 14 модифікованих факторів ризику у впливовому звіті Lancet, оновленому у 2024 році.Це може вимагати переосмислення, враховуючи нові дані, отримані вченими з Японії.У дослідженні вчені проаналізували дані 47 293 дорослих віком 65 років і старше, які брали участь у Японському геронтологічному дослідженні (JAGES), спостерігаючи за учасниками протягом приблизно дев'яти років, з 2013 по 2022 рік.Протягом цього періоду 8 247 (17,4 відсотка) учасників розвинули деменцію, і дослідники хотіли дослідити, наскільки погане здоров'я ротової порожнини – виміряне за кількістю зубів – пов'язане з деменцією."Ми використовували кількість залишкових зубів як показник поганого здоров'я ротової порожнини, оскільки втрата зубів зазвичай відображає результат тривалої історії захворювання ротової порожнини, такого як прогресуючий карієс і важка пародонтальна хвороба," – пояснює команда дослідників.У своєму аналізі вчені виявили, що менша кількість зубів була пов'язана з значно вищою частотою деменції, яка зростала від 1,63 (на 100 особороків) для людей з 20 і більше зубами до 4,34 (для людей без залишкових зубів).Після коригування за статтю, віком і еквівалентним доходом ризик деменції виявився вищим при меншій кількості зубів, зокрема на 27 відсотків вищим для людей без зубів.Найбільш вражаючим відкриттям стало те, що вчені порівняли погане здоров'я ротової порожнини з модифікованими факторами ризику, визнаними комісією Lancet.Використовуючи статистичний метод, відомий як атрибутивні частки населення (PAFs), дослідники розрахували PAF для втрати зубів на рівні 7,2 відсотка, що означає, що це може пояснити 7,2 відсотка випадків деменції в дослідженні.Цікаво, що для чоловіків втрата зубів мала найбільший PAF серед усіх факторів ризику в дослідженні (12 відсотків), тоді як для жінок це був четвертий за величиною (6,1 відсотка).Це дослідження демонструє, що втрата зубів робить значний внесок у випадки деменції, порівнянний з основними модифікованими факторами ризику, визнаними комісією Lancet.Цікавий фактДослідження показують, що хороша гігієна ротової порожнини може бути ефективною стратегією запобігання деменції.

Уявіть собі: спекотна, безмежна пустеля Руб-ель-Халі, де пісок пересипається під палючим сонцем, а життя ледве жевріє. А тепер уявіть, що 125 тисяч років тому на цьому ж місці буяли савани, шуміли очерети навколо величезного прісноводного озера, де хлюпалися бегемоти, паслися буйволи та страуси. Саме таку картину давнього світу розкриває щойно опубліковане дослідження в журналі Science, яке буквально перевертає наші уявлення про Аравійський півострів та винахідливість первісних людей. Археологи виявили тут не просто тисячі кам’яних знарядь, а й свідчення використання отруєних наконечників, що могло стати найдавнішим подібним доказом у світі. Повідомляє T4 з посиланням на livescience.com. Світ, якого вже немає: як пустеля була оазою Місце розкопок, відоме як Урук-ель-Джеліба (що з арабської перекладається як “піщані дюни водопою”), сьогодні є однією з найсухіших і найспекотніших точок планети. Важко повірити, але сотні тисяч років тому тут простягалося велетенське озеро площею близько 340 квадратних кілометрів і глибиною до 29 метрів. Це був справжній оазис посеред тоді ще не надто посушливого ландшафту. Навколо водойми вирувало життя: окрім вже згаданих бегемотів, тут водилися буйволи, страуси, верблюди, газелі та орикси. Ця багата екосистема була ідеальним місцем для проживання ранніх Homo sapiens, які активно її освоювали. “Ідея бегемотів та величезних буйволів, що живуть навколо озера в нинішньому Руб-ель-Халі, яскраво демонструє, наскільки драматично змінилися ці ландшафти та глобальний клімат”, – зауважує Кріс Кларксон, один з авторів дослідження з Інституту геоантропології Макса Планка та Університету Гріффіта. Дослідження стало результатом співпраці Університету Гріффіта, Науково-технологічного університету імені короля Абдалли (KAUST) та Комісії зі спадщини Саудівської Аравії. Археологи знайшли отруєні наконечники віком 125 000 років у пустелі Аравії. Фото: livescience.com Отруєні наконечники: технологія, що випередила час Загалом на місці розкопок археологи знайшли понад 5500 кам’яних артефактів. Але справжня сенсація – це не просто їхня кількість, а якість та функціональність. Серед знахідок були кам’яні вістря, які мали характерні пошкодження від ударів, типові для полювання на великих тварин. Мікроскопічний аналіз навіть виявив сліди тваринних тканин поблизу кінчиків цих знарядь, що є прямим доказом їхнього використання під час полювання. Але найцікавіше попереду: хімічний аналіз показав залишки, пов’язані з рослиною акокантера Шімпера (Acokanthera schimperi). Це так зване “дерево отрути для стріл”, яке історично використовувалося в Східній та Центральній Африці та на півдні Аравії для обробки наконечників списів та стріл, щоб паралізувати чи вбивати здобич. Цікаво, що разом з кам’яними знаряддями були знайдені надзвичайно добре збережені сліди рослинних матеріалів: волокна, смоли та деревина. Це дало змогу реконструювати, як первісні мисливці створювали справжню композитну зброю – вони закріплювали кам’яні вістря за допомогою клею та рослинних кріплень, роблячи списи та дротики значно ефективнішими. “Ці люди не просто відколювали кам’яні пластівці від сердечників, – пояснює Кларксон. – Вони комбінували камінь з деревом, рослинними волокнами, смолами і потенційно токсичними речовинами для створення складних інструментів та зброї”. Аравія – не просто міст, а колиска інновацій Довгий час Аравійський півострів розглядався переважно як своєрідний “міст” або транзитний коридор для міграції ранніх людей з Африки до Азії. Мовляв, це було місце, через яке просто проходили, не затримуючись надовго. Проте нові знахідки спростовують цей погляд. Вони демонструють, що люди могли тут оселятися, процвітати та розвивати досить складні технології, адаптуючись до мінливого клімату. Це означає, що Аравія була не просто дорогою, а й активним центром життя та інновацій. Місця, де знаходять одночасно кам’яні знаряддя та кістки тварин, є надзвичайно рідкісними в Аравії. А ось тут – тисячі артефактів поруч з кістками бегемотів, буйволів та страусів. Це дозволяє вченим не лише побачити самі інструменти, а й реконструювати, як саме їх використовували, і які матеріали комбінували для полювання. Звісно, є і нюанси: деякі скептики, як-от археолог Джеффрі Роуз з Університету Алгарве, зазначають, що всі знайдені артефакти були зібрані з поверхні, а не з датованих шарів. Тобто вік 125 000 років належить озеру, а не безпосередньо знаряддям. Це важливе зауваження, яке підкреслює необхідність подальших досліджень, щоб знайти артефакти, запечатані безпосередньо в озерних відкладеннях. Однак навіть за цих умов комплексність знахідок вже вражає. FAQ: Навіщо первісні люди використовували отруту на зброї? Отрута дозволяла значно підвищити ефективність полювання на великих і небезпечних тварин, таких як буйволи чи бегемоти. Навіть невелике поранення ставало смертельним або паралізуючим, що давало мисливцям перевагу. Як мисливці уникали отруєння м’яса? Це слушне питання. Історично відомо, що мисливці часто видаляли м’ясо навколо рани, щоб уникнути потрапляння отрути в їжу. Крім того, дія отрути може сильно відрізнятися при прямому потраплянні в кров і при ковтанні. Чи є це найдавнішим свідченням використання отрути? Наразі це найстаріші потенційні докази. Раніше найдавнішими вважалися отруєні наконечники стріл з Південної Африки, датовані приблизно 60 000 роками тому. Однак для остаточного підтвердження потрібні додаткові дослідження. Наскільки відрізнялася природа Аравії 125 000 років тому від сучасної? Кардинально. Замість нинішніх екстремально посушливих пустель, тут були прісноводні озера, річки та савани, де мешкали бегемоти, буйволи, страуси та інші великі тварини, що свідчить про набагато вологіший і придатніший для життя клімат. Ці відкриття – це не просто чергові кам’яні артефакти. Це шматочок пазла, який допомагає нам краще зрозуміти дивовижну винахідливість наших предків, їхню здатність адаптуватися та розвивати складні технології задовго до того, як ми собі це уявляли. А ще це нагадування про те, наскільки швидко і драматично може змінюватися клімат на нашій планеті. Хто знає, які ще таємниці зберігають піски Аравії?The post Археологи знайшли отруєні наконечники віком 125 000 років у пустелі Аравії first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Мінус п’ять на дворі, ви заходите в теплий супермаркет - і за кілька секунд щоки починають палати так, ніби їх хтось натер перцем. Знайоме? Це не алергія і не «слабкі судини» в побутовому сенсі. Це чітко відпрацьований рефлекс, який організм запускає автоматично, щойно відчуває різницю температур у 15-20 градусів. Про це пише Pixelinform. Усе починається на вулиці. На морозі тіло економить тепло: дрібні судини в шкірі - капіляри й артеріоли - звужуються. Це називається вазоконстрикцією. Кров перерозподіляється до життєво важливих органів: серця, мозку, легень. Шкіра отримує мінімум крові, тому обличчя й руки бліднуть, а іноді навіть синіють. Логіка проста: менше теплої крові на поверхні - менше тепла витікає в повітря. А потім ви заходите в приміщення. Теплові рецептори шкіри фіксують різкий стрибок температури і передають сигнал у гіпоталамус - відділ мозку, який керує терморегуляцією. Той віддає команду: тепло більше не треба зберігати, навпаки - від нього слід позбутися. Судини розслаблюються, просвіт розширюється, і кров приливає до шкіри. Це і є вазодилатація. За секунди обличчя червоніє, шкіра стає гарячою на дотик, а вас накриває хвилею жару. Чому ця хвиля відчувається так різко Тут є нюанс, про який рідко згадують. Річ не лише в судинах. Коли кров різко приливає до шкіри, вона приходить теплішою, ніж сама шкіра була секунду тому. Рецептори, що звикли до холоду, раптом отримують подразник набагато вищої температури - і мозок інтерпретує цей контраст як «пожежу». Відчуття жару сильніше за реальну температуру тіла. Другий гравець - адреналін. Різкий перехід із холоду в тепло організм сприймає як стрес, і наднирники викидають порцію гормону. Серце б’ється швидше, кров жене швидше, приплив посилюється. Тому в теплому приміщенні після морозу деякі люди відчувають не просто тепло, а справжнє запаморочення. І ось що цікаво: у людей зі світлою шкірою почервоніння помітніше просто тому, що капіляри ближче до поверхні й краще просвічують. А ще - контраст сильніший, якщо ви зайшли з вітру, коли шкіра встигла охолонути особливо глибоко. Кому варто бути уважнішим Для здорової людини така реакція - норма й навіть корисна: судини тренуються, як м’язи. Але є категорії, яким варто не гратися з різкими перепадами. Люди з гіпертонією можуть відчути стрибок тиску: розширення судин різко знижує опір, і серцю доводиться перебудовуватися. У тих, хто схильний до мігрені, приплив крові до голови іноді запускає напад. А при синдромі Рейно - коли пальці на холоді біліють - різке повернення в тепло може супроводжуватися болем і поколюванням у пальцях. Є й зворотний бік: якщо ви перегрілися на морозі в кілька шарів одягу, а потім зайшли в душне приміщення, організм отримує подвійний сигнал - і розширення судин буде ще агресивнішим. Звідси знайоме відчуття, ніби «зараз знепритомнієш» у черзі на касі. Що зробити за 5 хвилин Не знімайте шапку й куртку одразу - дайте тілу 1-2 хвилини в тамбурі, щоб температура вирівнювалася поступово. Розстебніть комір і зніміть шарф - шия регулює віддачу тепла, і вільний доступ повітря зменшить різкість припливу. Зробіть кілька повільних глибоких вдихів - це м’яко збиває пульс і знижує адреналінову хвилю. Прикладіть прохолодні долоні до щік або прикладіть тильну сторону руки до чола - тактильний холод швидко «перезавантажує» рецептори. Випийте кілька ковтків води кімнатної температури - не крижаної, бо вона дасть зворотний спазм судин. Коли почервоніння - не просто рефлекс Варто розрізняти звичайну реакцію від того, що потребує уваги. Норма - це коли обличчя палає кілька хвилин і поступово проходить. Якщо ж жар супроводжується сильним серцебиттям, що не вщухає, запамороченням до потемніння в очах, нудотою або виступає холодний піт - це привід сісти, розстебнутися і не ігнорувати сигнал. У людей з хронічними хворобами серця чи тиском такі епізоди - привід обговорити з лікарем, чи не варто коригувати лікування з урахуванням сезону. На практиці найпростіша профілактика - не влаштовувати організму температурних стрибків. Заходити не з розгону, а поступово, одягатися шарами, які легко зняти, і не пити гарячий чай одразу з морозу - він додає ще один шар тепла зсередини. Тож наступного разу, коли обличчя спалахне в теплому приміщенні, згадайте: це ваші судини просто дуже швидко перемкнули режим. Питання лише в тому, наскільки різко ви їм це дозволяєте зробити. Чому після морозу кидає в жар: як судини реагують на тепло читайте на сайті Pixel.inform.

У світі, де кожен анонс нової ШІ-моделі супроводжується тижнями тізерів та списками очікування, Google зробила хід конем. Просто взяла і випустила. Сьогодні, 12 листопада 2026 року, без зайвого галасу та попередніх переглядів, компанія представила Gemini 4 Hydrogen – нову “робочу конячку” свого ШІ-арсеналу, що прийшла на зміну знайомим багатьом моделям Flash. Якщо Gemini 4 Carbon та Argon розгортали повільно, з оглядкою на кібербезпеку та лише для обраних платних підписників, то Hydrogen вирвався у світ одразу, на всіх парах. Це означає одне: Google вірить у його стабільність та масовий потенціал. Повідомляє T4 з посиланням на arstechnica.com. Швидкість, розум та боротьба з “фантазіями” Забудьте про повільну роботу. Gemini 4 Hydrogen – це синонім швидкості та ефективності. За заявами Google, навіть у стандартному режимі “high” він працює у 2,5 раза швидше за свого попередника, Gemini 3.8 Flash. А що це означає на практиці? Ваші запити обробляються миттєво, код генерується швидше, а агенти не змушують чекати. Тут варто згадати про кілька “рівнів мислення” моделі: low, medium, high і абсолютно новий “xhigh”, який витискає з моделі максимум. Завдяки цьому Hydrogen не просто наздоганяє, а й перевершує деяких “важковаговиків”. Наприклад, у популярному тесті Artificial Analysis Intelligence Index (AAII) Hydrogen в режимі “xhigh” набирає 54 бали, тоді як Argon – лише 50. У стандартному ж “high” режимі Hydrogen також обходить Argon, демонструючи 51 бал проти 50. Google запустила Gemini 4 Hydrogen: що нового у "робочій конячці" ШІ. Фото: arstechnica.com Але швидкість – це лише частина історії. Важливіша – якість. Одна з головних проблем великих мовних моделей – так звані “галюцинації” або “вигадані твердження”. Google стверджує, що Hydrogen зменшує кількість таких “фантазій” більш ніж у 5 разів порівняно з Flash 3.8. Це критично, коли ШІ допомагає у відповідальних завданнях, чи то написання коду, чи підготовка звітів. До речі, про код – розробники помітять значний приріст: Hydrogen більш ніж утричі покращив показники 3.8 Flash у бенчмарку Terminal-Bench. Це означає, що модель краще розуміє контекст коду, пише його чистіше та точніше. Додайте до цього покращену “стійкість” моделі: вона на 81% менше схильна до “надмірної самовпевненості” та на 79% – до “недостатнього обслуговування” в агентних завданнях, а також у 12 разів ефективніше уникає “зрізання кутів” при використанні інструментів та кодуванні порівняно з Gemini 3.8 Flash. Це робить її надійнішою для автоматизованих робочих процесів. Ключова технічна деталь, що робить Hydrogen таким універсальним, – це його гігантське контекстне вікно: 1 мільйон вхідних токенів і здатність видавати до 1 мільйона токенів в одній відповіді. Що таке токени? Це не просто слова, а частини слів, символи, що ШІ використовує для обробки інформації. Мілліон токенів – це як ціла книжка, яку модель може “прочитати” і “написати” за один раз. Це дозволяє Hydrogen працювати з величезними обсягами даних, запам’ятовувати контекст довгих діалогів або аналізувати великі кодові бази без втрати нитки розповіді. Більше, ніж просто ШІ-модель: Інтеграція та “диригент” Orchestrator Google не просто випустила нову модель; вона інтегрує її у свої ключові продукти. Найбільша зміна стосується Google Пошуку. Компанія називає це найбільшим оновленням своїх ШІ-інструментів для пошуку за весь час. Hydrogen дозволить пошуку краще обробляти складні, багатокомпонентні запитання, а відповіді в AI Overviews (ШІ-оглядах) та AI Mode стануть візуально багатшими. Можна очікувати, що пошук стане ще розумнішим і надаватиме саме ту інформацію, яку ви шукаєте, навіть якщо ваше запитання здається розмитим. Крім Пошуку, Hydrogen вже інтегрований у додаток Gemini як “повсякденна допомога”. І ось що цікаво: завдяки автоматичному вибору моделі, навіть безкоштовні користувачі Gemini тепер можуть отримати переваги від Hydrogen. Це означає, що ШІ-асистент стане швидшим і розумнішим для ширшої аудиторії. Та справжнім “диригентом” оркестру ШІ-моделей стає функція “Orchestrator” у Google Antigravity. Це не просто перемикач, а розумна система, яка динамічно обирає між Gemini 4 Carbon та Hydrogen в межах однієї сесії. Уявіть: ви працюєте над проєктом, де потрібен глибокий аналіз (Carbon), але потім вам треба швидко згенерувати кілька варіантів коду чи запустити тести (Hydrogen). Orchestrator сам вирішить, яку модель використати, щоб досягти майже такого ж рівня успішності завдань, як Carbon, але при цьому споживаючи в середньому на 24% менше квоти та завершуючи роботу на 19% швидше. Це суттєва економія ресурсів та часу для розробників. Важливо, що Gemini 4 Hydrogen – це мультимодальна модель. Вона розуміє не тільки текст, але й зображення, відео та файли. Це відкриває двері для значно ширшого спектра застосувань: від аналізу документів до створення контенту на основі візуальних даних. Ціна питання та надійність Google не робить Hydrogen ексклюзивним. Доступ до моделі відкритий для розробників через API за тією ж ціною, що й 3.8 Flash: 1,50 долара за мільйон вхідних токенів та 7,50 долара за мільйон вихідних токенів. Це єдина ціна для всього контекстного вікна в 1 мільйон токенів, що робить його дуже привабливим для масштабних проєктів. Для порівняння, ціни на Carbon та Argon зараз становлять 2/10 доларів, а наступного місяця вони зростуть до 4/20 доларів за мільйон токенів. Це чітко позиціонує Hydrogen як економічно вигідне рішення для щоденних завдань. Щодо безпеки, Hydrogen став значно стійкішим до непрямих ін’єкцій промптів – це коли зловмисник намагається “обдурити” ШІ, вбудовуючи шкідливі інструкції в зовнішні дані, які модель обробляє. В тесті Gray Swan IPI його стійкість зросла більш ніж у 2,3 рази. Це критично для систем, що працюють з даними від користувачів або з інтернету. Адже безпека даних – це пріоритет. Отже, якщо Carbon та Argon зосереджені на глибокому архітектурному аналізі та розширеному міркуванні, то Hydrogen, адаптований з Carbon, призначений для швидкого виконання завдань: написання коду, запуск тестів, перевірка змін, дослідження та використання інструментів. Це справжній універсальний помічник, що робить ШІ доступнішим, швидшим і надійнішим для кожного. Часті питання про Google Gemini 4 Hydrogen Чим Gemini 4 Hydrogen відрізняється від попередніх Flash-моделей? Gemini 4 Hydrogen значно швидший (у 2,5 раза в режимі “high”), розумніший у генерації коду (у 3 рази краще за Flash 3.8) та набагато менше схильний до “галюцинацій” (у 5 разів). Він також має величезне контекстне вікно на 1 мільйон токенів і підтримує мультимодальний ввід (текст, зображення, відео, файли). Хто може користуватися Gemini 4 Hydrogen? Модель вже інтегрована в Google Пошук для всіх користувачів. У додатку Gemini вона доступна для підписників AI Pro та Ultra, а також для безкоштовних користувачів завдяки автоматичному вибору моделі. Розробники можуть отримати доступ до Hydrogen через API. Що таке контекстне вікно на 1 мільйон токенів? Контекстне вікно – це обсяг інформації (тексту, коду), яку ШІ-модель може “тримати в голові” одночасно під час обробки запиту. 1 мільйон токенів – це дуже великий обсяг, що дозволяє моделі обробляти довгі документи, розмови чи великі кодові бази, зберігаючи при цьому повний контекст. Для яких завдань найкраще підходить Gemini 4 Hydrogen? Hydrogen ідеально підходить для швидких, повсякденних завдань: написання та перевірка коду, дослідження, використання різних інструментів, генерація тексту, аналіз документів та створення візуального контенту. Це універсальний інструмент для розробників, аналітиків та звичайних користувачів. Чи є Gemini 4 Hydrogen стійким до злому? Так, модель має підвищену стійкість до непрямих ін’єкцій промптів, що робить її безпечнішою для використання в додатках, які обробляють дані з різних джерел. Вона на 2,3 рази краще протистоїть таким атакам, що підвищує загальну надійність систем на її основі. Google Gemini 4 Hydrogen – це не просто оновлення, це стратегічний крок, який робить потужний штучний інтелект доступнішим та ефективнішим для масового користувача та розробника. Модель, що поєднує швидкість, точність та економічність, стає справжнім інструментом, який вже сьогодні змінює підхід до роботи з ШІ. Чи зможе вона стати тією “народною” моделлю, яка міцно закріпиться у щоденних завданнях мільйонів? Час покаже, але потенціал для цього – величезний.The post Google запустила Gemini 4 Hydrogen: що нового у “робочій конячці” ШІ first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У штаті Колорадо досліджують, чи може шафран стати прибутковою додатковою культурою для місцевих фермерів. Університет штату Колорадо (CSU) перевіряє, як рослина переносить місцевий клімат, скільки води потребує та чи допомагає їй вирощування під сонячними панелями. Перші результати свідчать, що в умовах часткового затінення врожайність може майже подвоюватися. Дослідження проводить аспірант Ріс Бейлі на кампусі CSU Spur у Денвері. Шафран, який називають «червоним золотом», належить до найдорожчих спецій у світі: фунт зазвичай коштує від 600 до 5000 доларів, а окремі сорти — до 10 000 доларів. Для порівняння, ваніль продають приблизно за 90–225 доларів за фунт. Колорадо може виявитися придатним для цієї культури завдяки посушливому клімату та гірському рельєфу окремих районів. Подібні умови є в Ірані, на який припадає близько 85% світового виробництва шафрану. Крім того, рослина зазвичай цвіте в листопаді, коли більшість інших культур уже зібрано. Це потенційно дає фермерам додаткове джерело доходу наприкінці сезону. Водночас вирощування шафрану потребує значної ручної праці. Спецію отримують із трьох тонких червоних приймочок усередині кожної фіолетової квітки. Для виробництва одного фунта сушеного шафрану потрібно зібрати приблизно 75 000 квіток. Вони розкриваються лише на кілька годин уранці, а приймочки доводиться обережно виймати вручну, часто за допомогою пінцета. На дослідження можливостей вирощування цієї культури Департамент сільського господарства Колорадо виділив 80 000 доларів. У відомстві розглядають шафран як потенційне джерело додаткового прибутку, особливо в посушливі роки. За словами представника департаменту Сема Гана, культура може також забезпечити сезонну роботу в листопаді, коли зайнятість багатьох сільськогосподарських працівників зазвичай знижується. Окремий напрям досліджень — агровольтаїка, тобто поєднання вирощування рослин із виробництвом сонячної електроенергії. На дахах двох будівель CSU Spur шафран висадили на спеціально підготовлених ділянках, зокрема під сонячними панелями. Рослина витримує часткове затінення, а попередні результати Бейлі показали, що під панелями її врожайність майже вдвічі вища. Ще одна перевага — невелика потреба у воді. За оцінкою Бейлі, шафран потребує приблизно вдвічі менше води, ніж кукурудза, і потенційно може обходитися самими опадами. Це особливо важливо для регіону, де ресурси води для зрошення перебувають під тиском. Досліди проводять не лише на дахах кампусу, а й на інших майданчиках університету та в ботанічному саду Денвера. Крім того, цибулини шафрану передали фермерам у містах Пейонія, Пуебло та Монтроуз, щоб перевірити, наскільки добре культура показує себе у звичайних господарствах. Однак висока ціна спеції ще не гарантує прибутковості. Фермерам доведеться врахувати витрати на посадковий матеріал, обладнання, оплату праці та пошук покупців. Тому дослідники мають з’ясувати не лише те, чи здатен шафран рости в Колорадо, а й чи виправдовує його вирощування вкладені ресурси.

У штаті Колорадо досліджують, чи може шафран стати прибутковою додатковою культурою для місцевих фермерів. Університет штату Колорадо (CSU) перевіряє, як рослина переносить місцевий клімат, скільки води потребує та чи допомагає їй вирощування під сонячними панелями. Перші результати свідчать, що в умовах часткового затінення врожайність може майже подвоюватися. Дослідження проводить аспірант Ріс Бейлі на кампусі CSU Spur у Денвері. Шафран, який називають «червоним золотом», належить до найдорожчих спецій у світі: фунт зазвичай коштує від 600 до 5000 доларів, а окремі сорти — до 10 000 доларів. Для порівняння, ваніль продають приблизно за 90–225 доларів за фунт. Колорадо може виявитися придатним для цієї культури завдяки посушливому клімату та гірському рельєфу окремих районів. Подібні умови є в Ірані, на який припадає близько 85% світового виробництва шафрану. Крім того, рослина зазвичай цвіте в листопаді, коли більшість інших культур уже зібрано. Це потенційно дає фермерам додаткове джерело доходу наприкінці сезону. Водночас вирощування шафрану потребує значної ручної праці. Спецію отримують із трьох тонких червоних приймочок усередині кожної фіолетової квітки. Для виробництва одного фунта сушеного шафрану потрібно зібрати приблизно 75 000 квіток. Вони розкриваються лише на кілька годин уранці, а приймочки доводиться обережно виймати вручну, часто за допомогою пінцета. На дослідження можливостей вирощування цієї культури Департамент сільського господарства Колорадо виділив 80 000 доларів. У відомстві розглядають шафран як потенційне джерело додаткового прибутку, особливо в посушливі роки. За словами представника департаменту Сема Гана, культура може також забезпечити сезонну роботу в листопаді, коли зайнятість багатьох сільськогосподарських працівників зазвичай знижується. Окремий напрям досліджень — агровольтаїка, тобто поєднання вирощування рослин із виробництвом сонячної електроенергії. На дахах двох будівель CSU Spur шафран висадили на спеціально підготовлених ділянках, зокрема під сонячними панелями. Рослина витримує часткове затінення, а попередні результати Бейлі показали, що під панелями її врожайність майже вдвічі вища. Ще одна перевага — невелика потреба у воді. За оцінкою Бейлі, шафран потребує приблизно вдвічі менше води, ніж кукурудза, і потенційно може обходитися самими опадами. Це особливо важливо для регіону, де ресурси води для зрошення перебувають під тиском. Досліди проводять не лише на дахах кампусу, а й на інших майданчиках університету та в ботанічному саду Денвера. Крім того, цибулини шафрану передали фермерам у містах Пейонія, Пуебло та Монтроуз, щоб перевірити, наскільки добре культура показує себе у звичайних господарствах. Однак висока ціна спеції ще не гарантує прибутковості. Фермерам доведеться врахувати витрати на посадковий матеріал, обладнання, оплату праці та пошук покупців. Тому дослідники мають з’ясувати не лише те, чи здатен шафран рости в Колорадо, а й чи виправдовує його вирощування вкладені ресурси.

Астрономи детально дослідили чорну діру в галактиці 3C 120, яка, попри швидке поглинання газу, запускає потужний струмінь плазми майже зі швидкістю світла. Спостереження показали, що газовий диск навколо неї закінчується приблизно за 1,6 мільярда кілометрів від центру. Усередині цієї межі розташована гаряча й розширена область, звідки, ймовірно, бере початок струмінь. Дослідження очолили Хірофумі Нода з Університету Тохоку та Кадзухіро Хада з Міського університету Нагої в Японії. Команда поєднала рентгенівські спостереження супутника XRISM, проведені в березні 2025 року протягом приблизно 55 годин, із радіоспостереженнями кількох міжнародних мереж телескопів. Аналіз випромінювання заліза показав, що тонкий газовий диск закінчується на відстані приблизно 17 гравітаційних радіусів від чорної діри. Її маса становить близько 63 мільйонів мас Сонця. Усередині диска газ переходить у товстий гарячий потік із температурою в сотні мільйонів градусів. Саме в цій області, за оцінками дослідників, формується струмінь. Це важливий результат, оскільки стандартні моделі передбачають, що чорні діри, які швидко поглинають речовину, мають оточуватися тонким холодним диском. Така структура нібито не здатна підтримувати достатньо сильні магнітні поля для формування вузького потужного струменя. Виявлена в 3C 120 конфігурація узгоджується з альтернативним сценарієм, у якому струмінь запускається з гарячого внутрішнього потоку. Водночас гарячої області може бути недостатньо для появи струменя: деякі інші чорні діри з подібною будовою його не мають. Імовірно, вирішальну роль відіграє обертання чорної діри, однак у цьому дослідженні швидкість її обертання визначити не вдалося. Команда також помітила можливі коливання рентгенівської яскравості приблизно раз на добу. Проте спостережень охопили лише чотири-п’ять таких циклів, тому результат поки вважають непевним. Щоб перевірити цю гіпотезу й краще зрозуміти взаємодію газу, магнітних полів та обертання чорної діри, потрібні триваліші спостереження. Результати дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters.

Контейнери з пластиковим покриттям, такі як кавові чашки, зручні, дешеві та стійкі до тепла і води, тому їх використовують повсюдно.Це особливо цінно, коли вони захищають нашу улюблену ранкову каву від перетворення на мокру купу, яка може зіпсувати наш одяг.Але це також проблема, оскільки контейнери з пластиковим покриттям важче переробляти, і, як зазначено, вони опиняються всюди. Вони забруднюють наші водойми, псують природу та забруднюють тварин і нас самих мікропластиком.Тому матеріалознавці з Університету Ватерлоо в Канаді запропонували рішення для цієї проблеми: рослинну альтернативу, яка спрощує зусилля з переробки та зменшує нашу залежність від традиційних пластикових матеріалів.У статті, опублікованій цього року в журналі ACS Sustainable Chemistry & Engineering, дослідники провели інтенсивні експерименти з новим матеріалом, виготовленим з того ж матеріалу, що утворює клітинні стінки рослин, щоб продемонструвати його потенціал як заміну пластику.Розробка та впровадження такої альтернативи може поліпшити деякі проблеми, пов'язані з пластиками, включаючи поліетиленові покриття, які забезпечують структурну сухість і міцність контейнерів для напоїв і їжі.На жаль, ці пластики зберігаються в навколишньому середовищі протягом століть. Вони не просто зникають; вони лише фрагментуються на мікропластик.Це відбувається в наших кавових чашках, коли ми п'ємо з них, вивільняючи крихітні пластикові частинки у наші напої та організми, особливо при температурах, близьких до 60 градусів Цельсія."Найбільше мене здивувало, як легко деякі пластикові покриття вивільняють частинки", - сказала старший автор дослідження Ширлі Танг, хімік-матеріалознавець, яка очолює лабораторію нанотехнологій Танг у Ватерлоо.Однак нова біооснова покриття залишається в основному цілою під час тих же тестів на стирання, які дослідники використовували для пошуку ознак вивільнення мікропластиків."Що мене найбільше заохочує, так це те, що покриття з целюлози витримало киплячу воду, харчові олії та ряд розчинників, тому ми бачимо потенціал далеко за межами кавових чашок", - сказала Танг.Дослідники створили своє покриття з двох основних компонентів: ацетату целюлози, який складає основну частину матеріалу, та нанокристалів целюлози, які надають необхідну міцність для витримування гарячої кави.Ці компоненти целюлози формують водневі зв'язки з папером, тому немає потреби в хімічних клеях. Ці зв'язки також сприяють створенню надщільної мережі, що запобігає проникненню води або інших речовин у контейнер.В результаті це покриття може створити ефективний бар'єр проти води, жиру та газів.Коли дослідники піддали своє покриття інтенсивному п'ятиденному тесту занурення, вони виявили, що воно добре витримує багато розчинників, які не хотіли б бачити у своїй каві.Тест на міцність показав, що покриття з целюлози досягає максимальної міцності, коли нанокристали целюлози складають 3% ваги покриття. Це забезпечує ідеальне поєднання жорсткості та гнучкості, тому покриті чашки можуть витримувати гідротермальні стреси, які виникають від гарячої кави.Порівняно з непокритим папером, цей матеріал допомагає зменшити передачу кисню більш ніж у десять разів, щоб запобігти окисленню та зберегти свіжість вмісту.Дослідники розробили та протестували своє покриття на стандартних коричневих паперових рушниках, які тонкі та швидко вбирають воду. Покриття перетворило їх на водовідштовхувальні матеріали, демонструючи, що цей прогрес не обмежується лише товстими, міцними чашками та контейнерами.Таким чином, це може в майбутньому допомогти зменшити використання та відходи як пластику, так і паперу."Покриття дозволило нам використовувати набагато тонший папір, зберігаючи при цьому необхідну міцність для контейнерів для напоїв", - говорить Саян Гангулі, матеріалознавець з лабораторії нанотехнологій Танг і перший автор статті."Це може зменшити кількість матеріалів, необхідних для виробництва чашок, зберігаючи продуктивність і знижуючи витрати. Ці заощадження в кінцевому підсумку можуть бути передані споживачеві".Хоча целюлоза є відновлювальним і добре вивченим компонентом для сталого пакування, дослідники зазначають, що необхідно провести тести на безпеку харчових продуктів та регуляторні оцінки, перш ніж це покриття або інші, натхненні ним, будуть затверджені для комерційного використання."Це все ще результат на стадії дослідження", - сказала Танг, тому "терміни комерціалізації" невідомі.Цікавий фактЦелюлоза, з якої виготовлено нове покриття, може бути отримана з різних біомасових ресурсів, що робить цю технологію важливою для відновлювальної економіки.

Google поступово відмовляється від Google Assistant на користь Gemini, переводячи на нову платформу дедалі більше своїх сервісів і пристроїв. Перехід відбувається не так швидко, як очікувалося, однак компанія вже робить наступні кроки. Одним із них стане поява нової голосової команди «Hey Gemini» для активації штучного інтелекту. Першим помітним пристроєм із такою можливістю мають стати розумні окуляри на базі Android XR. Це особливо цікаво, адже досі Google продовжувала використовувати команду «Hey Google» навіть у тих продуктах, де традиційний Assistant уже поступався місцем Gemini. Gemini отримує власну голосову команду Голосова активація давно стала звичним способом взаємодії з пристроями Google. Команда «Hey Google» використовувалася для запуску асистента на смартфонах, розумних колонках та інших сумісних пристроях. Тепер компанія вперше готує окреме ключове слово, безпосередньо пов’язане з брендом Gemini. Для розумних окулярів на Android XR користувачі зможуть звертатися до штучного інтелекту словами «Hey Gemini». Це логічний крок у межах масштабної стратегії Google. Компанія поступово перетворює Gemini на центральний елемент своєї екосистеми, замінюючи ним попереднього голосового помічника та інтегруючи ШІ в дедалі більше продуктів. Чи зникне команда «Hey Google»? Поки що Google не пояснила, чи стане «Hey Gemini» стандартною командою для всіх її пристроїв, чи залишиться особливістю розумних окулярів. Також невідомо, чи планує компанія зберегти обидва варіанти активації та надати користувачам можливість вибору. Однак сама поява нового ключового слова свідчить про зміну пріоритетів у брендингу компанії. Якщо раніше Google просувала насамперед власну назву та універсальну голосову команду, то тепер дедалі більше уваги приділяє саме Gemini. Розумні окуляри на Android XR можуть стати одним із перших прикладів того, як ця стратегія реалізовуватиметься в новому поколінні пристроїв. І цілком можливо, що з часом «Hey Gemini» стане такою ж звичною командою, якою свого часу була «Hey Google».