Астрономи вперше підтвердили існування атмосфери навколо кам’янистої екзопланети, яка перебуває у так званій зоні життя своєї зорі. Йдеться про суперземлю LHS 1140 b, розташовану приблизно за 50 світлових років від Землі. Відкриття стало важливим кроком у пошуках світів, де потенційно можуть існувати умови для життя. Про це повідомляє NNews із посиланням на Science Alert. Чому відкриття стало історичним За словами авторів дослідження, це перший підтверджений випадок, коли атмосферу вдалося виявити саме у скелястої планети, що знаходиться в зоні життя іншої зорі. Раніше астрономи знаходили атмосфери переважно у великих газових гігантів. Кам’янисті планети значно менші, тому їхні атмосфери надзвичайно складно досліджувати сучасними інструментами. Провідний автор дослідження Коллін Черубім із Гарвардського університету назвав це відкриття переломним моментом у вивченні потенційно придатних для життя світів. Що відомо про LHS 1140 b LHS 1140 b належить до класу суперземель: її маса більш ніж у п’ять разів перевищує земну; радіус приблизно у 1,7 раза більший за радіус Землі; планета обертається навколо холодного червоного карлика; система розташована приблизно за 50 світлових років від Сонячної системи. Планета отримує лише близько 42% енергії, яку Земля отримує від Сонця, що дозволяє їй перебувати в зоні, де теоретично може існувати рідка вода. Яку атмосферу знайшли Спостереження, проведені за допомогою спектрографа WINERED в обсерваторії Лас-Кампанас у Чилі, показали наявність гелію в атмосфері планети. Дослідники зафіксували, що атмосфера поступово втрачає гелій, який залишає планету зі швидкістю сотень тисяч кілограмів за секунду. Газ нагрівається до температури понад 4700 °C під впливом випромінювання материнської зорі. Цікаво, що під час повторних спостережень у 2025 році такого сигналу не зафіксували, що свідчить про змінний характер цього процесу. Чому це важливо Найбільше здивування викликало те, що LHS 1140 b змогла утримувати атмосферу понад 3 мільярди років, хоча протягом своєї історії зазнавала інтенсивного рентгенівського та ультрафіолетового випромінювання, яке зазвичай руйнує атмосфери кам’янистих планет. Дослідники припускають, що планета могла втратити водень ще на ранніх етапах свого розвитку, але зберегла гелій, сформувавши особливий тип атмосфери, який вчені називають “гелієвими світами”. Що буде далі Наступним етапом стане пошук можливих океанів, водяної пари та інших ознак, які допоможуть оцінити придатність LHS 1140 b для життя. Крім того, новий метод дослідження може допомогти астрономам знаходити атмосфери й на інших кам’янистих екзопланетах, наближаючи науку до відповіді на одне з головних питань сучасності — чи існує життя за межами Сонячної системи. Чому це важливо Виявлення атмосфери у скелястої планети в зоні життя вважається одним із найважливіших досягнень сучасної екзопланетної науки. Якщо подібні атмосфери вдасться знайти й на інших світах, це значно підвищить шанси на відкриття планет із умовами, схожими на земні, та потенційно придатних для існування життя. Цікавий факт: світло від системи LHS 1140 летить до Землі приблизно 50 років, тобто астрономи спостерігають її такою, якою вона була ще в середині 1970-х років.

Військово-морські сили США запускають новий етап модернізації свого авіаносного флоту. Американська компанія Engineering Services Network (ESN) отримала контракт вартістю 15,9 млн доларів на підтримку та оновлення атомних авіаносців класів Nimitz і Ford. Про це повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. П’ятирічна програма модернізації Контракт укладено строком на п’ять років: він передбачає базовий рік роботи та чотири додаткові опціональні періоди. У межах проєкту ESN відповідатиме за: інженерну підтримку; планування технічного обслуговування; кібербезпеку та захист інформаційних систем; аналіз технічного стану кораблів; адміністративний супровід програм модернізації. Фахівці також працюватимуть із даними щодо корпусу кораблів, механічних та електричних систем, а також комплексів зв’язку, розвідки, управління й бойових систем. Чому це важливо Авіаносці залишаються ключовим інструментом глобальної військової присутності США. Вони забезпечують можливість швидко перекидати авіацію практично в будь-яку точку світу без необхідності використовувати іноземні авіабази. З огляду на стрімкий розвиток сучасних технологій, зокрема кіберзагроз, безпілотних систем і високоточної зброї, регулярне оновлення кораблів стало критично важливим для підтримання їхньої боєготовності. Які авіаносці модернізують Програма охоплює два покоління американських атомних авіаносців. Nimitz Авіаносці класу Nimitz перебувають на службі з 1970-х років і досі є основою авіаносного флоту США. Загалом побудовано десять кораблів цього класу. Завдяки двом ядерним реакторам вони можуть працювати понад 20 років без перезаправлення палива. Ford Новітній клас Ford поступово замінює кораблі Nimitz. Ці авіаносці отримали низку сучасних технологій, серед яких: електромагнітна система запуску літаків (EMALS); вдосконалена система посадки літаків (AAG); сучасні радарні комплекси; оновлена польотна палуба, яка дозволяє виконувати більше бойових вильотів за той самий час. Досвід компанії ESN Engineering Services Network понад 20 років працює з Міністерством оборони США та іншими федеральними установами. Компанія спеціалізується на інженерних рішеннях, кібербезпеці, логістиці, програмному забезпеченні та технічному супроводі військових програм. Новий контракт розширює її участь у програмах підтримки американського флоту та має допомогти зберегти високий рівень готовності авіаносців до виконання завдань у дедалі складнішому безпековому середовищі. Чому це важливо Світові військово-морські сили дедалі активніше інвестують не лише у будівництво нових кораблів, а й у цифрову модернізацію вже існуючих платформ. Для США підтримання боєготовності авіаносців є одним із ключових елементів стратегії стримування та забезпечення військової присутності в різних регіонах світу.

Американська компанія Echodyne відкрила у штаті Вашингтон новий завод вартістю 40 млн доларів, який після виходу на повну потужність зможе випускати понад 30 тисяч радарів щороку. Розширення виробництва має задовольнити різке зростання попиту на системи виявлення безпілотників як у військовій, так і цивільній сферах, повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Попит на радари стрімко зріс через безпілотники Останніми роками невеликі дрони кардинально змінили характер сучасних бойових дій. Особливо помітно це стало під час війни в Україні, де дешеві безпілотники використовуються для розвідки, ударів і радіоелектронної боротьби. Через це військові дедалі активніше інвестують у системи, здатні швидко виявляти та супроводжувати невеликі повітряні цілі. Водночас аналогічний попит формується й у цивільному секторі, де активно розвиваються автономні літальні апарати та польоти дронів поза прямою видимістю оператора. До 2 500 радарів щомісяця Новий виробничий комплекс розташований у місті Кіркланд (штат Вашингтон). Його площа становить 86 350 квадратних футів (понад 8 тисяч квадратних метрів). Із них близько 74 350 квадратних футів відведено під виробничі лінії, ще 12 тисяч квадратних футів — під складські приміщення. Після повного запуску підприємство зможе виготовляти понад 2 500 радарів щомісяця. На першому етапі тут створять понад 100 робочих місць, а згодом штат може зрости приблизно до 200 співробітників. У чому особливість нової технології Основою виробництва стане технологія Metamaterials Electronically Scanned Array (MESA). На відміну від традиційних радарів з електронним скануванням, які використовують тисячі фазообертачів, система Echodyne має значно простішу конструкцію. Це дозволяє: зменшити розміри обладнання; спростити виробництво; використовувати доступні комерційні матеріали; швидко масштабувати випуск без втрати ефективності. Компанія також заявляє, що виробничі лінії можна швидко переналаштовувати під різні моделі радарів залежно від потреб замовників. Де використовуватимуть нові радари Радари Echodyne вже застосовуються для: боротьби з безпілотниками; охорони державного кордону; захисту критичної інфраструктури; підтримки розвідувальних операцій; забезпечення польотів автономних літальних апаратів. Технології компанії інтегровані у рішення таких оборонних виробників, як Anduril, Axon, Moog та Northrop Grumman. Крім того, Echodyne стала основним постачальником радарів у межах програми Small UAS Detection System для Повітряних сил США. Потенційна вартість цього контракту може сягнути 490 млн доларів. Чому це важливо Масове використання дешевих безпілотників змушує країни не лише створювати нові засоби боротьби з ними, а й різко збільшувати темпи виробництва таких систем. Новий завод Echodyne демонструє, що головною перевагою стає вже не тільки якість радарів, а й можливість швидко виготовляти їх у великих кількостях для задоволення зростаючого попиту.

OpenAI вперше випустила власний апаратний продукт. Ним стала Codex Micro — компактна механічна клавіатура-контролер, створена для розробників, які активно використовують штучний інтелект під час написання коду. Новинка покликана спростити роботу з кількома AI-агентами одночасно та скоротити кількість дій у програмі. Про це повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Що таке Codex Micro Пристрій створено спільно з виробником механічних клавіатур Work Louder. Зовні він нагадує компактний контролер із 13 механічними клавішами, джойстиком, поворотним регулятором і сенсорною панеллю. Шість клавіш мають світлодіодне підсвічування, яке в режимі реального часу показує стан AI-агентів Codex. Користувач може одразу побачити, чи виконується завдання, чи воно завершене, потребує підтвердження або завершилося помилкою. Для чого потрібен новий пристрій Codex Micro не замінює звичайну клавіатуру. Це окремий контролер, який дає змогу швидше взаємодіяти з AI-інструментами. Серед його можливостей: перемикання між кількома AI-агентами; запуск готових команд; швидке підтвердження або відхилення змін у коді; голосові запити через окрему кнопку; налаштування власних сценаріїв роботи. Джойстик використовується для навігації, а поворотний регулятор дозволяє змінювати рівень “міркування” AI під час виконання завдань. До комплекту також входять 32 змінні клавіші в стилі Codex. Скільки коштує Codex Micro Вартість новинки становить 230 доларів. Покупцям доступні дві версії механічних перемикачів — тихі (silent) або класичні клацаючі (clicky). Продаж здійснюється обмеженим тиражем через магазин Supply Co. OpenAI поки не повідомила, скільки саме пристроїв буде випущено. Це лише початок апаратної стратегії OpenAI Попри те, що Codex Micro став першим комерційним гаджетом компанії, він не пов’язаний із масштабним апаратним проєктом OpenAI, який розробляється разом із легендарним дизайнером Джоні Айвом. Очікується, що майбутній пристрій стане портативним AI-компаньйоном без традиційного екрана. За попередніми даними, він використовуватиме камери та сенсори для аналізу навколишнього середовища і взаємодії з ChatGPT природною мовою. Чому це важливо Випуск Codex Micro показує, що OpenAI поступово виходить за межі програмного забезпечення та починає розвивати власну екосистему пристроїв. Компанія робить ставку на спеціалізоване обладнання, яке допоможе професійним користувачам швидше працювати зі штучним інтелектом і зробить AI більш природною частиною щоденного робочого процесу. Цікавий факт: Codex Micro став першим фізичним продуктом OpenAI ще до появи значно очікуванішого споживчого AI-пристрою, який компанія розробляє після придбання стартапу io, заснованого Джоні Айвом.

Геостаціонарна орбіта, де працюють найважливіші супутники зв’язку, телебачення та метеорології, виявилася значно небезпечнішою, ніж вважалося раніше. Дослідники знайшли десятки раніше невідомих уламків космічного сміття, які можуть стати причиною руйнівних зіткнень. Про це повідомляє NNews із посиланням на Space. Новий метод дозволив побачити те, що було прихованим Дослідники з Уорікського університету у Великій Британії повторно проаналізували архівні спостереження, виконані телескопом Isaac Newton на острові Ла-Пальма. Замість нових спостережень вони застосували сучасний алгоритм обробки зображень, який отримав назву «сліпе накладання». Метод перевіряє велику кількість можливих траєкторій руху об’єктів, після чого об’єднує серію знімків. Це дозволяє виявити навіть дуже тьмяні уламки, які раніше губилися серед шуму. У результаті науковці знайшли 25 раніше непомічених траєкторій космічного сміття, причому приблизно 80% із них належали об’єктам, яких досі не було в каталогах. Чому геостаціонарна орбіта настільки важлива Геостаціонарна орбіта проходить приблизно на висоті 35 786 кілометрів над екватором. Супутники тут рухаються синхронно з обертанням Землі, тому постійно залишаються над однією й тією ж ділянкою планети. Саме тому ця орбіта використовується для: телемовлення; супутникового інтернету; прогнозування погоди; моніторингу стихійних лих; урядового та військового зв’язку. Будь-яке пошкодження апаратів у цій зоні може призвести до втрати критично важливих сервісів. Навіть уламок у кілька сантиметрів становить смертельну загрозу Хоча більшість знайдених фрагментів мають розмір лише кілька сантиметрів, цього достатньо для катастрофічного зіткнення. За словами дослідників, відносна швидкість уламків може сягати кількох кілометрів за секунду. За такої швидкості навіть невеликий шматок металу здатний повністю вивести з ладу супутник вартістю сотні мільйонів доларів. Додатковою проблемою є те, що на такій висоті практично відсутній атмосферний опір. Якщо на низькій навколоземній орбіті сміття поступово сходить з орбіти та згорає в атмосфері, то біля геостаціонарного поясу уламки можуть залишатися десятиліттями або навіть століттями. Вчені закликають уважніше контролювати космічне сміття Співавтор дослідження Стюарт Івс порівняв ситуацію із мінним полем. На його думку, запускати нові супутники без ретельного аналізу космічного середовища так само необачно, як заходити на мінне поле без спеціального обладнання. Автори дослідження вважають, що нові методи аналізу архівних даних допоможуть створити точніші карти космічного сміття та знизити ризик аварій у майбутньому. Чому це важливо З кожним роком на орбіті працює дедалі більше супутників, а космічний простір стає перевантаженим. Нове дослідження показує, що навіть у давно освоєних районах навколоземного простору можуть залишатися небезпечні об’єкти, які неможливо побачити традиційними методами. Це означає, що контроль космічного сміття стає одним із ключових факторів безпечної роботи майбутніх космічних місій. Цікавий факт: геостаціонарна орбіта є настільки цінною, що місця на ній фактично розподіляються на міжнародному рівні. Кожен супутник має займати свою визначену позицію, щоб не створювати перешкод для інших апаратів.

Міжнародна команда астрономів уперше безпосередньо виявила молекулу цукру в міжзоряному просторі. Знахідка свідчить, що складні органічні сполуки можуть формуватися ще до появи планет, а це наближає науку до відповіді на одне з головних питань — як на Землі виникло життя, повідомляє NNews із посиланням на Phys.org. Цукор знайшли в хмарі між зірками Дослідники під керівництвом Іскуна Хіменес-Серри з Іспанського центру астробіології зафіксували в молекулярній хмарі G+0.693−0.027 молекули еритрулози — цукру, що складається з чотирьох атомів вуглецю. Відкриття стало можливим завдяки спостереженням за допомогою 40-метрового радіотелескопа Yebes та 30-метрового телескопа IRAM. Для підтвердження результатів отриманий сигнал порівняли з лабораторними вимірюваннями еритрулози, виконаними в Університеті Країни Басків. Відкриття змушує переглянути теорії астрохімії Довгий час вважалося, що великі органічні молекули в космосі формуються дуже повільно, поступово додаючи по одному атому вуглецю. Однак нове дослідження показало інший механізм. За участю науковців з Університету Естремадури та Радбаудського університету вдалося встановити, що еритрулоза може утворюватися безпосередньо в міжзоряному льоді з простіших двовуглецевих спиртів і альдегідів. Це означає, що складні органічні молекули можуть виникати значно ефективніше, ніж припускали попередні моделі. Що це означає для походження життя Походження перших цукрів на ранній Землі залишається однією з найбільших загадок науки. Лабораторні експерименти поки що не дозволяють отримати достатню кількість таких сполук у моделях первісної Землі. Раніше рибозу та глюкозу вже знаходили в метеоритах і астероїдах, що натякало на їхнє космічне походження. Проте еритрулоза стала першим цукром, який вдалося безпосередньо виявити саме в міжзоряному середовищі. Науковці також підрахували, що під час пізнього важкого бомбардування Землі приблизно 4,1–3,8 млрд років тому на нашу планету могло потрапити від 0,5 до 50 мільйонів тонн цієї сполуки. Наступна мета — знайти рибозу За словами співавтора дослідження Карлоса Бріонеса, відкриття відкриває нові можливості для пошуку ще складніших молекул у космосі. Насамперед учені сподіваються виявити рибозу — ключовий компонент РНК, яка відіграє центральну роль у всіх відомих формах життя. Якщо такі молекули існували в міжзоряному просторі ще до формування Землі, це може свідчити, що “будівельні блоки” життя були поширені у Всесвіті задовго до появи нашої планети. Чому це важливо Вперше цукор безпосередньо виявили в міжзоряному просторі. Відкриття змінює уявлення про утворення складних органічних молекул у космосі. Результати підтримують гіпотезу, що частина компонентів життя могла потрапити на Землю з космосу. Наступним кроком може стати пошук рибози та інших біологічно важливих молекул.

Подруго, давай будемо чесними. Бувають дні, коли ти повертаєшся додому після важкого робочого дня, знімаєш одяг, і єдине, чого тобі хочеться — це розслабитися. Ти не хочеш сорока хвилин прелюдії, не хочеш запалювати свічки чи грати в романтику. Тобі потрібна швидка, гарантована розрядка, щоб солодко заснути. І саме для таких вечорів (а ще для ранків, обідів і перерв на каву) людство винайшло найкращий антистрес 21 століття — вакуумний стимулятор клітора. Якщо ти досі думаєш, що це такий собі мікро-пилосос, який боляче всмоктує твої найніжніші місця, то розслабся. Давай я розвію цей міф раз і назавжди, бо технологія Air-Pulse — це зовсім інша магія. Ця іграшка не працює за принципом прямого тертя чи агресивного вакууму. Вона використовує звукові хвилі та легкі пульсації повітря. Це більше схоже на те, ніби хтось дуже ніжно, але інтенсивно цілує тебе, не торкаючись самої горошинки клітора. Ось кілька причин, чому дівчата по всьому світу масово переміщують ці девайси зі списку «може, колись спробую» в категорію «боже, як я жила без цього раніше»: Блискавична швидкість: вакуумний вібратор славиться тим, що доводить до фінішу за лічені хвилини. Навіть ті дівчата, яким зазвичай важко розслабитися, отримують потужний результат дуже швидко. Жодного оніміння: звичайні вібратори через пряме тертя можуть викликати перестимуляцію, коли зона просто німіє. Безконтактна стимуляція повітрям діє набагато глибше, тому ти можеш отримувати кілька оргазмів поспіль без дискомфорту. Новий рівень чутливості: Хвилі стимулюють не лише зовнішню частину клітора, а й його внутрішні ніжки. Це робить відчуття об’ємними, глибокими і такими, що змушують пальці на ногах скручуватися. Як бачиш, це не просто іграшка, це твій особистий чіт-код до задоволення, який працює безвідмовно у будь-якій ситуації. «А як же мій хлопець? Він не подумає, що я замінила його на шматок силікону?» — це найчастіший страх, який я чую. Подруго, чоловіки люблять, коли нам добре! Розкажи йому, як працює вакуумний вібратор, і запропонуй використати його разом. Поки він зайнятий проникненням, ти (або він) прикладаєш девайс до клітора. Бінго! Ви щойно створили ідеальні умови для змішаного оргазму, від якого зірве дах вам обом. Це не конкурент, це ваш найкращий крилатий помічник у ліжку. FAQ: Відповіді на твої найгарячіші запитання Чи безпечно використовувати вакуумник щодня? Абсолютно! Головне — прислухайся до свого тіла. Якщо відчуваєш легку втому рецепторів, просто зроби паузу на день-два. І ні, ти не розучишся фынышувати з партнером. Навпаки, хороша циркуляція крові в тазу тільки підвищує твоє загальне лібідо. Яку змазку вибрати для такого девайса? Оскільки майже всі якісні стимулятори зроблені з медичного силікону, використовуй лубриканти виключно на водній основі! Нанеси крапельку на сам клітор і на обідок іграшки — це зробить повітряний поцілунок ще більш герметичним і відчутним. Як вибрати свою першу модель? Якщо ти новачок, не женися за найдорожчими чи найбільшими варіантами. Обери класичну модель із невеликим носиком та кількома рівнями інтенсивності, щоб м’яко дослідити свої кордони. Навіщо відкладати оргазм на вихідні, якщо його можна отримати прямо зараз? Заходь на dildom.com.ua та обирай свій перший вакуумник — від мініатюрних малят для косметички до преміальних смарт-моделей. Зроби собі подарунок, який гарантовано не буде припадати пилом на полиці!

Космічний апарат «Вояджер-1», який уже майже пів століття подорожує Сонячною системою та міжзоряним простором, незабаром досягне ще однієї символічної межі. Вперше в історії людства створений людиною об’єкт опиниться на відстані одного світлового дня від Землі. Про це повідомляє NNews із посиланням на ScienceAlert та NASA. Коли це станеться За розрахунками NASA, історична подія відбудеться 18 листопада 2026 року. У цей момент «Вояджер-1» перебуватиме приблизно за 25,9 мільярда кілометрів від Землі — саме стільки світло долає за одну добу. Попри швидкість понад 61 тисячу кілометрів на годину, апарату знадобилося майже 49 років, щоб подолати цю відстань. Чому ця межа важлива Відстань у світловий день має не лише символічне значення. Вона безпосередньо впливає на зв’язок із космічним апаратом. Після досягнення цієї позначки сигнал між Землею та «Вояджером-1» проходитиме шлях в один бік приблизно за добу. Це означає, що відповідь на будь-яку команду надходитиме лише через дві доби після її відправлення. Саме тому керування апаратом дедалі більше нагадує спілкування із дуже далеким співрозмовником. Місія, яка давно перевершила початкові плани «Вояджер-1» стартував у 1977 році для дослідження Юпітера та Сатурна. Після успішного виконання основної програми апарат продовжив рух і у 2012 році став першим космічним апаратом, який увійшов у міжзоряний простір. Разом із «Вояджером-2» він досі залишається єдиним людським апаратом, що працює за межами геліосфери — області, де домінує вплив Сонця. Скільки ще працюватиме «Вояджер-1» Джерелом енергії апарата є радіоізотопний генератор на основі плутонію. Через поступове зменшення потужності NASA вже кілька років вимикає окремі наукові прилади, щоб максимально продовжити місію. Наразі продовжують працювати лише найважливіші інструменти, які досліджують магнітні поля та плазму міжзоряного простору. За оцінками NASA, підтримувати зв’язок із «Вояджером-1» вдасться приблизно до початку 2030-х років. Золоте послання для інших цивілізацій Навіть після завершення роботи місія не закінчиться. На борту апарата знаходиться знаменита «Золота платівка» — своєрідна капсула часу для потенційних позаземних цивілізацій. На ній записані привітання більш ніж 50 мовами, звуки природи Землі, музичні твори різних епох і карта, що допомагає визначити розташування нашої планети. Чому це важливо Досягнення відстані одного світлового дня демонструє масштаб найдовшої космічної місії в історії людства. «Вояджер-1» продовжує надсилати безцінні наукові дані з регіону космосу, який не досліджував жоден інший апарат, і залишається символом того, наскільки далеко людство змогло простягнути свої технології. Цікавий факт: якщо сьогодні «Вояджер-1» раптово припинить передавати дані, на Землі про це дізнаються лише приблизно через добу — саме стільки часу його останній сигнал летітиме до нашої планети.

Китай зробив важливий крок у розвитку багаторазових космічних технологій. Під час першого запуску ракети Long March 10B країна вперше в своїй історії успішно повернула її перший ступінь після виведення вантажу на орбіту. Незвичною стала й сама посадка — ступінь опустився не на платформу, а в спеціальну сітчасту конструкцію, встановлену на морському судні, повідомляє NNews із посиланням на Space.com та Китайську корпорацію аерокосмічної науки і техніки (CASC). Історичний запуск Long March 10B Запуск відбувся 10 липня з комерційного космодрому на острові Хайнань. Двоступенева ракета успішно вивела супутник на задану орбіту, після чого приблизно через шість хвилин після відокремлення перший ступінь виконав контрольоване вертикальне повернення. Замість традиційної посадкової платформи інженери використали спеціальну сітчасту систему, розміщену на кораблі. У CASC заявили, що це стало першим у світі випадком використання подібної технології для повернення орбітальної ракети. Навіщо Китаю багаторазові ракети Long March 10B створювалася саме з прицілом на повторне використання. У такій конфігурації ракета здатна виводити до 16 тонн вантажу на низьку навколоземну орбіту. Перший ступінь працює на гасі та рідкому кисні, тоді як другий використовує рідкий метан і кисень. За словами розробників, повторне використання дозволить суттєво знизити вартість запусків і зробити китайські космічні місії економічно ефективнішими. Китай наздоганяє SpaceX Дотепер регулярне повернення перших ступенів орбітальних ракет залишалося фактично ексклюзивною технологією SpaceX. Компанія Ілона Маска вже здійснила понад 600 успішних посадок ракет Falcon 9, що стало основою її домінування на світовому ринку космічних запусків. Китай відкрито заявляє, що прагне створити аналогічну систему багаторазового використання. У CASC повідомили, що перший ступінь Long March 10B планують повторно запустити вже до кінця 2026 року. У Китаї розробляють одразу кілька багаторазових ракет Long March 10B — не єдиний подібний проєкт країни. Над багаторазовими носіями також працюють: Long March 12A; Zhuque-3 компанії LandSpace; Kinetica-2 від CAS Space; Pallas-1 компанії Galactic Energy; Nebula-1 від Deep Blue Aerospace. Частина цих ракет уже виконала перші польоти, однак їхні спроби повернення ступенів поки не були успішними. Чому це важливо Якщо Китай зможе налагодити регулярне повторне використання ракет, це: значно здешевить космічні запуски; підвищить конкурентоспроможність китайської космічної галузі; посилить конкуренцію зі SpaceX на світовому ринку; прискорить реалізацію майбутніх місячних та орбітальних програм Китаю. Цікавий факт На відміну від SpaceX, яка саджає свої ракети на автономні морські платформи або наземні майданчики, китайські інженери вперше використали сітчасту систему захоплення. Якщо технологія підтвердить свою ефективність, вона може стати альтернативним способом повернення багаторазових ракет.

Компанія 1X представила нові роботизовані руки для свого гуманоїда NEO, які наближають роботів до людської спритності. Завдяки конструкції з 25 ступенями свободи робот здатний виконувати тонкі маніпуляції — від складання конструктора LEGO до підключення USB-C кабелю чи ловлі м’яча. Про це повідомляє NNews із посиланням на 1X. Нові руки майже не поступаються людським Найбільша проблема сучасних гуманоїдів — не пересування, а робота руками. Більшість роботів можуть рухати пальцями, але практично не “відчувають”, наскільки сильно стискають предмет. Інженери 1X вирішили цю проблему за допомогою нової сухожильної системи приводу (tendon-drive), яка використовує значно менші передавальні числа, ніж традиційні роботи. Завдяки цьому сила, що діє на пальці, передається назад до приводів, дозволяючи роботу буквально відчувати контакт із предметом. Усі 25 ступенів свободи — це 22 рухомі суглоби кисті та пальців і ще три в зап’ясті. Кожен із них не лише рухається, а й вимірює зовнішній тиск. Робот навчився виконувати дрібну ручну роботу Нові можливості дозволяють NEO: збирати LEGO; піднімати монети та гвинти; вкручувати лампочки; користуватися викруткою; застібати блискавку; підключати USB-C; тримати келихи; сортувати виноград; наливати чай; витирати поверхні; ловити м’яч; демонструвати жести мовою жестів. Особливу роль відіграє протиставлений великий палець, конструкція якого максимально наближена до людської кисті. Відчуває навіть ковзання предметів Крім датчиків положення кожного суглоба, у пальці вбудовано високоточні тактильні сенсори. Вони визначають: силу натискання; місце контакту; напрямок навантаження; початок ковзання предмета. Завдяки цьому робот може автоматично змінювати силу хвату, не випускаючи предмет із рук. Потужні, точні та захищені Попри високу точність, нові руки залишаються досить сильними. Серед характеристик: точність позиціонування — ±0,2 мм; сила згинання пальців — до 45 Н; крутний момент великого пальця — 3,5 Н·м; зап’ястя — 17,75 Н·м. Руки мають захист IP68, виготовлені з безпечних для контакту з їжею матеріалів та можуть митися під проточною водою. Компанія також заявляє, що окремі вузли вже пройшли випробування на мільйони циклів роботи, що необхідно для використання роботів у повсякденному житті. Масове виробництво вже стартувало 1X повідомила, що запустила окрему виробничу лінію, здатну виготовити до 10 тисяч роботизованих рук протягом року. Компанія самостійно виробляє електродвигуни, сухожилля, сенсори, електроніку та м’яке полімерне покриття. Раніше 1X також розпочала серійне виробництво гуманоїда NEO на новому заводі у Каліфорнії. Нові руки мають суттєво розширити його можливості як домашнього помічника. Чому це важливо Більшість сучасних гуманоїдів уже вміють ходити, але саме маніпуляції руками залишаються головною перешкодою для роботи в будинках і на виробництві. Якщо робот здатний не лише рухати пальцями, а й точно відчувати предмети, він може безпечно взаємодіяти з крихкими речами та виконувати широкий спектр повсякденних завдань. Саме тому розвиток роботизованих кистей вважається одним із ключових напрямків у створенні універсальних домашніх роботів. Цікавий факт: людська кисть має близько 27 ступенів свободи, тоді як нова рука NEO отримала 25, що робить її однією з найскладніших роботизованих кистей, створених для серійного виробництва.