Китай зробив важливий крок у розвитку багаторазових космічних технологій. Під час першого запуску ракети Long March 10B країна вперше в своїй історії успішно повернула її перший ступінь після виведення вантажу на орбіту. Незвичною стала й сама посадка — ступінь опустився не на платформу, а в спеціальну сітчасту конструкцію, встановлену на морському судні, повідомляє NNews із посиланням на Space.com та Китайську корпорацію аерокосмічної науки і техніки (CASC). Історичний запуск Long March 10B Запуск відбувся 10 липня з комерційного космодрому на острові Хайнань. Двоступенева ракета успішно вивела супутник на задану орбіту, після чого приблизно через шість хвилин після відокремлення перший ступінь виконав контрольоване вертикальне повернення. Замість традиційної посадкової платформи інженери використали спеціальну сітчасту систему, розміщену на кораблі. У CASC заявили, що це стало першим у світі випадком використання подібної технології для повернення орбітальної ракети. Навіщо Китаю багаторазові ракети Long March 10B створювалася саме з прицілом на повторне використання. У такій конфігурації ракета здатна виводити до 16 тонн вантажу на низьку навколоземну орбіту. Перший ступінь працює на гасі та рідкому кисні, тоді як другий використовує рідкий метан і кисень. За словами розробників, повторне використання дозволить суттєво знизити вартість запусків і зробити китайські космічні місії економічно ефективнішими. Китай наздоганяє SpaceX Дотепер регулярне повернення перших ступенів орбітальних ракет залишалося фактично ексклюзивною технологією SpaceX. Компанія Ілона Маска вже здійснила понад 600 успішних посадок ракет Falcon 9, що стало основою її домінування на світовому ринку космічних запусків. Китай відкрито заявляє, що прагне створити аналогічну систему багаторазового використання. У CASC повідомили, що перший ступінь Long March 10B планують повторно запустити вже до кінця 2026 року. У Китаї розробляють одразу кілька багаторазових ракет Long March 10B — не єдиний подібний проєкт країни. Над багаторазовими носіями також працюють: Long March 12A; Zhuque-3 компанії LandSpace; Kinetica-2 від CAS Space; Pallas-1 компанії Galactic Energy; Nebula-1 від Deep Blue Aerospace. Частина цих ракет уже виконала перші польоти, однак їхні спроби повернення ступенів поки не були успішними. Чому це важливо Якщо Китай зможе налагодити регулярне повторне використання ракет, це: значно здешевить космічні запуски; підвищить конкурентоспроможність китайської космічної галузі; посилить конкуренцію зі SpaceX на світовому ринку; прискорить реалізацію майбутніх місячних та орбітальних програм Китаю. Цікавий факт На відміну від SpaceX, яка саджає свої ракети на автономні морські платформи або наземні майданчики, китайські інженери вперше використали сітчасту систему захоплення. Якщо технологія підтвердить свою ефективність, вона може стати альтернативним способом повернення багаторазових ракет.

Компанія 1X представила нові роботизовані руки для свого гуманоїда NEO, які наближають роботів до людської спритності. Завдяки конструкції з 25 ступенями свободи робот здатний виконувати тонкі маніпуляції — від складання конструктора LEGO до підключення USB-C кабелю чи ловлі м’яча. Про це повідомляє NNews із посиланням на 1X. Нові руки майже не поступаються людським Найбільша проблема сучасних гуманоїдів — не пересування, а робота руками. Більшість роботів можуть рухати пальцями, але практично не “відчувають”, наскільки сильно стискають предмет. Інженери 1X вирішили цю проблему за допомогою нової сухожильної системи приводу (tendon-drive), яка використовує значно менші передавальні числа, ніж традиційні роботи. Завдяки цьому сила, що діє на пальці, передається назад до приводів, дозволяючи роботу буквально відчувати контакт із предметом. Усі 25 ступенів свободи — це 22 рухомі суглоби кисті та пальців і ще три в зап’ясті. Кожен із них не лише рухається, а й вимірює зовнішній тиск. Робот навчився виконувати дрібну ручну роботу Нові можливості дозволяють NEO: збирати LEGO; піднімати монети та гвинти; вкручувати лампочки; користуватися викруткою; застібати блискавку; підключати USB-C; тримати келихи; сортувати виноград; наливати чай; витирати поверхні; ловити м’яч; демонструвати жести мовою жестів. Особливу роль відіграє протиставлений великий палець, конструкція якого максимально наближена до людської кисті. Відчуває навіть ковзання предметів Крім датчиків положення кожного суглоба, у пальці вбудовано високоточні тактильні сенсори. Вони визначають: силу натискання; місце контакту; напрямок навантаження; початок ковзання предмета. Завдяки цьому робот може автоматично змінювати силу хвату, не випускаючи предмет із рук. Потужні, точні та захищені Попри високу точність, нові руки залишаються досить сильними. Серед характеристик: точність позиціонування — ±0,2 мм; сила згинання пальців — до 45 Н; крутний момент великого пальця — 3,5 Н·м; зап’ястя — 17,75 Н·м. Руки мають захист IP68, виготовлені з безпечних для контакту з їжею матеріалів та можуть митися під проточною водою. Компанія також заявляє, що окремі вузли вже пройшли випробування на мільйони циклів роботи, що необхідно для використання роботів у повсякденному житті. Масове виробництво вже стартувало 1X повідомила, що запустила окрему виробничу лінію, здатну виготовити до 10 тисяч роботизованих рук протягом року. Компанія самостійно виробляє електродвигуни, сухожилля, сенсори, електроніку та м’яке полімерне покриття. Раніше 1X також розпочала серійне виробництво гуманоїда NEO на новому заводі у Каліфорнії. Нові руки мають суттєво розширити його можливості як домашнього помічника. Чому це важливо Більшість сучасних гуманоїдів уже вміють ходити, але саме маніпуляції руками залишаються головною перешкодою для роботи в будинках і на виробництві. Якщо робот здатний не лише рухати пальцями, а й точно відчувати предмети, він може безпечно взаємодіяти з крихкими речами та виконувати широкий спектр повсякденних завдань. Саме тому розвиток роботизованих кистей вважається одним із ключових напрямків у створенні універсальних домашніх роботів. Цікавий факт: людська кисть має близько 27 ступенів свободи, тоді як нова рука NEO отримала 25, що робить її однією з найскладніших роботизованих кистей, створених для серійного виробництва.

Данія офіційно схвалила закупівлю двох патрульних літаків Boeing P-8A Poseidon, які значно посилять можливості країни з виявлення підводних човнів та контролю за ситуацією в Арктиці. Рішення ухвалене на тлі зростання військової активності в регіоні та посилення уваги НАТО до північного флангу, повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Арктика стає одним із головних напрямків оборони НАТО Закупівлю схвалили після рекомендації начальника оборони Данії створити сучасну систему морського патрулювання. Нові літаки мають забезпечити постійний контроль над величезними акваторіями Північної Атлантики та Арктики, де останніми роками суттєво зросла активність підводних сил. У Копенгагені наголошують, що придбання P-8A також допоможе виконати нові вимоги НАТО щодо протичовнової оборони. Чому P-8A Poseidon вважається одним із найкращих літаків у своєму класі P-8A Poseidon створений компанією Boeing на базі пасажирського літака Boeing 737 Next Generation, однак отримав повністю військове оснащення. Основні можливості літака: пошук і супровід підводних човнів за допомогою гідроакустичних буїв; застосування легких протичовнових торпед; виявлення надводних кораблів сучасними радарами; використання протикорабельних ракет Harpoon; обмін розвідданими з союзниками НАТО в режимі реального часу; виконання розвідувальних та пошуково-рятувальних місій. Максимальна швидкість літака наближається до 490 вузлів (понад 900 км/год), а можливість дозаправлення у повітрі дозволяє патрулювати віддалені райони Арктики протягом тривалого часу. Данія планує співпрацювати із союзниками Міністр оборони Данії Єппе Бруус заявив, що придбання літаків є частиною довгострокової стратегії зі зміцнення безпеки Гренландії та Арктичного регіону. Водночас командування Збройних сил розглядає можливість експлуатації літаків разом з однією з країн НАТО. Такий формат має скоротити витрати на підготовку екіпажів і технічне обслуговування, а також підвищити сумісність під час спільних операцій Альянсу. Чому це важливо Арктика дедалі більше перетворюється на регіон стратегічного суперництва. Через танення льодів відкриваються нові морські маршрути та доступ до природних ресурсів, що підвищує військове значення північних акваторій. Саме тому країни НАТО активно нарощують можливості спостереження, протичовнової боротьби та контролю над Північною Атлантикою. Цікавий факт Сьогодні Boeing P-8A Poseidon уже перебуває на озброєнні США, Великої Британії, Норвегії, Німеччини, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Кореї та Індії (експортна модифікація P-8I). Це один із найпоширеніших сучасних літаків морського патрулювання серед союзників НАТО.

MG зробила ще один крок до запуску нового доступного електромобіля, представивши концепт MG GO! на фестивалі Goodwood Festival of Speed 2026. Саме він стане основою серійного хетчбека MG2, який має з’явитися на ринку у 2027 році, повідомляє NNews із посиланням на Auto Express. Новинка демонструє зміну підходу бренду: замість акценту лише на низькій ціні MG прагне зробити свої електромобілі більш емоційними та привабливими. Ставка на дизайн із британським характером Концепт GO! виконаний у стилі ретро-футуризму. Дизайнери надихалися класичними моделями MG, серед яких MGB GT, MG Metro Turbo та MG ZR. Автомобіль отримав агресивний передній бампер, великі повітрозабірники, масивний спойлер і спортивну посадку. Водночас у серійній версії більшість екстремальних елементів, ймовірно, зникне заради практичності та відповідності вимогам масового ринку. При цьому п’ятидверний кузов, компактні пропорції та вертикальні задні ліхтарі можуть зберегтися. Нова платформа та запас ходу Очікується, що MG2 використовуватиме нову платформу E3, яка вже дебютувала на MG4 Urban. Архітектура розроблена для максимально ефективного використання внутрішнього простору та зниження вартості виробництва. За попередніми даними, електромобіль може отримати акумулятори ємністю 41,9 або 52,8 кВт·год, що забезпечать запас ходу понад 450 км за циклом WLTP. Конкурент Renault 5 та Volkswagen ID. Polo Новий MG2 буде виступати у сегменті компактних електромобілів, де вже представлені Renault 5, Citroën e-C3, Fiat Grande Panda, а найближчим часом з’являться Volkswagen ID. Polo та Cupra Raval. Щоб виділитися серед конкурентів, MG робить ставку не лише на доступність, а й на дизайн, оснащення та більш виражений британський стиль. Інтер’єр стане сучаснішим Офіційних фотографій салону поки немає, однак у компанії вже заявили, що не планують повністю відмовлятися від фізичних кнопок. Очікується, що MG2 успадкує багато рішень від MG4 Urban, включаючи мультимедійну систему з 12,8-дюймовим дисплеєм, цифрову панель приладів та окремі елементи керування кліматичною системою. Ціна За попередніми оцінками, стартова вартість нового MG2 становитиме близько 20 тисяч фунтів стерлінгів, що зробить його одним із найдоступніших електромобілів у своєму класі. Представники MG зазначають, що компанія більше не планує конкурувати виключно найнижчою ціною, а прагне запропонувати покупцям більш збалансований продукт із сучасним дизайном, хорошим оснащенням та комфортом. Чому це важливо Ринок компактних електромобілів швидко зростає, а конкуренція між виробниками посилюється. Якщо MG справді запропонує стильний електрохетчбек із запасом ходу понад 450 км за ціною близько £20 тис., модель може стати одним із найсильніших гравців у бюджетному сегменті Європи. Цікавий факт: дизайнери MG називають майбутній MG2 «наймолодшим членом сім’ї» бренду та обіцяють, що він стане одним із найбільш емоційних автомобілів компанії за останні роки.

Huawei оприлюднила технічні подробиці нового процесора Kirin 2026, який, за словами компанії, забезпечує на 55% більшу щільність транзисторів і значно нижче енергоспоживання без переходу на новіший техпроцес. Якщо ці заяви підтвердяться на практиці, китайський виробник може частково компенсувати технологічні обмеження, пов’язані з доступом до сучасного обладнання для виробництва мікросхем. Про це повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Ставка не на новий техпроцес, а на нову архітектуру На відміну від більшості виробників, які підвищують продуктивність завдяки зменшенню розміру транзисторів, Huawei зробила ставку на зміну внутрішньої структури чипа. Компанія представила архітектуру LogicFolding, яка змінює розташування логічних блоків усередині процесора. Завдяки цьому електричні сигнали проходять коротший шлях між компонентами, що підвищує ефективність роботи. За даними Huawei: щільність транзисторів збільшилася на 55% порівняно з Kirin 9030 Pro; енергоспоживання зменшилося на 41% при однаковій продуктивності; довжина внутрішніх з’єднань скоротилася приблизно на 30%; кількість тактових буферів зменшилася більш ніж на 50%; затримка синхронізації між блоками скоротилася на 25%. Альтернатива закону Мура Huawei просуває власну концепцію Tau Scaling Law, яку називає альтернативою класичному закону Мура. Якщо традиційний підхід передбачає збільшення кількості транзисторів шляхом переходу на тонший техпроцес, то Tau Scaling робить акцент на скороченні часу передачі даних усередині самого процесора. Фактично компанія намагається отримати приріст продуктивності завдяки ефективнішій організації мікросхеми, а не лише за рахунок мініатюризації. Плани на найближчі роки Huawei повідомила, що нинішня двошарова реалізація LogicFolding є лише першим етапом. У майбутньому компанія планує перейти до багаторівневої конструкції з трьома, чотирма та більшою кількістю активних шарів. Також виробник очікує, що частота процесорних ядер лінійки Kirin зросте приблизно до 3,1 ГГц вже цього року, а до 2029 року може досягти 4 ГГц. Водночас у Huawei визнають, що для масового виробництва ще потрібно вирішити проблеми з відведенням тепла, складністю виготовлення та виробничим браком. Чому це важливо Через американські санкції Huawei обмежена у доступі до передового обладнання для виробництва мікросхем, зокрема EUV-літографії. Саме тому компанія активно шукає інженерні рішення, які дозволять підвищувати продуктивність процесорів без переходу на сучасніші техпроцеси. Якщо підхід LogicFolding виявиться ефективним у серійному виробництві, він може стати одним із варіантів розвитку напівпровідникової галузі в умовах фізичних обмежень традиційного масштабування. Цікавий факт Закон Мура, який понад 50 років визначав розвиток напівпровідникової індустрії, останніми роками дедалі складніше підтримувати через різке зростання вартості виробництва та фізичні межі зменшення транзисторів. Саме тому провідні виробники дедалі частіше шукають альтернативні архітектурні рішення замість простого переходу на тонший техпроцес.

Росія оголосила про початок постачання своїм військам нових патронів для автоматичної зброї, призначених для боротьби з безпілотниками. За заявами державної корпорації «Ростех», спеціальна куля після вильоту зі ствола розділяється на три уражаючі елементи, що має збільшити шанси влучання по малих FPV-дронах. Про це повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering, ТАСС та офіційні заяви «Ростеху». Росія шукає відповідь на масове застосування FPV-дронів Поява таких боєприпасів свідчить про одну важливу тенденцію: російська армія змушена адаптуватися до масштабного використання безпілотників, які стали одним із ключових елементів сучасної війни. Українські FPV-дрони регулярно завдають ударів по бронетехніці, укріпленнях, логістиці та живій силі противника. Через відносно низьку вартість і можливість швидкого виробництва вони стали серйозним викликом для російських військ. Саме тому РФ дедалі активніше шукає дешевші способи боротьби з такими цілями, які можна використовувати без залучення дорогих систем протиповітряної оборони. Як працюють нові патрони За інформацією «Ростеху», нові патрони «Многоточие» випускаються у стандартних калібрах 5,45×39 мм і 7,62×39 мм. Після виходу зі ствола куля розділяється на три окремі елементи, які створюють більшу площу ураження. У компанії стверджують, що це дозволяє підвищити ймовірність влучання по невеликих безпілотниках на дистанції до 300 метрів. При цьому виробник заявляє, що нові боєприпаси не потребують модернізації автоматів і можуть використовуватися зі штатною зброєю. Наскільки ефективною є ця технологія Наразі всі заяви про ефективність походять від російської сторони. Незалежних підтверджень роботи цих патронів у реальних бойових умовах поки немає. Водночас навіть у разі підтвердження заявлених характеристик подібні боєприпаси навряд чи стануть універсальним рішенням. FPV-дрони часто атакують на високій швидкості, змінюють траєкторію польоту й можуть заходити на ціль із різних напрямків, що суттєво ускладнює їх ураження зі стрілецької зброї. Чому це важливо Поява таких патронів свідчить, що Росія визнає ефективність українських безпілотників і змушена адаптувати свою тактику. Водночас війна дронів продовжує швидко розвиватися: паралельно створюються нові FPV-платформи, системи радіоелектронної боротьби, лазерні комплекси та інші засоби протидії БПЛА. Чому це важливо Росія намагається знизити ефективність українських FPV-дронів. Нові патрони поки що не мають незалежно підтверджених результатів застосування. Це ще один приклад того, як безпілотники змінюють тактику сучасної війни. Протистояння між ударними дронами та засобами їх перехоплення продовжує прискорюватися.

Американський стартап Quaise Energy, заснований на базі Массачусетського технологічного інституту (MIT), отримав 134 млн доларів інвестицій для розвитку технології буріння, яка дозволяє досягати надгарячих порід глибоко під поверхнею Землі. Компанія планує використати ці кошти для створення першої комерційної геотермальної електростанції нового покоління, повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Буріння без свердел На відміну від традиційних бурових установок, що використовують механічні долота, технологія Quaise працює за допомогою потужних міліметрових електромагнітних хвиль. Вони нагрівають гірську породу настільки сильно, що вона одразу переходить із твердого стану в газоподібний, фактично випаровуючись. Такий метод дозволяє проходити крізь надзвичайно тверді та гарячі породи, де звичайні бурові інструменти швидко виходять із ладу. Уже пройдено понад 100 метрів граніту Під час випробувань у штаті Техас система вже успішно пробурила понад 100 метрів граніту в реальних польових умовах. Зараз компанія наближається до глибини майже одного кілометра, що може стати світовим рекордом для безконтактної технології буріння. У перспективі Quaise прагне бурити свердловини глибиною понад 5 кілометрів, де температура порід може сягати 300–500°C. Чому це важливо Сучасні геотермальні електростанції обмежені глибиною, на яку економічно вигідно бурити традиційними методами. На великих глибинах температура значно вища, а це означає, що одна свердловина здатна виробляти набагато більше електроенергії. За оцінками компанії, доступ до таких надгарячих порід дозволить отримати потужність, порівнянну з великими тепловими або атомними електростанціями, але практично без викидів вуглецю. Перша електростанція з’явиться в Орегоні Інвестиції підуть на будівництво проєкту Project Obsidian у штаті Орегон. Саме там компанія планує запустити першу комерційну електростанцію, яка використовуватиме тепло надгарячих порід. Очікується, що першу електроенергію об’єкт почне постачати до американської енергомережі до 2030 року. Загалом Quaise вже залучила 230 млн доларів інвестицій і паралельно шукає додаткове фінансування для масштабування технології. Цікавий факт Температура надгарячих порід, до яких прагне дістатися Quaise, може перевищувати 500°C. Це приблизно втричі більше, ніж у більшості сучасних геотермальних свердловин, що потенційно дозволяє отримувати значно більше електроенергії з кожної свердловини. Чому це має значення Якщо технологія підтвердить свою ефективність у промислових масштабах, геотермальна енергетика зможе виробляти стабільну електроенергію цілодобово без залежності від погоди. Це зробить її одним із найперспективніших джерел безвуглецевої базової генерації для енергосистем майбутнього.

Американські компанії Aurelius Systems та American Rheinmetall оголосили про партнерство, у межах якого роботизовані наземні бойові машини отримають лазерну систему протидії безпілотникам Archimedes. Нове рішення має захистити автономні платформи від атак дронів та зробити військову логістику безпечнішою, повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Лазерний захист для автономної логістики Сучасні конфлікти показали, що невеликі безпілотники стали однією з найбільших загроз для військової техніки та логістичних колон. Саме тому армії дедалі активніше переходять до використання безпілотних наземних платформ, які можуть доставляти боєприпаси, пальне та інші вантажі без ризику для особового складу. Однак навіть такі машини потребують ефективного захисту від повітряних загроз. Для цього компанія Aurelius Systems інтегрує систему Archimedes у роботизовані машини American Rheinmetall. Чим особлива система Archimedes На відміну від традиційних комплексів ППО, Archimedes використовує спрямовану енергію — лазерний промінь — для ураження безпілотників. Такий підхід має кілька важливих переваг: не потребує дорогих ракет-перехоплювачів; дозволяє швидко реагувати на масовані атаки дронів; зменшує логістичне навантаження, адже основним ресурсом стає електроенергія. Це особливо актуально під час тривалих операцій, коли запас звичайних боєприпасів швидко виснажується. Відповідь на нову загрозу Генеральний директор Aurelius Systems Майкл Лафрамбуаз заявив, що сучасне поле бою вимагає максимальної мобільності, автономності та стійкості техніки. За його словами, поєднання роботизованих платформ із лазерною зброєю допоможе захищати логістичні маршрути навіть у районах із високою активністю безпілотників, зменшуючи ризики для військовослужбовців. Чому це важливо Лазерна зброя поступово переходить із категорії експериментальних технологій до практичного застосування. Провідні армії світу активно розробляють системи спрямованої енергії як дешевшу альтернативу традиційним засобам протиповітряної оборони, особливо для боротьби з масовими атаками дронів. Інтеграція таких комплексів у роботизовані платформи може суттєво змінити підхід до військової логістики на майбутньому полі бою. Цікавий факт Вартість одного “пострілу” лазерної системи може становити лише кілька доларів, тоді як запуск ракети-перехоплювача часто обходиться у десятки або навіть сотні тисяч доларів.

Використання 3D-друку у військовій промисловості може значно розширитися завдяки новому стратегічному документу від ASTM International. Він пропонує єдиний підхід до сертифікації деталей, виготовлених адитивними технологіями, що має усунути одну з головних перешкод для їхнього широкого впровадження, повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering. Чому це важливо Попри очевидні переваги 3D-друку — швидке виробництво, можливість створювати складні компоненти та виготовляти запасні частини безпосередньо поблизу місця експлуатації — військові досі використовують такі технології обмежено. Основною проблемою залишалася складна та неуніфікована процедура сертифікації. Різні роди військ нерідко мають власні вимоги до перевірки деталей. Це означає, що компонент, схвалений для використання в одній структурі, може потребувати повного повторного тестування для іншої. Що пропонує новий документ Стратегічний посібник був підготовлений ASTM International спільно з Міністерством оборони Великої Британії в межах проєкту TAMPA. Документ пропонує універсальний підхід до кваліфікації та сертифікації 3D-друкованих деталей незалежно від конкретної технології друку. Він охоплює компоненти для авіаційної, наземної та морської техніки. Однією з ключових новацій стала чотирирівнева класифікація деталей — від класу A до D. Категорія визначається тим, наскільки критичними можуть бути наслідки відмови конкретної деталі під час експлуатації. Також передбачено два варіанти підтвердження надійності виробів: через сертифікацію виробничого процесу; через випробування готових деталей. Такий підхід дозволяє не перевіряти маловажливі компоненти за настільки ж жорсткими процедурами, як елементи, від яких залежить безпека екіпажу чи успішність бойового завдання. Які переваги це дає Новий підхід має скоротити витрати часу та коштів на сертифікацію, особливо для виробників невеликих партій спеціалізованих військових компонентів. Саме в такому виробництві 3D-друк демонструє найбільшу ефективність. Документ також визначає вимоги до контролю сировини, налаштування обладнання, перевірки готових виробів та методів неруйнівного контролю. За словами віцепрезидента ASTM International з розвитку передового виробництва Мохсена Сейфі, довіра до 3D-друкованих деталей можлива лише за наявності стабільної системи кваліфікації та сертифікації, яка працюватиме однаково в різних країнах і військових структурах. Що буде далі Наразі документ перебуває на етапі попередньої стандартизації. У майбутньому він має стати частиною ширшої системи міжнародних стандартів для військового адитивного виробництва та доповнити оновлення військових специфікацій і програм розвитку 3D-друку у сфері оборони. Це може прискорити інтеграцію адитивного виробництва у створення та ремонт сучасної військової техніки, зменшити залежність від традиційних виробничих ланцюгів і зробити логістику армій більш гнучкою. Чому це має значення Єдині стандарти сертифікації можуть стати одним із ключових факторів для масового використання 3D-друку у військовій сфері. Це дозволить швидше виробляти запасні частини, оперативніше ремонтувати техніку та скоротити витрати на виготовлення складних компонентів без втрати вимог до надійності. Цікавий факт: сьогодні за допомогою промислового 3D-друку вже виготовляють окремі елементи авіадвигунів, компоненти ракет, безпілотників і навіть корпуси супутників. Однак саме сертифікація залишалася одним із головних бар’єрів для їхнього масового застосування у військових системах.

Поза межами США вперше планують налагодити виробництво американських тактичних ракет ATACMS. Компанії Lockheed Martin та Rheinmetall оголосили про створення спільного підприємства в Німеччині, яке забезпечуватиме складання та виробництво ракет для європейських союзників НАТО. Про це повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering та офіційні заяви Lockheed Martin і Rheinmetall. Європа отримає власне виробництво ATACMS Меморандум про співпрацю сторони підписали під час форуму оборонної промисловості в межах саміту НАТО. Проєкт ще має отримати схвалення урядів США та Німеччини. Якщо дозвіл буде надано, підприємство стане першим виробничим майданчиком ATACMS за межами Сполучених Штатів. Нове виробництво дозволить скоротити логістичні ланцюги та швидше постачати високоточні ракети європейським країнам на тлі зростаючого попиту на далекобійне озброєння. Де вироблятимуть ракети Для проєкту обрали завод Rheinmetall у місті Унтерлюсс на півночі Німеччини. Підприємство працює понад 125 років, налічує близько 4 тисяч співробітників і вже випускає боєприпаси, військову техніку та озброєння. Крім того, тут розташований найбільший у Європі приватний полігон для випробувань. Компанія також активно розширює виробничі можливості. Уже у 2027 році тут планують запустити виробництво ракетних двигунів та компонентів керованих ракет, що стане основою для майбутнього випуску ATACMS. Що відомо про ATACMS ATACMS — американська високоточна балістична ракета класу “земля — земля”, яка запускається з реактивних систем HIMARS та M270 MLRS. Залежно від модифікації вона здатна уражати цілі на відстані до 300 кілометрів, знищуючи командні пункти, склади боєприпасів, системи ППО та інші важливі об’єкти далеко за лінією фронту. Ракета вже багато років перебуває на озброєнні США та зарекомендувала себе під час сучасних бойових операцій. Виробництво у США продовжиться У Lockheed Martin наголосили, що завод у Камдені (штат Арканзас) продовжить випускати ATACMS до повного запуску виробництва в Німеччині. Європейський майданчик не замінить американський, а лише доповнить його. Це дозволить збільшити загальні обсяги виробництва та швидше забезпечувати ракетами країни НАТО і союзників. Чому це важливо Поява виробництва ATACMS у Європі є одним із найбільших кроків у розвитку оборонної промисловості НАТО за останні роки. Для європейських країн це означає швидші поставки, меншу залежність від трансатлантичної логістики та розширення власних виробничих можливостей у сфері високоточного озброєння. Цікавий факт: завод Rheinmetall в Унтерлюссі працює понад 125 років і має найбільший у Європі приватний полігон для випробування озброєння.