Наш мозок не створений так, щоб рівноцінно сприймати позитив і негатив. Згідно з психологічними дослідженнями, існує так званий Negativity bias (з англ. упередження негативності)— упередженість на користь негативної інформації Ще з давніх часів, коли наша безпека залежала від вчасного виявлення загрози, мозок навчався звертати увагу перш за все на все, що може зашкодити. Сьогодні, хоч небезпеки значно змінилися, цей механізм продовжує працювати: ми швидше помічаємо критику, небезпеку, недолік, ніж комплімент, безпеку або підтримку. Через це погані думки, страх перед помилками або переживання залишаються у пам’яті набагато довше, ніж приємні або нейтральні події, пише Pixelinfrorm. Минуле як міна сповільненої дії Ще одна причина, чому ми чіпляємося за негатив: мозок намагається захистити нас від можливих майбутніх помилок. Коли ми пережили неприємний досвід або помилку — свідомо чи ні — мозок засвоює цю подію як урок, щоб не повторити. Така “внутрішня сигналізація” змушує затримувати увагу на минулому: ми переглядаємо критику, провину, страх, помилки, наче аналізуючи маршрут, де може бути пастка. Це психологічний захист, але у сучасному світі часто перетворюється на нескінченне повторення старих помилок, від якого тяжко відірватися. Закладена в тілі хімія стресу Негативні думки — це не просто образи або спогади. Вони запускають фізіологічні реакції: мозок і тіло сприймають їх як сигнал загрози. У відповідь виділяється гормон стресу, наприклад кортизол, що змушує організм перебувати у режимі тривоги. Це створює своєрідне “емоційне замикання”: мозок і тіло починають шукати нові негативні подразники, утворюючи так звані “емоційні петлі”, в яких негатив сниться, повертається, наростає, і тоді важче відпустити. Людина перестає просто реагувати — вона живе в постійній тривозі, навіть якщо зовнішньо все спокійно. Чому важливо розпізнати цей механізм та як змінити фокус Розуміння цих трьох причин — перший крок, щоб не дати мозку керувати вашим життям через страх, тривогу або невпевненість. Усвідомивши, що негатив — це не сигнал про вашу ваду чи провину, а частина еволюційної “захисної програми”, можна навчитися балансувати думки. Психологи радять навмисно тренувати увагу на позитивному: фокусуватися на досягненнях, вдячності, приємних моментах — так можна поступово “перепрограмувати” мозок, щоб він не заставляв повторювати негатив. Негативні думки не означають, що з вами щось не так — вони означають, що ваш мозок працює за старими, перевіреними механізмами. Головне — не дати їм взяти над вами гору, а навчитися помічати і цінувати позитив, навіть якщо він тихіший і менш гучний. Психолог назвав 3 причини, які змушують мозок знову і знову думати про погане читайте на сайті Pixel.inform.