«Ефект Бенджаміна Франкліна» — один із найпарадоксальніших психологічних феноменів, який демонструє, що люди починають ставитися до нас тепліше не тоді, коли ми робимо їм послугу, а коли вони роблять її нам. Цей механізм описав ще сам Бенджамін Франклін, використавши його для того, щоб перетворити політичного опонента на союзника: він попросив у свого недруга рідкісну книжку, отримав її, подякував, а через деякий час помітив, що ставлення цієї людини до нього значно покращилося. Сучасні психологи підтверджують — коли ми допомагаємо комусь, наш мозок автоматично шукає пояснення власним діям і доходить висновку, що ця людина нам симпатична, інакше ми б не витрачали на неї ресурси, пише Pixelinform. З точки зору когнітивної психології, ефект ґрунтується на механізмі когнітивного дисонансу. Коли ми здійснюємо добрий вчинок щодо когось, до кого не маємо позитивних почуттів, виникає внутрішній конфлікт між дією та емоцією. Щоб зняти напругу, психіка змінює оцінку людини: вона починає здаватися більш приємною, вартою уваги чи близькою. Іншими словами, ми змінюємо ставлення до об’єкта наших дій, щоб привести власні думки у відповідність до власної поведінки. Саме тому навіть невелике прохання — позичити предмет, поділитися інформацією, дати пораду — може зробити іншу людину прихильнішою до нас. Сучасні психологи підтверджують — коли ми допомагаємо комусь, наш мозок автоматично шукає пояснення власним діям і доходить висновку, що ця людина нам симпатична, інакше ми б не витрачали на неї ресурси. Цікавим є те, що ефект працює краще за традиційні стратегії завоювання симпатії, такі як компліменти або подарунки. Коли ми робимо комусь послугу, інша людина може несвідомо відчути борг або тиск. Але коли послугу роблять нам, людина відчуває власну автономію та щирість власного рішення. Це створює значно міцніший психологічний зв’язок. Такий підхід ефективний у формуванні дружби, покращенні робочих відносин, розв’язанні конфліктів і навіть у командній роботі: залучення іншого до маленької спільної дії сприяє появі почуття довіри. Дослідження показують, що найкраще працюють прохання, які не створюють великого навантаження. Невелика порада, коротка допомога або проста інформаційна підтримка запускають процес формування симпатії без небажаного стресу чи відчуття маніпуляції. Часто люди навіть не усвідомлюють, як поступово починають сприймати нас як когось більш цінного, приємного та близького. Таким чином, «ефект Бена Франкліна» виявляється не просто історичним анекдотом, а дієвим інструментом соціальної психології, який можна застосовувати щодня — делікатно, щиро та з розумінням людської природи. “Ефект Бенджаміна Франкліна”: простий трюк від психолога, щоб всім подобатися читайте на сайті Pixel.inform.