Рак мозку залишається однією з найскладніших загадок сучасної медицини. Лікарі давно помітили дивну закономірність: одні типи пухлин майже завжди виникають у певних ділянках мозку, тоді як інші області залишаються відносно «захищеними». Наприклад, агресивні гліобластоми часто формуються у великих півкулях мозку, а медулобластоми переважно вражають мозочок у дітей. Але чому так відбувається, наука досі не могла пояснити. Тепер дослідники з Австралії зробили важливий крок до розгадки цієї таємниці. І допомогли їм у цьому плодові мушки дрозофіли. На перший погляд здається дивним, що комахи можуть допомогти зрозуміти людський рак мозку. Проте нервова система дрозофіл працює за багатьма тими ж принципами, що й людський мозок. Саме тому цих маленьких мух уже багато років використовують у генетичних та медичних дослідженнях. Команда науковців вирішила з’ясувати, чому одна й та сама мутація в різних частинах мозку поводиться по-різному. Для цього вони змінили гени мушок таким чином, щоб зрілі нервові клітини знову перетворювалися на стовбуроподібні клітини, які починають безконтрольно ділитися. Подібний процес вважається одним із механізмів розвитку пухлин. Спочатку все виглядало очікувано: аномальні клітини з’явилися по всій нервовій системі комах. Але далі сталося дещо несподіване. Справжні пухлини почали формуватися лише в окремих ділянках мозку, тоді як в інших патологічні клітини ніби втрачали здатність до росту. Дослідники звернули увагу на білок Chinmo, який відповідає за розвиток і поведінку стовбурових клітин. Саме тут і виявилася головна підказка. У тих ділянках мозку, де пухлини активно росли, клітини містили Chinmo. А от у зонах, де рак не розвивався, цього білка майже не було. Щоб перевірити здогад, вчені штучно знизили рівень Chinmo у «небезпечних» ділянках мозку. Результат вразив навіть самих авторів роботи: розвиток пухлин практично зупинився. В іншому експерименті вони навпаки підвищили рівень білка у тих частинах нервової системи, де рак зазвичай не виникав — і там теж почали рости аномальні клітини. За словами онкологині Луїзи Ченг із Центру раку Пітера Маккалума, це показує, що самих мутацій недостатньо для появи пухлини. Величезне значення має середовище, у якому перебуває клітина, а також її стан розвитку. Іншими словами, рак може залежати не лише від «поламаного» гена, а й від того, у якій саме частині мозку сталася мутація та які білки там активні. Для науки це дуже важливе відкриття. Воно натякає, що в людському мозку можуть існувати схожі механізми, які визначають вразливість певних зон до раку. Якщо дослідникам вдасться знайти аналог Chinmo у людей, це відкриє нові можливості для профілактики та лікування пухлин ще до їхнього розвитку. Особливо перспективною виглядає ідея терапії, яка не просто знищує ракові клітини, а змінює умови, необхідні для їхнього росту. Тобто замість боротьби вже з пухлиною можна буде зробити мозкове середовище непридатним для її появи. Результати дослідження опублікували у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.