На Марсі важко вижити не лише живим істотам, а й техніці. Пил просочується у рухомі механізми, камені точать металеві колеса, а температурні перепади здатні тріскати сталь. Попри це марсохід Perseverance продовжує своє подорожування Червоною планетою день за днем, рік за роком. За майже п’ять років перебування на Марсі він подолав майже 25 миль. На Землі це може здатися невеликим відстанню, але на Марсі кожен крок ретельно спланований, кожен поворот важливий, а будь-який камінь може закінчити місію. Mars Perseverance: створений для довготривалої роботи Perseverance був спроектований для тривалих експедицій. Як і марсохід Curiosity, який приземлився на іншій ділянці Марса в 2012 році, він не розрахований на коротке перебування. Інженери врахували роки зношування й передбачили запас міцності для основних систем. На Землі ідентичне обладнання випробовували до межі. Влітку 2025 року команди підтвердили, що ротарні приводи, які керують колесами, можуть працювати ще як мінімум 37 миль. Тестування гальмування триває, але результати вже показують, що марсохід не збирається сповільнювати темп. Перевірки всіх основних систем за останні два роки дали одну відповідь: Perseverance здатний працювати щонайменше до 2031 року. Ці результати представив Стів Лі, заступник керівника проекту з NASA JPL, під час щорічної зустрічі Американського геофізичного союзу. «Всі системи марсохода у відмінному стані і готові до довготривалого дослідження цього захоплюючого регіону», — сказав Лі. Наукові цілі та відкриття Perseverance досліджує кратер Джезеро — місце з великим науковим потенціалом. Колись тут існувало озеро, сьогодні залишилися лише осадові шари, що зберігають сліди давньої історії. Марсохід бурив та зберігав керни порід, які, можливо, колись будуть доставлені на Землю. У вересні 2024 року команда повідомила про знахідку в камені Cheyava Falls: хімічні сліди, що можуть свідчити про давнє мікробне життя. Це не доказ життя, але хімія достатньо цікава для подальших досліджень. Розумне водіння та автономність Одним із факторів, що дозволяють Perseverance долати великі відстані, є його автономна система водіння ENav (Enhanced Autonomous Navigation). Вона сканує до 50 футів уперед, знаходить небезпеки та обирає безпечний маршрут без очікування команд із Землі. Це критично важливо, бо сигнали між Землею і Марсом доходять із затримкою в кілька хвилин. «Більше 90% подорожі Perseverance відбувалася в автономному режимі, що дозволяє швидко збирати різноманітні зразки», — зазначає дослідник автономії Хіро Оно. Магма, вода та древні мінерали Останні дослідження зосереджені на Маргінальному юніті, частині кратера Джезеро. Пересування марсохода на 400 метрів висоти дозволило зібрати три зразки, багаті на олівін — мінерал, що формується під високим теплом у глибині планети. Ці кристали зберігають інформацію про формування та охолодження магми. Пересування води та атмосфери на поверхні планети утворило карбонати — мінерали, які добре зберігають ознаки життя та показники зміни атмосфери. Поєднання олівіну та карбонатів стало одним із факторів вибору посадки саме в Джезеро. Верхні шари порід свідчать про магмові процеси, нижні — про вплив води. Майбутнє марсохода Зараз Perseverance залишає Маргінальний юніт і рухається до Lac de Charmes, де шукатиме нові олівінові породи та порівнюватиме їх із уже знайденими. Кожна миля додає нову сторінку до архіву знань про Марс. Планета, що досі зберігає свої таємниці, поступово відкриває їх перед наполегливою технікою, ретельним плануванням і розумним програмним забезпеченням. Всі ці відкриття показують: на Марсі рухатися складно, але завдяки витривалому марсоходу та його інтелектуальному підходу до водіння кожна пройдена миля має величезне наукове значення.