Вірус простого герпесу (HSV) може проникати в мозок частіше, ніж ми підозрюємо. Нове дослідження на мишах показало, що коли інфекція HSV-1 потрапляє в організм через ніс, це може спричинити швидке пошкодження нервів і високу запальну реакцію в мозку ссавців. Наслідки можуть бути набагато серйознішими, ніж звичайні висипання на губах або генітальні виразки. Через кілька місяців після зараження дослідники зафіксували у мишей підвищену тривожність, порушення моторики та когнітивні проблеми. «Якщо вірус потрапляє в організм через носову порожнину, це однозначно викликає пошкодження нервів, і наслідки є довготривалими, що викликає занепокоєння», — зазначає офтальмолог Діпак Шукла з Чиказького університету Іллінойсу (UIC). Чи відбувається таке ж руйнівне ураження у людей — поки що невідомо, оскільки людський організм звик до герпесу та має природні механізми захисту. Однак, у рідкісних випадках вірус простого герпесу може проникати в очі, ніс і мозок, спричиняючи важкі неврологічні порушення. Дослідники UIC припускають, що вірус може використовувати носову порожнину для проникнення в центральну нервову систему, оминаючи гематоенцефалічний бар'єр, який зазвичай захищає мозок від вірусних інфекцій. «Якщо заражена людина виділяє вірус через сльози, він може потрапити в носову порожнину і звідти проникнути безпосередньо в мозок», — пояснює Шукла. «Я вважаю, що це явище недооцінене і недостатньо досліджене, але його наслідки, ймовірно, набагато серйозніші, ніж звичайні лихоманкові висипання або інфекції очей». У пацієнтів із HSV-1 в очах вчені помітили підвищений рівень ферменту гепаранази (HPSE). Цей фермент активується у відповідь на присутність вірусу і сприяє розвитку запалення. Коли мишам вводили HSV-1 через ніс, дослідники виявили, що HPSE виконує аналогічну запальну функцію в мозку. Миші, у яких ген, що відповідає за вироблення HPSE, було видалено, мали менший рівень нейрозапалення і кращі когнітивні показники після зараження. Водночас у мишей із природним рівнем HPSE спостерігалося швидке погіршення пам’яті, підвищена тривожність і порушення моторики. Таблиця залежності HPSE та когнітивних показників у мишей: Група мишейНейрозапаленняКогнітивні функціїРівень тривожностіБез HPSEНизькеВищіНижчийПриродний рівень HPSEВисокеГіршіВищий «Ці результати свідчать, що вплив на HPSE може стати перспективним терапевтичним підходом для зменшення нейрозапалення, викликаного HSV-1, і збереження когнітивних та моторних функцій», — пишуть автори дослідження. І це може мати значення не лише для рідкісних випадків. Незважаючи на те, що серйозні інфекції HSV-1 у центральній нервовій системі людини трапляються рідко, сам факт здатності вірусу проникати в мозок і залишатися там протягом багатьох років викликає занепокоєння. У 2008 році дослідники виявили ДНК HSV-1 у 90% білкових бляшок, знайдених у посмертних зразках мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Більш нещодавнє довготривале дослідження виявило, що люди, які зазнали впливу HSV-1, мають удвічі вищий ризик розвитку деменції. Оскільки ліків від вірусу простого герпесу не існує, а він може активуватися протягом життя, розуміння механізмів його рецидиву може допомогти обмежити потенційні довгострокові нейродегенеративні наслідки. Наприклад, дослідження на людських міні-мозкових моделях показали, що фізична травма може повторно активувати сплячі інфекції герпесу в нервовій системі, що призводить до запалення та утворення білкових бляшок, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Останні висновки щодо прозапальних маркерів, таких як HPSE, свідчать, що один із найпоширеніших вірусів у світі – який вражає до двох третин населення – може бути недооціненою причиною когнітивного погіршення. «Ці результати відкривають шлях до потенційних терапевтичних підходів, які допоможуть зменшити наслідки нейрозапалення та запобігти довготривалим ушкодженням мозку, спричиненим вірусними інфекціями», — додає біохімік Хемант Борасе, провідний автор дослідження. Дослідження було опубліковано в журналі mBio.