Космічний вибух, зафіксований цього літа, тривав кілька днів поспіль і став найдовшим та водночас найдивнішим гамма-спалахом з усіх, які будь-коли спостерігали астрономи. Гамма-спалахи вважаються найпотужнішими вибухами у Всесвіті. Зазвичай вони тривають лише секунди або хвилини й виникають під час колапсу масивних зір або зіткнення надщільних «мертвих» зір — нейтронних. Однак цей конкретний випадок, що отримав позначення GRB 250702B, повністю зруйнував звичні уявлення. Вибух уперше зафіксували 2 липня супутники, зокрема телескопи NASA Fermi та Swift, а також прилади на інших космічних апаратах. Жодна обсерваторія не змогла простежити подію від початку до кінця, тож ученим довелося об’єднати дані з різних джерел, щоб відтворити повну картину спалаху. Дослідники припускають, що цей рекордно тривалий вибух може вказувати на зовсім новий механізм того, як чорні діри знищують зорі — процес, не описаний чинними теоріями. Саме це робить GRB 250702B унікальним явищем. «Це безперечно спалах, аналогів якому ми не бачили за останні 50 років», — зазначила у заяві Елайза Найтс, дослідниця NASA з Університету Джорджа Вашингтона. Подальші спостереження показали, що джерело спалаху розташоване в галактиці приблизно за 8 мільярдів світлових років від Землі — отже, вибух стався задовго до появи нашої планети. Знімки з космічного телескопа Джеймса Вебба та інших обсерваторій зафіксували випромінювання, яке пробивалося крізь щільні шари космічного пилу, відкривши рідкісну можливість детально вивчити галактику-господаря. І це справді галактика, хоч і доволі дивна, каже Ендрю Леван, професор астрофізики з Університету Радбауда (Нідерланди), який очолював дослідження за допомогою телескопа «Габбл». За його словами, це або дві галактики, що зливаються, або одна надмасивна галактика з темною пиловою смугою, яка розтинає її центр. За оцінками вчених, під час вибуху вивільнилася енергія, еквівалентна світінню тисячі Сонць протягом 10 мільярдів років, сконцентрована всього в кількох днях. Початковий імпульс енергії тривав щонайменше сім годин, що більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд для гамма-спалахів. «Роздільна здатність телескопа Вебба просто неймовірна, — зазначила у заяві Хуей Сірс, дослідниця з Університету Ратґерса, яка керувала частиною спостережень. — Ми настільки чітко бачимо, як спалах світиться крізь пилову смугу, що перетинає галактику». Більшість учених сходяться на думці, що затяжний спалах виник у момент, коли чорна діра поглинула зорю. Водночас не відкидаються ще два сценарії. За одним із них, чорна діра середньої маси — у тисячі разів важча за Сонце — розірвала «блукаючу» зорю, розтягнувши й зруйнувавши її гравітацією перед поглинанням. Інша версія передбачає меншу чорну діру, що оберталася поруч із зоряним компаньйоном. З часом вона відтягувала газ із цієї зорі, а зрештою врізалася в неї та швидко поглинула. В обох випадках зіркова речовина утворювала навколо чорної діри перегрітий акреційний диск. Падаючи всередину, матерія запускала вузькі струмені енергії, спрямовані майже зі швидкістю світла, — саме вони й стали джерелом гамма-випромінювання, зафіксованого із Землі. Подія зламала й інші усталені правила. Рентгенівське випромінювання з’явилося за добу до основного спалаху й продовжувало фіксуватися ще два дні після нього — такого раніше ніколи не спостерігали у випадку гамма-спалахів. Крім того, астрономи не виявили характерної наднової, яка зазвичай залишається після вибуху масивної зорі. Усі ці дивні особливості підсилюють припущення, що вчені стали свідками нового типу космічного вибуху. Однак, щоб остаточно розгадати цю загадку, необхідно зафіксувати ще більше подібних подій.