Близько 252 мільйонів років тому Земля пережила найбільшу катастрофу в своїй історії — Пермсько-Тріасове масове вимирання, відоме як «Велике вимирання». Це було найгірше з п’яти масових вимирань, які знає наша планета: до 94% морських видів і 70% родин наземних хребетних зникли. Тропічні ліси, що тоді, як і нині, були важливими «вуглецевими поглиначами», також зазнали масштабних втрат. Досі вчені погоджувалися, що головною причиною катастрофи був різкий сплеск парникових газів через масштабні виверження в Сибірських трапах — величезних покладах лави. Гарячі магматичні потоки пропалювали органічно багаті породи, вивільняючи величезні обсяги CO₂ за кількадесят чи сотні тисяч років. Це підняло температуру на планеті на 6–10 °C, занадто швидко для адаптації більшості живих форм. Але головною загадкою залишалося питання: чому ці «суперпарникові» умови трималися близько 5 мільйонів років після вивержень? Нещодавнє дослідження показало, що головною причиною стало масове знищення тропічних лісів. Коли ці ефективні «поглиначі» CO₂ зникли, цикл органічного вуглецю зупинився, заблокувавши Землю у надзвичайно гарячому стані. У багатьох місцях ліси повністю зникли, залишивши лише невисокі рослини на кшталт лікофітів. Тільки через 5–6 мільйонів років, коли рослинність відновилася, органічний вуглецевий цикл знову почав ефективно працювати, а температура поступово знижуватися. Дослідження підкреслює важливий урок для сьогодення: якщо ми втратимо сучасні тропічні та субтропічні ліси, це може стати «кліматичною точкою неповернення», що призведе до ще більшого потепління. Джерело