Чорнобильський грибок, що кидає виклик радіації: унікальна адаптація, яку наука досі не може пояснити Майже 40 років тому вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС змінив усе живе довкола. Люди покинули зону, але природа – ні. Навпаки, багато організмів не лише вижили у зоні відчуження, а й пристосувалися, наче використовуючи нові умови собі на користь. Одним із найзагадковіших мешканців Чорнобиля став чорний грибок Cladosporium sphaerospermum, що живе всередині однієї з найбільш радіоактивних будівель на планеті. На перший погляд, це звичайний мікроорганізм, але його поведінка під дією радіації вражає: замість загибелі він росте швидше. Вчені припускають, що його темний пігмент – меланін – може працювати так само, як хлорофіл у рослин, лише замість світла використовуючи іонізуюче випромінювання. Цей процес отримав назву радіосинтез. Несподівана знахідка у самому серці реактора Історія відкриття почалася наприкінці 1990-х, коли українська команда науковців на чолі з мікробіологинею Неллі Ждановою вирушила досліджувати середовище всередині укриття над зруйнованим реактором. Те, що вони побачили, стало сенсацією: 37 видів грибів, більшість з яких були темними або майже чорними через високу концентрацію меланіну. Cladosporium sphaerospermum домінував серед цих зразків і демонстрував найвищий рівень радіоактивного забруднення. Тобто грибок не просто виживав — він процвітав там, де інші види давно б загинули. Гриб, який “любить” радіацію Наступні дослідження в США, проведені радіофармакологинею Катериною Дадачовою та імунологом Артуро Касадевалем, показали ще дивніші результати. Коли грибок піддавали впливу іонізуючого випромінювання, він: не отримував пошкоджень, характерних для інших живих організмів; ріс швидше, ніж у звичайних умовах; демонстрував зміну поведінки меланіну, який наче адаптувався до нових умов. У 2008 році вчені висунули гіпотезу: гриб може перетворювати енергію радіації на біологічно корисну, подібно до фотосинтезу. Меланін тут виконував би роль, аналогічну хлорофілу в рослин. Докази з космосу Гіпотеза отримала новий імпульс після того, як у 2022 році Cladosporium sphaerospermum відправили у космос. На зовнішній поверхні МКС, у зоні інтенсивної космічної радіації, гриб знову показав підвищену стійкість. Це підтвердило: меланін не лише захищає від випромінювання, а й можливо використовує його. Проте головне питання залишається відкритим. Команда науковців під керівництвом інженера Нільса Авереша зі Стенфордського університету наголошує:досі не доведено, що гриб здійснює справжній радіосинтез — тобто фіксує вуглець чи отримує енергію безпосередньо з радіації. Доказів біохімічного “ланцюга живлення” поки немає. Унікальний, але не єдиний Цікавим є й те, що інші меланізовані гриби поводяться по-різному: Wangiella dermatitidis росте швидше під іонізуючою радіацією; Cladosporium cladosporioides лише збільшує вироблення меланіну, але не пришвидшує ріст. Отже, феномен C. sphaerospermum — не універсальний, але й не випадковий. Адаптація чи реакція на екстремальні умови? Науковці досі сперечаються: Чи еволюціонував гриб, щоб живитися радіацією, використовуючи її як джерело енергії? Чи це просто стресова відповідь, яка підвищує шанси вижити у смертельно небезпечному середовищі? Якою б не була відповідь, одне ясно: природа вкотре демонструє здатність до неймовірних трансформацій. Чому це важливо? Дослідження чорнобильських грибів відкриває нові горизонти: потенційний біологічний захист від радіації; можливість створення нових матеріалів на основі меланіну; застосування в космічній галузі для захисту астронавтів; глибше розуміння життя в екстремальних середовищах. Грибок, що спокійно росте у зоні, смертельній для людини, нагадує: навіть у найбільш зруйнованих місцях природа продовжує шукати шлях. І часто — знаходить такий, який здається майже фантастичним.