Стів Гшмайснер вже понад 20 років як на пенсії, але продовжує творити неймовірні зображення за допомогою електронного мікроскопа у Великій Британії. Його знімок клітини печінки, насиченої жирами, який яскраво показує вплив холестерину на здоров’я, минулого місяця отримав головну премію цьогорічного конкурсу Wellcome Photography Prize у категорії «Дива наукової та медичної візуалізації». Це перша його перемога у цьому престижному конкурсі, але не перша відзнака за вражаючі фото. Наприклад, роботи Гшмайснера прикрашали обкладинки кількох альбомів відомого музиканта Пітера Габріела, пише NNews. Про це розповідає science. Для цього знімка Гшмайснер використав пучок електронів, щоб збільшити зображення клітинного зрізу розміром близько 12 мікрометрів — приблизно вісімнадцята частина товщини людського волосся — і показати кристалізований холестерин, що вбудований у структуру клітини. Він також додав кольору: уламки холестерину зробив яскраво-синіми, а м’які фіолетові згини клітини печінки надали фото художньої краси. Адже печінка регулює рівень холестерину в організмі, але надмірна кількість твердого холестерину може накопичуватися і викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, як-от серцеві напади чи інсульти. Ембріональна стовбурова клітина на голці, як на обкладинці альбому Пітера Габріеля «New Blood» Стів Гшмайсснер/Science Source Гшмайснер каже, що йому подобається поєднувати науку й мистецтво у своїх зображеннях — він сам навчився додавати колір до звичайних чорно-білих електронних мікроскопічних фото. Він також детально вивчає, що зображено на кожній світлині, оскільки підписує їх з поясненнями. У інтерв’ю для Science він розповів про свій шлях і творчість. Про любов до електронної мікроскопії Після здобуття ступеня з зоології Стів працював у відділі електронної мікроскопії Королівського коледжу хірургів Англії протягом 20 років. Потім ще 15 років працював у Cancer Research UK, де познайомився з директоркою наукової фотобібліотеки, яка заохотила його створювати якісні наукові зображення не лише для науки, а й для широкого загалу. Йому так це сподобалося, що він пішов на дострокову пенсію і вже понад 20 років займається фотографією. Чому саме електронна мікроскопія? «Мені подобається скануюча електронна мікроскопія, бо вона дає тривимірні зображення, до яких люди можуть легше звикнути, — каже Гшмайснер. — Якщо фотографуєш клітину або вірус, то знімок виглядає так, як люди уявляють ці організми». Як створювалася нагороджена фотографія? «Я відкритий до всього цікавого, що можна побачити під мікроскопом, — каже він. — Тож я не шукав холестерин у цій печінковій клітині спеціально — це був щасливий випадок. Зараз я розумію, що холестерин стосується кожного, і у всьому світі проблеми з серцем і ожирінням пов’язані саме з ним». Улюблені знімки За свою кар’єру Гшмайснер зробив тисячі фотографій, але найбільшу популярність здобула світлина двох переплетених червоних кров’яних клітин, яка прикрасила обкладинку альбому Пітера Габріела «Scratch My Back». Цей альбом розійшовся накладом у чверть мільйона копій. Що таке скануюча електронна мікроскопія? «Більшість людей думають про звичайний світловий мікроскоп, який стоїть на лабораторному столі, — пояснює фотограф. — Але у них є обмеження за збільшенням через довжину хвилі світла — максимум приблизно 1000 разів. Можна побачити клітини, але не їх внутрішню структуру. Електронний мікроскоп використовує електрони для створення зображення — у них хвиля набагато коротша, тож збільшення значно більше. Але електрони можуть рухатися лише у вакуумі, тому такі мікроскопи — це великі апарати з довгою колоною. І ще — вони дають лише чорно-біле зображення, бо колір виникає від світла, а не електронів». Про свою спадщину «Головне, що я роблю — це допомагаю налагодити зв’язок між наукою і громадськістю, — підсумовує Гшмайснер. — Мої зображення використовують в освіті, на сайтах, для ілюстрації хвороб і вірусів. Я не працюю у вузі, а як індивідуальний фотограф створюю знімки, які говорять з людьми і справляють візуальний вплив». Його роботи часто купують не лише науковці, а й поціновувачі мистецтва. Знімки Гшмайснера з’являлися на поштових марках США, у кафе Disney та на вокзалі Чикаго. Працюючи 35 років як науковець, він мав одну обкладинку на науковому журналі, а вже за 20 років у фотографії отримав сотні публікацій, зокрема у виданні Science.