Пакетик чіпсів. Солодкий напій. Вечеря, готова за три хвилини в мікрохвильовці. Ультраоброблена їжа справді рятує, коли часу й сил немає. Але що, якщо відмова від неї здатна вплинути на стан, який роками не піддається лікуванню? Невелике пілотне дослідження під керівництвом психіатрині Наяші Чагведери з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF) дає підстави поставити це питання всерйоз. Повідомляє T4 з посиланням на sciencealert.com. Учасників було всього 20 людей із діагнозом депресія. Середній вік – близько 44 років, а з розладом вони жили в середньому майже 13 років. Тобто це не студенти, які засмутилися через сесію, а люди з довгою історією хвороби. Усі вони до початку дослідження споживали чимало ультраоброблених продуктів. Як виглядав сам експеримент Фото: sciencealert.com Дослідження побудували за перехресною схемою, і це важливо. Учасників випадково розподілили на дві групи: одна чотири тижні харчувалася як завжди, друга – скоротила ультраоброблену їжу. Потім групи мінялися місцями. Такий дизайн дозволяє порівнювати два режими харчування в одних і тих самих людей, а не в різних – а це суттєво зменшує вплив індивідуальних особливостей. Продукти учасники купували самі, але за рекомендаціями дослідників. Ще одна умова: протягом усього дослідження вони не змінювали ліки, терапію, фізичну активність і режим сну. Інакше кажучи, вчені намагалися ізолювати саме харчовий фактор. Результат за опитувальником споживання високооброблених продуктів виявився разючим: середній бал упав із 10,10 на старті до 1,42 після втручання. Завершили дослідження 19 людей із 20. Наскільки змінилися симптоми депресії Тут є конкретні цифри, і вони найцікавіші. За шкалою PHQ-9, яка складається з дев’яти запитань і широко використовується навіть у сімейних лікарів, середній бал становив 8,68 на звичайній дієті та 5,53 – на дієті з меншою кількістю ультраобробленої їжі. З поправкою на вихідні симптоми, порядок дієт і період дослідження різниця вийшла близько трьох пунктів. За іншою шкалою, MADRS, розрив ще більший: 18,9 проти 8,05. Третя оцінка депресії та опитувальник тривожності теж показали нижчі бали під час дієтичного втручання. І ось нюанс, який зазвичай не потрапляє в заголовки. Симптоми були нижчими й під час звичайної дієти порівняно зі стартом: PHQ-9 на початку – 12,8, а на звичайній дієті – вже 8,68. Тобто сам факт участі в дослідженні, увага й регулярні контакти з дослідниками вже дали ефект. Тому йдеться саме про різницю між двома періодами харчування, а не про те, що весь прогрес можна приписати відмові від ультраобробленого. Чому це складніше, ніж здається Скоротити ультраоброблену їжу важко, і дослідниця це визнає прямо: вона “дуже смачна, дешева й зручна”. Люди з депресією часто живуть у стані, коли на приготування їжі просто бракує ресурсу – і саме тоді пакетовані снеки й готові продукти стають порятунком. Тут є ще один підводний камінь: не всі оброблені продукти є ультраобробленими. Консервована квасоля чи пастеризоване молоко – це обробка, але зовсім інший рівень, ніж продукт із десятком інгредієнтів, яких на кухні не зустрінеш. Цікаво, що самі учасники оцінили складність втручання на 5,74 бала – тобто середньо. А користь – на 8,42. Побічних ефектів ніхто не повідомив. Люди радше вважали це вартим зусиль, ніж непідйомним. Та найбільше застереження стосується того, чого дослідження довести не могло. Зменшення ультраоброблених продуктів автоматично змінює споживання цукру, жирів і калорій. Додаються й інші можливі чинники – домішки або забруднювачі, пов’язані з переробкою. Який саме механізм спрацював, невідомо. Що це означає на практиці Ставити на цю стратегію як на заміну лікуванню не варто. Дослідження маленьке, незасліплене – учасники знали, якої дієти дотримуються, і це могло вплинути на очікування. Споживання їжі фіксували зі слів самих людей, без об’єктивних вимірів. Усі учасники мали надмірну вагу й принаймні одну метаболічну особливість, тож на інших людей із депресією результати можуть не поширюватися так само. Основні показники дослідження – це здійсненність і прийнятність підходу, а оцінки депресії та тривожності були дослідницькими. Самі автори називають ці результати такими, що лише породжують гіпотези для більших досліджень. Але практичний висновок усе одно є, і він доволі приземлений. Якщо ви живете з депресією і хочете спробувати щось на додачу до терапії, зміна меню – це не дорогий і не ризикований крок. Уявіть типовий день: сніданок із солодкого йогурту та пластівців, обід – локшина швидкого приготування, перекус – батончик. Заміна одного з цих пунктів на щось із мінімальною кількістю інгредієнтів уже змінює картину, і робити це можна поступово, без революцій на кухні. А що якщо вся справа не в самих інгредієнтах, а просто в тому, що людина починає готувати сама – і це повертає відчуття контролю над власним днем? Дослідники цього не перевіряли, і саме тому закликають до більших засліплених робіт з об’єктивними вимірами. Поки що звучить так: вибір на користь простішої їжі – точно не гірший, ніж пакетик чіпсів. А чи готові ви заради цього перебудувати свій звичний похід до супермаркету?The post Менше ультраобробленої їжі – і депресія відступає за 4 тижні, показало дослідження first appeared on T4 - сучасні технології та наука.