Нещодавно міжнародна група вчених здійснила відкриття, яке здатне суттєво вплинути на наші уявлення про кліматичні процеси та швидкість глобального потепління. Під товщею льодовикового покриву Гренландії, дослідники знайшли давній дощовий ландшафт, що зберігся у формі підлідної долини з річковими системами, які ніколи раніше не були зафіксовані на цьому континенті. Це відкриття доводить, що в далекому минулому Гренландія вже втрачала лід у масштабах, що раніше вважалися малоймовірними. Що саме знайшли вчені? Завдяки сучасним технологіям глибинного радарного зондування вчені виявили складну мережу каньйонів і русел, що тягнуться на сотні кілометрів під шаром льоду. За попередніми оцінками, цій структурі понад 400 000 років. Ще більш вражаючим є те, що цей ландшафт був сформований під час періодів, коли льодовий щит повністю зникав, а територія, яку ми сьогодні сприймаємо як замерзлу пустелю, була вкритою річками та, ймовірно, зеленими луками. Чому це важливо? Це відкриття суперечить усталеним науковим уявленням, згідно з якими льодовий щит Гренландії зберігається протягом останніх кількох мільйонів років майже безперервно. Виявлений дощовий ландшафт вказує на те, що Гренландія могла неодноразово переживати повне танення льодовика, навіть за умов незначного глобального потепління. Це означає, що наша планета може бути значно чутливішою до змін температури, ніж вважалося раніше. Новий погляд на кліматичне майбутнє Результати дослідження змушують переглянути прогнози щодо майбутнього підняття рівня Світового океану. Якщо Гренландія вже переживала повне танення у минулому — за умов менших концентрацій парникових газів — нинішні темпи потепління можуть викликати катастрофічне танення набагато швидше, ніж це передбачають сучасні моделі. Лише повне танення льодового щита Гренландії може спричинити підняття рівня океану на 7 метрів, що поставить під загрозу існування прибережних міст у всьому світі. Наслідки для науки і політики Це відкриття вже викликало жваву реакцію серед науковців, екологів і кліматологів. Багато хто вважає, що моделі кліматичного прогнозування мають бути терміново оновлені, а політики — змінити підходи до скорочення викидів вуглекислого газу. Гренландія, як своєрідний “кліматичний термометр” планети, показує, що ми можемо недооцінювати масштаби потенційних змін. Висновок: Нове відкриття на Гренландії доводить, що льодовикові щити можуть бути значно менш стабільними, ніж вважалося. Світовій науці ще доведеться адаптуватися до цих фактів і терміново враховувати їх при формуванні глобальної екологічної політики. Можливо, наша планета вже натякає нам, що часу на вагання залишилося небагато.