Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences оголосила про повернення до Нової Зеландії рідкісного яйця вимерлого гігантського птаха моа. Артефакт, знайдений у країні 14 січня 1966 року, майже шість десятиліть зберігався у приватній колекції в США. У червні 2026 року він з’явився на публічному аукціоні в штаті Колорадо, де його придбала Colossal Biosciences. Про плани повернути знахідку на батьківщину компанія повідомила 20 жовтня 2026 року. Церемонію репатріації планують провести у грудні. Яйце передадуть професору Те Майре Тау — історикові маорі та представнику племінного керівництва регіону Кентербері. Знахідка має приблизно 22 см завдовжки та 17 см завширшки. За розмірами вона приблизно в півтора раза перевищує яйце страуса за довжиною, а її об’єм майже вдвічі більший. Яйце відновили з численних фрагментів, але частину уламків ще потрібно приєднати. Це надзвичайно рідкісний екземпляр. У публічних колекціях світу відомо менш ніж 40 достатньо добре збережених яєць моа, і лише вісім із них мають не менш ніж 90% шкаралупи. Після реставрації новозеландська знахідка, ймовірно, стане дев’ятим майже цілим яйцем. Дослідження під керівництвом маорі До повернення артефакту долучився режисер Пітер Джексон, партнер Colossal у програмі відновлення моа. Дізнавшись, що яйце продають за кордоном, він звернувся до компанії, яка погодилася придбати його власним коштом і організувати повернення до Нової Зеландії. Подальшу роботу зі знахідкою координуватимуть дослідники народу Нгаї Таху. Вони вирішуватимуть, чи проводити неруйнівне сканування, а також відбір зразків для аналізу ДНК та ізотопів. Такі дослідження можуть допомогти визначити вид моа, походження яйця та обставини його поховання. За однією з версій, воно могло походити з людського поховання періоду мисливців на моа, приблизно 1300 року нашої ери. Однак це припущення ще потрібно перевірити. Усі процедури мають відповідати традиційним звичаям маорі — тікана. Компанія наголошує, що корінне населення має керувати не лише науковою роботою, а й рішеннями щодо поводження з культурно значущими знахідками. Що яйце може розповісти про моа Скам’яніла шкаралупа яєць здатна зберігати давню ДНК. Дослідження 2010 року, проведене науковцями Університету Мердока, показало, що в шкаралупі моа бактеріальної ДНК приблизно у 125 разів менше, ніж у кістках цих птахів. Команда Леона Гюйнена змогла виділити генетичний матеріал із внутрішньої та зовнішньої поверхонь шкаралупи. Аналіз 69 яєць дозволив ідентифікувати сім видів моа. Генетичні дані також допомогли з’ясувати особливості розмноження цих птахів. Зокрема, ДНК на зовнішній поверхні яєць деяких видів свідчить, що висиджуванням могли займатися менші за розмірами самці. Крім того, аналіз виявив дві окремі генетичні лінії в межах виду Euryapteryx, яйця яких відрізнялися товщиною шкаралупи. Моа були одними з найбільших птахів Нової Зеландії. За даними Кентерберійського музею, існувало дев’ять описаних видів, що належали до шести родів і трьох родин. Після появи людей у Новій Зеландії понад 600 років тому ці птахи зникли протягом наступних 100–300 років. Дослідження 2025 року пов’язує їхнє вимирання з інтенсивним полюванням на дорослих птахів і збиранням яєць. Повернення знахідки має не лише наукове, а й культурне значення. Як зазначив старший куратор природничої історії Кентерберійського музею Пол Скофілд, яйце має значно більшу наукову та культурну цінність у Новій Зеландії, ніж у приватній колекції за кордоном.