Синдром самозванця — найпоширеніша проблема: у різні періоди життя з ним так чи інакше стикалися 70% людей. Дізнайтеся, чи перебуваєте ви у групі ризику. Для синдрому самозванця характерні невпевненість у своїх компетенціях та професіоналізмі, відчуття незаслуженого успіху. Як проявляється цей стан і чи можливо його перемогти?  Хто найчастіше страждає від синдрому самозванця Одна з найвідоміших дослідниць проблеми Валері Янг виділила кілька груп людей, які найчастіше страждають від цього синдрому. Перфекціоністи Вони постійно живуть із відчуттям, що могли б зробити краще. Якими б добрими не були результати, вони все одно ними будуть незадоволені. Перфекціоністи люблять все контролювати, схильні до мікроменеджменту і вважають, що якщо потрібно щось зробити добре, то потрібно зробити це самому. Експерти Їх переслідує думка, що їм не вистачає знань та вмінь для їхньої роботи. Навіть невеликі прогалини у знаннях сприймаються як підтвердження цього. Приступаючи до нового завдання, вони намагаються докладно вивчити все, що з ним пов’язано. Такі люди проходять багато тренінгів та курсів, щоб підтвердити свою компетентність сертифікатами. І не надсилають резюме на вакансію, якщо не відповідають абсолютно всім критеріям в описі. Природні генії Такі люди впевнені, що професіоналізм визначають вроджені здібності. Тому щоразу, коли їм не вдається швидко і легко впоратися з поставленим завданням, вони почуваються самозванцями. Індивідуалісти Вони намагаються з усім впоратися поодинці, а чиюсь допомогу сприймають як образу. Часто особисте життя приносять у жертву роботі. Супермени та диво-жінки Вони працюють більше за інших і намагаються досягти успіху в усіх сферах життя, щоб не почуватися невдахами. Чому виникає синдром самозванця та як його виявити Серед причин виникнення синдрому самозванця – занадто високі очікування від дитини в дитинстві і необхідність заслуговувати на любов батьків якимись досягненнями. Його також провокує некомфортне робоче середовище: молодий фахівець у колі досвідчених співробітників або жінка в чоловічому колективі з більшою ймовірністю почуватимуться самозванцями. Але цей синдром можна подолати та навчитися приймати свої успіхи. Синдром самозванця проявляється у двох основних сценаріях (вони можуть поєднуватися чи бути окремо): Відчуття незаслуженого успіху, місця, отриманого звання, статусу, що несправедливо займається. Страх заявити про себе, як про спеціаліста, експерта, і брати за це адекватні гроші. Типові характеристики синдрому самозванця: Невпевненість в собі; Постійне самоїдство та самокопання; Неготовність раціонально оцінювати свої навички, компетенції, невдачі; Катастрофічні мислення та негативізм; Висока чутливість до думок та оцінок інших; Деструктивний перфекціонізм; Самосаботаж власного успіху та результатів; Проблеми з позиціонуванням себе. Методи роботи із синдромом самозванця Помічати свої досягнення Існує багато технік: можна почати вести щоденний список своїх досягнень, скласти топ-100 досягнень за все життя, збирати відгуки про свою роботу в окрему папку. І діставати ці списки, як тільки відчуєте свою неспроможність. Найважливіше — почати помічати, як багато ви робите, звертати увагу навіть на незначні перемоги. І щоразу наголошувати, що цей результат прийшов саме завдяки вам. Не успіх, не випадковість, а ваша заслуга! Ви щось зробили, прийняли певний вибір і це він привів вас у точку, в якій ви зараз. Піддавати свої думки критиці Наприклад, ви вважаєте, що вам ще недостатньо знань, щоб заробляти на цьому гроші. А як ви це зрозуміли? Випишіть усі свої знання, весь свій досвід роботи та подивіться об’єктивно на цей арсенал навичок та умінь. І запитайте себе: «А як я зрозумію, що мені вже достатньо знань?» Перегони можуть бути нескінченними, адже неможливо знати все. Вам завжди буде куди прагнути – це нормально. Перевести фокус із себе на завдання Наприклад, ви готуєтеся до виступу, і вас атакують страхи: «А чи скажу я щось цінне?», «Чи сподобається аудиторії?», «Мені здається, мені нема чим поділитися». Слідкуйте за цими думками і перемикайтеся на інші: «Чим я хочу поділитися?», «Чим хочу допомогти?», «Яке завдання аудиторії я вирішую?» Так ви переносите акцент із себе на цінність своєї роботи, і діяти стає приємніше. Знайти підтримуюче оточення Знайдіть людей за інтересами, таких же новачків у вашій сфері, як ви. З ними можна обговорити спільні проблеми, страхи та разом діяти, підтримуючи один одного. Так у вас буде розуміння, що ви не одні, що ваші думки та почуття нормальні та властиві всім. Звернутися до психолога Можна самим намагатися справлятися із синдромом самозванця, а можна зробити це швидше за допомогою фахівця. Психолог ставитиме правильні та потрібні питання, які швидше допоможуть впоратися зі страхами, переконаннями та сумнівами.The post Це заважає вам жити: 8 ознак того, що у вас є синдром самозванця first appeared on Pixel.inform.