До приходу людей архіпелаг Сейшельських островів був притулком для тварин. Історія цих островів, що була відносно мирною до епохи великих географічних відкриттів, закарбована в ДНК величних гігантських черепах Альдабра (Aldabrachelys gigantea).

Їхні масивні, броньовані панцирі забезпечували їм надійний захист від небезпек, з якими вони могли зіткнутися на ізольованих островах, адже у них було дуже мало природних ворогів. Достатня кількість їжі та відсутність хижаків дозволяли їм досягати поважного віку без потреби в швидкості чи агресії.

Однак у 15 столітті на островах почали з'являтися європейські дослідники, моряки та навіть пірати. Ця острівна територія з повільними, великими черепахами стала легкою здобиччю для їжі.

З кожним новим завантаженням човнів популяція гігантських черепах Альдабра зменшувалася. До 19 століття на атолі залишилося менше тисячі черепах.

Але сьогодні ситуація зовсім інша. Останні дослідження показали, що популяція черепах досягла рекордних чисел після десятиліть охорони, перевищивши чисельність людей на Сейшельських островах вперше за століття.

Результати дослідження популяції були опубліковані в Ecology and Evolution. "Більше ніж 180 000 гігантських черепах, що вільно бродять по нашому атолу, є доказом того, що довгострокова прихильність до охорони природи може досягти значних результатів", - говорить біолог з охорони природи Фрауке Флейшер-Доглі, генеральний директор Фонду островів Сейшельських островів.

Це чудова новина для Сейшел, для світу та для всіх, хто працював над охороною Альдабра.

Це перший раз, коли чисельність популяції була ретельно досліджена з 1990-х років. У 1981 році Альдабра став строгим природним заповідником для підтримки відновлення черепах; у 1982 році його було оголошено об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Програма моніторингу гігантських черепах Альдабра є однією з найтриваліших у регіоні, але густі зарості атолу ускладнюють підрахунок черепах у деяких місцях.

Можливо, черепахи зараз у безпеці від голодних моряків, але багато інших загроз все ще залишаються. Атол вразливий до підвищення рівня моря та посухи, оскільки використання викопного пального людьми продовжує змінювати глобальний клімат.

Тим часом, бродячі коти та чорні щури все ще присутні на атолі, полюючи на яйця та молодих черепах.

Важливо пам'ятати, що ці цифри є базовими – не кінцевими. Сподіваємося, ми надали менеджерам з охорони природи докази, необхідні для моніторингу майбутніх змін і раннього реагування, оскільки черепахи стикаються з дедалі більшими тисками від зміни клімату, посухи та інвазивних видів.