Протягом більше року, починаючи з кінця 2021 року, автобус Women's Heart Bus подорожував Францією, пропонуючи кардіологічні та гінекологічні обстеження тисячам пацієнток, які живуть у складних умовах або не можуть дістатися до лікаря.Цілком зрозуміло, чому автобус перевіряв як здоров'я серця, так і репродуктивних органів.Серцево-судинні захворювання є головною причиною смерті серед жінок у всьому світі. І протягом десятиліть відомо, що існує зв'язок між здоров'ям серця та гінекологічними проблемами.Історія репродуктивного здоров'я може надати деякі з найперших ознак того, що жінка має підвищений ризик серцево-судинних захворювань – і гінекологи можуть бути в особливо вигідному становищі, щоб їх виявити.Нове оглядове дослідження об'єднує ці зв'язки, детально описуючи різноманітні зв'язки між серцево-судинним та репродуктивним здоров'ям і розглядаючи три приклади того, як програми здоров'я серця та гінекології можуть працювати.Жінки мають багато класичних факторів ризику серцево-судинних захворювань, спільних з чоловіками, включаючи високий кров'яний тиск, діабет, куріння та високий рівень холестерину.Але жінки також мають набір факторів ризику, яких чоловіки просто не мають, і деякі з цих особливих ознак можуть з'явитися за роки або навіть десятиліття до серцевого нападу або інсульту.Наприклад, вагітність може виступати як своєрідний стрес-тест для серця.Дослідники вказують у своєму огляді, що попередні роботи "підтверджують сильну асоціацію між прееклампсією, гестаційною гіпертензією, передчасними пологами, гестаційним діабетом та підвищеним ризиком подальших серцево-судинних захворювань у жінок".Інші стани також пропонують подібні ознаки. Полікістоз яєчників, або ПКЯ (недавно перейменований на ПМЯ), є ендокринним розладом, який може включати метаболічні проблеми, такі як нездоровий рівень холестерину. Метаналіз, що включав більше мільйона жінок, виявив підвищений ризик серцево-судинних захворювань серед жінок з ПКЯ.Ендометріоз також, здається, пов'язаний зі здоров'ям серця. Цей хронічний стан вражає близько 10 відсотків жінок репродуктивного віку і асоціюється з запаленням та накопиченням жирових бляшок в артеріях. Огляд вказує на докази, що пов'язують ендометріоз з підвищеним ризиком інсульту та серцевого нападу.Жінки з мігренню з аурою мають приблизно вдвічі більший ризик ішемічного інсульту, а їх ризик серцевого нападу також підвищений. Мігрень та ендометріоз також здається переплетеними, причому жінки, які мають один стан, частіше страждають від іншого.А потім є менопауза.Жінки, які проходять менопаузу до 45 років, мають значно вищий ризик серцево-судинних захворювань, з особливо сильними асоціаціями для дуже ранньої природної менопаузи та менопаузи, викликаної операцією з видалення яєчників. Огляд також підкреслює дослідження, що свідчать про те, що сильні або часті припливи можуть бути пов'язані з ризиком серцево-судинних захворювань.Очевидно, що існує багато зв'язків між цими двома частинами жіночого здоров'я – тому має сенс пропонувати, що кабінет гінеколога також є місцем для виявлення тривожних ознак серцево-судинних захворювань.Три французькі програми, описані в огляді, пропонують уявлення про те, як це може виглядати.В одній лікарні в Парижі жінкам, які проходили гінекологічну допомогу через передчасну недостатність яєчників, перименопаузу або менопаузу, пропонували кардіологічну оцінку.Серед 197 жінок 34 відсотки були ново діагностовані з гіпертонією, діабетом або дисліпідемією. Більше половини тих, хто вже мав гіпертонію, потребували корекції лікування, як і більше половини тих, хто мав відомі дисліпідемії.В цілому 58 відсотків жінок або отримали новий діагноз основного фактора ризику серцево-судинних захворювань, або потребували зміни існуючого лікування – хоча це були жінки без попередніх серйозних серцево-судинних подій.Друга програма в центрі менопаузи в Тулузі виявила, що 70 відсотків з понад 1000 жінок віком від 45 до 60 років мали принаймні один фактор ризику серцево-судинних захворювань, тоді як 35 відсотків мали два або більше.Автори огляду стверджують, що перименопауза та менопауза можуть бути особливо корисним періодом для перевірки здоров'я серця жінок, оскільки багато з них звертаються за допомогою з цих питань у віці, коли фактори ризику серцево-судинних захворювань стають більш поширеними.І, звичайно, не кожен приплив, мігрень або важка вагітність означає, що жінка приречена на серцеві захворювання. Це асоціації та маркери ризику, а не кришталеві кулі.Але разом це дослідження створює переконливий аргумент для з'єднання двох частин жіночого медичного обслуговування, які історично діяли в окремих напрямках.Огляд був опублікований у журналі Maturitas.Цікавий фактСерцево-судинні захворювання є головною причиною смерті серед жінок у всьому світі, що підкреслює важливість моніторингу їхнього здоров'я.

Протягом десятиліть відомо, що хімічна речовина, що використовується в хімчистках, трихлоретилен (TCE), пов'язана з підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона. Але нове дослідження показує, що небезпека може бути ще більшою, ніж ми думали.Згідно з новими даними, навіть проживання поблизу хімчистки може підвищити ризик розвитку цього захворювання.У національному аналізі, опублікованому в npj Parkinson's Disease, вчені виявили, що люди, які проживають в межах 150 метрів (близько 500 футів) від хімчисток, мають на 23% вищий ризик розвитку хвороби Паркінсона в порівнянні з тими, хто живе на відстані 6.4–8 кілометрів (4–5 миль).Це дослідження підкреслює важливість вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я, оскільки виявлено, що місце проживання може впливати на ризик захворювань.Цікавий фактВідомо, що хімічні речовини, які використовуються в хімчистках, можуть забруднювати навколишнє середовище, що може впливати на здоров'я людей, які живуть поруч.

Цього тижня в науці: атака медуз, міні-мозки, вирощені в лабораторії, відчувають час, і багато іншого!По-перше, аналіз 500 професій виявив, що робота з найвищим ризиком радіаційних захворювань, ймовірно, не та, яку ви очікуєте. Виявляється, це стюарди, а за ними йдуть пілоти. Основна причина - це радіація під час польотів. Цього тижня також:Астрономи знайшли абсолютну суперзірку в нашій галактиці.Зв'язок між споживанням солодких напоїв і раком шлунка.Стада медуз зупинили ядерний реактор у вражаючій збігу обставин.Лабораторно вирощені міні-мозки навчилися відчувати час.Можливі перешкоди для водневої революції.Читати далі, і не забудьте також переглянути наше відео!Робота з найвищим ризиком радіаційного ракуЗгідно з новим дослідженням, яке проаналізувало дані з понад 500 професій, робота, що має найвищу частку радіаційної смертності, - це стюардеса.Другий за ризиком - це пілот.Чому ж авіаперевезення настільки небезпечні з точки зору ризику раку? Відповідь полягає в радіації під час польотів, яка значно вища на висоті, ніж на землі, завдяки атмосфері Землі, яка поглинає та розсіює високоенергетичні частинки з космосу.Цікавий фактВідомо, що стюарди та пілоти піддаються більшому ризику радіаційних захворювань, ніж багато інших професій, через тривалість їх перебування на висоті.

Шизофренія може впливати на сприйняття реальності, мислення та спілкування, іноді викликаючи галюцинації, марення, неорганізоване мислення, знижену мотивацію та когнітивні труднощі.Біполярний розлад в основному включає епізоди екстремальних змін настрою та енергії, включаючи манію та депресію. Деякі люди з біполярним розладом також переживають психоз, що ускладнює розрізнення цих двох станів.Нещодавно дослідження, опубліковане в Frontiers in Psychiatry, виявило ще одну схожість.На скануваннях мозку люди з обома станами показали меншу координацію між віддаленими ділянками мозку, ніж люди без жодного з діагнозів. Відмінності були більш поширеними у шизофренії.Психіатр Лі Чжан з Університету медицини Аньхой у Китаї та його колеги порівняли функціональні МРТ-сканування 89 людей з шизофренією, 57 з біполярним розладом I та 45 здоровими контролями. Усі учасники були віком від 18 до 50 років.Учасники не виконували жодного завдання під час сканувань. Натомість дослідники записували, як змінювалася активність у мозку, поки кожна людина відпочивала.Команда поділила мозок на 90 ділянок і шукала ділянки, активність яких підвищувалася та знижувалася в один і той же час. Коли дві ділянки показують координовану активність протягом часу, дослідники описують їх як функціонально пов'язані.Функціональна зв'язність не виявляє буквального "проводки" мозку, такої як фізичні нервові волокна між ділянками, і не доводить, що дві ділянки спілкуються безпосередньо.У цілому мозку обидві групи пацієнтів показали нижчу синхронізацію мережі, ніж контрольна група. Простими словами, активність у віддалених ділянках була менш ймовірною, щоб рухатися в такт.Це не означає, що їхні мозки були просто менш активними.Синхронізація описує координацію, а не загальну активність мозку. Знижена координація може ускладнити об'єднання інформації, обробленої в різних частинах мозку, хоча дослідження не перевіряло цю можливість безпосередньо.Обидві групи також показали змінену комунікацію між ділянками, що беруть участь у пам'яті, емоціях, увазі, зору та сенсорній обробці. Зв'язки між системами, які допомагають направляти увагу, та тими, що беруть участь у пам'яті та емоціях, були сильнішими, ніж у контрольній групі.Ширший патерн спостерігався у людей з шизофренією. Комунікація в системах, що беруть участь у відчуттях і русі, була слабшою, тоді як деякі зв'язки в системах, що беруть участь у пам'яті та емоціях, були сильнішими.Група з шизофренією також показала зміни в ділянках, важливих для обробки звуку та мови, а також розпізнавання облич. Ці відмінності не були виявлені в групі з біполярним розладом.Разом результати свідчать про те, що два стани можуть ділитися деякими патернами порушеної комунікації в мозку, тоді як шизофренія асоціюється з більш широкими змінами. Вони не показують, що жоден з станів має єдиний "провідний дефект" або що спостережувані патерни мозку викликають розлади.Ці результати узгоджуються з доказами, що психіатричні діагнози не завжди займають абсолютно окремі біологічні категорії. Нещодавній великий генетичний аналіз виявив, що шизофренія та біполярний розлад ділять близько 70 відсотків своїх генетичних впливів.Попередні дослідження також виявили раптові хвилі змінюваної зв'язності мозку, які отримали назву "мозкові землетруси", у людей з шизофренією та біполярним розладом. Нове дослідження додає інший погляд на функціональні мережі, які можуть перетинатися між двома діагнозами."Основні аномалії мережі можуть функціонувати як біомаркери для діагностики, прогнозування, керівництва лікуванням та оцінки лікування", - пишуть дослідники.Однак сканування наразі не можуть бути використані для діагностики окремої особи. Дослідження зафіксувало активність мозку лише в один момент часу, тому не може показати, чи з'явилися відмінності до початку хвороби або розвинулися внаслідок станів або їх лікування.Мережеві вимірювання не відповідали значно тяжкості симптомів учасників після статистичної корекції. Вибірка також була відносно невеликою, учасники перебували на різних стадіях хвороби, і медикаменти могли вплинути на їхню активність мозку.Аналіз спирався на відносно грубу карту мозку та поділив його мережі відповідно до категорій, обраних заздалегідь. Ці методологічні рішення могли вплинути на патерни, які виявили дослідники.Більші дослідження повинні стежити за людьми з їхнього першого епізоду, бажано до початку медикаментозного лікування, щоб визначити, чи залишаються ці мозкові підписи стабільними, змінюються з симптомами або передбачають відповідь на лікування.Поки що результати вказують на спільне зниження координації в комунікаційних мережах мозку, супроводжуване більш широкими відмінностями у шизофренії. Це може допомогти пояснити деякі біологічні перетворення між двома діагнозами, але це ще не клінічний тест.Дослідження було опубліковане в Frontiers in Psychiatry.Цікавий фактДослідження показали, що шизофренія та біполярний розлад ділять близько 70% своїх генетичних впливів, що свідчить про їхню спільну біологічну основу.

Для тих, хто живе в тіні психічних розладів, таких як ПТСР, тривога та депресія, знайти шлях вперед може здаватися неможливим, особливо коли традиційні методи лікування не приносять полегшення.Псилоцибін, психоактивна речовина, що міститься в деяких грибах, десятиліттями вважався забороненим наркотиком. Але тепер результати першої державної програми з псилоцибіну в США свідчать про те, що ця речовина може запропонувати надію за межами клінічних випробувань.З листопада 2024 року по червень 2026 року команда з Університету охорони здоров'я та науки Орегону спостерігала за 346 клієнтами, які брали участь у програмі, і виявила, що протягом перших трьох місяців після прийому псилоцибіну учасники повідомили про значні покращення в психічному здоров'ї, добробуті та задоволеності життям.Лише через місяць після дози 92,2% учасників заявили, що досвід був корисним, а їхні симптоми психічного здоров'я значно зменшилися.Ця стаття стане основою для багатьох посилань у майбутньому, говорить нейробіолог Адріанна Р. Вілсон-По з Інституту досліджень спадщини та спільного директора Open Psychedelic Evaluation Nexus (OPEN).Це перше велике дослідження, яке контролює безпеку та симптоми психічного здоров'я реальних людей у реальному світі.Психічні захворювання вражають десятки мільйонів американців, багато з яких вважають традиційне лікування недостатнім. У 2024 році приблизно 23% дорослих у США повідомили про симптоми психічного захворювання за попередній рік; однак лише половина з них отримала лікування.Це спонукало дослідників шукати інші варіанти, такі як псилоцибін. За останнє десятиліття клінічні випробування показали зростаючу обіцянку, що ця сполука може полегшити симптоми психічних захворювань, особливо у пацієнтів, для яких інші методи лікування не спрацювали.Програма офіційно відкрила свої двері для клієнтів у середині 2023 року. Вона дозволяє будь-якому дорослому старше 21 року брати участь з будь-якої причини, використовує продукти, отримані з грибів, і не вимагає, щоб фасилітатори мали професійну клінічну підготовку.OPEN залучила 346 клієнтів програми, які були готові взяти участь у оцінці її результатів і безпеки. Кожен клієнт отримав контрольовану дозу псилоцибіну в середньому 31,9 міліграмів, хоча індивідуальні дози варіювалися від 2 до 50 міліграмів.Результати були вражаючими. Після трьох місяців частка учасників, які повідомляли про помірні або важкі симптоми ПТСР, зменшилася з 48% до 16,8%. Помірна або важка тривога зменшилася з 45,1% до 13,2%, а депресія з 42,2% до 16,5%.Однак не все було так добре. Чотири людини – 1,2% учасників – зазнали серйозних поведінкових реакцій, які вимагали медичної допомоги.Дослідники вважають, що недосвідченість з психоделіками, більша психологічна вразливість і вищі дози можуть підвищити ризик серйозних реакцій, хоча чотири випадки занадто малі, щоб встановити це.Однак експеримент в Орегоні вже значно більший, ніж це дослідження може свідчити.Більше 20 000 людей отримали регульовані послуги з псилоцибіну в штаті з 2023 року – це більше ніж у шість разів перевищує кількість людей, які брали участь у клінічних випробуваннях класичних психоделіків з 1951 року.Цікавий фактПсилоцибін отримують з грибів, таких як Psilocybe cubensis, які використовуються в традиційній медицині в деяких культурах протягом тисячоліть.

Кожен атом матерії у Всесвіті побудований навколо ядра. Це щільно упаковане скупчення протонів і нейтронів, яке складає атомне ядро, визначає його елементарну ідентичність і містить більшість його маси.Підручники часто зображують це скупчення частинок у вигляді сферичної малини, навколо якої обертаються електрони. Але це не завжди найточніше зображення.Тепер, у Великому адронному колайдері в CERN, фізики знайшли докази однієї з таких форм: ядро, структуроване як кегля, що ховається всередині кожного атома неону.Це не просто цікавість. Розуміння цієї форми має наслідки для ядерної фізики та для розуміння дивної колективної поведінки матерії, що виробляється, коли атомні ядра стикаються на величезних енергіях.Не всі ядра побудовані однаково. Деякі можуть мати форми, які відрізняються від сфери; наприклад, радій-224 має явно асиметричне грушоподібне атомне ядро. Розуміння цих форм може допомогти фізикам передбачити, як ядра можуть поводитися в екстремальних умовах.Але насправді побачити ці форми не так просто, і не лише тому, що атомні ядра такі малі.У звичайних вимірюваннях ядро не сидить на місці. Його квантовий стан ефективно середньо по всіх можливих орієнтаціях, тому не сферичне ядро з нульовим кутовим моментом все ще виглядатиме сферичним, коли його спостерігають у лабораторії.Тут корисно мати під рукою колайдер частинок. Коли атомні ядра розбиваються, їхня внутрішня структура може вплинути на потік матерії, що виробляється в зіткненні.У своєму експерименті співпраця CMS порівняла зіткнення між двома різними атомними ядрами – киснем-16 і неоном-20. Вони не розбивали кисень і неон разом, а вивчали результати різних запусків колайдера, що включали зіткнення кисень-кисень і неон-неон.Причина цього в тому, що кисень-16 і неон-20 є корисними партнерами для порівняння. Обидва ядра відносно близькі за масою, але, ймовірно, мають дуже різні внутрішні структури.Розрахунки передбачають, що кисень-16 має тетраедричну ядерну структуру, тоді як передбачувана структура неону більше нагадує кеглю.Дослідники порівняли, як частинки виходили з кожного виду зіткнення, шукаючи патерни в потоці, які могли б виявити початкову геометрію ядер, що брали участь.Вони шукали, чи частинки частіше з'являються в певних напрямках – патерни, відомі як еліптичний і трикутний потік. Якщо підлягаючі ядерні структури дійсно були різними, тонкі відмінності мали б бути помітні в обох цих патернах потоку.Це те, що дослідники знайшли, з застереженням. Потрібні подальші дослідження, оскільки виміряні зміни в трикутному потоці не відповідали кількісно прогнозам моделі.Це все ще дійсно цікаві результати, оскільки вони показують, що колективний потік у цих зіткненнях дійсно чутливий до ядерної геометрії. Ми можемо не мати фотографії кеглі, але докази все ще узгоджуються з ядерною деформацією.Цікавий фактВеликий адронний колайдер є найбільшим і найпотужнішим прискорювачем частинок у світі, і його дослідження допомагають вченим зрозуміти основи матерії та Всесвіту.

Десь у далекому минулому Землі, майже 4 мільярди років тому, найдавніші форми життя на нашій планеті виникли з первісної хімії.Не так багато залишилося від найперших організмів, які населяли Землю. Час і геологічні процеси змінили все, що залишилося, майже до невпізнаваності.Але в кількох рідкісних стародавніх кам'яних формаціях по всьому світу можна знайти шари, які, як вважають вчені, є фосилізованими залишками мікробних матів – слизових біоплівок, в яких одноклітинні організми утворюють свої колонії.Деякі з цих слідів життя датуються 3,7 або 3,8 мільярдами років тому, виходячи з віку навколишнього кам'яного шару.Тепер команда вчених на чолі з геологом Трисротою Чаудхурі з Геологічної служби Індії змогла безпосередньо датувати матеріал, вмонтований у те, що, за свідченнями, є залишками стародавньої мікробної спільноти, яка жила і померла 3,5 мільярда років тому."Знайти як добре збережений біологічний матеріал, так і датовані циркони в одному і тому ж камені є надзвичайно рідкісним у ранній історії Землі," – сказала Чаудхурі."Коли це можливо, вік каменю та свідчення життя можуть бути безпосередньо пов'язані, що надає більш надійні дані про вік і ізотопи для стародавнього життя."Час, погода та геологія нещадні до колишніх живих матеріалів – і чим далі в часі ви дивитеся, тим менше стає викопних свідчень. Знайти фосилізовану кістку лише кілька мільйонів років тому – це рідкість; ще рідше – викопні свідчення безхребетних.Однак за певних умов сліди мертвих мікробів можуть швидко бути поховані в силіці, зберігаючи їх у вигляді тонких шарів вуглецю, які можуть пережити навіть трансформацію навколишнього каменю під впливом тепла і тиску.Коли Чаудхурі та її колеги знайшли вуглецевий шар, втиснутий у стародавній смугастий херт у рамках Сінгбхумського кратона, одного з найстаріших збережених блоків континентальної кори Землі, їхні інстинкти спрацювали."Спочатку я не очікувала знайти докази стародавнього життя," – сказала вона. "Мене цікавило, з якого джерела і яким геохімічним шляхом цей вуглець зберігся в цих каменях."Вуглець такого віку може мати кілька можливих джерел. Він міг бути вироблений не біологічними процесами, такими як вулканізм, або ж це можуть бути залишки чогось, що колись було живим.Щоб показати, що вуглецевий шар може бути залишками стародавніх мікробів, дослідники повинні були встановити три речі: по-перше, що вуглець був місцевим для каменю, а не введеним під час пізнішої геологічної події; що він міг мати біологічне походження; і що його структура відповідала мікробній маті.По-перше, вони використали техніку, звану раманівською спектроскопією – фактично, використовуючи лазер, щоб освітити вуглець і дослідити його структуру, що, в свою чергу, розкриває його історію формування та зміни.Це допомогло їм визначити, що максимальна температура, яку вуглець коли-небудь переживав у своєму "житті", становила від 324 до 369 градусів Цельсія.Це звучить гаряче, але це в межах діапазону, в якому біологічні сигнатури можуть залишатися збереженими. Тим часом вуглець, захоплений у пізніших жилах кварцу, був нагрітий до значно вищих температур. Відносно нижчі температури тонко шаруватого вуглецю свідчать про те, що він був частиною оригінального каменю, а не введеним під час пізнішої гарячої рідинної події.Потім дослідники вивчили ізотопи вуглецю."Мікроорганізми переважно використовують легший ізотоп 12C під час метаболізму, залишаючи свою органічну речовину зменшеною в 13C," – пояснила Чаудхурі.І справді, матеріал, який дослідники відібрали, був сильно зменшений у вуглеці-13, з ізотопним підписом, характерним для стародавнього біологічного вуглецю, що вказує на те, що щось, ймовірно, було живим.Нарешті, вуглець зустрічався в надзвичайно тонких, повторюваних шарах, чергуючись з матеріалом, багатим на силіку, формуючи ламіновану структуру, що відповідає залишкам мікробної маті.Кожен з цих факторів окремо не був би достатнім, щоб ідентифікувати матеріал як біологічного походження; але, взяті разом, вони представляють переконливий аргумент."Ми повинні були використовувати кілька незалежних доказів, щоб встановити, що вуглець був біологічного походження," – сказала Чаудхурі.Це, нарешті, приводить нас до датування, і ця частина є надзвичайно цікавою.Вмонтовані та перемішані з ламінованими шарами вуглецю, дослідники знайшли крихітні кристали циркону – мінерал, який дозволяє надзвичайно точно датувати.Це тому, що, коли циркон формується, він поглинає уран, але сильно відкидає свинець. Уран радіоактивно розпадається на свинець з дуже точними, відомими швидкостями. Тому більшість свинцю, що накопичується всередині кристала, походить від розпаду урану.Два ізотопи урану та їх подальший розпад на свинець використовуються для датування циркону. Вчені можуть дивитися на співвідношення урану до свинцю в зразку циркону і робити дуже точну оцінку, коли цей цирконовий кристал утворився.Дослідники проаналізували вісім цирконових кристалів у вуглецевому камені. Чотири з них були порушені за їх величезну геологічну історію, але решта чотири дали відповідні віки, зосереджені навколо 3,5 мільярда років.Але просто знайти стародавні циркони в вуглецевому шарі було недостатньо. Самі кристали могли бути старшими за осад, еродованими з іншої скелі, перш ніж стати вмонтованими в неї.Натомість кілька особливостей цирконів вказували на те, що вони були свіжим вулканічним матеріалом, deposited as the carbon-bearing chert was forming. Це означає, що їх вік може точно вказати на вік самого осаду: 3,497 мільярда років, плюс-мінус близько 5 мільйонів."Ерозія детритних цирконів повинна виробляти кілька, попередньо існуючих старших віків," – пояснила Чаудхурі. "Детритні циркони, через ерозійне абразивне вплив, мають округлу форму."Циркони з Бхітардарі, навпаки, були крихітними, витягнутими, голкоподібними кристалами."Ми інтерпретуємо їх як циркон, що кристалізувався з вулканізму і потрапив у херт, коли камінь формувався," – сказала вона.Це не робить матеріал з Бхітардарі найстарішими доказами життя, які коли-небудь були знайдені. Вчені повідомляли про можливі сліди, які на сотні мільйонів років старші.Це відкриття є надзвичайно захоплюючим через силу зв'язку між біологічними доказами та їх віком. Замість того, щоб виводити вік з навколишньої геології, дослідники мали радіометричний годинник буквально вмонтований у той же осад."Це важливо, оскільки це допомагає нам визначити, коли життя вже було присутнє на ранній Землі, даючи нам чіткіше уявлення про те, як швидко з'явилося життя і як найдавніші середовища Землі могли його підтримувати," – сказала Чаудхурі.Цікавий фактЗгідно з деякими дослідженнями, життя на Землі могло з'явитися ще 4,2 мільярда років тому, що робить його одним з найдавніших відомих організмів у Всесвіті.

Вчені виявили, що маловідомий антибіотик здатний нейтралізувати гриби, які викликають небезпечні для життя інфекції. Це важливе відкриття в умовах зростаючої загрози грибкових інфекцій.Грибкові інфекції щорічно забирають життя приблизно двох мільйонів людей у всьому світі, але варіанти лікування залишаються обмеженими. "Сучасна медицина, від хірургії до лікування раку, залежить від нашої здатності запобігати та лікувати ці небезпечні інфекції", - пояснює молекулярний біолог Ана Травен з Університету Монаша в Австралії, яка очолила дослідження.Травен і її колеги виявили існуючий, але маловідомий антибіотик, який може допомогти. "Вакцин проти грибкових інфекцій немає, а деякі з наявних противогрибкових ліків можуть бути дуже токсичними, що підкреслює термінову потребу в нових способах запобігання та лікування цих захворювань", - додає вона.Недавньо виявлений антибіотик, гладіолін, переводить гриби з інвазивної форми назад у дріжджі – принаймні, це вдалося в експериментах у лабораторії. Гладіолін раніше показав обнадійливу активність проти бактерій, які викликають туберкульоз, а нові дані свідчать про те, що гладіолін може підвищити активність потужного противогрибкового препарату амфотерицину B.Цікавий фактГрибкові інфекції часто ігноруються, оскільки вони не такі поширені, як бактеріальні, але їх важче діагностувати та лікувати.

Гастроінтестинальні раки є одними з найпоширеніших видів раку у світі та основною причиною смерті. Діагностика зазвичай є неприємним процесом, що включає введення камери в організм.Але незабаром лікарі можуть виявляти цей вид раку, аналізуючи слину.Нові дані з дослідження, опублікованого в журналі Cell Host & Microbe, свідчать, що простий – і значно менш інвазивний – аналіз слини може бути достатнім для визначення наявності гастроінтестинального раку."Багато видів мікробів, пов'язаних із ротовою порожниною, також присутні в кишечнику і можуть там розмножуватися", – говорить Джіхьон Кім, системний біолог з Університету Йонсе в Південній Кореї та провідний автор нового дослідження."Ці спостереження змусили нас задуматися, чи досягають оральні мікроби кишечника і залишаються там по-різному у людей з раком".Щоб дізнатися, дослідники зібрали зразки слини та калу у 507 осіб, включаючи 77 людей з раком шлунка, 86 з колоректальним раком та 215 з метаболічними розладами, такими як гіпертонія та діабет 2 типу. Також було протестовано контрольну групу з 129 здорових осіб.Дослідники секвенували гени мікробів у цих зразках, щоб створити показник, що отримав непривабливу назву: індекс "рот-кал" (MF). Цей показник вимірює, наскільки одні й ті ж мікроби можна знайти як у слині, так і в калі однієї особи.Звідси команда могла дослідити, чи змінюється індекс MF між здоровими людьми, людьми з раком або метаболічними розладами. В кінцевому підсумку мета полягала в тому, щоб з'ясувати, чи мають люди з гастроінтестинальними раками специфічні мікробні сигнатури, які можна виявити лише за допомогою оральних зразків.Дослідники виявили, що індекс MF був значно підвищений у людей з гастроінтестинальними раками в порівнянні зі здоровими контролями. Це означає, що у пацієнтів з раком більше оральних мікробів мігрує далі в кишечник, ніж зазвичай.Однак такого збільшення не було виявлено у людей з метаболічними розладами."Присутність бактерій, пов'язаних з ротовою порожниною, у кишечнику пацієнтів з раком не була зовсім несподіваною", – говорить Сон Ха Джі, епідеміолог з Університету Йонсе."Те, що ми не повністю очікували, так це те, як сигнал варіює між групами захворювань, скільки з нього можна виявити лише в оральних зразках і наскільки сильно це залежить від способу представлення мікробних характеристик".Цікаво, що тести на оральні зразки були більш точними у виявленні ознак колоректального раку, ніж деякі сучасні стандартні інструменти скринінгу.Один з перших тестів, які зазвичай використовуються для пацієнтів без симптомів, називається тестом на приховану кров у калі. Як випливає з назви, він виявляє ознаки крові в зразках калу, що може бути ознакою колоректального раку. Якщо результат позитивний, лікарі можуть запросити подальші тести для підтвердження діагнозу.Проблема в тому, що ці тести мають високий рівень помилкових позитивних і негативних результатів. Не всі ракові або передракові поліпи кровоточать, тому їх часто пропускають. Тим часом кров може бути наслідком інших станів, таких як геморой.І хоча це не так інвазивно, як повна колоноскопія, збирати власний кал, занурювати паличку в нього та відправляти в лабораторію все ще не є уявленням багатьох людей про приємний час.З огляду на вибір, більшість пацієнтів, напевно, віддали б перевагу надати зразок слини."Було помітно, що інформацію про рак можна було отримати лише з оральних зразків", – говорить Йонг Чан Лі, гастроентеролог з Університету Йонсе."Хоча лише невелика частка оральних бактеріальних варіантів також виявлялася в кишечнику, моделі, побудовані лише на основі цих оральних характеристик, могли відрізнити пацієнтів з раком від здорових осіб у кількох незалежних когорт".Це цікаве досягнення, але ще багато роботи попереду, перш ніж оральні тести можуть бути використані клінічно для діагностики гастроінтестинальних раків.По-перше, дослідники не впевнені, чому взагалі існує зв'язок – чи сприяють бактерії з рота розвитку раку, чи рак полегшує міграцію та збереження бактерій з рота в кишечнику? Можливо, трохи того й іншого.Подальші дослідження вивчать цю причинність, а також розроблять більш чутливі версії тесту та оцінять, наскільки точно він працює у пацієнтів, які ще не мають діагнозу раку.Дослідження було опубліковане в журналі Cell Host & Microbe.Цікавий фактДослідження показали, що виявлення раку на ранніх стадіях може значно підвищити шанси на успішне лікування.

Психоделіки стають все більш актуальними в клінічній практиці, і нещодавно проведене дослідження виявило, що псилоцибін може викликати значні зміни в активності мозку. Це дослідження, яке є найбільшим у своєму роді, показало, що під впливом псилоцибіну мозкові мережі, які допомагають нам обробляти внутрішній світ і навколишнє середовище, стають менш чіткими, але організуються в патерни, що відображають досвід людей.Дослідження проводилося в університеті Монаша в Австралії протягом п'яти років. У ньому взяли участь 62 здорові дорослі, які не мали попереднього досвіду вживання психоделіків. Їх мозок сканували до і після отримання псилоцибіну, поки вони відпочивали, медитували, слухали музику або дивилися фільм.Вчені виявили, що під впливом псилоцибіну зменшується функціональна модульність, тобто звичайна сегрегація мозкової активності на окремі мережі. Це дослідження підкреслює важливість контексту під час психоделічного досвіду, оскільки те, чим займається людина, впливає на те, як реагує її мозок.Цікавий фактДослідження показали, що псилоцибін може зменшити симптоми депресії на кілька місяців після одного прийому, що призвело до легалізації його використання в Австралії як терапії для лікування резистентної депресії.