У людей в організмі близько 30 трильйонів клітин. Вражаюче, але кожна з цих клітин походить з невеликої кількості близько 100 стем-клітин на ранніх етапах розвитку.Здатність цих ембріональних стем-клітин перетворюватися на будь-який тип клітин робить їх плюрипотентними – це те, що дослідники використовують у науці та медицині сьогодні.Використання людських ембріональних стем-клітин у дослідженнях почалося в 1998 році, коли кілька ембріонів були пожертвувані парами, які проходили процедуру екстракорпорального запліднення.З цих ембріонів вчені отримали практично необмежену кількість плюрипотентних клітин.Майже 30 років потому ці ембріональні стем-клітинні лінії все ще використовуються в багатьох дослідницьких лабораторіях сьогодні.Ще один важливий етап у дослідженнях стем-клітин відбувся в 2007 році, коли дві лабораторії – під керівництвом Сіньї Яманака в Університеті Кіото в Японії та Джеймса Томсона в Університеті Вісконсин-Медісон у США – опублікували роботи про те, як вони перетворили зрілі клітини (наприклад, шкірні клітини) назад у стем-клітиноподібний плюрипотентний стан.Ці клітини відомі як індуковані плюрипотентні стем-клітини. Їхня основна перевага полягає в тому, що вони містять ДНК людини, що дозволяє створювати більш персоналізовані моделі захворювань і терапії.Як стем-клітини можуть бути використані для лікування діабету?У нашій дослідницькій лабораторії ми використовуємо ембріональні стем-клітини для генерації бета-клітин, які виробляють інсулін – тип клітин, які знищуються імунною системою у людей з цукровим діабетом 1 типу.Втрата цих бета-клітин, що виробляють інсулін, залишає пацієнтів залежними від інсулінових ін'єкцій для контролю рівня цукру в крові та запобігання серйозним ускладненням, таким як ураження кровоносних судин і нервів.Інсулінова терапія не знімає емоційного навантаження, пов'язаного з життям з цукровим діабетом 1 типу. Вона також не повністю замінює динамічну функцію власних бета-клітин організму, тому багато людей з цукровим діабетом 1 типу все ще стикаються з тривалими проблемами зі здоров'ям.Щоб подолати це, дослідники створюють лабораторно вирощені бета-клітини, щоб спробувати відновити здатність організму виробляти інсулін.Недавні клінічні випробування показали обнадійливі результати трансплантації цих клітин у людей з цукровим діабетом 1 типу:Vertex Pharmaceuticals трансплантувала бета-клітини, отримані з ембріональних стем-клітин, 12 пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу, і 10 (83 відсотки) змогли припинити інсулінові ін'єкції протягом шести місяців.Дослідницька група з Китаю перетворила жирові клітини пацієнта з цукровим діабетом 1 типу на індуковані плюрипотентні стем-клітини, перетворила їх на бета-клітини, а потім трансплантувала їх під черевний м'яз пацієнта. Вражаюче, що пацієнт став незалежним від інсуліну через 75 днів після операції і залишався таким принаймні 12 місяців.Ці ранні випробування показують, що бета-клітини, отримані з стем-клітин, можуть виживати, дозрівати і функціонувати після трансплантації в пацієнтів.Але виклики залишаються, включаючи забезпечення того, щоб клітини повністю розвивалися в потрібний тип клітин, безпечно і ефективно вироблялися в великих масштабах і запобігали імунному відторгненню.Як стем-клітини можуть уникнути імунного відторгнення?Лабораторно вирощені клітини мають іншу генетику, ніж у пацієнта, тому імунна система пацієнта атакує трансплантовані клітини як "не свої".Дослідники та лікарі сподіваються подолати цю проблему, використовуючи індуковані плюрипотентні стем-клітини, які містять власну ДНК пацієнта.Однак навіть "власні" клітини можуть поводитися непередбачувано після місяців перетворення та росту в лабораторії, тому ризик імунного відторгнення залишається.І в таких захворюваннях, як цукровий діабет 1 типу, клітини можуть бути знищені тією ж аутоімунною реакцією, яка викликала захворювання спочатку.Хоча імуносупресивні препарати в даний час використовуються для запобігання відторгненню, вони несуть серйозні ризики, які переважають над перевагами для більшості пацієнтів.Дослідники зараз вивчають способи запобігання відторгненню клітин без необхідності в імуносупресивних препаратах, такі як використання захисних капсул, які захищають трансплантовані клітини, або введення генетичних змін, які допомагають клітинам "сховатися" від імунної системи.Шлях впередСтем-клітини пропонують надзвичайний інструментарій для наукових досліджень і медицини.Дослідники стають все кращими в перетворенні цих плюрипотентних клітин у спеціалізовані тканини, і перші успішні клінічні випробування вже відбуваються.Однак ці терапії все ще експериментальні і ще не затверджені Міністерством охорони здоров'я Канади або Управлінням з контролю за продуктами і ліками США.Пацієнти повинні бути обережними з незатвердженими терапіями стем-клітин і завжди консультуватися зі своїм лікарем перед участю в затверджених клінічних випробуваннях.Прогрес, досягнутий до цього часу, приносить реальну надію на те, що майбутні терапії стем-клітин можуть покращити життя людей, які живуть з хронічними захворюваннями.Цікавий фактСтем-клітини можуть перетворюватися на будь-який тип клітин в організмі, що робить їх надзвичайно цінними для медичних досліджень і лікування різних захворювань.

Протягом більше трьох десятиліть експерти намагалися розгадати загадку, чому певний тип підводного розлому викликає землетруси набагато передбачуваніше, ніж інші. Ці землетруси можуть відбуватися майже як за годинниковою стрілкою, і майже завжди мають однакову силу.Нове дослідження пропонує можливе пояснення. Ці океанічні трансформні розломи оточені бар'єрними зонами, які, як показали дослідники з США та Канади, діють як природні "гальма" для активності землетрусів.Процес, відомий як зміцнення дилятації, що відбувається, коли морська вода проникає глибоко в скелі, є тим, що пом'якшує ці ділянки розлому від насильства більших землетрусів, повідомляють дослідники.Розкриваючи секрети цих незвично передбачуваних розломів, сподіваються, що моделі землетрусів можуть бути вдосконалені загалом.Дослідники вивчили дані з двох ділянок уздовж трансформного розлому Гофар, який є розширеною підводною улоговиною, що позначає межу між Тихоокеанською та Назка тектонічними плитами, на заході Еквадору, глибоко під Тихим океаном.Ці плити ковзають одна повз одну зі швидкістю близько 140 міліметрів на рік, і розлом генерує регулярний землетрус магнітудою шість кожні п’ять або шість років з моменту початку повного обліку в 1995 році.У двох окремих експериментах, проведених у 2008 та 2019-2022 роках, пристрої для вимірювання землетрусів на дні океану були розміщені безпосередньо на морському дні для відстеження руху. Ці прилади зафіксували деталі десятків тисяч дрібних землетрусів навколо двох великих.Аналіз даних показав, що два сегменти розлому Гофар, кожен з бар'єрною зоною, тряслися подібним чином. Бар'єрні зони насправді є складними мережами дрібних розломів, які поглинають численні незначні удари, що передують великим землетрусам.Коли відбуваються основні землетруси, рідинні скелі навколо цих буферних зон зміщуються і розширюються, і більше води проникає в щілини. Це створює зміни тиску, які змушують скелі "заблокуватися" і запобігти подальшому ковзанню, ефективно зупиняючи землетрус від збільшення.Сейсмологи помітили подібні сценарії на океанічних трансформних розломах по всьому світу: землетруси на цих розломах менші, ніж очікувалося, враховуючи геологічні тиски та розташування.Хоча лише один конкретний розлом був проаналізований у цьому дослідженні, бар'єрні зони, подібні до тих, що оточують розлом Гофар, можуть також утримувати інші розломи.Це вимагатиме такого ж типу складного розтріскування та проникнення морської води, як спостерігалося в цьому дослідженні. Майбутні дослідження можуть вивчити це, можливо, використовуючи техніки, такі як підводне буріння.З огляду на розташування розлому Гофар, немає реальної загрози, що землетруси тут завдадуть шкоди забудованим районам або призведуть до втрат життя. Однак ці знахідки можуть дати нові уявлення про зони землетрусів, які потенційно є більш небезпечними.Цікавий фактЗемлетруси, які відбуваються на океанічних трансформних розломах, зазвичай менші, ніж очікується, враховуючи геологічні тиски, що робить їх більш передбачуваними в порівнянні з іншими типами розломів.

У музеї було виявлено доісторичного хижака, який може зрівнятися з найстрашнішими істотами. Його назва - Tylosaurus rex, або "король тилозаврів". Цей вид, ймовірно, був одним з найбільших хижаків в океанах близько 80 мільйонів років тому.Цей хижак досягав довжини близько 13,2 метра (43 фути) і, за свідченнями, іноді боровся з представниками свого ж виду. "Tylosaurus rex виглядає набагато агресивніше, ніж інші тилозаври", - говорить палеонтолог Рон Тикоскі.Цей вид виявився не єдиним, оскільки вчені виявили, що кілька інших фосилів, раніше віднесених до іншого виду, насправді можуть бути T. rex.Дослідження показало, що Tylosaurus rex мав потужну щелепу та зуби, які могли розривати м'ясо, що робило його небезпечним хижаком.Цей новий вид підкреслює важливість повторного вивчення старих зразків, оскільки в музеях можуть ховатися ще багато невідомих видів.Цікавий фактВідомо, що під час крейдяного періоду в Північній Америці існувало мілке внутрішнє море, яке зникло, залишивши численні фосильні поклади на суші.

Це може звучати занадто дивно, щоб бути правдою, але риба Amazon molly (Poecilia formosa), яка мешкає в ріках, озерах і болотах Мексики та Техасу, існує в популяціях, що складаються на 100% з самок.У 1932 році Amazon molly стала першим відомим хребетним, що розмножується шляхом клонування, утворюючи популяції, що складаються лише з самок.Нове генетичне дослідження дало вченим уявлення про тривалу загадку, як і чому це відбувається.Пропорція жінок у людській популяції становить приблизно 50%. Декілька країн, такі як Мальдіви (38% жінок) та Молдова (54% жінок), відрізняються від цього, але ці відмінності можна пояснити імміграцією та еміграцією чоловіків.Однак у тваринному світі спостерігаються набагато більш драматичні статеві співвідношення. Наприклад, популяції птахів Kentish plover, де самці піклуються про потомство, складаються лише з 14% самок, а популяції морських черепах, де стать визначається температурою, часто перевищують 75% самок.Більшість тварин розмножуються статевим шляхом. Це передбачає злиття двох гамет, сперми та яйця, що розвивається в ембріон. Процес, відомий як рекомбінація, випадковим чином перемішує генетичний матеріал від матері та батька.Це забезпечує підвищену варіативність у потомстві та нові комбінації ознак. Генетична різноманітність покращує шанси на виживання виду, якщо його середовище змінюється.Але Amazon molly розмножується безстатевим шляхом, де немає змішування генетичного матеріалу. Це зменшує генетичну різноманітність, роблячи популяції вразливими до вимирання – якщо одна Amazon molly чутлива до хвороби, всі вони також.Існує ще одна проблема з ідентичністю.Безстатеві види більш схильні до накопичення шкідливих мутацій. Це явище, відоме як колесо Мюллера, передбачає, що клони повинні вимерти протягом 10 000 років.Проте Amazon molly, – гібрид, що виник внаслідок статевого розмноження між самкою атлантичної моллі (P. mexicana) та самцем моллі з плавником (P. latipinna) – вижила понад 100 000 років.Отже, в чому секрет їхнього тривалого існування?Генетична конверсія – це процес, коли одна версія гена замінюється іншою. У більшості видів, таких як люди, він використовується для ремонту пошкодженої ДНК.Однак у Amazon molly генетична конверсія сповільнила колесо Мюллера. Нове дослідження показало, що генетична конверсія, здається, виконує таку ж роль, як і рекомбінація.Це фактично дозволяє рибі очищати шкідливі мутації та зберігати корисні.Незважаючи на безстатеве розмноження, Amazon molly демонструє відмінності в формі тіла між популяціями, що свідчить про еволюцію у відповідь на своє місцеве середовище.Amazon molly розмножується через процес, відомий як парфеногенез, також відомий як "девственне народження", де молоді виробляються з незаплідненої гамет.Це дозволяє швидко розвивати успішні генотипи, генетичні схеми організмів, оскільки всі Amazon molly можуть розмножуватися без пошуку партнера. Таким чином, тварини, створені через девственні народження, можуть швидко колонізувати нові середовища.Парфеногенез може бути обов'язковим, як у Amazon molly, де це є єдиним способом розмноження. Але він також може бути факультативним, коли види можуть перемикатися між статевим і безстатевим розмноженням.Наприклад, мраморні раки розмножуються статевим шляхом у своїй рідній місцевості, але швидко закріплюються в нових середовищах безстатевим шляхом, часто з однієї самки.Amazon molly має тип парфеногенезу, відомий як гіноогенез, де сперма потрібна для стимуляції розвитку незаплідненого яйця. Отже, Amazon molly все ще потрібно "запліднитися" щоразу, коли вона розмножується, але сперма не включається в потомство.Amazon molly спарюється з самцями з близькоспоріднених видів, які розмножуються статевим шляхом. Хоча гени цих самців не передаються наступному поколінню, це все ще вигідно для них.Це тому, що самки тварин часто дотримуються тенденцій при виборі партнера. Тож, коли самки риби їхнього виду бачать самців з Amazon molly, вони з більшою ймовірністю спарюються з ними.Парфеногенез є поширеним явищем серед безхребетних тварин, включаючи мурах, бджіл і ос. Це менш поширене серед хребетних, але було виявлено у інших риб, амфібій, рептилій, включаючи комодських драконів, птахів, таких як каліфорнійські кондори та акул, наприклад молотоголових.Інші безстатеві хребетні, що складаються лише з самок, включають ящірок з хвостом, де майже третина видів складається виключно з самок. Ящірка з Нью-Мексико навіть стала квір-іконкою.На відміну від Amazon molly, ці "лесбійські ящірки" не потребують сперми від самця для стимуляції розвитку яйця. Вони просто повинні займатися спарюванням, щоб стимулювати овуляцію, повністю обходячи самців.Деякі саламандри з синіми плямами розмножуються безстатевим шляхом протягом декількох мільйонів років. Хоча безстатеві популяції саламандр розмножуються подібно до моллі, вимагаючи сперму для стимуляції розвитку, вони є клефтогенними.Це означає, що вони замінюють частину ДНК матері на частину ДНК з сперми самця, включаючи невелику кількість його генетичного матеріалу в потомство.Цікавий фактAmazon molly отримала свою назву на честь матріархального суспільства в грецькій міфології.

LARTE Design представила новий комплект налаштування під назвою Signature для модернізованого Mercedes-AMG GT 63, який призначений для останнього покоління з двигуном V8.Цей пакет складається з дванадцяти компонентів з сухого вуглецевого волокна, розроблених спеціально для модернізованої лінійки GT 63. За словами LARTE Design, всі компоненти сертифіковані TÜV і призначені для установки на заводські кріплення.Потужність моделі GT 63 S E Performance становить 831 кінських сил (620 кВт) завдяки 4.0-літровому двигуну V8 з подвійним турбонаддувом, поєднаному з електродвигуном. Ця ж платформа використовувалася як офіційний медичний автомобіль FIA в Формулі 1, що підкреслює зв'язок автомобіля з гоночним підрозділом AMG.Хоча модернізація включила оновлення, такі як нова решітка Panamericana і перероблені повітрозабірники, загальні пропорції GT 4-Door залишилися практично незмінними з моменту його появи в 2018 році. LARTE стверджує, що це ускладнює візуальне відрізнення високопродуктивних варіантів від моделей нижчого класу.Пакет Signature намагається вирішити цю проблему, пропонуючи широкий вибір варіантів стилізації з вуглецевого волокна. Покупці можуть вибрати скульптурний капот, передній спойлер, обробку переднього бампера, бічні леза, кришки дзеркал, задній дифузор, спойлер, вихлопні насадки, легкосплавні диски та індивідуальні світлодіодні гальмівні вогні.LARTE зазначає, що кожен проект налаштовується індивідуально, а кількість місць для виробництва обмежена. Компанія також підтвердила, що всі компоненти зберігають оригінальні структури безпеки та інженерну архітектуру заводського автомобіля.Програма вже доступна через ательє LARTE Design у Німеччині, а клієнти отримують персоналізовані пропозиції конфігурації протягом 24 годин після запиту.Цікавий фактMercedes-AMG GT 63 S E Performance є одним з найпотужніших серійних автомобілів, що поєднує в собі потужність бензинового двигуна та електродвигуна.

Якщо ви коли-небудь з жахом спостерігали, як ваш телефон вислизає з рук і падає у туалет, не хвилюйтеся – це сталося ще сотні років тому.На відміну від вашого телефону, маленький особистий записник, ймовірно, належав середньовічному німецькому купцеві, потрапив у таке місце, що зберігся в чудовому стані протягом століть.Згідно з попереднім аналізом, цей маленький записник датується приблизно 700-800 роками тому, і його збереження настільки вражаюче, що дослідники вважають, що зможуть прочитати, що написано на його воскових сторінках. "Це звучить дивно, але для нас, археологів, туалети майже завжди є скарбницею," – говорить археолог Барбара Рюшофф-Парзінгер, культурний працівник LWL у Німеччині."Порівнянні середньовічні артефакти також відомі з Любека та Люнебурга, де подібне вологе середовище зберегло знахідки. Однак в жодному іншому випадку не зберігся цілий записник як археологічна знахідка, як це сталося тут."Органічні матеріали, такі як дерево та шкіра, не легко переживають руйнівний вплив часу.Взаємодія з киснем, разом із присутністю бактерій, які розкладають біологічний матеріал, зазвичай призводить до того, що ці матеріали розкладаються до того, як умови збереження досягаються.Водянисті відходи, такі як ями, смітники та туалети, можуть бути несподіваними винятками; там рівень кисню може бути настільки низьким, що гальмує процеси розкладання, які відбувалися б у більш кисневому середовищі. Цей конкретний туалет був виявлений під час археологічних робіт у Падерборні, Німеччина, і датується приблизно 13-14 століттям.Серед все ще досить неприємних залишків, знайдених там, з'явився маленький об'єкт розміром 10 на 7,5 сантиметрів.Ближче розглядання виявило обкладинку з красиво тисненої шкіри, обгорнуту навколо ряду дерев'яних сторінок, покритих воском – те, що відомо як восковий планшет, середньовічний інструмент для запису нотаток. Гострий стилус використовується для написання на м'якому воску; на іншому кінці стилуса є тупий, лопатоподібний кінець, який може зішкребти віск, залишаючи чисту поверхню для подальших нотаток."Хто написав цю книгу і для чого вона слугувала? Попередні припущення свідчать, що автором міг бути купець з Падерборна, який записував бізнес-транзакції та фіксував свої думки у нотатках," – говорить археолог Свєва Гай з LWL."Купці були освіченими людьми: на відміну від більшості, вони вміли читати та писати." Після ретельного очищення справжній обсяг знахідки став очевидним. Книга містить 10 сторінок, вісім з яких двосторонні, а дві крайні сторінки складаються лише з однієї сторони.І на багатьох з цих сторінок ще видно тісний почерк оригінального власника."Я лише мала очистити зовнішню частину книги, оскільки внутрішні сторінки були настільки щільно зв'язані, що на них не було бруду," – говорить консерватор Сюзанна Бретцель з LWL."Дерево також не деформувалося, тому віск залишився цілим, а написання легко читабельне." Цей текст, як оцінили дослідники, здається, був написаний однією особою, і хто б це не був, здається, що він трохи неакуратно стирав – деякі з тексту написані поверх слабких вражень старішого тексту.Тим часом, шкіряна обкладинка, красиво тиснена з візерунком лілії, і мова напису – латинь – свідчать про те, що це була людина з більш заможного соціального класу.Дослідникам належить багато роботи. Вони сподіваються дізнатися більше про власника книги, визначивши її вік і типи матеріалів, використаних у її виготовленні.Цікавий фактЦей записник є унікальним прикладом збереження середньовічних артефактів, оскільки подібні знахідки зазвичай не зберігаються в такому стані.

Легко відчувати безсилля перед раком, але дослідження виявили кілька способів, як ми можемо зменшити ймовірність його виникнення.Згідно з нещодавнім аналізом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), більше третини всіх випадків раку у світі можна запобігти.Рак легенів, шлунка та шийки матки складають майже половину цих випадків.Це означає, що мільйони смертельних випадків раку щороку можна запобігти за допомогою медичних втручань, зміни поведінки, зменшення професійних ризиків або боротьби з екологічними забруднювачами.Дослідження показало, що у 2022 році було майже 19 мільйонів нових випадків раку. Приблизно 38% з цих діагнозів були пов'язані з 30 змінними факторами ризику.Ці фактори включають куріння, вживання алкоголю, високий індекс маси тіла, недостатню фізичну активність, бездимне тютюнопаління, а також забруднення повітря.Найбільший запобіжний фактор, пов'язаний з раком? Куріння тютюну. Воно було пов'язане з 15% усіх випадків раку в тому році.Для чоловіків ризик був особливо високим. Куріння сприяло 23% усіх нових випадків раку у чоловіків у тому році.Але куріння не є єдиною причиною; забруднення повітря також відіграє роль, і його вплив варіюється в залежності від регіону.У Східній Азії, наприклад, близько 15% усіх випадків раку легенів у жінок були пов'язані із забрудненням повітря.Після куріння тютюну другим за значенням фактором ризику є вживання алкоголю, яке становило 3,2% усіх нових випадків раку (приблизно 700 000 випадків).Згідно з оцінками дослідників, куріння тютюну та вживання алкоголю становлять майже половину (близько 48%) усіх випадків запобіжного раку.Інфекції, тим часом, були пов'язані приблизно з 10% нових випадків раку. Серед жінок найбільша частка запобіжних ракових захворювань була пов'язана з високим ризиком інфекції вірусом папіломи людини (ВПЛ), що може призвести до раку шийки матки.На щастя, у нас тепер є вакцина для ВПЛ, яка запобігає багатьом з цих захворювань, але охоплення у багатьох частинах світу залишається низьким.Цікавий фактДослідження показує, що зміна способу життя може суттєво знизити ризик розвитку раку, і це може стати важливим кроком у боротьбі з цією хворобою.

Золото є одним з найбільш цінних металів на Землі. Його блискучий вигляд і стійкість до іржі роблять його особливим. На відміну від багатьох інших металів, золото не піддається корозії і зберігає свій жовтий колір тисячі років.Цю властивість називають хімічною благородністю, що означає, що елемент має низьку реактивність. Золото є найблагороднішим з усіх відомих металів – воно не реагує з речовинами, такими як кисень, який викликає іржу.Дослідники з Університету Тулейн у США, Сантуш Бівас і Метью Монтемор, виявили, чому це так. Вони з'ясували, що розташування атомів на поверхні золота настільки щільне, що молекули діоксиду кисню не можуть легко розпадатися, щоб викликати окислення.Якщо трохи послабити цю структуру, золото може стати більш вразливим до іржі, але це може бути корисно. Наприклад, активація кисню є важливим етапом, що дозволяє іншим реакціям відбуватися.Вчені можуть "активувати" діоксид кисню, використовуючи металеву поверхню, яка допомагає розділити молекулу на два активних атоми кисню. Золото може бути особливо бажаним каталізатором для цієї реакції, оскільки воно є інертним і не реагує сильно з іншими атомами.Дослідження показало, що на щільно упакованих поверхнях золота молекули кисню не можуть легко розпадатися. Натомість на поверхнях з більш вільною геометрією кисень може легше розділятися.Цікавий фактЗолото не тільки не іржавіє, але й використовується в медицині, зокрема в лікуванні деяких видів раку, завдяки своїм унікальним властивостям.

Жінка приходить до відділення невідкладної допомоги, відчуваючи задишку і пітливість. Вона відчуває біль у спині, біля лопатки, який віддає в ліву руку.Проте всі її тести виявляються нормальними, і її відправляють додому.На наступний день вона звертається до кардіолога. Лікар зазначає, що її симптоми можуть бути пов'язані з тривогою.Тієї ночі вона зазнає серцевого нападу.Це історія Барбари Коллури, посла Фонду серця в США, але це також доля тисяч інших жінок у всьому світі.Хоча Коллура врешті-решт отримала необхідну допомогу, гендерний розрив у кардіологічній допомозі коштує життів іншим жінкам.У деяких багатих країнах з розвиненими медичними системами, таких як Австралія, дослідники оцінюють, що до 20% смертей від серцевих нападів у жінок можна було б уникнути, якби гендерний розрив був усунений і всіх пацієнтів лікували однаково.Але вони не отримують належної допомоги. Жінки молодше 55 років у США в сім разів частіше, ніж чоловіки, відправляються додому з відділення невідкладної допомоги без належних кардіологічних тестів.Під час діагностики одне слово може ставити їх під загрозу: атиповий.Протягом десятиліть лікарі вважали симптоми серцевого нападу у жінок 'атиповими', оскільки вони можуть відрізнятися від симптомів у чоловіків.Насправді ж немає нічого атипового в симптомах, які впливають на половину населення. Крім того, основний симптом залишається тим самим, незалежно від статі.Останні спостережні дослідження та перспективні випробування показали, що понад 90% жінок і чоловіків повідомляють про біль у грудях під час серцевого нападу.Різниця в тому, що жінки також частіше відчувають нудоту, задишку, втому, біль у щелепі або біль між лопатками одночасно – і ці симптоми можуть ускладнити діагностику.Якщо патерн симптомів вважається 'атиповим', лікар може неправильно інтерпретувати ознаки як 'незвичайні' або, ймовірно, не пов'язані з серцем.Але використання чоловічого тіла як норми для діагностики та лікування може бути смертельним.Відомий кардіолог Стівен Ніколлс, який очолює Вікторіанську серцеву лікарню в Австралії, є одним із багатьох лікарів у світі, які вважають термін 'атиповий' застарілим і таким, що потребує зміни.Незважаючи на широке просування важливості серцевих захворювань у жінок, у суспільстві все ще існує думка, що серцеві захворювання – це проблема лише чоловіків.Проте серцево-судинні захворювання є номер один вбивцею жінок у США сьогодні, і вони призводять до схожої кількості смертей у жінок, як і у чоловіків.Тим не менш, дослідження показують, що в порівнянні з чоловіками жінки з симптомами серцевого нападу рідше отримують аспірин, рідше реанімуються або отримують швидку допомогу до лікарні з включеними сиренами.Цю нерівність навіть називають синдромом Єнтл. Термін вперше був введений у 1991 році американським кардіологом Бернадін Хілі, яка запозичила його з фільму з Барбарою Стрейзанд.Головна героїня маскується під чоловіка, щоб відвідувати школу і отримувати таку ж освіту, як і її чоловічі однолітки.Більше ніж через три десятиліття кардіологія все ще бореться з синдромом Єнтл і чоловічою моделлю серцевих нападів.Багато з нинішніх рекомендацій щодо серцевих нападів, таких як ті, що стосуються аспірину, базуються на минулих дослідженнях, які переважно включали чоловіків.Часто ризикові фактори, які специфічно впливають на жінок, такі як менопауза, синдром поліендокринного метаболізму яєчників (раніше відомий як ПКС) і умови, пов'язані з вагітністю, не включаються в клінічні оцінки ризику серцевого нападу.Ми знаємо, що жінки частіше відчувають менш поширені симптоми, такі як нудота, задишка, біль у щелепі або руці – симптоми, які не відразу сигналізують 'серцевий напад' пацієнтам або клініцистам.Коли жінки відчувають серцевий напад, дослідження показують, що вони частіше відчувають біль між лопатками, нудоту або блювоту, і задишку. Ці 'атипові' симптоми можуть пояснити, чому їх частіше неправильно діагностують або відправляють додому без допомоги.Як зазначає одне дослідження, лікарі починають діагностичний процес, інтуїтивно визнаючи знайомі симптоми серцевих нападів.Коли ці симптоми поєднуються, щоб створити 'унікальні' патерни, це може призвести до неправильного діагнозу.Хоча більшість людей, як чоловіків, так і жінок, відчувають біль у грудях, коли мають серцеві захворювання, жінки частіше відчувають додаткові або альтернативні симптоми, такі як задишка, нудота, втома, тривога та серцебиття.Це, безумовно, може ускладнити діагностику, але зростає акцент на рекомендаціях і освіті щодо потенційної значущості цих симптомів.Хоча нові рекомендації визнають ці інші симптоми серцевого нападу і відходять від терміна 'атиповий', зміни відбуваються повільно.Барбара Коллура отримала діагноз лише під час свого третього візиту до лікарів, після того як вона вже зазнала серцевого нападу. Її артерія була на 99 відсотків заблокована.Як посол Фонду серця, Коллура тепер ділиться своєю історією, сподіваючись врятувати життя інших жінок.Якщо хтось турбується, що у нього серцевий напад, О'Донахю радить пацієнтам довіряти своїм інстинктам.Зокрема, слід терміново звертатися за допомогою при будь-яких нових, незрозумілих симптомах, включаючи дискомфорт у грудях або задишку, які тривають або з'являються і зникають.Завжди краще перестрахуватися. Якщо ви думаєте, що можете зазнавати серцевого нападу, ніколи не їдьте до лікарні самостійно – завжди краще викликати швидку.Цікавий фактСерцево-судинні захворювання є основною причиною смерті жінок у всьому світі, перевищуючи навіть рак молочної залози.

Сезон весняного прибирання, і для деяких людей це може бути важким або тривожним завданням.Але експерти, від дзен-монахів до психологів, стверджують, що в таких ручних справах, як підмітання, миття підлоги та очищення від безладу, є переваги для психічного здоров'я.Ці завдання можуть сприяти усвідомленості або дозволяти розуму блукати, при цьому створюючи відчуття досягнення в виконанні базових завдань повсякденного життя.Як говорить одна відома дзен-прислів'я: "Перед просвітленням рубай дрова, носи воду. Після просвітлення рубай дрова, носи воду".Голлі Шифф, клінічний психолог з Грінвіча, штат Коннектикут, підтверджує, що процес прибирання може бути заспокійливим і майже медитативним."Повторювані фізичні дії, такі як прибирання, можуть регулювати нервову систему, оскільки вони передбачувані, структуровані і дають чітке відчуття завершення", - пояснює Шифф.Це дає людям відчуття контролю і стабільності.Крім того, ви можете відразу побачити результат своєї роботи, "що може бути задовольняючим у спосіб, якого багато когнітивних або емоційних завдань не можуть забезпечити", - говорить Шифф.Дзен-учні, або "унсуй", проводять багато часу, прибираючи і наводячи порядок."Ми підмітаємо пил, щоб позбутися світських бажань. Ми чистимо бруд, щоб звільнитися від прив'язаностей", - написав Сьокеї Матсумото, буддійський монах, що живе в Кіото, Японія, у своїй книзі Посібник монаха з чистого дому і розуму."Час, який ми витрачаємо на ретельне очищення кожного куточка території храму, є надзвичайно задовольняючим".Для тих, хто боїться прибирання і вважає його важким, може бути корисно зосередитися на процесі, а не на списку справ."Для людей, які схильні сприймати прибирання як важку роботу, я вважаю, що зміна полягає не в тому, щоб змусити себе насолоджуватися цим, а в тому, щоб змінити спосіб, яким ви з цим взаємодієте", - говорить Шифф.Не намагайтеся поспішати. Зосередьтеся на фізичних рухах або їх ритмі, або на таких речах, як температура води."Якщо ви сповільните це і зосередитеся на сенсорних аспектах, це може почати функціонувати більше як вправа на усвідомленість", - говорить Шифф.Для деяких прибирання може стати можливістю звільнити свій розум.Матсумото каже, що прибирання - це спосіб піклуватися про себе і світ."У нашій практиці ми не бачимо прибирання як обов'язок контролювати навколишнє середовище. Натомість ми розглядаємо це як 'Догляд за середовищем'", - говорить Матсумото.Коли ми прибираємо, ми не просто виправляємо кімнату; ми дбаємо про наш розширений «я». Це спосіб піклуватися про стосунки між нами і світом".Замість того, щоб прагнути до ідеального результату, каже Матсумото, спробуйте прийняти незавершеність без тривоги."Мир знаходиться не в остаточному 'порядку', - говорить він, - а в скромному, постійному акті очищення простору і наших розумів".Іноді відчуття перевантаження не пов'язане з самим завданням, а з тим, що воно представляє. Це може бути тиск часу, самоосуд або інші тривоги, наприклад, говорить Шифф."Розбийте завдання на дуже маленькі, визначені дії, щоб зменшити цей бар'єр", - пропонує вона. "Просто виберіть одну поверхню, одне завдання або одну кімнату для початку"."Багато перевантаження виникає від очікування всього завдання, а не просто від взаємодії з першим кроком", - говорить Шифф."У чистому просторі, навіть якщо людина, яка його прибрала, не присутня, ми можемо відчути їхню увагу і усвідомленість", - говорить Матсумото."Ця усвідомленість створює відчуття миру і безпеки, подібно до того, чому священні місця, такі як храми, відчувають себе інакше, ніж жваві вулиці".