Ще задовго до появи динозаврів, 247 мільйонів років тому, по деревах Тріасового періоду бігала дивовижна істота — Mirasaura grauvogeli. Новий вид давнього рептилії з незвичним гребенем на спині вразив палеонтологів з Німеччини. Цей гребінь не схожий ані на пір’я, ані на луску, ані на кісткові вирости — він абсолютно новий для науки. Дослідження було опубліковане в журналі Nature. Знахідка належить до рідкісної групи деревних рептилій — дрепанозаврів. Особливістю мірасаври став складний спинний виріст, який, на перший погляд, нагадує пір’я, але не має жодних ознак перистої структури. За словами дослідників зі Штутгартського державного музею природознавства, ці "шкіряні вирости" ймовірно складаються з кератину — як нігті, волосся або кігті. Проте структура їх абсолютно нова. Цікаво, що в добре збережених зразках гребеня знайшли меланосоми — органели, що відповідають за пігментацію. Їх форма нагадує ті, що формують забарвлення у пір’ї, але не в шкірі рептилій чи волоссі ссавців. Це свідчить про те, що складні зовнішні структури почали розвиватися набагато раніше, ніж вважалося, і не тільки у птахів або ссавців. Поки що точно невідомо, для чого призначався цей гребінь. Але вчені припускають, що він міг використовуватись для візуальної комунікації — наприклад, щоб відлякувати хижаків або взаємодіяти з іншими представниками виду. У будь-якому разі, відкриття мірасаври доводить, що еволюція здатна дивувати навіть досвідчених палеонтологів.