Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі знайшли несподіване застосування для сполуки, яку відкрили ще у 1970-х роках. Йдеться про TOFA (5-тетрадецилокси-2-фуроєву кислоту) — речовину, здатну не лише впливати на утворення жирів, а й змушувати клітини активніше витрачати енергію. На відміну від популярних препаратів класу GLP-1, які переважно знижують апетит і кількість спожитої їжі, TOFA працює з іншого боку енергетичного балансу — підвищує витрати енергії організмом. Миші витрачали більше енергії У дослідах на ожирілих мишах TOFA збільшувала енергетичні витрати до 18%. При цьому тварини втрачали переважно жирову тканину без помітного зменшення м’язової маси. Додатково сполука покращувала чутливість до інсуліну, контроль рівня глюкози та показники, пов’язані з жировою хворобою печінки. Знижувався і рівень тригліцеридів. Дослідники вважають, що секрет може полягати в подвійному механізмі TOFA. Сполука пригнічує синтез ліпідів, але водночас активує клітинні рецептори PPARα і PPARδ, які стимулюють використання жиру як джерела енергії. У комбінації з GLP-1 ефект був сильнішим Особливо цікаві результати команда отримала, коли поєднала TOFA з препаратами на основі GLP-1. У тварин комбінація з семаглутидом або тирзепатидом давала кращі результати щодо маси тіла, рівня глюкози, інсуліну та тригліцеридів, ніж кожен підхід окремо. Тобто TOFA потенційно може не замінити препарати, що пригнічують апетит, а доповнити їх, впливаючи на інший механізм регуляції ваги. Втім, поки що говорити про нове лікування для людей зарано. Усі ключові експерименти проводилися на мишах, тому безпечність та ефективність TOFA для людини ще належить перевірити. Щоб просунути розробку до клінічних досліджень, автори роботи створили компанію ReRx Therapeutics. Якщо результати підтвердяться у людей, стару сполуку можуть перетворити на основу принципово іншого підходу до боротьби з ожирінням — не лише зменшувати споживання калорій, а й допомагати організму активніше їх витрачати.