Історія знає чимало моментів, коли люди намагалися кинути виклик природі. Але один із найсміливіших експериментів відбувся у 1935 році на Гаваях — тоді вчені та військові вирішили буквально бомбити вулкан, щоб змінити хід лави й урятувати ціле місто. Коли вулкан став загрозою Усе почалося з виверження Мауна-Лоа — одного з найактивніших вулканів на планеті. Він розташований на Великому острові Гаваїв і регулярно викидає потоки лави, які зазвичай не становлять серйозної небезпеки. Проте в листопаді 1935 року ситуація різко змінилася. Лава несподівано почала рухатися в бік джерел річки Вайлуку — ключового джерела прісної води для міста Хіло, де на той час мешкало близько 20 тисяч людей. Якщо б лавовий потік перекрив воду, наслідки могли бути катастрофічними. Незвичайна ідея Перед обличчям небезпеки геолог Томас Джаггер, засновник Гавайської вулканологічної обсерваторії, запропонував радикальне рішення: спробувати змінити напрямок лави за допомогою бомбардування. Ідея була ризикованою та фактично не перевіреною. Ніхто не очікував, що вибухи зможуть зупинити лаву повністю. Але була надія, що вони зруйнують канали, якими вона рухається, і змінять її напрямок. Операція проти стихії Місію доручили авіації США. Плануванням операції займався майбутній генерал Джордж С. Паттон. 27 грудня 1935 року десять бомбардувальників вилетіли з Оаху та скинули десятки бомб на лавові потоки. Половина боєприпасів була фугасною, інша — димовою, щоб позначити точки влучання. Частина бомб влучила прямо в лавові тунелі, через які розпечена маса рухалася до річки. Чи спрацювало? Після бомбардування швидкість лави помітно зменшилася. Якщо раніше вона просувалася на кілька кілометрів за день, то згодом цей темп значно впав. Уже на початку січня 1936 року потік узагалі зупинився. Джаггер вважав це прямим доказом успіху операції. На його думку, вибухи дійсно порушили внутрішню структуру лавового потоку та змінили його поведінку. Втім, не всі погодилися з таким висновком. Деякі фахівці, зокрема геологи, припускали, що зупинка лави могла бути природною — без жодного впливу бомбардування. Сучасні дослідження також схиляються до думки, що цей збіг міг бути випадковим. Уроки ризикованого експерименту Попри суперечки, ця історія стала одним із найяскравіших прикладів того, як далеко можуть зайти люди, намагаючись контролювати природні сили. І хоча ефективність операції досі обговорюється, сам факт її проведення показує: у критичних ситуаціях людство готове експериментувати навіть із найнебезпечнішими ідеями. Сьогодні вулкани ретельно моніторять за допомогою сучасних технологій, і подібні радикальні методи вже не застосовують. Але події 1935 року нагадують — інколи між відчаєм і наукою лежить дуже тонка межа. Джерело