Дослідники пов’язали проведення більшої кількості часу за відеоіграми зі зростанням інтелекту у дітей, що певною мірою суперечить загальноприйнятій думці про те, що ігри шкодять молодим умам. Хоча різниця в когнітивних здібностях була невеликою і недостатньою для встановлення причинно-наслідкового зв’язку, вона все ж була помітною. Дослідження 2022 року також враховувало такі змінні, як генетичні відмінності та соціально-економічне походження дитини. Одночасно перегляд телевізора та використання соціальних мереж не мали ані позитивного, ані негативного впливу на інтелект. Це дослідження може бути корисним у дискусії про те, скільки часу перед екранами є прийнятним для розвитку дітей. «Цифрові медіа визначають сучасне дитинство, але їхній когнітивний вплив залишається незрозумілим і викликає палкі дискусії», – пише команда дослідників із Нідерландів, Німеччини та Швеції у своїй науковій роботі. «Ми вважаємо, що дослідження з використанням генетичних даних можуть прояснити причинно-наслідкові зв’язки та скоригувати вплив генетичної схильності, яка зазвичай не враховується». Як проводилося дослідження Дослідники проаналізували дані щодо часу перед екранами для 9 855 дітей у межах ABCD Study у США віком 9–10 років. У середньому діти повідомляли, що витрачали 2,5 години на день на перегляд телебачення або онлайн-відео, 1 годину на відеоігри та 30 хвилин на спілкування в інтернеті. Через два роки було зібрано дані про більш ніж 5 000 цих дітей. За цей час у тих, хто грав у відеоігри більше за середній показник, рівень IQ зріс на 2,5 пункти вище за середній приріст. Підвищення IQ вимірювали за результатами завдань на розуміння тексту, візуально-просторову обробку інформації, пам’ять, гнучке мислення та самоконтроль. Висновки та майбутні дослідження Хоча дослідження охоплювало лише дітей у США та не розрізняло типи відеоігор (мобільні чи консольні), воно надає цінну інформацію про зв’язок між іграми та інтелектом. Дослідження підтверджує ідею, що інтелект – це не фіксована характеристика, з якою ми народжуємося, а здатність, яка може розвиватися. «Наші результати підтримують тезу, що час перед екраном загалом не погіршує когнітивні здібності дітей, а відеоігри можуть навіть сприяти розвитку інтелекту», – сказав нейробіолог Торкель Клінгберг з Каролінського інституту у Швеції в 2022 році, коли дослідження було опубліковано. Науковці зазначають, що це не перше дослідження, яке припускає можливий зв’язок між відеоіграми та розвитком когнітивних здібностей. Також є свідчення, що ігри можуть мати інші позитивні ефекти. Однак попередні дослідження часто мали обмеження – маленькі вибірки, різні методики та відсутність врахування генетичних і соціально-економічних факторів. Це дослідження намагалося мінімізувати такі обмеження. Попри позитивні висновки, ще потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти всі фактори, що впливають на інтелект, а також як різні види екранного часу впливають на фізичну активність, сон, самопочуття та успішність у школі. «Ми не вивчали вплив екранного часу на фізичну активність, сон, добробут чи шкільну успішність, тому поки не можемо нічого сказати про ці аспекти», – зазначив Клінгберг. «Наступним кроком буде дослідження впливу інших факторів навколишнього середовища та того, як когнітивні ефекти пов’язані з розвитком мозку в дитинстві». Дослідження опубліковане у журналі Scientific Reports.