Згідно з Глобальним індексом інновацій 2025 року (Global Innovation Index), опублікованим Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO), лідерами технологічного прогресу стають країни та мегаполіси, які активно інвестують в інновації та впроваджують їх у повсякденне життя. Дослідження охоплює сто найбільших інноваційних центрів — від Сан-Франциско до Шеньчженя, на які припадає понад 70% усіх світових патентів і венчурних інвестицій. Нижче представлено сім міст, визнаних «найрозумнішими» у світі станом на 2025 рік. 1. Цюріх (Швейцарія) Успіх Цюріха як «розумного міста» ґрунтується на продуманій стратегії Smart City Zürich, запущеній у 2018 році. Місто застосовує цифрові платформи для моніторингу та оптимізації трафіку, управління відходами та покращення роботи громадських служб. Проект Open Zurich забезпечує прозорість даних та сприяє співпраці між урядом, стартапами та міськими планувальниками. Цифрова екосистема охоплює транспорт та енергетику: додаток ZVV поєднує автобуси, поїзди та електросамокати в єдину систему, а тепло від промислових підприємств використовується для опалення та охолодження будівель. Сучасні інструменти — доповнена реальність та «цифрові двійники» — допомагають проектувати безпечніші та стійкіші споруди. 2. Осло (Норвегія) З 2019 року Осло утримує друге місце у світовому рейтингу розумних міст, отримавши найвищу оцінку AAA за лідерство в галузі екологічного та інклюзивного розвитку. Місто, удостоєне звання «Зелена столиця Європи», продовжує ставити амбітні екологічні цілі. Електромобілі становлять уже 40% усіх приватних автомобілів та 90% нових продажів (станом на 2024 рік). Програма FutureBuilt, що включає 50 проектів, сприяє створенню архітектури з низьким вуглецевим слідом поряд із транспортними вузлами. Близько 60% усієї енергії Осло отримує з гідроджерел, а система Oslo Toll Ring стимулює використання транспорту з нульовими викидами та спрямовує збори на «зелені» інфраструктурні проекти. 3. Женева (Швейцарія) Женева зміцнила позиції в індексі Smart City, знову отримавши рейтинг AAA, що підтверджує лідерство Швейцарії у сфері інновацій. У рамках програми Smart Canton місто активно запроваджує цифрові технології в інфраструктуру. Особлива увага приділяється сталому розвитку. Проект TetraEner поєднує реновацію та нове будівництво, збільшуючи частку відновлюваної енергії. Програма Geneva Lac Nations з’єднує будівлі з гідромережею, що забезпечує опалення, охолодження та полив. Мережа LoRaWAN використовується для моніторингу екологічних параметрів та оптимізації енергосистем. Женева також займає високі місця за рівнем освіти, участі громадян у прийнятті рішень та кількістю зелених зон. 4. Дубай (ОАЕ) Дубай зробив вражаючий ривок — піднявшись з 12-го на четверте місце у рейтингу Smart City Index 2025. Його амбіція — стати «найщасливішим і найрозумнішим містом на Землі», спираючись на штучний інтелект та цифрові технології. Стратегія міста будується на шести стовпах: економіка, життя, управління, екологія, люди та мобільність. Інтелектуальні транспортні системи з тисячами сенсорів та камер скорочують пробки на 20%, а дорожня агенція регулює рух у реальному часі. Дубай активно впроваджує «зелені» ініціативи: проекти DEWA Smart Grid та Dubai Silicon Oasis підвищують енергоефективність та підтримують мету ОАЕ — досягти 75% чистої енергії до 2050 року. 5. Абу-Дабі (ОАЕ) Столиця ОАЕ піднялася з десятої на п’яте місце, зміцнивши позиції регіону у світовому рейтингу. У 2024 році запущено проект Zayed Smart City — п’ятирічну програму із застосуванням штучного інтелекту та Інтернету речей (IoT). Пілотні зони на Корніші вже тестують «розумні» системи освітлення, паркування та управління рухом. Цифрова платформа TAMM поєднала сотні держпослуг в одному онлайн-порталі, скоротивши використання паперу більш ніж на 90%. Місто активно впроваджує електромобілі та гібриди, розвиваючи мережу зарядних станцій у рамках Стратегії сталої енергетики, спрямованої на досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. 6. Лондон (Велика Британія) Лондон став піонером у створенні стійкого міста, запровадивши такі ініціативи, як плата за в’їзд до центру (Congestion Charge), безконтактні платежі та зона ультранизьких викидів (ULEZ). До 2025 року планується завершити облаштування мережі довжиною 2000 км у метро, забезпечивши безперебійне покриття 4G та 5G у всіх поїздах та тунелях. Платформи відкритих даних дають можливість стартапам та розробникам створювати сервіси на основі міської інформації: від розумних парковок до систем екологічного моніторингу. Це допомагає скоротити пробки та підвищити якість міського середовища. 7. Копенгаген (Данія) Копенгаген займає сьоме місце у рейтингу Smart City Index 2025. Мета, поставлена ще у 2009 році — стати першим у світі містом із нульовим вуглецевим слідом до 2025 року — залишається центральною у стратегії розвитку міста. Місто зосереджено на трьох пріоритетах: досягненні вуглецевої нейтральності, стійкому способі життя та економічному зростанні. 62% мешканців щодня їздять на роботу на велосипедах, користуючись мережею із 400 км велодоріжок. Інвестиції в інфраструктуру та програма Copenhagen Connecting принесуть близько 600 млн євро соціально-економічних вигод, закріпивши за містом статус лідера сталих інновацій.