Наша планета та Сонячна система не є статичними, а обертаються в космосі, як частина великого танцю навколо центру Чумацького Шляху.

Дослідники виявили нові підказки, заморожені в антарктичному льоду протягом десятків тисяч років.

Команда вчених на чолі з ядерним астрофізиком Домініком Коллом з Гельмгольц-Центру Дрезден-Россендорф у Німеччині знайшла рідкісні ізотопи заліза, які вказують на нещодавню подорож Землі через міжзоряний хмара пилу від наднових зірок.

Схема, що ілюструє, як розподіл заліза-60 в льодовому ядрі пов'язаний з подорожжю Землі через Місцеву міжзоряну хмару.

Антарктичний льодовий щит став безцінним джерелом інформації про історію нашої планети. Він почав формуватися близько 35 мільйонів років тому, і в кожному шарі заморожувалися частинки з атмосфери.

Цей накопичений шар, під тиском власної ваги, перетворився на вертикальний часовий капсул, з якого вчені можуть витягувати довгі циліндри льоду для хронологічного запису змін в атмосфері протягом мільйонів років.

У 2019 році Колл і його колеги вивчили свіжий антарктичний сніг і виявили сліди ізотопу заліза-60.

Тепер вони знайшли залізо-60, заморожене в льодових ядрах, які датуються періодом від 40 000 до 81 000 років тому.

Вчені витягують льодове ядро з буріння.

Залізо-60 є особливим, оскільки може формуватися лише в екстремальних умовах, які не відбуваються природно на Землі, таких як вибухи наднових.

Це означає, що будь-яке залізо-60, яке ми знаходимо на нашій планеті, має бути принесене з космосу.

Антарктичний льодовий щит затримує кліматичний запис, що охоплює десятки мільйонів років.

Дослідження показали, що Сонячна система, ймовірно, рухалася через хмару протягом принаймні 80 000 років, спочатку проходячи через рідкісну область, а потім потрапляючи в щільнішу, в якій ми все ще перебуваємо.

Цікавий факт

Залізо-60, виявлене в антарктичному льоду, може допомогти вченим зрозуміти, як наша Сонячна система взаємодіє з міжзоряним середовищем.