Золото здавна полонить людство: воно сяє у ювелірних виробах, слугує монетною основою, є незамінним компонентом сучасної електроніки та навіть використовується в телескопах, що зазирають у найвіддаленіші куточки Всесвіту. Але питання, коли саме людство навчилося очищувати цей дорогоцінний метал, довго залишалося предметом суперечок, розповідає NNews із посиланням на Science. Довгий час вважалося, що технологія рафінування золота виникла у лідіян — народу, що жив на території сучасної Туреччини. Підкріпленням цієї теорії стало відкриття у 1960-х роках майстерні з очищення золота біля столиці Лідії, міста Сарди, датованої приблизно 600 роком до н.е. Там, імовірно, поєднували золотоносну руду з річки Пактол із сіллю, крейдою та навіть сечею тварин. Суміш нагрівали понад 800 °C кілька днів, у результаті чого відокремлювалися домішки, включно зі сріблом, а залишалося чисте золото. Проте нове дослідження французьких учених під керівництвом ізотопного геохіміка Франсіса Альбареда з Вищої нормальної школи Ліона (ENS Lyon) показує, що технологія може бути значно старшою. Команда проаналізувала 21 єгипетський та перський срібний артефакт із колекції Лувру — каблучки, підвіски, невеликі чаші та зливки. Для цього вони знімали зразки металу вагою лише у мільйонні частки грама, щоб не пошкодити експонати. Дослідники вивчали срібло, адже воно часто є побічним продуктом очищення золота: у природі золото зазвичай містить від 10% до 40% срібла. Аналіз ізотопів свинцю в сріблі дозволяє встановити його походження — чи було воно видобуте безпосередньо з родовищ, чи отримане під час рафінування золота. Результати виявилися вражаючими: чотири артефакти, датовані раніше ніж 1600 р. до н.е., мали хімічні ознаки срібла, отриманого саме в процесі очищення золота. Це свідчить, що технологія існувала щонайменше на тисячу років раніше, ніж вважалося. Не всі вчені готові беззастережно прийняти ці висновки. Дехто наголошує на необхідності додаткових досліджень, щоб виключити можливість забруднення зразків, наприклад, свинцем із контейнерів, у яких зберігалися артефакти. Та попри це, відкриття вже змінило погляд на історію металургії, адже воно натякає, що золотарське мистецтво могло зародитися у більш давніх і розвинених цивілізаціях Стародавнього Сходу.