Науковці з Австралії виявили закономірність, яка може допомогти прогнозувати деякі події Ель-Ніньйо та Ла-Нінья за 12 місяців до їхнього розвитку. Дослідження показало, що точність довгострокового прогнозу значною мірою залежить від того, в якому стані перебуває Тихий океан на початку розрахунків. Результати роботи опублікували в журналі Science Advances. Дослідники з австралійського наукового агентства CSIRO та Мельбурнського університету проаналізували понад 7500 історичних прогнозів кліматичних моделей із дев’яти країн. Чому стан океану має значення Ель-Ніньйо та Ла-Нінья — протилежні фази природного кліматичного явища, відомого як Ель-Ніньйо — Південне коливання (ENSO). Вони пов’язані зі змінами температури поверхні води в тропічній частині Тихого океану та впливають на погодні умови в різних регіонах світу. Такі події зазвичай досягають піку приблизно в грудні. Їх часто можна прогнозувати з достатньою впевненістю приблизно за шість місяців, однак передбачення на довший термін залишалося складним завданням. Дослідники встановили, що важливо враховувати, чи перебував Тихий океан на початку прогнозування у фазі Ель-Ніньйо, Ла-Нінья або в нейтральному стані. Найкращі результати для прогнозів на рік уперед показали моделі, розрахунки яких починалися під час Ла-Нінья. Якщо ж початковий стан океану був нейтральним, прогнози виявлялися значно менш надійними. Як відкриття може допомогти прогнозам За словами співавторки дослідження Менді Фройнд із Мельбурнського університету, результати дають змогу краще оцінювати, наскільки можна довіряти довгостроковим кліматичним прогнозам. Провідна авторка роботи Нандіні Рамеш із CSIRO зазначила, що розуміння надійності окремих прогнозів може допомогти службам завчасно попереджати населення про можливі кліматичні ризики. Різні методи прогнозування також можуть мати свої переваги залежно від стану океану. Зокрема, моделі машинного навчання та статистичні підходи потенційно здатні покращити прогнози в нейтральних умовах, коли традиційні фізичні моделі працюють менш успішно. До практичного застосування ще є кроки Точніші довгострокові прогнози могли б дати громадам, аграріям і державним службам більше часу для підготовки до посух, повеней та інших погодних екстремумів, пов’язаних з ENSO. Однак дослідники наголошують, що їхні результати ще потрібно адаптувати для оперативних систем прогнозування, які використовують метеорологічні служби. Новий підхід не означає, що кожну подію Ель-Ніньйо або Ла-Нінья вже можна точно передбачити за рік. Натомість дослідження показує, за яких початкових умов довгострокові прогнози можуть бути надійнішими, і пропонує спосіб краще оцінювати їхню достовірність.