Льодовики, які століттями формували ландшафти та живили річки, стрімко зникають. У деяких регіонах світу цей процес уже майже незворотний. Нові наукові дослідження показують: ми наближаємося до періоду, коли з карти Землі щороку зникатиме рекордна кількість льодовиків — і це може статися вже в найближчі десятиліття. Альпи на межі зникнення Особливо тривожна ситуація в Альпах. За підрахунками вчених, саме тут темпи втрати льодовиків можуть досягти свого максимуму між 2033 і 2041 роками. Якщо глобальне потепління продовжиться за нинішнім сценарієм, до кінця XXI століття Центральна Європа може втратити майже всі свої льодовики. За потепління на +2,7°C у регіоні залишиться приблизно 110 льодовиків — це лише 3% від їхньої нинішньої кількості. Якщо ж температура підніметься на +4°C, уціліють близько 20 льодовиків. Навіть відомі й відносно великі льодовики, як-от льодовик Рони, можуть перетворитися на невеликі уламки льоду або зникнути повністю. Найбільший у Альпах льодовик Алеч, за такого сценарію, просто розпадеться на кілька окремих фрагментів. І це не абстрактні прогнози. Дослідники з ETH Zurich уже зафіксували, що з 1973 по 2016 рік у Швейцарії зникло понад 1 000 льодовиків — і цей процес триває. Вперше порахували, скільки льодовиків зникає щороку Міжнародна команда науковців зі Швейцарії та Бельгії зробила те, чого раніше ніхто не робив: вони підрахували, скільки саме льодовиків у світі зникає щороку, де саме це відбувається і коли кожен із них може зникнути остаточно. «Уперше ми змогли прив’язати зникнення кожного льодовика до конкретних років», — пояснює провідний автор дослідження Ландер ван Тріхт. На відміну від попередніх робіт, які зосереджувалися на втраті маси льоду чи площі покриття, нове дослідження фокусується саме на кількості льодовиків. І результати виявилися невтішними: найбільше ризикують регіони з багатьма дрібними льодовиками, розташованими невисоко або близько до екватора. Серед них — Альпи, Кавказ, Скелясті гори, Анди та гірські райони Африки. Низько розташовані гірські регіони Центральної Європи, західної Канади, Сполучених Штатів, Центральної Азії та приекваторних частин Анд та Африканських хребтів можуть втратити понад половину своїх льодовиків до 2040 року. Графік показує рух за годинниковою стрілкою: чим темніше затінення, тим раніше відбудеться втрата. У цих місцях понад половина льодовиків може зникнути вже протягом найближчих 10–20 років. Скільки льодовиків ще можна врятувати Темпи танення льоду напряму залежать від того, наскільки сильно нагріється планета. Вчені змоделювали кілька сценаріїв. +1,5 °C (ціль Паризької кліматичної угоди): В Альпах уціліє близько 12% льодовиків — приблизно 430 із нинішніх 3 000. +2 °C: Залишиться близько 8%. +4 °C: Уціліє лише 1% — приблизно 20 льодовиків. Подібна картина й в інших частинах світу. У Скелястих горах за найкращого сценарію збережеться чверть льодовиків, але за +4 °C зникне 99%. В Андах і Центральній Азії за різкого потепління втрати сягнуть 94–96%. Загалом у світі: за +1,5 °C — близько 100 000 льодовиків; за +4 °C — лише 18 000. Пік зникнення льодовиків: нове поняття науки Дослідники ввели новий термін — «Пік зникнення льодовиків». Це момент, коли за один рік з карти планети зникає найбільша кількість льодовиків. За сценарію +1,5 °C цей пік припаде приблизно на 2041 рік, коли зникатиме близько 2 000 льодовиків на рік. За +4 °C — близько 2055 року, але вже з катастрофічними 4 000 льодовиків щороку. Парадоксально, але за сильнішого потепління пік настає пізніше — тому що спершу зникають малі льодовики, а згодом доходить черга й до великих. «Кожна десята частка градуса має значення», — наголошує професор гляціології Даніель Фарінотті. Чим тепліше стає, тим менше льодовиків ми зможемо зберегти. Чому це важливо не лише для науки Зникнення льодовиків — це не тільки про рівень Світового океану. Маленький льодовик майже не впливає на моря, але його повна втрата може мати серйозні наслідки для місцевих громад. Зникає туристична привабливість цілих долин Змінюється водопостачання Зростає ризик паводків і зсувів Втрачається культурна та історична спадщина Саме тому вчені підтримують ініціативи на кшталт Global Glacier Casualty List — списку льодовиків, які вже зникли. Це спосіб зберегти пам’ять про них. «Кожен льодовик пов’язаний із конкретним місцем, історією та людьми, які відчувають його втрату», — каже ван Тріхт. — «Ми маємо не лише боротися за ті льодовики, що ще залишилися, а й пам’ятати про ті, яких уже немає». Майбутнє ще можна змінити Це дослідження — не вирок, а попередження. Від того, наскільки швидко й рішуче світ скоротить викиди парникових газів, залежить, чи побачать наступні покоління льодовики не лише на фотографіях. Крига тане, але час діяти ще не вичерпано.