Космічний зонд Dragonfly, який NASA планує відправити на супутник Сатурна Титан у 2034 році, може наблизити людство до відповіді на головне питання: чи є життя поза межами Землі? Нове дослідження припускає, що на поверхні метанових озер Титана можуть природним шляхом утворюватися везикули — органічні міхурці, подібні до тих, з яких, можливо, зародилося життя на Землі. Титан має вражаючі подібності до нашої планети: озера, дощі, хмари — тільки замість води тут метан і етан. Дослідники Конор Ніксон з NASA та хімік Крістіан Маєр з Німеччини вважають, що амфіфільні молекули, які мають одну «жирову» і одну «водну» сторону, можуть утворювати на поверхні озер плівку. Коли на цю плівку падають дощові краплі, вони створюють покриті оболонками краплі — своєрідні протоклітини. Якщо ці краплі вдруге потрапляють у рідину, вони можуть утворити подвійний шар, схожий на мембрану клітини. Така структура — ключовий елемент у зародженні життя. З часом найстійкіші везикули можуть «виживати» та поступово ускладнюватися, проходячи процес відбору — своєрідну хімічну еволюцію. Хоча Dragonfly не має обладнання для прямого пошуку везикул, він зможе провести хімічний аналіз поверхні та атмосфери Титана. Це допоможе зрозуміти, чи здатна нежива матерія за певних умов перетворюватися на щось подібне до життя — і чи унікальна в цьому Земля. Джерело