Коли ми говоримо про найвищі вершини Землі, такі як Еверест, вони часто стають символами сили природи. Але не менш вражаючим є й інший географічний рекорд — найнижча точка на поверхні суші планети, місце, де земна кора занурюється глибше, ніж будь-де ще на суходолі. Де розташована найнижча точка суші? Мертве море, розташоване між Ізраїлем, Палестиною та Йорданією, — це найнижча точка на суші Землі. Його берегова лінія знаходиться на приблизно 430 метри нижче рівня моря (і ця цифра постійно змінюється через випаровування та зміни клімату). Це геологічне диво розташоване в тектонічному розломі, відомому як Грабен Мертвого моря. Чому Мертве море таке низьке? Мертве море лежить у регіоні, де Африканська та Аравійська тектонічні плити відходять одна від одної. Утворений тут грабен — провал між плитами — поступово занурювався протягом мільйонів років. До того ж, ця територія розташована в посушливому кліматі, з мінімальною кількістю опадів, а тому рівень води постійно падає через випаровування, залишаючи за собою солоний слід. Унікальні властивості Мертвого моря Висока солоність: у 10 разів солоніше за океан. Вода настільки щільна, що в ній легко плавати. Кліматична терапія: повітря насичене мінералами, і багато людей приїжджають сюди для лікування шкірних захворювань. Жодного життя: через надмірну солоність у воді не живуть ні риби, ні водорості, звідси й назва — Мертве. Чи є інші глибокі точки? Так, існує кілька інших «низин» на суші, хоч і не такі вражаючі: Турфанська улоговина (Китай) — ≈154 м нижче рівня моря. Каттара Депресія (Єгипет) — ≈133 м нижче рівня моря. Озеро Ассаль (Джибуті) — ≈155 м нижче рівня моря. Але всі вони суттєво поступаються Мертвому морю за глибиною. Географічне значення Найнижча точка суші має велике значення не лише для наук про Землю, але й для кліматології, геології та туризму. Її вивчення допомагає нам краще розуміти тектонічні процеси, що формують ландшафт планети, і дає ключ до прогнозів змін довкілля. Висновок: Мертве море — не просто унікальне природне явище, а жива лабораторія Землі, яка демонструє, наскільки нестабільним і динамічним є наш суходіл. Його глибина — це результат мільйонів років геологічної історії, яка все ще триває.