Мозок людини має вражаючу здатність до адаптації, що дозволяє йому змінювати свої нейронні зв'язки. Це може стосуватися не лише творчості, але й фізичних змін, які відбуваються внаслідок різних умов, таких як вроджена глухота.

Нове дослідження показує, що дорослі, які з раннього дитинства живуть з глухотою, можуть використовувати більше своїх візуальних систем для сприйняття периферичного зору. Це означає, що їх мозок адаптується до відсутності звукових сигналів, покращуючи їх здатність помічати рухи на краях поля зору.

У дослідженні, опублікованому в PNAS, команда психологів і нейробіологів з Великобританії виявила, що ця «реорганізація» відбувається на ранніх етапах візуального сприйняття, ще до того, як сигнали досягають основного центру зору в мозку.

Ці зміни можуть бути важливими для виявлення потенційних небезпек. Без звукових сигналів, глухі люди покладаються на зір як на «систему раннього попередження» для виявлення подій на периферії.

Дослідники залучили 16 дорослих учасників з ранньою, глибокою глухотою та 16 слухачів для контрольної групи. Вони використовували магнітно-резонансну томографію (МРТ) для аналізу нейронної структури та функціональної МРТ для картографування візуальних полів.

Дослідження показало, що активність в певних областях мозку, відповідальних за периферичний зір, у глухих людей вища, ніж у слухачів. Це свідчить про те, що мозок глухих людей адаптується до відсутності звуку, покращуючи їх візуальні здібності.

Цікавий факт

Дослідження показали, що глухі люди можуть мати кращу здатність виявляти рухи на периферії, що може бути корисним у повсякденному житті, наприклад, при переході дороги.