Протягом п’яти місяців у 2017 році працівниця сільського господарства Алка Камбле мала затуманений зір в одному оці, але не зверталася до офтальмолога. «Я не могла собі цього дозволити, і не мала часу, бо доводилося працювати по багато годин, щоб зводити кінці з кінцями», — розповідає вона. Згодом Камбле побачила оголошення про безкоштовну офтальмологічну клініку неподалік від її дому в селі Джамбхалі, штат Махараштра, Індія. Лікар порекомендував їй негайно зробити операцію на катаракту і зазначив, що її погіршення зору, ймовірно, було спричинене надмірним впливом сонячного випромінювання. Камбле, якій нині 55 років, десятиліттями працювала на полі під палючим сонцем без окулярів чи захисту. Вона додає, що ситуація погіршилася з посиленням хвиль спеки в Індії: «Спека стала настільки нестерпною, що фермерам важко працювати навіть дві години на день улітку». До розвитку катаракти можуть призводити низка відомих чинників — ультрафіолетове випромінювання, спадковість і старіння. Катаракта — це стан, за якого кришталик ока мутніє, що спричиняє затуманення зору, і вражає приблизно 94 мільйони людей. Але останніми роками вчені виявили ще один фактор ризику: зміна клімату. Зміна клімату збільшує ризики для здоров’я очей кількома способами. По-перше, вона підвищує середню температуру планети — 2024 рік став найспекотнішим в історії. Температура тіла, що сягає 40°C, може спричинити тепловий удар, який порушує біологічні процеси в усьому організмі. У випадку очей тепловий удар шкодить природним захисним системам, які зазвичай нейтралізують шкідливі молекули — реактивні форми кисню, пояснює офтальмолог Люсія Ечеваррія-Лукас із лікарні Ла-Асаркія в іспанській провінції Малага. Кришталик ока складається з білків-кристалінів, які мають залишатися впорядкованими, щоб бути прозорими. Реактивні форми кисню пошкоджують ці білки, утворюючи помутніння, що призводить до катаракти, каже вона. Оскільки кришталик не може відновити пошкоджені білки, чим більше часу людина проводить у спеці, тим вищий ризик розвитку катаракти. У 10-річному дослідженні на півдні Іспанії команда Ечеваррії-Лукас виявила, що на кожен градус Цельсія зростання максимальної середньорічної температури припадало додатково 370,8 випадків катаракти на 100 000 осіб. І хоча катаракта зазвичай виникає після 60 років, у регіонах, де багато людей працює в сільському господарстві, частіше реєстрували випадки захворювання серед осіб 15–49 років. Ще один шлях впливу глобального потепління на очі — зростання рівня УФ-випромінювання, пояснюють Ечеваррія-Лукас і співавтор дослідження географ Хосе Марія Сенсіалес Гонсалес з Університету Малаги. Частково це зумовлено поведінкою — у теплу погоду люди частіше бувають надворі. Але в деяких регіонах, як-от Південна Каліфорнія чи іспанська Коста-дель-Соль, гарячі сухі вітри висушують повітря, зменшуючи вміст водяної пари, яка зазвичай поглинає УФ-промені — це спричиняє їхнє посилене проникнення. УФ-випромінювання також створює реактивні форми кисню, що пошкоджують білки кришталика, і може навіть безпосередньо пошкоджувати ДНК клітин кришталика, додає Ечеваррія-Лукас. Зростання температури, забруднення та алергенів у повітрі, що підживлюються зміною клімату, можуть сприяти розвитку низки захворювань очей, від інфекцій та запалень до катаракти Катаракта — одна з найпоширеніших причин порушення зору у світі. Але зміна клімату також спричиняє зростання інших очних захворювань. Серед них — кератит (запалення рогівки), птерігіум (заростання білої частини ока рожевою тканиною) та кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки ока, відомий як «рожеве око»), зазначає офтальмолог Є Лін Вонг з Манчестерської королівської офтальмологічної лікарні (Велика Британія), співавторка огляду 2024 року в журналі Journal of Climate Change and Health. У дослідженні 2023 року за участю майже 60 000 людей в Урумчі (Китай) з’ясувалося, що температура вище 28,7°C підвищувала ризик кон’юнктивіту на 16% порівняно з температурою 10,7°C. Подовження сезонів пилку та зростання цвілі, спричинені зміною клімату, також призводять до зростання алергічного кон’юнктивіту, каже офтальмолог Малик Кахук з Медичної школи Університету Колорадо. Окрім прямих впливів, кліматичні посухи призводять до нестачі харчів, а отже, і до дефіциту таких важливих мікроелементів, як мідь, вітаміни B12, B1 і B9, що підвищує ризик ураження зорового нерва. Під час посух люди також часто змушені використовувати забруднену воду, що підвищує ризик очних інфекцій. Як захистити очі від шкоди, спричиненої кліматом? Насамперед працівники на відкритому повітрі мають отримувати тінь і регулярні перерви на охолодження, каже географ Ісус Родріго Коміно з Університету Гранади, також співавтор іспанського дослідження. Він також радить носити капелюхи з козирками і сонцезахисні окуляри з УФ-фільтрами — такі окуляри забезпечують майже на 38% більше захисту, ніж їхня відсутність. Контактні лінзи з гідрогелем, які пропускають більше кисню до рогівки, також можуть зменшити шкоду від УФ-випромінювання. Такі лінзи є широко доступними і часто призначаються офтальмологами. Правильне харчування з високим вмістом вітамінів A, C, E та триптофану, а також відмова від куріння та алкоголю також сприяють здоров’ю очей. Зменшення викидів парникових газів і речовин, що руйнують озоновий шар, є ключем до захисту зору в глобальному масштабі. Але навіть за найкращих кліматичних сценаріїв спека, посухи та інші подразники очей й надалі впливатимуть на таких людей, як Камбле. Деякі програми вже намагаються боротися з проблемою, зокрема Національна програма Індії з контролю за сліпотою та порушеннями зору, яка забезпечує доступ до доступних операцій на катаракту. Ця програма й покрила вартість операції Камбле. «Я навіть не уявляла, що проблема може стати настільки серйозною просто через роботу в полі», — каже вона.