У світі, де ми звикли вірити в незмінність доби, вчені дедалі частіше фіксують: наша планета почала обертатися швидше. Це не сценарій наукової фантастики і не перебільшення — мова про реальні зміни в обертанні Землі, які можуть мати серйозні наслідки для глобальних систем часу, навігації та навіть інтернету. І тепер учені всерйоз обговорюють крок, якого ще ніколи не робили в історії: вирахування секунди з доби. Що відбувається з обертанням Землі? Земля обертається навколо своєї осі приблизно за 86 400 секунд — це 24 години, до яких ми всі звикли. Але в останні десятиліття фахівці, які спостерігають за цим процесом за допомогою надточних атомних годинників, помітили: Земля обертається трохи швидше, ніж очікувалося. Наприклад, 29 червня 2022 року була найкоротшою добою за всю історію спостережень — вона тривала на 1,59 мілісекунди менше, ніж звичайна. Це звучить незначно, але в масштабах планетарного часу — це подія. Що таке «високосна секунда» — і чому це більше не працює? Зазвичай, коли обертання Землі сповільнювалося, науковці додавали так звану високосну секунду до Всесвітнього координованого часу (UTC). Ця додаткова секунда компенсувала різницю між астрономічним і атомним часом. Та тепер уперше в історії розглядається протилежне: можливо, доведеться вилучити секунду з доби — тобто вкоротити добу, а не подовжити. Чому це проблема? Для звичайної людини секунда більше або менше — це нічого. Але не для глобальних цифрових систем. Банківські операції, супутникова навігація, системи зв’язку, хмарні сервіси — усе це працює залежно від точного часу до мікросекунди. Зміна тривалості доби навіть на долі секунди може спричинити серйозні збої в обчисленнях або синхронізації даних. Наприклад, у 2012 році додавання всього лише однієї високосної секунди спричинило збої у великих веб-сервісах, зокрема в Reddit, Mozilla і навіть в авіаційних системах. Чому Земля пришвидшується? Вчені поки не мають остаточної відповіді. Серед можливих причин: Танення льодовиків: перерозподіл маси планети через зміну клімату може впливати на момент інерції. Вулканічна активність: масивні рухи земної кори теж змінюють баланс обертання. Глибинні процеси в ядрі Землі: ядро може обертатися з іншою швидкістю, ніж зовнішня оболонка, і це теж впливає на загальну динаміку. Цікаво, що ці зміни не є лінійними — тобто Земля то пришвидшується, то знову сповільнюється. Саме ця непередбачуваність і створює головний виклик для точного хронометражу. Що ж можуть зробити вчені? Міжнародна служба обертання Землі (IERS), яка відстежує добову тривалість, веде обговорення з провідними технічними організаціями. Варіантів небагато: Вирахування секунди — тобто вперше в історії прибрати, а не додати секунду. Перехід на інші системи часу, які не потребують регулярної корекції. Розробка нових стандартів для IT-інфраструктур, здатних працювати в умовах нестабільного астрономічного часу. Чому це важливо? Це не просто про секунду. Це про стабільність усіх глобальних процесів, де час — основа. Якщо ми помилимося навіть у найменшій одиниці, це може вплинути на авіацію, фінансові транзакції, GPS-навігацію та навіть криптовалюти. Висновок Земля показує, що вона живий динамічний об’єкт, а не ідеальний хронометр. І тепер ми, люди, маємо адаптувати свою точність до реальності планети, на якій живемо. Радикальні рішення на кшталт вирахування секунди — це не «космічне перебільшення», а реальна потреба цифрової епохи. І хоча зміни здаються непомітними — вони глибоко зачіпають саме серце нашої цивілізації: відлік часу.