Космічні кораблі використовували ізотоп плутонію, щоб залишатися на плаву протягом десятиліть, але інший ізотоп міг би прослужити ще довше. Космос, принаймні наскільки нам це можливо осягнути, нескінченний. Ракетне паливо обмежене. Хоча ми ще не знайшли способу запобігти зупинці космічних кораблів за світлові роки від Землі, NASA має наступний найкращий винахід — і він радіоактивний. NASA розпочало випробування революційного джерела живлення — ядерної батареї, здатної функціонувати понад чотири століття. Ця технологія створена на основі ізотопів, які природним чином розпадаються, повільно виділяючи енергію. Такий принцип дозволяє забезпечити тривале і стабільне електропостачання без потреби в заряджанні чи заміні компонентів. Тривалість роботи батареї оцінюється у 433 роки, що робить її практично «вічним» джерелом енергії з погляду людських масштабів. Подібні системи вже використовувалися у космічних місіях, наприклад у зонда Voyager, який і досі передає сигнали після десятиліть польоту. Проте нова розробка NASA вирізняється компактністю, вищим рівнем безпеки та потенційною доступністю для ширшого кола застосувань. Головне завдання таких батарей — забезпечення живлення у середовищах, де традиційні джерела енергії недоступні або ненадійні. Йдеться про тривалі космічні польоти, дослідження далеких планет та супутників, автоматичні бази на Місяці чи Марсі. Але перспективи технології виходять далеко за межі космосу. У майбутньому подібні батареї можуть стати основою живлення для підводних систем, віддалених наукових станцій, а також спеціального медичного обладнання, де стабільність та довговічність є критично важливими. Використання ядерної енергії в компактному форматі завжди викликало запитання щодо безпеки, проте інженери NASA наголошують, що сучасні технології дозволяють мінімізувати ризики. Ізотопи герметично ізольовані, а конструкція батареї передбачає стійкість навіть до екстремальних умов. Якщо випробування завершаться успішно, нова ядерна батарея може стати справжнім проривом у сфері енергетики та космічних технологій. Вона обіцяє не лише продовжити роботу апаратів у глибокому космосі на сотні років, а й відкрити двері до створення автономних систем, здатних пережити кілька поколінь людей.