Астробіологія ставить одні з найглибших питань сучасної науки: як виникло життя і чи існує воно за межами Землі. Нещодавно опубліковане у журналі PLOS One дослідження науковців Лейденського університету проаналізувало, як ця галузь представлена у публічному просторі з 1996 по 2024 рік, зокрема які саме спекуляції та обіцянки щодо пошуку життя в інших світах з’являються в медіа. Данило Албергарія з колегами дослідив три основні джерела наукової інформації: академічні статті, пресрелізи та новинні матеріали. Найчастіше зустрічалися припущення про умови та складові, необхідні для життя за межами Землі, на другому місці — спекуляції про саме існування життя. Гіпотези про можливі результати пошуку виявилися менш поширеними, а твердження щодо потенційних доказів виявлення життя — рідкісними. Дослідники встановили, що очікування технологічного прориву, який допоможе знайти життя, досить високі: вони з’являються приблизно в третині новинних статей, у п’ятій частині пресрелізів і лише у десятій частині наукових публікацій. Обіцянки, що астробіологія досягає прогресу в пошуку, теж є досить поширеними — близько 20% у пресрелізах і новинах. Натомість прямі заяви про швидке виявлення життя зустрічаються надзвичайно рідко. Албергарія зазначає, що навіть у випадках, коли новини висвітлюють дослідження з рецензованих журналів, самі вчені не схильні підвищувати очікування щодо перспектив виявлення життя у власних роботах. Медіа загалом демонструють більше спекуляцій та обіцянок, ніж пресрелізи та академічні статті, проте пресрелізи трохи випереджають новини за кількістю спекулятивних тверджень у контексті значущості результатів дослідження. Це може бути пов’язано з прагненням установ підкреслити вплив своєї роботи, щоб привернути увагу журналістів. Наукові публікації містять значно менше припущень, але все ж іноді спекулюють, зокрема про умови, необхідні для життя в космосі. Команда також простежила, як часто спекуляції та обіцянки пов’язуються безпосередньо з авторами досліджень, зовнішніми експертами або взагалі без згадки про науковців. У пресрелізах найчастіше гіпотези звучать саме у цитатах авторів робіт, тоді як у новинних матеріалах вони приблизно порівну розподілені між цитованими вченими та твердженнями без прямої атрибуції. Це підкреслює важливу роль науковців у формуванні публічного дискурсу. Виявилося, що найбільше очікувань і спекуляцій пов’язано з дослідженнями екзопланет, тоді як місії в межах Сонячної системи та пошуки позаземного інтелекту (SETI) отримують менше уваги у цьому контексті. Албергарія підкреслює, що спекуляції не завжди шкодять науковій комунікації. На його думку, уявні гіпотези допомагають розробляти концепції та формувати напрями пошуку. Оскільки про життя у Всесвіті відомо так мало, певний рівень спекулятивності в астробіології майже неминучий, і межу між невиправданими припущеннями та корисним контекстом іноді провести важко. Науковець вважає, що це питання потребує додаткових досліджень. Загалом було проаналізовано 630 матеріалів, більшість з яких опубліковані англійською мовою, а також португальською та іспанською. Джерелами стали шість провідних видань: The New York Times (США), The Guardian (Велика Британія), Folha та Estadão (Бразилія), Público (Португалія) і El País (Іспанія).