У 1944 році породи з шахти Mount Painter в Австралії були відправлені до США для експериментів в рамках Манхеттенського проекту. Наслідки цих дій залишили глибокі шрами по всьому світу.

На шахті Mount Painter вважали, що уран та рідкісні елементи були більш-менш безпечно заховані в сухих відходах (так званих хвостах).

Однак нещодавні зразки, взяті з поверхні хвостів на шахті, свідчать про те, що місце може бути не таким безпечним, як вважалося раніше. Ці хвости, за словами вчених, лежали недоторканими більше 80 років.

Але щось переміщує потенційно небезпечні мінерали на поверхню відходів, де вони накопичуються в несподівано високих концентраціях. У дослідженні, опублікованому в Journal of Hazardous Materials, вчені стверджують, що мікроби в уламках транспортують ці токсичні речовини на верхні 10 см відходів у формі поліметалевих наночастинок.

Дослідники вважають, що мікроби в ґрунті транспортують і перетворюють уран та рідкісні елементи.

Вчені вважають, що ці мікроби діють як мікроскопічні фабрики, розкладаючи стабільні мінерали та мобілізуючи елементи, такі як уран, у навколишнє середовище.

Подальші дослідження знадобляться, щоб підтвердити, що саме мікроби відповідальні за зміни, які спостерігаються в цих хвостах. Але наразі це найкраще припущення вчених, оскільки немає багато інших пояснень.

У інших частинах світу дослідники також зафіксували мікроби, стійкі до радіації, які взаємодіють з урановими відходами. Найбільше занепокоєння викликає те, що ці мікроби, здається, перетворюють мінерали з нерозчинних фосфатів у колоїдні форми, які можуть легко переміщатися через навколишнє середовище.

Дощі рідкісні в напівпосушливому Аркарулі, зазвичай вони приходять у вигляді раптових літніх гроз. Перетворені на колоїди, такі мінерали, як уран, легко підвішуються в дощовій воді, що може перенести їх далеко від шахти, особливо під час раптових повеней, які іноді трапляються в Аркарулі.

Токсичні та радіоактивні мінерали, такі як уран і рідкісні елементи, не є тим, що ви хочете бачити в ґрунті та водах.

Уран є високорадіоактивним, і його вплив, наприклад, через вживання забрудненої води або вдихання дрібних частинок, може завдати серйозної шкоди людям та іншим живим істотам.

Дослідження закликає до серйозного перегляду того, як ми поводимося з відходами видобутку.

Хоча Аркарула захищена від подальшого видобутку, її радіоактивна спадщина явно ще не закінчилася.

Цікавий факт

Уранові відходи можуть залишатися небезпечними протягом тисяч років, і їх правильне зберігання є критично важливим для захисту навколишнього середовища.