Пластик давно став символом сучасного світу — зручний, дешевий, універсальний. Але водночас це одна з найбільших екологічних проблем людства. Щороку мільйони тонн пластикових відходів накопичуються на звалищах, у річках і океанах, а повністю розкладаються деякі види пластику лише через 250–500 років. Тепер дослідники з University of Waterloo запропонували несподіване рішення: перетворювати пластикове сміття на оцтову кислоту — основний компонент звичайного столового оцту — за допомогою сонячного світла та спеціального каталізатора. Результати роботи опубліковані в журналі Advanced Energy Materials. Пластик як глобальна проблема З 1950-х років виробництво пластику зросло в десятки разів. Сьогодні він присутній усюди — від кухонь і магазинів до океанських глибин. Мікропластик знаходять у питній воді, продуктах харчування і навіть у людській плаценті. Більшість пластикових відходів або захоронюють, або спалюють. Спалювання супроводжується викидами вуглекислого газу та інших шкідливих речовин. Традиційна переробка частково допомагає, але часто знижує якість матеріалу, не вирішуючи проблему повністю. Хімічні методи глибокої переробки зазвичай потребують високих температур, тиску та дорогих реагентів. Тому вчені шукали інший підхід — простіший, екологічніший і такий, що працює за звичайних умов. Натхнення від природи Дослідницька команда створила систему, натхненну природними механізмами грибів. Деякі гриби здатні руйнувати складні органічні матеріали, використовуючи спеціальні ферменти. Аналогічний принцип ліг в основу так званого каскадного фотокаталізу — процесу, в якому одна реакція запускає наступну. Ключовим елементом системи став матеріал Fe@C3N4 SAC — каталізатор із поодинокими атомами заліза, рівномірно розподіленими на поверхні нітриду вуглецю. Вміст заліза становить лише близько 0,5% маси, проте кожен атом виконує роль активного центру реакції. Як сонце перетворює пластик на оцет Процес відбувається у водному середовищі за кімнатної температури й нормального тиску. Коли сонячне світло потрапляє на каталізатор, воно активує перекис водню, який додається до системи. У результаті утворюються високореактивні гідроксильні радикали, що «атакують» довгі пластикові ланцюги й розщеплюють їх. Спочатку пластик розкладається до менших молекул, включно з вуглекислим газом. Потім той самий каталізатор перетворює цей CO₂ на оцтову кислоту. Усе це відбувається в межах однієї системи без екстремальних умов. Особливо важливо, що процес не створює додаткових викидів вуглекислого газу, а використовує сонячну енергію як безкоштовне джерело сили для реакції. Працює з різними видами пластику Дослідники протестували метод на найпоширеніших типах пластику: PET (пляшки для води), PE (пакування), PP (контейнери), PVC (труби та будівельні матеріали). Система продемонструвала ефективність навіть із сумішшю різних пластиків — що особливо важливо в реальних умовах, де відходи рідко бувають однорідними. Цікаво, що PVC показав високу ефективність перетворення. Вчені припускають, що хлор, який вивільняється під час реакції, утворює додаткові активні радикали, які пришвидшують руйнування полімерних ланцюгів. Просте рішення — кращий результат Дослідники навіть знайшли спосіб підвищити продуктивність: вони обгорнули реактор алюмінієвою фольгою. Це дозволило відбивати світло назад усередину системи й збільшити виробництво оцтової кислоти в окремих випадках у п’ять разів. Тести під природним сонячним світлом (приблизно 60% інтенсивності повного сонця) показали, що процес залишається ефективним і поза лабораторією. Каталізатор продемонстрував стабільність у повторних циклах, а атоми заліза залишалися рівномірно розподіленими без значних втрат матеріалу. Економіка і перспективи Наразі головною статтею витрат є перекис водню. З економічної точки зору технологія ще потребує оптимізації. Проте якщо врахувати екологічну вигоду — зменшення пластикового забруднення та скорочення викидів — її суспільна цінність значно зростає. У майбутньому перекис водню можна буде виробляти за допомогою відновлюваної електроенергії, що зробить систему ще більш сталою. Від сміття — до ресурсу Це дослідження змінює сам підхід до проблеми пластикових відходів. Замість того щоб запитувати, куди подіти сміття, вчені пропонують інше питання: як перетворити його на цінний ресурс? Технологія ще перебуває на лабораторному етапі, але вона демонструє принципово нову можливість: використати сонячне світло, дешеві матеріали та розумну хімію, щоб очищати довкілля й одночасно отримувати корисні продукти. Можливо, в майбутньому сонце допоможе не лише вирощувати врожай, а й перетворювати пластикове сміття на звичайний оцет.