15-міліметрова дірка у лопатці – це не просто травма, отримана 75 000 років тому. Це, можливо, найдавніший доказ цілеспрямованої атаки списом, яка призвела до загибелі неандертальця, відомого як Шанідар А. Дослідження, опубліковане в Scientific Reports, змушує нас переглянути те, що ми знаємо про життя, конфлікти та навіть турботу в суспільстві наших давніх родичів. Повідомляє T4 з посиланням на sciencealert.com. Таємниця Шанідар А: Прощання з давнім світом Уявіть собі: 75 тисяч років тому, у момент, наповнений болем і, можливо, люттю, щось гостре пронизало тіло дорослого неандертальця Шанідар А, якому на той час було близько 45 років. Ця смертельна рана залишила на його лівій лопатці отвір завширшки 15 міліметрів. Ми не можемо зі 100% впевненістю сказати, що саме створило цю дірку, але команда дослідників вважає, що це був спис, і це робить відкриття найдавнішим відомим прикладом міжособистісної атаки списом у літописі гомінідів. Палеоантрополог Емма Померой з Кембриджського університету прямо каже: “Позиція рани та сила, необхідна для пробивання тіла неандертальця наскрізь, мають усі ознаки цілеспрямованого смертельного пострілу, спрямованого в серце”. Тут є нюанс: найімовірніше, це був загострений дерев’яний спис, а не камінний, адже кам’яний наконечник залишив би пласкішу рану і мінеральні осколки, яких не виявили. Фото: sciencealert.com Залишки Шанідар А були знайдені під час розкопок 2019 та 2022 років у легендарній печері Шанідар в Іракському Курдистані. Це місце – справжня скарбниця для вчених, які вивчають поведінку неандертальців, адже перші знахідки тут датуються ще 1950-ми роками. Шанідар А, стать якого поки що не встановлена, є одним із 13 неандертальців, чиї рештки виявили у цій печері. Деякі з них мають ознаки навмисних поховань, що кардинально змінило наше розуміння цих давніх людей, виявивши докази їхніх складних культурних та поховальних обрядів. Це відкриття додає нових барв до картини їхнього життя. Життя та смерть серед своїх: Людські риси неандертальців Навіть якщо Шанідар А загинув(-ла) від насильства, життя цієї особи, якщо чесно, було сповнене викликів. Збереглася не так вже й багато решток – лопатка, майже ціла права рука, два ліві ребра, фрагмент правого ребра та кілька зубів. Один із зубів показав ознаки того, що він був розколотий навпіл ще за життя Шанідар А. Це свідчить про серйозну травму обличчя, яка розламала зуб, а потім неандерталець жив з цим пошкодженням. Емма Померой підкреслює: “Вижити після удару, який розколює зуб таким чином, а потім продовжувати жити і харчуватися протягом щонайменше року, а можливо й більше, вимагало б турботи та підтримки з боку інших неандертальців”. Це був справді індивідуум, про якого дбали за життя. Такий догляд не був винятком. Шанідар 1, ще один неандерталець з цієї ж печери, дожив до похилого віку, незважаючи на вкрай важкі травми, зокрема розтрощену очну ямку, відсутність передпліччя та значну втрату слуху. Без постійної допомоги спільноти це було б неможливо. Нові дослідження також виявили, що Шанідар А пережив(-ла) серйозне поранення обличчя, що призвело до втрати передніх зубів, щонайменше за рік до смерті. Їсти та пити після такої травми було б надзвичайно важко, що лише підтверджує: його або її група виявляла співчуття та надавала допомогу. До речі, знаменита теорія про “квіткове поховання” Шанідар 4, висунута в 1970-х роках після знаходження пилку в могилі, останнім часом піддається серйозній критиці. Нові дослідження, що тривали до 2026 року, припускають, що пилок міг бути принесений гризунами або природними процесами, а не був навмисним квітковим підношенням. Але те, що неандертальці неодноразово ховали своїх померлих в одному й тому ж обмеженому просторі печери Шанідар, не викликає сумнівів. Це вказує на глибоке, цілеспрямоване ставлення до смерті та обрядів. Як приклад, згадаймо Шанідар Z – її череп, знайдений у 2018 році, був розплющений до товщини менше дюйма. Вчені протягом п’яти років ретельно збирали понад 200 фрагментів, щоб у 2024 році представити тривимірну реконструкцію обличчя. Цю неандерталку навмисно поховали у викопаній канаві, з лівою рукою, підігнутою під голову, а за головою, можливо, був розміщений камінь як подушка. Це все свідчить про складні похоронні ритуали. Складніша картина: Не тільки камінь і м’ясо Те, що Шанідар А отримав(-ла) такі травми, змушує замислитися. Що це було – нещасний випадок на полюванні чи справжнє міжособистісне насильство? Дослідники не можуть дати однозначної відповіді. Якщо спис проникав у тіло неандертальця з лівого боку, це могло призвести до проколу легень та великих кровоносних судин, що майже гарантувало швидку смерть. Хоча слідів самого списа в печері не збереглося – дерево, на жаль, дуже швидко розкладається – докази використання дерев’яних списів датуються приблизно 400 000 років тому, тому така зброя цілком могла бути причиною фатальної рани. Ці знахідки додають неандертальцям ще більше “людяності”. Довгий час їх вважали примітивними мисливцями, які жили виключно м’ясом. Але нові дослідження показують, що неандертальці з печери Шанідар готували та вживали в їжу дику сочевицю, горох та зернові культури близько 70 000 років тому, подрібнюючи їх перед приготуванням. Це свідчить про значно різноманітнішу рослинну дієту. А ось щодо насильства – найдавніші свідчення міжособистісного насильства серед Homo sapiens датуються приблизно 100 000 років тому, коли чоловік з печери Кафзех (Ізраїль) отримав травму щелепи від гострого кам’яного знаряддя. Це показує, що насильство – не виняткова риса лише сучасних людей, а глибша, давніша проблема, спільна для багатьох видів гомінідів. У будь-якому випадку, навіть якщо травма Шанідар А була фатальною, його/її поховання в місці, яке згодом стало частиною щільного скупчення неандертальських останків, свідчить про турботу навіть після смерті. Ця обмежена територія, де були поховані кілька поколінь, вказує на особливе значення цього місця, а не просто на практичність чи сентименти. Це не просто “купа кісток”, це справжній некрополь, що розповідає про глибокі зв’язки та обряди. FAQ Хто такі неандертальці? Неандертальці (Homo neanderthalensis) – це вимерлий вид або підвид людей, який жив у Європі та деяких частинах Азії приблизно від 400 000 до 40 000 років тому. Вони були близько споріднені з сучасними людьми (Homo sapiens) і мали схожий, але більш кремезний фізичний вигляд. Де знаходиться печера Шанідар? Печера Шанідар розташована в Іракському Курдистані, на схилах гори Загрос. Це одне з найважливіших археологічних місць у світі для вивчення неандертальців, відоме завдяки знахідкам кількох скелетів та свідчень їхньої поведінки. Чи справді неандертальці були “квітковими дітьми”? Раніше була популярна теорія про “квіткове поховання” неандертальця Шанідар 4, заснована на знахідках пилку біля скелета. Однак нові дослідження, що тривали до 2026 року, ставлять цю теорію під сумнів, припускаючи, що пилок міг потрапити туди природним шляхом або завдяки гризунам, а не був навмисним підношенням. Чи свідчить ця знахідка про війни у неандертальців? Прямих доказів організованих війн серед неандертальців ця знахідка не надає. Це може бути як наслідком міжособистісного конфлікту, так і нещасного випадку під час полювання. Однак, це свідчить про наявність певного рівня насильства в їхньому суспільстві, що раніше часто приписували лише Homo sapiens. Чому важливо вивчати неандертальців? Вивчення неандертальців допомагає нам краще зрозуміти власну еволюційну історію, походження людської поведінки, культури, соціальної організації та навіть причин, чому наш вид вижив, а неандертальці вимерли. Вони не були “примітивними” і багато в чому були схожі на нас. Ця нова знахідка, як і інші відкриття в печері Шанідар, продовжує переписувати історію неандертальців. Вона показує, що вони були значно складнішими, ніж вважалося раніше, зі своїми бідами, турботою, складними ритуалами та, можливо, навіть конфліктами. Це змушує нас замислитися: наскільки далеко сягає коріння наших “людських” рис – як добрих, так і не дуже – у глибини історії?The post Дослідники виявили найдавніший укол списом: 75 000 років тому first appeared on T4 - сучасні технології та наука.