Коли саме люди почали писати? Традиційно історики називають початком письма клинопис у стародавній Месопотамії, що з’явився приблизно 5–6 тисяч років тому. Саме на глиняних табличках шумери почали використовувати символи, які передавали звуки та слова. Проте нове дослідження археологів натякає, що історія письма може бути значно давнішою — і почалася ще десятки тисяч років тому. Вчені знайшли докази того, що близько 40 тисяч років тому перші представники Homo sapiens у Європі могли використовувати систему знаків, схожу на примітивну форму письма. Йдеться про символи, які мисливці-збирачі вирізали на невеликих предметах із кістки, рогу та бивня. Люди вже задовго до цього прикрашали печери малюнками та вирізали фігурки тварин. Але ці знахідки відрізняються тим, що на них присутні повторювані геометричні знаки — крапки, насічки, хрестики та лінії. Вони не виглядають випадковими і, на думку дослідників, могли бути частиною певної системи передавання інформації. Археологи Єва Дуткевич із Музею доісторії та ранньої історії в Берліні та Крістіан Бенц із Саарландського університету дослідили 260 палеолітичних артефактів, знайдених у печерах Швабських Альп у Німеччині. За допомогою спеціальних комп’ютерних програм вони проаналізували приблизно 3 тисячі символів, вирізаних на маленьких фігурках людей і тварин. Результати показали, що ці знаки не були випадковими. Вони утворювали певні послідовності та мали складність, співставну з найдавнішими формами протоклинопису, які з’явилися у Месопотамії через десятки тисяч років. Це означає, що перші мисливці-збирачі Центральної Європи вже могли мати достатній «інформаційний потенціал», щоб створювати власну систему знаків. Фігурки, знайдені у Швабських Альпах, належать до культури оріньяк, яка існувала на початку верхнього палеоліту. На них зображені тварини, що жили в ті часи: мамонти, печерні ведмеді, печерні леви, степові бізони та дикі коні. Цікаво, що символи на різних фігурках відрізнялися. Наприклад, на фігурці, схожій на мамонта, були крапки та хрестики, тоді як на людських фігурках хрестики взагалі не зустрічалися. Це може свідчити про те, що символи мали певне значення. Деякі вчені припускають, що вони могли фіксувати результати полювання, підрахунок здобичі або навіть ритуальні жертвоприношення. Інша знахідка — фрагмент кістки з рядами насічок — при перевертанні відкриває приховану фігуру людини, оточену лініями та крапками. Дослідники також порівняли ці знаки з найдавнішими табличками Месопотамії. За допомогою алгоритмів вони проаналізували інформаційну складність символів і виявили, що система знаків культури оріньяк за рівнем організації найбільше нагадує ранній етап месопотамського письма — період Урук V (приблизно 3500 рік до нашої ери). У більш пізніх системах письма інформаційна складність зростає, адже символи починають передавати дедалі більше нової інформації. Втім, значення цих давніх символів досі залишається загадкою. Вони могли бути не лише засобом передавання інформації, а й декоративним елементом — адже письмо часто поєднує практичну і естетичну функції. Наприклад, символи могли слугувати своєрідними записами про сезонні міграції тварин або періоди їхнього розмноження, що було важливим для мисливців. Попри всі припущення, перекласти ці знаки поки що неможливо. На відміну від клинопису, який з часом перетворився на повноцінну систему письма для шумерської мови, знаки культури оріньяк залишалися майже незмінними приблизно 10 тисяч років, після чого зникли. Це відкриття нагадує, що людська здатність створювати символи та передавати інформацію виникла значно раніше, ніж з’явилися перші цивілізації. І, можливо, десь у глибинах палеоліту вже існували системи знаків, які так і залишилися нерозгаданими сторінками найдавнішої історії людства.