Коли люди вперше ступлять на поверхню Марса, це буде не лише технологічний прорив, а й кульмінація багатовікових роздумів про те, чи самотні ми у Всесвіті. І тепер у наукової спільноти є чітка відповідь на запитання, що саме люди повинні шукати на Червоній планеті насамперед. Згідно з новим звітом Національних академій наук США, головною науковою метою першої пілотованої місії на Марс має стати пошук слідів минулого або сучасного життя. Це рішення ставить астробіологію в центр одного з найскладніших і найдорожчих проєктів в історії людства. Воно означає, що вибір місця посадки, архітектура місії та підготовка екіпажу будуть підпорядковані не лише виживанню людей чи відпрацюванню технологій, а максимальному шансу знайти біологічні «підписи» — сліди життя або хімічні процеси, які могли йому передувати. Наука важливіша за колонізацію Комітет Національних академій сформував перелік з одинадцяти наукових пріоритетів для майбутніх пілотованих місій. На першому місці — пошук життя. Далі йдуть дослідження водного та вуглекислого циклів Марса, які допоможуть зрозуміти, як планета змінювалася з часом, а також вивчення її геологічної історії. Лише на четвертому місці опинилися питання впливу марсіанського середовища на фізичне та психологічне здоров’я людини. Ще нижче — дослідження гігантських пилових бур, які час від часу накривають усю планету. Практичні завдання, пов’язані з майбутнім заселенням Марса, — використання місцевих ресурсів, вивчення розмноження рослин і тварин у марсіанських умовах чи поведінки мікроорганізмів — свідомо відсунуті на другий план. Це чіткий сигнал: перша місія має бути передусім науковою, а не репетицією колонізації. Чотири сценарії підкорення Марса У звіті описано чотири можливі стратегії пілотованого дослідження Марса. Найамбітніша з них передбачає серію з трьох місій в одній зоні діаметром близько 100 кілометрів. Спочатку — коротка висадка тривалістю 30 марсіанських діб (солів), потім доставка вантажів без екіпажу, а завершальним етапом стане розширена експедиція на 300 солів. Такий підхід дозволив би виконати всі наукові завдання: від буріння надр і встановлення метеостанцій до детального аналізу зразків у спеціальній лабораторії на поверхні планети. Тривала місія дала б змогу спостерігати сезонні зміни та процеси, які просто неможливо зафіксувати під час коротких візитів. Інші сценарії пропонують більше гнучкості. Один із них робить ставку на дослідження в різних місцях, щоб охопити якомога більше типів марсіанського середовища. Інший зосереджується на бурінні до глибин, де теоретично може існувати рідка вода — найперспективніше місце для пошуку життя. Ще один варіант передбачає кілька коротких місій у зовсім різні регіони планети — від давніх лавових полів до льодовиків у зонах формування пилових бур. Люди, роботи й штучний інтелект — разом Окрему увагу вчені приділили питанням планетарного захисту, щоб земні мікроорганізми не зіпсували результати пошуків життя на Марсі. Також вони наполягають, що з кожної пілотованої місії необхідно повертати зразки на Землю для детального аналізу. Важливий акцент зроблено й на майбутній взаємодії людей, роботів і штучного інтелекту. Автори звіту вважають, що найефективніші марсіанські експедиції будуть гібридними: астронавти працюватимуть пліч-о-пліч з автономними системами, які допомагатимуть досліджувати планету швидше й безпечніше. Крок до відповіді на головне питання Перший політ людей на Марс може дати відповідь на одне з найдавніших запитань людства: чи існувало або існує життя поза Землею. І тепер офіційно визнано — саме пошук цієї відповіді має стати головною метою історичної місії. Усе інше — технології, ресурси й навіть мрії про колонії — почекають.