Упродовж десятиліть розвиток інтернету майже завжди означав одне й те саме — прокладання кабелів під землею або встановлення складної телекомунікаційної інфраструктури. Проте нове технологічне рішення, створене в межах експериментального проєкту, що виріс із дослідницької екосистеми Google, пропонує інший підхід: передавати дані містами за допомогою невидимих світлових променів. Компанія Taara розробила систему, здатну забезпечувати надшвидкісне інтернет-з’єднання без оптоволокна — фактично «стріляючи» інформацією крізь повітря. Як працює інтернет на світлі В основі технології лежить пристрій Beam — компактний модуль розміром приблизно з коробку для взуття. Усередині нього розміщена кремнієва плата з більш ніж тисячею мікроскопічних світлових випромінювачів. Вони формують керований світловий промінь, який: передає цифрові дані; автоматично спрямовується на інший приймач; працює на відстані до 10 км за умови прямої видимості. Такий підхід належить до технологій оптичного бездротового зв’язку (Free-Space Optical Communication) — передачі інформації світлом через атмосферу замість кабелю. Фактично система працює подібно до оптоволоконного інтернету, тільки роль «дроту» виконує вузький промінь світла між двома будівлями. Швидкість як у оптоволокна — без розкопування вулиць За заявами розробників, Beam забезпечує двосторонню передачу даних зі швидкістю до 25 Гбіт/с із дуже низькою затримкою сигналу. Головна перевага — швидкість розгортання мережі. Якщо прокладання оптоволокна може тривати місяці через дозволи, земляні роботи та інфраструктурні обмеження, світлову систему можна встановити буквально за кілька годин. Пристрої монтуються: на дахах будівель, телекомунікаційних щоглах, міських опорах освітлення. Це особливо важливо для густонаселених міст або районів, де прокласти кабелі складно чи економічно невигідно. Подолання природних і міських бар’єрів Beam працює як елемент більшої екосистеми. Для довших з’єднань компанія використовує інфраструктуру Lightbridge, здатну передавати сигнал на відстань до 20 км. Такі системи дозволяють з’єднувати мережі через: річки та озера, гірську місцевість, історичні центри міст, віддалені населені пункти. Сьогодні попередні версії технології вже застосовуються приблизно у 20 країнах світу для підключення регіонів із недостатньо розвиненою інфраструктурою. Світло замість механіки Ключовим технологічним проривом стало використання оптичної фазованої решітки — мікрочипа, який електронно змінює напрям світлового променя без рухомих деталей. Раніше подібні системи вимагали механічного наведення лазерів, що знижувало надійність. Новий підхід дозволяє: швидко коригувати напрям сигналу, компенсувати мікроколивання будівель, автоматично підтримувати стабільне з’єднання. Конкуренція супутниковому інтернету Світловий інтернет може стати альтернативою супутниковим системам на кшталт Starlink або майбутніх орбітальних мереж Amazon. Його потенційні переваги: менша затримка сигналу; відсутність залежності від орбіти супутників; нижча вартість розгортання у містах; висока пропускна здатність для центрів обробки даних. Особливо перспективною технологія виглядає для розвитку інфраструктури штучного інтелекту, де дата-центрам потрібні швидкі канали зв’язку між будівлями. Інтернет майбутнього — гібридний Фахівці вважають, що майбутні мережі навряд чи покладатимуться лише на одну технологію. Найімовірніше, глобальний інтернет стане гібридною системою, що поєднуватиме: оптоволокно, супутники, мобільні мережі, та оптичний бездротовий зв’язок. Світлові промені можуть заповнити саме ту нішу, де кабелі занадто дорогі, а супутники — надлишкові. І якщо технологія Taara масштабуватиметься успішно, міста майбутнього отримають інтернет буквально на швидкості світла — без жодного прокладеного дроту під ногами.