Науковці з різних країн світу підтвердили дивовижний факт: близько 41 000 років тому Земля пережила одну з найпотужніших космічних бур в історії, яка могла вплинути не лише на навколишнє середовище, але й на біологічну еволюцію людини. Це явище стало відоме як “Геомагнітна подія Лашамп” — період, коли магнітне поле Землі майже зникло і полюси тимчасово змінили місцями. Що таке подія Лашамп? Приблизно 41 000 років тому Земля пройшла через період інтенсивних геомагнітних збурень, викликаних так званим інверсійним зсувом магнітних полюсів. У цей період магнітне поле планети, яке зазвичай захищає нас від сонячного та космічного випромінювання, ослабло до 5–10% від сучасної сили. Така втрата «щитового ефекту» призвела до того, що Земля стала значно вразливішою до космічної радіації. Як учені дізналися про це? Ключові дані були знайдені в льодовикових кернах Антарктиди та Гренландії, а також у кільцях дерев, зокрема залишках стародавньої новозеландської араукарії (agathis australis). У них дослідники виявили аномально високі рівні радіоактивного ізотопу вуглецю-14, що утворюється під впливом космічного випромінювання. Це вказує на те, що в той період на планету надходила велика кількість радіації, яку зазвичай стримує магнітосфера. Вплив на клімат і життя Вчені вважають, що ослаблення магнітного поля могло викликати серйозні зміни у глобальному кліматі, зокрема посилення льодовикового періоду, зміни у погодних шаблонах та озоновому шарі. Крім того, ця космічна буря могла бути пов’язана зі зникненням деяких видів тварин, а також із загадковим спадом неандертальців — близько того ж часу вони остаточно зникають з Європи. Як це вплинуло на наших предків? Найцікавіше — це можливий вплив геомагнітної бурі на ранніх Homo sapiens. Є припущення, що через підвищене ультрафіолетове випромінювання люди були змушені змінити спосіб життя: шукати укриття, носити захисний одяг або змінювати маршрути міграції. Деякі антропологи навіть вважають, що ці стресові умови могли стимулювати розвиток складніших соціальних структур, мистецтва, релігії та мовлення. Чи може це повторитися? Інверсія магнітних полюсів — не така вже й рідкість у геологічній історії. Востаннє повна інверсія сталася понад 700 000 років тому, але подібні “магнітні відхилення”, як подія Лашамп, можуть відбуватися частіше. Хоча сучасна цивілізація краще підготовлена до таких явищ, глобальна залежність від технологій робить нас надзвичайно вразливими до магнітних бур — від супутників до енергосистем. Висновки Подія, що сталася 41 000 років тому, — нагадування про те, наскільки тісно життя на Землі пов’язане з космічними процесами. Вона вказує не лише на фізичну вразливість нашої планети, а й на здатність людства адаптуватися до екстремальних змін. Можливо, саме завдяки таким випробуванням людство стало тим, ким ми є сьогодні.